Academic literature on the topic 'Археологічна карта'

Метою статті є аналіз результатів досліджень археологічного комплексу роменської культури поблизу с. Камінь (Конотопський р-н) у середній течії Сейму. Наукова новизна. До наукового обігу вводяться дані археологічних розвідок комплексу пам’яток роменської культури поблизу с. Камінь. За результатами досліджень пам’ятки складено загальну карту розташування складових археологічного комплексу, проаналізовано артефакти, які походить з території поселення та запропоновано варіант реконструкції ресурсної зони господарювання окремої общини сіверян. Методи дослідження. У роботі застосовано низку методів, притаманних як гуманітарним, так і точним наукам. Картографічне моделювання дозволило здійснити реконструкцію планувальної системи археологічного комплексу та є дієвим інструментом у відтворенні ресурсної зони поселення. Аналітичний метод дозволив знайти культурно-хронологічні відповідники знайденим артефактам серед знахідок роменської археологічної культури та синхронних їй культурних спільнот. Застосування методу рентгенофлуорисцентного аналізу металів і сплавів дозволило з’ясувати елементний склад знахідок і визначити певні особливості щодо їх походження. Висновки. Археологічний комплекс роменської культури поблизу с. Камінь є поселенською структурою сіверянської общини, який складався з городища-тверді, кількох поселень та курганного могильника. Їх дослідження триває вже понад 50 років. Спочатку було виявлено рештки курганного могильника та кілька поселень, які зараз локалізовані на місцевості. Останнім було знайдене городище, яке було зайняте монастирем козацької доби. Наявність городища дозволяє об’єднати відомі поселенські та поховальні об’єкти в єдиний комплекс, а також визначити його місце серед синхронних пам’яток роменської культури Путивльського Посейм’я. Ресурсна зона цієї общини формувалася наявністю збалансованого природного середовища, де представлені лісовий масив, широка заплава річок Сейм і Клевень, а також наявність ґрунтів придатних для землеробства. Речові знахідки характеризують певне коло занять місцевого населення – деревообробку, рибальство та торгівлю. Окремі знахідки можуть бути пов’язані з присутністю дружинного стану. Прикраси, знайдені на поселенні, мають походження з інших регіонів проживання слов’янського населення – словен новгородських, уличів, тиверців. Це поселення розташоване поблизу переправи через Сейм, яка відома з ранньомодерних джерел, що також могло сприяти залученню місцевого населення до торгівлі. З торговими операціями пов’язані знахідки куфічного дирхаму першої половини Х ст. та трьох свинцевих вагових гирьок. З цією переправою пов’язаний також Мутинський скарб 12-13 ст., знайдений у заплаві неподалік села Камінь.

Повідомлення описує досвід та практики збору просторових даних у процесі археологічних оглядів та об-стежень, їх обробки, збереження та використання. Ці процедури ґрунтуються на багаторічних розвідкових роботах авторів. Виділяється декілька стадій опрацювання просторових даних. Важливим питанням, що вини-кає під час таких робіт є проблема збереження просторової інформації та її уніфікації. Автори вказують на необхідність зміни формату збереження просторових даних, їх менеджменту та стандартизації. Також акце-нтовано увагу на потребі активізації роботи зі створення національної археологічної карти. The article should describe the practices of spatial data collection in the process of archaeological surveys and surveys, its processing, preservation and use. These procedures are based on the experience of many years of intelligence work of the authors. An important issue that arises during such works is the problem of preserving spatial data and its standardization. The authors indicate the need to change the format of spatial data storage and the need for their management. The text indicates the need to standardize archaeological spatial data. The authors support the need to intensify work on the creation of a national archaeological map.