Добірка наукової літератури з теми "Соціально-економічного розвиток територій"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Соціально-економічного розвиток територій".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Соціально-економічного розвиток територій":
1
Korobka, S. V., та T. G. Pentsak. "Проблеми соціально-економічного розвитку сільських територій в Україні". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (3 березня 2017): 67–71. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7613.
Анотація:
У статті обґрунтовано актуальність та узагальнено чинники, які ускладнюють соціально-економічний розвиток сільських територій. Відмічено, що у сільській місцевості спостерігається високий рівень безробіття, постійно збільшується кількість селян, які мігрують до міста, погіршується виробнича і соціальна інфраструктура. Подано визначення таким поняттям, як територія, сільська територія, розвиток сільських територій. Зокрема відмічається, що соціально-економічний розвиток сільських територій - необоротна, спрямована, закономірна зміна економічного середовища та соціальної інфраструктури території, в наслідок чого відбувається створення нового якісного стану. Наведено показники соціально-економічного розвитку сільських територій. Відмічено позитивні зміни та невирішені проблеми. Обґрунтовано необхідність розробки Концепції сталого розвитку сільських територій. Подальший розвиток сільських територій має відбуватися з врахуванням нових засадах організаційного забезпечення і фінансування, а також бути серед пріоритетів комплексного розвитку, залучення інвестиційних ресурсів, та врахування потреб сільського населення.
2
Соколова А.О., к.е.н., доцент та Ратошнюк Т.М., к.е.н., ст. наук., співробітник. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ НА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 56–65. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-7.
Анотація:
Одним з основних аспектів аграрної політики України є побудова такої моделі розвитку сільських територій, яка б відповідала стандартам розвиненої європейської країни. Концепт адміністративної децентралізації в Україні ідеологічно сформувався впродовж останніх трьох років після активізації намірів інтегруватися до Європейського Союзу. Процес децентралізації владних повноважень в Україні створив передумови для самостійного соціально-економічного сільського розвитку на базі громад.
Метою даного дослідження є визначення особливостей здійснення адміністративно-територіальної реформи на сільських територіях Волинської області та здійснення оцінки сучасного етапу соціально-економічного розвитку об’єднаних територіальних громад з метою розробки та обґрунтування науково-організаційних засад та практичних рекомендацій щодо управління соціально-економічними сільським розвитком регіону. Доведено, що розвиток сільської економіки Волинської області значною мірою залежить від природно-економічних умов, виробничо-ресурсного, фінансового та людського потенціалу й діяльності окремих сільських територіальних громад.
В статті проведено аналіз соціально-демографічної ситуації в області; визначено регіональні особливості перебігу адміністративно-територіальної реформи на сільських територіях Волині; оцінено результати використання бюджетних доходів створених територіальних громад; стан і забезпеченість об’єктами соціальної інфраструктури; ідентифіковано основні проблеми розвитку ОТГ. За допомогою SWOT-аналізу визначено «сильні» та «слабкі сторони» й потенційні можливості та загрози децентралізації для соціально-економічного розвитку сільських територій досліджуваного регіону.
3
Зігунов, В. М. "ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ ІЗ ВОДНОГО ТУРИЗМУ НА СУМЩИНІ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 106–11. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.17.
Анотація:
У статті розглянуто питання впливу туристської індустрії на соціально-економічний розвиток регіону і територіально об’єднаних громад. Досліджено основи передумов кластерного підходу до формування механізмів організації господарювання в регіоні. Висвітлено сутність кластерного підходу та продемонстровано формування туристських регіональних кластерів на регіональному рівні засобами активного туризму. Досліджено терміни «активний туризм», «активний водний туризм», а також зазначено структуру активного водного туризму. Надано детальну характеристику водних ресурсів Сумського регіону як базисної основи розвитку активного водного туризму на території об’єднаних територіальних громад та у цілому по області. Висвітлено, що створення кластерів з активного водного туризму на рівні регіону й територій об’єднаних громад є стимулом розвитку регіонального та локального туризму, а також стимулом підвищення конкурентних переваг регіону і території ОТГ та, відповідно, соціально-економічного розвитку регіону. Визначено дев’ять точок, які є стимулом створення майбутніх локальних кластерів з активного водного туризму на території Сумського регіону.
4
Kropyvko, Mykhailo, Mykola Krushelnytsky та Nadiia Stolyarchuk. "СОЦІАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ ІНВЕСТИЦІЙ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 121–31. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0211.
Анотація:
Визначено, що соціальна відповідальність суб’єктів бізнесу перед органами місцевого самоврядування та соціумом залежить від соціально-економічних потреб суспільства. Проаналізовано особливості двох основних моделей побудови соціальної відповідальності між відповідними суб’єктами господарювання: американської та європейської. Встановлено, що важливим напрямом оцінки сучасного стану залучення інвестицій в соціально-економічну діяльність в аграрній сфері є оцінка взаємозв’язку між економічним зростанням суб’єктів аграрної сфери та розвитком сільських територій. Визначено вплив показників рівня економічного розвитку на рівень соціально-економічної відповідальності. Встановлено, що найбільш ефективною організаційно-правовою формою в Україні у сільській місцевості є фермерське господарство. Здійснено аналіз основних показників діяльності аграрних підприємств за 2015-2019 рр. Оцінено соціально-економічну діяльність господарюючих суб’єктів аграрної сфери на прикладі Степанівської територіальної громади. Визначено найпоширеніші практики надання інвестицій регіону (громаді) та завдання з реалізації напрямів соціально-економічної переорієнтації діяльності в процесі розвитку аграрної сфери. Визначено, що ключовими бар’єрами для розвитку соціальних ініціатив на селі є, з одного боку, небажання великої частини аграрників свідомо, ініціативно та добровільно надавати посильну допомогу у розвитку сільських громад та територій, а з іншого – несприятливі податкові, інвестиційні та інші економічні та інституційні умови, що створені державою для функціонування цих аграрних підприємств у цілому та реалізації їхніх соціальних функцій зокрема.
Доведено, що посилення соціально-економічної відповідальності в аграрній сфері матиме позитивний вплив на розвиток кадрового потенціалу підприємства (зменшується плинність кадрів, підвищується їх мотивація до праці), відносини з партнерами та інвесторами (зростає довіра до компанії та рівень інвестиційної привабливості), клієнтами (зростає імідж, бренд стає більш привабливим та споживаним, репутація компанії покращується). Як наслідок, можна очікувати підвищення ринкової вартості аграрного бізнесу, а відтак і ширшого залучення інвестицій в розвиток вітчизняної аграрної галузі.
5
Shtyrov, Oleksandr, та Artem Hirzhev. "РЕАЛІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ НА ПРИКЛАДІ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Public Administration and Regional Development, № 5 (10 вересня 2019): 645–68. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.05.09.
Анотація:
У статті досліджуються механізми державної підтримки регіонального розвитку, а саме: фінансування з Державного фонду регіонального розвитку; субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій; субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження; субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Автори аналізують нормативно-правові акти, якими визначено умови та цілі надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, а також надання коштів з Державного фонду регіонального розвитку. Крім того подається цікавий досвід щодо успішного освоєння коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам Миколаївської області. На підставі проведеного дослідження зроблені висновки, щодо позитивного впливу реалізації механізмів державної підтримки регіонального розвитку на об’єднані територіальні громади загалом і на Миколаївщину зокрема.
6
Hrymak, O., M. Vovk та V. Jura. "Перспективи розвитку аграрного туризму в Карпатському регіоні". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (9 жовтня 2017): 114–17. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8120.
Анотація:
На сьогоднішній день діяльність агротуристичних підприємств є важливим елементом дослідження соціально-економічних відносин на місцевому, регіональному та національному рівнях. Агротуризм став альтернативною формою ефективного функціонування та диверсифікації фермерських господарств. Розвиток даної форми підприємництва може відіграти вирішальну роль у відродженні економіки сільських територій в Карпатському регіоні, де перспективи агротуристичної індустрії були і залишаються одними з найкращих в Україні. Використання агротуристичного потенціалу в сучасних умовах децентралізації управління призведе до соціально-економічного розвитку регіону за рахунок збільшення дохідної частини місцевих бюджетів, підвищення інвестиційної привабливості, збільшення зайнятості населення, особливо у сільських здебільшого депресивних районах, збереженню ландшафту чи його позитивній зміні, раціональному використанню природної та культурно-історичної спадщини.
7
Harvas, H. D., та P. M. Myzuka. "Кластеризація виробництва ветеринарних препаратів в умовах Євроінтеграції". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (6 жовтня 2017): 118–22. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8121.
Анотація:
Інтерес до кластерів у світі постійно зростає, наукові дослідження в різних країнах підтверджують, що саме впровадження кластерних структур – це запорука соціально-економічного розвитку та ефективного функціонування держави в цілому. Економіка територій, яка формується на основі кластерів, – це модель конкурентоспроможної та інвестиційно привабливої економіки, яка базується на використанні ефектів синергії та масштабу. Кластерні мережі територіально-виробничих систем є джерелами й факторами забезпечення високого рівня та якості життя населення, економічного зростання і сталого розвитку територій. Сучасний розвиток економіки України – це підвищення конкурентоспроможності продукції, використання власних ресурсів для забезпечення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку. Як свідчить світовий досвід, кластерний розвиток економіки країни базується на географічній близькості відповідних економічних видів діяльності, що дає можливість для вищого рівня продуктивності та інновацій. Важливими рушійними факторами у кластерній системі виступають безпосередня близькість виробника, постачальника сировини, постачальника послуг, науково-дослідні організації, навчальні установи, та інші установи в певній економічній галузі. Що стосується галузі ветеринарної фармації провідні місця на ринку займають підприємства-виробники які впроваджують кластерну систему в частині якості (система якості GMР). У впровадженні системи якості (GMP) на підприємствах-виробниках беруть активну участь і провідні науковці ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, які тісно співпрацюють з такими країнами світу, як Польща, Чехія, Франція, Нідерланди, Німеччина, і інші та враховують набутий ними досвід. Обмін досвідом і знаннями через міжнародні науково-практичні конференції, тренінги, виставки і семінари – це складові кластерного підходу, який допомагає розвиватися галузі ветеринарної фармації в Україні та вирішувати проблемні питання як виробництва, так і участі підприємств ветеринарної медицини на ринку.
8
Vartsaba, V. I., E. V. Mulesa та I. I. Furik. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ СОVID – 19". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 143–53. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.143-153.
Анотація:
Метою статті є дослідження специфіки формування та розподілу фінансових ресурсів місцевих бюджетів України під впливом пандемії COVID-19, її фінансово-економічних наслідків для сталого розвитку територій й обґрунтування заходів, спрямованих на подолання нових викликів та загроз, спричинених кризою 2020 року.
В ході роботи використано сукупність загальнонаукових та прикладних методів дослідження, зокрема: загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції – для узагальнення особливостей соціально-економічного розвитку місцевих громад, виокремлення закономірностей наповнення та використання їх бюджетів в умовах бюджетних новацій чинного законодавства, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, удосконалення напрямів стимулювання подального розвитку територій та формування висновків; порівняльний метод – при аналізі критеріїв функціонування місцевих бюджетів до та після появи пандемії; кількісний аналіз – при виявленні сучасних особливостей розвитку бюджетів на місцях; економіко-математичне моделювання – для обґрунтування впливу коронавірусної хвороби на соціально-економічний розвиток територій в умовах фінансової децентралізації тощо.
Проведений аналіз особливостей формування та розподілу фінансових ресурсів місцевих бюджетів України за останні роки показав, що втрати економіки, спричинені карантином та змінами чинного законодавства у зв’язку з COVID-19, негативно вплинули на їх функціонування. Значних втрат місцеві бюджети зазнали за рахунок зниження економічної мобільності податкових надходжень (податку з доходів фізичних осіб, плати за землю, зниження ставок єдиного податку для І та ІІ групи платників даного податку тощо). Втім, після введення адаптивного карантину, дохідна частина місцевих бюджетів почала зростати, що спричинило відновлення господарської діяльності малого і середнього бізнесу. Однак, в умовах прогнозованого скорочення обсягу дохідної частини бюджетів всіх рівнів, спричиненого пандемією, а також обмеженості доходів Державного бюджету, гостро постає питання в перегляді видатків бюджетів органів місцевого самоврядування та у пошуку альтернативних джерел їх наповнення.
Наукова новизна полягає у розкритті принципово нових критеріїв розвитку місцевих бюджетів в сучасних умовах існуючої кризи коронавірусу та доведенні її прямого впливу на розвиток територій загалом.
Практичне значення отриманих результатів полягає в новизні обґрунтованих напрямів подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 на дохідну та видаткову частини місцевих бюджетів як ефективних способів врегулювання дії фіскального механізму та міжбюджетних відносин загалом.
9
Dobosh, N. M., K. P. Danylkiv та P. A. Horyslavets. "Формування доходів об'єднаних територіальних громад в умовах удосконалення податкового законодавства". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 46–51. http://dx.doi.org/10.15421/40280408.
Анотація:
Досліджено вплив податків та відповідно податкової політики держави на формування доходів об'єднаних територіальних громад. В умовах бюджетної децентралізації зміни бюджетного та податкового законодавства призведуть до відповідних змін структури податкових надходжень та їх розмежування між бюджетами різних рівнів. Комплексна децентралізація передбачає широкомасштабний процес, у ході якого виділяють окремі елементи бюджетних і небюджетних джерел фінансових ресурсів та визначають особливості їх впливу на позитивний результат проведених реформ. Проаналізовано сучасну модель міжбюджетних відносин в Україні. Встановлено чинники формування доходів місцевих територіальних громад та оцінено вплив на їх соціально-економічний розвиток. Визначені можливості і загрози проведення децентралізаційної реформи не мають стати на заваді для її реалізації. Надано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності податкової реформи в Україні, які мають за мету дати змогу територіальним громадам сформувати прогресивний та раціональний бюджет. Проведене дослідження окреслює проблеми та пропонує основні шляхи наповнення місцевих бюджетів. Це стане рушійною силою та стимулом для ефективного соціально-економічного розвитку територій.
10
Польська, Людмила Олександрівна. "АРХЕТИПИ РОЗВИТКУ ФОРМ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД". Public management 26, № 1 (19 липня 2021): 196–217. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-196-217.
Анотація:
Досліджено основні аспекти взаємодії публічного та приватно- го сектора. Проаналізовано: розвиток форм публічно-приватної взаємодії за допомогою архетипного підходу; поняття архетипу сільських територій, а та- кож явище публічно-приватного партнерства; основні моделі публічно-при- ватного партнерства. Запропоновано організаційно-нормативні механізми удосконалення системи публічного управління на засадах публічно-приват- ного партнерства в контексті забезпечення сталого розвитку сільських тери- торіальних громад. На основі проведеного ґрунтовного аналізу різних систем та моделей публічно-приватного партнерства було визначено основні сфери сільськогосподарського розвитку та розвитку сільських територіальних гро- мад, щодо яких можна ефективно застосовувати інструменти публічно-при- ватного партнерства з метою досягнення сталого соціально-економічного розвитку сільських територій та максимально ефективного використання їх виробничого потенціалу. Також запропоновані шляхи удосконалення норма- тивно-правової бази, що регулює суспільні відносини у сфері публічно-приватного партнерства. Наголошується на необхідності включення сільсько- господарської сфери до переліку об’єктів публічно-приватного партнерства, визначених у Законі України “Про державно-приватне партнерство”. До- цільно також розширити саме поняття державно-приватне партнерство, використовуючи міжнародний термін “публічно-приватне партнерство”, яке більш точно визначає сутність договірних відносин, між державними та місцевими органами влади з приватними партнерами. В контексті проаналі- зованих нормативно-правових актів щодо розвитку інституту публічно-при- ватного партнерства було визначено основні сфери публічно-приватного партнерства задля розвитку сільського господарства та сільських регіонів. Загалом, запропоновано сфери які було б доцільно розвивати в рамках пу- блічно-приватного партнерства, а саме: сфера екологічного землекористу- вання та меліорації, агрострахування, сталий розвиток сільських регіонів за рахунок будівництва інфраструктурних об’єктів та надання послуг громаді. Таким чином, у дослідженні визначено моделі публічно-приватного партнер- ства, а також сфери їх застосування, що можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування для розроблення майбутніх партнерських угод щодо розвитку аграрної сфери та сталого соціально-еко- номічного розвитку сільських територіальних громад.
Дисертації з теми "Соціально-економічного розвиток територій":
1
Полівода, К. І., Альона Володимирівна Ключник, Alena Klyuchnik та Алена Владимировна Ключник. "Транскордонний ефект міжнародного співробітництва прикордонних регіонів України". Thesis, Миколаївський національний аграрний університет, 2017. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3013.