Добірка наукової літератури з теми "Учитель як освітній філософ"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Учитель як освітній філософ".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Учитель як освітній філософ"

1

Дроботенко, М.О. "ЗМІСТ І ЗНАЧЕННЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ФІЛОСОФІЇ ВИКЛАДАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧИТЕЛЯ- ОСВІТНЬОГО ФІЛОСОФА". Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Філософія», № 49 (22 листопада 2017): 33–41. https://doi.org/10.5281/zenodo.1064566.

Повний текст джерела
Анотація:
У сучасних соціокультурних контекстах актуалізується роль учителів як освітніх філософів та їх вплив на філософію навчального плану. Більшість учителів мають власну філософію викладання, яка може бути закріплена у письмовому документі, який називається формулювання філософії викладання (ФФВ). Написання власної філософії викладання може використовуватися для стимулювання осмислення власної викладацької діяльності; спонукати до перегляду власних цілей, діяльності та аналізу можливостей для розвитку. Перегляд заяв власної філософії викладання може допомогти учителю проаналізувати власний професій
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Григоренко, Т. В. "УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ В УМОВАХ ОСВІТНЬО-КОМУНІКАТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (2020): 55–66. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-55-66.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті актуалізована необхідність удосконалення професійної підготовки учителів-філологів з урахуванням різних філософських, педагогічних, психологічних концепцій і теорій. Визначено методологічні орієнтири у дослідженні порушеної проблеми, що формують основу для подальшого теоретичного вивчення особливостей професійної підготовки учителів-філологів в умовах формування освітнього-комунікативного середовища ЗВО. Акцентовано увагу на філософії сучасної комунікації як нового орієнтиру сучасної філологічної освіти, на процесі інформатизації, який означає запровадження та використання інформаційн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Нагрибельний, Ярослав. "ОСМИСЛЕННЯ ІДЕЙ Я. А. КОМЕНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ". New pedagogical thought 101, № 1 (2020): 8–12. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-101-1-8-11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано педагогічні праці Я. А. Коменського як феномен педагогічної думки, що став точкою відліку для сучасної педагогіки і є потужною спонукою до переосмислення й нового прочитання ідей видатного педагога, які мають виняткове значення для сьогодення. Особливу увагу приділено репрезентуванню його педагогічної спадщини в контексті сучасних глобалізаційних змін у суспільстві й освіті. Акцентовано, що педагог створив низку навчальних книг, зокрема «Відкриті двері до мов і всіх наук» (підручник із латинської мови), «Астрономія», «Фізика», які засвідчують енциклопедичність його знан
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

КАРАМАН, Станіслав, та Ольга КАРАМАН. "ЛІНГВОДИДАКТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАГІСТРАНТІВ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ЯК ОБ’ЄКТ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ". Acta Paedagogica Volynienses, № 1 (1 травня 2025): 94–100. https://doi.org/10.32782/apv/2025.1.14.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано лінгводидактичну компетентність магістрантів української філології як визначальну інтегровану особистісну якість здобувачів ІІ (магістерського) рівня вищої освіти.З’ясовано, що процеси модернізації вищої педагогічної освіти в складних умовах життєдіяльності українського суспільства, зміни концептуальних орієнтирів філософії освіти, а також тенденції в підготовці фахівців освітньої галузі, спричинені як динамічним розвитком інформаційного суспільства, так і непрогнозованими соціально-економічними та політичними викликами, зумовлюють осмислення, аналіз і пошук оптимальних
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ревенко, І. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ІДЕЇ ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЙНО-РЕФЛЕКСИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У СВІТОВОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 61 (2024): 30–42. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2023.61.03.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню витоків ідеї формування емпатійно-рефлексивної культури майбутніх учителів у філософських ученнях, наукових дослідженнях у галузі психології та педагогіки. Доведено, що розвинені емпатійні та рефлексивні якості допомагають педагогам краще розуміти індивідуальні потреби та особливості учнів, і на цій основі адаптувати підходи до їх навчання, запобігати конфліктам, налагоджувати конструктивну взаємодію, розуміти причини конфліктних ситуацій і знаходити конструктивні рішення. Зазначається, що здатність відчути й зрозуміти іншу людину та аналізувати свої дії як педаго
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Гергуль, Світлана. "ФОРМУВАННЯ ІНФОМЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 177, № 21 (2023): 8–12. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232102.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню проблеми формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів-філологів у процесі їх професійної підготовки. На основі аналізу наукових праць з даної проблематики уточнено зміст понять «медіаграмотність» й «інфомедійна грамотність»; розглянуто форми роботи зі здобувачами вищої освіти; наведено приклади використання неформальної освіти; представлене авторське бачення алгоритму формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів-філологівМета роботи полягає у дослідженні особливостей формування інфомедійної грамотності майбутніх вчителів у процесі їх професійно
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Кирпа, Анна Володимирівна. "ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ INSTAGRAM У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (2021): 52–69. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4491.

Повний текст джерела
Анотація:
Інтернет та соціальні мережі в реаліях сьогодення стали основною формою культурного становлення особистості підлітка та мають істотний вплив на його формування. Соціальні мережі прийнято вважати розважальним засобом комунікації, однак, незважаючи на суперечливість даного питання, варто підкреслити їх потужний освітній потенціал: учитель має можливість шляхом цілеспрямованої системи заходів впливати на освітній процес учнів у позаурочній діяльності. Зважаючи на виклики сьогодення, запровадження дистанційного та змішаного навчання освітній потенціал соціальних мереж набуває актуальності та новог
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Городнича, Лариса, та Владислав Ольховик. "ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ: ПРОБЛЕМНЕ ПОЛЕ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 177, № 21 (2023): 83–87. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232114.

Повний текст джерела
Анотація:
Готовність до педагогічної діяльності одна з найбільш актуальних у освітньому процесі проблем сьогодення, безпосередньо впливає на якість вітчизняної освіти і відображає всі негативні суспільні явища на рівні підготовки мотивованого в своїй діяльності учителя.Метою статті є визначення важливих складових готовності майбутніх учителів до професії вчителя та наявності усвідомлення особливого місця цієї професії в системі сучасних соціальних координат. Метод анкетування, застосований для проведення опитування здобувачів вищої педагогічної освіти після виробничої (педагогічної) практики, дозволяє в
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

МАРУШКО, Лариса. "ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ ТА ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (30 грудня 2024): 165–72. https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-4-20.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено аналіз зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів хімії та природничих спеціальностей (американська, канадська і європейська моделі). Це дає змогу визначити ряд важливих напрямів, що мають стати визначальними для прогнозування та розвитку педагогічної освіти в Україні, враховуючи реалії та завдання сучасного суспільства, а саме: 1) в системі підготовки майбутніх учителів хімії та природничих спеціальностей, як і в системі вищої освіти загалом, відбувається посилення інтеграційних процесів, результатом чого має стати формування єдиного освітнього простору, посилення ін
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Королюк, Олена. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ НІМЕЧЧИНИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 22, № 2 (2022): 171–79. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(22).2022.171-179.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена особливостям професійної підготовки майбутніх учителів математики у Федеративній Республіці Німеччина. Встановлено, що після приєднання до Болонського процесу в країні стосовно підготовки педагогічних кадрів відбулися відчутні зміни, які спрямовані на вдосконалення, підвищення якості освіти, а також досягнення узгодженості в освітніх питаннях з іншими державами Європейської співдружності. Нині в Німеччині готують фахівців педагогічних спеціальностей у двоступеневій системі «бакалавр-магістр». Тривалість і зміст, методика навчання залежить від того, в якій школі має намір прац
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!