Добірка наукової літератури з теми "Прикордонні регіони"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Прикордонні регіони".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Прикордонні регіони":
1
Дацій, Надія. "ГЛОБАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ЯК СТИМУЛ РОЗВИТКУ КРАЇНИ ТА ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ". Public management 19, № 4 (29 травня 2019): 94–106. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-94-106.
Анотація:
Обґрунтовано, що формування і реалізація політики відкри- тості української економіки передбачає пошук шляхів взаємовигідного міжнародного економічного співробітництва, захист інтересів національно- го ринку від несприятливого впливу світової кон’юнктури, підтримку віт- чизняних товаровиробників, здійснення заходів поміркованого протекціо- нізму.
Визначено, що гобалізація актуалізує для регіонів та локальних спільнот необхідність визначення та розвитку стійких конкурентних переваг як кри- терію їх життєздатності в умовах глобальної конкуренції. Перетворюючи традиційні локальні ресурси на глобальні, глобалізація обумовлює поста- новку проблеми конкурентоспроможності регіону як його здатності відповідати на виклики глобального середовища шляхом створення та захисту унікальних локальних конкурентних переваг.
Обґрунтовано, що формування та реалізація політики відкритості укра- їнської економіки передбачає пошук шляхів взаємовигідного міжнародного економічного співробітництва, захист інтересів національного ринку від не- сприятливого впливу світової кон’юнктури, підтримку вітчизняних товаро- виробників, здійснення заходів поміркованого протекціонізму.
Доведено, що утворення зв’язків прикордонних регіонів у глобальному просторі пояснюється розширенням повноважень місцевих органів влади у міжнародних, зокрема, зовнішньоекономічних зв’язках. При цьому, в рамках глобалізації прикордонні регіони забезпечують інфраструктуру для перемі- щення товарів, капіталів та робочої сили. Як наслідок, покращується еко- номічне становище в тих регіонах, які були периферійними територіями і відставали у розвитку.
Визначено, що важливим компонентом міжнародної економічної діяль- ності регіону є розвиток багатосторонніх форм економічного співробіт- ництва прикордонних регіонів сусідніх країн. Така робота починається зі встановлення пріоритетних напрямів співробітництва на базі визначення інтересів господарюючих суб’єктів. Значущість розвитку таких зв’язків пояснюється важливими інфраструктурними функціями прикордонних регіонів в міжнародній економічній діяльності держави: контролюючи- ми, бар’єрними, контактними та розподільчими. Утворення міжнародних зв’язків прикордонних регіонів пояснюється розширенням повноважень місцевих органів влади у міжнародних, зокрема, зовнішньоекономічних, зв’язках. При цьому, в рамках глобалізації прикордонні регіони забез- печують інфраструктуру для переміщення товарів, капіталів та робочої сили.
2
Lutsyshyn, H. I. "Роль етнічного чинника у виникненні міждержавних прикордонних конфліктів". Grani 18, № 10 (29 липня 2014): 6–10. http://dx.doi.org/10.15421/1715188.
Анотація:
Розглянуто роль етнічного чинника у виникненні міждержавних прикордонних конфліктів. Наголошується, що від того, яка ситуація складеться у прикордонних регіонах, великим чином залежить рівень міждержавної співпраці. Добре налагоджене прикордонне спілкування сприяє покращенню міжнаціонального взаєморозуміння, подоланню бар’єрів та стереотипів, які склались історично, а також пониженню конфліктності у межуючих регіонах. Виникнення прикордонних конфліктів часто зумовлено етнічними, конфесійними чи мовними особливостями у прикордонній зоні, феноменом «розділеного етносу», який прагне до об’єднання в одній державі. Зазначається, що проблема є особливо актуальною для сучасної України, оскільки існує військова загроза і загроза територіальної цілісності, зміна державного кордону внаслідок агресії, у багатьох прикордонних регіонах складна етнічна структура населеня. Важко вирішити прикордонні суперечки, коли одна і та ж територія географічно тяжіє до однієї держави, а етнічно – до іншої. Розвиток прикордонних відносин значною мірою залежить і від адміністративної політики, яка є наслідком соціальноекономічного, демографічного чинника та етнокультурної єдності, геополітичного розвитку та стратегії прикордонного діалогу. Зазначено, що прикордонний конфлікт може перерости у широкомасштабний збройний конфлікт у боротьбі за прилеглі території, у протистоянні етнічних, культурних, релігійних цінностей і тому прикордонна політика повинна формуватись на основі дипломатичної, правової, економічної та культурної діяльності.
3
Міхель Р.В. "ОЦІНКА ТРАНСКОРДОННОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ПРИКОРДОННИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 1 (24 лютого 2021): 22–29. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-3.
Анотація:
Прикордонне співробітництво є явищем глобального масштабу і є ключовим елементом політики Європейського Союзу щодо своїх сусідів. Воно підтримує сталий розвиток вздовж зовнішніх кордонів ЄС, допомагає зменшити диспропорції у рівні життя населення та вирішити спільні проблеми суміжних регіонів по обидва боки кордону. Роль транскордонного співробітництва у регіональному розвитку визначається його здатністю мобілізувати та ефективно використовувати наявний потенціал прикордонних районів та активізувати ресурси сусідніх прикордонних регіонів для пошуку рішення спільних проблем та сприяння співпраці у транскордонних регіонах.
У статті проаналізовано стан прикордонної спеціалізації областей України, що межують з державами-членами ЄС. Забезпечення ефективного використання можливостей транскордонного співробітництва для регіонального розвитку можливе лише при систематичному підході до організації управлінського впливу на процеси такої співпраці. Дуже важливо враховувати специфіку та індивідуальні особливості кожного прикордонного регіону. Для оцінки коефіцієнта прикордонній спеціалізації областей України автором запропоновано дослідити досліджено чотири сфери: інвестиційну, зовнішню торгівлю, туризм, міграційну сферу. На основі проведеного аналізу визначено області із найбільшим коефіцієнтом прикордонної спеціалізації та із найменшим. Результати розрахунку дозволили виявити для кожної області напрямки взаємодій з найбільш високим ступенем прикордонній спеціалізації, а також виокремили слабкі сфери реалізації прикордонної спеціалізації. Проаналізовано динаміку коефіцієнта прикордонної спеціалізації досліджуваних областей упродовж останнього десятиліття та доведено важливість транскордонного співробітництва для прикордонних областей України, що межують з державами-членами ЄС.
4
Копилюк, О. І., та О. М. Музичка. "ІННОВАЦІЙНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННИХ РЕГІОНІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 66 (15 квітня 2022): 46–50. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-66-06.
Анотація:
У статті досліджуються теоретичні та прикладні основи формування інноваційних засад розвитку транскордонних регіонів. Метою статті є розкриття інноваційних основ функціонування транскордонних регіонів та визначення новітніх інструментів фінансування транскордонної співпраці. У ході дослідження встановлено, що інновації є основою розвитку транскордонних регіонів та поглиблення їх співпраці в галузі науки, техніки, технологій, реалізації транскордонних програм й проєктів, "стратегії розумної спеціалізації". Доведено, що прикордонні регіони, які орієнтуються на інноваційність у своєму розвитку досягають більш високого ступеня транскордонної взаємодії, використовують новітні підходи до фінансування та інструменти структурних фондів ЄС. Відзначено, що для інноваційних транскордонних регіонів необхідним є: 1) високий рівень транскордонних потоків знань й технологій, їх взаємоузгодженість у функціональному аспекті; 2) транскордонна співпраця у науково-дослідній, освітній діяльності та використання передових інноваційних знань і технологій; 3) спільні інноваційні продукти, послуги, трансфер технологій; 4) засади співфінансування та диверсифікація джерел фінансування суб'єктів і учасників інноваційної діяльності; 5) подолання бар'єрної функції кордону й формування спільних транскордонних інноваційних структур; 6) дерогація законодавства; 7) культурна, історична та етнічна спорідненість. Відзначено, що інноваційний потенціал транскордонного регіону фінансується за допомогою інструментів, які можуть приймати форми капіталу, квазікапіталу, інвестицій, кредитів, гарантій або інших інструментів з мінімізації ризиків, а у разі необхідності поєднуватися з грантами. Сформульовано ключові характеристики, розкрито сферу використання таких інструментів фінансування транскордонних інновацій як "Pathfinder", "Accelerator", "Transition". Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розробку методичних підходів до оцінювання інноваційного потенціалу транскордонного регіону та напрямів досягнення модернізаційних інноваційних проривів.
5
Мадяр, Р. "Прикордонні регіони в умовах поглиблення європейської економічної інтеграції: основні види і типи". Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, № 2 (2007): 113–23.
6
Воротін, Валерій Євгенович, та Алла Володимирівна Шевченко. "ПІДТРИМКА МІЖДЕРЖАВНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА: ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЄВРОРЕГІОНІВ". Науковий вісник: Державне управління 3, № 5 (14 вересня 2020): 22–33. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-22-33.
Анотація:
У науковій літературі поняття єврорегіон має різні тлумачення, зокрема більшість науковців характеризують єврорегіон як форму міждержавного регіонального (транскордонного) співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний кордон, яке спрямоване на координацію їх взаємних зусиль і здійснення узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності у відповідності до національних законодавств і норм міжнародного права для вирішення спільних проблем і в інтересах людей, що населяють його територію по обидві боки державного кордону. Основними характеристиками єврорегіону, які застосовуються в науковій літературі, є наступні: географічна – єврорегіон є територією, яка має конкретне географічне положення; політична – частини цієї території знаходяться під юрисдикцією суверенних держав, які мають спільний кордон.
Доведено, що єврорегіони утворюють прикордонні регіони держав, що мають спільний кордон; функціональна – єврорегіон є формою міждержавного регіонального (транскордонного) співробітництва. Основні завдання, які за аналізом наукових джерел, слід сформулювати для діяльності єврорегіонів, наступні: обмін досвідом та інформацією; вирівнювання та постійне покращення життєвих умов; підтримка регіонального розвитку; розвиток економіки, торгівлі та туризму; охорона й покращення стану навколишнього середовища; співробітництво в запобіганні та подоланні стихійних лих і катастроф; співпраця в області гуманітарної та соціальної діяльності, у сфері освіти, спорту і охорони здоров’я; культурний обмін і турбота про культурне надбання.
Обґрунтовано, що на відміну від утворення та функціонування єврорегіональних структур в Європейському співтоваристві, де ініціатива утворення таких структурних одиниць в основному, належить місцевим громадам, усі єврорегіони за участю адміністративно-територіальних одиниць України були ініційовані структурами державного управління. Це має як позитивні моменти, оскільки з одного боку, це свідчить про те, що на рівні вищих органів влади присутнє усвідомлення в необхідності участі в сучасних інтеграційних проектах, налагодженні добросусідських відносин між сусідніми державами. З іншого боку, в умовах децентралізації необхідним стає підвищення самостійності місцевих властей, активна місцева політика в сфері міждержавного регіонального співробітництва.
Визначено, що на сьогодні єврорегіон є основним інструментом для забезпечення співробітництва на рівні регіонів та територіальних громад, виступаючи як транскордонна регіональна асоціація прикордонних адміністративних територій з метою координації міждержавного регіонального співробітництва.
7
Chemerus, V., К. Kutsab–Bonk та М. Yankiv. "ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНВЕРГЕНЦІЇ ЕКОНОМІКИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНСЬКО–ПОЛЬСЬКОМУ ТРАНСКОРДОННОМУ РЕГІОНІ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (1 вересня 2016): 176–82. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6934.
Анотація:
Розглядаються основні проблеми економічного розвитку прикордонних сільських територій України в умовах активізації транскордонного співробітництва з Польщею. Доводиться, що конвергенція економіки сільських територій в українсько–польському транскордонному регіоні виступає важливим чинником поглиблення інтеграції між обома державами та індикатором успішності євроінтеграційного поступу України. Вона забезпечує інтенсифікацію руху товарів і фінансових ресурсів між сусідніми прикордонними територіями обох держав. Крім того, завдяки конвергенції відбувається зближення стандартів ведення аграрного бізнесу, що створює сприятливі передумови для реалізації спільних транскордонних інвестиційних проектів у межах сільських територій українсько–польського прикордоння.
Особливу увагу акцентовано на необхідності удосконалення інфраструктурного забезпечення сільських територій в українсько–польському транскордонному регіоні. Обґрунтовано, що модернізація інфраструктури чинить суттєвий позитивний вплив на ефективність використання потенціалу сільських територій України в умовах транскордонного співробітництва із Польщею. Акцентовано увагу на актуальності інноваційного розвитку прикордонної, транспортно–логістичної, інформаційної та маркетингової інфраструктури, передусім з огляду на економічні виклики, породжені сучасним етапом європейської інтеграції. Доведено, що особливо важливого значення з погляду поширення конвергенції в українсько–польському транскордонному регіоні сьогодні набуває розвиток інституційної інфраструктури, яка забезпечує укорінення нових форм економічної інтеграції між суб’єктами аграрного ринку.
Запропоновано заходи, орієнтовані на першочерговий розвиток інфраструктури сільських територій в українсько–польському транскордонному регіоні. Зокрема, з метою стимулювання конвергентних процесів між прикордонними сільськими територіями України та Польщі пропонується здійснити низку заходів, пов’язаних з модернізацією транспортних комунікацій, включаючи розбудову транспортно–логістичних центрів, покращити рівень інформаційного забезпечення сільських територій у прикордонних регіонах України, передусім на основі покращення доступу до Інтернету та мобільного зв’язку, а також стимулювати процеси сільськогосподарської кооперації та налагодження сучасних форм транскордонних економічних взаємодій між господарюючими суб’єктами аграрної економіки, локалізованими по різні боки кордону.
8
СВІНЦІЦЬКА, Олеся, та Віталій ТРЕТЬКО. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРИКОРДОННИХ СЛУЖБ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (17 травня 2022): 148–65. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.983.
Анотація:
У статті подано визначення поняття професійної комунікативної взаємодії, аналіз досвіду й особливостей підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної комунікативної діяльності у зарубіжних країнах, а також розглянуто методично-педагогічні підходи до підготовки майбутніх фахівців зарубіжними та вітчизняними дослідниками. У сучасних умовах політичного та економічного розвитку України постає проблема ефективної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної комунікативної взаємодії, оскільки адекватне виконання професійних завдань забезпечує ефективний захист державного кордону. З огляду на це, професійна комунікативна взаємодія постає основоположним елементом у процесі професійної підготовки. З’ясовано, що системний та компетентнісний підходи у підготовці майбутніх фахівців є найбільш успішними та дієвими серед зарубіжних країн. Розглянуто досвід та особливості підготовки до професійної комунікативної діяльності майбутніх фахівців США, Республіки Польща та Німеччини. Загальною рисою у процесі підготовки є максимальна взаємодія майбутніх офіцерів із різними державними інститутами і громадськими спільнотами прикордонних регіонів, а також особистісно орієнтований підхід програм до формування професійних вмінь та навичок, що зі свого боку забезпечує якісне виконання службових обов’язків та високий рівень професійної комунікативної взаємодії. З’ясовано, що певні характеристики національної правової системи кожної з розглянутих країн вносять корективи до системи підготовки майбутніх фахівців до професійної комунікативної взаємодії. У США відсутня інституція, аналогічна Державній прикордонній службі України, функції контролю та захисту кордону покладено на Митно-прикордонну службу, яка активно та ефективно співпрацює із Береговою охороною, Департаментом торгівлі, Департаментом транспорту тощо. Прикордонна служба Республіки Польща тісно взаємодіє із Міністерством внутрішніх справ, національної оборони тощо. Особливістю Федеральної прикордонної служби Німеччини є професійна комунікативна взаємодія із приватними організаціями, що добровільно здійснюють контроль та охорону державного кордону. Досвід зарубіжних країн яскраво демонструє застосування системного та компетентнісного підходів, які формують у майбутніх фахівців особистісні ціннісні орієнтири для ефективного виконання професійних завдань. До того ж системність підготовки дозволяє адаптувати навчання до проблемних ситуацій сьогодення. Процес підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників України до професійної комунікативної взаємодії характеризується традиційністю та консервативністю, тому обмін досвідом із зарубіжними країнами стає важливим елементом для модернізації та удосконалення системи підготовки.
9
Бандура, Тетяна. "ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (28 грудня 2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-2.
Анотація:
У статті розглянуто інституційне забезпечення інвестиційної діяльності чотирьох прикордонних областей Карпатського регіону. Проаналізовано доступність та наявність інформації для інвесторів на сайтах державних обласних адміністрацій: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької. На основі світового досвіду залучення інвестицій у регіони запропоновано створення агенції залучення інвестицій Карпатського регіону з представництвами у кожній з областей з функцією «єдиного вікна» та супроводом інвестора та інтернет-платформи для відображення інвестиційних пропозицій регіону.
10
Hryniuk, Iryna. "Роль кордону та прикордоння в польсько-українських відносинах". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 41 (26 червня 2020): 220–28. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.41.220-228.
Анотація:
У статті наведено аналіз проблеми функціонування прикордоння, як окремої форми співпраці між країнами. Базою для дослідження виступили праці польських науковців з окресленням основних аспектів такого співробітництва на прикладі Польщі та України. Тип прикордонного регіону кожної країни залежить від характеру кордону, біля якого він знаходиться, та політичного режиму країни з якою він межує. Важливим питанням окреслення прикордонного регіону є його віддаленість від кордону та встановлення його меж в географічній чи адміністративній площині. Транскордонна співпраця між Польщею та Україною відбувається в рамках так званого польсько-українського транскордонного регіону. Найчастіше даний регіон окреслюється в межах адміністративного поділу держав, зокрема це Люблінське та Підкарпатське воєводства в Польщі та Волинська, Львівська та Закарпатська області України. Основними характеристиками транскордонного регіону є специфічна, притаманна лише йому, регіональна форма економічної, історично-суспільної, транскордонної співпраці та транскордонна інфраструктура.
Дисертації з теми "Прикордонні регіони":
1
Полівода, К. І., Альона Володимирівна Ключник, Alena Klyuchnik та Алена Владимировна Ключник. "Транскордонний ефект міжнародного співробітництва прикордонних регіонів України". Thesis, Миколаївський національний аграрний університет, 2017. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3013.
2
Осиневич, Л. М. "Проблемы оценки качества экономического развития приграничных регионов". Thesis, Украинская академия банковского дела Национального банка Украины, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63463.
Анотація:
Для анализа качества процесса роста экономический рост приграничных регионов в нашем исследовании предполагается оценивать
динамическими показателями производственной функции (ПФ). В отличие от классических методов анализа, в работе мы использовали
относительные показатели, получая интегральную оценку динамики
экономического роста по каждому региону.
3
Фролов, Сергій Михайлович, Сергей Михайлович Фролов та Serhii Mykhailovych Frolov. "Вдосконалення державної регіональної політики у прикордонних регіонах". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13898.
Анотація:
Сучасний стан регіонального розвитку України характеризується високою диференціацією регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку. Це обумовлено як розбіжностями економічного розвитку регіонів внаслідок їх географічного становища чи економічної спеціалізації, так і різною якістю управління на рівні регіональної влади.
Прикордонні території України, внаслідок розташування на периферії та інших факторів, обумовлених сусідством іноземних держав (на економічному, соціальному і культурному рівнях), досить часто є регіонами депресивними та специфічними з точки зору регіонального управління.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13898
4
Чуприна, О. О. "Транскордонне співробітництво: перспективи для збалансованого розвитку прикордонних регіонів". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26193.
5
Халавка, Т. Б. "Державне регулювання процесів міжетнічної інтеграції у прикордонних регіонах: теоретичний аспект". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2016. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/39.
Анотація:
У дисертаційній роботі, спираючись на наукові розробки вітчизняних та закордонних вчених, у межах предметного поля науки "державне управління", вирішено актуальне наукове завдання щодо обгрунтування концептуальних положень у сфері державного регулювання етнонаціональних відносин у прикордонних регіонах з метою забезпечення інтеграції національних меншин в українське суспільство. Проаналізовано діяльність регіональних органів державної виконавчої влади (зокрема, Чернівецької області) щодо реалізації інтеграційної моделі державного регулювання етнонаціональних відносин, які проживають на її території та вплив на ці процеси органів влади "споріднених держав". Проведено науково-теоретичне обгрунтування пріоритетних напрямів формування державної етнонаціональної політики у контексті забезпечення міжетнічної інтеграції у прикордонних регіонах. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування та покладені в основу подальших наукових досліджень у сфері державного регулювання етнонаціональних відносин.The complex mechanism of state regulation of ethnic relations in Ukraine within the subject field of the science "Public Administration" has been investigated in the dissertation. The system approach based on the scientific research of domestic and foreign scientists was carried out. National priorities and regional peculiarities of national ethnic policy of Ukraine were identified. The current terminological apparatus in the sphere of ethno-national policy of Ukraine has been systematized in the thesis. Definition interpretations of the terms "international integration", "national minority", "state ethno-national policy" were made. The term "kin-state" instead of commonly used "historical motherland" as well as the term "kin-minority" as the characteristic of a minority that shares common origin with the ethnic majority of the kin state were proposed . The acculturation theory of J. Berry, a Canadian sociologist, served as a basis for the analysis of minorities integration or disintegration processes. The dominant type of acculturation is defined by three parameters. The first one is the normative-legal basis (legislative regulation) which is established in the state, where a minority lives. It regulates their rights, establishes general freedoms for citizens as well as special preferences. The second parameter is the practice of involving minorities’ participation in a social and political life of the country with linguistic policy as an important component. The third one is the influence of a "kin-state” which can be manifested in different forms. European experience of the state regulation of ethno-political processes was analysed. It was stated that German-Danish experience and Romanian experience of cooperation with national-cultural societies could serve as positive examples of an integration model. It could be the most suitable one for being adapted to Ukrainian border regions. The analysis of the activities of regional state executive bodies of Chemivtsi oblast was performed. It concerned the implementation of an integration model of state regulation of ethno-national relations. The program-target approach was applied to formulating proposals in the sphere of state regulation of interethnic integration. Problems were structured and grouped into subproblems, their connection was defined. A specific means for eliminating the problems was offered. The sequence of program events and distribution of resources between them was formed. The mechanism for managing and supervising of the implementation of the program was worked out. The model of implementing interethnic integration in border regions was consructed. The model presupposes accomplishing the tasks in the following spheres: normative and legal regulation, ensuring participation of a minority in a social life, establishing cooperation with a "kin" state, institutional support of the course of actions on interethnic integration. Introduction of the mentioned tasks will facilitate the implementation of an integration model of state ethnic policy. A number of negative factors connected with stereotypes and segregation mood should be eliminated. In a long-term period, implementation of these actions will be one of the factors for decreasing emigration torrents from border regions. As a result of these actions, international concord will be achieved and minorities will be included in a political nation. Implementation of the model at a regional level may take place by means of adopting Regional program for interethnic integration of national minorities. The results of the investigation can be applied in the practice of state agencies and local governments and they can be used as the basis for further research in public administration of ethno-national relations.
6
Прокопенко, Ольга Володимирівна, Ольга Владимировна Прокопенко, Olha Volodymyrivna Prokopenko та С. С. Фролов. "Бюджетна політика як інструмент державного регулювання економіки в прикордонних регіонах". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14153.
7
Трало, І. М. "Роль прикордонних регіонів у розвитку транскордонного співробітництва (на прикладі Рівненської області)". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13895.
8
Цісінська, О. Б. "Роль агенцій регіонального та місцевого розвитку прикордонних регіонів України у транскордонній співпраці". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48083.
Анотація:
Агенції регіонального/місцевого розвитку - це інституції, які утворюється в певних регіонах (на обласному, районному та місцевому рівнях), в основному, зосереджуючи свою увагу на проблемах та досвіді цих територій, з метою сприяння використання їх внутрішнього потенціалу. Відмінність мети Агенцій, що розташовані в прикордонних регіонах України, полягає лише у координації програм технічної допомоги, спрямованих на підтримку розвитку транскордонного регіону.
9
Андерсон, Н. В. "Методические подходы к повышению конкурентоспособности приграничных регионов в контексте регионального воспроизводства". Thesis, Сумский государственный университет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30676.
Анотація:
Приграничные регионы характеризуются различными конкурентными преимуществами, определяющимися наличием природно-ресурсного, предпринимательского, менеджерского, производственного потенциалов, количеством и уровнем квалификации и трудовых ресурсов, различными складывающимися внешними условиями, предпосылками и возможностями развития и т.д.
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30676
10
Боярко, І. М. "Розвиток інноваційно-орієнтованого прикордонного співробітництва (на прикладі Сумської області)". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/51438.
Анотація:
В дисертації здійснено теоретико-методологічне узагальнення та наведено вирішення наукового завдання розвитку прикордонного співробітництва в умовах інноваційної моделі функціонування світового господарства. Наукове дослідження базується на ідеї досягнення ефективного інноваційного розвитку суміжних прикордонних регіонів сусідніх держав на основі коопераційної взаємодії мікроревневих суб’єктів господарювання в межах міжрегіональних інноваційних кластерів, загальне координаційне управління якими здійснюється єврорегіональними органами.In dissertation scientific and methodological approaches and basic directions of boundary collaboration are developed in the conditions of innovative model of world economy functioning.
Книги з теми "Прикордонні регіони":
1
Проблеми прикордонних регіонів у контексті розширення НАТО. Чернівці: БУКРЕК, 2001.
2
Умови підготовки і розгортання економічної діяльності у прикордонних регіонах Польщі та України. Люблін: Видавництво Люблінського католицького університету, 2007.
3
Умови підготовки і розгортання економічної діяльності у прикордонних регіонах Польщі та України. Люблін: Видавництво Люблінського католицького університету, 2007.