Academic literature on the topic 'Абстрактне моделювання оперативних процесів'

Розкриті проблемні питання впровадження безпілотних літальних апаратів в систему оперативних дій підрозділів цивільного захисту та інтеграції їх застосування в єдину систе-му управління при ліквідації надзвичайної ситуації. Розроблена математична модель іміта-ції руху безпілотних літальних апаратів в зоні надзвичайної ситуації. Використання моделі дає змогу забезпечити в процесі обміну інформацією між елементами системи автоматизо-ваного управління логічний висновок про досягнення повітряним об’єктом потрібної точки призначення. Алгоритм моделі зводиться до аналітичного опису руху повітряного об’єкта з урахуванням можливого маневру у географічній системі координат. Робота моделі може проходити у декілька циклів з відтворенням руху повітряного об’єкту з урахуванням усіх видів маневру, при цьому кожна точка зміни руху буде вважатись проміжною поки об’єкт не досягне кінцевої точки призначення. Наведені умови, за яких вважається, що повітряний об’єкт досягнув потрібної точки призначення. Обґрунтовано, що коректне їх застосування буде тільки в межах чіткого діапазону змін розрахункових параметрів пошуково-рятувальної операції. Модель дозволяє проводити багатократні розрахунки по різноманіт-них варіантах набору вхідних даних, при цьому час одного циклу не перевищує декількох хвилин. Модель необхідно розглядати як окремий модуль із розрахунком на наступне її ви-користання як окремого блока моделі оперативних дій, що ведуться всіма активними еле-ментами, які складають систему. Запропонований підхід дає можливість на основі застосу-вання сучасних методів моделювання удосконалити управління оперативними діями ряту-вальних формувань за рахунок інтегрування розробленої моделі в систему автоматизовано-го управління. Отримані результати можуть розглядатись як складова інформаційно-аналітичної моделі процесів підготовки й прийняття рішень.

У статті аналізується стан використання сучасних інформаційних технологій на підприємствах. Існуючі умови ринкового середовища вказують на те, що підприємство знаходиться під постійним впливом факторів, пов’язаних з розвитком технологій, що спрощують роботу з великим обсягом інформації. Інтенсифікація інноваційних процесів, розвиток інформаційних технологій значно скорочують час на збір і обробку інформації. Нові економічні відносини потребують використання великих обсягів інформації та оперативних розрахунків, забезпечених сучасними інформаційними технологіями і системи. У роботі розглянуто проблему необхідності застосування й використання інформаційних технологій для вдосконалення діяльності підприємств. Показано, що ефективне застосування сучасних інформаційних технологій для підтримки, забезпечення й моделювання бізнес–процесів стає одним з вирішальних конкурентних переваг в сучасних ринкових умовах. Саме ефективність впровадження і використання інформаційних технологій є одним з основних чинників, що впливають на підвищення рівня конкурентоспроможності, що досягається за рахунок підвищення рівня гнучкості і ступеню використання економічного потенціалу. Проаналізовано, що на шляху впровадження інформаційних технологій підприємства стикаються з проблемами організаційного, економічного, технічного, соціального та іншого характеру. Розглянуті автоматизовані системи управління підприємством, що представлені на ринку України.

Мета роботи: розробка методики побудови формалізованої залежності часу підготовки до повторного вильоту групи літаків від кількісно-якісного складу інженерно-авіаційної служби авіаційного підрозділу на основі використання результатів параметричних досліджень на засобах імітаційного моделювання процесу технічного обслуговування. Метод дослідження: аналіз та синтез, імітаційне моделювання, регресійний аналіз. Результати дослідження: розроблені математичні моделі дозволяють оперативно оцінювати необхідний час підготовки до повторного вильоту груп літаків залежно від кількісно-якісного складу інженерно-авіаційної служби, що залучається до технічного обслуговування літаків. Ці моделі забезпечують можливість оптимізації процесів підготовки до польотів, що є критично важливим в умовах сучасних бойових операцій. Теоретична цінність дослідження: дослідження сприяло подальшому розвитку теорій імітаційного моделювання та системного аналізу в контексті організації інженерно-авіаційного забезпечення авіаційних підрозділів, підтверджуючи значення інтеграції цих підходів для підвищення ефективності авіаційних підрозділів. Робота підкреслює важливість гнучкого підходу до управління наявними людськими ресурсами в умовах змінних оперативних обставин. Практична цінність дослідження: результати дослідження можуть використовуватись для оптимізації організаційно-штатної структури інженерно-авіаційної служби з метою ефективного розподілу персоналу для забезпечення підготовки групи літаків до повторного вильоту за регламентований заданий час. Особливо цінною є можливість застосування розроблених моделей для різних типів авіаційних підрозділів та умов базування. Цінність дослідження: цінність дослідження полягає в інтеграції імітаційного моделювання та аналізу результатів параметричних досліджень з реальними умовами експлуатації авіаційної техніки, що веде до розробки більш точних і адаптивних методик для планування інженерно-авіаційного забезпечення. Важливість роботи визначається її внеском у забезпечення більшої оперативності та ефективності управлінських рішень щодо планування інженерно-авіаційного забезпечення в умовах сучасних бойових дій. Майбутні дослідження: розроблена в статті методика побудови формалізованої залежності часу підготовки до повторного вильоту груп літаків від кількісно-якісного складу інженерно-авіаційної служби створює передумови для розробки удосконаленої методики синтезу раціональної організаційної структури інженерно-авіаційної служби авіаційних підрозділів на основі постановки та розв’язування математичної задачі оптимізації.

Вступ. В умовах динамічної зміни проєктного середовища, воєнних загроз, нестабільності та турбулентності стрімко зросла загроза для безпеки життєдіяльності населення та територій. Невиправдана російська загарбницька війна станом на 01.09.2023 р. завдала збитків об’єктам інфраструктури України на суму понад 150 мільярдів доларів США, серед яких в п’ятірку галузей ввійшли житлова інфраструктура 36,97%; інфраструктура (комплексна) 24,21%; інфраструктура підприємств та промисловості 7,54%; інфраструктура освіти 6,68%; енергетична інфраструктура 5,82%. Такий стан речей сформував необхідність розробки нових підходів до управління ризиками в інфраструктурних проєктах, програмах та портфелях проєктів.Мета. Формування концепції управління ризиками для інфраструктурних проєктів та розробка моделі тактичного управління ризиками в інфраструктурних проєктах, програмах та портфелях проєктів на різних фазах життєвого циклу.Методи дослідження. В дослідженні використовувалися методи системного аналізу, гібридних підходів безпеко-орієнтованого управління проєктами, програмами та портфелями проєктів, системного підходу, ризикменеджменту для формалізації моделі формування концепції управління ризиками і розробки моделі тактичного управління ризиками в інфраструктурних проєктах, програмах та портфелях проєктів.Результати. Досліджена предметна область, стандарти і наявний стан досліджень вказали на відсутність комплексних досліджень в напрямку тактичного управління ризиками в інфраструктурних проєктах. Тому формування концепції та розробка моделі тактичного управління ризиками, на різних фазах життєвого циклу, стало актуальним завданням. Основою формування концепції управління проєктними ризиками стало ядро – інфраструктурні проєкти, що формує 5 векторних блоків управління на основі синергії та впливу турбулентного зовнішнього та внутрішнього проєктного середовища, регіональної та терм-історичної складових: аналіз потенційних ризиків та загроз в інфраструктурних проєктах, програмах та портфелях проєктів та їх вплив; визначення тактики управління ризиками та імплементації відповідних управлінських заходів; розробка плану управління проєктними ризиками, який включає методи та інструменти ідентифікації, оцінки та управління ризиками; визначення ролей та відповідальності учасників проєкту, щодо управління проєктними ризиками; визначення критеріїв успіху функціонування інфраструктурних проєктів, програм та портфелів проєктів та моніторинг ризиків проєкту. Дослідження предметної області управління ризиками в інфраструктурних проєктах визначило перевагу тактичного управління ризиками над стратегічним. Сформовано модель тактичного управління ризиками в інфраструктурних проєктах, програмах та портфелях проєктів, в основі якої 5 блоків поєднані проєктними зв’язками на різних фазах життєвого циклу та впливу факторів турбулентного середовища: тактика управління ризиками інфраструктурних проєктів, програм та портфелів проєктів; аналіз ризиків при плануванні інфраструктурних проєктів; оцінка ризиків інфраструктурних проєктів; формування тактики управління ризиками інфраструктурних проєктів; імплементація та моніторинг тактичних підходів управління ризиками інфраструктурних проєктів; удосконалення тактики управління ризиками та взаємодія стейкхолдерів інфраструктурних проєктів; стан безпечного та стабільного функціонування інфраструктурних проєктів. Висновки. Сформовані концепція та модель показали ряд переваг застосування саме тактичного управління ризиками над стратегічним, серед яких чітка вираженість предметної області, оперативність застосування управлінського інструментарію, швидка адаптація антикризових оперативних рішень та змісту моношаблонів інфраструктурних проєктів в регіональному вимірі та з урахуванням впливу зовнішнього та внутрішнього проєктного середовища на продукт проєкту протягом усіх фаз життєвого циклу, що забезпечить стан безпечного та стабільного функціонування інфраструктурних проєктів. Окреслені перспективи подальших досліджень у обраному напрямку.