Journal articles on the topic 'Аудиторні заняття'

У статті висвітлено особливості проведення практичних занять з методики навчання хімії для майбутніх учителів хімії та природничих наук. Встановлено, що зміст практичних занять з методики навчання хімії повинен ґрунтуватися на закріплені теоретичних питань, визначених програмою навчальної дисципліни, та формуванні практичних умінь і навичок у процесі виконання професійно орієнтованих завдань. У статті схарактеризовано структурні елементи практичного заняття з методика навчання хімії, як-от: тема практичного заняття; мета заняття; обладнання; аудиторна та позааудиторна робота; література. Представлено етапи проведення практичних занять, що передбачають: повідомлення теми заняття й обґрунтування її актуальності; перевірку завдань, виконаних у позааудиторній роботі; обговорення теоретичних питань теми; виконання практичних завдань здобувачами вищої освіти; оцінювання виконаних завдань; підбиття підсумків і висловлення рекомендацій для подальшої роботи; позааудиторну роботу, що передбачає виконання завдань з метою закріплення здобутих знань і умінь, а також підготовки до наступних занять. Подано для прикладу зміст практичної роботи з дисципліни «Методика навчання хімії», що викладається в Рівненському державному гуманітарному університеті для здобувачів першого рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Середня освіта (Природничі науки)», та зміст лабораторної роботи з дисципліни «Хімія у старшій школі з методикою навчання» (для здобувачів другого рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Середня освіта (Природничі науки)»).

Розглянуто особливості навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах вищої освіти. Особливу увагу приділено проблемам вивчення іноземних мов. Розкрито особливості порушень у осіб з особливими освітні- ми потребами. Мета роботи – продемонструвати досвід викладача з Нідерландів у процесі роботи із представниками сту- дентів з особливими освітніми потребами з метою подальшого застосування у навчальному процесі закладу вищої освіти в Україні. Методологія. Наведено приклади різних видів діяльності з метою визначення порушень у студентів, які за зовнішніми ознаками не відрізняються від своїх однолітків без особливих освітніх потреб. Висвітлено умови, в яких спостерігаються порушення, що заважають звичайному засвоєнню навчального матеріалу студентами з особливими освітніми потребами. Наведено авторську методику опрацювання різних аспектів вивчення фран- цузької мови як другої іноземної особами з особливими освітніми потребами. Наведено приклади вивчення іно- земної мови за допомогою сенсорних способів: слухового, візуального, кінестетичного та нюхового. Виокремлено види навчальної діяльності, характерні для кожного із вказаних способів. У статті наголошується на важливос- ті підготовки до навчального процесу, що включає: розуміння аудиторії студентів, їхніх особливостей, освітніх потреб тощо; аналіз викладачем політики проведення занять з урахуванням можливостей та потреб студен- тів; організацію навчального процесу відповідно до потреб студентів; заохочення та мотивацію до навчання; виявлення можливих труднощів у студентів та пошук способів їх вирішення. Наукова новизна. На особливу увагу у статті заслуговує організація заняття викладачем, виявлення освітніх потреб студентів, вибір форм та ефективних методів, розміщення студентів на занятті, ведення журналів комунікації з викладачем та отримання негайного зворотного зв’язку, системна робота над курсом дисципліни. Висновки. У статті наведено рекомендації щодо проведення занять з іноземної мови для студентів з осо- бливими освітніми потребами, особливо щодо видів роботи (робота в групах, запитання до групи, робота в команді, використання культурного аспекту у проєктній діяльності, розроблення різноманітних тестів та завдань і робота зі студентами щодо зниження рівня їх хвилювання та почуття безпеки на заняттях з іноземної мови).

У статті розглянуто особливості проведення практичних занять із дисципліни «Методика навчання географії» для студентів спеціальності «Середня освіта (Географія)». Обґрунтовано, що тематика практичних робіт та зміст пропонованих завдань повинен враховувати сучасні тенденції розвитку освіти та вимоги до підготовки компетентного вчителя. Визначено структурні елементи практичного заняття: тема заняття; мета; обладнання; аудиторна робота, де відображено питання для обговорення і практичні завдання; завдання для самостійної позааудиторної роботи; список рекомендованої літератури. Встановлено, що зміст практичного завдання повинен бути професійно спрямованим, що сприяє підвищенню внутрішньої мотивації студента до навчальної діяльності. Подано зміст практичної роботи «Методика підготовки вчителя географії до проведення уроків».

У статті здійснено міждисциплінарне дослідження феномену казки та охарактеризовано особливості проведення казкотерапії. Проаналізовано основні класифікації казок, які зустрічаються у арт-терапії. Зокрема, види казок за світоглядним типом: міфологічна, релігійна, наукова, філософська та види казок, за якими здійснюється недирективна взаємодія із дитиною: художні, дидактичні, психотерапевтичні, психокорекційні, медитативні. Проаналізовано широку джерельну базу щодо підходів до виникнення та значення казки у житті людини, починаючи від поглядів давньогрецьких філософів. Досліджено досвід сучасних українських та закордонних теоретиків і практиків арт-терапії, що зосередили свою діяльність навколо актуальних проблем казкотерапевтичних методів роботи. Під терміном казкотерапії розуміються засоби передачі психологічних знань про соціальне становлення особистості за допомогою метафоричних засобів (за Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєвою). Визначено, що казкотерапія є одним із найдавніших психологічних та педагогічних методів роботи. Проаналізовано теоретико-методологічні основи казкотерапії, систематизовано найпоширеніші методи роботи з казкою, сформульовано вимоги та основні компоненти казкотерапевтичних занять. Визначено, що казкотерапія є універсальним методом роботи, який найбільш актуальний на заняттях із дітьми дошкільного віку та школярами, однак він може бути дієвим навіть у роботі з дорослими. Обґрунтовано, що казкотерапевтичні заняття найбільш вдало можна організувати під час навчально-виховного процесу у закладах позашкільної освіти, однак, потрібно чітко розуміти мету таких уроків та аудиторію, на яку вони розраховані. Визначено етапи арт-терапевтичних занять у закладах позашкільної освіти, проаналізовано найпоширеніші принципи підбору казок. Доведено, що ефективність організації навчального-виховного процесу на основі казкотерапії безпосередньо пов’язана із дотриманням певного алгоритму роботи, однак вимагає постійного моніторингу та гнучкості. Охарактеризовано правила створення та функціонування середовища для проведення арт-терапевтичних занять.

В статье дается примерный сценарий урока для иностранных учащихся, который посвящен одному из важнейших праздников в России - Дню Победы. Автор статьи подробно останавливается на акцентах, которые необходимо обозначить на занятии в иностранной аудитории. Предлагается познакомить иностранных учащихся подготовительного факультета с соответствующей лексикой, остановиться на исторических деталях, показать необходимые фото и видеокадры. Информация статьи актуальна для иностранцев, интересующихся русским языком, русской историей и культурой. Представленная информация поможет преподавателям организовать занятие в иностранной аудитории.

Анотація. У статті представлено систему післятекстових вправ і завдань, що розкривають лексико-семантичні можливості деяких медичних термінів із галузі фізичної терапії, ерготерапії, стоматології, фармації і спрямовані на розуміння їхньої етимології та творче засвоєння у процесі вивчення української мови (за професійним спрямуванням).
 Зазначено, що за походженням, структурою, функціонуванням сучасна медична термінологія характеризується великим обсягом і різноманіттям. Для ефективного засвоєння фахових термінів передовсім необхідно забезпечити їхнє добре розуміння. З цією метою на практичному занятті, поруч з іншими видами аудиторної роботи, запроваджено й завдання етимологічної тематики.
 Наголошено, що парадигматичні зв’язки мовних одиниць і систем найбільш повно реалізуються в тексті, тому під час практичних занять систематично використовуються текстові матеріали, дібрані з наукових, публіцистичних статей або інформаційних блоків спеціалізованих клінік і аптек, відповідним чином оформлені бібліографічно.
 Розглянуто післятекстові завдання, репрезентовано фактичне наповнення, подекуди надано коментарі або відповіді до вправ. Зазначено, що аналізовані вправи і завдання були апробовані під час практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням). Відзначено евристичний та ігровий елементи у процесі розв’язання.
 Виявлено, що етимологічні відомості актуалізують міжпредметні зв’язки з латинською, англійською, німецькою мовами, спеціальними клінічними дисциплінами. Констатовано, що врахування інформації про походження медичних термінів сприяє їхньому осмисленому засвоєнню і вживанню, спонукає до пошуку першоджерел, розвиває міжпредметні зв’язки, а тому на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) важливо формувати основи етимологічних знань.

Увиразнено сутність поняття «дистанційне навчання» й акцентовано на важливості його осмислення в сучасних умовах (зокрема в умовах воєнного стану). Виснувано, що дистанційне навчання (ДН) має багато проблем щодо відносин у площині «викладач-студент»: його якість погіршилась після початку повномасштабного вторгнення росії, яке зробило неможливим не тільки аудиторне навчання, а й обмежило можливості проведення дистанційних занять в синхронному режимі. Проведене анкетне опитування студентів показало, що найкращими способами розв’язання проблем ДН в сучасних умовах є одержання навчальної інформації у змішаному (синхронно-асинхронному) режимі, обов’язкове проведення фільмування занять та надання спільного доступу до них, проведення контролю знань в асинхронному режимі, зменшення обʼєму самостійної роботи та налагодження комунікації між викладачем та студентами задля швидкого інформування про відміну, перенесення чи відпрацювання заняття.

На кафедрі «Інженерна та комп’ютерна графіка» Донбаської національної академії будівництва і архітектури студенти спеціальності «Будівництво» активно використовують можливості комп’ютера при вивченні і виконанні графічних робіт. Початкові етапи використання комп’ютера як креслярського інструмента базуються на використанні «Панели рисования» в системі Microsoft Word. Можливості панелі споріднені з ручним виконанням креслень, дають можливість першого знайомства з формуванням комп’ютерних зображень, дозволяють спостерігати побудову більш складних інструментів графічних комп’ютерних систем. Для цього на кафедрі виконано методичні розробки – чотири уроки опанування можливостей текстового редактора Microsoft Word для виконання рисунків, текстів, таблиць. Перший урок розраховано для студентів, що можуть включити і виключити комп’ютер. Освоєння матеріалів другого і третього уроків дозволяють вільно виконувати пояснювальні записки зі схемами і рисунками до курсових і дипломних робіт. Четвертий урок призначається для професіонального використання «Панели рисования» вдизайні листів пояснювальних записок.Особливе місце в академії і на кафедрі приділяється комп’ютеру як інформаційному каналу одержання студентами знань. Лекції з нарисної геометрії, які читаються в аудиторіях, можна одержати як в електронному так і в друкованому варіанті. Причому такі електронні варіанти лекцій включають історичні довідки, приклади, рисунки, які доповнюють аудиторні варіанти.Для більш глибокого дослідження та наукового обґрунтування до тематичного плану держбюджетних науково-дослідних робіт академії в межах другої половини робочого дня викладачів кафедри включено на 2006-2010 рр. науково-дослідну роботу К-2-09-06: «Створення курсу та розробка предметної моделі спеціаліста з дисципліни «Нарисна і обчислювальна геометрія, Інженерна та комп’ютерна графіка» на основі інженерії знань».Для забезпечення можливостей дистанційної підготовки спеціалістів будівельного профілю академія провела значну підготовчу дослідницько-практичну роботу, залучаючи для роботи, на платній основі, свої кафедри. Протягом двох років нами підготовлено російськомовний повний дистанційний курс нарисної геометрії, що включає:теоретичний курс з самотестуванням, для самостійного визначення студентом свого рівня освоєння;практичні заняття для одержання навиків розв’язання задач з самотестуванням, для самостійного визначення студентом свого рівня освоєння;робочий зошит для засвоєння навиків розв’язання задач з самотестуванням, для самостійного визначення студентом свого рівня освоєння;тести по курсу для проведення самоекзамену і екзамену і офіційного визначення рівня освоєння навчального курсу «Нарисна геометрія».Кафедра працює над створенням відповідного українськомовного варіанта комп’ютерного дистанційного курсу «Нарисна геометрія».Автори мають багаторічний досвід викладання дисципліни «Комп’ютерна графіка» зі студентами старших курсів з використанням графічних систем AutoCAD і КОМПАС. Була проведена значна методична робота по забезпеченню навчального процесу [1–4].Ведуться інтенсивні пошуки можливостей створення дистанційного курсу «Креслення» Проводяться дослідження, створення і апробація варіантів розділів курсу. Основна проблема – організація дистанційного одержання студентами навичок практичного виконання креслень.

Работа с художественным текстом на занятиях РКИ занимает важное место в процессе обучения русскому языку как иностранному. Если на занятиях по чтению основное внимание уделяется пониманию содержания текста, то работа с художественным текстом у студентов филологических специальностей предполагает, что они учатся анализировать, как форма выражения связана с содержанием, выявлять те языковые средства, которые помогают понять его идею. В данной статье предлагается методическая разработка в помощь преподавателю, ведущему практические занятия по анализу текста. В ходе работы использованы следующие методы: метод наблюдения, метод контекстуального анализа, метод прагматического анализа текста, сравнительно-сопоставительный метод. Нами предложен вариант построения занятия по филологическому анализу текста на примере двух рассказов Ю. Коваля. Выбор данного текстового материала обосновывается тем, что по лингвистическим и экстралингвистическим характеристикам он подходит для применения в иноязычной аудитории, работа с ним позволяет достичь основных целей занятия по филологическому анализу текста с иностранцами: научить студентов выявлению и интерпретации языковых явлений для определения авторских интенций, сформировать уважение и интерес к русской литературе, трансформировать умения и навыки изучающего чтения текста в навыки его анализа.

Формулювання проблеми. Перехід до кредитно-модульної системи організації навчання студентів вимагає істотного покращення проведення всіх видів навчальних занять, в тому числі і практичних робіт, а звідси ви­никає потреба вдосконалення методики під­вищення ефе­к­тив­ності і інтенси­фікації проведення практичних занять, та збільшення ролі са­мостійної роботи студентів при цьому. Сказане засвідчує, що питання модер­ні­зації ме­то­дики організації, підготовки і проведення практичних занять з фізики зали­ша­ється акту­альним.
 Матеріали і методи. Використано багаторічний досвід авторів з організації і проведення практичних занять з фізики зі студентами фізичних спеціальностей та аналіз педагогічної, психологічної і науково- методичної літератури.
 Результати. Запропоновано інноваційну мето­дику про­ве­дення практичних занять із загального курсу фізики для сту­дентів фізичних спеціаль­но­с­тей у закладах вищої освіти. Пропонується перевірку рівня тео­ретичних знань студентів по темі практичного за­няття проводити не методом опитування і співбесіди студентів безпосередньо на прак­тичних заняттях, як це прийнято в класичній методиці, а методом те­стування. З цією метою під­готовлено близько 2000 тестів, що дозво­ляє проводити тесту­ван­ня практично по ко­жному розділу навчальної про­гра­ми курсу. Тестування студент повинен пройти до початку практичного заняття. Для проведення самих практичних занять створено методичні матеріали, розміщені в ЕНМКО під назвою «Матеріали до практичних занять», якими студенти мають можливість користуватися як при підготовці до практичних занять, так і при їх проведенні. 
 Розроблена і пропонується до вико­рис­тання нова форма ведення конспекту розв’язуваних на пра­ктичних за­няттях за­дач і пояснення до них, яка на ду­мку авторів, більш раціо­нальна, ніж ведення конспекту в звичайному зошиті, більш зручна при користуванні нею і дає можливість студенту до кінця навчання накопичити ве­ли­ку кількість роз­в’язаних задач, які стануть в нагоді в подальшій його роботі. 
 За­про­ваджено нові форми са­мостійної роботи по розв’язуванню задач – це дві самостійні домашні контрольні роботи, в пакетах яких міститься близько по 70 задач, два комплекти задач (близько по 100 задач в кожному) по під­готовці до аудиторних ко­нтрольних робіт і так звані рейтингові задачі, які реко­мен­дуються студен­там для розв’я­зу­вання з метою підвищення власного рей­тингу впродовж семестру. 
 Висновки. Пропонується методика проведення практичних занять із загального курсу фізики (розділ Оптика) для студентів фізичних спеціальностей у закладах вищої освіти.

Мета: аналіз медико-соціальної характеристики сім’ї в дітей, які проходили реабілітаційне відновлення з приводу інвалідності при порушеннях опорно-рухового апарату, на основі даних анкетування батьків. Матеріали і методи. Проводили опитування 280 батьків для оцінки соціально-психологічної, корекційно-педагогічної та фізичної реабілітації дітей з інвалідністю, хворих на дитячий церебральний параліч та з іншими ураженнями центральної нервової системи з порушеннями опорно-рухового апарату із залученням мультидисциплінарної бригади реабілітологів. В анкету включено низку питань, що стосуються соціальної та медичної характеристики дитини, відомості про батьків, соціального стану сім’ї тощо. Результати. Під спостереженням знаходилось 280 дітей віком від 4 до 14 років, з інвалідністю по дитячому церебральному паралічу та іншими ураженнями центральної нервової системи. Кожна дитина отримала 10 комплексних занять згідно зі стандартом надання соціальних послуг. Реабілітаційний захід включав проведення таких занять, як: фізична реабілітація, заняття з корекції мови та мовлення, заняття корекційного педагога, заняття з психологом та групові заняття: сюжетно-рольові та дидактичні ігри. Було опитано 280 респондентів. Ключову аудиторію складали батьки (законні представники) дітей, що проходили відновну терапію. Встановлено, що шкідливі звички до вагітності відмічали 69,3 % матерів та 73,2 % батьків дітей з інвалідністю. Шкідливі умови праці фіксували 21,8 % матерів та 13,9 % батьків зазначених дітей. Висновок. Отримані дані свідчать, що оптимальний вибір індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю при функціонуванні організаційної моделі реабілітації за участю мультидисциплінарної команди спеціалістів має відбуватися при залученні сім’ї, з урахуванням її медико-соціального статусу.

Целью исследования является проектирование и реализация интерактивной интеллектуальной системы проведения занятий с оперативным контролем и оцениванием полученных студентами знаний в реальном времени. Задачи исследования – анализ известных подходов к организации проведения занятий для мобильных групп студентов с вариативными лекционными курсами, разработка архитектуры системы Reactive Learning System (RLS), её общего алгоритма функционирования, требований к техническим средствам, программному обеспечению RLS и построению смарт-структуры читаемых курсов и наборов тестов, выбор технологий программирования системы клиент-серверной архитектуры, разработка интерфейсов системы и экспериментальная проверка эффективности предложенного подхода к реализации RLS. Объектом исследования является процесс проведения лекций для магистров специальностей «Компьютерная инженерия» и «Кибербезопасность» по дисциплине «Системы искусственного интеллекта» на кафедре ЭВМ Днепропетровского национального университета железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна. Предметом исследования является использование интегрированных мобильных систем ИКТ, включающих смартфоны, планшеты и ноутбуки, для обучения и тестирования результатов усвоения учебных материалов. В работе выполнен анализ подходов к проведению занятий, ориентированных как на аудиторное, так и на дистанционное коммуницирование преподавателя и студентов. Рассмотрены вопросы индивидуальной работы по занятиям, по модулям, семестровой оценки рейтинга студентов с архивацией их активности на занятиях. Для оценки эффективности использования создаваемой RLS в университете на кафедре ЭВМ запланировано проведение педагогического эксперимента. Результаты исследования планируется обобщить для формирования рекомендаций по устранению проблемных мест и расширению применения RLS в университете для ряда дисциплин.

Мета: визначити вміст діоксиду вуглецю, температури та вологості, як важливих показників чистоти повітря та мікроклімату у приміщенні, та їх вплив на фізіологічний стан студентів.
 Матеріали і методи. Дослідження проводилося в навчальному корпусі Тернопільського національного медичного університету, в трьох аудиторіях кафедри, де проходили практичні заняття і перебували одночасно 24 студенти. Проведено 60 замірів оцінки чистоти повітря та параметрів мікроклімату в аудиторіях (концентрація СО2, температура та вологість повітря). Для визначення показників використовували прилад «Портативний (IAQ-метер) газоаналізатор». Дослідження проводили в чотирьох режимах для досліджуваних груп навчальних аудиторій, де проводили провітрювання або кварцування. Тривалість заняття – 90 хв; перерви – 40 хв.
 Результати. За першого режиму дослідження середнє значення концентрації СО2 не перевищувало допустиму величину норми за Європейським стандартом. У другому режимі концентрація СО2 істотно перевищувала рекомендовану величину, його вміст вірогідно збільшився вдвічі і за класифікацією якості повітря в приміщенні його віднесли до IDA4 згідно зі стандартом. За умов третього режиму відзначалося погіршення стану повітряного середовища у навчальній аудиторії (показник у 2,1 раза перевищував рекомендовану норму). За четвертого режиму дослідження чистоти повітря за рівнем СО2 згідно з Європейським стандартом вона належала до IDA3 – прийнятного рівня якості повітря в навчальній аудиторії. Після провітрювання аудиторії концентрація СО2 в навчальній аудиторії на 183 одиниці була нижчою від показників норми, що є оптимальною умовою для перебування і навчання студентів.
 Висновок. Вимірювання показників мікроклімату та чистоти повітря показали, що за умов провітрювання покращувався рівень СО2 і ставав допустимий норми. За вищевказаних умов студенти активно відповідали на питання, брали участь в обговоренні та дискутували. В навчальній аудиторії після кварцування рівень СО2 не наближав чистоту повітря до норми, що спричиняло млявість та неуважність у студентів. Показники температури та вологості повітря перебували в межах норми у всіх чотирьох режимах досліджуваних груп.

У статті проаналізовано можливості занять із тележурналістики у формуванні вмінь і навичок текстотворення. Освітній процес розглядається як підготовка кадрів до реального медіавиробництва. Здобувачі освіти, засвоюючи специфіку типів і жанрів телевізійного мовлення, не лише керуються усталеними в галузі нормами, а й отримують простір для власної журналістської творчості, яка спрямована на конкретну цільову аудиторію. З метою окреслення потенціалу для професійного становлення, який закладений у заняттях із тележурналістики, використано метод аналізу наукової літератури та публікацій у сфері медіадосліджень, трендів і тенденцій розвитку медіаринку. За допомогою порівняльного методу виокремлено жанрову специфіку контенту й особливості текстотворення у різних сегментах телевиробництва. У ході дослідження окреслено важливість впливу очікувань глядацької аудиторії на зміст і форму подачі інформації. Також до уваги береться швидкий розвиток нових платформ для поширення медіапродукту в Інтернеті, що безпосередньо впливає на текстову складову матеріалів. Окрім того, відзначено, що контент стає більш суб’єктивним за суттю, чим пояснюється популярність авторських проєктів. У статті також підкреслено актуальність для журналістики таких професійних стандартів, як повнота чи точність, які відображаються у вербальній складовій аудіовізуального контенту і становлять показник його якості. Водночас доведено важливість кросмедійних практик, які сприяють зростанню конкурентоспроможності здобувача освіти на медіаринку.

З метою прискорення ефективної реалізації освітніх послуг та необхідності входження в міжнародний освітній простір діяльність освітніх закладів спрямована на поліпшення власної стратегічної позиції, адаптацію до вимог міжнародних стандартів освіти, запровадження новітніх технологій, підвищення професійної підготовки випускників.Запровадження дистанційної форми навчання є особливою формою заочного навчання, при якій дисципліни вивчають за допомогою комп’ютерних і телекомунікаційних засобів, інформаційної мережі Інтернет [1], дистанційного проходження деяких форм підсумкового контролю шляхом тестування та особистого складання в технікумі заліків та іспитів, що передбачені навчальним планом.Система дистанційної освіти має ряд переваг і значно розширює коло потенційних студентів. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання. Одержати освіту дистанційно має можливість молодь, яка не може поєднувати навчання з роботою; проживає у віддалених районах; військовослужбовці; домогосподарки; бізнесмени або студенти, що бажають паралельно одержати другу освіту.Є, напевне, сенс тимчасового переходу на дистанційну систему навчання у форс-мажорних випадках, наприклад, коли в регіоні оголошений карантин, пов’язаний зі складною епідеміологічною обстановкою.Аналіз стану освіти у підготовці фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» з галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» спеціальності 5.03050601 «Прикладна статистика» кваліфікації «технік-аналітик з економічної і соціальної статистики» з предметної галузі діяльності «соціально-економічні явища і процеси на мікро- і макрорівні» дає можливість зробити висновки про доцільність розвитку дистанційної освіти в цьому напрямку. З перспективи розвитку дистанційної форми навчання передбачено виконання галузевих стандартів вищої освіти України за спеціальністю «Прикладна статистика» та освітньо-кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста (розробниками яких є Самбірський технікум економіки та інформатики, 2009 р.) та дотримання вимог до системи освіти та професійної підготовки за такими напрямками:1. Соціально-особистісні, інструментальні та загальнонаукові компетенції:– компетенції соціально-особистісного характеру;– інструментальні компетенції;– загальнонаукові компетенції;2. Загально- та спеціалізовано-професійні компетенції:– загально-професійні;– спеціалізовано-професійні компетенції.При цьому необхідно забезпечити володіння випускником передбаченими стандартом виробничими функціями: дослідницька; організаційна; управлінська; технологічна; контрольна; прогностична; технічна.За дистанційною формою навчання змінюється структура співвідношення аудиторних годин і годин, відведених для самостійного вивчення. Кількість аудиторних годин (настановчі лекції, консультації) зменшується, натомість збільшується час для самонавчання. Організація навчального процесу передбачає ці зміни і включає такі етапи:1. Самонавчання студентом, запропонованого переліку дисциплін, опрацювання практичного матеріалу, виконання лабораторних робіт та тестів, що передбачено навчальним планом на визначений термін.Студенти отримують доступ до навчальних матеріалів на спеціально створюваному навчальним закладом Інтернет-сайті [2].Інтернет-ресурси для дистанційного навчання містять:– електронні підручники відповідних курсів, яких, на жаль, для технікумів сьогодні дуже і дуже мало;– електронні методичні посібники, що розробляються викладачами технікуму для допомоги у вивченні відповідних дисциплін;– електронні методичні вказівки з розв’язування задач, виконання практичних та курсових робіт з відповідних дисциплін;– форум з розділами відповідних дисциплінах, на яких викладачі додатково розглядають найбільш важкі для засвоєння матеріали та відповідають на питання за цими темами (вказується час, коли на відповідному форумі присутній викладач);– електронні поштові скриньки викладачів, на які можна задавати будь-які питання за відповідними дисциплінами;– форум з розділами по відповідних дисциплінах, на яких студенти мають можливість самостійно обговорювати питання в процесі вивчення дисциплін;– електронні поштові скриньки викладачів для перевірки курсових робіт та первинного тестування з метою підсумкового контролю за вивченням тем;– дистанційний доступ до програмних комплексів, встановлених на комп’ютерах технікуму для проведення лабораторних робіт за відповідними дисциплінами;– електронні ресурси інших навчальних закладів, на яких присутні посібники за окремими темами.2. Аудиторні заняття, які проявляються як контрольна функція навчального закладу і передбачають форми підсумкового контролю у вигляді заліків, іспитів тощо.Переваги якості підготовки спеціаліста в порівнянні з заочною формою навчання забезпечують наступні чинники:– створені навчально-методичні комплекси будуть пристосовані для самостійного вивчення;– індивідуальний темп та спосіб навчання;– розвиток і поглиблення навиків роботи з комп’ютером та мережею Інтернет, програмними комплексами, особливо в галузі статистики;– доступ до навчання можуть отримати люди з функціональними обмеженнями.Таким чином, дистанційна форма навчання у порівнянні з заочною істотно підвищує якість підготовки фахівців.Для організації дистанційного навчання та розміщення Інтернет-ресурсів розробляється Web-сайт на базі СДН Moodle [3].Навчання викладачів методиці дистанційного навчання може здійснюватись в рамках підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечується Українським інститутом інформаційних технологій в освіті (УІІТО) НТУУ «Київський політехнічний інститут» [4].

Вступ. Швидкий розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ) змінює практично всі сфери діяльності людини, серед яких освіта займає одне з перших місць щодо впровадження інновацій на основі ІКТ. Сьогодні поняття он-лайн навчання міцно закріпилося у свідомості сучасних студентів, а Internet значною мірою перетворився на освітній простір, надаючи студентам більші можливості для доступу до інформаційних ресурсів і для співпраці. Стрімкими темпами розвиваються нові підходи до навчання: дистанційне навчання, електронне навчання, мобільне навчання, он-лайн навчання (навчання через Internet), комбіноване навчання (див., наприклад [1]-[8]). Але, на думку фахівців у галузі освіти, саме комбіноване навчання (blended learning) є одним з перспективних інноваційних трендів у вищій школі.Розглянемо деякі теоретичні і практичні аспекти впровадження комбінованого навчання у ВНЗ, як інноваційної освітньої технології.1. Що таке «комбіноване навчання»? Вlended learning (змішане, гібридне або комбіноване навчання) – вже давно популярний термін у галузі корпоративних тренінгових програм. Ще наприкінці 90-х ХХ століття багато компаній почали активно використовувати технології електронного навчання, оскільки при великій зайнятості співробітників потрібний індивідуальний набір засобів подання матеріалу та методів навчання, що передбачає обов’язкову самостійну роботу особи, що навчається.«Комбінованими називають такі програми навчання, в яких заняття в аудиторіях комбінуються з дистанційними заняттями, часто за допомогою он-лайн інструментів, що надають можливість студентам отримати консультації викладачів у віддаленому режимі. До таких інструментів належать Internet-форуми, відеоконференції і телефонні технології в мережі Internet, наприклад, Skype» [9].Комбіноване навчання в першу чергу спрямоване на навчальні та професійні потреби кожного з учасників освітнього процесу. Якщо при традиційному навчанні в лекційному залі від усіх студентів очікується якийсь загальний рівень підготовленості, а заняття проходять за стандартною схемою, де індивідуальні здібності та навички майже не враховуються, то заняття за комбінованою формою надають кожному студенту можливість самостійно обирати як темп засвоєння навчального матеріалу, так і пріоритети в навчанні. Комбіноване навчання підходить для студентів, які з певних причин не можуть щодня бути на заняттях у ВНЗ (за станом здоров’я, за сімейними обставинами, тимчасова або постійна робота, особливо на старших курсах навчання), а також для осіб, чия професійна діяльність вимагає довготривалих поїздок і відряджень, тобто відсутності протягом певного періоду в місті, де знаходиться ВНЗ.За принципами комбінованого навчання проходить перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців або отримання другої вищої освіти. Так, випускник, що вже має диплом бакалавра, може отримати магістерський ступінь у тій галузі, де він зайнятий, без відриву від виробництва. Навчання за такими програмами пропонують університети Німеччини, Великобританії та інших країн (див., наприклад, [10]-[11]). У багатьох європейських університетах певні модулі викладають одночасно традиційним і дистанційним студентам, щоб останні не почували себе в ізоляції. Комбіноване навчання також відкриває двері європейських університетів іноземним студентам, які не мали раніше можливість з фінансових чи інших причин розраховувати на одержання вищої освіти в Європі.Розглянемо сутність поняття «комбіноване навчання», його основні характеристики та особливості впровадження у ВНЗ України.2. Аналіз поняття «комбіноване навчання»У сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі можна знайти багато різних перекладів і тлумачень поняття «Вlended learning». Це пов’язано з неоднозначним перекладом слова «blend» (англ.): «змішувати», «сполучати», «гармонувати», «комбінувати» та ін. Тому «Вlended learning» перекладають як «гібридне навчання», «змішане навчання», «комбіноване навчання». Враховуючи тлумачення слів: «гібрид» (з грецької ὕβριδικά – помісь) – комбінація двох або більше різних об’єктів або характеристик, властивостей у одному об’єкті», «суміш» – сукупність предметів різного виду, сорту, «змішувати» – порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно, «комбінувати» – сполучати, об’єднувати або розташовувати що-небудь у певному порядку; об’єднувати спільним технологічним процесом чи адміністративно» (див., наприклад, [12]), як і багато інших дослідників будемо термін «blended learning» перекладати як «комбіноване навчання», оскільки, на нашу думку, цей термін найповніше відображає суть і найбільш характерні риси цього навчання.Б. Колліс і Дж. Мунен розглядають комбіноване навчання як «гібрид традиційного очного та онлайн-навчання, за якого навчання відбувається як в аудиторії, так і у мережі, причому онлайн-складова стає природнім розширенням традиційного аудиторного навчання [13, 9].А. Хейнце, К. Проктер зазначають, що комбіноване навчання – це «навчання, що підтримується ефективним поєднанням різних способів доставляння навчальних матеріалів, моделей викладання та стилів навчання, і ґрунтується на прозорій взаємодії між усіма учасниками навчального процесу [14, 10].Сутність методології «Blended learning», яка в освітніх дослідженнях зарубіжних авторів трактується як «змішування різних навчальних середовищ і поєднує в собі традиційне навчання «face-to-face» в аудиторії та методи з більш сучасною комп’ютерно-опосередкованою діяльністю» [2], подана на рис. 1. Рис. 1. Схематичне подання методології «Blended learning» [2] Розглянемо поняття комбінованого навчання у роботах деяких вітчизняних науковців.В роботі О. Ф. Мусійовської [15] комбіноване навчання – «це інтегрована форма різних видів Інтернет-навчання, електронного дистанційного та традиційного навчання, за якої навчальний матеріал у будь-якому електронному виді (текстовому, аудіо- або відеоформаті, у вигляді РРТ-презентацій, flash-анімації, Веб-ресурсів та ін.) передається студентові через Інтернет або локальні мережі для самостійного опрацювання, а закріплення та перевірка якості здобутих студентом знань і навичок проводиться в аудиторії під безпосереднім керівництвом викладача з використанням традиційних і мультимедійних засобів навчання».Т. І. Коваль [16, 5] зазначає, що комбіноване навчання – це «органічне поєднання традиційних і комп’ютерно-орієнтованих методів, комплексне використання паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, впровадження як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу за принципом взаємного доповнення».В. М. Кухаренко та інші автори вважають, що комбіноване навчання – це «вид е-навчання, у якому спільно використовуються методи та засоби традиційних форм навчання та е-навчання. При цьому частка технологій е-ДН в навчальному процесі може коливатися від 30% до 80% [17, 2].У роботах А. М. Стрюка (див., наприклад, [18]) комбіноване навчання тлумачиться як спосіб реалізації змісту навчання, що інтегрує аудиторну та позааудиторну навчальну діяльність за умови педагогічно виваженого поєднання технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання з метою ефективного досягнення навчальних цілей.Сутність комбінованого навчання з позицій вітчизняних авторів можна подати у схематичному вигляді (на рис. 2).Рис. 2. Комбіноване навчання = Традиційне+ Електронне+ Дистанційне+Мобільне навчання 3. Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологіяГоловним завданням трансформації вищої школи на сучасному етапі розвитку суспільства є створення найсприятливіших умов для тих, хто навчається, в здобутті ними вищої освіти, підвищенні кваліфікації, реалізації свого інтелектуального потенціалу за рахунок впровадження в навчальний процес інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.Існуючі й майбутні інноваційні педагогічні технології не можна реалізувати без широкого використання інноваційних інформаційних технологій, в першу чергу комп’ютерних і телекомунікаційних, оскільки саме з їх використанням можливо у повній мірі розкрити дидактичні функції цих технологій, реалізувати потенційні можливості їх використання.Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у вищій школі, на думку авторів, це важлива складова об’єктивного процесу комп’ютеризації та інформатизації освіти, побудови інформаційного суспільства, а також найважливіший чинник впровадження педагогічних інновацій у навчальний процес.«Інновація – це не будь-яке нововведення, а тільки таке, що істотно підвищує ефективність діючої системи. … Інновації – це ідеї та пропозиції (в багатьох випадках засновані на результатах відповідних спеціальних наукових досліджень і інженерних розробок), що можуть стати основою створення нових видів продукції чи значно поліпшити споживчі характеристики (технічні, економічні тощо) існуючих товарів, створення нових процесів, послуг, чи будь-чого, що може покращити «якість життя» людства» [19].Педагогічна інновація – сукупність нових професійно-педагогічних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем виховання, навчання й розвитку учнів (студентів) з позицій освітніх підходів, зорієнтованих на зміну навчального процесу з метою формування якісно іншої педагогічної практики і підвищення якості освіти. При цьому основними освітніми підходами здійснення інновацій у вищій школі є: акмеологічний підхід, андрагогічний підхід, діяльнісний підхід, кваліметричний підхід, компетентісний підхід, особистісно-орієнтований підхід, професіографічний підхід, синергетичний підхід.Сьогодні інноваційні технології в освіті ґрунтуються на інтеграції інноваційних педагогічних технологій та інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій навчання.Інноваційна педагогічна технологія – система оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів і які цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в педагогічну практику з метою підвищення якості освіти.Серед педагогічних технологій, що як найкраще інтегруються з ІКТ є: навчання у співпраці; ситуаційне навчання; метод проектів; методи проблемного навчання; продуктивне навчання.Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання – оригінальні технології (методи, засоби, способи) створення, передавання і збереження навчальних матеріалів, інших інформаційних ресурсів освітнього призначення, а також організації і супроводу навчального процесу (традиційного, електронного, дистанційного, мобільного) за допомогою телекомунікаційного зв’язку та комп’ютерних систем і мереж, що цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в педагогічну практику з метою підвищення якості освіти.Серед сервісів і послуг мережі Internet, використання яких забезпечує впровадження інноваційних ІКТ в навчальному процесі ВНЗ, можна виділити:електронна пошта, списки розсилки, веб-форуми;FTP, файлообмінні мережі (Usenet);чати, вебінари (WizIQ);соціальні мережі (Facebook, Twitter);потокове мультимедіа, YouTube, Internet-радіо, Internet-TV;IP-телефонія, Skype, Google Talk;Web 2.0 (wiki, сервіси Google, Flickr, Digg.com, блоги).Разом з тим, не дивлячись на те, що сьогодні традиційна система вищої освіти не задовольняє повною мірою потреби студентів й вимоги інформаційного суспільства до підготовки майбутніх фахівців, а завдяки використанню дистанційних, електронних та мобільні технології студент і викладач можуть плідно співпрацювати не тільки під час занять в аудиторії, а й за межами навчального закладу, не варто повністю відмовлятися від традиційних форм організації, методів і засобів навчання, що добре відомі й в деяких реальних педагогічних ситуаціях є просто незамінними.Враховуючи вище сказане, будемо вважати, що комбіноване навчання – це цілеспрямований процес здобування знань, набуття умінь і навичок, засвоєння способів пізнавальної діяльності суб’єктом навчання й розвитку його творчих здібностей на основі комплексного і систематичного використання традиційних й інноваційних педагогічних технологій та інформаційно-комунікаційних технологій навчання за принципом взаємного доповнення з метою підвищення якості освіти.4. Особливості організації комбінованого навчання у ВНЗЯк зазначалося вище, тенденція в організації навчального процесу у ВНЗ чітко розвивається в напрямі комбінованого навчання, яке органічно поєднує в собі як традиційні (очні), так і комп’ютерно орієнтовані методи, засоби і форми організації навчання.Залежно від технічних можливостей ВНЗ, підготовки його професорсько-викладацького складу у комбінованому навчанні можна поєднати такі види навчальної діяльності студентів під керівництвом викладача (див., наприклад, [15]):традиційні практичні заняття або семінари з відеоконференціями та вебінарами;традиційні заняття з наступним їх обговоренням у форумах, чатах або з використанням листування через електронну пошту;групову роботу над завданнями для самостійного виконання із подальшим його обговоренням в аудиторії;лекційні заняття в мережі Internet з практичними і лабораторними заняттями в аудиторії;лекційні заняття в аудиторії з консультаціями з викладачем через мережу Internet;виконання індивідуальних завдань і надсилання результатів їх виконання для перевірки викладачеві, використовуючи сервіси мережі Internet;реалізація рольових ігор та дослідницьких проектів у віртуальному середовищі у позааудиторний час або під час аудиторних заняття;інші комбінації використання технологій дистанційного, електронного, мобільного навчання та традиційних форм, методів і засобів навчання.Як правило, комбіноване навчання з дисципліни складається з таких етапів:самостійне опрацювання студентами теоретичного матеріалу з використанням технологій електронного, дистанційного або мобільного навчання;засвоєння практичних вмінь і навичок у формі традиційних аудиторних занять з використаннях інноваційних педагогічних технологій;обговорення проблемних ситуацій в он-лайн і/або офф-лайн режимі з використанням технологій електронного, дистанційного або мобільного навчання;поточний та проміжний контроль і оцінювання навчальних досягнень студентів з використанням автоматизованих засобів контролю, зокрема комп’ютерного тестування;проведення підсумкового контролю з дисципліни (екзамену, заліку) і/або захисту курсової роботи у традиційній (очній) формі.Комбінована модель навчання – це модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів у традиційному навчанні із застосуванням елементів асинхронного й синхронного дистанційного і мобільного навчання. У ВНЗ комбіноване навчання рекомендується як складова традиційного навчання при проведенні як аудиторних занять, так і організації самостійної роботи студентів. Основне завдання комбінованого навчання: успадкувати переваги як традиційного, так і дистанційного навчання й зменшити їх недоліки.Основна проблема при впровадженні комбінованого навчання у ВНЗ, полягає в тому, що таке навчання вимагає високого ступеня самоорганізації та особистого контролю тих, хто навчається, і якщо цей ступінь не досить високий, то навчальний матеріал може залишитися незасвоєним або неправильно зрозумілим, що вплине на якість навчання. Тому цілеспрямована робота з формування у студентів уміння самостійно навчатися і здобувати знання, бути комунікабельним і вміти працювати у команді є, на думку авторів, не менш важлива ніж формування в них ІКТ-компетентностей.В Черкаському державному технологічному університеті створено систему електронного навчання (СЕН) на базі Moodle [20], яка призначена для підтримки навчального процесу студентів різних форм навчання (денної, заочної, дистанційної), організації їх самостійної роботи, а також для проведення різних видів контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів у автоматизованому режимі. СЕН ЧДТУ доступна в мережі Internet керівництву університету, викладачам і студентам у відповідності до прав доступу до інформаційних ресурсів і підсистем цієї системи [21].Для організації комбінованого навчання, контролю і оцінювання навчальної діяльності студентів у середовищі системи електронного навчання ЧДТУ створено загальну структуру електронного навчального курсу (ЕНК), а також його структурних елементів: структура курсу, календарний

В статье рассматриваются лексические единицы и конструкции, которые можно изучать в иностранной аудитории на уроках по речевой практике, приводятся многочисленные примеры по теме, посвященной выражению собственного мнения. Занятия по развитию речи очень важны для иностранных учащихся, преподавателю следует уделять им большое внимание. Используя опыт своей работы, авторы статьи рассказывают, каким образом возможно проведение уроков, посвященных речевой практике, какие задания можно давать иностранным учащимся, какие речевые конструкции желательно использовать. Иностранные учащиеся, изучающие русский язык, показывают неплохие результаты на подобных занятиях.

Заняття з іноземних мов, мовні курси для дорослих стають все більш популярними в Україні завдяки глобалізації, відкритим кордонам та міжнародному співробітництву. У наш час люди мають більше можливостей для ефективного навчання та самореалізації, вдосконалення та оновлення своїх знань, залишаючись на вершині свого професійного життя. Але деякі труднощі можуть виникнути в організації навчання дорослих, такі як психологічний клімат у класі, професійна деформація, стрес на роботі, соціальні та особисті проблеми тощо. Проводячи заняття на курсах іншомовної підготовки тривалий період, викладач стикається з групами абсолютно різного складу. Вікові відмінності, психологічні особливості слухачів, соціальний статус, професія, місце роботи – всі названі фактори неабияк впливають на ставлення до навчання, до пізнавальної діяльності як такої, до викладача, як носія певних навчальних стереотипів, до свого статусу студента. Основне завдання викладача – забезпечити зв’язок між мотивацією, емоціями та інтелектом слухачів, які працюють у групі. Розподіл слухачів на чотири групи за найважливішими типами мотивації дозволяє ефективно ставити завдання, враховувати рушійні сили особистості, забезпечувати максимальне інтелектуальне та емоційне залучення до роботи під час занять. Працюючи в дорослій аудиторії, викладач також повинен враховувати рід занять слухачів, оскільки цей чинник є не менш важливим для організації навчального процесу.

Основа педагогічної діяльності – це правильний вибір технологій навчання. Педагогічні новинки, якими би відпрацьованими вони не були, не можуть бути освоєними без необхідної організації інноваційних процесів. Однією з активних технологій навчання при проведенні практичних занять із терапевтичної, ортопедичної та дитячої стоматології є технологія аналізу клінічних ситуацій. Аналіз конкретних клінічних ситуацій – один із найбільш ефективних і поширених методів організації активної пізнавальної діяльності здобувачів вищої медичної освіти. Метод аналізу конкретних ситуацій (кейс-метод) розвиває здатність до аналізу життєвих і професійних завдань; допомагає розвивати компетентність та спроможність здобувачів вищої освіти до конкуренції, стимулює та заохочує їх до саморозвитку. Робота викладача над кейсом передбачає доаудиторну роботу над кейсом (складання кейсу) та аудиторну (проведення кейсу зі здобувачами вищої освіти на занятті). Під час доаудиторної роботи викладач має підготувати збірку кейсів, які відповідатимуть завданням конкретного курсу, зважаючи на вимоги до певних клінічних ситуацій. Для ефективної роботи здобувачів вищої освіти треба продумати домашнє завдання, яке передбачатиме або підготовку питання до конкретної ситуації, або письмовий аналіз самого кейсу. Також можна запропонувати огляд додаткової літератури з проблем, що стосуються конкретної ситуації. Велику увагу треба приділити організаційним моментам: підготувати в достатній кількості тексти самого кейсу, щоб кожен здобувач вищої освіти мав змогу за декілька днів отримати його для самостійного опрацювання; забезпечити інший роздатковий матеріал; продумати матеріально-технічне забезпечення роботи навчальної групи (результати додаткових методів обстеження пацієнтів, ортопантомограми, технічні засоби тощо); продумати розподіл часу (особливо на роботу в аудиторії).

Мета дослідження: пошук ефективних прийомів використання СКМ у навчанні вищої математики.
 Завдання дослідження: вирішення проблеми оперативної роздачі останніх версій електронних матеріалів; запровадження хмароподібних технологій у навчання вищої математики.
 Об’єкт дослідження: навчання вищої математики студентів нематематичних спеціальностей.
 Предмет дослідження: використання СКМ у навчанні вищої математики студентів нематематичних спеціальностей.
 Використані методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, навчання, спостереження за навчальним процесом.
 Результати дослідження. Виділено проблему оперативної роздачі останніх версій електронних матеріалів під час аудиторних занять з вищої математики. Для вирішення зазначеної проблеми запроваджено хмароподібні технології. Указані технології базуються на різних моделях проведення занять із застосуванням навчальних математичних тренажерів (НМТ): аудиторній, лабораторній та комбінованій.
 Основні висновки. Розроблені та впроваджені технології для вирішення проблеми оперативної роздачі надали можливість підвищити ефективність використання НМТ у навчанні розв’язування диференціальних рівнянь майбутніх інженерів.

Розвиток і зміцнення промислового потенціалу України передбачає широке залучення інформаційних технологій у процесі створення сучасних засобів виробництва. Зокрема, важливими є питання впровадження новітніх технологій в галузь електронного машинобудування, де інформаційна складова досить висока. Зауважимо широке використання у підготовці технічних проектів дослідження та розроблення сучасних взірців електронної техніки методу скінченних елементів [1], новий етап розвитку якого обумовлений наявністю потужного комп’ютерного інструментарію. Значну і важливу його частину складають геометричні елементи [2], від вибору яких залежить точність визначення технологічних параметрів виробів електронного машинобудування. Природно, важливу увагу звертають на стан вивчення і засвоєння студентами технічних спеціальностей графічних дисциплін. Незважаючи на активну і плідну роботу Української асоціації з прикладної геометрії [3], вивчення її фундаментальної складової – інженерної та комп’ютерної графіки – обмежене мінімально можливою кількістю аудиторних навчальних годин, причому співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи студентів становить для стаціонарної форми навчання 44%, а для заочної – 12%.Разом з тим широке залучення графічних засобів у процесі реалізації навчальних проектів засвоєння комп’ютерного інструментарію [4], в тому числі конструювання виробів електронного машинобудування, вимагає професійної підготовки саме з інженерної та комп’ютерної графіки. Отже, опанування базовими знаннями нарисної геометрії та креслення, складових інженерної графіки, виступає зовсім не самоціллю, чи тим більше альтернативою іншим навчальним технологіям, а ознакою цілісного підходу до процесу підготовки технічного фахівця в галузі електронного машинобудування, являє єдину розумну можливість з практичних міркувань, виходячи з великої кількості супутніх побудов при використанні сучасних комп’ютерних і комп’ютеризованих методів досліджень, до яких слід віднести метод скінченних елементів.На вивчення курсу інженерної та комп’ютерної графіки обсягом 36 годин лекційних та 36 годин лабораторних занять відведено перший і другий семестри. Матеріал курсу максимально адаптований до дисциплін старших курсів, зокрема, курсу «Метод скінченних елементів», який читається у сьомому семестрі. При вивченні методу використовується програмний продукт AutoCAD Mechanical. Враховуючи використання у методі плоских і просторових геометричних елементів, у курсі інженерної та комп’ютерної графіки передбачається їх вивчення як традиційними, так і комп’ютерними засобами. Так, на практичних заняттях з інженерної графіки студенти виконують графічну роботу «Геометричне креслення», викреслюючи деталь типу «планка». У процесі виконання цієї роботи відбувається ґрунтовне знайомство з викреслюванням основних графічних примітивів та з прийомами їх редагування: вилучення геометричних об’єктів, виконання фасок, спряжень, вибір типів ліній тощо. Елементи нарисної геометрії представлені лекційним матеріалом та відповідними графічними роботами з розділів ортогонального і аксонометричного проекціювання елементів тривимірного простору: точки, лінії, поверхні, їх загальне та особливе положення, взаємне розташування у просторі. Особлива увага акцентується на взаємне положення прямих і площин, побудову об’єктів їх перетину. Типові геометричні поверхні – призма, піраміда, циліндр, конус, сфера – вивчаються у курсі відповідно до вимог подання елементів методу комп’ютерними засобами як просторові об’єкти особливого положення, ортогональні до площин проекцій.Для підвищення ефективності подачі матеріалу постійно відбувається розвиток і поповнення методичної бази за рахунок нових посібників, що розробляються згідно навчального плану. Широке залучення методичних посібників дозволяє якісно використовувати час, відведений на самостійну роботу студентів, розв’язувати задачі з нарисної геометрії чи викреслювати графічні роботи з інженерної графіки з мінімальним втручанням викладача, а також самостійно здійснювати підготовку до контрольних заходів, згідно тематики занять. Таким чином, студенти швидше і з більшим розумінням справляються з поточними завданнями, осмислено підходячи до виконання робіт.Враховуючи значний відсоток відведених на самостійну роботу годин, наявність комп’ютерної техніки, на кожному практичному занятті проводиться короткотривале супутнє пояснення окремих засобів подання відповідних розділів інженерної графіки з використанням пакета системи автоматизованого проектування AutoCAD 2009 російськомовної версії [5].Щодо вивчення основ інженерної комп’ютерної графіки в середовищі системи AutoCAD для проведення лабораторних занять також розроблено відповідні методичні напрацювання. Кожний етап виконання графічної роботи розписується детально, доступно роз’яснюється та ілюструється.Відповідно до можливостей навчальної дисципліни і потреб курсу «Метод скінченних елементів» передбачено виконання двох лабораторних робіт з комп’ютерної графіки у 2D і 3D форматах у другому семестрі, а саме: створення комп’ютерного варіанту зображення планки в режимі 2D-моделювання і однойменної лабораторної роботи з теми «Перетин поверхонь площинами» у 3D форматі. Обидві лабораторні роботи виконуються відповідно до навчальних варіантів графічних робіт. Традиційно вивчення інженерної графіки завершується заліком наприкінці першого семестру та іспитом у другому семестрі. При цьому контроль комп’ютерної складової передбачений у другому семестрі.Протягом практичних занять, виконуючи в аудиторії поточні графічні роботи, студенти мають можливість одержувати консультації з відповідних розділів комп’ютерної графіки. Заключним розділом вивчення інженерної графіки у другому семестрі являє оформлення конструкторської документації [6] на прикладі виконання схем електричних принципових, які переважно використовуються у виробах електронного машинобудування. Щодо інженерної графіки, то схеми містять її традиційні геометричні примітиви для зображення електричних елементів: точки, кола, багатокутники, дуги тощо. Такі елементи просто подати геометричними примітивами комп’ютерної графіки, використовуючи спеціальні команди: Задание атрибутов, Создание блока, Вставка блока меню Блоки.Нарешті, наприкінці курсу передбачено два лекційних та два лабораторних заняття з комп’ютерної графіки. На лекціях подається в інтегрованому вигляді матеріал, з яким студенти знайомились на практичних заняттях та вивчали за рахунок кількості годин самостійної та індивідуальної роботи упродовж двох семестрів, стосовно до виконання двох лабораторних робіт. Виконання лабораторної роботи «Схеми електричні принципові» передбачено факультативно.Лабораторні роботи виконуються у 2D і 3D форматах з використанням варіантів, виконаних студентами і підписаних викладачем графічних робіт з однойменної тематики. Бали за лабораторні роботи включені до загальної кількості балів за виконані роботи в другому семестрі як складова оцінки другого модуля.Слід зазначити, що виконання лабораторних робіт з комп’ютерної графіки дозволяє студентам краще засвоїти знання, одержані при виконанні відповідної графічної роботи в курсі інженерної графіки. Навички і уміння, здобуті при вивченні навчального матеріалу як під час виконання графічних робіт, так і при освоєнні комп’ютерних графічних засобів відображення базових елементів, сприятимуть у подальшому засвоєнню інших інженерних дисциплін на старших курсах.Висновки. Винесення частини матеріалу з комп’ютерної графіки на самостійне вивчення із урахуванням значного відсотку самостійної та індивідуальної роботи в навчальному плані з наступним його вивченням і закріпленням на лекційних і лабораторних заняттях наприкінці другого семестру уможливлює знизити негативний вплив скорочення годин на вивчення графічних дисциплін. Разом з тим актуальною є проблема розділення в часі процесу вивчення інженерної та комп’ютерної графіки. Доцільним видається вивчення інженерної графіки традиційними засобами у першому і другому семестрі, а комп’ютерної графіки – у третьому семестрі.

У статті розглянуто можливості роботи персонального сайту створеного в конструкторі сайтів uCoz викладачем інформатики і його використання як навчально-методичного комплексу дисциплін «Основи інформатики» й «Інформатика та комп’ютерна техніка». Матеріали сайту ефективно використовуються як викладачем, так і студентами для підготовки до лабораторних робіт і лекційних занять. Студенти мають змогу працювати з матеріалами, які вивчаються на заняттях, в інтерактивному режимі, як в аудиторії, так і поза нею. Такий підхід до планування й організації навчального процесу дозволяє ефективно реалізувати навчальну програму, оптимізувати управління навчальним процесом і забезпечити якісну підготовку фахівця.

Метою дослідження було вивчення та систематизація підходів до підвищення рівня залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною діяльністю. Методи дослідження – теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, педагогічні, соціологічні методи дослідження, методи оцінки рухової активності, методи математичної статистики. Результати: на основі аналізу, узагальнення, порівняння науково-методичної літератури та отриманих емпіричних даних нами було досліджено цільову аудиторію учасників забігів та виявлено особливості залучення різних груп населення до масових оздоровчо-рекреаційних заходів в Україні. Нами було досліджено соціальні передумови рекреаційної діяльності вітчизняних та зарубіжних оздоровчорекреаційних заходів за даними спеціальної літератури. Виявлено, що більшість учасників забігів в Україні – це люди з міст мільйонників (Київ, Одеса, Львів), виявлено проблему відсутності бігової культури в багатьох містах та селах України. В рамках ситуації, що склалася в Україні, нами було запропоновано підходи до залучення більшої кількості людей до занять оздоровчо-рекреаційними заходами: проведення рекламної кампанії, побудованої на меседжі бігунів, створення онлайн і офлайн програми підготовки для різної аудиторії, від новачків до досвідчених бігунів; проведення лекцій на бігову тематику; створення єдиної бази бігових клубів України з метою покращити підготовку бігунів та розширити аудиторію любителів бігу загалом; створення дистанції в рамках забігу з благодійною метою. На основі отриманих даних розроблено рекомендації із залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною активністю, на прикладі масових забігів.

Анотація. Сучасна медична освіта вимагає пошуку нових якісних технологій навчання, розробки ефективних навчальних програм, що дозволятиме суттєво покращувати підготовку висококваліфікованих конкурентноздатних лікарів. У період пандемії вірусу COVID-19 та військового вторгнення Росії в Україну широко в медичній освіті почали застосовуватися дистанційна та змішана форми навчання. Метою роботи стало дослідити особливості засвоєння навчального матеріалу з фізіології крові студентами медичного факультету при різних формах навчання. Вивчена успішність 3-х груп студентів, медичного факультету, у яких навчання здійснювалося різними формами. В кожній групі було по 160 осіб, які при вивченні розділу фізіології «Cистема крові» не мали пропусків практичних занять та лекцій. Встановлено, що аудиторна форма навчання є найбільш оптимальною методологічною й організаційною основою вивчення фундаментальних медичних дисциплін, що забезпечує адекватне, пов­ноцінне засвоєння навчального матеріалу. Студенти, які систематично та регулярно відвідують лекції, практичні заняття при змішаній та дистанційній формах навчання, також повноцінно засвоюють та опановують навчальний предмет.

Дисциплина «русский язык» на продвинутом этапе характеризуется комплексностью: 1) в задачу обучения входит формирование навыков употребления и распознавания языковых знаков на всех уровнях; 2) в ней отсутствует разделение на аспектные занятия (фонетические, грамматические, лексические, стилистические). Работа по формированию навыков, например фонетических и грамматических, может происходить и часто происходит на одном и том же занятии.В статье автор рассматривает несколько путей и методик проведения практических занятий на продвинутом этапе и описывает три основные формы обучения русскому языку. Подробно автор говорит о цели и типологии аудиторных занятий, показывает разницу между речевыми и комплексными занятиями. В статье подробно изложена структура аудиторных занятий и предложены различные виды распределения времени. The discipline “Russian language” at an advanced stage is characterized by its complexity: 1) the task of training includes the formation of skills in the use and recognition of linguistic signs at all levels; 2) there is no division into aspect classes (phonetic, grammatical, lexical, stylistic). Skills development work, such as phonetic and grammatical skills, can and often does occur in the same class.In the article, the author examines several ways and methods of conducting practical exercises at an advanced stage and describes the three main forms of teaching the Russian language. The author speaks in detail about the purpose and typology of classroom lessons, shows the difference between speech and complex lessons. The article describes in detail the structure of classroom activities and offers various types of time distribution.

початок широкомасштабного вторгнення в Україну у 2022 році зробив очне відвідування навчальних закладів небезпечним і не завжди можливим, що спонукало повернення до дистанційної форми, запровадженої у 2020 році під час початку пандемії COVID-19. Але у воєнний час заняття часто доводиться переривати для переходу в укриття, а зв’язок може бути нестійким. Все це спонукає до пошуку нових методів дистанційного навчання. Лікарям-слухачам, які знаходилися на циклі серцево-легеневої та церебральної реанімації, був запропонований формат текстової рольової гри у чаті месенджера Telegram. Концептуально цей формат не відрізняється від очних симуляційних сценаріїв: викладач дає слухачам сценарій та залежно від їх дій описує реакції пацієнта. Відмінністю є те, що без доступу до манекена та без можливості відпрацювання у реальному часі лікарі-слухачі описували свої дії у текстовому вигляді. У кожному сценарії брали участь три слухачі: один у ролі «лікаря» (лідер команди), двоє – у ролі «медсестер». Роль «лікаря» передбачала лікарські маніпуляції, організацію роботи команди та делегацію завдань «медсестрам», діагностику та призначення лікування. Роль «медсестри» передбачала виконання призначень лікаря та повідомлення про можливі проблеми. Решта групи спостерігала за відпрацюванням сценарію. При допущенні грубих помилок у протоколі викладач зупиняв сценарій та пропонував усій групі поміркувати та обсудити, чи все виконано вірно. У слухачів був час звіритися з конспектом лекції та клінічними протоколами. Шляхом дискусії слухачі самі обирали вірний варіант, після чого сценарій продовжувався. Лікарі-слухачі виявили високу мотивацію та зацікавленість до заняття у такому форматі. При поверненні до аудиторії слухачі, які брали участь у рольовій грі, показали значно кращий результат, ніж ті, які лише читали матеріали з теми та/або прослухали лекцію. Корекції потребували лише практичні навички на манекені. Наш перший досвід використання такого формату показав, що за відсутності можливості проведення симуляційного заняття аудиторно текстова рольова гра є більш ефективною формою навчання, ніж традиційне опитування.

В статье рассмотрены важные аспекты использования цифровых медиа-ресурсов на занятиях иностранного языка. В исследовании рассмотрены критерии выбора цифровых медиа ресурсов для занятия иностранным языком, изучен потенциал использования цифровых медиа ресурсов для занятия иностранным языком. Определено влияние цифровых медиа ресурсов на роль педагога в учебной аудитории. Очевидными преимуществами использования планшетов и смартфонов является то, что каждый ученик или студент можеткак совместно, так и самостоятельно разрабатывать свои собственные мультимедийные проекты, а затем представлять и обсуждать их в группе. Авторы отмечают, что педагог лишь сопровождает работу на занятии, не вмешивается в выполнение задания, не высказывает собственные мысли, не делает выводы. Его задача: обеспечить активность учащихся. Цифровые медиаресурсы дают многочисленные возможности для улучшения преподавания и изучения иностранного языка при условии, когда сами преподаватели обладают необходимой медиа-компетентностью. The article deals with the important aspects of the use of digital media resources in foreign language classes. The study examines the criteria for choosing digital media resources for teaching a foreign language, examines the potential of using digital media resources for teaching a foreign language. The influence of digital media resources on the role of the teacher in the classroom is determined. The obvious advantages of using tablets and smartphones is that each student or student can both jointly and independently develop their own multimedia projects, and then present and discuss them in a group. The authors note that the teacher only accompanies the work in the classroom, does not interfere with the task, does not express his own thoughts, does not draw conclusions. His task: to ensure the activity of students. Digital media resources provide numerous opportunities to improve the teaching and learning of a foreign language, provided that the teachers themselves have the necessary media competence.

У статті висвітлено сутність поняття «дистанційна освіта» й надано його авторське трактування. Розглянуто основні форми дистанційної освіти під час вивчення англійської мови у ЗВО (дистанційне навчання як частина змішаного навчання – комбінування традиційного навчання в аудиторії та дистанційного навчання, яке інкорпорується в вигляді окремих необхідних елементів, наприклад консультування по скайпу; дистанційне навчання як окремий, самостійний вид навчання, тобто у вигляді онлайн-курсів. Це можуть бути короткострокові програми, з отриманням сертифікату або без нього, програми підвищення кваліфікації і навіть програми бакалаврату та магістратури). Відмічено, що викладачі англійської мови, зокрема, як носії інформації, повинні не просто передати учням власні знання та провести активацію кожного з компонентів навчальної системи, а ще й відтворювати зміст навчальних курсів у такому вигляді, щоб кожен із них зміг сприйняти, зрозуміти й систематизувати отримані знання. Виокремлено етапи викладання англійської мови в умовах дистанційної освіти: підбір технічного оснащення; проведення пробного заняття; визначення основних методів і прийомів навчання; тренінг основних видів мовленнєвої діяльності; підбиття підсумку роботи на занятті. Важливо, що перегляд різних фільмів англійською мовою – це один із найкращих варіантів поповнити свій вокабуляр сучасними розмовними виразами. Сформовано чинники, що впливають на ефективність формування навичок читання англійською мовою. Окреслено додатки та платформи, розроблені з метою формування навичок читання і письма у процесі викладання англійської мови в дистанційній формі. Запропоновано рекомендації викладачам щодо ефективного проведення заняття з англійської мови в умовах дистанційної освіти.

У статті проаналізовано напрями реформування вищої освіти України у контексті створення єдиного європейського освітньо-наукового простору. Встановлено, що до цих напрямів слід віднести: упровадження змішаного формату навчання як поєднання аудиторних занять з дистанційними заняттями; підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників у процесі неформальної освіти й самоосвіти щодо підвищення їхнього рівня цифрової компетентності; впровадження фінансової автономії, яка дозволить залучити приватні кошти, розвивати прикладні галузі науки, підвищити якість освіти; орієнтація структури та змісту освітніх програм, навчальних планів і робочих програм на міжнародні перспективи підготовки фахівців.

Статтю присвячено розгляду питання місця та функції перекладу на практичному занятті з української мови як іноземної. Використання перекладу сприяє оптимізації процесу навчання і використовується в різних методах навчання. Зазначено, що переклад є самостійною формою мовленнєвої діяльності і має культурно-пізнавальне значення. Виконання вправ з перекладу допомагає студентам формувати навички комунікації, оволодівати структурою мови та сприяє розумінню фахових текстів. У статті запропоновано підходи до використання системи вправ з перекладу та наведено приклади таких вправ.

У статті досліджується проблема організації дистанційного навчання для студентів технічних спеціальностей у закладах вищої освіти. Досліджено ефективність основних форм організації навчального процесу при дистанційному навчанні. Мета роботи – проаналізувати процес організації дистанційної освіти у закладах вищої освіти для студентів технічних спеціальностей. Методологічною основою є загальнотеоретичні методи: аналіз педагогічної, психологічної літератури з проблеми дослідження; порівняння, систематизація, узагальнення, інтерпретація отриманих результатів з проблеми дослідження. Наукова новизна. Проаналізовано форми дистанційного навчання (лекція, практичне, лабораторне заняття, самостійна робота, контрольні заходи, підсумкова атестація) для студентів технічних спеціальностей закладів вищої освіти за критеріями: методичне забезпечення, інформаційне забезпечення, якість досягнутих результатів навчання (програмні результати навчання). Висновки. Проведені дослідження процесу реалізації та ефективності дистанційного навчання для студентів технічного профілю свідчать про наступне: 1. В умовах пандемії, воєнного стану дистанційне навчання є досить ефективною формою навчання, яка дозволяє надати здобувачам вищої освіти базовий рівень професійної підготовки, на основі якого молодий спеціаліст, використовуючи самоосвіту, адаптацію безпосередньо на робочому місці, може якісно виконувати професійні завдання. 2. Дистанційне навчання при вивченні дисциплін гуманітарного профілю (при якісно організованому процесі) виконує практично всі освітні завдання з підготовки майбутніх спеціалістів. 3. При вивченні дисциплін технічного спрямування майже неможливо сформувати практичні уміння та навички студентів під час практичних та лабораторних занять, які потребують складного, високотехнологічного матеріально-технічного забезпечення, яке має тільки навчальний заклад. 4. Реалізація освітніх завдань при дистанційному навчанні більш суттєво залежить від мотивації та самоорганізації студентів, ніж при очному навчанні в аудиторії: студент сам повинен організувати свій час та активно брати участь у занятті (слухати, не відволікаючись на сторонні справи, конспектувати). 5. Для якісного сприйняття інформації студент повинен мати відповідне технічне забезпечення (комп’ютер, ноутбук, а не тільки гаджет) та відповідне місце для роботи (окрема кімната, кабінет), що в реальності часто дуже складно.

Впровадження аудиторної навчально-дослідної роботи в навчальний процес показало, що активність студентів на заняттях зростає, активізується їх логічне мислення і виробляється системний підхід до постановки проблеми і оптимальному її вирішення, що в цілому підвищує ефективність підготовки фахівців.

Введение. Анализируется опыт внедрения дистанционных технологий на занятиях по английскому языку в вузе в условиях вынужденного перехода на удаленный формат работы. Цель – обобщение результатов анкетирования, направленного на выявление отношения студенческого и преподавательского сообществ к переводу образовательного процесса в электронный формат. Материал и методы. Материалом исследования послужили результаты анкетирования, проведенного в первые недели дистанционного обучения английскому языку и по окончании весеннего семестра 2019/20 учебного года. Для решения поставленных задач применялись следующие методы: анализ учебно-методической литературы по вопросам внедрения технологий в образовательный процесс по иностранному языку, анкетирование профессорско-преподавательского состава и студенческого контингента. Результаты и обсуждение. Впервые собраны и обобщены данные опроса об опыте использования электронной среды взамен аудиторной работы при проведении занятий по английскому языку в вузе. Рассматриваются достоинства и недостатки дистанционного обучения иностранным языкам в вузе; выявляется степень удовлетворенности участников образовательного процесса качеством преподавания иностранного языка в новом формате; описываются аспекты и особенности обучения английскому языку в онлайн-среде. Установлено, что основные сложности, с которыми столкнулись преподаватели и студенты на онлайн-занятиях, сопряжены с отсутствием живого общения, при котором задействованы как вербальные, так и невербальные каналы получения информации. В качестве несомненного преимущества удаленного способа работы перед аудиторным выступает организационно-бытовой аспект проведения занятий, что проявляется, прежде всего, в экономии временных затрат. Заключение. Проведение занятий по английскому языку в удаленном формате видится как высококачественная альтернатива традиционным занятиям в тех случаях, когда невозможна организация очной формы обучения в силу различных обстоятельств (пандемия, погодные условия и т. д.). Это обусловлено практической направленностью дисциплины «иностранный язык», при которой особую значимость приобретает живое общение, коммуникация «лицом к лицу». Introduction. The article provides the survey of distance technologies implementation experience in response to forced transition to e-learning environment at the university classes of the English language. The objective of the work is to consolidate and summarize the findings of the questionnaire aimed at identifying students and teachers’ attitude towards the educational process transition to electronic format. Material and methods. Research statistics was taken from the questionnaire conducted in the first couple of weeks of online English classes and at the end of 2019–2020 academic year spring term. In order to solve the task the authors applied the following methods: the analysis of methodological literature on technologies introduction into educational process at English language classes, questionnaire given to university students and teachers. Results and discussion. The paper combines and generalizes the replies to the questionnaire about the very first experience of using e-learning environment fully instead of in-class activities for the English language classes at the university. Advantages and drawbacks of a distance education are mentioned as well as the level of educational process participants’ satisfaction with the language teaching quality within a new format. There are also some special aspects of teaching English online shown. It was defined that during these classes students and teachers had faced the major challenge – the lack of a real-life communication with verbal and nonverbal channels of information exchange. One of the undeniable benefits of a distance education when compared to classroom sessions is organizational aspect, especially time saving. Conclusion. Remote format of the English language classes is considered as a high quality alternative to in-class learning in situations when classroom settings are impossible to be organized due to different circumstances (pandemics, weather conditions, etc.). Practical focus of a “Foreign language” as a subject determines the significance of a real-life face-to-face communication during the classes.

Повномасштабна озброєна агресія спричинила значні зміни в системі освіти. У складних умовах воєнного стану перехід на дистанційне навчання дозволив відновити освітній процес і продовжити безпечно здобувати вищу освіту в Україні іноземним студентам незалежно від місця їх перебування. У статті маємо на меті дослідити особливості організації дистанційного навчання української мови як іноземної в умовах сьогодення. Розглянуто складнощі та відмінності викладання мови в дистанційному форматі порівняно з іншими дисциплінами гуманітарного профілю. Наголошено на важливості та необхідності комунікативної практики, яка є обов’язковою для отримання якісного результату. Проаналізовано позитивні аспекти (віддалений глобальний доступ, розмаїтість ресурсів і навчальних матеріалів тощо) і труднощі (технічні обмеження учасників, часовий пояс, ослаблення невербальної підтримки тощо) дистанційної освіти, які виникають під час викладання української мови як іноземної. Підкреслено, що онлайн-навчання підвищує вимоги до всіх учасників навчального процесу, активізує розвиток самостійної роботи у студентів і розширює компетенції викладача. Зазначено, що дистанційний формат може здійснюватися в синхронному й асинхронному режимах. Доведено, що найбільш ефективною формою дистанційного навчання під час вивчення української мови як іноземної є синхронне онлайн-заняття. Охарактеризовано його особливості в порівнянні із традиційним очним заняттям, виділено переваги та недоліки, окреслено вимоги до викладачів і студентів. Висвітлено особливості асинхронного формату навчання, можливості, які надає цей формат, і недоліки. Аналіз дистанційної форми навчання української мови як іноземної довів її продуктивність і перспективність. Нині онлайн-формат є гідною альтернативою традиційним заняттям в аудиторії, який забезпечує безперервний (а під час війни і безпечний) освітній процес.

Цель статьи — обсуждение некоторых аспектов организации самостоятельной работы студентов медицинских вузов на цикле травматологии и ортопедии. Проанализировано, в какой мере основные рекомендованные виды самостоятельной работы студентов на данном цикле соответствуют принципам реальности выполнения с учетом имеющегося исходного уровня; возможности самоконтроля для исключения вероятности ошибочного понимания и закрепления практических навыков; возможности контроля фактически затраченного времени; соблюдения принципа индивидуального выполнения задания.Анализ показал, что среди видов самостоятельной работы этим требованиям в полной мере соответствуют курация больных, написание учебной истории болезни; подготовка к модульному контролю; самостоятельное решение обучающих тестов и работа с обучающими компьютерными программами. Среди проблемных или дискуссионных вопросов выделены следующие. Авторы считают целесообразным ставить задачи по написанию реферата на тему по выбору только на циклах продолжительностью не менее 3 недель. На коротких циклах, каким является цикл по травматологии и ортопедии, более эффективной формой внеаудиторной работы представляется подготовка кратких конспектов к аудиторному занятию.При освоении практических навыков на самостоятельную работу целесообразно выделять только предварительную подготовку (изучение теории и методики по литературе и инструкциям). Закрепление и контроль правильности выполнения полученных в ходе аудиторных занятий умений должны выполняться только в условиях вузовского центра по отработке практических навыков под контролем инструктора, а при отсутствии такого центра — под контролем преподавателя в аудиторное время (или во время, выделяемое на консультации) или в период производственной практики.Дискуссионным моментом является определение критериев расчета времени, выделяемого на теоретическую внеаудиторную подготовку к занятиям, возможность объективного контроля времени, необходимого на этот вид внеаудиторной работы.Авторы считают, что внимание к данной проблеме позволит уточнить ее организационные аспекты, за счет чего повысить эффективность самостоятельной работы студентов на цикле «Травматология и ортопедия».

В последние годы в России наблюдается снижение уровня здоровья учащейся молодежи, в том числе за счет интенсификации учебного труда студентов, нерациональной организацией учебного процесса на занятии, авторитаризма и невысокого уровня культуры здоровья у преподавателей, а также других факторов. В то же время вузовская практика изобилует примерами высокого профессионализма преподавателей, содействующих сохранению здоровья студентов. Целью исследования является сравнительный анализ отношения преподавателей и студентов к проблеме сохранения здоровья обучающихся на аудиторном занятии в вузе. Основу исследования составило описание результатов анкетного опроса, проведенного в 2023–2024 годах на базе Национального государственного университета физической культуры, спорта и здоровья имени П.Ф. Лесгафта, Санкт-Петербург. В результате исследования выявлено следующее: полное совпадение оценки студентами и преподавателями факторов снижения и способов сохранения здоровья обучающихся преимущественно с позиций гигиенического подхода; студенты более остро оценивают проблему сохранения здоровья обучающихся на аудиторном занятии; преподаватели нацелены на приукрашивание своей деятельности и ее результатов в данном вопросе; определен недостаточный уровень подготовленности преподавателей, в первую очередь мотивационного компонента, к здоровьесберегающей деятельности на аудиторном занятии. Перспективы исследования состоят в возможности использования полученных результатов при разработке программы подготовки преподавателей к здоровьеориентированной деятельности на аудиторном занятии.

Метою дослідження була експериментальна перевірка впливу систем реагування аудиторії (ARS) (клікерів) на когнітивну рефлексію, тип прийняття рішень та креативність мислення студентів, зокрема спеціальності «Дизайн одягу», у процесі їх навчальної діяльності через посилення їх зацікавленості на трьох рівнях: підвищення уваги студентів; поліпшення їх залученості у процес навчання; сприяння дискусійному формату навчальної діяльності під час лекційних занять. Дане дослідження здійснювалося у квазі-експериментальному форматі і в ньому застосовувалися методи для квантитативних та квалітативних (комбінованих) досліджень. Сприйняття студентами ARS (клікерів), залученість у процес навчання, відвідуваність навчальних занять, когнітивні та креативні навички було визначено досліджуваними варіативними ознаками. Навчальну дисципліну «Дизайн-проєктування» було обрано для проведення експерименту тому, що її структура та зміст відповідали меті дослідження. Збір емпіричних, експериментальних та констатувальних даних здійснювався за допомогою: аналізу статистики даних студентами відповідей на запитання, аналізу відвідування навчальних занять, методики діагностики когнітивної рефлексії і прийняття рішень Ш. Фредеріка та питальника для визначення рівня креативності мислення В. Кумара, Д. Кеммлер і Е. Холмана. Для підвищення надійності результатів діагностики додатково були зібрані письмові відгуки студентів експериментальної групи, проведені відкриті опитування в аудиторії та опитування у фокус-групі. Експериментальна перевірка виявила позитивну кореляцію між використанням ARS (клікерів) та покращеннями у когнітивній і креативній сфері студентів. Модель прийняття рішень студентів експериментальної групи (ЕГ) стала більш детермінована передбачуваними наслідками. Виявлені позитивні зміни у рівні креативності мислення у студентів ЕГ за всіма шкалами питальника, зокрема: підвищення уваги студентів на заняттях, зростання їх залученості у процес навчання під час лекційних. Опитані студенти зазначали, що отриманий навчальний досвід був для них корисним з огляду на набуття навичок та знань, які є важливими для їхнього фаху, саморозвитку, покращення навчальної успішності, підвищення самооцінки та мотивації.

обучающиеся ведомственных вузов правоохранительных органов обязаны посещать предусмотренные учебными планами учебные занятия в полном объёме, а образовательные учреждения создавать для этого благоприятные условия. Из-за специфики ведомственных вузов правоохранительных органов курсанты вынуждены пропускать часть учебных занятий не только по причине болезни, но потому что их законно привлекают к несению службы в служебном наряде. В результате проведённого нами исследования было установлено, что количества часов, запланированных на проведение индивидуальных консультаций не достаточно для того, чтобы обучающиеся смогли отработать все занятия которые они пропустили. Применение электронного обучения и дистанционных образовательных технологий в процессе преподавания прикладной физической подготовки скорее вынужденная мера, чем эффективный способ. Количества часов, запланированных преподавателям, на проведение индивидуальных консультаций не достаточного для того, чтобы обучающиеся смогли отработать все пропущенные занятия. Мы считаем, что отработка пропущенных занятий по физической подготовке должна осуществляться в часы дежурства преподавателей по кафедре. Порядок отработки обучающимися пропущенных занятий в часы дежурства преподавателей по кафедре описан в статье. В отчёте по учебной работе, на наш взгляд, отработку пропущенных занятий следует относить к аудиторной работе. Подтверждающими документами о выполненной работе могут быть журналы учёта учебных занятий, книга учёта больных, и приказы о заступлении в служебный наряд. students of departmental universities of law enforcement agencies are required to attend the training sessions provided for in the curriculum in full, and educational institutions create favorable conditions for this. Due to the specific nature of departmental law enforcement universities, cadets are forced to miss part of their training sessions not only because of illness, but because they are legally required to serve in official attire. As a result of our research, it was found that the number of hours planned for individual consultations is not enough for students to be able to make up all the classes they missed. The use of e-learning and distance learning technologies in the process of teaching applied physical training is more a necessary measure than an effective way. The number of hours scheduled for teachers to conduct individual consultations is not sufficient for students to make up all missed classes. We believe that making up missed physical training classes should be carried out during teachers’ duty hours at the department. The procedure for students to make up missed classes during the hours of duty of teachers in the department is described in the article. In the report on educational work, in our opinion, making up missed classes should be classified as classroom work. Confirming documents about the work performed can be logs of training sessions, a book of patients, and orders for joining the service.

Проаналізовано проблему єдності педагогічної теорії і практики в системі професійної підготовки магістрів. Акцентовано увагу на спеціальності 011 Освітні педагогічні науки (освітньої-професійна програма підготовки магістрів «Освітні, педагогічні науки», яка готує здобувачів вищої освіти до роботи в науковій і освітній сферах). Розкрито досвід роботи кафедри загальної педагогіки та андрагогіки, яка є випусковою і здійснює професійну підготовку фахівців із цієї спеціальності. Виокремлено шляхи і форми забезпечення єдності теорії і практики в цілісній підготовці здобувачів вищої освіти: у межах аудиторних занять (лекційні, семінарські заняття): проведення інтерактивних, проблемних лекцій, лекцій-дискусій, лекцій-візуалізацій, семінарів-діалогів, семінарів-диспутів, семінарів-колоквіумів, семінарів-мікровикладання; у зв’язку із виробництвом (виробничі практики): виробнича педагогічна практика у вищій школі, виробнича науково-педагогічна практика у вищій школі; у межах позааудиторної, самостійної роботи: підготовка здобувачів до участі в конкурсі наукових робіт, участь у роботі студентсько-аспірантського гуртка кафедри, наукових гуртків викладачів кафедри; залучення магістрантів до участі в наукових зібраннях; опублікування статей у кафедральному часописі «Дидаскал» та ін.

Уменьшение количества практических занятий при изменении учебного плана довольно часто ставит преподавателя перед сложной задачей. В новых условиях необходимо не только проработать максимум материала при минимальном количестве контактных часов, но и успеть провести промежуточные тестирования - самостоятельные, проверочные работы для выставления более объективной итоговой оценки. В данной статье я рассматриваю свой опыт проведения промежуточного тестирования по дисциплине «Вычислительная математика» в ситуации, когда количество практических занятий сильно сокращено

Стаття стосується нещодавно впровадженої методики викла- дання іноземної мови – інтегрованого навчання за змістом та мовою (CLIL). Комплексне навчання за змістом та мовою є одним із сучас- них підходів до двомовної освіти. Останніми роками CLIL набуває все більшого значення в Європі та Україні, а також з точки зору кількості навчальних закладів, що впроваджують цю методику, та кількості відповідних досліджень, проведених у цій галузі. Термін “scaffolding” було розглянуто та проаналізовано. Важливим фактом щодо CLIL-підходу є те, що він поєднує у собі викладання мови та навчальних предметів. Студенти не просто вивчають іноземну мову, а використовують її для вивчення автентичного змісту. У статті також порушується таке важливе завдання, як процес планування заняття, який має життєво важливе значення для успішного його проведення. У CLIL є глибокі методологічні напрацювання з планування страте- гій викладання, в якому особливо приділяється увага ролі викладача в аудиторії. Заняття CLIL вимагає точної та всебічної підготовки. Проаналізовано та досліджено шість етапів ефективного планування занять за методикою CLIL. Більше того, у статті зазначається, що ці планування вимагають зміни традиційних концепцій плану- вання занять, і в цій статті автори розглядають нагальні проблеми, що стосуються CLIL в Україні. Усвідомлюючи труднощі впрова- дження CLIL на університетському рівні, автори цієї статті намага- ються дослідити шляхи можливої реалізації підходу CLIL на курсах юридичної англійської мови. Розробка відповідних планів CLIL або адаптація наявних вимагає трьох основних компетенцій: компетент- ність у володінні матеріалу рідною мовою, цільова тема та методо- логія CLIL. Якщо розглянути проблему з ширшого ракурсу, ми дій- демо висновку, що, якщо буде належним чином розроблена правова та нормативна база для впровадження CLIL в українських вищих навчальних закладах, не буде проблем для викладачів, що зацікав- лені у застосуванні теоретичної бази CLIL та наявного досвіду та реалізації величезних перспектив цього підходу в освітню систему.

у статті наведено досвід викладання фармакології для студентів, які навчаються за спеціальністю 223 «Медсестринство». Розглянуто методики проведення аудиторної та позааудиторної роботи студентів, використання яких сприятиме підвищенню ефективності підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності.

У статті обґрунтовується важливість диференційованого підходу до організації освітнього процесу на заняттях з іноземних мов. Наводяться основні теоретичні відомості щодо поняття «диференційований підхід», «внутрішня та зовнішня диференціація», «індивідуалізація». Розглядаються основні напрями і підходи індивідуального і диференційованого навчання, принципи поділу здобувачів на заняттях та під час виконання аудиторної та самостійної роботи, критерії начальних можливостей студентів.

Стаття присвячена теоретико-емпіричному дослідженню психологічних особливостей емоційності, агресивності та суб’єктивного контролю молоді в умовах невизначеності. Показано, що в психології наявні багато визначень ситуації невизначеності, її розглядають як незавершеність процесу сприйняття або пізнання у ситуаціях дефіциту, нечіткості або протиріччя інформації; нову, складну ситуацію, що має багато взаємовиключних інтерпретацій; повну відсутність інформації про способи дії у незнайомій ситуації. Серед її основних ознак виділяють інформаційні та інформаційно-особистісні. Інтерпретація та переживання ситуації невизначеності залежить від поведінки конкретної людини в реальній життєвій ситуації. Тому емпіричне дослідження динаміки індивідуально-особистісних проявів здобувачів вищої освіти, які навчаються аудиторно та дистанційно в період пандемії COVID-19, є актуальним. Виявлено, що в період тривалого дистанційного навчання у здобувачів вищої освіти рівень нервово-психічного напруження вищий, аніж у період проведення аудиторних занять. Констатовано статистично значущі відмінності між тривожністю та агресією, причому їх значення в період тривалого дистанційного навчання значно підвищується, що свідчить про зростання цих станів, оскільки строки завершення пандемії невідомі, вірус активно мутує, у засобах масової інформації новини подаються емоційно забарвлені та різні за змістом. Високий рівень особистісної тривожності в період тривалого дистанційного навчання може бути пов’язаний з відсутністю соціальної підтримки з боку оточуючих, розбіжністю потреби у позитивному ставленні до себе та реальним ставленням оточуючих або браком цього ставлення, а також із заниженою самооцінкою. Під час тривалого дистанційного навчання у респондентів зафіксовано домінуючі емоції: інтерес, радість, здивування та горе, кількісні показники радості та горя трохи вищі, аніж у процесі аудиторних занять, показники інтересу та здивування, навпаки, нижчі. Це пов’язане зі зниженням самокритичності під час дистанційної форми навчання. Крім того, особи з інтернальним локусом контролю переживають напругу важче, тому саме вони становлять групу ризику щодо негативної дії ситуації невизначеності.