To see the other types of publications on this topic, follow the link: БПЛА.
Journal articles on the topic 'БПЛА'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'БПЛА.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Smetanin, K. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ В ЕКОЛОГІЧНОМУ МОНІТОРИНГУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (2018): 22–25. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.022.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є розгляд особливостей використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) при проведенні екологічного моніторингу для оптимізації проведення спостережень техногенних об’єктів та виконання екологічних завдань в системі екологічного моніторингу. Це можливо здійснити за допомогою висвітлення позитивних та врахування негативних властивостей при застосуванні БПЛА в системі екологічного моніторингу. Метою є розкриття особливостей використання БПЛА в екологічному моніторингу та визначення напрямків їх застосування для проведення контролю за параметрами стану навколишнього природного середовища заданих територій. Завдання: провести аналіз можливості використання БПЛА в системі екологічного моніторингу; висвітлити особливі властивості застосування БПЛА в системі спостереження; визначити можливості БПЛА для формування процедури проведення екологічного моніторингу та визначити коло екологічних завдань для їх вирішення за допомогою БПЛА; розглянути можливості застосування БПЛА в системі спостереження та знімання параметрів навколишнього середовища, що є підґрунтям для проведення робіт, що пов’язані з проведенням екологічного моніторингу. Використовуваними методами є: системний підхід до розробки складних систем, проведення порівняльного аналізу параметрів та властивостей БПЛА, математичні моделі оптимізації для побудови складних систем. Отримані такі результати. Проведено порівняльний аналіз властивостей БПЛА, висвітлення процесу обробки інформації в системі екологічного моніторингу при здійсненні вибору оптимальної структури системи екологічного моніторингу за допомогою використання БПЛА. На основі системного аналізу різних технічних показників та властивостей БПЛА можливо здійснити вивчення структурно-параметричних характеристик та дослідити режими роботи літальних апаратів в різних умовах при побудові системи екологічного моніторингу. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: проведено аналіз властивостей БПЛА, визначено характеристики та параметри, що впливають на спостереження в системі екологічного моніторингу, також висвітлено коло питань, які необхідно враховувати при побудові системи екологічного моніторингу з використанням дистанційно керованих літальних апаратів.
2
Фесенко, Г. "Особливості визначення оптимального плану використання флотів БПЛА заданого радіусу дії для моніторингу об’єктів на території атомних станцій". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (24 лютого 2020): 62–67. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).62-67.
Full textAbstract:
Запропоновано алгоритм визначення оптимальної сукупності флотів БПЛА угруповання для моніторингу заданих точок на території 30-кілометрової зони Запорізької АЕС для різних критеріїв оптимізації. Показана можливість застосування запропонованого алгоритму для визначення оптимального плану використання угруповання з 6 флотів БПЛА для моніторингу 10 постів контролю автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки Запорізької АЕС. Зони спостереження для кожного з флотів БПЛА сформовано відповідно до радіусу їх дії. Показано, що радіус дії кожного флоту визначається з урахуванням часового ресурсу батареї та швидкості БПЛА, відстані між стартовою позицію та постом контролю, а також часу моніторингу. Розглянуто два варіанти комплектування флотів БПЛА. В першому випадку всі флоти укомплектовані БПЛА DJI MAVIC AIR. У другому варіанті комплектування у складі третього флоту використано БПЛА Parrot Bebop-Pro Thermal. У якості критеріїв оптимізації обрано загальну кількість флотів для виконання моніторингу (основний критерій), та сумарний час виконання угрупованням флотів БПЛА моніторингу постів контролю. У якості методу оптимізації використано метод послідовник поступок. Показано, що для запропонованих вихідних даних заміна БПЛА Parrot Bebop-Pro Thermal на БПЛА DJI MAVIC AIR у третьому флоті дозволяє зменшити як кількість залучених для моніторингу флотів (з чотирьох до 2 одиниць), так і сумарний час виконання угрупованням флотів моніторингу (на 33,2 хвилини). Отримані результати доцільно використовувати для обґрунтування складу флотів БПЛА та їх розміщення під час виконання ними завдань щодо моніторингу елементів інфраструктури потенційно небезпечних об’єктів.
3
Гончарук, Г. "ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ КОЛЕКЦІЙ БПЛА". Юридичний вісник, № 3 (9 вересня 2021): 148–55. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.2198.
Full textAbstract:
Ефективність проведення будь-якого експертного дослідженнязалежить від обсягу знань спеціа-ліста, який проводить експертизу.Зважаючи, що судова експертизаБПЛА перебуває на етапі свого ста-новлення, актуальним є питанняпідвищення рівня інформаційногозабезпечення проведення експерт-них досліджень БПЛА. Важливимзасобом інформаційного забезпе-чення експертних досліджень маєстати використання криміналіс-тичних обліків та криміналістич-них колекцій БПЛА. Умовою запро-вадження криміналістичних обліківБПЛА є створення належного пра-вового підґрунтя.Досліджується питання ство-рення та запровадження довідко-во-допоміжних колекцій БПЛА якформи криміналістичного облікуінформаційно-довідкового призна-чення. Довідково-допоміжні колек-ції БПЛА мають стати додатко-вим джерелом інформації у разіпроведення експертних досліджень.За способом формування довідко-во-допоміжні колекції поділяютьсяна натурні та зображувальні.Натурна (предметна) колек-ція компонентів, частин (уламків,фрагментів) БПЛА формується зконструкційних елементів БПЛА,з елементів корисного наванта-ження БПЛА (електронні, опти-ко-електронні, радіоелектроннізасоби), з елементів наземних при-строїв керування. Джерелом попов-нення колекції стануть об’єкти,які фігурували в кримінальних про-вадженнях та в експертній прак-тиці. Довідково-допоміжні колекціїстворюються шляхом збирання,накопичення та систематизаціїоднорідних об’єктів або інформаціїпро них за ідентифікаційними озна-ками.Зображувальна (модельна)колекція БПЛА формується зфотографій, відеозаписів, тех-нічної документації БПЛА та їхскладових частин, наземних стан-цій управління, фірмових планок,бортових номерів, отриманих змережі Інтернет, з виставковихзаходів, від виробників, від роз-відувальних органів тощо. Насучасному етапі розвитку інфор-маційних технологій зображу-вальна колекція є частиною інфор-маційно-комп’ютерної колекції,тому що вона обов’язково маєбути доповнена відповідною базоюданих про виробників, користува-чів БПЛА, технічними характе-ристиками БПЛА, гіперпосилан-нями на відповідну інформацію вмережі Інтернет.
4
Сухаревський, О. І., Г. С. Залевський, В. О. Василець, Ю. О. Галкін, С. А. Горєлишев та К. В. Садовий. "Характеристики вторинного випромінювання тактичного безпілотного літального апарату у метровому, дециметровому і сантиметровому діапазонах хвиль". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(45) (25 листопада 2021): 82–92. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.10.
Full textAbstract:
Розглядаються результати комп’ютерного моделювання характеристик вторинного випромінювання (ХВВ) моделі тактичного безпілотного літального апарату (БпЛА) у метровому, дециметровому та сантиметровому діапазонах хвиль. Аналізуються конструктивні особливості тактичного БпЛА як вторинного випромінювача у різних діапазонах хвиль. Описано цифрові моделі поверхонь елементів конструкції тактичного БпЛА. У залежності від електричних розмірів елементів конструкції БпЛА для моделювання використовувались різні електродинамічні методи. Наводиться їх стислий опис. Демонструються діаграми зворотного вторинного випромінювання (ДЗВВ) БпЛА та окремих металевих і діелектричних елементів його конструкції у трьох діапазонах хвиль, на двох ортогональних поляризаціях. Аналізується вклад елементів конструкції у сумарний розсіяний сигнал. Проводиться порівняння медіанних значень ефективної поверхні розсіювання (ЕПР) у азимутальних секторах для моделі тактичного БпЛА, крилатої ракети та винищувача у метровому, дециметровому та сантиметровому діапазонах хвиль. Наведені дані дозволяють оцінити можливості радіолокаційних станцій (РЛС) різних частотних діапазонів щодо виявлення і супроводження тактичних БпЛА.
5
Каратанов, Олександр, Олександр Устименко, Максим Єна, Єгор Бова та Василиса Калашнікова. "ВИКОРИСТАННЯ АЛГОРИТМІВ РОЙОВОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ГРУП БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-24.
Full textAbstract:
Безпілотні літальні апарати (БПЛА) призначені для дистанційного спостереження та моніторингу і контролю місцевості, об'єктів, навколишнього середовища з передачею відеозображення на землю в реальному масштабі часу. Значний прогрес у створенні і використанні БПЛА пояснюється тим, що вони більшою мірою, ніж пілотовані повітряні засоби, відповідають вимозі «вартість-ефективність», допомагають здійснювати польоти без навичок реального пілотування, а також мінімізують ризик для життя пілотів. Також, вагомою перевагою БПЛА є їх прохідність і транспортна доступність – вони долетять до тих земельних ділянок, куди добратися по суші або на літаку, проблематично. Для пілотованих літаків важлива наявність величезної майданчики для зльоту і посадки, в той час як для приземлення БПЛА досить смуги 500-600 метрів, а мініатюрні БПЛА легко приземляться навіть на сходинки біля порога. БПЛА економно витрачають паливо завдяки компактним габаритам, що також є перевагою. До типових завдань БПЛА відносяться: прикордонне і морське патрулювання, пошуково-рятувальні роботи, виявлення лісових пожеж, моніторинг стихійних лих, вимір забруднень, спостереження за дорожнім рухом, інспектування джерел енергії і трубопроводів, спостереження за земною поверхнею, відеозйомка розважально-пізнавального характеру або ж повноцінна допомога при зйомці кінофільмів, доставка грузів і т.д. У даній статті розглянуто можливості використання алгоритмів ройового інтелекту при проектуванні систем управління автономних груп БПЛА, визначено, які недоліки сучасних систем можна подолати, наведено загальний алгоритм роботи ройового інтелекту, проведено огляд основних алгоритмів ройового інтелекту, а саме мурашиного алгоритму, алгоритму світляків, запропоновано використання комбінованого алгоритму, створеного на основі розглянутих. Особливу увагу в даній статі приділено перевагам БПЛА над пілотованим апаратом, аналізу цілей використання БПЛА, етапам розвитку БПЛА, опису рішення ройового інтелекту для управління малогабаритними БПЛА, алгоритму роботи ройового інтелекту, огляду основних ройових алгоритмів та синтезу оптимального комбінованого алгоритму.
6
Дудко, М. В., Н. О. Королюк та П. В. Опенько. "Узагальнений алгоритм планування маршруту розвідувального польоту безпілотного літального апарату із використанням нечітких логічних систем". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 44–50. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.06.
Full textAbstract:
Для задачі планування маршруту розвідувального польоту безпілотного літального апарату (БПЛА) у статті запропоновано використання евристичних методів, які враховують практику, досвід, інтуїцію, знання особи, що приймає рішення. Обґрунтована доцільність представлення значень окремих прогнозованих факторів з використанням математичного апарату нечітких множин. Вибір доцільної стратегії польоту БПЛА запропоновано здійснювати за допомогою моделі прийняття рішень з врахуванням стратегії рефлексивного управління, яка адаптується до реальних умов, конфліктних ситуацій, що можуть складатися в ході ведення повітряної розвідки і характеризуватись факторами стохастичної та нестохастичної невизначеності. Визначений склад формалізованих знань в ході виконання процедури концептуалізації неформального опису сукупності знань щодо планування маршруту розвідувального польоту БПЛА в умовах невизначеності. Розроблений узагальнений алгоритм планування маршруту БПЛА, який представляється сукупністю взаємопов'язаних операцій і процедур та враховує склад знань про процес планування маршруту польоту БПЛА, визначення доцільної стратегії польоту БПЛА. Сукупність знань запропоновано формалізувати із використанням математичного апарату нечітких логічних множин інтервального типу 2. Узагальнений алгоритм планування маршруту БПЛА з урахуванням невизначеності забезпечує комплексну обробку знань щодо планування розвідувального польоту БПЛА, які формалізовані із використанням математичного апарату нечітких логічних систем інтервального типу 2, та знань щодо визначення доцільної стратегії польоту БПЛА в ході ведення повітряної розвідки, формалізованих за допомогою нечіткого виведення для нечітких логічних систем інтервального типу 2.
7
Фустій, В. С., О. І. Тимочко, Ю. Б. Ситник, В. В. Афанасьєв, О. Б. Титаренко та Г. С. Степанов. "Метод міжоб’єктової навігації БПЛА на основі комплексної обробки інформації від класичних та альтернативних систем навігації". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(45) (25 листопада 2021): 65–74. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.08.
Full textAbstract:
У статті розроблено метод міжоб’єктової навігації БПЛА у групі. Запропонований підхід дозволяє підвищити точність міжоб’єктової навігації. Сутність підходу полягає у поєднанні двох методів навігації, що дозволяють визначити різні навігаційні характеристики. Метод симетричного двостороннього двонапрямленого вимірювання відстані дозволяє вимірювати відстань між БПЛА у групі на основі виміру часу поширення сигналу між ними. Відсутність синхронізації та робота в двонаправленому режимі знижує собівартість пристроїв та підвищує точність виміру відстані. Для визначення напряму на джерело сигналу запропоновано використання методу фазової пеленгації сигналу. За рахунок об’єднання інформації, отриманої з використанням запропонованих методів, отримано повну інформацію про положення БПЛА один відносно іншого – відстань та напрямок на сусідній БПЛА. Після виконання виміру відстані та напряму до усіх учасників групи та переводу отриманих даних зі сферичної до прямокутної системи координат, отримаємо інформацію про взаємне розташування всіх БПЛА у групі в зв’язаній системі координат головного БПЛА. Запропоновано інтеграцію розробленого методу навігації в існуючу навігаційну систему БПЛА.
8
Фесенко, Г. "Особливості визначення можливостей наземного пункту управління БПЛА щодо реагування на позаштатні ситуації під час моніторингу територій з урахуванням помилок операторів та їх рівня підготовки". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(13) (10 лютого 2020): 118–25. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).118-125.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в даній статті є процес управління флотом БПЛА у позаштатних ситуаціях. Мета даної статті полягає у дослідженні впливу помилок операторів наземного пункту управління (НПУ) БПЛА та їх рівня підготовки на можливості НПУ щодо реагування на позаштатні ситуації. Завдання: провести аналіз літературних джерел і систематизувати дані щодо причин помилок операторів, організації їх підготовки, моделей визначення необхідної кількості операторів НПУ, розробити алгоритм визначення параметрів, необхідних для оцінки можливостей НПУ щодо реагування на позаштатні ситуації, провести дослідження відповідно до сформульованої мети. Отримано наступні результати. Показано, що основними причинами виникнення помилок операторів під час реагування на позаштатні ситуації є наступні: втома і розосередженість; недостатній рівень підготовки; відсутність досвіду дій у позаштатних ситуаціях; неправильний розподіл навантаження на операторів НПУ; психологічна неготовність до дій у позаштатних ситуаціях; нечіткі інструкції щодо дій у позаштатних ситуаціях; недосконалий інтерфейс «людина-машина». Обґрунтовано доцільність розгляду системи «Оператори НПУ – БПЛА» як замкнутої багатоканальної системи масового обслуговування з очікуванням та запропонована структура такої системи. Сформульований перелік параметрів, необхідних для оцінки можливостей наземного пункту управління БПЛА щодо реагування на позаштатні ситуації та запропонований алгоритм їх обчислення. Визначено, що для розглянутих вихідних даних підвищення рівня підготовки операторів дозволяє зменшити: кількість БПЛА, які перебувають як у черзі на обслуговування, так і під управлінням операторів (на 1,87 БПЛА); середній час перебування БПЛА у черзі і під управлінням операторів (на 19,4 хвилини); кількість операторів для забезпечення відсутності БПЛА у черзі (вдвічі). Отримані результати доцільно використовувати під час створення систем підтримки рішень під час управління БПЛА та обґрунтування необхідної кількості операторів НПУ.
9
Yarovyi, O. "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПІЛОТНИМИ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАЗЕМНИХ ОБ’ЄКТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (2018): 33–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.033.
Full textAbstract:
Метою статті є проведення аналізу існуючих БПЛА (дронів, мультикоптерів, квадрокоптерів, гексакоптерів) різних класів і типів з метою вибору оптимальних моделей БПЛА та систем управління для виконання задач щодо моніторингу наземних об’єктів. Результати. Проведено аналіз різних класів і типів існуючих безпілотних літальних апаратів. Розглянуто ряд переваг безпілотних літальних апаратів перед пілотованими. Наведено варіант використання безпілотного літального апарату для передачі даних між наземним центром управління та базовим блоком системи моніторингу. Розглянуто структуру компоновки безпілотного літального апарату з роботизованим пристроєм. Надано рекомендації щодо вибору оптимальних моделей безпілотних літальних апаратів та систем управління для виконання задач моніторингу наземних об’єктів. Висновки. Проведений в статті аналіз різних класів і типів існуючих БПЛА, а також ряд переваг безпілотних літальних апаратів перед пілотованими, дає можливість надати рекомендації щодо вибору оптимальних моделей БПЛА та систем управління для виконання задач щодо моніторингу наземних об’єктів. Варіант використання БПЛА для передачі даних між наземним центром управління та базовим блоком системи моніторингу, а також структура компоновки БПЛА з роботизованим пристроєм, які наведені в статті, пропонується також вважати базовими при виборі оптимальних моделей БПЛА.
10
Kharchenko, Volodymyr, та Alexander Onishchenko. "Сучасний стан розвитку безпілотних авіаційних систем в стратосфері". Proceedings of the National Aviation University 85, № 4 (2020): 37–40. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15136.
Full textAbstract:
У даній роботі розглянуті основні цілі та завдання, які вирішуються за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Показано класифікація сучасних БПЛА по масі, висоті і тривалості польоту. Проаналізовано основні переваги та недоліки використання БПЛА в стратосфері в порівнянні з пілотованими літальними апаратами (ПЛА).
11
Осяев, А. Т., A. T. Osyaev, Н. А. Ганюшкина та N. A. Ganyushkina. "МОДЕЛЬ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ КОНТРОЛЯ ТЕХНИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ПЛАНЕРА БПЛА". Транспорт: наука, техника, управление, № 7 (2021): 43–45. http://dx.doi.org/10.36535/0236-1914-2021-07-7.
Full textAbstract:
В статье рассматривается предикативная модель управления техническим состоянием БПЛА. Отдельное внимание уделено интеграции различных групп датчиков, формируемых информационную сеть управления техническим состоянием БПЛА. Это датчики состояния полёта, датчики интеллектуального крыла, датчики планера, датчики двигательной установки. В зависимости от поставленной задачи они ведут контроль и техническое диагностирование структурных единиц и узлов БПЛА. Для решения комплексной задачи по управлению техникоэкономическими показателями предложена интегрированная система управления техническим состоянием БПЛА (ИСУ ТС), выполняющая проектирование технического обслуживания и ремонта (ТОиР), проектирование материально-технического обеспечения и ряд других задач.
12
Чигамбаев, Темырбай, та Еламан Жексенбаев. "КОНСТРУКЦИЯ БЕСПИЛОТНОГО ЛЕТАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ТИПА «ПТИЦА»". Вестник КазАТК 118, № 3 (2021): 92–102. http://dx.doi.org/10.52167/1609-1817-2021-118-3-92-102.
Full textAbstract:
В этом исследовании мы разработали планер беспилотного летательного аппарата (БПЛА), имитирующий анатомию и механизм управления птицы. Задача - получить БПЛА в форме птицы с максимальной взлетной массой 600 гр. Вид птиц, упомянутых в дизайне, - евразийский перепелятник, accipter nisus. У этого вида птиц размах крыльев от 59 до 80 см и длина от 29 до 41 см. Ястреб-перепелятник - один из видов птиц, которые летают в основном в планирующем и парящем маневрах. Во время планирования и парения крыло расправлено, как у самолета с неподвижным крылом. Механизм управления птицей применился и к БПЛА. Наружное крыло БПЛА может изменять угол атаки, чтобы имитировать способность к морфингу крыла птицы. Хвостовая часть БПЛА состоит только из горизонтального стабилизатора, который может поворачиваться по двум осям, оси X и параллельно оси Y. Расчет аэродинамики и устойчивости полета конструкции выполнен с использованием теоретических уравнений. Мы обнаружили, что разработанный дизайн и конфигурация стабильны. В результате этого исследования мы получили проект БПЛА с неподвижным крылом, напоминающий птицу, с хорошим качеством аэродинамики и анализа и расчетов устойчивости полета
13
Чигамбаев, Темырбай, та Еламан Жексенбаев. "КОНСТРУКЦИЯ БЕСПИЛОТНОГО ЛЕТАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ТИПА «ПТИЦА»". Вестник КазАТК 118, № 3 (2021): 92–102. http://dx.doi.org/10.52167/1609-1817-2021-118-3-92-102.
Full textAbstract:
В этом исследовании мы разработали планер беспилотного летательного аппарата (БПЛА), имитирующий анатомию и механизм управления птицы. Задача - получить БПЛА в форме птицы с максимальной взлетной массой 600 гр. Вид птиц, упомянутых в дизайне, - евразийский перепелятник, accipter nisus. У этого вида птиц размах крыльев от 59 до 80 см и длина от 29 до 41 см. Ястреб-перепелятник - один из видов птиц, которые летают в основном в планирующем и парящем маневрах. Во время планирования и парения крыло расправлено, как у самолета с неподвижным крылом. Механизм управления птицей применился и к БПЛА. Наружное крыло БПЛА может изменять угол атаки, чтобы имитировать способность к морфингу крыла птицы. Хвостовая часть БПЛА состоит только из горизонтального стабилизатора, который может поворачиваться по двум осям, оси X и параллельно оси Y. Расчет аэродинамики и устойчивости полета конструкции выполнен с использованием теоретических уравнений. Мы обнаружили, что разработанный дизайн и конфигурация стабильны. В результате этого исследования мы получили проект БПЛА с неподвижным крылом, напоминающий птицу, с хорошим качеством аэродинамики и анализа и расчетов устойчивости полета
14
Denisov, Yuri, Oleg Shapovalov, Oleg Sereda та Yevhenii Kuts. "ОПТИМІЗАЦІЯ ЕНЕРГОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СИСТЕМІ КЕРУВАННЯ ПРИВОДОМ СТАБІЛІЗАЦІЇ ПОЛЬОТУ БЕЗПІЛОТНОГО ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 187–95. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-187-195.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. З огляду на зростання ролі безпілотних літальних апаратів у народному господарстві й у військовій сфері проблема підвищення їхньої енергоефективності та якості управління є актуальною. Постановка проблеми. Через обмежений енергетичний ресурс безпілотного літального апарата (БПЛА) є необхідність збільшення тривалості його польоту за рахунок якісного управління процесом енергоспоживання від акумулятора обмеженої ємності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз останніх публікацій за рішенням поставленої проблеми свідчить про те, що питання підвищення енергоефективності БПЛА практично не обговорюються. Наявні публікації переважно присвячені побудові їх систем управління. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У роботах, присвячених зазначеній проблемі, питання підвищення енергоефективності систем управління БПЛА за рахунок забезпечення високої якості їхніх динамічних процесів не досліджуються. Постановка завдання. При обмеженій ємності акумулятора необхідно підвищити тривалість польоту БПЛА за рахунок зниження перерегулювання і тривалості перехідних процесів у системах його електроприводів. Виклад основного матеріалу. Для вирішення поставленої проблеми запропоновано систему електроприводів БПЛА виконувати на основі трьох контурів. Внутрішнім контуром є контур струму з оптимальним за швидкодією і без перерегулювання перехідним процесом. Він підпорядкований контуру швидкості, де структура й параметри регулятора синтезовані їх критерієм швидкодії. Головним контуром є контур кута крила БПЛА з оптимальною швидкодією. Висновки відповідно до статті. Запропоноване рішення структури системи електроприводу БПЛА дає змогу значно підвищити автономність його польоту.
15
Мажитова, Г. З., С. В. Пашков та С. В. Крыцкий. "Совершенствование методики крупномасштабного агроландшафтного картографирования на основе применения беспилотных летательных аппаратов". Региональные геосистемы 44, № 1 (2020): 64–74. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7443-2020-44-1-64-74.
Full textAbstract:
Рассмотрены возможности применения беспилотных авиационных средств в земле-делии – ведущей отрасли сельского хозяйства Северо-Казахстанской области (СКО) Республики Казахстан. В свете интенсификации отрасли беспилотные летательные аппараты (БПЛА) все чаще находят применение для получения данных дистанционного зондирования земли по мониторингу состояния сельскохозяйственных угодий и, прежде всего, оперативному управлению посевами. В связи с этим авторами разработана методика геоинформационного картографирования агро-ландшафтов на примере модельного участка СКО с использованием ГИС-технологий и материа-лов аэрофотосъемки с БПЛА. Методика предполагает выполнение подготовительных работ, де-тальный анализ исходных материалов, предварительных полевых ландшафтно-географических исследований на изучаемой территории, проведение аэрофотосъемки с БПЛА по разработанному маршруту в заданном режиме, обработку материалов съемки. Рассмотрены преимущества исполь-зования БПЛА в агроландшафтных исследованиях и картографировании агроландшафтов. Опре-делены области применения БПЛА, материалов и данных съемки в сельскохозяйственном произ-водстве, конструировании и управлении агроландшафтами.
16
Malkov, Alexander, Yuriy Yelchaninov та Alexander Lobas. "Аналіз застосування безпілотної авіації та армійської авіації під час бойової операції". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (2021): 149–57. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.13.
Full textAbstract:
Стаття є цікавою для професійних військових та дослідників, які займаються питаннями розвитку методів та способів застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у військових операціях. Метою статті є аналіз застосування БпЛА у Азербайджано-Вірменській війні (Друга карабахська війна) у 2020 році.
 В статті наведено основні типи БпЛА, які були застосовані азербайджанськими військами в ході війни, а також розкрито їхні тактико-технічні характеристики. Наведено основні завдання армійської авіації щодо розвідки та постачання інформації в інтересах наземної компоненти та порівняно їх з можливостями БпЛА щодо виконання аналогічних завдань. З’ясовано, що завданнями, які можуть виконувати БпЛА є: ведення повітряної оптико-електронної розвідки; визначення координат, розмірів та інших характеристик об’єктів ураження (цілей) та коригування вогню артилерійських підрозділів; розвідка шляхів висування підрозділів та їх супроводження в ході висування; радіоелектронна боротьба; ретрансляція зв’язку в системах бойового управління; нанесення ураження військовим об'єктам тощо.
17
Романюк, Л., та І. Чихіра. "Аеродинамічна модель групи безпілотних літальних апаратів у просторі з перешкодами." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 38 (17 березня 2020): 59–66. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-38-10.
Full textAbstract:
У статті досліджується аеродинамічна модель групи безпілотних літальних апаратів у просторі з перешкодами, побудову моделі здійснено на основі методів формування траєкторії Dubins та просторової теореми Піфагора, щодо годографа. У статті визначено, що одна з класичних траєкторій, яка використовується для маневру безпілотного літального апарату від однієї висоти до іншої це перетин круглої спіралі, яка проектується на площину X-Y у вигляді кола. У порівнянні з теоремою Піфагора, щодо годографа, довжина траєкторії спіралі буде більше, ніж будь-яка інша та більш точна за формою траєкторії. Визначено проблему обходу перешкод та наведено схему Dubins шляхів двох безпілотних літальних апаратів у навколишньому середовищі з перешкодами. На основі зазначеної схеми описано алгоритм перепланування шляху БПЛА2 з регулюванням кривизни за допомогою проміжної точки, що винесено на другій схемі. Зазначається, що для застосування БПЛА, важливо, щоб безперервність кривизни була пропорційна бічному прискоренню БПЛА, як наслідок, необхідно мати контрольовану кривизну на кордонах кривих інтерполяції, а також накласти обмеження максимальної кривизни.
18
Пєвцов, Г. В., та М. М. Олещук. "Аналіз спроможностей оглядових РЛС РТВ щодо виявлення, супроводження та ідентифікації безпілотних літальних апаратів". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 24–30. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.03.
Full textAbstract:
Проведено аналіз спроможностей існуючих на озброєнні радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України оглядових РЛС щодо виявлення, супроводження та ідентифікації безпілотних літальних апаратів (БПЛА). З урахуванням досвіду ведення бойових дій наведено максимально можливі дальності виявлення БПЛА з різною ЕПР. Показано, що радіолокаційні засоби, які перебувають на озброєнні, потенційно здатні виявляти оперативно-тактичні БПЛА в межах своїх тактико-технічних характеристик.
19
Корощенко, М. М., О. Л. Харитонов та А. М. Гордієнко. "Протиповітряна оборона кораблів (катерів) Військово-Морських Сил України у “війні дронів”: проблеми та шляхи підвищення ефективності". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 18–23. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.02.
Full textAbstract:
В статті розглянуто питання щодо протиповітряної оборони кораблів (катерів) Військово-Морських Сил України від малорозмірних безпілотних засобів повітряного нападу (дронів). Проведений аналіз бойового застосування та порядок дій у сучасних військових конфліктах малорозмірних безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Проведений узагальнений аналіз можливостей засобів протидії БпЛА провідних країн світу та України. Надані пропозиції щодо покращення протиповітряної оборони (можливості протидії) кораблів (катерів) ВМС України від малорозмірних БпЛА – дронів.
20
Дружинін, Є. А., М. І. Ковалевський, О. К. Погудіна та В. О. Черановський. "Методи та інформаційні технології впровадження безпілотних літальних апаратів в повітряний простір України". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 84–90. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.12.
Full textAbstract:
У цій статті розглянуто проблему створення єдиної системи для управління трафіком безпілотних авіаційних систем (UTM). Було розглянуто класифікацію БПЛА за розміром, призначенням та іншими критеріями. Описані задачі, котрі можуть вирішувати сучасні БПЛА цивільного призначення. Наведено огляд екосистеми U-space, яка є європейською ініціативою UTM в цивільному повітряному просторі, та описано основні фази інтеграції цієї системи в повітряний простір. Розглянуто й проаналізовано нормативно-правову базу України щодо впровадження БПЛА в повітряний простір.
21
Starovoytov, E. I. "Navigation Support for Monitoring the Underlying Surface From UAV with a Passive Optical Sensor." Radio Engineering, no. 5 (December 25, 2020): 13–41. http://dx.doi.org/10.36027/rdeng.0520.0000183.
Full textAbstract:
На сегодняшний день с помощью беспилотных летательных аппаратов (БПЛА) решается широкий круг задач, в том числе мониторинг окружающей среды и обследование зон чрезвычайных ситуаций, при которых выполняется локация различных объектов на подстилающей поверхности и их последующая привязка к географическим координатам.Развитие беспилотных систем в настоящее время тесно связано с оптическими датчиками, используемыми на БПЛА всех типов. Пассивные оптические датчики имеют малые массу и габариты, потребляют небольшую мощность от бортовой сети электропитания, при этом они могут измерять дальности до объектов со сложной конфигурацией и ненормированным коэффициентом отражения поверхности.Цель данной работы – анализ требований к навигационной аппаратуре при измерении дальности монокулярным пассивным оптическим датчиком до статических наземных объектов с борта БПЛА и их последующей привязке к географическим координатам.Выполнены оценки разных вариантов осуществления оптической локации наземных объектов параллаксным методом измерений с оптической и навигационной аппаратурой на борту легких БПЛА малого радиуса действия, мини- и микро-БПЛА. В качестве источников навигационных данных может быть использована аппаратура спутниковой навигации, телекамеры, бесплатформенная инерциальная навигационная система, барометрический высотомер и цифровой компас.При использовании рассматриваемых навигационных датчиков обеспечивается измерение дальностей до 1000 м с относительной погрешностью не более 10 %. При привязке объектов к географическим координатам оценки погрешности как для прямолинейной, так и для сложной траектории полета БПЛА различаются не более чем на 4,1 м для всех типов навигационных датчиков, а позиционная ошибка не превышает 150 м при величине ошибки по высоте не более 40 м.В ранее известных работахоценка измерений выполнялась на малом базисе (уход БИНС не учитывался), а привязка обнаруженных объектов к географическим координатам не выполнялась.Результаты работы могут применяться в разработке навигационных систем различных БПЛА и беспилотных систем мониторинга наземной обстановки.
22
Женжера, С. В., А. В. Литвин та А. А. Бровко. "Удосконалення системи охорони військових об'єктів шляхом розробки засобів радіоелектронної боротьби для протидії БПЛА". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.05.
Full textAbstract:
Для покращення системи охорони військових об'єктів (особливо складів артилерійського озброєння) від ударних дій БПЛА запропоновано використання малопотужних постановників завад для придушення каналу управління ними. У процесі роботи були розраховані зони надійного управління і зони придушення каналу управління БПЛА для обґрунтування мінімальних потужностей постановника завад на прикладі охорони складу РАО з периметром території 1200 м. Відповідно до розрахунків запропонована принципова схема 5‑ти канального постановника завад для протидії БПЛА з потужністю випромінювання 5 Вт, вартість якого значного дешевше промислових аналогів.
23
Isaienko, Volodymyr, Volodymyr Kharchenko, Vyacheslav Astanin та ін. "БПЛА-система дистанційної асистованої медичної діагностики і пульмонологічного моніторингу стану потенційно заражених COVID-19 пацієнтів "TREMBITA-CORONА UAV NAU"". Proceedings of the National Aviation University 84, № 3 (2020): 63–70. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.84.14955.
Full textAbstract:
Розроблена БПЛА-система дистанційної акустичної діагностики і моніторингу стану легенів для ведення пацієнтів в рамках застосування телемедицини, яка представляє собою користувацький набір контрольно-вимірювального обладнання та БПЛА-носій для доставки і організації процедури тестування пацієнта.
24
Andreev, S., та V. Zhilin. "ЗАСТОСУВАННЯ ДАНИХ АЕРОФОТОЗЙОМКИ З БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ПОБУДОВИ 3D-МОДЕЛЕЙ МІСЦЕВОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (2019): 3–16. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.003.
Full textAbstract:
Предметом дослідження є методика побудови 3D-моделей місцевості на базі даних, отриманих за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Об'єктом дослідження є процес створювання 3D-моделей місцевості, цифрових моделей рельєфу, ортофотопланів, звітів з параметрами реконструкції місцевості та параметрами зйомочної камери із використанням сучасного спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ) — сучасних цифрових фотограмметричних систем (ЦФС). Метою роботи є підвищення інформативності та актуалізації геоданих за допомогою методики створення фотограмметричних ЗD-моделей місцевості на основі інформації, отриманої по знімках з БПЛА, а також відеоматеріалів обльотів місцевості. Задля досягнення поставленої мети вирішено такі часткові задачі: виконання аналізу сучасних засобів отримання та обробки аерофотоінформації з точки зору можливості їх застосування для 3D-моделювання ситуації на місцевості; визначення основних фотограмметричних параметрів для побудови вимірювальних ЗD-моделей місцевості; розробка технологічних схем побудови фотограмметричних ЗDмоделей місцевості на основі комплексного використання просторових даних; розробка методики побудови 3D-моделі місцевості на базі отриманих даних за допомогою БПЛА. Висновки: виконано аналіз та вибір ПЗ, що задовольняє вимогам щодо застосування для 3D-моделювання ситуації на місцевості за даними з БПЛА; визначено основні фотограмметричні параметри для побудови вимірювальних ЗD- моделей місцевості за даними з БПЛА (сценарій зйомки для різних об'єктів; роздільна здатність; тип об'єктиву; параметри калібрування фотокамери); розроблено технологічні схеми побудови фотограмметричних ЗD-моделей місцевості на основі комплексного використання просторових даних аерофотозйомки та відеоданих; розроблено методичні рекомендації для побудови 3D-моделі місцевості за даними відео- та фотозйомки, отриманими з різних видів БПЛА; на підставі проведених досліджень розроблено методику побудови 3D-моделей місцевості на базі даних, отриманих за допомогою БПЛА. Методика дозволяє створювати 3D-моделі місцевості, цифрові моделі рельєфу, ортофотоплани, звіти з параметрами реконструкції місцевості та параметрами зйомочної камери. Запропоновану методику апробовано при побудові 3D-моделей місцевості реальних об'єктів: база відпочинку “Мис Доброї Надії” в Полтавській області, студентський гуртожиток Національного аерокосмічного університету ім. М. Є.Жуковського (ХАІ), територія Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, піщаний кар'єр в Полтавській області.
25
Дурнев, Р. А., R. A. Durnev, А. С. Гусева та ін. "ЛОГИКО-ВЕРОЯТНОСТНАЯ ОЦЕНКА ЖИВУЧЕСТИ И ЭФФЕКТИВНОСТИ БЕСПИЛОТНЫХ ЛЕТАТЕЛЬНЫХ АППАРАТОВ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ РАЗВЕДКИ ЗОНЫ ЧС: НЕКОТОРЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ МЕТОДИЧЕСКОГО ПОДХОДА". Проблемы безопасности и чрезвычайных ситуаций, № 3 (2021): 17–25. http://dx.doi.org/10.36535/0869-4179-2021-03-2.
Full textAbstract:
Выполнена априорная логико-вероятностная оценка живучести и эффективности мини-БПЛА при проведении разведки зоны ЧС с помощью нового методического подхода. Показана принципиальная возможность его использования для обоснования технологии применения мини-БПЛА при воздействии поражающих факторов источников ЧС.
26
Горбенко, В. М., О. А. Коршець та О. В. Кувшинов. "Оцінювання варіантів розподілу завдань в спільній авіаційній групі пілотованої та безпілотної авіації". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.02.
Full textAbstract:
Одним із перспективних напрямів підвищення ефективності застосування пілотованої та безпілотної авіації в сучасних умовах, є удосконалення методики розподілу БПЛА по завданнях (цілях) під час спільного виконання завдань. Аналіз досвіду застосування авіації свідчить про постійне зростання важливості задачі оптимізації розподілу сил та засобів пілотованої та безпілотної авіації, як при вирішенні основних, розвідувальних та спеціальних завдань, так і при виконанні завдань забезпечення інших відомств (видів сил та родів військ). У зв’язку з цим, вирішення задачі раціонального розподілу сил і засобів пілотованої та безпілотної авіації по завданнях (цілях) є актуальним. Авторами досліджено вплив варіантів розподілу завдань (цілей) між БПЛА на ефективність застосування спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації в цілому. У статті визначено, що стохастичний рівномірний розподіл БПЛА за завданнями (цілями) забезпечує мінімальне, а детермінований рівномірний розподіл – максимальне значення середнього збитку групової цілі (середньої частки виконаних завдань). При цьому, стохастичний рівномірний розподіл цілей між БПЛА спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації, знаходить практичне застосування в умовах відсутності централізованого управління БПЛА. Оптимальним визначено детермінований рівномірний розподіл завдань (цілей), який забезпечується за умови централізованого управління і децентралізованого виконання завдань спільною авіаційною групою. Застосування зазначеного підходу, дозволяє підвищити ефективність застосування авіації під час вирішення задачі розподілу сил (засобів) спільної авіаційної групи пілотованої і безпілотної авіації по завданнях (цілях) та визначити доцільність призначення завдань (цілей) для кожного БПЛА. Особливо велику роль і значення рішення задачі розподілу завдань (цілей) має в умовах обмеженого складу сил і засобів авіації та сильної зовнішньої протидії. Показано, що дана задача може бути розв’язана за допомогою дослідження ефективності управління в спільній авіаційній групі пілотованої і безпілотної авіації.
27
Пенязь, И. М., та I. M. Penyaz. "ИННОВАЦИОННЫЕ РАЗРАБОТКИ, КАСАЮЩИЕСЯ СПОСОБА БЕЗАВАРИЙНОЙ ПОСАДКИ СОВРЕМЕННЫХ БЕСПИЛОТНЫХ ЛЕТАТЕЛЬНЫХ АППАРАТОВ". Проблемы безопасности полетов, № 10 (2019): 34–38. http://dx.doi.org/10.36535/0235-5000-2019-10-3.
Full textAbstract:
Приведен анализ современных разработок способов безаварийной автоматической посадки беспилотных летательных аппаратов (БПЛА) на площадку малых размеров. Подробно рассмотрен новый способ автоматической посадки БПЛА самолетной конструкции, обеспечивающий при наличии специального радиолокационного оборудования точность выхода в заданную точку приземления с захватом в горизонтальную улавливающую сеть.
28
Гуляницький, Л. Ф., та В. В. Сторчевий. "Одна спецiальна задача маршрутизацiї БПЛА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика, № 1(34) (2 липня 2019): 69–78. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2019.1(34).69-78.
Full text
29
Гиба, Владислав Владимирович. "Меры предупреждения преступлений, совершаемых БПЛА". ЭКОНОМИКА и ПРАВО, № 05 (2021): 105–8. http://dx.doi.org/10.37882/2223-2974.2021.05.08.
Full text
30
Турбекова, К. Ж. "Analysis of the use of UAVs in emergency communication networks." INTERNATIONAL JOURNAL OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES, no. 6(6) (March 14, 2022): 68–74. http://dx.doi.org/10.54309/ijict.2022.2.6.009.
Full textAbstract:
В данной статье рассмотрены структуры аварийных сетей на базе БПЛА для чрезвычайных ситуаций. Проведен обзор беспроводных технологий и представлены схемы организации сетей на основе рассмотренных технологийдля обеспечения связи в зонах бедствия c использованием БПЛА. Построена таблица характеристик беспроводных технологийи проведены расчеты основных значений, с помощью которых построены графики зависимостейпараметров сетей с БПЛА. This article focuses on the structures of emergency networks based on UAVs foremergency situations. It presents a review of wireless technologies and schemes for the organization of networks based on such technologies to ensure communication in disaster areas using UAVs, a table of characteristics of wireless technologies, and calculations of the major values, with which dependency charts are built.
31
Mirnenko, Volodymyr, Sergii Novichenko, Oleksandr Doska, Pavlo Openʹko та Oleksandr Avramenko. "Методичний підхід до оцінювання рівня загроз цивільному населенню у разі застосування стрілецької зброї по безпілотних літальних апаратах". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 2 (2020): 35–45. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.2.5.
Full textAbstract:
Результати досліджень, що опубліковано в статті, будуть корисні для керівників військових колективів всіх рівнів, які відповідають за забезпечення безпеки цивільного населення в ході застосування зброї. В статті розглядаються методичний підхід щодо оцінювання рівня загроз цивільному населенню у разі застосування стрілецької зброї по безпілотним літальним апаратам (БпЛА). Проаналізовані існуючі документи, які регламентують застосування стрілецької зброї, встановлено, що питання безпеки цивільного населення при виконанні стрільб по повітряних цілях в них не розглядалося, що дозволило визначити невирішене наукове завдання, що полягає в формуванні методичного підходу до оцінювання рівня загроз цивільному населенню у разі застосування стрілецької зброї по БпЛА. Запропоновано наукове обґрунтування визначення ймовірності випадкового влучання кулі в людину, що розташована на певній відстані від стрілка при стрільбі по БпЛА. В якості показника оцінки рівня загроз цивільному населенню при застосуванні стрілецької зброї по БпЛА обґрунтовано використання показника “ймовірність випадкового влучення кулі в людину”. Наведений методичний підхід до оцінювання загроз цивільному населенню, який ґрунтується на імітаційному моделюванні процесу польоту кулі у вертикальній площині, основою якого є алгоритм визначення ймовірності випадкового влучення кулі в людину, який дозволяє, в залежності від кінетичної енергії кулі, розрахувати імовірність випадкового вбивства та імовірність випадкового поранення людини. Представлені розрахункові співвідношення, які дозволяють в залежності від кінетичній енергії кулі розрахувати ймовірність випадкового вбивства та ймовірність випадкового поранення людини.
 Використовуючи можливості імітаційного моделювання, запропоновано встановлювати показники ймовірності ураження людини в залежності від кутів пострілу, які дозволять обґрунтувати обмеження під час стрільби по БпЛА із стрілецької зброї. На основі запропонованого методичного підходу, визначені напрямки подальших досліджень щодо визначення ймовірності випадкового влучення кулі в людину під час стрільби зі штатної зброї калібрів від 5,45 мм та 12,7 мм по повітряним цілям типу БпЛА, які дозволять вжити заходи щодо забезпечення мінімального рівня загроз цивільному населенню.
32
Онипченко, П. М., О. О. Казіміров та С. В. Атрашонок. "Аналіз досвіду сумісного застосування пілотованої та безпілотної авіації збройними силами іноземних держав". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.03.
Full textAbstract:
У статті проведений аналіз досвіду сумісного застосування пілотованої та безпілотної авіації збройними силами іноземних держав. За поглядами іноземних військових фахівців, оптимальне сполучення пілотованої та безпілотної авіації дозволяє збільшити ефективність виконання бойових завдань, зменшити кількість втрат вартісної пілотованої авіаційної техніки та екіпажів, а також скоротити матеріальні витрати. Однак, сумісне застосування пілотованої авіації і БПЛА – це складна задача, вирішення якої можливе лише на базі високотехнологічного технічного розвитку. У ході проведеного аналізу визначена сукупність факторів, що визначають характер і напрямки сумісного застосування літаків і БПЛА в сучасних бойових діях, наведені основні варіанти спільного застосуванні літаків і БПЛА з досвіду виконання завдань авіацією в останніх збройних конфліктах та локальних війнах, окреслені завдання, які доцільно покласти на підрозділи безпілотних літальних апаратів при їх сумісному застосуванні із частинами (підрозділами) пілотованої авіації.
33
Горбач, В. Я., та Ю. Л. Бондаренко. "Удосконалена методика оцінювання ефективності плану маршруту польоту розвідувального БпЛА І класу". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 45–52. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.07.
Full textAbstract:
У статті вдосконалено методику оцінювання ефективності плану маршруту польоту безпілотного літального апарата (БпЛА) І класу із використанням визначених показників. Обґрунтовано систему критеріїв ефективності планування та доцільність розрахунку узагальненого показника ефективності. Наведено порядок оцінювання плану маршруту польоту із використанням нормованого узагальненого показника ефективності. Обґрунтовано схему визначення узагальненого показника та порядок оцінювання плану маршруту польоту БпЛА І класу із використанням лінгвістичної шкали.
34
Тимчук, С., А. Левтеров та Ю. Нечитайло. "Применение БПЛА и систем дистанционного контроля и поиска повреждений ЛЭП на основе клиент-серверного приложения". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (1 грудня 2020): 6–11. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).6-11.
Full textAbstract:
В статье Тимчука С.А., Левтерова А.А., Нечитайло Ю.А. «Применение БПЛА и систем дистанционного контроля и поиска повреждений ЛЭП на основе клиент-серверного приложения» проведен обзор методов и средств сокращения времени недопоставки электроэнергии в распределенных сетях 10кВ. Описаны недостатки существующих методов и программно-аппаратных средств обнаружения повреждений (неисправностей) распределенных сетей 10кВ в условиях сложного рельефа, связанные с транспортными ресурсами. Обосновано применение современных программно-аппаратных средств дистанционного контроля и мониторинга повреждений (неисправностей) распределенных сетей 10кВ, где основным критерием является экономическая целесообразность. Предложено применение беспилотных летательных аппаратов (БПЛА) в составе программно-аппаратного комплекса на основе клиент-серверных приложений. Предожена модель расчета времени поиска неисправностей и анализа данных, поступающих с диагностического модуля беспилотных летательных аппаратов, основанного на контроле физических параметров (акустические, видео, электромагнитные и др.) распределенных сетей 10кВ в условиях сложного рельефа и различных погодных условий. Передача данных от диагностического модуля, размещенного на беспилотном летательном аппарате, осуществляется по радиоканалу (GSM, WiFi, GPRS, EDGE, UMTS, HSPA+, LTE). Выбор радиоканала определяется условиями покрытия в зоне действия беспилотного летательного аппарата, исходя из наиболее устойчивого приема. Первичная обработка осуществляется при помощи приложения Android, размещенного на борту беспилотного летательного аппарата. Программное обеспечение серверной части состоит из трех частей: сбор информации от одного или нескольких БПЛА (по необходимости); визуальное отображение местоположения БПЛА на карте размещения линий электропередач; анализ поступающих данных и расчет вариантов оптимального решения для ликвидации неисправностей линий электропередач (методами эвристического анализа). Рассмотрена возможность применения нескольких БПЛА (в том числе с коррекцией маршрута как в автоматическом, так и в ручном режиме) с целью значительного сокращения времени поиска неисправностей (повреждений) распределенных сетей 10кВ.
35
Ivashko, A., та A. Zuev. "РАЗРАБОТКА МЕТОДОВ УДАЛЕНИЯ ДЕФЕКТОВ НА ИЗОБРАЖЕНИЯХ ЭНЕРГООБЪЕКТОВ, ПОЛУЧЕННЫХ В ПРОЦЕССЕ ДИСТАНЦИОННОГО МОНИТОРИНГА С ПОМОЩЬЮ БПЛА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (2018): 8–12. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.008.
Full textAbstract:
Целью статьи является разработка и экспериментальное исследование методов удаления дефектов на изображениях, полученных в результате дистанционного мониторинга энергообъектов с помощью БПЛА, вызванного построчным переносом изображения с матрицы камеры в устройство хранения. При проведении исследований использовались методы корреляционного оценивания относительного сдвига последовательностей, методы цифровой нелинейной фильтрации, математическое моделирование в пакете Scilab. Предложены и программно реализованы методы подавления артефактов вызванных эффектом построчного переноса, не требующие анализа последовательности кадров и позволяющие устранять искажения, вызванные как наклоном камеры, так и ее вибрацией. Использование предложенных методов позволяет создать программное обеспечение для бортового компьютера БПЛА, которое может устранять артефакты на изображениях, полученных в процессе мониторинга в реальном масштабе времени. Получены расчетные соотношения, позволяющие определить предполагаемые значения сдвига строк изображения, вызванного эффектом построчного переноса, предложены и программно реализованы методы удаления искажений на изображениях энергообъектов, получаемых в процессе дистанционного мониторинга с помощью БПЛА.
36
Волков, А. Ф., О. В. Лезік, С. І. Корсунов, Г. А. Левагін, О. В. Яновський та К. В. Івахненко. "Аналіз застосування БПЛА у вірмено- азербайджанському воєнному конфлікті та можливі шляхи боротьби з ними". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.01.
Full textAbstract:
Розглядаються основні питання застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у вірмено-азербайджанському воєнному конфлікті та можливі шляхи боротьби з ними при застосуванні різних зенітних ракетних (артилерійських) комплексів з метою вирішення певних завдань. Крім того, розглядаються можливості застосування підрозділів протиповітряної оборони (ППО) та радіоелектронної боротьби (РЕБ), використання різних засобів розвідки, засобів пасивної локації з метою ефективного виявлення БПЛА, боротьби з ними та визначаються основні переваги та недоліки використання БПЛА, від урахування яких залежать можливості ефективних дій засобів ППО, РЕБ, розвідки. Також визначений критерій ефективності та розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності управління підрозділом ППО та РЕБ у бою в різних умовах обстановки. Отримані положення можуть бути використані для підвищення якості навчання курсантів факультету ППО СВ та офіцерів, які навчаються на курсах підвищення кваліфікації; вдосконалення освітнього процесу підготовки спеціалістів, а також покращення підготовки за фахом.
37
Silkov, V., A. Zhevtiuk та N. Vorobiev. "«Беспилотник» в фугоидном полете". Озброєння та військова техніка 21, № 1 (2019): 59–66. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.1(21).59-66.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены особенности устойчивости полета беспилотного летательного апарата (БпЛА) по скорости, обоснованы критерии и границы устойчивого полета, приведены показатели фугоидного движения БпЛА. Устойчивость рассматривалась в двух практически важных режимах полета: в крейсерском полете по заданному маршруту и в свободном движении при невмешательстве оператора в управление. Показаны особенности полета на первых и вторых режимах, обоснованы причины потери устойчивости, разработаны рекомендации по выводу летательного аппарата из критической ситуации на безопасные скорости.
38
Кривоножко, А. М., Є. А. Толкаченко та П. В. Опенько. "Розробка методу визначення параметрів поступального й обертального руху оптичного джерела реєстрації безпілотного літального апарата". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.09.
Full textAbstract:
В статі розглядається метод визначення параметрів поступального й обертального руху оптичного джерела реєстрації безпілотного літального апарата (БПЛА), заснованого на аналізі потоку, отриманого від оптичного датчика, що знаходиться на борту БПЛА, з наступним використанням отриманих даних для уточнення навігаційної інформації та у якості автономного джерела даних для навігації апарату на місцевості. Автономне управління польотом є відкритою науковою проблемою, особливо там, де немає можливості застосувати зовнішні системи позиціонування. Головним завданням, що необхідно вирішити в рамках даної проблеми, є складність якісного позиціонування з використанням лише вбудованих сенсорів. В роботі проведено аналіз працездатності методу на чистих і на зашумлених зображеннях поверхні землі. Проаналізована залежність визначення позиції, та повороту апарата в залежності від характеру поверхні та відстані до неї оптичного датчику. Отримані результати дозволяють використовувати запропонований метод для уточнення даних щодо траєкторії руху апарата отриманих з інших джерел так і для автономної навігації БПЛА.
39
Ibrahim, I. N. "Ultra Light-Weight Robotic Manipulator." Bulletin of Kalashnikov ISTU 21, no. 1 (2018): 12. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2018-1-12-18.
Full textAbstract:
Данное исследование направлено на изучение устройства роботизированного манипулятора, предназначенного для использования в беспилотных летательных аппаратах (БПЛА). В последнее время БПЛА активно используются для наблюдения, а также спасательных и разведывательных операций. Кроме того, все более актуальным становится их применение в ситуациях, когда выполнение поставленной задачи является особо сложным или опасным для человека. Примерами таких ситуаций являются инспекция и техническое обслуживание газовых и нефтяных труб, работа с химическими и радиоактивными материалами. Выполнение задач в таком случае возможно благодаря установке роботизированных манипуляторов на БПЛА. Построение модели роботизированного манипулятора является сложной инженерной задачей ввиду большого количества степеней свободы. Предлагаемый манипулятор состоит из двадцати трех звеньев и двадцати восьми сочленений и включает три части: плечо, предплечье и кисть. В начале статьи приводится описание устройства частей роботизированного манипулятора; далее основное внимание уделяется изучению траектории движения и зависимости кинематических параметров от времени; в заключение выводятся уравнения, описывающие динамику движения в зависимости от требуемого крутящего момента.
40
Nistyuk, A. I., A. V. Abilov, V. V. Khvorenkov, and V. A. Alekseev. "Development of Swarm Technology for Mobile Self-Organizing Networks. Identification of Dynamic Models." Bulletin of Kalashnikov ISTU 21, no. 4 (2019): 136. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2018-4-136-140.
Full textAbstract:
Статья посвящена беспилотным летательным аппаратам, а именно организации летательных аппаратов в группы. Актуальность заключается в том, что группа летательных аппаратов, образующих так называемый рой, может выполнять более сложные задачи, чем одиночный аппарат. При этом в рое возникает проблема по обеспечению минимального расстояния между аппаратами. Дистанция между БПЛА зависит от множества факторов - как от управления аппаратами, так и от изменений внешней среды. Авторами предлагается рассматривать динамическую модель роя БПЛА как колебательную систему, движущуюся со скоростью ведущего аппарата, что используется в большинстве реализаций поведения роя. В этом случае минимальное расстояние между дронами можно рассматривать как сумму номинального расстояния, обеспечиваемого системой управления и амплитудой колебаний дрона при попытках сохранить это расстояние. Рой БПЛА как колебательная система обладает рядом особенностей. Во-первых, ряд параметров колебательной системы меняется во времени. Например, меняются массы дронов вследствие уменьшения количества топлива, расходования полезного груза, потери частей дрона. Во-вторых, меняется структура роя, связанная с убытием и прибытием дронов в рой, сменой порядка построения дронов и т. п. В-третьих, рой может состоять из разных по конструкции, характеристикам и оснащению дронов. Для описания структуры и количественных характеристик авторы предлагают использовать теоретико-множественный подход. Используется формализованное описание топологической модели роя беспилотных летательных аппаратов, полностью учитывающее указанные выше особенности. Полученная модель учитывает не только динамические свойства, но и изменчивость структуры роя, а также медленное изменение динамических параметров БПЛА.
41
Lapin, P., та M. Katsman. "ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ОХОРОНИ ВАНТАЖІВ І ОБ’ЄКТІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (2021): 134–37. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.134.
Full textAbstract:
Мета роботи – обґрунтування можливостей повітряного патрулювання об’єктів інфраструктури залізничного транспорту за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Результати. У статті досліджено можливості застосування безпілотних літальних апаратів для забезпечення охорони залізничної інфраструктури та вантажів. Розкривається зміст використання безпілотних літальних апаратів як системного моніторингу, що включає підсистему управління і підсистему оперативних груп воєнізованої охорони залізничного транспорту. Описана запропонована авторами модель використання безпілотних літальних апаратів, яка заснована на понятті «критичного часу», як різниці між часом безпосереднього втручання зловмисника в залізничну інфраструктуру та часом реагування підрозділів воєнізованої охорони залізниці із використанням безпілотного апарату. Розкривається приклад використання безпілотного літального апарату на конкретній криміногенні ділянці залізниці з використанням запропонованої моделі. Висновок. Підвищення рівня схоронності вантажів, зменшення злочинних посягань на об’єкти інфраструктури залізничного транспорту, а також зниження збитків від крадіжок досягається за рахунок використання нових технологій, таких як БПЛА. Запропонована авторами модель є доступним, простим та зрозумілим інструментом до для реалізації проектів із впровадження моніторингу об’єктів залізничної інфраструктури за допомогою БПЛА
42
Ожигин, Д. С., У. А. Кубайдуллина, К. Д. Шарипова та В. Н. Долгоносов. "Оценка точности цифровой модели местности полученной на основе данных беспилотных летательных аппаратов масштабе 1:1000". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 72, № 2 (2021): 108–12. http://dx.doi.org/10.18411/lj-04-2021-72.
Full text
43
Деркач, М. В., та Д. С. Матюк. "Застосування модулю GY-521 для орієнтації БПЛА". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7 (263) (10 грудня 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-24-28.
Full textAbstract:
У статті розглянута задача визначення положення в тривимірному просторі, оскільки це один з ключових етапів при створенні БПЛА, що за останні кілька років стали дуже популярними і водночас корисними, так як здатні виконувати широкий спектр завдань. Вирішення цієї задачі дозволяє отримати значення кута нахилу за допомогою акселерометра та миттєвої кутової швидкості з роздільною здатністю, заданою в настройках, в градусах в секунду завдяки гіроскопу, тобто можна визначати рух, падіння об'єкта або поштовх об перешкоду, щоб оминати її. Визначено конфігурацію БПЛА та комунікаційний зв’язок. Також у роботі наведено принцип обробки даних мікроконтролером з суміщених датчиків, на прикладі застосування модуля GY-521, головним елементом якого є мікросхема MPU-6050, що об'єднала в одному корпусі 3х-осевий гіроскоп, 3х-осевий акселерометр і термометр. Область застосування модулю досить широка, а саме для координації різних пристроїв - від просто детектора руху до системи орієнтації різних роботів або управління рухами будь-яким пристроями, до того ж суттєвою перевагою модуля GY-521 є низька вартість і низьке енергоспоживання. Завдяки реалізації внутрішнього зв'язку між мікроконтролером STM32 і модулем GY-521 по шині даних I2C, протестована робота сенсора для орієнтації БПЛА; наведено фрагмент коду, що демонструє настройку модуля, тобто встановлення режиму роботи, значення чутливості сенсора і діапазон вимірювань датчика MPU-6050, та фрагмент коду для зчитування показників датчиків. В роботі використано середовище розробки Keil µVision, що представляє собою набір утиліт для виконання повного комплексу заходів з написання програмного забезпечення для мікроконтролерів на мові програмування C++.Отримані результати перевірки роботи модуля GY-521 демонструють показання акселерометра по осі x.
44
Мариненков, Егор Денисович, Илья Игоревич Викснин, Юлия Вячеславовна Ким та Мария Андреевна Усова. "Обеспечение информационной безопасности информационного взаимодействия элементов группы беспилотных". Информационное общество: образование, наука, культура и технологии будущего, № 2 (28 червня 2018): 52–67. http://dx.doi.org/10.17586/2587-8557-2018-2-52-67.
Full textAbstract:
В данной статье проводится исследование функционирования автономной коллаборации беспилотных летательных аппаратов (БПЛА), основанной на децентрализованно-организованном управлении. В основе коллаборации положен роевой интеллект с использованием мультиагентного подхода. Выявляется оптимальная стратегия группового управления, на основе которой формализуется коллаборация агентов и определяется информационное взаимодействие (ИВ) между элементами системы. На основе разрабатываемых моделей выявляются уязвимости в ИВ элементов, и разрабатываются меры защиты от деструктивного информационного воздействия (ДИВ), основанные на классических подходах к обеспечению информационной безопасности (ИБ). Данное исследование проводится с целью теоретического обоснования возможности реализации самоорганизующейся группы БПЛА для ее последующей разработки и внедрения в различные сферы гражданской деятельности.
45
Кучеров, Д. П., А. М. Козуб та О. М. Костина. "Управління мультиагентною системою в потенціальному полі". Озброєння та військова техніка 14, № 2 (2017): 55–61. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2017.2(14).55-61.
Full textAbstract:
Розглядається рух мультиагентної системи, що складається з обмеженої кількості безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Мультиагентна система включає агента-лідера і декілька агентів – членів групи. Рух цієї системи відбувається за траєкторією, яка визначається початковими умовами, її математичною моделлю і перешкодами, що є на маршруті. Кінцева мета руху відома тільки лідеру групи. Рух цієї структури розглядається в потенціальному полі, яке визначається силами притягання і відштовхування та створюється сигналами управління шляхом вимірювання відстаней до найближчих сусідів. Це дозволяє вважати групу БПЛА агрегатом деякого розміру та описати його рух системою диференціальних рівнянь другого порядку. У роботі досліджуються умови стабілізації руху, надається моделювання пропонованого підходу.
46
Zuev, A., та D. Karaman. "СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ОБ'ЄКТІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ БПЛА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (2018): 87–91. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.087.
Full textAbstract:
Сучасні системи з протяжною та розгалуженою інфраструктурою ліній електропередачі та великим різноманіттям електроенергетичних об’єктів потребують постійного моніторингу їх технічного стану для своєчасного виявлення порушень, які можуть призвести до серйозних аварій та техногенних катастроф. З ростом протяжності та складності об’єктів, що підлягають моніторингу, значно зростають складність та затрати заходів з їх профілактики та технічного обслуговування. В статті проведено аналіз існуючих та перспективних рішень для моніторингу об’єктів електроенергетичних мереж, серед яких окремо розглянуті системи з використанням безпілотних літальних апаратів. Сформульовані основні задачі з вирішення проблем для систем моніторингу розподілених промислових та електроенергетичних об’єктів на базі БПЛА. Проведена розробка базової платформи для функціональної одиниці БПЛА, побудована модель комунікації з наземною станцією управління і обробки даних та розглянуті питання забезпечення захисту прикладних даних і інформаційного обміну.
47
Лавриненко, Александр Юрьевич, Юрий Анатольевич Кочергин та Георгий Филимонович Конахович. "СИСТЕМА РАСПОЗНАВАНИЯ СТЕГАНОГРАФИЧЕСКИ-ПРЕОБРАЗОВАННЫХ ГОЛОСОВЫХ КОМАНД УПРАВЛЕНИЯ БПЛА". RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, № 3 (30 жовтня 2018): 20–28. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2018.3.03.
Full textAbstract:
It is created the system of recognition the steganographic-transformed voice commands of unmanned aerial vehicle control based on a cepstral analysis. It provides effective recognition and hidden commands transmission of to the board of an unmanned aerial vehicle, by converting voice control commands into a kind of steganographic characteristics vector, which implies the concealment of voice control information of an unmanned aerial vehicle. The mathematical model of the algorithm for calculating the mel-frequency cepstral coefficients and the recognition classifier of voice control commands for the solution of the problem of semantic identification and securing the control information of the unmanned aerial vehicle in the communication channel is synthesized. A software package has been developed that includes tools for compiling the base of reference voice images of subjects of management for training and testing the system for recognizing steganographic-transformed voice commands of the unmanned aerial vehicle control based on the cepstral analysis and computer models of the proposed methods and algorithms for recognition voice control commands in the MATLAB environment. The expediency of applying the proposed system for recognizing steganographic-transformed voice commands of the unmanned aerial vehicle control based on a cepstral analysis is substantiated and experimentally proved. An algorithm is presented for calculating the mel-frequency cepstral coefficients that appear in the role of the main features of recognition and the result of the steganographic transformation of speech, where for the evaluation of automatic recognition of voice commands using the results of classifier constructed by the criterion of minimum distance in the role which acts as the variance of the difference of the expectation of a mel-frequency cepstral coefficients. The obtained results of the experimental research allow to draw a conclusion about the expediency of further practical application of the developed system of recognition the steganographic-transformed voice commands of the unmanned aerial vehicle control based on the cepstral analysis
48
Шелехов, А. П., А. Л. Афанасьев, Е. А. Шелехова та ін. "Использование малоразмерных БПЛА для измерения турбулентности в атмосфере". Известия Российской академии наук. Физика атмосферы и океана 57, № 5 (2021): 611–24. http://dx.doi.org/10.31857/s0002351521050138.
Full text
49
Нерсисян, Нерсес Грачевич. "Алгоритм удержания курса БПЛА путём перераспределения управляющих сигналов". Естественные и Технические Науки, № 05 (2021): 85–90. http://dx.doi.org/10.37882/2223-2966.2021.05.23.
Full text
50
Корощенко, М. М., та О. Л. Харитонов. "Пропозиції щодо організації протиповітряної оборони важливих військових об’єктів та кораблів (катерів) ВМС України у “війні дронів”". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 76–79. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.09.
Full textAbstract:
В роботі обґрунтовані пропозиції щодо організації протиповітряної оборони важливих військових об’єктів та кораблів (катерів) ВМС України у “війні дронів” на основі спеціального комплексу пошуку БПЛА та управління засобами захисту.