Добірка наукової літератури з теми "Іконографічні типи"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Іконографічні типи".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Іконографічні типи"

1

Соколова, Дарина Костянтинівна, та В’ячеслав Вікторович Шуліка. "ІКОНОГРАФІЧНІ ПРОГРАМИ МОНУМЕНТАЛЬНИХ РОЗПИСІВ О.Я. СОКОЛА У ХРАМАХ ХАРКІВЩИНИ ТА ПОЛТАВЩИНИ". Ukrainian Art Discourse, № 5 (30 грудня 2024): 133–44. https://doi.org/10.32782/uad.2024.5.15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовані іконографічні програми монументальних розписів О. Я. Сокола, які збереглися у храмах Харкова та Полтави: церква св. Сампсонія Прочанолюбця в Полтаві (1909) та церква Трьох Святителів (Гольдбергівська) у Харкові (1915). Ці храми були побудовані із різною метою та мали різну функцію. Так Сампсоніївська церква була побудована як меморіальний храм-пам’ятник на місці Полтавської битви (так званої Шведської могили), храм Трьох Святителів планувався як подвір’я Спасо-Преображенського Курязького (Старо-Харківського) монастиря (але після закінчення будівництва використовувався я
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Андрій, Дем'янчук. "Копії ікони Богородиці «Salus Populi Romani» в Галичині (XVII – перша половина ХХ ст.)". ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв, № 32 (30 листопада 2017): 155–76. https://doi.org/10.5281/zenodo.1068880.

Повний текст джерела
Анотація:
Здійснено спробу простежити походження та іконографію копій ікони Богородиці «Salus Populi Romani» («Спасіння Римського Народу») в Галичині у XVII – першій половині ХХ століття. З огляду на актуальність проблеми віднайдено і досліджено понад 20 ікон цього історичного періоду, систематизовано їх стосовно іконо- графії, образної символіки та художньо-стилістичних особливостей. Встановлено, що іконографічний тип цієї ікони походить від Одигітрії (Провідниці), проте має характерні особливості – правою рукою Матір Божа притримує Дитятко Ісуса. Поширення чудотворн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Наталія, Бенях. "Маловідома ікона «Покрова Богородиці» у контексті сакральної тематики творів Михайла Бойчука". ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв, № 32 (30 листопада 2017): 101–14. https://doi.org/10.5281/zenodo.1068628.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано художньо-стилістичні, композиційно-формальні особливості, іконографічний тип маловідомої ікони Михайла Бойчука «Покрова Богородиці». Уточнені питання атрибуції твору. Акцентується увага на історичному трактуванні сюжету «Покрови Богородиці», його іконографічних особливостей, проводиться порівняння з творами інших авторів початку ХХ ст. Виявлено значення традиції у творчості М. Бойчука та зв’язок із рефлектуючим духом часу. На прикладі конкретного твору окреслено індивідуальність майстра, яка викристалізовується у творчий метод, адже саме &l
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Яцунда, Ольга Святославівна, та Оксана Володимирівна Колтун. "Гідрографія Жовкви". Наукові записки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Географічні науки 1, № 10 (2019): 71–78. https://doi.org/10.5281/zenodo.2639634.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто зміни гідрографічної мережі на території міста Жовкви з кінця XVIII ст. і до кінця ХХ ст. Висновки щодо цих змін ґрунтуються на аналізі топографічних карт, планів, вибраних іконографічних зображень Жовкви вказаного періоду. Виявилося, що за чотири сотні років існування Жовкви як міста річка Свиня та її долина неодноразово зазнавали суттєвих змін, пов’язаних спочатку з будівництвом оборонних укріплень бастіонного типу довкола замку і середмістя (станом на 1779 р. сумарна довжина водотоків у спрощеному варіанті цих укріплень досягала близько 2 км ), згодом – у ХІХ
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Парфентьєва, І. О., та Ю. М. Мартинюк. "Реставрація зовнішнього вигляду піярського костелу святого іоанна євангеліста в смт. Любешів волинської області за іконографічними джерелами 1916 та 1969 років". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 17 (9 жовтня 2022): 91–96. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2022-7(17)-12.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено підходу у відновленні зовнішнього вигляду об’єкта, який зруйнований вже більше, як 50 років тому та відображений лише в іконографічних джерелах. Автори світлин систематизують дані щодо візуального-художнього наповнення історичного простору, архітектурної витонченості будівлі костелу піарів святого Іоанна Євангеліста у селищі міського типу Любешів. Літографічні джерела надають умовний художньо інтерпретований вигляд простору зі збереженими візуальними домінантами. Уточнення та співставлення з послідуючими плануваннями виявило значну розбіжність між іконографічними джерелами.&#
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Гамалія, Катерина Миколаївна, та Євгенія Олегівна Артеменко. "ОЗНАКИ КУЛЬТУРНОГО НАЦІОНАЛІЗМУ В МУЗЕЙНО-ГАЛЕРЕЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕКОЛОНІЗОВАНИХ КРАЇН АФРИКИ". Ukrainian Art Discourse, № 2 (4 серпня 2023): 28–35. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2023.2.4.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є визначення проблематики та шляхів формування національно-культурної ідентичності в постколоніальних країнах Африки крізь призму їхньої музейно-галерейної діяльності. В основу дослідження покладено теорію постколоніалізму, застосовано художньо-стилістичний, іконографічний, біографічний та порівняльно-історичний методи. Наукова новизна полягає в тому, що вперше, на тлі трьох африканських країн (Південно-Африканська Республіка, Танзанія, Сенегал), досліджено розробку стратегії постколоніальної культурної політики після здобуття незалежності, та відповідне функціонування музеїв, гал
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Лю, Венган. "ОБРАЗНІ МОДЕЛІ «САДУ ЯК РАЮ ЗЕМНОГО» В ДИНАСТИЧНОМУ ЖИВОПИСІ КИТАЮ". Ukrainian Art Discourse, № 5 (30 грудня 2024): 107–14. https://doi.org/10.32782/uad.2024.5.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Дана стаття присвячена виявленню особливостей візуальної репрезентації ідеї «саду як раю земного» в живописі династичного Китаю. З’ясовано, що розбудова саду за принципом «одне озеро – три гори», що втілював релігійний і міфічний сенс, пов’язаний з даоською ідеєю безсмертя, вела свій відлік від часів династії Цінь (III ст. до н.е.) й стала яскравим зразком будівництва імператорських садів для правителів за всіх часів. Протягом багатьох століть іконографія «садів Безсмертних» розвивалась в китайському живописі. У статті розглянуто пейзажні твори Лі Сисуня (李思训, 651-716), Цю Іна (仇英, 1494-1552),
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Іконографічні типи"

1

Скоп, Михайло. "ОСНОВНІ ІКОНОГРАФІЧНІ ТИПИ САКРАЛЬНИХ ОБРАЗОТВОРЧИХ ПЛАСТИК У ПУБЛІЧНОМУ ПРОСТОРІ ЛЬВОВА". У ADVANCED DISCOVERIES OF MODERN SCIENCE: EXPERIENCE, APPROACHES AND INNOVATIONS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-09.04.2021.v2.45.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!