To see the other types of publications on this topic, follow the link: Архетип.
Dissertations / Theses on the topic 'Архетип'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 27 dissertations / theses for your research on the topic 'Архетип.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse dissertations / theses on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Вережак, В. "Архетип: філософський екскурс". Thesis, Київський національний універститет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17183.
Full text
2
Шкробот, Л., та Ю. В. П'ятаченко. "Архетип матері у лірико-філософській прозі Євгена Гуцало". Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16923.
Full text
3
Бондар, Наталія Юріївна, Наталья Юрьевна Бондарь та Nataliia Yuriivna Bondar. "Архетип ребенка в романе К. Воннегута "Бойня номер пять, или крестовый поход детей"". Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66553.
Full textAbstract:
Цель статьи – рассмотреть своеобразие архетипа ребенка в романе К. Воннегута
«Бойня номер пять, или Крестовый поход детей» с учетом постмодернистского
восприятия мира и попытаться, таким образом, несколько восполнить этот пробел в
изучении его творчества.
4
Ruža, Perunović. "Јеврејски архетип у прози Александра Тишме (романи Књига о Бламу и Употреба човека)". Phd thesis, Univerzitet u Novom Sadu, Filozofski fakultet u Novom Sadu, 2016. http://www.cris.uns.ac.rs/record.jsf?recordId=100385&source=NDLTD&language=en.
Full textAbstract:
У романима Књига о Бламу и Употреба човека Александра Тишме доминантне теме јесу рат и судбина човека у рату, а посебно јеврејског човека. Говорити о романима Александра Тишме значи најпре говорити о трагању за идентитетом, о неприпадању и усамљености у свету који се доживљава као непрекидно страдање, као опасност, страховање, као трагање за безбедним местом за живот, да би се напослетку схватило да такво место не постоји, да су свуда само јед и патња. Ликови ових романа живе у тешким ратним околностима, али они носе још теже бреме јеврејске судбине, или у својим коренима једнако проблематичну подељеност, подвојеност између хришћанства и јудаизма. У оба случаја, свесни су своје издвојености, обележености пореклом које свакога часа може бити означено као непожељно за живот у заједници. Стога, стрепња и тескоба стални су пратиоци њихових судбина. У складу са овом поставком, Тишма анализира различите облике преживљавања у ратном и послератном добу (од мирења са злом, пасивности, трпљења, понижења, преко отпора, освете, насиља, све до поражавајућег сазнања да „зло рађа зло”) указујући на феномене времена у којем живимо. Аутор с горчином преиспитује постојање хуманистичких принципа у оваквом свету, као и улогу литературе у читавом процесу. Трагајући у својим романима, пре свега, за истином у свим аспектима живота, Тишма долази до сазнања да су насиље и зло неодвојиви део човекове природе, и то сазнање нуди као датост, као непомериву чињеницу. Улога књижевности јесте да разбија илузије, да подсећа на преживљено, да сведочи о ратним догађајима у светлу уверења да оно што није записано – не постоји.<br>U romanima Knjiga o Blamu i Upotreba čoveka Aleksandra Tišme dominantne teme jesu rat i sudbina čoveka u ratu, a posebno jevrejskog čoveka. Govoriti o romanima Aleksandra Tišme znači najpre govoriti o traganju za identitetom, o nepripadanju i usamljenosti u svetu koji se doživljava kao neprekidno stradanje, kao opasnost, strahovanje, kao traganje za bezbednim mestom za život, da bi se naposletku shvatilo da takvo mesto ne postoji, da su svuda samo jed i patnja. Likovi ovih romana žive u teškim ratnim okolnostima, ali oni nose još teže breme jevrejske sudbine, ili u svojim korenima jednako problematičnu podeljenost, podvojenost između hrišćanstva i judaizma. U oba slučaja, svesni su svoje izdvojenosti, obeleženosti poreklom koje svakoga časa može biti označeno kao nepoželjno za život u zajednici. Stoga, strepnja i teskoba stalni su pratioci njihovih sudbina. U skladu sa ovom postavkom, Tišma analizira različite oblike preživljavanja u ratnom i posleratnom dobu (od mirenja sa zlom, pasivnosti, trpljenja, poniženja, preko otpora, osvete, nasilja, sve do poražavajućeg saznanja da „zlo rađa zlo”) ukazujući na fenomene vremena u kojem živimo. Autor s gorčinom preispituje postojanje humanističkih principa u ovakvom svetu, kao i ulogu literature u čitavom procesu. Tragajući u svojim romanima, pre svega, za istinom u svim aspektima života, Tišma dolazi do saznanja da su nasilje i zlo neodvojivi deo čovekove prirode, i to saznanje nudi kao datost, kao nepomerivu činjenicu. Uloga književnosti jeste da razbija iluzije, da podseća na preživljeno, da svedoči o ratnim događajima u svetlu uverenja da ono što nije zapisano – ne postoji.<br>In the novels The Book of Blam and The Use of Man by Aleksandar Tišma dominant themes are war and the destiny of man in war, especially Jewish man. To talk about the novels of Aleksandar Tišma primarily means to talk about the quest for identity, about rootlessness and loneliness in a world that is perceived as constant suffering, as danger, fear and search for a safe place, only to realize that such a place does not exist, that there is only misery and suffering everywhere. The characters of these novels live in difficult war conditions, but they carry an even heavier burden of the Jewish fate, or they have in their roots an equally problematic split – a split between Christianity and Judaism. In both cases, they are aware of their isolation, of being stigmatized by their origin, which at any moment can be declared unsuitable for life in a community. Therefore, anxiety and uneasiness are constant companions of their fate. In accordance with this setting, Tišma analyzes different forms of survival in wartime and in post-war era (from conciliation with evil, inaction, suffering, humiliation, through resistance, revenge, violence, until the devastating knowledge that “evil begets evil”) thus indicating the phenomena of our time. The author bitterly re-examines the existence of humanistic principles in such a world, and the role of literature in the whole process. Searching in his novels primarily for truth in all aspects of life, Tišma comes to the conclusion that violence and crime are inseparable part of human nature, and he presents this insights as a given, as a fixed fact. The role of literature is to shatter illusions, to remind us of things we have been through, to testify about wars in the light of his belief that if things have not been written down it is as if they do not exist at all.
5
Пятков, Н. А. "Архетип в его отношении к архаическому мировосприятию и мифомышлению, как онтологическая проблема : автореф. дис. ... канд. филос. наук : 09.00.01". Thesis, б. и, 2011. http://hdl.handle.net/10995/3460.
Full text
6
Старова, О. О. "Художня концепція смерті-воскресіння в українській міфософській ліриці першої половини ХХ століття". Thesis, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2012. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13466.
Full textAbstract:
Starova O. O. Artist death-resurrection conception of the first half of the 20th century Ukrainian mifosofsky lyrics. — Тhe Manuscript.
The thesis for the degree of Candidate of Philological Studies, speciality 10.01.01 — Ukrainian literature. — V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2012.
The thesis proposed the comprehension and the artistic mainstream basic aspects of the death-resurrection conception perspectives at the motif structure of the mifosofsky lyrics by B. I. Antonych, V. Svidzinskyj, „early“ P. Tychyna, as well as close to they in some creative experiments M. Orest and Kiev neo-classicists.<br>Старова О. О. Художня концепція смерті-воскресіння в українській міфософській ліриці першої половини ХХ століття. — На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 — українська література. — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2012.
У дисертації запропоновано поняття й виокремлено основні ракурси актуалізації художньої концепції смерті-воскресіння на рівні мотивної системи поезії представників української міфософської лірики Б. І. Антонича, В. Свідзінського, «раннього» П. Тичини, а також близьких до неї в певних мистецьких пошуках М. Ореста й київських неокласиків. Доведено, що ця концепція, яка становить багатогранний комплекс уявлень про безперервність та постійне «оновлення» буття, є засадничою для художніх світів названих поетів, оскільки відображає їхнє бачення базових універсалій «життя» і «смерть», а на підставі цього — сучасності й людини в ній, розвитку людства в цілому. Докладно розглянуто два рівні репрезентації уявлень про смерть-воскресіння у творах представників української міфософської лірики — «макрокосмічний» (актуалізація циклічної моделі буття через мотиви вічного повернення, кружляння/кола, весни-відродження й зими-смерті (або зими-сну), дня й ночі; реконструкція есхатологічно-апокаліптичних мотивів: руйнації й смерті, всесвітнього потопу, вбивчого холоду, мертвого сонця тощо; творення українського месіанського міфу через образи Ісуса Христа, Божої Матері й пророків, мотиви розп’яття, хресних мук, воскресіння й численні біблійні алюзії, а також індивідуально-авторські міфологеми інтелігенції-месії, пролетаріату-месії) і «мікрокосмічний» (оприявнення концептів ієрофанії, метаморфози, реінкарнації, подорожі до потойбіччя та ініціації через мотиви дотику до сакрального, метаморфози, реінкарнації, переправи та їхні численні модифікації).
7
Снегурова, Татьяна Алексеевна, та Ольга Михайловна Виктор. "Особенности социальной адаптации иностранных студентов в культурном пространстве Украины". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41433.
Full text
8
Шестак, А. М. "Архетипи в поезії Т. Шевченка". Дис. канд. філол. наук, КНУТШ, 2009.
Find full text
9
Бондар, Н. Ю. "Своєрідність архетипу дороги в романі І. Кальвіно «Якщо однієї зимової ночі подорожній»". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67652.
Full textAbstract:
Мета статті – розглянути своєрідність архетипу дороги в романі І. Кальвіно «Якщо
одного разу зимової ночі подорожній» з урахуванням постмодерністського сприйняття
світу і спробувати, таким чином, заповнити цю прогалину у вивченні його творчості.
10
Букрієнко, А. О. "Проза Міядзави Кендзі: архетипні джерела авторського міфу". Дис. канд. філол. наук, КНУТШ, 2007.
Find full text
11
Литвиненко, Г. С. "Календарно-обрядові пісні: архетипно-образна система фольклорної свідомості". Дис. канд. філол. наук, КНУТШ, 2009.
Find full text
12
Романов, Юрий Александрович. ""Машина для счастия" Дмитрия Карамазова (об употреблении слова "машина" в романе Ф. М. Достоевского "Братья Карамазовы")". Thesis, "Первый издательско-полиграфический холдинг", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48376.
Full text
13
Валід, Махмуд. "Архетипна символіка в українській та арабській національній світоглядній системі". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77256.
Full textAbstract:
Утворення етносів, народів, націй тісно пов’язано з їх
архетипами. Архетип (грец. arche – початок, походження і typos –
форма, відбиток) – прообраз, первісний образ, ідея. Архетип визначає
зміст, форму та спосіб зв’язку успадкованих, несвідомих прообразів і
структур психіки, що впливають на особливості поведінки, мислення,
бачення світу. Духовне життя особистості тісно пов’язане з
архетипами, оскільки в процесі творчої активності людей за
допомогою архетипів утворюється відповідна послідовність образів.
Вони складають й основу загальнолюдської символіки. У перекладі з
грецької символ означає «з’єднувати», «зливати», «зв’язувати»; «знак,
пізнавальна ознака» [4, с. 217]. Символ заснований на подібності,
схожості або спільності предметів і явищ життя. Архетипна символіка
– поняття загальнолюдське, національне, етногенетичне.
14
Флоренская, В. В. "Архетипы единства человека и природы традиционных обществ и формирование экологической культуры : автореф. дис. … канд. культурологии : 24.00.01". Thesis, б. и, 2010. http://hdl.handle.net/10995/2490.
Full text
15
Набок, Марина Миколаївна, Марина Николаевна Набок, Maryna Mykolaivna Nabok та Каяпинар Гьокальп. "Архетипна основа поняття "рід" в українській та турецькій усній народній творчості". Thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/84531.
Full textAbstract:
Національна свідомість відображає своєрідний генетичний код, в основі якого стародавні уявлення про людину і світ. Особливу увагу ми звертаємо на первні колективного підсвідомого, як
важливого чинника світопізнання і світорозуміння нації, поняття «Рід», пізнання яких важливе передусім для збереження національної природи людини, народу, становлення і розвитку міжкультурного спілкування загалом. Саме «у процесі міжкультурного взаємообміну виявляємо своєрідність
світосприйняття і світорозуміння кожного окремого народу».
16
Зозуля, В. О., та Вікторія Валеріївна Шаполова. "Роль потреб у формуванні архетипів згідно концепцій Абрахама Маслоу і Джона Бертона". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46290.
Full text
17
Токар, Ксенія Сергіївна. "Архетипічні образи єдиного людства". Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39228.
Full textAbstract:
Впродовж свого культурно-історичного розвитку людина прагнула знайти відповіді на питання про те, як досягти внутрішньоособистісної гармонії та злагодженості взаємостосунків зі світом, як почувати себе щасливою та відчувати задоволення від кожної миті життя. Людина завжди цікавилася, володіння якими цінностями, установками, особистісними якостями сприяє досягненню внутрішньої узгодженості між власними думками та почуттями, вчинками та емоціями. Тобто, можна стверджувати про те, що людина завжди знаходилася в пошуках внутрішньоособистісного душевного спокою та умиротворення. Хоча над цим питанням розмірковували в різні епохи людства велика кількість філософів, вчених, діячів культури та мистецтва, воно залишається відкритим і по-сьогодення. Психологи пояснюють, що людству притаманні, так звані, архетипічні образи[1], в основі яких закладені відповіді на питання про шляхи досягнення внутрішньої гармонії. А також архетипічні образи відображають цінності й ідеали, володіння якими сприяє людині в набутті внутрішньоособистісного спокою, щастя та задоволення життям
18
Петров, А. П. "Мессианство русской культуры: проблема продуцирования социокультурных феноменов архетипичного : автореф. дис. … канд. филос. наук : 09.00.13". Thesis, б. и, 2009. http://hdl.handle.net/10995/1758.
Full text
19
Якиминська, Л. В. "Актуалізація селянських та козацьких архетипів у світоглядних уявленнях українців Степового Побужжя (друга половина 19 - початок 21ст.)". Дис. канд. іст. наук, Одес. нац. політех. ун-т, 2009.
Find full text
20
Белянський, О., та О. Казакова. "Особливості графічних характеристик рекламних персонажів в контексті впливу на споживача". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10392.
Full textAbstract:
У дослідженні розглянуто особливості графічної побудови рекламних персонажів на прикладі найбільш популярних українських та зарубіжних брендів. Проаналізовано зв'язок між архетипом материнського бренду та візуальними характеристиками бренд-персонажа. Виявлено кореляцію між конкретними графічними рисами персонажа та їхнім впливом на ефективність просування бренда. Сформульовано рекомендації для дизайнерів щодо конструюванняефективного бренд-персонажа в залежності від
особистості (архетипу) бренда.<br>The paper presents the results of analyzing visual characteristics of the most popular brand mascots (based on ratings of USA and Ukraine). The correlation of brand mascots graphic features and consumer behavior was detected. In conclusion recommendations for creating the most effective mascots according to the brand archetype were formulated.
21
Garnyk, Liudmyla Petrivna, Igor Mikhailovich Posokhov, I. I. Snihurova, and Elina Dmytrivna Sheianova. "Game of stratagems: archetypal nature of success strategies building." Thesis, Посвіт, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43366.
Full textAbstract:
The purpose of the research is to analyze contemporary versions of Chinese Stratagems texts and identify «instant character» of their elements that have semantically close interpretations in different cultures and civilizations, distanced from each other mentally, geographically and chronologically, that helps us to identify their archetypal nature. The research methodology is based on approaches, borrowed from James George Frazer’s works on social anthropology and Gilbert Durand’s instrument «Imaginer» that were joined within canvas of our research methodology with traditional methods of content and event comparative analysis. The scientific novelty of our article consists in an attempt to apply archetypal meta-theory and its instruments for creating concept of intellectual card game «Stratagems» that has passed probation during 2017 – 2019 in frameworks of seminars on economics, theory of international economic relations, management, psychology and applied linguistics in National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute». Conclusions. During all periods of human history, numerous issues close related with strategies of sustainable development on local, regional and global levels traditionally were dependent on evolution of spiritual-philosophic domain of mankind being. Contemporary wisdom (global intellectual capital) as balanced set of tactics (theory) and based on them behavioral patterns (praxis) we have defined as interpreted and reshaped eternal knowledge by different civilizations and cultures into variety of sources and forms like games, epic stories, sacral doctrines, legends, fables and folklore. The most interesting and controversial by nature among them are group of works on Chinese Stratagems and their application for different spheres of communication and socioeconomic interactions (policymaking, consumer’s behavior, diplomacy, constructing of quality management systems, administrative management and etc.). Today globalization, as socio-economic and geopolitical process, has faced all contemporary communities with dilemma of making right choice and appropriate strategy in frameworks of interpersonal or intercultural communication (business, bilateral talks, mediation of conflicts and etc.) and also in sphere of administrative management, international economic relations and quality assurance of decision-making process. Thus, our attention focused on mentioned above issues, has being attracted by works devoted to strategic decision-making, crisis management and philosophy of quality management.<br>Мета дослідження – проаналізувати сучасні версії текстів Китайських Стратагем та вивчити «універсальний характер» їх елементів, що мають семантично наближені інтерпретації у різних культурах та цивілізаціях, розділених між собою ментально, географічно й у часі, що допоможе нам виявити їх архетипну природу. Методологія дослідження базується на підходах, запозичених у роботах з соціальної антропології Джеймса Джорджа Фрейзера та інструмент «Імаджинер» Жильбера Дюрана, які були поєднані у канві методології нашого дослідження з традиційними методами порівняльного аналізу змісту та подій. Наукова новизна нашої статті міститься у спробі залучити архетипну метатеорію та її інструменти для створення концепції інтелектуальної гри «Стратагеми», яка пройшла апробацію протягом 2017 – 2019 років у рамках семінарів з економіки, теорії міжнародних економічних відносин, менеджменту, психології та прикладної лінгвістики у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Висновки. Протягом усіх періодів історії людства численні питання, тісно пов’язані з стратегіями сталого розвитку на локальному, регіональному та глобальному рівнях, традиційно знаходилися в залежності від еволюції духовно-філософського простору людського буття. Сучасна мудрість (глобальний інтелектуальний капітал) як збалансований набір тактик (теорія) та похідних від них поведінкових патернів (практика), нами визначено як першознання, інтепретоване та видозмінене багатьма цивілізаціями і культурами у різноманітні джерела й форми, такі як: ігри, епічні історії, сакральні доктрини, легенди, байки та фольклор. Найбільш цікавими і суперечливими за своєю природою серед них є група робіт з Китайських Стратагем та їх застосування у різних сферах спілкування й соціоекономічних взаємодій (політика, психологія споживача, дипломатія, створення систем менеджменту якості, адміністра-тивний менеджмент тощо). Нині глобалізація як соціально-економічний та геополітичний процес поставила сучасні спільноти перед дилемою вибору правильної стратегії у рамках міжособистісної чи міжкультурної комунікації (бізнес, перемовини, розв’язання конфліктів тощо), а також у галузі адміністративного менеджменту та забезпечення якості процесу прийняття рішень. Тому наша увага, зосереджена на згаданих вище питаннях, була привернута до робіт, присвячених прийняттю стратегічних рішень, кризовому менеджменту та філософії менеджменту якості.
22
Ларікова, Ірина Олександрівна. "Феміністична інтерпретація міфу в романі М. Етвуд "Пенелопіада"". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/3958.
Full textAbstract:
Ларікова І. О. Феміністична інтерпретація міфу в романі М. Етвуд "Пенелопіада" : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Я. П. Кравченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 77 с.<br>UA : Робота викладена на 77 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 85 джерел.
Об’єкт дослідження: феміністичні трансформації міфу в романі
«Пенелопіада» М. Етвуд.
Мета роботи: дослідження способів феміністичної інтерпретації міфу у
романі «Пенелопіади» М. Етвуд.
Теоретико-методологічні засади: Міфологія є елементом, що визначає
існування людей та функціонування суспільства. Міф є глибинним
символом, що репрезентує політичні, соціальні, історичні та культурні
смисли. Міфологія є актуальним джерелом формування норм та моделей
поведінки. Зусилля філософів та науковців сьогодні спрямовані та те, щоб
інтерпретувати та деконструювати міфи в їх ідеологічному значенні.
Література ХХ-ХХІ ст. демонструє прагнення переписати традиційні міфи з
різних точок зору, щоб підкреслити відсутні або свідомо недооцінені
елементи. Окремі аспекти вивчення даної проблеми присутні в філософських
роботах П. Барі, Р. Барта, Е. Шовалтер, Ю. Крістєвої, С.де Бовуар.
Отримані результати: Міф про жінку, який створює М. Етвуд в романі
«Пенелопіада», є утвердженням типу героїні, що прагне відродити себе,
подолавши традиційні патріархатні стереотипи. Створюючи свою версію
міфу, письменниця відкриває простір для жіночого досвіду – як тілесного, так
і духовного. Підкреслюючи патріархальні обмеження, утиски та ієрархізацію,
вона пропонує альтернативну модель, намагається скасувати традиційні
дихотомії, які використовувались для визначення не лише жіночого розуму,
але і тіла. У "Пенелопіаді" Етвуд багаторазово множить міф про Одіссея,
підриває його авторитет, заперечує роль Пенелопи як доброчесної і відданої
дружини, ставить під сумнів міф про священний дім та про справедливість
богів, оцінює події минулого з чутливістю двадцять першого століття.<br>EN : The work is presented on 77 pages of printed text. The list of references includes 85 sources. The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as
the feminist interpretation of myth in the Margaret Atwood’s novel “The
Penelopiad”.
The main aim of the paper consists in researching the ways of feminist
interpretation of myth in the novel "The Penelopiad" by M. Atwood. It determined
the accomplishment of such objectives as:
- characterize the myth as an object of feminist criticism;
- establish the nature of the reinterpretation of the ancient myth in the
novel by M. Atwood "Penelopiada";
- identify the problems of women's life, reinterpreted in the work of
M. Atwood.
The myth of a woman, created by M. Atwood in the novel "The Penelopiad",
is a statement of the type of woman who seeks to revive herself by overcoming
traditional patriarchal stereotypes. Creating her version of the myth, the writer
opens the space for women's experience - both physical and spiritual. Emphasizing
patriarchal limitations, oppression, and hierarchy, she proposes an alternative
model, attempting to abolish traditional dichotomies that have been used to define
not only the female mind but also the body. In the novel, Atwood repeatedly
multiplies the myth of Odysseus, undermines his authority, denies Penelope's role
as a virtuous and devoted wife, questions the myth of the sacred house and the
justice of the gods, and evaluates the events of the past with the sensitivity of the
twenty-first century.
23
Безбабна, Дар'я Романівна, та Dariia Romanivna Bezbabna. "Архетипи жіночих та чоловічих образів персонажа в американському мультиплікаційному дискурсі: лінгвокогнітивний аспект". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9690.
Full textAbstract:
У магістерській роботі «Архетипи жіночих та чоловічих образів персонажа в американському мультиплікаційному дискурсі: лінгвокогнітивний аспект» проаналізовано архетиповість жіночих та чоловічих образів персонажів у мультфільмі Волта Діснея «Крижане Серце» крізь призму її мовленнєвої та текстової реалізації.<br>The master's thesis “The archetypes of female and male character images in american cartoon discourse: the linguocognitive aspect” analyzes the archetypal female and male characters in Walt Disney's cartoon "Frozen" through the prism of their speech and textual realization.
24
Євдокимова, Наталія Олександрівна. "Традиції різдвяної прози в повісті Мії Марченко «Місто тіней»". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5734.
Full textAbstract:
Євдокимова Н. О. Традиції різдвяної прози в повісті Мії Марченко «Місто тіней» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філолологія" / наук. керівник О. А. Слижук. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 67 с.<br>UA : Магістерська робота «Традиції різдвяної прози в повісті Мії Марченко «Місто Тіней»» містить 67 сторінок. Для виконання роботи опрацьовано 76 джерел.
Мета дослідження: аналіз традицій різдвяної прози в літературі для дітей та юнацтва та їх авторського втілення у повісті Мії Марченко «Місто тіней».
У процесі дослідження виконано такі завдання:
- систематизовано літературознавчі дослідження різдвяної прози;
- розглянуто міфопоетичні витоки української різдвяної прози;
- визначено роль різдвяних міфів у структурі повісті Мії Марченко «Місто тіней»;
- з’ясовано функції хронотопу в повісті Мії Марченко «Місто тіней»;
- описано систему архетипів цього твору;
- узагальнено результати дослідження.
Об’єкт дослідження: повість М. Марченко «Місто тіней».
Предмет дослідження: власне авторські прийоми створення авторкою різдвяної повісті, які спираються на традиції цього жанру у світовій літературі.
Методи дослідження. Застосовано історико-літературний метод (уможливлює розуміння художнього світу фантастичного твору у контексті сучасного соціуму); порівняльно-типологічний (для визначення жанрових особливостей повісті); а також елементи семіотики та структуралізму, що допомагають виокремити одиниці авторського міфу, символу, образів-архетипів.
Наукова новизна роботи полягає в осмисленні специфіки фентезі як різновиду літературно-художньої творчості Мії Марченко, у з’ясуванні традицій різдвяної прози в її повісті «Місто тіней», визначенні її жанрових особливостей. Обрана для аналізу повість ще не була предметом окремого цілісного осмислення у розрізі її традицій різдвяної прози.<br>EN : The master’s qualification work «Traditions of Christmas Prose in Mia Marchenko's Story "City of Shadows "» contains 67 pages. 76 sources were processed to perform the work.
The purpose of the study: analysis of the traditions of Christmas prose in literature for children and youth and their author's embodiment in the story of Mia Marchenko "City of Shadows"/
The following tasks were performed during the research:
- systematized literary studies of Christmas prose;
- mythopoetic origins of Ukrainian Christmas prose are considered;
- the role of Christmas myths in the structure of Mia Marchenko's story "City of Shadows" is determined;
- the functions of the chronotope in Mia Marchenko's story "City of Shadows" are clarified;
- the system of archetypes of this work is described;
- the results of the research are generalized.
Object of research: M. Marchenko's story "City of Shadows".
Subject of research: actually the author's methods of creating a Christmas story by the author, which are based on the traditions of this genre in world literature.
Research methods. The historical-literary method is applied (enables understanding of the art world of a fantastic work in the context of modern society); comparative-typological (to determine the genre features of the story); as well as elements of semiotics and structuralism, which help to distinguish the units of the author's myth, symbol, images-archetypes.
The scientific novelty is to comprehend the specifics of fantasy as a kind of literary and artistic work by Mia Marchenko, to clarify the traditions of Christmas prose in her story "City of Shadows", to determine its genre features. The story chosen for analysis has not yet been the subject of a separate holistic understanding in terms of its traditions of Christmas prose.
25
Шелудько, Вікторія Олексіївна. "Фольклорно-міфологічний інтертекст романа Ніка Перумова “Загибель богів” (цикл “Літопис Хьєрварда”)". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5695.
Full textAbstract:
Шелудько В. О. Фольклорно-міфологічний інтертекст романа Ніка Перумова “Загибель богів” (цикл “Літопис Хьєрварда”) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник О. В. Муравін. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 71 с.<br>RU : Основной текст квалификационной работы магистра «Фольклорно - мифологический интертекст романа Ника Перумова "Гибель богов" (цикл "Летопись Хьерварда")» содержит 71 страницу. Для выполнения работы изучен 81 источник. Объект исследования – роман Н. Перумова «Гибель Перумова». Цель работы – комплексное исследование интертекстуальных взаимодействий в романе Н. Перумова «Гибель богов». Для достижения этой цели в работе поставлены следующие задачи: 1) выяснить природу понятий «интертекст» и «интертекстуальность» и определить основные формы интертекстуального взаимодействия; 2) исследовать интертекстуальный потенциал неомифологических текстов, к которым относится фэнтези; 3) очертить семантический диапазон интерпретации термина «фэнтези» в современном литературоведении и выделить основные виды; 4) исследовать способы и средства создания собственной «Вселенной» Ника Перумова; 5) проанализировать специфику фольклорно-мифологических отношений в романе «Гибель богов» и классифицировать интертекстуальные включения в тексте романа российкого писателя. Основными методами исследования являются дескриптивный, сравнительно-исторический, компаративный, структурный методы с элементами мифопоэтического и интертекстуального анализа. Апробация работы: материалы и результаты исследования были представлены в докладе на VI-й Всеукраинской научно-практической Интернет-конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Актуальні проблеми слов'янської філології».<br>EN : The main text of the master's qualification work contains 71 pages. To carry out the work, 81 sources werestudied. The object of research is the novel "Godsdoom" by N. Perumov. The purpose is a comprehensive study of intertextual relations in N. Perumov's novel "Godsdoom". In the course of the study, the following tasks are supposed to be solved: 1) to clarify the nature of the concepts of "intertext" and "intertextuality" and to determine the main forms of intertextual interaction; 2) to explore the intertextual potential of neo-mythological texts, to which fantasy belongs; 3) outline the semantic range of interpretation of the term "fantasy" in modern literary criticism and highlight the main types; 4) to trace the ways and means of creating Nick Perumov‘s own "Universe"; 5) to analyze the specifics of folklore and mythological relations in the novel "Godsdoom" and to classify intertextual inclusions in the text of Russian writer’s novel. Methods of research: descriptive and system analysis. descriptive, historical, comparative, structural analysis with the elements of mythopoetic and intertextual ones. The scientific novelty of the work is determined by the assigned tasks, whose solution allows us to draw a number of new conclusions about the meaning and peculiarities of N. Perumov's work, about his place and significance in the formation of the “fantasy” genre in Russian literature.
26
Клешніна, Світлана Андріівна, та Svitlana Andriivna Kleshnina. "Жанрово-стильові особливості романів Валерія Шевчука". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9930.
Full textAbstract:
У роботі системно досліднжено жанрово-стильові особливості романів В. Шевчука «Дім на горі», «На полі смиренному» та «Три листки за вікном», з’ясовано їх місце в українському літературному процесі ХХ століття.
У першому розділі, що має теоретичне спрямування, спираючись на праці українських та зарубіжних науковців, досліджено поняття «жанр» і «стиль» у теоретико-літературознавчому дискурсі. У другому розділі проаналізовано жанрові особливості прозової творчості В. Шевчука, індивідуальний стиль письменника, химерність визначається як основна характерна риса творчості прозаїка. У третьому розділі висвітлено проблематику прози В. Шевчука, з’ясовано місце архетипів та їх відображення у творчому доробку письменника. У четвертому розділі досліджено особливості хронотопу, міфопростору та поетики романів В. Шевчука, окреслено місце онірики у творчості письменика. У висновках закцентовано на ключових моментах роботи. Список викорисаних джерел містить 78 позицій. У додатку подано матеріал, яким можуть послуговуватися в шкільній практиці вчителі-філологи у процесі підготовки до уроку української літератури в 11 класі у загальноосвітній школі.
Підсумком роботи стали результати, які можна використовувати в шкільній практиці вчителям-філологам, у процесі написання рефератів, курсових та інших видів науково-дослідних робіт; при розробці спецкурсів і спецсемінарів із досліджуваної проблематики для студентів-філологів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів.<br>The genre-style features of V. Shevchuk’s novels “House on the Mountain”, “On the Humble Field” and “Three Leaves Outside the Window” are systematically studied in the work, their place in the Ukrainian literary process of the XX century.
In the first section, which has a theoretical direction, based on the work of Ukrainian and foreign scholars, the concepts of "genre" and "style" in the theoretical and literary discourse are studied. The second section analyzes the genre features of V. Shevchuk's prose, the individual style of the writer, whimsy is defined as the main characteristic feature of the prose. The third chapter highlights the problems of V. Shevchuk’s prose, clarifies the place of archetypes and their reflection in the creative of the writer. In the fourth chapter the peculiarities of the chronotope, mythospace and poetics of V. Shevchuk's novels are investigated, the place of onyric in the writer's work is outlined. The conclusions focus on key points of work. The list of used sources contains 78 items. The addition contains material that can be used in school practice by teachers of philology in preparation for the lesson of Ukrainian literature in the 11th grade in secondary school.
The result was the results that can be used in school practice for teachers of philology, in the process of writing essays, term papers and other types of research work; in the development of special courses and special seminars on the researched issues for students of philology of humanities specialties of higher educational institutions.
27
Суворова, Людмила. "Концепт смерті в малій прозі раннього українського модернізму: архетипно-міфологічна і філософська інтерпретація". Thesis, 2017. http://eprints.zu.edu.ua/24068/1/1.pdf.
Full text