Journal articles: 'Антиутопія'

1

Марценішко, В. "Антиутопія як жанроутвір літературної фантастики." Вісник Черкаського університету. Філологічні науки, Вип. 31 (2002): 39–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Марценішко, В. "Антиутопія як жанроутвір літературної фантастики." Вісник Черкаського університету. Філологічні науки, Вип. 31 (2002): 39–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Стоянова, І. "Антиутопія як об"єкт міждисциплінарного дослідження." Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, Вип. 34 (2016): 136–45.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Стоянова, І. "Антиутопія як об"єкт міждисциплінарного дослідження." Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, Вип. 34 (2016): 136–45.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Іленьків, Г. "Літературна антиутопія як форма відображення політичної дійсності." Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії, вип. 7 (2015): 368–76.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Іленьків, Г. "Літературна антиутопія як форма відображення політичної дійсності." Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії, вип. 7 (2015): 368–76.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Левчук, Т. "Утопія/антиутопія в контексті жанрового прогнозування Лесі Українки." Слово і час, no. 7 (667) (2016): 47–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Левчук, Т. "Утопія/антиутопія в контексті жанрового прогнозування Лесі Українки." Слово і час, no. 7 (667) (2016): 47–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Михед, О. "Антиутопія як один із генологічних факторів формування реаліті-роману." Літературознавчі обрії Праці молодих учених, Вип. 21 (2014): 67–71.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Михед, О. "Антиутопія як один із генологічних факторів формування реаліті-роману." Літературознавчі обрії Праці молодих учених, Вип. 21 (2014): 67–71.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Євтушенко, С. О. "ПОЕТИКА АНТИУТОПІЇ У ТВОРАХ ЮРІЯ ВИННИЧУКА («ЛАСКАВО ПРОСИМО В ЩУРОГРАД») ТА АДОЛЬФО БЙОЙ КАСАРЕСА («ЩОДЕННИК ВІЙНИ ЗІ СВИНЬМИ»)." Nova fìlologìâ, no. 86 (December 14, 2022): 42–47. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-86-6.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються поетикальні особливості жанру антиутопії на матеріалі повісті Ю. Винничука «Ласкаво просимо в Щуроград» та роману Адольфо Бйой Касареса «Щоденник війни зі свиньми». З’ясовується, що оповідь в антиутопії найчастіше вибудовується у формі щоденника, однак «вичленування даної характеристики» (С. Шишкіна) не є обов’язковим. Свідченням цього є твори Ю. Винничука та Адольфо Бйой Касареса, в яких переважає умовна щоденникова форма. Художній час як один із основних сюжетних і жанроутворюючих елементів у творах вітчизняного і латиноамериканського авторів зреалізовано за допомогою умовного теперішнього, а простір виконує у текстах основну функцію деперсоніфікації особистості, хоча серед масово знеособлених жителів міста Щуроград і латиноамериканського містечка знаходяться ті, хто прагне опиратися тоталітарній системі. Героями в антиутопіях є опозиційно налаштовані до влади бунтарі-одинаки. У повісті «Ласкаво просимо в Щуроград» бунтарем виступає полковник, житель міста Щуроград, а в романі «Щоденник війни зі свиньми» умовним бунтівником стає старий пенсіонер на ім’я Ісідоро Відаль / дон Ісідоро. У творах Ю. Винничука та Адольфо Бйой Касареса знаходимо такі дієві механізми підтримки тоталітарної держави: диктаторство, пропаганду, зміну історичного наративу, вибудовування нових міфів, захоплення духовної сфери, ізолювання від зовнішнього світу, симпатиків. Головний механізм підтримки життєдіяльності системи – переформатування нового покоління, яке щиро підтримує тоталітарну ідеологію. Невід’ємною частиною тоталітарної системи є насильство, тому у романі Адольфо Бйой Касареса «Щоденник війни зі свиньми» молодь безкарно вбиває старих, а у творі Ю. Винничука «Ласкаво просимо в Щуроград» непокірних відправляють у божевільну і створюють людинощурів. Попри тотальний контроль, прихований опір тотальній системі існує завжди. Відповідно до цього знищення системи є питанням часу. У романі Адольфо Бйой Касареса вбивства старих припинилися раптово без пояснень, що нехарактерно для антиутопій, а у Ю. Винничука фінал відкритий. Подібні розв’язки натякають на можливість відродження тоталітаризму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Жиленко, І. Р. ""Туманна далечінь майбутнього": антиутопія у творах Михайла Арцибашева і Володимира Винниченка." Філологічні трактати 8, no. 4 (2016): 92–99.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Захаржевська, В. "Утопія та антиутопія в художній фантастичній літературі слов"ян другої половини 20 ст." Слов"янські обрії, Вип. 2 (2008): 199–224.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Захаржевська, В. "Утопія та антиутопія в художній фантастичній літературі слов"ян другої половини 20 ст." Слов"янські обрії, Вип. 2 (2008): 199–224.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Юрчук, Олена. "«Для того, щоб дістатися світла, потрібно пройти темряву». Прикмети антиутопії у романі Ярослава Мельника «Маша, або Постфашизм»." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 11 (September 19, 2018): 230–40. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2074.

Full text

Abstract:

У статті зосереджено увагу на романі Ярослава Мельника «Маша, або Постфашизм», котрий має виразні прикмети антиутопії. Автор моделює державу в далекому майбутньому, що вирізняється неогуманізмом. На позір ідеальне суспільство виявляється тоталітарним соціумом, у якому люди володіють людиноподібними істотами – сторами. Роман Ярослава Мельника, як і більшість антиутопій, актуалізує питання про людську свободу й кастовий поділ. Своєрідність «Маші, або Постфашизму» в тому, що питання свободи й поділу вирішується не в межах бінарної опозиції «людина – людина», а «людина – тварина». Конфлікт людини й держави зумовлює не страх людини перед системою чи відчуття своєї вторинності, радше втому від перенасичення в задоволенні власних потреб.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Цікавий, С. "Антиутопія та гетеротопія: фікційне місто-тюрма в повісті "Місто, в якому не ходять гроші" Кузьми Скрябіна." Актуальні проблеми української літератури і фольклору, Вип. 25 (2017): 126–42.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Цікавий, С. "Антиутопія та гетеротопія: фікційне місто-тюрма в повісті "Місто, в якому не ходять гроші" Кузьми Скрябіна." Актуальні проблеми української літератури і фольклору, Вип. 25 (2017): 126–42.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Tsikavyi, Serhii. "Антиутопія та гетеротопія: фікційне місто-тюрма в повісті «Місто, в якому не ходять гроші» Кузьми Скрябіна." Актуальні проблеми української літератури і фольклору, no. 25 (2017): 134–51. http://dx.doi.org/10.31558/2308-1902.2017.25.11.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Tul'chinskiy, Grigoriy. "Достоевский: антиутопии ХХ века и предупреждение о настоящем." Philosophy Journal of the Higher School of Economics 5, no. 3 (September 29, 2021): 56–72. http://dx.doi.org/10.17323/2587-8719-2021-3-56-72.

Full text

Abstract:

При всем различии антиутопий Е. Замятина, А. Платонова, О. Хаксли, Д. Оруэлла, Р. Брэдбери, к которым в наше время обращаются как к предостережениям относительно тенденций развития цивилизации, общность выраженных в них мыслей прослеживается в творчестве Ф.М. Достоевского. Речь идет о критике Достоевским идейных корней и возможных последствий реализации программы переустройства общества, ориентированного исключительно на преобразование социальной среды бытия. В этом плане вызывает особый интерес притча о Великом инквизиторе в романе «Братья Карамазовы», которая предстает концентрацией ключевых идей упомянутых антиутопий. Главный урок парадигмальной антиутопии притчи Достоевского — опасность принудительного добра, стремления к реализации его «сверху», преобразования властной волей материальных условий универсальной для всех безопасности и сытости. В этой логике уловлен болевой нерв рационализма Нового времени в его стремлении к изменению мира. Исторический опыт подтверждает предупреждение Достоевского о том, что реализация такой программы требует перманентного насилия над природой, обществом, человеком. Искушению власти собственной властью может быть противопоставлена программа формирования гармонии социума без использования насилия, когда справедливость творится во имя сохранения этой гармонии, когда зло свидетельствует об отступлении от этого пути, о необходимости понять, что и как необходимо сделать, чтобы вернуться на путь гармонии и добра. В этой ситуации нравственной оценке подлежат не цели, а средства, которые используются для достижения целей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Христич, Н. С., and Т. В. Заболотна. "ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПТУ “LOVE” В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ «ІСТОРІЯ КОХАННЯ» ЕРІКА СІГАЛА ТА «ДЕЛІРІУМ» ЛОРЕН ОЛІВЕР)." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 184–92. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-27.

Full text

Abstract:

У статті викладено результати порівняльного аналізу концепту LOVE у романах американських письменників. Лінгвістичний аналіз було здійснено на матеріалі романів «Історія кохання» Еріка Сігала та «Деліріум» Лорен Олівер. На думку автора, концепт LOVE слугує актуальним об’єктом наукового дослідження тому, що кохання в лінгвокультурному просторі є передусім нестійким вербальним вираженням, що із часом змінюється. Підтверджується думка, що концепт LOVE є базовим емоційним концептом мовної картини світу людини та вербалізується лексемою “love”; має три аспекти: понятійний, ціннісний і образний. Автор зосереджує своє дослідження на понятійно-образному змісті концепту LOVE. Досліджується той факт, що лексеми, які маніфестують почуття між закоханими, вступають одна з одною в тісні системні відношення, які розглядаються як синонімічні. Такі синонімічні ряди у класичному романі «Історія Кохання» створено лексемами “love”, “intimacy”, “likeness”, “sociality”, “friendship”, “support”, “reconciliation”, “understanding”. У романі-дистопії (антиутопія) «Деліріум» концепт LOVE вербалізується лексемами “sickness”, “stress”, “heart disease”, “anxiety”, “depression”, “insomnia”, “disorientation”, “distraction”. Концепт LOVE зображується як складне структурно-смислове, ментальне утворення, що базується на понятійній основі та втілюється в семантиці мовних одиниць, що позначають захворювання. Автор уважає, що такі засоби вербалізації є деформацією традиційного понятійно-образного змісту концепту LOVE, пояснює це особливостями роману-дистопії, який належить до жанру літератури, створеної за принципом негативності. Автор досліджує рухливість та семантичну ємність вербального наповнення концепту LOVE, у яких яскраво виражена оцінна конотація, що забезпечує можливість будувати мовну картину світу. Матеріал дослідження засвідчив, що із часом концепти змінюють свій понятійно-образний зміст, проте саме поняття лексеми “love” залишається більш стійким; воно зафіксоване в лексикографічних джерелах. Вивчення концепту LOVE у царині лінгвокульторологічних студій виявило потребу системного підходу до їх дослідження як складного базового емоційного явища – з виявленням ядерних та периферійних зон.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Пархоменко, Еліна Олександрівна. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ЖАНРУ АНТИУТОПІЇ ПІД ВПЛИВОМ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ НА МАТЕРІАЛІ ТРИЛОГІЇ ЛОРЕН ОЛІВЕР «ДЕЛІРІУМ»." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, no. 97 (2021): 111–27. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2021.1.97.06.

Full text

Abstract:

Мета статті – прослідкувати процес трансформації жанру антиутопії на сучасному етапі його розвитку на прикладі трилогії Лорен Олівер. Жанр антиутопії продовжує залишатися одним із найбільш популярних жанрів у сучасній літературі. Це пов’язано, насамперед, з тим, що зараз людство активно досліджує можливі шляхи свого розвитку, намагаючись знайти різні способи подолання гіпотетичних катастроф. Жанр антиутопії, що розвивався головним чином як критична реакція та антитеза до утопії, став своєрідним відгуком людства на бурхливі соціально-політичні події тих часів. На сьогодні трилогія «Деліріум» є одним із найбільш успішних романів, що підтверджується схвальними рецензіями від авторитетних видань та високими позиціями, які займають усі три частини трилогії у численних списках бестселерів. Досліджуваний твір є зразком антиутопії як масового жанру. Основна увага в статті приділена аналізу рис любовного роману в трилогії Лорен Олівер. Основні методи, які використовувалися в ході дослідження, – сюжетно-образний аналіз, проблемно-тематичний аналіз, компаративний аналіз. У роботі розглянуто особливості сюжету трилогії «Деліріум», образи головних героїв, проблематику, конфлікт твору, а також залучено історичний жанровий контекст. Виявлено як ознаки масового жанру (популярність та комерційний попит, тривіальність та стереотипність, зображення вічних цінностей та проблем людства, жанрова структурованість та схематичність, серійність, акцентування уваги на зображенні людських відносин, поетика «хепі-енду»), так і класичної антиутопії (тоталітарна держава, велика кількість образів, мотивів та мікросюжетів, що є схожими на відповідні образи, мотиви та мікросюжети у творах цього жанру). Автор дійшов висновку, що процес трансформації жанру антиутопії на сучасному етапі його розвитку полягає у запозиченні рис масової літератури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Реутова, Майя Анатольевна. "TRANSFORMATION OF FUNCTIONS OF THE BOOK AS A CARRIER OF COLLECTIVE AND INDIVIDUAL MEMORY IN DYSTOPIA." Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, no. 3(116) (October 7, 2022): 113–19. http://dx.doi.org/10.37972/chgpu.2022.116.3.014.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются книга как важный образ для антиутопии, ее ведущие функции в романах данного жанра и их трансформации. Жанр антиутопии популяризируется в конце XX и начале XXI в., переосмысляет современные проблемы человечества и показывает их читателю в нереальном (или относительно реальном) времени и пространстве с долей гиперболизации. В произведениях находят отклик вопросы снижения интереса к чтению, положения книги в обществе и сохранения памяти и истории. Книга является хранителем коллективной и индивидуальной памяти, обнаруживаемой как одна из первостепенных проблем антиутопий, жители которых существуют в мире культурной травмы. Материалом исследования выступают русские литературные антиутопии XXI в.: роман Т. Толстой «Кысь» и трилогия Д. Глуховского «Метро». Для определения функций книги в произведениях жанра автор использует методы описания, сопоставления и интертекстуального анализа. Так, в статье доказывается, что книга в антиутопических романах частично утрачивает свою изначальную функцию хранения и передачи памяти потомкам, зачастую становится табуированной сферой культуры, может нести физическую или ментальную опасность, а также выступать в качестве оружия и инструмента управления разумом человека. Подобная трансформация обусловлена потерей связи людей с исторической и культурной памятью, а также коренными изменениями в коллективной памяти, что происходит после катастрофы, положившей начало тому или иному антиутопичному художественному миру. The article considers the book as an important image for dystopia, its leading functions in the novels of this genre and their transformation. The dystopia genre is popularized at the end of the 20th and the beginning of the 21st century, rethinks the modern problems of humankind and shows them to the reader in unreal (or relatively real) time and space with a proportion of hyperbolization. The issues of decreasing interest in reading, the position of the book in society and the preservation of memory and history resonate in the works. The book is the custodian of collective and individual memory, which is revealed as one of the paramount problems of dystopias the inhabitants of which exist in the world of cultural trauma. The research material is Russian literary dystopias of the 21st century: the novel “Kys” by T. Tolstaya and the trilogy “Metro” by D. Glukhovsky. To determine the functions of the book in the works of the genre, the author uses the methods of description, comparison, and intertextual analysis. Thus, the article proves that the book in dystopian novels partially loses its original function of storing and transmitting memory to descendants, often becomes a taboo sphere of culture, can carry physical or mental danger, and also act as a weapon and a tool to control the human mind. Such a transformation is due to the loss of people’s connection with historical and cultural memory, as well as fundamental changes in collective memory, which occurs after the catastrophe that marked the beginning of one or another dystopian fictional world.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Кшицова, Дануше. "Антиутопии Валерия Брюсова." Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 56, no. 2 (December 2011): 383–90. http://dx.doi.org/10.1556/sslav.56.2011.2.9.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Бушанський, В. В. "Утопії й антиутопії в європейській культурі." Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, no. 3/4 (95/96), травень - серпень (2018): 30–58.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Бушанський, В. В. "Утопії й антиутопії в європейській культурі." Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, no. 3/4 (95/96), травень - серпень (2018): 30–58.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Grekova, Valeriia Vladimirovna. "ЖАНРОВАЯ СПЕЦИФИКА АНТИУТОПИИ НА ПРИМЕРЕ РОМАНА В. ВОЙНОВИЧА «МОСКВА 2042»." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, no. 6 (December 14, 2019): 77. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-6-77-96.

Full text

Abstract:

Цель. В статье выявляются черты жанра утопии и антиутопии. Фантастичность, как правило, лежит в основе сюжетов обеих. Обе тяготеют к фантастической условности, и утопические и антиутопические произведения обращаются к теме будущего. Время, к которому относится сюжет утопии и антиутопии, – это, как правило, далекое будущее, которое измеряется небольшими отрезками или веками. Пространство, как правило, ограничено: это или отдельный город, или остров, или любое другое закрытое место. Однако в ХХ веке жанр антиутопии изменился и развился по сравнению с классическими представлениями о нем. Статья посвящена пересмотру жанровой специфики романа В. Войновича «Москва 2042». Предметом анализа выступает роман «Москва 2042». Автор ставит целью раскрыть социально-философскую подоплеку романа.Метод проведения работы. В основе исследования находятся герменевтический, феноменологический и компаративистский методы, а также принцип историко-философской реконструкции.Результаты. В. Войнович оценивает свой роман «Москва 2042» как роман-предупреждение. Автором статьи были выявлены черты антиутопического романа, социально-философского для своего времени.Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены при дальнейшем изучении творчества В. Войновича, в образовательной, научной деятельности.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Харченко, А. "Елементи антиутопії в романі В.Дрозда "Листя землі"." Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 11 (2007): 172–74.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Харченко, А. "Елементи антиутопії в романі В.Дрозда "Листя землі"." Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 11 (2007): 172–74.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Бесчетникова, С. В. "Современная русская єкзистенциальная антиутопия как модус єскапизма." Русский язык, литература, культура в школе и вузе, no. 5 (2007): 37–45.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Кучер, В. В. "Соціопсихологічна модель людини-героя за сюжетом романів-антиутопій." Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство, no. 13 (2011): 72–76.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Terakopyan, Maria Leonidovna. "Mir Mamoru Osii: illyuziya ili real'nost'?" Journal of Flm Arts and Film Studies 6, no. 1 (March 15, 2014): 98–100. http://dx.doi.org/10.17816/vgik6198-100.

Full text

Abstract:

Мамору Осии (р. 1951) известен в первую очередь как автор анимэ, в которых поднимает сложные философские проблемы. В своих минималистских работах он рисует гнетущую безотрадную картину нашего будущего, которое представляется как мрачная антиутопия. Основное внимание режиссер уделяет зрительному ряду, за которым следует история, и лишь последнее место отводится персонажам. Осии работает в различных сферах - анимация, инсталляции, игровые полнометражные картины, короткометражки. Наиболее известные его работы Призрак в доспехах и Авалон.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Lanin, Boris. "Смерть и власть в литературной антиутопии." Slavica Wratislaviensia 167 (December 21, 2018): 249–62. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.167.21.

Full text

Abstract:

Death and power in anti-utopian literatureIn the article, through the prism of the hero’s peculiar approach to death, Russian anti-utopian literature of the twentieth and twenty-first century is discussed. The author focuses primarily on the novel by Yevgeny Zamyatin We, a short story by Vladimir Makanin Escape Hatch and the work of Vladimir Nabokov Invitation to a Beheading. The author also mentions following publications: S.N.U.F.F. of Viktor Pelevin, Leningrad of Mikhail Kozyrev as well as Moscow 2042 — anti-utopian novel by Vladimir Voinovich and Telluria, a book by Vladimir Sorokin. The researcher emphasizes that the genre structure of the plot in Russian anti-utopian literature is based on two basic pillars: death and power. Those in power manipulate subordinates by threatening them with death, thus maintaining society under their brutal control. Death becomes the best way to escape for the anti-utopian heroes from the “mandatory happiness for all” announced by the authorities. According to the author, the anti-utopian saints and all anti-utopian hagiography demonstrate a sarcastic approach to death and life in this type of society.Śmierć i władza w literaturze antyutopijnejW artykule rosyjska literatura antyutopijna XX i XXI wieku analizowana jest przez pryzmat szczególnego podejścia bohaterów do śmierci. Autor skupia się przede wszystkim na powieści Eugeniusza Zamiatina My, opowiadaniu Władimira Makanina Właz oraz dziele Vladimira Nabokova Zaproszenie na egzekucję. Wspomina również utwory: S.N.U.F.F. Wiktora Pielewina, Leningrad Michaiła Kozyriewa, powieść antyutopijną Moskwa 2042 Władimira Wojnowicza oraz książkę autorstwa Władimira Sorokina zatytułowaną Telluria. Badacz podkreśla, że główna struktura fabuły w rosyjskiej literaturze antyutopijnej opiera się na dwóch podstawowych filarach: śmierci i władzy. Posiadający władzę manipulują podwładnymi, grożąc im śmiercią, utrzymując tym samym społeczeństwo pod swoją brutalną kontrolą. Śmierć staje się jednak najlepszym sposobem ucieczki antyutopijnych bohaterów od ogłoszonego przez władze „obowiązkowego szczęścia dla wszystkich”. Według autora antyutopijni święci oraz cała antyutopijna hagiografia demonstrują sarkastyczne podejście do śmierci i życia w tego typu społeczeństwach.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Стоянова, І. Д. "Семантичний простір концепту народ у дискурсі антиутопії (зіставний аспект)." Studia germanica et romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання 6, no. 1 (16) (2009): 109–19.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Науменко, Тамара, and Ксения Секретарева. "Китайская система социального кредита: антиутопия или фактор общественного благополучия?" Journal of Social Policy Studies 20, no. 3 (December 20, 2022): 419–32. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2022-20-3-419-432.

Full text

Abstract:

В статье анализируется китайская система социального кредита – цифровая социотехническая технология, оценивающая надежность людей, компаний, общественных организаций и государственных учреждений в Китае с помощью механизмов поощрений-наказаний и ставящая перед собой цель стимулирования честного и законопослушного поведения китайских граждан для повышения уровня доверия и качества жизни китайского общества. Рассматривается эволюция систем социального скоринга в Китае в исторической ретроспективе, начиная с архивных систем времен династии Хань, заканчивая ближайшим предшественником социального кредитования – «файлами морали». Описывается проект социального кредита, принятый в 2014 г. и его цели. Показано, что китайское правительство рассматривает систему как инструмент для борьбы с социальными проблемами общества, особенно в таких чрезвычайных ситуациях, как COVID‑19. В статье «система» понимается как категория социальной стратификации, и как фактор усугубления неравенства, поскольку люди, обладающие более высоким уровнем образования и высоким статусом, быстрее адаптируются к инициативам системы социального кредита. К негативным аспектам технологии в том числе относятся недостаточная проработка инструментов, позволяющих обращаться людям с низким рейтингом за помощью, отсутствие правовой защиты персональных данных, а также несоразмерность санкций по отношению к правонарушениям. Делается вывод о том, что данный механизм позволяет государству с помощью позитивного подкрепления через косвенные стимулы манипулировать гражданами с целью их бессознательных действий в пользу установленного социального идеала. Несмотря на негативную оценку китайской системы социального кредита со стороны западных исследователей как нарушающей демократические права граждан, система встречает поддержку большей части населения КНР, которое склонно отказаться от конфиденциальности в пользу общественной безопасности. Отмечено, что причинами популярности систем социального кредитования в Китае наряду с культурными и историческими предпосылками являются цензура и государственная пропаганда.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Ушакова, Е. В. "Methodological potential of the dystopia genre in the development of students' reading competence." Management of Education, no. 1(47) (May 5, 2022): 60–68. http://dx.doi.org/10.25726/t6617-1052-9100-f.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются характерные черты антиутопий и анализируются причины их популярности среди студентов. Обозначен круг проблем, затронутых в этих произведениях, и намечены возможности обращения к данному жанру в обучении, его значительный потенциал в формировании читательской компетентности студентов. Отмечается, что в современной ситуации, когда происходит падение интереса к чтению, именно данный жанр может помочь увлечь обучающихся в мир литературы. Немаловажным аспектом является и использование на занятиях элементов сопоставления произведений современного кинематографа и художественной литературы, выявление схожих сюжетных особенностей и проблематики, что способствует развитию критического мышления. Разработаны вопросы и задания, рекомендации по работе на занятиях по истории литературы в колледже и вузе, определены условия и этапы проведения семинаров и дискуссий. Представлены пути решения проблемы повышения интереса студентов к изучению творчества русских и зарубежных писателей. Предложенные для анализа романы-антиутопии затрагивают проблемы свободы и независимости личности, обретения ценностных ориентиров, роли прогресса и господства современных научных технологий в развитии человечества как наиболее близких для молодого поколения в поисках самоопределения. The article discusses the characteristic features of dystopias and analyzes the reasons for their popularity among students. The range of problems raised in these works is outlined, and the possibilities of turning to this genre in education, its significant potential in shaping the reading competence of students are outlined. It is noted that in the current situation, when there is a drop in interest in reading, it is this genre that can help to captivate students into the world of literature. An important aspect is the use in the classroom of elements of comparing modern cinema and fiction works, the identification of similar plot features and issues, which contributes to the development of critical thinking. Questions and assignments, recommendations for work in the history of literature classes at colleges and universities have been developed, conditions and stages for holding seminars and discussions have been determined. The ways of solving the problem of increasing the students’ interest in the study of the work of Russian and foreign writers are presented. The dystopian novels proposed for analysis touch upon the problems of freedom and independence of the individual, obtaining value orientations, the role of progress and the dominance of modern scientific technologies in the development of mankind as the closest for the younger generation in search of self-determination.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Туряниця, В. "Світ навколо нас. Жанр антиутопії в старшій школі: вивчаємо вперше..." Зарубіжна література в школах України, no. 11, листопад 2019 (2019): 41–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Боровець, Т. П. "Особливості розвитку антиутопії в радянській літературі в період тоталітарного режиму." Філологічні трактати 1, no. 3/4 (2009): 22–26.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Pogrebnyak, O. "The Problem of Language in Modern Belarusian Dystopias." Mìžnarodnij fìlologìčnij časopis 11, no. 4 (November 25, 2020): 45–50. http://dx.doi.org/10.31548/philolog2020.04.045.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Khafizova, Natalia. "Anti-utopia and awful as culture shadow." Bulletin of PNRPU. Culture. History. Philosophy. Law, no. 4 (2017): 82–89. http://dx.doi.org/10.15593/perm.kipf/2017.4.10.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Кузнецова, Ю. А. "Традиция антиутопии в драме Гао Синцзяня "Другой берег"." Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 13. Востоковедение. Африканистика, вып. 4 (2014): 88–99.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Sharapenkova, Natalia, Anna Meshkut, and Elena Tupikova. "«TRUTH SERUM»: KAREN BOYE’S SWEDISH ANTI-UTOPIAN NOVEL KALLOCAIN." Studia Humanitatis 15, no. 2 (August 2020): 31–39. http://dx.doi.org/10.15393/j12.art.2020.3565.

Full text

Abstract:

The relevance of the present article is related to the urgent problem in Humanities (cultural studies, philology and sociology): characterization of anti-utopia that emerged in the ХХ and the XXI centuries, and its various national modifications. The purpose of the article is to define typical features of the anti-utopia in the Scandinavian novel Kallocain written by a Swedish writer Karin Boye and draw some parallels with Yevgeny Zamyatin’s novel We. The article proves the following thesis: the majority of the specific characteristics of anti-utopia are based on the category of the chronotope. The basic methods of the research were descriptive analytical method, comparative typological method, summarization, cultural-historical method, motive analysis, and content analysis of the text. The model of state-building is implemented in the artistic space of both novels. This model is presented as an ideal one; however, a closer look shows that it is the model of the totalitarian system of government: the states are isolated from the surrounding world which is presented in the novels as alien and hostile. Order, stability, and equality prevailing in the World Empire (Boye) and the United State (Zamyatin) are pushed to their grotesque limits and lead to the universal equalization of the citizens, and the governmental control of all the aspects of human life, including the intimate sphere.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Denisova, L. V. "ONTOLOGICAL FOUNDATIONS OF MODERN ANTI-UTOPIA." Review of Omsk State Pedagogical University. Humanitarian research, no. 25 (2019): 14–17. http://dx.doi.org/10.36809/2309-9380-2019-25-14-17.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Vetrov, S. A., and D. V. Konishevsky. "Digital twin as dystopia’s incarnation." Alma mater. Vestnik Vysshey Shkoly, no. 5 (May 2019): 69–72. http://dx.doi.org/10.20339/am.05-19.069.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Odegova, Kseniya. "Dystopia in Animation Films: the Origins and Development of the Genre." Ideas and Ideals 11, no. 3-2 (September 24, 2019): 443–55. http://dx.doi.org/10.17212/2075-0862-2019-11.3.2-443-455.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Стасюк, Дмитро Сергійович. "Жанр антиутопії в західноєвропейському та американському кінематографі 1926–1968 років. Витоки, формування, розвиток." Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, no. 21 (December 14, 2017): 103–9. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.21.2017.220989.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Линтвар, О. М., and Ю. М. Плетенецька. "ПЛЕТЕНЕЦЬКА Ю. М. КВАЗІРЕАЛІЇ В РОМАНІ-АНТИУТОПІЇ ДЖОРДЖА ОРВЕЛЛА «1984» У ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ ВИМІРІ." Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), no. 12 (January 14, 2020): 117–20. http://dx.doi.org/10.24919/2663-6042.12.2019.189262.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Забава, Ірина. "СИМВОЛІЗМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ ТВОРУ ВІЛЬЯМА ГОЛДІНГА «ВОЛОДАР МУХ»." Молодий вчений, no. 1 (101) (January 31, 2022): 91–95. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-20.

Full text

Abstract:

У статті описаний часто парадоксальний символізм роману у різних літературних жанрах. Звернено увагу на те, що у творі присутні теорії відомого психоаналітика Зигмунда Фрейда про те, що людський розум завжди знаходиться у стані війни між різними імпульсами ( ід, его, супер-его). З’ясовано, що роман має ознаки притчі,так як є приклади алюзій на біблійні тексти. Також його можна характеризувати як антиутопію ізоляції через поєднання у собі утопічної традиції та робінзонади. Доведено, що значна частина роману є алегоричною у політичному, соціальному, релігійному та психологічному планах , так як кожен персонаж чи предмет твору – наділений значним символічним значенням. Актуальність дослідження зумовлена тим, що роман «Володар мух» В. Голдінга не був об’єктом дослідження символіки тексту у різних жанрових різновидах літератури, яке проводилося у цій роботі. Об’єктом дослідження є текст роману В. Голдінга «Володар мух».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Волков, Валерий Вячеславович, and Наталья Васильевна Волкова. "LITERARY UTOPIA AND DYSTOPIA: THE PECULIARITIES OF GENRES, THE ASPECTS OF HERMENEUTIC RESEARCH." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, no. 3(66) (November 6, 2020): 26–40. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2020.3.026.

Full text

Abstract:

Цель данной работы - уточнить жанровую специфику британских и российских литературных антиутопий. В центре внимания авторов, с одной стороны, жанрово-теоретический анализ утопий, с другой стороны, анализ содержания и структуры базового дуального концепта «Время: настоящее - возможное будущее» и концептов, смежных с ним. Ключевые концепты интерпретируются по процедурам, использующимся в филологической герменевтике. В результате исследования выявлены отличительные особенности британских и российских антиутопий. Аксиологическое основание «британской» дистопии - стабильность и упрощенность, что каузирует застылость в рамках линейного времени. «Российская» дистопия в романе Ефремова основывается на идеях коммунизма, которые оказалось невозможным реализовать. Рассказ Чехова «Пари» строится в традициях «духовного реализма», центрирует внимание на соотношении секулярного и религиозного путей к «совершенному человеку». The purpose of the article is to clarify the genre characteristics of the British and the Russian dystopian fiction. The work is focused, on the one hand, on the genre and theory analysis of utopias and, on the other hand, on the content and structure analysis of the main binary concept «Time: the Present and the Possible Future», as well as related concepts. The key concepts are interpreted according to the procedures used in the philological hermeneutics. The distinctive features of the British and the Russian dystopias are revealed. The axiological essence of the «British» dystopia is stability and simplicity leading to stagnation within linear time. The «Russian» dystopia in Efremov’s novel is based on the ideas of communism impossible to implement. Chekhov’s short story «The Bet» is based on the traditions of «spiritual realism» and focuses the reader’s attention on the correlation of the secular and religious paths to the «perfect human being».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Davletshina, Leila Khasanovna. "Mythological World Model in M. Kabirov’s Anti-Utopia “Китап (The Book)”." Filologičeskie nauki. Voprosy teorii i praktiki, no. 8 (July 2021): 2332–36. http://dx.doi.org/10.30853/phil210401.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Garipova, G. T., and I. A. Kostyleva. "METAPOETICS OF ANTI-UTOPIAN FICTION AT THE TURN OF THE XX CENTURY." Учёные записки Петрозаводского государственного университета 178, no. 1 (January 2019): 20–29. http://dx.doi.org/10.15393/uchz.art.2019.265.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Антиутопія'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles