Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Іконографія.

Статті в журналах з теми "Іконографія"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Іконографія".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Смирна, Л. "Іконографія нонконформізму". Сучасні проблеми художньої освіти в Україні, Вип. 6 (2010): 247–68.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

PONOMARENKO, Maryna. "Візуальний словник мистецтва «Memento Mori»". ART-platFORM 9, № 1 (2024): 242–62. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.9.2024.242-262.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуті твори образотворчого мистецтва різних періодів, об’єднані загальною темою «Memento mori». Показана відмінність філософської світоглядної парадигми (на прикладі мозаїки «Memento mori» І ст. до н.е. та «Урбінського диптиху» XV ст.) і релігійної (на прикладі натюрмортів XVII ст.), які знайшли втілення в іконографії творів означених періодів. Проаналізована іконографія, роль та значення атрибутів «Memento mori» у створенні образного ладу композицій «Danse macabre» і «Vanitas» у контексті релігійного світосприйняття. З’ясовано, що від часів греко-римської культури і до кінця XVI
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Степовик, Д. "Іконографія рівноапостольної Марії Магдалини". Православний вісник, № 5/6 (2007): 57–60.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Орлова, О. "Іконографія Мазепи: далі буде". Рідний край, № 1 (20) (2009): 206–9.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Великанич, Софія Романівна. "МУЗИЧНА ІКОНОГРАФІЯ В ДЕКОРІ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 21–32. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.235994.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — створити універсальну методологічну систему для досліджень музичної іконографії в оздобі архітектурних споруд, застосовуючи типологію артефактів. Резюмувати існуючі наукові надбання в даній галузі та, враховуючи особливості вузькоспеціалізованої теми, інтегрувати їх у контекст культурологічного дискурсу. Опираючись на типологію артефактів, як основний інструмент у науково-пошуковому процесі, формується схема дослідження в контексті культурологічного дискурсу. Проводиться огляд існуючих розвідок по даній тематиці, а також акцентується увага на необхідності розвитку музичної іконог
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Сьомак, Оксана Юріївна. "ХРАМОВА ІКОНА З ДРОГОБИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА ПОЧАТКУ/ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVI СТ.: СТИЛЬ, МАЙСТЕРНЯ". Ukrainian Art Discourse, № 1 (15 червня 2023): 39–46. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2023.1.5.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті полягає у дослідженні особливостей малярства оригінального за іконографією храмового образу з дрогобицької церкви Воздвиження Чесного Хреста та віднайденні стилістичних аналогій до цього твору в українському іконописі XVI ст. Проаналізовано попередні праці Людмили Міляєвої, Лева Скопа та Володимира Яреми, присвячені іконографії та стилістиці дрогобицького образу. Оцінено пропозиції дослідників щодо датування твору. Досліджено іконографію та стилістику дрогобицької ікони, виявлено її характерні художньо-стилістичні риси. Спостережено стилістичні аналогії між іконою Воздвиження Чесно
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Сас, П. "Іконографія П.Клнашевича-Сагайдачного: джерела та авторські версії". Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавеіших часів до кінця XVIII ст.), Вип. 6 (2006): 239–80.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Юрій, Дерев’янчук. "Богослов’я образу: іконографія Вознесіння (IV-VI ст.)". ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв, № 28 (19 травня 2016): 161–75. https://doi.org/10.5281/zenodo.51662.

Повний текст джерела
Анотація:
The novelty of the research consists in highlighting the dogmatic content of the Christian image phenomenon as an integral part of the Liturgy of the Church. In particular, it concerns the relationship of the iconography to the development of the theological paradigm of the Ascension. The investigation shows the absence of a structural systematic analysis of a parallel development of the Ascension Mystery iconography and its theological comprehension at that time. In view of this, the author concentrates on a theological analysis of the first iconographic images of the Christ Ascension Mystery
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Дерев’янчук, Ю. "Богослов"я образу: іконографія Вознесіння (IV-VI ст.)". Вісник Львівської національної академії мистецтв, Вип. 28 (2016): 161–75.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Ковалевська, Ольга Олегівна. "Іконографія Івана Мазепи: внесок українських митців ХХ століття". Історія в школах України, № 5 (2008): 38–41.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

ПОНОМАРЕНКО, Марина. "СИМВОЛІКА ТА ІКОНОГРАФІЯ ЛОТОСА В САКРАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ КИТАЮ". Fine Art and Culture Studies, № 6 (6 березня 2025): 173–81. https://doi.org/10.32782/facs-2024-6-21.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто твори сакрального мистецтва Китаю (скульптура та розписи), що відносяться до династичних періодів: Династія Північна Вей (386–534 рр.), Західна Вей (535–557 рр.), Суй (581–618 рр.), Тан (618– 907 рр.), Юань (1271–1368 рр.), у композиції яких є зображення квітки лотоса. З огляду на буддійську символіку проаналізовано зображення лотосу в скульптурних рельєфах печери Лотосової квітки у гротах Луньмень та фрески в печерних храмах Моґао. Особлива увага акцентується на іконографії та буддійських конотаціях лотоса, як складової образа Чистої землі – метафізичного простору, з яким
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Сивак, В. "Євхаристійна іконографія в українському сакральному малярстві XVII - XVIII ст." Народознавчі зошити, № 1 (97), січень - лютий (2011): 87–100.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Сивак, В. "Євхаристійна іконографія в українському сакральному малярстві XVII - XVIII ст." Народознавчі зошити, № 1 (97), січень - лютий (2011): 87–100.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Сивак, В. "Євхаристійна іконографія в українському сакральному малярстві XVII - XVIII ст." Народознавчі зошити, № 1 (97), січень - лютий (2011): 87–100.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Василенко, Ю. В. "Платонівська іконографія (світлографія) ідеї (крізь призму вчення П.О. Флоренського)". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 1 (120) (2016): 12–16.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Паур, Ірина. "ІКОНОГРАФІЯ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК КИЇВСЬКОГО ВИДАВНИЦТВА «НОВЬ» (1914–1916 рр.)". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 37 (10 жовтня 2021): 24–32. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi37.436.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано поштові листівки київського видавництва «Новь» як іконографічне джерело подій Першої світової війни. Розглянуто образи, сюжети та персонажі зображень, розміщених на бланках поштових відправлень, їх символічне значення. З’ясовано, що упродовж 1914–1916 рр. вони були основним засобом комунікації та ефективним способом інформаційної пропаганди. Прослідковано еволюцію іконографії видів поштівок видавництва «Новь» від зрозумілої для більшості неграмотного населення Російської імперії гумористичної карикатури, що висміювала німецьку армію, кайзера та його союзників, до використання ма
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Софія, Великанич. "ТИПОЛОГІЯ МУЗИЧНОЇ ІКОНОГРАФІЇ В АРХІТЕКТУРІ ЛЬВОВА КІНЦЯ XIX-ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 103–9. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.369.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядається музична іконографія в оздобі архітектурних будівель Львова зазначеного періоду. Визначаються методологічні вектори роботи з темою і вказується на необхідність застосування різних пошукових інструментів. Здійснюється спроба типології будівель і об’єктів за трьома рівнями: за жанрами, стилями та цільовим призначенням із метою розширення розуміння проблематики загалом. Детальніше аналізуються деякі зразки жанрової класифікації. Вказується на рівень дослідження даної тематики і акцентується на необхідності виходу її на рівень узагальнення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Деревська, Олена Володимирівна. "ІКОНОГРАФІЯ АПОКАЛІПТИЧНОЇ БОГОРОДИЦІ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ТРАДИЦІЙ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КОНФЕСІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ XVІI-XVІII СТ. І ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОБРАЗУ НИКОДИМОМ ЗУБРИЦЬКИМ". Ukrainian Art Discourse, № 1 (31 березня 2025): 81–96. https://doi.org/10.32782/uad.2025.1.8.

Повний текст джерела
Анотація:
Серед символічних образів Богородиці особливою є інтерпретація її у вигляді Апокаліптичної Богородиці, заснована на Розділі 12 Апокаліпсису (Об’явлення). Розглянуто виникнення цієї художньої традиції у західноєвропейському мистецтві ще у Середньовіччі і аналізує розвиток іконографії Апокаліптичної Богородиці у ранньомодерному періоді (епоху Відродження і бароко), що необхідно для розуміння витоків особливостей цієї іконографії. Наводяться ключові твори, що сприяли розвиткові композиції і іконографії Апокаліптичної Богородиці в західноєвропейському мистецтві. Наведено приклади використання обра
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Grygorak, Anastasiya. "Порівняльний аналіз української та російської традиції зображення Страшного Суду XV-XVІII ст." Eminak, № 2(26) (1 липня 2019): 9–19. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.2(26).284.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена порівняльному аналізу іконографічних особливостей ікон Страшного Суду в українській і російській традиціях. Відзначено, що іконографія Страшного суду представляла найбільш складні у композиційному й ідейному відношенні твори іконопису. Розглядається питання трансформації традиційних іконографічних елементів Страшного Суду в мистецтві християнської православної традиції. Іконописні твори розглядаються у контексті загального розвитку живопису Пізнього Середньовіччя. Поширення у слов’янському ареалі іконографічних композицій Страшного Суду пов’язується з есхатологічним очікуванн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Борецька, А. В. "Іконографія сюжету "Оплакування Христа" в живопису Італії XV - XVII ст." Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 1 (2010): 185–87.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Косів, Р. Р. "Іконографія пророчого ярусу іконостасів риботицьких майстрів (1680-1760-і рр.)". Мистецтвознавчі записки, Вип. 34 (2018): 96–103.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

ГОРОХОЛИНСЬКА, Ганна. "ДО ПИТАННЯ ПРО СИМВОЛІЗМ У ЗОБРАЖЕННІ КОНЯ НА ІКОНАХ СВ. ДМИТРА СОЛУНСЬКОГО: ВІДРЕФЛЕКТОВАНІ ТА НЕВІДРЕФЛЕКТОВАНІ КОНОТАЦІЇ (КУЛЬТУРНО-МЕНТАЛЬНИХ АСПЕКТ) У СЕМАНТИЧНОМУ ПОЛІ ІКОНИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 111–36. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.8.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є постановка питання про про- блему семантики зображення коня в іконографії сюжету «Чудо про царя Калояна» св. Дмитра Солунського. Іконографія як окрема семантична система являє собою особливе джерело у вивченні культурно-ментального спадку минулого (Н. Кондаков, П. Флоренський, Є. Трубецькой, Л. Успенський, Б. Успенський, Е. Панофский та ін.). Методологічні засади. У процесі роботи використані метод порівняльного аналізу, культурно-струк- турний і семантичний метод дослідження. Зображення роз- глядалися за трьома параметрами: колір тварини, напрям руху та поворот голови. Аналіз п
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Лю, Венган. "ОБРАЗНІ МОДЕЛІ «САДУ ЯК РАЮ ЗЕМНОГО» В ДИНАСТИЧНОМУ ЖИВОПИСІ КИТАЮ". Ukrainian Art Discourse, № 5 (30 грудня 2024): 107–14. https://doi.org/10.32782/uad.2024.5.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Дана стаття присвячена виявленню особливостей візуальної репрезентації ідеї «саду як раю земного» в живописі династичного Китаю. З’ясовано, що розбудова саду за принципом «одне озеро – три гори», що втілював релігійний і міфічний сенс, пов’язаний з даоською ідеєю безсмертя, вела свій відлік від часів династії Цінь (III ст. до н.е.) й стала яскравим зразком будівництва імператорських садів для правителів за всіх часів. Протягом багатьох століть іконографія «садів Безсмертних» розвивалась в китайському живописі. У статті розглянуто пейзажні твори Лі Сисуня (李思训, 651-716), Цю Іна (仇英, 1494-1552),
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

ТАРАСЕНКО, А. А., О. А. ТАРАСЕНКО та В. Ю. СІКОРСЬКА. "ПОЕТ І ПРИРОДА: ХРОНОТОП ТАРАС ШЕВЧЕНКО В МИСТЕЦТВІ ОДЕСИ 1960-ті роки. Європейський контекст". Art and Design, № 3 (12 грудня 2023): 164–76. http://dx.doi.org/10.30857/2617-0272.2023.3.14.

Повний текст джерела
Анотація:
Cтаття є дослідження образу Тараса Шевченка в мистецтві Одеси шістдесятих років ХХ століття. Тема розглядається в контексті поетики європейського романтизму: "Поет і природа". Використовуються історико-культурологічний, компаративний, іконографічний, іконологічний, герменевтичний методи. На основі вивчення ідейного змісту, іконографії, стилістики зображення Шевченка в картинах М. Божія, О. Ацманчука, К. Філатова і в скульптурі показано, що характер трактування образу Кобзаря має зв'язок із часом і місцем народження творів образотворчого мистецтва. Космічна епоха, що збіглася з річницями смерті
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Кондаурова, Г. В. "Іконографія Михайла Грушевського у фотодокументальній збірці Історико-меморіального музею Михайла Грушевського". Національна та історична пам"ять, Вип. 8 (2013): 167–76.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Попенюк, Юлія Анатоліївна. "СЮЖЕТ «РІЗДВО ХРИСТОВЕ» В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: ІКОНОГРАФІЯ ТА СИМВОЛІКА ОБРАЗУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 38 (11 серпня 2018): 281–89. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.38.2018.141830.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Роксолана, Косів. "Дарохранильниці риботицьких майстрів (1690–1750-х рр.): іконографія та художнє вирішення". ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв, № 35 (16 липня 2018): 72–87. https://doi.org/10.5281/zenodo.1313088.

Повний текст джерела
Анотація:
The study of the Ukrainian churches interior and its elements in the end of the 17th – first half of the 18th centuries requires an integrated approach. Not many churches preserved arrangement of that time in its original form. In order to reconstruct the appearance of church interiors, it is necessary to involve archival materials, photographic documentation, and study works in museums and private collections. The study of iconography and artistic peculiarities of church arrangement is closely linked with their sacred function in the liturgy. The aesthetic attitude and ceremonial innova
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Сорока, Оксана Василівна. "КОМПОЗИЦІЙНЕ ОЗДОБЛЕННЯ ОПЛІЧЧ ФЕЛОНІВ КІН. ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ. ІКОНОГРАФІЯ БОГОРОДИЧНОГО ЦИКЛУ". Ukrainian Art Discourse, № 6 (20 грудня 2022): 64–71. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2022.6.8.

Повний текст джерела
Анотація:
Марієлогічна тема релігійних образів використовувалася у церковному та народному мистецтві України дуже обширно. Позаяк до кожного святково-обрядового дня у році, парафії мають своїх покровителів, з яких найсвятішою вважається Богородиця, то безсумнівно образ Марії посідає чільне місце в усіх видах сакрального мистецтва. Окрім мальованих ікон (церковних та хатніх), зображення Богородиці спостерігаються у церковному текстилі: хоругвах, плащаницях, покрівцях та священичих ризах. Закономірним залишається, що оздоблення священичого вбрання підпорядковує собі вплив релігійних традицій та вподобань
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Роксолана, Косів. "Структура та іконографія іконостасів стилістики майстрів з Риботич 1680–1740-х рр." ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв, № 32 (30 листопада 2017): 130–41. https://doi.org/10.5281/zenodo.1068706.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто структуру та іконографію іконостасів майстрів малярського осередку Риботич (колись містечко, тепер село поблизу Перемишля, Польща), що активно діяли у 1680–1740-х рр. Твори цих майстрів переважно походять або й сьогодні зберігаються у церквах етнічних земель Західної Бойківщини, Лемківщини, Надсяння та Закарпаття, що входять у склад України, Польщі та Словаччини. Іконостаси риботицьких майстрів вирізняються характерною структурою та змістовим наповненням, що виділяє їх серед подібних ансамблів інших українських майстрів того часу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Пономаренко, Марина Валентинівна. "«АВТОПОРТРЕТ» МИКОЛИ ГЛУЩЕНКА 1923 РОКУ: В ДЗЕРКАЛІ ВІДРОДЖЕННЯ". Ukrainian Art Discourse, № 2 (4 серпня 2023): 85–91. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2023.2.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Дана стаття є дослідженням автопортрету Миколи Глущенка, створеного у 1923 році, під час «берлінського» періоду творчості (1919–1924 рр.) художника. Метою статті став аналіз особливостей художньо-стилістичної та образної структури твору в контексті традицій портретного живопису Північного Відродження, Італійського Ренесансу та мистецтва Німеччини 1920-х років. Аналіз літератури за темою показав, що серед українських мистецтвознавчих досліджень чимало присвячено творчості Миколи Глущенка. Основна увага науковців сконцентрована на творах французького періоду та картинах зрілої творчості майстра;
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Павленко, С. "Гетман Іван Мазепа та його оточення. Невідома іконографія Києво-Печерської лаври XVII століття". Пам"ятки України: історія та культура, № 1/2 (245/246) (2018): 14–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Лесів, А. "Іконографія Страшного Суду в українському малярстві: становлення і розвиток у контексті візантійського мистецтва". Народознавчі зошити, № 5 (131), вересень - жовтень (2016): 1044–51.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Варивода, А. "Тема страстей христових в українському церковному гаптуванні XVII ст. (за матеріалами колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)". Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, № 31 (10 грудня 2014): 11–18. https://doi.org/10.31866/2410-1176.31.2014.158880.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються особливості іконографії теми Страстей Христових у гаптуванні українських богослужбових тканин та священицьких риз XVII ст. Здійснено стилістичний аналіз гаптованих творів із зображеннями страсних сюжетів з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Великанич, Софія. "Соціологічний аспект дослідження музичної іконографії в оздобі архітектурних споруд Львова кінця ХІХ — початку ХХ століть". Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, № 2(51) (30 червня 2021): 106–21. http://dx.doi.org/10.31318/2414-052x.2(51).2021.239396.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто роль соціологічного аспекту дослідження декоративних елементів (скульптурних та металопластикових) в архітектурі Львова кінця ХІХ — початку ХХ століть, що містять музичну тематику. Описано результати пошуку інструментарію вивчення інформативної складової архітектури і її трансформації в проекції «минулесучасне». Обґрунтовано зміст понять «віртуалізація» та «візуалізація» для конкретизації і актуалізації використання обраного наукового ракурсу дослідження музичної іконографії в оздобі архітектурних споруд Львова кінця ХІХ — початку ХХ століть. Спрямовано наукові пошуки у міждисциплін
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Лесів, А. "Іконографія та символіка сюжету "Згортання Неба" в українських іконах "Страшний Суд" XV-XVII ст." Народознавчі зошити, № 6 (138), листопад - грудень (2017): 1450–58.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Русяєва, М. "Іконографія образу Геракла за пам’ятками торевтики зі скіфських курганів IV ст. до н. е." Художня культура. Актуальні проблеми, Вип. 4 (2007): 296–306.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Заваринська, Х. М. "ПЕРСОНІФІКАЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ПАНЕГІРИЧНІЙ ГРАВЮРІ КІНЦЯ ХVI — ХVII СТОЛІТТЯ: ІКОНОГРАФІЯ РАННІХ ЗРАЗКІВ АЛЕГОРІЙ НАУК". Вісник ХДАДМ, № 4 (2 листопада 2018): 30–41. https://doi.org/10.5281/zenodo.1476829.

Повний текст джерела
Анотація:
The image of the seven liberal arts, that is, the disciplines of the trivium – grammar, rhetoric, dialectics and quadrivium – arithmetic, geometry, astronomy, music, and a number of sciences, which do not belong to the list of artes liberales, were among the most widespread personifications in European art of the 16th – 18th centuries. The early examples of the liberal arts’ iconography emerged during the early Middle Ages, gradually not only additional variants of their image appear, but also completely new personifications, which reflect dynamic changes in different a
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Hupalo, Vira, and Volodymyr Moizhes. "Cult objects from burials of the castle church in Uzhhorod: iconography, symbols, origin." Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area 24 (December 24, 2020): 396–423. http://dx.doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-396-423.

Повний текст джерела
Анотація:
Analysis was performed on the basis of research carried out in cooperation with the I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of National Academy of Sciences of Ukraine and Uzhhorod National University. During the archaeological excavations conducted in 2018–2019 on the territory of Uzhhorod Castle, the remains of burials within the ruins of the church were studied. It is noted that plundered remains were destroyed in the crypts and beyond their borders. Among the fragmentarily preserved funeral equipment were found personal items of Christian worship, which lay mostly in a redeposited st
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

AVRAMENKO, Svitlana. "ICONOGRAPHY OF SAINT GEORGE THE WINNER IN THE FUND COLLECTION OF NATIONAL HISTORICAL AND ETHNOGRAPHIC RESERVE «PEREIASLAV»." History of Science and Biographical Studies, no. 4 (December 15, 2024): 275–91. https://doi.org/10.31073/istnauka202404-13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Косів, Р. "Західноукраїнські ікони на полотні з фризовим розташуванням фігур XVII — початку XVIII ст.: призначення та іконографія". Народознавчі зошити, № 5 (131), вересень - жовтень (2016): 1052–61.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Косів, Р. "Іконографія та атрибуція ікони риьотицької стилістики "Богородиця Мати Милосердя / Св. Миколай" зламу XVII - XVIII ст." Пам"ятки України: історія та культура, № 12 (196) (2013): 46–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Demchuk, Stefaniia, та Yuliia Kizyma. "Between the sacred and the decorative: Сhristian iconography in the sketches for "Lily" decorative panel by Mykhailo Zhuk". Text and Image: Essential Problems in Art History, № 1 (2020): 102–13. http://dx.doi.org/10.17721/2519-4801.2020.1.07.

Повний текст джерела
Анотація:
Mykailo Zhuk was a graphic artist and a writer who is among the most famous and influential figures in the history of the early 20th century Ukrainian art. His artworks bear the mark of the in-depth reception of the Art Nouveau style. Although art historians who studied Zhuk’s early period (1904 - 1918) did mention the complex symbolism of his works (including that of the sketches for the floral panels which we shall examine), they avoided plunging deeper in the semantic interweaving he indulged himself in. Thus, this essay shall examine the two panels titled “Lilies”, which were treated mostl
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Ігор, Ковальчук. "Досвід іконотворчості отця доктора Дмитра Блажейовського". ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв, № 32 (30 листопада 2017): 345–68. https://doi.org/10.5281/zenodo.1068950.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджується історично-релігійний аспект творчості о. д-ра Д. Блажейовського та його життєвий доробок. Особливо ціка- вим є той факт, що автор прожив майже 101 рік і його творчість перебувала у трьох вимірах: Україна – Європа – Америка. Відомості про нього з’являлися у різноманітних наукових виданнях, але найбільш інтенсивна його діяльність припадає на період 80-100 років його життя, коли видатний історик Церкви та творець вишиваних ікон написав низку фундаментальних творів з історії УГКЦ та України, праці з виховання та навчання, створив взірці і вишив понад 350 ікон і хору
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Делюга, В. "Іконографія Івана Мазепи в творчості Києво-Печерських граверів на зламі ХVІІ - ХVІІІ ст. (на матеріалах польських збірок)". Могилянські читання, за 1999 р. (2000): 65–75.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Осипчук, Ліна. "Іконографія Марії Магдалини на Львівщині у 17 ст. на прикладі фрески «Оплакування» в церкві Зішестя Святого Духа". Старожитності Лукомор'я, № 2 (1 травня 2025): 66–77. https://doi.org/10.33782/2708-4116.2025.2.333.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу іконографії Марії Магдалини на прикладі фрескового зображення сцени «Оплакування» у церкві Зішестя Святого Духа в Потеличі (Львівщина), що датується 17 ст. Авторка досліджує художні особливості зображення цієї біблійної постаті, розглядаючи її роль у загальній композиції фрески, семантичне навантаження образу та його значення у контексті християнського світогляду. У роботі окреслено історико-культурне тло, на якому формувалась місцева художня традиція, зокрема впливи як західноєвропейського (католицького), так і візантійсько-православного мистецтва. Особливу увагу при
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Володимир, Гончарук. "Скульптурна пластика малих форм виробництва Львівської кераміко-скульптурної фабрики 1970 – 1980-х рр.: іконографія, стильові та технологічні особливості". ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв, № 35 (16 липня 2018): 297–308. https://doi.org/10.5281/zenodo.1313175.

Повний текст джерела
Анотація:
In recent years, there has been an increasing interest in profound serious studies of sociocultural conditions of artistic life in Lviv of the second part of XX century. Due to the necessity of the complex research of the subject, peculiarities both of activity and product range of Lviv art industry enterprises should be thoroughly analyzed. The point is to study the variety of product assortment as the reflection of both practical and conceptual demands of the time. So, it have been found out that the very prominent sculptors of Western Ukrainian region – mostly the graduates of Lviv St
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Palii, Liudmyla. "«Il Fior di Battaglia» symbols: iconography of early XV century fencing treatise by Fiore dei Liberi." Text and Image: Essential Problems in Art History, no. 1 (2024): 24–44. http://dx.doi.org/10.17721/2519-4801.2024.1.02.

Повний текст джерела
Анотація:
Purpose. This article's purpose is the reconstruction of the creation context of the fencing treatise «The Flower of Battle» and renew some fragments from the Italian fencing master's life in the late 14th century - early 15th centuries with visual sources. Methods. We have looked into three Italian manuscripts, using comparative, hermeneutic and prosopographic methods. Results. The Renaissance fencing treatises is the popular research object for twenty years. The Italian material arts studies are based on the treatise of Fiore dei Liberi «The Flower of Battle». This source is an important par
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Дяченко, Алла Володимирівна. "ВИЗНАЧНИКИ КРЕАТИВНОСТІ В ДИЗАЙНІ ІНФОГРАФІКИ". Ukrainian Art Discourse, № 1 (8 травня 2024): 69–76. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2024.1.9.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою цієї статті є науково обґрунтоване висвітлення ексклюзивних визначників креативності в інфографічних проєктах, що мають сприяти розвитку фахового потенціалу дизайнерів графіків. Креативність, як флюїдний показник суб’єкта творчого процесу розглядається як поліфункціональне явище, що відіграє ключову роль в інноваційності та об’єктивній користі результатів дизайну, орієнтованого на визначене коло споживачів. Значущість підвищення рівня креативності об’єктів інфографіки обумовлена тим, що вони є синтетично активним інструментом візуального кодування складних інформаційних та смислових сист
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Тарасенко, Андрій Андрійович, Ольга Андріївна Тарасенко та Вікторія Юріївна Сікорська. "INSPIRATIO: КАРТИНА АНДРІЯ АНТОНЮКА «ТАРАС ШЕВЧЕНКО (В КАЗЕМАТІ)». ІНТЕРТЕКСТ". Art and Design, № 2 (8 серпня 2024): 152–62. http://dx.doi.org/10.30857/2617-0272.2024.2.14.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є дослідження образу натхнення митця Тараса Шевченка в картині видатного українського художника фольклорного спрямування Андрія Антонюка «Тарас Шевченко (в казематі)» (1983) у контексті теми «Іnspiratio» світового мистецтва. Використовуються історико-культурологічний, компаративний, іконографічний, іконологічний, герменевтичний методи. Антонюк переніс увагу з соціального аспекту (властивого образу Шевченка в мистецтві 1918–1938 років) на духовний рівень, виразив ідею натхнення поета-пророка – посередника між світом землі й неба. Виявлена гармонія слова й зображення в символічній о
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Школьна, Ольга, Остап Ковальчук, Діана Качуровська та Яна Погребнюк. "ПЛЯСКИ СМЕРТІ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ І ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОМУ МИСТЕЦТВІ ЄВРОПИ ХІV–ХVІІІ СТОЛІТЬ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: культурологія) 48 (12 червня 2024): 25–32. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v48i.745.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено розгляду мотиву «Пляски смерті» в образотворчому мистецтві Європи ХІV–ХVІІІ ст. Окреслено витоки звернення до есхатологічних мотивів в епоху романіки, коли 1164 р. при перенесенні мощів Маккавеїв з Італії до Кельну, містерія, що раніше називалася «Маккавеївська пляска», отримала назву «Danse Macabre». Зазначено, що від того періоду «розмова зі Смертю», яка виконувалася 24 дійовими особами, почала набувати не лише поетичного вигляду видовищної вистави з повчально-застережливим змістом, а й отримувати сталих виразів у зображеннях на огородженнях монастирів, стінах храмів і клад
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!