Academic literature on the topic 'Британський національний характер'

У своєму есе «Містер Беннет і Міссіс Браун» (1924) Вірджинія Вулф стверджує, що «приблизно від грудня 1910 року людський характер змінився». Це відоме висловлювання стало провісником початку епохи модернізму в англійській літературі та мистецтві, пізніше – історичним маркером. Проте, проблематика цього есе Вулф не вичерпується літературознавчим чи мистецтвознавчим контекстом. Не зважаючи на чисельність інтерпретаційних, біографічних та історичних праць, науковці не брали до уваги вплив політичної історії Великобританії і національного дискурсу на це твердження письменниці. Оскільки Вулф визначила зміни у зображенні характеру ретроспективно, її висловлювання вказує на зміни в політичному ландшафті Великобританії, що відбувалися між 1910 та 1924-ми роками і тягли за собою прихід до влади Лейбористської партії. Окрім цього, схвалення Вулф щодо іншого зображення характеру свідчить про зміну акцентів у національному дискурсі того часу, котрий проявився у появі інтроспективного типу суб’єктивності. Дана стаття пропонує контекстуальне прочитання твердження Вулф на історичному тлі 1910-х років, беручи до уваги взаємозв’язок зміни характеру з політичними трансформаціями того часу. Спершу автор статті аналізує, як намічений перехід до правління лівих сил в британській політиці дозволив Вулф позначити 1910-й рік як вододіл у зображенні характеру. Автор стверджує, що британський національний дискурс з його ідеєю континуальності британської держави одночасно обмежує і каталізує способи зображення. Зокрема, автор зосереджується на тому, наскільки двоїстими є характери, створені самою письменницею, – кухарка і міссіс Браун – по відношенню до національного дискурсу. У заключній частині статті автор доходить висновку, що Вулф переосмислює національний дискурс і ставить зображення характеру в зв’язок з рiзноманiттям людської суб’єктивністi.

У статті на матеріалі творів Джона Фаулза визначено основні риси комунікативної поведінки британців. Увагу зосереджено на спробі дослідження концептосфери англійського народу та виявлення національних особливостей шляхом аналізу деяких культурно значущих концептів. Мається на увазі виділення ознак, які свідчать про етнокультурну своєрідність народу. Дослідження національної концептосфери є одним зі способів з’ясувати унікальність і універсальність відповідної культури. Автор аналізує комунікативну поведінку британців у стандартних комунікативних ситуаціях, до яких належать ситуації встановлення контакту, його підтримання / завершення та ведення дискусії. Для носіїв британської культури не характерно вдаватися до емоцій – згідно з «неписаними правилами» варто приховувати власні почуття, переключаючи увагу на почуття інших. Емоційна стриманість британців, як відомо, корениться у традиціях протестантського виховання, які приписують утримуватися від відкритого прояву емоцій практично у всіх життєвих ситуаціях. У носіїв британської культури емоційна поведінка пов’язується насамперед із нераціональністю, суб’єктивністю та іншими негативними характеристиками. Висвітлено, що у британській комунікативній культурі відсутні спеціалізовані мовні акти призиву і зауваження, поради у формі непрямої модифікації поведінки співрозмовника менш поширені, ніж, наприклад, в українській культурі спілкування. Постулюється ідея, що особистий простір є важливим невербальним компонентом британської культури. У британців особистий простір є значно більшим, ніж в українців, і значно краще захищеним. Незнання того, що британці надто стримано ставляться до фізичного контакту під час спілкування, може стати причиною комунікативної невдачі. Взагалі, знання законів невербальної комунікації в іншій культурі допомагає уникнути різноманітних непорозумінь, які виникають через таку неграмотність. За аналогією з мовою простору будь-якій культурі властива своя неповторна мова часу, за допомогою якого можна виразити ставлення до людини, позначивши її місце в соціальній ієрархії.

У статті на матеріалі трилогії Томаса Стоппарда «Острів Утопії» визначено основні фрагменти англомовної картини світу, представленої лінгвістичними особливостями етнокультурного аспекту в мовній об’єктивації російського етносу британською лінгвокультурною спільністю. Увагу зосереджено на спробі дослідження етнічних стереотипів, які існують у пізнанні людиною навколишнього світу іншого народу, є етнономінаціями та створюють своєрідний етнокультурний образ багатонаціонального світу, що впливає на організацію міжетнічної комунікації: на вибір відповідних номінативних одиниць та стратегічне розгортання спілкування. Дослідження та сприйняття іншої культури завжди проходить крізь призму своїх національних цінностей та властивостей характеру, відповідно, сприймання росіян, зокрема, англійцями дає багатий матеріал для вивчення англійського менталітету. Автор аналізує стереотипні уявлення англійців про національний характер та особливості національного менталітету російської етнічної спільноти. Виявляється, що росіянам потрібен сильний жорсткий лідер, оскільки вони звикли до беззастережливого підпорядкування владі та авторитету. У результаті аналізу виявлено, що позитивна оцінка факту, дії або явища надає об’єкту, що описується, характеристик «свого»: за норму, ідеал, щось позитивне сприймаються суспільством лише свої культурні надбання. Те, що оцінюється негативно, належить до класу «чужого». Таким чином, все, що оцінюється позитивно, є характеристикою «свого» та береться за правило; все, що оцінюється негативно, описується як чуже і тому зазнає відторгнення. Саме екстралінгвістичні фактори (політична, соціально-економічна ситуація) визначають, якої форми набуде контакт двох націй: діалогу чи конфлікту. Постулюється ідея, що домінантні риси національного характеру представників інших культур складаються в англійців у певний стереотип, який є стійким утворенням та таким, що не завжди відповідає дійсному стану речей. У ситуаціях міжетнічного спілкування процес комунікації відбувається на основі стратегій ототожнення та дистанціювання. Відповідні стратегії в міжетнічній взаємодії визначають спрямування комунікативних дій мовців із можливим наданням експліцитної або імпліцитної оцінки чи характеристики.

У статті висвітлюється концептуальне бачення ролі та місця конституційного права в системі права ЄС, надається його комплексна характеристика за формальними та матеріальними критеріями. В основу роботи покладено гіпотезу про те, що роль і місце конституційного права в системі права ЄС є аналогічними, тим, що характернідля відповідної галузі в будь-якій національній системі правої, демократичної держави, з особливостями, зумовленими наднаціональним характером цієї системи права.Обґрунтовується думка, що формування права ЄС як автономної наднаціональної системи права передбачаєне тільки накопичення й інтеграцію відповідного нормативного масиву, але й поступову його диференціаціюз виокремленням певних галузей та інститутів. Провідну роль у системі права ЄС, як і в національних правовихсистемах, посідає конституційне право, що зумовлено передусім його предметом правового регулювання.Звертається увага на те, що після провалу проєкту загальноєвропейської конституції термін «конституція»щодо правової системи ЄС вживається тільки в матеріально-правовому сенсі, а сама конституція є неписаною(багатоджерельною, комбінованою), на зразок британської. Водночас система джерел конституційного права ЄСхарактеризується багатоманітністю і складається з трьох рівнів (підсистем), що регулюють основоположні політико-правові відносини, пов’язані з європейською інтеграцією: первинного права, вторинного права, звичаєвогоправа і прецедентного права.Зазначається, що ядро предмета конституційного права ЄС становлять два блоки суспільних відносин: а) відносини, що визначають інституційно-функціональну організацію публічної влади в ЄС; б) відносини, що характеризують основи правового статусу особи в ЄС. Ці базові політико-правові відносини виступають тією матрицею,що зумовлює формування і розвиток відповідних генеральних інститутів конституційного права ЄС.На прикладі конституційних засад громадянського суспільства ЄС демонструється, що процес виокремленняв галузевій структурі конституційного права ЄС окремих інститутів триває. Водночас загалом структуруванняконституційно-правових інститутів в ЄС повторює ґенезу національного конституційного права, принаймні ту,що мала місце в державах континентальної Європи.Звертається увага на те, що підготовка фахівців-правників в Україні має відповідати тим викликам, що постають перед юридичною освітою в умовах євроінтеграції. Одним із важливих кроків на цьому шляху має статизапровадження в навчальний процес юридичних вишів нашої держави навчальних дисциплін, присвячених окремим галузям права ЄС, зокрема й конституційному праву ЄС як провідній галузі цієї системи права.

Стаття присвячена проблемі вивчення професійних цінностей соціальної роботи з позицій соціокультурного підходу. Актуальність дослідження визначається необхідністю переосмислення професійних цінностей соціальної роботи та її модернізації відповідно до соціокультурних умов, що змінюються. У дослідженні розглянуто досвід професійних інститутів соціальної роботи: Британської асоціації соціальних працівників і Національної асоціа- ції соціальних працівників США, які стверджують, що соціальна робота будується на засадах певної сукупності цінностей, й що компетентні соціальні працівники повинні бути спроможними діяти відповідно до цих ціннос- тей. З’ясовано, що процес становлення соціальної роботи в Україні буде поглиблюватися під впливом суспільних запитів епохи і власного розвитку, а також що на цей момент її розуміння відійшло від традиційної благодійності або ж державної системи закладів соціального забезпечення. Виділено групи цінностей соціальної роботи в соціо- культурному контексті: цінності альтруїстичного характеру, які відображають специфіку професійної діяльності соціального працівника – допомога іншому, який потребує твоєї підтримки, допомога слабозахищеній людині; цінності етичної відповідальності перед професією – соціальний працівник захищає гідність і цілісність професії, дотримується і примножує етичні принципи, норми, знання і місію соціальної роботи, яка, як й інша галузь знань, перебуває в процесі постійного розвитку і збагачення тощо; цінності, пов’язані з потребами самореалізації, само- ствердження і самовдосконалення особистості соціального працівника і досягнення професіоналізму діяльності. Визначено, що система соціокультурних цінностей соціальних працівників може бути представлена цінностями різних рівнів: смисложиттєві, універсальні, партикулярні, колективістські і професійні цінності.

Актуальність теми дослідження. У сучасному світі інтеграційні процеси носять всеохоплюючий та об’єктивний характер, зумовлюючи зростання взаємозв’язків національних економічних систем. За цих умов зростає роль і посилюється відповідальність центральних банків за підтримання стабільності в монетарній сфері. Постановка проблеми. У сучасних умовах США та Великобританія займають лідируючі позиції в світовій економіці і впливають на економіку країн, в яких вони здійснюють діяльність. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Функціонування Центральних банків Великобританії і США досліджено в працях таких науковців як Щеглюк М. С., Кавіцька Т. А., Harrison R., Joyce M., Tong M., Woods R., Mumtaz H., Юдіна, П. Мельник, О. Гордей, С. Глазьєв та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сьогоднішній день, недостатньо досліджені питання монетарної політики, незалежності центрального банку і формування ефективної комунікаційної політики. Постановка завдання. Метою статті є аналіз сучасних тенденцій розвитку центральних банків англосаксонської банківської системи у забезпеченні сталого розвитку банківської системи. Виклад основного матеріалу. Британська банківська система є однією з найбільших інноваційних систем у світі. Банк Англії постійно генерує нові ідеї, активно реалізовує програму реформ, забезпечуючи тим самим цінову стабільність. Аналіз діяльності банківської системи США засвідчив, що нетрадиційна монетарна політика ФРС дозволяє оперативно пом’якшити наслідки фінансових криз і забезпечити нормальну діяльність банківської системи США. Висновки. При стабільній економічній ситуації в країні Центробанки Великобританії і США керуються принципами класичного постулату монетаризму. Проте, у період криз досліджувані Центробанки застосовували і не типові інструменти грошовокредитної політики з метою підвищення ліквідності банківської системи, як наслідок – стимулювання розвитку економіки країни.

Однією із актуальних проблем сучасного літературознавства є осмислення художньої своєрідності національних варіантів романтизму, в тому числі британського романтизму кінця XVIII–початку XIX століть. Здобутки В. Скотта і поетів-«лейкістів», яких об’єднували схожі світоглядні позиції та напрямки естетичних пошуків, ще недостатньо повно висвітлені в науці, особливо в аспекті засвоєння народних традицій, що вплинули на картину світу британського романтизму на його ранньому етапі й зумовили подаль-ші художні відкриття. В окремих працях, присвячених творчості В. Скотта і поетів-«лейкістів» (Л. Федорова, Т. Лазарєва, М. Ладилова та ін.), відзначено наявність фольклорних елементів у творах авторів, проте казкова традиція в поезії раннього британського романтизму не були предметом спеціального дослідження. У статті робиться спроба виявити вплив казкової традиції на формування романтичної естетики, жанрову систему і картину світу раннього британського романтизму. Природа фантастики, специфіка історизму, ідея космізму, дуалістичний характер художньої образності та інші особливості поетики раннього британського романтизму формувалися під впливом народних традицій. Ранні британські романтики запозичили з казкової традиції фантастичні образи диявола, фей. У романтичних творах збережено

Білоконенко К. В. Репрезентація британського національного характеру в пареміологічному фонді англійської мови : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Н. О. Надточій. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 60 с.
UA : Дипломна робота – 60 стор., 83 джерела, додатки Об'єктом дослідження є фразеологічні одиниці сучасної англійської мови. Предметом дослідження є пареміологічні одиниці англійської мови, що відображають особливості національного характеру. Мета – виявити риси характеру британців, які відбиваються у прислів’ях та приказках сучасної англійської мови. Теоретико-методологічні засади: виявлення окремих рис англійської ментальності на основі аналізу національних фразеологій (Н. Ф. Алефиренко, Н. Г. Брагина, Е. Бутмі, В. А. Дмитренко, Л. М. Григор’єва, О. В. Дуденко, Ж. В. Колоїз, З. Г. Коцюба, В. Н. Телія). Отримані результати. Національний характер визначається як сукупність найбільш сталих, базових для певної етнічної спільноти особливостей сприймання навколишнього світу та форм реагування на нього. Паремії – це одиниці пареміології, що вирізняються лаконічністю, мають афористичний характер, оформлені за зразком синтаксично замкнених, семантично цілісних відтворюваних речень, що виражають специфіку життя й побут кожної окремої національної спільноти Відповідно до проведеного аналізу розбиваємо на чотири групи у відповідності до чотирьох вагомих аспекта життя людини. Найбільш репрезентативною виявилась група «Ставлення до себе», говорить про найбільшу важливість цієї сфери життя для британців.
EN : The presented paper is dedicated to the the study of representation of British national character in the English Paremological Foundation. The object of the study is the teaching of phraseological units of modern English. The purpose of this study is the purpose is to identify the character traits of the British, which are reflected in the proverbs and sayings of modern English. National character is defined as a set of the most permanent, basic for a particular ethnic community, peculiarities of perception of the world around and forms of reaction to it. National character is a category that in many studies actually identifies with the concept of national mentality. Paremia are units of paremology, characterized by conciseness, aphoristic in nature, modeled on syntactically closed, semantically integral reproducible sentences, expressing the specifics of the life and life of each individual national community. According to the analysis, human. The most representative was the Attitude Group, which speaks of the greatest importance of this sphere of life to the British. The material of this research work is to expand the knowledge of the way of life and culture of the British nation. Understand more deeply the mindset and actions of UK residents.