Добірка наукової літератури з теми "Сільськогосподарські тварини"

Мета статті – науково обґрунтувати можливість і доцільність проведення судових товарознавчих експертиз (експертних досліджень), об’єктом яких є живі тварини, фахівцями експертної спеціальності 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів». Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням загальнологічних (загальнонаукових) та спеціальних методів пізнання (мислений експеримент, ідеалізація, формалізація, узагальнення, конвергенції (застосовують на межі різних галузей знань – у цій статті: біології, юриспруденції, товарознавства). Системний підхід дав змогу вивчити в теоретичній площині предмет цього наукового дослідження, що належить до категорії складних за чисельністю характеристик (показників властивостей), які формують його ринкову вартість. Наукова новизна. Уперше в практиці судової товарознавчої експертизи науково обґрунтовано можливість і доцільність дослідження об’єктів тваринного походження фахівцями експертної спеціальності 12.1. Висновки. У процесі розгляду питання здійснено комплексний аналіз дотичних до практичної діяльності Експертної служби МВС нормативно-правових актів, які витлумачують належні до теми дослідження поняття і регулюють процедуру визначення ринкової вартості майна; узагальнено міжнародний досвід з окресленої проблематики. Наголошено, що чинні нормативно-правові акти по-різному означують і трактують назви та номенклатуру об’єктів, які надають для дослідження судовим експертам. Обґрунтовано твердження, що живі сільськогосподарські тварини є рухомим майном, і на основі цього доведено не лише можливість, а й доцільність проведення судових товарознавчих експертиз (експертних досліджень), об’єктом яких є живі сільськогосподарські тварини, фахівцями експертної спеціальності 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», та встановлено, що живі сільськогосподарські тварини як біологічний об’єкт (на предмет визначення біологічних особливостей) є об’єктом дослідження фахівцями експертної спеціальності 9.2 «Дослідження об’єктів тваринного походження».

Наведені результати клінічних та паразитологічних досліджень щодо вивчення ступеня інвазованості овець Melophagus ovinus в умовах господарств з різними формами власності (сільськогосподарські підприємства, фермерські та особисті селянські господарства) на території Запорізької області. Встановлено, що середня екстенсивність мелофагозної інвазії вівцепоголів’я становила 29,51 % за інтенсивності інвазії – 98,29±1,57 екземплярів комах. Найбільш ураженими збудником мелофагозу виявилися вівці, які утримувалися в особистих селянських та фермерських господарствах, ніж тварини, що належали сільськогосподарським підприємствам. We presents the results of clinical and parasitological research on the study of degree of invasiveness of sheep by Melophagus ovinus in terms farms of different forms of ownership (agricultural enterprises, farmers and private peasant economy) in Zaporizhzhya region. It was established that the average extensiveness of melophagosic invasion of sheep population was 29,51 % for the intensity of infestation – 98,29±1,57 instances of insects. The most affected by agent of melophagosis were the causative sheep that were kept in personal peasant and farms than animals belonging to agricultural enterprises.

Однією з найнебезпечніших форм забруднення продуктів харчування та навколишнього середови-ща є важкі метали, токсичні для людини і тварин. Ці речовини потрапляють в організм людини пе-реважно через їжу. З цієї причини важливо визначити джерела накопичення та забруднення і прос-тежити шляхи цих металів до сільськогосподарської продукції. Запобігання небезпечного впливу важких металів на здоров'я людини має ґрунтуватися на заходах, що охоплюють всю міграційну ланку, від зменшення накопичення металів у природному середовищі до контролю їх вмісту у продуктах харчування. Сільськогосподарські тварини є провідною ланкою в системі ґрунт-рослина-тварина-їжа, яка отримує різні органічні речовини й хімічні елементи, зокрема важкі метали з кор-мом і водою. Молоко є найбільш «сприйнятливим» до важких металів. Найбільш токсичними елеме-нтами є свинець, ртуть, кадмій, цинк і миш'як. Дослідження проводили 2019 року на базі Регіональ-ної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області. Всього було досліджено12 проб молока коров’ячого незбираного – по одній пробі з партії. При проведенні дослідження наорганолептичні показники звертали увагу на колір, смак, запах, консистенцію. Досліджуючи хіміко-аналітичні властивості, молока визначали масову концентрацію мікро- та макроелементів за допо-могою відповідних процедур випробувань та сучасних приладів. У результаті досліду хіміко-аналітичних властивостей встановили, що вміст ртуті (Hd) у досліджуваних пробах відповідає но-рмі. Вміст кадмію (Cd) у пробі № 2 становить 0,056 мг/кг, у пробі № 3 – 0,042 мг/кг, у пробі № 9 –0,047, а у пробі № 10 – 0,059 при гранично допустимому рівні 0,03 мг/кг, що на 86,6, 40, 56 та 96%більше норми відповідно. Показники по цинку (Zn) у досліджуваних пробах перебувають у межах но-рми. Вміст свинцю (Pb) у пробі № 2 становить 0,233 мг/кг, що на 133 % більше за норму. Вміст сви-нцю (Pb) у пробі № 3 становить 0,285 мг/кг, що на 185 % перевищує гранично допустимі рівні. Упробі № 9 вміст свинцю становить 0,249, а у пробі № 10 – 0,265, що на 149 % і на 165 % відповіднобільше за норму. Концентрація миш’яку (As) у досліджуваних пробах перебувають у межах норми.За органолептичними показниками всі досліджувані проби відповідали держвимогам ДСТУ3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови».

Аграрний сектор економіки України все більш упевнено виходить на перші позиції в структурі експортних галузей держави. А за умови стабілізації економічного та медико-біологічного стану суспільства, аграрне виробництво, безумовно, стане рушієм розвитку України. Проте значні площі сільськогосподарських угідь в окремих областях України мають суттєве залишкове радіоактивне забруднення ізотопами Чорнобильського аварійного викиду. Початкова післяаварійна гострота проблеми в значній мірі наразі вже знята завдяки процесам природного розпаду ядер активних ізотопів. Це зробило актуальним перенаправлення зусиль дослідників-радіобіологів від вивчення закономірностей розвитку порушень та патологій при дії високих радіаційних навантажень з подальшою розробкою методів і заходів протидії деструктивним процесам, на спрямування їх уваги до дослідження і розшифровки особливостей реагування організму тварин і людей на шкідливі наслідки пролонгованих, довготривалих опромінень низької інтенсивності. Науковий загал вже створив доволі широку мережу дослідницьких осередків по вирішенню питань, пов’язаних із low-dose radiation, які мають і спеціалізовані інформаційні ресурси, як наприклад International Journal of Low Radiation. Проте активно співпрацювати в цій системі українські радіобіологи не в змозі, через недостатнє державне фінансування науково-дослідної діяльності. Нажаль закордонні вчені не виявляють особливої зацікавленості саме в дослідженнях такого об’єкту, як сільськогосподарські тварини. Тому на даний час загальний масив отриманих експериментальних та моніторингових результатів не дає достатньо повної картини змін гомеостазу опромінених особин. Загалом наявні дані свідчать про те, що за цих умов виникають ушкодження, пов’язані як із безпосереднім поглинанням енергії у критичних мішенях, так і з опосередкованими порушеннями, зумовленими певними змінами фізико-хімічних та біохімічних процесів на молекулярно-клітинному рівні. Зокрема, спостерігається посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності ендогенної багатокомпонентної антиоксидантної системи. З’ясовано, що при тривалому радіаційному впливі в малих дозах, відбуваються процеси розбалансування гормонального гомеостазу, які пов’язані з дисбалансом неспецифічних механізмів нейроендокринної регуляції адаптаційних процесів. Головна роль у їх реалізації належить нейромедіаторам, які, крім процесів гальмування і збудження нервових клітин, також контролюють різноманітні механізми функціонування організму, зокрема нейроендокринної системи, беруть участь у регуляції секреції гіпоталамічних факторів і тропних гормонів гіпофіза. Дослідження функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за тривалої дії радіації у низьких дозах дозволили виявити її чутливість до внутрішнього опромінення у малих дозах. Під впливом довготривалого малоінтенсивного радіаційного фактору в організмі тварин виникають не тільки певні зміни у гормональному балансі, а й у функціонуванні імунної системи, формуванні патологічних змін концентрації і розподілу біохімічних сполук, перебігу метаболічних процесів та зниженні імунітету. Кількісне оцінювання біологічних ефектів за низькодозового хронічного опромінення вищих організмів залишається однією з дискусійних і достеменно не з’ясованих проблем у сільськогосподарській радіобіології.

При обчисленні раціонів годівлі сільськогосподарських тварин необхідно використовувати значну кількість довідкового матеріалу. Сюди відноситься інформація про характеристики кормів та норми годівлі тварин. Пропонується зберігати цю інформацію у вигляді бази даних, яка утворена засобами табличного процесора MS Excel. База даних міститься у кількох таблицях. Структура бази даних передбачає наявність таких таблиць: таблиця еталонної бази даних про корми; таблиця робочої бази даних; таблиця кормових добавок; таблиця бази даних про норми годівлі тварин; таблиця з інформацією про максимально допустимі норми вмісту кормів в раціоні тварин. Таблиця еталонної бази даних є захищеною від випадкових змін і служить еталоном, з якого можна при потребі копіювати інформацію в таблицю робочої бази даних. Таблицю робочої бази даних можна актуалізувати, вносячи в неї для кожного корму зміни, що одержані в результаті лабораторних аналізів вмісту в кормі поживних речовин. Система містить розрахункову таблицю, яка призначена для формування раціону годівлі тварини певної статево-вікової групи за запропонованим алгоритмом. Користувач має можливість задавати вміст у раціоні кожного виду корму, враховуючи його поживність, у відсотках від загальної поживності раціону. При цьому попередньо в розрахункову таблицю за допомогою системи макросів вводиться інформація з таблиці бази даних про норми годівлі для даної тварини та інформація про максимально допустимий вміст кожного з кормів в обчислюваному раціоні.

У науковій статті доведено актуальність розгляду аграрної розписки як невід’ємного й універсального інстру­менту інвестування в аграрну сферу. Пілотні проекти щодо запуску аграрних розписок територією України дали свої позитивні результати та зумовили їх розповсюдження та модернізацію. Авторкою обґрунтовано, що можли­ вість отримання кредитних ресурсів у період міжсезоння є важливим і необхідним для «виживання» та подаль­шого розвитку бізнесу у сільськогосподарській сфері. На передній план виступають саме умови отримання фінан­сування аграрного сектору, а також механізм забезпечення виконання аграріями своїх зобов'язань. У роботі наголошено на своєчасності модернізації системи правового регулювання обігу аграрних розпи­сок. Також акцентовано увагу на змінах, що сьогодні пропонуються новим законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо функціонування та обігу аграрних розписок». Проведено порівняльно-пра­вовий аналіз чинного Закону України «Про аграрні розписки» та проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо функціонування та обігу аграрних розписок», наведено їхні позитивні та негативні тенденції. Також авторкою виокремлено ознаки аграрних розписок: аграрну розписку віднесено до групи товаророзпорядчих документів, що посвідчують право власності на визначений товар (речі, продукцію) та надають право держателю товаророзпорядчого документа розпоряджа­тися такими об'єктами за умови настання певних юридичних фактів; аграрна розписка фіксує характер правовідносин, що виникли між боржником і кредитором за зобов'язан­ням. Особливістю є безспірність вимог; істотною характеристикою є те, що виконання зобов'язання боржника за виданою розпискою забезпечу­ється заставою; предметом застави за аграрною розпискою може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції; видавати аграрні розписки можуть сільськогосподарські підприємства чи фізичні особи, що займаються виробничо-господарською діяльністю лише у сфері рослинництва, адже в заставу передається майбутній врожай, проте авторкою наголошується на необхідності на законодавчому рівні також передбачити можливість надання в заставу за аграрними розписками і сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва; розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов'язання за аграрною розпискою.

У статті розглянуто питання удосконалення інформаційного середовища розвитку сільськогосподарських підприємств. Робиться висновок про недостатній рівень їхнього інформаційного забезпечення. Наведено окремі елементи досвіду зарубіжних країн у сфері надання інформаційних послуг фермерам. Відзначається, що в сучасних умовах інформаційні технології є одним з основних чинників підвищення ефективності та конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Уже в найближчій перспективі вони стануть чи не основним виробничим ресурсом для розвитку галузі сільського господарства. Зроблено висновок про те, що результатом нової технологічної революції стане так зване «точне сільське господарство». У рослинництві це означає, що сільськогосподарські культури будуть вирощуватися за технологіями, які максимально забезпечуватимуть оптимальні умови їх розвитку, збирання, транспортування, зберігання. Проведено короткий екскурс сторінками найпопулярніших спеціалізованих сайтів, призначених для сільськогосподарських виробників. Відзначено основні їхні позитивні сторони та недоліки. Наголошується на необхідності підвищити роль Міністерства агарної політики і продовольства, Державної служби статистики та вищих навчальних закладів аграрного профілю в покращенні інформаційного забезпечення сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано пріоритетні завдання системи інформаційного забезпечення АПК та визначено основні складові інформаційного забезпечення сільськогосподарських підприємств прогностично-аналітичного характеру. Наголошується, що ефективне функціонування сучасного інформаційного забезпечення сільськогосподарських підприємств можливе лише в умовах значного покращення технологій мобільного зв’язку у країні. Зокрема, впровадження 5 G зв’язку призведе до революційних змін у бізнес-процесах. У сільському господарстві стане можливим широке використання дронів, роботів, запровадження онлайн-моніторингу полів та тварин. Як результат – запроваджуватимуться нові технології виробництва продукції рослинництва і тваринництва, нові стандарти її якості та властивостей. Сільськогосподарські підприємства адаптовуватимуться до цих змін, на що спрямовуватиметься їх видозмінена економічна поведінка.

Проведено моніторинг сучасного стану галузі тваринництва Одеської області та визначені основні перспективи його розвитку. Аналіз стану свідчить про скорочення за останні років загальної кількості великої рогатої худоби, в тому числі корів, свиней, дрібної рогатої худоби та сільськогосподарської птиці усіх видів. Значна більшість поголів'я сільськогосподарських тварин сконцентрована у господарствах населення, де відсутня можливість впровадження сучасних технологій. Основними напрямками інтенсифікації розвитку тваринництва області є нарощування поголів'я, підвищення продуктивності та поліпшення кормової бази, а також вдосконалення галузевого законодавства, розвиток кооперації, збільшення державної підтримки, розвиток локальних аграрних ринків.

У вітчизняних літературних джерелах на сьогодні практично відсутня інформація щодо анатомічних та фізіологічних особливостей копит віслюків, їхніх відмінностей від копит коней, ме-тодів розчистки та перебігу патологічних процесів у ділянці копита. Через популяризацію утриман-ня віслюка не тільки як сільськогосподарської тварини, а і як домашнього улюбленця, у зарубіжних науковців зріс інтерес до цих тварин, а оскільки вони також потребують догляду, то й до особливо-стей анатомії й фізіології, зокрема копит віслюків. Огляд зарубіжних літературних даних показав, що всі структурні елементи копита віслюків мають анатомічні та фізіологічні відмінності від копит у коней. Серед таких відмінностей варто відмітити: фронтальна форма копита, форма опорної поверхні копита, інші проміри кутів копита, розмір та положення кісток копита, великі розвинені пружні частини копита, інше співвідношення розмірів структур копита та багато іншого. Зважаючи на особливості в анатомічній будові копита при розчистці віслюків спеціаліст повинен відходити від наявних класичних методів, які застосовуються для розчистки в коней та досконало володіти технікою розчистки саме у віслюків. Віслюки на відміну від коней здатні трива-лий час «приховувати» існуючі проблеми з копитами, а клінічні ознаки з’являються вже коли стан копита надто складний, а лікування та реабілітація будуть тривалими та економічно місткими. А отже, власникам та ветеринарам, що мають справу з віслюками, необхідно напевно знати, яким має бути копито віслюка в нормі та чим воно відрізняється від копита коня. Цей огляд має на меті пояснити щодо наявних відмінностей в анатомічній будові копит віслюків та коней. Проведений аналіз є надзвичайно корисний та має як теоретичне, так й практичне значення, адже дає змогу лікарям ветеринарної медицини та спеціалістам, які проводять розчистку копит у тварин здійсню-вати цю маніпуляцію максимально правильно, що сприятиме кращому догляду за кінцівками віслюків, а отже, й за твариною загалом.

Серед методів чистопородного розведення сільськогосподарських тварин особливу зацікавленість у дослідників викликає інбридинг, без якого не можливо обійтися не лише при виведенні порід сільськогосподарських тварин, але й при збереженні біологічного різноманіття та унікальних якостей місцевих порід. І хоча проблема інбридингу має давню історію вивчення, вона достатньо складна й багатогранна навіть зараз, за сучасного розвитку генетики та селекції з урахуванням чого потребує подальших напрацювань, пошуку способів управляння стадом та породою, особливо за умови, коли порода нечисельна й розводять закритою популяцією. Дослідження проводили на аутбредних та інбредних телицях і коровах білоголової української породи в ТОВ «Подільський господар» Хмельницької області, які були розподілені на 5 піддослідних груп залежно від ступеня спорідненості та коефіцієнту інбридингу. Вивчали живу масу телиць в процесі вирощування, відтворну здатність та надій корів-первісток за матеріалами бази даних системи управління молочним скотарством СУМС «Інтесел-Орсек». Встановлено, що аутбредні та інбредні телиці білоголової української породи в процесі вирощування від народження до 18-місячного віку різнилися між собою за живою масою, але різниця між групами була статистично недостовірною. В різні періоди росту перевагу мали як аутбредні, так і інбредні тварини, засвідчуючи можливість використання в стаді нарівні з неспорідненим розведенням спорідненого. Загалом за період росту від народження до 18-місячного віку аутбредні телиці за живою масою переважали тварин групи віддаленого і тісного інбридингу на 6,0 кг і 2,0 кг, але поступалися представницям помірного та близького ступенів інбридингу на 3,0 і 13,0 кг, відповідно. Доцільність отримання та використання інбредних тварин білоголової української породи підтверджують і результати вивчення відтворної здатності корів, згідно яких інбредних корів осіменяли раніше за аутбредних на 0,5–0,9 місяців. Водночас аутбредні крови за першу лактацію продукували на 41–292 кг молока більше, ніж інбредні віддаленого, помірного та близького ступенів інбридингу, але на 150 кг менше за групу корів тісного ступеня інбридингу без статистично достовірної різниці між групами. З урахуванням чого зроблений узагальнюючий висновок про можливість спорідненого розведення худоби білоголової української породи.

Проаналізовано застосування мобільних додатків для ефективного управління сферою ветеринарної медицини.
The application of mobile applications for efficient management of veterinary medicine has been analyzed.