Добірка наукової літератури з теми "Розвиток кластера"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Розвиток кластера".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Розвиток кластера":
1
Khomiuk, N. L. "Кластеризація як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2(80) (25 лютого 2019): 75–80. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.15.
Анотація:
У статті охарактеризовано процес кластеризації як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації. З’ясовано, що диверсифікація форм власності та господарювання на сільських територіях передбачає стимулювання розвитку різних форм власності та господарювання, створення кооперативів і кластерів. Розкрито сутність категорії «кластер» та «агропромисловий кластер». Зроблено висновки, що важливе значення при реформуванні місцевого самоврядування в Україні має розвиток аграрних кластерів, який сприяє створенню нових робочих місць, розвитку виробничої та соціальної інфраструктури на сільських територіях, утворенню об’єднань підприємств із замкненим циклом виробництва готової продукції, зниженню собівартості та ціни сільськогосподарських товарів, підвищенню якості вирощеної продукції, підвищенню конкурентоспроможності учасників агропромислового кластера за рахунок впровадження інноваційних технологій та доступу агропромислової продукції до регіональних та світових ринків. Визначено вплив кластеризації на розвиток сільських територій в Україні. Висвітлено переваги та основні етапи створення агропромислових кластерів. Досліджено світовий досвід та досвід України у створенні кластерів. Визначено фактори, які негативно впливають на розвиток кластерів в Україні. Доведено, що перехід на кластерну систему сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільських територій та розвитку різних галузей економіки.
2
Lysenko, Iryna. "АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ВЗАЄМОДІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 229–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-229-239.
Анотація:
Статтю присвячено детальному аналізу світового досвіду взаємодії регіональних інноваційних кластерів із системою вищої освіти. Обґрунтовано думку про те, що інноваційні кластери створюють умови та сприяють підвищенню рівня професійної підготовки майбутніх фахівців, кваліфікації педагогічних працівників та надають додаткові можливості для впровадження інноваційних методик навчання, тим самим позитивно впливають на розвиток вищої освіти. У статті наведено аналіз еволюції наукових поглядів щодо дефініції «інноваційний кластер» та «регіональний інноваційний кластер», під яким слід розуміти об’єднання та кооперацію освітніх, наукових, технічних, виробничих, фінансових, інвестиційних та інших установ (підприємств, організацій) з метою узгодження спільних інтересів у забезпеченні інноваційної взаємодії, реалізації новітніх технологій та інноваційної продукції на регіональному рівні. З метою ґрунтовного розкриття теми дослідження, за даними European Cluster Collaboration Platform та European Cluster Observatory проведено статистичний аналіз щодо інноваційних кластерів, які сьогодні успішно функціонують та розвиваються у світі. Особливу увагу приділено роботі Consortium Linking Universities of Science and Technology for Education and Research (CLUSTER) – об’єднанню, що поєднує університети, науку і технології для освіти та досліджень у галузі інновацій і який є яскравим прикладом ефективної взаємодії регіональних інноваційних кластерів із системою вищої освіти багатьох країн. Для розкриття теми та досягнення поставленої мети у статті було використано такі методи дослідження: метод системного аналізу при вивченні розвитку та функціонуванні інноваційних кластерів; метод статистичного аналізу для виявлення взаємозв’язків між учасниками інноваційного кластера та оцінки їхнього впливу на його розвиток; картографічний для виокремлення країн із функціонуючими інноваційними кластерами; абстрактнологічний метод для формування висновків та пропозицій щодо перспектив розвитку інноваційних кластерів та їх взаємодії із системою вищої освіти.
3
Іванова, М. І., А. В. Дудник та А. В. Бардась. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ ШЛЯХОМ УТВОРЕННЯ ЕКОНОМІКО-ІННОВАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАНЬ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-3.
Анотація:
Метою статті є дослідження використання сучасного інструментарію управління інноваційно-інвестиційним розвитком шляхом утворення економіко-інноваційних об’єднань, основним елементом яких є інноваційний кластер. Використано загальнонаукові та спеціальні методи системно-структурного аналізу. Теоретичне дослідження виявило, що дієвим напрямом активізації інноваційно-інвестиційної діяльності як окремих підприємств, так галузей у цілому є застосування інноваційного кооперування. Наведено авторське визначення інноваційного кластера. З’ясовано, що розвиток інноваційних кластерів потребує впровадження дієвої державної підтримки – кластерної політики. Перспективами подальшого розвитку є визначення чинників, які сприяють підвищенню загального рівня конкурентоспроможності економіко-інноваційних об’єднань.
4
Zubkov, S. "Торговельний кластер в стратегіях розвитку підприємств торгівлі". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 155–59. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.29.
Анотація:
У статті проаналізовано становлення і розвиток кластерного підходу в економіці та підходи щодо сучасного трактування «торговельний кластер». Запропоновано здійснювати типізацію торговельних кластерів, враховуючи критерії рівня конкуренції всередині кластера та рівня централізації відносин.
5
Романенко, Євген. "АГРОКЛАСТЕРИ – ІНОВАЦІЙНА ФОРМА РОЗВИТКУ СІЛЬСКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ". Public management 20, № 5 (29 грудня 2020): 189–201. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-189-201.
Анотація:
Глобалізація, євроінтеграція, посилення міжнародної конку- ренції в результаті стрімких темпів розвитку науково-технічного прогресу й активізації інноваційних процесів вимагають нових підходів до соціально- економічного розвитку нашої держави загалом та окремих галузей її еконо- міки, зокрема АПК.
Кластери у світі існують вже давно. Кластерні стратегії набули значного поширення в розвинених країнах Європи, Азії, Америки. Агрокластер яка є організаційно-правовою формою підприємства, передбачає створення на обмеженій території на принципах партнерства, кооперації та спеціалізації асоціацій, рівноправно-господарюючих агрофірм, сільськогосподарських ви- робничих кооперацій та інших підприємств зі збереженням господарської та юридичної самостійності, де рушійною силою інноваційного розвитку висту- пає конкуренція.
Для України кластери — це щось нове. Однак чилійське вино, баварські автомобілі, Силіконова Долина в США, цукрова тростина в Бразилії — це все приклади кластерів, яких у світі налічується тисячі. На території ЄС більше 2000 кластерів. У США ще на початку 2000-х років в класте- рах було задіяно 57 % всього працездатного потенціалу країни, а їх частка у ВВП становила 61 %. Програми з розвитку кластерів мають більше 75 країн світу.
Практичну складову створення кластера в Україні ускладнює законода- вча база, точніше її відсутність. Попри те, що органи влади на місцевому і національному рівні постійно висловлюють підтримку запровадженню клас- терного підходу, фактично будь-якого нормативного регулювання проце- су створення і роботи кластерів немає, як і відсутні фінансові інструменти державної підтримки роботи кластерів. Водночас як у країнах, де кластери успішно функціонують, 50–70 % бюджету кластеру наповнюється саме кош- тами місцевих і державних програм підтримки розвитку кластерів. Саме тому українським кластерам важко розпочати роботу і доводиться розраховувати лише на власні сили і підтримку міжнародних програм технічної допомоги.
6
Рідей, Н., T. Гоголь, В. Любарець, Ю. Земліна та Н. Родінова. "ТЕРИТОРІАЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ КЛАСТЕРИ: СВІТОВІ ОРІЄНТИРИ / УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 418–28. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245193.
Анотація:
Анотація. Досліджуються питання формування інноваційних кластерів на регіональному рівні з урахуванням практичного світового досвіду. На основі аналізу сучасних тенденцій розвитку національного господарства країн та окремих його складових у формі регіонів доведено необхідність застосування процесів поєднання виробництва з науковими установами і державними організаціями. Здійснений аналіз теоретичних підходів до використання економічної категорії «кластер» продемонстрував певну подібність думок фахівців, сприяв визначенню різноманіть підходів, на основі яких запропоновано авторське визначення кластера. Проведений аналіз класифікації кластерів дозволив окреслити класифікаційні ознаки та ідентифікувати можливі типи інноваційних кластерів. Дослідження особливостей і відмінностей кластерів від інших територіальних й адміністративних об’єднань дали змогу визначити їхні переваги і з’ясувати недоліки. Проаналізовано наукові підходи до особливостей, переваг і перспектив формування інноваційних кластерів, головною рушійною силою яких для соціально-економічних систем регіонів є динамічність, адаптивність і синергія. Систематизовано передумови формування інноваційних кластерів на рівні регіону. Аналіз досвіду розвинутих країн світу з практики кластерізації економіки дозволив виділити три географічно обумовлені центри розвитку інноваційних кластерів та історично сформовані моделі їх формування. Докладний аналіз останніх дав змогу визначити їхні основні характеристики, типові риси, охарактеризувати особливості використання в певних країнах світу. Досліджено кількісні характеристики наявних інноваційних кластерів у високорозвинутих країнах за галузевою специфікою. На підставі аналізу наявних стратегій розвитку певних областей країни надано характеристику стану формування і розвитку кластерних моделей у певних галузях національного господарства. Визначено наявні перешкоди активному інноваційному розвиткові регіонів країни, як висновки рекомендовано застосування італійської моделі, що характеризується мінімальними перешкодами до впровадження. Ключові слова: кластер, інновація, розвиток, регіони, синергетичний ефект, кластерні моделі. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 23.
7
Butko, Mykola, Svitlana Povna, Olha Popelo та Halyna Samiilenko. "ВАЖЕЛІ АКТИВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ: ДОСВІД КРАЇН ЄС ТА ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 9–20. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-9-20.
Анотація:
У статті досліджено європейський досвід кластеризації та шляхи його адаптації в напрямі прискорення інноваційного розвитку економіки України. Проаналізовано особливості європейської моделі кластерного розвитку. У дослідженні визначено, що рівень розвитку кластерів суттєво корелює з ранжуванням країн за ступенем розвитку інновацій, хоча існують деякі винятки. Для України надзвичайно важливим є необхідність підвищення рівня інноваційної активності господарюючих суб’єктів, оскільки їхні показники інноваційної активності суттєво погіршуються протягом 2011-2017 років. На тлі Європейського досвіду процесів кластеризації та інноваційності розвиток вітчизняного кластерного напряму перебуває на початковій стадії і визначається нами як недостатньо розвинутий. Ситуацію можливо докорінно змінити лише за наявності державних чи регіональних програм, які вмотивовували б господарюючих суб’єктів на створення та розвиток кластерів. Розглянуто склад кластерів, до підсистем яких віднесені господарюючі суб’єкти, інноваційне ядро, інститути взаємодії. Також виділено умови формування інноваційних мереж та кластерів. Розроблена схема інноваційного кластера як системи взаємодії в економіці регіону.
8
Сидорук, І. С. "ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ ЗА УЧАСТЮ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 30 (1 липня 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-09.
Анотація:
У статті розглянуто організаційну структуру регіонального економічного кластера за участю малих підприємств та обґрунтовано переваги державно-приватного партнерства для учасників такого об’єднання. В умовах економічної нестабільності актуальною темою для дослідження є пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності регіонів України. Особливої уваги потребують промислові регіони, в яких галузі спеціалізації представлені великими підприємствами із застарілими технологіями виробництва. Рушійною силою для реструктуризації економіки таких регіонів та диверсифікації діяльності підприємств є активізація малого підприємництва. Для стимулювання розвитку промислових регіонів запропоновано створення регіональних економічних кластерів у пріоритетних галузях за участю малих підприємств. Представлена організаційна структура кластера сприяє розв’язанню проблем фінансування, збуту, мінімізації ризику для суб’єктів малого підприємництва, а саме: створення єдиної науково-технологічної платформи виробництва продукції на базі світових інноваційних технологій; забезпечення сприятливих умов для безперервного оновлення виробництва, розширення спектра наявних можливостей розвитку підприємств; розвиток ефективної кооперації як між підприємствами, які є учасниками кластера, так і зі сторонніми організаціями. Перспективною основою для формування успішного регіонального економічного кластера є державно-приватне партнерство. Застосування державно-приватного партнерства під час формування регіональних економічних кластерів дасть змогу малому підприємництву отримати доступ до раніше закритих сфер економіки, збільшити можливості отримання кредитів від вітчизняних і зарубіжних фінансово-кредитних установ під державні гарантії. Перевагами участі держави у кластерних об’єднаннях на основі державно-приватного партнерства є можливість залучити приватний капітал до реалізації регіональних інвестиційних проєктів, підвищити ефективність управління об’єктами державної власності та, зекономивши власні фінансові ресурси, все ж залишитися власником активів.
9
Lysenko, Iryna. "МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 143–54. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-143-154.
Анотація:
У статті проаналізовано стан вищої освіти в Україні, зокрема в Чернігівському регіоні. Визначено основні проблеми вищої освіти та запропоновано шляхи їх вирішення. Доведено, що взаємодія системи вищої освіти з інноваційними кластерами дозволить суттєво покращити її якість, стимулювати розвиток науково-освітнього потенціалу, а також позитивно впливатиме на соціально-економічне зростання регіону. Розглянуто сутність та основні складові інноваційного кластера, визначено взаємодію такого кластера із системою вищої освіти (на прикладі Chernihiv IT Cluster). Наукова новизна цього дослідження полягає в розробці й обґрунтуванні теоретичних та практичних засад формування механізму взаємодії інноваційного кластера із системою вищої освіти. У результаті дослідження вперше розроблено механізм взаємодії інноваційного кластера із системою вищої освіти. Запропонований механізм спрямований на організаційно-інвестиційне забезпечення взаємодії інноваційного кластера із системою вищої освіти. Механізм враховує стимулюючі та стримуючі фактори взаємодії, а також містить організаційний та інвестиційний блоки, які забезпечують результативність дії механізму щодо ефективної співпраці інноваційного кластера із системою вищої освіти.
10
Petrenko, O. I., та M. O. Potapovska. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ «КЛАСТЕР», «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР», «ПОРТОВИЙ КЛАСТЕР»". Transport development, № 1(8) (29 квітня 2021): 15–25. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.02.
Анотація:
Вступ. Транспортні системи та інфраструктура є важливими елементами економіки країни. Морські порти – це ворота в державу і рушійна сила в розвитку глобалізаційних процесів. Україна має великий потенціал у портовій галузі, але він не використовується на повну потужність. Це означає, що необхідно змінювати методи управління та слідувати європейському досвіду. Один з останніх трендів у морській індустрії – це кластеризація. Щоб ефективно використати цей новий підхід, необхідно зрозуміти сутність поняття та згодом його застосовувати. Мета. Стаття присвячується дослідженню понять «кластер», «транспорт- но-логістичний кластер», визначенню поняття «портовий кластер» та ефек- тивності його створення на основі індексу привабливості портового кластеру, оскільки нині в Україні ще не сформоване та маловивчене таке явище в портовій сфері. Результати. У роботі розглядаються теоретичні аспекти понять «клас- тер», «транспортно-логістичний кластер», «портовий транспортно-логістич- ний кластер». Проаналізовано теоретичні дослідження вітчизняних та зарубіж- них науковців, внаслідок чого визначено специфічні характеристики кластера. Сформульовано поняття «портовий кластер», що можна використовувати в подальших дослідженнях підвищення конкурентоспроможності морської галузі та окремих припортових регіонів. Запропоновано використовувати індекс при- вабливості портового кластера. Висновки. У результаті дослідження було визначено, що кластеризація пор- тової галузі є перспективним механізмом управління. Оскільки кластерне сере- довище створює інтенсивний тиск із метою впровадження нововведень, забез- печує багате джерело відповідних ідей і знижує вартість їх перетворення на нові продукти і послуги. Тим самим це спонукатиме компанії, що входять до складу кластера, інвестувати кошти в інновації, а також сприятиме поширенню знань через економічні агломерації, які своєю чергою підвищують продуктивність та створюють нові продукти. Встановлено основну концепцію кластерної тео- рії – в результаті географічної близькості та спільного розташування, багато вигід для елементів кластеру накопичується, що тим самим створює зниження витрат. Було сформульовано визначення «портового кластеру», що відображає новітню ефективну форму управління портовою інфраструктурою із залучен- ням влади, бізнесу та наукових установ. Запропоновано використовувати індекс привабливості портового кластера для визначення ефективності його створен- ня. Подальшою перспективою дослідження є визначення класифікації портових кластерів та специфіки їх функціонування.
Дисертації з теми "Розвиток кластера":
1
О, Буднік В. "Формування туристичних кластерів як перспективний напрямок розвитку економіки регіону". Thesis, Миколаївський національний аграрний університет, 2017. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3009.
Анотація:
Кластери як інноваційна форма розвитку регіональної економіки є
досить перспективними для Миколаївської області. Враховуючи передовий
досвід функціонування кластерів сільського туризму в Україні, створення
туристичних кластерів в Миколаївській області сприятиме забезпеченню
соціально-економічного розвитку економіки області за рахунок розвитку
туристичного бізнесу в регіоні.
2
Хмара, М. П. "Розвиток високотехнологічних кластерів у Європейському Союзі". Дис. канд. екон. наук, КНУТШ, 2010.
3
Зарічна, Надія Зіновіївна. "Фінансові кластери у забезпеченні розвитку економіки України". Дис. канд. екон. наук, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2013.
4
Ткачук, О. В., та Olga Tkachuk. "Формування регіональних інноваційних кластерів як чинник стратегічного розвитку економіки України". Thesis, Просвіта, 2017. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6351.
5
Хачатурян, О. С. "Кластерні формування підприємств як основа інноваційного розвитку економіки регіонів". Thesis, КОД, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/3514.
6
Ткачук, О. В., та Olga Tkachuk. "Формування інноваційних кластерів як чинник регіонального розвитку в умовах децентралізації". Thesis, ХДАУ, 2017. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/7181.
7
Levchenko, Oleksandr, О. М. Левченко, Ilona Tsarenko, and І. О. Царенко. "The Role of Universities in Cluster development of Countries’ Economy." Thesis, 2017. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/7169.
Анотація:
The paper deals with the issue of cluster development. We analyze and asses the linear relation between cluster development and independent variables such as university ranking, according to the Global Talent Competitiveness Index. The aim of this paper is to highlight the relationship between university ranking as an indicator of the evaluation of level of higher education of country and cluster development. For the purposes of this paper, the analysis of these indicators of 75 countries of the world. With regard to the aim, we have set the following hypothesis: we assume that there is a statistically significant correlation between the impact of university ranking and cluster development of country. We provide mentioned analysis by multidimensional regression analysis for the year 2017 of 75 countries of the world. The analysis confirmed that the cluster development has notable relationship with university ranking of country. У статті розглядається питання розвитку кластерів. Проаналізовано та оцінено лінійний зв'язок між розвитком кластеру та незалежними змінами, такими як рейтинг університетів, відповідно до Індексу глобальної конкурентоспроможності талантів. Метою даного дослідження є виявити наявність або відсутність кореляційного зв'язку між університетським рейтингом як індикатором оцінки рівня вищої освіти країни та розвитком кластеру. Для цілей цього дослідження було взято показники 75 країн світу. Відповідно до мети, визначено наступну гіпотезу: існує статистично значуща кореляція між впливом університетських рейтингів та кластерним розвитком країни. Авторську гіпотезу апробовано за допомогою багатовимірного регресійного аналізу показників 75 країн світу в 2017 році. Аналіз підтвердив, що розвиток кластерів має значний зв'язок з рівнем рейтингу університетів країни.
8
Бойчевський, Віктор Вячеславович. "Вирішення складних задач з управління міжсистемних зв’язків виробничих систем впроваджуючи логістичні підходи". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2306.
Анотація:
Бойчевський В. В Вирішення складних задач з управління міжсистемних зв’язків виробничих систем впроваджуючи логістичні підходи : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 192 "Будівництво та цивільна інженерія" / наук. керівник В. С. Шокарев. Запоріжжя: ЗНУ, 2020. 87 с.UA : Робота полягає у вирішені складних задач з управління міжсистемних зв’язків виробничих систем шляхом створення сучасного інструментарію заснованого на використанні галузі знань «логістики», що дає можливість формування механізму оцінки та вибору раціональних організаційних та управлінських рішень, спрямованих на нарощення рівня конкурентоздатності будівельних підприємств. Щоб вдосконалити зв'язки елементів виробничих систем (складових виробничого кластеру), забезпечити ефективну взаємодію в процесі комплектації будівництва матеріалами, виробами у вигляді надійної системи забезпечення та комплектації, транспортної системи, збутової систем. Обґрунтовано вирішенні актуальної задачі моделювання розвитку будівельної логістики, що має доступну форму, інтегруючі рішення в комплексну модель міжсистемних зв'язків п'яти блоків: сировина –транспорт – виробництво продукції – транспорт – споживач. Такий підхід запропоновано вперше, що дає можливість використати його в умовах інтеграції будівельної логістики та підвищити ефективність в роботі різних систем.
EN : The work is to solve the complex problems of managing the interconnections of production systems by creating a modern toolkit based on the use of knowledge of "logistics", which enables the formation of the mechanism of assessment and choice of rational organizational and management decisions aimed at increasing the level of competitiveness of construction enterprises. To improve the connection of elements of production systems (components of the production cluster), to ensure effective interaction in the process of bundling construction materials, products in the form of a reliable system of supply and bundling, transportation system, marketing systems. The solution to the actual problem of modeling the development of construction logistics, which has an accessible form, integrating the solutions into a complex model of interconnections of five blocks is justified: raw materials -transport - production of products - transport - consumer. This approach is proposed for the first time, which makes it possible to use it in the context of integration of construction logistics and to increase the efficiency of different systems.
Тези доповідей конференцій з теми "Розвиток кластера":
1
Зарічна, Н. З. "ІНТЕГРАЦІЙНИ РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ КЛАСТЕРІВ". У From the Baltic to the Black Sea: the formation of modern economic area. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-123-7-6.
2
Н.М., Чорна. "КЛАСТЕРНІ ІНІЦІАТИВИ ЯК ЗАПОРУКА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ". У ТУРИЗМ ХХІ СТОЛІТТЯ: ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ЦІННОСТІ. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31617/k.knute.2019-04-12.39.
3
Мищишин, Ольга. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННИХ КЛАСТЕРІВ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v1.21.
4
Корнієвський, С. В. "Публічне управління міжрегіональними кластерами як сучасний інструмент політики регіонального розвитку". У PUBLIC ADMINISTRATION: EUROPEAN DEVELOPMENT STRATEGIES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-045-2-5.
Звіти організацій з теми "Розвиток кластера":
1
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Гели у фільмі Т. Вайтіті «Тор: Раґнарок». Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6050.
Анотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора, – Гела, визначальними рисами якої є: 1) «Руйнівниця» керується не стільки власними цілями та бажаннями, скільки найвищим благом; вона планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, лексико-семантичною групою CONQUER, переважанням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антитез та антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та лексико-семантичною групою RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухилення від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацією, що реалізовано тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.