To see the other types of publications on this topic, follow the link: Акцентуації характеру.
Journal articles on the topic 'Акцентуації характеру'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Акцентуації характеру.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Михайлишин, Уляна, and Валентина Ільїна. "Вплив акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(55) (2021): 83–100. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-83-100.
Full textAbstract:
У статті розглянуто психологічні особливості впливу акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків з подальшою статистичною обробкою даних. Методи: при дослідженні використано методи математичної статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: методика на визначення акцентуацій характеру (Г. Шмішек), ПДО, методика на визначення агресивності (Л.Г. Почебут), методика «Агресивна поведінка» (Є.П. Ільїн, П.А. Ковальов). Результати. У результаті теоретико-методологічного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків з’ясовано, що акцентуації характеру визначаються як крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно виражені. Підлітковий вік є періодом становлення характеру, у цей час формується більшість характерологічних типів. Саме у цьому віці різні типологічні варіанти норми («акцентуації характеру») виступають найбільш яскраво, тому що риси характеру ще не згладжені й не скомпенсовані життєвим досвідом. Зазначено, що акцентуації характеру можуть впливати на агресивну поведінку у підлітковому віці. Встановлено, що єдиного загальноприйнятого значення терміну «агресія» немає, але в найзагальнішому вигляді його можна визначити, як нанесення будь-якої шкоди, психологічної або фізичної, іншому об’єкту або предмету. Таким чином, у період становлення характеру, що відбувається в підлітковому віці, його типологічні особливості, які були ще згладжені і завуальовані життєвим досвідом, виявляються настільки яскраво, що іноді нагадують психопатії, тобто патологічні аномалії характеру та можуть спричиняти прояву агресивності. Подано методики емпіричного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків. У результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу зʼясовано вплив акцентуцій характеру на агресивну поведінку у підлітковому віці, а саме, для осіб з гіпертимним, дистимічним, психостенічним, шизоїдним та конформним типом акцентуацій характеру не властиві прояви агресивності та ворожості. Для даних осіб не характерні спалахи гніву, фізичної, вербальної агресії. Особи, у яких спостерігаються емотивний, застрягаючий, екзальтований, демонстративний, неврівноважений, астено-невротичний, епілептоїдний, істероїдний та нестійкий типи акцентуацій характеру, схильні до проявів ворожості та агресивності, зокрема до спалахів гніву, фізичної та вербальної агресії. Висновки: у результаті кореляційного аналізу встановлено, що між акцентуаціями характеру та агресивною поведінкою існує взаємозв’язок. Ключові слова: акцентуації, агресивність, поведінка, характер, підлітковий вік.
2
Журба, Катерина Сергіївна, and Вікторія Володимирівна Кріпак. "Теоретичний аналіз проблеми акцентуацій характеру." Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (December 12, 2019): 19–24. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3712.
Full textAbstract:
У статті висвітлено значення характеру у житті людини.Показано, що акцентуації характеру є крайніми виразами норми.Відзначено негативний вплив акцентуацій на формування особистості.Зроблений теоретичний аналіз літератури з теми дослідження. Показано,що по суті акцентуації характеру – це ті ж індивідуальні риси, якимвластива тенденція до потенційного переходу в певний патологічний стан.
3
Мелен, Ксенія. "Особливості акцентуацій характеру сучасних українських підлітків." Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (December 12, 2019): 112–16. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3729.
Full textAbstract:
У статті представлена характеристика акцентуаційхарактеру особистості сучасних українських підлітків. Дослідили, яку рольу процесі особистісного становлення підлітків відіграють характерологічніособливості, зокрема акцентуації характеру. Проаналізовані основнікласифікації акцентуацій за Г. Шмішеком. Виявлено значення акцентуаційхарактеру у предикторній структурі профілів фрустраційного реагуванняучнів. Проведено тестування учнів середніх класів, а саме підлітковоговіку. Отримані дані визначили типи акцентуацій, які мають учні. Також задопомогою тестування установлено, який тип акцентуації характеру єнайбільш поширеними серед сучасних підлітків.
4
Алєксєєнко, С. Д. "ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ ТА ПРОФЕСІЙНИХ УПОДОБАНЬ ПІДЛІТКІВ." Educational Dimension 29 (May 19, 2022): 225–30. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4938.
Full textAbstract:
Розглянуто питання професійного самовизначення підлітків. Експериментально досліджено взаємозалежність акцентуації характеру і професійних уподобань підлітків. За результатами емпіричних досліджень визначено, що для кожного типу акцентуації характерні певні професійні переваги при виборі професій, що підтверджують висунуту авторами гіпотезу про існування взаємозалежності акцентуації характеру та професійних уподобань підлітків.
5
Єльчанінова, Тетяна, Тарас Жванія, and Дар’я Бабкіна. "ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ АКЦЕНТУЙОВАНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 123–44. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.07.
Full textAbstract:
Актуальність проблеми: встановлення механізмів психологічного захисту, які використовують певні групи акцентуантів доповнює загальну характеристику акцентуйованих особистостей. Отримані дані конкретизують проблематику психологічного супроводу акцентуантів. Продовження вивчення проблеми захисних механізмів розкриє шляхи для вдосконалення взаємодії між людьми в освітній, професійній сферах. Мета: визначення особливостей захисних механізмів у осіб з вираженою акцентуацією (на прикладі студентської вибірки). Матеріали і методи: в якості діагностичного інструментарію щодо діагностики захисних механізмів було використано тест-опитувальник механізмів психологічного захисту «Індекс життєвого стилю» (Life Style Index, LSI, укр. ІЖС) Р. Плутчика, Г. Келлермана, Х. Р. Конте. Було визначено виразність таких захисних механізмів: витиснення, регресія, заміщення, заперечення, проекція, компенсація, гіперкомпенсація, раціоналізація. Для виявлення акцентуацій характеру застосовано Тест-опитувальник Р. Шмішека. В обробці даних застосовувались математико-статистичні методи. В дослідження залучено 71 студент Харківського національного педагогічного університету мені Г.С. Сковороди, які здобувають освіту у галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки (політологія – 4, психологія – 57, соціологія – 10). Результати дослідження: в ході експериментального дослідження було встановлено, що більшість юнаків демонструють афективний, гіпертимний, емотивний та циклотимний типи акцентуації характеру. Проекція, раціоналізація, компенсація, заперечення та витіснення є такими механізмами психологічного захисту, які найчастіше застосовуються в юнацькому віці. Доведено, що вибір захисних механізмів обумовлений типом акцентуації. Юнаками з афективною акцентуацією найчастіше застосовуються регресія, заміщення, проекція та компенсація; гіпертимні застосовують заперечення; емотивні – витіснення та гіперкомпенсацію; циклотимні – проекцію. Найтісніші кореляційні зв’язки визнано між емотивною акцентуацією та витісненням (негативний, зворотні зв’язок); неврівноваженою акцентуацією з регресією та заміщенням; тривожним типом акцентуації з регресією, заміщенням та гіперкомпенсацією. Визнано, що в юнацькому віці (ранній молодості) захисті механізми вдосконалюються, набувають внутрішньої, невротично обумовленої фрустрації. Це здебільшого інтегративні типи захисту, які опосередковують різні форми викривлення, трансформації інформації.
6
Шатаева, Д. А., and З. Б. Киндарова. "ОСОБЕННОСТИ АКЦЕНТУАЦИЙ ХАРАКТЕРА В ПОДРОСТКОВОМ ВОЗРАСТЕ." Научно-практическая конференция «Взгляд современной молодежи на актуальные проблемы гуманитарного знания» 2020, no. 1 (September 12, 2020): 42–46. http://dx.doi.org/10.36684/24-2020-1-42-46.
Full textAbstract:
В статье была предпринята попытка дать определение понятий «характер», «черты характера», «акцентуация» и «акцентуация характера» с позиций разных авторов. Было рассмотрено, как исторически развивалось представление о характере и акцентуации характера с периода античности до нашего времени. Также было уделено внимание рассмотрению основных видов, типов и степени характера и акцентуаций характера. Было дано представление о классификации акцентуаций характера по А.Е. Личко и К. Леонгард, а также их соотношение. Особенно было рассмотрено влияние, оказываемое акцентуацией характера на особенности поведения в подростковом возрасте.
7
Rozina, I. "Використання позитивної психотерапії в роботі з акцентуйованими рисами характеру людей зрілого віку." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 44, no. 2 (August 31, 2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.44.03.
Full textAbstract:
Психологи часто-густо стикаються з явищем розладу особистості у людей зрілого віку. Ми розглянемо особливості прояву акцентуації у людей зрілого віку. Акцентуація розглядається як стійка властивість особистості, що виражається в посиленні окремих рис характеру, які перебувають при цьому в межах норми. Акцентуйовані риси характеру осіб зрілого віку можуть проявлятись в дуже широкому діапазоні – від психічної дезадаптації до появи психогенних порушень. У зрілому віці акцентуації стають фактором, який викликає труднощі у вирішенні життєвих проблем, перешкоджає здійсненню ефективної індивідуальної та колективної діяльності. Актуальність дослідження пов’язана з недостатнім вивченням особливостей акцентуйованих рис характеру у людей зрілого віку. Та спроба допомоги у нівелюванні акцентуаційних спалахів через групову роботу по розробленій методиці. Дослідження розділене на три етапи: розробка корекційної програми; опитування вибірки людей 35-50 років; з обраними респондентами апробована розроблена тренінгова програма. Застосовувалися такі методики, як: методика стандартизованого багатофакторного методу дослідження особистості Л. Собчик, опитувальник акцентуації характеру і темпераменту Леонгарда-Шмішека, методика позитивної психотерапії. Тут ми покажемо зміст та структуру розробленої програми. Її завдання: взаємодії зрілої особистості з суспільством; пошук, знаходження та апробація навичок ефективного реагування на зовнішні подразники; підвищення рівня самооцінки; зняття емоційної напруги; розвиток активності та ініціативності. Також результати емпіричного дослідження, яке спрямовано на дослідження особливостей прояву акцентуйованих рис у дорослих людей. Та результати апробації запропонованого тренінгу. Одержані результати підтверджують можливість нівелювання акцентуйованих рис характеру у людей зрілого віку. Та допомагають відстрочити або ж зовсім зупинити можливий розлад особистості.
8
Шепелєва, Ганна Андріївна. "Акцентуації характеру в юнацькому віці." Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (December 12, 2019): 143–46. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3735.
Full textAbstract:
В статті розглянуто теоретико-методологічні засадидослідження акцентуацій характеру. Визначено специфіку психологічногорозвитку в юнацькому віці. Представлені результати емпіричногодослідження особливостей акцентуацій характеру в юнацькому віці.Виявлено, які типи акцентуацій переважають у представників даної віковоїкатегорії і яким чином вони проявляються в поведінці юнаків. У 72%опитаних респондентів було виявлено певні види акцентуацій характеру.Найчастіше виражені гіпертимна, циклотимічна, емотивна акцентуації.Такі типи акцентуацій, як тривожна, неврівноважена і дистимічна не булиявно виражені в жодного з опитаних учнів. Cаме ці типи акцентуаційможуть суттєво вплинути на розвиток девіантної поведінки та соціальноїдезадаптації особистості.
9
Левус, Надія, and Еліана Ткачук. "СХИЛЬНІСТЬ ОСІБ З РІЗНИМИ АКЦЕНТУАЦІЯМИ ХАРАКТЕРУ ДО ПЕВНОГО СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ." Молодий вчений, no. 8 (96) (August 31, 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-6.
Full textAbstract:
На основі теоретичного аналізу літератури та експериментального дослідження встановлено взаємозв’язок між типами акцентуацій характеру особистості та її можливою поведінкою у конфліктній ситуації. Здійснено кореляційний аналіз одержаних результатів дослідження. Встановлено, що стиль поведінки у конфліктній ситуації – суперництво, більш притаманний педантично акцентуйованій особистості, що свідчить про прагнення дотримуватися певних жорстких правил поведінки та не поступатися у власній позиції. Виявлено, що особи із переважанням емотивної акцентуації характеру частіше застосовують стиль співпраці для врегулювання конфлікту, що свідчить про більш толерантне ставлення до оточуючих. Надано рекомендації психологам щодо роботи із особами з різними акцентуаціями характеру у конфліктній ситуації.
10
I.M., Vizniuk. "PSYCHOLOGICAL DETERMINANTS OF SUCCESS DURING TEACHING STUDENTS WITH A TENDENCY TO DEPRESSION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 66–74. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-9.
Full textAbstract:
The aim of our study was to identify the psychological determinants of success in teaching students with a predisposition to depression. In order to obtain results, we used such techniques as the A. Beck questionnaire, which was aimed at determining the level of predisposition to depression, the method of diagnosing personality motivation for the success of T. Ehlers, the method for determining the type of accentuation of character and temperament K. Leonhard and calculation of determining the average score of annual grades, to determine the school performance of adolescents. According to the results of the article, using the SPSS program, it was found that there is no relationship between the level of predisposition to depression and the types of character accentuation, but there is a relationship between the types of accentuation. There is also no link between the level of depression and school performance, but there is a relationship between the level of motivation to succeed and school performance.Adolescent depression can be both a consequence and a cause of school failure of students, because adolescence is a very difficult period in a person's life. As a result, the presence of depressive symptoms can affect the school system of students, their success, relationships with teachers and peers. Ignoring these symptoms and correcting them in time can lead to serious consequences, ranging from serious mental disorders to suicide. Fatalities are rare, but very dangerous, but the failure of students with a predisposition to depression during training is quite numerous and relevant today.Conclusions. Psychological determinants such as character accentuations are of great importance in motivating adolescents with a tendency to depression and academic success, because they can suppress the activity of the individual and affect his motivational sphere. However, the correlation analysis showed the presence of statistically significant relationships between the types of accentuation of adolescent character, namely between emotional, stuck, anxious, cyclothymic, unbalanced, dysthymic, exalted, meticulous, demonstrative. And the relationship between the level of motivation for success and school performance of adolescents.Key words: adolescents with a tendency to depression, academic performance, motivational sphere of personality, character accentuations, psychological determinants. Метою нашого дослідження було виявити психологічні детермінанти успішності під час навчання учнів зі схильністю до депресії. Для того щоб отримати результати, ми використовували такі методики,як опитувальник А. Бека, який спрямований на визначення рівня схильності до депресії, методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса, методика для визначення типу акцентуації рис характеру та темпераменту К. Леонгарда та розрахунок визначення середнього балу річних оцінок для визначення шкільної успішності підлітків. За результатами статті, використовуючи програму SPSS, було встановлено, що не існує взаємозв’язку між рівнем схильності до депресії та типами акцентуації характеру, але існує взаємозв’язок між самими типами акцентуації. Також з’ясовано відсутність зв’язку між рівнем схильності до депресії та шкільною успішністю, але при цьому існує зв’язок між рівнем мотивації до успіху та шкільною успішністю.Підліткова депресія може бути як наслідком, так і причиною шкільної неуспішності учнів, адже підлітковий вік є досить складним періодом у житті людини. В результаті цього наявність депресивних ознак може накладати відбиток у системі шкільного навчання учнів, на їх успішність, на взаємини з учителями та однолітками. Ігнорування цих ознак та їх невчасне коригування може призвести до серйозних наслідків, починаючи від серйозних психічних розладів і закінчуючи самогубством. Летальні випадки є рідкими, проте дуже небезпечними, а от неуспішність учнів зі схильністю до депресії під час навчання є досить численною і актуальною у наш час.Висновки. Отже,велике значення у мотивації підлітків зі схильністю до депресії та успішністю до навчання мають такі психологічні детермінанти, як акцентуації характеру, адже вони можуть пригнічувати активність особистості і впливати на її мотиваційну сферу. Однак кореляційний аналіз показав наявність статистично значущих зв’язків між типами акцентуації характеру підлітків, а саме між емотивним, застрягаючим, тривожним, циклотимним, неврівноваженим, дистимічним, екзальтованим, педантичним, демонстративним; та взаємозв’язок між рівнем мотивації до успіху та шкільною успішністю підлітків.Ключові слова: підлітки зі схильністю до депресії, успішність до навчання, мотиваційна сфера особистості, акцентуації характеру, психологічні детермінанти.
11
Білоусенко, Максим. "Патогенез та лікування неврозів: нові можливості моріта-терапії." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 64–76. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-64-76.
Full textAbstract:
Пошук нових форм подолання неврозів різної етіології є дуже актуальним завданням у зв’язку із війною, яка зробила населення країни вразливим для психічних розладів. Дослідники включають до факторів, які викликають неврози, психотравмуючу ситуацію, психопатологічні симптоми, у тому числі, вегетосоматичні, а також особистісні властивості, притаманні їй та розвинуті за час життя здібності протистояти стресу. Темперамент, характер створюють форму протистояння стресогенним впливам, силу опору травмі. Однією з сучасних форм психотерапії, яка спрямована на зміцнення стресостійкості особистості, укріплення характеру, є Моріта-терапія, яка була розроблена у першій половині ХХ ст. у Японії психіатром Ш.Морітою. Він творчо переробив ідеї дзен-буддізму та створив ефективний терапевтичний підхід до психічних розладів, який використовується у різних культурних контекстах та не потребує конкретної форми духовності від пацієнтів. Ця терапія спрямована на те, щоб навчити людину у будь-яких стрес-ситуаціях не боротися зі своїми думками та емоціями, приймати їхні хвилі, притоки та відтоки такими, якими вони є. Важливим навчальним фактом для терапії є те, що життя містить страждання, і питання лише в тому, чи приймає їх людина. Прийняття потоку життя у всій її повноті дозволяє людині зосередитися не на боротьбі з психосоматичними симптомами, а на виконанні важливих і корисних справ тут і зараз, незалежно від почуттів. Тим самим у людини з'являється вміння «розчинити» своє Я у виконанні цінних справ, зосередитися на зміні ситуації, на допомозі іншим. Особистість стає більш активною, формується стійкий до стресів, цілеспрямований характер, незалежний від форми акцентуації. Людина стає здібною прийняти і пережити будь-які ситуації і діяти в них активно в теперішньому часі і тому невротична хворобливість практично зникає, йде на задній план життя. У розвитку такого терапевтично-навчального підходу, який пропонує Ш.Моріта, можна побачити один із важливих інструментів подолання Україною стресу воєнного часу. Ключові слова: невроз, травматична ситуація, тип особистості, акцентуація характеру, протистояння стресу, Моріта-терапія, стресостійкість, прийняття реальності, емоції, порочне коло неврозу.
12
Долинний, Сергій. "Конфліктогенність поведінки підлітків у сучасному кіберпросторі." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(54) (2021): 64–73. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-64-73.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що процес навчання і виховання, як і будь-який процес, зумовлений розвитком особистості і міжособистісних взаємин та неможливий без суперечностей і конфліктів. Сучасна молодь інтегрована у світовий цифровий простір і відповідно зазнає різних загроз і негативних впливів, пов’язаних з розвитком кіберпростору. Конфронтація із учнями підліткового віку, умови життя яких сьогодні не можна назвати сприятливими, є звичайною складовою шкільної реальності. Природно, що в процесі цієї взаємодії постійно виникають труднощі, проблеми і суперечності. В аспекті цього визначено методики вимірювання проявів внутрішньої конфліктності, представлено і апробовано відповідний комплекс методів психодіагностики. Аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що характер перебігу конфлікту в межах кібепростору визначають суперечності між суб’єктами взаємодії, які виражають інтенсивність наростання конфлікту. Будь-який конфлікт проявляється (імпліцитно чи експліцитно) на трьох рівнях: когнітивному, регулятивному та комунікативному. Емпірично визначено, що існує зв'язок між типом акцентуації і стратегією поведінки підлітка в конфліктній ситуації (внутрішня конфліктність) а саме: така акцентуація, як гіпертимність пов'язана з суперництвом, екзальтованість пов'язана зі стратегією поведінки «компроміс», циклотимність пов'язана з униканням і пристосуванням, підтвердилася. Отож в основі підвищеної внутрішньої конфліктності підлітка є деструктивна акцентуйованість у його характері та поведінці. Конфліктогенність як індивідуально-особистісна риса характеру визначається як соціально-психологічний та психолого-педагогічний феномен, якому притаманні такі ознаки: наявність суперечностей між інтересами, цінностями, цілями, поглядами, мотивами опонентів; протидія суб’єктів конфлікту тощо. У висновках зазначено, що кіберпростір, з одного боку, призводить до розширення контактів, можливостей обміну соціокультурними цінностями, породження і реалізації нових форм символічного досвіду, розвитку процесів уяви, інтенсифікації вивчення іноземних мов і ряду інших позитивних ефектів, з іншого боку, нажаль, він може привести до «залежності», сприяючи звуженню інтересів, відходу від реальності, захопленістю комп'ютерними іграми, соціальної ізоляції, ослабленням емоційних реакцій. Ключові слова: конфліктогенність поведінки, підлітковий вік, кіберпростір, внутрішньоособистісний конфлікт, психологічний комфорт.
13
Bondarenko, Natalia, Tetiana Narytnyk, Oleh Slobodianyk, and Mariana Ziatdinova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОЛИВОСТЕЙ ЖІНОК В ПРЕГРАВІДАРНІЙ ПІДГОТОВЦІ ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ У НИХ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, no. 2 (March 29, 2018): 23–33. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp23-33.
Full textAbstract:
У проведеному дослідженні здійснено теоретичний аналіз проблеми впливу на емоційний стан жінки протікання фізіологічної вагітності та зміни гормонального фону під час запліднення і в періоді виношування плода. У роботі досліджується психологічний стан та риси характеру жінок до зачаття і як цей набір психологічних якостей може впливати на протікання, на завершення вагітності та після народження з метою їх можливої корекції в прегравідарній підготовці. Значна роль приділяється акцентуації характеру, її відношення на появу якісних патопсихологічних змін в момент вагітності та після неї. Розглянуто ймовірність виникнення психічної хвороби у зв’язку з народженням дитини. Авторами розроблено методи профілактики та попередження виникнення психічних станів на основі вивчення перинатальної матриці.
14
Макаренко, Н. Г. "Акцентуації характеру і темпераменту та їх урахування у виховній роботі у Збройних силах України." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, Вип. 2 (2000): 38–42.
Find full text
15
Макаренко, Н. Г. "Акцентуації характеру і темпераменту та їх урахування у виховній роботі у Збройних силах України." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, Вип. 2 (2000): 38–42.
Find full text
16
Гарькавець, Сергій. "Форми віктимності особистості у ранньому юнацькому віці." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)Т1 (2020): 62–78. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-62-78.
Full textAbstract:
У статті розглянута проблема віктимності особистості раннього юнацького віку. Аналізуються чотири форми віктимності, що виникають на підставі продукування чотирьох основних форм страху: віктимність шизоїдної особистості, віктимність депресивної особистості, віктимність особистості з нав’язливістю та віктимність істеричної особистості. Зазначено, що стрижневою основою формування особистості у юнацькому віці є пошук соціальної орієнтації, усвідомлення себе часткою соціальної спільноти, вибір цілей майбутнього та засобів їхнього досягнення.Формування відбувається не тільки з середини, але й на підставі зовнішніх впливів, що породжують різні форми індивідуальної активності, які далеко не завжди можуть бути продуктивними та мати достатньо низький рівень віктимної модуляції. З’ясовано, що юнакам з шизоїдним та істероідним типами акцентуації характеру властива віктимна поведінка агресивної, активної та некритичної форм прояву. У сенситивних і психастенічних юнаків, як правило, переважає пасивна віктимна поведінка.
17
Чайковський, Ростислав. "ВПЛИВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА РОЗВИТОК ХАРАКТЕРУ ПІДЛІТКА." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 302–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-59.
Full textAbstract:
У статті викладено результати теоретичного аналізу впливу сімейного виховання на таку властивість особистості підлітка як характер. Визначено, що саме сім’я є основою для формування та розвитку основних рис характеру дитини. Досліджено, що підлітковий вік є сензитивним та вирішальним для становлення особистості, і саме у підлітковому віці відбувається загострення рис характеру – акцентуація. Узагальнено психолого-педагогічні дослідження щодо впливу типу сімейного виховання та сімейного середовища. Виявлено, що характер формується під впливом зовнішнього середовища, соціуму, виховання. Висвітлено основні несприятливі умови біологічного та соціального походження, що можуть сприяти формуванню патологічних варіантів характеру. Названо групи чинників, які сприяють розвитку патохарактерологічних особливостей. Розглянуто вплив неправильного сімейного виховання на появу вкрай несприятливих наслідків в характері дитини.
18
Слабожанина, Е. О. "Взаимосвязь механизмов психологических защит и акцентуаций характера у студентов." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 73, no. 8 (May 2021): 37–41. http://dx.doi.org/10.18411/lj-05-2021-302.
Full textAbstract:
В данной статье рассматривается вопрос о взаимосвязи механизмов психологических защит и акцентуаций характера у студентов-психологов. Рассмотрены разные подходы к понятиям: «акцентуации характера», «психологические защиты», «студенчество», «юношеский возраст».
19
Богачек, Ирина Сергеевна. "ACCENTUATED CHARACTER TRAITS AS A FACTOR OF SOCIO-PSYCHOLOGICAL DISADAPTATION IN TEENAGE YEARS." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Педагогика и психология, no. 3(56) (October 18, 2021): 83–91. http://dx.doi.org/10.26456/vtpsyped/2021.3.083.
Full textAbstract:
Рассматриваются акцентуированные черты характера как возможный фактор дезадаптации современного подростка. Раскрывается специфика следующих типов акцентуаций: гипертимный, гипотимный, эмотивный, тревожно-мнительный, педантичный, демонстративный, шизоидный. Анализируются основные характеристики каждого из вариантов акцентуаций, их влияние на поведение и деятельность подростка, особенности работы с ними. Учет психологических качеств характера, определяющих ту или иную акцентуацию, позволяет выявить возможные формы дезадаптации подростка в обществе, определить пути профилактики и коррекции. The article considers accentuated character traits as a possible factor of disadaptation of a today’s teenager. The specifics of the types of accentuations, such as hyperthymic, hypothymic, emotive, anxious-suspicious, pedantic, demonstrative, schizoid are revealed. The main characteristics of each of the option of accentuations, their influence on the behavior and activity of a teenager, and the specificity of working with them are analyzed. Taking into account the psychological qualities of the character that determine a particular accentuation, allows us identify possible forms of disadaptation of a teenager in society, to determine the ways of prevention and correction.
20
Папіш, В. "Акцентуація характеру в художньому мовленні П. Куліша." Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 18 (2013): 44–48.
Find full text
21
Папіш, В. "Акцентуація характеру в художньому мовленні П. Куліша." Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 18 (2013): 44–48.
Find full text
22
Akopova, Milena Avanesovna. "ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ИГРОВОЙ КОМПЬЮТЕРНОЙ ЗАВИСИМОСТИ НА ЛИЧНОСТНЫЕ ОСОБЕННОСТЕЙ СТУДЕНТОВ." Russian Journal of Education and Psychology 10, no. 2 (August 7, 2019): 74. http://dx.doi.org/10.12731/2658-4034-2019-2-74-85.
Full textAbstract:
Цель. Статья посвящена такой актуальной для современного информационного общества проблеме как компьютерная игровая зависимость. Помимо теоретического анализа проблемы, автор ставит целью изучение личностных особенностей студентов с наличием данной формы аддикции.Метод или методология проведения работы. При проведении исследования, автор опирается на принцип психологического детерминизма. В качестве методов экспериментального исследования были выбраны психодиагностический (тест на Интернет-аддикцию, методика «Самочувствие. Активность. Настроение» (САН), шкала тревожности Тейлора; тест акцентуации характера К. Леонгарда – Н. Шмишека; методика диагностики состояния агрессивности Баса-Дарки), методы качественно-количественной обработки данных.Результаты. По результатам исследования удалось выявить личностные и эмоциональные особенности студентов, проявляющиеся в более высоком уровне тревожности и агрессивности, более низких значениях составляющих психоэмоциональное состояние, более выраженных по эмоциональной расцветке типах личностных акцентуаций, чем у студентов, не имеющих игровой компьютерной зависимости.Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в процессе психолого-педагогического сопровождения студентов, а также в целях профилактики и коррекции эмоциональной сферы лиц с компьютерной игровой зависимостью.
23
Кубекова, Алия Салаватовна. "Особенности акцентуаций характера и копинг-стратегий курящей молодежи." Общество: социология, психология, педагогика, no. 10 (October 31, 2019): 98–101. http://dx.doi.org/10.24158/spp.2019.10.13.
Full text
24
Вавілова, А. С. "Зв"язок акцентуацій характеру з невротичними проявами особистості в ситуації досягення." Актуальні проблеми психології. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія 1, вип. 38/39 (2013): 132–36.
Find full text
25
Molchanova, Elena Vladimirovna. "ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФУТБОЛЬНЫХ БОЛЕЛЬЩИКОВ: ФАНАТЫ И ХУЛИГАНЫ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, no. 7 (July 16, 2018): 167. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-7-167-188.
Full textAbstract:
Цель. В статье представлено теоретическое и экспериментальное исследование психологических особенностей представителей околофутбольной субкультуры – «фанатов» и «хулиганов». Целью экспериментального исследования стало выявление особенностей социальной фрустрированности, агрессивности и акцентуаций характера футбольных болельщиков.Метод или методология проведения работы. Библиографический метод; психодиагностический метод: анкетирование, методика «Уровень социальной фрустрированности» Л.И. Вассермана; опросник агрессивности А. Басса – А. Дарки; методика определения акцентуаций характера Г. Шмишека; математико-статистической метод обработки данных.Результаты работы. Футбольные болельщики в целом имеют низкую социальную фрустрированность, при этом если для «фанатов» областями негативных эмоций являются материальное положение и проведение отпуска, то для «хулиганов» – это современная обстановка в обществе и государстве и сфера медицинского обслуживания. Средние значения агрессивности и враждебности респондентов имеют повышенные показатели. Обнаружены статистически значимые различия в подгруппах «хулиганов» и «фанатов» по показателям негативизма, вербальной и физической агрессии. Стоит отметить, что футбольные болельщики не имеют ярко выраженных акцентуаций характера, а наиболее выраженными типами акцентуаций характера у обеих подгрупп являются гипертимный, застревающий и демонстративный.Область применения результатов. Полученные результаты дополняют немногочисленные работы по теме футбольной субкультуры и позволяют оптимизировать организацию массовых футбольных мероприятий, более эффективно решать возникающие конфликтные ситуации.Выводы. Представители околофутбольной среды, относящие себя к «фанатам» и «хулиганам», имеют психологические особенности и могут рассматриваться по уровню агрессивности как разные группы.
26
Корнеева, Т. В., and С. Е. Поддубный. "ETHNOPSYCHOLOGICAL AND PERSONAL DETERMINANTS OF YOUTH AUTHORITATIVENESS." Институт психологии Российской академии наук. Социальная и экономическая психология, no. 3(19) (October 28, 2020): 141–74. http://dx.doi.org/10.38098/ipran.sep.2020.19.3.006.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты эмпирического исследования этнопсихологических и личностных детерминант авторитарности молодежи. Использованы следующие методики: «F-шкала» Т. Адорно, «Типы этнической идентичности» Г.У. Солдатовой, С.В. Рыжовой, «Индекс толерантности» Г.У. Солдатовой, «Акцентуации личности» К. Леонгарда (модификация Г. Шмишека), «Шкала базисных убеждений» Р. Янофф-Бульман (адаптация М.А. Падун и А.В. Котельниковой), «Ценностные портреты» Ш. Шварца. Согласно полученным данным, для молодежи характерен низкий уровень Авторитарности , Позитивной этнической идентичности и Этнической толерантности в сочетании с высоким уровнем дискриминационных форм межэтнических отношений ( Этнонигилизмом , Этнофанатизмом , Этноэгоизмом ) и выраженной Социальной толерантностью . Подтверждена гипотеза о том, что Этническая идентичность , Толерантность , Акцентуации характера , Ценностные ориентации и Базисные убеждения являются детерминантами Авторитарности . Наибольший вклад в эту личностную черту вносят показатели, характеризующие отношение личности к своей этнической группе - Позитивная этническая идентичность и Этнонигилизм . Второе место по совокупному влиянию занимает характеристика терпимого отношения к социальным меньшинствам. Примерно равный вклад в Авторитарность молодежи вносят характеристики ценностно-смысловой сферы личности - ценность Доброты и базисного убеждения в том, что миру можно доверять, а также акцентуация характера - Гипертимность . Наибольшее положительное влияние на Авторитарность оказывает Позитивная этническая идентичность , а наибольшее отрицательное - Социальная толерантность . The paper considers the results of an empirical study of the ethnopsychological and personal determinants of youth authoritativeness. The following methods were used: "F-scale" by T. Adorno, "Types of ethnic identity" by G. U. Soldatova, S. V. Ryzhova, "Tolerance Index" by G.U. Soldatova, "Accentuations of personality" by K. Leonhard (modification by G. Shmishek), "Scale of basic beliefs" by Yanoff Bulman in the adaptation of M. A. Padun and A.V. Kotelnikova, “Value Portraits” by S. Schwartz. According to the obtained results, young people are characterized by low level of Authoritarianism. Positive ethnic identity and Ethnic tolerance, combined with a high level of discriminatory forms of interethnic relations (ethnonigilism, ethnophanatism) and expressed Social tolerance. The hypothesis that ethnic identity, tolerance, character accentuations, value orientation and basic beliefs are determinants of authoritarianism is confirmed. The greatest contribution into the authoritarianism of the individual is made by indicators, which characterize the attitude of the individual to the ethnic group - positive ethnic identity and Ethnonigilism. The second place in terms of overall influence occupies characteristic of tolerant attitude to social minorities. Approximately equal contribution to the Authoritarianism of youth is made by the characteristics of the value-semantic sphere of the individual - the value of Kindness and the basic belief that the world can be trusted, as well as the accentuation of character - Hyperthymia. Positive ethnic identity has the greatest positive influence on Authoritarianism, and Social tolerance has the greatest negative influence.
27
Шамшурин, А. Г. "Проблемы интерпретации результатов диагностики акцентуации характера по методике Шмишека." Практична психологія та соціальна робота, no. 4 (2002): 58–60.
Find full text
28
Шевелева, Надежда Павловна, and Наталья Геннадьевна Савкина. "Нарциссическая акцентуация характера современных студентов, факторы, последствия и профилактика." Общество: социология, психология, педагогика, no. 5 (May 29, 2020): 126–30. http://dx.doi.org/10.24158/spp.2020.5.20.
Full text
29
Вашека, Т. В., С. В. Тукаев, Б. И. Паламар, Л. С. Яковицькая, and В. Д. Мишиев. "Psychological Mechanisms of Maladaptation in Persons with Character Accentuations and Personality Disorders." Психиатрия, психотерапия и клиническая психология, no. 1 (March 15, 2022): 18–29. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2022.13.1.002.
Full textAbstract:
Статья посвящена диагностике выраженности акцентуаций характера и расстройств личности у студентов-психологов и изучению психологических механизмов дезадаптации у различных типов личности. Целью исследования было установить психологические механизмы дезадаптации лиц с различными акцентуациями характера и расстройствами личности.Для исследования индивидуально-личностных черт студентов-психологов был избран тест СМИЛ (Стандартизированный многофакторный метод исследования личности) – модифицированный тест MМРI (Minnesota Multiphasic Personality Inventory) в адаптации Л. Собчик, что позволяет диагностировать личностные черты респондента и степень их выраженности: норму, акцентуации характера и расстройства личности. Для диагностики уровня адаптации/дезадаптации мы применили методику диагностики социально-психологической адаптации К. Роджерса и Р. Даймонд. Психические состояния (тревожность, депрессия, ригидность, фрустрация) были диагностированы при помощи блока методик. Для установления корреляционных связей применены коэффициенты корреляции Пирсона и Спирмена.Установлено, что среди акцентуированных черт наиболее выражены оптимистичность и индивидуалистичность, также у части студентов диагностированы расстройства личности. Корреляционный анализ показал, что наиболее адаптированными оказались оптимистичный и импульсивный типы, а дезадаптация свойственна тревожному, индивидуалистическому и интровертированному типам личности. Анализ связей индивидуально-личностных черт студентов с интегральными показателями, указывающими на причины дезадаптации, и психическими состояниями позволил выделить типичный для каждого типа личности механизм дезадаптации.Выраженные индивидуально-личностные свойства на уровне акцентуаций и расстройств личности провоцируют состояние дезадаптации, сопровождаются переживанием таких негативных эмоциональных состояний, как депрессия, тревожность, фрустрация. Распространенность акцентуаций и расстройств личности среди студентов-психологов подчеркивает проблему их будущей профессиональной адаптации и способности работать в выбранной сфере. Все это указывает на необходимость раннего выявления расстройств личности у студентов-первокурсников и их психологического сопровождения на протяжении обучения с целью повышения уровня адаптированности. The article is devoted to the diagnosis of the severity of character accentuations and personality disorders in psychology students and the study of psychological mechanisms of maladaptation in different personality types. The aim of the study was to establish the psychological mechanisms of maladaptation in persons with different accentuations of character and personality disorders.To study the individual personality traits of students-psychologists, the SMIL test was chosen – a modified MMPI test adapted by L. Sobchyk, which allows diagnosing the personality traits of the respondent and the degree of their expression: "norm", character accentuations and personality disorders. To diagnose the level of adaptation/ maladaptation, we used the Methodology for the diagnosis of socio-psychological adaptation by K. Rogers and R. Diamond. Mental states (anxiety, depression, rigidity, frustration) were diagnosed using a set of techniques. The Pearson and Spearman correlation coefficients were used to establish correlations.It was established that the most pronounced accentuated traits were optimism and individualism, and some students were diagnosed with personality disorders. Correlation analysis showed that the most adapted was the optimistic and impulsive type, and maladaptation was inherent in the anxious, individualistic and introverted personality type. Analysis of the relationship between individual personality traits of students with integrated indicators that indicate the causes of maladaptation, and mental states has identified a typical mechanism of maladaptation for each personality type.Expressed individual personality traits at the level of accentuations and personality disorders provoke a state of maladaptation, accompanied by the experience of such negative emotional states as depression, anxiety and frustration. The prevalence of accentuations and personality disorders among student psychologists highlights the problem of their future professional adaptation and ability to work in the chosen field. All this indicates the need for early detection of personality disorders in freshmen and their psychological support during training in order to increase the level of adaptability.
30
Hutsuliak, O. "Specificity and features of the definitionaccentuations of character at a young age." Science and Education a New Dimension VIII(229), no. 93 (May 25, 2020): 49–53. http://dx.doi.org/10.31174/send-pp2020-228viii92-12.
Full text
31
Hutsuliak, O. "Specificity and features of the definitionaccentuations of character at a young age." Science and Education a New Dimension VIII(219), no. 93 (May 25, 2020): 49–53. http://dx.doi.org/10.31174/send-pp2020-229viii93-12.
Full text
32
Пащенко, А. О. "ОСОБИСТІСНІ ПРЕДИКТОРИ АЛКОГОЛЬНИХ ІНЦИДЕНТІВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НГУ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 3 (February 17, 2022): 64–70. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.13.
Full textAbstract:
Обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, яке полягає у визначенні основних психологічних предикторів алкогольних інцидентів військовослужбовців Національної гвардії України. На матеріалі дослідження 100 військовослужбовців Національної гвардії України визначено індивідуально-психологічні особливості особистості військовослужбовців Національної гвардії України, які допустили алкогольні інциденти на службі. Виявлено особливості рис характеру таких військовослужбовців строкової та контрактної служби, як-от переважання гіпертимного, демонстративного та застрягального і найнижчі показники тривожно-боязкого та неврівноваженого типів акцентуацій. Підсумовуючи дослідження акцентуацій характеру військовослужбовців Національної гвардії України, зазначимо, що характерологічними рисами, які потенційно вирізняють тих, хто вживає алкоголь на службі, є використання алкогольного сп’яніння для задоволення дефіциту спілкування та співпереживання, створення умов душевного тепла, радощів та можливість отримати глибокі, щирі почуття. Визначено особливості вияву дезадаптивних рис особистості військовослужбовців строкової служби, як-от низькі показники афективності, максималізму та часткової перспективи, та військовослужбовців контрактників, як-от високі показники демонстративності, афективності, унікальності, неспроможності, соціального песимізму, часової перспективи та антисуїцидального фактора. Підсумовуючи, зазначимо, що особливості емоційно-вольової сфери, які впливають на формування суїцидальних установок у групи військовослужбовців за контрактом, майже за всіма шкалами методики О.Г. Шмельова, крім шкал «Злам культурних бар’єрів» та «Максималізм». Так, можливо припустити, що збільшені показники субшкальних діагностичних концептів впливають на схильність до вживання алкоголю.
33
Оксана Тимощук, Володимир Дерпак, Михайло Йонда, Токар Ірина Тадеївна, and Кича Ірина Іванівна. "АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ УЧНІВ ТА СТУДЕНТІВ СУЧАСНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ РІЗНИХ ТИПІВ У КОНТЕКСТІ СТРЕСОСТІЙКОСТІ." International Academy Journal Web of Scholar, no. 4(34) (April 30, 2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30042019/6446.
Full textAbstract:
This work shows relevance of research into stress resistance of students at modern educational establishments. It describes methods of studying personality accentuations by G. Shmishek, examines peculiarities of stress resistance, accentuations of character and the way they affect young people. It was established that the highest values of the indicators are found in boys and girls hyperthymic type, and the lowest ones are among both the young males and females of the dysthymic type. The gender and age diversities were observed in the following accentuations: cycloid type, demonstrative type, affective-exalted, anxious, emotive, excitable. Moreover, the values of the indicators were in all groups higher for girls than for boys. The work demonstrates that each person has a certain set of features which under certain conditions can be accentuated and determine significantly the human reaction. These qualities are especially vivid in adolescence due to the imperfection and vulnerability of the nervous system, the formation of character, the change of values, selectivity and vulnerability in relation to the environment, parents and friends. Therefore, the development of ways to correct accentuated character traits among students of modern educational institutions of different types is becoming relevant.
34
Buravleva, N. A., and N. N. Telelichko. "CORRELATION BETWEEN DEFENSE MECHANISMS AND CHARACTER ACCENTUATIONS OF PERSONALITY." Pedagogical Review, no. 5 (2019): 157–65. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2019-5-157-165.
Full text
35
Senchenko, Galina V., Alexey Yu Senchenko, Victoria V. Sauri, and Polina M. Serebrennikova. "ОСОБЕННОСТИ ЭМОЦИОНАЛЬНО-ВОЛЕВЫХ И КОГНИТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ У ЮНОШЕЙ ПРИЗЫВНОГО ВОЗРАСТА, ОБРАТИВШИХСЯ В ПСИХОНЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ДИСПАНСЕР." Russian Journal of Education and Psychology 12, no. 5 (October 29, 2021): 128–44. http://dx.doi.org/10.12731/2658-4034-2021-12-5-128-144.
Full textAbstract:
Расстройства личности занимают лидирующие места по распространенности среди призывного контингента и военнослужащих. В структуре пограничных психических расстройств, послуживших причиной освобождения от срочной службы в армии и комиссованных из ее рядов, эмоционально-волевые расстройство личности занимает ведущее место.
Цель. Изучение структуры и особенностей эмоционально-волевых и когнитивных нарушений у юношей призывного возраста, обратившихся в психоневрологический диспансер в период с 2012 по 2021 годы.
Материалы и методы исследования. Проведён анализ данных патопсихологического тестирование 146 юношей призывного возраста, обратившихся в психоневрологический диспансер в период с 2012 по 2021 гг. В исследовании использованы методы патопсихологической диагностики. Оценивались следующие показатели: поведение во время исследования, внимание, память, операциональная сторона мышления, интеллект, особенности личностной и эмоционально-волевой сферы.
Результаты. У 9,6±2,4% обследованных призывников патология выявлена не была. Наибольшее число выявленной патологии отнесено в группу акцентуация-транзиторное психотическое расстройство (39,4±4,3%). Второе место занимает группа «шизофрения и шизотипические расстройства» (20,4±3,5%). На третьем месте расположилась патология, объединенная в группу «умственная отсталость» (16,7±3,2%). Четвертое и пятое место разделили «расстройство личности» (11,4±2,8%) и когнитивные нарушения (9,1±2,5%). Реже всего выставлялся диагноз «тревожно-депрессивное расстройство» (3±1,5%). Нами установлены патопсихологические симптомы характерные для каждой из групп, выявленной патологии.
Выводы. 1. Проведенный анализ обращений юношей призывного возраста в психоневрологический диспансер за 10 лет установил разнонаправленность динамики выявленной у них патологии. 2. Ведущими группами выявленной патологии у обследованных призывников являются: акцентуация-транзиторное психотическое расстройство (39,4±4,3%); шизофрения и шизотипические расстройства (20,4±3,5%); умственная отсталость (16,7±3,2%). 3. Для каждой из выявленных групп патологий характерны свои особенности. Для группы акцентуация-транзиторное психотическое расстройство характерны: снижение отсроченной памяти; неустойчивость активного внимания и истощаемость психических процессов; снижение способности к абстрагированию; тенденция к снижению процесса обобщения; нанесение самоповреждений. Для группы шизофрения – неустойчивость активного внимания, легкое снижение смысловой памяти; нарушение ассоциативного и мотивационного компонентов мышления; нарушение целенаправленности мыслительных операций; своеобразие, субъективность, бессодержательность и нелогичность суждений и т.д. Для призывников с установленным диагнозом «умственная отсталость» было характерно: крайне низкий уровень общих сведений и знаний; скудный словарный запас, узкий кругозор; темп работоспособности неравномерный, с тенденцией к снижению к концу исследования; активное внимание с трудностями концентрации и переключения, истощаемость психических процессов и т.д.
Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы в работе патопсихологов и призывных комиссий военкоматов, а также при проведении занятий со студентами специальности «клиническая психология».
36
Khramenko, N., Iu Folia, T. Gaydamaka, and G. Drozhzhina. "Types of character accentuation in patients with recurrent herpetic keratitis." Oftalmologicheskii Zhurnal 84, no. 1 (February 12, 2020): 14–21. http://dx.doi.org/10.31288/oftalmolzh202011421.
Full text
37
Khramenko, N., Iu Folia, T. Gaydamaka, and G. Drozhzhina. "Types of character accentuation in patients with recurrent herpetic keratitis." Oftalmologicheskii Zhurnal 84, no. 1 (February 12, 2020): 14–21. http://dx.doi.org/10.31288/oftalmolzh201064145.
Full text
38
Mushkevych, Myroslava. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧИННИКІВ ОСОБИСТІСНОГО ТА МІЖОСОБИСТІСНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ, ЩО МАЮТЬ ПРОБЛЕМНИХ ДІТЕЙ ЗА КРИТЕРІЄМ СІМЕЙНОГО СТАТУСУ." Psychological Prospects Journal, no. 34 (December 29, 2019): 137–54. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-137-154.
Full textAbstract:
У статті представлено емпіричне дослідження особистісних та міжособистісних чинників членів сімей, що мають проблемних дітей за критерієм сімейного статусу – повна чи неповна сім`я. За допомогою стандартизованих методик на вивчення акцентуацій характеру особистості, особистісних особливостей, батьківського ставлення, аналізу сімейних взаємин та статистичного аналізу визначені середні значення чинників особистісного та міжособистісного функціонування членів сімей, що мають проблемних дітей; виділені їхні достовірні відмінності у рівнях вираження виділених чинників. Підкреслено, що представники з неповних сімей, порівняно з повними, більшою мірою сповідують потуральну стратегію виховання дитини з елементами підвищеної протекції. Визначено, що у членів неповних сімей, на відміну від членів повних сімей – вищий ризик прояву іпохондричних настанов щодо дитини. Доведено, що представники неповних сімей, більшою мірою ніж представники повних сімей, характеризуються екстравертованою особистісною диспозицією і проявляють високий ступінь цілеспрямованості, незалежності, енергійності, самостійності, демонстративності, егоцентризму, відкритості до спілкування з людьми, екстравертованості. Встановлено, що для членів сімей з неповних сімей більшою мірою характерні завзятість, ініціативність, цілеспрямованість, кмітливість, активність, яскраво виражені організаторські здібності. Зазначено, що вони більшою мірою, ніж члени повних сімей, характеризуються поверховістю, нездатністю довго зосереджуватися на конкретній справі чи думці, постійною метушнею, перестрибуванням із однієї справи на іншу, неорганізованістю, легковажністю, готовністю до безоглядного ризику, цілковитою непостійністю проявів, залежністю від інших та відсутністю вольового контролю у регуляції власної поведінки.
39
Quliyeva, N. R., R. Y. Məmmədova, N. Y. Məmmədova, and M. S. Qaraxanova. "Оценка психического и соматического здоровья детей и подростков из неблагополучных семей." NATIONAL JOURNAL OF NEUROLOGY, no. 15 (October 27, 2019): 76–80. http://dx.doi.org/10.28942/nnj.v1i15.271.
Full textAbstract:
Изучено состояние здоровья детей и подростков 612 лет и их психологические характеристики в зависимости от характера социальной адаптации. У подростков из неблагополучных семей преобладают демонстративный, застревающий и возбудимый типы акцентуации характера. Они чаще имеют отклонения физического развития, сочетающиеся с опережением биологического возраста и высокими темпами полового развития. У них выявлены отклонения в состоянии здоровья, связанные с социальными факторами: бóльшая частота инфекционных заболеваний, болезней органов пищеварения, дыхания и кровообращения, нервной и мочеполовой системы. Таким образом, для полного восстановления здоровья таких детей, кроме лечения соматических заболеваний, необходима психологическая и психотерапевтическая помощь.
40
Гудзь, Віктор, and Максим Ковальов. "Сучасний стан досліджень ідеології махновського руху в російської історіографії." Старожитності Лукомор'я, no. 2 (March 15, 2021): 69–84. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.2.63.
Full textAbstract:
У статті окреслено три основні концепції російської історіографії махновського руху: 1) дослідження махновського повстанства крізь призму селянської війни в Росії 1917-1921 рр. без акцентуації на ідеологічних вподобаннях бунтарів; 2) студії махновщини у контексті дослідження російського анархізму; 3) публікації, автори яких заперечують анархічний характер махновського руху, за винятком частини його керівництва.
Особливістю сучасної російської історіографії є зміщення зацікавлень дослідників з макроісторичних питань історії громадянської війни на вивчення ідеологічних засад махновського руху, мікроісторичне бойове та трудове повсякдення махновців і соціально-психологічні характеристики Нестора Махна. Водночас у Росії спостерігається недооцінка наукового доробку українських дослідників махновського повстання, зокрема, його ідеологічного забарвлення.
41
Zhelanova, A. "Features of Manifestations of Accentuation of Character at Children of Junior School Age." Bulletin of Science and Practice 5, no. 5 (May 15, 2019): 526–32. http://dx.doi.org/10.33619/2414-2948/42/78.
Full text
42
Razuvaeva, Tatiana, Maria Chuykova, and Ksenia Maslova. "Peculiarities of coping strategies among students with various accentuation types." Collection of humanitarian researches, no. 1(26) (May 20, 2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.21626/j-chr/2021-1(26)/2.
Full textAbstract:
The article gives an attempt at an interdisciplinary consideration of the process of interaction between a polygraph examiner and a person being examined within the framework of a special psychophysiological study using polygraph devices. This interaction is considered both from the point of view of the personal dispositions of the participants, and in the context of mathematical modeling of this interaction, using the developments of game theory.
43
Селезнева, Юлия Викторовна. "Влияние профессиональной деятельности педагога дошкольной образовательной организации на развитие профессиональных деформаций." Российский психологический журнал 11, no. 2 (June 30, 2014): 77–86. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2014.2.8.
Full textAbstract:
В статье рассматривается проблема развития профессиональных деформаций у педагогов дошкольных образовательных организаций (ДОО); обосновывается влияние профессиональной деятельности педагога ДОО на формирование специфических вариантов профессиональных деформаций. В качестве объекта исследования выступили педагоги ДОО с разным стажем работы (1–5 лет, 10–15 лет). Результаты данного исследования позволили описать характер профессиональных деформаций у педагогов ДОО. По мере увеличения педагогического стажа, под влиянием особенностей профессиональной деятельности у педагогов ДОО усиливается напряженность в использовании психологических защит и качественно меняется их представленность, наблюдается обострение акцентуаций личностных черт, изменяется выбор стратегий поведения при решении конфликтных ситуаций.
44
Chernikov, А. YU, and L. G. Zemlyanskikh. "ACCENTUATION OF PERSONALITY TRAITS IN THE PATIENTS WITH GRANULOMATOUS LESIONS OF RESPIRATORY ORGANS IN CASE OF SARCOIDOSIS AND TUBERCULOSIS." Tuberculosis and lung diseases 95, no. 2 (February 2017): 21–26. http://dx.doi.org/10.21292/2075-1230-2017-95-2-21-26.
Full text
45
Voronin, Sergey. "Character accentuation as factor in the attitude of young men and women to the main christian virtues." St.Tikhons' University Review. Series IV. Pedagogy. Psychology 63 (December 30, 2021): 131–47. http://dx.doi.org/10.15382/sturiv202163.131-147.
Full text
46
Boguta, Valentina. "ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ МИСТЕЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 23 (March 4, 2021): 121–27. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.121-127.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу наукової психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури узагальнено ідеї вчених щодо формування творчих здібностей особистості й на основі теоретичного аналізу щодо сутності творчої діяльності, форм та методів формування творчих здібностей особистості та особливостей їх прояву у молодших школярів установлено, що хореографічні творчі здібності є якістю особистості, її інтегральною характеристикою.Актуальність проблеми зумовлена потребою усунення суперечності між завданнями інноваційної системи гуманістичної освіти та традиційним змістом і методиками викладання предметів мистецького циклу. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні й розкритті змісту методики формування творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку у процесі хореографічної діяльності, яка передбачає поетапну реалізацію системи завдань творчого характеру. Їх змістовий компонент передбачає формування стійкої позитивної мотивації до творчого самовираження у хореографічній діяльності, послідовне розширення і закріплення інтерпретаційних та імпровізаційних способів збагачення суб’єктивної танцювальної пластично-образної лексики, розвиток логічно-образного мислення, творчої уяви і фантазії, формування ціннісного досвіду самореалізації дитини молодшого шкільного віку із акцентуацією індивідуальної траєкторії розвитку.Результати наукової розвідки засвідчили, що поетапна реалізація системи завдань творчого характеру «відкритого» типу із дотриманням необхідних та достатніх педагогічних умов забезпечує постійний цілеспрямований вплив на формування досліджуваної якості.
47
Соколова, Анастасия Андреевна, Максим Михайлович Тихонов, and Адиль Алескерович Абдуллаев. "Информационные технологии управления в условиях чрезвычайных ситуаций: концептуальные основы." Journal of Civil Protection 4, no. 3 (July 20, 2020): 353–59. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2020.4-3.353.
Full textAbstract:
Цель. Проанализировать существующие информационные системы с учетом акцентуации на выявлении базовых критериев в процессе оценки информации, необходимой для поддержки принятия максимально эффективного решения в условиях чрезвычайных ситуаций.
Методы. В исследовании был использован метод сравнительного анализа.
Результаты. Раскрыты вопросы, касающиеся информационных технологий и концептуальных основ управления, затронуты существующие информационно-управляющие системы, целенаправленно используемые для предупреждения и ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций, раскрыт проблемный характер происходящих многомерных процессов, касающихся информационных структур, а также принципов переработки информации, характеризующих деятельность современных информационных служб МЧС Республики Беларусь.
Область применения исследований. Выводы статьи могут быть использованы в исследованиях гражданской защиты.
48
Bezena, I. M. "Проблема самоактуалізації особистості школяра щодо отримання якісної освіти в умовах глобалізації та інформатизації суспільства: філософсько-освітній аспект." Grani 18, no. 5 (March 25, 2015): 116–21. http://dx.doi.org/10.15421/1715109.
Full textAbstract:
Проблеми самоактуалізації особистості школяра в процесі отримання середньої освіти. Гранично можлива повнота і процес позитивної реалізації особистісних аспектів самореалізації, виходячи з її фізичних та духовних потенційних можливостей. Процес самоактуалізації є системою, включеною до соціокультурноосвітньої детермінації та визначається орієнтирами, цілями й установками особистості в процесі шкільного навчання. Особливістю процесу самоактуалізації особистості школяра, які визначають ефективність шкільного навчання є розвиненість таких властивостей особистості, як здатність до спілкування, спрямованість, типи акцентуацій характеру, наявний тип темпераменту; важливим є здатність до самоактуалізації учнів на академічну успішність навчання за шкільними дисциплінами та певний взаємозв’язок між ними. Концепція самоактуалізації моделює умови для корекції педагогічних методів виховання та актуалізації загальноосвітньої підготовки в школі. Теорія самоактуалізації є ключовим системотворчим елементом гуманістичного напрямку розвитку особистості у процесі отримання якісної освіти. Мотиваційні принципи до навчання та самоактуалізація особистості починає закладатись у ранньому дитині, через сімейне ставлення та актуалізацію дитини до навчання, закладення основ для наступної соціалізації у суспільне життя. Акт самоактуалізації – це деяке кінцеве число дій, виконаних суб’єктом на підставі свідомо поставлених перед собою цілей й виробленої стратегії їх досягнення.
49
Абакумова, Ирина Владимировна, Разет Эльбрусовна Гримсолтанова, and Александр Владимирович Мирошниченко. "Психологические особенности мифологических страхов в период юности у представителей ислама." Российский психологический журнал 11, no. 4 (December 31, 2014): 16–26. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2014.4.1.
Full textAbstract:
В статье раскрывается актуальность религии и мифа, их фундаментальные функции и функции в экзистенциальных вопросах личности. Главным образом описываются роль и место религии и мифа в экзистенциальных вопросах молодежи постконфликтного региона юга России. Изучено влияние чрезмерной мифологизации религиозных контентов на ценностно-смысловую сферу юношей и девушек студенческого возраста, поскольку избыточная мифологизация может порождать экзистенциальные страхи и выполнять функцию деструктивной трансформации и деформации личности.
Также в данной статье представлены результаты эмпирического исследования по выявлению психологических особенностей мифологических страхов в Чеченской Республике у представителей молодежи с разными ценностно-смысловыми установками. Описаны различия в акцентуациях характера, темперамента, локуса контроля и уровня тревожности испытуемых юношеского возраста, испытывающих высокий уровень переживания мифологических страхов, и испытуемых юношеского возраста, не испытывающих высокий уровень переживания таких страхов.
Для определения уровня переживания мифологических страхов (страха одержимостью джинном), гендерной классификации и распределения подгрупп по степени выраженности мифологических страхов, нами была использована авторская анкета из 24 вопросов, состоящая из 5 шкал. Для выявления индивидуальных особенностей всех испытуемых и различий в индивидуальной сфере тех, кто испытывает высокий и средний уровень переживания мифологических страхов независимо от половой принадлежности, нами были использованы: методика Г. Айзенка по определению темперамента; тест выявления локуса контроля по Дж. Роттеру; опросник Г. Шмишека по оценке акцентуаций характера; анализ уровня тревожности Дж. Тейлора (адаптация Т. А. Немчинова).
Все полученные результаты описываются в статье и приводятся в таблицах.
50
Аймедов, К. В., Ю. А. Асеева, А. А. Толмачев, and С. И. Табачников. "Psychological Features of People with Cyber-Communicative Addiction on the Example of the Instagram Social Network." Психиатрия, психотерапия и клиническая психология, no. 4 (January 26, 2021): 731–38. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.11.4.006.
Full textAbstract:
В настоящее время социальная сеть Instagram выступает в качестве безопасной платформы для реализации потребности в самоидентификации и самопрезентации молодого поколения. Действительность, которая существует в виртуальном пространстве, влияет на реальную жизнедеятельность людей, создавая так называемый идеальный мир, в такой социальной сети, как Instagram, человек становится заложником иллюзорности киберпространства.Цель исследования: выявление индивидуально-психологических характеристик лиц, склонных к киберкоммуникативной зависимости от социальной сети Instagram.Материалы и методы: библиографический и психодиагностический, в работе были использованы: тест на выявление интернет-зависимости К. Янг в адаптации В.В. Буровой, «Опросник на киберкоммуникативную зависимость» (А.В. Тончева), «Модифицированный патодиагностический опросник» (А.Е. Личко); статистическая обработка данных проводилась с помощью программы Microsoft Excel и «IBM SPSS Statistics 21».В исследовании приняли участие 680 пользователей социальной сети Instagram в возрасте от 16 до 20 лет. По результатам исследования установлено, что низкий уровень киберкоммуникативной зависимости характерен для 39,74%, средний – для 23,96%, высокий – для 36,30% респондентов. Большинство респондентов составляли обычные пользователи Интернета – 57,33%, некоторые из них имеют проблемы, связанные с чрезмерным увлечением Интернетом, – 19,42%, а интернет-зависимость выявлена у 23,25% респондентов. Также установлено, что данная группа респондентов преимущественно имеет демонстративный, гипертимный, лабильный и сенситивный типы акцентуации. По результатам корреляционного анализа данных установлено, что лица с диагностированным демонстративным, лабильным, интровертированным, гипертимным и сенситивным типами акцентуации более склонны к киберкоммуникативной зависимости от социальной сети Instagram, чем лица с иными типами акцентуаций характера.Проведенное исследование лишь указывает на актуализацию проблемы, на необходимость проведения дальнейших исследований и на необходимость разработки как психодиагностических методик, так и практических рекомендаций специалистов для решения и предупреждения данной проблемы среди молодого поколения. Currently, the social network Instagram acts as a safe platform for implementation of the need for self-identification and self-presentation of the young generation. The reality that exists in the virtual space affects the real life of people, creating the so-called “ideal world” in such a social network as Instagram. A person becomes a hostage of the illusory nature of cyberspace.Purpose. To identify the individual psychological characteristics of individuals prone to cyber- communicative dependence on the social network Instagram.Methods. There were used the bibliographic and psychodiagnostic methods: Internet Addiction Test by K. Young adapted by V.V. Burova, “Questionnaire on cyber-communicative addiction” (A.V. Toncheva), “Modified pathodiagnostic questionnaire” (A.E. Lichko). Statistical data processing was performed using Microsoft Excel and IBM SPSS Statistics 21.The study involved 680 users of the social network Instagram, aged from 16 to 20. According to the results of the study, it was found that a low level of cyber-communicative addiction was observed in 39.74% of respondents, medium – in 23.96%, high – in 36.30%. Most of the respondents were normal Internet users – 57.33%, some of them had problems with the overuse of Internet – 19.42%, and 23.25% of the respondents showed Internet-addiction. It was also found that this group of respondents predominantly had the demonstrative, hyperthymic, labile and sensitive types of accentuation. According to the results of the correlation analysis of the data, it was found that people with the diagnosed, labile, introverted, hypertonic and sensitive types of accentuations were more prone to cyber-communicative addiction on the social network Instagram than people with other types of accentuation of personality traits.The study indicates only the actualization of the problem and the need for further research, as well as the need to develop both psychodiagnostic methods and practical recommendations of specialists to solve and prevent this problem among the young generation.