Готові списки джерел за темами / Суспільна пам’ять

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Тези доповідей конференцій

Добірка наукової літератури з теми "Суспільна пам’ять"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 липня 2025

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Суспільна пам’ять".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Суспільна пам’ять"

Стрільчук, Людмила. "ПАМ’ЯТЬ ПРО УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ МІЖНАЦІОНАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ НА ВОЛИНІ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У СУЧАСНОМУ ПОЛЬСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ (НА ПРИКЛАДІ КІНО)". Litopys Volyni, № 26 (5 серпня 2022): 49–53. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасному світі усе більше уваги приділяють поняттю «історична пам’ять», його досліджують історики, філософи, журналісти. З історичною пам’яттю пов’язують існування суспільно-історичних стереотипів, формуваня національної ментальності, ототожнення себе із історією та культурою народу. Власне, під «історичною пам’яттю» ми розуміємо здатність людського розуму зберігати індивідуальний та колективний досвід міжлюдських взаємин і формувати на його підставі уявлення про історію як таку та своє місце у ній. Фактично, – це наявна інформація для соціальної ідентифікації особистості та спільноти. Істо

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Glinianowicz, Katarzyna. "Gesty pańszczyźniane. Cielesny wymiar pamięci społecznej w prozie Iwana Franki." Slavica Wratislaviensia 173 (October 7, 2020): 195–204. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.173.16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз репрезентацій тілесности в вибраних повістях Івана Франка, що є частиною галицьких дискурсів пам’яті про панщину. Теоретична основа — це концепція тіла як носія суспільної пам’яти, запропонована Полом Каннертоном. Звернено увагу на те, як у Франкових творах представники першого покоління руської/української інтелігенції 70–80-х рр. ХІХ ст., користуючись позою, жестом та тілесною взаємодією, відтворюють минулі панщинні відносини між руським селянством та польською шляхтою. У висновках указано, що вписана в тіло пам’ять про панщину примушує Франкових героїв особливо рев

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Власенко, Світлана. "Основні принципи публічної політики національної пам’яті". Public administration aspects 12, № 2 (2024): 77–84. http://dx.doi.org/10.15421/152427.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Національна пам’ять Українського народу є важливим чинником формування й утвердження української національної та громадянської ідентичності, відіграє консолідуючу роль і сприяє єднанню суспільства, забезпечує національну безпеку держави. Зростання суспільного інтересу до національної пам’яті останні десять років активізувало політико-управлінські процеси у цій сфері, сприяло законотворчій діяльності, викликало науковий та публічний дискурс навколо питань інституціоналізації публічної політики національної пам’яті. Сьогодні перед публічними службовцями, науковцями та громадськістю

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

РУМЯНЦЕВА-ЛАХТІНА, Оксана. "КОЛЕКТИВНА ПАМ’ЯТЬ У СІМЕЙНОМУ РОМАНІ О. ЗАБУЖКО «МУЗЕЙ ПОКИНУТИХ СЕКРЕТІВ» ЯК ЗАСІБ УСВІДОМЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 158–64. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.21.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено спробу проаналізувати сімейний роман О. Забужко «Музей покинутих секретів» з позицій «колективної пам’яті». До завдань, поставлених авторкою, належать: 1) відстежити кореляцію індивідуальної пам’яті й з’ясувати її вплив на пам’ять колективну; 2) установити, як колективна пам’ять діє на усвідомлення національної ідентичності (мова йде про українську ідентичність) інтелектуально розвиненої особистості; 3) окреслити «місця пам’яті» (у цьому випадку – фотографії) і з’ясувати, як вони крізь призму індивідуальної пам’яті впливають на підсвідомість сучасників. Авторка статті спирає

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

КУХАРУК, Христина, Ярослав ШТАНЬКО та Віра КАЧМАР. "ТРАВМАТИЧНА ПАМ’ЯТЬ І ФАКТ ЯК ДОМІНАНТА СТОРІТЕЛІНГУ В ІСТОРИЧНОМУ РЕПОРТАЖІ КАТАЖИНИ КОБИЛЯРЧИК «СТРУП. ІСПАНІЯ РОЗ’ЯТРЮЄ РАНИ»". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 3 (13) (10 грудня 2024): 47–52. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.3.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено структурні та семантичні домінанти сторітелінгу в історичному репортажі К. Кобилярчик «Струп. Іспанія роз’ятрює рани» – травматичну пам’ять і факт. Укладено типологію структурних елементів сторітелінгу історичного репортажу: історичні факти, авторська інтерпретація, свідчення респондентів, присутність автора на місці історичних подій. Визначено семантико-структурне ядро сторітелінгу в історичному репортажі – історичний факт. За допомогою лінгвостилістичного методу виокремлено та проаналізовано сторітелінгову домінанту травматичної пам’яті. З’ясовано, що в історичному репорт

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Lutsyshyn, H. I. "Державна політика історичної пам’яті як чинник консолідації українського суспільства". Grani 18, № 8 (2015): 33–38. http://dx.doi.org/10.15421/1715152.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто особливості реалізації державної політики історичної пам’яті як чинника консолідації українського суспільства. В Україні акцентування на розбіжностях у ставленні до трагічних сторінок минулого (голодомор, український визвольний рух) призвело до загострення суспільних конфліктів, поглибило лінії розколів та протистоянь у суспільстві. Наголошується, що політичний контекст національної пам’яті не є лише контекстом внутрішньополітичної боротьби, він поширюється на міждержавні відносини, впливає на прикордонну співпрацю. Доведено, що політика пам’яті має бути скерована на збереження сусп

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Каліщук, Оксана. "(НЕ) ПАМ’ЯТЬ ЄДВАБНОГО, (НЕ) ПАМ’ЯТЬ ВОЛИНІ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Події Другої світової війни залишається однією з найтрагічніших та найдражливіших сторінок європейської історії. Історичні події, на кшталт Волині, погрому в Єдвабному, виселення силезьких німців, не могли обго- ворюватися в комуністичні часи. За нових реалій пам’ятання про ці події набуло офіційного виміру. Річниця «кривавої неділі» 11 липня (що від певного часу стала Національним днем пам’яті жертв геноциду українських націоналістів проти громадян Республіки Польща) відзначається відразу після 10 липня, коли вшановують погром євреїв польськими жителями Єдвабного на Підляшші. Аналіз цих істор

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сачко, Д. В. "ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ВИМІРІ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 116–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній у сучасному українському суспільстві проблемі державного регулювання гуманітарної політики, а саме створенню законодавчих та інституційних форм реалізації політики формування і збереження національної пам’яті. Автор дає визначення ключових понять зазначеної проблематики – «національна пам’ять», «історична політика» та «публічна історія», а також коротку характеристику теоретичного дослідження зазначеної проблематики як серед українських, так і серед закордонних дослідників. Визначається основна відмінність між «історичною політикою» та «публічною історією». Вказуют

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шуст, Олена. "ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ КОЛЕКТИВНОЇ ТРАВМИ В ЧАСИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ". Журнал соціальної та практичної психології, № 5 (27 червня 2025): 78–83. https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається роль колективної історичної травми в українському суспільстві в умовах сучасної війни Росії проти України. Історична пам’ять є основою національної ідентичності, і для України ця ідентичність глибоко корениться в травматичному досвіді, зокрема, втратами під час радянської епохи, Голодомору, депортацій і репресій. Вивчається, як ці історичні травми можуть бути активовані новими травматичними подіями, як-от війна, і знову проявлятися в суспільній свідомості. Колективна травма, що виникає через геноциди, політичні репресії та інші трагедії, залишає глибокий відбиток на коле

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Khrystan, Nazarii. "Данило Романович у радянській історичній уяві: князь чи король". Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 1, № 45 (2017): 6–13. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.45.6-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена радянській формі пригадування образу Данила Романовича як одного із “місць” української культурної пам’яті. Автор зосереджує свою увагу на середньовічній практиці сприйняття титулу Данила як “RexRuthenorum”. Простежує ідеологічну трансформацію використання образу короля та його заперечення у радянській історичній політиці. Особливий акцент зосереджено на усвідомленні стійкого штампу про “князя Данила Галицького” та його впровадження у суспільну свідомість певною системою образів. Ключові слова: король, дефініція, образ, історична уява, суспільна свідомість

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Суспільна пам’ять"

Халецька, Леся Пилипівна. "Сільві Гранж: французький досвід представлення історії в музеї". Thesis, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/21571.

Повний текст джерела

Анотація:

Халецька Л. Сільві Гранж:французький досвід представлення історії в музеї [Текст] / Л. Халецька // Інформація, комунікація, суспільство 2016: Матеріали 5-ї Міжнародної наукової конференції ICS-2016. – Львів, 2016. – С. 312–313.<br>Стаття презентує сучасний французький досвід представлення історії в музеї, підкреслює роль музеїв як медіаторів суспільної пам'яті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Суспільна пам’ять"

Гаврилюк, С. В. "Пам’ятки Волині – виразники самобутньої культури українства (ХІХ – початок ХХ ст.)". У РОЗВИТОК СУСПІЛЬНИХ НАУК В СУЧАСНИХ УМОВАХ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-617-554-046-6/12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!