Готові списки джерел за темами / Структура тексту

Добірка наукової літератури з теми "Структура тексту"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 4 травня 2022

Оновлено: 28 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Структура тексту".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Структура тексту":

I.K., Kobyakova, and Chaika T.Yu. "THE ISSUE OF PRESERVING THE TEXT DEEP STRUCTURE IN TRANSLATION (USING THE EXAMPLE OF ECONOMIC TEXTS)." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-16.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Мета статті– уточнити основні положення класичної концепції глибинних структур речення в контексті перекладацьких трансформацій і перекладацької майстерності, виявити основні труднощі при використанні концепції глибинних структур під час перекладу і визначити оптимальні шляхи їх вирішення.Методи. У процесі дослідження були використані такі методи: аналізу і синтезу (визначення сутнісних характеристик поняття «глибинна структура»); зіставлень (дослідження моделей трансформації і їх особливостей у процесі перекладу тек-стів економічної спрямованості); системно-структурний (виявлення взаємозв’язків і взаємозалежностей глибинних та поверх-невих структур).Результати. Одна з найважливіших умов успішної перекладацької діяльності – максимально повне збереження змісту тексту в процесі перекладу. В умовах перетворення глибинної структури вихідного тексту на поверхневу структуру мовою перекладу перед перекладачем постає проблема вибору з безлічі допустимих поверхневих структур тієї єдиної, яка най-кращим чином здатна передати не тільки експліцитні, а й імпліцитні компоненти тексту. У процесі перекладу спеціальних галузевих текстів ця задача особливо актуальна. Так, ігнорування фонових знань про національно-культурні традиції ділового спілкування може привести до серйозного спотворення первинного сенсу тексту. А це своєю чергою може стати причиною невдачі ділових контактів. Концепція глибинних і поверхневих структур є досить корисним інструментом, який дає змогу успішно здійснювати перекладацьку діяльність при перекладі складних із семантичної і синтаксичної точок зору конструкцій. Збереження семантики вихідного тексту при максимально повному врахуванні імпліцитного контексту і фонових знань – першочергове завдання перекладача. Теорія глибинних і поверхневих структур є одним з інструментів, який здатен допомогти перекладачеві не тільки структурувати текст, але й максимально ефективно працювати з його семантикою, синтаксисом і фонологією.Суттєвою перекладацькою проблемою залишається пошук найбільш релевантного варіанту поверхневої структури, яка здатна зберегти глибинну структуру тексту-оригіналу з урахуванням усього масиву імпліцитних смислів. З огляду на це, тек-сти економічної спрямованості становлять певний інтерес, оскільки традиції ділового спілкування в різних культурах є свого роду додатковими фоновими знаннями, які необхідно враховувати у процесі перекладу.Висновки. Знання про особливості глибинних і поверхневих структур текстів тих чи інших жанрів дають пере-кладачеві змогу більш якісно здійснювати перекладацьку діяльність. Систематизація перекладацької діяльності в цьо-му контексті передбачає організацію роботи поетапно: спочатку аналізується поверхнева структура вихідного тексту, з використанням правил синтаксичних трансформацій перекладач описує глибинну структуру тексту, а потім з урахуван-ням специфіки мови перекладу переводить цю глибинну структуру в поверхневу структуру мови перекладу. Результати дослідження можуть бути використані в практичній перекладацькій діяльності для забезпечення більш чіткого уявлення про глибинну структуру і семантичної еквівалентності вихідного і цільового текстів. Результати дослідження сприяють удосконаленню практичних напрацювань щодо особливостей роботи з глибинними структурами перекладацьких текстів економічної спрямованості. Подальші перспективи дослідження можуть бути пов’язані з уточненням найбільш доціль-них у конкретних перекладацьких ситуаціях моделей трансформації глибинної структури вихідного тексту в поверхневу структуру тексту перекладу. Purpose. The paper intends to clarify basic provisions of the deep structure as a theoretical construct in the context of translation skills. The purpose of the article is also to identify the main difficulties in using the deep structures concept in the translation process and to determine the best way of addressing them.Methods. The following methods are used in the research process: analysis and synthesis (in determining the substantive characteristics of the concept “deep structure”); comparison (in studying models of transformation and their peculiarities in context of economic texts translating); systemic-structural (in identifying relationships between deep and surface structures).Results. One of the most important conditions for successful translation activities is the preservation of the content in translation. When transforming the deep structure of the source text into a surface structure in the target language, the translator is faced with the problem of choosing from the set of admissible surface structures the only one that is best able to convey not only explicit, but also implicit components of the text. This task is especially relevant when translating specialized industry texts. So, ignoring the background knowledge about the national and cultural traditions of business communication can lead to a serious distortion of the original meaning of the text. And this, in turn, can cause the failure of business contacts. The concept of deep and surface structures is a very useful tool for successfully translating complex semantic and syntactic constructions. Preservation of the original text semantics with maximum consideration of the implicit context and background knowledge is the first task of the translator. The theory of deep and surface structures is one of the tools that can help the translator not only structure the text, but also work as efficiently as possible with its semantics, syntax and phonology.Conclusions. Knowledge of the different genres text’s deep and surface structures peculiarities enables the translator to perform better translation activities. The systematization of translation activities in this context involves the organization of work in phases: first of all the source text surface structure is analyzed, then using the rules of syntactic transformations the translator describes the text deep structure, and then, taking into account the specifics of the translation language, translates this deep structure into the target language surface structure. The study results could be used in practical translation to provide a clearer understanding of the deep structure and to ensure semantic equivalence between the source and the target texts. The study results contribute to the improvement of practices, which are related to the peculiarities of working with deep structures of economic translations. Further prospects for the study could be related to the clarification of the most appropriate models in specific translation situations for transforming the underlying structure of the source text into a surface structure of the text.

Рускуліс, Л. В., та М. О. Ковалик. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОБОТИ З НАУКОВИМ ТЕКСТОМ У ЗВО: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 69–45. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-06.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

У статті наголошено, що домінантним завданням закладів вищої освіти є формування науково зрілого студента, який здатен створювати і продукувати наукову продукцію; на основі аналізу наукових джерел з’ясовано поняття «науковий текст», який визначено як засіб передавання наукового способу мислення, наукових знань про той чи той науковий предмет дослідження, який впливає на науковий прогрес людства; звернено увагу на поділ текстів за будовою на: первинні (основна мета – передавання первинної інформації, здобутої під час наукових студіювань (монографія, дисертація, дипломні роботи бакалавра та магістра)); вторинні (основна мета – аналіз змісту первинних текстів (наукова стаття, тези, реферати, анотації, огляди, звіти тощо)); охарактеризовано принципи укладання наукових текстів: змістовної насиченості; наукової інформативності; новизни наукового тексту; змістової завершеності; проблемності; доступності фахівцеві тієї чи тієї галузі; інтертекстуальності; доведено, що принцип інтертекстуальності дає можливість виокремити різновиди текстів, які є складниками наукового, а саме оглядового, методологічного, емпірико-фактологічного, теоретичного, пояснювального й додаткового текстів; висвітлено вимоги до наукового тексту: чітка структура; обдумане використання графічного матеріалу; системність у процесі написання тексту; виправдане використання цифр і фактів тощо; розроблено та запропоновано систему завдань, які пропонують роботу над текстами, що є взірцями різних підстилів наукового стилю (власне науковий, науково-методичний, науково-інформаційний, науково- діловий, науково-фантастичний); передбачено, що студенти не тільки аналізуватимуть тексти на лексичному, граматичному та стилістичному рівнях, а й самостійно укладатимуть словник термінів майбутньої професії; працюватимуть над написанням наукових статей та тез, укладаючи список необхідної літератури та reference.

Мирошниченко, Мария Павловна. "ПРО ПРОЕКТИВНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ (НА МАТЕРІАЛІ НОТАТОК І.Ю. РЕПІНА ТА О.М. ГОРЬКОГО ПРО Л.М. ТОЛСТОГО)". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, № 70 (2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.05.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

У статті досліджуються елементи проективності художнього твору на матеріалі нотаток І.Ю. Рєпіна та О.М. Горького про Л.М. Толстого. Слідом за М.М. Правдіним проективність твору визначається як подібність ефекту від зображуваного та зображення у свідомості реціпієнта на рівні конкретного образу. Перехід реціпієнта від тексту до дійсності, який відбувається на рівні деякого усвідомлення, розуміння, характерний для текстів концептуального типу. Ці ж принципи відображення дійсності у текстах (у широкому розумінні) можуть бути виділені і при сприйнятті вербальних текстів, однак у цьому випадку проективність та концептуальність постають як результат вторинного розмежування цих двох принципів, яке проводиться на фоні концептуального відображення дійсності вербальним текстом. Автором виділяються такі одиниці тексту, що зумовлюють його проективність, як здатність займати певне місце в просторі і часі, структура та характерний зовнішній вигляд, а також експресивність, експліцитність Я автора, документализм, невеликий розмір тексту, короткі речення, ритм, особливості інтонації та повтори. Робиться висновок про значно більшу проективність нотаток І.Ю. Рєпіна про Л.Н. Толстого в порівнянні з нотатками О.М. Горького, що підтверджує гіпотезу про те, що проективність відноситься до властивостей мислення та світосприйняття художника і проявляється у різних сторонах його діяльності.

Сімович, Оксана. "Символ – значення – словник: шляхи інтерпретації". Gwary Dziś 10 (15 грудня 2018): 111–25. http://dx.doi.org/10.14746/gd.2018.10.9.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Вербальний символ – це багатопланова відкрита семантична структура, що має здатність в одному контексті виявляти кілька символічних значень одночасно. Проблеми лексикографічної фіксації та, відповідно, визначення семантики символу зумовлена його складною внутрішньою природою, неоднозначністю тлумачення, залежністю інтерпретації від індивідуального прочитання тексту та символу в ньому. Кожне нове прочитання навіть того самого чи іншого тексту викликатиме нові асоціації та нову інтерпретацію, залучатиме до цього процесу інші тексти й символи. Дослідження присвячено проблемам лексикографічної фіксації традиційних вербальних символів. Найбільше можливостей мають словники обрядової лексики, у яких за описом слова часто прихований символічний зміст.

Михайленко, В. М. "Структура як основа аналізу публіцистичного тексту". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 23 (2009): 191–99.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Серажим, К. С. "Структура тексту як складова процесу комунікації". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Журналістика, Вип. 8 (2000): 60–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Серажим, К. С. "Структура тексту та принципи редакторського втручання". Наукові записки Інституту журналістики 37, жовтень - грудень (2009): 21–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ахмад, І. М., та О. В. Семида. "АСОЦІАТИ НАЗВ ЧАСТИН ДОБИ КВАЛІТАТІВНО-ПРЕДМЕТНОЇ СЕМАНТИКИ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-2.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

У статті проаналізовано асоціативно-семантичну кореляцію назв частин доби та лексем з якісно-об’єктивним значенням. Обґрунтовано принципи включення слів у склад асоціативно-семантичних груп, виділено смислові ознаки, за допомогою яких здійснюється зв’язок між рефлексемами та кауземами. Склад і структура асоціативно-семантичних груп з вершинними словами «ранок», «день», «вечір» і «ніч» визначено як смислові ознаки, завдяки яким реалізується смисловий зв’язок каузем з рефлексемами. Простежується реалізація асоціативно-смислових зв’язків вивчених лексем на рівні тексту. Серед традиційно виділених лексичних парадигм асоціативно-семантична група посідає особливе місце. Вона формується як на основі причинно- наслідкових зв’язків реалій навколишнього світу, так і з урахуванням смислових взаємодій лексем у мові. Склад і структура цієї парадигми зумовлена смисловою структурою початкового слова. Виходячи з подібності номінованих реалій, рефлекси, які представляють загальний для каузем семантичний атрибут, у межах такої парадигми розподіляються по денотативних зонах. Кожен із членів АСГ може виступати як каузема стосовно інших слів формується асоціативно-семантична група другого рівня, рефлекси другого рівня виступають збудниками АСГ третього рівня тощо. Разом члени АСГ усіх рівнів, прямо або опосередковано семантично пов’язані з початковою кауземою, утворюють асоціативно-смислову структуру. У результаті досліджень було визначено склад та архітектуру асоціативно- смислової структури з кауземою «ранок». Він поєднує у собі рефлекси двох рівнів, які семантично пов’язані з кауземою через часові, якісно-часові та якісно-об’єктивні ознаки. Асоціативний зв’язок лексеми зумовлюється співвідношеннями явищ об’єктивного світу. Оскільки назви частин дня належать до однієї і тієї ж лексико-семантичної групи і містять однакові смислові ознаки у смисловій структурі, логічно припустити існування стандартних парадигм з кауземами – назвами частин доби. Формування та опис таких парадигм формує майбутнє дослідження. У статті також визначена роль контексту у виявленні асоціативно-смислових зв’язків, подано приклади спільного функціонування кауземів та рефлексем у контексті. Перспективою дослідження є опис складу та структури типової асоціативно-семантичної групи з причинною назвою частин дня

АНДРУШЕНКО, Олена. "ТЕОРІЯ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ДИСКУРСУ – НОВІТНІЙ НАПРЯМ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ РЕЧЕННЯ В КОРПУСАХ ТЕКСТІВ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 11–18. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.1.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

У статті представлено сучасні концепції вивчення інформаційної структури (ІС) речення та можливість їх застосування під час дослідження електронних синхронійних і діахронійних корпусів текстів. Висвітлено методи й методики для розробки автоматичного алгоритму аналізу ієрархії типів інформації в дискурсі – даної й нової – з урахуванням декількох типів контекстів, а також аналізу речень з урахуванням альтернатив та істинності суджень. Доведено, що розмежування даної та нової інформації пов’язано з учасниками ситуації: адресантом та адресатом, а формування висловлень залежить від спільних знань учасників процесу комунікації та їхніх ставлень. Увагу приділено теорії репрезентації дискурсу, у якій представлені механізми, призначені для інтерпретації тексту та збереження його змісту. Розроблений інструмент пошуку інформації має містити окремий файл, у якому зберігаються записи про всіх індивідів, події тощо (дискурс-референтів), згаданих попередньо в тексті, а також запис того, що говориться про кожного з індивідів. Основною метою за аналізу даності є відстеження всіх дискурс-референтів (ДР). Так будується репрезентаційна структура (РС), яку ментально представляє адресант. Виявлено, що такий підхід вимагає врахування двох аспектів: сфери референтів і низки критеріїв побудови структури репрезентації, що сприяє декодуванню інформації. На підставі положень теорії репрезентації дискурсу відстежено такі основні типи контекстів: контекст дискурсу (той, у якому наявні попередньо згадані ДР), енциклопедичний (може містити слова ‘the king’, ‘God’ тощо), ситуативний контекст і контекст-сценарій (який випливає з узагальнень, як-от “All planes have pilots”). Ураховуючи окреслені типи контекстів, усю текстову інформацію можна визначати як дану (неспецифіковану), дану-активовану, дану-неактивовану, доступну, ситуативно доступну, передбачувану, загальну, нову (неконкретизовану). Описаний підхід, використаний для аналізу пам’яток, допомагає алгоритмізувати інформацію про елементи речення в різних корпусах текстів.

Makarenko, Oleksii Volodymyrovych. "ПСАЛМОВІ МОТЕТИ ОРЛАНДО ДІ ЛАССО: ЩОДО ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕКСТУ Й МУЗИКИ". Музичне мистецтво і культура 2, № 31 (20 травня 2021): 82–93. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-7.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Мета дослідження – розглянути особливості, послідовність і логіку втілення текстів псалмів у мотетах Орландо ді Лассо. Методологія дослідження. У дослідженні використовується метод семантичного аналізу музичного твору, що дає змогу від найдрібніших змістових еле- ментів прослідкувати структуру й логіку розгортання творів на псал- мові тексти. Наукова новизна. Уперше пропонується алгоритм побудови та порівняння структурно-семантичних моделей псалмових текстів і творів музичного мистецтва на їх основі. Висновки. При теоретичному аналізі мотетів на псалмові тексти виникає проблема багатошаровості структурно-семантичної моделі: 1) молитовна ситуація формує струк- турно-семантичну модель поетичного тексту; 2) поетичний текст, у свою чергу, стає вторинною ідеєю для структурно-семантичної мо- делі музичного тексту (у нашому випадку мотетів доби Відродження). Зберігаючи основні контури загальної структурно-семантичної моделі псалма, у творах Орландо ді Лассо формує якісно нові щодо поетичного тексту різновиди структурно-семантичних моделей музичних текстів мотетів, у більшості випадків слідуючи шляхом ускладнення, збагачен- ня змісту при спрощенні вербального тексту, додавання нових аспектів. Для проаналізованих мотетів Орландо ді Лассо взагалі характерно не тільки якнайповніше відображення змісту псалмів, а й певне розширен- ня семантичного поля окремих семантем, упритул до формування до- даткових змістів. Це дає змогу говорити про авторське коментування біблійного тексту силами музики. Більше того, структурно-семантич- ні моделі псалмів у мотетах Орландо ді Лассо можуть бути виявлені як на рівні циклів (коли мотети являють собою низку частин відносно повного псалмового тексту), так і в деяких випадках на рівні окремих композицій (коли композитор відображує структурно-семантичну мо- дель усього псалма ніби конспективно, у рамках лише однієї частини; або зіставляє її з іншими текстами).

Більше джерел

Дисертації з теми "Структура тексту":

Зарва, В. С. "Мовне оформлення тексту перекладу (мовна норма, узус, смислова структура тексту)". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86590.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати Встановлення науково обґрунтованих (тобто системних) мовних норм. Теоретичне значення: систематизація теоретичних передумов дослідження мовного оформлення тексту перекладу.
Тема: Языковое оформление текста перевода (языковая норма, узус, смысловая структура текста) Цель исследования – теоретически обосновать установление научно обоснованных (т.е. системных) языковых норм. Теоретическое значение: языковаяя норма, узус, смысловая структура текста, нормализация речи, регулирование речевой деятельности, семантическая структура.
Goal: The purpose of the study is to theoretically substantiate the establishment of scientifically sound (systemic) language norms. Theoretical meaning:Systematization of theoretical preconditions of research of language redacting of the translated text.

Поліщук, Леся Дмитрівна. "Структура телевізійного інформаційного тексту (за матеріалами загальнонаціональних каналів)". Дис. канд. філол. наук, КНУТШ, Ін-т журналістики, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гур'єва, А. О. "Лінгвостилістичні особливості розповідної структури в науковій фантастиці (за мотивами творів англійських та американських письменників XIX-XX століть)". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25571.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Розробкою та дослідженням композиційних форм мови та їхніх типів займалися американські, німецькі, російські і українські лінгвісти, серед яких Бейлі Дж. О., Беррон Р. Н., Фаульзайт Д., Гальперін І. Р., Кухаренко В. А., Розанова Є. А.

Руденко, Людмила Миколаївна. "Обставинна детермінація в структурі тексту". Дис. д-ра філол. наук, КГУ, 1996.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Борода, В. Г., Ю. Л. Анохін, Світлана Олексіївна Швачко, Светлана Алексеевна Швачко та Svitlana Oleksiivna Shvachko. "Взаємодія вербальних та невербальних компонентів у структурно-семантичній організації англомовного журнального рекламного тексту продуктів харчування". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46536.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Найважливішими структурними елементами журнального рекламного тексту продуктів харчування є вербальний компонент, який представлений заголовком, слоганом, основним рекламним блоком, довідковими даними та невербальним компонентом, який складається з ілюстрації, типографії, кольору. Візуальні та вербальні компоненти потрібно розглядати в єдності, а не ізольовано, оскільки вони комплексно сприяють ефективності інтерпретації інформації в процесі комунікативної діяльності.

Костюченко, К. "Композиційна структура англомовних рекламних текстів, взятих з інтернет-ресурсів". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36545.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Дослідження композиційної моделі рекламних текстів сприяє вивченню процесу передачі та отримання інформації, що є актуальною проблемою лінгвістики тексту. Композиційна модель тексту розглядається як певна функціональна система – послідовність компонентів, поданих комунікативними блоками, що відрізняються своїми функціями. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36545

Гречихина, Н. В., та Н. В. Гречихіна. "Когнитивные структуры актуализации знаний в научно-учебном тексте по экономике". Thesis, НТУУ "КПІ", 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6738.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Серебрянська, Ірина Миколаївна, Ирина Николаевна Серебрянская, Iryna Mykolaivna Serebrianska та Ю. Латковська. "Роль безособових дієслів у структурі журналістського тексту". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15292.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Власова, Л. И. "Некоторые особенности структуры публицистического текста". Дис. канд. філол. наук, МВиССО РСФСР, Воронежский гос. ун-т, Каф-ра теории и практики журналистики, 1985.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Масієнко, Ю. А. "Структурно-динамічні ознаки "я-тексту" особистості". Дис. канд. психол. наук, КНУТШ, 2006.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Структура тексту":

Макаров, М. Л. Коммуникативная структура текста. Тверь: Тверской гос. ун-т, 1990.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Джубанов, А. Х. Квантитативная структура Казахского текста. Алма-Ата, 1987.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Майданова, Л. М. Структура и композиция газетного текста. Красноярск, 1987.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Семантическая структура текста и ее компоненты. К., 1989.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Образная структура текста: Сб. науч. тр. Алма-Ата, 1987.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Котюрова, М. П. Об экстралингвистических основаниях смысловой структуры научного текста. Красноярск, 1988.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Караго, А. А. Текстуры и структуры жильного кварца. Л., 1988.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Структурно-семантическая организация высказывания и текста. Ташкент, 1986.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Структура и семантика предложения и текста в германских языках. Ленинград, 1987.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Теория и практика структурно-семантического анализа текста. Владимир, 1988.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Частини книг з теми "Структура тексту":

МИХЕЕВ, МИХАИЛ, та ЛЕВ ЭРЛИХ. "КОЛИЧЕСТВЕННАЯ ОЦЕНКА СТЕПЕНИ СХОДСТВА НЕАТРИБУИРОВАННОГО ТЕКСТА С ТЕКСТАМИ ВОЗМОЖНЫХ АВТОРОВ ИЗ ЧИСЛА РУССКИХ КЛАССИКОВ". У СТРУКТУРА КОННЕКТОРОВ И МЕТОДЫ ЕЕ ОПИСАНИЯ, 231–52. TORUS PRESS, 2019. http://dx.doi.org/10.30826/semantics19-07.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Данилевский, Александр. "oб актуальности аналитической методологии Лотмана в статье «текст и структура аудитории»." In Le Muse fanno il girotondo: Jurij Lotman e le arti. Venice: Edizioni Ca' Foscari, 2019. http://dx.doi.org/10.30687/978-88-6969-352-6/002.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Структура тексту":

Porol, Polina V. "ABOUT ONE POEM FROM THE POETRY CYCLE «LANTINZI»." In Chinese Studies in the 21st Century. Buryat State University Publishing Department, 2021. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1678-9-2021-1-173-179.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Современному литературоведению хорошо известно предисловие к древнему сборнику «兰亭集» (Lántíng jí), но сами поэтические тексты сборника, собранные известным каллиграфом Ван Сичжи, как правило, не привлекали внимания ученых. В настоящей статье предлагается перевод и интерпретация первого стихотворения сборника. При рассмотрении текста применялся герменевтический под-ход, использовались сравнительно-исторический и структурно-семиотический методы с целью установления значений поэтической лексики.

Будзко, В. И., В. В. Ядринцев, И. В. Соченков, В. И. Королёв та В. Г. Беленков. "Формирование в системах интенсивного использования данных маркеров конфиденциальности в условиях высокой неопределенности при их использовании". У Информационные технологии и математическое моделирование систем 2020. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.36581/citp.2020.11.36.020.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Постановка проблемы: отражены результаты решения основных задач формирования маркеров конфиденциальности при их использовании в системах интенсивного использования данных, когда состав и структура охраняемых сведений не может быть заранее определена в связи с большим (или не ограниченным) количеством сущностей, и невозможно без существенного снижения оперативности системы обработать материалы, поступающие из источников и подготовить результаты обработки запросов для их предоставления пользователям. Цель: предложить подход по формированию маркеров конфиденциальности в условиях высокой неопределенности состава и структуры охраняемых сведений. Результаты: сформулирована логика процесса семантической обработки текста, позволяющего в условиях высокой неопределенности состава и структуры охраняемых сведений формировать МК при их использовании для обеспечения информационной безопасности в системах интенсивного использования данных. Практическая значимость: полученные экспериментальные результаты позволяют перейти к практической реализации рассмотренного подхода в системах интенсивного использования данных.

Морозкина, Евгения, та Тимур Алтынгужин. "СТРУКТУРНО-СЕМИОТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕКСТА В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ПЕРЕВОДЕ". У "LANGUAGES IN THE DIALOGUE OF CULTURES: PROBLEMS OF MULTILINGUALISM IN A MULTIETHNIC SPACE" IV Nationwide Applied Science Conference with International Participation. Baskir State University, 2021. http://dx.doi.org/10.33184/yvdk-2021-04-30.7.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кузин-Лосев, В. И. "РИТМ И СЕМАНТИКА ОРНАМЕНТАЛЬНЫХ МОТИВОВ В АРХАИЧЕСКОМ ИСКУССТВЕ. ВОПРОСЫ МЕТОДОЛОГИИ". У Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.67-68.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Со времён Соссюра идет традиция расценивать язык как обладающий двумя ключевыми свойствами: моделирующим началом (функция парадигматики), при котором язык несет в себе модель мира , и способностью передавать информацию и доносить высказывание (функция коммуникации). Специфика орнамента наличие только тождественных элементов в изобразительном тексте приводит к потерям в возможности передачи сообщения на содержательном уровне, но одновременно с этим орнамент приобретает одно очень ценное для культуры качество: моделирующую способность. Ритм в языке превращает некий набор элементов в текст со структурированным началом. Организация элементов при помощи структурного принципа с помощью ритмики есть проявление простейшего смыслообразующего начала, помощью которого возможно построение культурных текстов . Благодаря орнаменту, можно сказать, видна чистота семантики структуры. Как раз такие простейшие виды знаков, как ряды вдавлений, ряды насечек, со всей наглядностью демонстрируют ритмику. С древнейших времен ритм активно использовался человеком для организации вокруг себя пространства культуры . Привнесение ритма в мир природы сопровождалось вводом новой категории элементов и форм в традиционную систему культуры . Обращаясь к культурам древности, можно констатировать, что востребованность в декоре геометрического орнамента призвана была осуществлять моделирующую функцию по переводу в новую кодовую систему мира культуры значений, ранее к нему не принадлежавших. В таком обращении к ритму очень много от ритуала. Как и ритуал, изображение благодаря ритмике вносит порядок в окружающий человека мир. Изобразительность вырастает из сакрального пространства ритуала и первоначально приурочена к нему, но постепенно она сама становится способной усиливать место , превращаясь в конституционную единицу культуры. Нанесение рисунков становится одним из действий сакрального акта, и оно окультуривает пространство. Выявляется своеобразная системная стратегия группирования знаков и содержательных смыслов мифологическим типом сознания. В изобразительной кодовой системе обращение к элементарному разведению изображений по типам (фигуративные/ геометрические) позволяло реализоваться значениям самого общего вида в системе мир иной / мир этот и достичь первичной классификации. Область культуры оказывалась связанной с геометрическим орнаментом, симметрией, а к области не-культуры в большей мере относились фигуративные формы, хаотичные линии и т.п. Мир культуры прежде всего мир порядка, воплощенного в упорядоченных структурах. При осмыслении универсума мифологическое сознание оперировало двумя видами изобразительных знаков, каждый из которых доносил до потребителя информацию о двух ключевых значениях универсума, которые традиционно определяются как космос / хаос , а в структурной антропологии культура / природа . Так, одни знаки оказываются связанными с областью человеческого мира, другие с культовой практикой. Те же пещерные изображения, петроглифы находятся в местах, отдаленных от людей, где редко бывал человек, или в гротах, в тёмных местах, невидимых для солнечных лучей. Получалось, что невидимый, другой мир оказывается наполненным живыми образами: изображениями зверей, человеческих фигур, предметов из мира людей, тогда как мир людей представлял собой пространство господства геометрических элементов.

Кудабаева, К. И., та Б. Е. Оспанов. "Теория и технология подготовки по дизайну в учебном процессе высшей школы". У II Международная научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2021. http://dx.doi.org/10.36906/nvsu-2021/07/32.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

В статье изложены проблемы теории и технологии дизайна в учебном процессе высшей школы. Для этого студент должен изучить все виды искусства и знать, как они между собой связаны. Даны методы для проектирования, механизм определения дизайн-концепции. Рассматривается дизайн-проект с точки зрения технической эстетики, как произведение искусства создается, существует и предстает перед восприятием, прежде всего, как некий материальный и духовный проект. Как предмет, имеющий пространственную, временную или пространственно-временную характеристику в дизайне. Аналоги работ создают много условий для принятия теории в связи с практикой. Для усвоения материала представлены и в обратной связи разработаны опорные схемы. При анализе аналоговых материалов в дизайне главную роль играет физическая структура. Физическая структура дизайна подразделяется на внутренние и внешние элементы. «Физическая структура» - это последовательные средства конструирования и декора в формообразования. В форообразовани в цвете внутренней физической структурой является эстетическая ценность. Если последовательно подойтти к данной проблеме, то самым главным являются внутренние законы - это сохранение целостности, гармонизации, визуальность, зрительный центр и т.д. Выбор приемов дизайна - симметрия, ассиметрия, ритм, метрический ритм, масштаб, перспективы и т.д. Эмоционально-выразительные средства - контраст, ньюанс, колорит, теплый, холодный и т.д. И немаловажную роль играет подбор материалов для внешних форм – это фактура, текстура, для их передачи в эскизном варианте используются технические приемы - лессировка, аля-прима, сухая кисть и т.д. Кроме того, звучание цвета, выражение формы и многое другое, что нас окружает, играет большую роль в дизайне. Непоследовательное образование препятствует систематическому обучению студентов дизайну, так как оно реализуется на основе дидактических принципов педагогического процесса. В данной статье описан специфический подход к педагогическому процессу. Сегодня одним из основных направлений является использование инновационных технологий в общественной жизни, производстве и промышленности в целом.

Антонов, Я. А., Е. А. Башмакова, С. А. Зеленин, К. В. Никулушкин та Е. А. Потемкина. "Философский текст интерпретации трагедии Софокла «Царь Эдип»". У Наука России: Цели и задачи. НИЦ "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-08-2021-36.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

В статье раскрывается сюжетная линия трагедии «Царь Эдип» на основании методов герменевтики и философской интерпретации с лингвистическим вхождением в пласт античной культуры. Устанавливается гипотеза, что структурно-эстетическое основание произведения определено предсказанием трех оракулов, формирующих пространство смыслового поля в ракурсе античного мировоззрения. Данное исследование совершается на основании перевода С. В. Шервинским трагедии Софокла «Царь Эдип» с греческого языка на русский.

Новак, Мария. "Диалог с читателем: вопросы и ответы в Толстовском Сборнике XIII века". У Tenth Rome Cyril-Methodian Readings. Indrik, 2020. http://dx.doi.org/10.31168/91674-576-4.20.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

В сообщении сопоставлены диалогические структуры,зафиксированные в разножанровых произведениях,входящих в состав древнерусского Толстовского Сборника XIII в.: житии,проповеди и апокрифическом нарративе. Установлено,что в нарративных текстах диалоги между персонажами активно помогают решать композиционные задачи и имплицитно обращают повествование к читателям, тогда как вопросо-ответные структуры в проповеди открыто конструируют диалог с адресатом.

Варзапова, В. Ю. "ВЛИЯНИЕ ЦИФРОВИЗАЦИИ НА УСИЛЕНИЕ ИНФОРМАТИВНОЙ ФУНКЦИИ ЗАГОЛОВКА В БРИТАНСКОЙ СЕТЕВОЙ ПРЕССЕ". У Цифровизация – драйвер экономического роста в постпандемический период: Всероссийская научно-практическая конференция с международным участием. РИЦ ХГУЭП, 2021. http://dx.doi.org/10.38161/978-5-7823-0742-4-2021-191-196.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Статья посвящена рассмотрению влияния цифровизации на процесс распространения информации в современных сетевых печатных СМИ, в частности, на усиление информативной функции заголовка в британских сетевых печатных изданиях The Telegraph и The Independent. Информативная функция в рамках статьи понимается как функция, направленная на обеспечение относительно полного представления об основной идее текста. В статье рассматриваются две основные тенденции, способствующие усилению информативной функции, которые можно проследить в современной британской сетевой печатной прессе. А именно: 1) увеличение объёма информации, передаваемой посредством заголовков в сетевых печатных изданиях и 2) усиление информативности заголовка за счет усложнения синтаксической структуры заголовка и увеличения его линейной длины, соответственно.

Морохова, Ольга Александровна. "ANALYSIS OF THE TEXT STRUCTURE AS A STAGE OF PRACTICE-ORIENTED LEARNING." In Проблемы управления качеством образования: сборник избранных статей Международной научно-методической конференции (Санкт-Петербург, Сентябрь 2020). Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.37539/ko187.2020.94.99.004.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

В статье раскрываются задачи обучения работе с текстом в контексте формирования универсальных компетенций обучающихся. Автор статьи показывает, что обучение работе с нехудожественным текстом на начальном этапе обучения в вузе состоит в анализе его риторической структуры и выявлении внутренней логики и цели повествования. The article reveals the tasks of teaching to work with text in the context of the formation of universal competencies of students. The author of the article shows that learning to work with a non-fiction text at the initial stage of training at a university consists in analyzing its rhetorical structure and identifying the internal logic and purpose of the narrative.

Барахнин, В. Б., О. Ю. Кожемякина та Ю. С. Борзилова. "THЕ DEVELOPMENT OF THE STRUCTURE OF THE SOFTWARE SYSTEM FOR PROCESSING OF POETIC TEXTS CORPUS". У XVII Российская конференция “Распределенные информационно-вычислительные ресурсы: Цифровые двойники и большие данные”. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25743/ict.2019.56.22.015.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

В данной работе описан процесс проектирования и разработка структуры программной системы обработки корпусов поэтических текстов, реализуемой в рамках проекта комплексного анализа поэтических текстов, создаваемого на базе ИВТ СО РАН. При проектировании учитывались требования, предъявляемые к широкомасштабным системам: модульность, возможность масштабирования компонентов, условная независимость компонентов. This paper describes the development of the structure of the software system for processing of poetic texts corpus, implemented in the framework of the project of complex analysis of poetic texts, created on the basis of the IСT SB RAS. This process took into account the requirements for large-scale systems: the modularity, the ability to scale the components, conditional independence of the components.

Звіти організацій з теми "Структура тексту":

Пруняк, Володимир Васильович, та Ліліана Миколаївна Пруняк. Функціонально-модальна структура тексту науково-навчального мовлення (на матеріалі простого речення вузівської лекції гуманітарного профілю). КДПУ, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3658.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Остроушко, О. А. Про основні засади визначення структури текстів українських замовлянь. Криворізький державний педагогічний університет, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1423.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Розглянуто основні засади визначення структури текстів українських замовлянь. Визначаючи основні типи семантико-синтаксичної структури замовлянь та варіанти реалізації цих структур, авторка наголошує на врахуванні прагматичного призначення тексту, його семантику, зумовлену певними особливостями світогляду давніх мовців, та характер ставлення виконавця до тексту. Однофразові тексти, серед яких виділяються замовляння- спонукання, замовляння-бажання, замовляння-розповіді та паралелістичні формули, складають основний фонд словесних магічних формул замовлянь.

Вербовий, М. В. Структура «чужого слова» в тексті одного українського замовляння. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4294.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Зроблений аналіз структури «чужого слова» (рос. заумный язык) в тексті одного українського замовляння др. пол. ХVІІІ ст. Детальний розгляд особливостей форми та семантики аналізованої конструкції дозволяє думати, що «чужомовний» текст побудований із використанням українських словотворчих морфем, граматичних форм та значень, способи поєднання яких теж вказують на українську мову др. пол. ХVІІІ ст. Отже, з походження «чуже слово» в тексті українського замовляння др. пол. ХVІІІ ст. насправді виявляється українським текстом.

Явір, В. В. Про одну з особливостей міжреченнєвого зв’язку в творі Т. Осьмачки «Ротонда дущогубців». Криворізький державний педагогічний університет, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5164.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Розкрито деякі особливості поєднання речень у межах складного синтаксичного цілого (ССЦ) на основі інтегративно-кумулятивного зв’язку в тексті твору Тодося Осьмачки "Ротонда душогубців". Проаналізовано комунікативні одиниці в синтаксичній тканині тексту, зокрема й мовно-стилістичні утворення у структурі художнього тексту.

Арешенкова, О. Ю. Структури прямої адресації в текстах друкованої реклами. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2088.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

У статті розглядаються особливості використання засобів прямої адресації в текстах друкованої реклами. Виявлено структурні типи спонукальних речень та визначено найбільш частотні функціонально-семантичні групи дієслів, що забезпечують реалізацію комунікативно-прагматичної настанови адресування.

Вавринюк, Т. І. Загальнокомпозиційні та синтаксичні особливості тексту казки в їх проекції на структуру розповідного стилю. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5850.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Проаналізовано загальнокомпозиційні та синтаксичні особливості тексту казки в їх проекції на структуру розповідного стилю. Розкрито характерні композиційні особливості казкової розповіді, що зумовлюють специфіку її мовної організації.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Арешенков, Ю. О. Види текстової інформації та дидактичні аспекти лінгвістики тексту. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5534.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

У статті розглянуто ті аспекти структури та семантики тексту, які мають складати основний зміст відповідних тем шкільного курсу української мови. Особлива увага приділяється з ясуванню природи та специфіки семантичної інформації тексту, механізму виведення прихованого смислу мовних одиниць з урахуванням референційних та комунікативних пресуппозицій.

Вербовий, М. В. Доповнення до статті про «чуже слово». Криворізький державний педагогічний університет, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4295.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Подані уточнення до можливого походження окремих назв у структурі «чужого слова» (рос. заумный язык) в тексті українського замовляння др. пол. ХVІІІ ст. Детальний розгляд особливостей форми та семантики кількох іменників спонукає до думки, що автор «чужого слова» був обізнаний з текстом українського перекладу «Люцидарія» ХVІІ ст.

Вавринюк, Т. І., ж. В. Колоїз, Н. М. Малюга та Н. М. Шарманова. Лінгвокультурологічна та етнолінгвістична інтерпретація слова й тексту : хрестоматія. Криворізький державний педагогічний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/344.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Хрестоматія містить наукові статті учасників фундаментального проекту «Лінгвальний простір духовного коду», які свого часу були опубліковані в різних виданнях, однак не завжди є доступними для наукової спільноти, зокрема й для студентства. Зібраний науковий доробок репрезентує мову (слово) як найважливіший чинник національної свідомості, що забезпечує комфортне існування людини в суспільстві, дає змогу виробити систему загальнонародних, національно зумовлених уявлень, пізнати національний характер. Запропоновані читачеві праці поглиблюють теоретичні відомості про семантичну структуру лінгвем у контексті національно-мовної картини світу. Дослідження лінгвального простору духовного коду ґрунтується передусім на осмисленні мовних знаків в системно-структурній та антропоцентричній (когнітивно-дискурсивній) парадигмах, що сприяє з’ясуванню когнітивних механізмів формування найважливіших соціокультурних стереотипів, виявленню культурно зумовлених компонентів мовних значень, інтерпретованих системою моральних норм, поведінки і принципами виховання і т. ін. Книжка стане в нагоді передусім студентам-словесникам під час вивчення навчальної дисципліни «Етнолінгвістика».