Добірка наукової літератури з теми "Сорти ячменю озимого"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Сорти ячменю озимого".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Сорти ячменю озимого":
1
Панфілова, А. В., та М. М. Корхова. "Сортовипробування ячменю озимого в умовах Південного Степу України". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.11.
Анотація:
За останні десятиліття урожайність зернових культур, зокрема ячменю озимого, у світовому масштабі значно зросла. Це відбулось, у першу чергу, за рахунок селекційно-генетичного поліпшення сортового складу. Заміна старих сортів новими, більш продуктивними, конкурентоспроможними, із широкою агроекологічною пластичністю і підвищеними адаптивними властивостями до несприятливих умов середовища є одним із найраціональніших засобів підвищення врожайності зерна озимих зернових культур. Мета дослідження – вивчення сортового складу і визначення урожайності зерна ячменю озимого залежно від сортових особливостей в умовах Південного Степу України. Методи. Експериментальні дослідження проводили упродовж 2019-2021 рр. в умовах навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету, використовуючи польовий і порівняльний методи досліджень. Результати. Досліджувані сорти ячменю озимого мають дуже добрі показники за господарськими ознаками. Середня урожайність за роки сортовипробування була досить високою і досягала 5,34-6,01 т/га залежно від сорту. Винятком стали сорти Буревій (4,39 т/га), Гордість Пальміри (2,95 т/га) і Скарб Пальміри (3,72 т/га). В умовах дослідного поля Миколаївського НАУ у середньому за роки дослідження отримано 4,86 т/га зерна ячменю озимого сорту Буревій, 5,48 т/га – сорту Дев’ятий вал, 5,45 та 5,66 т/га – відповідно сортів Гордість Пальміри і Скарб Пальміри, що перевищило показники урожайності зерна у державному сортовипробуванні відповідно на 9,7; 2,6; 45,8 та 34,3%. Висновки. Досліджувані сорти ячменю озимого селекції Селекційно-генетичного інституту (Національного центру насіннєзнавства і сортовивчення) відповідають вимогам сучасного сільськогосподарського виробництва і відзначаються високою адаптивністю. Більш продуктивними серед досліджуваних сортів в умовах Південного Степу України у середньому за роки дослідження є Гордість Пальміри, Дев’ятий вал і Скарб Пальміри.
2
Гамаюнова, В. В., та А. О. Кувшинова. "Фотосинтетична діяльність ячменю озимого залежно від особливостей сорту та біопрепаратів". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 97–103. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.16.
Анотація:
Мета. Визначити фотосинтетичну активність ячменю озимого за результатами досліджень. Встановити вплив на її складники проведених упродовж 2016–2019 рр. біологічних особливостей сорту та оптимізації живлення. У дослідженнях застосували ресурсозберігаючу систему живлення, яка базується на використанні сучасних біопрепаратів для позакореневих підживлень в основні періоди вегетації. Методи. Вирощували сорти ячменю озимого на чорноземі південному на дослідних полях Навчально-науково-практичного центру Миколаївського НАУ, що має середню забезпеченість рухомим азотом та підвищену фосфором і калієм. Усі елементи технології, відбори зразків рослин, їх визначення проводили згідно з методичними рекомендаціями та ДСТУ. Результати. За результатами трирічних досліджень з ячменем озимим (вирощували чотири сорти) з оптимізації живлення рослин на засадах ресурсозбереження встановлено, що проведення позакореневих підживлень сучасними біопрепаратами позитивно впливало на ростові процеси рослин ячменю, зокрема приводило до збільшення площі листкової поверхні та посилення їх фотосинтетичної діяльності. Визначено, що максимальної величини площа листкової поверхні рослин усіх досліджуваних сортів ячменю озимого досягла у період колосіння. Проведення позакореневих підживлень біопрепаратами двічі за вегетацію у фази весняного кущення та на початку виходу рослин у трубку збільшувало цей показник порівняно з одноразовою обробкою в першу фазу. Найбільш впливовими на збільшення всіх досліджуваних чинників фотосинтетичної діяльності виявилося використання для підживлень Азотофіту й Органік-балансу. Із взятих на вивчення сортів більшою мірою на це реагували Оскар і Валькірія. Між площею листкової поверхні досліджуваних сортів ячменю озимого та рівнями врожайності зерна встановлено тісні кореляційно-регресійні залежності. Висновки. Встановлено, що оптимізація живлення позитивно позначалась на всіх складниках, що характеризують роботу фотосинтезуючих процесів рослин, зокрема площі їх асиміляційної поверхні. Цей показник залежав і змінювався від впливу біопрепарату, використаного для підживлень, фази та кількості проведених підживлень, особливостей сорту, погодних умов року вирощування.
3
Каращук, Г. В., та О. О. Казанок. "Урожай та якість зерна сортів ячменю озимого залежно від регуляторів росту рослин в умовах Південного Степу України". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.3.
Анотація:
Мета роботи – дослідження впливу регуляторів росту рослин на урожай та якість зерна сортівячменю озимого. Методи. Польові досліди проведеніупродовж 2018-2020 рр. на незрошуваних землях ФГ«Коростинський» Чаплинського району Херсонськоїобласті. Методи досліджень – польовий, лабораторний,статистичний. Агротехніка вирощування ячменю озимогозагальноприйнята для умов Південного Степу України,окрім факторів, які вивчали. Передпосівну обробкунасіння здійснили згідно зі схемою досліду за 1-2 дні досівби методом інкрустації із розрахунку 10 л робочогорозчину на 1 т насіння. Норма використання регулятора росту Вегестим становить 0,3 л/т насіння, регулятора росту Рівал – 0,4 л/т. Результати. Найбільшимипоказники маси зерна з колосу і маси 1000 зерен булиза вирощування сортів Атлант Миронівський і Буревійта застосування регулятору росту рослин Вегестим, якістановили у середньому за 2019-2020 рр. відповідно1,7 і 51,7 г і 1,5 і 47,2 г. Найвищу врожайність зернаячменю озимого у середньому за 2019-2020 рр. отримано у сортів Атлант Миронівський і Буревій (відповідно3,03-3,15 т/га і 2,87-3,00 т/га) у разі застосування регуляторів росту рослин, що на 0,3-0,73 т/га більше, ніжу сорту Айвенго. Використання регулятора росту Рівалдля оброблення насіння сприяло збільшенню урожайності ячменю озимого сорту Атлант Миронівський на 5,6%,Буревій – 4,4%, Айвенго – 4,3%, а використання регулятора росту Вегестим – відповідно на 9,8, 9,1 та 10,8%.Уміст білка у зерні ячменю озимого найбільшим буву сортів Атлант Миронівський і Буревій під час застосування регуляторів росту рослин (відповідно 13,7-14,4%і 12,9-13,9%). У середньому за 2019-2020 рр. використання регуляторів росту рослин для обробки насінняпідвищувало вміст білка у зерні на 3,0-10,3 відносних відсотки у сортів ячменю озимого. Найефективнішою буладія Вегестиму. Застосування цього регулятора ростусприяло і підвищенню умовного виходу білка із гектарупосівів ячменю озимого. Зокрема, умовний вихід білкау цьому варіанті досліду збільшився на 18-20% у сортівячменю озимого порівняно із варіантом без оброблення.Найбільшим умовний вихід білка із гектару посівів буву сортів Атлант Миронівський і Буревій. Чистий прибутокбув максимальним (8599-9618 грн./га) також у варіантахіз сортами Атлант Миронівський і Буревій та застосуванням регулятору росту Вегестим. У тих самих варіантах отримано і найбільший рівень рентабельності –68,5-76,4%. Висновки. Під час вирощування ячменюозимого в умовах Південного Степу України задля формування врожайності на рівні 3,0-3,15 т/га з високимипоказниками якості зерна, що забезпечить найбільшийчистий прибуток і найвищий рівень рентабельності,рекомендовано вирощувати сорти Атлант Миронівськийі Буревій та зробити передпосівну обробку насіння регулятором росту рослин Вегестим нормою 0,3 л на 1 т.
4
Golub, Sergii, Valentyna Golub та Olena Skuratyvska. "Дослідження ресурсозберігальних технологій під час вирощування зернових культур в умовах Західного Полісся України". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (2 липня 2018): 80–89. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-80-89.
Анотація:
У статті обґрунтовано застосування елементів біологізації технології вирощування озимої пшениці на основі комплексного використання абіотичних (ґрунт, клімат, погода), біотичних (сорти, біологічні компоненти агроценозів і ландшафтів) й антропогенних (технічні, організаційно-економічні, інформаційні) чинників. Дослідженнями встановлено, що за впливом на продуктивність вирощуваних культур у прямій дії сидерати й особливо солома поступаються мінеральним добривам, однак їх поєднання з мінеральними добривами поліпшувало використання азоту та сприяло стабілізації вмісту в ґрунті гумусу, тому застосування побічної продукції й сидератів, вирощених у проміжних посівах, є позитивним елементом у сучасному землеробстві з отримання біологічно чистої рослинницької продукції. У ланці сівозміни найвищі прирости врожаю с.-г. культур формуються у варіантах з унесенням мінеральних добрив на 63–68 % приросту то того, де їх не застосовували, та поєднанні сидератів, соломи й мінеральних добрив – 74–83 % відповідно. Із кожного гектара забезпечується врожайність цукрових буряків на рівні 323–370 ц/га, ярого ячменю – 32–53, конюшини – 352–500, озимого тритикале – 35–58 ц/га. Ресурсозберігальні біологічні технології будуть раціональними з економічного та енергетичного поглядів, якщо всі елементи, які їх складають (строки сівби й норми висіву, удобрення, пестициди, біопрепарати) застосовувати у взаємозв’язку: ґрунт – погода – рослина – сорт – добрива – пестициди – довкілля. В умовах Західного Полісся України на дерново-підзолистих ґрунтах на фоні N60Р60К60 та при застосуванні біологічних стимуляторів росту («Агростимулін» – 10 мл/т і 10 мл/га та «Марс» – 200 мл/т і 200 мл/га) для обробки насіння й вегетуючих рослин на V етапі органогенезу при різних строках і нормах посіву озимої пшениці забезпечується врожайність від 43,3 до 54,5 ц/га, уміст у зерні білка – 11,11–14 % та клейковини – 13,6–27,6 %. Особливо це помітно за зменшених норм висіву. Біологічні стимулятори росту на фоні мінеральних добрив сприяють кущенню рослин, формуванню кількості й довжини міжвузлів, асиміляційної листової поверхні, збільшенню довжини колосу, кількості колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса та маси 1000 зерен, зменшенню розвитку найбільш поширених хвороб у Західному Поліссі України.
5
Єрашова, М. В. "ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ ВРОЖАЙНОСТІ РІЗНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ВИРОЩУВАННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 86–92. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.11.
Анотація:
У статті наведено результати аналізу елементів структури врожайності сортів пшениці озимої Коханка, Місія одеська та Пилипівка, які висівали по чорному пару (на фоні передпосівного внесення повного добрива N30P60K30) та після ячменю ярого (N60P60K30) з подальшим підживленням посівів після обох попередників наприкінці фази кущіння рослин N60 локально. Дослідження проводили 2016–2018 рр. у Державному підприємстві «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інститут зернових культур НААН у ланці сівозміни чорний пар – пшениця озима – ячмінь ярий – пшениця озима. Виявлено, що у всі роки досліджень по чорному пару порівняно з посівами після ячменю ярого більшими були такі показники, як висота рослин та густота продуктивного стеблос-тою. Так, за умови вирощування пшениці озимої по чорному пару висота рослин у сорту Коханка за-лежно від року досліджень варіювала в межах 79,9–85,3 см, сорту Місія одеська – 86,2–89,0 см, а сорту Пилипівка була найбільшою та становила 95,7–105,6 см. Після ячменю ярого значення цього показника відповідно до сорту дорівнювали 70,0–76,1; 76,5–77,9 та 81,2–89,9 см. Кількість продук-тивних стебел із розрахунку на 1 м2 у сорту Коханка при вирощуванні по чорному пару змінювалася залежно від років досліджень у межах 561,5–643,0 шт., у сорту Місія одеська – 507,2–612,6, а в сорту Пилипівка – 556,6–644,5 шт. Після стерньового попередника значення цього показника відповідно до сортів зменшувалися на 139,5–249,3 шт.; 72,7–204,0 шт. та 72,7–204,0 шт. За експеримен-тальними даними, в умовах 2016 р. порівняно з іншими у рослин пшениці озимої після обох попередни-ків закладалося найбільше зерен у колосі (до 33,9–43,6 шт. по чорному пару та 39,5–50,0 шт. після ячменю ярого), але маса 1000 зерен була найменшою, особливо після непарового попередника (27,9–33,9 г). Загалом 2016 р. формувалися максимальні показники біологічної врожайності, які становили по чорному пару залежно від сортів 730,9–855,1, а після ячменю ярого – 564,5–653,3 г/м2. При вирощуванні пшениці озимої по чорному пару кожного року за рівнем біологічної врожайності мали перевагу різні сорти. Водночас після ячменю ярого кращі результати у всі роки досліджень одержували при використанні в посівах сорту Пилипівка.
6
Гамаюнова, В. В., та А. О. Кувшинова. "Особливості водоспоживання ячменю озимого залежно від сорту і оптимізації живлення в умовах Південного Степу України". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 10–17. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.2.
Анотація:
Метою досліджень передбачено розробка захо- дів ресурсозберігаючого живлення ячменю озимого шляхом використання для його оптимізації сучасних біопрепаратів і рістрегуляторів. Визначення водо- споживання різних за біологією сортів ячменю ози- мого та зміни його за впливу оптимізації живлення. Методика досліджень. Вологість у шарі ґрунту 0–100 см визначали термостатно-ваговим методом, сумарне водоспоживання методом водного балансу, а коефіцієнт водоспоживання за відношенням вели- чини сумарного водоспоживання до рівня врожайно- сті зерна. Агротехніка вирощування ячменю озимого була загальноприйнятою для зони Степу України окрім факторів, що взяті на вивчення. Результати досліджень. У статті проаналізовано значення куль- тури ячменю озимого для зони Степу України, зміни сумарного водоспоживання досліджуваних сортів у роки вирощування під впливом оптимізації жив- лення шляхом використання біопрепаратів. Головна увага приділена особливостям витрат вологи росли- нами ячменю озимого на формування одиниці вро- жаю і змінам цього показника під впливом ресурсоз- берігаючого живлення. Висновки. Встановлено, що незалежно від погодних умов років вирощування, застосування сучасних біопрепаратів для позакоре- невих підживлень в основні періоди вегетації, сприяє економнішому використанню рослинами ґрунтової вологи та опадів, що випали впродовж вегетації. Так, коефіцієнт водоспоживання ячменю озимого залежно від сортових особливостей, року вирощу- вання і варіанту живлення знижується від 10,8 до 30,1%, порівняно з посівами неудобреного контролю. Визначена доцільність проведення обробки посіву рослин ячменю озимого в основні періоди вегетації біопрепаратами та рістрегулюючими речовинами, що посилює їх стійкість до умов середовища і при- зводить до підвищення ефективності використання запасів вологи та опадів на формування врожаю, попереджуючи при цьому непродуктивні їх втрати на випаровування.
7
Ярчук, І. І., В. Ю. Божко та В. А. Войт. "ЗИМОСТІЙКІСТЬ ТА УРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 31–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.06.
Анотація:
Наведені результати досліджень сортової реакціїячменю озимого на строки сівби та норми висівунасіння залежно від гідротермічних умов року.Значна увага надається вивченню впливу строківсівби та норм висіву насіння на зимостійкість по-сівів ячменю озимого. Встановлено, що краще відінших зимував сорт Сіндерела. Найвищою уро-жайністю виділявся вітчизняний сорт Основа засівби в оптимальний для підзони строк – початоктретьої декади вересня (22.09) із нормою висіву3,5 млн схожого насіння на гектар.
Results of the research of winter barley reaction on the sowingterms and seeding rates depending on hydrothermal conditions ofthe year are given. Great attention is paid to the research of thedependence of the sowing terms and seeding rates on the winterbarley resistance to cold. It has been established that varietyCinderella wintered better than the other varieties. The domesticvariety Osnova had the greatest productivity in sowing in theoptimal term for the subarea in the beginning of the third decade ofSeptember (22 Sept) with seeding rate 3.5 million germinable seedsper a hectare.
8
Тупицын, Николай Васильевич, Василий Николаевич Тупицын та Елена Викторовна Тупицына. "Озимый ячмень сорта Волжский Первый и элементы технологии его возделывания". Аграрная Россия, № 2 (25 лютого 2015): 10–12. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-2-10-12.
9
Астахова, Я. В., І. І. Гасанова та А. О. Кулик. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА УДОБРЕННЯ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 91–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.11.
Анотація:
У статті наведено результати трирічних досліджень щодо впливу строків сівби та мінерального живлення на урожайність і економічну ефективність вирощування сортів пшениці м’якої озимої Ластівка одеська та Голубка одеська і твердої Бурштин по чорному пару та після ячменю ярого в Північному Степу. Пшеницю озиму висівали у три строки – 7, 22 вересня та 7 жовтня. Варіанти удобрення: 1 – без внесення добрив (контроль); 2 – передпосівне внесення добрив (по чорному пару – N30P60K30, після ячменю ярого – N60P60K30); 3 – система удобрення (на фоні передпосівного внесення мінеральних добрив: по чорному пару підживлення N30 локально наприкінці фази кущіння рослин, після ячменю ярого – N30 ранньою весною по мерзлоталому ґрунту (МТҐ) + N30 локально). На основі проведених досліджень встановлено, що найвищі врожайність та чистий дохід при вирощуванні всіх сортів пшениці озимої як по чорному пару, так і після ячменю ярого забезпечується застосуванням системи удобрення посівів, що передбачає передпосівне внесення повного добрива та весняні азотні підживлення. Внесення мінеральних добрив після обох попередників сприяло підвищенню урожайності і поліпшенню класу зерна у пшениці м’якої озимої до другого-третього, а у разі вирощування пшениці твердої озимої – в окремих випадках і до першого класу. Мінімальні значення економічної ефективності у всіх сортів пшениці озимої у дослідах отримано у варіантах без добрив. Вища економічна ефективність вирощування пшениці озимої після обох попередників у сортів Ластівка одеська та Бурштин була отримана за умови сівби в оптимальний строк (22 вересня), а у сорту Голубка одеська – в допустимо ранній (7 вересня) та оптимальний строк (22 вересня). Після ячменю ярого найвищу ефективність вирощування забезпечував сорт Голубка одеська, який на удобрених ділянках формував зерно третього класу якості при урожайності 4,81–6,05 т/га та рентабельності виробництва 121–145 %.
10
Мостовʼяк, І. І., О. С. Дем’янюк, А. І. Парфенюк та І. В. Безноско. "СОРТ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ СТІЙКИХ АГРОЦЕНОЗІВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 110–18. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.13.
Анотація:
Необхідність виробництва якісної продукції рослинництва та підвищення екологічної безпеки аг-роценозів потребує розв’язання низки актуальних наукових завдань, зокрема пов’язаних зі взаємодією популяцій фітопатогенних мікроміцетів із сортом культурних рослин. Проаналізовано зразки насін-ня сучасних сортів зернових злакових культур пшениці озимої, ячменю ярого і вівса щодо контаміна-ції фітопатогенними мікроміцетами. Визначено видовий склад мікроміцетів та встановлено, що насіння більшості досліджених сортів зернових злакових культур контаміновано фітопатогенними грибами родів Alternaria, Fusarium, Nigrospora, Bipolaris, Penicillium, Mucor, Epicoccum, Glicocladium, Drechslera з високою інтенсивністю спороутворення, що є екологічно небезпечним для агроценозів і спричиняє розвиток мікозних хвороб рослин. Визначено інтенсивність спороутворення, виділених патогенів із насіння зернових культур. Показано, що спектр та чисельність фітопатогенних грибів значною мірою залежить від сорту, де концентрація спор може коливатись в межах 0,1–10 млн шт./мл. Встановлено, що сорти пшениці озимої Аврора Миронівська, Подолянка, ячменю ярого МІП Шарм і вівса Скарб України характеризуються найменшим видовим різноманіттям фі-топатогенних грибів із невисокою інтенсивністю їх спороутворення і можуть бути рекомендовані до вирощування. Визначено показники якості насіння зернових культур (пшениці озимої, ячменю яро-го і вівса): енергія проростання, лабораторна схожість і інфікованість насіння патогенною мікобі-отою та виявлено зв’язок між цими показниками. Доведено необхідність обов’язкового оцінювання сортів сільськогосподарських культур як чинника формування стійких і екологічно безпечних агроце-нозів, що дасть можливість управління стійкістю агроекосистем у просторі й часі та отримання екологічно безпечної продукції рослинництва.
Дисертації з теми "Сорти ячменю озимого":
1
Корхова, Маргарита Михайлівна, Олександр Олександрович Іщук, Маргарита Михайловна Корхова, Александр Александрович Ищук, Margarita Korkhova та Alexander Ishchuk. "Стан та перспективи виробництва насіння ячменю озимого в Миколаївській області". Thesis, 2017. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/2683.
Анотація:
В тезах наведено результати статистичного аналізу Державного реєстру сортів ячменю озимого. Проведено аналіз стану виробництва насіння ячменю озимого в Миколаївській області та сортозамінаВ тезисах представлены результаты статистического анализа государственного реестра сортов ячменя зимой. Проведен анализ состояния производства семян озимого ячменя в Николаевской области и сортовой замены.
The theses contain the results of the statistical analysis of the state register of varieties of barley of winter. The analysis of the condition of production of winter barley seeds in the Mykolaiv region and varietal substitution was carried out.
Тези доповідей конференцій з теми "Сорти ячменю озимого":
1
Кишка, Мария, та И. Кречун. "Биологическая характеристика нового сорта озимого ячменя радана". У International Scientific Symposium "Plant Protection – Achievements and Prospects". Institute of Genetics, Physiology and Plant Protection, Republic of Moldova, 2020. http://dx.doi.org/10.53040/9789975347204.79.
Анотація:
In this article the description of new variety of winter barley Radana are presented. This variety has been obtained by hybridization method and multiple individual selection. It has the high and stable productivity on years. On the average for the 2016-2019 years productivity made him to 5,55t/ha.