Log in

Relevant bibliographies by topics / Антична цивілізація / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Антична цивілізація.

Journal articles on the topic 'Антична цивілізація'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 30 journal articles for your research on the topic 'Антична цивілізація.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Ставнюк, В. "Ахейська (Мікенська) цивілізація (З циклу "Антична цивілізація")". Історія в школах України, № 1 (2007): 47–50.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Тарасевич, В. "Антична цивілізація: давньогрецькі витоки і Крито-Кікладський авангард". Економічна теорія, № 1 (2020): 57–76.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Тарасевич, В. "Антична цивілізація: еволюція Мікен і революція "темних віків"". Економічна теорія, № 4 (2020): 25–44.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Тарасевич, В. "Антична цивілізація: давньогрецькі витоки і Крито-Кікладський авангард". Економічна теорія, № 1 (2020): 57–76.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Тарасевич, В. "Антична цивілізація: еволюція Мікен і революція "темних віків"". Економічна теорія, № 4 (2020): 25–44.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Ставнюк, В. "Греція ХІ - ІХ ст. до н.е. З циклу "Антична цивілізація"". Історія в школах України, № 3 (2007): 46–50.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Tarasevych, Viktor. "Antique civilization: the birth of a polis state." Ekonomìčna teorìâ 2022, no. 1 (2022): 5–25. http://dx.doi.org/10.15407/etet2022.01.005.

Full text

Abstract:

This article continues the series of publications on the universum evolution of ancient civilization, its subcivilizations and is devoted to the consideration of controversial socio-economic and political processes in the Athenian area of Ancient Greece in the second half of the 8th - the first half of the 4th century. BC e. Attention is focused on the characteristics of the important stages of state formation in Athens. It is shown that the accelerated development of market and commodity-money relations in the 7th - 6th centuries. BC e., catalyzed, among other things, by the great colonizatio

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Кудря, Ігор Георгійович, та Олександр Іванович Конюшевський. "ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ АНТИЧНОЇ АРХІТЕКТУРИ". Culturological Almanac, № 2 (15 серпня 2024): 180–84. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.21.

Full text

Abstract:

Античний філософський дискурс та антична архітектура набули світового значення і стали вершиною розвитку еллінської цивілізації. У статті розглянуто взаємозв’язок між античною філософією та архітектурою. Шляхом використання структурного, концептуального та історичного аналізу грецької архітектури з’ясовано, як античні філософські підходи вплинули на її становлення. У дослідженні проаналізовано різні аспекти античної архітектурної форми та змісту, а також їх співвідношення з різними античними філософськими концепціями та принципами, зокрема золотим перетином, пропорцією чисел, а також описано д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Ставнюк, В. "Греція в архаїчний період. Утворення античного грецького поліса. З циклу "Антична цивілізація"." Історія в школах України, № 4 (2007): 37–41.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Tarasevych, Viktor. "Ancient civilization: Mycenaean evolution and the revolution of Dark Ages." Ekonomìčna teorìâ 2020, no. 4 (2020): 25–44. http://dx.doi.org/10.15407/etet2020.04.025.

Full text

Abstract:

This article continues the series of publications devoted to the universum evolution of ancient civilization and its sub-civilizations. The author analyzes the evolution of the Mycenaean civilizational area and the revolutionary changes of the dark ages. It is shown that the Mycenaean civilizational range, like Crete-Cyclades, belongs to the Middle subtype of the Eastern type of social evolution; however, unlike the latter, the coastal and inland continental subareas are quite clearly identified. With the prevalence of their common Middle-East-West (MEW) characteristics, the first component ha

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Tarasevych, Viktor. "Antique civilization: ancient greek sources and crito-cycladian vanguard." Ekonomìčna teorìâ 2020, no. 1 (2020): 57–76. http://dx.doi.org/10.15407/etet2020.01.057.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Ставнюк, Віктор Володимирович. "Криза патріархального укладу в Аттиці та пошуки шляхів її подолання. "Кілонова смута". З циклу "Антична цивілізація"". Історія в школах України, № 9 (2008): 51–53.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

СУР’ЯК, Микола. "ТРАГЕДІЯ КАССАНДРИ В РЕЦЕПЦІЇ ЕСХІЛА ТА ЛЕСІ УКРАЇНКИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 175–81. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.27.

Full text

Abstract:

У статті розглядається питання рецепції міфологічних образів у творчості Лесі Українки на основі драматичної поеми «Кассандра». Висвітлено формування образу Кассандри в античній літературі, а пізніше давньогрецькими і римськими трагіками. Але у жодному творі Кассандра не є центральним персонажем, цей образ не грає основної ролі в розвитку сюжетної дії. Антична Кассандра покірна долі, пасивна, вона не в силах змінити ні свою долю, ні долю оточуючих. Звернута увагу на своєрідність інтерпретації цього образу у європейському літературному просторі. Акцентується увага на психологічних аспектах обра

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Ставнюк, Віктор Володимирович. "Аттика в період "темних століть" і на початку архаїчного періоду. "Синойкізм Тесея". З циклу "Антична цивілізація". Стаття шоста". Історія в школах України, № 4 (2008): 46–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Гуров, С. Ю. "ЕВОЛЮЦІЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ В АНТИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (2019): 57–68. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-57-68.

Full text

Abstract:

Антична література близька сучасному читачеві своїм гуманістичним змістом. Поняття про цінність людини, гармонійний розвиток її духовних і фізичних сил, розуміння поєднання свободи людини і порядку в суспільстві, закон, який встановлює норми життя природи, людини і суспільства – всі ці поняття були створені європейською античністю. Антична Греція була колискою європейської цивілізації і культури, де були закладені духовно-моральні цінності, які знайшли свій розвиток у багатьох народів Європи, стала їхнім спільним надбанням і основою всієї європейської культури. Література Стародавнього Риму ви

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Лазоренко, Сергій, Микола Чхайло та Антон Власенко. "АТЛЕТИЧНЕ ПЛАСТИЧНЕ ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО У РОБОТАХ АНТИЧНИХ СКУЛЬПТОРІВ". Education. Innovation. Practice 11, № 7 (2023): 64–70. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i7-009.

Full text

Abstract:

Пластичне образотворче мистецтво Античних цивілізацій підпадало під вплив політеїстичних теософських аспектів їхньої релігії. Характерними ознаками останньої були: велика кількість божественних субстанцій, які нічим не відрізнялися від звичайних людей, за виключенням лише божественної гіпертрофовано-м’язової тілесності, яка відзначалася досконалістю і до якої прагнув кожен Античний еллін, слідуючи давньогрецькому естетичному принципу – калокагатії, яку сповідували і небожителі з Олімпу. Тому митці, які обробляли мармур, намагалися як найкраще передати божественну естетику досконалої тілесності

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Ставнюк, В. "Актуальні питання дослідження античної цивілізації". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 82/84 (2006): 81–82.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Мамедзаде, Гусейн. "Античне місто Барда". Grani 26, № 2 (2023): 133–37. http://dx.doi.org/10.15421/172338.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена міській цивілізації в Барді. Автор дає відомості про історію Барди та археологічні розкопки. Наукові дослідження доводять, що Барді 3000 років. Історичні відомості про місто подають античні та середньовічні автори. Археологічні матеріали підтверджують відомості цих авторів. Археологічна експедиція Барди досягла успіху особливо в останнє десятиліття. Успішні результати дозволяють точно говорити про історію Барди. Барда, відома в історичних джерелах як Парда, Барза, Партав, Берда, Харум, Фірузабад, а також має значення «знову», «місто чаш і глечиків», «вузька річка», «міс

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Прокопенко, Олексій Володимирович, та Кирило Дмитрович Подніглазов. "КУЛЬТУРА ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА У РІЗНІ ЕПОХИ". Ukrainian Art Discourse, № 1 (31 березня 2025): 165–70. https://doi.org/10.32782/uad.2025.1.17.

Full text

Abstract:

У статті розглядається культура як визначальний чинник розвитку суспільства, впливаючи на всі сфери його життя – від освіти і науки до політики та економіки. Культура є основою існування та розвитку будь-якого суспільства. Вона визначає моральні, етичні, соціальні та духовні орієнтири, які впливають на всі сфери життя людини. Культура формує ідентичність нації, сприяє соціальній згуртованості та виступає двигуном прогресу. У різні історичні періоди культура виступала як рушійна сила прогресу, змінюючи спосіб мислення та соціальні структури. Від античної цивілізації, яка заклала основи філософі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Федотова, О. В., та А. І. Жукова. "Праця та дозвілля в історіософській перспективі: проблема співвідношення". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.958.

Full text

Abstract:

Стаття спрямована на дослідження співвідношення праця-дозвілля через звернення до основних інтелектуальних традицій і трансформацій, які визначили ідейний зміст праці й дозвілля в західній цивілізації. Проілюстровано, що в історичному розгляді ці поняття розташувалися в тріадній схемі «фізична праця – дозвілля – праця духовна». Досліджено сутнісні й аксіологічні характеристики праці й дозвілля, які визначаються в площині культурних інтерпретацій. Зміни в семіотиці культури є детермінантами зрушення до нових духовних пошуків, які відбиваються в соціальній діяльності кожної епохи. Так, зазначено

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Пантелєєва, І. А. "Симбіоз грецької й римської цивілізацій як результат антагоністичної взаємодії античних культур". Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка, № 3 (27); Ч. 1 (2009): 51–55.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Гамалія, К. "Розвиток знань за часів античності: наука і техніка Давнього Риму". Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, № 31 (10 грудня 2014): 34–41. https://doi.org/10.31866/2410-1176.31.2014.158886.

Full text

Abstract:

У статті аналізується стан науки і техніки у Давньому Римі як покажчик рівня античної цивілізації. Підкреслено, що наукові знання в Римі не досягли того високого рівня, на якому вони перебували у Давній Греції. Проте римляни мали цінні розробки у техніці, зокрема в галузі містобудівництва і зведення інженерних споруд утилітарного призначення. Ці здобутки широко застосовувались у подальшому формуванні середньовічних міст Європи та по сьогодні не втрачають актуальності у містобудівельній практиці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

М.Б., Столяр. "ФІЛОСОФСЬКИЙ ЕПОС С. ПРОЛЕЄВА «ЄЛЕНА ПРЕКРАСНА» ЯК ПРОСТІР ЗУСТРІЧІ АНТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ". Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди "Філософія" 1, № 47 (2016): 109–20. https://doi.org/10.5281/zenodo.164600.

Full text

Abstract:

S. V. Proleev’s philosophic epos «Helen the Beautiful: the Tragedy of Beauty» as the example of the hermeneutic approach to the antique culture is under analysis in this article. The author underlines the actuality of the Antiquity as one of the sources of the modern European culture. The universal problems of human being are pointed out: the resolve of these problems is based upon the material of the modern philosophic mythopoetics. The author of the article makes attempt to find in the text of the book the allusions to the ancient artifacts, to discover the creative sense of philosophic myth

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Дранніков, А. О. "Дихотомія «герой/монстр» в античній та середньовічній парадигмі: до витоків західноєвропейського розуміння самотності". Literature and Culture of Polissya 110, № 24f (2024): 123–34. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2024-24f-110-123-134.

Full text

Abstract:

У статті представлено один із можливих підходів до концептуалізації феномену самотності в західній світоглядній парадигмі в діахронічному аспекті. Запропонованою хронологічною точкою відліку для аналізу постає доба Античності. Ключову роль у розумінні самотності відіграє теза Арістотеля про над- або не(до)-людську природу усамітнення, що кодує образну дихотомію героїв і монстрів. На думку автора статті, саме самотність є основним поетикальним фактором, що зумовлює внутрішній онтологічний зв’язок у межах зазначеної бінарної опозиції. Встановлено, що образи героя та монстра постають як взаємозум

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Сковронський, Богдан Володимирович. "ФОРМУВАННЯ ЦИКЛУ «СЕМИ ВІЛЬНИХ МИСТЕЦТВ» В АНТИЧНІЙ КУЛЬТУРІ: ЗНАННЯ ЯК ІНТЕНЦІЙНИЙ ПРЕДМЕТ". Culturological Almanac, № 2 (16 серпня 2024): 299–305. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.35.

Full text

Abstract:

У роботі йдеться про те, що знання протягом усієї історії людської цивілізації було нерозривно пов’язане з досвідом. У цьому сенсі пізнати що-небудь – означає не що інше, як набути певного досвіду. Саме набутий досвід фіксується у свідомості людини як знання про певний предмет. Закріплення досвіду, як випливає зі сказаного, є ключовим чинником у формуванні знання як специфічної форми людської свідомості. Останнє є також передумовою іншої важливої функції, яка є ключовою як для збереження знання, так і для функціонування його у суспільстві – передавання знання. У цьому сенсі чим більшою мірою ф

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Ясь, Олексій Васильович. "Війна у проєкціях і конструкціях історичного часу". Вісник НАН України, № 4 (28 квітня 2023): 62–71. http://dx.doi.org/10.15407/visn2023.04.062.

Full text

Abstract:

Висвітлено представлення війни у найголовніших темпоральних конструкціях від доби античної історіографії до сучасності. Наголошено, що війна посідала особливе місце у всіх проєкціях і конструкціях історичного часу, оскільки генерувала масштабні трансформації всіх воюючих суспільств. Класична історіографія запропонувала багатоманітне осмислення війни як добірки повчальних прикладів для людського Ratio; культу героїзму та пантеону слави; розриву еволюційного плину чи поступового руху історії або, навпаки, пришвидшення його темпів у світлі факторного аналізу; кривавої ціни, яку вимушено сплачує с

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Bilodid, Volodymyr. "Платонізм та арістотелізм як джерело відмінностей внутрішньої форми християнських традицій Західної Європи та Візантії доби Середньовіччя. Стаття 2." Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (2022): 18–57. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2022.2.1.2.

Full text

Abstract:

У статті досліджується ставлення візантійців до давньогрецької філософії загалом, а насамперед – до вчень Платона і Арістотеля. Показано, що у Візантії, на відміну від Західної Європи, була не одна, а дві філософії, які співіснували поруч одна з одною, як «статті в енциклопедії» (І. Мейєндорф), а саме: антична філософія світських інтелектуалів-гуманістів, з одного боку, парадигмальна для візантійської цивілізації філософія святоотчого православного традиціоналізму – з іншого. Та була «струмком», ця – рікою; та була наскрізь книжною, а ця – досвідною. У статті з’ясовується ставлення до платоніз

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Bilodid, Volodymyr. "Платонізм та арістотелізм як джерело відмінностей внутріш-ньої форми християнських традицій Західної Європи та Візантії доби Середньовіччя". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (2021): 111–39. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.1.07.

Full text

Abstract:

В статті досліджуються особливості відношення в Західній Європі та Візантії до грецької філософії в контексті історичного розгортання полярності ментальностей і культур античної Греції та античного Риму, з одного боку, філософських вчень Платона/Плотіна та Арістотеля – з другого. Показано, що ці полярності в перетворених формах проявилися в розділенні середньовічної Європи на християнський Схід (грекомовну та «грекодумаючу» Візантію), як прямого спадкоємця грецької культури, і на християнський Захід, як прямого спадкоємця латинської культури. Засвоєння тут і там християнства через «фільтри» рі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Федь, Володимир, Ігор Федь та Катерина Гордеева. "ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ПРОФЕСІЙНОГО СПОРТУ АНТИЧНОГО РИМУ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(103) (14 липня 2023): 198–206. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1(103)2023.284562.

Full text

Abstract:

Модерні наукові праці, які пов’язують основи сучасної фізичної культури та її найвищого рівня – професійного спорту – не з олімпійським рухом античної Греції, а з гладіаторськими боями в Давньому Римі, мають поважну історію та логічно несуперечливі. Згаданий потенціал доцільно використати у практиці НУШ для розвитку компетентностей, які допоможуть учням гідно подолати складнощі реального життя. Незважаючи на те, що в історичних джерелах нічого не зазначено про власне методику тренувань гладіаторів, завдяки використанню педагогічної реконструкції можливо відновити римське бойове мистецтво через

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Гулаткан, Т. "Витоки концепції прав людини". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 329–35. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1641.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз формування основ прав людини в ранніх юридичних текстах і філософських думках. Оскільки концепція прав людини сягає ще самого світанку людської цивілізації, вона закріплена в усіх великих релігіях світу. На перший погляд це поняття видається таким, що асоціюється із сучасним світом, проте його витоки зустрічаються дуже глибоко у вічності. У всьому світі основні релігії, незважаючи на різницю в їх змісті, мають гуманістичну точку зору, яка підтримує права людини. Основи прав людини також укорінені в античній думці й у філософських концепціях природного права та п

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!