Добірка наукової літератури з теми "Бізнес компетенції"

Розглянуто систему взаємозв’язків та функцій інститутів “бізнес – влада – громада” на кожному витку потрійної спіралі, які мають свою специфіку, пов’язану з реальною ситуацією в державі, і багато в чому залежать від того, яку роль відіграє кожний з інститутів у забезпеченні сталого розвитку країни, які компетенції він має. Проаналізовано зв’язки “держава – громада”, “держава – бізнес”, громада – бізнес”. Подано модель системи відносин тріади “бізнес – влада – громада”. Акцентовано увагу на формуванні нових та оптимізації вже сформованих механізмів взаємодії органів державної влади, бізнесу та громадянського суспільства, що буде сприяти більш активному залученню бізнесу та громадськості до процесів розроблення публічної політики, впливатиме на зростання економічних показників регіону та його соціального добробуту та створить синергетичний ефект, покращуючи добробут нації в цілому.

Із розвитком продуктивних сил у конкуренції починають превалювати компетенції, визначені нематеріальними чинниками. Ще на початку 2000-х років лідируючі позиції на ринку займали транснаціональні корпорації, які орієнтувалися на конкурентні переваги, що сприяли розвитку сучасного технічного оснащення, кваліфікованому персоналу та гарантованому доступу до необхідних матеріальних ресурсів. Однак із розвитком нових технологічних укладів у результаті глобальних політичних та економічних процесів головною умовою успіху конкурентоспроможності ТНК стає наявність у компанії активів іншого роду, а саме нематеріальних активів, орієнтованих на превалювання інтелектуального капіталу, адже складність ведення бізнесу в сучасному світі зумовлена багатьма чинниками, зокрема постійно зростаючою конкуренцією (яка стала глобальною), використанням нових технологій, скороченням життєвого циклу продуктів, владою інформації, владою покупців, гнучкістю функціонування організації та бізнесу як ключового фактору розвитку, демографічними тенденціями. Можливість конвертації інтелектуальних ресурсів у товари і послуги, що володіють суспільною корисністю та додатковою вартістю, стає критичною компетенцією в сучасному бізнесі.

Розвиток галузі інформаційних технологій на сьогодні є однією із найперспективніших галузей у Україні. Стрімкий розвиток ІТ сприяє появі нових перспективних професій не лише технічних спеціальностей, а і не технічних таких, як бізнес-аналітики, менеджери, маркетологи. Окремим перспективним напрямком є напрямок менеджмент в ІТ, а саме це – проектний менеджмент. Постає питання підготовки таких проектних менеджерів, компетенції яких відповідали вимогам роботодавців та підвищили рівень працевлаштування фахівців, які закінчили навчання та не мають досвіду роботи в ІТ. Для розвитку менеджерських компетенцій потрібно змінювати підходи до підготовки у самих вищих навчальних закладах та кооперуватись з провідними ІТ компаніями в кожному регіоні де є навчальні заклади. Розвивати професійні компетенції у молодих спеціалістів та підвищувати конкурентоздатність проектних менеджерів без досвіду роботи.

У статті розглянуто проблему формування міжкультурної компетенції у студентів для забезпечення ефективної професійної діяльності та безперервного навчання в умовах цифрової глобалізації. Наведено аналіз літератури, який показав актуальність досліджуваної теми та необхідність підготовки фахівця, здатного володіти певним набором компетенцій, у тому числі навичками міжкультурної комунікації. Автори посилаються на Європейську довідкову систему ключових компетентностей для навчання протягом усього життя, в якій культурна обізнаність та здатність вираження визначені одними з ключових компетентностей. Міжкультурну компетентність визначено як розуміння та повагу до того, як ідеї та значення творчо створюються та виражаються й передаються у різних культурах і через цілу низку мистецтв та інших культурних форм. Аналіз теоретико-методичних джерел показав, що формування навичок міжкультурної комунікації є однією з найважливіших тенденцій професійної підготовки студентів. Такі навички охоплюють свідомі знання власної культури (культурний самоаналіз), здатність аналізувати взаємодію, прогнозувати непорозуміння й адаптивну поведінку. Основними умовами професійної підготовки, що висуваються до студентів, визначено відкритість для міжкультурної спільної роботи, бажання співпраці в міжкультурних колективах, проведення міжкультурних обмінів та спілкування з питань управління міжнародною бізнес-діяльністю. Авторами вибрано такі методи формування навичок міжкультурної комунікації, як створення проєкт-презентацій із глибоким та всебічним аналізом бізнес-культур різних країн (дослідження стилю управління, культури привітань, дрес-коду, подарунків, тайм- менеджменту тощо); мозковий штурм завдяки розв'язанню кейсів, вирішенню міжкультурних дилем, обговоренню суперечливих тем та навчальні поїздки за кордон, у тому числі грантові. Наведено результати апробації визначених методів та доведено їх ефективність.

Анотація. У статті розглянуто підходи до трактування комунікативної компетентності. Зазначено, що комунікативна компетентність є складовою професійно-педагогічної компетенції викладачів англійської мови. Рівень сформованості знань, комунікативних навичок, умінь майбутніх фахівців здійснює визначальний вплив на здатність реалізувати їх у педагогічному процесі, встановленні контактів, вихованні сучасної молоді, успішної діяльності в бізнес-середовищі. З’ясовано загальні і відмінні риси у таких її складових як «компетенція» і «компетентність», «спілкування» і «комунікація». Наголошено на необхідності більш чіткого використання таких загальнонаукових визначень як «термін», «поняття», «категорія». Важливо розрізняти у внутрішній організації явища співвідношення понять «загальне» і «часткове». Саме воно характеризує розмежування змісту явища і форми його прояву не тільки в якості внутрішньої субординації, а й їх діалектичної взаємодії. Процес розвитку явища проявляється в нерозривності та взаємопереході однієї категорії в іншу. Зроблено висновок, що відсутність узгодженості в підходах вчених щодо трактування сутності, складових, співвідношення багатьох понять часто пов'язано із нечітким вирізненням у внутрішній організації явища співвідношення понять «загальне» і «часткове».

Зміна парадигми економічного розвитку, що веде до поглиблення інтеграції та глобалізації, кардинально оновлює характер освітніх і наукових, виробничих та конкурентних процесів. Епоха завершення життєвого циклу освіти в межах одного навчального закладу йде в минуле, а додана вартість нових знань тестується на конкретному локальному рівні кар'єрного зростання. Саме тому освітній процес стає все більш багатоаспектним з різних галузей, а кожна освітня спеціалізація формується під конкретну стадію розвитку особистості. Це означає, що економіка може стати конкурентоспроможною при активному розвитку бізнес-освіти, яка формує додаткові професійні компетенції та поглиблює знання у спеціалізованих нішах в виробничих процесах. До того ж, процес створення інноваційних освітніх технологій вже є не лінійним, а реалізується інтерактивно, в рамках єдиної економічної системи. Досліджено дві основні груп питань: вивчення значення додаткової професійної освіти як економічної категорії, та аналіз додаткової вартості нових знань та механізмів реалізації нових професійних компетенції. У статті ми покажемо, що концепція безперервної освіти передбачає постійний розвиток фахівця, що дозволяє йому залишатися конкурентоспроможним на ринку праці. Розвиток дистанційних освітніх технологій сприяє отриманню освіти без відриву від роботи, а різноманітні методи утримання співробітника на робочому місці дозволяють роботодавцю інвестувати не тільки в специфічний, але і в загальний капітал працівника. Питання формування додаткових професійних компетенцій дозволяє створити різноманітні, повноцінні фундаментальні знання. Наявність цих знань необхідно на сучасному рівні розвитку економіки для її модернізації відповідно до вимог переходу на новий технологічний уклад.

Проаналізовано процес кластеризації територіальних природно-господарських утворень України. Розглянуто основні умови формування інноваційних кластерів на базі хабів з інституціональної точки зору. Запропоновано розрізняти інноваційний хаб територіальних природно-господарських утворень мікро-, мезо- та макрорівня. Виявлено, що критичне значення для формування зрілого інноваційного кластера на базі інноваційного хабу має «потрійна спіраль», точніше – колаборація трьох типів учасників «інноваційної гри», які представляють науку, бізнес та державу. З’ясовано, що реалізація структурних інститутів на зразок інноваційних хабів стане підґрунтям для підвищення інноваційної компетенції й рівня співробітництва між наукою, підприємствами та іншими інститутами інноваційного розвитку.

Мета дослідження – аналіз досвіду НТУ «ХПІ» з проведення відкритого дистанційного курсу «Куратор змісту». Завдання дослідження: навчання інформаційного фахівця нового напрямку – куратора змісту або мережевого інформаційного аналітика. Об’єкт дослідження: відкритий дистанційний курс «Куратор змісту». Предмет дослідження: практичний досвід із проведення відкритого дистанційного курсу «Куратор змісту». Використані методи дослідження: аналіз державних стандартів, статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. У компетенції куратора змісту входять навички використання пошукових та інформаційних сервісів для агрегації, фільтрації, зберігання, обробки та розповсюдження інформації. Курс розвивається, удосконалюється з урахуванням розвитку інформаційних технологій та різноманітних областей використання: освіта та наука (забезпечення професійної, педагогічної та технологічної діяльності викладача), бізнес (маркетинг), бібліотечна справа, інше. Висновки: велика кількість бажаючих навчатися на курсі підтвердила актуальність його теми.

В статті проаналізовано особливості аутсорсингу в готельному бізнесі. Аутсорсинг передбачає наявність бізнес-процесів, які передаються на базі контракту тривалого періоду іншій організації, що спрощує будь-яку сферу діяльності, яка не є основною для готелю. Але, природно, передача певних функцій на аутсорсинг передбачає і наявність деяких ризиків для готельного підприємства. Найчастіше на аутсорсинг в готелі передаються послуги з клінінгу. Проте можливим є ведення бухгалтерського обліку, організація харчування співробітників, навчання молодих співробітників, автотранспортні послуги тощо.Конкуренція на відкритому ринку, де визначальну роль відіграють вже не тільки співвідношення ціни і якості готельних послуг, а й можливості найкращого задоволення потреб гостей, що скорочує час виходу на ринок нових додаткових послуг, володіння інтелектуальною власністю та інші переваги готелю, змушує менеджерів використовувати нові концепції управління, які охоплюють такі поняття, як інфра- та інтраменеджмент. На сьогодні господарювання вітчизняних підприємств готельного господарства характеризується нестійкими тенденціями розвитку, що обумовлюється сезонними коливаннями попиту і неможливістю створення запасів специфічного продукту – готельної послуги, тому необхідний ефективний менеджмент готелю.В процесі управління готелем при використанні інтра- чи інфраменеджменту аутсорсинг можна розділити на два типи – інтелектуальний (ІТ-аутсорсинг, управління знаннями, менеджмент персоналом, юридичний супровід) та виробничий (передача організації-партнеру повного циклу виробництва певного продукту або його частини). Аутсорсинг сфери послуг повʼязаний з підвищенням вимог до рівня компетентності менеджерів і повсюдним використанням сучасних інформаційних технологій. Аутсорсинг спрощує діяльність готелю в цілому. Успіх менеджменту готелю полягає в постійному вдосконаленні, гнучкості та адаптивності, підприємницької ініціативи і компетенції.

Борисенко А. Ю. Формування креативної економіки: міжнародний досвід та напрями розбудови в Україні : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 051 "Економіка" / наук. керівник Н. С. Венгерська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 147 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 147 с., 45 рис., 17 табл., 114 джерел, 2 додатки. Об’єкт дослідження є процес формування креативної економіки на міжнародному рівні. Предмет дослідження – теоретичні та практичні проблеми впровадження міжнародного досвіду щодо розвитку креативних видів діяльності в Україні. Мета роботи полягає у науковому обґрунтуванні напрямів розбудови креативної економіки в Україні в контексті світового досвіду. Методи дослідження – аналіз та синтез, статистичний, компаративний аналіз, системний підхід, дедукції та індукції, графічний, експертних оцінок, ранговий. У кваліфікаційній роботі магістра розкрито концепції, сутність, структуру, форми та методи креативної економіки, креативного міжнародного бізнесу. Запропоновано класифікацію «6КІ» чинників впливу на розвиток креативного бізнесу та розроблено методичний підхід до оцінки їх впливу на основі експертних і рангових оцінок. Проаналізовано креативні види діяльності на міжнародному рівні та світовий досвід формування креативної економіки. Розкрито вплив цифровізації на трансформацію моделей міжнародного креативного бізнесу. Висвітлено особливості розвитку креативної економіки в Україні. Запропоновано стратегічні орієнтири розбудови національного креативного бізнесу в контексті міжнародного досвіду. Обґрунтовано перспективи розвитку молодіжних стартапів в умовах креативізації, цифровізації та екологізації економіки. Здійснено експертну та рангову оцінку «6І» чинників впливу мікросередовища на розвиток молодіжних стартапів.
EN : Qualification work: 147 pages, 45 figures, 17 tables, 114 sources, 2 annexes. The object of study is the forming process of the creative economy at the international level. The subject of the study is the theoretical and practical problems of international experience implementation in the creative activities’ development in Ukraine. The purpose of the work is to scientifically substantiate the directions of the creative economy development in Ukraine amid the world experience. Research methods – analysis and synthesis, statistical, comparative analysis, systems approach, deductions and inductions, graphical, expert evaluations, ranking. The master’s thesis reveals the concepts, essence, structure, forms and methods of creative economy, creative international business. The classification of «6KI» factors of influence on the creative business development is offered and the methodical approach to an estimation of their influence on the basis of expert and rank estimations is developed. Creative activities at the international level and the world experience of forming a creative economy are analysed. The influence of digitalization on the transformation of international creative business models is revealed. The peculiarities of the creative economy development in Ukraine are highlighted. Strategic guidelines for the development of national creative business in the context of international experience are proposed. Prospects for the development of youth start-ups in terms of creativity, digitalization and greening of the economy are substantiated. An expert and ranking assessment of the «6I» factors of the microenvironment impact on the youth start-ups development are made.

проаналізовано механізми розвитку структур навчання бізнесу, визначено складові електронного навчального середовища навчання бізнесу, визначено особливості елементів електронного навчального середовища.
We analyzed the mechanisms of development business-learning structures, defined the components of the e-learning environment of business-learning, determined the features of the elements of the electronic learning environment.