To see the other types of publications on this topic, follow the link: Аналіз лазерних систем.

Journal articles on the topic 'Аналіз лазерних систем'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Аналіз лазерних систем.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Опірський, Іван, Ярослав Совин, Єгор Даценко та Мирон Усик. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ ПРОТИДІЇ ЛАЗЕРНИМ СИСТЕМАМ РОЗВІДКИ". Ukrainian Scientific Journal of Information Security 27, № 3 (2022): 142–49. http://dx.doi.org/10.18372/2225-5036.27.16516.

Full text
Abstract:
Використання лазерних систем дозволяє максимально розвинути ведення військової справи, але це може також становити велику загрозу тому, що постійно йде конкуренція між противниками, які випробовують новітні лазерні технології на людях, які воюють на іншій стороні, що суперечить протоколам про негуманну зброю. У цій статті розглянуто можливі засоби лазерних атак та які наслідки вони несуть, також оцінено теперішній стан вітчизняних розробок у даній сфері. Але дана публікація має на меті не лише опис стратегії розвитку лазерних систем розвідки та характеристичне порівняння різних представників, тут будуть описані методи захисту від них. Приведено особливості побудови та функціонування. Попри різні переваги та недоліки систем захисту, було знайдено декілька ефективних, перевірених у реальних бойових умовах, способів оборони.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Косяк, І. В., та О. А. Цубін. "Формування радіальних оптичних структур на круговій лазерній записуючій системі". Реєстрація, зберігання і обробка даних 26, № 1 (2024): 3–8. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2024.26.1.308326.

Full text
Abstract:
Проведено аналіз і дослідження систем для формування планарних оптичних елементів. Розглянуто особливості розробки та побудови кругових лазерних записуючих систем. Запропоновано реалізацію формування радіальних оптичних структур лазерною системою запису оптичних дисків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Катеринчук, Іван, та Богдана Білявець. "ДАТЧИК ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ОСНОВІ ФРАГМЕНТА СОНЯЧНОГО ЕЛЕМЕНТА ЖИВЛЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (2022): 274–84. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.890.

Full text
Abstract:
Сучасна модель охорони державного кордону України спрямована на приведення прикордонної інфраструктури до європейських вимог і передбачає розвиток системи інженерно-технічного контролю. У цьому контексті розробка пристроїв безпеки і різних сигналізаційних систем залишається актуальним завданням. У сигналізаційних системах використовуються різноманітні датчики: радіолокаційні, цифрові відеокамери, інфрачервоні, лазерні. Одним із завдань, що доводиться вирішувати із застосуванням сигналізаційних систем, є контроль за локальними ділянками кордону. При цьому доцільна побудова таких систем на основі лазерних датчиків. Незначна розбіжність лазерного променя обумовлює можливість застосування таких датчиків для виявлення ознак порушення державного кордону на значних за протяжністю і площею ділянках кордону. Проте при функціонуванні сигналізаційних систем з використанням лазерних датчиків незначні вібрації природного чи техногенного характеру можуть призводити до відхилень лазерного променя і як наслідок до появи хибних спрацювань. Це, зокрема, обумовлене використанням для детектування лазерного випромінювання традиційних фотосенсорів, які, звичайно, характеризуються незначною ефективною площею чутливого елемента. Застосування при цьому додаткових оптичних компонент обумовлює потребу точного юстування датчиків і передавачів лазерного випромінювання. При цьому невеликі кутові відхилення променя призводять до виходу фокусу за межі чутливої області датчика. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми може стати збільшення фоточутливої площі датчика. Для реалізації таких датчиків можна використати фрагменти сонячних елементів живлення. Однак при цьому необхідно врахувати особливості елементів, які негативно впливають на прийом оптичних сигналів. Зазвичай оптичні сигнали використовують у високошвидкісних системах зв’язку, що обумовлює широке поширення малоінерційних детекторів з невеликою світлочутливою площею. Однак у сигналізаційних системах можуть застосовуватись низькочастотні сигнали, що дозволяє використовувати фотоелементи з набагато більшою площею. У зв’язку з цим у статті проведений аналіз прийому оптичних сигналів такими елементами з використанням модуляції на різних частотах. У результаті досліджень установлено можливість прийому оптичних сигналів з частотами модуляції до декількох кілогерц із застосуванням фрагментів сонячних елементів живлення. У роботі також проаналізовано негативний вплив зовнішнього освітлення, яке може суттєво знизити чутливість фотодетектора і визначено можливий спосіб усунення цього недоліку. З цією метою запропоновано застосувати вузькосмуговий інтерференційний оптичний фільтр, смуга пропускання якого відповідає довжині хвилі лазерного випромінювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Lysa, N. K., L. S. Sikora, B. I. Fedyna та R. L. Tkachuk. "Інформаційні технології ідентифікації та діагностики рівня концентрації шкідливих викидів техногенних систем в природнє середовище з використанням лазерних 3D-концентратомірів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (2018): 109–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280724.

Full text
Abstract:
На сучасному етапі розвиток технологій виробництва, а відповідно і шкідливі викиди продуктів технологічного процесу, зріс до такого рівня, що впливає на стан екосистем як локального, так глобального характеру, що призводить до зміни клімату, породження екологічних катастроф із тяжкими наслідками для соціальної інфраструктури. Відповідно, проблема ідентифікації та діагностики джерел забруднень різної фізико-хімічної та енергетичної структури є надалі актуальною. Проведено аналіз літературних джерел, у яких розглянуто проблему екомоніторингу за період 1980-2017 рр. і викладено результати досліджень та історію катастроф за останні 100 років. Обґрунтовано методи лабораторних досліджень, вимірювальні засоби та інструментарій, державні нормативи, міжнародні програми екологічної безпеки, що підтверджує актуальність дослідження. Сформульовано завдання дослідження, обґрунтовано методи створення комплексних систем екомоніторингу на підставі інформаційних і системних технологій і інформаційно-ресурсної концепції управління та прийняття рішень для мінімізації шкідливих викидів в атмосферу. Проведено аналіз структури джерел забруднень, які породжуються енергоактивними техногенними системами з ієрархічною структурою організації технологічного процесу. Розглянуто структуру енергоактивної техногенної системи на прикладі енергоблоку ТЕС. Проведено аналіз режимів функціонування енергоактивного об'єкта на технологічному рівні термодинамічних енергетичних перетворень, визначено критичні стани. На підставі літературних і технічних даних побудовано таблиці, які характеризують властивості палива (вугілля), хімічну структуру продуктів згорання і їх викиди в атмосферу й екосередовище (воду і ґрунти).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Мікуліна, Марина Олександрівна, Богдан Олександрович Саржанов та Антон Дмитрович Поливаний. "АНАЛІЗ УМОВ РОБОТИ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОЛЯХ ЗА ДОПОМОГОЮ СТЗ ТА ЇХ ЗВ'ЯЗОК З ЕКОНОМІЧНОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 3 (53) (4 грудня 2023): 68–72. http://dx.doi.org/10.32782/msnau.2023.3.11.

Full text
Abstract:
У даній роботі проводиться аналіз сучасних способів оцінки умов роботи машинного агрегату (МА) на полі з використанням систем точного землеробства (СТЗ) та вплив умов роботи на техніко-економічні показники й прямі експлуатаційні витрати під час виконання польових робіт. У статті авторами був наведений аналіз новітніх способів оцінювання умов роботи (загальної складності та безпечності виконання агроробіт). Методи оцінювання включають: аналіз хімічного складу ґрунту за допомогою датчиків та збору зразків для лабораторного аналізу; виявлення перешкод та обмежень за допомогою дистанційного зондування (супутникові зображення та аерофотознімки), використання радарів, лазерних датчиків та ультразвуку; моделювання погодних умов за допомогою датчиків погоди та геоінформаційних систем; оцінка ризиків для працівників за допомогою мобільних додатків та систем сповіщення, аварійної сигналізації, використання маркерів або RFID‑тегів на небезпечних ділянках або об’єктах. У дослідженні, з метою визначення впливу умов роботи на техніко-економічні показники експлуатації машинного агрегату, використовувалась сучасна техніка зарубіжного виробництва, зокрема таких компаній, як: CASE IH та HORSCH. Досліджувались 5 МА різного складу, що на полі виконували операції з посіву зернових культур. За результатами проведених досліджень та розрахунків була створена графічна модель впливу умов роботи на прямі експлуатаційні витрати на обробіток 1 гектара поля та таблиці, які містять порівняльні значення техніко-економічних показників роботи машинного агрегату на полі зі сприятливими умовами та надзвичайно складними умовами роботи (градація умов роботи – 1 та 7, відповідно). Аналіз отриманих результатів показав, що в умовах даного експерименту, в середньому для 5-ти МА, відбувається падіння показників продуктивності, коефіцієнту робочих ходів та використання часу зміни приблизно на третину (–33 %). Показники витрат, водночас, зросли в діапазоні від +49,2 % до +129 %. З кожним рівнем збільшення складності умов роботи витрати зростали не лінійно. Середнє значення росту витрат при проведенні посівних робіт на полі з надзвичайно складними умовами (7), порівняно з полем зі сприятливими умовами (1), в середньому для 5-ти МА склало: +58,74 %.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Boiko, Olena, Dmytro Lyashenko та Dmytro Prusov. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВІМ/GIS ІНТЕГРАЦІЇ ГЕОПРОСТОРОВИХ ДАНИХ АЕРОПОРТІВ, ОТРИМАНИХ ЛАЗЕРНИМ СКАНУВАННЯМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 238–46. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-238-246.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Процес проєктування, будівництва та експлуатації сучасних об’єктів транспортної інфраструктури активно вдосконалюється, зважаючи на активний розвиток цифрових технологій: систем супутникового визначення місцеположення, цифрової фотограмметрії, лідарних та лазерних знімань. Для оброблення масивів геопросторових даних нині використовуються геоінформаційні системи (GIS) та системи автоматизованого проєктування (САПР). Шляхи інтеграції цих технологій нині перебувають на етапі становлення. Постановка проблеми. Важливою науковою проблемою є пошук шляхів інтеграції просторових даних для створення будівельних інформаційних моделей (BIM) та геоінформаційних моделей GIS. Якщо BIM використовуються нині переважно для проєктування та реконструкції об’єктів будівництва, то GIS вирішують набагато ширше коло завдань просторового планування і управління. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роботі були проаналізовані та узагальнені публікації з цієї теми: вивчений досвід впровадження будівельних інформаційних моделей (BIM) та геоінформаційних моделей GIS в діяльності аропортів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Після етапу збирання геопросторових даних із різних сенсорів (ГНСС, БПЛА, лазерних сканерів), дані імпортуються до САПР або GIS. Для роботи з обома цими моделями використовуються різні програмні продукти. Процеси організації даних у процесі створення будівельних інформаційних моделей (BIM) та геоінформаційних моделей (GIS) до певної міри відрізняються. Питання інтеграції таких моделей нині неповною мірою опрацьовані, що потребують вирішення. Постановка завдання. У процесі інтеграції просторових даних потребує рішення питання інтеграції семантики, топології, форматів і стандартів геопросторових даних. Важливим завданням є розроблення та вивчення досвіду створення програмних модулів, що дозволяють інтегрувати BIM-моделі до середовища геоінформаційних систем (GIS). Виклад основного матеріалу. Лідерами з проведення об’єднання даних будівельних інформаційних моделей та геоінформаційних систем є компанії Autodesk та Esri. У роботі визначено актуальність застосування модуля Feature Manipulation Engine (FME), який інтегрує моделі BIM у форматі IFC (Industry Foundation Classes) в ArcGIS. Важливим напрямом подальшого розвитку технологій є впровадження у виробництво стандарту CityGML відкритого геопросторового консорціуму (OGC). Цей стандарт є перспективним для зберігання віртуальних 3D-моделей, які можуть бути загальними для САПР та GIS. Висновки відповідно до статті. На основі виконаних досліджень встановлено, що актуальним напрямом дослідження є розроблення технологій, що дозволяють генерувати інформацію із ВІМ та GIS для створення більш взаємопов’язаної інфраструктури. Перспективним є інтеграція інформації ВІМ та GIS для створення інфраструктури просторових даних (ІПД).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Hurin, А., H. Khudov, O. Maslenko, P. Mynko та Y. Solomonenko. "МЕТОД ПОШУКУ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕРЕСУ ЗА СПЕКТРАЛЬНИМИ ОЗНАКАМИ НА ЗОБРАЖЕННЯХ З АКТИВНОЇ ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 76 (2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2024.2.005.

Full text
Abstract:
Предметом вивчення в статті є метод пошуку об’єктів інтересу за спектральними ознаками на основі активної оптико-електронної системи, у якій в якості джерела випромінювання застосовується набір багатоспектральних лазерних випромінювачів, з подальшою комп’ютерною обробкою отриманого зображення. Метою є розробка методу пошуку об’єктів інтересу із застосуванням активної оптико-електронної системи з подальшою комп’ютерною обробкою отриманого зображення. Завдання: аналіз особливостей побудови і функціонування активних оптико-електронних систем з динамічною спектральною обробкою; розробка методу пошуку об’єктів за спектральними ознаками активною оптико-електронною системою з комп’ютерною обробкою зображень; розробка математичної моделі, яка дозволяє прийняти рішення про наявність об’єкта інтересу шляхом визначення ділянок зображення з елементами, що мають найбільше значення яскравості. Використовуваними методами є: методи цифрової обробки зображень, методи математичного моделювання, методи теорії оптимізації, аналітичні та емпіричні методи аналізу зображень після їх цифрової обробки. Отримані такі результати. Проаналізовано особливості побудови і функціонування активних оптико-електронних систем з динамічною спектральною обробкою. Розроблено метод пошуку об’єктів за спектральними ознаками активною оптико-електронною системою з комп’ютерною обробкою зображень. Розроблена математична модель, яка дозволяє прийняти рішення про наявність об’єкта інтересу шляхом визначення ділянок зображення з елементами, маючими найбільше значення яскравості. Висновки. Розроблено метод пошуку об’єктів за спектральними ознаками активною оптико-електронною системою з комп’ютерною обробкою зображень. Особливістю розробленого методу є застосування на початковому етапі активної оптико-електронної системи для вимірювання спектрального коефіцієнту відбиття досліджуваної ділянки, який в подальшому разом зі спектральними характеристиками об’єкта інтересу, використовується в обчисленні апаратної функції (вектора фільтру) для забезпечення підвищення контрасту зображення об’єкта інтересу. На заключному етапі проводиться комп’ютерна обробка отриманого зображення з метою визначення ділянки, на якій розміщено об’єкт інтересу, за елементами зображення з найбільшим значенням яскравості. Проведено математичне моделювання розробленого методу пошуку об’єкта інтересу в зоні спостереження. За результатами математичного моделювання рішення про наявність об’єкта інтересу було прийнято для ділянок, складові елементи яких мають найвищі показники яскравості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Ракобовчук, Лариса, Назарій Дзяний та Марія Антоневич. "Захисні характеристики плівок від лазерних систем акустичної розвідки на прикладі одношарового відбиваючого покриття діоксиду гафнію". Ukrainian Scientific Journal of Information Security 29, № 1 (2023): 32–40. http://dx.doi.org/10.18372/2225-5036.29.17550.

Full text
Abstract:
Витік конфіденційної інформації вважається однією із найпоширеніших проблем у боротьбі із професійним шпіонажем. Для цього десятиліттями розроблялись різноманітні методи захисту інформації по всіх її можливих каналах витоку. Одним із способів забезпечення інформаційної безпеки є виявлення та своєчасна локалізація можливих технічних каналів витоку акустичної інформації. В даній роботі були проведені дослідження коефіцієнту відбивання скла з напиленим одношаровим покриттям діоксиду гафнію за допомогою спектральних характеристик. В якості показника захищеності було вибрано коефіцієнт відбиття лазерного променю від скла. Запропоновано крім захисних плівок використовувати скло зі спеціальним відбиваючим напиленням. В якості напилювача було обрано діоксид гафнію, так як його показник заломлення набагато більший, ніж у скла. Напилення діелектричного покриття здійснювалось з допомогою установки вакуумного напилення фірми TORR (USA). Спектральний аналіз скла проведено на спектрофотометрі Shimadzu UV-3600, який дозволяє провести вимірювання спектру отриманих плівок в режимі відбивання і пропускання в діапазоні хвиль від 300 до 1500 нм. Встановлено, що коефіцієнт відбивання скла з напиленою плівкою значно вищий в порівнянні із чистим склом. Отже, плівка НfO2 задовольняє вимогам, що поставленні у задачі. Рекомендовано для підвищення коефіцієнта відбивання використовувати напилення діоксиду гафнію на склі, як захист від лазерного зчитування інформації у діапазонах 300 - 350, 500 - 700 та 1000 - 1500 нм.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

БЕРНАЦЬКИЙ, А. В., Ю. В. ЮРЧЕНКО, О. В. СІОРА, М. В. СОКОЛОВСЬКИЙ та І. В. СІОРА. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ПОЛІМЕРНІ МАТЕРІАЛИ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 3(90) (26 листопада 2024): 11–17. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.3.1.

Full text
Abstract:
FPV (First Person View) дрони отримали значний розвиток завдяки швидкому прогресу в електроніці та технологіях. Вони активно використовуються у спортивних перегонах, відеозйомці, доставці вантажів, моніторингу, а також у військових цілях, особливо для розвідки й доставки вибухових пристроїв. Сучасні FPV дрони мають розміри від 50 мм до понад 300 мм, з гвинтами, виготовленими з матеріалів на основі полікарбонату або карбону. Ці матеріали забезпечують легкість конструкції та високу ударостійкість, що робить їх складними для традиційних методів знешкодження. Враховуючи зростаючу загрозу їхнього використання у військових та терористичних операціях, розробляються нові системи протидії FPV дронам. Зокрема, лазерні системи стають одним з перспективних засобів боротьби, оскільки дозволяють точково впливати на дрони на відстані без витрат на боєприпаси. У таких системах головною метою є руйнування ключових компонентів дрона, зокрема гвинтів, які через високу термочутливість стають вразливими до лазерного випромінювання. Для дослідження впливу лазерного випромінювання на пропелери FPV дронів проводились випробування із застосуванням Nd:YAG-лазера «DY044» з потужністю до 4,4 кВт і довжиною хвилі λ=1,06 мкм. Пропелери для тестів були виготовлені з полікарбонату, діаметром 7,5 дюймів. Випробування проводились при різних потужностях лазерного випромінювання та діаметрах пучка. Пропелер закріплювався на дрилі та обертався зі швидкістю 2000 обертів за хвилину під кутом 90° відносно лазерного променю, діаметр якого варіювався від 4 до 10 мм. Згідно з результатами досліджень, час опромінення менш ніж 2 секунди та потужність 2 кВт виявилися недостатніми для гарантованого руйнування пропелера. Однак при потужності 4 кВт та часу опромінення 1–2 секунди спостерігалося гарантоване руйнування полікарбонату. При збільшенні діаметра лазерного променя до 10 мм і потужності 4 кВт руйнування відбувалося лише при збільшенні часу опромінення до 2 секунд. Аналіз поглинання енергії пропелером показав, що при потужності випромінювання 500 Вт після проходження через пропелер із полікарбонату 290 Вт поглиналося матеріалом, що становить 58%. Отримані результати підтверджують перспективність використання лазерних систем для ефективного знешкодження FPV дронів, особливо завдяки можливості налаштування параметрів випромінювання для досягнення гарантованого руйнування критичних компонентів, таких як пропелери.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Злобін, Григорій Григорович. "Аналіз використання вільного програмного забезпечення в закладах освіти України". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 102–5. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.324.

Full text
Abstract:
Незважаючи на позитивний досвід використання вільного програмного забезпечення (ВПЗ) в освіті у країнах ближнього та далекого зарубіжжя, в Україні досі не прийнято відповідної концепції. Водночас зусиллями ентузіастів у закладах освіти України ВПЗ все ж таки використовують. Через відсторонену позицію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України немає докладної інформації про досвід використання ВПЗ в освіті. Завдяки тому, що у Львівському національному університеті імені Івана Франка 1-6 лютого 2011 р. відбулась доволі представницька міжнародна науково-практична конференція «FOSS Lviv-2011», з’явилась можливість проведення аналізу використання ВПЗ у ВНЗ України. Доповіді [1], подані на цю конференцію можна згрупувати за такими напрямками:1. Дистанційне навчання. Цій тематиці присвячено десять доповідей:– «Розроблення електронного деканату для системи управління дистанційним навчання MOODLE» – Артеменко В. Б., Львівська комерційна академія;– «Вибір платформи дистанційного навчання» – Коцаренко М. В., Бойко О. В., Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького;– «Використання контрольно-діагностичної програми iTest у ході моніторингу якості процесу навчання старшокласників» – Макаренко І. Є., Мерзлікін П. В., Криворізький держ. пед. ун-т;– «Використання системи Moodle для організації контролю знань майбутніми вчителями-гуманітаріями» – Маркова Є. С., Бердянський держ. пед. ун-т;– «Тестування в Moodle як елемент менеджменту якості освіти: перший досвід» – Сергієнко В. П., Сліпухіна І. А., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Особливості програмного забезпечення в електронному навчанні» – Жарких Ю. С., Лисоченко С. В., Сусь Б. Б., Третяк О. В., Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка;– «Інформаційно-аналітична система управління навчальним процесом ВНЗ на базі Moodle» – Триус Ю. В., Черкаський держ. технол. ун-т;– «Використання CMS JOMLA! та LCMS MOODLE у ВНЗ» – Франчук В. М., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Локалізація системи MOODLE» – Франчук В. М., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Застосування вільного програмного забезпечення для дистанційного навчання у вищих навчальних закладах» – Захарченко В. М., Шапо В. М., Одеська нац. морська академія;2. Використання систем комп’ютерної математики. Шість доповідей можна зарахувати до математичної тематики:– «Використання вільно-поширюваного ПЗ математичного призначення в університеті» – Бугаєць Н. О., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Вільно-поширювані системи комп’ютерної математики в освіті і науці» – Лазурчак І. І., Кобильник Т. П., Дрогобицький держ. ун-т ім. І. Франка;– «Використання комп’ютерних математичних систем у професійній підготовці майбутнього вчителя математики» – Лов’янова І. В., Криворізький держ. пед. ун-т;– «Моделювання задач електротехніки у XCOS» – Філь І. М., Донецький нац. техн. ун-т;– «Розробка і використання web-інтерфейсів для роботи з системами комп’ютерної математики» – Чичкарьов Є. А., Приазовський держ. техн. ун-т;– «Про комп’ютерний супровід викладання геометрії» – Яхненко І. В., Лутфулін М. В., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка;3. Загальні питання використання ВПЗ в освіті. Цій тематиці присвячено сім доповідей:– «Використання вільного програмного забезпечення в навчанні та наукових дослідженнях у Львівському національному університеті імені Івана Франка» – Апуневич С. Є., Злобін Г. Г., Рикалюк Р. Є., Шувар Р. Я., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Використання вільного програмного забезпечення в системі дистанційної освіти» – Воронкін О. С., Луганський держ. ін-т культури і мистецтв;– «Вільно-поширюване програмне забезпечення курсу “Нові інформаційні технології” для студентів спеціальності “Біологія”» – Єфименко В. В., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Використання вільного програмного забезпечення у професійній підготовці майбутніх інженерів» – Покришень Д. А., Дрозд О. П., Сподаренко І. Й., Чернігівський держ. технол. ун-т;– «Про досвід використання ОС у навчальному процесі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького» – Риковський П. А., Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького;– «LINUX та VIRTUAL-BOX у навчанні абстрактних понять теорії операційних систем» – Спірін О. М., Сверчевська О. С., Житомирський держ. ун-т ім. І. Франка;– «З досвіду використання вільного програмного забезпечення при вивченні інформатики» – Харченко В. М., Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя;4. Використання відкритих засобів програмування. Ця група нараховує чотири доповіді:– «Використання відкритих програмних засобів в процесі навчання статистичним дисциплінам» – Коркуна Т. Й., Самбірський технікум економіки та інформатики;– «Построение практикумов по программированию и архитектуре ЭВМ на базе GNU/LINUX» – Костюк Д. А., Брестський держ. техн. ун-т;– «Розрахунок фотоіонізаційних моделей небулярного газу в ОС LINUX UBUNTU 10.10 та WINDOWS 7» – Мелех Б. Я., Тишко Н. Л., Коритко Р. І., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Реалізація розподілених обчислень на основі грід-платформи з відкритим кодом BOINC» – Шийка Ю. Я., Шувар Р. Я., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Реалізація високопродуктивної обчислювальної системи на базі ОС LINUX» – Шувар Р. Я., Бойко Я. В., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;5. Розробка програмного забезпечення. Цій тематиці посвячено сім доповідей:– «Комплекс програм для лазерних спостережень штучних супутників Землі» – Мартинюк-Лотоцький К. П., Білінський А. І., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Розробка системи спектральної діагностики димової плазми» – Сподарець Д. В., Драган Г. С., Одеський нац. ун-т імені І. І. Мечнікова;– «Використання вільного програмного забезпечення для створення програми керування інформаційним автоматом» – Злобін Г. Г., Скляр В., Чмихало О., Шевчик В., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Використання бібліотеки класів GEANT4 в ОС Linux у розробці програмного забезпечення для моделювання процесів взаємодії випромінювання з речовиною» – Малихіна Т. В., Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна;6. Окремі доповіді. І, нарешті, п’ять доповідей не можна віднести до жодного перерахованого вище напряму:– «Інформаційна технологія управління навчальним навантаженням у вищих навчальних закладах» – Гриценко В. Г., Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького;– «Про досвід використання офісного пакету OpenOffice.org.ukr в курсі інформатики для економічних і юридичних спеціальностей ВЗО» – Злобін Г. Г., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Досвід використання редактора Gimp при вивченні курсу “Комп'ютерна графіка і дизайн”» – Матвієнко Ю. С., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка;– «Використання програми GANTPROJECT для побудови календарних графіків при розробці ПВР» – Грицук Ю. В., Меліхов О. І., Донбаська академія будівництва і архітектури;– «Вільне ПЗ для підготовки наукових текстів і презентацій» – Лутфулін М. В., Моторний М. І., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка.Отже, можна констатувати як широкий спектр використання ВПЗ в українських закладах освіти – від дистанційного навчання до розробки відкритого програмного забезпечення, так і широку географію використання ВПЗ від Луганська на сході до Львова на заході та від Чернігова на півночі до Одеси на півдні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Lienkov, S. V., I. V. Pampukha, L. O. Ryaba, and K. O. Miroshnichenko. "ANALYSIS OF FEATURES OF LASER SYSTEMS CONNECTION AND CONSTRUCTION OF SIMULATION MODEL OF THEIR PROTECTION." Collection of scientific works of the Military Institute of Kyiv National Taras Shevchenko University, no. 72 (2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.17721/2519-481x/2021/72-08.

Full text
Abstract:
The analysis of features of various communication systems first of all cable, fiber-optic with use of a radio channel and laser communication is carried out in work. The advantages and disadvantages of these systems are shown. The cost of these four implementations is relatively the same, the time for deployment in the laser system is 1-2 weeks, which is several times less than in the others; bandwidth is relatively the same, but the maximum communication activity is shorter - only up to 1200m. It has been shown that a significant advantage of laser systems is that they have transparency for most protocols; - data transfer rate in the announced equipment up to 1 Gbps; - high quality of communication; - no need to comply with a special permit; - relatively low cost of equipment, etc. In addition, the main goal of the article is to generalize the process of simulation to create a secure laser communication channel in separate stages with the formulation of tasks on each of them. This improves the quality of research and enables the creation of new competitive products. Simulation means achieving the essence of the phenomenon without resorting to experiments on a real object. When creating a conceptual model, the area of source data (information space) is formed almost in parallel. At this stage, the quantitative characteristics (parameters) of the object and its elements are revealed, the numerical values of which are the initial data for modeling. It is usual that a significant part of the system parameters are probable values. Therefore, the choice of the laws of distribution of probable quantities, approximation of functions, etc. is of special importance in the formation of the initial data.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Лапчук, А. С., О. В. Пригун, І. В. Горбов, Є. М. Морозов та Ю. О. Бородін. "Лазерний RGB-проектор однорідного безспеклового освітлення, що заснований на компактній пасивній системі некогерентного фокусування". Реєстрація, зберігання і обробка даних 26, № 1 (2024): 67–88. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2024.26.1.308600.

Full text
Abstract:
З метою отримання малогабаритної компактної безспеклової пасивної лазерної проекційної системи, що забезпечує однорідне освітлення, проведено теоретико-математичний аналіз механізмів зменшення суб’єк-тивних спеклів, який показав, що досягнення цієї мети вимагає одночас-ного зменшення часової і просторової когерентності лазерного пучка та маніпулювання з його поляризацією. В результаті цього дослідження запропоновано пасивну оптичну схему, що заснована на ефекті некогерентного фокусування лазерного пучка проектора, яка дозволяє утворити безспеклову прямокутну рівномірно освіт-лену пляму на шорсткому екрані. Система передбачає деполяризацію лазерного пучка та наявність оптичного дифракційного елемента (ДОЕ) на основі псевдовипадкової бінарної послідовності, що утворює ефект згладжування. Також передбачено, що ця система може бути утворена з наявних лазерних джерел світла і оптичних елементів. Експериментально верифіковано принцип роботи такої системи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

ВІНТОНЯК, ВІТАЛІЙ. "ІННОВАЦІЇ В ЕЛЕКТРОНІЦІ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ОБ’ЄКТІВ У ПОВЕРХНЕВИХ ШАРАХ ҐРУНТУ: ОГЛЯД МЕТОДІВ ТА НАПРЯМКИ ЇХ ПОДАЛЬШОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ". Technologies and Engineering, № 3 (29 липня 2024): 9–20. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2024.3.1.

Full text
Abstract:
Мета. Дана публікація розкриває комплексний аналіз сучасних електронних технологій для виявлення об'єктів у поверхневих шарах ґрунту, дозволяє оцінити їх ефективність та точність, а також визначити перспективні напрямки для подальших інновацій та досліджень у цій галузі. Методика. Для досягнення цілей дослідження було застосовано теоретичний аналіз наукової літератури, а також методи аналізу та узагальнення наявних даних. Основними інструментами дослідження стали порівняльний аналіз та класифікація використовуваних методів виявлення об'єктів у поверхневих шарах ґрунту. Вирішення наукових завдань проводилося за допомогою системного підходу у виборі матеріалів, використання індуктивного та логічного аналізу, методів спостереження для аналізу інформації, отриманої з літературних джерел. Результати. У дослідженні було проаналізовано основні технології виявлення об'єктів у поверхневих шарах ґрунту: георадари (GPR), металодетектори, лазерну доплерівську віброметрію, магнітометрію та оптичні методи. Було виявлено, що комбінація різних технологій може значно підвищити точність та ефективність виявлення об'єктів. Ця робота також підкреслила потенціал застосування машинного навчання для покращення класифікації об'єктів та зменшення кількості помилкових спрацювань. Надалі було встановлено, що зменшення маси та енергоспоживання детектувальних систем може сприяти їхньому застосуванню на безпілотних апаратах, що відкриває нові перспективи для використання цих технологій для дистанційного моніторингу та дослідження важкодоступних територій. Наукова новизна. У даній роботі вперше систематизовано та проведено детальний аналіз наявних технологій для виявлення об'єктів у верхніх шарах ґрунту, зокрема GPR, металодетекторів, лазерної віброметрії, магнітометрії та оптичних методів за такими критеріями, як глибина виявлення, вартість обладнання та можливість інтеграції з іншими системами. Проведений аналіз виявив прогалини в сучасних дослідженнях, що дозволяє визначити напрямки для подальшого розвитку кожного з методів, які включають вдосконалення точності, зменшення енергоспоживання та маси приладів для ефективного використання на БПЛА і наземних роботизованих системах. Практична значимість. Отримано результати порівняння таких електронних технологій, як GPR, металодетектори, лазерна віброметрія, мультиспектральний імаджинг. Визначено сучасні тенденції розвитку даних технологій та можливості для подальших досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Дресвянников, А. Ф., Е. В. Петрова та А. И. Хайруллина. "СИНТЕЗ ПРЕКУРСОРОВ АЛЮМОКАЛЬЦИЕВЫХ ОКСИДНЫХ СИСТЕМ МЕТОДОМ АНОДНОГО ОКИСЛЕНИЯ АЛЮМИНИЯ В ВОДНЫХ РАСТВОРАХ, "Физика и химия стекла"". ������ � ����� ������, № 4 (2018): 384–93. http://dx.doi.org/10.7868/s0132665118040054.

Full text
Abstract:
Алюмооксидная система получена путем электролиза с растворимым анодом и последующей термообработкой осадка. Показана возможность модифицирования данной системы оксидом кальция в процессе синтеза. Исследовано влияние условий синтеза (плотности анодного тока и состава электролита) на формирование высокодисперсных частиц алюмокальциевых систем. Методами лазерной дифракции, рентгенофазового анализа и электронной микроскопии исследованы структура и свойства высокодисперсных частиц, полученных электрохимическим методом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Похлєбіна, Н. О., О. В. Мазур та Д. А. Ковальчук. "Стан розвитку та шляхи удосконалення систем автоматичного керування параметрами випромінювання DFB лазерів". Automation of technological and business processes 12, № 2 (2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1807.

Full text
Abstract:
Робота присвячена дослідженню напівпровідникових лазерів, їх функціонуванню, формалізації процесу як об'єкту керування. Розглянуті системи автоматичного керування напівпровідниковими лазерними діодами з розподіленим зворотнім зв’язком, зокрема одночастотні DFB- (англ. Distributed feedbacklaser «з розподіленим зворотним зв'язком»)лазерні діоди, які використовуються, як в якості високостабільних джерел оптичного сигналу у системах передачі даних так і джерел випромінювання із змінною довжиною хвилі випромінювання. Приведені основні відомості про лазерні діоди, їх характеристики та класифікація за фізичним станом. Розглянуті питання використання DFB-лазерів в якості джерела когерентного електромагнітного випромінювання зі змінною довжиною хвилі випромінювання. Представлена структурна схема типового напівпровідникового лазерного DFB-модуля, з взаємозв’язками між його основними компонентами. Проведена параметризація процесу формування лазерного випромінювання до рівня параметричної схеми. Представлена параметрична схема процесу як об’єкту керування та структурна схема моделі процесу. Проведено аналіз структурної організація існуючих систем автоматичного керування. Розглянуті принципи побудови існуючих систем автоматичного керування, які використовуються для формування когерентного електромагнітного випромінювання в системах передачі даних за технологією оптичного мультиплексування CWDM(Coarse Walelenght Devision Multiplexing) та DWDM (Dense Walelenght Devision Multiplexing). Виявлено основні недоліки та розглянуті можливі рішення для удосконалення структури і функцій систем автоматичного керування процесом. Представлені структурні схемі перспективних систем автоматичного керування побудованих за принципами інваріантності та автономності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Верховский, Р. А., Е. В. Ленгерт, М. С. Савельева, А. А. Козлова, В. В. Тучин та Ю. И. Свенская. "Исследование интернализации контейнеров с антимикотиком клетками фибробластов методами визуализирующей проточной цитометрии и конфокальной лазерной сканирующей микроскопии". Журнал технической физики 128, № 6 (2020): 795. http://dx.doi.org/10.21883/os.2020.06.49413.26-20.

Full text
Abstract:
Разработка и оптимизация систем адресной доставки лекарственных веществ является активно развивающимся направлением фармацевтики. К важным свойствам, предъявляемым к разрабатываемым контейнерам-носителям, относится не только возможность доставки, высвобождения и локализации иммобилизованного терапевтического агента в зоне патологического изменения, но и безопасность применения для организма. Интернализация является одним из косвенных доказательств биосовместимости носителей, содержащих терапевтический агент, поскольку отражает результат их взаимодействия с клеткой. Сохранение жизнеспособности клетки после проникновения носителя внутрь свидетельствует о его безопасности. Таким образом, оценка эффективности захвата носителей различными клеточными линиями позволяет получить информацию об их биосовместимости. Конфокальная лазерная сканирующая микроскопия рутинно применяется для решения данной задачи. Однако такой метод обладает рядом недостатков, в числе которых высокая трудо- и времязатратность, не позволяющая получить большой массив данных в короткие сроки. Классические системы проточной цитофлуориметрии также широко применяются для оценки цитотоксичности и позволяют проанализировать до нескольких тысяч объектов в секунду. Однако подобные системы, в отличие от конфокальных лазерных сканирующих микроскопов, не позволяют получать изображения объектов и, как следствие, верифицировать полученные данные. Новое поколение проточных цитометров объединило в себе сильные стороны вышеупомянутых методов. Так, существующие на сегодняшний день системы проточной цитометрии с возможностью визуализации позволяют анализировать порядка 5000 объектов в секунду, предоставляя при этом их флуоресцентные и светлопольные изображения. Однако стоит отметить, что применение гидродинамической фокусировки объектов в фокальной области объектива, используемого для визуализации, не исключает возможности их флуктуаций в потоке и, как следствие, не позволяет сделать однозначный вывод о локализации носителей в пределах клетки. Кроме того, анализ интернализации носителей, обеспечивающих пролонгированную доставку лекарственного средства, при использовании данного метода затруднен по причине накопления высвобождаемого из носителя флуоресцентно меченного препарата в эндосомах клетки. Для решения данной проблемы нами была проведена оптимизация протокола оценки частиц методом визуализирующей проточной цитофлуориметрии. Изучался захват субмикронных частиц ватерита клетками дермальных фибробластов мыши. Сравнительное исследование захвата частиц клетками с помощью методов конфокальной лазерной сканирующей микроскопии и визуализирующей проточной цитофлуориметрии продемонстрировало отличную корреляцию полученных данных. Высокая пропускная способность метода проточной цитометрии в сочетании с оптимизированным алгоритмом анализа по определению локализации частиц в клетке позволяет осуществлять быструю оценку качества интернализации исследуемого образца. Ключевые слова: визуализирующая проточная цитофлуориметрия, конфокальная лазерная сканирующая микроскопия, адресная доставка лекарств, субмикронные контейнеры-носители, оценка интернализации частиц клетками.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

МАРЧЕНКО, Олена. "АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПІЛОТНИМИ ПЛАТФОРМАМИ ДЛЯ ЗБОРУ АГРАРНИХ ДАНИХ: АРХІТЕКТУРА, ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (16) (28 травня 2025): 136–44. https://doi.org/10.32689/maup.it.2025.1.17.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню архітектурних засад і програмно-апаратних засобів автоматизованих систем управління безпілотними платформами для збору, обробки та аналізу даних у сільському господарстві. Особлива увага приділяється застосуванню БПЛА для точного землеробства, що забезпечує моніторинг агроландшафтів і оптимізацію аграрних процесів. Мета дослідження. Метою роботи є аналіз і оцінка архітектурних рішень та програмно-апаратного забезпечення для ефективного функціонування автоматизованих систем управління БПЛА, спрямованих на моніторинг і аналіз агротехнологічних параметрів у сільському господарстві. Матеріали і методи. У дослідженні використано БПЛА, оснащені RGB-камерами, мультиспектральними та інфрачервоними сенсорами, тепловізорами, лазерними сканерами та радарними системами. Застосовано методи фотограмметрії, аналізу вегетаційних індексів (NDVI, GNDVI, ExG, ExGR), згорткових нейронних мереж (CNN) і глибокого навчання для обробки зображень. Навчальні вибірки формувалися з використанням генераторів даних, а обробка здійснювалася за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, інтегрованого з ГІС і хмарними обчисленнями. Отримані наукові результати. Розроблено прототип автоматизованої системи на основі БПЛА, здатної виявляти фітопатологічні зміни, оцінювати стан ґрунтів і рослинності з точністю просторового розширення 1–10 см. Реалізовано модель нейронної мережі (InceptionV2), яка забезпечує класифікацію зображень із високою точністю, зокрема для діагностики хвороб рослин. Використання вегетаційних індексів і теплових карт дозволило створювати картограми стану посівів і прогнозувати врожайність. Система продемонструвала ефективність у моніторингу вологості ґрунту, стресу рослин і текстури ґрунту, сприяючи прийняттю обґрунтованих агротехнологічних рішень. Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження передбачають удосконалення сенсорних систем, впровадження автономних роїв БПЛА, інтеграцію з IoT і розробку алгоритмів штучного інтелекту для прогнозування аграрних параметрів. Планується масштабування рішень для великих сільськогосподарських площ і підвищення економічної ефективності шляхом оптимізації витрат на моніторинг і управління.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Софронов, Владимир Леонидович, Евгений Юрьевич Карташов, Семён Александрович Ткачук, Александр Дмитриевич Пак, Василий Владимирович Тинин та Андрей Александрович Галата. "ИССЛЕДОВАНИЯ ПО ЛАЗЕРНОЙ ДЕЗАКТИВАЦИОННОЙ ОЧИСТКЕ ПОВЕРХНОСТЕЙ МЕТАЛЛОВ, ЗАГРЯЗНЕННЫХ РАДИОАКТИВНЫМИ МАТЕРИАЛАМИ". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 333, № 11 (2022): 171–82. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2022/11/3734.

Full text
Abstract:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью поиска нового, более эффективного, метода дезактивации больших объемов металлических отходов, загрязненных радиоактивными веществами. Накопление такого вида отходов связано с производством и последующим сокращением ядерных боезарядов, демонтажем отработавших ресурс объектов атомной промышленности и неядерного сектора.
 Цель: проведение исследований по дезактивационной очистке металлических поверхностей,
 загрязненных радиоактивными материалами, с использованием передвижной лазерной установки
 модульного типа.
 Объекты: системы, состоящие из образцов различных металлов и связанных с ними слоев покрытий
 различной морфологии (слой коррозии, лакокрасочного покрытия, смазки), загрязненных
 радиоактивными веществами, а также лазерное излучение.
 Методы: лазерная деактивация (установка «HTF Clean 500»), радиометрический анализ (МКС-01А
 «МУЛЬТИРАД» и МКС-АТ-1117М), оптическая микроскопия (Miсromed Polar Nikon SMZ745T), фотофиксация (Sony α-6000), сканирующая электронная микроскопия (Carl Zeiss Sigma), шлифовальный
 и обрезной инструменты, электронные весы (СПВ-60), линейный измерительный инструмент.
 Результаты. Разработаны методики проведения исследований процесса лазерной дезактивации
 металлических поверхностей, загрязненных радиоактивными веществами и дозиметрических
 исследований образцов металлических поверхностей до и после их лазерной обработки. Определены
 оптимальные параметры процесса лазерной дезактивации поверхностей различной морфологии и
 состава; построены графики зависимостей степени удаляемого загрязнения различной морфологии и
 состава от числа проходов лазерной дезактивации; сделаны выводы о целесообразности использования метода лазерной очистки для обработки металлов, содержащих на поверхности радиоактивные вещества, и даны рекомендации по проведению процесса лазерной дезактивации для различных металлических отходов, загрязненных радиоактивными веществами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Ларьков, С. М. "Порівняльний аналіз енергобалістичних характеристик зенітних ракет з лазерно-променевою системою наведення". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4 (78) (31 грудня 2023): 13–17. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2023.78.02.

Full text
Abstract:
Сформульовано завдання оцінки зон ураження типових цілей на початкових етапах проектування зенітних керованих ракет. На прикладі зенітних керованих ракет з лазерно-променевою системою наведення на основі узагальненої відкритої інформації про їх технічні характеристики оцінено аеродинамічні та енергобалістичні характеристики. На основі моделі динаміки процесу перехоплення цілі з урахуванням моделі роботи системи наведення оцінено зони ураження та визначено критичні фактори, що обмежують розміри зони ураження. Сформульовано вимоги до технічних характеристик лазерно-променевих систем наведення перспективних зенітних керованих ракет.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Логинова, И. С., М. В. Сазера, К. В. Кусков, Н. А. Попов, А. М. Халил та А. Н. Солонин. "Особенности структуры и фазовых переходов Al - Fe - Cr-сплава в разных условиях кристаллизации в аддитивных технологиях". Металловедение и термическая обработка металлов, № 2 (10 лютого 2022): 33–39. http://dx.doi.org/10.30906/mitom.2022.2.33-39.

Full text
Abstract:
Исследована микроструктура сплава Al - 2,5 % Fe - 1,5 % Cr, полученного кристаллизацией из расплава со скоростями охлаждения в интервале 0,5 - 940 К/с, а также влияние типа исходной микроструктуры на поведение сплава при лазерной обработке. Проведен рентгенофазовый анализ литого сплава, определена температура солидуса и микротвердость. С использованием программного обеспечения Thermo-Calc построены политермические сечения системы Al - Fe - Cr и проведен расчет изменения массовой доли твердых фаз в структуре сплава. Показано, что увеличение скорости охлаждения при кристаллизации сплава приводит к уменьшению концентрации первичных кристаллов фазы Al45Cr7 вплоть до их полного исчезновения и формированию однородной микроструктуры. Поверхность образцов сплава была обработана лазерным лучом, после чего исследована микроструктура поперечных сечений полученных треков. Данный тип обработки поверхности имитирует характер воздействия на материал в аддитивных технологиях. Лазерная обработка поверхности сплава способствует существенному росту твердости (с 43 до 77 HV ), что обусловлено образованием пересыщенного алюминиевого твердого раствора и малым размером дендритной ячейки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Moiseienko, V. S. "ВИЗНАЧЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ДІЙ ОПЕРАТОРІВ ОФШОРНОГО СУДНА ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ЛАЗЕРНО-ОПТИЧНОЇ СИСТЕМИ ОПОРНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ". Transport development, № 2(7) (15 березня 2021): 111–23. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.10.

Full text
Abstract:
Вступ. Сучасні тренди офшорної індустрії максимально сконцентровані на постійному підвищенні контролю небезпечних ситуацій, які можуть виникнути під час будь-яких операцій, та зведення аварійності, наслідків аварій до мінімуму у разі їх виникнення. За минулі 15 років вдалося значно зменшити аварійність на суднах офшорного типу за допомогою постійного вдосконалення системи дина- мічного позиціонування (ДП), яка дозволила в автоматичному режимі утриму- вати судно в заданій точці протягом довгого часу, та здійснювати різні типи операцій на критично малій відстані до небезпечних нафтогазових комплексів, розташованих у відкритому морі. Точність утримання позиції офшорного судна досягається за допомогою глобальних та локальних систем опорного позиціону- вання відносно рухомих та нерухомих об’єктів. Статистичні дані за 2020 рік показали, що найбільш привабливою за відношенням «ціна-якість» є локальна сис- тема опорного позиціонування, яка працює на лазерно-оптичному принципі, але користування такою системою також не гарантує безаварійності, вчасності, якщо оператор ДП судна не має великого досвіду використання таких систем та не знає, звідки та за яких умов може виникнути небезпека втрати позиції та зіткнення з об’єктом позиціонування. За період між 2010 та 2020 роком 32% аварій та небезпечних ситуацій відбулося саме через помилки операторів під час роботи з лазерно-оптичною системою опорного позиціонування (ЛОСОП). Мета. Метою дослідження є виявлення небезпечних дій управління екіпажу офшорного судна, які можуть привести до аварійної ситуації під час використання лазер- но-оптичної системи опорного позиціонування, за допомогою сучасного методу теоретичного аналізу системних процесів (ТАСП). Результати. У роботі запро- поновано метод аналізу безпеки використання ЛОСОП, що працює на принципі відбиття лазерного проміння від рефлектора. За допомогою ТАСП було проведе- но оцінку структури організації управління, змодельоване функціональну струк- туру управління системою, виявлені вимоги й обмеження безпеки на системному рівні, розглянуто причинні сценарії для детального визначення небезпечних дій, проведено аналіз виявлених небезпечних дії. Висновки. Особливість запропонова- ного методу ТАСП полягає в тому, що, на відміну від традиційних методів, ТАСП розглядає безпеку як проблему управління, а не проблему відмови компонентів, ведеться ідентифікування та усування не лише збоїв компонентів, які можуть призвести до небезпеки, але й недоліків у дизайні системи, які є чинними мето- дами на основі відмов. Також ТАСП включає в аналіз як людських операторів системи, так і програмні компоненти, як звертаючись змістовно, так і надаючи більше значення їхній поведінці щодо електромеханічних компонентів системи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

БЄЛЯКОВСЬКИЙ, Володимир, Наталія ЗАЩЕПКІНА та Олександр ВОЛОШИН. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНИХ СВІТЛОФІЛЬТРІВ НА ОСНОВІ ДІЕЛЕКТРИЧНИХ ТА НАПІВПРОВІДНИКОВИХ МАТЕРІАЛІВ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 березня 2024): 237–44. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2024-77-31.

Full text
Abstract:
Проблема чистоти повітря є надзвичайно актуальною для сучасної України, а саме, підтримки стану навколишнього середовища, життєдіяльності людини, перспективного розвитку промисловості країни. Забруднення повітря залежить від кількості викидів з різних джерел забруднення, до яких доєднались забруднення від військових дій. Причому наразі спостерігається досить низький рівень розвитку системи контролю стану навколишнього середовища. .Для вирішення питань, які постали у зв’язку з погіршенням екологічної ситуації в країні, є практична необхідність у створенні інформаційно-мобільних вимірювальних систем, в склад яких входять сучасні прилади з використанням продуктивних, точних і дешевих сенсорів для виявлення й вимірювання гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин у повітрі статті надані наданні відомості щодо порівняльного аналізу, наявних на ринку України газоаналізаторів вуглекислого газу різних моделей. Згідно аналізу, запропонована інформаційна система вимірювання концентрацій токсичних, агресивних та отруйних газів, в склад якої входить газоаналізатор авторської розробки. Інформаційно-вимірювальна система поєднує в собі малі габарити, достатню точність вимірювання, простоту конструкції газоаналізатору та дешевизну складання. Було розроблено макет стенду інформаційно-вимірювальної система (ІВС), що надало можливість забезпечувати вимірювання складу повітря з використанням сучасних технологій. У статті представлені відомості щодо конструкцій інтерференційних світлофільтрів на основі діелектричних та напівпровідникових матеріалів для видимої області електромагнітного та інфрачервоного спектру ,які застосовані в конструкції газоаналізатору, розглянуто спосіб виготовлення світофільтрів. Для визначення конструкції світлофільтрів використовувалась спеціальна програма розрахунку спектральної характеристики фільтру в залежності від кількості шарів-плівок матеріалу та самого матеріалу, що напилюється. Описано розроблені конструкції вузькосмугових світлофільтрів для лазерних випромінювачів на основі плівок із SI та SiO. Застосування запропонованих вузькосмугових світофільтрів для лазерних випромінювачів на основі плівок із SI та SiO, сьогодні надало можливість досягти створення інформаційно-вимірювальної системи для визначення складу газів, що є актуальним сьогодні при підвищеному забрудненню навколишнього середовища, а саме, повітря, конче необхідного для життєдіяльності живих організмів. Отримані дані спрямовані на побудову комплексного обладнання для моніторингу навколишнього середовища, що дозволяє формувати обґрунтовані рекомендації, реагування, визначення та контролю, наддасть можливість попереджати про забруднення повітря, що буде сприяти надання своєчасних заходів для його очищення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Григорьянц, А. Г., М. А. Казарян, Н. А. Лябин та И. Н. Шиганов. "Сравнительный анализ лазерных систем для микрообработки материалов". PHOTONICS Russia 13, № 3 (2019): 264–79. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.fros.2019.13.3.264.279.

Full text
Abstract:
В работе представлен сравнительный анализ параметров импульсных лазеров и лазерных систем на парах меди (ЛПМ и ЛСПМ) с другими типами газовых и твердотельных лазеров и их возможности промышленного использования в области обработки материалов. Показано, что ЛПМ с длинами волн излучения 510,6 и 578,2 нм, наносекундной длительностью импульсов и световым пятном диаметром до 20 мкм с плотностью пиковой мощности 10 в 9 степени – 10 в 11 степени Вт / см2 являются уникальными инструментами для эффективной и качественной микрообработки практически любых металлических и большого круга неметаллических материалов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Emelyanov, A. I., I. V. Abramov, and A. I. Abramov. "Comparative Analysis of Measurement Systems Using One-Factor Experiments." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 3 (2018): 84. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-3-84-89.

Full text
Abstract:
При использовании оптических измерительных систем для сканирования области пространства возникает проблема определения оптимального диапазона сканирования с минимальным отклонением в ходе измерения параметра расстояния до цели. Сравнение результатов измерений, полученных LIDAR-устройством и лазерным дальномером, позволяет получить достоверную оценку разброса данных при измерении расстояния до заданного объекта. Однофакторная модель эксперимента, представленного в виде матрицы планирования с последующим определением расчетных значений критериев Кохрена и Стьюдента уравнения регрессии для основной и вспомогательной измерительных систем, необходима для выявления адекватности коэффициентов уравнения регрессии по критерию Фишера. Адекватность коэффициентов позволяет использовать модель эксперимента, связанного с LIDAR-устройством при сканировании области пространства и построении карты помещения без применения специальных алгоритмов, необходимых для минимизации отклонения данных массива с координатами x и y. В статье представлен сравнительных анализ однофакторных моделей, полученных в ходе экспериментальных исследований с последующим вычислением расчетных значений вышеуказанных критериев уравнения регрессии и определением целесообразности использования LIDAR-устройства для сканирования пространства без дополнительных алгоритмов обработки данных. В экспериментальных исследованиях используются нижеперечисленные измерительные системы: импульсный лазерный дальномер модели Bosch DLE-40 и LIDAR-устройство Hokuyo UTM-30LN.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Долгих, Г. И., та С. Г. Долгих. "Лазерно-интерференционные системы исследования цунамигенных землетрясений". PHOTONICS Russia 14, № 7 (2020): 616–24. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.fros.2020.14.7.616.624.

Full text
Abstract:
Описаны особенности применения лазерных деформографов и лазерных измерителей вариаций гидросферного давления при регистрации цунамигенных землетрясений и ими порождаемых сигналов. При анализе записей различных цунамигенных землетрясений лазерных деформографов рассматриваются перспективы создания систем предупреждения цунами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Anikin, Pavlo, та Ievgen Beliak. "АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ МНОГОУРОВНЕВОГО КОДИРОВАНИЯ ДАННЫХ ПРИ МНОГОСЛОЙНОЙ ФОТОЛЮМИНЕСЦЕНТНОЙ ЗАПИСИ ИНФОРМАЦИИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 162–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-162-171.

Full text
Abstract:
кодирование информационных элементов в виде микрорельефных структур с последующим бесконтактным считыванием информации лазерным лучом, рассматривается как наиболее перспективный подход при организации систем долговременного хранения данных. Постановка проблемы. Тем не менее, показатели информационной емкости и скорости считывания данных современных оптических носителей не соответствуют требованиям в области цифровой записи. Причиной низкой плотности цифровой оптической записи является дифракционный предел, который вносит ограничения на разрешающую способность оптических систем. Анализ последних исследований и публикаций. Исследования в данной области показывают приоритет инновационных разработок, связанных с объемной оптической записью, в частности многослойной фотолюминесцентной записи, над комплексными решениями, которые позволяют увеличить поверхностную плотность записи и включают применение сложных субдифракционных оптических систем. Выделение неисследованных частей общей проблемы. Разработчики запоминающих устройств данного типа указывают на характерные проблемы многослойной фотолюминесцентной записи: малую скорость считывания данных и низкий уровень сигнала считывания. Постановка задачи. В данной работе была предложена методика объемной оптической записи информации в многослойных, оптически однородных средах с фотолюминесцентными информационными элементами многоуровневого кодирования. Изложение основного материала. Для определения оптимальных параметров данного запоминающего устройства и оптической системы регистрации информации была разработана математическая модель процесса фотолюминесцентной записи. Выводы в соответствии со статьей. Задача поиска оптимальной конфигурации оптической системы была решена через нахождение экстремумов целевых функций.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Єрилкін, А. Г., Д. О. Гур’єв, Д. В. Карлов, О. В. Коробецький та Ю. А. Шевченко. "Огляд та аналіз світового досвіду боротьби з ударною безпілотною авіацією". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4 (49) (15 лютого 2023): 15–22. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.49.02.

Full text
Abstract:
За досвідом останніх війн і воєнних конфліктів спостерігається тенденція підвищення можливостей безпілотних літальних апаратів з ураження засобів повітряного нападу противника. Для цього здійснюється багатоетапне і ешелоноване застосування безпілотних літальних апаратів способами, які обираються відповідно до наявної оперативно-тактичної обстановки. Безпілотні літальні апарати різних класів і типів не є унікальним засобом вирішення поставлених завдань, якому не можна протидіяти. Ворожий безпілотник можна знищити, можна завадити йому виконати своє завдання чи, навіть, зробити своїм трофеєм. Але потрібно розуміти, що всі подібні дії в умовах ведення швидкоплинних бойових дій та різкої зміни обстановки пов'язані з певними труднощами, обумовленими характерними відмінностями безпілотних літальних апаратів у порівнянні із типовими цілями (малі геометричні розміри, мала ефективна поверхня відбиття, низька акустична помітність, низьке температурне випромінювання). Зокрема всім методам протидії потрібна сучасна техніка – від засобів спостереження та виявлення до систем перехоплення та знищення. В статті проведено порівняльний аналіз особливостей сучасних засобів протидії ударним безпілотним літальним апаратам. Дослідження виконано шляхом аналізу якісних і кількісних характеристик найбільш перспективних безпілотних авіаційних та наземних засобів знищення безпілотних літальних апаратів, які використовують як контактні методи боротьби (сітки, стрілецька зброя, лазери, ракети тощо), так і безконтактні методи (радіоелектронне подавлення каналів радіозв'язку і радіонавігації, інформаційний вплив на систему управління, застосування лазерного або мікрохвильового випромінювання, акустичний вплив спрямованою звуковою хвилею). Результатом дослідження є визначення сукупності взаємопов'язаних дій з формування системи безпілотного авіаційного прикриття об’єктів і підрозділів Збройних Сил України для боротьби з ударною безпілотною авіацією противника шляхом обрання оптимальних методів, форм та способів боротьби.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Солоха, М. О., та Н. В. Винокурова. "Сучасний стан методичних підходів щодо визначення гранулометричного складу у світі". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.12.

Full text
Abstract:
У статті представлено огляд світової літератури щодо методичних підходів до визначення грануломе- тричного складу ґрунту різними методами, як класич- ними, так і новітнім лазерно-дифракційним методом (ЛДМ). Аналізуючи публікації, що стосуються визначення гранулометричного складу грунту, можна відзначити, що використання різних методик і класифікацій тек- стури ґрунту призвело до розбіжностей у застосуванні методу просіювання (використовуються сита з неодна- ковим діаметром отворів) та різниці меж фракцій у седи- ментаційних методах (аерометричному та піпетковому). Органолептичні методи, які застосовують в Україні (сухий та вологий), хоч і подібні у виконанні до тих, що пропонує ФАО для польових умов, але використовують неоднакові класифікації. Щодо методу лазерної диф- ракції, то під час підготовки проб до аналізу спираються на класичні методи, використовуючи їх як еталон, отже, і пробопідготовку роблять подібну, застосовуючи такі ж самі реактиви і способи видалення органічної речовини, карбонатів, розчинних солей та аналогічну дезагрегацію зразка. Вплив підготовки проби для аналізу на резуль- тати розподілу частинок за розміром визначають шля- хом застосування лазерного дифрактометру за одна- ковими налаштуваннями приладу. Розбіжності в будові приладів та застосованої оптичної і детекторної систем призводить до отримання різних результатів за однако- вої підготовки проб до аналізу. Порівняння показників, одержаних класичними мето- дами, з показниками у разі застосування лазерно-диф- ракційного методу свідчить про необхідність подальших досліджень щодо їх використання, адже поки що такі результати різняться та потребують кореляції. Це не заважає використовувати ЛДМ за одночасного визна- чення текстури ґрунту, застосовуючи різні класифікації. Тому метод лазерної дифракції у майбутньому можна використовувати для адаптування показників, одержа- них методом Н.А. Качинського, до міжнародних класи- фікацій, що сприятиме роботі з ФАО у питаннях впливу зміни клімату та опустелювання на стан ґрунту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Кащенко, Илья Сергеевич, Ilya Sergeevich Kashchenko, Елена Викторовна Кривец та Elena Viktorovna Krivets. "Динамика сингулярно возмущенной системы двух дифференциальных уравнений с запаздыванием". Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 207, № 3 (2021): 424–37. http://dx.doi.org/10.4213/tmf10044.

Full text
Abstract:
сследуется двумерная сингулярно возмущенная система с запаздыванием, представляющая собой упрощение моделей лазерной физики. Проанализированы случаи, когда в первом уравнении перед производной появляется малый параметр. Проведено исследование поведения решений в окрестности стационарной точки при переходе параметров системы через бифуркационные значения. Методами локального асимптотического анализа построены специальные нелинейные уравнения, описывающие структуру решений и асимптотическое приближение решений исходной задачи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Махмуд Хуссейн Ахмед Махмуд та К. Е. Румянцев. "МОДЕЛИРОВАНИЕ МУЛЬТИПЛЕКСИРОВАНИЯ ПОДНЕСУЩИХ НАЙКВИСТА ДЛЯ ОПТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ПЕРЕДАЧИ". II Всероссийской научно-практической конференции «Digital Era», № 2 (25 березня 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.36684/59-2022-2-77-83.

Full text
Abstract:
В данной работе мы оцениваем использование двухприводных LiNb Mach-Zehnder модуляторов (DD-MZM) и сравниваем их с синфазными квадратурными (IQ)-модуляторами для генерации спектрально эффективных сигналов с двойной боковой полосой в формате модуляции QPSK из мультиплексирования поднесущих в форме импульса Найквиста (N-SCM). Исследовано влияние коэффициента свертывания импульса Найквиста на анализ когерентных оптических систем передачи. Скорость передачи данных 10 Гбит/с. Сигнал поднесущей Найквиста (скорость передачи данных 5 ГГц) модулируется двухприводным оптическим модулятором LiNb Mach-Zehnder с лазерным сигналом непрерывной волны длиной 1550 нм при входной мощности 10 дБм и ширине полосы пропускания 0,1 МГц. Моделирование оптической системы передачи основано на optisystem-14. Результат показывает, что импульсная форма Найквиста с коэффициентом свертывания, равным (α = 1), демонстрирует хорошую производительность системы.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Шарафат Мамедов, Гусейн Гурбанов, Шарафат Мамедов, Гусейн Гурбанов, та Мехпара Адыгезалова Мехпара Адыгезалова. "КВАЗИБИНАРНЫЙ РАЗРЕЗ PB6SB2BI6SE18-PBSE". PAHTEI-Procedings of Azerbaijan High Technical Educational Institutions 32, № 09 (2023): 238–48. http://dx.doi.org/10.36962/pahtei32092023-238.

Full text
Abstract:
В настоящее время одним из самых перспективных материалов современной электроники являются халькогенидные фазы типа , физико-химические свойства которых легко управляемы и могут изменяться в широком диапазоне. Бинарные соединения группы IV – VI давно известны как самые перспективные материалы для инфракрасных фотоприемников и лазерных устройств. Они отличаются от других полупроводников по многим фундаментальным параметрам: очень большая диэлектрическая проницаемость и малая энергия запрещенной зоны. Впервые изучено фазовое равновесии в разрезе . При изучении разрез и с целью определения характера образования новых фаз были синтезированы образцы различных составов. Синтез сплавов исследуемого разреза проводили непосредственно из элементов в эвакуированной до 0,1333Па кварцевой ампуле в интервале температур 900-1400К. С целью гомогенизации синтезированные сплавы выдерживались 240 часов при температуре 450К и были подвергнуты термической обработке. Комплексными методами физико-химического анализа (дифференциально-термический, рентгенофазовый, микроструктурный и определение плотности) изучены фазовые равновесия в системе и построена Т–х фазовая диаграмма. Показано, что система является квазибинарным сечением и относится к простому эвтектическому типу с ограниченными областями растворимости на основе исходных соединений. Установлено, что разрез является квазибинарным сечением квазитройной системы . В исследуемом разрезе образуется область твердого раствора на основе 10 мол% PbSe и на основе 4 мол% Pb6Sb2Bi6Se18. Координаты эвтектической точки: 20мол. % И Т=875К. Эти твердые растворы относятся к типу замещения. Растворимость на основе Pb6Sb2Bi6Se18 и PbSe при эвтектической температуре, простирается до 15 и 8 мол. %, соответственно. Твердые растворы на основе PbSe кристаллизуются в кубической сингонии. Для структурных и оптических измерений были разработаны технологические условия роста кристаллов твердых растворов и выращены их монокристаллы. Монокристаллы твердых растворов (PbSe)1-х-(Pb6Sb2Bi6Se18)х были получены методом Бриджмена-Стокбаргера. Ключевые слова: физико-химический анализ, фазовые равновесия, твердые растворы, квазитройной системы, монокристаллы.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Кондрашов, Владимир В., Олег С. Середин, Андрей В. Копылов, and Александр О. Ларин. "Detection and localization methods of film resistive elements for laser adjustment of their parameters, review." Radioelectronics. Nanosystems. Information Technologies. 16, no. 7 (2024): 917–30. http://dx.doi.org/10.17725/rensit.2024.16.917.

Full text
Abstract:
Лазерная подгонка (нормирование) плёночных резистивных элементов (РЭ) путём изменения их конфигурации является одним из наиболее часто используемых и перспективных методов настройки электрических параметров схем в микроэлектронике. Ключевым моментом в подгонке РЭ является точное детектирование и прецизионное определение положения РЭ и дефектов на нём в системе координат машины лазерной подгонки по изображению, получаемому с её видеотракта. В работе представлен систематический обзор современных методов детектирования и локализации элементов на изображениях плат микросборок и гибридных интегральных схем. Анализ литературы показал, что публикаций, напрямую связанных с задачей прецизионного детектирования пленочных резисторов, практически нет, за исключением небольшого числа работ. В связи с этим, дополнительно в обзор включены работы по детектированию и распознаванию навесных элементов, а также локализации дефектов печатных плат.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Митрофанов, Евгений Михайлович, Светлана Анатольевна Митрофанова, Виктор Николаевич Карминов та Сергей Иванович Чумаченко. "Оценивание повторяемости и воспроизводимости результатов измерений высоты деревьев мобильным лазерным сканером". Legal and Applied Metrology, № 4 (8 серпня 2024): 11–18. http://dx.doi.org/10.32446/2782-5418.2024-4-11-18.

Full text
Abstract:
Представлены результаты анализа современных методов и средств измерений высоты деревьев на лесопокрытой территории. Отмечены основные преимущества использования наземного лазерного сканирования для измерения высоты деревьев по трехмерной модели местности. С целью обоснования пригодности использования мобильного лазерного сканера при измерении высоты деревьев предложен анализ измерительной системы (MSA). Описана процедура выполнения измерений высоты деревьев, выявлены основные источники вариабельности результатов измерений: неоднородность деревьев по высоте, операторы, случайные (обычные) причины при выполнении измерений конкретным оператором, взаимодействие между оператором и деревом. Приведен пример составления плана эксперимента при исследовании повторяемости и воспроизводимости результатов измерений высоты деревьев с использованием лазерного сканера Zeb-Horizon на территории полигона, проведен дисперсионный анализ результатов. На основании относительной оценки повторяемости и воспроизводимости сформулировано заключение о приемлемости измерительной системы для оценивания высоты деревьев на лесопокрытой территории. Справедливость вывода о приемлемости измерительной системы была подтверждена посредством использования графических инструментов — контрольной карты Шухарта. Полученные оценки стандартных отклонений повторяемости и воспроизводимости могут быть использованы при формировании бюджета неопределенности измерений высоты деревьев. Предложенный подход может быть реализован при разработке методик измерений таксационных параметров лесопокрытой территории в части исследования пригодности измерительной системы и установления норм повторяемости и воспроизводимости результатов измерений.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Никитенко, Ольга Александровна, та Валерий Валерьевич Ершов. "ВОЗМОЖНОСТИ ГИДРОГЕОХИМИЧЕСКОЙ ТИПИЗАЦИИ ФЛЮИДНЫХ СИСТЕМ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 8 (2021): 109–25. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/8/3309.

Full text
Abstract:
Актуальность исследования определяется отсутствием на сегодняшний день эффективных критериев, позволяющих типизировать флюидные системы в соответствии с их составом, геологической локализацией и динамикой разгрузки подземных флюидов на земную поверхность. Исследования химического и изотопного состава разгружающихся вод позволят определить общность и различия флюидных систем разных типов, а также охарактеризовать протекающие в них основные геохимические процессы. Это необходимо для теоретического осмысления механизмов и закономерностей деятельности разных флюидопроявлений. Вопросы гидрогеохимической типизации имеют также важное практическое значение, так как разные флюидные системы предполагают разные сценарии развития связанных с ними опасных геологических процессов. Кроме того, некоторые флюидопроявления связаны с процессами генерации и миграции углеводородов, что может использоваться в качестве одного из поисковых признаков при геологоразведочных работах. Цель исследования заключается в определении возможных критериев разделения флюидных систем разных типов по гидрогеохимическим данным. Объекты: воды из различных систем фокусированной разгрузки подземных флюидов – осадочно-углеводородных (грязевые вулканы и термоминеральные источники), осадочно-гидротермальных (геотермальные просачивания Salton Sea и Lusi) и гидротермально-магматических (грязевые котлы и гидротермы на магматических вулканах). Методы. Определение концентраций основных анионов (Cl–, Br–, SO42–) и катионов (Li+, Na+, K+, Ca2+, Mg2+) в исследуемых водах проводилось методом ионной хроматографии, содержание HCO3– определялось титриметрическим методом, содержание бора анализировалось спектрофотометрическим методом. Определения изотопного состава вод (d18O, dD) выполнены методом инфракрасной лазерной спектрометрии. Последующая обработка гидрогеохимических данных проводилась с применением методов математической статистики. Сравнительный анализ вод флюидных систем разных типов выполнен при помощи общепринятых геохимических диаграмм. Результаты. Выполнен сравнительный анализ широкого комплекса гидрогеохимических показателей для осадочно-углеводородных, осадочно-гидротермальных и гидротермально-магматических флюидных систем. Установлено, что эти показатели для исследуемых подземных вод имеют довольно большой разброс значений. Соответственно, для некоторых флюидных систем отсутствует явно выраженная дифференциация по анализируемым физико-химическим показателям. В частности, не обнаруживаются существенные различия в химическом составе вод грязевых вулканов и осадочно-гидротермальной системы Lusi. Это оставляет открытым вопрос о возможностях разделения этих флюидных систем на основе только гидрогеохимических данных или же ставит под сомнение правильность априорных утверждений об их различном генезисе. В то же время гидротермально-магматические системы характеризуются уникальными гидрогеохимическими свойствами, которые в значительной степени отличаются от флюидных систем других типов. Наиболее информативными признаками для них являются показатель pH, который в основном изменяется от ультракислых до кислых значений, и геохимический тип вод, характеризующийся смешанным катионным составом с высоким содержанием алюминия и железа. Кроме того, практически все изученные воды характеризуются высоким содержанием бора и лития, но диапазоны их концентраций часто пересекаются. При этом источники поступления этих химических элементов для флюидных систем областей современного магматического вулканизма отличаются от флюидных систем, связанных с осадочными бассейнами. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости уточнения или пересмотра существующих геохимических классификаций флюидных систем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Криворучко, М. Ю., С. М. Неіленко та В. С. Михайлик. "ІНТЕГРОВАНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СТАЛОЇ ІНЖЕНЕРІЇ: ВЗАЄМОДІЯ ТЕХНОЛОГІЙ, ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 78 (19 грудня 2024): 9–15. https://doi.org/10.36910/775.24153966.2024.78.1.

Full text
Abstract:
Розглянуто принципи формування інтегрованого підходу детектування, аналізу та відтворення багатопараметричної оптичної інформації інженерними системами для задач контролю і моніторингу стану екологічного довкілля та пов’язаного з цим економічного зростання Представлено структурно-логічні схеми дизайну та архітектури фотометричної, поляризаційної та лазерної інженерних систем детектування та аналізу оптичних зображень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Сафин, М. А., та А. Ю. Эйтерник. "Автоматическое регулирование системы очистки сточных вод в первичном отстойнике очистных сооружений с использованием лазерной установки". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 104, № 13 (2023): 105–7. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2023-731.

Full text
Abstract:
В данной статье рассматривается применение лазерной установки для автоматического регулирования системы очистки сточных вод в первичном отстойнике очистных сооружений. Проведен анализ проблемы эффективного удаления загрязнений из сточных вод, решением которой является применение лазерной установки для автоматического контроля и регулирования процессов очистки. В статье описываются принципы работы и возможности лазерной установки, а также предложена функциональная схема автоматизации процесса очистки сточных вод от тяжелых металлов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Chaban, N. I., O. M. Karpash, I. V. Rybitskyi та V. D. Myndiuk. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ АКУСТИЧНОГО КОНТРОЛЮ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ ДОВГОТРИВАЛОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(41) (20 листопада 2018): 38–43. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2018-2(41)-38-43.

Full text
Abstract:
В статті розглянуті питання можливості використання акустичних методів для контролю зміни фізико-механічних характеристик металоконструкцій довготривалої експлуатації. Також наведені різні способи збудження та прийому ультразвукових хвиль: імпендансний; лазерно-фазовий, когерентний. Особливу увагу звернуто на когерентий спосіб, який, завдяки стрімкому розвитку обчислювальної техніки, дозволив створити новітні інформаційно-вимірювальні пристрої – дефектоскопи на ультразвукових фазованих решітках(УЗФР). Показано переваги систем УЗФР та можливості використання іх для оцінки зміни мікроструктури матеріалу металоконструкцій, які експлуатуються в складних умовах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Шестаков, Александр Александрович, та Aleksandr Aleksandrovich Shestakov. "Тестовые задачи на сжатие сферических слоистых систем ударными волнами". Математическое моделирование 32, № 12 (2020): 29–42. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2020-12-03.

Full text
Abstract:
В настоящее время численное моделирование является основным, а зачастую и единственным инструментом для детального описания некоторых физических явлений при исследовании процессов сжатия веществ ударными волнами. Изучение поведения ударных волн и волн разряжения на простейших модельных тестах помогает при анализе более сложных расчетов на лазерных установках. В работе предложены тестовые задачи, моделирующие сжатие ударными волнами сферической слоистой системы, состоящей из нескольких веществ. Рассмотрены режимы сжатия, когда максимальная плотность в центральной области достигается после прохождения второй или третьей ударных волн.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Полякова, М. А., Е. Г. Бодров, А. А. Мясникова, С. Н. Трофимова та М. Н. Самодурова. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ СВЯЗИ В ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ СИСТЕМЕ «ЛАЗЕРНАЯ НАПЛАВКА ПОКРЫТИЙ ИЗ ВЫСОКОЭНТРОПИЙНЫХ МАТЕРИАЛОВ»". Metallurg, № 6 (25 червня 2024): 77–82. https://doi.org/10.52351/00260827_2024_6_77.

Full text
Abstract:
Использование основных положений теории систем позволяет не только оценивать существующее состояние технических и технологических систем, но и прогнозировать их развитие. Суть данного подхода заключается в построении обобщенной модели исследуемого объекта с существующими связями между его отдельными компонентами, а также анализе имеющихся в нем энергетических, материальных и информационных ресурсов. Это позволяет выбрать оптимальное решение по совершенствованию анализируемой технологической системы из множества возможных вариантов. Показано, что одним из интенсивно развивающихся направлений современного материаловедения является получение выскоэнтропийных соединений различного состава. Особенности химического состава таких материалов позволяют получать уникальное сочетание свойств, что выделяет данные материалы из ряда существующих видов соединений. Целью данного исследования является изучение особенностей структурно-функциональных взаимодействий в технологической системе получения покрытий методом лазерной наплавки высокоэнтропийных материалов, которые представляют смесь исходных порошков в определенной пропорции. Установлены входные и выходные параметры процесса лазерной наплавки. Показано, что данный процесс можно представить в виде последовательно протекающих фаз. В результате на поверхности изделия формируется покрытие, которое характеризуется как технологическими свойствами, так и специальными, зависящими от химического состава исходных порошковых компонентов. Построена структурно-функциональная схема формирования покрытия из высокоэнтропийного материала при лазерной наплавке. Показаны связи между входными и выходными параметрами, которые отражают особенности формирования свойств покрытия в процессе лазерной наплавки как результат взаимодействия порошкового материала с лазерным лучом. Отмечается, что структурно-функциональные схемы следует использовать как основу для построения математических моделей технологических процессов с учетом существующих в них преобразований вещества. The article notes that the use of the basic principles of systems theory allows not only to assess the existing state of technical and technological systems, but also to predict their development. The essence of this approach is to create the generalized model of the object under study with existing connections between its individual components, as well as to analyze the energy, material and information resources available in it. As a result, this makes it possible to choose the optimal solution to improve the analyzed technological system from a variety of possible options. It is shown that one of the rapidly developed areas of modern materials science is the production of high-entropy compounds of various compositions. The peculiarities of the chemical composition of these materials make it possible to obtain a unique combination of properties, which distinguishes these materials from a number of existing types of compounds. The purpose of this investigation is to study the features of structural and functional interactions in the technological system to obtain coatings by laser cladding of high-entropy materials as the mixture of initial powders in a certain proportion. The input and output parameters of the laser cladding process have been established. It is shown that this process can be represented in the form of sequential phases. As a result, the coating is formed on the surface of the product, which is characterized by both technological properties and special ones, depending on the chemical composition of the original powder components. A structural and functional scheme of formation of the coating from the high-entropy material during laser cladding has been constructed. The connections between the input and output parameters are shown, which reflect the peculiarities of formation of coating properties in the process of laser cladding as a result of the interaction of the powder material with the laser beam. It is noted that structural and functional schemes should be used as the basis to create the mathematical models of technological processes, taking into account the transformations of matter existing in them.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Огірко, Михайло Олегович, Михайло Петрович Горський, Ірина Василівна Солтис та ін. "Комп’ютерне моделювання можливостей застосування алгоритмів Фур’є селекції топологічної інформації на полімерних носіях". Технологія і техніка друкарства, № 1(83) (1 квітня 2024): 55–60. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(83).2024.286159.

Full text
Abstract:
За останній час інтенсивно створюються нові аналітичні алгоритми для систем цифрової обробки графічних зображень — від схем, креслень, текстів, документації, рекламної продукції. Одним з важливих напрямів є створення теоретичної алгоритмічної бази для покращення якості оптичних зображень графічної інформації, що міститься на полімерних носіях. Актуальність цього обумовлена тим, що такі зображення містять декілька складових. Перша — інформаційна (у нашому випадку крупномасштабна модельна структура, яка сформована впорядкованими за напрямами двопроменезаломлюючими циліндрами — аналог графічної інформації). Друга — фонова (у нашому випадку дрібномасштабна модельна структура, яка сформована шаром двопроменезаломлюючих сферичних кульок — аналог розсіюючої полімерної підкладки). Для розвитку методів покращення якості графічних зображень актуальне завдання розроблення алгоритмічної бази для інструментально-оптичної диференціації таких складових. Зокрема, масштабно-селективного Фур’є аналізу для алгоритмічної диференціації різномасштабніх складових оптичного поля. Ідея такого, нового для графічної інформації, аналітичного підходу базується на просторово-частотній фільтрації різноманітних зображень топографічної інформації на різноманітних носіях. Алгоритмічна реалізація даного методу включає такі узгоджені аналітичні або інструментальні етапи: «пряме Фур’є-перетворення»; «просторово-частотна фільтрація»; «зворотне Фур’є-перетворення» лазерних зображень. Таким чином, актуальним є алгоритмічна розробка нових оптичних і поляризаційних методів обробки графічних зображень з використанням узгодженої просторово-частотної фільтрації для селекції інформаційної та фонової компонент. Наша стаття являє собою один з початкових (у рамках модельного аналізу) кроків у даному напрямі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Епифанова, Екатерина Александровна, та Людмила Александровна Строкова. "АНАЛИЗ ДЕФОРМАЦИЙ ПРОЖЕКТОРНОЙ МАЧТЫ ПРИ ПОМОЩИ НАЗЕМНОГО ЛАЗЕРНОГО СКАНИРОВАНИЯ И МЕТОДА КОНЕЧНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 5 (2019): 7–17. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/5/267.

Full text
Abstract:
Актуальность темы обусловлена необходимостью усовершенствования подходов к оценке и прогнозу деформаций высокомачтовых опор. Решение этой задачи сопряжено с многими неопределенностями, такими как недостаточность лабораторных исследований свойств материалов и полевых статических и динамических испытаний подобного рода сооружений, малочисленность аналитических исследований и мониторинговых данных. Представлены первоначальные результаты полевых исследований деформаций прожекторной мачты и численного анализа ее напряженно-деформированного состояния. Целью исследования является оценка напряженно-деформированного состояния грунтового основания сооружения и сравнение результатов численного моделирования с данными по деформациям объекта, полученными в ходе лазерного сканирования. Объект – напряженно-деформированное состояние грунтового основания прожекторной мачты на Ванкорском нефтяном месторождении. Методика. Исходными данными для моделирования поведения сооружения послужили данные рекогносцировочного обследования участка. Для характеристики напряженно-деформированного состояния сооружения использовался программный комплекс на базе МКЭ. Для оценки деформаций и построения точной трехмерной модели объекта использовалась технология лазерного сканирования. Сканирование объекта проводилось лазерным 3D сканером Leica Scanstation C10, планово-высотное обоснование и привязка пунктов обоснования к местной системе координат с использованием электронного тахеометра LEICA TS15 и GNSS приемника LEICA GS10, обработка массива точек проводилась в программном комплексе Leica Cyclone 8.0, трехмерное моделирование объекта было осуществлено в программном комплексе SolidWorks. Результаты. Оценено напряженно-деформированное состояние грунтового основания. Создана цифровая расчетная модель. Выполнено сравнение результатов моделирования с пространственно-координатным положением конструкций, установленным при лазерном сканировании. Оценен вклад грунтовых условий в деформации сооружения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Розанов, Николай Николаевич, Nikolai Nikolaevich Rosanov, Сергей Васильевич Федоров, Sergei Vasil'evich Fedorov, Николай Александрович Веретенов та Nikolai Aleksandrovich Veretenov. "Топологические преобразования трехмерных диссипативных солитонов в рамках обобщенного уравнения Гинзбурга-Ландау". Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 203, № 1 (2020): 134–50. http://dx.doi.org/10.4213/tmf9787.

Full text
Abstract:
Представлена классификация и анализ преобразований трехмерных диссипативных тэнгл-солитонов, т. е. солитонов с замкнутыми и незамкнутыми вихревыми линиями, при плавных изменениях параметров системы. Примером системы служит лазерная среда с быстрым насыщающимся поглощением. Выявлены сценарии преобразований, как обратимых, так и необратимых, и обсуждается роль диссипативности (открытости системы) в специфике этих явлений.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Surikov, Andrey V., Nikolay S. Leshenyuk та Vladimir K. Kuleshov. "Генератор наносекундных импульсов накачки для активно-импульсной системы видения в дыму и расчет дальности ее действия". Journal of Civil Protection 5, № 1 (2021): 20–32. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2021.5-1.20.

Full text
Abstract:
Цель. Разработать генератор наносекундных импульсов для его применения в составе активно-импульсной системы видения в условиях пожара и провести анализ влияния уменьшения энергии импульса лазерной подсветки и спектральной чувствительности электронно-оптического преобразователя системы на дальность ее действия.&#x0D; Методы. Значения амплитуды импульса, формируемого разработанным генератором, определялись экспериментально. Зависимости изменения дальности действия активно-импульсной системы видения от энергии импульса лазерного излучателя и спектральной чувствительности электронно-оптического преобразователя определялись расчетным методом.&#x0D; Результаты. Разработан генератор наносекундных импульсов, позволяющий формировать импульсы тока амплитудой до 60 А, длительностью по уровню 0,5 τ ≥2 нс с фронтами 3–1,4 нс. Представлен аналитический метод расчета дальности действия активно-импульсной системы видения, позволяющий определять данный параметр с учетом длины волны зондирующего излучения и динамики пожара. Представлены результаты теоретического анализа дальности действия активно-импульсной системы видения при изменении энергии импульса подсветки лазерного прожектора и спектральной чувствительности электронно-оптического преобразователя системы.&#x0D; Область применения исследований. Результаты исследования могут быть применены при разработке технических средств, предназначенных для формирования изображения объекта в условиях задымления.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

СТЕПАНОВ, Михайло, та Радомир ДЯЧЕНКО. "ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИГОТОВЛЕННЯ МІКРОДЗЕРКАЛ ДЛЯ ВОЛОКОННО-ОПТИЧНОГО ДАВАЧА ПРИСКОРЕННЯ З ІМПУЛЬСНОЮ МОДУЛЯЦІЄЮ ОПТИЧНОГО ПОТОКУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 3 (29 вересня 2023): 106–14. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-12.

Full text
Abstract:
У даній статті розглядаються три типи мікродзеркал для оптичних системи волоконно-оптичного давача прискорення з імпульсною модуляцією інтенсивності оптичного потоку. Мікродзеркало, створене лазерним гравіюванням; випукле мікродзеркало, отримане шляхом полірування металевого стержня; та циліндричне увігнуте мікродзеркало, створене за допомогою відбитка оптичного волокна. Дослідження фокусується на аналізі якості відбиття світла кожним типом дзеркала та їх практичної придатності в оптичних системах. Висновки базуються на експериментальних даних та аналізі характеристик отриманих сигналів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Никифоров, А. Г., Б. Ф. Демьянов, Д. А. Никифоров та ін. "ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРЫ ПОВЕРХНОСТИ ФОТОКАТОДА СeIr". Фундаментальные проблемы современного материаловедения, № 1 (30 березня 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.01.018.

Full text
Abstract:
В статье рассмотрен фазовый состав и структура сплава CeIr – эффективного фотокатода с высокой плотностью тока фотоэмиссии, обладающего стойкостью к импульсным нагрузкам лазерного излучения и длительным временем жизни. Фотокатод на основе сплава CeIr предполагается использовать для СВЧ фотопушек как источник электронов перспективных электрон-позитронных коллайдеров с высокой светимостью. На основе анализа фазовой диаграммы системы CeIr установлено, что более устойчивы к повреждениям лазерным облучением и, следовательно, более предпочтительными для изготовления фотокатодов являются соединения Ce–Ir с содержанием Ir более 60 ат.%. Рентгенофазовый анализ показывает, что в сплаве Ce-83%Ir со стехиометрией CeIr5присутствуют в значительных количествах три фазы CeIr5, Ir и Ce2Ir7. Многофазный состав фотокатода объясняется тем, что большинство соединений в системе Ce–Ir кристаллизуются по перитектическим реакциям, что затрудняет получение однофазной структуры. Одним из возможных методов увеличения тока эмиссии является модификация поверхности фотокатода с целью создания высокой плотности активных центров и низкой работой выхода электронов. Модификация поверхности проводилась двумя способами - электролитическим травлением и термической обработкой в вакууме. Это позволяет получить столбчатую структуру поверхности, рельеф которой представляет остроконечные иглы с радиусом закругления 20-30 нм. В результате получен рельеф поверхности фотокатода, способствующий увеличению фактической площади эмиссии электронов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Тапальский, Д. В., та Н. Э. Колчанова. "Моделирование физиологических условий полости рта in vitro". Стоматология. Эстетика. Инновации 8, № 4 (2024): 552–59. https://doi.org/10.34883/pi.2024.8.4.004.

Full text
Abstract:
Введение. В современных исследованиях при проведении лабораторных методов все больше внимания уделяется гуманному использованию лабораторных животных. В связи с этим разработка динамических систем, которые имитировали бы физиологические параметры органов и систем организма, является важной задачей для решения вопроса о тестировании новых стоматологических материалов, антибактериальных препаратов и антисептических растворов в условиях лаборатории. Цель. Разработать динамическую систему и смоделировать физиологические условия полости рта in vitro для оценки биопленкообразования на поверхности тканей зуба. Материалы и методы. Проточные камеры прототипа биореактора были изготовлены с применением 3D-принтера CREALITY ENDER 3 PRO из полиэтилентерефталат-гликоля (PETG). Окончательная модель автоматического проточного биореактора изготовлена из политетрафторэтилена. Формирование биопленки на поверхности тканей зуба проводили с использованием штамма Staphylococcus aureus ATCC 29213. Анализ биопленкообразования проводили с применением конфокальной лазерной сканирующей микроскопии. Результаты. Разработан автоматический проточный биореактор и апробированы режимы работы для одномоментного тестирования четырех образцов. Биопленка, сформированная на поверхности тканей зуба, в собранной системе отличается меньшей толщиной, интенсивностью окраски и массой, чем в статических. Заключение. Актуальным является изготовление данной динамической системы in vitro, в которой возможно воспроизвести микробную колонизацию, биопленкообразование на поверхности стоматологических материалов, определить их антибактериальные и антибиопленочные свойства. Introduction. In modern research, more and more attention is being paid to the humane use of laboratory animals when conducting laboratory methods. Therefore, the development of dynamic systems that would simulate physiological parameters of organs and systems of the body is an important task to solve the question of testing new materials, antibacterial drugs and antiseptic solutions in laboratory conditions. Purpose. Develop a dynamic system and simulation the physiological conditions of the oral cavity in vitro to assess the biofilm formation on the tooth tissue surface Materials and methods. The flow chambers of the prototype bioreactor were manufactured using a 3D printer CREALITY ENDER 3 PRO made of polyethylene terephthalate glycol (PETG). The final model of automatic flow bioreactor is made of PTFE. Biofilm formation on the tooth tissue surface the was conducted using the strain Staphylococcus aureus ATCC 29213. Analysis of biofilm formation was carried out using CLSM. Results. An automatic flow bioreactor has been developed and the operating modes have been tested for one-time testing of four samples. The biofilm formation on the tooth tissues surface in the assembled system is less thick, intense and massive than in static. Conclusion. The production of this dynamic system in vitro is relevant, in which it is possible to reproduce microbial colonization, biofilm formation on the surface of dental materials, determine their antibacterial and antibiofilm properties
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Анісімова, О. М., C. В. Ткаченко, Т. В. Шейко, Л. М. Хомічак та О. В. Коротинський. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДИСПЕРСНОГО СКЛАДУ КРИСТАЛОУТВОРЮВАЧІВ ДЛЯ УВАРЮВАННЯ УТФЕЛІВ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 11, № 21 (2023): 32–43. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2023-21-03.

Full text
Abstract:
Предмет. Якість та ефективність сучасних кристалоутворювачів характеризується рівномірним розміром мікрокристалів і складом стабілізаційної системи. Саме використання якісних матеріалів для утворення кристалічної основи, дозволяє ефективно регулювати процес кристалоутворення у пересиченому цукровому розчині і отримувати цукор з рівномірним розміром кристалів і високим відсотком їх вмісту. Одним із шляхів вирішення такого завдання є застосування дисперсного аналізу для підбору якісного кристалоутворювача, здатного утворювати необхідну кількість кристалів з рівномірним розміром в концентрованих цукрових розчинах. Мета. Метою роботи було провести оцінку дисперсного складу найбільш поширених затравних матеріалів (кристалоутворювачів) цукрового виробництва. Методи. Аналіз дисперсного складу кристалоутворювачів виконували за допомогою методу лазерної дифрактометрії на дифракційному лазерному аналізаторі моделі SALD-201V виробництва SHIMADZU (Японія). Результати. Наводяться найбільш поширені кристалоутворювачі, що застосовуються на вітчизняних і європейських цукрових заводах. Показано криві диференційного розподілу часточок найбільш поширених затравних матеріалів за розмірами та їх відсоткове співвідношення. Обґрунтована необхідність аналізу дисперсного складу частинок затравних матеріалів, що застосовуються для процесу кристалоутворення. Сфера застосування результатів. Визначення дисперсного складу кристалоутворювачів дає можливість об’єктивно оцінити розміри часточок кристалоутворювачів та їх рівномірність. Цукрові підприємства одержать дані щодо застосування найбільш доцільних кристалоутворювачів за дисперсним складом в технологічному процесі цукрового виробництва
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Мельник, М. И. "Анализ микрочастиц пластиков с помощью лазерной системы визуализации химического состава Agilent 8700 LDIR". ANALYTICS Russia 12, № 1 (2022): 68–77. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2022.12.1.68.77.

Full text
Abstract:
Agilent разработал для анализа микрочастиц пластиков новое, не имеющее аналогов оборудование и метод визуализации химического состава на основе прямой лазерной ИК-спектроскопии – ​Agilent 8700 LDIR. Agilent 8700 LDIR с автоматизированной методикой программы Agilent Clarity опробован на реальных образцах, отобранных в Индийском океане с помощью системы фракционирования микрочастиц пластиков Geesthacht. Он показал высокую эффективность и надежность для поиска и характеризации микрочастиц и микроволокон пластиков в различных образцах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Анікін, П. С., Г. М. Шило та Ф. Бастос. "ТРИРІВНЕВА ІЄРАРХІЧНА МОДЕЛЬ АДИТИВНОГО ВИРОБНИЦТВА З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ ЕЛЕКТРОДУГОВОГО ЗВАРЮВАННЯ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (19 грудня 2023): 5–13. http://dx.doi.org/10.26661/2786-6254-2023-2-01.

Full text
Abstract:
У наведеній статті висвітлено інноваційний підхід до проблеми адитивного виробництва, оснований на розробці та використанні трирівневої ієрархічної моделі, яка використовує технологію електродугового зварювання. Основною метою дослідження є створення оптимального процесу адитивного виробництва, при якому досягаються високі показники якості та технологічності виготовлених деталей. Проведено симуляцію процесу адитивного виробництва з вимогами до технологічності та якості отриманої деталі у вигляді її геометричних розмірів, залишкових напружень та збереження оптимальної швидкості виробництва. На основі вимог аналізу технологічності розроблено алгоритм процесу симуляції. Створено та проведено аналіз тривимірної ієрархічної системи автоматизованого керування робототехнічною платформою адитивного виробництва у якій застосовується зворотній зв’язок з використанням телекомунікаційних пристроїв у вигляді камери та лазерних датчиків для контролю за температурним розповсюдженням під час процесу виробництва. Розглянуто окремо рівні ієрархічної моделі: створення валику, створення шару та створення стінки у процесі 3D-друку деталі. Визначено вхідні дані матеріалу для роботи з системою автоматизованого керування робототехнічною платформою з використанням технології електродугового зварювання та процесу симуляції цього виробництва. Отримано дані для можливості генерації автоматизованої програми для керування роботом під час процесу адитивного виробництва. Також було проведено аналіз можливостей симуляції тривимірного друку з використанням технології електродугового зварювання в системах CAE (Computer-Aided Engineering). Це дозволило визначити вплив температурних параметрів, механічних навантажень та зміни траєкторії руху під час створення деталі. На підставі отриманих даних встановлено значення залишкових напружень та виявлені дефекти, що допомагає покращити якість та надійність вироблених деталей в адитивному виробництві. Отримані результати досліджень надають актуальну та корисну інформацію для інженерної спільноти, що працює в галузі адитивного виробництва та робототехніки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Barsov, V., та О. Plakhotnyi. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ РАССТОЯНИЯ ДО ОБЪЕКТА И ЕГО ГЕОМЕТРИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ ДЛЯ НАВИГАЦИИ РОБОТА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (2018): 3–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.003.

Full text
Abstract:
Предметом исследования в данной статье является процесс определения расстояния до препятствия и его геометрических размеров, необходимых для выбора оптимального маршрута мобильного робота, позволяющего обходить препятствие в автоматическом режиме. Цель – разработать процедуру и реализующий ее алгоритм определения расстояния до препятствия и его геометрических размеров на основе использования одного источника лазерного излучения. Задача: на основе анализа известных подходов к определению расстояния до препятствия и определе ния его геометрических размеров разработать процедуру и реализующий ее алгоритм, позволяющий определять расстояние до препятствия и его геометрические размеры, с использованием одного источника лазерного излучения. Используемыми подходами являются: определение расстояния до препятствия при помощи лазерных дальномеров; определение геометрических размеров и форм препятствий на основе использования систем технического зрения; определение расстояния до препятствия на основе применения метода триангуляции. Получены следующие результаты: предложен подход, позволяющий с использованием только одного источника лазерного излучения и веб-камеры определять не только расстояние до препятствия, но и его геометрические размеры, который в отличие от известных, методов основанных на применении систем технического зрения не использует «маяк» (объект с заведомо известными размерами) и системы стереозрения. Выводы. Предложенный в работе подход позволяет определить расстояние до препятствия с точностью в 97,4%, геометрические размеры с точностью 91%. Рассмотренная процедура и реализующий ее алгоритм в дальнейшем могут быть использованы в системах навигации мобильных роботов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!