Log in

Relevant bibliographies by topics / Археологічні пам’ятки / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Археологічні пам’ятки.

Journal articles on the topic 'Археологічні пам’ятки'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Археологічні пам’ятки.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Новородовська, Наталія, Валентина Молоткіна та Людмила Хмельницька. "АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМʼЯТКИ ЯК ОСНОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ". Український літопис, № 3 (15 червня 2024): 83–93. http://dx.doi.org/10.31470/2786-8583-2024-3-83-93.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблематиці охорони археологічних пам’яток як основи збереження історичної пам’яті. Висвітлено особливості законодавчого і нормативно-правового врегулювання охорони археологічної спадщини в Україні. Встановлено, що чинна правова система потребує удосконалення, що зменшить ризик втрат цінних артефактів. Розкрито основні виклики, які постали перед державою, науковою спільнотою, громадянським суспільством у цій сфері. Серед них детально розглянуто російсько-українську війну, недостатню фінансову підтримку, незаконні забудови поряд чи безпосередньо на археологічних об’єктах, нед

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Рутковська, Ольга. "ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ МУЗЕЄФІКАЦІЇ ВИЗНАЧНОГО МІСЦЯ, ПАМ’ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ ТА ІСТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ «ДІЛЯНКА ПРИБЕРЕЖНОГО МІСЬКОГО КВАРТАЛУ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО КИЄВА» НА ПОШТОВІЙ ПЛОЩІ". Київськи збірники історії, археології, мистецтва та побуту, № IV (18 січня 2024): 82–86. http://dx.doi.org/10.55389/2786-5797.2023.01.08.

Full text

Abstract:

Археологічні пам’ятки є носіями нашої національної автентичності та історичних свідчень непересічного значення. Потрібна зміна ставлення до управління та музеєфікації пам’яток археології в Україні. Пам’ятка національного значення «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» на Поштовій площі, її місце розкриття, площа території, складові цієї пам’ятки дають можливість використання найбільш ефективного методу створення музею – in situ. Cучасний археологічний музей на Поштовій розглядається як особливий соціальний інститут. Для того щоб у археологічної спадщини України з’явилос

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Веремейчик, Олена. "Археологічні пам’ятки Любеча". Slavia Antiqua. Rocznik poświęcony starożytnościom słowiańskim, № 64 (13 грудня 2023): 21–57. http://dx.doi.org/10.14746/sa.2023.64.2.

Full text

Abstract:

The archaeological heritage of Liubech (Lyubech, Chernihiv region, Ukraine) includes various monuments and objects from the Bronze Age to early Modernity (2000 BC – 17th century) with small time gaps. Archaeological surveys in Liubech began in the late 19th century and have continued until today with certain interruptions. Despite the close attention paid by scholars to the archaeological monuments of Liubech, it should be noted that the area of the city within its administrative boundaries (both the floodplain part of the Dnieper River and the densely developed part of the town) has not been

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Біляєва, Світлана, та Сергій Куценко. "З ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МУЗЕЄФІКАЦІЇ КОМПЛЕКСІВ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМЯТОК (ЗА МАТЕРІАЛАМИ БІЛЬСЬКА ТА ОЧАКOВА)". Уманська старовина, № 10 (26 грудня 2023): 91–101. http://dx.doi.org/10.31499/2519-2035.10.2023.294801.

Full text

Abstract:

У статті на матеріалах різних за географічним розташуванням, природними регіонами та культурно-історичними складовими археологічних комплексів (пам’яток Більська та Очакова) представлено стислий огляд історії відкриття, основних етапів археологічних досліджень, особливостей музеєфікації та сучасного стану комплексів, що увійшли до переліку об’єктів національного значення. Визначено спільні риси в історії їх вивчення, підкреслено вагомий внесок Інституту археології НАН України, міжнародних проектів та роботу експедицій за участі провідних фахівців світового рівня, залучення науковців та студент

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Грицюк, Діонисій. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ЗАПОВІДНИКІВ У ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ (1975–1989 РР.)". Litopys Volyni, № 26 (5 серпня 2022): 90–96. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.15.

Full text

Abstract:

У статті розглядається науково-дослідна робота історико-культурних заповідників у західних областях України, що проводилась впродовж 1975–1989 рр. Основна увага звертається на організацію діяльності з виявлення та наукового опрацювання об’єктів культурної спадщини, що були локалізовані на території історико-культурних заповідників м. Львова, м. Луцька та м. Острога. Охарактеризовані домінантні напрями практичної реалізації науково-дослідних робіт на базі історико-культурних заповідників у регіоні. Окреслені основні досягнення в роботі історико-культурних заповідників, отримані в результаті про

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Баюк, Віктор. "ДОСЛІДЖЕННЯ СОКІЛЬСЬКОГО ЗАМЧИЩА". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 179–86. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.29.

Full text

Abstract:

У статті подаються результати рятівних археологічних досліджень Сокільського городища-замчища, про- ведених Волинською археологічною експедицією Інституту археології Національної академії наук України у 2020 році. Сокіл та розташоване тут городище-замчище пізньосередньовічного та ранньомодерного часу досить добре досліджені істориками, однак масштабні археологічні дослідження тут були проведені вперше. Роботи були пов’язані з необхідністю будівництва нового фельдшерсько-акушерського пункту в рамках програми «Вели- ке будівництво». Розкопом площею 169 квадратних метрів було перекрито всю терито

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Moizhes, Volodymyr. "НУМІЗМАТИЧНІ ЗНАХІДКИ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ГОРЯНСЬКОЇ РОТОНДИ". Ukrainian Numismatic Annual, № 8 (30 грудня 2024): 145–62. https://doi.org/10.31470/2616-6275-2024-8-145-162.

Full text

Abstract:

Для вивчення середньовічної історії Карпатського регіону важливе дослідження сакральної пам’ятки у східній околиці міста Ужгород – Горянської ротонди. Однак, не дивлячись на значну до неї увагу різних фахівців і вже більше ніж сторічне вивчення, все ще залишається відкритим питання часу її зведення. Нажаль, у розпорядженні вчених немає безпосередніх писемних джерел стосовно цього питання. У даному випадкові можливо припустити, що тільки археологічні матеріали, а саме наявні нумізматичні знахідки, можуть посприяти у вирішенні проблеми часу зведення Горянської ротонди. Мета дослідження. Провести

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Stepanchuk, Yuriy, Natalia Kuzminets та Yana Harhaun. "Археологічні пам’ятки Поділля у науковій спадщині Сергія Гамченка (за матеріалами 1909-1913 рр.)". Eminak, № 1(45) (1 травня 2024): 202–26. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2024.1(45).698.

Full text

Abstract:

Метою статті є вивчення наявних матеріалів особового фонду С. Гамченка, що стосуються археологічних досліджень на території Поділля у 1909-1913 рр., визначити їх перспективність для сучасних археологічних та історико-краєзнавчих досліджень. Наукова новизна. Вперше детально та ґрунтовно проаналізовано зміст особового архівного фонду Сергія Гамченка, що зберігається в Науковому архіві Інституту археології НАН України, на наявність матеріалів щодо археологічних пам’ятників Поділля. Розкрито змістовну частину наявних матеріалів, їх повноту та перспективність для подальших досліджень як археологічн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Озимчук, Олег Борисович, Юлія Миколаївна Візітів та Віта Павлівна Коцюбайло. "ПАМ’ЯТКИ ВЕЛЬБАРСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА РІВНЕНЩИНІ. ПРОБЛЕМИ ІСТОРИЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ". Culturological Almanac, № 1 (27 березня 2025): 122–33. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.14.

Full text

Abstract:

Російсько-українська війна внесла свої суттєві корективи у життя українських науковців, музейних установ, скоригувала освітній процес у навчальних закладах і, звісно, роботу археологічних експедицій. Перед кожним із нас стоїть завдання, не зважаючи на зовнішні загрози, зберегти спадок української нації і гідно представити світовій громаді історію України, захистивши її від фальсифікацій та викривлень. У першу чергу, слід убезпечити спадщину українського народу під щоденними авіаударами/артобстрілами від знищення/потали і банального пограбування новітніми вандалами-рашистами не лише музейних ко

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Кулакова, Н. В. "ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ В УКРАЇНІ". Kyiv Law Journal, № 4 (7 лютого 2023): 144–48. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.4.22.

Full text

Abstract:

У статті зазначається важливість охорони об’єктів культурної спадщини як діяльності держави по забезпеченню системи правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об’єктів культурної спадщини. Така діяльність здійснюється на основі норм міжнародного права та національн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Borysova, Tetiana, та Artem Borysov. "Археологічні пам’ятки Казанківського району Миколаївської області (за матеріалами А.О. Сікорського)". Eminak, № 1(33) (31 березня 2021): 82–92. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).493.

Full text

Abstract:

У статті подається короткий аналіз підйомного матеріалу з археологічних поселень Повисуння, розташованих на території південної частини Казанківського району Миколаївської області, за даними польових щоденників першовідкривача – історика, вчителя Анатолія Олексійовича Сікорського. Обстеження пам’яток здійснювалося впродовж 1960-1980-х років. Зібрані науковцем матеріали в основному зберігаються у фондах Миколаївського обласного краєзнавчого музею та у Березнегуватському районному народному історико-краєзнавчому музеї.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Кулакова, Н. В. "КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ОБ’ЄКТИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ". Kyiv Law Journal, № 2 (20 жовтня 2022): 135–40. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.2.21.

Full text

Abstract:

У статті зазначається важливість охорони об’єктів культурної спадщини як діяльності держави по забезпеченню системи правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об’єктів культурної спадщини. Така діяльність здійснюється на основі норм міжнародного права та національн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

СОРОКУН, Андрій, та Павло ШИДЛОВСЬКИЙ. "НЕОЛІТИЧНІ ПОСЕЛЕННЯ В ОКОЛИЦЯХ с. ПОГРЕБИ". Київськи збірники історії, археології, мистецтва та побуту, ІІІ (3 липня 2023): 3–12. http://dx.doi.org/10.55389/2786-5797.2022.01.01.

Full text

Abstract:

Протягом ХХ ст. на північно-східних околицях Києва, на лівому березі устя Десни виявлено низку пам’яток, які містили матеріали доби неоліту – фрагменти ліпної кераміки та вироби з кременю. Після новітніх археологічних розвідок у регіоні та опрацювання фондових матеріалів з попередніх досліджень з’явилася можливість більш детального аналізу комплексу артефактів зі стоянок поблизу с. Погреби, що відносяться до неолітичного культурно-хронологічного шару. У статті подається узагальнена інформація про два неолітичних поселення, що розташовуються на дюнних формаціях лівого берега гирла Десни, на зах

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Буйських, Алла, Павло Шидловський та Всеволод Івакін. "МОНІТОРИНГ ПАМ’ЯТОК АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ РФ". Київськи збірники історії, археології, мистецтва та побуту, № IV (18 січня 2024): 3–15. http://dx.doi.org/10.55389/2786-5797.2023.01.01.

Full text

Abstract:

Анотація. Фіксація збитків, завданих пам’яткам культурної спадщини внаслідок неспровокованої агресії РФ, є надзвичайно актуальним питанням. Процес моніторингу руйнацій об’єктів відбувається як на державному рівні, так і завдяки діяльності громадянських ініціатив. Однак на сучасному етапі аналіз втрат обмежується переважно об’єктами культури, монументального мистецтва, архітектури та релігійними спорудами. Натомість, фіксація руйнувань об’єктів археологічної спадщини, через певні особливості, зустрічає значні труднощі. Значно така ситуація пов’язана з непроявленим станом самих археологічних об’

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Могилов, Олександр, Кирило Панченко, Андрій Тарасов та Юрій Ляшко. "АРХЕОЛОГІЧНА ПОЛЬОВА ШКОЛА: ДОСВІД ПРОВАДЖЕННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Історія та археологія, № 2 (22 квітня 2024): 69–77. http://dx.doi.org/10.32782/cusu-hist-2024-2-6.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено аналізу досвіду організації та проведення археологічних літніх шкіл, їх ролі у формуванні професійних навичок майбутніх істориків, археологів, музейників та співробітників органів охорони культурної спадщини. Підготовка фахівців з історичної галузі вимагає вміння працювати з археологічними джерелами та самостійно організовувати і проводити дослідження. Частину таких навичок здобувачі вищої освіти отримують під час проходження практик. Останнім часом популярності набуває ще одна форма організації освітнього та наукового процесу – літня польова археологічна школа. Базою для літ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Калініченко, Віталій, та Сергій Пивоваров. "ХРОНОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ РІДКІВЕЦЬКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ VIII–X ст." Problems of humanities. History, № 9/51 (31 травня 2022): 24–49. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.9/51.256088.

Full text

Abstract:

Анотація. Мета дослідження – стаття присвячена аналізу археологічних матеріалів, виявлених під час дослідження Рідківецького археологічного комплексу VIII–X ст. на Буковині. Ця пам’ятка характеризується своєрідністю, різноманітністю та нестандартністю культури Раннього Середньовіччя на теренах Пруто-Дністровського межиріччя. Методологію дослідження склали принципи історизму, системності й наукової об’єктивності. Теоретико-методологічний інструментарій складають загальнонаукові (реконструкція, синтез, класифікація, логічний), конкретно-історичні (структурний аналіз, проблемно-хронологічний, пор

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Зякун, Алла. "ВОЛИНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ ТА ЙОГО ПАМ’ЯТКИ: ВТРАТИ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.01.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто становлення діяльності Волинського музею під час польської, радянської та німецької окупації краю з кінця 20-х по 40-ві роки ХХ ст. Увага акцентується на втратах музею за часів німецької окупації 1941–1944 рр. Аналізуються і вводяться до наукового обігу джерела для вивчення втрачених під час Другої світової війни пам’яток. Музейні традиції формуються на Волині починаючи з другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Це музей барона Ф. Штейнгеля в Городку, Волинський єпархіальний та краєзнавчий музеї в Житомирі, музей Православ- ного Свято-Володимирського братства у Володимир-В

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Ostapchuk, Oleksii. "ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТОЯНКИ ДОБИ ПІЗНЬОГО ПАЛЕОЛІТУ: ДОБРАНИЧІВСЬКА ТА СЕМЕНІВКА ЯК ОСЕРЕДКИ АДАПТАЦІЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПЕРВІСНИХ СПІЛЬНОТ". Український літопис, № 5 (12 червня 2025): 57–63. https://doi.org/10.31470/2786-8583-2025-5-57-63.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто археологічні памʼятки пізнього палеоліту Переяславського Лівобережжя, зокрема стоянки Доброничівка та Семенівка, як осередки адаптації та культурної взаємодії первісних спільнот. Акцентовано увагу на особливостях просторової організації стоянок, типології знарядь, а також на інтерпретації археозоологічних матеріалів, що дозволяє реконструювати способи господарювання та адаптаційні стратегії пізньопалеолітичних мисливців. Зазначено, що аналіз матеріальної культури свідчить про сталі культурні традиції у регіоні, а також про наявність контактів із сусідніми культурними осеред

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Степанюк, Софія. "ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 165–70. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.29.

Full text

Abstract:

У статті пропонуються аналіз законодавства з охорони та збереження пам’яток та огляд основних дер- жавних памʼяткоохоронних інституцій Польщі. Проаналізовано закон «Про охорону і збереження пам’яток» від 23 липня 2003 р. та його подальші доповнення. Розглядаються державні реєстри об’єктів культурної спадщини, способи внесення пам’яток до реєстрів та ефективність останніх. Виявлено, що основною та найефективнішою формою захисту є запис до Реєстру пам’яток (нерухомих, рухомих чи археологічних), який робиться на підставі адміністративного рішення воєводського хранителя пам’яток. Показано еволюцію

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Khoptynets, Ivan. "Пам’ятки кам’яної доби Лугинського району Житомирської області". Eminak, № 1(29) (7 квітня 2020): 189–210. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.1(29).387.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена археологічним пам’яткам кам’яної доби Лугинського району Житомирської області. У ній дається коротка історія досліджень краю та характеристика всіх відомих на даний момент археологічних пунктів, опис їхніх матеріалів, культуро-хронологічна інтерпретація. Пам’ятки розміщено у хронологічному порядку (від найдавніших). Частина із них вперше публікується у повній мірі. Озвучуються проблеми та перспективи досліджень у регіоні, який досить довгий час ігнорувався археологами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

ЗОЦЕНКО, Іван, Маргарита КОРНІЄНКО та Павло ШИДЛОВСЬКИЙ. "ОБЛІК ОБ’ЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ М. КИЄВА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Київськи збірники історії, археології, мистецтва та побуту, ІІІ (3 липня 2023): 37–45. http://dx.doi.org/10.55389/2786-5797.2022.01.04.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено актуальні проблеми обліку об’єктів археології на території столиці України. Розглянуто географічні умови міста та його околиць, зауважено їх зв’язок (складна будова рельєфу, розвинена гідромережа та наявність природно захищених ділянок місцевості) із заселенням цих теренів культурно-історичними спільностями протягом тривалого часу. Згадано про основні етапи формування археологічних пам’яток – від палеоліту до ХІХ ст., та зазначено, що більшість із них пов’язана з виникненням і розвитком міста, починаючи з Х ст. Висвітлено проблеми урбаністичного впливу на археологічну спадщ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Буйських, Алла Валеріївна. "Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ". Вісник НАН України, № 2 (28 лютого 2024): 87–93. http://dx.doi.org/10.15407/visn2024.02.087.

Full text

Abstract:

У доповіді розглянуто зміни у форматі проведення наукових досліджень Інституту археології НАН України, які відбулися в результаті збройної агресії РФ проти України. Науковці інституту приділяють зараз велику увагу моніторингу актуального стану пам’яток археології на територіях, що постраждали від воєнних дій, зазнали руйнувань і ландшафтних перетворень унаслідок ворожих обстрілів. Важливість таких досліджень зумовлена тим, що археологічна спадщина України, представлена хронологічним діапазоном від майже мільйона років тому до модерних часів, — це невід’ємна складова європейської та світової ар

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Трубчанінов, Сергій. "МИНУЛЕ УКРАЇНИ У ПРАЦЯХ ВАДИМА ПАССЕКА". Litopys Volyni, № 27 (8 грудня 2022): 104–9. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2022.27.17.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються праці Вадима Пассека (1808–1842), в яких популяризувалося українське минуле. Цей автор відомий передусім як письменник, етнограф, статистик, археолог і видавець. Проте його цікавила також українська старовина, особливо минуле й пам’ятки культури Слобідської України. І це не випадково, адже він був нащадком козацько-старшинського роду зі Слобожанщини, хоча й народився в Тобольську, де його батько перебував у засланні. Знавець українського фольклору Микола Сумцов характеризував В. Пассека як м’якого, чулого, доброзичливого ідеаліста. Його відносять до кола харківських роман

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Voloshyn, Ivan, та Yulia Chykailo. "Cultural-architectural and historical-archaeological monuments within the limits of transport eurocorrіdor Lviv–Krakovets and adjacent territories". Visnyk of the Lviv University. Series Geography, № 42 (15 жовтня 2013): 38–45. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2013.42.1763.

Full text

Abstract:

The main architectural monuments of national and local significance within eurocorridor Lviv–Krakovets was described. The features of their distribution within 6 km zone near road were analyzed. The maps of cultural-architectural (church, belfry, monuments and so on) and historicalarchaeological monuments in Yavoriv, Gorodok, Zhovkva and Kamenka-Bug areas were compiled. Keywords: transport eurocorridor, cultural and architectural attractions, historical and archaeological monuments.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Petrenko, Iryna, та Oleksandr Trygub. "Полтавський церковний історико-археологічний комітет (1906-1917 рр.) у вивченні та збереженні культурної спадщини". Eminak, № 1(49) (13 травня 2025): 294–307. https://doi.org/10.33782/eminak2025.1(49).781.

Full text

Abstract:

Мета статті – проаналізувати роль Полтавського церковного історико-археологічного комітету (1906-1917 рр.) у вивченні та збереженні історико-культурних пам’яток Полтавської губернії. Наукова новизна. Встановлено, що впродовж своєї нетривалої діяльності Полтавський церковний історико-археологічний комітет перетворився у справжній центр історичних досліджень Полтавщини, де вивчення та збереження історико-археологічної й культурної спадщини стало однією із чільних складових, що власне і забезпечило комітету визнання й авторитет у наукових колах початку 20 ст. Висновки. Упродовж своєї 11-річної ді

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Семенчук, Сергій. "ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ДАВНЬОРУСЬКИХ ОСЕРЕДКІВ ЯЗИЧНИЦТВА НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ СЕРЕДНЬОЇ ПОДНІСТРЯНЩИНИ". Litopys Volyni, № 28 (8 червня 2023): 332–37. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.47.

Full text

Abstract:

У публікації схарактеризовано історію археологічних досліджень і наукових відкриттів низки язичницьких осередків давньоруського часу лівобережжя Середньої Подністрянщини. Проаналізовано джерельну базу й історіографію культових об’єктів регіону, а саме: Збруцького ідола; городищ-святилищ Богит, Звенигород, Говда, Іванківці; ритуального жертовника в місті Городок; городища-сховища селища. Хребтіїв та сокілецького могильника. Акцентовано увагу на археологічні джерела й історіографію відомого в науці збруцького ідола. Проаналізовано роботи істориків другої половини ХІХ–ХХ століття І.І. Срезневсько

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

БУЛИК, Наталя, та Роман БЕРЕСТ. "МІСІЯ ДІДУШИЦЬКИХ У ЗБЕРЕЖЕННІ ТА ДОСЛІДЖЕННІ ІСТОРИКО-АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ ГАЛИЧИНИ". Східноєвропейський історичний вісник, № 27 (26 червня 2023): 81–89. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.27.281516.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – на основі архівних і опублікованих матеріалів та наукових праць висвітлити внесок родини Дідушицьких у збереження історико-археологічної спадщини Галичини; дослідити їх роль у розвитку львівської археології до середини ХХ ст. Методологія дослідження побудована на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності, використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (просопографічний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна зумовлена введенням до наукового обігу архівних документів та маловідомих праць ХІХ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Parkhomenko, Vladyslav, Oleg Bobina та Iryna Shapovalova. "Археологія Півдня України на сторінках збірника «Аркасівські читання» (2011-2023 рр.)". Eminak, № 1(45) (1 травня 2024): 284–305. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2024.1(45).702.

Full text

Abstract:

Метою статті є окреслення тематичної спрямованості археологічної тематики збірника «Аркасівські читання» та її авторську репрезентацію за час проведення конференції (2011-2023). Наукова новизна. Вперше детально та ґрунтовно проаналізовано зміст археологічної тематики збірників Міжнародної науково-практичної конференції «Аркасівські читання», яка проводилася спільнотою істориків Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Визначено основні напрямки публікацій, сталість і географію авторської презентативності, перспективи використання матеріалів збірника у подальших публ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Буйських, Алла Валеріївна. "Міжнародний досвід дослідження і збереження археологічних пам’яток в умовах російської агресії проти України". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 1 (27 січня 2025): 62–65. https://doi.org/10.15407/visn2025.01.062.

Full text

Abstract:

У виступі зазначено, що, незважаючи на складні умови, установи НАН України продовжують археологічні дослідження та розширюють міжнародну співпрацю. Так, Інститут археології НАН України сьогодні виконує близько 20 проєктів, частину з яких спрямовано не лише на проведення досліджень та публікацію результатів, а й на збереження археологічної спадщини України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Горбань, Юрій Іванович. "НОВІ РЕАЛІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ: ЕКСПЕРТИЗА АРХЕОЛОГІЧНИХ КОЛЕКЦІЙ". Питання культурології, № 39 (28 березня 2022): 249–52. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.256939.

Full text

Abstract:

Знання про археологію та історико-археологічну експертизу час від часу проходять перевірку на актуальність. Існують різні погляди на суть, зміст, структуру, динаміку, перспективи та методику проведення наукової археологічної експертизи. Різняться погляди щодо методології та методів їх дослідження, предметного поля цієї наукової та навчальної дисципліни. Однак не викликає сумнівів той факт, що трансформації історико-культурних процесів на сучасному етапі набувають небаченої глибини та справді загальнолюдського звучання. Навчально-методичний посібник «Експертиза предметів з археологічних колекці

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Ленчук, Дмитро. "Колекція археологічних старожитностей із розкопок П. І. Хавлюка у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею". Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, № 45 (3 жовтня 2023): 9–18. http://dx.doi.org/10.31652/2411-2143-2023-45-9-18.

Full text

Abstract:

Метою статті є узагальнення інформації про формування колекції археологічних пам’яток з розвідок та розкопок П. І. Хавлюка, що зберігається у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею. Методологія дослідження представлена: принципом історизму, системним підходом, методами логіки, групування, порівняльно-історичним, статистичним та проблемно-хронологічним принципом. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вона є першою узагальнюючою працею, де систематизовано та проаналізовано матеріали багаторічних розкопок П. І. Хавлюка (1925 – 2001) на різночасових пам’ятках археології з території Ві

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Lemberg, Yevhen, та Anatoly Shostopal. "МОНЕТНО-РЕЧОВИЙ СКАРБ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ІХ СТОЛІТТЯ З ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Ukrainian Numismatic Annual, № 4 (20 грудня 2020): 58–69. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-58-69.

Full text

Abstract:

У статті зроблено опис нумізматичної частини монетно-речового скарбу, знайденого біля хутора Кобеляки Звенигородського району Черкаської області, а саме куфічних дирхемів, карбованих у період династії Аббасидів, кількістю 64 шт. Розглянуто можливі причини та шляхи потрапляння даного скарбу на територію Черкащини.Визначені дирхеми походять із семи регіонів ісламського світу:1) Магріб – 32 шт.; 2) Ірак – 14 шт.; 3) Джібал – 8 шт.; 4) Кавказ – 5 шт.; 5) Хорасан – 2 шт.; 6) Мавераннахр – 2 шт.; 7) Кірман – 1 шт. Найпізніші дати на монетах дають можливість віднести знайдений скарб, з урахуванням ще

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Тараненко, Сергій. "КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МИТРОПОЛИЧОГО САДУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ". Slavia Antiqua. Rocznik poświęcony starożytnościom słowiańskim, № 62 (8 листопада 2021): 49–70. http://dx.doi.org/10.14746/sa.2021.62.3.

Full text

Abstract:

Сучасний урбаністичний розвиток, надто в українських реаліях, навряд можна назвати контрольованим. Місцями хижацька, нераціональна та некомфортна забудова – дамоклів меч не тільки історичної забудови, а й екологічних проблем. Території заповідників є гарантовано захищені державою від будь-якого свавілля забудовників. Митрополичий сад Національного заповідника „Києво-Печерська лавра” як яскравий приклад комплексного вивчення та збереження – основа сталого розвитку міського середовища. Ця локація протягом десятків років є об’єктом багатовекторного дослідження. Археологічне вивчення цієї територі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Degtyarev, Sergey, Evgenij Osadchij та Oleksii Korotia. "Археологічний комплекс Роменської культури поблизу села Камінь на Сеймі". Eminak, № 1(49) (13 травня 2025): 175–96. https://doi.org/10.33782/eminak2025.1(49).775.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз результатів досліджень археологічного комплексу роменської культури поблизу с. Камінь (Конотопський р-н) у середній течії Сейму. Наукова новизна. До наукового обігу вводяться дані археологічних розвідок комплексу пам’яток роменської культури поблизу с. Камінь. За результатами досліджень пам’ятки складено загальну карту розташування складових археологічного комплексу, проаналізовано артефакти, які походить з території поселення та запропоновано варіант реконструкції ресурсної зони господарювання окремої общини сіверян. Методи дослідження. У роботі застосовано низку методів

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Земляний, Кирило. "Археологія образу в found footage кінематографі". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 36 (17 червня 2025): 207–13. https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332828.

Full text

Abstract:

Мета статті – аналіз моральних аспектів роботи з архівним візуальним матеріалом у found footage кінематографі, зокрема як форми археології образу, що поєднує документальне й ігрове, та окреслити його значення у формуванні політики пам’яті та критики репрезентації. Розкрити поняття «found footage» як кінематографічної практики, що ґрунтується на використанні попередньо створених (іноді випадково «знайдених», анонімних або аматорських) візуальних матеріалів, яким надається нове значення шляхом монтажного переосмислення. Методологія дослідження базується на використанні міждисциплінарного підходу

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Shevchenko, Tetiana. "Археологічна діяльність Анатолія Віссаріоновича Буракова у 1950-1960-і рр. (розкопки поселення ольвійської периферії біля c. Козирка)". Eminak, № 1(33) (31 березня 2021): 339–51. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).512.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено археологічну діяльність Анатолія Віссаріоновича Буракова у 1950-1960-і рр., зокрема, розкопки поселення ольвійської периферії біля с. Козирка. Роботи переслідували декілька цілей – шляхом розвідки з’ясувати основні культурно-хронологічні нашарування городища та встановити стан збереження археологічних об’єктів, визначити їх перспективність з точки зору подальших наукових розкопок. Під час досліджень були відкриті оборонні і житлові споруди, значний керамічний комплекс, предмети побуту, аналогії яким знайдено серед пам’яток провінційно-римської культури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

ГАВРИЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР. "Зародження права на території України в античну добу". Право України, № 2020/01 (2020): 64. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-01-064.

Full text

Abstract:

Соціально-політичні процеси, що упродовж останніх років відбуваються в Україні, інтенсивний розвиток інститутів громадянського суспільства надзвичайно актуалізують проблему функціонування адекватної модерним реаліям правової системи, яка покликана справляти пози тивний вплив на характер суспільних змін, сприяти гуманізації держави і права, підвищенню ефективності правового регулювання, формування високої правосвідомості, як суспільної, так і індивідуальної. Не останню роль у цих процесах відіграє накопичений народом упродовж тисячоліть історичний досвід правотворення. Адже тисячолітня епоха іс

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Сінкевич, Євген. "РОДИНА ГОШКЕВИЧІВ ТА ЇЇ ВНЕСОК У РОЗБУДОВУ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА УСРР". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 32 (27 грудня 2019): 220–25. http://dx.doi.org/10.15330/gal.32.220-225.

Full text

Abstract:

Віктор Іванович Гошкевич археолог, краєзнавець, музеєзнавець, видавець, завновник історико- археологічного музею в Херсоні мало знаний у масштабах України. Він походив зі знаної родини професора богослов’я, ректора Київської духовної семінарії. Разом із М. Грушевським слухав лекції основоположника української класичної історичної та археологічної науки Володимира Антоновича. Опинившись у Херсоні він посів посаду секретаря Херсонського губернського статистичного комітету і, не обмежуючись державною службою, почав вивчати давню історію краю, здійснював археологічні пошуки, турбувався про збереже

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Сапожников, Ігор. "В. Лагус і його листи про подорож 1851 року з Одеси до Ольвії та слідами армії Карла ХІІ". Старожитності Лукомор'я, № 4 (23 серпня 2021): 22–54. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.89.

Full text

Abstract:

У статті републіковані забуті «Листи з Чорного моря», присвячені опису подорожі 1851 року з Одеси до Ольвії. У ході неї були проведені археологічні розшуки та огляд місць таборів шведської армії, яка після поразки під Полтавою відступала під проводом короля Карла ХII від Південного Богу до Бендер. Автором листів є Якоб Йохан Вільгельм Лагус (1821-1909) – доктор філософії, професор і ректор університету. Більшу частину життя він займався східним і грецьким мовознавством, історією та нумізматикою Фінляндії, а після згаданої поїздки написав книгу «Карл XII у Південній Росії» (останнє видання 2018

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Pistruil, Igor. "Кременеве виробництво на пам’ятках усатівської культури Усатово-Великий Куяльник і Маяки". Eminak, № 1(49) (13 травня 2025): 56–70. https://doi.org/10.33782/eminak2025.1(49).769.

Full text

Abstract:

На поселеннях Усатово-Великий Куяльник і Маяки усатівської культури (кінець доби енеоліту – початок доби бронзи) під час досліджень зібрані досить представницькі колекції крем’яних виробів. Матеріали пам’яток опубліковані та зберігаються в Одеському археологічному музеї. Але під час вивчення крем’яних колекцій були застосовані різні археологічні методи. Це ускладнює аналіз і порівняння крем’яних колекцій різних поселень. Метою статті є типологічна атрибуція колекції крем’яного інвентарю з поселення Усатово-Великий Куяльник та її порівняння з колекцією крем’яних виробів поселення Маяки. Наукова

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Панченко, Кирило. "СКІФСЬКИЙ КУРГАН БІЛЯ с. КОПАНІ У ВЕРХІВ’Ї ІНГУЛЬЦЯ". Історія та археологія, № 1 (10 квітня 2025): 19–28. https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2025-1-2.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено публікації матеріалів розкопок кургану скіфського часу біля с. Копані Суботцівської громади Кіровоградської області. Пам’ятка розташована у верхів’ї басейну р. Інгулець на порубіжжі Правобережного Лісостепу й Степу поряд із курганом Лита Могила. Дослідження пам’ятки проведені влітку 1990 року археологічною експедицією під керівництвом Н. М. Бокій. Матеріали цих розкопок зберігаються у фондах Археологічного музею імені Нінель Бокій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. На момент досліджень курган був пошкоджений у результаті сільськогоспод

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Лісовська, Ольга, та Ольга Скус. "КРАЄЗНАВЧА, МУЗЕЙНИЦЬКА ТА ПАМ'ЯТКООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ МИКОЛИ БІЛЯШІВСЬКОГО". Уманська старовина, № 9 (23 грудня 2022): 71–81. http://dx.doi.org/10.31499/2519-2035.9.2022.269872.

Full text

Abstract:

Ключові слова: М. Ф. Біляшівський, пам’ятки, музей, краєзнавство, старожитності. періоди біографії знаного археолога, музеєзнавця, краєзнавця, етнографа, члена Центральної Ради,голови комітету охорони пам’яток старовини Генерального секретарства (міністерства) освіти УНР.Автори розповідають про внесок вченого в організацію вітчизняних місцевих музейних установ наприкінці XIX— на початку XX ст. у контексті становлення української школи музеєтворення. Окрема увага приділенапам’яткоохоронній діяльності вченого.Як висновок, вказано, що протягом всього життя М. Біляшівський займався пам’яткоо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Mazur, T. V. "Удосконалення правової охорони культурної спадщини в Українській РСР (середина 1940-х – початок 1950-х років)". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (15 листопада 2019): 21–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.06.02.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз специфіки правового регулювання охорони культурної спадщини в Українській РСР у повоєнні роки. Наукова новизна. За результатами аналізу нормативних актів виявлено специфіку правового регулювання охорони культурної спадщини в Українській РСР у повоєнні роки. Виокремлено основні напрямки правового регулювання охорони культурної спадщини у розглядуваний період. Висновки. Специфікою розвитку пам’яткоохоронного законодавства досліджуваного періоду є вироблення його засад у союзному центрі й ухвалення загальносоюзних документів, які в основному дублювалися відповідн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Терлецька, Х., та М. Косьмій. "СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ АРХІТЕКТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ В ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ". Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction, № 24 (16 грудня 2023): 106–12. http://dx.doi.org/10.31734/architecture2023.24.106.

Full text

Abstract:

Багатовікова історія Української держави налічує на своїх теренах безліч унікальних архітектурних об’єктів, від збереження яких залежить історична пам’ять нашої країни. Основою розвитку держави є збереження культурної спадщини, адже це своєрідний рушій соціокультурного розвитку кожної нації. Питання щодо охорони і збереження архітектурної спадщини регулюються Конвенцією про охорону архітектурної спадщини Європи, яка ратифікована у 2006 році. В Україні створено об’ємну законодавчу та нормативно-правову базу, яка регулює роль держави, центральної влади та місцевого самоврядування у сфері о

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Dovbnya, Vladyslav, Leonid Smyrnov та Oleksandr Smyrnov. "Облік і систематизація археологічних об’єктів на території Миколаївської області у 1970-х роках". Eminak, № 1(49) (13 травня 2025): 324–39. https://doi.org/10.33782/eminak2025.1(49).783.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає у публікації та розгляді результатів пам’яткоохоронної діяльності на території Миколаївської області у період 1970-х рр., аналізі еволюції радянських підходів до нормативного забезпечення сфери охорони культурної спадщини. Наукова новизна. На основі вивчення результатів археологічних досліджень, які визначили первинний перелік об’єктів для взяття на облік, а також процесу обліку та систематизації археологічних об’єктів культурної спадщини на території Миколаївської області у 1970-х роках, отримано статистичні дані пам’яток археології за територіально-адміністративною (порай

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Терський, Святослав Володимирович. "КОЛЕКЦІЯ ОЗБРОЄННЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ І ТИСЯЧОЛІТТЯ Н.Е. У ЛЬВІВСЬКОМУ ІСТОРИЧНОМУ МУЗЕЇ: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА АТРИБУЦІЇ". Військово-науковий вісник, № 41 (20 вересня 2024): 176–85. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.41.2024.176-185.

Full text

Abstract:

Львівський історичний музей – провідна і найбагатша музейна установа Заходу України і водночас, найбільше сховище археологічних знахідок, здобутих багатьма поколіннями дослідників на території цього регіону. Клинкова зброя в комплексах озброєння першої половини І тисячоліття н.е. відображає важливий етап у процесі формування ранніх дружинних спільнот Центрально-Східної Європи. Процес накопичення цієї категорії військово-історичних пам’яток розпочався на рубежі ХІX/ХX ст. Основні колекції озброєння походили із розкопок поховань дружинників І–ІІІ ст. н.е., проведених львівським археологом, проф

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Довбня, Владислав Валерійович. "СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПАМ’ЯТОК АРХЕОЛОГІЇ НА ТЕРИТОРІЇ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 80-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ: ПЕРЕДУМОВИ, ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ". South Archive (Historical Sciences), № 42 (31 серпня 2023): 32–38. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-42-5.

Full text

Abstract:

Культурна спадщина є одним з базових чинників формування історичної пам’яті про минуле свого краю, яка має вирішальне значення для збереження інформації про духовне та матеріальне багатство попередніх поколінь. Особливе місце в цьому контексті займає матеріальна нерухома культурна спадщина, її трактування, переосмислення для сучасності. Вона має вирішальний вплив на формування історико-культурного портрету країни в цілому та регіону зокрема. Питання дослідження культурного надбання Миколаївщини нерозривно пов’язано з історією самого регіону. Одночасно із соціально-політичними подіями, які форм

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

КОЗЮБА, Віталій. "5. КИЇВСЬКІ КОЛОДЯЗІ: ВІД ЛІТОПИСНИХ ЧАСІВ ДО ПОЧАТКУ ХІХ ст." Київськи збірники історії, археології, мистецтва та побуту, № II (10 грудня 2021): 124–62. http://dx.doi.org/10.55389/2786-5797.2021.ii.4.

Full text

Abstract:

Анотація Метою статті є висвітлення історії київських колодязів в історичних частинах міста від давньоруських часів до початку ХІХ ст. Новизна дослідження — вперше подано історію міських колодязів на підставі аналізу широкого кола джерел та археологічних даних та здійснено локалізацію переважної частини цих об’єктів на сучасній карті міста. На основі писемних, картографічних і археологічних джерел зібрано свідчення про 164 колодязя, інформацію про які подано окремим додатком. Історію київських колодязів простежено від середньовічних часів. Найдавніші серед них, ХІ—ХІІ ст., відомі за свідченням

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Докашенко, В. М., та Г. П. Докашенко. "ДО РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ «ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОВІНЦІЇ: ПОШУКОВИЙ ТА ДОСЛІДНИЦЬКИЙ АСПЕКТИ»". Facets of History, № 2(10) (30 грудня 2019): 7–12. http://dx.doi.org/10.61655/2708-1249.2(10).2019.7-12.

Full text

Abstract:

Автори статті викладають результати багаторічного проекту, який виконувався в межах викладання хрестоматійних курсів «Новітня історія України», «Історія рідного краю» та «Історична географія» у закладах вищої освіти педагогічного профілю. Проект передбачав опис пам'яток всіх областей, що ввійшли до «Державного реєстру нерухомих пам'яток України», а також пошук тих, що в силу певних обставин не були до нього включені. До цих пам'яток належать пам'ятки археології, історії, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, історичного ландшафту, науки та технік

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

АРТЮХІН, Олексій. "ПРЕЗЕНТАЦІЯ РУСЬКИХ КНЯЗІВ НА СФРАГІСТИЧНИХ ТА НУМІЗМАТИЧНИХ ПАМ’ЯТКАХ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". Fine Art and Culture Studies, № 3 (3 вересня 2024): 151–56. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-3-21.

Full text

Abstract:

У роботі висвітлюється значення монет, медалей, печаток, та інших нумізматичних та сфрагістичних об’єктів, які відіграють ключову роль у реконструкції історичного контексту та підтвердженні архівних знахідок. Розглядається, як українські історики використовують ці артефакти для відновлення історичної правди, особливо в контексті періоду Київської Русі та часів козацтва. Також акцентує на новітніх дослідженнях, які вносять суттєві доповнення в історичну науку, розширюючи горизонти розуміння історичних подій через артефакти, знайдені в Україні, та їх аналіз. Мета роботи – здійснити аналіз новітн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!