To see the other types of publications on this topic, follow the link: Атмосфера азоту.
Journal articles on the topic 'Атмосфера азоту'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Атмосфера азоту.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Mykhailiuk, Yu D. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИКИДІВ ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ В АТМОСФЕРУ ПІД ЧАС РОБОТИ КОМПРЕСОРНИХ СТАНЦІЙ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (2018): 133–36. http://dx.doi.org/10.15421/40280225.
Full textAbstract:
Розглянуто основні забруднювальні речовини та їхній склад, що найчастіше викидаються в атмосферу під час експлуатації компресорних станцій магістральних газопроводів. Найбільшу небезпеку створюють джерела забруднення атмосфери, пов'язані насамперед із процесами спалювання неорганічного палива. Встановлено, що в камерах згорання газоперекачувальних агрегатів газотурбінних двигунів утворюються оксид і діоксид азоту, оксид вуглецю та інші речовини, які забруднюють атмосферне повітря. Проведено аналіз поширення викидів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі. Запропоновано схему траєкторії розповсюдження викидів продуктів згорання в атмосфері. Розроблено математичні залежності забруднення приземного шару атмосферного повітря викидами димових газів від джерел технологічного обладнання під час роботи компресорних станцій. Встановлено закономірності розповсюдження викидів у приземному шарі атмосфери. Запропоновано розрахункові залежності, які дають змогу оцінити зміну дальності розповсюдження шкідливих речовин залежно від швидкості викидних газів, висоти димової труби, напрямку і швидкості вітру та інших параметрів. Охарактеризовано закономірності відстані, на яку поширюються продукти згорання, яка пропорційна швидкості вітру і функціонально пов'язана з масою та швидкістю викидів продуктів згорання, висотою викидної труби, коефіцієнтами опору середовища.
2
Тойлбай, Озгерисхан, Айдос Молдабеков, Карлыгаш Жандильдинова, Гульжан Сейфула та Айнара Рысбекова. "ВЛИЯНИЕ НА ВЕРХНИЙ АТМОСФЕРНЫЙ УРОВЕНЬ ПРОЦЕССА ОСАЖДЕНИЯ ДИОКСИДА АЗОТА ВЫДЕЛЯЕМОЕ ИЗ АВИАЦИОННЫХ ДВИГАТЕЛЕЙ В РЕЗУЛЬТАТЕ СЖИГАНИЯ КЕРОСИНА". Вестник КазАТК 127, № 4 (2023): 506–13. http://dx.doi.org/10.52167/1609-1817-2023-127-4-506-513.
Full textAbstract:
Загрязнение окружающей среды считается одной из глобальных экологических проблем. Одной из главных экологических проблем является загрязнение воздуха. Атмосферное загрязнение вызвано большим количеством CO2 и NO2 в воздухе. Их количество составляет не только загрязнение промышленными предприятиями или бытовыми отходами, но и загрязнение верхних слоев атмосферы самолетами на высоком уровне. Известно, что при работе авиационного двигателя образуются продукты сгорания. Некоторые его виды представляют собой вещества, содержащиеся в атмосфере. При этом работа двигателя приводит к увеличению их концентрации. А некоторые продукты горения не попадают в атмосферу при нормальных условиях. Одним из них является диоксид азота. В данной статье рассмотрен процесс осаждения диоксида азота, выбрасываемого двигателем, а также проанализирован первый комплексный вид воздействия летательных аппаратов на тропосферу с помощью радиационного форсинга в верхних слоях атмосферы.
3
КОЛІСНИК, Алла, та Заряна НАКОНЕЧНА. "ОЦІНКА СТАНУ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ МІСТА ОДЕСИ ЗА КОМПЛЕКСНИМ ІНДЕКСОМ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 1 (2 червня 2022): 25–30. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-4.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження полягає в тому, що оцінка рівня забруднення повітряного басейну міст є необхідною, так як від якості атмосфери залежить здоров’я населення особливо в урбоекосистемах. У містах основна доля забруднюючих речовин повітря потрапляє від пересувних джерел. Крім автотранспорту у м. Одеса як основними стаціонарними джерелами є підприємства-забруднювачі. Причинами суттєвих викидів у атмосферне повітря м. Одеса є збільшення ремонтних робіт на технологічному обладнанні та збільшення обсягу природного газу, який використовується підприємствами. Метою дослідження є оцінка рівня забруднення повітряного басейну міста Одеси за 2013-2019 рр. на основі індексів забруднення атмосфери (ІЗА). Методи дослідження: оцінка якості атмосферного повітря у дослідженні виконана на основі методу інтегральної оцінки, який дозволяє оцінити якість атмосферного повітря в певному районі або по місту в цілому за однією або декількома забруднюючими речовинами на основі розрахунку комплексних показників. В якості таких нормативів використовуються величини гранично допустимих концентрацій токсичних речовин в атмосферному повітрі. Висновки: за результатами дослідження встановлено, що за значеннями індексів забруднення атмосфери вимоги до якості атмосферного повітря виконуються тільки для таких забруднюючих атмосферу речовин як: оксид вуглецю (за ІЗАсер) та діоксид азоту, сірководень, сажа, фтористий водень (за ІЗАмакс). Пріоритетними забруднювальними речовинами виявилися формальдегід та оксид вуглецю за значенням ІЗАсер та ІЗАмакс відповідно. За комплексним показником забруднення атмосфери максимальні рівні забруднення атмосферного повітря м. Одеси відмічаються у 2013 та 2017 роках. Для зниження рівня забруднення атмосферного повітря м. Одеси місцевим органам влади бажано зосередити увагу та сприяти впровадженню природоохоронних технологій, оновленню обладнання та встановленню очисних споруд, що значно зменшують кількість викидів даних забруднюючих речовин у атмосферне повітря міста, на стаціонарних об’єктах-забруднювачах атмосферного повітря.
4
Dyachok, V. V., та S. T. Mandryk. "Вплив оксидів азоту на динаміку поглинання вуглекислого газу хлорофілсинтезуючими мікроводоростями за присутності оксиду сульфуру". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (2018): 46–49. http://dx.doi.org/10.36930/40290908.
Full textAbstract:
Проблема глобальної зміни клімату зумовлена невпинним зростанням концентрації парникових газів в атмосфері. Основна кількість викидів парникових газів утворюється внаслідок спалювання палива – твердого, рідкого чи газоподібного. Основним парниковим газом, який викидається в атмосферу є вуглекислий газ CO2. Тому зменшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері є головним завданням екологічної спільноти сьогодення. У процесі спалювання палива утворюються, окрім вуглекислого CO2, супутні парникові гази, такі як: оксиди азоту NxOy та оксид сульфуру (SO2). У реальних умовах індивідуальної дії компонентів, які впливають на поглинання вуглекислого газу, не буває, тому важливо досліджувати сумарний вплив оксидів азоту (NxOy) та оксиду сульфуру (SO2) на динаміку поглинання вуглекислого газу хлорофілсинтезуючими мікроводоростями типу Chlorella. Розглянуто пригнічення ефекту інгібіювання оксидом сульфуру SO2 активатором оксидами азоту NxOy процесу поглинання вуглекислого газу хлорофілсинтезуючими мікроводоростями. Представлено експериментальні залежності динаміки поглинання CO2 мікроводоростями за критичної концентрації інгібітора SO2 у присутності активатора NxOy. Побудовано математичну модель приросту популяції мікроводоростей типу Chlorella залежно від концентрації активатора оксидів азоту за умови постійної концентрації інгібітору оксиду сульфуру. Встановлено оптимальне значення концентрації активатора NxOy у присутності найменшої критичної концентрації інгібітора SO2.
5
Зусін, Антон. "ВПЛИВ СКЛАДУ ПОРОШКОВОГО ДРОТУ НА СТРУКТУРУ ТА ВЛАСТИВОСТІ НАПЛАВЛЕНОГО МЕТАСТАБІЛЬНОГО МЕТАЛУ ЛЕГВОАНОГО АЗОТОМ". Наука та виробництво, № 26 (23 грудня 2023): 29–34. http://dx.doi.org/10.31498/2522-9990262023294133.
Full textAbstract:
Підвищення міцності металу та поліпшення його якості – одна з основних проблем при ремонті та зміцненні деталей машин та конструкцій, оскільки рішення її дозволить не тільки підвищити надійність та довговічність, а й значно знизити витрату металу.
 З багатьох способів підвищення міцності конструкційних сталей важлива роль належить легуванню. Зміцнення може бути обумовлено багатьма чинниками, зокрема і створенням у структурі дисперсних карбідних і нітридних фаз. У зв'язку з цим у останні роки проводять дослідження щодо зміцнення конструкційних сталей за рахунок виділення нітридів легуючих елементів у дисперсному вигляді.
 Сучасні вимоги до якості виробів і конструкцій, що відновлюються, зумовили тенденцію номенклатури наплавочних матеріалів у бік зростання частки легування в загальному обсязі виробництва. В останні роки значно зріс інтерес до наплавних матеріалів з підвищеним вмістом азоту, особливо корозійностійким.
 Однією з основних переваг цих наплавних матеріалів, порівняно з традиційними, є їх висока міцність. У той же час, оскільки азот має сильну здатність стабілізувати аустеніт, легування азотом дозволяє зменшити в нержавіючих сталях вміст аустенітоутворювальних елементів, таких як нікель і марганець у півтора - два рази, або взагалі виключити ці елементи зі складу. Додавання азоту до складу наплавних матеріалів дозволяє вирішувати не тільки питання підвищення їх міцності та економії легуючих елементів, а й вирішувати екологічні проблеми. Наприклад, при повній (або частковій) відмові від легування сталей марганцем та заміні його азотом з'являється можливість уникнути шкоди екосистемі та здоров'ю людей, пов'язаних з викидами в атмосферу токсичних оксидів марганцю при наплавленні. Крім того, азот, що входить до складу повітря, є дешевим, і процес його отримання з атмосфери не вимагає руйнування поверхні та надр землі, неминучих при видобутку руд.
6
БЄЛОКОНЬ, Каріна, Ірина ПІРОГОВА, Мирослав МАЛЬОВАНИЙ та Євгенія ТАРАБАН. "ОЦІНКА ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (30 грудня 2024): 39–48. https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-4-6.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню результатів дослідження стану атмосферного повітря у м. Запоріжжі шляхом вимірювань вмісту забруднюючих речовин на стаціонарних постах державної системи моніторингу атмосферного повітря. У атмосфері міста Запоріжжя спостерігаються перевищення концентрацій забруднюючих речовин порівнянно з середньодобовими значеннями гранично допустимих концентрацій. Тому метою роботи було оцінити стан атмосферного повітря міста Запоріжжя за період 2016–2024 років, зокрема під час карантину та воєнного стану. У відповідності до мети були поставлені наступні завдання: проаналізувати стан забруднення атмосферного повітря міста Запоріжжя, розрахувати комплексний індекс забруднення атмосфери, визначити внесок кожної із основних забруднюючих речовин до загального рівня забруднення атмосфери. Проаналізовано результати державної системи моніторингу атмосферного повітря у м. Запоріжжі за такими речовинами: окcид вуглецю (II), пил, формальдегід, фенол, фтористий водень,хлористий водень, діоксид азоту, оксид азоту (II), діоксид сірки. У статті було розраховано комплексний індекс забруднення атмосфери, найбільший рівень якого спостерігається на постах, які розташовані в центрі міста в безпосередній близькості до основного промислового комплексу, та сягають 8-11,2, що відповідає високому рівню забрудненню. Розрахунок відношення середньорічних концентрацій забруднюючих речовин до середньодобових гранично-допустимих концентрацій вказує на їх постійне перевищення для таких речовин, як діоксид азоту, фенол та формальдегід. Динаміка забруднення відображає спад у період пандемії та війни, а також повернення до попередніх рівнів з 2023 року, коли зросли викиди через відновлення виробництва та транспортних перевезень. Отримані результати свідчать про недостатню кількість постів спостереження, що ускладнює ефективне визначення джерел забруднення та впровадження заходів для покращення якості атмосферного повітря.
7
Кириллов, А. С., В. Б. Белаховский, Е. А. Маурчев, Ю. В. Балабин, А. В. Германенко та Б. Б. Гвоздевский. "ИССЛЕДОВАНИЕ КИНЕТИКИ ОСНОВНЫХ АТМОСФЕРНЫХ СОСТАВЛЯЮЩИХ ВО ВРЕМЯ ВЫСЫПАНИЯ ВЫСОКОЭНЕРГИЧНЫХ ПРОТОНОВ В СРЕДНЮЮ АТМОСФЕРУ ЗЕМЛИ". PHYSICS OF AURORAL PHENOMENA 44 (2021): 186–90. http://dx.doi.org/10.51981/2588-0039.2021.44.043.
Full textAbstract:
В настоящей работе рассмотрена кинетика триплетных (A3Σu+, B3g, W3Δu, B'3Σu–, C3u) состояний молекулярного азота и синглетных (a1Δg, b1Σg+) состояний молекулярного кислорода на высотах средней атмосферы во время вторжения высокоэнергичных протонов. При этом были учтены процессы прямого электронного возбуждения вторгающимися в атмосферу высокоэнергичными протонами и вторичными электронами, процессы спонтанного излучения, а также перенос энергии возбуждения молекул между электронно-возбужденными состояниями N2 и О2 при молекулярных столкновениях. Константы скоростей переноса энергии возбуждения между электронно-возбужденными состояниями молекулярного азота и кислорода при столкновениях с молекулами N2 и О2 были теоретически рассчитаны согласно квантово-химическим приближениям. Впервые рассмотрена кинетика синглетных состояний О2 на высотах средней атмосферы как с учетом прямого возбуждения высокоэнергичными протонами и вторичными электронами, так и с учетом процессов переноса электронного возбуждения с метастабильного молекулярного азота N2(A3Σu+,v=0) на состояния Герцберга О2 и перераспределения энергии возбуждения между колебательными уровнями синглетных состояний при неупругих молекулярных столкновениях. Показано, что доминирующий вклад в возбуждение O2(a1Δg) и O2(b1Σg+) вносят процессы прямого электронного возбуждения.
8
Пашков, Михаил Владимирович, та Хисамутдинов Равиль Миргалимович Хисамутдинов Равиль Миргалимович. "ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ ПО НАНЕСЕНИЮ СПЕЦИАЛЬНЫХ ПОКРЫТИЙ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ ИЗНОСОСТОЙКОСТИ ДЕТАЛЕЙ И УЗЛОВ МАШИН". Ползуновский вестник, № 3 (10 жовтня 2024): 223–27. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2024.03.032.
Full textAbstract:
В статье рассматривается технология нанесения легированного алмазоподобного покрытия методом реактивного магнетронного распыления легирующих металлов в смеси ацетилен-азот. В качестве легирующих элементов использовались хром, титан, кремний, а также рассмотрены особенности нанесения данных элементов на металлические подложки. Описана конструкция установки для нанесения покрытия. Проведен анализ влияния атмосферы рабочей зоны на результаты работы. Определены фазы гидрогенизированного аморфного углерода, указывающие на наличие нанокомпозитной структуры в полученных покрытиях. Определены методы испытаний полученных легированных алмазоподобных покрытий. Приведен анализ взаимосвязи структуры и механических свойств АПП. Определена зависимость работоспособности легированных алмазоподобных покрытий от чистоты рабочих газов, а также влияние содержания азота в смеси ацетилен- азот. Проведен анализ величин коэффициентов трения покрытий при разных составах реактивной атмосферы
9
Кириллов, А. С., В. Б. Белаховский, Е. А. Маурчев, Ю. В. Балабин, А. В. Германенко, and Б. Б. Гвоздевский. "INFRARED GLOW OF NITROGEN OXIDE IN THE EARTH'S MIDDLE ATMOSPHERE DURING GLE69." PHYSICS OF AURORAL PHENOMENA 46, no. 1 (2023): 183–87. http://dx.doi.org/10.51981/2588-0039.2023.46.039.
Full textAbstract:
Релятивистские энергетические протоны обнаруживаются наземными нейтронными мониторами, размещенными в полярных областях. Использование данных сети нейтронных мониторов позволяет определять спектры высокоэнергичных протонов, выбрасываемых в атмосферу Земли во время Ground Level Enhancements (GLE). В настоящей работе рассмотрены механизмы образования колебательно-возбужденных молекул окиси азота NO на высотах средней атмосферы Земли при высыпании высокоэнергичных протонов. Расчеты сделаны для события GLE69 (20.01.2005). Основные результаты этих расчетов состоят в следующем. Проведен расчет колебательных заселенностей NO(X2Π,v=1-20) во время события GLE69 на высотах средней атмосферы, Показано, что химическая реакция метастабильного атомарного азота N(2D) с молекулярным кислородом О2 является основным механизмом образования колебательно-возбужденных молекул окиси азота NO(X2Π,v>0) и излучения 5.3 мкм и 2.7 мкм инфракрасных полос NO на высотах потери энергии высыпающихся протонов. Свечение данных инфракрасных полос происходит при спонтанных одноквантовых Δv=1 и двухквантовых Δv=2 переходах в колебательно-возбужденной молекуле NO(X2Π,v>0). Рассчитанные интенсивности излучения 5.3 мкм сравниваются с экспериментальными данными прибора SABER TIMED, полученными во время GLE69 20 января 2005 г. Сравнение показывает, что рассчитанные интенсивности объемного излучения превышают экспериментальные значения.
10
Сумарокова, И. Е. "Листья березы повислой (Betula pendula) как биоиндикаторы окружающей среды". Тенденции развития науки и образования 85, № 2 (2022): 60–63. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-05-2022-66.
Full textAbstract:
В современной экологии одной из основных проблем на урбанизированных территориях можно уверенно назвать загрязнение атмосферы автомобильными выхлопами. По оценке Центра Организации Дорожного Движения (ЦОДД) с 2010 по 2019 год количество зарегистрированных автомобилей в Москве возросло с 5,7 млн. до 7,7 млн. Ежедневно на улицы города выезжают около 3,2-3,6 миллиона автомобилей. В связи с этим обоснована большая нагрузка на атмосферу и биосферу. Веществами, определяющими высокий уровень загрязнения атмосферы, являются: бензапирен, формальдегид, взвешенные вещества, диоксид азота и фенол. [1] В связи с этим, объектом исследования были выбраны листья березы повислой (Betula pendula). Нами были проведены спектрофотометрический анализ на наличие биологически активные вещества и анализ на хлорофиллы a,b и каротиноиды. А также реакции на наличие тяжелых металлов в листьях.
11
Иброҳимов, Иброҳим Баходирович. "АВТОТРАНСПОРТ ВОСИТАЛАРИДАН ЧИҚАДИГАН ЗАҲАРЛИ ГАЗЛАР ИНСОН САЛОМАТЛИГИГА ВА АТРОФ-МУҲИДГА ТАЪСИРИ". EURASIAN JOURNAL OF LAW, FINANCE AND APPLIED SCIENCES 2, № 12 special issue (2022): 60–65. https://doi.org/10.5281/zenodo.7568278.
Full textAbstract:
Республика миқёсида автомобиллар сони кескин ортиб бориши ва Сўнгги йилларда атмосферанинг ифлосланишида транспорт воситаларининг салмоғи ортиб бормоқда. Чунки автомашина, самолёт, тепловоз, қишлоқ хўжалик машиналари ва бошқалар жуда катта миқдорда кислородни сарфлаб, атмосферага (таркибида 200 га яқин яқин заҳарли моддалар учрайдиган) ҳар хил газларни (ис гази, азот оксиди, углеводородлар, қўрғошиннинг заҳарли бирикмалари, чанг, қурум ва бошқалар) чиқариб, уни ифлослайди. Автомобиллар атмосфера ҳавосини ҳар хил заҳарли газлар билан ифлослашидан ташқари дунё аҳолисининг нафас олишига кетадиган кислороддан 3-4 марта кўп кислородни сарфлайди. Бир автомобил двигатели бир йилда 20-30 кишининг йил давомида нафас оладиган кислородни сарфлайди.
12
Тараненко, А. О., В. О. Липівська та Г. І. Матухно. "Аналіз техногенного навантаження на атмосферне повітря м. Полтави". Scientific Progress & Innovations 26, № 4 (2023): 85–90. http://dx.doi.org/10.31210/spi2023.26.04.15.
Full textAbstract:
Антропогенне забруднення повітря є однією з найбільших проблем сьогодення. Стан атмосфери тісно пов’язаний зі зміною клімату та життєдіяльністю людини. Зміни клімату та наслідки глобального потепління суттєво впливають на природні екосистеми, а забруднення повітря може мати негативні наслідки для здоров’я людини. Найбільший вплив забруднене повітря здійснює на людину у великих містах, тому стан атмосферного повітря у містах є основною екологічною причиною захворюваності та смертності в усьому світі. Отже, якість атмосферного повітря, особливо у містах, є однією з найважливіших умов повноцінної життєдіяльності населення та збереження здорового довкілля для майбутніх поколінь. Метою дослідження стало проаналізувати техногенне навантаження на атмосферне повітря та дослідити концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі м. Полтави. Результати аналізу обсягу викидів таких речовин до атмосферного повітря в агломерації «Полтава» показали позитивну тенденцію до зменшення викидів з 2016 року по 2020 рік. Статистичні дані обсягу викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел відображають загальну тенденцію до скорочення обсягів викидів таких речовин з 1,208823 тис. т до 0,855055 тис. т, а отже, і зменшення антропогенного навантаження на атмосферне пові-тря, що пов’язано зі зменшенням кількості стаціонарних джерел викидів у межах Полтавської області до 494 підприємств. Найбільшим забруднювачем атмосфери є Полтавський ГЗК, що має частку у 21 % від обласних викидів до атмосферного повітря. Збільшення кількості автотранспортних засобів 2016 по 2020 рр. свідчить і про збільшення навантаження забруднювальних речовин на атмосферне повітря. Аналіз викидів до атмосферного повітря показав, що основними забруднювальними речовинами в межах міста є: тверді частинки, оксид вуглецю, сполуки азоту, діоксид та інші сполуки сірки, метали та їх сполуки. Дослідження концентрацій основних забруднюючих речовин свідчить, що концентрація діоксиду вуглецю була найвищою серед концентрацій усіх забруднюючих речовин Отже, з 2019 по 2022 рік спостерігалася негативна тенденція щодо збільшення концентрації діоксиду вуглецю в межах міста Полтави, що свідчить про наявність ризиків пов’язаних зі зміною клімату.
13
В.Е., ПРОКОПЬЕВ, та ЛУБЕНКО Д.М. "ТРАНСФОРМАЦИЯ СПЕКТРАЛЬНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК ФЕМТОСЕКУНДНОГО ЛАЗЕРНОГО ИМПУЛЬСА ПРИ РАСПРОСТРАНЕНИИ В АТМОСФЕРЕ". Optika atmosfery i okeana 37, № 8(427) (2024): 648–52. http://dx.doi.org/10.15372/aoo20240804.
Full textAbstract:
Приводятся результаты экспериментальных исследований по изучению механизмов трансформации спектра фемтосекундного лазерного импульса, возникающего при его распространении в атмосфере и в чистом молекулярном азоте в режиме филаментации. При этом спектральное уширение излучения накачки является результатом совместного действия стоксового вынужденного комбинационного рассеяния на вращательных переходах молекул азота воздуха, когерентного антистоксова рассеяния света и параметрического четырехволнового смешения. Уширение происходит в широком диапазоне: от 350 до 1100 нм. Исследование таких процессов в перспективе позволит создавать высокоэффективные источники белого света для атмосферной спектроскопии и дистанционного зондирования. Experimental results and the analysis of the reasons for the transformation of spectral parameters of a femtosecond laser pulse propagating in atmosphere and in pure molecular nitrogen are presented. The experiment was carried out under aberration focusing conditions. It is shown that the main contribution to the anti-Stokes spectrum broadening is made by cascade parametric four-wave mixing initiated in the filamentation domain by stimulated Raman Stokes scattering on rotational transitions of nitrogen.
14
ІВАСЕНКО, Віталій, та Ігор ПРИМІСЬКИЙ. "ХЕМІЛЮМІНЕСЦЕННИЙ ГАЗОАНАЛІЗАТОР ОКСИДІВ АЗОТУ У ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗАХ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 березня 2024): 203–6. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2024-77-25.
Full textAbstract:
Розглянуто проблему інструментального контролю відпрацьованих газів автомобіля. Одним з основних компонентів, що входять до складу відпрацьованих газів автомобіля і призводить до забруднювачем атмосфери є оксиди азоту. Згідно рекомендацій міжнародних (Правила ЄЕК ОНН) і державного стандарту для вимірювання відпрацьованих газів автомобілів для вимірювання оксидів азоту (NO, NO2, NOx) використовується хемілюмінесцентний метод газового аналізу. Хемілюмінесцентний метод вимірювання концентрації оксидів азоту в відпрацьованих газах автотранспортних засобів полягає у вимірюванні фотоелектронним примножувачем інтенсивності хемілюмінесцентної реакції, де величина світлового потоку пропорційна концентрації оксиду азоту. Оскільки внаслідок старіння оптичних елементів схеми газоаналізатора збільшуються похибки вимірювання, за рахунок зміни коефіцієнта перетворення, то за мету роботи ставиться удосконалити хемілюмінесцентний метод вимірювань оксидів азоту (NO, NO2, NOx) у відпрацьованих газах автомобілів.
15
Коновалов, М. С., В. И. Ладьянов та М. И. Мокрушина. "Влияние газовой атмосферы при алюмобаротермическом синтезе на структуру металломатричных композитов на основе Fe – Cr – Mn – Mo-сплава". Металловедение и термическая обработка металлов, № 9 (19 жовтня 2023): 54–59. http://dx.doi.org/10.30906/mitom.2023.9.54-59.
Full textAbstract:
Проведено сравнение структуры металломатричных композитов на основе системы Fe – Cr – Mn – Mo, получаемых в процессе алюмобаротермии, при использовании аргона или азота в качестве газовой атмосферы в реакторе. Проведен химический анализ на содержание металлов, а также азота и кислорода в образцах, исследована структура в разных состояниях. Определена общая твердость образцов и микротвердость их матрицы. Показано, что морфология армирующих неметаллических частиц зависит от типа газовой атмосферы в реакторе при синтезе и не изменяется после выдержки при 1250° C, 2 ч с охлаждением в воде. На основе определенных коэффициентов усвоения азота из азотированного хрома в процессе синтеза и структурного анализа полученных композитов установлено, что оптимальным является алюмобаротермический синтез под давлением азота.
16
А. Р. Кульчицкий. "УЧЁТ ПОДВИЖНОСТИ РЕАКЦИИ ОКИСЛЕНИЯ АЗОТА ПРИ ДИФФУЗИОННОМ ГОРЕНИИ". Science and Technology of Kazakhstan, № 2.2024 (28 червня 2024): 232–42. http://dx.doi.org/10.48081/vxlo7034.
Full textAbstract:
Автомобиль қозғалтқыштарының құрамдас бөліктерінің, механизмдерінің және жүйелерінің техникалық жағдайындағы өзгерістердің заңдылықтарын қозғалтқыштың өнімділігін сақтауда байланысты ресурстар мен жұмсалатын шығындарды анықтайды. Автомобиль қозғалтқыштарының пайдаланудағы ұзақ мерзімділігін арттыру тасымалдау үдерісінің пайдалану шығындарын азайтудың маңызды факторларының бірі болып табылады. ЦПТ бөлшектерін жөндеу кезінде ең қымбат және техникалық жөндеуде күрделі үдерістің бірі болатын «цилиндр-поршеньдік сақина» үйлесімін қалпына келтірудің технологиялық үдерісі болып отыр. Олардың тозуға төзімділігін арттыру мақсатында Несмотря на принимаемые меры по снижению выброса вредных веществ с отработавшими газами транспортных средств в атмосферу, качество воздуха улучшилась не так существенно, как ожидалось. При этом перечень способов воздействия на эмиссию вредных веществ достаточно разнообразен, но даже полный отказ от тепловых двигателей в пользу электродвигателей не обеспечивает существенное снижение содержания в атмосфере вредных веществ. Трудность реализации всей совокупности способов обусловлена тем фактом, что одновременно со снижением эмиссии вредных веществ необходимо обеспечение высокой топливной экономичности двигателей. При этом если воздействие на продукты неполного сгорания – оксид углерода, дисперсные частицы, углеводороды топлива и смазочного масла – одновременно снижает расход топлива, то эмиссия оксидов азота увеличивается. В связи с этим именно процессы окисления азота в ходе сжигания топлива привлекают особое внимание исследователей. В связи с этим большое внимание уделяется моделированию процессов образования и разложения оксида азота в ходе сгорания топлива в условиях, характерных для двигателей, с учётом типа смесеобразования и способа воспламенения топливо-воздушных смесей. В данной статье описывается модель окисления азота в условиях, характерных для дизельных двигателей – импульсном диффузионном горении предварительно неперемешанных топлива и окислителя – с учётом степени подвижности реакции окисления на базе термического механизма образования оксида азота (NO). Это позволяет в случае малой подвижности учитывать только реакцию образования NO, пренебрегая реакций его разложения, а при высокой подвижности – наоборот, учитывать только реакцию разложения NO, считая, что процесс образования происходит мгновенно. Ключевые слова: дизель, диффузионное горение, оксид азота, степень подвижности реакции, концентрация в отработавших газах.
17
Рындюк, Дмитрий, Татьяна Шелеш, Инна Беднарская, Яна Беднарская та Денис Качкивский. "ЗАВИСИМОСТЬ КОЛИЧЕСТВА ВЫБРОСОВ ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ В ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ ОТ СОСТАВА ТВЕРДОГО ТОПЛИВА". SWorldJournal, № 05-01 (30 листопада 2018): 24–28. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-05-01-019.
Full textAbstract:
Основним завданням даного дослідження є визначення кількісних характеристик шкідливих викидів в атмосферу в залежності від складу твердого палива.В ході дослідження розраховані показники емісії оксидів вуглецю та азоту, сірчистого ангідриду та твердих ча
18
Рындюк, Дмитрий, Татьяна Шелеш, Инна Беднарская, Яна Беднарская та Денис Качкивский. "ЗАВИСИМОСТЬ КОЛИЧЕСТВА ВЫБРОСОВ ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ В ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ ОТ СОСТАВА ТВЕРДОГО ТОПЛИВА". SWorldJournal, № 05-01 (30 листопада 2018): 24–28. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-05-01-019.
Full textAbstract:
Основним завданням даного дослідження є визначення кількісних характеристик шкідливих викидів в атмосферу в залежності від складу твердого палива.В ході дослідження розраховані показники емісії оксидів вуглецю та азоту, сірчистого ангідриду та твердих ча
19
Бондаренко, В. Л., Ю. М. Симоненко, Д. П. Тишко та Б. О. Пилипенко. "Методи забезпечення кріогенних температур в установках збагачення неоногелієвої суміші". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 5 (2018): 77–82. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1266.
Full textAbstract:
Концентрати неону, гелію, криптону і ксенону здобувають з атмосфери в якості побічних продуктів при переробці в повітророздільних установках великих обсягів атмосферного повітря. Основними джерелами неону і гелію в Україні є кисневі цехи металургійних і хімічних комплексі. Сира неоногелієва суміш, містить в собі близько 50% побічних домішок, основною з яких є азот. Зниження кількості домішок в продукті особливо важливо в разі значної віддаленості джерела сировини від ділянки його остаточної переробки. Збагачення неоногелієвої суміші дозволяє знизити транспортні витрати та спростити глибоку адсорбційну очистку, що практикуються в технології отримання чистого неону та гелію.У даній статті проведено порівняльний аналіз варіантів забезпечення кріогенних температур, що можуть використовуватись в технологіях первинного збагачення неонгелієвої суміші. Серед них: рідкий азот, киплячий в умовах вакууму, ежектор, який працює в сукупності з вакуумом-насосом та як окремий пристрій, безмашинні вихрові апарати, що використовують наявний перепад тиску в ступенях фазового сепаратора. Найбільш поширеним варіантом охолодження фазових сепараторів є розімкнутий холодильний «цикл» з рідким азотом в якості робочої речовини. Однак, температура кипіння азоту при атмосферному тиску не забезпечує бажаної концентрації неону і гелію на виході з апарату. Розглянуто альтернативні способи охолодження сепараторів, які забезпечують пониження температури нижче 68 К. Завдяки цьому досягнуто додаткове збагачення цільових продуктів на виході з фазового сепаратора (дефлегматора).
20
Магомедов, Р. Н., А. Ю. Прошина та В. С. Арутюнов. "Газофазный окислительный крекинг этана в атмосфере азота". Кинетика и катализ 54, № 4 (2013): 401–12. http://dx.doi.org/10.7868/s0453881113040114.
Full text
21
ЧУГАЙ, Ангеліна, Лариса ПОЛЕТАЄВА та Володимир ТЕРЗЕМАН. "КОРОТКОСТРОКОВИЙ ПРОГНОЗ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТА ОДЕСА ДІОКСИДОМ АЗОТУ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 1 (2 червня 2022): 88–93. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-12.
Full textAbstract:
Якість атмосферного повітря є основною складовою, яка впливає на стан здоров’я населення. Для м. Одеса якість атмосферного повітря є важливою складовою, оскільки місто є одним з рекреаційних і курортних центрів України. Поряд з цим Одеса – промислове місто зі значною кількістю автотранспорту, а також вантажоперевезень через наявність на території міста морського порту. З метою зменшення рівня забруднення атмосферного повітря в регіонах України здійснюється ряд заходів на основі даних моніторингу. Одним з таких заходів є прогнозування забруднення з метою попередження високих рівнів концентрацій окремих забруднюючих речовин. Розробка прогностичної схеми забруднення атмосферного басейну міста може дозволити превентивно реагувати на погіршення якості атмосферного повітря. В цілому питання розробки ефективних схем прогнозу забруднення повітряного басейну є важливою і актуальною задачею для м. Одеса. Метою роботи є дослідження практичного використання методу короткострокового прогнозу рівня забруднення атмосферного повітря на незалежному матеріалі різних років. Прогностична схема була побудована для прогнозування забруднення повітряного басейну м. Одеса діоксидом азоту в літній період. Як прогнозована величина використана середня за добу і по місту нормована концентрація кожної домішки Q, яка являє собою відношення абсолютної концентрації до середньосезонної концентрації домішки. В цілому було складено 108 прогнозів. Для перевірки справджуваності прогнозів були побудовані графіки динаміки фактичних та прогностичних значень рівня забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту. При цьому відзначено узгодженість фактичних і прогностичних показників за період дослідження. Отримані результати свідчать про те, що обрані предиктори добре описують процес забруднення атмосфери м. Одеса у літній період. Зазначена прогностична схема може бути рекомендована для впровадження для оперативного прогнозування забруднення атмосфери міста діоксидом азоту.
22
Шмелев, В. М., В. Г. Крупкин, В. М. Николаев та С. В. Финяков. "СТИМУЛИРОВАННОЕ ДИФФУЗИОННОЕ ГОРЕНИЕ ПОРОШКА МАГНИЯ В АТМОСФЕРЕ АЗОТА". Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 12, № 3 (2019): 127–37. http://dx.doi.org/10.30826/ce19120314.
Full textAbstract:
Рассматривается задача об организации устойчивого диффузионного горения порошка металла в атмосфере азота при давлениях до 100 атм путем использования промотирующей добавки. Показано, что при давлении выше некоторого критического возможно устойчивое горение порошка магния с размером частиц около 80 мкм при введении в него промотора в виде порошка нитроцеллюлозы (НЦ) в количестве от 2% до 10% по весу. Обнаружены различные режимы горения, и найдены зависимости скорости горения от диаметра образца и давления. Показано, что степень превращения магния в нитрид может превышать 60%.
23
Шмелев, В. М., В. Г. Крупкин, В. М. Николаев та С. В. Финяков. "СТИМУЛИРОВАННОЕ ДИФФУЗИОННОЕ ГОРЕНИЕ ПОРОШКА МАГНИЯ В АТМОСФЕРЕ АЗОТА". Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 12, № 3 (2019): 127–37. http://dx.doi.org/10.30826/ce19120314.
Full textAbstract:
Рассматривается задача об организации устойчивого диффузионного горения порошка металла в атмосфере азота при давлениях до 100 атм путем использования промотирующей добавки. Показано, что при давлении выше некоторого критического возможно устойчивое горение порошка магния с размером частиц около 80 мкм при введении в него промотора в виде порошка нитроцеллюлозы (НЦ) в количестве от 2% до 10% по весу. Обнаружены различные режимы горения, и найдены зависимости скорости горения от диаметра образца и давления. Показано, что степень превращения магния в нитрид может превышать 60%.
24
КОБЗЕВА, Т. В., Г. Г. ДУЛЬЦЕВА, С. Н. ДУБЦОВ, and М. Е. СТЕКЛЕНЕВА. "Natural and anthropogenic sources of organic aerosol in the atmosphere: kinetics and mechanism of formation in the forest-steppe zone of Western Siberia." Optika atmosfery i okeana 37, no. 6 (2024): 447–52. http://dx.doi.org/10.15372/aoo20240601.
Full textAbstract:
Исследован вклад карбонильных соединений в образование атмосферного органического аэрозоля в присутствии типичных загрязнителей городской атмосферы. Альдегиды и кетоны, поступающие в атмосферу из природных и антропогенных источников, идентифицированы методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Натурные измерения проведены на территории Новосибирского научного центра и в прилегающих лесных массивах. Обнаружено, что при переносе типичных газообразных загрязнителей городского воздуха (оксиды азота, озон) в воздух лесных массивов, а биогенных соединений (алкенов, альдегидов) на территорию города резко меняются кинетика и механизм образования органического аэрозоля по сравнению с процессами в типичной городской атмосфере. Так, в присутствии озона выход аэрозольных продуктов фотонуклеации формальдегида, ацетальдегида и пропаналя увеличивается в 4–8 раз, а бензальдегида и акролеина уменьшается в 5 и 30 раз соответственно, тогда как для ароматических замещенных альдегидов и фурфураля выход аэрозоля увеличивается незначительно (до 30%). Полученные результаты позволяют проводить количественные оценки мощности природных и антропогенных источников органического аэрозоля в условиях лесостепной зоны Западной Сибири и прогнозировать биологическое действие образующегося аэрозоля при разных сочетаниях выбросов. Contribution of carbonyl compounds into the generation of atmospheric organic aerosol in the presence of typical urban air pollutants is investigated. Aldehydes and ketones entering the atmosphere from natural and anthropogenic sources are identified by means of high-performance liquid chromatography. Field measurements were carried out on the territory of Novosibirsk scientific center and in adjacent forest areas. It is shown that the transport of typical gaseous urban air pollutants (nitrogen oxides and ozone) into the air of forest areas and the transport of biogenic compounds (alkenes and aldehydes) to the urban territory cause sharp changes of the kinetics and mechanism of organic aerosol generation in comparison with the processes taking place in typical urban atmosphere. Thus, in the presence of ozone, the yield of aerosol products from formaldehyde, acetaldehyde, and propanal photonucleation increases by a factor of 4–8, while for benzaldehyde and acrolein it exhibits 5- and 30-fold decrease, respectively. For aromatic substituted aldehydes and furfural, aerosol yield slightly increases (only up to 30 %). The results make it possible to carry out quantitative evaluation of the capacity of natural and anthropogenic sources of organic aerosol in the forest-steppe zone of Western Siberia and predict the biological effect of aerosol generated in the presence of various pollutants.
25
Куликов, Н. Ф. "Оптимизация симбиотрофного питания сои азотом в Приморье". Аграрная Россия, № 5 (23 квітня 2014): 18–19. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2014-5-18-19.
Full textAbstract:
Необходимым условием жизнедеятельности растений сои является активный симбиоз с клубеньковыми бактериями. Существенно усиливают биологическую фиксацию азота из атмосферы агротехнические приемы, доводя ее до уровня 70 – 80 %.
26
Т.В., Галимов, та Бубеева И.А. "УМЕНЬШЕНИЕ ЗАГРЯЗНЕНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ПУTEM ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ ЗОЛОУЛОВИТЕЛЕЙ". ИННОВАЦИОННЫЕ НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 2022 1-3(15) (18 березня 2022): 35–44. https://doi.org/10.5281/zenodo.6368645.
Full textAbstract:
В настоящее время с предприятиями энергетики связаны наибольшие выбросы вредных веществ в атмосферу, что приводит к возникновению экологических проблем: локального, континентального и глобального масштаба. В соответствии с законами об охране окружающей среды многие страны значительно снизили выбросы вредных веществ в атмосферу. Однако валовые выбросы в атмосферу оксидов серы и азота, а также твердых частиц достаточно велики, и большую лепту в них вносит РФ, поэтому разработка методов снижения выбросов данных веществ является актуальной задачей нашего времени. В станционной энергетике средний КПД золоулавливающих установок составляет 92 ... 95 %, и это, безусловно, низкий уровень.
27
ИОНОВ, Д. В., та М. В. МАКАРОВА. "ДИСТАНЦИОННЫЕ СПЕКТРОМЕТРИЧЕСКИЕ ИЗМЕРЕНИЯ АТМОСФЕРНОГО СОДЕРЖАНИЯ ДВУОКИСИ АЗОТА ВБЛИЗИ ГОРОДСКИХ ТЭЦ". Optika atmosfery i okeana 37, № 10(429) (2024): 841–48. https://doi.org/10.15372/aoo20241005.
Full textAbstract:
Функционирование тепловых электростанций сопровождается выбросом в атмосферу различных загрязняющих веществ, включая окислы азота. В настоящей работе представлены результаты спектрометрических измерений атмосферного содержания NO2, выполненных на кольцевых маршрутах, огибающих крупные городские ТЭЦ Санкт-Петербурга. Пространственная изменчивость тропосферного содержания NO2 в окрестностях ТЭЦ, определяемая из экспериментальных данных методом DOAS (Differential Optical Absorption Spectroscopy), демонстрирует повышенные значения с подветренной стороны от дымовых труб. Пространственные распределения, наблюдаемые в данных мобильных DOAS-измерений, подтверждаются результатами численных расчетов поля содержания NO2, выполненных с использованием модели HYSPLIT (HYbrid Single-Particle Lagrangian Integrated Trajectories) с учетом априорной информации об объемах эмиссии NOx основными городскими ТЭЦ. Приближенные оценки эмиссии NOx двумя крупнейшими ТЭЦ Санкт-Петербурга на основе расчетов суммарного потока молекул NO2 через замкнутый контур маршрута DOAS-измерений составили ~ 2 ¸ 3 тыс. т в год. Полученные экспериментальные данные важны для определения доли ТЭЦ в антропогенном загрязнении атмосферы. The operation of thermal power plants (TPP) is accompanied by the emission of various pollutants into the atmosphere, including nitrogen oxides. This paper presents the results of spectrometric measurements of the atmospheric NO2 content carried out on circular routes around large urban TPPs of St. Petersburg. The spatial variability of tropospheric NO2 content in the vicinity of a TPP, determined from experimental data using the DOAS (Differential Optical Absorption Spectroscopy) method, demonstrates increased values in the downwind side of smokestacks. The spatial distributions observed in the mobile DOAS measurements are confirmed by the results of numerical calculations of the NO2 content field using the HYSPLIT (HYbrid Single-Particle Lagrangian Integrated Trajectories) model, taking into account a priori information on the volume of NOx emissions from the main urban TPPs. Approximate estimates of NOx emissions from the two largest TPPs in St. Petersburg, obtained on the basis of calculations of the total flow of NO2 molecules through a closed loop of DOAS measurement routes, amounted to ~ 2 ¸ 3 thousand tons per year. These experimental data are important for determining the contribution of thermal power plants to anthropogenic atmospheric pollution.
28
Кожагулов, С. О., А. А. Толтаева, В. Г. Сальников та А. А. Рысмагамбетова. "Қорғасын-мырыш кеніші ауданының атмосфералық ауаның ластану көздерін және климаттық жағдайларын талдау". Горный журнал Казахстана, № 7(219) (8 серпня 2023): 47–53. http://dx.doi.org/10.48498/minmag.2023.219.7.004.
Full textAbstract:
Статья посвящена изучению источников загрязнений атмосферного воздуха и климатических условий района свинцово-цинкового рудника на примере месторождения Шалкия, на долю которого приходится более 30% от всех запасов Республики Казахстан. Анализ показал, что состояние атмосферного воздуха в районе проведения рудника определяется характеристиками источников вредных выбросов, составом, объемами выбросов загрязняющих веществ и климатическими особенностями территории, определяющими условия рассеивания загрязняющих компонентов. В атмосферу на существующее положение выбрасываются загрязняющие вещества, выбросы которых на производстве не превышают установленных нормативов, на перспективу в период планируемого строительства обогатительной фабрики предполагается значительное увеличение источников загрязняющих веществ, приоритетными из которых являются взвешенные вещества, диоксид серы, оксид углерода и оксиды азота Мақала Қазақстан Республикасының барлық қорларының 30%-дан астамын құрайтын Шалқия кен орнының мысалында қорғасын-мырыш кеніші ауданының атмосфералық ауасының ластану көздерін және климаттық жағдайларын зерттеуге арналған. Талдау көрсеткендей, кеніштің аумағындағы атмосфералық ауаның жағдайы зиянды шығарындылар көздерінің сипаттамасымен, ластаушы заттар шығарындыларының құрамымен, көлемімен және ластаушы компоненттердің таралу жағдайларын анықтайтын аумақтың климаттық ерекшеліктерімен анықталады. Атмосфераға өндірістегі шығарындылары белгіленген нормативтерден аспайтын ластаушы заттар шығарылады, перспективаға байыту фабрикасының жоспарланған құрылысы кезеңінде ластаушы заттардың көздерін едәуір ұлғайту көзделеді, олардың басым бөлігі суспензияланған заттар, күкірт диоксиді, көміртегі оксиді және азот оксидтері болып табылады The article is devoted to the study of sources of air pollution and climatic conditions of the lead-zinc mine area on the example of the Shalkiya deposit, which accounts for more than 30% of all reserves of the Republic of Kazakhstan. The analysis showed that the state of atmospheric air in the area of the mine is determined by the characteristics of sources of harmful emissions, composition, volumes of emissions of pollutants and climatic features of the territory, which determine the conditions for the dispersion of pollutants. Pollutants are emitted into the atmosphere at the current situation, the emissions of which at production do not exceed the established standards, in the future, during the planned construction of the enrichment plant, a significant increase in sources of pollutants is expected, the priority of which are suspended solids, sulfur dioxide, carbon monoxide and nitrogen oxides
29
Kostiuchenko, Serhii, Viktor Hudyma, Anatolii Ostrovskyi та Iryna Novikova. "Обґрунтування рекомендацій щодо запровадження використання активного вугілля під час тривалого зберігання бронетанкового озброєння та техніки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.9.
Full textAbstract:
Навколишнє середовище є постійно діючим носієм агресивних корозійних реагентів. В цілому воно в себе включає атмосферне повітря, якій складається з азоту, кисню, водню, вуглекислого та інертних парів, газів та тверді частини (пил). Майже всі компоненті впливають на протікання корозійних процесів.
 Деталі сучасних машин виготовляють в більшій частині зі сплаві різних металів. Використання сплавів підвищує міцність виробів, покращує їх знос та інші властивості.
 Основним видом руйнування металічних виробів є електрохімічна корозія. Для її протікання необхідні електроліт, якій може утворитись на поверхні деталей у вигляді маленьких краплин атмосферної вологи, а також анодні та катодні ділянки. Анодні та катодні ділянки на поверхні деталей з’являються не тільки за рахунок зіткнення різних матеріалів, але й не однакового ступеню обробки поверхонь. Практично мікрогальванопари виникають всюди, де на металі є краплини вологі.
 Найбільш ефективно захист машин від корозії забезпечується шляхом утворення на поверхні деталей механічного бар’єру, але об’єктах бронетанкової техніки існує ряд деталей які неможна покривати маслом, а цілий ряд систем (головним образом радіоелектронна апаратура та оптичні прилади) дуже чутливі до впливу атмосфери і не може бути захищеним маслами. Тому знайшли так званий спосіб обробки навколишнього середовища. Прикладом такого способу може служити герметизація танка та осушення повітря всередині з допомогою силікагелю ( SiO2·3Н2О).
 Для осушення повітря в середині використовується силікагель марок МСК та КСМ (кусковий та гранульований), який являє собою висушений гель кремнієвої кислоти.
30
Ишмуратова, Д.К. Жумаева З.Е. "СУРХОНДАРЁ ВИЛОЯТИ ТЕРМИЗ ВА ДЕНОВ ТУМАНИ ҲУДУДЛАРИДАГИ АТМОСФЕРА ҲАВОСИ ТАРКИБИНИ ФИЗИК КИМЁВИЙ УСУЛЛАР БИЛАН ЎРГАНИШ". THEORETICAL ASPECTS IN THE FORMATION OF PEDAGOGICAL SCIENCES 1, № 7 (2022): 92–96. https://doi.org/10.5281/zenodo.7421566.
Full textAbstract:
Сурхондарё вилояти Термиз ва Денов тумани ҳудудларининг атмосфера ҳавоси таркибини физик кимёвий усуллар билан ўрганилиб, шундан чанг, азот (II) оксиди, водород фторид, углерод (IV) оксиди, олтингугурт (II) оксиди ҳамда азод оксиди миқдорини аниқлаш бўйича тадқиқотлар ўтказилган. Дала тадқиқотларини ўтказиш учун стационар нуқталар белгилаб олиниб, ҳаводан синамалар олишда аспиратор қурилмасидан фойдаланилган.
31
Егорова, Е. Ю., Л. А. Козубаева, С. И. Конева та А. Г. Никифоров. "ВЛИЯНИЕ УПАКОВКИ НА СРОК ХРАНЕНИЯ МУКИ И ЖМЫХОВ ИЗ МАСЛИЧНЫХ СЕМЯН". Ползуновский вестник, № 1 (27 травня 2019): 38–43. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2019.01.007.
Full textAbstract:
Повышение спроса на продовольственное сырье, полуфабрикаты и готовые продукты питания с увеличенным сроком годности привело к тому, что упаковка стала играть важнейшую роль в обеспечении их качества и безопасности. Особое значение выбор способа и вида упаковки имеет для скоропортящейся продукции, качество которой лучше всего сохраняют вакуумная упаковка и модифицированные газовые среды. Полножирная и полуобезжиренная мука, вырабатываемая из масличных семян и жмыхов, является ценным пищевым сырьем для производства разных групп продуктов питания, включая мучные и комбинированные молочно-растительные и мясорастительные продукты. Согласно результатам исследований, в динамике хранения масличных жмыхов и муки, упакованных в условиях вакуума и атмосфере азота, оправданным можно считать срок годности такой продукции в пределах 9–10 месяцев. Для цельных жмыхов и выработанной из них муки упаковка в вакууме и атмосфере азота примерно в равной степени эффективна против окисления и развития микроорганизмов. В условиях азотирования образцы дольше сохраняют запах и вкус, характерные для свежевыработанных жмыхов и муки из масличных семян.
32
Руснак, Д. Ю. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИМОГ ЩОДО ЕМІСІЇ В АТМОСФЕРУ СІРЧИСТИХ СПОЛУК З ВИПУСКНИМИ ГАЗАМИ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Vodnij transport, № 1(42) (30 січня 2025): 227–40. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2025.1.42.25.
Full textAbstract:
Виконано аналіз методів, що забезпечують виконання вимог щодо емісії в атмосферу сірчистих сполук з випускними газами суднових дизелів.Визначено, що під час забезпечення суднового пропульсивного комплексу та суднового допоміжного обладнання необхідною енергією, дизелі викидають в атмосферу велику кількість випускних газів, які разом з небезпечними складовими містять токсичні домішки.До них відносяться оксиди азоту, оксиди сірки, монооксид вуглецю, а також незгорілі вуглеводні.Мінімізація викидів оксидів сірки, які потрапляють в атмосферу з випускними газами суднових дизелів, є актуальним завданням, на її розв’язання спрямовані численні дослідження та розробки. Зазначено, що у Європейському Союзі з метою зниження рівня токсичності випускних газів дизелів суден морського та внутрішнього водного транспорту використовують три напрямку: оптимізація та вдосконалення конструктивних особливостей дизелів; покращення експлуатаційних характеристик та якості палива; встановлення на дизелях нейтралізаторів випускних газів, що забезпечують видалення з них шкідливих компонентів. Саме цим напрямкам присвячено аналіз виконаних способів, що сприяють зниженню оксидів сірки з випускними газами суднових дизелів. Як такі способі проаналізовані використання морського газойлю чи дистилятів; створення сумісних низькосірчистих палив; використання важких високосірчистих палив зі скрубером очищення випускних газів від оксидів сірки; використання альтернативних видів палива. Для кожного з нагаданих способів визначені переваги та недоліки, а також виконана оцінка доцільності їх використання на сучасному етапі розвитку енергетичних установко суден морського та внутрішнього водного транспорту. Зазначено, що скорочення викидів оксидів сірки з випускними газами суднових дизелів досягається завдяки: використанню морського газойлю чи дистилятів, а також низькосірчистих сумішей палив (вміст сірки в яких не перевищує 0,1% за масою); використанню природного газу; використанню палива не нафтового походження; а також використанню важких палив (вміст сірки в яких може досягати 3,5% за масою) з обов’язковим одночасним та безперервним очищенням випускних газів зі скрубером, що забезпечує видалення оксидів сірки з випускних газів. Ключові слова: важке паливо, випускні гази, вміст сірки в паливі, дистилятне паливо, екологічні показники, емісія оксидів сірки, концентрація оксидів азоту, морський транспорт, паливо з низьким вмістом сірки, скруберне очищення випускних газів, судновий дизель.
33
А. Литвин, Валентина, та Роджер Абі Нйо Абі Нйо. "МІДЬ-КАРБОНОВІ НАНОКОМПОЗИТИ НА ОСНОВІ СИНТЕТИЧНИХ ГУМІНОВИХ РЕЧОВИН". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (2021): 19–30. http://dx.doi.org/10.15421/082113.
Full textAbstract:
Розроблено нову методику синтезу мідь-карбонового нанокомпозиту з використанням синтетичних гумінових речовин як джерела Карбону. В основу методики покладено піроліз купрум(ІІ) гумату, який проводили як у відновлюючій водневій, так і інертній атмосфері. Структуру та властивості Сu/C нанокомпозиту охарактеризовано методом рентгенівської дифракції, ІЧ-спектроскопії, просвічуючої електронної мікроскопії, елементного аналізу. Пористу структуру Сu/C нанокомпозиту досліджено методом об’ємної адсорбції азоту. В умовах синтезу формується карбонова матриця з дуже низьким ступенем впорядкованості. Встановлено, що розмірні та структурні харакеристики наночастинок міді залежать від умов синтезу і варіюються від 40 до 80 нм. Проведення синтезу у відновній атмосфері дозволяє одержати мідь-вуглецеві нанокомпозити, що не містять фази купрум(І) оксиду або купрум(ІІ) оксиду. Встановлено, що підвищення температури піролізу сприяє вдосконаленню будови кристалічної ґратки металічної фази, підвищенню ступеня карбонізації органічної складової та зміні текстурних характеристик від мезопористих до мікропористих.
34
АЛЕКСЕЕВА, М. Н., Д. В. ФЕДОРОВ, И. Г. ЯЩЕНКО та И. В. РУССКИХ. "МОДЕЛИРОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ ПАРНИКОВЫХ ГАЗОВ В АТМОСФЕРЕ НЕФТЕГАЗОДОБЫВАЮЩИХ РАЙОНОВ". Optika atmosfery i okeana 37, № 11(430) (2024): 976–82. https://doi.org/10.15372/aoo20241111.
Full textAbstract:
В технологии подготовки химического сырья или топлива из попутного нефтяного газа предусмотрено сжигание попутного газа в факелах низкого давления, при этом в атмосферу выбрасываются сажа (C), диоксид азота (N), оксид углерода (CO2) и метан (CH4). Для оценки состояния атмосферы в районе нефтегазодобычи предложен комплексный подход к моделированию полей рассеивания загрязняющих веществ в приземном слое воздуха от факельных установок на территории Мамонтовского месторождения Нефтеюганского района ХМАО. Этот подход включает моделирование концентраций С, NO2, CO2 и CH4 с использованием программы «УПРЗА Эко-Центр» и наземных (определение содержания органических соединений в почвах) и спутниковых данных (AIRS) о концентрации парниковых газов. Данный подход позволяет проводить комплексные мониторинговые исследования состояния окружающей природной среды удаленных северных нефтегазодобывающих территорий на основе спутниковых и наземных данных. A comprehensive approach to simulation of the fields of dispersion of pollutants in the surface air layer from flare installations on the territory of the Mamontovskoye field of the Nefteyugansk district of the KhMAO is suggested. It includes the simulation of pollutant concentrations (carbon monoxide, nitrogen dioxide, and soot) with the use of UPRZA Eco-Center software based on terrestrial data on the content of organic compounds in soils and satellite data (AIRS) on greenhouse gas concentrations. This approach enables comprehensive studies of the state of the natural environment in remote northern oil and gas producing areas on the basis of satellite and ground-based data.
35
Коломієць, О. "ХІМІЧНЕ ЗВ’ЯЗУВАННЯ ДІОКСИДУ СІРКИ У БАРБОТАЖНОМУ РЕАКТОРІ З ВИКОРИСТАННЯМ СЕЧОВИНИ". Science and Innovation 19, № 3 (2023): 71–81. http://dx.doi.org/10.15407/scine19.03.071.
Full textAbstract:
Вступ. Інтеграція України у Європейський Союз вимагає суттєвого скорочення викидів забруднюючих речовин від промислових підприємств. Особливу увагу зосереджено на надходженні в атмосферу суспендованих твердих частинок, оксидів азоту, діоксиду вуглецю та діоксиду сірки від теплоенергетичних установок.Проблематика. Діоксид сірки є одним з основних забруднювачів навколишнього середовища. Його потрапляння в атмосферне повітря призводить до утворення кислотних дощів, які негативно впливають на людей, ґрунт, рослини та наземні споруди.Мета. Дослідити вплив початкового масового вмісту сечовини у водному розчині та його температури на ефективність процесу хімічного зв’язування діоксиду сірки.Матеріали й методи. Розглянуто низку статей, присвячених видаленню оксидів сірки з відхідних газів теплоенергетичних установок різними методами та технологіями з використанням сечовини. Дослідження проведено на математичній моделі хімічного реактора барботажного типу.Результати. Проведено серію числових експериментів на хімічному реакторі, де сечовина використовується якджерело амоніаку для зв’язування діоксиду сірки у розчині. Розрахунки дозволили визначити оптимальну температуру розчину при певному вмісті сечовини. При початковому вмісті сечовини 1% температура має сягати приблизно 57 °С, при 5% — 40 °С, а при 10% — 35 °С. За таких умов ефективність процесу хімічного зв’язування діоксиду сірки у розчині близька до 100%.Висновки. Аналіз результатів математичного моделювання процесів у хімічному реакторі виявив, що для пари параметрів «температура—вміст сечовини» існують значення, за яких ефективність процесу зв’язування сягає майже 100%. Для контролю ефективності доцільно використовувати водневий показник розчину на рівні 7 ± 0.5. Нижчі значення показника вказують на падіння ефективності процесу, а вищі — на зростання концентрації амоніаку у оброблених газах на виході з реактора.
36
Stepanonytė, Dovilė, та Juozas Justinas Blynas. "THERMODYNAMIC ASSESSMENT OF CARBAMIDE USE FOR REDUCING BOILER NOX, CO FLUE GAS EMISSIONS/TERMODINAMINIS KATILINIŲ IŠMETAMŲJŲ DUJŲ NOX IR CO TARŠOS KENKSMINGUMO ŠALINIMO NAUDOJANT KARBAMIDĄ ĮVERTINIMAS/ ТЕРМОДИНАМИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПРИ ДЕКОНТАМИНАЦИИ ЭМИССИИ NOX И CO ВЫХЛОПНЫХ ГАЗОВ КОТЕЛЬНЫХ ПУТЕМ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КАРБАМИДА". JOURNAL OF ENVIRONMENTAL ENGINEERING AND LANDSCAPE MANAGEMENT 16, № 3 (2008): 143–50. http://dx.doi.org/10.3846/1648-6897.2008.16.143-150.
Full textAbstract:
Some aspects of boiler toxic pollutant emission reduction in the presence of carbamide are discussed in the paper. Theoretical pollution reduction investigation was conducted by using thermodynamic function calculation methods and evaluating the Gibbs’ energy value changes at various temperatures. The equations of these changes were derived. It was determined that the most reliable compounds, formed during the reaction between carbamide and nitrogen oxides, are CO2, nitrogen and water. Other products are formed when carbamide is oxidized. Also, it was found that carbamide could reduce sulphur oxides to sulphur, and in some cases ‐ to H2S. The pyrolysis of carbamide is possible at temperatures above 450 K. Santrauka Vienos iš didžiausių oro teršėjų yra elektrinės ir katilinės. Jos išmeta į atmosferą azoto oksidus, anglies monoksidą, sieros dioksidą. Pastaruoju metu azoto oksidams nukenksminti pradėtas naudoti karbamidas, kuris redukuoja azoto oksidus iki elementaraus azoto. Nagrinėjami katilinės teršalų nukenksminimo aspektai naudojant karbamidą. Šio darbo tikslas yra ištirti reakcijas, vykstančias tarp karbamido ir katilinės kamino dūmuose esančių junginių, nustatyti ir palyginti šių reakcijų patikimumą. Teoriniai nukenksminimo proceso tyrimai atlikti termodinaminiais metodais, įvertinant reakcijų Gibso energijų pokyčio vertes, esant įvairioms temperatūroms (298–1000) K. Išvestos šių pokyčių lygtys. Reakcijų patikimumas įvertintas remiantis termodinaminiais skaičiavimais ir gautomis Gibso energijos pokyčio vertėmis. Aptikta, kad, kylant temperatūrai, visų nagrinėtų reakcijų tikimybė didėja. Nustatyta, kad, vykstant azoto oksidų nukenksminimo procesui, esant karbamidui, patikimiausi reakcijos produktai yra anglies dioksidas, vanduo ir azotas; karbamidas gali redukuoti SO2 iki sieros ir tam tikrais atvejais – iki vandenilio sulfido. Nesant kamino dūmuose deguonies ir azoto bei sieros oksidų, karbamido terminis skilimas vyksta esant daugiau kaip 450 K. Reakcijos metu išsiskiria anglies monoksidas, azotas, vandenilis ir amoniakas. Nustatyta, kad katilinės teršalams nukenksminti galima naudoti karbamidą, kuris azoto oksidus redukuoja iki azoto; Gibso energijų pokyčio vertės, karbamidui reaguojant su azoto, sieros, anglies oksidais, vandens garais, taip pat ir vykstant jo oksidacijos procesui oro deguonimi ir pirolizei, kylant temperatūrai mažėja pagal tiesinę priklausomybę. Išvestos šios priklausomybės tiesinių lygčių formulės. Резюме Одними из главных источников загрязнения воздуха являются электростанции и котельные. Они выделяют в атмосферу оксиды азота, CO и SO2 . Недавно для дезактивации оксидов азота было предложено использовать карбамид. Карбамид редуцирует оксиды азота до элементарного азота. В настоящей статье обсуждаются некоторые аспекты деконтаминации эмиссии загрязнителей из котельной с использованием карбамида. Целью исследования было определить реакции, происходящие между карбамидом и соединениями, находящимися в газах выпускной трубы котельной, а также оценить и сравнить надежность этих реакций. Теоретическое исследование деконтаминации загрязнения проводилось с применением термодинамических методов и оценки величины изменений энергии Гиббса в реакциях при различных температурах – (298 – 1000) K. В результате исследований были получены уравнения этих изменений. Оценка надежности реакций была достигнута на основании термодинамических расчетов и полученных величин изменения энергии Гиббса. Надежность реакции увеличивается с увеличением температуры. Определено, что наиболее надежными составами, полученными в ходе реакции между карбамидом и оксидом азота, являются CO2 , азот и вода. Кроме того, установлено, что карбамид может редуцировать оксид серы до элементарной серы и в некоторых случаях – до H2S. Пиролиз карбамида возможен при температурах выше 450 K при отсутствии кислорода, азота и оксидов серы в газах выпускной трубы. В течение реакции выделяются CO, азот, водород и аммиак. Определено, что карбамид можно использовать для деконтаминации загрязнения из котельной. Карбамид редуцирует оксиды азота до азота. Определено, что значение ∆GT° в течение реакции карбамида с азотом, серой или углеродистыми оксидами, водным паром, а также в течение процесса его оксидации с воздушным кислородом и пиролиза с увеличением температуры уменьшается согласно линейной зависимости. В ходе исследований получены формулы уравнений этой линейной зависимости.
37
Британ, А. В., Г. М. Вербінська, В. М. Сисоєв, В. Л. Карбовський та Т. В. Клещонок. "Випаровування крапель рідин при низьких тисках під впливом малопотужного опромінення різної частоти в оптичному діапазоні". Ukrainian Journal of Physics 56, № 5 (2022): 456. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.5.456.
Full textAbstract:
Представлено результати експериментального дослідження впливу опромінення різної частоти (довжини хвиль 390, 565, 625 нм) на швидкість випаровування крапель деяких рідин в атмосфері сухого азоту при тисках 100, 50, 30 мм рт. ст. при температурі парогазової суміші 20 ºС. Виявлено суттєве зростання швидкості випаровування крапель води (до 25%), нітробензолу (до 40%) та йодбензолу (до 60%) при незмінній температурі краплини під час їївипаровування. Швидкість випаровування крапель етилбензолу та ізоамілового спирту в темновому режимі та за опромінення залишається незмінною в межах похибки експерименту. Встановлено червону границю цього ефекту.
38
Боймирзаев, А.Э. "ЗАҲАРЛИ ЧИҚИНДИЛАРНИНГ ЭКОЛОГИЯ ВА ИНСОН ОРГАНИЗМИГА ТАЪСИРИ, УЛАРНИНГ ОЛДИНИ ОЛИШ ТАДБИРЛАРИНИ ТАКОМИЛЛАШТИРИШ". International Journal of Education, Social Science & Humanities. Finland Academic Research Science Publishers 11, № 5 (2023): 1878–82. https://doi.org/10.5281/zenodo.7998606.
Full textAbstract:
<em>Ушбу ма</em><em>қ</em><em>олада</em> <em>атмосфера</em> <em>ҳ</em><em>авосининг</em> <em>ифлосланиши</em><em>, </em><em>сабаблари</em><em>, </em><em>атмосфера</em> <em>ҳ</em><em>авосини</em> <em>ифлослантирувчи</em> <em>корхоналар</em><em>, </em><em>ифлослантирувчи</em> <em>моддаларнинг</em> <em>инсон</em> <em>организмига</em> <em>тушиш</em> <em>йўллари</em> <em>ва</em> <em>т</em><em>аъсири, углерод оксиди, олтингугурт диоксиди, азот оксиди, бериллий ва симоб моддаларининг атмосфера </em><em>ҳ</em><em>авосига</em> <em>чи</em><em>қ</em><em>иши</em><em>, </em><em>инсон</em> <em>организмига</em> <em>тушганда</em> <em>организмда</em> <em>келтириб</em> <em>чи</em><em>қ</em><em>арадиган</em> <em>касалликлар</em> <em>ва</em> <em>атмосфера</em> <em>ҳ</em><em>авосини</em> <em>ифлосланиши</em> <em>ҳ</em><em>амда</em> <em>инсон</em> <em>организмига</em> <em>салбий</em> <em>та</em><em>ъсирини камайтириш билан бо</em><em>ғ</em><em>ли</em><em>қ</em> <em>муаммолар</em> <em>ҳ</em><em>амда</em> <em>уларнинг</em> <em>ечимлари</em> <em>ёритиб</em> <em>берилган</em><em>.</em>
39
А.А., Завалин, Соколов О.А. та Шмырева Н.Я. "РАЗВИТИЕ АГРОХИМИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ С ИЗОТОПОМ N В РОССИИ". Плодородие, № 3(120) (9 липня 2021): 56–62. https://doi.org/10.25680/s19948603.2021.120.10.
Full textAbstract:
Показано, что в агрохимических исследованиях в России метод изотопной индикации применяется 70 лет. Основным направлением явилось применение метода в изучении механизмов круговорота азота в системе почва- удобрение-растение-атмосфера. Поступающий N сразу же вовлекается в почвенные структуры и вступает в процессы обмена с почвенным азотом. В процессе трансформации потери азота удобрения составляют 10-59% от применяемой дозы, тогда как потери азота почвы варьируют в пределах 30-200 кг N /га. Установлено, что сельскохозяйственные культуры используют 35-51% азота минеральных удобрений и 14-22% азота органических удобрений, газообразные потери азота составляют 22-33 и 17-32%, соответственно. В продукционном процессе злаковых культур принимает участие 20-30% азота удобрения и 70-80% азота почвы; у бобовых растений 10- 15% азота удобрения, 20-30 азота почвы и 45-65% симбиотического азота соответственно. Выявлено, что технология локального способа применения удобрений повышает использование азота минеральных удобрений растениями в 1,5 раза, азота органических удобрений в 1,3 раза. Локализация азотных удобрений является альтернативой применению ингибиторов нитрофикации. Из пахотного слоя почвы растения используют 32-55% азота удобрения, тогда как из более глубоких слоев - в 1,5-3,7 раза меньше. Повышенные дозы азота минеральных удобрений усиливают мобилизацию почвенного азота, тогда как солома злаковых культур тормозит ее. Интенсивность поглощения и использование азота растениями генотипически детерминированы. При аммонийном питании синтез аминокислот в клетках корня начинается сразу же после контакта корней с почвенным раствором. Азот, поступивший в растение на ранних этапах развития пшеницы, в меньшей степени используется на синтез белков в зерне, чем поступивший на более поздних этапах. Установлено, что водная эрозия и подкисление почв повышают газообразные потери азота удобрения в 1,3-1,8 раза и в 1,4-1,5 раза почвенного азота. В исследованиях с N определено, что 80 % азота нитратных фондов накапливается за счет почвенного азота. In agrochemical research in Russia, the isotope indication method has been used for 70 years. The main direction was the application of the method in the study of the mechanisms of the nitrogen cycle in the soil-fertilizer-plant-atmosphere system. The incoming N is immediately involved in soil structures and enters into exchange processes with soil nitrogen. During the transformation process, the nitrogen loss of the fertilizer is 10-59% over the applied dose, while the nitrogen loss of the soil varies in the diapason 30-200 kg N/ha. Agricultural crops use 35-51% nitrogen of mineral fertilizers and 14-22% nitrogen of organic fertilizers, the gaseous nitrogen losses are 22- 33% and 17-32%, respectively. In the production process of cereals, 20-30% of fertilizer nitrogen and 70-80% of soil nitrogen take part; in legumes, 10-15% of fertilizer nitrogen, 20-30% of soil nitrogen and 45-65% of symbiotic nitrogen, respectively. The technology of the local of application of fertilizers increases the use of nitrogen of mineral fertilizers by plants by 1.5 times, nitrogen of organic fertilizers by 1.3 times. The localization of nitrogen fertilizers is an alternative to the use of nitrophication inhibitors. From the arable layer of soil, plants use 32-55% of the fertilizer nitrogen, while from deeper layers, its use is reduced by 1.5-3.7 times. Nitrogen of increased doses of SHAPE \\* MERGEFORMAT mineral fertilizers increases the mobilization of soil nitrogen, while the straw of cereals slows it down. The intensity of nitrogen uptake and use by plants is genotypically determined. With an ammonium diet, the synthesis of amino acids in the root cells begins immediately after the contact of the roots with the soil solution. The nitrogen that entered the plant in the early stages of wheat development is less used for the synthesis of proteins in the grain than the nitrogen that entered in the later stages. Water erosion and acidification of soils increases the gaseous losses of nitrogen from fertilizers by 1.3-1.8 times and nitrogen from soil by 1.4-1.5 times. In the studies with N discovered that the main amount of nitrates in the crop is accumulated due to soil nitrogen (70-80% of the total amount).
40
Гусев, А. П. "ОЦЕНКА РИСКА ДЕГРАДАЦИИ ЛЕСНЫХ ЛАНДШАФТОВ ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ ЗАГРЯЗНЕНИЯ АТМОСФЕРЫ (ПО ДАННЫМ СЪЕМКИ TROPOMI SENTINEL-5P)". Международная научно-практическая конференция «Природно-ресурсный потенциал и экологическая реабилитация деградированных ландшафтов», № 1 (17 березня 2023): 105–8. http://dx.doi.org/10.36684/86-1-2023-105-108.
Full textAbstract:
Рассмотрены результаты использования космической съемки TROPOMI Sentinel-5P для оценки риска деградации лесных ландшафтов под воздействием атмосферного загрязнения. Предложена методика оценки риска, основанная на содержаниях диоксида серы и диоксида азота в столбе тропосферы, измеренных TROPOMI. Использованы измерения содержаний поллютантов в летний период 2022 г. Пространственно-временная динамика содержаний диоксида серы определяется трансграничным переносом. Аномалии повышенного содержания диоксида азота приурочены к локальным источникам выбросов. Установлено, что площадь ландшафтов с очень низким риском деградации – 80,3%, с низким риском – 19,7% площади региона.
41
Пацева, Ірина Григорівна, та Анастасія Максимівна Кагукіна. "АНАЛІЗ СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТА ЖИТОМИРА". Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки, № 1 (10 травня 2024): 77–81. http://dx.doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.10.
Full textAbstract:
Однією з найбільших проблем сучасності є забруднення атмосферного повітря. Бурхливий ріст промисловості, виробництво нафтохімічних продуктів, побутових хімічних засобів, обробка сільськогосподарських угідь з літаків, збільшення кількості сміттєзвалищ і автомобільного транспорту призвели до забруднення атмосферного повітря. Метою статті є висвітлення й оцінювання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря міста Житомира за 2018–2022 роки. У статті представлено інформацію про систему моніторингу стану атмосферного повітря, що діє в Житомирі, та результати моніторингу стану атмосферного повітря в місті за 2018–2022 роки, а саме вміст завислих речовин, діоксиду вуглецю, оксиду азоту та діоксиду сірки в атмосферному повітрі. Оцінено динаміку викидів забруднювальних речовин від стаціонарних і пересувних джерел за 2017–2021 роки. У Житомирській області поширеними забруднювачами є оксид вуглецю, діоксид сірки, оксиди азоту та пил (аерозолі). До початку повномасштабного вторгнення основним джерелом забруднення повітря був автомобільний транспорт. Усі забруднювальні речовини, що потрапили в атмосферне повітря, незалежно від джерела отримання, впливають на стан здоров’я людини. Забруднення повітря для всіх живих організмів є однією з основних небезпек, оскільки може супроводжуватися утвореннями стійких аномалій забруднювачів у воді, ґрунтах, отже, і в рослинах. Забруднювачі, що є аерозолями та газами, мають властивість швидко поширюватися, створюючи небезпеку. Це пояснюється утворенням небезпечних осередків забруднення, де можуть перебувати живі організмі. Небезпечні та шкідливі речовини мають здатність легко поширюватися та проникати в організм. У таких умовах безпечне повітря є одним з найважливіших аспектів гарантування безпечних умов для проживання всіх організмів. За добу людина в об’ємному відношенні споживає атмосферне повітря більше, ніж їжі та води. З фізіологічного погляду шлунково-кишковий тракт має більше захисних бар’єрів, ніж легені. Отже, безпечне повітряне середовище для людини є життєво необхідним.
42
Саттаров, Г. Р., Г. У. Арзиева, С. В. Жаруллаев та ін. "ОЦЕНКА КАЧЕСТВА АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА В ГОРОДЕ АЛМАТЫ". Farmaciâ Kazahstana, № 4 (19 вересня 2023): 166–72. http://dx.doi.org/10.53511/pharmkaz.2023.52.75.022.
Full textAbstract:
Согласно отчету Всемирной организации здравоохранения за 2019 год, почти 99% населения мира проживает в районах, где уровень загрязнения воздуха превышает рекомендуемые значения, установленные ВОЗ. Согласно данным исследований загрязнение атмосферного воздуха является причиной около трети всех случаев смерти от рака легких, инсульта и сердечно-сосудистых заболеваний. Город Алматы, крупный мегаполис Казахстана, также сталкивается с проблемами загрязнения воздуха из-за роста числа автомобилей, увеличения производства и естественных особенностей месторасположения города, которые могут затруднять рассеивание загрязняющих атмосферу примесей. В данном исследовании рассмотрено качество атмосферного воздуха в городе Алматы. Цель. Оценить уровень загрязнения атмосферного воздуха в городе Алматы. Методы и материалы исследования. В ходе исследования были проанализированы показатели индекса загрязнения атмосферы (ИЗА) и число случаев с превышением предельно допустимой концентрации (ПДК) основных веществ, загрязняющих город Алматы (PM10, S02 - диоксид серы, NO2 - диоксид азота, СO - оксид углерода). Вышеперечисленные показатели были взяты из Национальных докладов о состоянии окружающей среды и об использовании природных ресурсов Республики Казахстан, а также из данных, опубликованных Бюро национальной статистики Агентства по стратегическому планированию и реформам Республики Казахстан. Выводы. Отмечается высокая динамика роста числа случаев превышения ПДК ТЧ-10 и NO2, показатели которых увеличились с 2016 по 2021 год приблизительно в 9 и в 3 раза соответственно. Что касается числа случаев превышения ПДК SO2, отмечается рост за последние 5 лет, однако с резким спадом в 2017 и 2020 годах. Тогда как показатели CO, характеризуются таким же значительным спадом в 2017 и 2020 годах, но с обратной тенденцией снижения числа случаев превышения ПДК.
43
Татарченко, Г. О., І. В. Кравченко, М. В. Писаренко та С. Л. Поркуян. "Дослідження забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автотранспорту в міському середовищі". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(256) (10 грудня 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-99-104.
Full textAbstract:
В роботі на прикладі магістральної дороги біля парку проведено аналіз фактичної середньодобової інтенсивності руху автотранспорту і розраховані потужності емісії і концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відпрацьованих автомобільних газів. Виявлено, що найбільш небезпечними для житлової забудови є оксиди азоту, особливо в несонячну погоду, коли їх фактичний вміст перевищує граничнодопустиму концентрацію в багато разів. Наведені дані про кількість та якість викидів на магістральних мережах доріг свідчать про значну шкоду здоров'ю людини.
 Виконані розрахунки є актуальними для вирішення завдань, пов'язаних з моделюванням і прогнозуванням забруднення атмосфери транспортними потоками і, відповідно, пошуку рішень щодо зниження вмісту шкідливих газів в атмосферному повітрі.
44
Коваленко, Е. В., А. Д. Мальков, А. В. Рязанцева та О. Ю. Усанова. "Анализ одновременного улавливания оксидов азота, оксидов серы и угольной пыли". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 96, № 9 (2023): 142–45. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-04-2023-490.
Full textAbstract:
Угольные электростанции ежегодно производят огромное количество вредных выбросов таких как: оксид азота, оксид серы и угольная пыль, они фильтруются, чтобы не загрязнять атмосферу. Но на данный момент фильтрация осуществляется путем применения трех громоздких агрегатов, со сложностями в эксплуатации и техническом обслуживании. Цель нашей работы – увеличить степень очистки до ста процентов и упростить саму систему, путем объединения трех агрегатов в один. Мы нашли решение – скруббер с подвижной насадкой. Также ведутся экспериментальные исследования по использованию дезинтегратора-абсорбера. Это принципиально новое решение, в России оно не применялось и мы расскажем о всех его преимуществах.
45
ФРОЛОВ, С. М., В. С. ИВАНОВ, Ф. С. ФРОЛОВ та П. А. ВЛАСОВ. "САЖЕОБРАЗОВАНИЕ В СФЕРИЧЕСКОМ ДИФФУЗИОННОМ ПЛАМЕНИ". Gorenie i vzryv (Moskva) - Combustion and Explosion 15, № 4 (2022): 30–47. http://dx.doi.org/10.30826/ce22150404.
Full textAbstract:
В период с 2019 по 2022 гг. на Международной космической станции (МКС) проводился совместный российско-американский космический эксперимент (КЭ) Flame Design (Адамант). Цель совместного КЭ - изучение механизмов управления сажеобразованием в сферическом диффузионном пламени (СДП), формируемом вокруг пористой сферы (ПС), и радиационного погасания СДП в условиях микрогравитации. Объектами исследования были «нормальные» и «обратные» СДП газообразного этилена в атмосфере кислорода с добавками азота при комнатной температуре и давлениях от 0,5 до 2 атм.«Нормальное» пламя - это пламя, образованное в атмосфере окислителя при подаче горючего через ПС.«Обратное» пламя - это пламя, образованное в атмосфере горючего при подаче окислителя через ПС. В статье представлены результаты расчетов сажеобразования в нормальных и обратных пламенах. Расчеты основаны на одномерной нестационарной модели диффузионного горения газов с детальной кинетикой окисления этилена, дополненной макрокинетическим механизмом сажеобразования. Показано, что сажеобразование в нормальных и обратных пламенах сосредоточено в области, где местное атомарное отношение C/O и местная температура удовлетворяют условиям 0,32 < C/O < 0,44 и T > 1300-1500 К.
46
Петров, С. В., С. Г. Бондаренко та Ш. Рошанпур. "Плазмово активована вода у зростанні та розвитку рослин". Scientific Progress & Innovations 27, № 2 (2024): 154–63. http://dx.doi.org/10.31210/spi2024.27.02.27.
Full textAbstract:
Перетворення атмосферного азоту на цінні азотні добрива та інші хімічні речовини, має важливе значення як для сільського господарства так і багатьох інших процесів, що підтримують життя на планеті. Хоча найбільш важливим методом фіксації азоту є процес Хабера-Боша він потребує невідновлюваної сировини і пов’язаний із серйозними екологічними та виробничими проблемами. Типові плазмові синтези у газовій фазі, починаючи з процесів Біркеланда-Ейде і Паулінга характеризується низьким коефіцієнтом конверсії та низькою енергоефективністю. Взаємодія плазми та рідини стає привабливою технологією для конверсії N2 в NOx з високою доданою вартістю. Плазмова газорідинна фіксація азоту при атмосферному тиску є дуже перспективною альтернативою традиційній азотфіксації бо азотне добриво виробляється шляхом вилучення азоту з атмосфери і не потребує невідновлюваної сировини та є легкодоступним для поглинання рослинами. Мета даного дослідження полягає у з’ясуванні можливостей ефективного виробництва рідких азотних добрив за допомогою гібридного електричного розряду в бульбашковій воді. В роботі запропонована нова гібридна дугова плазмова система, що в своїй роботі поєднує рівноважну і нерівноважну плазму, і яка працює в суміші повітря з водою, для прямого виробництва NOx. Новий плазмохімічний процес реалізований в плазмовому модулі з електродуговим плазмотроном та з пульсаційним режимом горіння електричного розряду у водному розчині. Електричний розряд в плазмовому модулі горить по поверхні повітряних бульбашок в воді. Системи електроживлення електричного розряду побудовані на базі резонансних інверторів потужністю до 20 кВт на частоті 5–100 кГц. В роботі досліджували ефективність виробництва NOx у широкому діапазоні співвідношень струмів розряду – до 15 А при потужності до 10 кВт, вихідних газів (витрати повітря і азоту – до 2 м3/год) для гібридного режиму роботи дуги. Визначено, що оптимальна форма розряду забезпечується при напрузі пробою 3000 В та амплітуді струму 14 А, де на кожному імпульсі відбувається пробій розрядного проміжку з наступним переходом до гібридної форми з двома зонами – термічною та нетермічною плазмою. У воді, що продувається повітрям та азотом й обробленою імпульсним розрядом, відбувається сильне підкислення з утворенням реактивних форм азоту. Основними продуктами стають NO2– та NO3–, а також невеликі кількості H2O2. Визначено, що при роботі дуги в усталеному режимі досягаються рекордні значення питомої концентрації NOx. При цьому питомий вихід фіксованого плазмою азоту зростає швидше за споживану електричну потужність. Головним чинником підвищення ефективності процесу є струм розряду – фіксація азоту у воді збільшується швидше за зростання рівня амплітуди струму. Плазмово-водна технологія фіксації азоту надає можливість впровадження систем малого та середнього масштабу для виробництва рідких азотних добрив безпосередньо в місцях їх застосування невеликими господарствами, та усуває труднощі, що пов’язані з транспортуванням та із захистом навколишнього середовища. Поява дешевої відновлюваної електроенергії також сприятиме розвитку технології.
47
Кириллов, А. С. "Исследование кинетики метастабильного молекулярного азота в атмосферах Земли, Тритона, Титана и Плутона". Астрономический вестник 54, № 1 (2020): 33–39. http://dx.doi.org/10.31857/s0320930x20010065.
Full text
48
А.Р., Иванов. "Новые подходы в оценке рисков здоровью людей при загрязнении атмосферы диоксидом азота". Сибирский пожарно-спасательный вестник, № 4(23) (23 грудня 2021): 70–80. http://dx.doi.org/10.34987/vestnik.sibpsa.2021.64.86.009.
Full textAbstract:
Сделана попытка установить связь заболеваемости населения одного из центральных районов г. Санкт-Петербурга расстройствами верхних дыхательных путей с концентрациями диоксида азота в уличном воздухе в 2006-2012 годах. Применён факторный анализ. Конечной целью исследования являлось получение математической зависимости этих показателей. Для этого были привлечены методы, взятые из концепции риска. В результате рассчитаны сокращения ожидаемой продолжительности жизни под действием данного вредного фактора у двух различных групп населения: курящих и некурящих. Проведено сопоставление полученных величин рисков с соответствующими литературным данными для городов Российской Федерации за предыдущие 20 лет. An attempt has been made to establish a relationship between the incidence of the population of one of the central districts of St. Petersburg with upper respiratory tract disorders and nitrogen dioxide concentrations in street air in 2006-2012. The factor analysis was applied. The ultimate goal of the study was to obtain the mathematical interdependence of these indicators. To achieve this, methods were taken from the concept of risk. As a result, the loss of life expectancy under the influence of this harmful factor in two different groups of the population: smokers and no- smokers was calculated. The risk values obtained were compared with the corresponding literature data for the cities of the Russian Federation for the previous 20 years
49
Кириллов, А. С., та В. Б. Белаховский. "Свечение полос молекулярного азота в атмосфере Земли во время высыпания высокоэнергичных электронов". Геомагнетизм и аэрономия 60, № 1 (2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.31857/s0016794020010071.
Full text
50
Суляева, В. С., Е. Я. Гатапова, А. К. Кожевников та ін. "Химическое строение и функциональные свойства аморфных пленок карбонитрида бора". Журнал структурной химии 62, № 8 (2021): 1396–412. http://dx.doi.org/10.26902/jsc_id78472.
Full textAbstract:
Представлены результаты комплексного исследования влияния химического строения пленок карбонитрида бора на вариабельность их функциональных характеристик. Пленки BCxNy синтезированы на подложках Si(100) из кварцевого стекла методом реактивного магнетронного распыления мишени В4С в атмосфере смеси аргона с азотом. Изучено влияние содержания азота в смеси газов на скорость осаждения, элементный состав, типы химических связей и зависимости оптических (показатель преломления, коэффициент пропускания, ширина запрещенной зоны) и механических (твердость, модуль Юнга, адгезия к подложке) характеристик от параметров осаждения пленок и их химического строения. Особое внимание уделено поверхностным свойствам пленок BCxNy (морфология, шероховатость, краевой угол смачиваемости, свободная энергия поверхности). Впервые проведено исследование стабильности пленок BCxNy при их хранении в атмосфере воздуха. Выполнен сравнительный анализ полученных данных о составе, структурных особенностях и некоторых функциональных свойствах пленок BCxNy с данными из публикаций.