To see the other types of publications on this topic, follow the link: Апаратна система.
Journal articles on the topic 'Апаратна система'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Апаратна система.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Глазок, Олексій Михайлович, та Владислав Володимирович Левчук. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ЖЕСТАМИ". Actual Problems in the System of Education: General Secondary Education Institution – Pre-University Training – Higher Education Institution, № 1 (2 вересня 2021): 105–8. http://dx.doi.org/10.18372/2786-5487.1.15837.
Full textAbstract:
У статті розглянуто задачу розпізнавання жестів людини для керування комп’ютерними пристроями. Запропоновано застосування таких систем у навчальному процесі, а також для керування рухом безпілотного літального апарату.
2
Khalikov, Volodymyr, Anatolii Zhernosekov, Alexander Shatan та Andrii Mukha. "ФОРМУВАННЯ ВОЛЬТ-АМПЕРНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЖЕРЕЛ ЖИВЛЕННЯ ЗВАРЮВАЛЬНОЇ ДУГИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-78-84.
Full textAbstract:
Актуальними є дослідження щодо поліпшення ефективності технології дугового зварювання та функціонування обладнання. Розглянута теоретична й апаратна реалізація зворотних зав’язків систем управління трифазними дуговими випрямлячами для належного формування їхніх вольтамперних характеристик і модифікацій зворотних зв’язків систем. Розроблена універсальна й компактна система управління дуговими випрямлячами з можливістю її застосування в установках для зварювання в середовищі інертних і активних газів.
3
Gubarev, Vyacheslav, Viktor Volosov, Nikolay Salnikov, Vladimir Shevchenko, Sergiy Melnychuk та Lyubov Maksymyuk. "СИСТЕМА ТЕХНІЧНОГО ЗОРУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАЄМНОГО ПОЛОЖЕННЯ КОСМІЧНИХ АПАРАТІВ ПРИ ЗБЛИЖЕННІ ТА СТИКУВАННІ". Science and Innovation 17, № 2 (2021): 50–63. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.02.050.
Full textAbstract:
Вступ. У країнах-лідерах космічної галузі інтенсивно ведуться роботи зі створення сервісних космічних апаратів для інспекції та обслуговування некооперованих космічних апаратів, які не оснащено спеціальними засобами для стикування. Застосування оптичних систем, так званих систем технічного зору, визначення положення дозволяють здійснити автоматичне зближення і стикування з некооперованим космічним апаратом. Проблематика. На сьогодні проблема розпізнавання за відеозображенням взаємного положення космічних апаратів при зближенні і стикуванні, ще не має ефективного розв’язання. Під ефективністю розуміється виконання технічних вимог до бортової системи технічного зору за точністю та швидкодією при допустимих обсягах обчислень і збереження інформації. Тому актуальним є побудова системи технічного зору, створення відповідного математичного, алгоритмічного та програмного забезпечення з перевіркою запропонованих рішень у стендових випробуваннях. Систему призначено для автоматичного зближення і стикування з некооперованим космічним апаратом. Мета. Розробка науково-технічних основ побудови системи технічного зору та методів розв’язання задачі визначення положення космічного апарата відносно некооперованого космічного апарата, створення математичного опису процесу зближення та стиковки, а також програмно-алгоритмічного забезпечення системи технічного зору, що задовольняє задані вимоги. Матеріали й методи. Використано методи фільтрації та обробки цифрових зображень, комп’ютерної графіки, динаміки космічних апаратів, методи еліпсоїдального оцінювання стану нелінійних динамічних систем, методи розв’язування систем нелінійних рівнянь, методи теорії графів та навчання. Результати. Створено математичне, алгоритмічне та програмно-технічне забезпечення системи технічного зору для визначення положення та орієнтації космічного апарата відносно некооперованого космічного апарата, придатне для практичного застосування. Висновки. Проведені випробування системи технічного зору на стенді показали працездатність запропонованих науково-технічних рішень та можливість використання їх на практиці.
4
Ozerchuk, І. "Принципи реалізації Bluetooth 5.2: апаратна реалізація." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (31 березня 2022): 36–42. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-06.
Full textAbstract:
У статті розкрито принципи реалізації Bluetooth 5.2 з точки зору апаратної реалізації. Описано еволюцію технології Bluetooth, наведено інноваційні функції Bluetooth 5.2, визначено основні переваги. Розкрито механізм встановлення зв’язку та описано етапи реалізації останнього. Запропоновано алгоритм формування з’єднання точка-точка за технологією Bluetooth з детальним описом процесу. Охарактеризовано стек протоколів Bluetooth. Визначено функціональну приналежність кожного протоколу та описано принцип взаємодії поміж протоколами. Наголошується, що в умовах сьогодення, низка сучасних компаній інтегрували основні функції широкої смуги Bluetooth в апаратне забезпечення, інші компанії, надають інтерфейс керування хостом. Підкреслено, що система на основі ARM для реалізації Bluetooth передачі у своєму складі має низку додаткових компонентів з’єднаних поміж собою шиною даних. Схематично представлено взаємодію апаратного забезпечення Bluetooth з встановленням функціональних зв’язків. Обґрунтовано принцип реалізації шифрування даних (функція потокового шифру) в апаратному забезпеченні. Наголошується, що застосування функції потокового шифру в апаратному забезпеченні знімає безперервне навантаження з процесора по бездротовому каналу під час передачі даних, а реалізація механізму генерації ключів та аутентифікації в апаратному (а не програмному) забезпеченні призводить до швидшого часу підключення та мінімізації споживання енергії. Запропонована архітектура системи для реалізації апаратного забезпечення Bluetooth 5.2 з урахуванням функції крипто захисту, описано потоки зв’язків на базі системи та описано кожен наявний функціональний блок з відокремленням власної приналежності та виконуваних завдань. Описано широту спектру застосування Bluetooth 5.2 з виділенням таких сфер як: розумні пристрої; засоби масової інформації (телебачення, радіомовлення); подвійна трансляція (функція подвійної трансляції, допомагає у передачі ідентичної інформації через обладнання LE Audio та дубль через гарнітуру Bluetooth або відповідний мобільний додаток, це може значно заощадити час та енергію); багатомовний переклад у режимі реального часу (дана функція зручна при спілкуванні на різних мовах, чи прослуховуванні інформації різними мовами).
5
Beregovska, Kh V., та V. M. Teslyuk. "Моделі адаптивної системи розумного будинку на базі мереж петрі та моделей Маркова". Scientific Bulletin of UNFU 34, № 6 (2024): 115–24. http://dx.doi.org/10.36930/40340616.
Full textAbstract:
Сучасні системи розумного будинку потребують активної взаємодії з її користувачем, що дає змогу забезпечити високий рівень комфорту його мешканців і економії енергоносіїв. Понад це, взаємодія має бути максимально непомітною та не нав'язливою для користувача системи розумного будинку, нагадувати у зручній формі про важливі події, допомагати або, в автоматичному режимі, вирішити побутові проблеми та ін. Для вирішення цієї технічної проблеми та врахування зазначеної вище множини функцій, було запропоновано апаратно-програмну технічну систему, що використовує спеціальні мікроконтролерні засоби з системою давачів і актюаторів, апаратні засоби зв'язку, розроблене програмне забезпечення, що містить моделі управління на підставі мереж Петрі-Маркова, які дають змогу опрацьовувати дані від давачів і визначати активності користувача, опрацьовувати їх за спеціальними алгоритмами та видавати керувальні сигнали на актюатори (виконавчі пристрої), які будуть, залежно від ймовірностей настання тих чи інших подій, вмикати чи вимикати побутові пристрої тощо. Окрім цього, моделі управління на підставі мереж Петрі-Маркова дають змогу враховувати ймовірнісні процеси в системах розумного будинку, що надзвичайно важливо для систем п'ятого рівня інтелектуалізації. Запропонований підхід дає змогу: виконати комплексний аналіз найрізноманітніших сценаріїв розвитку подій в системах розумного будинку; дослідити динаміку та надійність як всієї системи, так і окремих її складників ще на системному рівні проєктування; вилучити неоднозначні ситуації під час спрацювання розгалужених переходів; врахувати ймовірнісні процеси, якими так переповнені системи розумного будинку; здійснити декомпозицію довільного рівня. Розроблено моделі управління на підставі мереж Петрі-Маркова та проведено їх дослідження. У процесі аналізу цих моделей та їх дослідження побудовано графи досяжності станів системи для аналізованих сценаріїв функціонування системи розумного будинку. Отримані результати демонструють скінченність та досяжність усіх станів виконання сценаріїв з використанням розроблених моделей управління, здатність моделювання та опрацювання різних сценаріїв функціонування в адаптивній системі розумного будинку. Найважливішою особливістю запропонованого підходу є долучення функціональних компонент системи (сенсори і актюатори), які представляють апаратний складник системи, в модель управління на базі мереж Петрі-Маркова, внаслідок чого розроблено моделі якісно нового функціонального рівня. Подальші дослідження передбачають апаратну реалізацію адаптивної системи розумного будинку з використанням моделей управління на підставі мереж Петрі-Маркова та реалізацію програмного ядра засобами розроблених моделей.
6
Писарчук, Олексій, та Ілля Писарчук. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС КОНТРОЛЮ ДОСТУПУ ДО КРИТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЯМИ COMPUTER VISION". Science-based technologies 63, № 3 (2024): 225–33. http://dx.doi.org/10.18372/2310-5461.63.18948.
Full textAbstract:
В статті запропоновано програмно-апаратний комплекс контролю доступу до критичних об’єктів за технологіями Computer Vision. Апаратна складова реалізована на рівні проектних рішень. Програмна складова має практичну реалізацію. Технологічною основою програмної складової є методи, моделі та алгоритмі Computer Vision, доведені до конкретного програмного продукту. Реалізацію програмної компоненти здійснено мовою програмування Python та відповідних бібліотек з інтеграцією інформаційних потоків від декількох камер спостереження. Програмно-апаратний комплекс контролю доступу до критичних об’єктів базується на використанні технологій розподілених комп’ютерних систем та мереж. Приклад реалізації запропонованих рішень забезпечує функції контролю доступу автомобілів до паркувальних місць об’єктів критичної інфраструктури (торгівельно-розважальних центрів; спортивних / концертних майданчиків; закладів вищої освіти; житлових комплексів тощо); блокування незареєстрованих користувачів; виявлення порушників. Ідентифікація проводиться за номерними знаками та, за необхідності за іншими індикаторами. Особливість запропонованої розробки полягає у наступному. Система забезпечує контроль внутрішнього та зовнішнього периметру критичного об’єкта; відстеження об’єкту побудовано на використанні згорткової нейронної мережі YOLOv8, яка забезпечує об’єктову ідентифікацію в процесі Object Tracking за визначеною кількісттю кадрів; навчання мережі проведено за власним Dataset масивом. Розробка має практичне впровадження.
7
Алпатов, А., Е. Лапханов та О. Палій. "РОЗРОБКА КОНСТРУКТИВНОЇ СХЕМИ ТА ВИБІР ПАРАМЕТРІВ АЕРОДИНАМІЧНОЇ СИСТЕМИ ВІДВЕДЕННЯ КОСМІЧНИХ АПАРАТІВ РОЗРОБКИ ДП КБ «ПІВДЕННЕ» З ОРБІТИ". Science and Innovation 18, № 4 (2022): 55–63. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.04.055.
Full textAbstract:
Вступ. Для стабілізації середовища космічного сміття відпрацьовані космічні апарати та верхні ступені ракет-носіїв необхідно відводити з орбіти.Проблематика. Проведений аналіз надувних аеродинамічних систем відведення космічних апаратів з орбіти показав, що вони є ефективним засобом відведення космічних апаратів з орбіти на висотах до 800 км, однак мають певні недоліки: ймовірність пошкодження фрагментами космічного сміття через чутливість матеріалу оболонки, а також ймовірність електростатичного пробою.Мета. Розробка конструктивної схеми та вибір параметрів аеродинамічної системи відведення космічних апаратів, розроблених ДП «КБ «Південне», з орбіти.Матеріали й методи. Методи механіки космічного польоту, математичне моделювання задач проєктування.Результати. Розрахунки показали, що час відведення космічного апарату «Січ-2-1» із планованої орбіти складає близько 6,5 років при масі аеродинамічної системи відведення 9 кг, що складає 5% від маси зазначеного космічного апарата. Визначено, що у разі збільшення часу відведення космічного апарата «Січ-2-1» з планованої орбіти після завершення експлуатації до 25 років, масу аеродинамічної системи можна зменшити до 4,5 кг. При масі аеродинамічної системи відведення в 9 кг, межею ефективного застосування зазначеної аеродинамічної системи відведення є висоти від 730 до 750 км на близьких до кругових орбітах різної дислокації і висоти не більше 700 км в перигеї та 842 км в апогеї на малоеліптичних орбітах.Висновки. Виходячи із вимог ДП КБ «Південне» до масових і габаритних параметрів засобу відведення, було розроблено конструктивну схему і проєктний вигляд аеродинамічної системи відведення, що розгортається. Особливістю конструкції є компактність, що забезпечується застосуванням пружинних механізмів і маловитратних мікроелектродвигунів, що розгортають аеродинамічні елементи. Така конструкція займає незначний об’єм на космічному апараті «Січ-2-1»
8
КУЧЕРЕНКО, О. І., та Т. А. ВАКАЛЮК. "ОГЛЯД ТЕХНІЧНИХ ТА ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ КЕРУВАННЯ БПЛА". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(89) (2 липня 2024): 170–76. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.24.
Full textAbstract:
Стаття присвячена огляду технічних та програмних засобів керування безпілотними літальними апаратами (БПЛА), що є актуальною темою у сучасній робототехніці та авіаційній індустрії. Розвиток безпілотних літальних апаратів породжує попит на комплексні технології та програмне забезпечення, які забезпечують ефективне управління та навігацію цими системами. У статті розглядаються основні аспекти технічних засобів керування БПЛА, включаючи контролери польоту, сенсори, системи стабілізації, комунікаційні системи, апаратне та програмне забезпечення для управління рухом та збору даних. Описано характеристики апаратних засобів, що базуються на архітектурах FPGA, ARM, Atmel та Raspberry Pi. Проведено аналіз доступних програмних засобів керування БПЛА, а саме: ArduPilot, Multiwii, AutoQuad, LibrePilot, AuterionOS та розробки від Dronecode Community. В аналізі визначено сумісність програмних засобів з польотними контролерами. Окремо розглянуто системи управління високого рівня, які дозволяють розробникам створювати власні додатки та інтеграції для різноманітних завдань та додаткових функцій безпілотних літальних апаратів. Виконано порівняння систем управління високого рівня між собою за наступними критеріями: модульність структури, підтримка БПЛА різної конструкції, підтримка акроконтролю повітряного судна, підтримка багатоагентності, підтримка багатьох польотних платформ, плагіно-орієнтованість архітектури, використане проміжне програмне забезпечення, відкрите програмне забезпечення. Приведена у роботі порівняльна інформація програмних та апаратних засобів та систем високого рівня покликана спростити задачу остаточного вибору засобів керування БПЛА. Ця потреба виникає через зростання числа галузей, де використовуються безпілотні літальні апарати. Під час проведення дослідження виявлено існування великої кількості як технічних, так і програмних засобів керування БПЛА. Для проведення огляду були взяті найбільш відомі з них.
9
Зайцев, Даніїл, Олександр Азархов, Іван Сілі, Богдан Єфременко та Олена Балалаєва. "АВТОМАТИЗОВАНА IOT-СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ВИРОЩУВАННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ КУЛЬТУР". Біомедична інженерія і технологія 1, № 17 (2025): 16–28. https://doi.org/10.20535/.2025.17.327911.
Full textAbstract:
У статті розглянуто створення прототипу інтелектуальної системи моніторингу та оптимізації параметрів вирощування мікроорганізмів у лабораторних умовах. Згідно останніх даних, на 2018 рік у світі налічувалося 27 мільярдів пристроїв з IoT, всього за 7 років ця кількість зросла до 75 мільярдів. Дана технологія вже почала відігравати важливу роль у автоматизації всіх галузей виробництва завдяки розширеним можливостям з’єднання приладів за допомогою мережі інтернет. Враховуючи це, а також успішні приклади інтеграції інтернету речей у сфері охорони здоров’я постає питання подальшого впровадження даної технології у сферу мікробіології. Запропонована у даній роботі система базується на технології IoT та здатна проводити моніторинг та аналіз температури, вологості, кислотності, концентрації вуглекислого газу та кисню, освітленості. Завдяки системним та програмним можливостям мікроконтролерної плати ESP32 система також надає можливості відстеження часу інкубації до необхідної фази росту мікроорганізмів у рамках дослідження або технологічного процесу. Апаратна реалізація концепту прототипу була здійсненна завдяки безкоштовному сервісу системи автоматизованого проектування TinkerCAD; програмне забезпечення створено в інтегрованих середовищах розробки Arduino IDE та Visual Studio Code; корпус розроблено у програмному забезпеченні Fusion360. Основними компонентами системи є мікроконтролерна плата ESP32, високоточний цифровий датчик температури AHT10 від ASAIR, аналоговий pH-метр від DFRobot, модуль датчика якості повітря MQ-135, електрохімічний сенсор кисню MIX8410 та фоторезистор. Завдяки здійсненню моніторингу параметрів вирощування мікроорганізмів у реальному часі та передачі даних через підключення до Wi-Fi система полегшує розширений контроль і подальшу оптимізацію культивування. Запропонована у даній статті система моніторингу підкреслює практичне застосування IoT приладах культивування, пропонуючи високу точність і повторюваність результатів для підвищення ефективності процесу культивування мікробіологічних культур
10
Кузавков, Василь, В’ячеслав Солодовник та Юлія Болотюк. "ПОБУДОВА ПЕРЕВІРНОЇ ТЕСТОВОЇ ПОСЛІДОВНОСТІ ДЛЯ ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ОБ’ЄКТІВ З ВБУДОВАНИМ ПРОГРАМНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ". Ukrainian Scientific Journal of Information Security 30, № 1 (2024): 29–36. http://dx.doi.org/10.18372/2225-5036.30.18578.
Full textAbstract:
Сучасні засоби обміну інформації в своїй більшості побудовані як системи з вбудованим програмним забезпеченням. Процес функціонування таких систем полягає у взаємодії програмних та апаратних складових. Архітектура таких систем відповідає моделі взаємодії відкритих систем (Open System Interconnection Basic Reference Model, OSI), яка визначає певні рівні у мережах, дає їм стандартні імена та вказує, які функції має виконувати кожен рівень. Порушення функціонування подібних систем можуть бути спричинені випадковими відмовами та дефектами апаратної складової, помилками та відмовами програмного забезпечення, або як наслідок зовнішнього впливу. Складність оцінки технічного стану (технічного діагностування) обумовлена значним територіальним рознесенням елементів системи, різноманіттям функціональних вузлів та специфікацій устаткування, а також використанням в системах устаткування подвійного призначення. Враховуючи складність обраного об’єкту, завдання автоматизації контролю покладається на комп’ютерно-вимірювальні системи. Аналіз архітектури обраного об’єкту контролю (наявність формалізованих – стандартизованих рівнів) дозволів запропонувати розв’язання завдань технічного діагностування (або завдань контролю фізичної цілісності) шляхом поетапного (покрокового) тестування окремих рівнів апаратно-технічних засобів. Представлена методика перевірки спирається на організаційні заходи (наявність щоденного контролю функціонування) та використання стандартизованих наборів протоколів кожного рівня моделі OSI. При цьому, на кожному етапі перевірки відбувається реєстрація двох складових діагностичного параметру (часової та енергетичної). Наявність математичних моделей процесів старіння апаратної частини та фізичного середовища передачі даних дозволило отримати еталонні значення для діагностичного параметру при будь якому часі функціонування об’єкту контролю, або визначити зміну основних параметрів при моделюванні поведінки системи на визначений час. Сукупність чисельних значень обох складових діагностичного параметру дозволяє визначити технічний стан не лише апаратної частини об’єкту контролю і правильність функціонування програмної частини на різних рівнях моделі OSI, но і наявність (або відсутність ) в системі несанкціонованого впливу (програмного або апаратного).
11
Стасенко, Д. В., Д. В. Островка та В. М. Теслюк. "Розроблення автономної системи керування мобільною робототехнічною системою з використанням моделей на підставі штучних нейромереж". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 6 (2021): 112–17. http://dx.doi.org/10.36930/40310617.
Full textAbstract:
Проаналізовано основні літературні джерела щодо розроблення автономних систем керування на базі штучного інтелекту (ШІ). Після літературного огляду сформовано вимоги до розроблюваної мобільної робототехнічної системи з автономним керуванням та спроєктовано її структуру. Розроблено середовище для навчання штучних нейромереж на підставі платформи Unity, з використанням об'єктно-орієнтовної мови розроблення – C#. Розроблено програмний інтерфейс для роботи зі штучною нейромережею. Обрано для розроблення мобільної робототехнічної системи з автономним керуванням такі принципи: ієрархічності та побудови інтелектуальної системи керування; модульності; змінного складу обладнання; зменшення габаритів, електроспоживання та вартості; автономного пересування в невідомому середовищі. Після аналізу методів та апаратно-програмних засобів функціонування спроектовано та розроблено роботизовану систему на підставі контролера Raspberry PI 2B. Розроблено програмну та апаратну систему збирання даних з використанням інфрачервоних давачів відстані. Розроблено програмні засоби для автономного керування мобільною системою. Для ефективності тренування моделі створено симульоване середовище з різними типами перешкод. Результатом цих досліджень є автономна мобільна робототехнічна система, що використовує розроблену штучну нейронну мережу прийняття рішень для руху в невідомій місцевості. Розроблена модель ШІ та система успішно пройшли тестування на симуляторі та в реальному середовищі. Розроблені системи придатні до покращень та можуть бути використані в інтересах промисловості чи малого бізнесу, а також здатні до адаптації відповідно до вимог користувачів (замовників).
12
Удовиченко, Д. А. "РОЗРОБКА ПНЕВМАТИЧНОЇ СИСТЕМИ РОЗДІЛЕННЯ СТУПЕНІВ РАКЕТИ-НОСІЯ КОСМІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Journal of Rocket-Space Technology 33, № 4 (2024): 9–15. https://doi.org/10.15421/452419.
Full textAbstract:
Анотація. Розглядається пневматична система розділення ступенів, яка забезпечує мінімальні кутові швидкості і яка виключає забруднення поверхонь космічного апарата. На прикладі системи розділення ступенів ракет-носія «Циклон-4» розроблена методика визначення кінематичних параметрів, циклограма подачі стиснутого газу з джерела в пневмоштовхачі, виконуючі органи створення відносної швидкості та їх кріплення до міжступінного відсіку. Пневматична система розділення ступенів представляє собою систему, яка складається із джерела газу, виконуючих органів створення відносної швидкості, магістралей, які сполучають джерело газу і виконуючі органи,клапанів, для ампулізації джерела газу.Основними виконуючими органами створення відносної швидкості пневматичної системи розділення ступенів є пневмоштовхач. Конструктивнопневмоштовхач представляє собою силовий пневмоциліндр, поршень якого переміщується в корпусі при підводі управляючого тиску в його управляючу порожнину, створюючи потрібне зусилля і виконуючі необхідну роботу для забезпечення кінематичних параметрів системи розділення ступенів.Методика визначення кінематичних параметрів включає в себе диференційні рівняння, які описують рух абсолютно твердих тіл в просторі і диференційних рівнянь, які описують процес перетікання газу з газового балону в пневмоштовхачз визначенням термодинамічних параметрів стану газів. Аналогічні методики були застосовані для визначення кінематичних параметрів системи розділення стулок обтічника і отримано експериментальне підтвердження правильності застосованих розрахункових методик. Для рішення системи звичайних нелінійних диференційних рівнянь були застосовані спеціальні численні методи інтегрування. Результати моделювання системи відділення ступені і розгінного блоку космічного апарату показують, що забезпечені потрібна відносна швидкість розділення і безударність процесу з урахуванням максимально можливого розкиду тиску в пнеімоштовхачах, сил супротиву в електроз’єднувачах і направляючих штирях. Результати досліджень дають цінні данні для проектування систем розділення ступеніві розгінних блоків космічних апаратів ракет-носіїв і показують можливість застосування пневматичної системи розділення ступенів. Матеріали статті будуть корисні науковим і інженерно-технічним співробітникам, які працюють над створенням конструкції систем розділення і займаються динамікою перехідних процесів розділення ступенів ракет-носіїв космічного призначення.
13
Перегуда, О. М., А. В. Родіонов та А. І. Бобунов. "Фасетна класифікація особливих випадків у польоті безпілотного літального апарату 1 класу". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 85–91. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.12.
Full textAbstract:
У роботі запропоновано фасетну систему класифікації особливих випадків у польоті, характерних для безпілотного літального апарату І класу, яка усуває недоліки ієрархічних систем класифікації та дозволяє систематизувати особливі випадки у польоті за набором необхідних ознак (фасетів). Запропонована система дозволяє при ідентифікації особливого випадку у польоті бортовою інформаційною системою позначати його кодом та обробляти відповідні ознаки для вирішення різних завдань, зокрема пов'язаних з управлінням безпілотним літальним апаратом І класу в “конфліктних ситуаціях”, аналізом його стану як технічної системи та аналізом можливих наслідків небезпечних ситуацій.
14
Теличко, Д. В. "МЕТОДИКА НАЛАШТУВАННЯ У РЕЖИМІ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ СИСТЕМИ БЕЗДРОТОВОГО ЖИВЛЕННЯ АПАРАТУ «ШТУЧНЕ СЕРЦЕ»". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 73 (12 серпня 2022): 94–100. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2022.73.14.
Full textAbstract:
Розглянуто сучасні методи організації, налаштування та оптимізації систем штучного забезпечення кровообігу пацієнтів з серцевою недостатністю (апарат «штучне серце»). Визначено особливості забезпечення енергоживлення відповідних апаратів та вказано на пріоритет у зазначеній галузі методів по адаптації сучасних систем безконтактного енергоживлення, що можуть бути розташовані поза тіла пацієнта. Розроблена методика базується на застосуванні у системі безконтактного живлення принципів магнітно‑резонансного зв’язку та набору ретрансляторів. Системи безконтактного енергозабезпечення апарату «штучне серце» розміщується у медичній палаті і включає у себе підсистемуоптичного моніторингу за переміщенням пацієнта. При цьому відбуваєтьсяавтоматичне налаштуванняроботи котушки передавача та ретранслятора відповідно до цільових показників ефективності і стабільності енергоживлення. Побудована математична модель надала можливість розрахувати навантаження на обчислювальний ресурс і час проведення машинного аналізу, а відповідно оцінити можливість налаштування роботи загальної системи у режимі реального часу.
15
Ведмідь, О. І., І. А. Нос, К. К. Кулагін, К. П. Квіткін, О. П. Губарєва та О. В. Цемма. "Визначення розмірів зображення літального апарата з урахуванням його ракурсу на виносному екрані мережевої відеокамери системи спостереження". Системи обробки інформації, № 2 (177) (2 вересня 2024): 20–31. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2024.177.03.
Full textAbstract:
Для визначення деяких вимог до цифрових мережевих відеокамер системи відеоспостереження за літальними апаратами потрібен методичний апарат для розрахунку їх розмірів на виносному екрані мережевої відеокамери системи відеоспостереження на всьому протязі їх польоту в межах просторового кута поля зору відеокамери. Так як в процесі польоту ракурс літального апарата відносно відеокамери змінюється, то методичний апарат повинен враховувати цей факт. Розроблений методичний апарат базується на прямолінійній апроксимації траєкторії руху літального апарата в нормальній земній системі координат, геометричній моделі літального апарата, яка містить координати крайніх точок його конструкції в зв’язаній системі координат, центральних проекціях точок геометричної моделі на картинну площину, що проходить через носок літального апарата з відповідними перерахунками систем координат. На підставі координат точок геометричної моделі на картинній площині визначаються координатні розміри літального апарата, які перераховуються у відповідні екранні координати відеокамери. Наводиться також спрощена методика визначення координат точок геометричної моделі на картинну площину за допомогою паралельних проекцій. В якості прикладу наводяться результати розрахунків розмірів безпілотного літального апарата типу “Shahed-136” для одного з варіантів його руху для фокусної відстані об’єктива відеокамери 50 мм та різних значень роздільної здатності фотоматриці. Наведені результати розрахунків відносних похибок розрахунків за спрощеною методикою. Розроблений методичний апарат є відносно простим, не потребує потужних обчислювальних засобів та дозволяє вирішувати поставлене завдання.
16
Кузавков, Василь, Олег Янковський та Юлія Болотюк. "Обґрунтування вибору показників оцінки ефективності функціонування автоматизованої системи контролю". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 44, № 2 (2022): 21–27. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-21-27.
Full textAbstract:
Сучасна складна радіоелектронна техніка, в тому числі системи контролю, будуються як системи з вбудованим програмним забезпеченням. Процес функціонування таких систем полягає у взаємодії програмних та апаратних складових. Зростання складності технічних систем накладає додаткові вимоги до забезпечення високих (заданих) показників надійності. Відмови в цих засобах можуть бути спричинені випадковими відмовами та дефектами апаратної складової, помилками та відмовами ПЗ, збоями внаслідок зовнішнього впливу (температури, іонізуючого випромінювання чи інших зовнішніх дестабілізуючих факторів). Відмови програмної складової, під управлінням якої працює уся система, можуть спричиняти непередбачений стан чи поведінку системи, що може приводити до значних матеріальних збитків.
 Метою статті є вибір показників надійності функціонування програмно-апаратних засобів контролю технічного стану сучасного радіоелектронного озброєння для їхнього подальшого обґрунтованого та чисельної оцінки ефективності функціонування розроблених систем діагностування.
17
Шапо, В. Ф. "ЗАСТОСУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ BLUNUX ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ПІДВОДНИМИ БЕЗКОМАНДНИМИ АПАРАТАМИ". Maritime Security and Defense, № 2 (9 серпня 2023): 159–62. http://dx.doi.org/10.32782/msd/2023.2.23.
Full textAbstract:
Останні кілька років надзвичайно швидко створюються, застосовуються та вдосконалюються різноманітні безпілотні апарати, які працюють на землі, у повітрі, на воді та під водою, вирішуючи чисельні завдання в різноманітних галузях діяльності людини. Багато із цих завдань принципово не могли бути вирішені раніше або вирішувалися зі значно гіршою якістю. Деякі з безпілотних апаратів можуть бути повністю автономними та виконувати заздалегідь закладений алгоритм дій, даючи змогу за необхідності втручатися оператору, деякі можуть керуватися безпосередньо оператором. Вони відрізняються один від одного такими основними параметрами, як сфера застосування, швидкість вбудованої комп’ютерної системи, швидкість переміщення, час автономної роботи, ціна, можливість модернізації та програмування, комунікаційні протоколи, кількість портів для підключення зовнішнього обладнання, функціональні можливості, засоби управління, використання навігаційних систем та систем позиціонування і т. ін. У роботі розглянуто інтелектуальний безпілотний підводний апарат, управління яким реалізовано на базі вбудованої комп’ютерної системи та інтегрованої в нього операційної системи Blunux сімейства Linux, і його додаткові програмні модулі, що дають змогу розширити спектр завдань, що вирішуються, у тому числі шляхом розроблення користувальницьких програмних застосунків за допомогою спеціальних програмних бібліотек. Виконано аналіз діагоналей, частот оновлення, співвідношення боків та роздільних здатностей моніторів, які можуть бути застосовані на комп’ютерній системі оператора чи відповідному людино-машинному інтерфейсі. Запропоновано методику розрахунку потрібної швидкості передавання даних між підводним безпілотним апаратом та віддаленою комп’ютерною системою оператора за дротовим каналом залежно від необхідної роздільної здатності, частоти оновлення та кольорової гамми монітора оператора чи налаштувань зберігання відеофайлів з урахуванням використання різноманітних алгоритмів стиснення даних чи без нього.
18
Labutkina, Tetiana, та Oleksandr Akinshev. "Сегменти з функціями спостереження орбітальних обєктів і звязку у складі інтегрованої супутникової системи". Journal of Rocket-Space Technology 33, № 4-29 (2024): 99–117. https://doi.org/10.15421/452457.
Full textAbstract:
Тематика статті знаходиться на стику трьох науково-практичних напрямків, які є важливими складовими у розвитку космічної діяльності: підтримання в актуальному стані інформації про множину об’єктів на навколоземних орбітах; застосування в космосі мережних інформаційних технологій; створення супутникових систем за принципом багатофункціональності, реалізація інтеграції функцій в рамках однієї супутникової системи, поєднання супутникових систем різного призначення у єдину функціонально інтегровану систему. В статті запропонований підхід до побудови різновисоких сегментів з функціями зв’язку і спостереження орбітальних об’єктів, які входять до складу функціонально інтегрованої супутникової системи на різновисоких орбітальних угрупованнях. При цьому функція зв’язку представлена як базова-допоміжна для реалізації цільової функції спостереження орбітальних об’єктів (як «платформна» функція системи), так і як цільова функція системи (яка є одною з цільових функцій системи). Стаття розділена на дві частини. В першій частині статті запропоновані два концептуальних рішення з побудови орбітальних сегментів інтегрованої супутникової системи, в яких реалізована функція спостереження орбітальних об’єктові. За першою концепцією сегмент спостереження орбітальних об’єктів містить тільки космічні апарати-спостерігачі, які реалізують функції зв’язку і спостереження. За другою концепцією до сегменту спостереження входять також космічні апарати зв’язку, які розвантажують космічні апарати-спостерігачі від встановлення бокових зв’язків в одному сегментів і від реалізації міжсегментних зв’язків. Друга частина статті присвячена розробці підходів до порівняння характеристик функціонування системи при різних концептуальних проектних рішеннях. В структурі системи виділені однотипні елементарні структурні одиниці (комунікаційні групи), які забезпечують комунікацію функціональних одиниць системи, представлених космічними апаратами-спостерігачами або функціональними парами космічних апаратів спостерігачів.Показники функціонування системи, розраховані для комунікаційної групи, прийнятні для характеристики всіх груп такого виду в системі і характеризують систему в цілому. Отримані результати числових розрахунків, які представляють результати порівняльного аналізу застосування двох запропонованих концептуальних рішень. В даній публікації представлена перша частина статті.
19
Labutkina, Tetiana, та Oleksandr Akinshev. "Сегменти з функціями спостереження орбітальних об’єктів і зв’язку у складі інтегрованої супутникової системи". Journal of Rocket-Space Technology 34, № 1 (2025): 52–69. https://doi.org/10.15421/452506.
Full textAbstract:
Тематика статті знаходиться на стику трьох науково-практичних напрямків, які є важливими складовими у розвитку космічної діяльності: підтримання в актуальному стані інформації про множину об’єктів на навколоземних орбітах; застосування в космосі мережних інформаційних технологій; створення супутникових систем за принципом багатофункціональності, реалізація інтеграції функцій в рамках однієї супутникової системи, поєднання супутникових систем різного призначення у єдину функціонально інтегровану систему. В статті запропонований підхід до побудови різновисоких сегментів з функціями зв’язку і спостереження орбітальних об’єктів, які входять до складу функціонально інтегрованої супутникової системи на різновисоких орбітальних угрупованнях. При цьому функція зв’язку представлена як базова-допоміжна для реалізації цільової функції спостереження орбітальних об’єктів (як «платформна» функція системи), так і як цільова функція системи (яка є одною з цільових функцій системи).Стаття розділена на дві частини. В першій частині статті, що опублікована в роботі [1], запропоновані два концептуальних рішення з побудови орбітальних сегментів інтегрованої супутникової системи, в яких реалізована функція спостереження орбітальних об’єктові. За першою концепцією сегмент спостереження орбітальних об’єктів містить тільки космічні апарати-спостерігачі, які реалізують функції зв’язку і спостереження. За другою концепцією до сегменту спостереження входять також космічні апарати зв’язку, які розвантажують космічні апарати-спостерігачі від встановлення бокових зв’язків в одному сегментів і від реалізації міжсегментних зв’язків. Друга частина статті присвячена розробці підходів до порівняння характеристик функціонування системи при різних концептуальних проектних рішеннях. В структурі системи виділені однотипні елементарні структурні одиниці (комунікаційні групи), які забезпечують комунікацію функціональних одиниць системи, представлених космічними апаратами-спостерігачами або функціональними парами космічних апаратів спостерігачів. Показники функціонування системи, розраховані для комунікаційної групи, прийнятні для характеристики всіх груп такого виду в системі і характеризують систему в цілому. Отримані результати числових розрахунків, які представляють результати порівняльного аналізу застосування двох запропонованих концептуальних рішень. В даній публікації представлена друга частина статті.
20
Berezhnoj, A., та I. Kryzhanivskyi. "КОМПЛЕКС ЗАДАЧ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ НА ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТІВ ПОЛЬОТІВ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (2020): 3–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.003.
Full textAbstract:
Впровадження інформаційно-аналітичних систем у практику людської діяльності в умовах стрімкого розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій забезпечує рішення ключової для керівника задачі - здійснення ефективного управління в масштабах визначених повноважень. Використання в роботі сучасних технологій підтримки прийняття рішень дозволяє знизити ризики, які пов'язані з прийняттям необґрунтованих рішень, корегувати плани застосування безпілотних авіаційних комплексів в умовах мінливої обстановки і ситуаціях невизначеності. У статті доведено, що широке застосування безпілотних літальних апаратів дозволяє вирішувати різні задачі в умовах, у яких застосування пілотованої авіації недоцільно. Низька вартість, простота і доступність технології виробництва, тактико-технічні характеристики безпілотних літальних апаратів дозволяють використовувати їх для вирішення широкого спектру завдань, у тому числі з пошуку стаціонарних та динамічних об’єктів. Дані завдання вимагають ретельного планування маршрутів польотів безпілотних літальних апаратів для пошуку та моніторингу стану різних об’єктів, прийняття оптимальних рішень щодо дій з урахуванням різноманітних факторів впливу на безпілотний літальний апарат, формування управляючих рішень з високою оперативністю та обґрунтованістю, що може бути забезпечено створенням інтелектуальної системи підтримки прийняття рішення. Застосування безпілотних літальних апаратів передбачає виконання планування маршрутів польотів, що характеризується значною часовою та обчислювальною складністю. На теперішній час значна увага дослідників присвячена розробкам інтелектуальних систем підтримки прийняття рішення оператора безпілотного літального апарату по управлінню технічним засобом з урахуванням можливих впливів на апарат, однак моделі та задачі системи прийняття рішення на планування маршрутів безпілотних літальних апаратів не розкриті в у повній мірі. У статті розроблена структура комплексу задач планування маршрутів польоту безпілотного літального апарату, яку доцільно застосувати при створенні автоматизованої системи управління підрозділами безпілотних літальних апаратів
21
Тимчук, Володимир. "Інформаційно-аналітичні основи мілітарних систем із систем на емерджетних і еволюційних властивостях". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 51, № 3 (2024): 108–19. https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-51-3-108-119.
Full textAbstract:
Вирішення сукупності проблем щодо забезпечення надійного та безперервного функціонування й ефективного управління складними організаційними структурами, що володіють повнотою незалежності, потребує нових концептуальних і методологічних рішень. Особливо значущим це постає в секторі безпеки та оборони України в умовах здійснення Українською державою відсічі збройної агресії російської федерації, оскільки, апріорі, цей сектор передбачає і вимагає залучення усіх можливих ресурсів і можливостей, у тому числі й передових, без достатньої апробації та досвіду застосування, для своєчасного й ефективного виконання місій і завдань. У світі, теоретичною основою для взаємодії різних систем і організацій, незалежно від рівня, є науковий і методологічний апарат такої галузі як теорія систем із систем (system-of-systems (SoS)). Їх реалізації мають практичне застосування і, на сьогодні, та або інша система із систем призначена або для найвищого органу управління держави, або для міжнаціональної коаліційної діяльності, або для організації з питань безпеки, оборони, бойового застосування на всіх рівнях військового управління. Загалом, у цій особливій і складній структурі, якою є система із систем, або, з іншого погляду, системи у системі, нові можливості виникають завдяки взаємодії окремих незалежних повнофункціональних систем, якими можуть керувати різні команди операторів. В таких реаліях кожна система із систем буде унікальною, що визначається її особливою архітектурою, яка сприйнятлива до змін і еволюцій. Методологічні основи теорії систем із систем є маловідомими серед вітчизняних науковців. Водночас практика національного спротиву проявляє конкретні сфери, у яких їх застосування є доречним, потрібним, своєчасним і ефективним. Тож, метою статті є розроблення інформаційно-аналітичних основ мілітарних систем із систем, їх класифікації на основі емерджетних, еволюційних й інших властивостей із онтологією узагальнених архітектур для впровадження у сектор безпеки і оборони та розвитку його спроможностей. Під час написання статті застосовано пошуковий метод, метод відбору, упорядкування та аналізу джерел, а також метод онтологічного інжинірингу щодо розробки онтології для архітектури конкретного різновиду системи із систем. У результаті, в статті наведено архітектури, складові, призначення та ключові особливості мілітарних систем із систем Сполучених Штатів Америки, Китайської Народної Республіки і коаліції держав НАТО. Було введено критерій класифікації – відношення системи із систем до її еволюції, що дозволило здійснити розподіл на п’ять класів систем із систем: спроєктовані, перетворені, скомбіновані, зеволюційовані, пристосовані. Кожен клас описано своєю онтологією та проілюстровано прикладом. Розроблена класифікація дасть змогу порівняно легко відносити структурні взаємодії між незалежними системами та організаціями до одного з класів систем із систем, що в подальшому сприятиме застосуванню методології цієї теорії. Також у статті запропоновано низку термінів, що дасть змогу надалі обґрунтовано, з урахуванням регламентованих підходів до стандартизації, розробити необхідну термінологію для нової галузі, виокремленої із загальної теорії систем. Елементом наукової новизни є наведення складних систем в архітектурному рішенні та онтологічному апараті теорії систем із систем. Теоретичну значущість статті формують терміни і поняття, що доповнюють термінологічну область сфери системної інженерії у створенні передусім систем управління (військами, процесами, організаціями тощо). Практична значущість досліджень зводиться до, по-перше, опанування понятійного апарату держав-партнерів України в царині складних систем управління, в царині C4ISR, тим самим надаючи додаткове поле для взаємодії у питаннях безпеки та оборони, зокрема, щодо захисту України, і, по-друге, до можливості практичної реалізації конкретних систем із систем і систем у системі, цілеорієнтованих під певну військову місію або задачу чи діяльність.
22
Сідченко, С. О., С. П. Лещенко, С. І. Бурковський, М. П. Батуринський та П. Р. Цюпка. "Методологічні аспекти використання акустичних датчиків у системах ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку". Системи озброєння і військова техніка, № 1 (77) (22 травня 2024): 69–80. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2024.77.10.
Full textAbstract:
У статті розроблені методологічні аспекти створення систем акустичного моніторингу прольоту засобів повітряного нападу (АМПЗПН) та їх інтеграції в систему ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку (спеціальне програмне забезпечення “Віраж-Планшет”). Серед нових перспективних альтернативних джерел інформації про повітряну обстановку застосовуються акустичні датчики. Тож, автоматизований збір, аналіз, відображення та обмін інформацією від акустичних датчиків про прольоти засобів повітряного нападу противника в інформаційних (автоматизованих) системах є актуальним науково-технічним завданням. Проведено аналіз стану справ з розробки систем АМПЗПН в Україні. Зазначено, що серед проектів таких систем можна відмітити системи “еРакета” та “Звук”. Запропоновані загальні вимоги до їх побудови, наведено варіант структурної схеми їх побудови. Зазначено, що найскладнішим та найголовнішим при розробці системи АМПЗПН є розробка підсистеми розпізнавання акустичного сигналу та класифікації повітряного об’єкта. При цьому, дана підсистема повинна мати повну базу даних портретів акустичних сигналів засобів повітряного нападу противника. Показано, що на роботу перспективних систем АМПЗПН суттєво впливає швидкість розповсюдження звукових хвиль у порівнянні зі швидкістю повітряних об’єктів. Проведено аналіз часових затримок, що можуть виникати в системах ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку при виявленні засобів повітряного нападу. В середньому вони складають 29 секунд при дальності виявлення 10 км. За цей час крилата ракета пролітає в середньому від 5,83 км до 7,84 км, а безпілотний літальний апарат – 1,14 км. При використанні функціоналу перевірки інформації (модерації подій) оператором системи часові затримки збільшуються. Кожна хвилина обробки збільшує дальність прольоту крилатої ракети від 12 км до 17,45 км, а безпілотного літального апарата – 2,34 км. Розроблено загальну схему та протокол отримання (видачі) інформації про повітряну обстановку від системи АМПЗПН противника в систему ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку “Віраж-Планшет”.
23
Сохацький, А. В. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ АЕРОДИНАМІКИ ТА ДИНАМІКИ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ АПАРАТІВ ТИПУ MAGLEV З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ ДИСКРЕТНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ". Systems and Technologies 65, № 1 (2023): 13–19. http://dx.doi.org/10.32782/2521-6643-2023.1-65.2.
Full textAbstract:
Перехід суспільства на якісно новий технічний рівень є, центральною ланкою сьогодення. Високі темпи науково- технічного розвитку і глобалізації економіки в XXI ст. вступає у протиріччя з невисокими темпами розвитку і можливостями модернізації існуючих транспортних систем. Необхідні ефективні якісні технічні рішення з кардинального якісного підвищення швидкостей та пропускної здатності транспортних систем. Необхідною вимогою є зниження енергетичних затрат та підвищення безпеки. Окрім цього формуються жорсткі екологічні вимоги. Економічного зростання України можуть сприяти проривні технологічні рішення в галузі транспортних систем.. Впровадження нових технологій на нових фізичних принципах може сприяти якісному стрибку економічного розвитку країни. Розробка та впровадження таких нових технологій, як Maglev та Hyperloop є необхідною умовою науково-технологічного розвитку суспільства. Проте створення такого високошвидкісного транспорту з застосування вказаних технологій вимагає вирішення цілого ряду наукових проблем. В статті розглянуто зв’язану задачу моделювання аеродинаміки та динаміки руху швидкісних наземних транспортних апаратів. Для ефективного використання аеродинамічних ефектів пропонується обладнати транспортний апарат крилом, завдяки якому будуть розвантажуватися магнітолевітаційні пристрої. Це дозволить більш зменшити енергозатрати на підтримку транспортного апарата над шляховою структурою. Окрім цього наявність несучих поверхонь можна використовувати для сприяння стабілізації руху. Моделювання аеродинамічних процесів проведено шляхом використання сингулярних інтегральних рівнянь. Для цього несучу систему транспортного апарата представлено набором приєднаних та вільних дискретних вихорів. Застосування моделі ідеальної рідини для розрахунку несучої системи магнітолевітуючого транспортного апарата дозволяє сформулювати аеродинамічну задачу як задачу Неймана для рівняння Лапласа. Транспортний засіб має складну геометричну форму, тому при моделюванні його обтікання передбачено кілька поверхонь сходу нестаціонарного сліду. Для розрахунку параметрів стійкості руху розв’язано систему диференціальних рівнянь динаміку руху транспортного апарата поблизу шляхової структури. Результати моделювання показали, що використання екранного ефекту, що формується під впливом близькості шляхової структури сприяє розвантаження магнітолевітаційних пристроїв. Близькість землі створює небезпеку зіткнення транспортного апарата з шляховою структурою при втраті динамічної стійкості. Наявність несучих поверхонь транспортного апарата сприяє покращенню параметрів стійкості.
24
Грабова, Тетяна Леонідівна, О. Шматок та Ніна Сильнягіна. "Розробка інноваційного тепломасообмінного обладнання для фармацевтичних технологій". Scientific Works 83, № 1 (2019): 67–73. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1420.
Full textAbstract:
В роботі досліджено вплив комплексу гідродинамічних ефектів, які реалізуються у роторно-пульсаційних апаратах дисково-циліндричного типу, на реологічні, структурні та текстурні характеристики дисперсних систем зі структурами складного коагуляційного і конденсаційно-коагуляційного типу. Досліджувані системи мають міцну високорозвинену структуру з аномальною реологічною поведінкою, яка полягає в співіснуванні різних режимів течії в досліджуваному діапазоні швидкостей зсуву. Виявлено, що системи з коагуляційною структурою здатні до повного тиксотропного відновлення після зняття навантаження, а системи зі змішаною структурою - тільки частково. Останні є чутливими до зсувних деформацій, вплив яких різко зростає в процесі структуроутворення і призводять до втрати плинності системи, що ускладнює технологію отримання таких систем. Виявлено, що при гідродинамічній обробці, з одного боку зростає дисперсність, а з іншого - відбуваються текстурні перебудови, що призводить до зміни функціональних властивостей, в тому числі адсорбційної здатності.
 Часові і просторові фактори впливу на систему залежать від конструктивних особливостей апаратів та повинні бути узгоджені з фізичними і фізико-хімічними властивостями компонентів системи. Для отримання структурованих дисперсних систем було запропоновано проточні апарати з двома роторно-статорними парами у вертикальному виконанні і з трьома парами в горизонтальному виконанні, які можуть бути задіяні як в одному циркуляційному контурі, так і працювати в автономних режимах. За результатами досліджень запропоновано технологічне оболаднання для отримання структурно однорідних функціональних продуктів, зокрема ентеросорбційні пасти і аплікаційні гелі.
25
Мухін, Антон. "СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО НАГЛЯДУ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я ВОДІЯ ПІД ЧАС РУХУ АВТОМОБІЛЯ". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 335, № 3(1) (2024): 152–57. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2024-335-3-22.
Full textAbstract:
Запропоновано інтеграцію в блок допомоги при керуванні сучасним автомобілем додаткової системи автоматизованого нагляду за станом здоров’я водія під час руху. Основною метою такої системи є догляд за критичними показниками здоров’я такими, як температура, серцевий тиск, рівень кисню в крові у відсотковому співвідношенні, показниками електрокардіограми, фотоплетизмограма та звукове дослідження легень та серця - стетоскопія. Запропоновано електронні схеми для реалізації керування даною системою та інтеграцію її до головного електронного блоку автомобіля за допомогою спеціального протоколу на основі послідовного інтерфейсу підключення. Одночасне зчитування, обробку та передавання даних планується реалізувати за допомогою операційної системи реального часу відповідних сенсорів. Обрано основні необхідні складові частини системи замірювання основних показників здоров’я – мікросхема, що використовується для зчитування та оброки сигналів електрокардіограми та фотоплетизмограми. Така система є особливо актуальною в сьогоденні, коли станом на 2020 рік, 25% всіх мешканців країни є водіями. Ще один показник, котрий робить цю систему особливо актуальною, це відсутність схожих систем на ринку. На момент написання статті, не має вбудованих систем в автомобілях, котрі б дозволяли робити постійний моніторинг стану здоров’я водія. Такі системи існують тільки, як додаткові прилади та не є сертифікованими приладами і в більшості знаходяться у стані розробки. Система дозволяє попереджувати про небезпеку для водія, що є особливо критичним під час руху, та проводити активний та пасивний моніторинг роботи серця, накопичувати дані та відправляти та за необхідності передавати їх лікарям для подальшого дослідження. Апаратна реалізація описана у вигляді електричних схем підключення сенсорів до основного мікроконтролера, котрий виконує керуючу функцію. Механічне підключення системи в автомобіль планується в місцях прямого контакту з тілом людини, такими як кермо, водійське сидіння, паски безпеки. Результати дослідження показують можливість реалізації такої системи використовуючи сучасні компоненти і програмні рішення It is proposed to integrate an additional system of automated monitoring of the driver's health while driving into the assistance unit of a modern car. The main purpose of such a system is to take care of critical health indicators such as temperature, heart pressure, blood oxygen level in percentage ratio, electrocardiogram indicators, photoplethysmography and sound examination of the lungs, and heart-stethoscopy. Electronic circuits for implementing the control of this system and its integration into the main electronic unit of the car using a special protocol based on the universal serial interface are proposed. The main microcontroller on which it is proposed to manage the system is STM32F412CG. Simultaneous reading, processing and transmission of data is planned to be implemented using the real-time operating system for the corresponding sensors. All the necessary components of the system for measuring the main health indicators have been selected. Such a system is especially relevant today, when in 2020 year, 25% of all residents of Ukraine are drivers. Another indicator that makes this system particularly relevant is the lack of similar systems on the market. At the time of writing, there are no embedded systems in cars that would allow for constant monitoring of the driver's health. Such systems exist only as additional devices which are not certified and are mostly under development. The system allows you to warn about the danger to the driver, which is especially critical during the movement, and to conduct active and passive heart monitoring, accumulate data and send, if necessary transfer them to doctors for further research. The hardware implementation is described as electrical diagrams for connecting the sensors to the main microcontroller, which performs the control function. The mechanical connection of the system to the car is planned in places of direct contact with the human body, such as the steering wheel, driver's seat, and seat belts. The results of the research confirm the possibility of implementation for such a system while using modern hardware components and programming solutions.
26
Simak, D. M., V. M. Atamaniuk, V. I. Sklabinskyi, A. O. Nagurskiy та Ya M. Gumnnitsky. "Методика розрахунку прямотечійнo-протитечійного розчинення калійної руди". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (2018): 117–21. http://dx.doi.org/10.15421/40280623.
Full textAbstract:
Наведено результати теоретичного та експериментального дослідження процесу розчинення калійної руди, основу якої складають сполуки калій хлориду та калій сульфату. Подано результати експериментального дослідження розчинення калійної солі у реакторі з механічним та пневматичним перемішуванням, який імітував одну з комірок промислового апарата. Фізично змодельовано цей процес у реакторі з механічним перемішуванням. Процес розчинення проведено за низьких чисел обертів, які становили 80 об/хв, що імітувало розчинення у промисловому шнековому апараті-розчиннику, у якому тверда фаза переміщається шнеком по дну апарата, а рідина рухається над поверхнею твердої фази, при цьому тверда фаза не переходить у зважений стан. Транспортування твердої солі шнеком перемішує її та оновлює поверхню контакту солі з рідиною. Визначення коефіцієнта масовіддачі проведено під час розчинення калійної руди у насиченому розчині натрій хлориду за відсутності у ньому іонів калію, так і за їх наявності, що відповідає промисловим умовам розчинення і є необхідною умовою розчинення для кристалізації калійної солі. Наведено основні параметри процесу розчинення калійної солі у насиченому розчині натрій хлориду. На основі рівняння масовіддачі визначено коефіцієнт масовіддачі під час механічного перемішування та пневматичного барботування розчину. Досліджено розчинення калійної солі за умов механічного перемішування та додаткової подачі нагрітого повітря. Наведено методики розрахунку системи апаратів-розчинників у протитечійно-прямотечійній схемі розчинення. Для промислового розчинника на основі рівнянь матеріального балансу та кінетики складено математичну модель, яка описує процес розчинення. Розглянуто систему трьох апаратів-розчинників, кожен з яких розділений вертикальною перегородкою на дві комірки, що імітують реактор ідеального перемішування. У кожному апараті фази рухаються прямотечійно. У системі трьох апаратів рух твердої та рідкої фаз відбувається протитечійно. Рішення математичної моделі представлено у графічному вигляді.
27
Kovalenko, Yu B., та I. O. Kozlyuk. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ РОЗРОБЛЕННЯ ДОДАТКА ІНТЕГРОВАНОЇ МОДУЛЬНОЇ АВІОНІКИ ЗА СТАНДАРТОМ ARINC653". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-04.
Full textAbstract:
Сучасні інтегровані модульні системи авіоніки привносять значну гнучкість у розроблення систем авіоніки, але з такою гнучкістю виникає більш складний процес проектування для точного налаштування програмно-апаратної платформи виконання. Це значно збільшує труднощі в проектуванні системи IMA порівняно з федеративними архітектурою, де прикладне програмне забезпечення статично розподіляється між її виконавчим обладнанням. Метою розроблення програмного комплексу є надання засобів розроблення прикладних програм ІМА і подальший їх запуск на цільовій платформі LynxOS-178 без зміни вихідного коду. Використання цього комплексу дозволить як формувати нові навички для розроблення сучасних модулів авіоніки, так і отримати більш глибокі знання для формування компетенцій у сфері новітніх технологій. У статті пропонується архітектура програмного комплексу розроблення прикладних програм інтегрованої модульної авіоніки (далі – ІМА) з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 в операційній системі Linux, особливості її реалізації, а також методи розроблення програмного комплексу. Запропонований підхід спрощує процес розроблення додатків ІМА і зменшує ціну розроблення, включаючи тестування і налагодження. Також використання як загальнодоступної операційної системи реального часу ОСРЧ Linux із відкритим вихідним кодом з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 під час розроблення прикладних програм ІМА є рішенням, що лежить у межах програми імпортозаміщення. Запропонований програмний комплекс можна використовувати для забезпечення дисциплін, пов’язаних із вбудованими обчислювальними системами як засіб для розроблення додатків ІМА, у межах освоєння таких компетенцій, як здатність освоювати методики використання програмних засобів для розв’язання практичних завдань, здатність розробляти компоненти апаратно-програмних комплексів і баз даних, використовуючи сучасні інструментальні засоби і технології програмування, здатність сполучати апаратні й програмні засоби в складі інформаційних і автоматизованих систем, готовність застосовувати основи інформатики та програмування до проектування, конструювання та тестування програмних продуктів, готовність застосовувати основні методи і інструменти розроблення програмного забезпечення, володіння навичками використання різних технологій розроблення програмного забезпечення.
28
Timenko, A. V., V. V. Shkarupylo та V. V. Smolii. "НЕЙРОМЕРЕЖЕВА МОДЕЛЬ КОНТРОЛЮ АПАРАТНОЇ СУМІСНОСТІ КОМПОНЕНТІВ IOT-СИСТЕМИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 52–59. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-07.
Full textAbstract:
У наш час парадигма інтернету речей здобуває більш широке роз- повсюдження. Прикладна її реалізація в глобальному масштабі потребує залучення спеціалізованих технологій та засобів. Один із напрямів, що потребує опрацювання, є забезпечення сумісності компонентів відповідних систем. Цю роботу присвячено розвитку вказаного напряму. Для цього у роботі розв’язується завдання розроблення моделі контролю сумісності компонентів системи інтернету речей на рівні апаратного забезпечення, що дозволятиме своєчасно попереджувати відмови та/або виходи зі строю компонентів системи. У межах роботи розкривається складник представленого комплексного підходу до контролю сумісності компонентів системи інтернету речей на рівнях як програмного, так і апаратного забезпечень. При цьому акцент робиться саме на апаратній сумісності компонентів системи. Запропоновано модель контролю апаратної сумісності компонентів системи інтернету речей, що будується на основі математичного апарату нейронних мереж. Апаратна сумісність компонентів системи розглядається з позиції функціональної безпеки останньої. Компонентами розглянуто пристрої на базі мікроконтролерів ESP 8266 і ESP 8285, що набули значного поширення, зокрема, завдяки низькій вартості їх придбання. Практична значущість отриманих у роботі результатів полягає у такому: запропоновано засіб оцінювання актуального стану компонентів системи інтернету речей, що дозволяє своєчасно виявити й усунути загрозу функціональній безпеці системи в цілому на рівні окремого компонента системи; запропоновано засіб прогнозування кількості таких компонентів упродовж заданого інтервалу часу. Перевірку розробленої моделі побудовано на розв’язанні завдань апроксимації й екстраполяції. Показано, що прикладне використання запропонованої моделі дозволяє виявляти компоненти системи, що потребують налаштування або заміни, тобто порушують функціональну безпеку системи в цілому. Розв’язання задачі екстраполяції дозволяє прогнозувати кількість таких компонентів через заданий час.
29
Krivtsun, Volodymyr, та Sergyi Holushko. "Аналіз способів та засобів протидії безпілотним літальним апаратам та напрямки їх вдосконалення". Journal of Scientific Papers "Social Development and Security" 14, № 4 (2024): 210–22. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2024.14.4.17.
Full textAbstract:
Мета роботи: обґрунтування доцільності застосування інженерних осколкових вибухових пристроїв направленої дії для ураження малошвидкісних, низьколітаючих безпілотних літальних апаратів на основі аналізу існуючих способів та засобів протидії безпілотним літальним апаратам. Метод дослідження: аналіз. Результати дослідження: проведений аналіз засобів протидії безпілотним літальним апаратам, які використовуються у збройних конфліктах сучасності, наведені характеристики перспективних зразків систем боротьби з літальними безпілотними апаратами, наведено напрямки досліджень для створення системи захисту військ та об’єктів від ураження низтколітаючих цілей із застосування інженерних боєприпасів. Теоретична цінність дослідження: на основі результатів проведеного дослідження сформовано перелік завдань щодо структури системи виявлення та ураження низтколітаючих цілей типу безпілотні літальні апарати з використанням інженерних осколкових боєприпасів. Тип статті: науково-теоретична.
30
Петрова, А. Т. "ГЕОМЕТРИЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСЦЕНДЕНТНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРОСТОРУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.10.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання, пов’язані з вивченням можливостей деяких спеці- альних координатних систем, які можуть застосовуватися під час проєктування повер- хонь складної криволінійної форми. Криві поверхні застосовуються в багатьох галузях науки й техніки, зокрема машинобудуванні, будівництві, архітектурі та інших галузях знань, а також на виробництві. Конструювання складних кривих поверхонь може бути спрощеним, якщо під час проєктування застосовується геометричний апарат створення спеціальної координатної системи. У таких випадках геометричний апарат спеціальної координатної системи органічно зв’язується з геометрією та кінематикою поверхні, що конструюється. У практиці архітектурного проєктування є чимало прикладів застосування спеціаль- ної координатної системи під час проєктування оболонок і різних криволінійних варіантів покриттів будівельних об’єктів та інших споруд. У зв’язку із цим у роботі пропонується докладний опис геометричних перетворень прямокутної декартової системи координат на інші координатні системи. Будь-яку тривимірну систему координат представляємо у вигляді трьох умовних осей і трьох величин, що відкладаються на цих осях. Осі можуть бути прямолінійними чи криволінійними, а координати можуть бути лінійними величи- нами, кутовими, виражатися простим числом або взагалі бути якоюсь функцією деяких наперед заданих параметрів. Будь-яка точка, лінія або навіть поверхня може використовуватися як початок від- ліку вибраних координат. Таким чином, отриману безліч координатних систем можна назвати узагальненою координатною системою. Водночас сутність будь-якої просторо- вої координатної системи може бути представлена певною конгруенцією. Геометричним апаратом узагальненої координатної системи є будь-яка конгруенція прямих чи кривих ліній з урахуванням конкретних умов, що зв’язують параметри конгруенції. У визначення «узагальнена координатна система» включаються також відомі в математиці цилін- дрична та сферична координатні системи.
31
Сущенко, О., Ю. Безкоровайний, Н. Новицька та В. Голіцин. "СИНТЕЗ РОБАСТНОГО РЕГУЛЯТОРА БПЛА ДЛЯ ВИПАДКУ НЕОРТОГОНАЛЬНОЇ КОНФІГУРАЦІЇ ІНЕРЦІАЛЬНИХ ДАТЧИКІВ". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 109–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.12.
Full textAbstract:
Статтю зосереджено на проблемах синтезу робастних систем управління, призначених для експлуатації на безпілотних літальних апаратах. Головною метою дослідження є розробка алгоритму синтезу робастного закону управління рухом безпілотного літального апарата за умови використання неортогонального вимірювача, що являє собою надмірну конфігурацію гіроскопічних датчиків, побудованих на технологіях мікроелектромеханічних систем. Розробку регулятора було виконано на основі робастного структурного синтезу. Для досягнення поставленої мети було розроблено модель поздовжнього руху безпілотного літального апарата. Матриці стану, управління та спостереження цієї моделі було визначено за допомогою технології Aerosim засобами системи MatLab. Для розв’язання поставленої проблеми було використано методи теорії управління польотом у частині створення моделі поздовжнього руху безпілотного літального апарата; методи побудування надмірних неортогональних конфігурацій інерцальних датчиків рухомих об’єктів; методи сучасної теорії управління у частині створення алгоритмів робастного структурного синтезу та методи математичного моделювання. У статті представлено результати моделювання синтезованої системи у вигляді перехідних процесів для вхідних ступінчатих та імпульсних впливів. Наведені графічні залежності демонструють високу якість процесів управління в умовах дії збурюючи впливів. Отримані результати можуть бути корисними для рухомих об’єктів широкого класу, на яких використовуються надмірні вимірювальні системи, але найбільш доцільно їх використання в проблематиці управління безпілотними літальними апаратами. Ключові слова: система управління, неортогональний прилад, інерціальний датчик, надмірність, робастний регулятор
32
Сущенко, О., Ю. Безкоровайний, Н. Новицька та В. Голіцин. "СИНТЕЗ РОБАСТНОГО РЕГУЛЯТОРА БПЛА ДЛЯ ВИПАДКУ НЕОРТОГОНАЛЬНОЇ КОНФІГУРАЦІЇ ІНЕРЦІАЛЬНИХ ДАТЧИКІВ". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 109–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.12.
Full textAbstract:
Статтю зосереджено на проблемах синтезу робастних систем управління, призначених для експлуатації на безпілотних літальних апаратах. Головною метою дослідження є розробка алгоритму синтезу робастного закону управління рухом безпілотного літального апарата за умови використання неортогонального вимірювача, що являє собою надмірну конфігурацію гіроскопічних датчиків, побудованих на технологіях мікроелектромеханічних систем. Розробку регулятора було виконано на основі робастного структурного синтезу. Для досягнення поставленої мети було розроблено модель поздовжнього руху безпілотного літального апарата. Матриці стану, управління та спостереження цієї моделі було визначено за допомогою технології Aerosim засобами системи MatLab. Для розв’язання поставленої проблеми було використано методи теорії управління польотом у частині створення моделі поздовжнього руху безпілотного літального апарата; методи побудування надмірних неортогональних конфігурацій інерцальних датчиків рухомих об’єктів; методи сучасної теорії управління у частині створення алгоритмів робастного структурного синтезу та методи математичного моделювання. У статті представлено результати моделювання синтезованої системи у вигляді перехідних процесів для вхідних ступінчатих та імпульсних впливів. Наведені графічні залежності демонструють високу якість процесів управління в умовах дії збурюючи впливів. Отримані результати можуть бути корисними для рухомих об’єктів широкого класу, на яких використовуються надмірні вимірювальні системи, але найбільш доцільно їх використання в проблематиці управління безпілотними літальними апаратами. Ключові слова: система управління, неортогональний прилад, інерціальний датчик, надмірність, робастний регулятор
33
СИТНИК, Роман, та Вікторія ГНАТУШЕНКО. "МОДЕЛЬ ВИЯВЛЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ЗАГРОЗ ПОРУШЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДАНИХ, ЩО ОБРОБЛЯЮТЬСЯ В БЛОКЧЕЙН-СИСТЕМІ". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 1 (30 квітня 2025): 42–47. https://doi.org/10.32782/it/2025-1-6.
Full textAbstract:
Мета роботи. Метою даного дослідження є розробка комплексної моделі виявлення та оцінки загроз інформаційної безпеки для блокчейн-систем, що застосовуються в критичній інфраструктурі. Це передбачає підвищення ефективності виявлення та протидії загрозам безпеці та забезпечення високої адаптивності до різних сценаріїв загроз при інтеграції з існуючими системами безпеки. Методологія. Запропонована модель базується на системному підході та поєднує математичний апарат теорії ймовірностей, теорії графів та теорії прийняття рішень. Основними компонентами моделі є багаторівнева система моніторингу з використанням спеціалізованих програмних агентів та математичний апарат оцінки ризиків. Оцінка загроз здійснюється за комплексною формулою, що враховує ймовірність реалізації загроз, потенційні збитки, складність реалізації та час виявлення інцидентів. Наукова новизна. Запропоновано комплексний підхід до оцінки безпеки блокчейн-систем критичної інфраструктури, який враховує всі аспекти функціонування системи. Розроблено математичну модель оцінки загроз, що формалізує процеси виявлення та оцінки ризиків, забезпечуючи об’єктивність та відтворюваність результатів. Особливістю моделі є висока гнучкість та здатність адаптуватися до змін у середовищі загроз, а також масштабованість рішення та можливість інтеграції з існуючими системами безпеки. Висновки. Розроблено ефективну модель виявлення та оцінки загроз інформаційної безпеки для блокчейн-систем критичної інфраструктури. Процес включав створення комплексної системи моніторингу та математичного апарату оцінки ризиків. Модель демонструє високу адаптивність до різних сценаріїв загроз та підтверджує свою ефективність при практичній апробації. Перевагами використаного підходу є комплексність оцінки безпеки, гнучкість системи та масштабованість рішення. Для успішного впровадження моделі розроблено структурований підхід, який включає аудит існуючої інфраструктури, поетапне впровадження, навчання персоналу та створення ефективної системи зворотного зв’язку. Майбутні напрямки дослідження спрямовані на розширення спектру аналізованих загроз, вдосконалення алгоритмів оцінки ризиків з використанням методів машинного навчання та покращення механізмів автоматизації.
34
Шовкошитний, Ігор. "Математична модель оцінювання ефективності системи радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами на основі ймовірнісного підходу". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 49, № 1 (2024): 35–44. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-35-44.
Full textAbstract:
Однією з тенденцій російсько-української війни є зростання уваги до розвитку та впровадження новітніх багатофункціональних безпілотних систем і засобів (комплексів) радіоелектронної боротьби для протидії безпілотним літальним апаратам. Бойове застосування таких систем неможливе без оцінювання ефективності процесів, які відбуваються в умовах конфліктної взаємодії сил і засобів радіоелектронної боротьби та безпілотних літальних апаратів противника. Таке оцінювання потрібне не лише для вибору дієвих технічних рішень під час розроблення конкретних зразків озброєння, а й для синтезу локальних і просторово-розподілених систем радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами, формування яких в Україні наразі лише триває. Інструментом оцінювання є математичні моделі, які повинні мати розумний баланс між достатньою точністю, повнотою відображення властивостей систем (об’єктів) та простотою їх моделювання. Такі властивості мають імовірнісні моделі, які доволі часто застосовуються у військовій галузі. З урахуванням цього, стаття присвячена вирішенню актуального наукового завдання, яке полягає у висвітленні математичної моделі оцінювання ефективності системи радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами на основі ймовірнісного підходу. Під час проведення дослідження застосовано положення системного підходу, методи теорії імовірності, моделювання систем, елементи теорії виявлення сигналів та методи теорії кваліметрії. Поєднання таких методів дало змогу системно підійти до формування структури моделі, опису функціонування підсистеми виявлення безпілотних літальних апаратів та підсистеми подавлення їх бортових систем. За результатами проведеного дослідження узагальнено аналіз публікацій з подібної тематики, здійснено опис процесів, які відбуваються в конфлікті «система радіоелектронної боротьби – безпілотні літальні апарати противника», сформовано базові правила, які використовуються у математичній моделі під час складання повних груп подій (процесів виявлення та подавлення), розроблена блок-схема математичної моделі, яка дозволяє визначати кількісні значення часткових та загальних показників ефективності (відповідно – ймовірності виявлення безпілотних літальних апаратів, подавлення їх бортових систем та ймовірності зриву виконання завдань безпілотними літальними апаратами в межах простору відповідальності системи радіоелектронної боротьби). Крім того, у моделі передбачена можливість лінгвістичної інтерпретації отриманих ймовірностей за допомогою психофізичних шкал оцінок. Наукова новизна полягає у комплексному врахуванні у запропонованій математичній моделі типових ймовірнісних процесів виявлення безпілотних літальних апаратів (засобами радіолокаційної, радіотехнічної та оптичної розвідки)) та подавлення їх бортових радіоелектронних систем (навігації, управління та телеметрії, оптико-електронних засобів), поєднанні відносно простих аналітичних, ймовірнісних та кваліметричних моделей (методів) для отримання оцінок ефективності складної просторово-розподіленої системи за невеликого обсягу ввідних даних. Практична значущість отриманих результатів дослідження для воєнно-оборонної сфери полягає в можливості оперативно оцінювати системи радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами за допомогою розробленої логічно зрозумілої математичної моделі з отриманням чисельних значень показника ефективності та їх інтерпретації у лінгвістичному вигляді, що є зручним у процесі оцінювання, порівняння або синтезу перспективних варіантів подібних систем.
35
Врублевський, Роман Євгенович, Анатолій Костянтинович Дзигар, Анатолій Іванович Сатулов та Анна Сергіївна Волкова. "ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ NOX ЗАВДЯКИ ВИКОРИСТАННЮ ВОДНО-ПАЛИВНОЇ ЕМУЛЬСІЇ ПРИГОТОВЛЕНОЇ РОЗРОБЛЕНИМ РОТОРНО-ПУЛЬСАЦІЙНИМ АПАРАТОМ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 124–36. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.12.
Full textAbstract:
Морські судна з дизельними двигунами повинні відповідати постанові 13 Додатка VI MARPOL IMO і Технічному Коду 2008 NОx. Міжнародний Сертифікат запобігання забруднення повітря (сертифікат EIAPP) потрібен для кожного двигуна. Незалежно від того, яка технологія використовується для виконання вимог, ті ж вимоги тестування й обмеження емісії NОxповинні бути застосовані. Сертифікат EIAPP є доказом, що система двигуна, включаючи технологію скорочення емісії NОxє відповідною. Одним із методів первинного зниження викидів NOxсудновими дизелями є використання водно-паливної емульсії (ВПЕ), де вода у вигляді найдрібніших крапель розподілена в паливі, а її вміст відповідає не більше 20 % до об’єму палива.У статті проведено аналіз вибору апарату для приготування водно-паливної емульсії. Для досягнення цілей дослідження вибрано роторно-пульсаційний апарат з пристроєм дозування та подачі води. В процесі підготовки матеріалів до публікації описано конструкцію розробленого роторно-пульсаційного апарату, приведено схему цієї установки та схему модернізації паливної системи із розробленою установкою для приготування водно-паливної емульсії. Також в процесі досліджень розроблено установку із цим спроектованим роторно-пульсаційним апаратом та лабораторним дизель-генератором, який працює на двигуні Д-246.2. У ході випробувань розробленого роторно-пульсаційного апарату на лабораторному дизель-генераторі з двигуном Д-246, при роботі його на водо-паливній емульсії приготовленої за допомогою вищевказаного апарату та на паливі без додавання води, було виявлено зниження вмісту оксидів азоту NOх у порівнянні з паливом без вмісту води, що й свідчіть про працездатність розробленого роторно-пульсаційного апарату. Також досліджено якість та стійкість приготовленої водо-паливної емульсії розробленим роторно-пульсаційним апаратом та апаратом без дозованого пристрою. У висновку всіх виконаних досліджень можна стверджувати, що розроблений роторно-пульсаційний апарат, виконує покладені на нього функції, та може використовуватися для зниження викидів оксидів азоту NOх на суднах. Ключові слова: водно-паливна емульсія; роторно-пульсаційний апарат; паливо; викиди NOх; судновий дизель; диспергатори; модернізація паливної системи.
36
ДУДНІК, Андрій, Олег ТИЩЕНКО та Дарина ЯРЕМЕНКО. "ОГЛЯД СУЧАСНИХ ТЕХНІЧНИХ ТА ПРОГРАМНИХ РІШЕННЬ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ БПЛА". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 4 (15) (30 грудня 2024): 44–50. https://doi.org/10.32689/maup.it.2024.4.8.
Full textAbstract:
Швидкий розвиток безпілотних літальних апаратів (БПЛА) ставить нові виклики перед інженерами та розробниками систем управління. БПЛА знайшли широке застосування в різних сферах, включаючи сільське господарство, логістику, моніторинг навколишнього середовища, пошуково-рятувальні операції та військові потреби. Ефективність цих систем значною мірою залежить від поєднання апаратних і програмних рішень, які забезпечують точне позиціювання, автономність, стабільність польоту та безпечне виконання завдань. У статті зосереджено увагу на ключових технічних компонентах, таких як контролери польотів, сенсори та системи зв’язку, а також на програмних платформах, які дозволяють автоматизувати процес управління польотами. Окрім того, розглянуто інноваційні підходи до інтеграції даних із різних джерел і використання алгоритмів машинного навчання для оптимізації роботи БПЛА. Метою статті є висвітлення сучасних технічних і програмних рішень, які сприяють підвищенню ефективності, надійності та автономності безпілотних літальних апаратів, а також аналіз їхнього впливу на подальший розвиток галузі. Методологія, викладена в цій статті, базується на огляді сучасних технічних та програмних рішень для управління безпілотними літальними апаратами (БПЛА), зосереджуючи увагу на апаратних платформах, сенсорах, комунікаційних системах і програмному забезпеченні. Порівняльному аналізі апаратних платформ (FPGA, ARM, Atmel, Raspberry Pi) за ключовими параметрами: продуктивність, гнучкість, енергоспоживання, складність та вартість. Оцінці програмного забезпечення, яке включає відкриті платформи (ArduPilot, PX4, LibrePilot) та високорівневі системи управління (Aerostack2, GAAS). Інтеграції сенсорних даних із застосуванням алгоритмів машинного навчання, наприклад, фільтра Калмана, для підвищення точності навігації та стабільності польотів. Моделюванні енергоспоживання БПЛА з урахуванням ваги вантажу, довжини маршруту і квадратичного зростання через аеродинамічний опір. Аналізі багатоагентних систем для координації груп дронів, включаючи моделювання траєкторій та синхронізацію руху. Графічному поданні даних, яке демонструє порівняння платформ, траєкторій руху та моделі енергоспоживання. Наукова новизна. Запропоновано підхід до інтеграції сенсорних даних із використанням алгоритмів машинного навчання, зокрема фільтра Калмана, для підвищення точності навігації та стабільності польотів у складних умовах. Висновки. Проаналізовано сучасні апаратні і програмні платформи для управління безпілотними літальними апаратами (БПЛА) з урахуванням їх продуктивності, енергоспоживання, гнучкості та складності. Проаналізовано багатоагентні системи та їх потенціал для синхронізації дій груп БПЛА у різних завданнях, включаючи моніторинг і пошуково-рятувальні операції. Деталізовано енергетичні моделі БПЛА, що враховують вагу вантажу, маршрут і вплив аеродинамічного опору на загальне споживання енергії, що дозволяє оптимізувати тривалі місії. Оцінено перспективи інтеграції хмарних технологій із апаратними платформами, що спрямовані на обробку великих масивів даних у реальному часі, що покращує автономність та адаптивність систем. Визначено переваги і недоліки сучасних високорівневих систем управління, таких як Aerostack2, GAAS, і їх придатності для розробки інноваційних рішень у сфері управління БПЛА.
37
Луцький, Максим, Сахибай Тинимбаєв, Сергій Гнатюк, Рат Бердибаєв та Юлія Поліщук. "МАТРИЧНИЙ ПОМНОЖУВАЧ ЗА МОДУЛЕМ ДЛЯ КРИПТОГРАФІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ". Ukrainian Information Security Research Journal 24, № 3 (2023): 143–48. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.24.17266.
Full textAbstract:
Сьогодні для шифрування даних найбільш широко застосовують три види шифраторів: апаратні, програмно-апаратні і програмні. Їх основна відмінність полягає не лише у способі реалізації шифрування та ступеня надійності захисту даних, але й ціною, що часто стає для користувачів визначальним чинником. Незважаючи на те, що ціна апаратних шифраторів істотно вища ніж програмних, різниця в ціні не спів-ставна із значним підвищенням якості захисту інформації. Апаратне шифрування має низку вагомих переваг перед програмним шифруванням, одна з яких – більш висока швидкодія. Апаратна реалізація гарантує цілісність процесу шифрування. При цьому генерування і збереження ключів, а також шифрування, здійснюється у самій платі шифратора, а не в операційній пам’яті комп’ютера. З огляду на це, розробка швидкодіючих операційних блоків апаратних процесорів для асиметричного шифрування, не дивлячись на їх високу вартість, є актуальною науковою та прикладною задачею. У цій статті проводиться аналіз сучасних підходів до множення чисел за модулем, виділено їх сильні та слабкі сторони. Досліджено алгоритм множення з покроковим формуванням часткових і проміжних залишків, що в свою чергу, не потребує ви-конання попередніх обчислень, а всі обчислення не виходять за діапазон розрядної сітки модуля. Як результат, розроблено синхронний матричний помножувач, який містить n блоків схем І, n-1 FPR і єдиний FIR з регістром проміжного залишку, що буде корисним для криптографічних перетворень в системах з підвищеними вимогами до швидкодії та рівня інформаційної безпеки (наприклад, в критичній інформаційній інфраструктурі).
38
Podorozhniak, A., N. Liubchenko, D. Petrukovich та D. Onishchenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ НОМЕРІВ НА RASPBERRY PI". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 71 (2023): 134–37. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2023.1.134.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження даної роботи є засоби машинного навчання для автоматичного розпізнавання автомобільних номерів. Мета даної роботи полягає у дослідженні реалізації системи для розпізнавання автомобільних номерів засобами Raspberry PI 4. Основним завданням даного дослідження є аналіз аналогів існуючих систем автоматичного розпізнавання автомобільних номерів у середовищі апаратних продуктів Raspberry PI, а також реалізація власної системи та її дослідження. У результаті дослідження існуючих аналогів було виявлено певні проблеми та знайдено шляхи їх вирішення. Система використовує сучасні технології штучних згорткових нейронних мереж для вирішення поставленої задачі. Також слід зазначити, що розроблена система працює краще конкурентних на великих кутах зйомки. У результаті виконання роботи було реалізовано систему автоматичного розпізнавання автомобільних номерів засобами плати Raspberry PI для інтелектуальних вбудованих систем. Було проведено дослідження та виявлено великий потенціал запропонованої розробки у середовищах, де швидкість роботи системи не буде критичною
39
Ніжегородцев, В. О., Д. С. Білокопитов, М. М. Філоненко та В. В. Лаговський. "Апаратно-програмний фреймворк інтелектуальної системи збору даних з моніторингу gsm-технологій". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 5 (285) (10 грудня 2024): 72–82. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2024-285-5-72-82.
Full textAbstract:
Комплексна система спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу даних з мережі пристроїв моніторингу інформації про стан навколишнього середовища дозволяє отримати обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень в різних галузях, таких як промисловість, сільське господарство, військова галузь, охорона здоров'я. Створення мобільних систем збору та передачі даних із їх подальшою обробкою за допомогою методів штучного інтелекту є перспективним напрямом для вирішення таких завдань. Для досягнення цієї мети використовуються сучасні методи та інструменти програмування, методи аналізу даних, а також апаратні можливості сучасних дат- чиків та мікроконтролерів. Такі системи здатні значно та позитивно вплинути на країну у різних аспектах, а розробка систем збору та систематизації даних з мережевих пристроїв моніторингу дає простір для розвитку супутніх питань які можна порушити, а саме: етичність використання та створення штучного інтелекту, залежність всього людства від технологій, оптимізацію технологій віртуальної реальності. Метою дослідження є проектування системи прийому та подальшої обробки GSM сигналу, яка допоможе спроектувати модулі з шифрування даних для передачі та зберігання інформації для системи збору та систематизації даних з мережі пристроїв моніторингу. На основі отриманих даних які надходять з зовнішніх датчиків моніторингу, а саме з GSM антени, яка генерує інформацію щодо сили наявного сигналу та його спектру, та даних з генерації отри- маних координат випромінюваного сигналу, зробити аналіз даних та забезпечити зручний спосіб моніторингу та обробки інформації, в реальному часі. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні підстав для створення апаратно-програмного прототипу інтелектуальної системи збору даних з мережі при- строїв моніторингу на основі комплексу інженерно-технічних та дослідницьких робіт: аналізу апаратних продуктів моніторингу радіо середовища, проектуванню рухомої платформи та моделювання її елементів, створення реляційної моделі даних СУБД, інтерфейсу користувача системи, налаштування серверу обробки даних.
40
Єршов, В., O. Ізвалов, С. Неділько та В. Неділько. "Концепція систематизованого управління польотом безпілотних літальних апаратів." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 40 (19 вересня 2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-04.
Full textAbstract:
Розкрито концепцію систематизованого управління польотом безпілотних літальних апаратів. Визначено спектр оснащення безпілотних літальних апаратів різною технічною апаратурою. Зазначено, що управління польотом безпілотного літального апарату ґрунтується на формуванні єдиної системи взаємозв’зку всіх параметрів та датчиків. Кожен БПЛА в основі має певні контури управління, на кожен контур надходять параметри, що задаються і параметри з датчиків, встановлених на борту БПЛА, про поточний стан апарата. Схематично наведено контур управління кутовою стабілізацією безпілотного літального апарату. Описано структуру контуру управління орієнтацією безпілотного літального апарату. Контур складається з чотирьох блоків контролюючих крен, тангаж, рискання і висоту. Запропоновано структуру блоку «змішування» управління рухом безпілотного літального апарату, цей блок приймає команди корекції для крену, тангажу, рискання, висоти і «змішує» їх, відправляючи кожну поправку на правильний двигун. Окреслено блок динаміки двигуна безпілотного літального апарату, який обмежує вхідні команди від 0 до 100% дросельної заслінки, імітує поведінку обриву двигуна при дуже низькому дроселі і найбільш важливо застосовує лінійну залежність до сигналу відсотка дроселя, підкреслено, що вихід блоку – це число оборотів в хвилину для кожного двигуна в будь-який момент часу. Розроблено структурну схему безпілотного літального апарату. Для вирішення завдань систематизованого управління польотом безпілотних літальних апаратів обрана структура та описано обладнання, що входить у кожний рівень. Обґрунтовано аеродинамічний баланс безпілотного літального апарату, принцип його стабілізації полягає у збереженні постійного зчитування показань сенсорів і внесення відповідних змін до швидкості обертання кожного ротора. Управління безпілотним літальним апаратом здійснюється по 4-м осям: рисканню за курсом, крену щодо поздовжньої осі, тангажу, висоті польоту.
41
Бурдо, Олег Григорович, та Вікторія Олександрівна Славинська. "КОМБІНОВАНА СИСТЕМА МІКРОХВИЛЬОВОГО ДЕГІДРАТОРА ІЗ ТЕПЛОНАСОСНИМИ ВИПАРНИМИ АПАРАТАМИ". Scientific Works 88, № 1 (2024): 37–42. https://doi.org/10.15673/swonaft.v88i1.2957.
Full textAbstract:
Проведено аналіз розроблених авторами електромагнітних дегідраторів, визначено резерв по зменшенню витрат енергії, за умов утилізації енергії пари шляхом її термотрансформації. Виявлені суттєві недоліки випарних апаратів та методики вирішення існуючих проблем та протиріч. Запропоновано об’єднання впливу на систему мікрохвильового поля та теплового насоса. Розглядаються інноваційні методи зневоднення завдяки використанню теплових насосів у харчовій промисловості. Сформовано принципову схему енергоефективного двоступеневого електродинамічного дегідратора з тепловим насосом. Виконано порівняння показників енергоефективності різних традиційних технологій зневоднення та запропонованого інноваційного аппарату. Наведено методику розрахунку енергетичної ефективності систем із прямими та реверсними потоками енергії. Аналізуються схеми багатоступеневих дегідраторів із тепловими насосами. Наведено результати комп’ютерного експерименту із двоступеневим та чотирьохступеневим дегідратором. Показано, як зростає загальний ККД за рахунок формування реверсних потоків. Розглядаються питання оптимізації систем із реверсними потоками. Наведено, що використання на останній ступені електродинамічного апарата дозволяє отримати висококонцентрований якісний розчин, а використання енергії вторинної пари на основі теплових насосів у рази підвищити енергетичну ефективність системи. Запропоновано інноваційну установку із комбінованими системами електродинамічного та тепло насосного типів. Визначено режими її експлуатації та оптимізації.
42
Сторчун, В., та К. Мамедова. "Система моніторингу споживання енергоресурсів та води для співвласників багатоквартирного будинку". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 45 (2024): 67–73. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.45.2024.313087.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є автоматизація процесу збору, аналізу та поширення даних, зчитаних з датчиків електроенергії, водовідведення, тепловідведення. Запропоновано програмно-апаратне рішення системи моніторингу споживання енергоресурсів та води для співвласників багатоквартирного будинку, що дозволить підвищити ефективність управління витратами. У статті розглядається підхід до вирішення проблеми моніторингу споживаних багатоквартирним будинком енергоресурсів та води, проблеми інформування власників квартир, проблеми своєчасного попередження про нештатні та аварійні ситуації у системах забезпечення будинку. Було запропоновано програмно-апаратне рішення системи моніторингу споживання енергоресурсів та води, що дозволить підвищити ефективність управління витратами. Система включає мережу сенсорів та міні РС RPI, які аналізують зібрані дані та відправляють їх на локальний сервер. Первинний аналіз даних, проведений RPI, дозволяє оперативно попереджувати користувачів про аварійні ситуації. Використовуючи зовнішні SMTP – сервіси та бота Telegram, система може сповіщати власників квартир та служби експлуатації. Розроблена система дозволяє споживачам вчасно дізнаватися про аварії в будинку та відслідковувати детальну статистику спожитих будинком ресурсів за допомогою автоматизованого зняття даних з датчиків ресурсів, аналізу зібраних даних і використання дублюючих одне одного систем сповіщення. Система, використовуючи стійкі до зловмисного зовнішнього впливу технології та вирішуючи питання відкритості й прозорості роботи ОСББ, є актуальною та затребуваною. Бібл. 10, іл. 4, табл. 1
43
Voytenko, Volodymyr, та Roman Yershov. "МОДЕЛІ ЕЛЕМЕНТІВ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПРИВОДІВ КВАДРОКОПТЕРІВ ТА АВТОНОМНИХ РОБОТІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 175–87. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-175-187.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Мінімізація енергоспоживання електроприводами безпілотного літального апарату (БПЛА) або робота дозволяє підвищити ступінь автономності (дальність, швидкість, або час дії). Постановка проблеми. У середовищі для багатодоменного моделювання на рівні структурних схем Simulink®, яке інтегроване з MATLAB®, представлено декілька моделей електричних двигунів, автономних джерел живлення, а також елементів систем керування. Адекватний підбір блоків, які б дозволили успішно відтворити прототип реальної фізичної системи керування, потребує окремого вирішення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Більшість публікацій із моделювання в цій предметній галузі сфокусовано або на докладному описі роботи з MATLAB® та Simulink®, або на моделюванні динаміки автономних апаратів та керуванні ними для забезпечення позиціонування у просторі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання оптимізації енергоспоживання автономного об’єкта з кількома електроприводами залишається поза увагою. Постановка завдання. Дослідження зосереджено на аналізі наявних Simulink-моделей електродвигунів, елементів живлення та керування, які можна було б використати для подальшої розробки системи керування БПЛА або робота з автономним живленням. Виклад основного матеріалу. Розглянуті особливості моделювання автономних апаратів, визначена динаміка окремого двигуна, сформульовано вимоги щодо точності стабілізації швидкості обертання ротора, проаналізовані блоки Simulink для автономних апаратів, на основі яких запропонована комплексна модель електропривода для автономного апарата. Висновки відповідно до статті. Моделювання систем електроприводів автономних апаратів корисно як на початковій стадії проектування, так і за наявності фізичного макета, оскільки суттєво скорочує час та матеріальні ресурси, потрібні для розробки енергозаощадливої системи керування.
44
Кійко, С. Г. "Предиктивна адаптація при управлінні портфелем проектів енергозбереження на металургійному підприємстві". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 133–44. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.16.
Full textAbstract:
Сьогодні для авіабудування ПрАТ «Дніпроспецсталь» виплавляє більше ста марок сталей і сплавів з особливими експлуатаційними властивостями. Подальший розвиток підприємства та забезпечення конкурентоспроможності цієї та іншої продукції пов’язано з управлінням портфелем енергозберігаючих проектів, спрямованих на виконання таких завдань, як оптимізація енергетичного балансу, мінімізація споживання енергоресурсів, оптимізація енергоефективності та ін. Запропоновано нову методологію управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах, яка формує парадигму предиктивної адаптації, що базується на взаємопов'язаних адаптивних системах планування, моніторингу і управління змінами та дозволяє на основі прогнозування енергоспоживання для складних технологічних процесів і виробництв, а також моделювання і оцінки якості паливно-енергетичного балансу, в умовах обмеженості ресурсів і ризиків здійснювати формування і відбір для реалізації проектів енергозбереження при узгодженні пріоритетів бізнес-стратегії і стратегії енергоефективності металургійного підприємства. Сформульовано основні вимоги до організації системи планування і управління портфелем проектів енергозбереження на металургійному підприємстві. Представлена структурна схема комп'ютерної системи планування і управління портфелем проектів енергозбереження на ПрАТ «Дніпроспецсталь». Ядром виступає корпоративна інформаційна система управління на базі SAP ERP (ECC 6.0). Для отримання точної та оперативної інформації про постачання і витрати енергоресурсів використовується кілька програмно-апаратних комплексів систем обліку, а саме, автоматизована система комерційного обліку енергоресурсів підприємства, автоматизована система технічного обліку електроенергії, автоматизована система обліку і балансу паливно-енергетичних ресурсів та інші. Розроблена система процесів енергозбереження повинна вбудовуватися в систему процесів підприємства, відповідати стратегічним цілям підприємства і особливостям виробничого процесу.
45
Тимочко, Олександр Іванович, Ольга Вікторівна Левченко, Владислав Миколайович Руденко та Олексій Михайлович Сітков. "ВИКОРИСТАННЯ ГІБРИДНИХ РОБОТИЗОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ ДЛЯ ІНСПЕКЦІЇ МОРСЬКИХ НАФТОГАЗОВИХ ОБ'ЄКТІВ". Vodnij transport, № 2(40) (28 червня 2024): 6–22. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.2.40.01.
Full textAbstract:
Метою роботи є аналіз сучасного стану та перспектив використання гібридних роботизованих комплексів для інспекції морських нафтогазових об'єктів. Поставлена мета під час інспекцій в шельфовій галузі досягається шляхом використання гібридних роботизованих комплексів, до складу яких входять автономні підводні апарати, дистанційно керовані підводні апарати, безпілотні літальні апарати та автономні надводні апарати, що діють за єдиним планом для мінімізації ризику для людини при виданні точної і достовірної інформації про стан обладнання в будь-яких складних умовах. Ключовими ланками в системі моніторингу стану і безпеки об'єктів шельфової промисловості є дистанційно керовані підводні апарати та автономні підводні апарати. БПЛА, які, маючи доступ до важкодоступних ділянок на плавучих спорудах, сучасні технології візуалізації та відмінну маневреність, надають детальні знімки з високою роздільною здатністю для моніторингу стану споруд, розташованих вище ватерлінії, дозволяють оперативно виявляти корозію або механічні пошкодження конструкцій та оперативно пропонувати термінові заходи щодо їх усунення. Підвищення безпеки під час регулярних інспекцій безпілотними апаратами у різних зонах платформи для виявлення потенційних ризиків, які можуть поставити під загрозу персонал, активи та навколишнє середовище, досягається шляхом відсторонення інспекторів від роботи на великій висоті або глибині та/або в небезпечних умовах. Найсуттєвішими результатами є виділення кількох інспекційних зон залежно від наявності обладнання та порядку проведення інспекцій на стаціонарних та плавучих морських спорудах. Значущість отриманих результатів полягає у розробці пропозицій щодо використання безпілотних літальних, надводних апаратів і підводних апаратів для інспекцій морських споруд, що вважається ефективною альтернативою використанню водолазів під водою і робітників, що проводять роботи на великих висотах, забезпечуючи розширені можливості контролю, технічного обслуговування і ремонту у важкодоступних місцях та більш швидке отримання великих обсягів даних. Таким чином, основним напрямком подальшої роботи є дослідження можливості інтеграції передових сенсорних технологій з наявними безпілотними системами для досягнення більш ефективних інспекцій та використання штучного інтелекту і машинного навчання для аналізу отриманих у результаті цих інспекцій даних для поліпшення автоматизованого виявлення дефектів і аномалій та зниження можливих ризиків. Ключові слова: гібридний роботизований комплекс, автономний підводний апарат, дистанційно керований підводний апарат, безпілотний літальний апарат, автономний надводний апарат, навігація, судно, посадка на мілину, особа, що приймає рішення, набір корпусу судна, пошкодження, розлив нафти, методи підтримки маневрування, судно, система підтримки прийняття рішень
46
Волосов, Віктор Вікторович, та Володимир Миколайович Шевченко. "Математичне моделювання керування відносним рухом космічних апаратів у процесі причалювання". International Scientific Technical Journal "Problems of Control and Informatics" 68, № 4 (2023): 24–37. http://dx.doi.org/10.34229/1028-0979-2023-4-2.
Full textAbstract:
Розглядається задача синтезу керування мʼяким зближенням активного та пасивного космічних апаратів із заданою їх фінальною відносною орієнтацією, тобто відносною орієнтацією повʼязаними з ними відповідними системами координат. Під мʼяким зближенням розуміється установлення фізичного контакту активного та пасивного апаратів з малими (в ідеалі нульовими) відносними кутовими та просторовими швидкостями. При цьому передбачається, що пасивний космічний апарат рухається в центральному гравітаційному полі Землі по відомій круговій орбіті і обертається щодо інерційного простору з відомою кутовою швидкістю. Розвʼязання поставленої задачі базується на використанні прямого методу Ляпунова з відомою спеціальною адаптацією для розв’язування класу задач керування орієнтацією космічних апаратів. А саме, для розв’язування загальної задачі керування орієнтацією космічних апаратів використовується її розбиття на кінематичну та динамічну задачі орієнтації, з подальшим застосуванням відповідних «кінематичних» та «динамічних» функцій Ляпунова. В результаті розв’язування кінематичної задачі визначається потрібне значення поточної кутової швидкості активного апарата. Розв’язуванням динамічної задачі керування визначається потрібний фізичний момент керування активним апаратом для відстеження згаданої його поточної кутової швидкості. В роботі даний метод вперше застосований також і для синтезу одночасного керування відносними кутовим та просторовим положеннями космічних апаратів. Компʼютерним моделюванням проілюстровано ефективність синтезованого керування активним апаратом та його властивість топологічної грубості (у сенсі Андронова–Понтрягіна) до структурно-параметричних збурень або робастності, що використовується в сучасній термінології.
47
Shapovalova, S., та O. Baranichenko. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНА РЕАЛІЗАЦІЯ АВТОМАТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПРИЙ- НЯТТЯ РІШЕНЬ В СИСТЕМАХ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 66 (2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.038.
Full textAbstract:
Предметом дослідження в статті є засоби реалізації автоматичної системи підтримки прийняття рішень. Мета роботи – представлення рішення з програмно-апаратної реалізації автоматичної підтримки прийняття рішень в системах електропостачання. В статті вирішуються наступні завдання: визначення вимог до реалізації автоматичної підтримки прийняття рішень системи електропостачання; визначення рішень, які мають прийматися при збої електропостачання; визначення апаратної частини систем електроживлення; визначення спеціалізованого програмного забезпечення підтримки прийняття рішень в цих системах. Отримано наступні результати: надано рішення з програмно-апаратної реалізації автоматичної підтримки прийняття рішень з електропостачання для центру обробки даних, як типового об’єкту, що потребує безперебійного електроживлення. Висновки: визначено основні критерії, яким мають відповідати системи електроживлення, що потребують автоматичного прийняття рішень для запобігання їх збоїв; представлені рішення, які мають прийматися при збої електропостачання в центрах обробки даних; запропоновано архітектурне рішення системи електроживлення з вбудованою автоматизованою системою підтримки прийняття рішень; визначено програмне забезпечення прийняття рішень для систем електроживлення. Перспективним напрямком подальших досліджень є вдосконалення інтелектуальних методів прийняття рішень.
48
Тимочко, О. І., В. В. Афанасьєв, Ю. В. Афанасьєв та О. О. Аросланкін. "Модель системи позиціонування та моніторингу на основі багаторівневої структури передачі даних в розподіленій мережі". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 123–29. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.16.
Full textAbstract:
В роботі запропонована модель системи позиціонування та моніторингу на основі багаторівневої структури передачі даних в розподіленій мережі. Обґрунтування моделі виконано на основі дослідження технологій обміну даними, апаратних компонентів, програмного забезпечення, варіантів топології побудови систем обміну даними. Проведено експериментальне дослідження реалізації функцій моніторингу та позиціонування на основі застосування моделі, що запропонована. Показано, що до основних властивостей моделі відноситься масштабування структури в залежності від конкретних задач, можливість поєднання в єдину систему стаціонарних та рухомих елементів, які здійснюють збір, обробку та передачу даних. Область застосування моделі, що запропонована, це віддалені райони, де відсутній стільниковий зв'язок, роззосереджені промислові об’єкти, аеродроми. Дана модель може бути основою для удосконалення систем пошуково-рятувального забезпечення та системи управління повітряним рухом при застосуванні безпілотних літальних апаратів, в тому числі спільно з пілотованою авіацією.
49
Собчук, Валентин, Ірина Циганівська, Олександр Лаптєв та Віктор Журавльов. "ПЛАНУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛАНЦЮЖКІВ ЗАСОБАМИ СКІНЧЕННО ЧАСТКОВО ВПОРЯДКОВАНИХ МНОЖИН." Science-based technologies 60, № 4 (2024): 372–85. http://dx.doi.org/10.18372/2310-5461.60.18266.
Full textAbstract:
Автоматизація та інформатизація бізнес-процесів сучасних виробничих підприємств ґрунтується на концепції об’ємного виробничого і фінансового планування, управління логістичними ланцюжками, задач обліку тощо. Інформаційні системи підприємств будуються з врахуванням реалізації в них процесного підходу до управління підприємством, що є основою загальноприйнятої міжнародної практики створення систем управління промисловими підприємствами. Стрімкий розвиток інформаційних технологій спонукає розвиток математичного апарату, який описує логіку прийняття рішень базами знань інтегрованих автоматизованих систем управління сучасних підприємств. Зручний абстрактний апарат для опису систем та їхніх взаємозв’язків забезпечується використанням теорії категорій. Це дозволяє моделювати різні аспекти підприємств, такі як виробничі процеси, ресурси, взаємодії між підрозділами та співробітниками, а також залежності між задачами та проектами. Водночас теорія категорій підтримує композиційність, що означає, що складні системи можуть бути побудовані з більш простих компонентів. Це дає можливість розглядати підприємство як систему, що складається з різних підсистем, процесів та ресурсів, і визначати оптимальні стратегії використання цих компонентів. В роботі описані механізми обліку та планування, які реалізовані інформаційних системах автоматизованого управління сучасних підприємств. Для виробничих підприємств з обмеженою кількість виробничих підрозділів чи виробничих центрів окремого підрозділу (виробничої дільниці) досліджено математичний апарат для планування виробничих процесів та розподілу затрат при формуванні собівартості готової продукції. Показано, що для реалізації стратегії оптимального завантаження виробничих центів (структурних підрозділів) підприємства можуть використовувати довільний з визначених у роботі 11 варіантів завантаженості виробничих центів (структурних підрозділів) відповідно до властивості для сагайдака відповідного вигляду. Встановлено, що всі 11 варіантів є еквівалентними і від їх вибору не залежайте ні виконання плану випуску продукції ні ефективність завантаження технологічних ресурсів підприємства.
50
Бойченко, О. С., В. В. Умінський та Б. В. Кримець. "Удосконалення інфраструктури відкритих ключів Збройних Сил України". Наука і оборона, № 2 (30 грудня 2022): 51–55. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2022-19-2-51-55.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз інфраструктури відкритих ключів Збройних Сил України та національної системи електронних довірчих послуг України. За результатами аналізу визначене актуальне науково-практичне завдання щодо розробки технології надання електронних довірчих послуг в інформаційно-комунікаційних системах Збройних Сил України, де обробляється інформація, що містить державну таємницю. Обґрунтовані додаткові вимоги до інфраструктури відкритих ключів ЗСУ щодо захисту інформації під час обміну секретними електронними документами користувачами інформаційно-комунікаційних систем ЗСУ різного рівня секретності. Розроблено типову структуру програмно-технічного комплексу системи обігу секретних електронних документів ЗСУ, в якій введені нові апаратно-програмні рішення для організації обміну секретними електронними документами між користувачам інформаційно-комунікаційних систем ЗСУ різного рівня секретності. Наведена інфраструктура відкритих ключів ЗСУ забезпечить роботу військовослужбовцям та працівникам ЗСУ, які мають сертифікат відкритого ключа, з будь-якого робочого місця в інформаційно-комунікаційних системах ЗСУ різного рівня секретності згідно з політикою безпеки інформації у відповідній інформаційно-комунікаційній системі ЗСУ.