Готові списки джерел за темами / Кластерна технологія

Добірка наукової літератури з теми "Кластерна технологія"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 27 травня 2022
Оновлено: 29 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Кластерна технологія".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Тези доповідей конференцій

Статті в журналах з теми "Кластерна технологія":

1

Колобова, Елена Анатольевна, Анатолий Дмитриевич Колобов, Ирина Георгиевна Теплова та Мирон Аркадьевич Ягольницер. "Когнитивная модель кластера как институциональной системы". Creative Economy 11, № 10 (31 жовтня 2017): 1039. http://dx.doi.org/10.18334/ce.11.10.38416.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Актуальность исследования связана с возрастающей ролью кластеров в инновационной экономике и развитием методов количественного оценивания их эффективности для выстраивания целостной системы региональной кластерной политики. Цель работы – представление кластера как институциональной системы государственных и частных экономических агентов, формирующих экономические и организационные связи, определяющих правила и принципы взаимодействия, и разработка методического подхода к моделированию этой системы. Методы исследования. Основываясь на общих принципах институционального моделирования, рассматривающих институты как параметры и факторы сложных слабоструктурированных систем, авторами предложена технология когнитивного моделирования, позволяющая описать систему взаимосвязей показателей и факторов и представить ее взвешенным ориентированным графом. Исследование такого графа позволяет оценить влияние институциональных факторов на обобщенный показатель эффективности деятельности кластера. Результаты. На базе изучения кластеров Алтайского края (Алтайский биофармацевтический кластер и Федеральный научно-производственный центр «Алтай») построена когнитивная модель их институциональной среды, проведены имитационные эксперименты и дана содержательная их интерпретация. Полученные результаты свидетельствуют о слабом взаимодействии предприятий-членов кластера, их автономизации, отсутствии объединяющих кластерных проектов, слабости кооперирущего центра и общей кластерной политики. Это является следствием недостаточной развитости основных институтов российских кластеров: института кооперации; института конкуренции и партнерства; институтов координации и коммуникации. Проведенное исследование развивает арсенал методов институционального моделирования, позволяя получать количественные оценки по моделям качественного характера.
2

Кособуцкая, Анна Юрьевна, Максим Олегович Гладких, Екатерина Петровна Цебекова та Елена Алексеевна Опойкова. "Анализ внешнеэкономической деятельности российских регионов на основе применения метода виртуальной кластеризации". Вестник ВГУ. Серия: Экономика и управление, № 2 (14 червня 2021): 49–59. http://dx.doi.org/10.17308/econ.2021.2/3459.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Предмет. В современных условиях включенность регионов России в мирохозяйственные связи приобретает все большее значение. Между тем внешнеэкономические связи регионов имеют свою специфику, определяемую уровнем их социально-экономического развития, производственной базой, состоянием инфраструктуры, поддержкой со стороны органов власти и целым рядом других факторов, которые необходимо учитывать при разработке соответствующей политики. Цель. Формирование однородных групп российских регионов, сходных по уровню развития различных видов внешнеэкономической деятельности, а также выявление их особенностей. Методология. Для достижения поставленной цели использовались следующие методы исследования: для группировки регионов в виртуальные кластеры – кластерный анализ; для установления регионов-представителей, отражающих особенности развития соответствующих кластеров – сравнительный анализ; для выявления и прогнозирования динамики параметров внешнеэкономической дея-тельности регионов России – корреляционно-регрессионный анализ. Результаты. На основе обработки исходных статистических данных за 2018 год по девяти показателям 81 регион сгруппирован в пять виртуальных кластеров. Кластеры проранжированы по сумме нормированных значений показателей, отражающих уровень развития внешнеэкономических связей. Определены особенности внешнеэкономической деятельности кластеров, их сильные и слабые позиции, выделены регионы-представители. Выводы. В процессе исследования установлено, что регионы России сильно дифференцированы по уровню развития внешнеэкономических связей. Ориентация регионов на отдельные направления внешнеэкономической деятельности позволила сформировать 5 достаточно однородных виртуальных кластеров. Кластер А (включает 3 региона) ориентирован на производство продукции на основе иностранных технологий и при участии иностранного капитала для ее реализации в странах СНГ и дальнего зарубежья. У кластера Б (10 регионов) наиболее развитым видом экономической деятельности является экспорт в страны СНГ. Кластер В (4 региона) отличает крайне несбалансированное развитие исследуемых показателей. Его сильными сторонами являются экспорт в страны дальнего зарубежья и поступление прямых иностранных инвестиций. Относительно развитые виды внешнеэкономической деятельности кластера Г – это экспорт товаров за рубеж, а также импорт технологий и услуг технического характера. Кластер Д (43 региона) является аутсайдером и не имеет выраженной ориентации на внешнеэкономическую деятельность. Самая слабая позиция всех пяти кластеров – поставки за рубеж технологий и услуг технического характера.
3

Резанов, Константин Владимирович. "Локальная кластерная модель лесного комплекса: центры многоцелевого лесопользования и зонтичная структура как ее доминанты". Russian JOurnal of Entrepreneurship 17, № 4 (29 лютого 2016): 451. http://dx.doi.org/10.18334/rp.17.4.34962.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Целью является разработка исходных принципов формирования лесных кластеров. В статье показано, что глобальная кластерная модель образуется на основе взаимодействия и коэволюции локальных кластеров. Приводится классификация локальных кластеров. Локальный кластер рассматривается функционально и структурно, то есть выделяются основные его функции в соответствии с принципами устойчивого развития и определяются элементы – центр многоцелевого лесопользования и зонтичная структура, а также его инфраструктура. Делается вывод о том, что создание кластеров возможно лишь на основе системного построения кластерных технологий. Результаты исследования предназначены для специалистов лесного комплекса.
4

Khomiuk, N. L. "Кластеризація як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2(80) (25 лютого 2019): 75–80. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.15.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
У статті охарактеризовано процес кластеризації як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації. З’ясовано, що диверсифікація форм власності та господарювання на сільських територіях передбачає стимулювання розвитку різних форм власності та господарювання, створення кооперативів і кластерів. Розкрито сутність категорії «кластер» та «агропромисловий кластер». Зроблено висновки, що важливе значення при реформуванні місцевого самоврядування в Україні має розвиток аграрних кластерів, який сприяє створенню нових робочих місць, розвитку виробничої та соціальної інфраструктури на сільських територіях, утворенню об’єднань підприємств із замкненим циклом виробництва готової продукції, зниженню собівартості та ціни сільськогосподарських товарів, підвищенню якості вирощеної продукції, підвищенню конкурентоспроможності учасників агропромислового кластера за рахунок впровадження інноваційних технологій та доступу агропромислової продукції до регіональних та світових ринків. Визначено вплив кластеризації на розвиток сільських територій в Україні. Висвітлено переваги та основні етапи створення агропромислових кластерів. Досліджено світовий досвід та досвід України у створенні кластерів. Визначено фактори, які негативно впливають на розвиток кластерів в Україні. Доведено, що перехід на кластерну систему сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільських територій та розвитку різних галузей економіки.
5

Lysenko, Iryna. "АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ВЗАЄМОДІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 229–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-229-239.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Статтю присвячено детальному аналізу світового досвіду взаємодії регіональних інноваційних кластерів із системою вищої освіти. Обґрунтовано думку про те, що інноваційні кластери створюють умови та сприяють підвищенню рівня професійної підготовки майбутніх фахівців, кваліфікації педагогічних працівників та надають додаткові можливості для впровадження інноваційних методик навчання, тим самим позитивно впливають на розвиток вищої освіти. У статті наведено аналіз еволюції наукових поглядів щодо дефініції «інноваційний кластер» та «регіональний інноваційний кластер», під яким слід розуміти об’єднання та кооперацію освітніх, наукових, технічних, виробничих, фінансових, інвестиційних та інших установ (підприємств, організацій) з метою узгодження спільних інтересів у забезпеченні інноваційної взаємодії, реалізації новітніх технологій та інноваційної продукції на регіональному рівні. З метою ґрунтовного розкриття теми дослідження, за даними European Cluster Collaboration Platform та European Cluster Observatory проведено статистичний аналіз щодо інноваційних кластерів, які сьогодні успішно функціонують та розвиваються у світі. Особливу увагу приділено роботі Consortium Linking Universities of Science and Technology for Education and Research (CLUSTER) – об’єднанню, що поєднує університети, науку і технології для освіти та досліджень у галузі інновацій і який є яскравим прикладом ефективної взаємодії регіональних інноваційних кластерів із системою вищої освіти багатьох країн. Для розкриття теми та досягнення поставленої мети у статті було використано такі методи дослідження: метод системного аналізу при вивченні розвитку та функціонуванні інноваційних кластерів; метод статистичного аналізу для виявлення взаємозв’язків між учасниками інноваційного кластера та оцінки їхнього впливу на його розвиток; картографічний для виокремлення країн із функціонуючими інноваційними кластерами; абстрактнологічний метод для формування висновків та пропозицій щодо перспектив розвитку інноваційних кластерів та їх взаємодії із системою вищої освіти.
6

ТУЕТ, НГО. "ФОРМИРОВАНИЕ МОДЕЛИ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО КЛАСТЕРА ДЛЯ ВОЗОБНОВЛЯЕМЫХ ИСТОЧНИКОВ ЭНЕРГИИ ВО ВЬЕТНАМЕ". Экономическая наука сегодня, № 5 (15 червня 2017): 421–34. http://dx.doi.org/10.21122/2309-6667-2017-5-421-434.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Для решения задач, связанных с переходом на экологически чистые, надежные, безопасные и конкурентоспособные энергоресурсы, необходимо развитие экологически чистых энергетических технологий. В достижении этой цели важную роль могут сыграть возобновляемые источники энергии (ВИЭ) и технологии их использования (ТВИЭ). Многие страны успешно стимулируют использование ВИЭ в структуре энергоснабжения со стимулирующими стратегиями и политиками для развития ВИЭ. Кластерная модель энергии была успешной во многих странах мира, таких как США, Австралия, Дания, Германия, Россия. В зависимости от социально-экономических характеристик и потенциала источника энергии каждая страна имеет особую политику для развития кластера. На сегодняшний день во Вьетнаме не исследуется формирование кластера в энергетической отрасли. В этой статье автором проведены независимые исследования и разработана методика научных исследований о формировании энергетического кластера Вьетнама, а именно, региональный кластер ВИЭ.
7

Сидорук, І. С. "ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ ЗА УЧАСТЮ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 30 (1 липня 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-09.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
У статті розглянуто організаційну структуру регіонального економічного кластера за участю малих підприємств та обґрунтовано переваги державно-приватного партнерства для учасників такого об’єднання. В умовах економічної нестабільності актуальною темою для дослідження є пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності регіонів України. Особливої уваги потребують промислові регіони, в яких галузі спеціалізації представлені великими підприємствами із застарілими технологіями виробництва. Рушійною силою для реструктуризації економіки таких регіонів та диверсифікації діяльності підприємств є активізація малого підприємництва. Для стимулювання розвитку промислових регіонів запропоновано створення регіональних економічних кластерів у пріоритетних галузях за участю малих підприємств. Представлена організаційна структура кластера сприяє розв’язанню проблем фінансування, збуту, мінімізації ризику для суб’єктів малого підприємництва, а саме: створення єдиної науково-технологічної платформи виробництва продукції на базі світових інноваційних технологій; забезпечення сприятливих умов для безперервного оновлення виробництва, розширення спектра наявних можливостей розвитку підприємств; розвиток ефективної кооперації як між підприємствами, які є учасниками кластера, так і зі сторонніми організаціями. Перспективною основою для формування успішного регіонального економічного кластера є державно-приватне партнерство. Застосування державно-приватного партнерства під час формування регіональних економічних кластерів дасть змогу малому підприємництву отримати доступ до раніше закритих сфер економіки, збільшити можливості отримання кредитів від вітчизняних і зарубіжних фінансово-кредитних установ під державні гарантії. Перевагами участі держави у кластерних об’єднаннях на основі державно-приватного партнерства є можливість залучити приватний капітал до реалізації регіональних інвестиційних проєктів, підвищити ефективність управління об’єктами державної власності та, зекономивши власні фінансові ресурси, все ж залишитися власником активів.
8

Solopova, Nadezhda Vladimirovna. "КЛАСТЕРЫ: ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПРИРОДА И ОСНОВНЫЕ РАЗНОВИДНОСТИ". Krasnoyarsk Science 6, № 4 (31 січня 2018): 195. http://dx.doi.org/10.12731/2070-7568-2017-4-195-207.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
В эпоху глобализации экономики в разных странах мира, и с развитой экономикой, и только развивающихся, широко распространено создание кластеров. Образование кластера дает возможность входящим в него предприятиям использовать потенциал новых технологий, увеличивать сферу своей деятельности, развивать деловые отношения с интересующими партнерами, привлечь грамотных квалифицированных работников. Применение в экономике региона кластерного подхода даст возможность повысить конкурентоспособность региона, отрасли, и государства. В статье приведены определения кластера, предложенные зарубежными и отечественными учеными, рассмотрены виды и классификация кластеров. Представлено авторское определение кластера.Цель – уточнить организационно-экономическую природу кластера на основе анализа существующих подходов к ее определению.Метод и методология проведения работы: статья носит обзорный характер и демонстрирует различные взгляды на исследуемую проблему.Результаты: уточнение понятия «кластер».Область применения результатов: представленная информация дает познавательно-обучающийся обзор теории кластеров, применима для обучения в учебных учреждениях по экономическим направлениям, а также для лиц заинтересованных в создании кластера.
9

Абдулкадыров, Арсен Саидович, та Арутюн Арутюнович Хачатурян. "КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ ВЫСОКОТЕХНОЛОГИЧНЫХ ОБОРОННО-ПРОМЫШЛЕННЫХ КЛАСТЕРОВ В УСЛОВИЯХ ВНЕДРЕНИЯ ЦИФРОВОЙ ЭКОНОМИКИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 8 (29 грудня 2020): 16. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-8-16-22.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Цель работы. Целью работы выступает исследование и анализ возможностей конкурентоспособности высокотехнологичных оборонно-промышленных кластеров в России в условиях реализации программы цифровой экономики. Метод или методология исследования. В научной публикации авторским коллективом при рассмотрении, обработке и анализе фактического материала были применены традиционные методы исследования: диалектический, логический, научных обобщений, а также системный, что позволило обеспечить обоснованность теоретических выводов и практических предложений. Результаты. Авторами проведенного исследования проанализирован концептуальный базис политики кластерообразования в рамках одной из ключевых современных тенденций перехода к цифровой экономике, рассмотрено понятие «высокотехнологичный оборонно-промышленный кластер» (ВТОПК), под которым следует понимать сложную мультифункциональную экономическую структуру, целенаправленно сформированную на базе группы родственных взаимосвязанных предприятий отраслей промышленного и оборонно-промышленного комплекса, объединенных кооперационными связями, функционирующую на базе цифровых технологий, институциональная и инновационная среда которой является постоянным стимулом устойчивого развития и постоянного повышения конкурентных преимуществ. Дана оценка конкурентоспособности высокотехнологичных оборонно-промышленных кластеров в сложившихся реалиях. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы государственными органами власти на федеральном, региональном уровнях и отдельными интегрированными субъектами хозяйствования при разработке кластерной политики и кластерных инициатив в рамках реализации программы цифровизации национальной экономики. Выводы. Высокотехнологичный оборонно-промышленный кластер – это единство целостности, неразрывности, организационной устойчивости и перманентного развития и расширения на базе использования последних достижений цифровой экономики, следствием чего является синергетический эффект функционирующих в нем структурных кластерных структур и адаптация, постоянное повышение уровня конкурентоспособности в рамках регулярно изменяющейся инфраструктуры.
10

Абдурахманов, Абдулазим Ахмедович, та РАСУЛ МАГОМЕДОВИЧ МАГОМЕДОВ. "ПОНЯТИЕ И РОЛЬ КЛАСТЕРОВ В РАЗВИТИИ ЭКОНОМИКИ РЕГИОНА". Региональные проблемы преобразования экономики, № 12 (15 серпня 2020): 203. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-12-203-209.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Цель работы. В статье рассматриваются и систематизируются теоретические подходы к определению сущности и роли кластеров в развитии экономики региона. Метод проведения работы. В ходе исследования были использованы следующие методы – логико-диалектический (для обоснования роли кластеров для экономики региона); синтеза и сравнительного анализа (для определения сущности кластера и выявления специфических характеристик); построения аналитических таблиц (для визуального отображения результатов исследования). Результаты работы. На сегодняшний день среди ученых-экономистов отсутствует единый подход к определению понятия «кластер». По результатам проведения терминологического анализа выявлены основные характеристики кластера, лежащие в основе определения его сущности. К их числу относят: объединение (группа) взаимосвязанных предприятий; концентрация по географическому или отраслевому признаку; конкуренция; обеспечение высокой конкурентоспособности продукции; синергетический эффект; сотрудничество; внедрение новых технологий. В то же время в предложенных в современной литературе терминах практически не уделяется внимание конечной цели формирования кластера. С целью уточнения сущности кластера были систематизированы взгляды ученых на его роль в экономике региона. Автор рассмотрел эффект от работы кластеров на 3 уровнях: предприятие (повышение конкурентоспособности, обмен опытом, повышение уровня специализации, рост оборота и качества продукции и др.); органы государственной власти (рост доходов в бюджет, сокращение пособий по безработице и др.); экономика региона (сокращение безработицы, повышение уровня жизни населения, рост промышленного, инновационного, инвестиционного, научного потенциала региона). Полученные результаты легли в основу уточнения сущности понятия «кластер». Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть использованы при разработке сбалансированной политики развития региона. Выводы. Делается вывод о том, что концепция кластера является актуальной в современных условиях глобализации экономики. Предложено уточненное понятие «кластера» с учетом ожидаемого эффекта от формирования кластера для всех его участников.
Більше джерел
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Кластерна технологія" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах

Дисертації з теми "Кластерна технологія":

1

О, Буднік В. "Формування туристичних кластерів як перспективний напрямок розвитку економіки регіону". Thesis, Миколаївський національний аграрний університет, 2017. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3009.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Кластери як інноваційна форма розвитку регіональної економіки є досить перспективними для Миколаївської області. Враховуючи передовий досвід функціонування кластерів сільського туризму в Україні, створення туристичних кластерів в Миколаївській області сприятиме забезпеченню соціально-економічного розвитку економіки області за рахунок розвитку туристичного бізнесу в регіоні.
2

Толбатов, Володимир Аронович, Владимир Аронович Толбатов, Volodymyr Aronovych Tolbatov, Олег Андрійович Добророднов, Олег Андреевич Добророднов, Oleh Andriiovych Dobrorodnov та О. С. Лебідь. "Організація регіонального телекомунікаційного центру обробки даних на базі ВНЗ з використанням кластерних та хмарних технологій". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39246.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
У наш час майже усі підприємства використовують інформаційні системи і роботу без них вже важко уявити. Центр обробки даних (ЦОД) є ядром інформаційної інфраструктури. Він надає можливості ефективної роботи мережевих сервісів. Використання структури дата центру – це найбільш грамотний засіб побудови інформаційних систем, він забезпечує централізацію апаратних, програмних і керуючих ресурсів. ЦОД дозволяє знизити ризики втрати даних в наслідок аварій або помилок персоналу. При цьому значно полегшується необхідність забезпечення заходів з інформаційного та фізичного захисту даних.
3

Мішеніна, Наталя Вікторівна, Наталия Викторовна Мишенина, Natalia Viktorivna Mishenina, Ольга Вікторівна Панченко, Ольга Викторовна Панченко та Olha Viktorivna Panchenko. "Кластерна організація підприємств у сфері використання твердих побутових відходів у теплоенергетиці". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29774.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Шелехов, Ігор Володимирович, Игорь Владимирович Шелехов та Ihor Volodymyrovych Shelekhov. "Гібридний кластер-аналіз керованих технологічних процесів за інформаційно-екстремальною інтелектуальною технологією". Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7350.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Перспектива подальшого розвитку інформаційно- екстремальної інтелектуальної технології (ІЕІТ) синтезу здатних навчатися систем керування (СК) полягає в розро- бці та впровадженні гідрібних алгоритмів оптимізації па- раметрів функціонування таких систем. Автором розгляда- ється один із варіантів гібридизації методу кластер-аналізу, що поєднує генетичні алгоритми та інформаційно- екстремальні методи в рамках ІЕІТ. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7350
5

Бушуєв, П. В. "Формування туристичних кластерів як інноваційна технологія соціально-економічного розвитку України". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18808.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Радченко, Г. О. "Інформаційно-екстремальний кластер-аналіз в інтелектуальних системах керування дистанційним навчанням". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39132.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Об’єктом дослідження є слабоформалізований процес оцінювання рівня знань студентів. Робота присвячена пошуку способів підвищення адаптивності СК, які синтезуються за методами ІЕІ -технології. У результаті роботи було показано, що існує можливість створити нові ефективні алгоритми кластер-аналізу вхідних даних і таким чином синтезувати адаптивну систему керування.
7

Єфіменко, Тетяна Михайлівна, Татьяна Михайловна Ефименко, Tetiana Mykhailivna Yefimenko, Олена Владиславівна Коробченко, Елена Владиславовна Коробченко, and Olena Vladyslavivna Korobchenko. "Informational Extreme Cluster Analysis of Input Data." Thesis, Sumy State University, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47076.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
The categorical model and decision support system learning algorithm are considered in the article. Proposed algorithm allows to create decision support system, which is functioning in a clusteranalysis state. Synthesis of the decision support system is based on maximization of informational system ability due to making additional information restrictions in the learning process.
8

Абделауі, Ілляс. "Застосування кластерної моделі для підвищення конкурентоспроможності регіональних підприємств ІТ-індустрії". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5305.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Абделауі І. Застосування кластерної моделі для підвищення конкурентоспроможності регіональних підприємств ІТ-індустрії : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 073 "Менеджмент" / наук. керівник Н. М. Коваленко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 63 с.
UA : Об’єкт дослідження: теоретичні та практичні аспекти функціонування ІТ-кластерів у системі інноваційного розвитку регіонів. Предмет дослідження: кластерна модель функціонування Львівського IT-кластера як механізм підвищення конкурентоспроможності регіональних підприємств-учасників кластера. Мета дослідження: розробка стратегії формування кластерів в ІТ-індустрії як інструмента інноваційного розвитку IT-компаній. Методи дослідження: емпіричний, аналіз і синтез, моделювання, системний і ситуаційний аналіз, логічне узагальнення. Специфіка даної роботи полягає у дослідженні теоретичних і практичних аспектів розробки та реалізації кластерної моделі розвитку підприємств IT-галузі. У роботі досліджено зарубіжний досвід інноваційного розвитку підприємств ІТ-індустрії на основі кластерного підходу. Проаналізовано основні тенденції розвитку IT-галузі в Україні. Досліджено стан формування ІТ-кластерів в Україні. Надано характеристику діяльності Львівського IT-кластера. На основі PEST-аналізу визначено фактори зовнішнього середовища формування та розвитку ІТ-кластера. На основі проведеного дослідження запропоновано механізм розробки стратегії формування кластерів в ІТ-індустрії.
EN : The object of the research: theoretical and practical aspects of the functioning of IT-cluster in the system of innovative development of regions. The subject of the research: the cluster model of functioning of the Lviv IT-cluster as a mechanism to increase the competitiveness of regional enterprises-participants of the cluster. The purpose of the thesis for the master’s degree is to develop the strategy for the formation of clusters in the IT-industry as a tool for innovative development of IT-companies. The research methods: empirical, analysis and synthesis, modeling, system and situational analysis, logical generalization. The specificity of this work is to study the theoretical and practical aspects of the development and implementation the cluster model of IT-enterprise’s development. The research analyzes the foreign experience of innovative development of enterprises of the IT-industry on the basis of the cluster approach. The main trends of the development of the IT-industry in Ukraine were analyzed. The state of formation the IT-clusters in Ukraine was investigated. The characteristic of activity of the Lviv IT-cluster was given. Based on PEST-analysis, the factors of the external environment of formation and development of the IT-cluster were determined. On the basis of the research the mechanism of development of the strategy for the formation the clusters in the IT-industry was offered.
9

Діденко, Володимир Миколайович. "Технології опрацювання BigData у спеціалізованих комп’ютерних системах на базі платформи Hadoop". Master's thesis, 2018. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/26912.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Дипломну робота магістра присвячено створенню системи опрацювання великих даних на основі платформи та екосистеми Apache Hadoop. Обґрунтовано архітектуру обчислювальної системи для опрацювання великих даних. У даній дипломній роботі розроблено обчислювальну систему опрацювання великих даних на базі програмних компонентів екосистеми Hadoop, зокрема HDFS, Spark, YARN та інших. Система складається з апаратної та програмної частин. Апаратна — це кластер на базі обчислювальних вузлів, які об’єднані в єдину мережу. Програмна — це операційна система, утиліти та спеціалізоване програмне забезпечення. Всі компоненти є відкритими та безкоштовними. Використовується каппа-архітектура системи опрацювання великих даних. Для організації мережі використано обладнання D-Link, Hewllet-Packard, Mellanox як таке, що задовольняє поставленим вимогам: з точки зору експлуатаційних якостей, а також проаналізовано можливі апаратні платформи вузлів кластера й обґрунтовано їх вибір. Платформа Hadoop розгорнута на основі дистрибутиву Hortonworks HDP3. Розкрито питання тестування продуктивності, обслуговування (адміністрування) та моніторингу роботи розробленої системи.

Тези доповідей конференцій з теми "Кластерна технологія":

1

Letiagina, E. N., V. I. Perova, and D. N. Malov. "Neural network modeling of innovative potential of Russian regions." In FIT-M 2020. Знание-М, 2020. http://dx.doi.org/10.38006/907345-75-1.2020.184.187.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Проведено нейросетевое моделирование современного состояния инновационного потенциала регионов Российской Федерации на основе искусственных нейронных сетей — самоорганизующихся карт Кохонена с использованием информационных технологий. Кластерный анализ на основе нейронных сетей показал неравномерность инновационного развития регионов России. Предложен методический подход к формированию инновационных кластеров.
2

Гусаков, Егор. "Перспективы реализации кластерных технологий на практике". У ОБЕСПЕЧЕНИЕ КАЧЕСТВА ПРОДУКЦИИ АПК В УСЛОВИЯХ РЕГИОНАЛЬНОЙ И МЕЖДУНАРОДНОЙ ИНТЕГРАЦИИ. Республиканское научное унитарное предприятие «Институт системных исследований в АПК Национальной академии наук Беларуси», 2021. http://dx.doi.org/10.47612/978-985-7149-55-1-68-70.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гусаков, Егор. "Перспективы реализации кластерных технологий на практике". У ОБЕСПЕЧЕНИЕ КАЧЕСТВА ПРОДУКЦИИ АПК В УСЛОВИЯХ РЕГИОНАЛЬНОЙ И МЕЖДУНАРОДНОЙ ИНТЕГРАЦИИ. Республиканское научное унитарное предприятие «Институт системных исследований в АПК Национальной академии наук Беларуси», 2021. http://dx.doi.org/10.47612/978-985-7149-55-1-2020-68-70.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Игнатьев, С. А., А. А. Игнатьев, М. А. Терехова, У. А. Вагапов та И. А. Арсанукаев. "ПРИМЕНЕНИЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В КЛАСТЕРЕ ОТРАСЛЕЙ ОБРАЗОВАНИЯ И ЗДРАВООХРАНЕНИЯ". У Материалы I Всероссийской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 100-летию ГГНТУ им. академика М.Д. Миллионщикова "ОБРАЗОВАНИЕ БУДУЩЕГО". Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.conf.2020.98.14.004.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Цыбикова, Т. С., С. Х. Очирова та Л. А. Гармаева. "СЕТЕВОЙ ДИСТАНЦИОННЫЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ КЛАСТЕР КАК ИННОВАЦИОННАЯ ФОРМА РЕАЛИЗАЦИИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ПРОГРАММ". У Информационные системы и технологии в образовании, науке и бизнесе. Бурятский государственный университет, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1497-6-44-51.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

"КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ МАГНИТНЫХ КЛАСТЕРОВ Fen, Con, Nin (N = 2-6) МЕТОДАМИ НЕЛОКАЛЬНЫХ ФУНКЦИОНАЛОВ ПЛОТНОСТИ". У Физическая мезомеханика. Материалы с многоуровневой иерархически организованной структурой и интеллектуальные производственные технологии. Издательство ТГУ, 2021. http://dx.doi.org/10.17223/978-5-907442-03-0-2021-324.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

До бібліографії