To see the other types of publications on this topic, follow the link: Бешиха.
Journal articles on the topic 'Бешиха'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 21 journal articles for your research on the topic 'Бешиха.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Chemych, M. D., and O. S. Sayenko. "КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ БЕШИХИ." Інфекційні хвороби, no. 4 (January 30, 2019): 26–32. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9773.
Full textAbstract:
Незважаючи на те, що бешиха є давно відомою хворобою, захворюваність залишається стабільно високою. Хвороба, як і раніше, характеризується схильністю до частих рецидивів, що призводить до тривалої непрацездатності пацієнтів.
Мета роботи – встановити особливості сучасної бешихи та якості життя залежно від частоти хвороби на підставі вивчення епідеміології, клініки, ступеня ендогенної інтоксикації, рівня реактивності організму.
Пацієнти і методи. Обстежено і опрацьовано медичні карти 75 хворих на бешиху. Розраховано інтегративні показники ендогенної інтоксикації та імунореактивності. Для оцінки якості життя був використаний опитувальник SF-36. Групу порівняння склали 44 здорові людини.
Результати. Хворі були розділені на три групи: з первинною, з повторною, з рецидивною бешихою, по 25 осіб у кожній. Серед усіх хворих переважали жінки (78,7 %). Вік становив (54,2±4,1) роки. Найбільша кількість пацієнтів госпіталізована у серпні. Ступінь тяжкості хвороби у 90,0 % обстежуваних був середнім. Серед клінічних форм переважала еритематозна (54 хворих – 72,0 %). Індекси неспецифічної реактивності та активності запалення нижчі при рецидивній бешисі (р<0,05-0,001). Показник психологічного компонента здоров’я у пацієнтів з первинною (43,8±0,7 бала) та повторною (44,6±0,9 бала) формами бешихи на 12,0 % був вищим від осіб з рецидивною формою бешихи – (38,9±1,2) балів, р<0,01. Показники фізичного компонента у пацієнтів з первинною та повторною формами бешихи перебували на одному рівні (відповідно (46,1±0,5) бала та (47,4±1,0) бала, р>0,05), найнижчим він був у пацієнтів з рецидивною формою бешихи: (42,1±1,3) бала (р<0,05).
Висновки. Встановлено статистично достовірне підвищення індексів ендогенної інтоксикації та зниження індексів неспецифічної реактивності при рецидивній бешисі відносно первинної бешихи та контрольної груп. Найнижчі показники фізичного та психологічного компонентів здоров’я спостерігалися у пацієнтів з рецидивною формою бешихи.
2
Борак, В. П. "Особливості перебігу бешихи." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 9–12. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12753.
Full textAbstract:
Резюме. Бешиха вважається однією з найбільш неприємних та небезпечних хвороб, яка в більшості викликається бактеріальною інфекцією та проявляється у вигляді запалення шкірних покривів різної інтенсивності та симптомів ендогенної інтоксикації. Вчасне виявлення захворювання та призначення патогенетично обґрунтованого лікування є запорукою успіху в лікуванні даної патології.
Мета дослідження – встановити особливості перебігу сучасної бешихи.
Матеріали і методи. При дослідженні використано дані літературних джерел та опрацьовано 147 історії хвороб з архівних документів. Групи порівняння були зіставними за віком, статтю, за локалізацією запального вогнища, за кратністю захворювання, за тяжкістю перебігу захворювання, сезонністю. У роботі ми дотримувалися клінічної класифікації бешихи за В. Л. Черкасовим. Отримані дані обробляли на персональних комп’ютерах за допомогою пакета прикладних програм EXCEL-2003.
Результати. Хворих поділили на три групи: з первинною, із рецидивною та повторною бешихою. Серед хворих переважали жінки. Найбільша кількість пацієнтів госпіталізована влітку та весною – 47 хворих, літом – 73, восени – 15 і взимку – 12, тобто в літньо-осінньому періоді бешихове запалення розвивається більше, ніж у три–чотири рази частіше (81,6 %), порівняно із зимово-весняним (18,3 %). За кратністю захворювання поділ такий: первинна бешиха – 101 (68,7 %) осіб, значно переважає над іншими формами, рецидивна – 30 (20,5 %) і повторна – 16 (10,8 %). Ступінь тяжкості хвороби у 58,5 % обстежуваних був середньо-тяжким. Серед клінічних форм еритематозну форму діагностовано у 49,7 % хворих, еритематозно-бульозну – у 24,5 %, еритематозно-геморагічну і бульозно-геморагічну – в 25,8 %.
Висновки. Бешиха частіше спостерігалася у жінок, мала чітку літньо-осінню сезонність. Реєструється переважно первинна бешихова інфекція, еритематозна форма значно частіше за геморагічні. Перебіг середньої тяжкості превалює над легким і тяжким. Найчастіше запальний процес уражає нижні кінцівки. У клінічній картині вирізняється інтоксикаційний синдром. Ускладнення розвиваються зрідка, причому тільки локальні.
3
Шаповал, С. Д., and Л. А. Василевська. "Клініко-патогенетичне значення показників прозапальних цитокінів у хворих на бешиху." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (April 30, 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12015.
Full textAbstract:
Мета роботи: визначення патогенетичного та клінічного значення прозапальних цитокінів у хворих на різні форми бешихи.
Матеріали і методи. Ретроспективно і проспективно проаналізовано 114 історій хвороб пацієнтів, які проходили стаціонарне лікування в центрі гнійно-септичної хірургії КНП “Міська лікарні № 3” м. Запоріжжя впродовж 2019–2020 рр.
За формам захворювання хворих розподілили так: еритематозна – 24 (21,0 %), бульозна – 28 (24,6 %), флегмонозна форма – 48 (42,1 %), некротична – 14 (12,3 %). У 21 пацієнта встановлено рецидиви захворювання; з них: при еритематозній формі – 4 (16,7 %), при бульозній – 5 (17,9 %), флегмонозній – 9 (18,7 %), некротичній – 3 (21,4 %).
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено закономірності динаміки змін прозапальних цитокінів ІL-1β, IL-6 і TNF-α при різних формах бешихи. Динаміка змін вмісту цитокінів у сироватці крові у хворих на бешиху свідчить про залежність дисбалансу цих показників від тяжкості запального процесу.
При деструктивних формах бешихи виявлено достовірне підвищення ІL-1β, TNF-α, IL-6 (р<0,05), у гострому періоді хвороби порівняно з еритематозною, що є одним з важливих патогенетичних механізмів у розвитку місцевого гнійного вогнища інфекції. У хворих із первинною еритематозною та деструктивними формами встановлено достовірне (р<0,05) підвищення рівнів ІL-1β, TNF-α та IL-6 порівняно з рецидивуючими формами.
4
Lipkovska, I. V., Yu V. Kopcha, and V. S. Kopcha. "Сучасна імунотропна терапія хворих на бешиху." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 3.08 (November 5, 2015): 38–41. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.3.08.2015.78703.
Full textAbstract:
При обстеженні 38 хворих на бешиху встановлено, що це захворювання супроводжується розвитком вторинного імунодефіциту за відносним гіперсупресорним типом. Використання у комплексній терапії таких хворих алокіну-альфа (6 підшкірних ін’єкцій препарату в дозі 1 мг через один день) сприяє не тільки скороченню клінічних проявів недуги, а й суттєвій корекції супутніх імунних порушень, а також забезпечує найбільш сприятливі віддалені результати, дозволяючи уникнути рецидивів хвороби.
5
Кызласов, Игорь Леонидович. "ИСТОРИЯ ОТКРЫТИЯ И ИЗУЧЕНИЯ ПЕРВОГО МАНИХЕЙСКОГО ХРАМА В СИБИРИ. Часть 1." Kazakhstan Archeology, no. 3 (September 27, 2021): 9–25. http://dx.doi.org/10.52967/akz2021.3.13.9.25.
Full textAbstract:
В этом номере публикуется первая часть статьи, продолжение – в следующем выпуске. 50 лет назад в Хакасии Л.Р. Кызласовым был найден и археологически изучен первый манихейский храм, положивший начало многолетним раскопкам подобных культовых сооружений. Ученик С.В. Киселёва, он в 1945–1949 гг. получил, казалось бы, классическое кочевниковедческое образование, направленное на изучение курганов: экспедиции в Хакасии, Туве, Казахстане, дипломная работа «Алтай в V–X вв.». Однако участие в раскопках гуннского дворца под Абаканом в 1946 г. побудило студента изучить публикации послевоенных раскопок монументальных зданий в Пенджикенте и Кармир-блуре. Самостоятельно полученные книжные знания позволили Кызласову, единственный раз работавшему в Средней Азии, в 1953–1954 гг. впервые в нашей науке отыскать и раскопать на городище Ак-Бешим буддийский храм и несторианскую церковь. Методика работ также была новой – соединяла опыт изучения курганов и сырцовых зданий. С тех пор исследователь многие годы находил и копал крепости и города древних уйгуров, хакасов, монголов на Верхнем и Среднем Енисее. Именно он в исхоженной археологами Хакасии распознал в оплывших буграх отдельный манихейский храм и крупный храмово-монастырский центр. Оба комплекса раскопаны им способом, выработанном в Ак-Бешиме. Тогда и поныне манихейские храмы остаются неизвестными археологам.
6
Щербакова, Н. С. "ВИКОРИСТАННЯ ІМУНОСТИМУЛЯТОРІВ ЗА ВАКЦИНАЦІЇ СВИНЕЙ ВІД БЕШИХИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2012): 99–100. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.25.
Full textAbstract:
Деякі вакцини не викликають при застосуванніналежної імунної відповіді. Це пов’язано з рівнемрезистентності організму, який змінюється неза-лежно від багатьох факторів, у тому числі й відвіку тварин, годівлі, умов утримання, дії на орга-нізм хімічних, фізичних, біологічних та інших чин-ників. Для підвищення імунної відповіді організмута корекції імунного стану організму тварин ви-користовують біогенні стимулятори. Біогенністимулятори змінюють обмінні й енерґетичніпроцеси в організмі, активізуючи ферменти. Про-ведені дослідження щодо можливості викорис-тання біогенних стимуляторів при щепленні сви-ней від бешихи інактивованими вакцинами. Вста-новлено, що застосування даних препаратів завакцинації тварин підвищує еритропоез, кількістьВ- і Т-лімфоцитів, а також активує фаґоцитарнуактивність.
Some vaccines do not cause when applying the proper immuneresponse. It depends on the level of resistance which can changefrom many things, including the age of the animals, feedingconditions, effect of chemical, physical, biological and otherfactors on the body as well. To enhance the immune response ofthe body and to correct immune status of the animals, biogenicstimulators are applied. Biogenic stimulators modify metabolicand energetic processes in the body and promote enzymes.The studies on the potential using of biogenic stimulators forvaccination of pigs against Swine erysipelas by means ofinactivated vaccines were done. It was ascertained that theapplication of these drugs in the vaccination of animalsenhances erythropoiesis, the number of B-and T-lymphocytesand furthermore promotes phagocytic activity.
7
Tarasov, O. A., N. V. Hudz, and S. M. Tereschenko. "The study of the antimicrobial susceptibility of the swine erysipelas causative agent strains and isolates to antibiotics." Bulletin "Veterinary biotechnology" 37 (2020): 92–100. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech37-09.
Full text
8
Perotskaya, L. V. "Фазові етапи та структура кіл епізоотичної циркуляції збудника бешихи в умовах степової зони північного Причорномор'я." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 73 (January 10, 2017): 140–44. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7329.
Full textAbstract:
Erysipelas agent of swine is a typical bacterial agent of sapronosis nature which has successfully formed and steadily supports polyhostal antropurgic epicenters of mixed (naturally – synantropic) and farming type. Taking into consideration significant differences in the genesis, ethiology and structure of all these epicentres, realities of their arrangement, activity and specificity of functioning permanently come into contradiction concerning commonly known principles and regularity which are characteristic to most naturally epicentric zoonoses. The aim of our researches was to determine primary ecologically epizootic reasons that provide phase and stage changes of erysipelas local epicenters of activity (of antropurgic type). The main materials for analytical general conclusions that have been carried out were accumulated during the research of erysipelas epicenters of different ecotypes in 2009–2015. All factual data were subjected to standard statistical analysis with the help of software programme methods of «Statistica» block in the «Exel-2012» system. The generalized analysis results of density dynamics data of field rodents (without their species detailization) and the results of their bacteriological control deny the existence of the direct dependence in the system «rodents’ number – infection activity» showing more complicated (multifactorial) essence of natural regularity of spontaneous epizootic process of this infection. The enzooticity of intrazonal territories of flooded areas and river overflow lands where natural circles of erysipelas circulation is supported by the unified complex of natural ground conditions and narrow hostile reservoir – community of warm blooded hosts with ecologically, statially and etologically similar characteristics has been established. It has been found out that the main hosts field strains E.insidiosa can be considered to be a grey field mouse (without taxonomic detailization) and exantropic domestic mice. The largest amount of agent occurrences took place in autumn at a time when the number of the population is the highest (with the high level of the young). In spring the amounts of rodents’ population increase and the isolation amounts of the cultures E.insidiosa from them are noticeably less which is perhaps stipulated by the death of the ultimate mass of carriers in the winter period.
9
Pinchuk, N. G. "Current global approach to quality control swine erysipelas vaccines by “potency”." Bulletin "Veterinary biotechnology" 30 (2017): 195–206. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech30-25.
Full text
10
Pinchuk, N. G., A. N. Golovko, and T. A. Garkavenko. "Analysis of the epizootic situation of the swine erysipelas on the territory of Ukraine for 2006–2017." Bulletin "Veterinary biotechnology" 34 (2019): 108–18. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech34-13.
Full text
11
Рафиқова, Дилафруз, and Мукаддас Каримова. "Ўзбекистон Республикаси олий педагогик таълимидаги модернизацион жараёнларининг меъёрий-ҳуқуқий таъминоти." Общество и инновации 2, no. 8/S (September 15, 2021): 214–26. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss8/s-pp214-226.
Full textAbstract:
Ушбу мақолада олий педагогик таълимни модернизациялаш, меъёрий-ҳуқуқий таъминот, талабаларнинг амалий касбий тайёргарлигининг меъёрий-ҳуқуқий таъминоти, Ўзбекистон Республикасини ривожлантиришнинг бешта устувор йўналиши бўйича Ҳаракатлар стратегиясининг мазмун-моҳияти, Ўзбекистон Республикаси Конституцияси, “Таълим тўғрисида”ги янги қонун, 2030 йилгача Ўзбекистонни ижтимоий-иқтисодий ривожлантириш концепцияси, педагогик таълимни модернизациялаш баён этилган.
12
Mikheeva (Kitaeva), Anna A. "THE CHRISTIAN CHURCH AT THE AK-BESHIM SETTLEMENT (SITE IV): NEW ARCHIVE DATA AND THEIR INTERPRETATION." Journal of historical philological and cultural studies 3, no. 65 (September 30, 2019): 246–66. http://dx.doi.org/10.18503/1992-0431-2019-3-65-246-266.
Full text
13
Жумағулов, Алишер. "Инвестиция фондлари фаолиятини тартибга солувчи Европа Иттифоқи директивалари таҳлили." Общество и инновации 2, no. 10/S (November 26, 2021): 191–201. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss10/s-pp191-201.
Full textAbstract:
Ушбу мақолада Европа Иттифоқи ҳудудида ташкил этиладиган ва фаолият олиб борадиган инвестиция фондларига оид иттифоққа аъзо мамлакатлар қонунчилигини бирхиллаштириш мақсадида қабул қилинган энг муҳим директиваларнинг мазмуни таҳлил этилади. Европа Иттифоқи директивалари мазкур ҳудудда ташкил этилган инвестиция фондларининг бир хил ривожланишига шароит яратади. Шунингдек, аъзо мамлакатларга ўз миллий қонунчилигини директиваларга мослаштириш тавсия этилади. Мақоланинг биринчи қисмида Европа Иттифоқи директиваларини қабул қилиш зарурати, инвестиция фондлари учун ягона Европа паспорти бериш масалалари таҳлил этилади. Мақоланинг иккинчи қисмида Европа Иттифоқи директиваларини ўз миллий қонунчилигига ,дастлабкилардан бўлиб, имплементация қилган Люксембург тажрибаси ва унинг ютуқлари таҳлил этилади. Мақоланинг учинчи қисмида юридик шахс сифатида ташкил этиладиган инвестиция фондлари учун энг қулай ташкилий-ҳуқуқий шакл – акциядорлик жамиятининг махсус тури бўлган CIKAVлар ўрганилади. Мақоланинг тўртинчи қисмида Европа Иттифоқининг инвестиция фондлари фаолиятини тартибга солувчи бешта муҳим директиваларининг мазмуни таҳлил этилиб, миллий қонунчилик нормалари билан қиёсий таҳлил қилинади. Мақоланинг хулоса қисмида инвестиция фондларини ташкил этиш ва уларнинг фаолиятини ҳуқуқий тартибга солиш бўйича Европа Иттифоқи тажрибаси юзасидан миллий қонунчиликни такомиллаштириш бўйича таклиф ва тавсиялар ишлаб чиқилди.
14
Кызласов, Игорь Леонидович. "История открытия и изучения первого манихейского храма в Сибири. Часть 2." Археология Казахстана, no. 4 (December 27, 2021): 64–91. http://dx.doi.org/10.52967/akz2021.4.14.64.91.
Full textAbstract:
Данная статья – продолжение первой части, опубликованной в предыдущем номере журнала. Полевой опыт, полученный при раскопках культовых зданий на городище Ак-Бешим в Кыргызстане в 1953–1954 гг., был перенесен Л.Р. Кызласовым в Южную Сибирь и успешно применен в 1971–1981 гг. Был обнаружен и изучен первый манихейский храм в котловине Соргá (Хакасия), а затем и целая серия подобных сакральных построек в низовьях р. Уйбат, которая уже с 1974 г. раскапывалась в течение 8-ми полевых сезонов. Проведение крупномасштабных, длительных раскопочных работ во втором обнаруженном храмово-монастырском центре, обработка их результатов и постоянный сравнительный и обобщающий анализ всех материалов, полученных полевыми исследованиями, с годами привели к точному религиозному определению всех 12-ти изученных храмов и святилищ. Определяющими оказались идущие из древности взгляды, проявившиеся в храмовом зодчестве, – почитание 7 небесных светил привело к выработке и канонизации архитектурно-планиграфического символизма культовых сооружений. Они отличались по форме для каждого из этих небесных тел и сакрально значимых космических явлений. Перечень геометрического многообразия планировок манихейских храмов, содержащийся в сочинении ал-Масуди (Х в.), удалось подтвердить и дополнить свидетельствами аш-Шахристани (XII в.) и ад-Димешки (XIV в.). Эти данные позволили Л.Р. Кызласову во всех основных деталях понять встреченное им при раскопках ранее невиданное разнообразие устройства храмовых зданий и святилищ обоих культовых центров Хакасии. Тогда и поныне манихейские храмы были и остаются неизвестными археологам – наука о древностях раскрыла совершенно новую страницу не только в сибиреведении, но и в тюркологическом востоковедении в целом.
15
Пінчук, Н. Г. "Патогенність та вірулентність ізолятів Erysipelothrix Rhusiopathiaе." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 27, 2018): 141–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.02.23.
Full textAbstract:
Erysipelothrix rhusiopathiae неоднорідний за здатністю до утворення токсинів, ферментів та інших факторів патогенності. У даній статті нами було охарактеризовано 54 польові ізоляти Erysipelothrix rhusio-pathiae, виділені з різних регіонів України, від різних видів тварин і встановлено, що 52 % ізолятів належить до середньо вірулентних; найменший відсоток (13 %) становлять високо вірулентні і 35 % – слабо вірулентні ізоляти. Необхідно зазначити, що високо вірулентні ізоляти були виділені від загиблих свиней Південного-Східного регіону України (Автономна республіка Крим із м. Севастополь, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області). Отримані результати досліджень стали підставою для відбору 7 високо вірулентних ізолятів Erysipelothrix rhusiopathiae, які можуть бути використані як контрольні при контролюванні якості вакцин живих та інактивованих проти бешихи свиней на лабораторних білих мишах.
Erysipelothrix rhusiopathiae is heterogeneous in the ability to form toxins, enzymes and other pathogenicity factors. Despite the fact that the pathogens of pigs’ erysipelas belong to the number of microorganisms that are easy to isolate and identify, without using complex diagnostic tools and techniques, the issue of the pathogenicity of Erysipelothrix rhusiopathiae and the presence of pathogenic factors involved in the mechanisms of the onset and development of pathological processes remains.
The material for the study was 47 isolates of Erysipelothrix rhusiopathiae, isolated from pigs with a septic form of the disease, in chronic and atypical course of the disease, and from clinically healthy pigs; 2 isolates are isolated from poultry (laying hens); 3 – from turkeys; 2 – pigeons.
In this article we have studied and characterized 54 field Erysipelothrix rhusiopathiae isolates isolated from different regions of Ukraine from different species of animals and found that 52 % of isolates belong to medium virulent; the smallest percentage (13 %) is highly virulent and 35 %, respectively, weakly virulent isolates.
As a result of the studies, it was found that 7 isolates belonging to the group of highly virulent cultures Erysipelothrix rhusiopathiae (6 isolated from pathological material of dead pigs and 1 – from turkeys; Log LD50 was 1.7–2.2). A slightly lower virulence was found in 24 cultures of Erysipelothrix rhusiopathiae isolated from the pathological material of dead pigs and 2 from turkeys, 1 from chickens, 1 – from the pigeon; Log LD50 was 2.93–4.05. 17 isolates of Erysipelothrix rhusiopathiae isolated from pigs, 1 from laying hens and 1 from the pigeon were classified as weakly virulent (Log LD50> 6.0). It should be noted that highly virulent isolates were isolated from the dead pigs of the South-East region of Ukraine (Autonomous Republic of Crimea from Sevastopol, Dnipropetrovsk, Zaporizhzhia, Kirovograd, Mykolayiv, Odesa and Kherson regions).
The obtained results of the research became the basis for selection of 7 highly virulent isolates of Erysipelothrix rhusiopathiae, which can be used as controls for controlling the quality of vaccines live and inactivated against white skinned pigs in laboratory white mice.
16
Kopcha, Yu V. "ВИПАДОК ПАРАНЕОПЛАСТИЧНОЇ БЕШИХИ." Інфекційні хвороби, no. 2 (August 2, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2017.2.8002.
Full textAbstract:
Мета роботи – привернути увагу лікарів до можливості розвитку особливої форми бешихи, що супроводжує онкопатологію, – паранеопластичної.Висновки. Онкопатологія здатна суттєво модифікувати клініку бешихи, зокрема призводити до зростання ступеня інтоксикації, площі ураження і навіть стати причиною «нетипової» локалізації запалення. Це підтверджує доцільність виділення особливої клінічної форми бешихи – паранеопластичної. Цінну інформацію для діагностики цієї хвороби надає термографічне дослідження. Зміни на термограмі зберігаються значно довше, ніж відповідні клінічні прояви, що дає можливість виявити формування хронічної форми і прогнозувати рецидиви.
17
Ніколов, В. В. "СУЧАСНА КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БЕШИХИ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ." Інфекційні хвороби, no. 2 (September 3, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2015.2.4894.
Full textAbstract:
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 27.0pt; line-height: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: UK;">Представлено дані власних клінічних спостережень і вивчення історій хвороб пацієнтів з бешихою, які в 2009-2014 рр. перебували на лікуванні в Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги.</span></em></p>
18
Халилова, Л. Н. "ВЛИЯНИЕ МИНЕРАЛЬНЫХ УДОБРЕНИЙ НА УРОЖАЙ И КАЧЕСТВО ЗЕРНА НОВЫХ СОРТОВ ПШЕНИЦЫ ПРИ ОРОШЕНИИ." Актуальные проблемы современной науки, no. 3(100) (August 2, 2018). http://dx.doi.org/10.25633/apsn.2018.03.02.
Full textAbstract:
Статья посвящена одним из актуальных проблем в зерноводстве, увеличение производство и повышению качество зерна пшеницы на поливных землях. Данная проблема имеет очень важное теоретическое и практическое значение в зерновом хозяйстве. В статье представлены результаты исследований, в которых определены оптимальной нормы минеральных удобрений N180P90K60 кг/га для новых сортов озимой пшеницы Жасмина, Яксарт и сорта двуручек Хазирати Бешир при орошении. Среди изученных новых сортов пшеницы наиболее высокой урожайностью с хорошим качеством зерна и отзывчивостью на высокие нормы минеральных удобрений обладают сорта озимой пшеницы Жасмина, Яксарт.
19
Халилова, Л. Н., and З. Р. Яркулова. "THE FORMATION OF THE ABOVEGROUND MASS AND THE ROOT SYSTEM OF WHEAT VARIETIES, DEPENDING OF THE TIMING OF SOWING IN IRRIGATION." Актуальные проблемы современной науки, no. 6(115) (December 4, 2020). http://dx.doi.org/10.25633/apsn.2020.06.01.
Full textAbstract:
В статье приводится особенности формирования надземной массы и корневой системы и озимой и яровой (двуручек) сортов пшеницы в зависимости от сроков посева в условиях полива. Установлено, по мере развития растений от кущения до восковой спелости зерна, надземная и корневая масса пшеницы при всех сроках посева увеличивается, корнеобеспеченность растений уменьшается. Наблюдается закономерное уменьшение надземной массы, массы корней и корне обеспеченности растений от оптимального срока к позднему. Большая надземная масса и корневая система наблюдается при оптимальном сроке посева в отличие от раннего и позднего срока посева. Для биологически озимого сорта Краснодар 99 оптимальным сроком посева является 1 октября, а для биологически ярового сорта Хазирати Бешир – 11 октября. Корни биологически озимого сорта Краснодар 99 более мощно развиты, по сравнению с сортом Хазирати Бешир. The article gives special features of forming aboveground mass and root system of winter and summer sort of wheat depending on timing of sowing and conditions of irrigation. Determined that, as the plant grows from tillering layering to waxy ripeness, aboveground seeds and root mass of the wheat in all terms of sowing increases, root security decreases. It is possible to observe the regular decrease of aboveground mass, mass of root and root security in optimal term of sowing moving to late term. Big amount of aboveground mass and root system are observed at the optimal term of sowing in contrast with early and late term of sowing. For biological winter sort of Krasnodar 99 the optimal term of sowing is 1st October and for biological spring sort of Khazirati Beshir is 11th of October. The roots of the sort Krasnodar 99 are much more strongly developed than the roots of the sort Khazirati Beshir.
20
Bihunyak, T. V., K. O. Bihuniak, and O. S. Redko. "КЛІНІЧНИЙ ПОЛІМОРФІЗМ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ХВОРОБИ ЛАЙМА." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 28, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8519.
Full textAbstract:
Лайм-бореліоз – це хронічне природно-осередкове трансмісивне інфекційне зоонозне захворювання, що спричиняють борелії Borrelia burgdorferi sensu lato (Bbsl). Західний регіон України, у тому числі Тернопільська область, є ендемічним осередком хвороби Лайма. У статті представлено огляд літератури, присвячений аналізу поліморфізму клінічних проявів лайм-бореліозу, наведено дані щодо диференційної діагностики лайм-дерматиту, лайм-артриту та нейробореліозу.Мета дослідження – вивчити захворення на лайм-бореліоз для поліпшення діагностики та профілактики його серед населення України.Матеріали і методи. Проведено анкетування 326 людей віком від 5 до 80 років. За допомогою статистичного методу визначено річну сезонність та місця укусів опитаних людей кліщами, кількість осіб, яким проводили лабораторні дослідження крові на предмет виявлення борелій та профілактичне лікування, проаналізовано скарги хворих.Результати досліджень та їх обговорення. В Україні циркулюють 5 штамів борелій комплексу Bbsl: Bbss, B.afzelii, B.garinii, B.valasiana, A14S. Дані геновиди борелій асоціюються з переважанням відповідних клінічних форм лайм-бореліозу: артрити – з Bbss, неврологічна маніфестація – з B. garinii, шкірні прояви – з B. afzelii. Bbsl є причиною етіологічно недіагностованих (16,7 %) неврологічних та (20,7 %) псевдоревматологічних патологій. Серед 326 осіб віком від 5 до 80 років, яких ми анкетували, було 229 з укусами кліщів. Характерна річна сезонність захворювання пов’язана з періодами активності кліщів. 59,2 % укусів кліщами серед опитаних осіб були влітку, 25,7 % – навесні, 15,1 % – восени. Лабораторні дослідження крові серед укушених на предмет виявлення борелій проводили 20 (8,73 %) пацієнтам, у 6 був позитивний результат. Найчастіше хворі скаржилися на появу мігруючої еритеми (10 осіб) та появу суглобових набряків (6 осіб).Висновки. Хвороба Лайма – це хронічне інфекційне трансмісивне зоонозне природно-осередкове захворювання, яке характеризується циклічним перебігом і мультисистемністю уражень. В Україні циркулюють 5 штамів борелій комплексу Bbsl. Диференційну діагностику захворювань на лайм-бореліоз проводили з бешихою, токсикодермією, еризипелоїдом, укусами членистоногих, ревматизмом, ревматоїдним артритом, інфекційними та інвазійними менінгітами, кліщовим енцефалітом, порушенням мозкового кровообігу різної природи, розсіяним склерозом, синдромом Гієна-Барре.
21
ABDUKADIROVA, Gulbaxor, and Gulrukh KHAMROEVA. "BLENDED LEARNING: SUPPORTING STUDENTS’ LEARNING AND ENHANCING THEIR EXPERIENCE — A LITERATURE REVIEW." Foreign Languages in Uzbekistan, October 4, 2019, 45–51. http://dx.doi.org/10.36078/1570168729.
Full textAbstract:
This review article provides an analysis of the researches conducted during the last two decades on the topic of blended learning in teaching and learning process. Some studies which highlighted the benefits of blended learning had been analyzed in order to develop new features of effectiveness and efficiency of this innovative concept. As a result, 15 journal articles, 6 published books and several commentaries were identified, read, evaluated, and synthesized. Some general principles regarding best practices in online education and blended learning will be shared with cautions against broad generalization. Маколада сўнгги йигирма йилда таълим ва ўкув жараёнида аралашган таълим мавзуси бўйича ўтказилган тадқиқотлар таҳлили тақдим этилган. Ушбу инновацион концепциянинг самарадорлиги ва самарадорликнинг янги хусусиятларини ишлаб чикиш мақсадида аралаш таълим тадқиқ этилган бир қанча илмий ишлар ўрганилган. Ўн бешта илмий мақола, олтита китоб ва кўплаб тақризлар ўрганилди, баҳоланди ва умумий хулосалар чиқарилди. Онлайн таълим ва аралаш таълимнинг шу пайтгача маълум бўлган энг яхши амалиётларига оид айрим умумий принциплар кенг умумлаштиришдан ҳоли тарзда изоҳланди. В данной обзорной статье приводится анализ исследований, проведенных в течение последних двух десятилетий по теме смешанного обучения в процессе преподавания. Некоторые исследования, в которых подчеркивалось преимущество смешанного обучения, были проанализированы с целью разработки новых характеристик эффективности и действенности этой инновационной концепции. В результате было проанализировано 15 журнальных статей, 6 опубликованных книг и несколько комментариев. Некоторые общие принципы, касающиеся практики в области онлайн-образования и смешанного обучения, будут изложены с предостережением от широкого обобщения.