Увійти

Готові списки джерел за темами / Зміни клімату

Добірка наукової літератури з теми "Зміни клімату"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 27 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Зміни клімату".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій

Статті в журналах з теми "Зміни клімату":

1

Колосовська, В. В. "ВПЛИВ ЗМІН КЛІМАТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИКИ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 128–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.15.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

На сьогодні зміна клімату та сільське господарство є взаємопов’язаними процесами світового масштабу. Глобальне потепління впливає на низку показників у сільському господарстві, зміна сере-дніх температур, зміна кількості опадів, зміна концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері та озону, поява нових шкідників та хвороб, зміна якості продуктів харчування. Також у сільському господарс-тві залишається проблема щодо збільшення виробництва рослинного білка. Найважливішим та най-більшим джерелом повноцінного білка є зернобобові культури, серед яких важливе значення має ви-ка. Потенціал продуктивності вики складає близько 4,0–5,0 т/га зерна, у якому міститься 26–35 % білка. Високі кормові якості забезпечуються не лише наявністю білків, а й вітамінами та мінераль-ними солями, на які яра вика також багата. Вика дає урожай зерна 25–35 ц/га і нагромаджує у ґру-нті до 50–80 кг/га азоту. Вику часто вирощують в усіх зонах України. Метою дослідження є прове-дення оцінки агрокліматичних умов вирощування культури вики, а також фотосинтетичної проду-ктивності і врожайності вики в умовах змін клімату. Для дослідження було використано сценарій можливих змін клімату RCP 4.5 на період до 2050 року. Вплив зміни клімату розглядався, зважаючи на умови сучасної агротехніки та сучасних сортів вики, припускаючи, що вони суттєво не зміняться. В результаті проведеного дослідження була виділена тенденція середньообласної врожайності вики і виявлені особливості в динаміці врожайності вики на території Полісся за період 1986–2015 рр. Проаналізовано особливості настання дат фаз розвитку вики за середніми багаторічними даними та сценарієм зміни клімату RCP 4.5. Проведено аналіз агрокліматичних умов вирощування вики: су-ма опадів за вегетаційний період вики за базовим варіантом становить 206 мм. За умов змін кліма-ту очікується збільшення суми опадів до 215 мм (на 4 % більше за базову). Умови вологозабезпечено-сті вегетаційного періоду у разі реалізації сценарію зміни клімату RCP 4.5 протягом 2015–2050 рр. порівняно з базовими значеннями будуть гіршими. За вегетаційний період вики у разі зміни клімату вологозабезпеченість знизиться на 3 %. Також проведено аналіз фотосинтетичної продуктивності вики та врожаю зерна за умов змін клімату. Спостерігається збільшення усіх показників фотосин-тетичної продуктивності. Це призведе до підвищення врожаїв вики. В базовий період врожай зерна вики становив 19,0 ц/га, за сценарієм RCP 4.5 в обох варіантах очікується підвищення врожаю 21,5–23,8 ц/га. Після проведених розрахунків можна сказати, що за сценарієм RCP 4.5 очікується значна зміна агрокліматичних умов росту, розвитку та формування продуктивності вики. Очіку-ються сприятливі умови вирощування вики (рівень врожаю зросте на 13 % –15 %.

2

Soloviy, Vitaliy, та Ion Dubovich. "Еколого-соціо-економічний аналіз управління міськими територіями в умовах зміни клімату: на прикладі міст обласного значення України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 21 (28 грудня 2020): 157–72. http://dx.doi.org/10.15421/412036.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Зміна клімату на території України швидко прогресує, втім національна екологічна політика наразі не відповідає нагальності кліматичних викликів. У цьому контексті особливої актуальності набуває роль міст, як середовищ уразливості до зміни клімату, втім, також і джерела потенційних рішень. На основі аналізу 78 планів міст обласного значення України, які є учасниками Глобальної Угоди мерів щодо клімату та енергії, наведено критичний міждисциплінарний аналіз виконання містами своїх зобов’язань і цілей щодо зменшення викидів, ефективності управління міськими територіями в умовах зміни клімату, а також парадигм, у рамках яких розгортається екологічна політика щодо зміни клімату на місцевому рівні. Виявлено, що більшість міст працюють у рамках парадигми слабкої сталості, застосовують підходи, які не відповідають особливостям викликів зміни клімат, і не виконують поставлених цілей. Поширений суто формалістичний підхід до використання шаблонів для планування, декларативне ставлення до питань адаптації та фрагментарна звітність. Перевага надається вузькому спектру рішень, а супутні вигоди заходів переважно не розглядаються. Водночас, наявні позитивні тенденції, такі як виникнення нішевих інновацій, розбудова мереж та нагромадження досвіду в окремих секторах. Розроблено методику оцінювання ефективності управління міськими територіями в умовах зміни клімату та з її допомогою здійснено оцінку трьох міст обласного значення – Львова, Харкова та Одеси. На основі здійсненого аналізу та результатів оцінювання, запропоновано рекомендації щодо переходу від слабкої до трансформаційної парадигми сталості, як передумови ефективного управління міськими територіями в умовах зміни клімату.

3

Tykhomyrova, Yevheniia. "МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ОФОРМЛЕННЯ АРХІТЕКТУРИ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (4) (25 жовтня 2018): 3–12. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-03-12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

У статті розкрито нормативно-правове забезпечення розв’язання проблем зміни клімату. Проаналізовано зміст основних міжнародно-правових актів, що регулюють питання зміни клімату, та організаційні структури, котрі пов’язані з ними, зокрема кліматичні конференції й Міждержавну групу експертів зі зміни клімату (МГЕЗК). Простежено вплив міжнародних конференцій на прийняття міжнародно-правових документів, які ставили за мету розв’язання глобальної проблеми зміни клімату. Особливу увагу приділено спеціальній резолюції ООН «Збереження глобального клімату для теперішньої та майбутньої діяльності людини», Всесвітній кліматичній програмі, Всесвітній програмі досліджень клімату, Віденській конвенції про охорону озонового шару, Монреальському протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, Базельській конвенції про контроль за трансграничним переміщенням небезпечних відходів та їх видаленням, а також Рамковій Конвенції ООН про зміну клімату, Кіотському протоколу до Рамкової конвенції й Паризькій кліматичній угоді. Уважаємо, що потрібно враховувати: кліматична політика здійснюється на різних рівнях – від місцевого до глобального, – а відтак потребує нормативно-правового та організаційного забезпечення розв’язання проблем зміни клімату на всіх цих рівнях, що має перетворюватися на інструментарій прийняття колективних рішень, пошуку компромісів, котрі задовольняють усі сторони переговорів щодо кліматичних змін.

4

Romaniuk, Nataliia. "ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ ТА ЗМІН КЛІМАТУ НА ПОЯВУ КЛІМАТИЧНИХ МІГРАНТІВ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 52–61. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-52-61.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Визначено основні причини та особливості прояву процесу глобального потепління й зміни клімату. Охарактеризовано природні та антропогенні фактори, які впливають на глобальне потепління й зміни клімату. Наведено приклади кліматичних змін у різних регіонах світу, охарактеризовано їх наслідки. Проаналізовано вплив глобального потепління та змін клімату на міграційні процеси у світі. Розглянуто різні підходи щодо того, як називати людей, котрі переміщуються через кліматичні зміни: кліматичні мігранти, екологічні мігранти, кліматичні біженці, біженці через зміни клімату. Акцентовано увагу на тому, що міграційні процеси, які відбуваються через глобальне потепління й зміни клімату, пов’язані, передусім, із внутрішніми переміщеннями людей. А щоб бути біженцем, потрібно перебувати за межами своєї країни проживання, тому кліматичними біженцями, або біженцями через зміни клімату, їх вважати не можна. Наведено приклади прогнозів експертів щодо кліматичних мігрантів як у випадку погіршення ситуації зі зміною клімату, так і у випадку її покращення. Проаналізовано основні нормативно-правові документи щодо боротьби з глобальним потеплінням та змінами клімату. Охарактеризовано діяльність світового співтовариства щодо обмеження зростання глобальної температури й мінімізації наслідків зміни клімату. Наведено низку документів, які стосуються цієї проблеми. Як базовий документ, визначено Паризьку кліматичну угоду 2016 р., основна мета якої – утримати зростання середньої світової температури на значно нижчому рівні ніж +2°C і спрямувати зусилля на обмеження зростання температури до +1,5°C від доіндустріального рівня, а також розробити рекомендації щодо комплексних підходів для запобігання, мінімізації й усунення переміщень осіб, пов’язаних із несприятливими наслідками зміни клімату. Показано потребу негайного реагування на зміни клімату та консолідацію зусиль усіх членів світового співтовариства у відверненні такої загрози. Наведено приклади країн, які вже відчувають негативні наслідки глобального потепління й для яких характерні кліматичні мігранти.

5

Tykhomyrova, Yevheniia. "Особливості сучасної кліматичної дипломатії". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 18–23. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-18-23.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

У статті зазначено, що сьогодні в українському науковому дискурсі вкрай недостатньо наукових праць, у яких би розглядались основні аспекти теорії й практики кліматичної дипломатії. Дослідження стосовно розв’язання проблем зміни клімату в політологічному значенні, як їх презентує сучасна західна політична наука, відсутні. Нами здійснено аналіз особливостей кліматичної дипломатії, які випливають із тих змін, що відбулись у світі сучасної дипломатії, зокрема зростання кількості учасників світових справ і типів суб’єктів міжнародних відносин; зміна рівнів залучення дипломатії та дипломатичної діяльності – від місцевого, внутрішньодержавного, до двостороннього, регіонального та глобального; розширення сфери й обсягу об’єктів дипломатії; зміна апарату та механізмів зовнішніх зв’язків і дипломатів; зміна режимів, типів та техніки дипломатії. У статті констатовано, що держави залишаються одним із головних суб’єктів кліматичної дипломатії, хоча кожна з них має різне значення й різні стратегії переговорів із кліматичного питання. Водночас у формуванні та реалізації політики з актуальних питань важливу роль відіграють недержавні суб’єкти: глобальні банки, регіональні, міжнародні та наднаціональні організації, неурядові організації та навіть субнаціональні державні органи. Саме серед них стає дедалі більше активних учасників архітектури зміни клімату, а отже, суб’єктів кліматичної дипломатії. У багатостороннє розв’язання глобальних проблем, зокрема й проблеми зміни клімату, зробили свій внесок також учасники громадянського суспільства, а відтак вони належать до суб’єктів сучасної кліматичної дипломатії. Вважаємо, що варто враховувати те, що кліматична дипломатія здійснюється на різних рівнях – від місцевого до глобального; зараз настав час інтегрувати екологічну політику загалом і, зокрема, кліматичну в класичну зовнішню політику; кліматична дипломатія увібрала в себе фактично всі канали, що передбачають сучасні напрями дипломатії, перетворившись на інструментарій прийняття колективних рішень, пошуку компромісів, які задовольняють усі сторони переговорів щодо кліматичних змін.

6

Buksha, I. F., T. S. Pyvovar, V. P. Pasternak, M. I. Buksha, O. I. Lialin та T. I. Buksha. "Застосування моделі Патерсона для оцінювання впливу зміни клімату на потенційну продуктивність лісів України". Forestry and Forest Melioration, № 137 (28 квітня 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.62.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

В умовах зміни клімату важливо отримати достовірний прогноз стану та продуктивності лісів на середньострокову та довгострокову перспективу. Наведено результати моделювання потенційної продуктивності лісів (PP) із використанням моделі (індексу) Патерсона (CVP) у базовому, сучасному кліматі та майбутніх кліматичних умовах за сценаріями RCP 4.5 та RCP 8.5 у ХХІ сторіччі в Україні з урахуванням лісогосподарського районування за С. А. Генсіруком. Результати моделювання проаналізовано за допомогою кореляційного аналізу отриманих значень та шляхом зіставлення з фактичною продуктивністю головних лісоутворювальних порід (дуба звичайного, сосни звичайної, ялини європейської, бука лісового, вільхи чорної та берези повислої) за середнім бонітетом і середньою зміною запасу. Виявлено значущу лінійну кореляцію обох показників для більшості порід (крім вільхи чорної та ялини європейської) з показником потенційної продуктивності за Патерсоном. Використання моделі Патерсона в умовах зміни кліматичних показників дає змогу прогнозувати динаміку потенційної продуктивності лісів в Україні у разі зміни клімату на рівні природних зон і лісогосподарських областей, проте для отримання точніших прогнозів необхідно враховувати типологічні, едафічні та морфометричні особливості лісових ділянок і вплив на лісостани біотичних чинників, зокрема шкідників та хвороб лісу. Ключові слова: проєкт EURO-CORDEX, сценарій RCP 4.5, сценарій RCP 8.5, модель CVP, середня зміна запасу, бонітет, головні лісоутворювальні породи.

7

Переверзєва, А. В., та А. О. Осаул. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ РЕГІОНУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 79–82. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-15.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування інвестиційного клімату на регіональному рівні в умовах поглиблення зовнішніх викликів та економічної нестабільності. На основі аналізу виокремлено чинники, які формують інвестиційний клімат регіону, та згруповано їх за двома напрямами за критерієм розмежування яких є незмінність/змінність у часі: перша група чинників потребує тривалого періоду для реалізації змін – «жорсткі» чинники та друга група – зміни можливі протягом нетривалого періоду часу – «м’які» чинники. Доведено, що на сучасному етапі інвестиційний клімат у регіоні більшою мірою визначається «м’якими» чинниками, які визначать інституціональне середовище для інвестування. Оцінка інвестиційного клімату регіонів України дозволила згрупувати регіони за критерієм інвестиційної привабливості, а саме: регіони-лідери (найвищий рівень інвестиційної привабливості); «наздоганяючі» регіони (мають менший рівень загальноекономічного потенціалу порівняно з лідерами, але наближені до них); регіони середнього рівня розвитку (мають середній рівень інвестиційних ризиків); аутсайдери (низький рівень інвестиційної привабливості та активності). Автори виокремили п’ять груп факторів, які формують інвестиційний клімат: рівень розвитку продуктивних сил та стан інвестиційного ринку; політична воля влади та правове поле держави; стан фінансово-кредитної системи і діяльність фінансових посередників; статус іноземного інвестора; інвестиційна активність населення. На основі аналізу зазначених факторів сформовано чотири типи середовищ, які є фактично складовими інвестиційного клімату: політико-правове середовище; соціально-культурне середовище; економічне середовище; інституціонально- інфраструктурне середовище.

8

Шевченко, О. "Чинники актуалізації глобальної зміни клімату". Історико-політичні проблеми сучасного світу 35, № /36 (2017): 269–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Панасюк, Б. Я. "Глобальні зміни клімату та економіка". Економіка АПК, № 11 (253) (2015): 14–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Dubovych, I. A., та M. G. Bulgakova. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ЗМІНИ КЛІМАТУ В УКРАЇНІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (24 вересня 2015): 273–78. http://dx.doi.org/10.15421/40250743.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Звернено увагу на потребу розроблення та впровадження в Україні політики з питань зміни клімату. Здійснено аналіз результатів соціологічного опитування щодо обізнаності громадян України з проблем зміни клімату та готовності платити вищу ціну за продукцію, виготовлену з використанням екологічно чистих технологій. Виявлено основні шляхи, які, на думку громадян, сприятимуть впровадженню політики з питань запобігання змінам клімату в Україні. Розглянуто питання про потребу розвитку та фінансування заходів щодо запобігання змінам клімату і виробництва продукції із використанням екологічно чистих технологій на загальнонаціональному рівні.

Більше джерел

Дисертації з теми "Зміни клімату":

1

Павліщук, О. П., та П. В. Кравець. "Стратегія розвитку лісового господарства України в умовах зміни клімату". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48804.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Необхідність боротьби із глобальними екологічними, економічними та соціальними проблемами, серед яких зміна клімату, зменшення біорізноманіття, погіршення продовольчої та енергетичної безпеки, посилення демографічного дисбалансу, зумовлює пошук ефективних моделей виробництва та споживання ресурсів. Значення лісових ресурсів у забезпеченні пом’якшення наслідків зміни клімату, низьковуглецевого зростання, зменшенні негативного антропогенного впливу на довкілля зумовлює важливість формування відповідних підходів до їх використання, як складових стратегії сталого розвитку лісового господарства.

2

Овчарова, Т. М. "Аналіз адаптаційних можливостей аграрного сектору України до зміни клімату". Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21876.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Шматок, Наталія Василівна. "Вирішення проблем глобальної зміни клімату шляхом удосконалення енергоефективності через енергетичну демократію". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49697.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: професор, д. т. н. Матвєєва Ірина Валеріївна.
В дипломній роботі узагальнено досвід Данії, яка подолала енергетичний перехід. Та яким чином Україна може досягнути перехід від викопних видів палива до ВДЕ. Припинити викиди парникових газів і пов’язане з ним катастрофічне для Землі підвищення глобальної температури. Опрацьовано та узагальнено базу щодо реалізації кліматичного та енергетичного пакета завдань ЄС щодо уникнення глобального потепління, та перехід на низько вуглецевий розвиток. Встановлено зв’язок між енергоефективністю, навколишнім середовищем і стійким розвитком. Запропоновано кроки реалізації програми DBE в громадські, стійкі інфраструктурні проєкти які стануть дорожньою Картою України. Моделювання сценарію скорочення викидів ПГ та готовність України до ОНВВ2. Енергетична Стратегія низько вуглецевого розвитку та забезпечення у 2021 році перегляду цілі ОНВВ2 на 90-100% ВДЕ, для незалежності від первинних джерел енергії у 2050році. Досягнення мети Паризької угоди щодо утримання глобальної температури на Землі в межах 2С до 2100 року. Об’єкт дослідження – перебудова енергетичної системи України, змінюючи стару інфраструктуру, яка використовує викопні види палив. Предмет дослідження – застосування інноваційних технологій для гальмування зростання глобальної температури нижче 2С°. Методи дослідження – аналіз механізмів та технологій розвитку «зеленої енергетики» з впровадженням інвестування у проєкти.

4

Шматок, Наталія Василівна. "Вирішення проблем глобальної зміни клімату шляхом удосконалення енергоефективності через енергетичну демократію". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45279.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник проекту: професор, д. т. н. Матвєєва Ірина Валеріївна.
В дипломній роботі узагальнено досвід Данії, яка подолала енергетичний перехід. Та яким чином Україна може досягнути перехід від викопних видів палива до ВДЕ. Припинити викиди парникових газів і пов’язане з ним катастрофічне для Землі підвищення глобальної температури. Опрацьовано та узагальнено базу щодо реалізації кліматичного та енергетичного пакета завдань ЄС щодо уникнення глобального потепління, та перехід на низько вуглецевий розвиток. Встановлено зв’язок між енергоефективністю, навколишнім середовищем і стійким розвитком. Запропоновано кроки реалізації програми DBE в громадські, стійкі інфраструктурні проєкти які стануть дорожньою Картою України. Моделювання сценарію скорочення викидів ПГ та готовність України до ОНВВ2. Енергетична Стратегія низько вуглецевого розвитку та забезпечення у 2021 році перегляду цілі ОНВВ2 на 90-100% ВДЕ, для незалежності від первинних джерел енергії у 2050році. Досягнення мети Паризької угоди щодо утримання глобальної температури на Землі в межах 2С до 2100 року. Об’єкт дослідження – перебудова енергетичної системи України, змінюючи стару інфраструктуру, яка використовує викопні види палив. Предмет дослідження – застосування інноваційних технологій для гальмування зростання глобальної температури нижче 2С°. Методи дослідження – аналіз механізмів та технологій розвитку «зеленої енергетики» з впровадженням інвестування у проєкти.

5

Агєєва, Галина Миколаївна, Галина Николаевна Агеева та Galyna Agieieva. "Особливості просторової організації аеровокзальних комплексів в умовах змін клімату". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53695.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

1. Агєєва Г. М., Волкова А. В. Привокзальні площі: реорганізація планувальних рішень під час реконструкції аеропортів. Проблеми розвитку міського середовища. 2017. Вип.3 (19). С.36-49. 2. Фирсанов В. М. Архитектура гражданских зданий в условиях жаркого климата. Москва: Высшая школа, 1971. 272 с. 3. Agieieva, G. M. Tawning covers as means of formation of architectural expressiveness of airports. The sixth world congress aviation in the XXI-st century' "Safety in Aviation and Space Technologies" September 23-25, 2014, Kyiv, Ukraine: Procudings. Vol. 3. Рр.10.30-10.34.
Основні будівлі аеровокзальних комплексів (далі – АВК) є відповідальними об’єктами, функціонування яких за призначенням пов’язано з перебуванням на них людей, кількість яких може досягати значних показників. Комфорт та безпека перебування на об’єктах АВК залежать від багатьох факторів, зокрема, врахування природно-кліматичних умов района будівництва при планувальної організації будівель та споруд АВК, просторової організації території аеропорту в цілому. Розвиток міжнародних аеропортів (далі – МА) супроводжується будівництвом нових зльотно-посадкових смуг та пасажирських терміналів, розширенням існуючих перонів та привокзальних площ, реконструкцією аеровокзалів, тощо. У більшості випадків, це здійснюється в умовах дефіциту земельних ділянок та призводить до ущільнення забудови АВК в цілому, змінам умов експлуатації, тощо. Мета доповіді – висвітлити особливості просторової організації АВК в умовах жаркого клімату та змін помірного клімату, виявити випадки її локальної реорганізації під час експлуатації.

6

Георгіївна, Церковна Оксана, Tserkovna Oksana, Вороніна Анна Олександрівна та Voronina Anna. "Фонтани – як специфічні споруди що адаптують міське середовище до теплового стресу". Thesis, К.: НАУ, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39340.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Основний потенційний негативний наслідок зміни клімату, що виявляється в містах країни - вразливість до теплового стресу. При розробці плану адаптації міста до теплового стресу значна частка заходів має бути спрямована на зниження вразливості до цього негативного наслідку. Використання водних об’єктів та будівництво фонтанів – є одним із будівельно-архітектурних та інженерно-технічні заходів з адоптації урбанізованого міського середовища до теплового стресу.

7

Бурлак, К. С., та Є. В. Петрушевець. "Перспективи використання Сосни чорної (австрійської) в умовах зміни клімату на прикладі Красилівського лісництва ДП «Чернігівське лісове господарство»". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25105.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Бурлак, К. С. Перспективи використання Сосни чорної (австрійської) в умовах зміни клімату на прикладі Красилівського лісництва ДП «Чернігівське лісове господарство» : випускна комплексна кваліфікаційна робота : 205 «Лісoве гoспoдарствo» / К. С. Бурлак, Є. В. Петрушевець ; керівник роботи О. М. Корма ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 93 с.
Кваліфікаційна робота «Перспективи використання Сосни чорної (австрійської) в умовах зміни клімату на прикладі Красилівського лісництва ДП «Чернігівське лісове господарство»» присвячена проблемі всихання соснових лісів в умовах зміни клімату та пошуку альтернативних видів основних лісотвірних порід. Авторами проаналізовано стан вивчення питання на основі 70 літературних джерел, 2 з яких іноземною мовою. В ході дослідження авторами було розраховано необхідну кількість посадкового матеріалу, витрати по посадці лісових культур та вирощуванню сіянців для власних потреб.
Qualification work «Prospects for the use of black (Austrian) pine in climate change on the example of Krasyliv forestry SE «Chernihiv Forestry»» is devoted to the problem of drying of pine forests in climate change and the search for alternative species of major forest species. The authors analyzed the state of study of the issue on the basis of 70 literature sources, 2 of which are in a foreign language. During the study, the authors calculated the required amount of planting material, the cost of planting forest crops and growing seedlings for their own needs.

8

Ivakhnenko, O. M. "Efficient agro-land use in the conditions of global climate change." Thesis, Sumy State University, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80985.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

В статті розглядаються питання ефективного землекористування в умовах кліматичних змін.
В статье рассматриваются вопросы эффективного землепользования в условиях климатических изменений.
The article considers the issues of efficient land use in the conditions of climate change.

9

Степаненко, Б. В. "Глобальна зміна клімату: адаптація банківського сектора". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61498.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Економічні проблеми зміни клімату та можливості їх вирішення є нині одними з найбільш досліджуваних у світі. Це спричинено тим, що зміна кліматичних умов активно відображається на функціонуванні економік країн світу, адже призводить до виникнення екологічних катастроф, боротьба з якими потребує фінансових капіталовкладень.
Economic problems of climate change and their potential solutions are now among the most respected in the world. This is due to the fact that climate change is actively reflected on functioning of the economies of the countries of the world, as it leads to the emergence of environmental disasters, the struggle with which requires financial investment.

10

Галкін, О. Ю., та Ганна Юріївна Кравченко. "Сучасні дослідження впливу глобального потепління на зміну клімату". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44587.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Зміни клімату":

1

Джерела викидів парникових газів та заходи з пом"якшення зміни клімату в інфраструктурі міст України. Пілотний проект у м. Рівному. Київ, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Чиї Воля Бути Робити?: Господь Ісус Христос завжди були слухняні і зробив Воля Бога -НЕ Його за власний, який також Покликання кожної віруючої. New York, USA: Mark Grant Davis, 2015.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Гончарук, А. З., О. В. Дроботюк та В. О. Кіктенко. Україна і країни Східної, Південно-Східної та Південної Азії: підсумки 2020 року та перспективи розвитку. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Вислів «ХХІ століття буде століттям Азії» став одним з найуживаніших серед експертів-міжнародників. Пропонований читачеві огляд «Україна і країни Східної, Південно-Східної та Південної Азії: підсумки 2020 року та перспективи розвитку» яскраво ілюструє його справедливість. Автори спромоглися у загалом невеликому за обсягом тексті дати не лише глибокий аналіз політичних, економічних, торговельних, інвестиційних зв’язків України з величезним регіоном земної кулі, а й окреслити головні напрями розвитку цього динамічного обширу. В огляді цілком очікувано значну увагу надано відносинам України з Китайською Народною Республікою. КНР стала у 2020 р. головним торговельним партнером України, є одним з найбільших інвесторів, а у перспективі може посісти у цій сфері перше місце. Справедливо відзначається справжній прорив, який здійснив на китайський ринок український аграрний комплекс. Є й інші сфери, в яких вітчизняні експортери очікують на успіх. Зазначено й проблеми. Йдеться про неякісний вітчизняний інвестиційний клімат, часті зміни у законодавстві, відсутність верховенства права, а в ряді випадків – бюрократичну тяганину у розгляді й реалізації спільних проєктів. Українській стороні варто зважити на те, як будують свої торговельно-економічні відносини з КНР наші сусіди, країни Європейського Союзу.

Частини книг з теми "Зміни клімату":

1

Сурілова, О. О. "Правовий механізм адаптації до глобальної зміни клімату в умовах пандемії COVID-19". У ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНОГО ТА ПРИВАТНОГО ПРАВА, 343–78. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-237-4-12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Pyasetska, S. І. "ТЕНДЕНЦІЇ В ПОШИРЕННІ ВІДКЛАДЕНЬ ОЖЕЛЕДІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ 1991–2000 РР., 2001–2010 РР. ТА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ЗМІНИ КЛІМАТУ (2011–2019 РР.) У МІСЯЦІ ХОЛОДНОГО ПЕРІОДУ РОКУ ТА ОКРЕМІ МІСЯЦІ ПЕРЕХІДНИХ СЕЗОНІВ." In SCIENTIFIC DEVELOPMENTS OF UKRAINE AND EU IN THE AREA OF NATURAL SCIENCES, 634–50. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-73-0/2.13.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Зміни клімату":

1

Яшкіна, В. С. "ПРИРОДООРІЄНТОВАНІ ПІДХОДИ В КОНЦЕПТІ АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ". У Economic security: state, cluster, enterprise. Publishing House “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-018-6-23.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Закорчевна, Н. Б., та Ю. С. Демидюк. "Вплив зміни клімату в Україні на сільське господарство". У Challenges, threats and developments in biology, agriculture, ecology, geography, geology and chemistry. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-111-4-46.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Вірич, Марина. "ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗМІНИ КЛІМАТУ В УКРАЇНІ". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE, Chair Євгенія Копиця. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v1.32.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Копиця, Євгенія. "ЕКОЛОГІЧНЕ НОРМУВАННЯ У СФЕРІ ЗМІНИ КЛІМАТУ В КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ В УКРАЇНІ". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v4.15.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Голодна, А. В., Л. В. Губенко та О. Г. Любчич. "Тенденції вирощування сої в Київській області в умовах змін клімату". У Challenges, threats and developments in biology, agriculture, ecology, geography, geology and chemistry. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-111-4-45.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.