Relevant bibliographies by topics / Бешиха

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses

Academic literature on the topic 'Бешиха'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Бешиха.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Бешиха"

1

Chemych, M. D., and O. S. Sayenko. "КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ БЕШИХИ." Інфекційні хвороби, no. 4 (January 30, 2019): 26–32. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9773.

Full text
Abstract:
Незважаючи на те, що бешиха є давно відомою хворобою, захворюваність залишається стабільно високою. Хвороба, як і раніше, характеризується схильністю до частих рецидивів, що призводить до тривалої непрацездатності пацієнтів. Мета роботи – встановити особливості сучасної бешихи та якості життя залежно від частоти хвороби на підставі вивчення епідеміології, клініки, ступеня ендогенної інтоксикації, рівня реактивності організму. Пацієнти і методи. Обстежено і опрацьовано медичні карти 75 хворих на бешиху. Розраховано інте­г­ративні показники ендогенної інтоксикації та імунореактивності. Для оцінки якості життя був використаний опитувальник SF-36. Групу порівняння склали 44 здорові людини. Результати. Хворі були розділені на три групи: з первинною, з повторною, з рецидивною бешихою, по 25 осіб у кожній. Серед усіх хворих переважали жінки (78,7 %). Вік становив (54,2±4,1) роки. Найбільша кількість пацієнтів госпіталізована у серпні. Ступінь тяжкості хвороби у 90,0 % обстежуваних був середнім. Серед клінічних форм переважала еритематозна (54 хворих – 72,0 %). Індекси неспецифічної реактивності та активності запалення нижчі при рецидивній бешисі (р<0,05-0,001). Показник психологічного компонента здоров’я у пацієнтів з первинною (43,8±0,7 бала) та повторною (44,6±0,9 бала) формами бешихи на 12,0 % був вищим від осіб з рецидивною формою бешихи – (38,9±1,2) балів, р<0,01. Показники фізичного компонента у пацієнтів з первинною та повторною формами бешихи перебували на одному рівні (відповідно (46,1±0,5) бала та (47,4±1,0) бала, р>0,05), найнижчим він був у пацієнтів з рецидивною формою бешихи: (42,1±1,3) бала (р<0,05). Висновки. Встановлено статистично достовірне підвищення індексів ендогенної інтоксикації та зниження індексів неспецифічної реактивності при рецидивній бешисі відносно первинної бешихи та контрольної груп. Найнижчі показники фізичного та психологічного компонентів здоров’я спостерігалися у пацієнтів з рецидивною формою бешихи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Борак, В. П. "Особливості перебігу бешихи." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 9–12. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12753.

Full text
Abstract:
Резюме. Бешиха вважається однією з найбільш неприємних та небезпечних хвороб, яка в більшості викликається бактеріальною інфекцією та проявляється у вигляді запалення шкірних покривів різної інтенсивності та симптомів ендогенної інтоксикації. Вчасне виявлення захворювання та призначення патогенетично обґрунтованого лікування є запорукою успіху в лікуванні даної патології. Мета дослідження – встановити особливості перебігу сучасної бешихи. Матеріали і методи. При дослідженні використано дані літературних джерел та опрацьовано 147 історії хвороб з архівних документів. Групи порівняння були зіставними за віком, статтю, за локалізацією запального вогнища, за кратністю захворювання, за тяжкістю перебігу захворювання, сезонністю. У роботі ми дотримувалися клінічної класифікації бешихи за В. Л. Черкасовим. Отримані дані обробляли на персональних комп’ютерах за допомогою пакета прикладних програм EXCEL-2003. Результати. Хворих поділили на три групи: з первинною, із рецидивною та повторною бешихою. Серед хворих переважали жінки. Найбільша кількість пацієнтів госпіталізована влітку та весною – 47 хворих, літом – 73, восени – 15 і взимку – 12, тобто в літньо-осінньому періоді бешихове запалення розвивається більше, ніж у три–чотири рази частіше (81,6 %), порівняно із зимово-весняним (18,3 %). За кратністю захворювання поділ такий: первинна бешиха – 101 (68,7 %) осіб, значно переважає над іншими формами, рецидивна – 30 (20,5 %) і повторна – 16 (10,8 %). Ступінь тяжкості хвороби у 58,5 % обстежуваних був середньо-тяжким. Серед клінічних форм еритематозну форму діагностовано у 49,7 % хворих, еритематозно-бульозну – у 24,5 %, еритематозно-геморагічну і бульозно-геморагічну – в 25,8 %. Висновки. Бешиха частіше спостерігалася у жінок, мала чітку літньо-осінню сезонність. Реєструється переважно первинна бешихова інфекція, еритематозна форма значно частіше за геморагічні. Перебіг середньої тяжкості превалює над легким і тяжким. Найчастіше запальний процес уражає нижні кінцівки. У клінічній картині вирізняється інтоксикаційний синдром. Ускладнення розвиваються зрідка, причому тільки локальні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Шаповал, С. Д., and Л. А. Василевська. "Клініко-патогенетичне значення показників прозапальних цитокінів у хворих на бешиху." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (April 30, 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12015.

Full text
Abstract:
Мета роботи: визначення патогенетичного та клінічного значення прозапальних цитокінів у хворих на різні форми бешихи. Матеріали і методи. Ретроспективно і проспективно проаналізовано 114 історій хвороб пацієнтів, які проходили стаціонарне лікування в центрі гнійно-септичної хірургії КНП “Міська лікарні № 3” м. Запоріжжя впродовж 2019–2020 рр. За формам захворювання хворих розподілили так: еритематозна – 24 (21,0 %), бульозна – 28 (24,6 %), флегмонозна форма – 48 (42,1 %), некротична – 14 (12,3 %). У 21 пацієнта встановлено рецидиви захворювання; з них: при еритематозній формі – 4 (16,7 %), при бульозній – 5 (17,9 %), флегмонозній – 9 (18,7 %), некротичній – 3 (21,4 %). Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено закономірності динаміки змін прозапальних цитокінів ІL-1β, IL-6 і TNF-α при різних формах бешихи. Динаміка змін вмісту цитокінів у сироватці крові у хворих на бешиху свідчить про залежність дисбалансу цих показників від тяжкості запального процесу. При деструктивних формах бешихи виявлено достовірне підвищення ІL-1β, TNF-α, IL-6 (р<0,05), у гострому періоді хвороби порівняно з еритематозною, що є одним з важливих патогенетичних механізмів у розвитку місцевого гнійного вогнища інфекції. У хворих із первинною еритематозною та деструктивними формами встановлено достовірне (р<0,05) підвищення рівнів ІL-1β, TNF-α та IL-6 порівняно з рецидивуючими формами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Lipkovska, I. V., Yu V. Kopcha, and V. S. Kopcha. "Сучасна імунотропна терапія хворих на бешиху." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 3.08 (November 5, 2015): 38–41. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.3.08.2015.78703.

Full text
Abstract:
При обстеженні 38 хворих на бешиху встановлено, що це захворювання супроводжується розвитком вторинного імунодефіциту за відносним гіперсупресорним типом. Використання у комплексній терапії таких хворих алокіну-альфа (6 підшкірних ін’єкцій препарату в дозі 1 мг через один день) сприяє не тільки скороченню клінічних проявів недуги, а й суттєвій корекції супутніх імунних порушень, а також забезпечує найбільш сприятливі віддалені результати, дозволяючи уникнути рецидивів хвороби.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Кызласов, Игорь Леонидович. "ИСТОРИЯ ОТКРЫТИЯ И ИЗУЧЕНИЯ ПЕРВОГО МАНИХЕЙСКОГО ХРАМА В СИБИРИ. Часть 1." Kazakhstan Archeology, no. 3 (September 27, 2021): 9–25. http://dx.doi.org/10.52967/akz2021.3.13.9.25.

Full text
Abstract:
В этом номере публикуется первая часть статьи, продолжение – в следующем выпуске. 50 лет назад в Хакасии Л.Р. Кызласовым был найден и археологически изучен первый манихейский храм, положивший начало многолетним раскопкам подобных культовых сооружений. Ученик С.В. Киселёва, он в 1945–1949 гг. получил, казалось бы, классическое кочевниковедческое образование, направленное на изучение курганов: экспедиции в Хакасии, Туве, Казахстане, дипломная работа «Алтай в V–X вв.». Однако участие в раскопках гуннского дворца под Абаканом в 1946 г. побудило студента изучить публикации послевоенных раскопок монументальных зданий в Пенджикенте и Кармир-блуре. Самостоятельно полученные книжные знания позволили Кызласову, единственный раз работавшему в Средней Азии, в 1953–1954 гг. впервые в нашей науке отыскать и раскопать на городище Ак-Бешим буддийский храм и несторианскую церковь. Методика работ также была новой – соединяла опыт изучения курганов и сырцовых зданий. С тех пор исследователь многие годы находил и копал крепости и города древних уйгуров, хакасов, монголов на Верхнем и Среднем Енисее. Именно он в исхоженной археологами Хакасии распознал в оплывших буграх отдельный манихейский храм и крупный храмово-монастырский центр. Оба комплекса раскопаны им способом, выработанном в Ак-Бешиме. Тогда и поныне манихейские храмы остаются неизвестными археологам.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Щербакова, Н. С. "ВИКОРИСТАННЯ ІМУНОСТИМУЛЯТОРІВ ЗА ВАКЦИНАЦІЇ СВИНЕЙ ВІД БЕШИХИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2012): 99–100. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.25.

Full text
Abstract:
Деякі вакцини не викликають при застосуванніналежної імунної відповіді. Це пов’язано з рівнемрезистентності організму, який змінюється неза-лежно від багатьох факторів, у тому числі й відвіку тварин, годівлі, умов утримання, дії на орга-нізм хімічних, фізичних, біологічних та інших чин-ників. Для підвищення імунної відповіді організмута корекції імунного стану організму тварин ви-користовують біогенні стимулятори. Біогенністимулятори змінюють обмінні й енерґетичніпроцеси в організмі, активізуючи ферменти. Про-ведені дослідження щодо можливості викорис-тання біогенних стимуляторів при щепленні сви-ней від бешихи інактивованими вакцинами. Вста-новлено, що застосування даних препаратів завакцинації тварин підвищує еритропоез, кількістьВ- і Т-лімфоцитів, а також активує фаґоцитарнуактивність. Some vaccines do not cause when applying the proper immuneresponse. It depends on the level of resistance which can changefrom many things, including the age of the animals, feedingconditions, effect of chemical, physical, biological and otherfactors on the body as well. To enhance the immune response ofthe body and to correct immune status of the animals, biogenicstimulators are applied. Biogenic stimulators modify metabolicand energetic processes in the body and promote enzymes.The studies on the potential using of biogenic stimulators forvaccination of pigs against Swine erysipelas by means ofinactivated vaccines were done. It was ascertained that theapplication of these drugs in the vaccination of animalsenhances erythropoiesis, the number of B-and T-lymphocytesand furthermore promotes phagocytic activity.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Tarasov, O. A., N. V. Hudz, and S. M. Tereschenko. "The study of the antimicrobial susceptibility of the swine erysipelas causative agent strains and isolates to antibiotics." Bulletin "Veterinary biotechnology" 37 (2020): 92–100. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech37-09.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Perotskaya, L. V. "Фазові етапи та структура кіл епізоотичної циркуляції збудника бешихи в умовах степової зони північного Причорномор'я." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 73 (January 10, 2017): 140–44. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7329.

Full text
Abstract:
Erysipelas agent of swine is a typical bacterial agent of sapronosis nature which has successfully formed and steadily supports polyhostal antropurgic epicenters of mixed (naturally – synantropic) and farming type. Taking into consideration significant differences in the genesis, ethiology and structure of all these epicentres, realities of their arrangement, activity and specificity of functioning permanently come into contradiction concerning commonly known principles and regularity which are characteristic to most naturally epicentric zoonoses. The aim of our researches was to determine primary ecologically epizootic reasons that provide phase and stage changes of erysipelas local epicenters of activity (of antropurgic type). The main materials for analytical general conclusions that have been carried out were accumulated during the research of erysipelas epicenters of different ecotypes in 2009–2015. All factual data were subjected to standard statistical analysis with the help of software programme methods of «Statistica» block in the «Exel-2012» system. The generalized analysis results of density dynamics data of field rodents (without their species detailization) and the results of their bacteriological control deny the existence of the direct dependence in the system «rodents’ number – infection activity» showing more complicated (multifactorial) essence of natural regularity of spontaneous epizootic process of this infection. The enzooticity of intrazonal territories of flooded areas and river overflow lands where natural circles of erysipelas circulation is supported by the unified complex of natural ground conditions and narrow hostile reservoir – community of warm blooded hosts with ecologically, statially and etologically similar characteristics has been established. It has been found out that the main hosts field strains E.insidiosa can be considered to be a grey field mouse (without taxonomic detailization) and exantropic domestic mice. The largest amount of agent occurrences took place in autumn at a time when the number of the population is the highest (with the high level of the young). In spring the amounts of rodents’ population increase and the isolation amounts of the cultures E.insidiosa from them are noticeably less which is perhaps stipulated by the death of the ultimate mass of carriers in the winter period.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Pinchuk, N. G. "Current global approach to quality control swine erysipelas vaccines by “potency”." Bulletin "Veterinary biotechnology" 30 (2017): 195–206. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech30-25.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Pinchuk, N. G., A. N. Golovko, and T. A. Garkavenko. "Analysis of the epizootic situation of the swine erysipelas on the territory of Ukraine for 2006–2017." Bulletin "Veterinary biotechnology" 34 (2019): 108–18. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech34-13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Бешиха"

1

Ільїна, Ніна Іванівна, Нина Ивановна Ильина, Nina Ivanivna Ilina, Микола Дмитрович Чемич, Николай Дмитриевич Чемич, Mykola Dmytrovych Chemych, Вікторія Валеріївна Ільїна, Виктория Валерьевна Ильина, and Viktoriia Valeriivna Ilina. "Бешиха: сучасний погляд на проблему." Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3753.

Full text
Abstract:
Мета дослідження - вивчити епідеміологічні особливості, клінічні та лабораторні показники при бешисі для визначення прогностичних критеріїв ризику розвитку ускладнень і рецидивів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3753
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Саєнко, О. С. "Рецидивуюча бешиха: клініко-епідеміологічні особливості." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64253.

Full text
Abstract:
Актуальність. Сучасні проблеми бешихи обумовлені значною захворюваністю, чітко вираженою тенденцією до розвитку рецидивів недуги, розвитком ускладнень. За частотою реєстрації бешиха займає четверте місце серед інфекційних хвороб. За офіційними даними Державного управління статистики, захворюваність на бешиху серед населення України складає 43,0 на 100 тис. чоловік. За відсутності ефективних методів первинної імунопрофілактики стрептококових захворювань, зниження захворюваності на бешиху можливе тільки за рахунок зменшення частоти її рецидивів
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Шандиба, І. О. "Рецидивна бешиха: клінічні та епідеміологічні особливості." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48001.

Full text
Abstract:
Рецидивна форма бешихи має важливе значення в етіології слоновості, яка у більшості випадків призводить до інвалідизації хворих. Лікувальні заходи в умовах стаціонару не зменшують частоту рецидивів. Актуальним є диспансерне спостереження пацієнтів з факторами ризику рецидивів даного захворювання та розробка методів вторинної профілактики. Для проведення адекватних лікувальних та реабілітаційних заходів необхідне своєчасне прогнозування рецидивів бешихи, що є важливою проблемою як з медичної, так і з соціально-економічної точки зору. Вирішення даної проблеми неможливе без дослідження клінічного перебігу, гендерних особливостей, наявності супутньої патології, ускладнень захворювання, проведеного лікування та виконання рекомендацій у осіб групи ризику щодо розвитку рецидиву та хворих на рецидивну форму бешихи. Мета роботи – вивчити клініко-епідеміологічні особливості перебігу рецидивної бешихи на сучасному етапі. Провести аналіз вікової структури, клінічних форм, супутньої патології та ускладнень захворювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ільїна, Ніна Іванівна, Нина Ивановна Ильина, Nina Ivanivna Ilina, and О. В. Охрименко. "Клінічні особливості рецидивної бешихи." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35906.

Full text
Abstract:
Бешиха – поширена інфекційна хвороба стрептококової етіології, що має схильність до частих рецидивів. Ця особливість зумовлена здатністю збудника утворювати L-форми стрептокока. Клінічний перебіг рецидивної бешихи незалежно від терміну розвитку рецидиву має відмінності від первинної форми. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35906
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ільїна, Ніна Іванівна, Нина Ивановна Ильина, and Nina Ivanivna Ilina. "Сучасне лікування бешихи." Thesis, Вид-во СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6094.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ільїна, Ніна Іванівна, Нина Ивановна Ильина, Nina Ivanivna Ilina, Вікторія Валеріївна Ільїна, Виктория Валерьевна Ильина, and Viktoriia Valeriivna Ilina. "Сучасний перебіг бешихи." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37859.

Full text
Abstract:
Проблема мінливості інфекційних хвороб – одна із важливих в інфектології. Це закономірний процес, що виникає при взаємодії організму хворого і зовнішнього середовища, пов’язаний з широким застосуванням антибіотиків, зміною властивостей збудника, зсувами в імунній системі організму людини під впливом природних і соціальних факторів. Ці зміни не обійшли і бешиху. Протягом багатьох років її вважали тяжкою епідемічною хворобою з небезпечними ускладненями і високою летальністю. В наш час існуючі уявлення про хворобу суттєво змінилися. Бешиха стала спорадичною малоконтагіозною ендогенною хворобою. Еволюція відбулась і в клінічному перебігу. У середині 70-80 років минулого століття домінували геморагічні форми бешихи, збільшилась частота захворювань з тривалою гарячкою, повільною репарацією у вогнищі запалення. Однак з початку третього тисячоліття відмічається тенденція до зменшення геморагічних форм та збільшення числа первинних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Капустян, Н. О. "Антибіотикотерапія бешихи на фоні супутньої патології." Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28434.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шандиба, І. О. "Рецидивна бешиха: клінічні та епідеміологічні особливості перебігу. Проблеми профілактики." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45689.

Full text
Abstract:
Рецидивна форма бешихи є важливою проблемою як з медичної так і соціально-економічної точки зору. Актуальним є диспансерне спостереження пацієнтів з факторами ризику рецидивів та розробка методів вторинної профілактики. Вирішення даних проблем неможливе без дослідження клінічного перебігу, гендерних особливостей, наявності супутньої патології, ускладнень захворювання, профілактичних заходів у осіб групи ризику щодо виникнення рецидивів та хворих на рецидивну форму бешихи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Ільїна, Ніна Іванівна, Нина Ивановна Ильина, Nina Ivanivna Ilina, and І. О. Шандиба. "Гендерні особливості перебігу сучасної бешихи." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41804.

Full text
Abstract:
В останні роки значна поширеність бешихи та її схильність до рецидивного перебігу знову привертають увагу дослідників та практичних лікарів. Частіше на дану патологію хворіють жінки. Однією з причин поширеності бешихи серед жінок є більш розповсюджена супутня соматична патологія (метаболічний синдром, тощо). Стать є одним з найважливіших факторів, який впливає на імунну реактивність організму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Ільїна, Ніна Іванівна, Нина Ивановна Ильина, and Nina Ivanivna Ilina. "Застосування імунокоректорів у лікуванні бешихи." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5088.

Full text
Abstract:
В наш час зниження захворюваності на бешиху можливе тільки за рахунок зменшення частоти її рецидивів. Для рецидивуючої бешихи характерно зниження клітинного і гуморального імунітету. Зниження клітинного імунітету відбувається за рахунок зниження рівня Т-хелперів зі збереженням нормального рівня Т-супресорів. Формування імунодефіцитного стану супроводжується порушенням продукції тимічних гормонів і, відповідно, розладом всієї системи каскадної регуляції імунітету. У зв’язку з цим використання препаратів, що містять екстракти тканини тимусу або тимічні гормони, базується на принципі замісної терапії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5088
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Бешиха' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography