Добірка наукової літератури з теми "Кластерна форма"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Кластерна форма".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Кластерна форма":
1
Романенко, Євген. "АГРОКЛАСТЕРИ – ІНОВАЦІЙНА ФОРМА РОЗВИТКУ СІЛЬСКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ". Public management 20, № 5 (29 грудня 2020): 189–201. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-189-201.
Анотація:
Глобалізація, євроінтеграція, посилення міжнародної конку- ренції в результаті стрімких темпів розвитку науково-технічного прогресу й активізації інноваційних процесів вимагають нових підходів до соціально- економічного розвитку нашої держави загалом та окремих галузей її еконо- міки, зокрема АПК.
Кластери у світі існують вже давно. Кластерні стратегії набули значного поширення в розвинених країнах Європи, Азії, Америки. Агрокластер яка є організаційно-правовою формою підприємства, передбачає створення на обмеженій території на принципах партнерства, кооперації та спеціалізації асоціацій, рівноправно-господарюючих агрофірм, сільськогосподарських ви- робничих кооперацій та інших підприємств зі збереженням господарської та юридичної самостійності, де рушійною силою інноваційного розвитку висту- пає конкуренція.
Для України кластери — це щось нове. Однак чилійське вино, баварські автомобілі, Силіконова Долина в США, цукрова тростина в Бразилії — це все приклади кластерів, яких у світі налічується тисячі. На території ЄС більше 2000 кластерів. У США ще на початку 2000-х років в класте- рах було задіяно 57 % всього працездатного потенціалу країни, а їх частка у ВВП становила 61 %. Програми з розвитку кластерів мають більше 75 країн світу.
Практичну складову створення кластера в Україні ускладнює законода- вча база, точніше її відсутність. Попри те, що органи влади на місцевому і національному рівні постійно висловлюють підтримку запровадженню клас- терного підходу, фактично будь-якого нормативного регулювання проце- су створення і роботи кластерів немає, як і відсутні фінансові інструменти державної підтримки роботи кластерів. Водночас як у країнах, де кластери успішно функціонують, 50–70 % бюджету кластеру наповнюється саме кош- тами місцевих і державних програм підтримки розвитку кластерів. Саме тому українським кластерам важко розпочати роботу і доводиться розраховувати лише на власні сили і підтримку міжнародних програм технічної допомоги.
2
Petrenko, O. I., та M. O. Potapovska. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ «КЛАСТЕР», «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР», «ПОРТОВИЙ КЛАСТЕР»". Transport development, № 1(8) (29 квітня 2021): 15–25. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.02.
Анотація:
Вступ. Транспортні системи та інфраструктура є важливими елементами економіки країни. Морські порти – це ворота в державу і рушійна сила в розвитку глобалізаційних процесів. Україна має великий потенціал у портовій галузі, але він не використовується на повну потужність. Це означає, що необхідно змінювати методи управління та слідувати європейському досвіду. Один з останніх трендів у морській індустрії – це кластеризація. Щоб ефективно використати цей новий підхід, необхідно зрозуміти сутність поняття та згодом його застосовувати. Мета. Стаття присвячується дослідженню понять «кластер», «транспорт- но-логістичний кластер», визначенню поняття «портовий кластер» та ефек- тивності його створення на основі індексу привабливості портового кластеру, оскільки нині в Україні ще не сформоване та маловивчене таке явище в портовій сфері. Результати. У роботі розглядаються теоретичні аспекти понять «клас- тер», «транспортно-логістичний кластер», «портовий транспортно-логістич- ний кластер». Проаналізовано теоретичні дослідження вітчизняних та зарубіж- них науковців, внаслідок чого визначено специфічні характеристики кластера. Сформульовано поняття «портовий кластер», що можна використовувати в подальших дослідженнях підвищення конкурентоспроможності морської галузі та окремих припортових регіонів. Запропоновано використовувати індекс при- вабливості портового кластера. Висновки. У результаті дослідження було визначено, що кластеризація пор- тової галузі є перспективним механізмом управління. Оскільки кластерне сере- довище створює інтенсивний тиск із метою впровадження нововведень, забез- печує багате джерело відповідних ідей і знижує вартість їх перетворення на нові продукти і послуги. Тим самим це спонукатиме компанії, що входять до складу кластера, інвестувати кошти в інновації, а також сприятиме поширенню знань через економічні агломерації, які своєю чергою підвищують продуктивність та створюють нові продукти. Встановлено основну концепцію кластерної тео- рії – в результаті географічної близькості та спільного розташування, багато вигід для елементів кластеру накопичується, що тим самим створює зниження витрат. Було сформульовано визначення «портового кластеру», що відображає новітню ефективну форму управління портовою інфраструктурою із залучен- ням влади, бізнесу та наукових установ. Запропоновано використовувати індекс привабливості портового кластера для визначення ефективності його створен- ня. Подальшою перспективою дослідження є визначення класифікації портових кластерів та специфіки їх функціонування.
3
Савзиханова, Сабина Эминовна. "Экономическая сущность и институциональная база образовательного кластера". Creative Economy 9, № 10 (31 жовтня 2015): 1319. http://dx.doi.org/10.18334/ce.9.10.1965.
Анотація:
В статье рассматривается экономическая сущность и институциональная база образовательного кластера как перспективной формы производства знаний. Представлена систематизация теоретической базы кластерной концепции, которая позволяет установить эволюционную трансформацию исследуемых экономических процессов. Учитывая то значение, которое придается роли вузов в кластере, в статье выделен один из типов кластеров – образовательный.
4
Тодорова, Ольга, та Микола Попов. "КЛАСТЕРНА ІНІЦІАТИВА ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ФОРМА ПУБЛІЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ". Актуальні проблеми державного управління 2, № 78 (21 жовтня 2019): 87–92. http://dx.doi.org/10.35432/1993-8330appa2782019179086.
5
Рідей, Н., T. Гоголь, В. Любарець, Ю. Земліна та Н. Родінова. "ТЕРИТОРІАЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ КЛАСТЕРИ: СВІТОВІ ОРІЄНТИРИ / УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 418–28. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245193.
Анотація:
Анотація. Досліджуються питання формування інноваційних кластерів на регіональному рівні з урахуванням практичного світового досвіду. На основі аналізу сучасних тенденцій розвитку національного господарства країн та окремих його складових у формі регіонів доведено необхідність застосування процесів поєднання виробництва з науковими установами і державними організаціями. Здійснений аналіз теоретичних підходів до використання економічної категорії «кластер» продемонстрував певну подібність думок фахівців, сприяв визначенню різноманіть підходів, на основі яких запропоновано авторське визначення кластера. Проведений аналіз класифікації кластерів дозволив окреслити класифікаційні ознаки та ідентифікувати можливі типи інноваційних кластерів. Дослідження особливостей і відмінностей кластерів від інших територіальних й адміністративних об’єднань дали змогу визначити їхні переваги і з’ясувати недоліки. Проаналізовано наукові підходи до особливостей, переваг і перспектив формування інноваційних кластерів, головною рушійною силою яких для соціально-економічних систем регіонів є динамічність, адаптивність і синергія. Систематизовано передумови формування інноваційних кластерів на рівні регіону. Аналіз досвіду розвинутих країн світу з практики кластерізації економіки дозволив виділити три географічно обумовлені центри розвитку інноваційних кластерів та історично сформовані моделі їх формування. Докладний аналіз останніх дав змогу визначити їхні основні характеристики, типові риси, охарактеризувати особливості використання в певних країнах світу. Досліджено кількісні характеристики наявних інноваційних кластерів у високорозвинутих країнах за галузевою специфікою. На підставі аналізу наявних стратегій розвитку певних областей країни надано характеристику стану формування і розвитку кластерних моделей у певних галузях національного господарства. Визначено наявні перешкоди активному інноваційному розвиткові регіонів країни, як висновки рекомендовано застосування італійської моделі, що характеризується мінімальними перешкодами до впровадження. Ключові слова: кластер, інновація, розвиток, регіони, синергетичний ефект, кластерні моделі. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 23.
6
Khomiuk, N. L. "Кластеризація як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2(80) (25 лютого 2019): 75–80. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.15.
Анотація:
У статті охарактеризовано процес кластеризації як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації. З’ясовано, що диверсифікація форм власності та господарювання на сільських територіях передбачає стимулювання розвитку різних форм власності та господарювання, створення кооперативів і кластерів. Розкрито сутність категорії «кластер» та «агропромисловий кластер». Зроблено висновки, що важливе значення при реформуванні місцевого самоврядування в Україні має розвиток аграрних кластерів, який сприяє створенню нових робочих місць, розвитку виробничої та соціальної інфраструктури на сільських територіях, утворенню об’єднань підприємств із замкненим циклом виробництва готової продукції, зниженню собівартості та ціни сільськогосподарських товарів, підвищенню якості вирощеної продукції, підвищенню конкурентоспроможності учасників агропромислового кластера за рахунок впровадження інноваційних технологій та доступу агропромислової продукції до регіональних та світових ринків. Визначено вплив кластеризації на розвиток сільських територій в Україні. Висвітлено переваги та основні етапи створення агропромислових кластерів. Досліджено світовий досвід та досвід України у створенні кластерів. Визначено фактори, які негативно впливають на розвиток кластерів в Україні. Доведено, що перехід на кластерну систему сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільських територій та розвитку різних галузей економіки.
7
Стрыгина, С. В. "Нормативно-правовая характеристика кластерной политики в Российской Федерации". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 77, № 3 (вересень 2021): 81–84. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-09-2021-99.
Анотація:
В статье анализируются правовые основы кластерной политики в Российской Федерации. Показаны существующие проблемы ее реализации. Рассматриваются причины недоверия населения к созданию крупных кластеров в туристической сфере, а также недоверие предпринимателей к промышленным кластерам. Обозначены пути нормативного совершенствования этой формы организации предприятий.
8
Boyko, Olena. "ДОСВІД УКРАЇНИ ТА КИТАЮ ЩОДО СТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (28 лютого 2019): 5–26. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0101.
Анотація:
В статті розглянуто ініціативу розвитку індустріальних парків, зокрема в напрямку трансрегіонального співробітництва між КНР та Сінгапуром (індустріальний парк "м. Сучжоу – Сінгапур", а також КНР та Білорусією (індустріальний парк “GreatStone”). Здійснено моніторинг розвитку індустріальних парків на території Китаю (індустріальний парк "Lianyungang Xinpu", індустріальний парк в Ханчжоу) та України (КП "Індустріальний парк "Рогань", "Індустріальний парк "Свєма", а також індустріальні парки “Industrial Forpost”, "Славута", "Чексіл"). Визначено тенденції функціонування індустріальних парків, а також спільні та відмінні риси їх розвитку в КНР та в Україні.
Перспективним напрямком є створення українсько-китайських індустріальних парків, тому проаналізовано особливості їх створення та функціонування, пріоритетні напрямки та ризики.
Визначено особливості кластерних ініціатив, які розглянуто на прикладі України та КНР в аспекті галузевого розвитку. Розглянуто моделі формування державної кластерної політики. Проаналізовано особливості функціонування високотехнологічної і низькотехнологічної кластерної політики.
В теоретико-методологічному аспекті розглянуто типологію діючих кластерів Здійснено моніторинг функціонування кластерів на території України та КНР. Визначено пріоритетні напрямки їхнього подальшого розвитку та ризики.
Розглянуто досвід розробки спеціальних програм функціонування кластерів в КНР та Україні.
Окрему увагу приділено питанню кооперації між Торгово-промисловою палатою (ТПП) і кластерами в КНР та в Україні.
Визначено інституційно-правові засади функціонування організаційних форм інноваційної діяльності реального сектору економіки України та КНР, зокрема на прикладі індустріальних парків (у тому числі законодавчий пакет №№2554 а-д та 2555 а-д), а також кластерів. Розроблено пропозиції щодо особливостей подальшого їх створення, розвитку.
9
Tomashevskaya, Yulia N. "ВЗАИМОСВЯЗЬ КЛАСТЕРОВ С КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬЮ РОССИИ". Krasnoyarsk Science 10, № 3 (30 вересня 2021): 142–60. http://dx.doi.org/10.12731/2070-7568-2021-10-3-142-160.
Анотація:
В работе приведен экскурс по основным вехам кластерного развития Российской Федерации. Проведен анализ влияния уровня кластерного развития на уровень конкурентоспособности Российской Федерации в 2010 и 2020гг. Дана оценка рейтингу Глобальной конкурентоспособности Всемирного экономического форума с позиции учета бизнес-среды территории, как основы формирования кластеров и реализации кластерной политики. Высказаны предположения по предикторам, вызывающим данные нарушения и негативно влияющим на дальнейший рост экономики на основе кластерной концепции.
Цель – провести эмпирическое исследование и обнаружить точки взаимодействия кластеров с конкурентоспособностью экономики России.
Метод или методология проведения работы: в работе использованы методы анализа и синтеза, метод сравнительного анализа, а также статистические методы.
Результаты: систематизированы причины, препятствующие повышению индекса конкурентоспособности России. Предложены меры по их нивелированию, среди которых главная роль отводится вузам, как важнейшим участникам кластерного взаимодействия, деятельность которых должна быть направлена на повышение уровня цифровизации образовательной среды, усиление инновационности компаний и самих университетов, повышение уровня привлекательности государственно-частного партнерства и др.
Область применения результатов: полученные результаты целесообразно применять органам государственной власти, отвечающим за эффективность реализации экономической политики России, одним из элементов которой является кластерная политика.
10
Горочная, Василиса Валерьевна. "Акселерация комплексообразования, сетевизации и кластеризации в морехозяйственной сфере: диагностика и алгоритмы государственного содействия". Экономика. Информатика 48, № 4 (24 лютого 2022): 625–40. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0932-2021-48-4-625-640.
Анотація:
Исследование направлено на решение актуальных проблем концептуализации и алгоритмизации государственного содействия развитию самоорганизационных форм интеграции деловой среды морехозяйственных отраслей в целях укрепления экономики приморских регионов современной России как стратегически важных ареалов стабилизации и поддержания внешнего контактного потенциала в условиях геоэкономической турбулентности. Несмотря на повышенное внимание к различным аспектам в изучении феномена морехозяйственного кластера в качестве относительно самостоятельной категории, в России на сегодняшний день ещё не выработан целостный и последовательный подход к содействию кластерной самоорганизации морехозяйства и управлению процессами развития соответствующих кластеров (в том числе с учётом их взаимоперехода в формат территориально-производственных комплексов и сетевых структур). Целью исследования является диагностика актуальных проблем деловой среды ключевых морехозяйственных отраслей, а также формирование концептуального подхода участия государства в инициировании её интеграционных процессов. На основе сравнительно-статистического анализа с использованием цепных темпов роста по показателям численности предприятий, производства и количества сформировавшихся и потенциальных кластеров производится диагностика наиболее кластерогенных секторов: рыбохозяйства, приморского туризма, портового хозяйства и морской логистики. На основе выявленных тенденций и проблем сформирован алгоритм государственной политики поддержки инициальной стадии самоорганизации деловой среды со спецификацией по опорным базам морехозяйственной активности России. Результаты исследования вносят вклад в развитие региональной экономики и менеджмента, а также могут быть использованы непосредственно в управленческой практике.
БлагодарностиИсследование выполнено при поддержке Российского научного фонда (проект № 19-18-00005 «Евразийские векторы морехозяйственной активности России: региональные экономические проекции»).
Дисертації з теми "Кластерна форма":
1
О, Буднік В. "Формування туристичних кластерів як перспективний напрямок розвитку економіки регіону". Thesis, Миколаївський національний аграрний університет, 2017. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3009.
Анотація:
Кластери як інноваційна форма розвитку регіональної економіки є
досить перспективними для Миколаївської області. Враховуючи передовий
досвід функціонування кластерів сільського туризму в Україні, створення
туристичних кластерів в Миколаївській області сприятиме забезпеченню
соціально-економічного розвитку економіки області за рахунок розвитку
туристичного бізнесу в регіоні.
2
Самченко, Юлія Віталіївна. "Сучасні форми партнерських відносин в туристичному бізнесі". Thesis, Харківський державний університет харчування та торгівлі, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/4804.
3
Казакова, К. И., та K. I. Kazakova. "Современное искусство в структуре арт-кластера: потенциал развития, формы взаимодействия : магистерская диссертация". Master's thesis, 2017. http://hdl.handle.net/10995/56132.
Анотація:
Master's thesis of Kazakova K. "Contemporary Art in the Art Cluster Structure: Development Potential and Forms of Interaction" is devoted to the study of the problem of searching for new forms and methods of interaction between the viewer and the representation of works in the field of contemporary art in the art cluster space. The task of the art cluster is to create a certain platform, scenery, conditions for the existence and change of scale of contemporary art and modern culture. Such spaces create favorable conditions for the development of art, due to the fact that festivals and educational programs in the field of contemporary art, cinema, architecture and design, as well as charitable events are regularly held on the territory of the art cluster. In this regard, there is a need for a careful and detailed study of the activities of such new practices as art clusters. The aim of the work is to reveal the potential of the art cluster as a platform for the development of contemporary art, to identify the prospect of creating an art cluster for the Sverdlovsk region (for example, the city of Yekaterinburg). Modern art in the structure of an art cluster is an object of study, under the subject of research is understood the methods and tools for the promotion and development of contemporary art in the structure of the art cluster. The structure of the work is two chapters with paragraphs. In the first chapter, the main points of the formation and development of art clusters are considered, the phased dynamics of their creation is traced, and their contribution to the formation of the creative environment is assessed. The second chapter considers successful mechanisms and existing practices of interaction between contemporary art and business, reveals the potential of new sites as a tool for the development and support of contemporary art in the city.Магистерская диссертация Казаковой К.И "Современное искусство в структуре арт кластера: потенциал развития и формы взаимодействия" посвящена изучению проблемы поиска новых форм и методов взаимодействия зрителя и репрезентации произведений в сфере современного искусства в пространстве арт кластера. Задача арт кластера – это создать некую площадку, декорации, условия для существования и смены масштаба современного искусства и современной культуры. Такие пространства создают благоприятные условия для развития искусства, в связи с тем, что на территории арт кластера регулярно проводятся фестивали и образовательные программы в сфере современного искусства, кинематографа, архитектуры и дизайна, а также благотворительные мероприятия.В связи с этим появляется необходимость внимательного и детального изучения деятельности таких новых практик как арт кластеры. Целью работы является раскрытие потенциала арт кластера, как площадки для развития современного искусства, в выявлении перспективности создания арт кластера для Свердловской области (на примере города Екатеринбург). Современное искусство в структуре арт кластера выступает объектом исследования, под предметом исследования понимается методы и инструменты продвижения и развития современного искусства в структуре арт кластера. Структура работы представляет собой две главы с параграфами. В первой главе рассматриваются основные моменты становления и развития арт кластеров, прослеживается поэтапная динамика их создания, дается оценка их вклада в формирование творческой среды.Материал второй главы рассматривает успешные механизмы и существующие практики взаимодействия современного искусства и бизнеса, раскрывает потенциал новых площадок как инструмент развития и поддержку современного искусство в городе.
4
Корабельщиков, М. В., та M. V. Korabelshchikov. "Имитационное моделирование взаимодействия агентов в кластере : магистерская диссертация". Master's thesis, 2018. http://hdl.handle.net/10995/64268.
Анотація:
В магистерской диссертации исследованы существующие подходы к определению сущности кластеризации и кластеров в экономике, осуществлен анализ предпосылок возникновения и развития инновационных кластеров. Определено значение инновационных кластеров в обеспечении реального экономического роста, повышении эффективности производства, проанализирована роль и место инновационных кластеров в современной постиндустриальной экономике. Проанализированы факторы, приводящие к негативным результатам в реализации национальной инновационной кластерной политики.Abstract master's thesis: the master's thesis investigated the existing approaches to defining the essence of clustering and clusters in the economy, backgrounds the analysis of the emergence and development of innovation clusters. Determine the value of innovation clusters in providing real economic growth, improve production efficiency, to examine the role and place of innovation clusters in modern post-industrial economy. It analyzes the factors that lead to negative results in the implementation of the national innovation cluster policy.
Тези доповідей конференцій з теми "Кластерна форма":
1
Цыбикова, Т. С., С. Х. Очирова та Л. А. Гармаева. "СЕТЕВОЙ ДИСТАНЦИОННЫЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ КЛАСТЕР КАК ИННОВАЦИОННАЯ ФОРМА РЕАЛИЗАЦИИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ПРОГРАММ". У Информационные системы и технологии в образовании, науке и бизнесе. Бурятский государственный университет, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1497-6-44-51.
2
Злакоманова, Евгения Николаевна. "ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC RELATIONS IN THE FORMATION OF TOURIST AND RECREATIONAL CLUSTERS." In Социально-экономические и гуманитарные науки: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Октябрь 2021). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/seh299.2021.24.66.008.
Анотація:
В статье рассмотрены организационно-экономические отношения, возникающие при формировании туристско-рекреационного кластера, формы и инструментарий их оценивания на примере туристско-рекреационного кластера «Камское устье». Предложена комплексная оценка мер, направленных на перевод стихийного туризма в цивилизованное русло и способных увеличить вклад туристско-рекреационной сферы в экономику региона. The article considers the organizational and economic relations arising during the formation of the tourist and recreational cluster, the forms and tools of their assessment on the example of the tourist and recreational cluster "Kama Estuary". A comprehensive assessment of measures aimed at the transfer of spontaneous tourism to a civilized channel and capable of increasing the contribution of the tourist and recreational sphere to the economy of the region is proposed.
Звіти організацій з теми "Кластерна форма":
1
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Гели у фільмі Т. Вайтіті «Тор: Раґнарок». Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6050.
Анотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора, – Гела, визначальними рисами якої є: 1) «Руйнівниця» керується не стільки власними цілями та бажаннями, скільки найвищим благом; вона планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, лексико-семантичною групою CONQUER, переважанням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антитез та антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та лексико-семантичною групою RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухилення від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацією, що реалізовано тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.