Добірка наукової літератури з теми "Комунікації з громадськістю"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Комунікації з громадськістю".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Комунікації з громадськістю":
1
Орлик, Світлана, та Зоя Стежко. "ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ЯК СФЕРА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ". Society. Document. Communication, № 11 (4 травня 2021): 348–67. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-11-348-367.
Анотація:
У статті розглянуто проблеми професійної підготовки фахівців із зв’язків з громадськістю та пресою. Проаналізовано чинне, на час написання статті, законодавство, яке урегульовує цей процес в Україні. Акцентовано увагу на тому, що фахівців зі зв’язків з громадськістю готують на факультетах журналістики (галузь знань 06 «Журналістика», спеціальність 061 «Журналістика») за напрямом підготовки 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю (за видами діяльності)», що є спільним для реклами і зв’язків з громадськістю.
Обґрунтовано позицію, що фахівці за напрямком «Зв’язки з громадськістю» мають готуватися за спеціальністю «Соціальні комунікації» в межах галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки».
Звернута увага на міждисциплінарний характер наукових досліджень у галузі соціальних комунікацій, що саме і забезпечує ефективну підготовку фахівців зі «Зв’язків з громадськістю».
Автори статті дійшли висновку, що розвиток інформаційного суспільства змінює вимоги до підготовки кадрів у сфері зв’язків з громадськістю, закономірно формуючи самостійні напрями соціальних наук. Нині ми можемо констатувати наявність суперечливого становища між декларативними гаслами на державному рівні про необхідність ефективного налагодження та подальшого розвитку соціальних комунікацій у суспільстві та одночасним витісненням їх з галузі знань/науки. Тож визнання того, що соціальна комунікація є самостійним напрямком соціальних наук, на законодавчому рівні буде сприяти активізації вітчизняних наукових досліджень, спрямованих на задоволення соціокультурних потреб суспільства, поширення управлінської, інформаційної і політичної культур, медіаграмотності, вироблення стратегії протидії інформаційній війні, яку розв’язала Російська Федерація проти України.
2
Torkhova, Nadiia. "Система зв’язків з громадськістю в органах публічного управління (на прикладі органів правосуддя)". Public Administration and Regional Development, № 12 (24 травня 2021): 512–37. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.12.10.
Анотація:
У статті охарактеризовано зв’язки з громадськістю (паблік рілейшнз) як систему взаємопов’язаних елементів, яка є складовою частиною стратегічного менеджменту в органі публічного управління. Проаналізовано особливості найбільш значущих елементів системи паблік рілейшнз та їхньої ролі у процесі організації діалогічних відносин органів публічного управління з громадськістю. Особливу увагу приділено аналізу понять «громадськість», «громадська думка», «інструменти зв’язків з громадськістю та ЗМІ». На прикладі органів правосуддя розглянуто застосування окремих прямих інструментів зв’язків з громадськістю (програм охоплення). Визначено, що однією із фундаментальних засад управління зв’язками з громадськістю є участь органу публічного управління у житті громади, яку можна забезпечити з допомогою програм охоплення, структурованих відповідно до певних категорій громадян та їхніх потреб. Автор визначає властивість програм охоплення для формування відносин органу публічного управління з громадськістю у векторі партнерства. У статті охарактеризовано прямі зв’язки з громадськістю як нову інтерактивну модель комунікації, що має актуалізувати комунікативний аспект та максимально наблизити органи влади до суспільства. Наголошено, що реалізація прямих ініціатив забезпечує формування позитивного іміджу органів державної влади, сприяє просвітницькій діяльності й вихованню правової культури, позитивно впливає на правильне сприйняття громадянами функцій органів публічного управління. У статті визначено важливість складання «профілю» (характеристики) цінностей кожної із груп цільової аудиторії, який включає у себе комплекс ознак – опорних пунктів у процесі стратегічного планування комунікативної діяльності установи. Автор обґрунтовує, що першим кроком до актуалізації програм охоплення має стати закріплення їх у комунікативних стратегіях та планах комунікативних заходів органів публічного управління. При цьому слід ураховувати постійний розвиток і зміну медіапростору та зважати на те, що традиційні методи комунікації мають слабкий вплив на молоде покоління.
3
Горбань, Юрій Іванович. "ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ". Scientific journal “Library Science. Record Studies. Informology”, № 2 (28 травня 2019): 162–64. http://dx.doi.org/10.32461/2409-9805.2.2019.176012.
4
Киричок, Андрій Петрович. "Аналіз стратегічно-управлінських заходів реагування на кризу у галузі державного управління (на прикладі кризової комунікації під час подій, пов’язаних із боями за Іловайськ)". Технологія і техніка друкарства, № 4(70) (30 грудня 2020): 90–106. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.239896.
Анотація:
Дослідження мало на меті визначити тактичні та методологічні аспекти комунікації між владою та громадянами України на прикладі однієї з найбільш кризових ситуацій 2014 р. — Іловайської трагедії — та окреслити напрями удосконалення комунікації.
У ході аналізу було досліджено процес комунікації держави із громадянами України під час кризових ситуацій, які пов’язані із боями за Іловайськ (серпень–вересень 2014 р.). Виявлено, які аспекти тактичної комунікації були правильні з боку держави, а які елементи необхідно удосконалювати. Контент-аналіз проводився у системі державних ЗМІ, офіційних сайтів державних органів влади та офіційних сторінок в соціальних мережах Facebook, Vkontakte, Instagram та Twitter офіційних осіб держави, які напряму відповідали за ліквідацію кризи.
Проаналізовано хронологічні особливості реагування держави на кризу у комунікативному вимірі та встановлено загальну кількість повідомлень, що їх продукували відповідні державні інституції через державні канали комунікації. Проаналізовано тактику реагування на системні кризи з урахуванням концептуальних підходів до стратегій реагування на кризові події, що дало змогу більш поглиблено дослідити тактичні аспекти реагування на системні кризи в українських реаліях. Цей вид аналізу уможливив висновки, чи застосовувала українська влада професійні комунікативні прийоми із подолання кризи.
Кількісний контент-аналіз показав, що загальна кількість повідомлень державних ЗМІ, які були пов’язані із темою кризи від 4 серпня до 14 вересня 2014 р. складає 4889 повідомлень, тоді як частка повідомлень недержавних ЗМІ суттєво більша: загалом, ця цифра складає 97653 повідомлень. Отже, присутність держави у інформаційному просторі за темою Іловайську була у 20 разів менша, ніж недержавних ЗМІ.
Обираючи стратегії реагування на кризу під час Іловайської трагедії, керівництво України допустило низку помилок, що призвело до неефективної комунікації з громадськістю. Визначено, що у ситуації з Іловайськом керівництво країни припустилось декількох помилок: 1) не завжди комунікатори були чесними із громадськістю, що спричинило додаткове непорозуміння між громадськістю та керівництвом; 2) не відразу були вжиті заходи щодо піклування про постраждалих внаслідок кризи; 3) частка державного телебачення та радіо виявилась критично низькою для ефективної комунікації з громадськістю; 4) було залучено занадто велику кількість спікерів, що невиправдано збільшило кількість різних точок зору на події.
Найбільш вагомою помилкою було те, що українське керівництво обрало стратегію відкидання кризи, хоча така була наявна: спочатку постійно відбувалось заперечення кризи, після чого найбільшу кількість разів було використано стратегію визнання кризи. Це критично знизило рівень довіри до вищого та військового керівництва країни. Ефективними у цьому випадку були б стратегії атаки у відповідь та мінімізації паніки. Вважаємо, що владі також потрібно було використовувати прийом інградації для того, аби знижувати рівень негативу та психологічної напруги в українському суспільстві.
5
Kharchenko, Anna. "МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ЗАКЛАДОМ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 40–44. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.40-44.
Анотація:
У статті визначено суть маркетингових комунікацій та ключові чинники забезпечення конкурентоспроможності сучасних закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Проаналізовано основні підходи до управління маркетинговими комунікаціями. Розглянуто вітчизняні та зарубіжні дослідження щодо деяких аспектів маркетингового управління професійними (професійно-технічними) освітніми закладами, а також широкий спектр маркетингових комунікацій, різні види та канали розповсюдження інформації. Охарактеризовано найбільш використовувані засоби маркетингових комунікацій з погляду забезпечення успіху закладу на ринку освітніх послуг. Насамперед, це дієва система маркетингових комунікацій, що характеризується широким застосуванням різноманітних комунікаційних засобів і появою нових інструментів інформаційного впливу. З’ясовано значущість таких елементів маркетингових комунікацій, як: реклама, зв’язки з громадськістю (publicrelations), різні види рекламних звернень, ярмарки та виставки, спеціальні події (event- marketing), прямий маркетинг (direct- marketing), особисті продажі, інтернет-маркетинг, стиль і традиції закладу освіти, неформальні комунікації тощо. Акцентовано увагу на необхідності створення маркетингових та медіа-служб у закладі професійної (професійно-технічної)освіти. На основі теоретичного аналізу визначено, що зростання ролі маркетингових комунікацій викликане не лише зовнішніми структурними змінами в ринковій економіці, а й особливостями економічних відносин між суб’єктами ринку. Запорукою успіху закладу освіти сьогодні на ринку є спроможність стратегічно правильно організувати взаємодію багатьох інструментів маркетингових комунікацій з визначенням найдієвішого з них.
6
Башкір, О. І. "ЗВ’ЯЗОК З ГРОМАДСЬКІСТЮ ЯК НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ ЖУРНАЛІСТІВ". Педагогіка та психологія, № 63 (квітень 2020): 3–9. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.01.
Анотація:
Сьогодні в Україні відбувається підготовка фахівців зі зв’язків з громадськістю на окремих кафедрах факультетів філологічного спрямування. Зв'язок з громадськістю посідає важливе місце в підготовці журналіста. Метою статті є виявлення значення підготовки журналістів за напрямом зв’язку з громадськістю у закладах вищої освіти України. Підготовка журналіста XXI сторіччя зумовлює реагування на соціальні запити розвитку громадськості, урахування та передбачення перспектив розвитку соціуму в економічному, політичному, освітньому, культурному напрямах, задоволення потреб як замовника, так і споживача, дотримання принципів об’єктивності та доброчесності подачі матеріалу, організацію зворотного зв’язку зі споживачами інформаційного контенту. До журналіста висувається низка вимог, що зумовлюють напрями його підготовки, одним з яких є зв’язок з громадськістю. Піар-підготовці майбутнього журналіста сприяють розвиток медіа-освіти в Україні, підписання відповідних постанов, відкриття при закладах вищої освіти профільних кафедр, написання навчальних посібників і підручників, вивчення й аналіз світового досвіду PR-освіти низкою українських дослідників сучасності. У компетентнісній парадигмі майбутнього журналіста зв'язок з громадськістю охоплює здатність на високому організаційно-правовому, технічному й змістовому рівні розробляти та реалізовувати новаторські медіа-продукти, володіння основними технологічними інструментами й творчими навичками, необхідними для роботи в креативних індустріях, спроможність створювати медіаконтент різного ступеня складності для різних каналів комунікації, умінням швидко й оперативно визначати оптимальний формат подачі медійного продукту, уявлення про те, який контент кращий і яку технологію застосовувати, враховуючи психолого-поведінкові особливості сучасних споживачів.
7
Улицька, І. І. "Електронні комунікації влади з громадськістю як необхідна передумова ефективної державності". Політологічний вісник, Вип. 76 (2014): 296–307.
8
Улицька, І. І. "Електронні комунікації влади з громадськістю як необхідна передумова ефективної державності". Політологічний вісник, Вип. 76 (2014): 296–307.
9
Квітка, А. С. "СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ І СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.2) (28 вересня 2021): 36–48. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-36-48.
Анотація:
Соціально-комунікативна компетентність офіцера кримінально-виконавчої служби є визначальним чинником його успішної професійної діяльності. З урахуванням наукових праць з питань формування професійно та соціально-комунікативної компетентності, а також особливостей професійної діяльності офіцера кримінально-виконавчої служби його соціально-комунікативну компетентність визначено як інтегративну особистісну властивість, що охоплює особистісні характеристики та мотиви професійної діяльності, спеціальні знання і вміння, необхідні для налагодження соціально-комунікативної взаємодії з різними категоріями осіб, насамперед колегами, ув’язненими, їхніми родичами та громадськістю. У структурі соціально-комунікативної компетентності виокремлено особистісно-комунікативний, інформаційно-пізнавальний та діяльнісно-результативний компоненти. Особистісно-комунікативний компонент стосується особистісних характеристик, властивостей та здібностей, необхідних офіцеру кримінально-виконавчої служби для професійної комунікації. Йдеться про визнання моральних норм, орієнтування на загальнолюдські цінності добра та справедливості, комунікативність, готовність до контактів з іншими людьми, толерантність, здатність до адекватного самооцінювання, готовність до саморозвитку та ін. Інформаційно-пізнавальний компонент соціально-комунікативної компетентності стосується знань про особливості професійної комунікації, розуміння функціонування груп засуджених, механізм регуляції спільної діяльності, правила екстремальної і конфліктної комунікації. Діяльнісно-результативний компонент соціально-комунікативної компетентності офіцера охоплює уміння чітко виражати свої думки під час комунікації із засудженими та іншими категоріями людей, вислухати співрозмовників, обґрунтувати свої рішення, уміти вести дискусію та володіти навичками переконання з метою зменшення кількості випадків застосування заходів примусу.
10
Lizakowska, Svitlana. "ГРОМАДСЬКІ РАДИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ ГРОМАДСЬКОСТІ НА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ". Public Administration and Regional Development, № 3 (11 квітня 2019): 77–91. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.03.05.
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей функціонування громадських рад при органах виконавчої влади в Україні. Проаналізовано взаємодію інститутів державної влади з інститутами громадянського суспільства через громадські ради, що діють при органах виконавчої влади.
Висвітлено динаміку розвитку громадських рад та сучасний стан нормативно-правової бази в цій сфері. Показано, що громадські ради є потужним інструментом залучення громадян до участі в управлінні державою та спроможні стати ефективним комунікаційним інструментом між інститутами влади та громадськістю за умови активної громадянської позиції та відповідального ставлення до виконання взятих на себе обов’язків і повноважень усіма учасниками комунікації.
Підкреслено важливість громадського контролю для становлення демократичного суспільства, розкрито механізми, через які він може реалізовуватися. Виявлено особливості громадського моніторингу та громадської експертизи.
Узагальнено теоретико-правові засади взаємодії органів влади і громадськості при формуванні та реалізації державної політики. Виокремлено основні форми, методи та інструменти такої взаємодії. Сформовано пропозиції щодо удосконалення порядку організації та проведення консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики.
Дисертації з теми "Комунікації з громадськістю":
1
Яловега, Наталія Іванівна. "Зв’язки з громадськістю у діяльності підприємств споживчої кооперації". Thesis, Прага: Publ. House «Education and Science», 2007. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/5047.
2
Падченко, Олена Олександрівна. "Формування та оцінка управління комунікацією суб’єктів публічної сфери на сучасному етапі". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6569.
Анотація:
Падченко О. О. Формування та оцінка управління комунікацією суб’єктів публічної сфери на сучасному етапі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник О. О. Фурсін. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 134 с.UA : В кваліфікаційній роботі розглянуто теоретико-методологічні засади управління комунікацією суб’єктів публічної сфери на сучасному етапі. Розглянуто особливості управління комунікацією суб’єктів публічної сфери на сучасному етапі. Певна увага приділяється виявленню перспектив і недоліків формування та оцінці управління комунікацією суб’єктів публічної сфери на сучасному етапі.
EN : The theoretical and methodological principles of communication management of public entities at the present stage are considered in the qualification work. Peculiarities of communication management of public sphere entities at the present stage are considered. Particular attention is paid to identifying prospects and shortcomings in the formation and evaluation of communication management of public entities at the present stage.
3
Вайло, Олена Леонідівна. "Розвиток PR в органах місцевого самоврядування в умовах децентралізації". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2879.
Анотація:
Вайло О. Л. Розвиток PR в органах місцевого самоврядування в умовах децентралізації : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник Н. В. Лепська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 100 с.UA : Мета дослідження: вивчення комунікативного потенціалу об’єднаних територіальних громад, аналіз розвитку паблік рілейшнз в органах місцевого самоврядування в умовах децентралізації. Об’єкт дослідження: підрозділи зв’язків з громадськістю органів місцевого самоврядування. Предмет дослідження: комунікативний потенціал об’єднаних територіальних громад Запорізької області. Методи дослідження: системний, інституційний, комунікативний підходи; спостереження, описовий, інтерв’ю, аналізу, синтезу, індукції та дедукції, аналогії, співставлення, групування та узагальнення. Новизна дослідження: пропонуються заходи щодо поліпшення шляхів упровадження методів і прийомів PR в абсолютно нових для територій умовах реформи децентралізації; зроблена спроба систематизувати знання про дії суспільства та влади у сфері нормативно-правової регламентації PR-діяльності. Гіпотеза: реформа децентралізації буде набагато результативнішою, якщо органи місцевого самоврядування будуть активно використовувати у своїй діяльності технології PR. Висновки: 1. Реформа децентралізації буде успішною саме за умов активного використання органами місцевого самоврядування у своїй діяльності технологій PR, які є найбільш продуктивними в реалізації конструктивної комунікації між владою та громадою. 2. В Україні бракує законів, які б регулювали сферу паблік рілейшнз. Тому існує необхідність закріпити принципи роботи PR-спеціалістів в органах місцевого самоврядування законодавчо.
EN : Research purpose is to study the communicative potential of the united territorial communities, to analyze the development of public relations in local government bodies in the conditions of decentralization. Research object is the public relations units of local government bodies. Research subject is the communicative potential of the united territorial communities of Zaporizhzhia region. Research methods are observation, descriptive, normative-calculated, comparative, analysis, synthesis, induction and deduction, analogy, normalization, comparison, grouping and generalization, hypothetical method, scientific abstraction. Research novelty lies in the measures proposed to improve ways of implementing PR methods and techniques in a completely new conditions of decentralization reform; an attempt was made to systematize the knowledge concerning the actions of society and authorities in the sphere of PR activity’s legal regulation. Research hypothesis is that decentralization reform will be much more effective if local government bodies make active use of PR technology. Conclusions: 1. The decentralization reform will be successful precisely under conditions of PR technologies’ active use by local government bodies in their activity, which are the most productive in course of constructive communication implementation between the authorities and community. 2. There are no laws in Ukraine governing public relations. Therefore, there is a need to consolidate legislatively the principles of PR-specialists’ work in local government bodies.
4
Фидря, Катерина Миколаївна. "Формування культури ділового спілкування в органах місцевого самоврядування". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5039.
Анотація:
Фидря К. М. Формування культури ділового спілкування в органах місцевого самоврядування : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник О. В. Заїка. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 101 с.UA : Мета дослідження: аналіз культури ділового спілкування на прикладі Запорізької обласної ради та обґрунтування шляхів її удосконалення. Об’єкт дослідження: процес формування культури ділового спілкування в органах місцевого самоврядування. Предмет дослідження: механізми організації комунікативних зв’язків в Запорізькій обласній раді та аспекти їх вдосконалення. Методи дослідження: аналіз, синтез, систематизація, спостереження, порівняння, анкетування, прогностичний. Новизна дослідження полягає у розробленні практичних рекомендацій з удосконалення ділового спілкування у Запорізькій обласній раді. Гіпотеза: механізм управління діловим спілкуванням буде більш ефективним із застосування маркетингового підходу в комунікативній діяльності Запорізької обласної ради, що створить умови для якісного перетворення управлінських зв’язків у керований процес обміну інформацією. Висновки: 1. Обґрунтовано доцільність створення служби комунікацій у Запорізькій обласній раді. 2. Визначено напрямки налагодження інформаційного обміну між суб’єктами комунікації шляхом створення внутрішнього корпоративного вебсайту та налагодження взаємодії в режимі реального часу. 3. Обґрунтовано необхідність заміни традиційних комунікативних засобів на інтегровані маркетингові комунікації. 4. Розроблено стратегію партнерських взаємин між Запорізькою обласною радою та громадськістю.
EN : The purpose of the study: analysis of the culture of business communication on the example of the Zaporozhye Regional Council and justification of ways to improve it. Object of research: the process of forming a culture of business communication in local governments. Subject of research: mechanisms of organization of communicative relations in Zaporizhia regional council and aspects of their improvement. Research methods: analysis, synthesis, systematization, observation, comparison, questionnaire, prognostic. The novelty of the study is to develop practical recommendations for improving business communication in the Zaporozhye Regional Council. Hypothesis: the mechanism of business communication management will be more effective in applying the marketing approach in the communicative activity of the Zaporizhia Regional Council, which will create conditions for the qualitative transformation of management relations into a controlled process of information exchange. Conclusions: 1. The expediency of creating a communications service in the Zaporizhia Regional Council is substantiated. 2. The directions of establishing information exchange between the subjects of communication are determined. 3. The necessity of replacing traditional means of communication with integrated marketing communications is substantiated. 4. The strategy of partnership relations between the Zaporizhia regional council and the public is developed.
Книги з теми "Комунікації з громадськістю":
1
Конопка, Наталія. PR в міжнародних відносинах. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/24.02.2020.
Анотація:
Навчально-методичний посібник «PR в міжнародних відносинах» присвячений найважливішим аспектам PR-технологій у сфері міжнародних відносин, зокрема у ньому розглядаються поняття, суть та приниципи, історичний розвиток зв’язків з громадськістю; подано особливості комунікації з громадськістю, теорію та практику формування іміджу в системі PR; ключові аспекти стратегічного управління тощо. Особлива увага присвячена основам політичного та міжнародного PR, зокрема проаналізовано особливості лобістської діяльності, ключові аспекти формування політики державного брендингу та досвід для України. Посібник містить методичні рекомендації підготовки до практичних занять та індивідуально-дослідницького завдання, питання самопідготовки, самоконтролю й підготовки до заліку, список рекомендованих джерал та літератури, термінологічний словник, що сприятиме глибшому засвоєнню матеріалу. Для викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.
Тези доповідей конференцій з теми "Комунікації з громадськістю":
1
Луцяк, Віталій, Анатолій Остапчук та Ярослав Бондарчук. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЄЮ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ОСНОВІ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ". У АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ: ОСОБЛИВОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-19.02.2021.economics.05.