Готові списки джерел за темами / Культурно-мистецький простір

Зміст

  1. Статті в журналах

Добірка наукової літератури з теми "Культурно-мистецький простір"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 3 червня 2025
Оновлено: 31 липня 2025

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Культурно-мистецький простір".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Культурно-мистецький простір"

1

УМАНЕЦЬ, Ольга. "КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЄКТ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (26 квітня 2024): 247–56. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-1-31.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є окреслення специфіки культурно-мистецького проєкту як явища сучасної культури та виявлення провідних модусів його функціонування у сучасному культурному просторі України. Методологія статті ґрунтується на феноменологічному, історичному, структурно-функціональному, аналітичному методах і підходах. Наукова новизна статті полягає у виявленні модусів осмислення сутності культурно-мистецького проєкту в гуманітарному знанні та висвітленні його сучасної концептуальної, структурної та функціональної специфіки. Висновки. Актуалізація культурно-мистецького проєкту резонує із плюраліз
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Цугорка, Олександр Петрович, та Богдан Миколайович Мазур. "СУЧАСНА СКУЛЬПТУРА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ СУСПІЛЬНОГО ПРОСТОРУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235436.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті – з’ясувати суть культурно-мистецького феномену сучасної скульптури та її вплив на суспільний простір України. Методологія дослідження визначається мистецтвознавчими методами (формальним, стилістичним, семіотичним), а також іконографічним та загальнонауковими теоретичними методами аналізу, синтезу й абстрагування, що дало змогу виявити візуально-естетичні якості сучасної скульптури та впливи соціального й політичного розвитку України на організацію сучасного мистецтва в суспільному просторі. Наукова новизна статті полягає у виявленні особливостей трансформації сучасної української
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Yakovlev, Oleksandr. "Стратегії інноваційного соціокультурного проектування в Україні ХХІ століття." Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 167–74. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-167-174.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є дослідження стратегії мистецького соціокультурного проектування у постмодерній Україні та аналіз інноваційних моделей мистецького виставкового проекту на прикладі діяльності Національного культурно-мистецького комплексу «Мистецький арсенал». Методологія дослідження побудована на міждисциплінарному інтегруванні методів сучасної філософії, естетики, культурології та мистецтвознавства. Домінантою поліметодологічного підходу виступає теорія часопросторової парадигми культури України в її мистецтвознавчій інтерпретації. Наукова новизна одержаних результатів визначається спробою розро
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Ярина Маноліївна, ВИШПІНСЬКА. "СОЦІОКУЛЬТУРНА І КОМУНІКАТИВНА СПРЯМОВАНІСТЬ ПРЕДМЕТУ «МУЗИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО»". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 11 (4 лютого 2025): 72–78. https://doi.org/10.59694/ped_sciences.2025.11.072.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено й практично доведено соціокультурну й комунікативну значимість предмету «Музичне краєзнавство», що складає один із компонентів фахової підготовки майбутнього вчителя музичних дисциплін. Зʼясовано, що готовність студентів до застосування технологій музично-краєзнавчих досліджень базується на розмаїтті музичної культури Буковини та наукових базах, якими є дослідницькі платформи краєзнавчих музеїв, бібліотек, архівів Чернівецької області, що підтримують соціокультурну і комунікативну спрямованість підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва у системі вищої освіти України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Совгира, Тетяна, Валерія Кузнєцова та Юлія Шмегельська. "Віртуальна та доповнена реальність у сценічних практиках: комплексне дослідження технологічного досвіду". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 7, № 2 (2024): 181–90. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.7.2.2024.314160.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – визначити потенціал використання технологій віртуальної та доповненої реальності в сценічному просторі для виявлення впливу імерсивних технологій на мистецький простір. У статті проаналізовано технологічні проблеми впровадження технологій віртуальної та доповненої реальностей у сценічному просторі та шляхи їх вирішення. Методологія дослідження являє собою поєднання кількох методів: аналітичного – для опрацювання літератури, систематизації джерел та виявлення ключових тенденцій; теоретико-концептуального – для аналізу понятійно-термінологічного апарату дослідження та виявленн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Виткалов, Володимир, та Cергій Виткалов. "КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ НАУКОВОГО ПОШУКУ: до результатів проведення ХVІ міжнародної науково-практичної конференції «Україна першого двадцятиліття ХХІ століття: культурно-мистецький вимір»". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, № 34 (2020): 3–8. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.310.

Повний текст джерела
Анотація:
Аналізується тематичний зміст міжнародних науково-практичних конференцій культурно-мистецької проблематики, проведених на базі кафедри культурології і музеєзнавства РДГУ; акцентується увага на тенденціях наукового пошуку, помітних у результаті проведення цих заходів та змісті матеріалів статей, надісланих до редколегій наукових збірників. Наголошено на тому, що пандемічна ситуація в світі і Україні зокрема не призупинила науковий пошук, а навпаки, стимулювала увагу дослідників до розробки нових наукових проблем. Звертається увага на актуальні питання функціонування сучасної вищої школи, невирі
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Горболіс, Лариса Михайлівна. "ПОГЛЯДИ БЕРНАРДА ШОУ І ЯКОВА МАМОНТОВА НА ДРАМАТУРГІЮ І ТЕАТР". Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, № 7 (11 грудня 2024): 72–76. https://doi.org/10.32782/philspu/2024.7.11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті в порівняльному аспекті з’ясовано погляди Б. Шоу і Я. Мамонтова на завдання критики, шляхи розвитку драматургії і театрального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки й узагальнення здійснено на основі статей Б. Шоу і Я. Мамонтова. Виявлено й проаналізовано коло тематично і проблемно близьких питань, які домінують у працях авторів і є вагомою підставою для здійснення порівняльного аналізу доробку критиків. Застосовані у статті принципи і методи наукового дослідження (порівняльно-типологічний, герменевтичний, культурно-історичний, рецептивної естетики) сприяли комплексному підход
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Чигляєв, Ярослав. "Футуристичні театральні проєкти Фортунато Деперо: на початках «театру художника»". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 36 (17 червня 2025): 84–89. https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332761.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті – презентація театральної практики провідного італійського футуриста Ф. Деперо як витоку тенденції «театру художника» задля окреслення її історичної тяглості й кращого розуміння впливу італійського футуризму на становлення театру, в якому художник не просто оформлює виставу, а осмислює її як цілісний «синтетичний» мистецький витвір. Методологія дослідження базується на застосуванні аналітичного, культурно-історичного та описового методів для презентації предмета досліду та належного обґрунтування висновків. Наукова новизна дослідження полягає в акцентуванні ролі Ф. Деперо як предте
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Курінна, Наталія. "ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРНА ПАРАДИГМА УКРАЇНСЬКОГО ОКЦИДЕНТАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРНОМУ ДИСКУРСІ МУРУ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 18(69) (7 листопада 2023): 162–72. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2023-18(69)-162-172.

Повний текст джерела
Анотація:
Постановка проблеми. Інтенсифікація вивчення феномена окциденталізму в науковому академічному просторі пов՚язана передусім з політичним підґрунтям – державотворенням і націєтворенням України з дотриманням євроінтеграційного вектора, надто в добу соціальних зрушень (революцій, бунтів, воєн) і «пасіонарних спалахів». Окциденталізм як демократична, філософсько-культурна, аксіологічна парадигма світобачення, окрім того, іманентно виконує роль своєрідного «маятника», що розхитує імперські й тоталітарні режими. Проте «проблема Заходу» в контексті геополітичної і геокультурної орієнтації має інтердис
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Дунєва, О. І. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОСТІРОНІЇ З ПОЗИЦІЇ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО ПІДХОДУ". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 72–77. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-10.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено інтерпретації постіронії з позиції лінгвокультурології. Доцільність використання лінгвокультурної парадигми у вивченні становлення та розвитку поняття «постіронія» обґрунтована тісним зв’язком останньої із сучасними суспільно-культурними реаліями. З іншого боку, наголошено на постіронії в контексті художнього наративу як засобу комунікації автора із читачем з позиції чесності та відкритості. Виходячи з нагальної потреби налагодження такого діалогу між автором і читачем, постіронія засвідчує перехід від постмодерної зверхності автора до щирості та довіри. Доцільно розглядати п
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Культурно-мистецький простір" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії