To see the other types of publications on this topic, follow the link: Бюджетні асигнування.
Journal articles on the topic 'Бюджетні асигнування'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 21 journal articles for your research on the topic 'Бюджетні асигнування.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Яворський, І. І. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ НОРМ БЮДЖЕТНОГО ПРАВА". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 192–95. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).37.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання визначення процесуальних норм на сучасному етапі та їх місце в системі бюджетного права. Розкрито та досліджено взаємозв’язок із матеріальними нормами. Досліджено питання сутності й особливостей процесуальних норм бюджетного права та виокремлено сучасні проблемні аспекти з визначенням подальших векторів вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері. Проаналізовано специфіку процесуальних норм бюджетного законодавства зарубіжних країн і запропоновано можливі варіанти імплементації зарубіжних норм у вітчизняну фінансово-правову доктрину. Розглянуто доктринальні підходи щодо розуміння принципів бюджетного права, зміст і значення загально-правових і фінансово-правових принципів, а також ключові категорії бюджетного права – систему бюджетного права, бюджетну діяльність, бюджетні правовідносини. Досліджено сутність інституційних принципів бюджетного права і визначені напрями удосконалення бюджетного законодавства з метою забезпечення ефективності в законності бюджетної діяльності, бюджетного процесу і міжбюджетних відносин. Аргументовано позицію про те, що реалізація правових норм (у т. ч. і бюджетно-процесуальних) складається із засобів і способів правового та неправового характеру, які забезпечують втілення приписів норм права в життя. Доведено, що характеристика процесу реалізації бюджетно-процесуальних норм, його механізму зводиться до розгляду особливостей засобів і способів їх реалізації. Не правові засоби і способи реалізації норм традиційно підрозділяються на політичні, економічні та ідеологічні умови, які відіграють важливу роль у процесі реалізації бюджетно-процесуальних приписів. Розкрито, що окремими аспектами виконання бюджетів можна розглядати як процес поступової деталізації прийнятого закону чи іншого акта про бюджет аж до окремих платіжних документів конкретних бюджетоотримувачів (через зведені бюджетні розписи, повідомлення про бюджетні асигнування, кошторису доходів і витрат, ліміти бюджетних зобов’язань).
2
І. Б. Медицький. "ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ: «СОБІВАРТІСТЬ» ДЛЯ ДЕРЖАВИ І СУСПІЛЬСТВА". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 2, № 90 (2020): 138–46. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.90.138-146.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання діяльності органів кримінальної юстиції в сучасних умовах, бюджетні асигнування на які підтримано віднести до непрямих (опосередкованих) наслідків злочинності. Виділені негативні моменти, супутні процесу державного фінансування органів кримінальної юстиції (необґрунтована диспропорція фінансового забезпечення підрозділів, невідповідність фінансування окремих органів кримінальної юстиції ефективності їх діяльності, порушення принципу економічної доцільності та помилки в пріоритетах). Здійснено комплексний аналіз порушень та зловживань із боку уповноважених суб’єктів правоохоронної діяльності. У статті розглянуто питання діяльності органів кримінальної юстиції в сучасних умовах, бюджетні асигнування на які підтримано віднести до непрямих (опосередкованих) наслідків злочинності. Виділені негативні моменти, супутні процесу державного фінансування органів кримінальної юстиції (необґрунтована диспропорція фінансового забезпечення підрозділів, невідповідність фінансування окремих органів кримінальної юстиції ефективності їх діяльності, порушення принципу економічної доцільності та помилки в пріоритетах). Здійснено комплексний аналіз порушень та зловживань із боку уповноважених суб’єктів правоохоронної діяльності.
3
Топчій, В. В., та Г. М. Мамка. "Кримінально-правова характеристика бюджетних коштів як предмета кримінальних правопорушень". Ірпінський юридичний часопис, № 2(4) (5 квітня 2021): 154–59. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.2(4).2020.154-159.
Full textAbstract:
У цій статті зазначається, що предметом злочинного посягання у кримінальних провадженнях щодо нецільового використання бюджетних коштів є витрати бюджету у великих та особливо великих розмірах, що здебільшого представлені у формі видатків і витрачаються на цілі, які не відповідають бюджетним призначенням, установленим Законом «Про Державний бюджет України» або рішенням про місцевий бюджет, напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі або в порядку використання бюджетних коштів, бюджетним асигнуванням розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів. Вказується, що таке розуміння предмета злочинного посягання має вагоме значення для розслідування вказаної категорії протиправних діянь, оскільки уточнює, у якій формі він відображений та з якого моменту можуть учинятися бюджетні посягання у формі нецільового використання бюджетних коштів.
4
Хомутенко, В. П., та А. В. Хомутенко. "НЕЦІЛЬОВЕ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ СУДОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична, № 37 (30 червня 2023): 31–40. https://doi.org/10.5281/zenodo.7847797.
Full textAbstract:
Обґрунтовано економічну важливість публічних закупівель та визначено правові й економічні засади їх здійснення. На підставі проведеного аналізу норм Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено відсутність бланкетних відсилок на норми Бюджетного кодексу України, а також відсутність обмежень щодо організації замовниками процедур закупівель до набрання чинності закону про Державний бюджет України (рішень про місцевий бюджет). Зауважено, що встановлені Державною аудиторською службою України бюджетні правопорушення за результатами здійснених контрольних заходів у сфері публічних закупівель нерідко стають підставою для призначення судової економічної експертизи в межах кримінальних проваджень. Підкреслено, що застосовані органами казначейської служби заходи можуть також стати предметом судового розгляду. Визначено змістовне наповнення та суб’єктів господарювання сфери публічних закупівель. Наведено та охарактеризовано нормативно-правові акти, якими керуються суб’єкти господарювання під час здійснення публічних закупівель. Проаналізовано зміст річного плану закупівель та Оголошення про закупівлю. Підкреслено, що невідповідність кодів економічної класифікації видатків на придбання предмету закупівлі, наведених у річному плані закупівлі замовника, бюджетним призначення, визначеним кошторисом, є однією з форми нецільового використання бюджетних коштів. Наведено приклад нецільового використання бюджетних коштів. Здійснено порівняльний аналіз класифікаторів визначення предмету закупівлі та кодів економічної класифікації видатків бюджету на придбання предмету закупівлі. Наголошено на тому, що під час проведення експертизи питання щодо економічної сутності предмету закупівлі та його відповідності КЕКВ експерт досліджує правильність визначення таких закупівель у річному плані замовника, в оголошенні про закупівлю, а також відповідність фактичних і касових витрат замовника по закупівлі взятим бюджетним зобов’язанням та відповідним бюджетним асигнуванням за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету. Досліджено сутність поняття «очікувана вартість» та його взаємозв’язок з поняттям «ринкова вартість». Описано експертну практику та особливості проведення експертизи публічних закупівель. Запропоновано напрямки удосконалення експертизи публічних закупівель.
5
Гамулець, Максим Ігорович. "ДІЯЛЬНІСТЬ БЛАГОДІЙНИХ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична), № 3 (28 липня 2023): 101–8. http://dx.doi.org/10.32782/2311-8040/2023-3-13.
Full textAbstract:
У статті на підставі чинного законодавства у контексті комплексного системного аналізу розглянуто діяльність благодійних неприбуткових організацій в умовах цифрової економіки. Об’єкт дослідження є адміністративно-правові відносини, що виникають у процесі здійснення благодійними неприбутковими організаціями різних видів діяльності. Предмет дослідження – наукові праці українських і зарубіжних учених, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють відносини, що виникають у процесі здійснення цими організаціями діяльності та практика їх застосування. Методологічна основа – система загальнонаукових і приватно-наукових методів пізнання: аналіз, синтез, аналогія, індукція та дедукція; історико-правовий; системно-структурний; порівняльно-правовий. Зазначено, що у галузях публічного права благодійні юридичні особи виділені у самостійну групу неприбуткових організацій, яким надано право отримувати бюджетну фінансову підтримку та матеріальну допомогу. Благодійні організації – це неприбуткові організації, які створюються для благодійної та соціальної підтримки населення, захисту прав і свобод громадян, в тому числі в умовах воєнного стану. Цифровізація дозволила частково перенести вчинення юридично-значних дій у віртуальне середовище, продемонструвавши формальність та спростивши на практиці здійснення фактичних дій суб’єктами правовідносин у сфер діяльності благодійних неприбуткових організацій. Цифровізація виступає суттєвим каталізатором для прискорення динаміки розвитку суспільних відносин у сфері благодійності. Визначено класифікацію джерел фінансування стосовно благодійних неприбуткових організацій, де у складі коштів виділяються: кошти без зазначення мети використання та цільові кошти, які поділяються на бюджетні асигнування, цільовий капітал, кошти на певні програми та проєкти, та кошти на провадження статутної діяльності благодійної організації.
6
Свірко, Світлана Володимирівна, Віта Валентинівна Довгалюк та Тетяна Михайлівна Тростенюк. "Методологічна модель бюджетного процесу Європейського Союзу". Економіка, управління та адміністрування, № 1(107) (12 квітня 2024): 70–84. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2024-1(107)-70-84.
Full textAbstract:
Євроінтеграційні процеси в Україні набули фінальної активізації, що вимагає найскорішого вирішення всієї сукупності завдань, поставлених Європейським Союзом перед Україною. В контексті формування дієвої, вітчизняної системи управління державними фінансами, особливого значення набувають дослідження усіх складових публічних фінансів Європейського Союзу, зокрема бюджету останнього економіко-політичного союзу. На підставі опрацювання широкого спектра нормативних документів, що становлять бюджетне законодавство Європейського Союзу, виокремлено та розвинуто визначення «бюджетного процесу Європейського Союзу» (під яким пропонується розуміти закріплений та унормований консолідованими версіями Договорів про Європейський Союз та функціонування Європейського Союзу, фінансовими регламентами процес формування (прогнозування, планування, опрацювання, ухвалення), виконання (реалізація намічених бюджетних трансакцій в межах загального управління бюджетними асигнуваннями, їх облік, зокрема, фінансова та бюджетна звітність, контроль і аудит, оцінка, моніторинг) бюджетних показників Європейського Союзу, представлених у багаторічній фінансовій програмі та бюджеті ЄС), його місії (яка вбачається у забезпеченні безперебійного функціонування інституцій сектору загального державного управління задля подальшого економічного, соціального, політичного, науково-технічного, екологічного та інших видів суспільного розвитку ЄС), бюджетні принципи (загальні та спеціальні), функції, етапи, інструменти та методи, на підставі чого сформовано методологічну модель бюджетного процесу Європейського Союзу, що має чіткий системоутворюючий каркас та обґрунтовані змістовні позиції за кожним з методологічних кластерів). Кінцева реалізація та подальша імплементація у вітчизняну практику бюджетного процесу дозволить не тільки підвищити результативність бюджетного циклу Європейського Союзу, а отже, як наслідок, сприятиме більш якісному виконанню місії та функції останнього, а й забезпечить максимальне наближення вітчизняного процесу до європейських орієнтирів в умовах формування євроінтеграційних процесів в Україні.
7
Поплавський, Андрій. "СУЧАСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ ТА ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ". Public management 15, № 5 (2018): 210–19. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-210-219.
Full textAbstract:
Проаналізовано стан наукових напрацювань та міжнародних досліджень у сфері державного регулювання діяльності боротьби з коруп- цією та організованою злочинністю. Розглянуто основні детермінанти фе- номену корупції та чинники формування організованої злочинності з ураху- ванням сучасних досягнень у галузях філософії, соціології та права. Зробле- но спробу систематизувати основні ознаки регулювання діяльності боротьби з корупцією та організованою злочинністю, що відрізняються агрегуванням рейтингів корупційності, що пропонуються Індексом глобальної конкуренто- спроможності. Проаналізовано стан законодавчої бази, позитивну і негатив- ну динаміку впровадження проголошених у державі реформ та механізмів державного регулювання діяльності боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Акцентовано увагу на тому, що попри позитивні зрушення у регулюванні діяльності боротьби з корупцією та організованою злочинністю існує ряд проблем, які потребують контролю як з боку держави, так і громад- ськості. Розглянуто проблеми виконання Державної програми з реалізації антикорупційної стратегії, яка є надійним політичним документом, однак не має окремого бюджету, а разом з тим антикорупційні установи мають значні бюджетні асигнування, а підтримка донорів також допомагає реалізації.
 Проаналізовано стан і джерела зародження організованої злочинності в Україні. Спираючись на дані, оприлюднені у вітчизняних та міжнародних дослідженнях, присвячених діяльності по боротьбі з корупцією та організо- ваною злочинністю, встановлено, що важливим аспектом боротьби з орга- нізованою злочинністю є викорінення корупції. Тому боротьба з корупцією повинна бути всеохоплюючою.
 Розглянувши складові антикорупційної політики, дійдемо висновку, що найважливішим завданням для України зараз є забезпечення стабільності інституційної структури та посилення антикорупційних зусиль, які постій- но підриває правляча еліта, активізація інститутів громадськості, їх участь у міжнародних моніторингах та наглядовій місії за інститутами антикорупцій- ної політики в Україні.
8
Тулянцева, В. "Відповідальність за правопорушення у сфері використання позабюджетних цільових фондів". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 207–11. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2047.
Full textAbstract:
У науковій статті зазначено, що побудова соціальної держави передбачає створення певних умов, в межах яких забезпечуються соціально-економічні права людини й громадянина. Метою здійсненого дослідження визначено здійснення характеристики відповідальності за правопорушення у сфері використання позабюджетних цільових фондів. Наголошено, що подальша розбудова української державності та утвердження України як соціальної держави безпосередньо пов'язується з реформуванням системи публічних фінансів країни загалом і системи позабюджетних цільових фондів зокрема. Підкреслено, що наявність фінансових ресурсів детермінує рівень ефективності реалізації моделі соціальної та економічно розвиненої держави. Встановлено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: 1) бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); 2) напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвен-цій); 3) бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів). Визначено, що саме за рахунок акумуляції коштів у власності держави й територіальних громад та формування публічних фондів можливе існування самої держави. Деталізації і відповідного нормативного закріплення потребує також перелік підстав для визнання певного діяння правопорушенням у сфері використання ресурсів зазначених фондів: приміром, визнання випадком нецільового використання коштів Пенсійного фонду України використання коштів на сплату інших видів соціальних виплат (наприклад, виплат на поховання) чи виплати пенсій у необгрунтовано підвищеному розмірі тощо. Удосконалення нормативно-правової бази в аспекті юридичної відповідальності позабюджетних цільових фондів сприятиме не тільки оптимізації цієї сфери, а й позитивно вплине на становлення України як соціальної держави, яка забезпечує гідні умови життя своїм громадянам.
9
Бурдик, О. Ю. "БЮДЖЕТУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ФІНАНСОВИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 107–11. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-16.
Full textAbstract:
У статті описано основні принципи бюджетування, необхідні для управління фінансовими результатами автотранспортних підприємств, а також розкрито основні проблеми побудови бюджетів. Встановлено, що головною проблемою автотранспортних підприємств, які здійснюють міські пасажирські перевезення, є збиткова динаміка результатів їхньої діяльності. Врахування цієї тенденції під час побудови бюджетної системи є необхідним для виявлення причин утворення негативного фінансового результату діяльності та своєчасного вжиття заходів з усунення факторів, які його спричиняють. Також виявлено, що на автотранспортних підприємствах складають, як правило, лише фінансовий план, без застосування ефективної системи бюджетування. Надано характеристику структури фінансового плану та операційного бюджету автотранспортного підприємства. Розглянуто відмінності бюджетування та фінансового плану. Метою статті є розробка та надання рекомендацій з побудови сучасної системи бюджетування для покращення ефективного управління фінансовими ресурсами і показниками автотранспортного підприємства. Це зумовлено тим, що автотранспортні підприємства комунальної форми власності мають ряд особливостей, від яких залежить процес бюджетування, особливо в частині методики розрахунку витрат підприємства і тарифів за проїзд. Оскільки у комунальному підприємстві тариф на перевезення пасажирів залежить не лише від собівартості перевезень, але й від корегування його органами місцевого самоврядування, це призводить до встановлення тарифів, нижчих за фактичну собівартість перевезень. Виявлено залежність діяльності таких підприємств від кількості асигнувань, отриманих з місцевого бюджету згідно з кошторисними призначеннями, що унеможливлює формування реального тарифу з використанням системи бюджетування. Відповідно до здійснених досліджень зроблено висновок, що головним завданням створення бюджетів автотранспортного підприємства задля управління фінансовими результатами є формування бюджетів доходів та бюджетів витрат. Для кращої координації цих бюджетів необхідно створити центри відповідальності за даними напрямками для оцінки діяльності центрів доходів та центрів витрат, щоб краще можна було прогнозувати доходи та витрати автотранспортного підприємства. Важливого значення набула оцінка рентабельності маршрутів з метою перегляду транспортної сітки, проведення контролю та аналізу виконання бюджетів, прогнозування ризиків та виявлення шляхів їх запобігання, порівняння фактичних фінансових результатів із плановими. Все це дасть можливість розрахувати стратегію рентабельності перевезень як основного чинника формування позитивного фінансового результату.
10
Роменська, К. М. "ЛІКВІДНІСТЬ БЮДЖЕТНИХ ПОТОКІВ, ЗОСЕРЕДЖЕНИХ НА ЄДИНОМУ КАЗНАЧЕЙСЬКОМУ РАХУНКУ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 24 (2 вересня 2022): 113–17. http://dx.doi.org/10.32782/2415-3583/24.19.
Full textAbstract:
Функціонування фінансової системи України відбувається за складних умов відбудови країни внаслідок економічної кризи, спричиненої військовими діями на території країни та епідемією COVID-19. Розкрито особливості управління бюджетними потоками, зосередженими на єдиному казначейському рахунку України та показана необхідність забезпечення збалансованого руху фінансових потоків в бюджетному процесі. Проведено оцінку бюджетних потоків, консолідованих на єдиному казначейському рахунку, виявлено та окреслено можливі напрями удосконалення управління ліквідністю бюджетних потоків та забезпечення збалансованого руху фінансових потоків в бюджетному процесі України. Для більш ефективного управління бюджетними коштами необхідний постійний розвиток процесів та процедур управління операціями на єдиному казначейському рахунку, що полягає у впровадженні ефективного механізму управління ліквідністю. Це передбачає підвищення якості і точності прогнозування руху коштів та удосконалення інструментів управління ліквідністю. Управління ліквідністю бюджетних потоків, зосереджених на єдиному казначейському рахунку, забезпечить рівномірну активність розпорядників бюджетних коштів та збалансування використання бюджетних асигнувань протягом бюджетного року.
11
Непран, Андрій, Інна Осьмірко та Ірина Тимченко. "ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ РОЗДІЛУ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ «ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З БЮДЖЕТОМ»". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 33 (10 грудня 2024): 115–26. https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2024.33.115.
Full textAbstract:
УДК 336.64; JEL Classification: М11 Непран А. В., Мельничук О. М., Постольна Н. О. ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ РОЗДІЛУ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ «ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З БЮДЖЕТОМ» Мета – розробка третього розділу фінансового плану підприємства «Взаємозв’язки із бюджетом» для підприємства на загальній системі оподаткування. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування ― для визначення порядку розробки фінансового плану. Результати. У третьому розділі «Взаємовідносини із бюджетом» відображаються: платежі в державний та місцеві бюджети ― податок на додану вартість, податок на прибуток, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб та ін.); асигнування із бюджету (на фінансування капітальних вкладень, приросту оборотних засобів, дослідні роботи, виплати різниці у цінах, державні дотації тощо. На прикладі підприємства – звичайного платника податку наведено порядок розрахунку кожного із трьоїх основних податків. Суми, які сплачуються до бюджету, обчислювалися на основі планів з прибутку, кошторису витрат, а також з урахуванням термінів сплати податків відповідно до податкового законодавства. Так, наприклад, податок на прибуток за І квартал звітного року в розмірі 196,1 тис. грн сплачувася у травні (до 30-го числа) звітного року. Такий порядок розрахунків забезпечує відносну точність встановлення суми податків та зборів порівняно із традиційними методами, які припускають дуже великі помилки при розрахунках. Практична значущість. Порядок розрахунку ІІІ розділу фінансового плану може використовуватися на як основа для складання балансу доходів та видатків підприємства.
12
Parkhomenko, Pavlo. "Мінімізація втрат бюджетної програми при зменшенні її фінансування". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 2 (2020): 105–12. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.2.11.
Full textAbstract:
Розглянута одна із проблем, що виникає у повсякденній практиці керівного складу – розпорядників коштів при прийнятті управлінських рішень. А саме – необхідність перерозподілу асигнувань між бюджетними програмами та обраними заходами, скорочення фінансування, яких найменше позначиться на результативності програми та мінімізує ризики невиконання програми в цілому.
 Для розв’язання проблеми запропонований підхід із застосуванням статистичного методу кількісного аналізу ризиків на підставі визначення двох показників: імовірності отримання втрат (збитків) у випадку скорочення фінансування програми та середнього значення і діапазону коливання цих очікуваних втрат (збитків). 
 Наведений приклад використання запропонованого підходу для двох можливих варіантів скорочення фінансування деякої програми між трьома потенційними групами заходів цієї програми. Запропонований механізм зведення розрахунків у підсумкову таблицю, прийнятну для аналізу та прийняття кінцевого рішення в інстанції управління стосовно вибору найменш ризикового варіанту.
 Зазначено, що розглянутий підхід може бути застосований і при наявності більш ніж двох альтернативних варіантів скорочення фінансування програми та для більш ніж трьох потенційних груп заходів що обираються для зменшення фінансування.
13
Manachynska, Yulia, and Valentyn Andriychuk. "ACCOUNTING OF BUDGET ALLOCATIONS IN HEALTHCARE INSTITUTIONS: ORGANIZATIONAL, MANAGERIAL AND DIGITAL ASPECTS." BULLETIN OF CHERNIVTSI INSTITUTE OF TRADE AND ECONOMICS ІV, no. 92 (2023): 137–61. http://dx.doi.org/10.34025/2310-8185-2023-4.92.10.
Full textAbstract:
The healthcare sector of Ukraine needs special support at the national level of governance under martial law. An important priority in the context of the implementation of the Plan for the Recovery of Ukraine's Healthcare system from the consequences of war until 2032 is the introduction of effective governance tools that will ensure professional sustainability in the healthcare sector, as well as the formation of an effective management system for healthcare institutions in general. Building an effective management system for healthcare institutions requires high-quality accounting and analytical support for the management of budget allocations, in particular, when they are distributed and used by subordinate institutions. All stated issues determined the relevance of the chosen problem. The aim of the research is to study and substantiate peculiarities of the budget allocation accounting in health care institutions, taking into account organizational, managerial and digital aspects, in order to improve the efficiency of their activities and ensure the security of the accounting system as a whole. In the course of the study, general scientific theoretical methods of cognition were used, namely: tabular - for analytical assessment of the dynamics and structure of budget allocations of the health care institution under study; visual interpretation - for visualization of the process of organizing the accounting of budget allocations and their management system; analogy, abstraction and formalization - to reveal the features of financial and management accounting of budget allocations. The article attempts to substantiate the need to improve the synthetic and analytical accounting of budgetary allocations of a health care institution, taking into account organizational, managerial and digital aspects in the context of the post-war recovery of the national economy. Practical significance is in the fact, that based on the scientific and theoretical results of the study, actual proposals have been developed to improve the accounting of budgetary allocations of a health care institution, taking into consideration organizational, managerial and digital aspects. Prospects for further research consist in implementation of theoretical substantiation of the need to change the priorities of health care institutions within the framework of the Plan for the Restoration of the Health Care System of Ukraine until 2032, in particular, to increase medical services to meet the needs of internally displaced persons (IDPs) and people with special needs caused by the hostilities in Ukraine (rehabilitation, intensive care, development of "Specific Medical Guarantee Packages" for war victims) and disclosure of the peculiarities of their accounting reflection.
14
АНТОНЮК, Дмитро, Катерина АНТОНЮК та Людмила БУХАРІНА. "РОЗВИТОК КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ В УКРАЇНІ ДЛЯ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ". Economy of Ukraine 67, № 3 (2024): 54–71. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2024.03.054.
Full textAbstract:
Проаналізовано виклики для ринку праці й економіки України, що виникли внаслідок повномасштабної війни і проявлятимуться в післявоєнний період. Зазначено загрозу дефіциту кваліфікованих кадрів через військові дії, міграцію, закриття підприємств, відплив працівників, скорочення бюджетів на навчання тощо. Запропоновано комплексну стратегію адаптації ринку праці країни та її регіонів до цих змін, зокрема, через перекваліфікацію та оцінювання знань і навичок у кваліфікаційних центрах з акцентуванням на потреби підприємств.
 Підкреслено необхідність трансформації підходів до відновлення кадрового потенціалу країни з використанням європейського досвіду і з огляду на сучасні технологічні виклики. Детально розглянуто роль і переваги розбудови мережі кваліфікаційних центрів у розвитку та інтеграції України в європейський освітній простір, їх потенціал у вирішенні проблем безробіття і внутрішньої міграції робочої сили. Визнано важливість кваліфікаційних центрів на різних рівнях управління й підтримки з боку різних зацікавлених сторін, незважаючи на недосконалість інституційного забезпечення. Обґрунтовано значення співпраці з системою професійно-технічної освіти і бізнесом для адаптації навчальних програм до потреб ринку праці й розширення послуг кваліфікаційних центрів на гуманітарні та соціально значущі професії. Доведено важливість вирішення питань ефективності й комерціалізації діяльності кваліфікаційних центрів, особливо на початкових етапах їх створення. Акцентовано, що сталий розвиток мережі кваліфікаційних центрів можливий за умови комбінування різних джерел фінансування, включаючи державні асигнування, інвестиції від підприємств і міжнародні гранти.
15
СМОЛЮК, Світлана. "ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.8.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано різні наукові проблеми щодо дослідження дефініцій фінансового механізму закладу дошкільної освіти. На основі аналізу наукової літератури висвітлено змістове наповнення сутності фінансово-господарського механізму закладу дошкільної освіти. Автором проаналізовано різні підходи до визначення понять «фінансування», «механізм», «фінансовий механізм», «господарський механізм». З’ясовано, що під фінансовим механізмом розглядають сукупність умов, форм і методів створення, розподілу і використання фінансових коштів установами й органами управління освітою з метою забезпечення сприятливого становища для розвитку системи освіти. Розуміння фінансово-господарського механізму має на меті забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування закладу, а господарський механізм означає певний спосіб організації і функціонування економічної життєдіяльності країни, галузі, підприємства, а отже, і навчального закладу. Господарський механізм можна визначити як спосіб господарювання, сукупність форм, методів та інструментів управління. Досліджено, що для ефективного фінансування закладів дошкільної освіти потрібні добре вдосконалена система планування і техніка розподілу бюджетних коштів. Визначено, що формами фінансування державою закладів дошкільної освіти є: пряме фінансування на основі кошторисної вартості або нормативів; додаткові асигнування за окремими програмами, заходами; дотації або субвенції з метою вирівнювання диспропорцій між територіями; фінансування специфічних програм. З огляду на власні міркування та наукову літературу автором обґрунтовано, що фінансово-господарський механізм складний і утворює єдність таких взаємопов’язаних між собою елементів (підсистем), як економічний, правовий і організаційний. Досліджено, що фінансово-господарський механізм складний і утворює єдність таких взаємопов’язаних між собою елементів (підсистем), як економічний, правовий і організаційний.
16
Рогач, І. М., М. М. Смірнов та В. В. Жорник. "Порівняльний аналіз європейських систем однорідних груп пацієнтів". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, № 2 (2019): 83–90. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.83-90.
Full textAbstract:
У Європі залежно від способу реімбурсації існують дві базові моделі фінансування лікувально-профілактичних закладів, що надають стаціонарну допомогу в умовах систем однорідних груп пацієнтів: ретроспективні платежі за випадок госпіталізації та проспективне бюджетне асигнування. Кожна модель має свій вплив на діяльність закладів охорони здоров’я. Також існують різні методи розрахунку фактичної ставки оплати кожної групи. Узагальнено дана ставка дорівнює добутку значення групи і коефіцієнта грошового перетворення. Але і значення і коефіцієнт можуть відрізнятися залежно від країни і виражатися в різних величинах, що надалі змінює сукупність і інтенсивність стимулів діяльності закладів. Метою роботи було вивчення моделей ретроспективних ОГП-заснованих платежів за випадок госпіталізації, їх імплементації та впливу на національні системи охорони здоров’я в п’яти європейських країнах, а саме: у Великій Британії, Франції, Німеччині, Польщі та Угорщині. Дані сучасної наукової літератури, щодо моделі ОГП-заснованих платежів за випадок госпіталізації, проаналізовано з використанням контент-аналізу, методу системного і порівняльного аналізу, а також бібліосемантичного методу вивчення відповідних наукових робіт. У основній частині статті проаналізовано характеристики національних систем охорони здоров’я вищезазначених країн, а саме: джерела фінансування, особливості методів реімбурсації витрат закладів охорони здоров’я, досвід з імплементації однорідних груп пацієнтів та сучасні методи калькуляції фактичної ставки оплати випадків госпіталізації. Також, для кожної залученої у дослідження країни, було зазначено еволюцію певних показників діяльності національних систем охорони здоров’я в умовах однорідних груп пацієнтів. Окремо наведено розділ, в якому проаналізовано навмисні та ненавмисні наслідки, які необхідно очікувати та заздалегідь попереджувати при імплементації систем однорідних груп пацієнтів. У результаті було визначено, що в досліджуваних країнах спостерігається послідовне скорочення ліжкових фондів і термінів госпіталізації з одночасним покращенням показників якості медичної допомоги населенню. Ключові слова: фінансування, однорідні групи пацієнтів, ОГП, DRG, відшкодування витрат, стаціонарна допомога.
17
Штанцель, С. Е. "АУДИТ ЕФЕКТИВНОСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Український економічний часопис, № 6 (27 вересня 2024): 182–89. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8273/2024-6-30.
Full textAbstract:
Не зважаючи на значні теоретико-практичні напрацювання, розробки науковців щодо проблематики проведення аудиту ефективності публічного управління у забезпеченні фінансової безпеки, все ж в практичній діяльності повноважних суб’єктів існує ряд прогалин. Це потребує детального вивчення сучасного стану як проведення перевірки їх роботи, так і ідентифікації причин, які позначаються на економності, продуктивності, результативності, досягненні цілей дієвого, якісного виконання повноважень у фінансовій сфері для підтримки її стійкості. Мета статті полягала у дослідженні теоретико-практичних засад аудиту ефективності публічного управління у забезпеченні фінансової безпеки України. В цілому, серед причин недостатнього ступеня ефективності публічного управління у забезпеченні фінансової безпеки можна виділити: неякісне планування при розрахунку обсягів бюджетних асигнувань та призначень, не своєчасність, не ефективність прийняття управлінських рішень органами ДФМ, ДПС та ДМС; неналежна організація роботи для реорганізації митної служби, внаслідок чого неефективно витрачаються кошти бюджету; пролонгація термінів реорганізації митниці, як наслідок витрати коштів бюджету на утримання органів управління, що не виконують власні повноваження; недостатньо ефективні заходи та управлінський рішення ДФС, ДПС, ДМС щодо забезпечення надходжень до державного бюджету; не обґрунтованість процесів планування надходжень податків та зборів, мита до державного бюджету; відсутність належної координації в роботі ДПС, ДФС, ДМС щодо виконання відповідних повноважень цих служб із забезпечення надходжень до бюджету.
18
Голян, Василь, Юрій Марчук, Дмитро Матрунчик, Анатолій Карпук, Юрій Погуляйко та Григорій Недопад. "ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗБУДОВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ПОВОДЖЕННЯ З ДЕРЕВНИМИ ВІДХОДАМИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ, РЕГІОНАЛЬНОМУ ТА МІСЦЕВОМУ РІВНЯХ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 60 (2025): 490–510. https://doi.org/10.55643/fcaptp.1.60.2025.4696.
Full textAbstract:
Підвищення рівня комплексності використання лісоресурсного потенціалу прямо пов’язане з результативнішим залученням до продуктивного господарського обігу деревних відходів (лісосічні відходи, відходи деревообробки, уживана деревина) з виробничими та енергетичними цілями. В умовах воєнного часу та виходячи з викликів повоєнного відновлення національного господарства важливого значення набуває утилізація деревних відходів із метою виробництва різноманітних видів біопалива та генерації теплової й електричної енергії.Мета дослідження полягає в обґрунтуванні пріоритетів фінансово-інвестиційного забезпечення розбудови інноваційної інфраструктури поводження з відходами на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівнях, які передбачають урізноманітнення форм, джерел, методів та інструментів фінансування капітальних інвестицій у зведення, модернізацію, реконструкцію й технічне переоснащення основних засобів зі збирання, сортування, транспортування та вилучення ресурсної цінності лісосічних відходів, відходів деревообробки й уживаної деревини та виробництва на цій основі паливних деревних продуктів, теплової й електричної енергії, будівельних дерев’яних матеріалів і конструкцій, а також диверсифікацію регуляторів бюджетно-податкового, грошово-кредитного та майнового впливу на постійних лісокористувачів, суб’єктів деревообробного виробництва та енергогенеруючі підприємства в частині їх стимулювання щодо максимізації залучення деревних відходів до продуктивного господарського обігу.Запропоновано чотири сценарії фінансування капітальних інвестицій у розбудову інноваційної інфраструктури налагодження виробництва паливних деревних продуктів і теплової та електричної енергії: перший сценарій – фінансово-інвестиційне забезпечення розбудови інноваційної інфраструктури поводження з деревними відходами здійснюється за рахунок коштів державних лісових господарств і централізованих асигнувань Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП «Ліси України»); другий сценарій – інвестування проєктів розбудови інноваційної інфраструктури зі збирання, сортування, транспортування та перероблення деревних відходів здійснює енергогенеруюча компанія за рахунок власних і позикових коштів; третій сценарій – диверсифікація джерел фінансово-інвестиційного забезпечення розбудови інноваційної інфраструктури поводження з деревними відходами відбувається на основі партнерства енергогенеруючих компаній і державних (комунальних) лісових господарств, тобто укладання угод публічно-приватного партнерства (ППП); четвертий сценарій – фінансування розбудови інноваційної інфраструктури поводження з деревними відходами здійснюють органи місцевого самоврядування в територіальних громадах багатолісних районів із метою нарощення обсягів виробництва паливних деревних продуктів, генерації теплової та електричної енергії.
19
Камінська, Тамара В. "ВЗАЄМОДІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Journal of Strategic Economic Research, № 4 (28 грудня 2023): 32–41. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2023.4.4.
Full textAbstract:
У статті висвітлено питання взаємодії елементів організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я з точки зору сучасного аспекту. Автором виділено основні виклики, які визначають взаємодію елементів організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я України, зокрема це забезпечення фінансової стабільності системи охорони здоров’я, зміцнення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я, розвиток електронної охорони здоров’я та посилення кібербезпеки, посилення систем управління якістю надання медичних послуг на національному та регіональному рівнях. Виявлено, що в основі організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я лежить впровадження операційного плану з метою втілення cтратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. З’ясовано, що головною метою взаємодії елементів організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я є підвищення життєвого рівня та якості життя населення, забезпечення збереження здоров'я всіх громадян, для досягнення якої необхідно забезпечити заклади охорони здоров’я достатніми фінансовими ресурсами та належним кадровим забезпеченням. Визначено, що у сфері фінансового забезпечення охорони здоров’я найбільшою проблемою є дефіцит державного фінансування, що призводить до зменшення обсягів надання безплатної медичної допомоги. Вказано, що фінансування сфери охорони здоров'я здійснюється шляхом асигнувань з державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів підприємств і приватних осіб, а також інших юридично допустимих ресурсів. У статті проаналізовано динаміку зміни обсягу видатків державного бюджету України на охорону здоров’я та виявлено щорічне зростання обсягів. Виявлено, що важливим елементом організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я є кадровий потенціал сфери охорони здоров’я та визначено основні проблеми зниження цього потенціалу. Запропоновано шляхи підвищення рівня кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я. Проаналізовано показники кадрового складу та мережі закладів охорони здоров’я в Україні. Доведено, що достатній обсяг фінансування сфери охорони здоров’я та вирішення проблем кадрового забезпечення, що дозволить підвищити кадровий потенціал у сфері охорони здоров’я, будуть основними напрямками удосконалення організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я.
20
Rezvorovych, K. "ЗАХИСТ ПРАВ В СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЛОЗАБЕЗПЕЧНИХ ТА ОСІБ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ: ОГЛЯД СУДОВОЇ ПРАКТИКИ". Juridical science 2, № 5(107) (2020): 5–12. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.01.
Full textAbstract:
Стаття присвячена огляду судової практики щодо захисту прав малозабезпечених осіб та осіб, що потребують допомоги. У статті встановлено, що соціальна допомога – безповоротна адресна грошова виплата, яка надається уповноваженими державними органами з метою підтримки життєвого рівня осіб, що зазнали соціального ризику, за рахунок бюджетних асигнувань. Іншими словами, соціальна допомога – це прояв турботи держави відносно тих громадян, які потребують протекції, адже не мають достатньої забезпеченості засобами для існування через вік, стан здоров’я чи соціальне становище. Автором констатується, що коло людей, яке слід віднести до незахищених верств населення, в суверенній Україні виглядає екстраординарним та місцями занадто гіперболізованим. Й це при тому, що в умовах ринкової економіки неможливо застосовувати механізми штучного соціального маневрування, які допустимі при плановій економіці, й відповідно державну допомогу повинні отримувати лише особливо потребуючі представники соціуму, а решті необхідно самостійно себе забезпечувати. В статті також звертається увага, що, попри існування альтернативних форм захисту суб’єктивних прав, судова форма захисту виділяється більшою ефективністю та універсальністю, адже саме остання гарантує дотримання всіх прав і свобод людини, сприяючи встановленню істини по суті в тих чи інших спірних правовідносин. До того ж в нашій державі доволі розгалужена судова система, а рішення суду носять обов’язковий характер та в теорії повинні безперешкодно виконуватися. Як підсумок визначено, що особи, які об’єднані критерієм такого соціального ризику, як малозабезпеченість, являють собою велику групу населення, котра часто зустрічається з недолугою роботою адміністративних органів та змушена захищати власні права в судовому порядку. Основні тенденції в спорах за участю відмічених осіб зводяться до питань призначення та виплати державної соціальної допомоги. При цьому виокремлюються дві основні групи: позови управлінь праці та соціального захисту про стягнення надмірно виплаченої або незаконно отриманої соціальної допомоги та позови малозабезпечених осіб до відповідного владного суб’єкта про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
21
Губарик, О. М., Є. В. Макашова та І. С. Власенко. "Оптимізація обліку та контролю розрахунків із заробітної плати в бюджетних установах". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 15 (2 жовтня 2024). http://dx.doi.org/10.54929/2786-5738-2024-15-09-02.
Full textAbstract:
Авторами статті проаналізовано особливості обліку заробітної плати, виділена специфіка автоматизованого обліку, наведені переваги застосування інноваційних програмних продуктів. Сучасний стан економічної системи в Україні вимагає здійснення ефективної організації обліку і контроль за нарахуванням та утриманням із заробітної плати у процесі фінансового та адміністративного управління ресурсами у державних установах. Особливість обліку в бюджетних установах, полягає у прозорості використання бюджетних коштів, шляхом отримання бюджетних асигнувань та забезпечення функції справедливості, прозорості в оплаті праці. Стрімкі зміни у поточному законодавстві, ускладнений політичний стан, занепад економіки на макро та мікро рівні, обумовлює актуальність питань стосовно удосконалення організації обліку розрахунків із заробітної плати. Оптимізація організації обліку та розрахунку заробітної плати, дозволяє покращити фінансове управління та загалом має позитивний вплив на фінансову політику у бюджетних установах. Стаття присвячена дослідженню сучасного стану організації обліку у державних установах та обґрунтовано необхідність автоматизації системи бухгалтерського обліку бюджетних установ для забезпечення їх ефективної діяльності. Впровадження новітніх цифрових технологій для установ, що фінансуються за рахунок здійснення бюджетних асигнувань, напряму діє на структуру заробітної плати шляхом впливу на ринок праці, змінюючи вимоги до основних класифікацій бухгалтерів та підвищення їх продуктивності. Таким чином, стаття присвячена аналізу останніх наукових досліджень на обрану тематику, а саме оптимізація, удосконалення обліку розрахунків із заробітної плати та шляхи їх вдосконалення, підкреслено переваги прозорості системи нарахувань, що має вплив на мотивування співробітників, висвітлено проблематику автоматизації бухгалтерського обліку в установах, що фінансуються з державного бюджету та надано рекомендації щодо запровадження програмного продукту «Комплексні бюджетні системи», використання калькулятору розрахунків для співробітників, аби вони здійснювали самостійний контроль своїх нарахувань.