Добірка наукової літератури з теми "Домашнє господарство"

Сальмонельоз – надзвичайно поширене захворювання великої кількості тварин а також птахів. Для молодняку птиці ця хвороба особливо небезпечна оскільки уражає як домашню продуктивну птицю – курей, індиків, качок, фазанів, цесарок, перепелів, так й синантропну – горобців, голубів, шпаків тощо. Хвороба наносить птахівничим господарствам різної форми власності та потужностей великої шкоди, що пов’язані зі збитками внаслідок недоотримання продукції та високої летальності серед хворого молодняку. Тому, наразі важливим є розробка різноманітних схем лікування птиці, у тому числі й молодняку бройлерів, що включає використання загальнодоступних препаратів. Мета роботи полягала у розробці ефективної схеми лікування сальмонельозу бройлерів в умовах приватних господарств. З метою проведення визначення ефективності різних схем лікування в умовах підозрюваного щодо сальмонельозу приватного господарстві, де розводили бройлерів здійснено комплексну діагностику з підтвердженням діагнозу на сальмонельоз бактеріологічним дослідженням патологічного матеріалу та визначена чутливість збудника до антибактерійних засобів. В подальшому апробовано дві схеми лікування на двох групах хворого молодняку бройлерів по 20 голів у кожній. У першій групі з лікувальною метою використовували препарат Квестігін (виробник КРКА, Словенія) який розводили з водою та випоювали хворій птиці. У другій використовували суспензію Амоксицилін (виробник Фарматон, Україна), яку вводили шляхом внутрішньом’язевої ін’єкції. Обом дослідним групам птиці для підтримки роботи травного тракту та зміцнення загальної резистентності організму застосовували про біотичну добавку Біоферм (Біоферм, Україна). Дезінфекцію об’єктів довкілля здійснювали 1,5 % розчином препарату Бровадез-плюс (виробник Бровафарма, Україна). Встановлено, що найбільш ефективною виявилася схема, що включала застосування препарату Амоксицилін у вигляді суспензії для ін’єкцій, який вводили в грудний м’яз три дні поспіль у дозі 15 мг на 1 кг маси тіла в поєднанні з пробіотиком Біоферм. Зокрема, вже з 4‒7 години після введення препарату зареєстровано покращення клінічного стану хворого молодняку. Натомість при використанні схеми лікування з препаратом Квестігін в поєднанні з пробіотиком Біоферм покращення загального стану наставало на 6‒18 годин пізніше. Позитивний ефект лікування у другій дослідній групі також підтверджувався й кількістю птиці що одужала, загалом вона становила 18 голів й була вищою на 20 % порівняно з птицею у першій дослідній групі. Окрім з метою знищення збуднику сальмонельозу запропоновано використовувати дезінфікуючий засіб широкого спектру дії Бровадез-плюс шляхом дрібнодисперсного розпилювання в приміщенні та надовкіллі, де утримувалася птиця, шляхом дрібнодисперсного розпилювання та обробкою за допомогою змоченої у робочому розчині губки.

Development problems of national economy are based on social policy. The size of social minima (the minimum wage, minimum pension, subsistence minimum and more) are underestimated. It is especially actual to construct the expert fuzzy-logic model that reflects patterns of growth rates impact (positive and negative) GDP, minimum wage and living wage indicators on quality of life and performance to meet the needs of households.

Наявний дохід домашніх господарств (ДГ) становив у 2005–2010 рр. 78,2–76,4 % всіх доходів. У витратах ДГ на споживання і заощадження спостерігалася суттєва нерівність як у їх структурі, так і в розподілі приросту заощаджень між ДГ. Його частка у ДГ роботодавців і самостійно зайнятих зросла у 2005–2008 рр. відповідно з 3,8 до 10,6 % і з 6,8 до 38,9 %. Такі домогосподарства нагромаджували у формі нефінансових активів: частка ДГ роботодавців зросла з 1,4 % у 2005 р. до 16,1 % у 2009 р., ДГ самостійно зайнятих – з 44 до 57 %. Частка чистих заощаджень ДГ найманих працівників знизилася з 53 до 14 % у 2009 р., а нефінансових активів – з 26 до 16,5 %. Частка заощаджень одержувачів соціальних трансфертів майже не змінилася (становила 36 %) при значному зниженні їх частки у нагромадженні нефінансових активів: 28 проти 10 % у 2009 р. Отже, нерівність за економічними статками між домогосподарствами загострилася, а на приріст заощаджень значною мірою впливали й зміни у курсовій політиці.

Успішний розвиток будь-якої банківської установи стає неможливим без систематичного оновлення і додаткового збільшення ресурсної бази. У цих умовах особливої актуальності набуває проблема залучення до банківського сектору в якості фінансового ресурсу тимчасово вільних коштів населення. Додаткова зацікавленість зазначеним джерелом акумуляції тимчасово вільних грошових ресурсів викликана нестабільним інвестиційним кліматом ряду держав, який негативно впливає на загальний рівень ресурсної бази банківського сектору.