Добірка наукової літератури з теми "Доброякісна гіперплазія передміхурової залози"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Доброякісна гіперплазія передміхурової залози".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Доброякісна гіперплазія передміхурової залози"

1

Макодрай, Ю. І., та І. М. Кліщ. "ПОКАЗНИКИ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У ЩУРІВ ПРИ ДОБРОЯКІСНІЙ ГІПЕРПЛАЗІЇ ПРОСТАТИ НА ТЛІ ТОКСИЧНОЇ ДІЇ ЕТАНОЛУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 10–14. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12727.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Доброякісна гіперплазія простати серед урологічних захворювань чоловіків старшого віку посідає вагоме місце з тенденцією до зростання. Найпоширенішою соціальною проблемою є вживання алкоголю. Його токсичної дії зазнає багато систем та органів, адже він легко взаємодіє з багатьма процесами життєдіяльності організму. За рахунок синдрому ендогенної інтоксикації ми можемо оцінити багато даних та отримати результати про перебіг багатьох захворювань за рівнем молекул середньої маси та змінами еритроцитарного індексу.
 Мета дослідження – вивчити зміни показників ендогенної інтоксикації за рівнем молекул середньої маси та змінами еритроцитарного індексу в щурів з доброякісною гіперплазією простати при поєднаній дії етанолу.
 Методи дослідження. Експериментальних тварин поділили на 4 групи: 1-ша (контрольна) – щури, яким протягом 28 діб вводили дистильовану воду перорально; 2-га – тварини, яким упродовж 28 днів вводили 40 % розчин етанолу з розрахунку 2 мл/100 г маси тіла внутрішньошлунково 1 раз на добу; 3-тя – щури, яким моделювали розвиток доброякісної гіперплазії передміхурової залози шляхом підшкірного введення ампульного 5 % тестостерону в дозі 0,1 мг/кг 1 раз на добу тривалістю 28 діб; 4-та – тварини, в яких відтворювали модель доброякісної гіперплазії передміхурової залози з додатковим токсичним впливом 40 % розчину етанолу з розрахунку 2 мл/100 г маси тіла внутрішньошлунково 1 раз на добу тривалістю 28 діб.
 Результати й обговорення. У результаті досліджень, які ми провели у тварин різних дослідних груп за умов експериментального моделювання доброякісної гіперплазії простати, встановлено, що відбувається поступове зростання показників ендогенної інтоксикації на 7-му, 14-ту, 21-шу доби експерименту. Найвищих показників усі маркери ендогенної інтоксикації досягли на 21-шу добу дослідження.
 Висновок. Ми змогли встановити значні зміни і порушення процесів інтоксикації у тварин під токсичною дією етанолу, що має важливе значення для їх патогенезу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Макодрай, Ю. І., та І. М. Кліщ. "Показники ендогенної інтоксикації у щурів при доброякісній гіперплазії простати на тлі токсичної дії етанолу". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 53–57. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12759.

Повний текст джерела
Анотація:
Резюме. Доброякісна гіперплазія простати серед урологічних захворювань чоловіків старшого віку посідає вагоме місце з тенденцією до зростання. Найпоширенішою соціальною проблемою є вживання алкоголю. Його токсичної дії зазнають багато систем та органів, адже він легко взаємодіє з багатьма процесами життєдіяльності організму. За рахунок синдрому ендогенної інтоксикації ми можемо оцінити багато даних та отримати результати про перебіг багатьох захворювань за рівнем молекул середньої маси та змін еритроцитарного.
 Мета дослідження – вивчити зміни показників ендогенної інтоксикації за рівнем молекул середньої маси та змін еритроцитарного індексу в щурів із доброякісною гіперплазією простати за поєднаної дії етанолу.
 Матеріали і методи. Експериментальних тварин поділили на 4 групи: перша (контрольна група) – щури, яким протягом 28 діб вводили дистильовану воду перорально; друга група – тварини, яким протягом 28 днів вводили 40 % розчин етанолу із розрахунку 2 мл/100 г маси тіла перорально 1 раз на добу. У щурів третьої групи моделювали розвиток доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) за допомогою підшкірного введення ампульного 5 % тестостерону в дозі 0,1 мг/кг 1 раз на добу тривалістю 28 діб; у четвертій групі (12 тварин) відтворювали модель ДГПЗ із додатковим токсичним впливом 40 % розчину етанолу із розрахунку 2 мл/100 г маси тіла внутрішньо 1 раз на добу тривалістю 28 діб.
 Результати. У результаті досліджень, які ми провели, у тварин різних дослідних груп за умов експериментального моделювання доброякісної гіперплазії простати виявлено, що відбувається поступове зростання показників ендогенної інтоксикації на 7-шу, 14-ту, 21-шу доби експерименту. Найвищих показників усі маркери ендогенної інтоксикації (ЕІ) досягли на 21 добу дослідження.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Шапринський, В. О., В. І. Горовий, О. О. Воровський та О. М. Капшук. "Позалобкова простатектомія зі симультанною передочеревинною протезною герніопластикою у хворих із доброякісною гіперплазією передміхурової залози та пахвинною грижею". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 99–109. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12030.

Повний текст джерела
Анотація:
З метою дослідження показань для одномоментного усунення пахвинної грижі з передочеревинного доступу при виконанні як симультанної операції, так і основного хірургічного етапу позалобкової аденомектомії з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози, проаналізовано 62 наукові праці з даної проблем як провідних вітчизняних, так і зарубіжних спеціалістів, за останні 10 років. Науковцями проведений пошук клінічних рекомендацій (Clinical guidelines) за ключовими словами “Combined inguinal hernia repair and transurethral resection of the prostate” і “Combined transurethral prostatectomy and inguinal hernioplasty” в таких авторитетних міжнародних доказових базах даних, як: AHRQ Clinical Practice Guidelines; Clinical Evidence; Cochrane Library; Evidence-Based Medicine Guideline]; National Guideline Clearinghous]; NHS Evidence / NICE Guidance; UpToDate тощо, де доведено вплив доброякісної гіперплазії передміхурової залози на формування і рецидивування пахвинних гриж у чоловіків старших вікових груп. Було встановлено, що більшість авторів підтримує дану методику і наводить достатньо гарні результати у своїх роботах, а саме: зменшення загальної кількості днів перебування в лікарні, покращення якості життя хворих після операції та уникнення ще одного хірургічного втручання. Проте висвітились ряд таких проблем: з яким діаметром грижових воріт можлива преперитонеальна протезна герніопластика (до 3 см2 чи більше), об’єм крововтрати, чи дійсно має місце збільшення кількості інфікування рани, з яких доступів краще виконувати дану поєднану процедуру як при відкритих способах, так і при використанні сучасної мініінвазивної та роботизованої техніки. Це диктує необхідність проведення цілеспрямованих досліджень клінічної ефективності, безпеки та економічної доступності симультанних операцій при поєднанні пахвинних гриж із доброякісною гіперплазією передміхурової залози в умовах сучасної практичної медицини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Dyachuk, M. D. "Досвід лазерної вапоризації передміхурової залози діодним лазером Dornier Medilas D Urobeam 940 нм". EMERGENCY MEDICINE, № 3.50 (1 серпня 2013): 130–32. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.3.50.2013.89616.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовані результати лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози методом лазерної вапоризації передміхурової залози за допомогою діодного лазера Dornier Medilas D UroBeam.Спостерігалася відсутність інтраопераційної кровотечі, а значить, краща візуалізація операційного поля. Після проведення лазерної вапоризації передміхурової залози можливе швидке видалення катетера Фолея — на другу-третю добу. Також існує можливість проводити оперативні втручання хворим із тяжкою супутньою патологією, у тому числі пацієнтам, які приймають антикоагулянти, а також пацієнтам з об’ємом передміхурової залози більше ніж 80 мл.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Golovko, S. V., O. F. Savitsky, A. A. Kobirnichenko, A. V. Lysak та I. L. Troitskiy. "Оцінка ефективності селективної артеріальної емболізації у хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози та високим операційним ризиком". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 10 (2018): 61–65. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.10.61.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Покращити результати хірургічної реабілітації хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) та високим операційним ризиком, обгрунтувавши диференційований підхід до застосування селективної артеріальної емболізації (САЕ) та монополярної трансуретральної резекції передміхурової залози (ТУРПЗ).
 Матеріали і методи. Досліджено шляхом аналізу ефективність та безпечність САЕ передміхурової залози (ПЗ) як методу лікування симптомів нижніх сечовивідних шляхів (СНСШ) у хворих з ДГПЗ та високим операційним ризиком у порівнянні з ТУРПЗ. Аналіз базувався на систематичному вивченні функціональних результатів та ускладнень у 33 хворих основної групи, яким виконали САЕ, та у 39 хворих порівняльної групи, яким виконали ТУРПЗ.
 Результати. Хворі, яким виконали САЕ, не мали операційної травми, у них був низький ризик виникнення післяопераційних ускладнень, коротший післяопераційний період, покращились показники: Міжнародної шкали оцінки простатичних симптомів (IPSS) - на 47,8%, шкали оцінки якості життя (QoL) - на 53,3%, максимальної об’ємної швидкості струменя сечі (Qmax) - на 58,4% на фоні зменшення об’єму ПЗ на 28,6% та об’єму залишкової сечі на 55,3% протягом 24 міс спостереження, що є підставою вважати САЕ ПЗ ефективним та безпечним методом мініінвазивного лікування ДГПЗ у хворих з високим операційним ризиком. Після монополярної ТУРПЗ результати були подібні: покращення показників IPSS - на 50%, QoL - на 65,1%, Qmax - на 59,2%, зменшення об’єму ПЗ - на 31,6% та об’єму залишкової сечі - на 64,6%, але даний метод супроводжувався статистично більшою частотою післяопераційних ускладнень, що погіршувало рівень періопераційної безпеки.
 Висновки. Результати дослідження засвідчили, що САЕ є ефективним та безпечним методом лікування хворих з ДГПЗ та високим операційним ризиком, за результативністю порівнянним з ТУРПЗ, але з меншим ризиком виникнення післяопераційних ускладнень. САЕ може бути методом вибору у хворих похилого віку з вираженою супутньою патологією, які мають протипоказання до стандартного оперативного втручання або утримуються від нього з інших причин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Gurzhenko, Y. M., and M. D. Kvach. "Experience of drug treatment benign prostatic glands with sexual disorders." HEALTH OF WOMAN, no. 10(116) (December 29, 2016): 69–75. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2016.116.69.

Повний текст джерела
Анотація:
The paper shows the experience of drug treatment therapy according to the standards of the European Association of Urology patients with benign prostatic hyperplasia sexual disorders. Results of treatment was evaluated based on changes in symptoms of lower urinary department, objective information about its functional status after 3, 6 and 12 months. Also studied the dynamics of sexual disorders and emotional state was assessed at 1, 3, 6 and 12 months. The majority of positive results was achieved by 6 months after starting treatment. Key words: benign prostatic hyperplasia, sexual disorders, medication.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Mytsyk, Yu O., Yu S. Kobilnyk, Yu B. Borys та ін. "Застосування мультипараметричної магнітно–резонансної томографії в діагностиці клінічно значущого раку передміхурової залози". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 3 (2019): 41–45. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.03.41.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Оцінити діагностичну ефективність застосування мультипараметричної магнітно–резонансної томографії (мпМРТ) для виявлення клінічно значущого раку передміхурової залози (РПЗ).
 Матеріали і методи. У дослідження включено 26 пацієнтів із підозрою на наявність РПЗ. Усім пацієнтам проведено комплексне клінічне обстеження, яке включало мпМРТ. Отримані зображення мпМРТ оцінювали згідно з системою PI– RADS (Prostate Imаging–Reporting and Data System).
 Результати. Новоутворення оцінено за системою PI–RADS в 1 бал у 2 (7,69%) пацієнтів, 2 бали – у 5 (19,23%), 3 бали – у 8 (30,77%), 4 бали – у 6 (23,08%) та 5 балів – у 5 (19,23%) пацієнтів. У пацієнтів з оцінкою новоутворення 5 балів часто- та виявлення клінічно значущого РПЗ становила 100%. Із 6 хворих з оцінкою новоутворення 4 бали у 5 (83,33%) діагно- стували клінічно значущий РПЗ, а у 1 (16,67%) хворого – клінічно незначущий варіант пухлини. Із 8 хворих з оцінкою новоутворення 3 бали у 4 (66,67%) діагностували клінічно значущий РПЗ, у 1 (16,67%) хворого – клінічно незначущий варіант пухлини та у 1 (16,67%) – доброякісну гіперплазію передміхурової залози.
 Висновки. Застосування мпМРТ та системи PI–RADS уможливило у 85,7% пацієнтів виявити клінічно значущий РПЗ та уникнути непотрібних пункційних біопсій за відсутності його променевих ознак.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Brechka, N. M. "Indicators of Male Rats Hormonal Status after Application of the Natural Origin Medicines in the Conditions of Benign Prostatic Hyperplasia." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 4, no. 5 (2019): 325–31. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs04.05.325.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Шамраєв, С. М. "Актуальні проблеми лікування та профілактики доброякісної гіперплазії передміхурової залози (за матеріалами 12-го Південно-східного європейського мітингу SEEM Європейської асоціації урологів)". Health of Man, № 4(59) (20 грудня 2016): 11–12. http://dx.doi.org/10.30841/2307-5090.4(59).2016.104158.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Роговий, Ю. Є., та Р. І. Майкан. "ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЛІКУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ КТФ – ЛАЗЕРА ДОБРОЯКІСНОЇ ГІПЕРПЛАЗІЇ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ У ПАЦІЄНТІВ ВІКОВОЇ ГРУПИ 61-75 РОКІВ НА ПОКАЗНИКИ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ, СИСТЕМИ КРОВІ, ВОДНО-СОЛЬОВОГО ОБМІНУ ТА ФУНКЦІЇ НИРОК". Bukovinian Medical Herald 20, № 2 (78) (2016): 138–43. http://dx.doi.org/10.24061/2413-0737.xx.2.78.2016.93.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Доброякісна гіперплазія передміхурової залози"

1

Алаа, А. А. "Доброякісна гіперплазія передміхурової залози: епідеміологія та стан допомоги хворим в Україні". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32535.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблема надання якісної урологічної допомоги хворим на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), результати якої задовольняли б водночас пацієнта та лікаря, є актуальною в усьому світі. Вона не зменшується з часом, що обумовлено науково-технічним прогресом, розвитком фармакологічної індустрії та зростанням кількості хворих. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32535
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Піддубний, Артем Михайлович, Артем Михайлович Поддубный та Artem Mykhailovych Piddubnyi. "Характеристика біомінералізації передміхурової залози при доброякісній гіперплазії". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42097.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Шкандала, А. Ю. "Перспективи консервативного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32525.

Повний текст джерела
Анотація:
Хронічні захворювання передміхурової залози являються найбільш розповсюдженими змінами сечостатевої системи у чоловіків. Епідеміологічні дослідження свідчать про неспинне зростання частоти такого захворювання, як доброякісна гіперплазія передміхурової залози серед чоловічого населення. Соціальна значимість і актуальність цієї проблеми підкреслюється демографічними дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоровья, що свідчить про ріст населення планети у віці старше 60 років, причому його темпи значно випереджають ріст чисельності населення в цілому. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32525
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Грицай, Т. О. "Гіпербарична оксигенація у лікуванні хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48363.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) – одне з найчастіших захворювань чоловіків похилого віку. Вважається, що в 40-49 років аденома простати виявляється у 11,3% чоловіків; до 80 р. це захворювання виявляється у 81,4% випадків; після 80 р. статистика ДГПЗ збільшується до 99,5%. Розвиток порушень сечовипускання при ДГПЗ зв`язують не тільки з механічною обструкцією, але й з недостатністю тканинного дихання детрузора та наслідками цього явлення. Для зменшення ступеню гіпоксії детрузора використовують метод гіпербаричної оксигенації (ГБО). Його принцип полягає у збільшенні кисневої ємності крові за рахунок додаткового розчинення у ній кисню. Мета. Покращити результати консервативного лікування розладів сечовипускання у хворих на ДГПЗ за допомогою ГБО.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Волохова, Т. Ю., Володимир Віталійович Сікора, Владимир Витальевич Сикора та Volodymyr Vitaliiovych Sikora. "Застосування фокусину (тамсулозин) у лікуванні доброякісної гіперплазії переміхурової залози". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5999.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження: оцінити клінічну ефективність та безпеку Фокусину(виробництва компанії «Зентіва») у хворих з ДГПЗ. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5999
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Федорук, О. С., Т. Л. Томусяк, Б. В. Топор та К. А. Владиченко. "Варіанти клінічного перебігу доброякісної гіперплазії передміхурової залози". Thesis, Клінічна анатомія та оперативна хірургія, 2004. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15967.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Романюк, Анатолій Миколайович, Анатолий Николаевич Романюк, Anatolii Mykolaiovych Romaniuk та ін. "Клініко-діагностичні і патоморфологічні особливості доброякісної гіперплазії передміхурової залози". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5409.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Федорук, О. С., Т. Л. Томусяк, К. А. Владиченко, І. К. Арійчук та Б. В. Топор. "Обгрунтування показань до черезміхурової простатектомії та трансуретральної резекції доброякісної гіперплазії передміхурової залози". Thesis, Клінічна анатомія та оперативна хірургія, 2004. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15966.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Роговий, Ю. Є., та Р. І. Майкан. "Багатофакторний регресійний та метааналіз впливу лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози за допомогою КТП лазера на показники когнітивних функцій, водно-сольового обміну, системи крові, функції нирок". Thesis, БДМУ, 2017. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16828.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!