Увійти

Готові списки джерел за темами / Фітопатогени

Добірка наукової літератури з теми "Фітопатогени"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 27 травня 2022

Оновлено: 28 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Фітопатогени".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Статті в журналах з теми "Фітопатогени":

1

Goychuk, А., V. Drozda та І. Kulbanska. "Туберкульоз ясена звичайного у Західному Поділлі України: етіологія, симптоматика, патогенез". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 31–40. http://dx.doi.org/10.15421/411804.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Наведено результати досліджень патологічних змін вегетативних і генеративних органів ясена звичайного під дією патогенної міко- та мікробіоти, зокрема фітопатогенних бактерій, а також шкодочинної ентомофауни. Показано, що в Україні епіфітотійним захворюванням ясена звичайного є туберкульоз. Збудник хвороби – фітопатогенна бактерія Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et al. 1978 – уражує як стовбури, гілки та пагони, так і суцвіття ясена звичайного. Удосконалено методи діагностики бактеріальних хвороб ясена звичайного. Зокрема, виділено п’ять етапів (фаз) розвитку туберкульозу ясена («парша», «поширення», «власне туберкульоз», «деформація генеративних органів», «вади деревини») та наведено основні симптоматичні характеристики уражень, що дозволяє вчасно розпізнати уражене дерево для кожної вікової групи насаджень. Описано ряд збудників мікофітозів та представників шкодочинної ентомофауни, що внаслідок своєї діяльності суттєво послаблюють ріст, розвиток та знижують якісні характеристики деревини ясена звичайного. Показано, що патологія ясена звичайного – явище багатогранне з взаємопов'язаними процесами інфекційного та неінфекційного характеру, що необхідно враховувати при симптоматиці і діагностиці захворювань під час проведення заходів з підвищення біостійкості насаджень у системній єдності складників лісового біоценозу. Акцентується увага на перспективності та доцільності використання антагоністичних властивостей мікроорганізмів і біопрепаратів на їхній основі для профілактики і захисту ясеневих насаджень від збудників бактеріозів.

2

Kulbanska, Ivanna. "Симптоми, поширення та шкодочинність туберкульозу Fraxinus excelsior L. (збудник – Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et al.)". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 23 (29 грудня 2021): 17–28. http://dx.doi.org/10.15421/412123.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Останніми роками спостережено епіфітотійне всихання багатьох видів лісових деревних рослин як в Україні, так і в інших країнах, яке має динамічний характер і тенденцію до зростання. У глибокій патології цього явища поза увагою залишилися фітопатогенні бактерії, які володіють високою енергією розмноження і здатні проникати в рослину як ззовні, так і спричиняти патологічний процес як вітальні облігати. Найбільш поширеним і шкодочинним захворюванням Fraxinus excelsior L. є туберкульоз. Туберкульоз завдає більшою мірою економічних, ніж екологічних збитків. Збудник хвороби – фітопатогенна бактерія Pseudomonas syringae pv. savastanoi – уражує як стовбури, гілки та пагони, так і суцвіття ясена. З туберкульозної патології, як супутню міко- і мікробіоту, ізольовано бактерії Pseudomonas sp., P. fluorescens, P. syringae, Erwinia herbicola, E. horticola, Xanthomonas sp. та мікроміцети Cladosporium cladosporiodes, Ulocladium botrytis, Mycelia sterilia (dark), Mycelia sterilia (orange), Fusarium heterosporum, Fusarium sp., Acremonium strictum, Cylindrocarpon didymum тощо. У патогенезі хвороби виділено п’ять етапів (фаз) її розвитку та наведено основні симптоматичні характеристики уражень, що дає змогу вчасно розпізнати уражене дерево для кожної вікової групи насаджень. Удосконалено методи діагностики бактеріальних хвороб Fraxinus excelsior. Виявлено пряму залежність поширення туберкульозу від частки ясена у складі насаджень різних вікових груп. Показано, що патологія Fraxinus excelsior – явище багатогранне із взаємопов'язаними процесами інфекційного та неінфекційного характеру.

3

Коломієць, Л. П. "Контроль фітопатогенних вірусів в агроекосистемах України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, вип. 44 (2005): 16–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Stonchyus, O. S., N. V. Cherevach та A. I. Vinnikov. "Особливості виділення та ідентифікації фітопатогенних бактерій та пошук їх природних антагоністів". Biosystems Diversity 18, № 1 (14 серпня 2010): 105–9. http://dx.doi.org/10.15421/011015.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Виділено та досліджено мікрофлору овочів, уражених бактеріозами. На основі вивчення морфологічних, культуральних і фізіолого-біохімічних ознак ідентифіковано штами, визначено їх патогенність для рослин. Досліджено антагоністичний вплив штаму Bacillus thuringiensis var. thuringiensis ІМВ В-7186 на виділені культури мікроорганізмів.

5

Мостовʼяк, І. І., О. С. Дем’янюк, А. І. Парфенюк та І. В. Безноско. "СОРТ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ СТІЙКИХ АГРОЦЕНОЗІВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 110–18. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.13.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Необхідність виробництва якісної продукції рослинництва та підвищення екологічної безпеки аг-роценозів потребує розв’язання низки актуальних наукових завдань, зокрема пов’язаних зі взаємодією популяцій фітопатогенних мікроміцетів із сортом культурних рослин. Проаналізовано зразки насін-ня сучасних сортів зернових злакових культур пшениці озимої, ячменю ярого і вівса щодо контаміна-ції фітопатогенними мікроміцетами. Визначено видовий склад мікроміцетів та встановлено, що насіння більшості досліджених сортів зернових злакових культур контаміновано фітопатогенними грибами родів Alternaria, Fusarium, Nigrospora, Bipolaris, Penicillium, Mucor, Epicoccum, Glicocladium, Drechslera з високою інтенсивністю спороутворення, що є екологічно небезпечним для агроценозів і спричиняє розвиток мікозних хвороб рослин. Визначено інтенсивність спороутворення, виділених патогенів із насіння зернових культур. Показано, що спектр та чисельність фітопатогенних грибів значною мірою залежить від сорту, де концентрація спор може коливатись в межах 0,1–10 млн шт./мл. Встановлено, що сорти пшениці озимої Аврора Миронівська, Подолянка, ячменю ярого МІП Шарм і вівса Скарб України характеризуються найменшим видовим різноманіттям фі-топатогенних грибів із невисокою інтенсивністю їх спороутворення і можуть бути рекомендовані до вирощування. Визначено показники якості насіння зернових культур (пшениці озимої, ячменю яро-го і вівса): енергія проростання, лабораторна схожість і інфікованість насіння патогенною мікобі-отою та виявлено зв’язок між цими показниками. Доведено необхідність обов’язкового оцінювання сортів сільськогосподарських культур як чинника формування стійких і екологічно безпечних агроце-нозів, що дасть можливість управління стійкістю агроекосистем у просторі й часі та отримання екологічно безпечної продукції рослинництва.

6

Бараболя, О. В., В. В. Ляшенко, С. М. Доронін та Є. Ю. Полежак. "ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ І СТРОКІВ СІВБИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА ЗИМОСТІЙКІСТЬ ТА УРАЖЕНІСТЬ ФІТОПАТОГЕНАМИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.03.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

У статті обґрунтовано актуальність підвищення продуктивності і якості зерна пшениці озимої на основі маловитратних, високоефективних і екологічно безпечних заходів, якими є добір відповід-них для них попередників у сівозміні та строків сівби. Метою дослідження є визначити вплив попередників і строків сівби на зимостійкість, ураженість хворобами та пошкодження шкідниками рослин пшениці озимої. Польові досліди проводили згідно із загальноприйнятими методиками впро-довж 2017–2020 рр. Для забезпечення високої точності дослідів розміщували їх у полях, вирівняних за рельєфом і родючістю, що підтверджується матеріалами ґрунтового та агрохімічного обстежень. Досліди проводили за наступною схемою: 1) попередники: горох; кукурудза на силос; 2) строки сівби: 01.09; 10.09; 20.09; 30.09; 05.10. Результати досліджень показали, що найкращі показники зимо-стійкості рослин пшениці озимої в межах 3,9–4,8 балів, що у середньому складає 4,4 бали, забезпечу-ється тоді, коли попередником озимини виступав горох. Розміщення озимини після зернової бобової культури деякою мірою позитивно впливає на розвиток рослин в осінній період, проходження стадій загартування і, врешті-решт, підвищує загальну зимостійкість рослин культури порівняно з варіантами, де попередником була кукурудза на силос. Головним фактором, який впливав на ураження хворобами і пошкодження шкідниками рослин пшениці озимої, є вибір строку сівби. За результатами досліджень попередники не мали істотного впливу на цей процес. Водночас ураження борошнистою росою спостерігається менше, якщо посіви розміщені після гороху. Своєю чергою менше рослини уражуються бурою іржею тоді, коли ділянки розміщувалися після кукурудзи на силос. Істотного впливу на ураження хворобами і пошкодження шкідниками виявляють строки сівби озимої культури. В цьому випадку спостерігається така тенденція: відсоток ураження хворобами і пошкодження шкідниками рослин пшениці озимої поступово зменшується від більш ранніх до більш пізніх строків сівби.

7

Чжу, Хонксуа, Чжишань Цао, Т. О. Рожкова та Ху Лінфен. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИГРИБНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТУ ГІФ ШТАМУ STREPTOMYCES HU2014 ЩОДО ЧОТИРЬОХ ФІТОПАТОГЕННИХ ГРИБІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 87–92. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.11.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Застосування хімічних пестицидів має багато недоліків, тому необхідні нові природні ресурси для регулювання розвитку хвороб рослин. Актинобактерії набувають інтересу для сільського господарства як агенти біологічної боротьби. Streptomyces spp. є частиною актинобактерій і відомі продукуванням великої кількості активних метаболітів. У цій роботі методом вимірювання швидкості росту досліджено протигрибну дію метанолового екстракту гіф (МЕГ) штаму Streptomyces HU2014 на чотири фітопатогенні гриби. Для визначення відповідного діапазону протигрибної активності було проведено попереднє тестування з різними концентраціями МЕГ. Результати показали, що ефект інгібування Rhizoctonia solani був кращим, ніж трьох інших грибів, і склав 100 % з концентрацією 0,5 мг/мл. На основі вищезазначеного тесту були отримані лінії регресії концентрації Log- пробіту відповідно до швидкості інгібування з різними концентраціями. Значення (50 % -відсоткової ефективної концентрації) EC50 МЕГ до R. solani через 48 годин, 72 години та 96 годин було найнижчим порівняно з іншими грибами. Рівняння регресії токсичності МЕГ на R. solani склало y = 6,9826 + 1,4028x (коефіцієнт кореляції r = 0,9783), а значення EC50 становило 0,0386 мг/мл через 72 години. Рівняння регресії токсичності МЕГ на Botrytis cinerea становило y = 5,6627 + 1,2386x (коефіцієнт кореляції r = 0,9614), а значення EC50 становило 0,2917 мг/мл через 72 години. Рівняння регресії токсичності МЕГ на Colletotrichum gloeosporioides склало y = 5,3143+1,0873x (коефіцієнт кореляції r = 0,9996), а значення EC50 становило 0,5140 мг/мл через 72 години. Рівняння регресії токсичності МЕГ на Fusarium graminearum склало y = 5,7011 + 2,3280x (коефіцієнт кореляції r = 0,9869), а значення EC50 становило 0,5024 мг/мл через 72 години. Штам Streptomyces HU2014 має значний протигрибний ефект і може стати новим агентом біоконтролю у сільськогосподарському виробництві.

8

Pusik, L. M., V. K. Pusik, Y. А. Kryshtop та V. А. Bondarenkо. "СУЧАСНИЙ СТАН ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ПЛОДІВ І ОВОЧІВ". Vegetable and Melon Growing, № 69 (26 липня 2021): 120–30. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-120-130.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Мета. Здійснити аналіз сучасного стану застосування біопрепаратів для післязбиральної обробки плодів і овочів з метою зменшення втрат під час зберігання. Результати. Аналіз сучасної вітчизняної й зарубіжної наукової та патентної літератури свідчить про те, що основними перевагами біопрепаратів є те, що при їх застосуванні вирішується проблема стійкості фітопатогенних мікроорганізмів до хімічних препаратів, підвищується якість урожаю й знижується витрата добрив. Біопрепарати покращують польову схожість насіння, морфобіологічні характеристики проростків при проростанні, формування листкового апарату й інтенсивність фотосинтезу при розвитку й дозріванні насіння. Біологічні препарати відносять до екологічно безпечних препаратів (речовини, що їх продукують бактерії-антагоністи, не забруднюють ґрунт і врожай) і мають специфічну дію (висока ефективність проти певних видів фітопатогенних мікроорганізмів). Висновок. Біопрепарати на основі бактерій із різною поліфункціональною дією характеризуються високою ефективністю у регуляції фітопатогенної мікробіоти як в агроценозах, так і під час зберігання, що сприяє зниженню рівня біологічного забруднення агроекосистем, потенційних біоекологічних ризиків в агроекосистемах та підвищенню якості плодоовочевої продукції та зменшення втрат під час зберігання. У багатьох країнах світу широко розповсюджені дослідження, спрямовані на пошук високоактивних штамів мікроорганізмів для створення на їх основі біологічних препаратів. Застосування таких біопрепаратів підвищує продуктивність, подовжує термін зберігання та затримує ураження продукції мікробіологічними хворобами. Зменшити втрати плодів важливо не тільки під час холодильного зберігання, але й у передзбиральний період. Сьогодні проблему зниження втрат плодів у передзбиральний період вирішують із застосуванням відповідних біопрепаратів. Способи зберігання плодів і овочів із використанням біологічних плівок ще мало досліджені. Порівняно з іншими дані способи є менш економічно затратними та більш екологічно чистими.

9

Debryniuk, Iu. "Особливості посівних якостей насіння Pseudotsuga menziesii Mirb. Franco у насадженнях західного регіону України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (25 листопада 2015): 114–19. http://dx.doi.org/10.15421/411515.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Вивчено посівні якості однорідних партій насіння Pseudotsuga menziesii Mirb. Franco – чистоту, масу 1000 насінин, схожість, енергію проростання, зараження фітопатогенами за результатами аналізу середніх зразків Львівською державною зональною лісонасінною інспекцією впродовж 1990-2012 рр. Встановлено, що у лісових насадженнях західного регіону України посівні якості насіння псевдотсуги є невисокими. Із 33-ох досліджених однорідних партій лише у 17-ти з них насіння відповідає вимогам стандарту. Широке впровадження псевдотсуги в лісові насадження стримується відсутністю у потрібних обсягах об’єктів лісонасінної бази. Розширення та упорядкування останньої дало б змогу заготовляти насіння з більш високими посівними якостями, у більших обсягах, ширше використовувати насінний потенціал цього цінного інтродукованого деревного виду.

10

Buletsa, N. M., L. M. Butsenko, L. A. Pasichnyk, and V. P. Patyka. "The Sensitivity of Phytopathogenic Bacteria to Streptomycin Under the Influence of Pesticides." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 77, no. 6 (November 30, 2015): 62–69. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj77.06.062.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Фітопатогени":

1

Андрійчук, О. М. "Біологічна характеристика фагів фітопатогенних бактерій родів Pseudomonas та Xanthomonas, виділених із агроценозів України". Дис. канд. біол. наук, КНУТШ, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Диченко, Людмила Олегівна, та Liudmyla Olehivna Dychenko. "Мікроміцети долини р. Хорол у межах Миргородського району Полтавської області". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9653.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Проведено дослідження видового складу мікроміцетів наземних екосистем долини р. Хорол у межах Миргородського району Полтавської області. Подане повне зведення видового складу грибів і грибоподібних організмів, яке включає 97 видів з 39 родів, 23 родин, 14 порядків, 9 класів відділів Ascomycota, Basidiomycota, Peronosporomycota та Mucoromycota. Встановлено особливості таксономічної, екологічної та фітоценотичної структури виявлених видів грибів.
A study of the species composition of micromycetes of terrestrial ecosystems of the Khorol river valley within the Myrhorod district of Poltava region was conducted. A complete summary of the species composition of fungi and fungus-like organisms is presented, which includes 97 species from 39 genera, 23 families, 14 orders, 9 classes of divisions Ascomycota, Basidiomycota, Peronosporomycota and Mucoromycota. Peculiarities of taxonomic, ecological and phytocenotic structure of the identified species of fungi are established.

3

Яковлєва, Анна Петрівна, та Anna Petrivna Yakovlieva. "Гриби та грибоподібні організми долини р. Дернова у межах Тростянецького району Сумської області". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9665.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Проведено дослідження видового складу грибів та грибоподібних організмів наземних екосистем долини р. Дернова в межах Тростянецького району Сумської області. Подане повне зведення видового складу цих організмів у районі досліджень, яке включає 117 видів з 62 родів, 41 родини, 20 порядків, 9 класів з відділів Ascomycota, Basidiomycota та Peronosporomycota. Встановлено особливості таксономічної, екологічної та фітоценотичної структури виявлених видів грибів.
A study of the species composition of fungi and fungus-like organisms of terrestrial ecosystems of the Dernova river valley within the Trostyanets district of Sumy region was carried out. A complete summary of the species composition of these organisms in the study area, which includes 117 species from 62 genera, 41 families, 20 orders, 9 classes from the divisions of Ascomycota, Basidiomycota and Peronosporomycota. Peculiarities of taxonomic, ecological and phytocenotic structure of the identified species of fungi are established.

4

Хандюк, Таїсія Володимирівна, та Taisiia Volodymyrivna Khandiuk. "Мікроміцети м. Буринь та його околиць". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9664.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Проведено дослідження видового складу мікроміцетів м. Буринь (Сумська область). Подане повне зведення видового складу грибів і грибоподібних організмів з відділів Ascomycota, Basidiomycota та Peronosporomycota району досліджень, яке включає 124 види з 53 родів, 29 родин, 16 порядків 7 класів. Встановлено особливості таксономічної, екологічної та фітоценотичної структури виявлених видів грибів. За період досліджень відмічено п’ять нових для України види – Phomatospora coprophila M.J. Richardson, Preussia fleischhakii (Auersw.) Cain, P. terricola Cain, Saccobolus dilutellus (Fuckel) Sacc., S. succineus Brumm. Досліджено культурально-морфологічні особливості одержаних штамів Triangularia setosа (Pset 07) та Selinia pulchra (Spul 01).
A study of the species composition of micromycetes in Buryn (Sumy region) was conducted. A complete summary of the species composition of fungi and fungus-like organisms from the departments of Ascomycota, Basidiomycota and Peronosporomycota of the study area is presented, which includes 124 species from 53 genera, 29 families, 16 orders of 7 classes. Peculiarities of taxonomic, ecological and phytocenotic structure of the identified species of fungi are established. During the research period, five new species for Ukraine were noted – Phomatospora coprophila M.J. Richardson, Preussia fleischhakii (Auersw.) Cain, P. terricola Cain, Saccobolus dilutellus (Fuckel) Sacc., S. succineus Brumm. The cultural and morphological features of the obtained strains of Triangularia setosa (Pset 07) and Selinia pulchra (Spul 01) were studied.

5

Величко, Наталія Володимирівна, та Nataliia Volodymyrivna Velychko. "Мікроміцети лівобережжя р. Сейм у межах Конотопського району Сумської області". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9673.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Проведено дослідження видового складу грибів та грибоподібних організмів наземних екосистем лівобережжя р. Сейм у межах Конотопського району Сумської області. Подане повне зведення видового складу грибів і грибоподібних організмів з відділів Ascomycota, Basidiomycota та Peronosporomycota району досліджень, яке включає 124 види з 57 родів, 32 родин, 19 порядків, 11 класів. Встановлено особливості таксономічної, екологічної та фітоценотичної структури виявлених видів грибів.
A study of the species composition of fungi and fungal organisms of terrestrial ecosystems of the left riverbank of the Seim within Konotop district of Sumy region was carried out. A complete summary of the species composition of fungi and fungal organisms from the divisions of Ascomycota, Basidiomycota and Peronosporomycota of the study area is presented, which includes 124 species from 57 genera, 32 families, 19 orders, 11 classes. Peculiarities of taxonomic, ecological and phytocenotic structure of the identified species of fungi are established.

6

Гаврило, Олена Іллівна, та Olena Illivna Havrylo. "Стан вивченості фітопатогенних мікроміцетів Лісостепу України". 1998. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8754.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Вивчення фітопатогенних мікроміцетів на території Лісостепу України почалося в кінці 19 ст. На початку і в середині 20 ст. обстежувалися окремі території. З 70-х років почалися планомірні дослідження окремих груп мікроміцетів.
The study of phytopathogenic micromycetes in the forest-steppe territory of Ukraine began in the late 19th century. At the beginning and middle of the 20th century. individual territories were surveyed. Since the 1970s, systematic studies of individual micromycetes groups have begun.

7

Коваленко, Олег Анатолійович, Олег Анатольевич Коваленко, Oleg Kovalenko, Маргарита Михайлівна Корхова, Маргарита Михайловна Корхова, Margarita Korhova, Віталій Танцюра, Виталий Танцюра та Vitaly Tantsura. "Економічна ефективність вирощування нуту залежно від інокуляції та обробки насіння біофунгіцидом". Thesis, 2017. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/2766.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

В тезах розглянуті питання щодо застосування біопрепаратів виробництва БТУ-Центр замість хімічних речовин при інокуляції насіннєвого матеріала нуту та їх впливу на показники урожайності та економічної ефективності вирощування культури.
В тезисах рассмотрены вопросы применения биопрепаратов производства БТУ-Центр вместо химических веществ при инокуляции семенного материала нута и их влияния на показатели урожайности и экономической эффективности выращивания культуры.
The thesis considers use of biological preparations of BTU-Center production instead of chemicals for inoculation of seed and their impact on yields and economic efficiency of cultivating crops.

8

Гаврило, Олена Іллівна, Olena Illivna Havrylo, Катерина Кіндратівна Карпенко та Kateryna Kindrativna Karpenko. "Мікологічні дослідження на Сумщині". 1999. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8756.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.