Добірка наукової літератури з теми "Захист здоров’я"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Захист здоров’я".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Захист здоров’я":
1
АНДРЕЙЧЕНКО, СВІТЛАНА. "Захист права на здоров’я через захист права на життя у практиці Європейського суду з прав людини". Право України, № 2020/08 (2020): 195. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-08-195.
Анотація:
Незважаючи на загальн е визнання права на здоров’я і його міжнародноправову та національно-правову регламентацію, належне забезпечення права на здоров’я залишається однією з найбільш гострих й актуальних завдань сучасної юриспруденції. Дотепер не існує спеціального міжнародного універсального чи регіонального механізму захисту права на здоров’я, і такий захист стає можливим лише через захист інших прав людини. Стаття присвячена дослідженню практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка стосується порушень права на здоров’я в контексті порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція). Мета статті полягає у дослідженні особливостей захисту права на здоров’я людини через захист права на життя крізь призму сучасної практики ЄСПЛ, зокрема у світлі виконання зобов’язань щодо забезпечення належної медичної допомоги, медичної недбалості, відшкодування медичних витрат, надання медичної допомоги у тюрмах. Це передбачає вивчення особливостей підходів ЄСПЛ до питань захисту права на здоров’я через захист права на життя; розкриття змісту права на здоров’я; характеристику позитивних зобов’язань держав стосовно забезпечення права на здоров’я. Розгляд питання щодо мінімального рівня охорони здоров’я згідно з Конвенцією у контексті практику ЄСПЛ щодо захисту права на життя. Певні тенденції захисту права на здоров’я у практиці ЄСПЛ нам вдалося виявити через застосування методологічних інструментів, а саме: історико-правовий метод використано при виявленні особливості еволюції розвитку права на здоров’я; порівняльно-правовий – при з’ясуванні співвідношення норм щодо захисту права на здоров’я та життя; системний метод – при дослідженні практики ЄСПЛ щодо захисту права на здоров’я та права на життя у їх взаємозв’язку. Судова практика ЄСПЛ підтверджує зобов’язання держав щодо захисту права на здоров’я і сприяння поліпшенню здоров’я громадян, проте покладає зобов’язання забезпечувати це право з огляду на принцип розумності, що передбачає необхідність докладання державами всіх можливих зусиль у межах наявних ресурсів для реалізації права на здоров’я. Держави мають зобов’язання встановлювати чіткі правила щодо практичних заходів задля ефективної реалізації права на здоров’я та навіть за нестачі ресурсів, деякі зобов’язання вимагають негайного виконання, зокрема, зобов’язання гарантувати право на здоров’я на недискримінаційній основі. Через діяльність ЄСПЛ поняття “право на здоров’я”, яке не має своєї однозначної легальної дефініції, знаходить більш конкретне визначення. Рішення ЄСПЛ визнаються у багатьох державах одним із джерел права, які, до того ж, надають можливість встановити прогалини у національному законодавстві, невідповідність деяких норм національного законодавства положенням Конвенції. Важливим для захисту права на здоров’я є створення спеціального міжнародно-правового механізму захисту такого права.
2
Кожура, Л. О. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ НОРМЩОДО ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ДІТЕЙ У НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (21 квітня 2020): 108–11. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).444.
Анотація:
У роботі розкрито систему міжнародних актів, які визначають права та свободи дітей. Запропоновано пра-ва дітей, що визначені в Конвенції про права дитини, поділити так: 1) соціальні права: право на життя та здоровий розвиток дитини (ст. 6); право на реєстрацію зразу ж після народження й із моменту народження має право на ім’я й набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування (ст. 7); право дитина не роз-лучалася з батьками всупереч їхньому бажанню (ст. 9); 2) право на захист: право на захист від незаконно-го переміщення й неповернення дітей із-за кордону (ст. 11); право на захист дитини від усіх форм фізично-го та психологічного насильства, образи чи зловживань (ст. 19); 3) політичні права: право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, при-чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю (ст. 12); право вільно вислов-лювати свої думки (ст. 13); 4) особисті права: право на особисте й сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність; право на захист закону від такого втручання або посягання (ст. 16); 5) економічні права: право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може становити небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку (ст. 32).
Акцентовано увагу, що невирішеним та актуаль-ним залишається питання захисту прав і свобод дітей у деліктному процесі, що потребує особливої уваги та негайного вирішення, а також захисту їхніх прав і сво-бод у міжнародному праві.
3
Бакай, Андрій. "АРХЕТИПНІ ДЖЕРЕЛА РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ МЕДИЧНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 44–58. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-44-58.
Анотація:
Розглянуто архетипні джерела і нормативно-правові основи розвитку та функціонування державної системи медичного забезпечення і захисту населення України у надзвичайних ситуаціях, визначено сучасні проблеми та запропоновано нові підходи до організації публічного адміні- стрування медичним забезпеченням населення України у надзвичайних си- туаціях та реалізації потреби населення в медичному захисті при виникнен- ні надзвичайних ситуацій у мирний і військовий час.
Схарактеризовано основні форми організації системи охорони здоров’я у надзвичайних ситуаціях, проведено оцінку ключових проблем з організації медичного захисту (як системи заходів організаційно-управлінського харак- теру та їх реалізації), наголошено на доцільності об’єднання та спільного використання цивільно-військових органів та систем оперативного управ- ління при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій з використанням між- народного досвіду в організації інтегрованої системи медичного забезпечен- ня, що за певних умов дасть змогу досягнути сумісності з питань медичного забезпечення у спільних операціях з підтримання миру. Визначено поняття “медичне забезпечення” та “медичний захист”, теоретично обґрунтувано не- обхідність структурно-організаційних трансформацій системи охорони здо- ров’я. Наголошено на подальшому розвитку загальної системи медичного забезпечення зі збереженням безпекової складової на засадах єдиного ме- дичного простору та її інтеграції в загальнодержавну систему охорони здо- ров’я.
Проаналізовано існуючі моделі міжвідомчої кооперації з питань медич- ного забезпечення населення, розглянуто існуючі ограни управління медич- ним захистом населення та проектні форми міжвідомчої взаємодії у надзви- чайних ситуаціях воєнного і мирного характеру, підтверджено доцільність удосконалення механізмів міжвідомчої взаємодії з організації медичної до- помоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях.
Визначено основні передумови побудови солідарного медичного про- стору відомчих медичних служб та цивільної системи охорони здоров’я, що зумовлює необхідність централізації механізмів управління медичним захи- стом населення, визначення та впровадження єдиних принципів організа- ції медичної допомоги, розроблення і реалізації нових стратегій та програм міжсекторальної та міжвідомчої взаємодії.
4
Tolokova, T. I., та O. Y. Bilan. "СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (1 грудня 2020): 115–21. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11309.
Анотація:
Резюме. Соціальний захист медичних працівників спрямований на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечує задоволення професійних та матеріальних потреб медиків відповідно до особливого виду їх професійної діяльності, визначної ролі в суспільстві. Належне регулювання питань формування позитивного іміджу медичної професії, просування її цінностей надасть професіоналам у медичній сфері широкі можливості, які впливають на рівень мотивації та якість надання медичної допомоги пацієнтам.
Мета дослідження – визначити пріоритетні потреби та висхідні запити медиків щодо соціального захисту, а також запропонувати шляхи зміцнення потенціалу підвищення якості медичного обслуговування.
Матеріали і методи. Ми провели анонімне анкетування 100 медичних сестер районної лікарні Комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка М. Давидова» щодо моральної свідомості пацієнтів, адміністрації лікувального закладу та держави стосовно поваги до медиків, що, у свою чергу, формує вмотивованість у роботі, самооцінку, готовність до альтруїзму в роботі та емпатії в умовах соціального захисту.
Результати. Cистема управління системою охорони здоров’я України в процесі поглиблення інтеграції в світове економічне співтовариство зазнає багато істотних змін на основі ідеї єднання ефективності як результату дієвості соціального компромісу та кваліфікованої медичної допомоги. Отже, винайдення ефективних механізмів та дієвих методів функціонування системи соціального захисту медичних працівників є нагальним напрямком досліджень та актуальним завданням, що повинно ґрунтуватись на висхідних ініціативах з урахуванням потреб медиків.
Висновки. Якісний соціальний захист дасть змогу висококваліфікованим медичним працівникам зосередитися на більш важливих завданнях, що передбачають безпосереднє професійне удосконалення та спілкування з пацієнтом; ключові показники ефективності медичного персоналу, зокрема щодо якості медичних послуг і задоволення пацієнтів потребують удосконалення й упровадження їх у якості публічної інформації; необхідно сформувати кадровий резерв відповідно до кваліфікаційних запитів й освітніх можливостей, який забезпечуватиме ресурс у разі перегляду функцій медичних працівників у напрямку новітніх тенденцій дигіталізації й пов’язаних з цим змін у медичному обслуговуванні. Необхідно досліджувати національні можливості для імплементації міжнародних вимог до соціального захисту медиків, з огляду на високі запити сучасної охорони здоров’я щодо якості медичної допомоги.
5
Білий, Д. О. ". ПОНЯТТЯ ТА ЕЛЕМЕНТИ МЕХАНІЗМУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ПАЦІЄНТІВ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 62–66. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.317.
Анотація:
Автором даної наукової статті здійснено аналіз поняття та елементів механізму адміністративно-правового захисту прав пацієнтів. Визначено, що механізм є комплексною, динамічною категорією, що дає можливість правозастосуванню та правореалізації положень нормативно-правових актів в дію. Зазначено, що держава за допомогою юридичних механізмів вступаючи в адміністративно-правові відносини виступає головним суб’єктом захисту прав та свобод особи використовуючи правові засоби Визначено, що механізм захисту прав пацієнтів є дворівневим. З одного боку, норми міжнародного законодавства встановлюють основи захисту прав пацієнтів. З іншого, норми національного законодавства не суперечать міжнародно-правовим актам, які ратифікувала Україна та визначають зміст механізму адміністративно-правового захисту прав пацієнтів, що не обмежується виключно особливостями суб’єктів. Запропоновано під механізмом адміністративно-правового захисту прав пацієнтів розуміти комплексну категорію адміністративного права, що являє собою систему взаємопов’язаних самостійних складових, що сприяють захисту фізичних осіб від дій, рішень, бездіяльності суб’єктів публічної адміністрації в сфері охорони здоров’я, їх посадових та службових осіб, а також керівників та працівників закладів охорони здоров’я. Автором акцентовано увагу на співвідношенні понять «механізм адміністративно-правового регулювання» та «механізм адміністративно-правового захисту». До елементів механізму адміністративно-правового захисту прав пацієнтів віднесено: – система нормативноправових актів, якими урегульовані відносини адміністративно-правового захисту прав пацієнтів; – суб’єкти публічної адміністрації, що уповноважені здійснювати адміністративно-правовий захист прав пацієнтів; – форми захисту прав пацієнтів – судова та позасудова; – методи публічного адміністрування за допомогою яких здійснюється захист прав пацієнтів; – адміністративні процедури захисту прав пацієнтів, що визначені в Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кодексі адміністративного судочинства та законах України.
6
Кравченко, С. В. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВОГО ТА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО СУПРОВОДУ У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (15 квітня 2022): 69–74. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12859.
Анотація:
Мета: аналіз сучасної законодавчої бази нормативно-правового регулювання організації наукового та інформаційно-аналітичного супроводу органів державної влади, що формують державну політику у сфері громадського здоров’я.
Матеріали і методи, що використані при виконанні роботи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу, системного підходу та аналізу.
Результати. Проаналізовано законодавчі та нормативно-правові документи щодо регулювання організації наукового й інформаційно-аналітичного супроводу органів державної влади, що формують державну політику у сфері громадського здоров’я: Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», Закон України «Про протидію захворюванню на туберкульоз», Правила санітарної охорони території України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України (КМУ).
Висновок. У статті розкрито сучасний стан і сутність законодавчого нормативно-правового регулювання організації наукової та інформаційно-аналітичної підтримки органів державної влади України, що формують державну політику у сфері громадського здоров’я.
7
Потапчук, Тетяна Володимирівна. "ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ′ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 58–65. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.314.
Анотація:
У статті зазначено, що загальним благом суспільства є турбота про людину, уміння любити ближнього, а головною цінністю суспільства – життя і здоров’я людини. Стан здоров’я населення є важливим показником розвитку суспільства, тому турботі про здоров’я людини, мотивації її на здоровий спосіб життя приділяється велика увага в усьому світі. Ця турбота має стати першорядною за значущістю і починатися з моменту планування дитини.
У сучасному суспільстві змінюється життя на захист людини. Діти шкільного віку, які характеризуються не лише віковими, психофізіологічними особливостями, а й специфікою соціального становлення, заслуговують на особливе місце в структурі суспільства. Вони потребують особливої уваги щодо створення сприятливих умов до їхнього життєвого самовизначення і самореалізації, у їхньому становленні як соціально – ціннісної, соціально – адаптивної, соціально – продуктивної особистості, успішної людини. Зазначено, що для того, щоб забезпечити високий рівень професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у конкретних умовах складного сучасного педагогічного процесу необхідна єдність теоретичної та практичної педагогічної підготовки.
8
Юрченко, Ольга. "ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЯК ВІДДІЛІВ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ". Society. Document. Communication, № 6/2 (4 липня 2019): 219–34. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-219-234.
Анотація:
У статті розкрито актуальну проблему сучасних вимог до документаційного забезпечення діяльності центрів соціального обслуговування, що виконують роль відділів захисту населення. В Україні існує розвинута система соціального обслуговування. Конституція України закріпила право громадян на соціальний захист і встановила систему державних гарантій здійснення цього права. Соціальне забезпечення та захист громадян України є одним з важливих напрямів діяльності держави. Держава несе обов’язки по матеріальному підтриманню своїх громадян, створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Сьогодні здійснення права людини на соціальний захист в Україні організовано у кількох організаційно-правових формах, які розрізняються за такими ознаками, як коло осіб, що підлягають забезпеченню; джерела і способи фінансування; види, умови та розміри забезпечення; органи що надають забезпечення. Держава забезпечує населення послугами, які йому потрібні, за допомогою територіальних центрів соціального обслуговування та різних недержавних та державних соціальних служб. Такі центри створюються за рахунок державних коштів та підпорядковуються Міністерству соціальної політики України. Кожен з територіальних центрів складається з відділень, які обслуговують різні групи населення відповідно від стану їхнього здоров’я та ситуації, в якій вони опинилися. Важливе значення для ефективної роботи системи соціального захисту має документне забезпечення здійснення цього процесу, застосування сучасних інформаційних технологій, технологій документування. Документація територіальних центрів соціального обслуговування має свою специфіку. Для будь-якого документознавця необхідно знати різні види документів та специфіку оформлення будь-якої документації незалежно від сфери діяльності установи.
9
Slobodian, N. O. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 94–99. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10488.
Анотація:
Мета: виявити проблемні аспекти формування системи громадського здоров’я, проаналізувати сучасний стан розвитку та визначити основні пріоритети у сфері громадського здоров’я.
Матеріали і методи. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу та дедукції для виявлення особливостей системи громадського здоров’я в Україні та встановлення цільових орієнтирів щодо здоров’я населення.
Результати. Розглянуто основні проблеми у сфері громадського здоров’я. Система громадського здоров’я як основа профілактичної медицини повинна передбачати основні заходи у сфері охорони здоров’я та бути спрямованою на збереження здоров’я населення і зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування.
Існуючі в Україні на сьогодні елементи системи громадського здоров’я діють незлагоджено та потребують оптимізації існуючих ресурсів та суттєвого збільшення ефективності управління ними. Заходи щодо реформування системи охорони здоров’я тільки поглибили кризу профілактичної медицини. Причинами ситуації, яка склалася із станом здоров’я населення, є соціально-економічна криза, несприятлива екологічна ситуація, нездорове харчування, недостатні фізичні навантаження, високий рівень поширеності тютюнокуріння, вживання алкоголю та наркотичних засобів.
Концепція громадського здоров’я в Україні передбачає розвиток регіональних систем громадського здоров’я – створення центрів громадського здоров’я в кожній області. Саме ця нова інституція має стати регіональним координатором заходів громадського здоров’я, бути гнучкою та спроможною в боротьбі як з інфекційними, так і неінфекційними захворюваннями, спрямованою на зміцнення, захист та збереження здоров’я населення, забезпечення визначення соціального детермінанта здоров’я та соціальної справедливості для узгодження дій в усіх секторах державного управління.
Висновки. Оскільки наявна система медичної допомоги в Україні фактично не передбачає профілактичної складової частини, то виникає необхідність визначення нових підходів та розроблення програм для розв’язання проблем у сфері громадського здоров’я і забезпечення функціонування Центру громадського здоров’я МОЗ України як координатора цих програм та проектів.
10
Добреля, Н. В., та Т. А. Бухтіарова. "Проблеми біоетики в контексті пандемії COVID-19". Фармакологія та лікарська токсикологія 14, № 3 (18 серпня 2020): 159–65. http://dx.doi.org/10.33250/14.03.159.
Анотація:
Пандемія COVID-19 поставила перед людством низку питань, що потребують детального розгляду, обговорення та прийняття зважених рішень. Серед цих питань чи не найважчими для практичного розв’язання є питання біоетики: взаємодія лікаря й пацієнта в умовах відсутності визнаних методів і протоколів лікування, рекомендації та засоби безпеки для медичних працівників, етичність проведення протиепідемічних заходів, дослідження та публікації на тему COVID-19, розгляд клінічних випробовувань з точки зору етики та їхнє безпосереднє проведення, прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів, лікування пацієнтів в інтенсивній терапії, надання паліативної допомоги, проблеми, що пов’язані з психічним здоров’ям населення, захист даних та обмін ними, прискорення розробки й оцінка ефективності вакцини для профілактики COVID-19. За таких умов ресурси системи охорони здоров’я багатьох країн виявились недостатніми для надання всім пацієнтам якісного медичного обслуговування, на яке вони мають право за міжнародними документами. Питання життя та смерті хворих постало так само гостро, як у ті часи, коли технології, що підтримують життя, тільки вводились у клінічну практику.Пандемія COVID-19 суттєво змінила біоетичний дискурс із репродуктивних технологій, штучного інтелекту та можливостей молекулярної генетики на утилітарну етику з підтриманням заходів охорони громадського здоров’я.
Дисертації з теми "Захист здоров’я":
1
Маньковська, Л. Ю. "Право на охорону здоров’я та його захист в Україні". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61026.
Анотація:
Конституція України проголошує людину, її життя і здоров’я, честь і
гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю [1].
Беззаперечним є той факт, що здоров’я – первинна і вихідна передумова
життєдіяльності кожної людини. Тому право людини на охорону здоров’я є
таким, що гарантує її фізичне існування, і є умовою забезпечення здійснення
всіх інших прав людини. В Україні здоров’я громадян та інших фізичних
осіб, які на законних підставах перебувають на її території, охороняється
Конституцією України. У відповідності до ст. 49 Конституції України, кожен
громадянин має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне
страхування.
2
Близнюк, Микола Дмитрович, Николай Дмитриевич Близнюк та Mykola Dmytrovych Blyzniuk. "Захист населення від паразитарних хвороб – один із пріоритетних напрямів діяльності закладів охорони здоров’я області". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14371.
3
Савіцька, Ольга Олегівна. "Аудит системи захисту навчально-наукової лабораторії медико-психологічних досліджень ХНУ та контролю доступу до вебсайту «Електронний паспорт здоров’я студентів»". Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10390.
Анотація:
У роботі було досліджено та проаналізовано типові проблеми інформаційної безпеки в кібернетичному просторі, особливу увагу було зосереджено на вразливостях наявного вебсайту.
В рамках кваліфікаційної роботи було мдифіковано наявний вебсайт на основі фреймворку Laravel, з метою захисту та коректного функціонування. Реалізовано контроль доступу до вебсайту.
4
Марковська, Т. С. "Особливості розвитку аграрного соціально відповідального бізнесу". Thesis, Миколаївський національний аграрний університет, 2017. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3011.
Анотація:
Інвестиції в людський капітал є основним напрямком внутрішньої соціальної спрямованої діяльності аграрних підприємств. Соціально відповідальні підприємства мають більше інструментів для залучення і утримання персоналу. Позитивними наслідками соціальної відповідальності в
умовах нестабільного зовнішнього середовища є зменшення нефінансових ризиків, довгострокове поліпшення іміджу і ділової репутації, зростання ринкової вартості підприємства, набуття конкурентних переваг та стратегічної стійкості суб’єкта господарювання.
5
Нежевело, Олег Олександрович, та Oleh Oleksandrovych Nezhevelo. "Публічна політика у сфері соціального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батківського піклування". Master's thesis, СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11332.
Анотація:
В роботі розкрито сутність поняття соціального сирітства; досліджено зміст витоків і причин соціального сирітства; розглянуто напрями державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; проаналізовано сучасний стан соціального сирітства в Україні; досліджено нормативно-правові засади державної політики з питань захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; розкрито існуючі проблеми законодавчого забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; досліджено відношення суспільства до проблеми соціального сирітства; розроблено рекомендації щодо мотивації суспільства всиновлювати дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.The essence of the concept of social orphanhood is revealed in the work; the content of the origins and causes of social orphanhood is studied; the directions of the state policy on social protection of orphans and children deprived of parental care are considered; the current state of social orphanhood in Ukraine is analyzed; the normative-legal bases of the state policy on the issues of protection of the rights of orphans and children deprived of parental care are studied; the existing problems of legislative provision of social protection of orphans and children deprived of parental care are revealed; the attitude of society to the problem of social orphanhood is studied; recommendations have been developed to motivate society to adopt orphans and children deprived of parental care.
6
Яковенко, Р. В., R. Yakovenko, Ю. О. Придибайло та J. Prydybaylo. "Новітні підходи до концепції людського потенціалу". Thesis, м. Ірпінь : Університет ДФС України, 2017. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/7388.
Анотація:
Унаслідок аналізу літературних джерел виявлено та систематизовано низку проблем, що стосуються людського потенціалу.
As a result of the analysis of literary sources, a number of problems related to human potential have been identified and systematized.
7
Демішонкова, А. О., та Л. М. Липчанська. "Вплив фізичної культури на соціальний захист населення". Thesis, КНТУ, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6118.
8
Параскевич, Н. П. "Інвестування в персонал організації та його ефективність (на прикладі ТОВ «Сільпо-Фуд»)". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Paraskevich.pdf.
Анотація:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижчеУ роботі розглядаються інвестиції в персонал як основа ефективного розвитку організації, сутність і види інвестування в персонал організації, а також особливості та методи оцінки ефективності інвестицій в персонал з урахуванням закордонного досвіду. Надана загальна характеристика економіко-господарської діяльності ТОВ «Сільпо-Фуд», проведено аналіз структури та динаміки витрат на персонал у ТОВ «Сільпо-Фуд» та надана оцінка економічної ефективності витрат на персонал у ТОВ «Сільпо-Фуд». Розгялнуті перспективні напрями удосконалення формування корпоративної культури та професійного навчання працівників ТОВ «Сільпо-Фуд» та проведено розрахунок економічної ефективності пропозицій щодо інвестування в персонал ТОВ «Сільпо-Фуд».
In the work is considers investment in personnel as a basis for effective development of the organization, the nature and types of investment in personnel of the organization, as well as features and methods of assessing the effectiveness of investment in personnel, taking into account foreign experience. The general characteristics of economic and economic activity of LLC «Silpo-Food» are given, the analysis of structure and dynamics of personnel costs in LLC «Silpo-Food» is carried out and the estimation of economic efficiency of personnel costs in LLC «Silpo-Food» is given. Perspective directions of improvement of formation of corporate culture and professional training of employees of LLC «Silpo-Food» are revealed and calculation of economic efficiency of offers concerning investment in the personnel of LLC «Silpo-Food» is carried out.
9
Крук, Юлія Андріївна. "Захист права на здоров"я в Раді Європи". Дис. канд. юрид. наук, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2014.
10
Овчаренко, Н. М. "Деякі аспекти захисту прав інтелектуальної власності у сфері охорони здоров'я". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66426.
Анотація:
Право на охорону здоров’я виступає ключовим елементом конституційних прав і
свобод, передумовою реалізації яких є можливість отримання медичної допомоги за
рахунок доступності основних життєво необхідних лікарських засобів. Серед завдань, які
постають перед державою в даній сфері є забезпечення доступу населення до ефективних,
безпечних і якісних ліків, а також своєчасне надання об’єктивної, доступної та достовірної
інформації про лікарські засоби.
Книги з теми "Захист здоров’я":
1
Гущук, Ігор, Яна Гончарук, Микола Величко та Микола Романов. Біологічна безпека та біологічний захист держави як складові національної безпеки України. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-7328-83-3.
2
Дмитришин, В. С. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з виявлення об’єктів інтелектуальної власності, що виникають в процесі наукової та науково-практичної діяльності наукових закладів охорони здоров’я. ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, 2022. http://dx.doi.org/10.31612/guidelines-2022-1.
Анотація:
Методичні рекомендації призначені для використання співробітниками наукових і практичних підрозділів наукових закладів охорони здоров’я та їх керівниками, з метою визначення наявності в наукових результатах, нових знаннях та інформації, виробленими в процесі діяльності цих підрозділів об’єктів, які можуть отримати захист в якості об’єктів права інтелектуальної власності. Результатом застосування методичних рекомендацій може бути прийняття управлінського рішення про надання науковому результату, знанням, інформації форми об’єкта інтелектуальної власності з подальшою постановкою цього об’єкта на бухгалтерський облік медичного закладу та отримання економічного результату від його реалізації або впровадження.
3
I International Scientific and Practical Conference «EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES». Cambridge Data Science LTD & European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.
Анотація:
Том 1: Економічна теорія, макро- та регіональна економіка; Підприємництво, торгівля та сфера обслуговування; Фінанси та банківська справа; оподаткування, облік і аудит; Маркетингова та логістична діяльність; Менеджмент, публічне управління та адміністрування; Cоціальна робота та соціальне забезпечення; Міжнародні відносини; Право та міжнародне право; Воєнні науки, національна безпека та безпека державного кордону; Пожежна та цивільна безпека; Біологія та біотехнології. Том 2: Аграрні науки та продовольство; Ветеринарні науки; Хімія, хімічна та біоінженерія; Харчове виробництво та технології; Технологій легкої та деревообробної промисловості; Загальна механіка та механічна інженерія; Енергетика та енергетичне машинобудування; Екологія та технології захисту навколишнього середовища; Комп'ютерна та програмна інженерія; Системний аналіз, моделювання та оптимізація; Електроніка та телекомунікації; Транспорт та транспортні технології; Фізико-математичні науки; Соціологія та статистика; Філологія та журналістика. Том 3: Філософія та політологія; Релігієзнавство та богослов’я; Педагогіка та освіта; Психологія та психіатрія; Медичні науки та громадське здоров’я. Том 4: Медичні науки та громадське здоров’я; Фармація та фармакотерапія; Історія, археологія та культурологія; Архітектура та будівництво; Культура та мистецтво; Географія та геологія.
Тези доповідей конференцій з теми "Захист здоров’я":
1
Перегуда, Юлія. "ЗАХИСТ ЗДОРОВ’Я ТУРИСТІВ ТА ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ДОСВІДУ ПРИ ПАНДЕМІЇ COVID-19". У SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v3.66.
2
Мех, Ю. В., та О. Б. Червякова. "Зобов’язання держави щодо захисту інформаційної приватності особи у сфері здоров’я в умовах карантинного режиму в Україні: стан та перспективи адаптації до законодавства ЄС". У LEGAL SCIENCE, LEGISLATION AND LAW ENFORCEMENT: TRADITIONS AND NEW EUROPEAN APPROACHES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-116-9-29.