Log in

Relevant bibliographies by topics / Алгоритми розпізнавання / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Алгоритми розпізнавання.

Journal articles on the topic 'Алгоритми розпізнавання'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Алгоритми розпізнавання.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Стьопкін, Андрій, та Максим Кіт. "АЛГОРИТМИ РОЗПІЗНАВАННЯ ГРАФІВ КОЛЕКТИВОМ АГЕНТІВ". Збірник наукових праць фізико-математичного факультету ДДПУ, № 13 (29 грудня 2023): 85–89. http://dx.doi.org/10.31865/2413-26672415-3079132023295362.

Full text

Abstract:

В роботі проведено огляд та проаналізовано сучасний стан наукових досліджень, пов'язаних з розпізнаванням графів колективом агентів. Також проаналізовано можливість та необхідність ознайомлення учнів старших класів закладів загальної середньої освіти з задачею розпізнавання графів та поглиблення її вивчення до колективного розпізнавання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Svyrydov, A. S. "МЕТОД ПІДБОРУ АЛГОРИТМІВ ДЛЯ РОЗПІЗНАВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (2018): 137–40. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.137.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто існуючі методи розпізнавання зображень і проаналізовано їх недоліки. Детальнорозглянуто етапи роботи методів, визначені умови, при яких існуючі алгоритми попередньої обробки тасегментації можуть поліпшити процес розпізнавання зображень. На основі досліджень був запропонований метод вибору алгоритмів для таких етапів, як предобробка, сегментація та розпізнавання, що в своючергу дозволить оптимізувати та прискорити процес розпізнавання зображень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Pantyeyev, R. "Ідентифікація джерел радіовипромінювання на основі аналізу параметрів сигналів". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 46, № 4 (2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.46.08.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена створенню одиничного портрета джерела радіовипромінювання та способів його ідентифікації. Відомо, що для виявлення, ідентифікації та визначення місця розташування джерел радіовипромінювання застосовуються засоби радіомоніторингу. При цьому одним із важливих питань, що вирішується системою радіомоніторингу, є прийом та ідентифікація сигналу в радіоефірі. З метою ідентифікації розглянуті питання класифікації основних параметрів джерел радіовипромінювання, наведено класифікацію видів модуляції і основні параметри їх типів. У свою чергу, структуру сигналу дозволяють визначити авт

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Кулаков, Ю. О., та Обозний Д.М. "Дослідження технологій розпізнавання трафіку DPI в мережах SDN". Problems of Informatization and Management 2, № 74 (2023): 49–54. http://dx.doi.org/10.18372/2073-4751.74.17881.

Full text

Abstract:

В роботі розглянуто передумови виникнення програмно-визначених мереж SDN, що сьогодні користуються неабияким попитом. Метою роботи є огляд технології побудови мереж SDN та розпізнавання видів трафіку на базі технології SDN. Проаналізувати існуючі рішення в сфері розпізнавання шифрованого трафіку, який є найбільш популярний в сучасних мережах. Порівняти алгоритми розпізнавання, швидкість їх роботи та точність розпізнавань. Дослідити вразливості та потенційні рішення в сфері безпеки мереж SDN. Авторами запропоновано подальше дослідження способів використання технології DPI в програмн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

ВАКАЛЮК, Тетяна, Сергій ІЛЮЩЕНКО, Юрій ЄФРЕМОВ, Олег ВЛАСЕНКО та Дмитро ЛИСОГОР. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ СИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ОБЛИЧЧЯ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (12 травня 2022): 6–15. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.1.1.

Full text

Abstract:

Анотація. Система розпізнавання облич – це технологія, здатна зіставляти людське обличчя з цифровим зображенням або відеокадром з базою даних осіб, зазвичай використовується для автентифікації користувачів за допомогою служб перевірки особистості, працює шляхом точного визначення і вимірювання рис обличчя по даному зображенню. Системи розпізнавання обличчя використовуються сьогодні в усьому світі урядами та приватними компаніями, їх ефективність різна, і деякі системи раніше були списані через їх неефективність. Отже, створення програми для розпізнавання людського обличчя є актуальною темою. М

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Ніколаєв, І. М. "Математична модель комплексного розпізнавання повітряних радіовипромінюючих об'єктів за сукупністю параметрів сигналів бортових радіолокаційних станцій і засобів радіозв'язку в системах радіоелектронного спостереження". Озброєння та військова техніка 16, № 4 (2017): 39–45. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2017.4(16).39-45.

Full text

Abstract:

Наведені структура, алгоритми, принципи побудови і використання імітаційно-математичної моделі розпізнавання повітряних об'єктів за параметрами випромінювань бортових радіоелектронних засобів у системах радіоелектронного спостереження при великих розмірах алфавіту класів об'єктів, що підлягають розпізнаванню, і словника їхніх сигнальних ознак. Показано, що модель дозволяє реалізувати багатократне повторення процесу розпізнавання радіовипромінюючих об'єктів за сукупністю параметрів сигналів бортових радіолокаційних станцій і засобів радіозв'язку, змінювати в діалоговому режимі умови моделювання

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Dorosh, Nataliia, та Tatyana Fenenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕСКРИПТОРІВ ЩОДО РОЗПІЗНАВАННЯ ЦИФР НАБОРУ MNIST". System technologies 2, № 127 (2020): 45–54. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-2-127-2020-04.

Full text

Abstract:

Кращі результати розпізнавання цифр отримані на основі нейронних мереж і мають помилку менше 1%. Успішні алгоритми розпізнавання, в тому числі і глибокого навчання, приховані від користувача і складні в описі, тому не втратили свою актуальність алгоритми на основі дескрипторів. Метою роботи є вибір та дослідження дескрипторів для розпізнавання набору MNIST. Виконано розпізнавання цифр на основі 12 дескрипторів із застосуванням моделей з бібліотеки Scikit-Learn Python. За результатами розпізнавання методом k-середніх з’ясовано, що доцільно обрати 8 дескрипторів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Povkhan, Igor. "ПИТАННЯ ГНУЧКОСТІ ЛОГІЧНИХ ДЕРЕВ КЛАСИФІКАЦІЇ В ЗАДАЧАХ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 131–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-131-139.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції розвитку теорії штучного інтелекту вимагають ефективних підходів та методів у задачах розпізнавання (класифікації) образів, але принциповою проблемою побудови логічних дерев класифікації є відсутність алгоритмів та методів, які б дозволили одноманітно описувати різні алгоритми розпізнавання у вигляді дерев класифікації. Робота присвячена проблемі логічних дерев класифікації. Запропоновано ефективний механізм донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Постановка проблеми. Нині відомі різні методи та алгоритми побудо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Stetsenko, Inna, Maryna Sukhaniuk та Vladyslav Shyshkin. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА РОЗУМНОГО ВІДЕОРЕЄСТРАТОРА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 4 (14) (2018): 118–27. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-118-127.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Нині великою популярністю користуються «розумні пристрої». Такі пристрої зазвичай є певною модернізацією вже звичних речей. У цій статті представлена розробка пристрою «розумний відеореєстратор», що підтримує можливість розпізнавання українських автомобільних номерів. Такий засіб може підвищити рівень захищеності на дорогах, що також є актуальним питанням. Постановка проблеми. У процесі розробки комплексу такого рівня з’являється безліч питань, пов’язаних із його архітектурою та роботою з даними, а саме: які методи та алгоритми використовувати для перетворення да

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

МРАК, Василь, та Михайло КЛИМАШ. "МОДЕЛЬ СИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧЧЯ ДЛЯ НЕРУХОМИХ СИСТЕМ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 березня 2024): 68–73. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2024-77-9.

Full text

Abstract:

У сучасних системах відеоспостереження використовуються методи глибокого навчання. Такі рішення створюють багато задач, особливо доступності обчислювальних ресурсів. З появою підходів глибокого навчання ці задачі стали ще складнішими, це через те, що алгоритми глибокого навчання базуються на штучних нейронних мережах і потребують багато специфічних ресурсів, таких як відеокарти (графічні обчислювальні пристрої). Для подолання цих задач пропонуються рішення, які вимагають меншого використання ресурсів. Це передбачає додавання алгоритму виявлення руху, що призводить до обмеження подальших обчисл

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

ЧОЛИШКІНА, Ольга, Дарина ЯРЕМЕНКО, Валентин ЛЮДВИЧЕНКО, Лариса КОМАРОВА та Володимир БРОДКЕВИЧ. "РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧ НА ПОТОКОВОМУ ВІДЕОРЯДІ ЗА ДОПОМОГОЮ БІБЛІОТЕКИ OPENCV". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 2 (4) (11 серпня 2022): 100–106. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.2.13.

Full text

Abstract:

Система розпізнавання облич – це технологія, здатна зіставляти людське обличчя з цифровим зображенням або відеокадром з базою даних осіб, зазвичай використовується для автентифікації користувачів за допомогою служб перевірки особистості, працює шляхом точного визначення і вимірювання рис обличчя по даному зображенню. Системи розпізнавання обличчя використовуються сьогодні в усьому світі урядами та приватними компаніями, їх ефективність різна, і деякі системи раніше були списані через їх неефективність. Отже, створення програми для розпізнавання людського обличчя є актуальною темою. Метою статт

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

КОЛОМОЄЦЬ, Сергій. "ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗПІЗНАВАННІ МЕДИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 3 (14) (24 грудня 2024): 23–28. https://doi.org/10.32689/maup.it.2024.3.3.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню розпізнавання зображень в медицині за допомогою глибокого навчання. Застосування глибокого навчання дозволяє автоматизувати процеси обробки та аналізу зображень, що значно зменшує людський фактор і підвищує точність діагнозів. Штучний інтелект, зокрема глибоке навчання, активно використовується для розпізнавання аномалій на рентгенівських знімках, ультразвукових зображень, МРТ та КТ, тому дана технологія активно розвивається в напрямках онкології та кардіології. Алгоритми можуть навчатися на великих обсягах даних, що дозволяє їм ідентифікувати закономірності, які

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Шапіро, Ганна Владиславівна, та Маргарита Вікторівна Боріна. "ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ОБҐРУНТОВАНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРИ ВИКОРИСТАННІ МЕТОДІВ І СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДНОВОДІННЯ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 92–103. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.09.

Full text

Abstract:

У ході дослідження проведена оцінка ступеня обґрунтованості прийняття рішень при використанні розроблених методів і системи інформаційного забезпечення судноводіння. Проведено порівняльний аналіз оцінювання адекватності та повноти інформаційної моделі оцінки обстановки, що подаються судноводію наявними способами та за використання запропонованих методів та досліджена оцінка ефективності удосконаленої моделі з використанням відомих в теорії моделювання показників достовірності, оперативності й повноти показує її більшу ефективність у порівнянні з існуючою. Запропоновано алгоритми, які дадуть зм

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Ліщина, Н., В. Ліщина та Ю. Повстяна. "Підходи та алгоритми обробки та розпізнавання зображень складної структури." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 38 (12 березня 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-38-01.

Full text

Abstract:

У статті описані високопродуктивні алгоритми та програмне забезпечення, що виконує одну із задач обробки зображень – аналітичного описання контурів об’єктів виділених на растрових зображеннях. Показано, що запропонована методика, алгоритми та розроблене програмне забезпечення повністю вирішує розглянуту задачу для зображень як штучного так і природного походження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

АБРАМЕНКОВ, Костянтин, та Дмитро ГРИЩАК. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОБРОБКИ ЗОБРАЖЕНЬ ДЛЯ АВТОНОМНОЇ НАВГАЦІЇ БПЛА". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 1 (30 квітня 2025): 3–12. https://doi.org/10.32782/it/2025-1-1.

Full text

Abstract:

Актуальність. Швидкий розвиток технологій обробки зображень для автономної навігації БПЛА (Безпілотний літальний апарат), особливо в умовах обмеженого доступу до супутникових сигналів, визначає необхідність узагальнення сучасних підходів. Сфери застосування, такі як картографія, моніторинг довкілля, сільське господарство та військові операції, потребують точних і ефективних рішень на основі обробки аеро- та супутникових зображень. Мета. аналіз існуючих методів обробки зображень, розпізнавання об’єктів, автономної навігації БПЛА, а також застосування OSINT для визначення координат в реальному ч

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Kovalenko, Andriy, Vazha Chkheidze, Olena Sevostianova та Oleksandr Fomichov. "ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ АНАЛІЗУ ТА ОБРОБКИ СКЛАДНОСТРУКТУРНИХ ЗОБРАЖЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 80 (2025): 137–40. https://doi.org/10.26906/sunz.2025.2.137.

Full text

Abstract:

Актуальність. Складноструктурні зображення (ССЗ) тяжіють до консолідації графіків різного типу та гетерархічності семантичних планів, що призводить до того, що необхідно використовувати гібридні та ітеративні алгоритми, специфічні для такого типу зображень. Об'єктом дослідження є процес аналізу та обробки растрових ССЗ. Предметом дослідження є моделі та підвищення точності та продуктивності алгоритмів аналізу та обробки ССЗ. Мета дослідження полягає у підвищенні точності та продуктивності алгоритмів аналізу та обробки ССЗ. Результати дослідження. У ході роботи було проведено аналіз сучасного с

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

KRASILENKO, VLADIMIR, VASYL KYCHAK, ALEXANDR NIKOLSKY, ALEXANDER LAZAREV та DIANA NIKITOVYCH. "ВИКОРИСТАННЯ MATHCAD І LABVIEW ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ АЛГОРИТМІВ ВИЯВЛЕННЯ, ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ВІДСТЕЖЕННЯ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ У ВІДЕОПОТОКАХ". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 331, № 1 (2024): 196–204. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2024-331-30.

Full text

Abstract:

У даній роботі запропоновано та змодельовані алгоритми виявлення, локалізації та відстеження рухомих об’єктів у потоці відеокадрів. Запропоновані алгоритми та система базуються на використанні операцій віднімання, а також деяких інших видів операцій над наборами суміжних кадрів. Алгоритми додатково базуються на нелінійних нормалізованих моделях еквівалентності, які використовують функції просторової еквівалентності як дескриптори та міри близькості шаблону та поточного фрагмента відеокадру. Наведено результати моделювання запропонованих алгоритмів у Mathcad та LabView. Використання запропонова

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Козлов, М. В. "Ефективні алгоритми обчислення інтегральних ознак для розпізнавання цифрових зображень". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 3 (2009): 133–37.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Козлов, М. В. "Ефективні алгоритми обчислення інтегральних ознак для розпізнавання цифрових зображень". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 3 (2009): 133–37.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Козлов, М. В. "Ефективні алгоритми обчислення інтегральних ознак для розпізнавання цифрових зображень". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 3 (2009): 133–37.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Hryniuk, S., M. Polishchuk, M. Hryniuk, V. Shulgat та V. Tereshkovych. "Інтелектуальна система керування освітленням на базі Arduino Uno". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 53 (16 грудня 2023): 98–103. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-53-15.

Full text

Abstract:

В статті розглядається створення інтелектуальної системи освітлення з голосовим керуванням на базі платформи Arduino. Система об'єднує в собі технології мікроконтролера Arduino та розпізнавання голосових команд, щоб забезпечити зручний та ефективний спосіб управління освітленням у приміщенні. На апаратному рівні використовується Arduino-сумісний мікроконтролер, який підключений до світлодіодних джерел світла. Також в проекті використовуються модулі для голосового введення та обробки команд. У програмній частині розроблено алгоритми розпізнавання голосових команд та взаємодії з освітлювальною с

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Безверхий, О. І., та В. Є. Луц. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ API ДЛЯ РОЗПІЗНАВАННЯ МОВЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ PYTHON". Systems and Technologies 69, № 1 (2025): 51–57. https://doi.org/10.32782/2521-6643-2025-1-69.6.

Full text

Abstract:

З розвитком комп’ютерних систем стає все більш очевидним, що використання систем розпізнавання мови набагато розшириться, якщо стане можливим використання людської мови при роботі безпосередньо з комп’ютером, і зокрема стане можливим управління машиною звичайним голосом в реальному часі, а також введення і виведення інформації у вигляді звичайної людської мови. Голосовий інтерфейс є необхідним компонентом, коли мова йде про створення комфортних умов життя. Такі системи входять в повсякденний побут, крім того, можливо їх застосування і на виробництві в складі комплексів управління виконавчими м

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Симонов, Денис, та Єгор Симонов. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПОСТАНОВКИ ЗАДАЧ ОПТИМІЗАЦІЇ". Grail of Science, № 38 (29 квітня 2024): 224–27. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.12.04.2024.038.

Full text

Abstract:

Стаття досліджує вплив розвитку технологій машинного навчання і штучного інтелекту на підвищення ефективності аналізу тексту, зображень, аудіо та інших даних для виявлення ключових патернів. Автори висвітлюють можливості використання розпізнавання ключової інформації з тексту для автоматизації процесу постановки задач оптимізації у різних сферах, включаючи управління бізнес-процесами, оптимізацію ланцюгів постачання та аналіз фінансових даних. Зазначаються переваги використання таких підходів, зокрема швидкість обробки даних, зниження ймовірності помилок та отримання більш точних результатів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

САЛІЄВА, Ольга, Кирило БЕЗПАЛИЙ, Мар’яна МОВЧАНЮК та В’ячеслав ГУМЕНЮК. "УДОСКОНАЛЕННЯ АЛГОРИТМУ ВБУДОВУВАННЯ ЦИФРОВОГО ВОДЯНОГО ЗНАКУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО СТІЙКОСТІ ДО ГЕОМЕТРИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ПЕРЕТВОРЕННЯ У ТРИВИМІРНИХ МОДЕЛЯХ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 березня 2024): 249–57. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2024-77-33.

Full text

Abstract:

Розвиток обчислювальних потужностей і методів візуалізації даних не лише сприяв широкому використанню тривимірних моделей, але й підвищив попит на них у різних галузях людської діяльності. Це, у свою чергу, призвело до виникнення таких проблем як порушення авторських прав та суперечок щодо автентичності власника, поширених через легкість піратського використання 3D-моделей. Ефективним рішенням для запобігання зазначених проблем є використання цифрових водяних знаків, які відіграють ключову роль у захисті від незаконного копіювання, модифікації та фальсифікації різних візуальних матеріалів. У с

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Тупиця, І. М., В. М. Кривонос, С. О. Кібіткін, Л. A. Іващук та А. О. Бєлівцов. "Концептуальна модель автоматизації процесу дешифрування даних повітряної розвідки з використанням технологій системи штучного інтелекту". Системи озброєння і військова техніка, № 1 (73) (13 травня 2023): 75–81. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2023.73.09.

Full text

Abstract:

Досліджуються проблемні аспекти використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) тактичного рівня з метою повітряної розвідки в умовах ведення бойових дій на території України. Аналізуються проблемні фактори, що здійснюють суттєвий вплив на ефективність процесу виявлення об’єктів повітряної розвідки (ОПР) з використанням БПЛА тактичного рівня. Формуються вимоги до процесу дешифрування аерофотознімків з позиції забезпечення необхідних показників оперативності та достовірності виявлення ОПР. Досліджуються можливі підходи до автоматизації процесу розпізнавання ОПР для підвищення оперативності д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Bolohova, Natalia, та Ihor Bilousov. "МЕТОД РОЗПІЗНАВАННЯ ЖЕСТІВ ДЛЯ ІНТЕРАКТИВНОГО КЕРУВАННЯ КОМП’ЮТЕРОМ З УРАХУВАННЯМ КОНТЕКСТНОЇ АДАПТАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 80 (2025): 83–89. https://doi.org/10.26906/sunz.2025.2.083.

Full text

Abstract:

Актуальність. Через постійне розширення сфер, де потрібна швидка та зручна взаємодія з комп’ютером (від мультимедійних застосунків до промислових систем), зростає потреба у безконтактних методах керування. Розпізнавання жестів стає одним із ключових рішень, адже воно здатне підвищити швидкодію, мінімізувати використання традиційних пристроїв введення і надати природній, інтуїтивний спосіб взаємодії. Метою даної роботи є розробка методу розпізнавання жестів, що працює в реальному часі, зі збалансованою продуктивністю, стійкістю до зміни освітлення та здатністю адаптувати реакції системи залежно

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Zaitsev, Dmytro, Tetiana Filimonchuk, Artem Huk та Halyna Maistrenko. "ОГЛЯД ЗАСОБІВ ЕФЕКТИВНОЇ СЕГМЕНТАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДІВ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ДАНИХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 75 (2024): 77–81. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2024.1.077.

Full text

Abstract:

Актуальність. Протягом багатьох десятиліть люди мріяли створити машини, які могли б зрівнятись по характеристикам з людським інтелектом та мислити й діяти як люди. Однією з найцікавіших ідей було дати комп’ютерам можливість «бачити» та інтерпретувати навколишній світ у зручний для розуміння комп’ютером. Завдяки прогресу в галузі штучного інтелекту, інноваціям в області deep learning та нейронних мережах ця сфера змогла зробити значний стрибок за останні роки та перевершити людей у деяких задачах, пов’язаних із виявленням та маркуванням об’єктів. Метою даної роботи є розгляд та порівняльний ана

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Амарбеєв, А., Р. Охочий та Н. Богданова. "Інформаційна система обліку безпритульних тварин з використанням штучного інтелекту". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 46 (2025): 9–21. https://doi.org/10.20535/1560-8956.46.2025.323653.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена започаткуванням для розробки програмного забезпечення інформаційної системи обліку безпритульник тварин та подальшого поліпшення ІС задля розпізнавання тварин, що допоможе пришвидшити пошуки загублених тварин у притулках та у збережених даних про тварин, що тільки-но були знайдені. Зокрема, у застосунку, для аналізу зображень використовувався алгоритм максимального ентропійного методу з обмеженою пам'яттю, що дозволяє автоматично ідентифікувати різні види тварин на основі аналізу зображень, забезпечуючи швидкість та надійність даних обліку. Створено ефективну структуру бази д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Мозговенко, А. А., та О. Г. Зінов’єва. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ЗОРУ В ЗАДАЧАХ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСІБ У ВІДЕОПОТОЦІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (29 липня 2022): 56–62. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.3.6.

Full text

Abstract:

Завдання виявлення обличчя на зображенні часто є першим кроком у процесі розв’язання задачі вищого рівня – розпізнавання особи, деталей особи або її міміки. Крім того, інформація про присутність та кількість осіб на зображенні може бути корисною в системах автоматичного обліку кількості відвідувачів; системах пропускного контролю в установах, аеропортах та метро; автоматичних системах запобігання нещасним випадкам; інтелектуальних інтерфейсах «людина-комп’ютер»; у фототехніці для автоматичного фокусування на обличчі людини, а також для стабілізації зображення особи з метою полегшення розпізнав

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Бешлей, М. І., О. В. Ковальчук, В. С. Андрущак та Г. В. Бешлей. "МЕТОДИКА ОПТИМІЗАЦІЇ АЛГОРИТМІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ВБУДОВАНИХ КІБЕРФІЗИЧНИХ СИСТЕМ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (29 травня 2024): 12–26. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.1.2.

Full text

Abstract:

Розвиток цифрової трансформації та штучного інтелекту супроводжується зростаючою потребою впровадження вбудованих кіберфізичних систем, які використовують алгоритми машинного навчання, у критичну інфраструктуру, таку як енергетика, транспорт, виробництво та охорона здоров’я. Однак цей процес ускладнюється необхідністю розробки методів оптимізації для алгоритмів машинного навчання, які б забезпечили ефективну роботу вбудованих систем при обмежених обчислювальних ресурсах та забезпечили стійкість у критичних умовах. Це ставить перед розробниками завдання адаптації та оптимізації алгоритмів машин

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Prokopov, V., Ye Meleshko, M. Yakymenko, V. Reznichenko та S. Shymko. "РОЗРОБКА СИСТЕМИ ВИЯВЛЕННЯ КІБЕРЗАГРОЗ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ДАНИХ З ВЕБ-РЕСУРСІВ НА МОВІ ПРОГРАМУВАННЯ PYTHON". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 68 (2022): 79–84. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.2.079.

Full text

Abstract:

Метою даної роботи є створення системи виявлення кіберзагроз на основі аналізу даних мережевого трафіку веб-ресурсів засобами мови програмування Python та з використанням методів машинного навчання. Об’єктом дослідження є процес аналізу даних з веб-ресурсів у системах кібербезпеки. Предметом дослідження є методи та алгоритми машинного навчання для аналізу даних з веб-ресурсів. Для навчання розробленої моделі виявлення кібератак було обрано відкритий набір даних CSE-CIC-IDS2017, що містить найсучасніші поширені інформаційні атаки, що відповідають вигляду справжніх даних з реального світу, основ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Havrysh, B. M., O. V. Tymchenko, and M. P. Klyp. "Object recognition algorithms." Printing and Publishing 1, no. 83 (2022): 47–58. http://dx.doi.org/10.32403/0554-4866-2022-1-83-47-58.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Поляченко, А. І. "РУЧНА ОБРОБКА МЕДИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ЛІКАРЕМ-ДІАГНОСТОМ У СИСТЕМІ РОЗПІЗНАВАННЯ ТОМОГРАФІЧНИХ І РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗНІМКІВ ДЛЯ ПОШУКУ І ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПАТОЛОГІЙ". Automation of technological and business processes 11, № 3 (2019): 42–45. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1502.

Full text

Abstract:

У статті запропоновано та побудовано систему розпізнавання томографічних і рентгенівських знімків для пошуку і локалізації патологій. Дана система включає блоки: введення інформації про пацієнта, обробки медичних зображень, для встановлення висновку, для класифікації виявлених патологій, базу даних, підготовки звіту. У запропонованій системі початковим етапом є отримання томографічних чи рентгенівських знімків, які, далі, поступають до блоків введення інформації про пацієнта і обробки медичних зображень. Інформація про пацієнта в результаті введення потрапляє до бази даних разом із томографічн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Садовий, Микола Ілліч, Дмитро Вікторович Соменко, Олена Михайлівна Трифонова та Станіслав Ігоревич Косицький. "МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ КОМП’ЮТЕРНОГО ЗОРУ В STEM-ПРОЄКТАХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ АПАРАТНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ПЛАТФОРМ". Наукові записки. Серія: Проблеми природничо-математичної, технологічної та професійної освіти, № 1 (27 травня 2025): 117–24. https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2025-1-14.

Full text

Abstract:

У сучасних умовах розвитку цифрового суспільства ключову роль у підготовці здобувачів освіти відіграє формування цифрової компетентності. Одним із перспективних напрямів її розвитку є використання технологій комп’ютерного зору. У цій статті розглядається практичний аспект застосування комп’ютерного зору на прикладі розробки та програмування вентилятора із самонаведенням на основі мікроконтролера ESP32CAM, що є одним із прикладів інтеграції інтелектуальних систем в освітній процес. Стаття аналізує теоретичні та практичні аспекти створення автоматизованих систем управління, які використовують ме

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Podoliukh, M. M., M. V. Dendiuk та S. I. Yatsyshyn. "Математичне та програмне забезпечення системи розпізнавання QR-коду візиток мобільними пристроями". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (2018): 146–48. http://dx.doi.org/10.15421/40280829.

Full text

Abstract:

Розглянуто проблеми використання QR-кодів. Проаналізовано контент, розміщений у QR-кодах, зазначено переваги та недоліки їх використання. Зазначено, що основними перевагами використання QR-кодів є простота читання їх мобільними пристроями та можливість відновлення інформації, розміщеної в QR-коді, за значних (до 30 %) пошкоджень коду. Основним же недоліком використання QR-коду є те, що розшифрувати його можна тільки за наявності спеціальних програм. Наведено безкоштовне програмне забезпечення для розпізнавання QR-коду. Зазначено перспективи використання QR-кодів у різноманітних напрямах впрова

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Калініченко, Іван, та Євгеній Богуславський. "Використання штучного інтелекту безпілотних суден для визначення перешкод при плаванні". International Science Journal of Engineering & Agriculture 3, № 3 (2024): 92–103. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20240303.09.

Full text

Abstract:

Сьогодні діяльність людства все більшою мірою залежить від здатності ефективно використовувати інформацію. Сучасний спеціаліст будь-якого профілю повинен уміти отримувати, обробляти та використовувати інформацію за допомогою комп'ютерів та інших технічних та мобільних засобів і пристроїв. В теперішній час відбувається своєрідна технічна революція, пов'язана з проникненням передових інформаційних технологій, таких як Big Data, Internet of Things та Blockchain у різні сфери нашого життя, і навіть у морську галузь, яка традиційно відставала від інших галузей у застосуванні останніх розробок IT. В

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Kashtan, Vita, та Volodymyr Hnatushenko. "ВИДАЛЕННЯ ТІНЕЙ НА ЦИФРОВИХ КОСМІЧНИХ ЗНІМКАХ НА ОСНОВІ ВЕЙВЛЕТ-ПЕРЕТВОРЕННЯ". System technologies 5, № 130 (2020): 88–101. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-130-2020-11.

Full text

Abstract:

Розглянуто проблему ідентифікації та компенсації тіней на космічних знімках високого просторового розрізнення. У роботі використано знімки міської території, отримані супутником WorldView-3. Наявність тіней на знімках може привести до втрати корисної інформації і навіть помилок в роботі алгоритмів розпізнавання, виявлення, відстеження і класифікації об’єктів. Запропоновано новий алгоритм автоматичного виявлення та усунення тіней цифрових космічних знімків, що дозволяє відновити освітленість та підвищити якість цих знімків. Для цього використано перехід до кольорової метрики HSV, вейвлет-перетв

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

ЗІНОВ’ЄВА, О. Г. "ОГЛЯД ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ РОБОТИ З НЕЙРОННИМИ МЕРЕЖАМИ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(89) (1 липня 2024): 157–61. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.22.

Full text

Abstract:

Одними з найважливіших областей досліджень та розробок сучасної кібернетики є галузі машинного навчання, розпізнавання образів та комп’ютерного зору. Прискорення темпів розвитку технологій інформаційного суспільства, розвиток робототехніки, розвиток концепцій «розумний дім» та «розумне місто», розвиток інтернету речей та систем штучного інтелекту визначають цій галузі особливе місце в сучасному науковому знанні. Багато прикладних завданнях у практиці сучасного програмування використовуються методи збору даних, кластеризації і класифікації, методи статистичного вывода. У повсякденне життя, як і

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Марчук, Галина, Ольга Коротун, Віталій Левківський та Микола Українець. "Дослідження методів штучного інтелекту для створення інтелектуальних ігрових агентів". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(37) (2024): 122–31. https://doi.org/10.25140/2411-5363-2024-3(37)-122-131.

Full text

Abstract:

Постійний розвиток технологій машинного навчання значно впливає на ігрову індустрію. Штучний інтелект дозволяє створювати все більш складних і розумних ботів, які здатні до навчання та самовдосконалення, що відкриває нові перспективи для розробників ігор, дозволяючи їм створювати більш інтерактивні та захоплюючі ігрові світи. Це дослідження спрямоване на створення інтелектуального шахового агента, який за допомогою методів машинного навчання та алгоритмів пошуку зможе самостійно вдосконалювати свої шахові навички та адаптуватися до різноманітних стилів гри супротивників. Представлена в статті

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Зінченко, А. Ю., та В. В. Хайдуров. "ПОКРАЩЕННЯ РОЗПІЗНАВАННЯ СТРУКТУРОВАНОГО ТЕКСТУ НЕЙРОННОЮ МЕРЕЖЕЮ YOLO". Systems and Technologies 68, № 2 (2024): 23–31. https://doi.org/10.32782/2521-6643-2024-2-68.3.

Full text

Abstract:

У даній роботі розглядається підхід до покращення розпізнавання структурованого тексту за допомогою інтеграції нейронної мережі YOLO (You Only Look Once) та технології OCR (Optical Character Recognition). Метою роботи є дослідження можливостей підвищення ефективності розпізнавання структурованого тексту шляхом інтеграції моделі YOLO з технологією OCR, а також створення автоматизованої інформаційної системи для виявлення текстових об’єктів та їх подальшого розпізнавання, що дозволяє підвищити ефективність обробки структурованого тексту. Авторами запропоновано архітектуру багатопотокової моделі,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

МАНОЙЛЕНКО, О. П., К. Р. КАЛІНІНА, Ю. О. ЛЕБЕДЕНКО та М. А. ДІДИК. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МЕХАТРОНИМИ СИСТЕМАМИ ТИПУ "COBOT" З ВИКОРИСТАННЯМ ML-ТЕХНОЛОГІЙ". Technologies and Engineering, № 6 (5 лютого 2024): 31–40. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2023.6.3.

Full text

Abstract:

Мета. Роботи є дослідження та розроблення конструкції руки-маніпулятора, його мехатронної системи та програмного керування, з особливим акцентом на розгорнутій кінематиці біонічної кисті руки типу "Cobot" [1, 2]. Вдосконалення методів управління мехатронними системами та розроблення алгоритмів системи керування для створення інноваційної системи управління рукою-маніпулятором типу "Cobot", заснованої на ML-технологіях машинного зору та платформі Arduino. Розробка керуючих алгоритмів на мові програмування Python та їх інтеграція з Arduino, використовуючи стандартні фреймворки: "CV2", "Мed

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Світловський Є.В. "МОДЕЛІ І АЛГОРИТМИ СТВОРЕННЯ ЦИФРОВИХ ВОДЯНИХ ЗНАКІВ ДЛЯ АУДІО-ФАЙЛІВ". Перспективні технології та прилади 1, № 24 (2024): 99–106. http://dx.doi.org/10.36910/10.36910/6775-2313-5352-2024-24-15.

Full text

Abstract:

В статті описано методи сучасної теорії інформаційних процесів та систем, а саме: методи теорії статистичних рішень; методи теорії ймовірностей та математичної статистики; технології об'єктно-орієнтованого програмування; теорія випадкових процесів та полів методи та технології статистичного імітаційного моделювання; методи цифрової обробки та розпізнавання сигналів та зображень; апарат штучних нейронних мереж; методи комп'ютерної стеганографії, а також технології проведення прямого комп'ютерного експерименту, що виконується по відношенню до реальних об'єктів цифрового контенту. Отримано моделі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

ГРИЩУК, Ілля, Тетяна ГОВОРУЩЕНКО, Тетяна КИСІЛЬ та Єлизавета ГНАТЧУК. "АНАЛІЗ ВІДОМИХ МЕТОДІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПІЗНАВАННЯ ДИСФУНКЦІЇ КАРДІОСТИМУЛЯТОРА". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (28 листопада 2024): 115–19. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2024-80-13.

Full text

Abstract:

Пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, особливо з аритміями, необхідно спостерігати у режимі реального часу, щоб мінімізувати виникнення критичних станів, що можуть призвести до смерті. Діагностика серцево-судинних захворювань в тому числі й аритмій, також потребує постійного довготривалого моніторингу. Найкращим рішенням є постійний моніторинг частоти серцевих скорочень з використанням автоматизованих або автоматичних інструментів та технологій для моніторингу параметрів роботи серця. На коректність роботи кардіостимулятора може впливати величезна кількість факторів: вік та зношеність

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Євсеєнко, Олег Миколайович, Анатолій Іванович Гапон та Вікторія Анатоліївна Крилова. "Розробка автоматизованої системи розпізнавання показань приладів за допомогою камери машинного зору". Технічна інженерія, № 1(89) (7 липня 2022): 62–68. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-62-68.

Full text

Abstract:

Особливістю сьогодення є автоматизація усіх сфер людського життя. Це пов’язано як з розвитком IT-сфери, так і впровадженням технологічних змін, які є трендами Індустрії 4.0. Нові прилади, які випускаються виробниками продукції і призначені для обробки показань датчиків параметрів фізичного середовища, мають проходити етапи налагодження, калібрування та повірки. Кожен з етапів займає певний людський та машинний час, який позначається на ціні та кількості продукції, що випускається. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначає, що законодавчо регульовані засоби вимірювально

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Боюн, В., О. Багацький, П. Сабельніков та Ю. Сабельніков. "СИСТЕМА МОБІЛЬНОГО ВІДЕОНАГЛЯДУ ДОРОЖНЬОЇ ТА ПРИДОРОЖНЬОЇ ОБСТАНОВКИ". Science and Innovation 18, № 6 (2022): 72–82. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.06.072.

Full text

Abstract:

Вступ. На сьогодні в Україні не існує централізованої масштабованої системи збору й обробки відеоданих, яка б дозволяла контролювати дорожню та придорожню обстановку.Проблематика. Зазвичай для систем контролю використовують стаціонарні камери. Оскільки камер необхідно багато, виникає проблема передачі інформації (створення та обслуговування розгалуженої мережі передачі даних) та її обробки (створення центрів обробки та зберігання отриманих даних).Мета. Створення системи збору відеоданих за дорожньою та придорожньою обстановкою, а також обстановкою в транспорті загального користування для розкр

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Коростін, О. О. "ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗПІЗНАВАННЯ ТЕКСТУ В АВТОМАТИЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ МОРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (23 вересня 2024): 29–38. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.3.4.

Full text

Abstract:

Сучасні технології оптичного розпізнавання символів (OCR) на основі штучного інтелекту значно покращили можливості автоматизації обробки текстових документів. Вони забезпечують високу точність та універсальність, дозволяючи ефективно обробляти документи різних типів та мов. Вибір конкретної OCR-технології залежить від специфіки завдання та вимог до точності, швидкості й інтеграції з існуючими системами. У статті розглядається ефективність технологій оптичного розпізнавання символів на основі штучного інтелекту у контексті автоматизації міжнародних морських перевезень. Щораз більша складність і

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Верлань, А. І., та А. О. Олексій. "ОГЛЯД ТА ПОРІВНЯННЯ МЕТОДІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ РОЗПІЗНАВАННІ ГІДРОАКУСТИЧНИХ СИГНАЛІВ". Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології 1, № 03 (2022): 296–306. http://dx.doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-18.

Full text

Abstract:

У статті представлені алгоритми машинного навчання, які можна застосуванти яя класифікатор гідроакустичних сигналів. Спочатку, розглядався процес вилучення характеристик сигналу, серед яких були представлені методи: розріджене розкладання, генеративний процес створення сигналу та перетворення Фур’є. Розріджене розкладання не часто застосовується, оскільки, майже всі наявні алгоритми розрідженого розкладання мають значну обчислювальну складність, що серйозно впливає на практичне застосування цих алгоритмів і обмежує розріджене представлення за переповненим словником. Генеративний процес хоч і м

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Голубков, П., Д. Путников та В. Егоров. "Комп’ютерний зір у вирішенні проблеми розпізнавання форми кубічного пельменя." Automation of technological and business processes 11, № 4 (2020): 4–10. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1593.

Full text

Abstract:

В статті вирішується задача розпізнавання форми продукції випускаємої новим комплексом обладнання з виробництва пельменної продукції особливої, кубічної форми. Випуск продукції складної важкореалізовуваної форми використовується для збільшення економічної складової і виключення підробок. При виготовленні товарів виникає ряд труднощів, які необхідно подолати. Однією з них є облягання фаршу з мінусовою температурою в тісто яке має кімнатну температуру. Провівши ряд активних експериментів з замороженим фаршем і теплим тістом, отримавши і обробивши отримані результати, ми прийшли до висновку, що с

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

РАЧЕНКО, Єлизавета, та Наталія ДОЦЕНКО. "ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ФОРМУВАННІ ПРОЕКТНОЇ КОМАНДИ В ГАЛУЗІ АЕРОКОСМІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (7) (8 серпня 2023): 66–72. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2023.1.9.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є розробка методичного забезпечення формування команди в проєктах аерокосмічної галузі. Застосування сучасних інформаційних технологій дозволить автоматизувати етапи відбору претендентів у команду, виключити вплив суб’єктивного чиннику. В статті пропонується метод формування команди в проєктах аерокосмічних комунікацій. Розглянуто процес відбору претендентів, який враховує специфіку галузі, визначено основні етапи методу. Розроблений метод передбачає використання штучного інтелекту. На першому етапі застосовуються інструментарій штучного інтелекту, машинне навчання застосовує

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

АСТІСТОВА, Т. І., та А. О. СЕДЛЯР. "РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ОРИГІНАЛЬНОСТІ ТЕКСТІВ". Technologies and Engineering, № 5 (30 січня 2025): 26–36. https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.5.3.

Full text

Abstract:

Мета. Розробити програмне забезпечення, що поєднує стандартні методи та технології штучного інтелекту для оцінки оригінальності тексту при написанні наукових робіт. Методика. В основу розробки програмного забезпечення було покладено теоретичні та експериментальні дослідження, які використовуються для аналізу методів розпізнавання текстів генерованих штучним інтелектом, виборі та аналізі нейронної мережі для виявлення патернів та відповідних закономірностей при написанні тексту людиною та штучним інтелектом та інтеграції цієї моделі в програмне забезпечення. для перевірки тексту на оригінальніс

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!