Добірка наукової літератури з теми "Оцінювання проєктного управління"

У статті наведено обґрунтування найменування, структури та змісту програмного документа Кабінету Міністрів України щодо розвитку системи військової освіти та підготовки військових кадрів сил оборони на основі принципів і стандартів НАТО. Визначено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджуватиметься Концепція розвитку системи військової освіти України. Підкреслено, що підґрунтям концепції є метод оцінювання спільних спроможностей за складовими DOTMLPFI, критерії SMART і SWOT-аналіз. Формулювання причин виникнення проблеми, обґрунтування шляхів її розв’язання та оцінювання очікуваних результатів реалізації концепції структуровано за складовими DOTMLPFI. Концепція призначена для формування єдиних поглядів державних органів сектору безпеки та оборони на процеси розвитку системи військової освіти на основі спроможностей та програмно-проєктного управління розвитком системи.

Розроблено комплексне методологічне підґрунтя для дослідження й опису гомеостатичних механізмів забезпечення стійкості економічних систем, що полягає у обґрунтуванні й удосконаленні понятійно-категоріального апарату теорії сталого господарювання, за використання якого структуровано й ідентифіковано чотири види гомеостазу (еволюційний, структурний, резистентний, системний). Розкрито їхній ієрархічний замкнений взаємозв’язок та взаємозалежність між чотирма підсистема управління гомеостазом; стабілізаційні, інерційні, адаптаційні, організаційно-економічні, кінематичні, кібернетичні, алармові, когнітивно-інформаційні, репаративні, регенеративні, бінарні, специфічні й прогностичні управлінські властивості економічних систем, якими мають володіти останні задля досягнення певного виду гомеостазу. Обґрунтовано комплекс умов і механізмів забезпечення оберненого взаємозв’язку між елементами саморегулюючої економічної системи та її адаптації до зовнішніх і внутрішніх трансформацій задля досягнення певного виду гомеостазу. Це стало основою побудови схеми замкненого взаємозв’язку і взаємозалежності між чотирьохрівневою ієрархією гомеостатичних властивостей, яка убезпечує проектування регуляторів і важелів консолідації за пріоритетними об’єктами внаслідок набування утвореннями системних ознак за чотирма видами гомеостазу. Доведено, що вказане уможливлює: формування матричної управлінської структури щодо забезпеченням стійкості економічних систем; створення конгруентного інституційного середовища на кожному етапі досягнення системного гомеостазу; ефективне подолання інституційних обмежень, поряд, із елімінуванням різної природи найгостріших загроз і ризиків сталому розвитку. Сформульовано методологічні висновки за наслідками проєктної реалізації (в турбулентних умовах) чотирьох етапів управління забезпеченням стійкості економічних систем за домінантами гомеостазу. Підтверджено, що в наслідок досягнення гомеостазу: система не лише зберігає головні життєво важливі параметри в процесі адаптації до умов функціонування і критичних зрушень, а й забезпечує стабілізацію діяльності; системні гомеостатичні властивості та її стабілізаційні параметри залежать від набутих системою на попередніх етапах генерування еволюційних, структурних та резистентних ознак; для системи та її елементів чи процесів (економічної, виробничої, природно-ресурсної, соцієтальної природи) у кожний момент часу має визначатися стан за узагальненими результатами оцінювання п’яти властивостей і стабілізаційних параметрів (самовирівнювання, інерційності, запізнення, вимірів галузевої та структурно-логічної побудови) та задаватися концепт зміни цих параметрів і властивостей у часі.

Мета — обґрунтування методичних аспектів моделювання системи ризик-менеджменту проєктного фінансування. Методи. У процесі дослідження використано наступні загальнонаукові й специфічні методи пізнання: порівняння й узагальнення — для систематизації класифікаційних ознак проєктних ризиків різної етіології; системний підхід — при методичному обґрунтуванні складових системи ризик-менеджменту проєктного фінансування; групування та конкретизації — під час визначення процедур ризик-менеджменту проєктного фінансування; логічний підхід — при формулюванні власних суджень та висновків дослідження. Результати. У статті запропоновано систему ризик-менеджменту проєктного фінансування, що дозволить оптимізувати та підвищити ефективність процесу прийняття управлінських рішень на основі етапізації процедур моніторингу, ідентифікації, оцінювання, аналізу, контролю, фінансування проєктних ризиків в умовах невизначеності та обмеженості інформаційних даних щодо стану об’єкта управління. Доведено, що в системі ризик-менеджменту першочерговим є класифікація ризиків проєктного фінансування за відповідними ознаками. Механізм управління ризиками повинен містити комплекс методів, принципів, важелів, інструментів та стратегій взаємодії суб’єктів управління на об’єкт (нівелювання негативного впливу дії таких ризиків) задля прийняття ефективних управлінських рішень відповідно до стратегії проєктного фінансування. Встановлено, що ефективність функціонування системи ризик-менеджменту проєктного фінансування залежить від інформаційних потоків та їх синхронності, відтак точну інформацію щодостану об’єкта управління, а також внутрішнього та зовнішнього середовища суб’єкт управління отримує на основі відповідної документації. Результати наукового дослідження доведені до рівня практичних рекомендацій та можуть бути використані під час впровадження системи ризик-менеджменту проєктного фінансування в діяльність учасників інвестиційного процесу.

Анотація. У статті висвітлюються принципи використання SWOT-аналізу для оцінювання діяльності закладу позашкільної освіти. Розкриваються особливості та описуються сутнісні характеристики методики SWOT-аналізу як інструменту освітнього менеджменту. На основі ґрунтовного аналізу наукових джерел визначено основні критерії діяльності закладу позашкільної освіти. Підкреслено, що розроблена система аналізу діяльності закладу позашкільної освіти є уніфікованою й може бути використана для усіх типів закладів. В основі системи покладено SWOT-аналіз, який розроблений з урахуванням досягнень кваліметричної науки й може стати тим інструментом, за допомогою якого можна аналізувати будь-які проблеми в діяльності закладу освіти й на його основі ухвалювати відповідні управлінські рішення щодо їх подолання. У тексті зазначається, що вирішення проблем, які визначено SWOT-аналізом можна вирішити за допомогою технології проєктного менеджменту. У статті також подано опис факторно-критеріальної (кваліметричної) моделі SWOT-аналізу діяльності закладу позашкільної освіти. В основу моделі покладено напрями діяльності закладу позашкільної освіти, які зазначаються як фактори. Це такі напрями, як: система управління закладом; організація освітнього процесу; робота з педагогічними кадрами; розвиток матеріально-технічної бази закладу, раціональність її використання; робота в системі «Заклад – сім’я – соціальне середовище»; забезпечення безпечного освітнього середовища закладу; піар-менеджмент. Фактори розкриваються відповідними критеріями. У роботі описано комп’ютеризовану її версію, яка, після визначення проблем, може надати інформацію про шляхи їх вирішення. Стаття є корисною для керівників закладів позашкільної освіти, працівників органів управління освітою та закладів системи післядипломної педагогічної освіти. Ключові слова: SWOT-аналіз, заклад позашкільної освіти, факторно-критеріальна модель, проєктна технологія, розвиток, менеджмент.

Совгиря Р. П. Методи та інструменти удосконалення управління проєктами в організації в сучасних умовах : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник М. А. Ажажа. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 125 с.
UA : В кваліфікаційній роботі розглянуто теоретико-методологічні засади управління проєктами в організації в сучасних умовах. Розглянуто особливості формування управління проєктами в організації в сучасних умовах. Певна увага приділяється виявленню перспектив і недоліків методів та інструментів удосконалення управління проєктами в організації в сучасних умовах.
EN : In the qualification work the theoretical and methodological principles of project management in the organization in modern conditions are considered. Features of formation of project management in the organization in modern conditions are considered. Some attention is paid to identifying prospects and shortcomings of methods and tools to improve project management in the organization in modern conditions.