Добірка наукової літератури з теми "Стилістичні фігури"

Purpose. The purpose of the current article is to describe syntactic stylistic figures based on the transposition of syntactic structures. The above-mentioned figures are classified, their percentage ratio and stylistic functions in the novels by Charlotte Bingham are outlined.Methods. The current study uses a combination of general scientific (analysis-synthesis method, continuous sampling method, descriptive method, quantitative analysis) and linguistic methods. The definitional analysis is used to clarify linguistic terms and notions specified by the research topic. The word-formation analysis is used to single out word-formation patterns of the analysed language units. The stylistic analysis is used to research into syntactic stylistic figures based on the transposition of syntactic structures and study their stylistic colouring in certain communicative situations.Results. The article presents a study of syntactic stylistic figures based on the transposition of syntactic structures in the novels by Charlotte Bingham. The term “transposition of syntactic structures” has been defined as transposition of the sentence model in the context that results in the unexpected turn in the logical meaning and additional connotations. Syntactic stylistic figures based on the transposition of syntactic structures have been classified into three groups: quasi-declarative, quasi-interrogative and quasi-negative sentences. It has been researched that in the novels by Charlotte Bingham transposition of syntactic structures is chiefly represented by quasi-affirmative sentences (48.8%). It has been revealed that quasi-declarative sentences are used in dialogues to mark colloquial speech. It has been ascertained that the transposition of interrogative sentences is less frequent (41.3%) and is mainly used to refer to the character’s self-talk. It has been substantiated that quasi-negative sentences are infrequent (9.9%) and are chiefly used to weaken the positive qualities of the denoted reality.Conclusions. The novels by Charlotte Bingham contain all types of syntactic stylistic figures based on the transposition of syntactic structures. The above-mentioned figures are chiefly represented by the transposition of declarative (48.8%) and interrogative (41.3%) sentences. Quasi-negative sentences are infrequent (9.9%).Key words: declarative sentence, interrogative sentence, negative sentence, reevaluation, syntactic stylistic figures. Мета пропонованого дослідження – розглянути синтактико-стилістичні фігури із транспозицією типів речень, здійснити їхню типологізацію, визначити їхнє кількісне співвідношення та охарактеризувати їхні стилістичні функції у романах Шарлотти Бінґхем.Методи. У роботі використано загальнонаукові (аналіз та синтез, суцільна вибірка, описовий метод, кількісний аналіз) і власне лінгвістичні методи. Дефініційний аналіз – для уточнення лінгвістичних термінів та понять, окреслених темою дослі-дження; словотвірний аналіз – для встановлення словотвірних структур відповідно до способів словотвору; стилістичний аналіз – для вивчення синтактико-стилістичних фігур із транспозицією типів речень, з’ясування їхнього стилістичного забарвлення в аналізованих комунікативних ситуаціях.Результати. Дослідження присвячено вивченню синтактико-стилістичних фігур із транспозицією типів речень у романах Шарлотти Бінґхем. Визначено, що транспозиція типів речень – це використання синтаксичних структур у невластивих їм логіко-предметних значеннях та з додатковими конотаціями. Синтактико-стилістичні фігури з транспозицією типів речень поділено на три групи: із переосмисленням розповідного (І група), запитального (ІІ група) та заперечного (ІІІ група) речень. Встановлено, що у романах Шарлотти Бінґхем превалюють фігури першої групи (48,8%). Розкрито, що вони використовуються у діалогічному мовленні персонажів як маркер розмовного стилю. З’ясовано, що фігури другої групи вживаються авторкою дещо рідше (41,3%), передусім позначаючи ведення персонажем внутрішнього діалогу. Розкрито, що третя група фігур є найменш численною (9,9%) і використовується насамперед задля послаблення позитивних якостей позначуваного.Висновки. У романах Шарлотти Бінґхем представлено всі різновиди синтактико-стилістичних фігур із транспозицією типів речень. З-поміж них найбільш поширеними є фігури з переосмисленням розповідного (48,8%) та запитального (41,3%) речень. Група фігур із переосмисленням заперечного речення є найменш репрезентативною (9,9%).Ключові слова: заперечне речення, запитальне речення, переосмислення, розповідне речення, синтактико-стилістичні фігури

Стаття присвячена лінгвістичному дослідженню англомовних рекламних текстів. У статті аналізуються лексичні та стилістичні мовні засоби, використання яких сприяє збагаченню експресивності тексту, викликає інтерес у споживача та посилює бажання придбати товар, що рекламується. Актуальність теми дослідження полягає у тому, щоб виявити та продемонструвати величезний спектр використання лексичних та стилістичних мовних засобів у рекламному тексті, який досі залишається не до кінця дослідженим та перебуває у постійному центрі уваги мовознавців. У статті розглянуто поняття реклами – одного із провідних засобів комунікації та основного інструмента у маркетинговій галузі, який застосовують для передачі інформації щодо певних продуктів чи послуг широкому загалу. Особливу увагу приділено рекламним текстам та слоганам реклами косметичних засобів, продуктів харчування тощо. У тексті детально розглядаються такі лексико- стилістичні засоби: синоніми, антоніми, омоніми, полісемія, риторичні фігури (звертання, антитеза, евфемізми, персоніфікація, заперечення, гра слів), експліцитний та імпліцитний способи розповсюдження інформації, еліптичні конструкції, різноманітні форми діалогічності. У статті зазначається, що у створенні рекламних текстів та слоганів важливим є ретельний відбір мовних засобів, які відповідатимуть стилістичній тональності відповідно до конкретної комунікативної ситуації, характеру адресата, середовища функціонування та інтенції. У процесі аналізу сорока двох рекламних текстів виявлено найбільшу частоту застосування лексичних мовних засобів у текстах реклами косметичних засобів. Виявлено також і найбільш використовувані стилістичні мовні засоби у рекламі продуктів харчування та косметичних засобів. Таким чином, від коректного застосування кожного лексичного (синоніми, антоніми, омоніми, полісемія, експліцитність та імпліцитність) та стилістичного (риторичні фігури, еліптичні конструкції, форми діалогічності) мовних засобів буде залежати ефективність сприйняття реклами аудиторією.

Purpose. The task of this article is to study the use of gemination that is the stylistic device of repetition. It is used to depict the emotional states of the characters in the novel “451 degrees Fahrenheit” by the American writer Ray Bradbury. Until now this topic has not been examined thoroughly in scientific studies. It seems interesting to mark gemination as positive and negative one by means of the context that helps to acquire a certain expressive and evaluative judgment.Methods. The research is carried out using a descriptive method for cataloguing, systematization, and classification of factual material, as well as methods of theoretical generalization and analysis. The method of contextual analysis is used to clarify the role of expressive means in the text of the novel. This method is aimed at revealing the context, taking into account the author’s intention, and commented on the means of expression used by the writer. The application of these methods allows analyzing the use of the stylistic figure gemination as an expression of the characters’ different emotional states.Results. The article considers the theoretical aspects of repetition and stylistic devices which are based on its principle. In the novel, repetition functions as one of the principles to verbalize the expression of the characters’ emotional states. The views of linguists on the peculiarities of gemination’s functioning in the language are analyzed. The attempt to give the definition to this stylistic device is made. In linguistics, gemination is characterized as a phenomenon of the expressive syntax that has a contact location. The achievement of the influential effect is due to redundancy. Conclusions. The analyzed examples which are based on gemination mostly describe negative emotions. The number of examples in the novel where gemination is used to denote positive emotions is rather small. It is emphasized that such a distribution is not usual as it depends on the genre, the text’s general tone, and the context of the analyzed stylistic device.Key words: repetition, stylistic devices, expressive syntax, fiction, function, emotion. Мета наукової розвідки полягає в дослідженні вживання стилістичної фігури повтору гемінації, яку використано для зображення емоційного стану персонажів у романі американського письменника РеяБредбері «451 градус за Фаренгейтом», що до сьогодні не ставало предметом ретельних наукових студіювань. Цікавим видається позитивне та негативне маркування стилістичної фігури, яка залежно від контексту набуває певного експресивно-оціночного судження.Методи. Дослідження здійснено за допомогою описового методу – для інвентаризації, систематизації і класифікації фактологічного матеріалу, а також методів теоретичного узагальнення та аналізу. Для з’ясування ролі експресивного засобу в тек-сті роману було використано метод контекстуального аналізу, який спрямовано на розкриття контексту з урахуванням задуму автора та було прокоментовано виражальні засоби, якими послуговувався письменник. Використання зазначених методів дозволило здійснити аналіз уживання стилістичної фігури гемінація як виразника різних емоційних станів персонажів твору.Результати. У статті розглянуто теоретичні аспекти фігури мови повтору та стилістичних фігур, які засновані на його принципі. У тексті роману повтор функціонує як один із принципів вербалізації вираження емоційних станів персонажів. Детально проаналізовано ті з них, які використано як інструмент досягнення експресивності. Розглянуто точки зору вчених-лінгвістів на особливості функціонування гемінації в мові та зроблено спробу надати дефініцію зазначеному явищу. У науко-вих лінгвістичних розвідках гемінація характеризується як фігура експресивного синтаксису. Зазначене явище має контактне розташування, а досягнення впливового ефекту відбувається за рахунок надлишковості. Вживання гемінації у тексті привер-тає увагу читачів, акцентує увагу на найголовнішому, допомагає відобразити настрій та емоції героїв твору.Висновки. У статті звернено увагу на вживання стилістичних фігур, які засновано на принципі повтору і є семантико-стилістичною домінантою у творі письменника. Досліджувані приклади, які засновані на вживанні фігури мови гемінації, в основному описують негативні емоції. Кількість прикладів у романі, де гемінація вживається на позначення позитивних емоцій, складає незначну кількість. Наголошено, що такий розподіл не є закономірним, а залежить від жанру, загального тону твору та контексту аналізованої фігури. Ключові слова: повтор, стилістичні засоби, експресивний синтаксис, художній текст, функція, емоція.

Дослідження присвячено опису метонімічної групи фігур заміщення і їх репрезентації в романах Шарлотти Бінґхем. Мета пропонованого дослідження – розглянути фігури заміщення метонімічної групи, здійснити їх типологізацію, схарактеризувати їх стилістичні функції та встановити їх відсоткове співвідношення в романах Шарлотти Бінґхем. У роботі використано загальнонаукові (аналіз та синтез, суцільна вибірка, описовий метод, кількісний аналіз) і власне лінгвістичні методи. Дефініційний аналіз – для уточнення лінгвістичних термінів та понять, окреслених темою дослідження; стилістичний аналіз – для вивчення фігур заміщення метонімічної групи, з’ясування їх стилістичного забарвлення в аналізованих комунікативних ситуаціях. Визначено, що фігури заміщення – це вторинні найменування, які існують у мові в «готовому» вигляді або створюються в мовленні на основі регулярних моделей. Встановлено, що до метонімічної групи означених фігур належать метонімія, синекдоха, перифраз, евфемізм та дисфемізм. Досліджено, що в романах Шарлотти Бінґхем превалюють перифраз (42,6%) і метонімія (37,1%). Описано різновиди перифразу та розкрито, що в досліджуваних творах він функціонує як засіб додаткової характеризації позначуваного. Окреслено моделі метонімічного перенесення в романах Шарлотти Бінґхем. З’ясовано, що в означених творах метонімія використовується передусім задля виділення певної ознаки позначуваного. Розкрито, що в романах Шарлотти Бінґхем дещо рідше трапляється синекдоха (16,2%), яка полягає в кількісному співставленні предметів і явищ; окреслено її різновиди. З’ясовано, що найменш репрезентативними в романах Шарлотти Бінґхем є евфемізм (3,3%) та дисфемізм (0,8%). Описано, що евфемізм використовується авторкою як засіб пом’якшення неприємної істини, а дисфемізм – задля відображення емоційно-оцінного стану персонажів.

У статті подано аналіз стилістичних фігур і тропів, які використовує англійський поет-гуманіст XVI ст. Едмунд Спенсер у циклі сонетів «Amoretti». Автор досліджує значення стилістичних прийомів для цілісності розуміння поетичної манери Е. Спенсера.

Стаття присвячена аналізу стилістичних особливостей чорного гумору в такому продукті медійного дискурсу, як комедійний анімаційний фільм. Досліджується ступінь вивчення такого багатогранного явища, як гумор у сучасному мовознавстві. Особлива увага приділяється розкриттю сутності феномена чорного гумору як особливого виду комічного. Обґрунтовано актуальність дослідження й проаналізовано низку теоретичних праць, присвячених вивченню різноманітних аспектів прояву й функціонування чорного гумору в літературі, мистецтві, мовознавстві, перекладознавстві, кінопродукції тощо. Виокремлено низку характерних ознак, які вирізняють чорний гумор з-поміж інших видів комічного. З’ясовано, що в досягненні чорно- гумористичного ефекту, який відображено на стилістичному рівні в комедійному анімаційному фільмі «Родина Адамсів», значну роль відіграють засоби мовної виразності, як-от: тропи й фігури мовлення. Аналіз стилістичних фігур, уживання яких сприяє створенню комічного ефекту в межах зазначеного медійного продукту, дав змогу визначити такі їх види, як метафора, персоніфікація, порівняння гіпербола, літота, каламбур, силепсис, зевгма, антитеза, перифраз. Використання засобів увиразнення мовлення може мати різну мету. Так, каламбур і полісемія допомагають створити ефект двозначності й невідповідності, що лише підсилює комічність ситуації. З’ясовано, що сутність створення ефекту комічності полягає в порушенні законів логіки, невідповідності між очікуванням і реальністю, що зумовлює появу контрасту, а також виникнення додаткового сенсу, спричиненого явищем імпліцитності. Отже, гумор віддзеркалює злам стереотипів, трансформацію уявлень про навколишню дійсність і моделі мови, що породжує протиріччя образів і сенсів. Перспективи подальших досліджень полягають у більш ґрунтовному вивченні специфіки чорного гумору як складника медіапростору, а також його впливу на реципієнта; вивченні мовних особливостей чорного гумору як особливої форми комічного.

The article considers stylistic devices in the essay of Ye. Sverstyuk “Cathedral in Scaffolding” as important linguistic means of expressiveness and logic organization of the publicistic text. Studying the category of expressiveness, which is provided by language means, is especially relevant for the study of the journalistic style genres, which perform two main interrelated functions – informing and affecting the reader. The purpose of the research is to analyze stylistic devices in Yevhen Sverstiuk’s essay “Cathedral in Scaffoldingˮ as important linguistic means of the logical and emotionally-expressive organization of the text. The emphasis is laid on the analysis of the figures of speech, most inherent in the intellectual and polemic style of the author’s narrative, namely, antithesis, parcelling, rhetorical questions, inversion, and stylistic devices of repetition (anaphora, epiphora), composite links. Stylistic devices make the text logical and expressive. The logical function of a stylistic device provides information correctness of the text, promotes its division into semantic segments/ fragments. The expressiveness is achieved by mental operations of convergence or opposition of concepts due to skillful changes of the author’s language tactics and results in the enhanced influence on the reader. Ye. Sverstyuk uses stylistic figures to draw the attention of the addressee (by highlighting keywords), to emphasize his point of view and provide the coherence of the discourse.

У статті з’ясовуються комунікативно-прагматичні функції безсполучниковості. Особливості використання асиндетону досліджуються на матеріалі інформаційного та публіцистичного мовлення. Безсполучниковість розглядається як стилістична фігура, заснована на пропускові сполучних засобів між компонентами речення. Дослідження стилістичних фігур у мовленні сучасних мас‑медіа відкриває перспективи в поглибленні знань про тексти різного функційного призначення.

Гарячий Е. В. Лінгво-стилістичні властивості іспаномовних вузькоспеціальних статей за тематикою ПОЛІТРАВМА : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. Е. Шаргай. Запоріжжя : ЗНУ, 2022. 90 с.
UA : Об’єкт дослідження: лінгво-стилістичні властивості іспаномовних медичних статей. Мета роботи: визначення та опис структурних та семантико-стилістичних ознак наукового тексту, що функціонує в межах сучасного іспаномовного медичного дискурсу. Теоретико-методологічні засади: ключові положення понять «стиль» та «жанр» у сучасному мовознавстві; логіко-композиційна структура тексту; мовно-стилістична специфіка жанру медичної статті в сучасній іспанській мові. Отримані результати: сучасна наукова медична стаття є особливим жанром наукового стилю, якій притаманні специфічні риси: широке використання спеціальних термінів, абревіатур, складних синтаксичних конструкцій, вживання цитат, посилань на першоджерела. Завдяки ним медична стаття є беземоційною, об’єктивною, точною й аргументованою та повністю відповідає структурі IMRAD, яка створює баланс між точністю роботи та стислістю її викладу. Основними засобами внутрішньотекстового зв’язку вузькоспеціальних іспаномовних статей є семантичний, формально-граматичний та логічний, які повною мірою дозволяють трансформувати інформацію у текст та значно покращити її передачу та сприйняття. Лінгвістичними особливостями є вживання слів у прямому значенні, чіткість викладу думки та логічна побудова тексту, наявність специфічних медичних термінів, широке використання складних синтаксичних конструкцій з чітким логічним зв'язком між компонентами. Стилістичними властивостями є переважання фігур накопичення, адже точне, логічне та конкретне представлення спеціальної інформації виключає будь-які художні маніпуляції з текстом та формою його викладу.
IS : Objeto de investigación: propiedades lingüísticas y estilísticas de artículos médicos hispanos. Objetivo del trabajo: definición y descripción de los rasgos estructurales y semántico-estilísticos de un texto científico, que funcionan dentro de un discurso médico moderno en la lengua española. Los principios teóricos y metodológicos son la clave de los conceptos de «estilo» y «género» en la lingüística moderna, y las técnicas lingüísticas y estilísticas de la filología moderna. Resultados obtenidos: un artículo médico científico moderno es un género especial de estilo científico, que tiene características específicas, como un amplio uso de términos especiales, abreviaturas, construcciones sintácticas complejas, amplio uso de citas y enlaces a las fuentes primarias. Gracias a esto, el artículo médico no es emocional, sino objetivo, exacto, probado y corresponde plenamente a la estructura de IMRAD, lo que crea un equilibrio entre la precisión del trabajo y la brevedad de su presentación. Los principales medios de cohesión de los artículos hispanos especializados en el tema POLITRAUMA son semánticos, gramaticalmente correctos y lógicos, y permiten transformar plenamente la información en texto y mejorar significativamente su transmisión y percepción. Las características lingüísticas son el uso de palabras en sentido literal, la armonía de la presentación del pensamiento y la construcción lógica del texto, la presencia de términos médicos específicos, el uso generalizado de oraciones complejas con una clara conexión lógica entre los componentes. Los rasgos estilísticos son el predominio de figuras de acumulación, porque la presentación exacta, lógica y concreta de información especial excluye cualquier manipulación artística del texto y la forma de su presentación.

Нікуліна Є. О. Лексико-стилістичні особливості реалізації концепту «Gesunde Ernährung» у німецькій і українській культурах : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. кервник Л. В. Федоренко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 61 с.
UA : Дипломна робота – 61 стор., 60 джерел, 4 додатки Об’єкт дослідження: процес аналізу лексичних одиниць та креолізованих текстів німецької та української мов. Мета роботи: розкриття лексико-стилістичних своєрідностей відображення концепту GESUNDE ERNÄHRUNG/ ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ в українській та німецькій мовах. Теоретико-методологічні засади: проблематика класифікації терміну концепт (А.П. Бабушкін, О.Є. Кибрик, В.І. Карасик, Ю.С. Степанов, А.Н. Приходько, М.Ф. Алефіренко, Л.В. Федоренко та ін.); висвітлення способів пропагування здорового харчування у Німеччині та Україні; характеристика стилістичних засобів мови. Отримані результати: концепт GESUNDE ERNÄHRUNG/ ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ є більш багатогранним у німецькій, аніж в українській культурі. Це обумовлено кількістю семантично зв’язаних прикметників у мові. Українські лексеми, що відносяться до даного концепту творяться здебільшого префіксальним (зне-)способом, а німецькі – за допомогою різноманітних закінчень (-arm, -frei). Стилістична репрезентація концепту здорового харчування на прикладі креолізованих текстів представлена більшою мірою стилістичними фігурами. Найчастотнішими стилістичними засобами в цих мовах є риторичні звертання, гіпербола, метафора, повтор та анафора. Аналіз лексичного матеріалу показав перевагу у транслюванні концепту GESUNDE ERNÄHRUNG саме в німецькій мові.
DE : Die Frage nach dem Zusammenhang von Sprachsystem und Kultur wird immer wichtiger. In diesem Zusammenhang besteht Interesse an Möglichkeiten, eine solche Symbiose auszudrücken, wobei ein Beispiel der Begriff Konzept ist. In dieser Forschung werden wir die lexikalischen und stilistischen Besonderheiten der Interpretation dieses Begriffs betrachten. Das Ziel dieser Arbeit ist es, die lexikalischen und stilistischen Besonderheiten der Darstellung des Konzepts GESUNDE ERNÄHRUNG/ ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯim Ukrainische und Deutsche Sprachen aufzuzeigen. In unserer Arbeit haben wir lexikalische Einheiten und kreolisierte Texte beider Sprachen analysiert. In dieser Forschung widmen wir uns der Frage der Interpretation des Konzepts in der Linguistik, den Möglichkeiten, den Konzept der gesunden Ernährung auf Staatsebene zu reproduzieren, sowie den Besonderheiten von Stilmitteln. Die Studie ergab, dass die deutsche Sprache eine differenziertere Struktur des gewählten Konzepts aufweist als die ukrainische Sprache. Das wird die Anzahl semantisch verwandter Adjektive und Stilmittel am Beispiel kreolisierte Texte übertragen. Die häufigsten Stilmittel in diesen Sprachen sind rhetorische Mittel, Hyperbel, Metaphern, Wiederholungen und Anapher.