Добірка наукової літератури з теми "Принципи електронної демократії"

Розроблено теоретико-методологічний підхід до формування множини основних принципів електронної демократії, якій базується на експертному визначенні міри впливу кожного з принципів на процеси демократизації з урахуванням особливостей розвитку конкретної країни та найкращого міжнародного досвіду. На основі цього підходу розроблено методику ранжування та відбору до множини базових принципів відповідно до ступеня впливу їх на ефективність державної політики формування та реалізації електронної демократії, на основі яких формуються та застосовуються її інструменти та механізми. Визначено місце принципів електронної демократії в концептуальних засадах державної політики розвитку електронної демократії. Здійснено порівняльний аналіз сукупності принципів електронної демократії, визначених у рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи СМ/Rec(2009)1 державам – учасницям Ради Європи з розвитку електронної демократії та в Концепції розвитку електронної демократії в Україні на предмет їхньої відповідності та врахування особливостей розвитку України. Аналіз показав, що перелік принципів, наведених у Концепції, сформовано на основі множини принципів рекомендацій СМ/Rec(2009)1, але без урахування особливостей розвитку України.

Політичні технології найтіснішим чином пов'язані з процесом формування демократичного політичного суспільства і часто відображають умови розвитку політичної культури соціуму. У цій статті розглянуто та проаналізовано основні концепції політичних технологій, проведено аналіз сутності політичних технологій, розкрито поняття електронного уряду та фактори впливу на процес демократизації суспільства. У статті проводиться теоретичний аналіз концепцій політичних технологій, особливостей та умов впровадження в сучасних суспільствах, проблеми та перспективи розвитку, напрямів державної практики впровадження політичних технологій розглянуто в рамках проблеми демократизації суспільств. Визначним напрямом дослідження є виявлення засад, механізмів, принципів та методів політичних технологій у процесі розвитку демократичного суспільства, формування демократичної політичної свідомості, активізації політичної участі та формування інституційних форм політичної комунікації та суспільно-владної взаємодії. У рамках статті досліджуються аспекти електронної демократії на прикладі українських досягнень, специфіки формування електронного уряду, особливостей впровадження та функціонування в українській політичній системі. Акцентовано на особливостях застосування політичних технологій не як інтеракційних практик, а в контексті політичного впливу та маніпулювання електоральними настроями в процесі передвиборчих та PR-компаній. У статті досліджуються механізми державно-політичного розвитку політичних технологій на шляху модернізації та вдосконалення державно-політичних інституцій. Так само розглянуто політичні технології як організаційні засоби взаємодії, комунікації, зворотного зв'язку між громадянським суспільством та державною владою як інституційної умови забезпечення соціально-політичної стабільності в державі. Також увага приділяється світовій практиці та національному досвіду застосування політичних технологій державою в рамках модернізації політичних систем. У статті окреслюється потреба в широкому впровадженні політичних технологій задля запобігання деактуалізації та застарілості політичних інститутів та моделей. Автори зазначають, що ця концепція потребує детального розроблення як у теоретичній, так і в політико-правовій практиці.

Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) та пов'язані з ними телекомунікації та цифрові-зовані джерела вважаються базою для побудови інформаційного суспільства. На стезі до побудови електронної демократії ІКТ виявляють себе як якісно новий фактор покращення існуючої практики урядування. У контексті розвитку інформаційних технологій відбуваються докорінні зміни в системі забезпечення функціонування систем управління, в тому числі зміни моделей урядування та розширення можливостей управління на основі набутого міжнародного досвіду. У сфері досліджень електронного урядування важливим є питання інструментальної бази та законодавчого врегулювання у сфері новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Дослідження, що нині існують, носять загальний характер, не акцентуючи уваги на окремих видах ІКТ, які по своїй природі є самостійними, вартими уваги об'єктами правового регулювання в мережі Інтернет або поза її межами. Крім того, швидкість розвитку ІКТ значно перевищує можливості законотворчого потенціалу України, що потребує теоретичного висвітлення проблем, виникаючих у суміжних сферах регулювання. Цю статтю присвячено дослідженню такого інструменту електронного урядування як веб-сторінки органів місцевого самоврядування та їх ролі при здійсненні управлінських функцій. Веб-сторінки органів місцевого самоврядування - це основа для адміністрування та залучення громадян до реалізації принципу G2C, грамотної побудови політики на початкових стадіях прийняття рішень. Органи місцевого самоврядування мають можливість покращити функціональність своїх офіційних веб-сторінок, підвищивши рівень довіри громадян до своєї діяльності. Веб-сторінки органів державного самоврядування мають бути захищені на відповідному рівні. Маніпуляції з даними недопустимі на сторінках державних структур, де, окрім персональних даних, міститься також інформація, що може мати елементи державної таємниці. Тому у статті досліджено проблеми захисту інформації, яка міститься на офіційних веб-сторінках, і можливість вирішення проблем, пов'язаних із захистом персональних даних користувачів сайту, надано базові рекомендації щодо покращення сервісної функції веб-сторінок органів місцевого самоврядування.

Виокремлено та розкрито зміст ризиків впровадження інструментів електронного голосування в Україні в контексті постпандемічної трансформація демократії. Зокрема, до ризиків впровадження е-технологій у процес голосування відносяться труднощі забезпечення безпечної ідентифікація виборця в онлайн-режимі при одночасному збереженні таємниці голосування; забезпечення рівність прав тих, хто використовує інструменти е-голосування, і тих, хто голосує в традиційний спосіб; можливість несанкціонованого втручання в процес голосування і підрахунку голосів виборців інсайдерів з розширеним доступом до системи (представників влади) або хакерами тощо. Обґрунтовано, що ці ризики за умов впровадження технологій е-голосування в постпандемічний період можуть привести до послаблення довіри з боку громадськості до виборів у цілому, спричинити зменшення рівня контролю виборчими органами держави за ходом голосування і підрахунком голосів виборців, а також зберігаються загрози порушення базових демократичних принципів – рівноправність громадян, свободи агітації, плюралізму думок та ін.

Стаття присвячена висвітленню проблем, яких пов’язано із притягненням до адміністративної відповідальності за порушення фінансового контролю в Україні. Корупція - одна з найнебезпечніших для України суспільство та державні події. Це підриває авторитет державного апарату, дискредитує його роботу, руйнує основні принципи, на яких спирається будь-яка демократія, принципи рівності громадян перед законом. Закон про боротьбу з корупцією встановлює кримінальну, адміністративну, цивільну та дисциплінарну відповідальність за корупційні правопорушення та пов'язані з корупцією правопорушення відповідальних посадових осіб та інших суб'єктів відповідальності. Крім того, доповнено декілька розділів Кодексу про адміністративні правопорушення, що призвело до посилення адміністративної відповідальності за корупційні правопо- рушення. Це включає встановлення адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо порушення вимог фінансового контролю. Саме тому актуальність теми дослідження не викликає сумнівів. У статті проаналізовано склад адмі- ністративного проступку у вигляді порушення фінансового контролю. Встановлено, що відповідальність за порушення вимог фінансового контролю може виникати за затримку подання особами, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларації, несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунків в іноземній валюті в банківській установі, несвоєчасне повідомлення про значні зміни в майновому стані. У статті визначено, що об’єктивна сторона правопорушення сформульована таким чином, що несвоєчасне (пізнє) подання декларації утворює тривалу форму зловживань – порушення строку подання. Запропоновано шляхи вдосконалення процедури електронного декларування як запоруки належного здійснення публічної влади в Україні.

Стаття присвячена висвітленню проблем сучасного стану та перспектив трансформації конституційно-правового регулювання публічної влади, врядування, територіального врядування в Україні, яке розглядається як процес системної взаємодії активних учасників (стейкхолдерів) публічної влади та публічного управління. Висловлюються пропозиції про необхідність інноваційних підходів до трансформації публічної влади, виходячи з нової парадигми владарювання в Україні – парадигми належного врядування. Запропонована авторська позиція щодо оновлення публічної влади, врядування у різних сферах модернізації Конституції України. Дана характеристика інновацій конституційно-правового регулювання, яка пов'язана з ініціативами Президента України і Парламенту України. Робиться висновок про те, що сучасний стан конституційно-правового регулювання врядування в Україні характеризується наявністю чималих проблем щодо ефективного функціонування інститутів конституційного права, системного оновлення Основного Закону. Це диктує необхідність визначення перспектив подальшої трансформації зазначеного регулювання та його прискорення. При цьому слід дотримуватись основоположних засад конституціоналізму, принципів та конституційних процедур. Реалізація конституційного, політико-правового оновлення публічної влади, врядування в Україні має передбачати комплексну трансформацію системи владарювання в доктринальному і прикладному аспектах. Доцільно також визначитись із концепцією системного оновлення, модернізації Конституції України, без якої спроби реформування Основного Закону стають проблематичними. У прикладному вимірі доцільно запровадити систему громадського моніторингу та контролю за функціонуванням публічної влади щодо її модернізації з використанням традиційних і новітніх електронних форм безпосередньої демократії.

Тирон В. А. Електронна демократія як механізм сучасного державотворення : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 052 "Політологія" / наук. керівник Ю. Г. Мальована. Запоріжжя : ЗНУ, 2022. 126 с.
UA : Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій спричинив появу великої низки ідей їхнього впровадження в політичне життя для збільшення ефективності держави, активізації та беззаперечення участі громадян в суспільно-політичному секторі, забезпечення необхідного рівня комунікації між державою та громадянським сектором та навпаки. Ідеї впровадження інструментів демократії в електронному вигляді, при електронній, по факту віртуальній, взаємодії втілилися в концепціях електронної демократії, електронного урядування, електронного парламенту. В умовах державотворення саме електронна демократія є перспективною альтернативою її застарілим формам, сучасним засобом та механізмом, що, як засвідчує досвід деяких країн світу, здатен сприяти розвитку країни, стати одним з ефективних інструментів оновлення держави з точки зору сучасних викликів і гострої потреби реагувати на них.
EN : The development of information and communication technologies has led to a number of ideas for their implementation in political life to increase the efficiency of the state, increase and the participation of citizens in the socio-political sector, ensure the necessary level of communication between state and civil sectors. The ideas of implementing the tools of democracy in electronic form, in electronic, in fact virtual, interaction were embodied in the concepts of e-democracy, e-government, e-parliament. In the context of state-building, e-democracy is a promising alternative to its outdated forms, modern means, and mechanism, which, as the experience of some countries shows, can promote the country's development, become one of the effective tools for state renewal in terms of modern challenges and urgent needs.