Contents
Academic literature on the topic 'Благополуччя'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Благополуччя.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Благополуччя"
1
Юрчинська, Ганна, та Катерина Грузинова. "Особливості взаємозв’язку базових переконань із психологічним благополуччям особистості в період карантинних обмежень". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T2 (2020): 172–97. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-172-197.
Full textAbstract:
Мета. У статті розглядається дослідження, присвячене вивченню взаємозв’язку базових переконань із благополуччям особистості на тлі карантинних обмежень. Метою роботи є виявлення особливостей взаємозалежності базових переконань і психологічного благополуччя особистості; визначення особливостей прояву аспектів і компонентів благополуччя під впливом карантину і карантинних обмежень. Методи. Дослідження було проведено шляхом письмового групового опитування. У ході проведення тестування використовувався наступний інструментарій: Шкала базових переконань Р. Янов-Бульмана; Методика діагностики суб’єктивного благополуччя особистості Р.М. Шаміонова, Т.В. Бескової; Шкала психологічного благополуччя К. Ріфф; отримані результати дослідження було проаналізовано за допомогою методів статистичної обробки. Результати. Проведене дослідження дало змогу встановити, що особливості впливу карантину на життєдіяльність обумовлюють різний рівень емоційного і екзистенційно-діяльнісного благополуччя, визначають прояв таких компонентів психологічного благополуччя, як управління середовищем і самоприйняття. Оцінка впливу карантину на власну життєдіяльність як позитивного або нейтрального явища пов’язана із вищими показниками психологічного благополуччя; констатація негативного впливу карантину на своє життя пов’язана із нижчими показниками благополуччя особистості. Було визначено залежність рівня психологічного благополуччя, різних його аспектів і компонент в залежності від наявних у особистості базових переконань.Переконання у загальній доброзичливості світу і доброті людей, осмисленості світу і переконання у власній самоцінності були визнані сприятливими чинниками благополуччя особистості. Підтверджено наявність залежності між переконанням у доброзичливості світу із емоційним благополуччям і встановленням позитивних відносин з іншими; взаємозв’язку між осмисленістю світу із екзистенційно-діяльнісним благополуччям і особистісним ростом; а також констатовано взаємозалежність між переконанням самоцінності, самоприйняттям, тенденцією до управління оточенням і різними аспектами благополуччя. Висновки. Було зроблено висновок, що базові переконання, а саме переконання в доброзичливості світу, осмисленості світу і самоцінності, в достатній мірі обумовлюють рівень психологічного благополуччя, мають позитивний взаємозв’язок із різними аспектами і структурними компонентами психологічного благополуччя. Карантин можна вважати значимим чинником психологічного благополуччя: вищі показники благополуччя спостерігаються у осіб, які відмічають позитивний або нейтральний вплив карантину на свою життєдіяльність. Ключові слова: доброзичливість світу, осмисленість світу, самоцінність, аспекти благополуччя, карантин, пандемія.
2
Діомідова, Наталія, Земфір Шайхлісламов та Тетяна Лазоренко. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ФАКТОР ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 108–22. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.06.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує розвиток емоційного інтелекту студентів-психологів у процесі фахової підготовки, виявлення ролі емоційного інтелекту у психологічному благополуччі майбутніх психологів. Мета дослідження – виявити кореляційні зв’язки між показниками емоційного інтелекту та психологічного благополуччя та дотичних параметрів: копінгів, самоорганізації, осмисленості життя. Вибірка і методи дослідження. Експериментальну базу досліджуваних склали 231 студентів 2-4 курсів, які є здобувачами вищої освіти за спеціальністю «Психологія» ХНПУ імені Г.С. Сковороди та Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (199 дівчат та 33 юнаки). У дослідженні використано такі методики: діагностики емоційного інтелекту Н. Холла в адаптації Є.П. Ільїна, діагностики емоційного інтелекту Д.В. Люсіна, опитувальник психологічного благополуччя К. Ріфф в адаптації Т.Д. Шевеленкової, П.П. Фесенко, копінг-тест Р. Лазаруса. Результати. Висока осмисленість життя, яка характеризує рішучих, автономно-контрольованих, задоволених самореалізацією студентів з високою емоційною насиченістю життя, властива тим майбутнім психологам, які мають високий рівень емоційного інтелекту. Високий рівень емоційного інтелекту майбутніх психологів передбачає високий рівень психологічного благополуччя. Емоційно-інтелектуальні якості, як розуміння власних емоцій та здатність до управління ними передбачає високу міру здатності до використання конструктивних копінг-стратегій. Висновки. Емоційний інтелект, з одного боку, виступає однією із ключових професійно значущих якостей майбутнього психолога, зі іншого, як показали результати представленого дослідження, пов'язаний із осмисленістю життя, здатностями до самоорганізації у діяльності, конструктивними копінг-стратегіями та психологічним благополуччям.
3
ЦИРКОВНИКОВА, Ірина. "ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ В АСПЕКТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 83–90. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.12.
Full textAbstract:
Метою статті є теоретичний аналіз психологічного благополуччя в аспекті психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медичних працівників. На нашу думку, є міцний зв’язок між «психологічним благополуччям» та «психологічною культурою». Для розуміння «психологічного благополуччя» будемо розглядати його через поняття «психологічної культури», як один із його конструкт. Теоретичне дослідження психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медиків в аспекті психологічного благополуччя особистості дозволило нам розробити схеми-моделі параметрів та компонентів психологічного культури. Це здійснювалося нами у два етапи. На першому етапі ми розглядали психологічну культуру в загальнотеоретичному плані, у рамках загальнопсихологічних підходів. На другому етапі – у прикладному для вирішення соціально-психологічних завдань для адаптації внутрішньо переміщених осіб, медичних працівників. Вперше було встановлено суттєвий взаємозв’язок рівня психологічної культури із суб’єктивним фактором – психологічним благополуччям. Досліджено, що психологічний фактор вивчає структурні та функціональні компоненти. Трансформації піддаються найважливіші особистісні конструкти, такі як психологічне благополуччя, яке розуміється в сучасній науці як злагоджений психічний процес, що забезпечує відчуття цілісності, внутрішньої рівноваги. Для виявлення найбільш об’єктивної картини психологічного благополуччя необхідно зрозуміти умови, в яких опиняється людина. Складність соціальних та психологічних особливостей конфлікту особливо сильно впливають на людей, і саме їх переосмислення психологічного благополуччя є своєрідним індикатором того, як вони ставляться до навколишньої дійсності і як прогнозують свої життєві перспективи, які перспективи розвитку їх особистісного ресурсу. У статті було вперше розглянуто психологічне благополуччя в аспекті психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медичних працівників. Були з’ясовані основні структурні параметри психологічної культури, виділені основні компоненти психологічної культури. Розглядалося поняття психологічної стійкості, механізми саморегуляції та самоорганізації внутрішньо переміщених осіб медиків, форми і способи комунікації. Виявлено велике значення комунікативної компетенції переселенців медиків в успішній реалізації психологічного благополуччя особистості.
4
Можаровська, Тетяна. "ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ". Psychological Prospects Journal, № 37 (15 червня 2021): 155–67. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-155-167.
Full textAbstract:
Мета. В останні десятиліття стрімко збільшилось досліджень про щастя, що призвело до появи нових емпіричних знань про механізми, шляхи, особливості та процеси, які сприяють особистісному щастю та благополуччю. В умовах сьогоднішньої світової пандемії, спричиненої коронавірусом SARS - COV-2, більшість людей опинилися в незвичних для них умовах, що вплинуло на зміну стилю та способу життя кожного. Людству довелося шукати нові шляхи забезпечення та реалізації власного благополуччя та благополуччя інших. Мета статті полягає в теоретичному аналізі дослідження проблеми психологічного благополуччя особистості.
 Методи. Для уточнення сутності базових понять досліджуваного феномену застосовано теоретичні методи, зокрема, аналіз, синтез, узагальнення, систематизація й теоретичне моделювання. 
 Результати. У результаті теоретичних розвідок з цієї проблеми здійснено аналіз підходів до визначення благополуччя та його видів. Виявлено тенденцію об’єднання різних теорій та підходів аналізу психологічного й суб’єктивного благополуччя до єдиного комплексного вивчення благополуччя. Описано компоненти психологічного благополуччя. 
 Висновки. Висновки наукових розвідок досліджуваного феномену включають опис та обґрунтування вимірів психологічного благополуччя, а саме: особистісний, соціальний, матеріальний, фізичний та духовний. Особистісний вимір психологічного благополуччя враховує суб’єктивний показник внутрішнього відчуття щастя та комфорту. Соціальний контекст психологічного благополуччя обумовлюється мірою задоволеності особистістю якістю своїх міжособистісних відносин, соціальних ролей та соціального статусу. Матеріальний вимір психологічного благополуччя визначається суб’єктивною оцінкою реального достатку особистості та об’єктивного співставлення останнього з бажаним достатком; визначається наявністю можливості задовольнити вітальні потреби особистості та сприяють її духовному розвитку. Фізичний вимір психологічного благополуччя визначається рівнем здоров’я людини та передбачає наявність потенційних (резервних) можливостей організму, адекватність пристосування до змін навколишнього середовища, толерантність до непередбачуваних і стресових подій. Духовний вимір психологічного благополуччя визначається належністю особистості до культури та спільноти, з якою себе ідентифікує особистість; передбачає критичне ставлення до себе та своєї діяльності.
5
Мілютіна, К. Л., та Л. Л. Сарри. "ЧИННИКИ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 24–28. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.5.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано теоретичні дані у вигляді актуальних проблем, досліджень і розробленості понять копінг-стратегій та суб’єктивного благополуччя; досліджено взаємозв’язок між особливостями копінгової поведінки, толерантності до невизначеності та відчуттям суб’єктивного благополуччя осіб різного віку та статі; зіставлено рівень суб’єктивного благополуччя та вираженості копінг-стратегій із показниками віку та соціального статусу. У дослідженні взяли участь 217 осіб обох статей віком від 14 до 60 років із різним соціальним статусом, серед яких були студенти, учні та працевлаштовані. Методи: оновлений Оксфордський опитувальник щастя (Oxford Happiness Inventory), «Способи поведінки, спрямованої на подолання» Річарда Лазаруса та С’юзен Фолкман, методика визначення індивідуального рівня толерантності до невизначеності (Баднера). Проведено регресійний аналіз. Виявлено, що зі збільшенням віку підвищується рівень суб’єктивного благополуччя та навантаженість копінг-стратегії планування вирішення проблеми; найбільш «задоволеними життям» є студенти-психологи, працевлаштовані, працевла- штовані студенти й підприємці. Найменші показники рівня психологічного благополуччя отримали учні та безробітні. У результаті емпіричного дослідження чинників суб’єктивного благополуччя в період пандемії COVID-19 та карантинних обмежень виявлено чинники, які сприяють благополуччю: об’єктивні (вік, працевлаштування та навчання), суб’єктивні (толерантність до невизначеності, копінг-стратегії позитивної переоцінки та планування вирішення проблеми). Негативно впливає на суб’єктивне благополуччя особистості інтолерантність до новизни, нерозв’язності та невизначеності, схильність до таких копінгів, як уникнення і взяття відповідальності. Взяття відповідальності стає неконструктивним копінгом саме в ситуації невизначеності та нерозв’язності.
6
Каргіна, Наталья, та Вячеслав Рубський. "СВІТОГЛЯДНА ОСНОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 90–96. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.155.
Full textAbstract:
Емпірично підтверджено, що ні соціально-політичні, ні економічні фактори не можуть служити постійною підставою психологічного благополуччя особистості. У свою чергу, це спонукало дослідників звернути увагу, перш за все, на проблеми етичного, культурологічного та світоглядного характеру та їх зв’язок з психологічним благополуччям особистості. Світоглядна основа є однією з складових психологічного благополуччя, соціально-психологічним явищем, що, безсумнівно, надає вплив на особливості переживання особистості внутрішнього благополуччя. Психологічне благополуччя повинно інтерпретуватися в контексті взаємозв’язку та взаємовідносин з іншими людьми, соціумом в цілому, з світом і світосприйняттям. Благополуччя складається не тільки зі ставлення до зовнішнього об’єктивного результату активності, але й її внутрішнім ефектам у вигляді самоставлення, самоцінності, цілісності. Такий ракурс дослідження відкриває перспективи аналізу психологічної картини психологічного благополуччя, що саме по собі важливо для розуміння змістовної організації цього явища, виявлення тих утворень особистості, які багато в чому визначаються умовами соціалізації, її ситуативного і глибинного традиційного, що минає вглиб історії життя та стосунків багатьох поколінь.
 Для побудови цілісної моделі психологічного благополуччя необхідно розглядати особистість в контексті її соціально-психологічних характеристик, а також домінуючих відносин до себе і світу. Не настільки значущим тут стає визначення, власне компонентів психологічного благополуччя, як створення цілісної системи розуміння їх взаємодій із зовнішнім світом і відносинами з іншими людьми. У визначенні внутрішньої структури психологічного благополуччя і її взаємозв’язку з соціально-психологічними характеристиками особистості, а також параметрами, визначальними відносини особистості, може складатися ключове завдання для розуміння суті процесу здійснення людини в світі, його індивідуального світосприйняття, формування довіри до світу, досягнення того психічного стану, при якому людина зможе відчувати свій власний потенціал, а також багатство душевного змісту. Його напрямок і способи здійснення можуть бути пов’язані з екзистенційним та духовним досвідом.
7
Завацький, Вадим, Наталія Завацька, Олена Федорова, Олена Смирнова та Андрій Mарченко. "Субʼєктивне благополуччя та життєстійкість подружжя у шлюбі у сучасному соціумі: структурно-рівневий аналіз психологічних чинників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 98–114. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-98-114.
Full textAbstract:
У статті розкриваються технології забезпечення професійної допомоги в підвищенні субʼєктивного благополуччя подружжя, соціально-психологічні особливості суб'єктивного благополуччя особистості, проаналізовано його основні показники, структуру, механізми та функціональні складові. Виокремлено соціально-психологічні чинники субʼєктивного благополуччя особистості в шлюбі: соціально-психологічна адаптованість та толерантність; ціннісно-орієнтаційна єдність із партнером в сумісності та благополуччі шлюбних стосунків; задоволеність шлюбом; узгодженість ступеня значущості сімейних цінностей в емоційній, інтимно-сексуальній, господарсько-побутовій, батьківсько-виховній сферах, сферах особистісної ідентифікації та соціальної активності; можливість саморозвитку, самовдосконалення та особистих досягнень в поєднанні з домінуванням сімейних цінностей; визначеність і несуперечливість рольових очікувань та рольових домагань, збіг уявлень про рольову поведінку; низький рівень конфліктності в сімейній взаємодії (подружня підтримка, емоційний комфорт, культура спілкування).Показано, що у становленні суб'єктивного благополуччя значну роль відіграють зовнішні відносно особистості інстанції, серед яких найбільш значущими є ті інститути, які забезпечують соціалізацію особистості на різних рівнях і обставинах життя. Вони створюють не тільки настановні комплекси щодо норм, а й особистісні конструкти, які можна кваліфікувати зокрема як комплекс самоефективності, успішності.
8
Яремчук, Віталія. "Емпіричне дослідження рольових очікувань подружніх пар". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 363–76. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-363-376.
Full textAbstract:
В статті представлені результати емпіричного дослідження рольових очікувань подружніх пар. Автор на підставі проведеного дослідження зазначає, що більшість опитаних сімей є благополучними, у чоловіків яскраво виражені риси маскулінності, вони беруть на себе такі обов’язки, як матеріальне забезпечення родини, активна позиція у сексуальних стосунках та організація розваг, чоловіки, очікують, що дружина буде займатись господарсько-побутовою сферою у житті та створювати позитивний емоційний клімат у родині. Чоловікам також більш властивий вищий рівень врівноваженості, реалістичності та спонтанної агресивності. У жінок яскраво виражені риси фемінності, вони в більшості займаються вихованням дітей, створенням комфорту в домі та позитивного емоційного клімату в родині. Досліджено, що для жінок важливою є господарсько-побутова сфера, жінки надають більшого значення своєму зовнішньому вигляду, також для них є більш значущою емоційно-психотерапевтична функція у шлюбі. Під час кореляційного аналізу було виявлено прямі кореляційні зв’язки між шкалами: «Врівноваженість» та «Абсолютне благополуччя», «Комунікабельність» та «Швидше благополучні», «Особистісна ідентифікація» та «Благополучні сім’ї», «Господарсько - побутова сфера» та «Благополучні сім’ї», «Особистісна ідентифікація» та «Благополучні сім’ї», «Організація сімейної субкультури» та «Швидше благополучні сім’ї». Обернені кореляційні зв’язки виявлено між шкалами: «Швидше благополучні» і «Батьківське виховання», шкала «Сором’язливість» обернено корелює з шкалою, «Перехідні сім’ї». Ключові слова: рольові очікування, сімейне благополуччя, подружня роль, функціонально-рольова структура сімʼї, задоволеність шлюбом.
9
АБРАМЮК, О. О., та А. С. ЛИПЕЦЬКА. "КОНЦЕПТУАЛЬНА СТРУКТУРА ФЕНОМЕНУ «СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ» ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ВИМІРЮВАННЯ". Психологія: реальність і перспективи, № 11 (22 жовтня 2019): 10–17. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.2.
Full textAbstract:
У статті розглянуто та структуровано існуючі підходи до поняття благополуччя. Вирізнено та обґрунтовано феномен суб’єктивного благополуччя з поміж ряду інших подібних за змістом концептів, виділено його основні структурні компоненти. Здійснено аналіз існуючих підходів емпіричного вивчення благополуччя, наголошено на відсутності універсальної методики дослідження суб’єктивного благополуччя та доцільності поєднання існуючого інструментарію діагностики для врахування всього спектру чинників, що впливають на переживання суб’єктивного благополуччя особистістю.
10
Danylenko, H. M., Zh V. Sotnikova-Meleshkina, N. I. Shkurapet та N. Н. Mikhanovska. "ЯКІСТЬ ЖИТТЯ, ЩО ПОВ’ЯЗАНА ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ УЧНІВ БАЗОВОЇ ШКОЛИ ЗА УМОВ ОБМЕЖЕНОЇ ФІЗИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (22 грудня 2020): 28–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11618.
Full textAbstract:
Мета: визначити особливості якості життя дітей середнього шкільного віку, що пов’язані зі здоров’ям за умов обмеження фізичної та соціальної активності.
 Матеріали і методи. Дослідження проведено анонімно та дистанційно серед 468 учнів (у тому числі 217 хлопців та 251 дівчина віком 10–16 років) за допомогою анкети, розробленої ДУ «Інститут охорони здоровʼя дітей та підлітків НАМН України». Статистичну обробку даних проведено з використанням ліцензованого пакета SPSS Statistics v. 20.
 Результати. У цілому для дітей середнього шкільного віку фізичне благополуччя мало вищі показники, ніж соціальне та психологічне. Для дівчат характерні більш високі показники ЯЖПЗ за шкалами рольового фізичного, соціального та родинного функціонування. Рік навчання та вік учнів мав суттєвий вплив на фізичне, шкільне та родинне функціонування, а навчальний колектив – на рівень фізичного та шкільного функціонування, а також психічне благополуччя.
 Встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між показниками фізичного та родинного функціонування, загальним здоров’ям та психічним благополуччям, рольовим емоційним та шкільним функціонуванням, а також прямий кореляційний зв’язок середньої сили між рольовим фізичним та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням, психічним благополуччям та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням (p<0,01).
 Негативний ефект від зниження фізичної активності поглиблювався вимушеним зростанням часу проведення з ґаджетами та комп’ютерами. Особливо «постраждали» учні, які зазвичай ведуть фізично активний спосіб життя, а ЯЖПЗ за показниками загального здоров’я, психічного благополуччя та соціального функціонування майже прямо пропорційно залежала від вихідного рівня фізичної активності у «докарантинний» період.
 Висновки. Якість життя, що пов’язана зі здоров’ям, як один із критеріїв шкільної адаптації свідчить про її найбільший зрив серед творчо та спортивно здібних учнів, тобто, з одного боку, вони мають накопичений резерв фізичного здоров’я, а з іншого – відхилення від їх «норми життя», що може бути «пусковим механізмом» порушення фізичного та психоемоційного стану.