To see the other types of publications on this topic, follow the link: Бюджетні дефіцити.
Journal articles on the topic 'Бюджетні дефіцити'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Бюджетні дефіцити.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Рожко, О., Ю. Сафонов, Є. Баженков, Л. Ємельяненко та Є. Бридун. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ДИСБАЛАНСІВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (2021): 99–109. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244905.
Full textAbstract:
Анотація. Зосереджено увагу на неоднозначності ставлення вчених-економістів до незбалансованості державного бюджету. Обґрунтовано розуміння збалансованого за доходами і видатками державного бюджету відповідно до концепції «здорових фінансів». Виявлено недоліки концепції «здорових фінансів», зокрема те, що щорічне балансування доходів і видатків бюджету виключає, чи значною мірою зменшує можливості антициклічного, стабілізувального впливу фіскальної політики держави. Актуалізовано увагу на особливостях концепції хронічного бюджетного дефіциту і специфіці дефіцитного фінансування державних витрат у рамках концепції контрциклічного регулювання. Водночас доведено, що збалансованість бюджету є другорядною проблемою за концепцією функціональних фінансів. З’ясовано, що дефіцит бюджету може спричинювати як позитивні, так і негативні соціально-економічні ефекти, залежно від обставин, у яких дефіцит сформований. Виділено та охарактеризовано різновиди дефіциту державного бюджету, а саме: номінальний дефіцит, реальний дефіцит, операційний дефіцит первинний дефіцит, фактичний дефіцит, прихований дефіцит, квазіфіскальний дефіцит, сукупний дефіцит, активний дефіцит, пасивний дефіцит, вимушений дефіцит, свідомий дефіцит, структурний дефіцит і циклічний дефіцит. Доведено, що основним завданням держави є досягнення його збалансованості, тобто підтримка балансу доходів і витрат держави. Розглянуто підхід до оцінювання дисбалансу бюджету за допомогою застосування нерівності Коші та сформовано алгоритм оцінювання дисбалансу бюджету. Доведено, що забезпечення бюджетної збалансованості можливо в таких напрямах: поліпшення якості планування основних показників бюджету; розширення дохідної бази; оптимізація / секвестр видатків бюджету; цільове фінансування; підвищення ефективності управління державною власністю, бюджетного контролю; запровадження бюджетування, орієнтованого на результат, та аудиту ефективності використання бюджетних коштів; удосконалення міжбюджетних відносин; управління державним боргом. Розвинуто науково-методичний підхід до оцінювання дисбалансу, зокрема Зведеного бюджету в частині обґрунтування граничного значення показника міри дисбалансу, що ґрунтується на застосуванні нерівності Коші, а також визначення впливу факторів динамічних змін дисбалансу бюджету на основі застосування методу ланцюгових підстановок. Перевагами такого науково-методичного підходу є можливість порівняння оцінки дисбалансу бюджетів, що суттєво різняться за обсягом фінансових ресурсів, як перерозподіляються через бюджет, оскільки такі оцінки є відносними, що дозволяє нівелювати ефект масштабу бюджету. Ключові слова: бюджетна система, бюджет, бюджетний дефіцит, дефіцитне фінансування, бюджетна збалансованість, оцінювання дисбалансу, контрциклічне регулювання економіки. Формул: 3; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 10.
2
Касьяненко, Л. М., П. М. Миколаєнко та В. О. Підгородецький. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Ірпінський юридичний часопис, № 3(12) (11 грудня 2023): 73–84. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-3(12)-2023-73-84.
Full textAbstract:
У статті досліджено аспекти правового регулювання дефіциту бюджету України в умовах повномасштабної війни. Зокрема, визначено дефініцію поняття «дефіцит бюджету» з урахуванням офіційного визначення та науковців, зазначено те, що серед учених-економістів та юристів досі немає єдиної думки щодо цього терміна. Зосереджується увага на тому, що бюджетний дефіцит, попри свою негативність, не завжди є критичним явищем, у світовій практиці високорозвинені країни також мають бюджеті дефіцити. Здійснюється класифікація найпоширеніших причин, які спричиняють дефіцит бюджету. Проведено аналіз взаємозалежності між дефіцитом бюджету та державним боргом. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 © Вітюк Р. В., Лупай А. С., Скрипець В. І.., 2023
 
 
 
 
 
 
 
 
 Проаналізовано дефіцит бюджету у відсотках щодо ВВП. Акцентовано на відношенні сальдо виконання державного бюджету у паралелі січня 2023 та 2022 років. Враховуючи дослідження науковців, виділено основні можливості щодо скорочення дефіциту бюджету. Розглянуто джерела фінансування бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України, до яких належать: кошти від внутрішніх та зовнішніх запозичень; кошти від приватизації державного майна, повернення бюджетних коштів з депозитів та ін. Зосереджено особливу увагу на доходах до держбюджету від випуску військових облігацій та іноземних інвестицій у період воєнного стану. Наголошено на важливості правового врегулювання питання у можливості розумного продажу державного та комунального майна для покращення залучення іноземних інвестицій у структуру економіки України.
 Зосереджується увага, що нині бюджетний дефіцит для нашої держави є досить важкою частиною фінансово-правової політики, зокрема через повномасштабну війну, оскільки значні видатки спрямовані на досягнення перемоги над агресором.
 Обґрунтована думка, що для покращення позицій держави щодо боргових зобов’язань необхідно удосконалювати законодавчу базу, яка чітко регулюватиме ці питання. Посилення правового регулювання державного боргу у сфері оптимізації співвідношення обсягів, структури та джерел його погашення. 
 Переконані у важливості продовження досліджень у сфері правового регулювання дефіциту бюджету.
3
Glushchenko , Yu A. "Бюджетна безпека та проблеми наповнення місцевих бюджетів в умовах децентралізації управління в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 122–31. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.12.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретичні основи та проблемні аспекти функціонування місцевих бюджетів в умовах проведення бюджетної децентралізації в Україні. З’ясовано сутність та особливості методики визначення фінансової та бюджетної безпеки в процесі фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та сформовано авторське трактування цих категорій. З’ясовано, що в процесі реформування бюджетної системи місцеві бюджети є фінансово залежними від державного бюджету, що підтверджується існуванням в їх доходах значної частки міжбюджетних трансфертів. Запропоновано напрями покращення міжбюджетних взаємовідносин і напрями стабілізації фінансової безпеки в цілому та бюджетної безпеки зокрема. Метою статті є дослідження особливостей функціонування місцевих бюджетів України та рівня їх фінансової захищеності в умовах оцінки динаміки стану фінансової та бюджетної безпеки, розробка практичних рекомендацій щодо досягнення безпечності фінансового розвитку держави на шляху інтеграції до ЄС.Наукова новизна полягає у дослідженні теоретико-методологічних основ формування місцевих бюджетів та фінансової безпеки держави. Проаналізовано динаміку розвитку місцевих бюджетів та зміни індикаторів бюджетної безпеки держави. За результатами дослідження запропоновано проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання та методики визначення стану фінансової і бюджетної безпеки України.Висновки. Як свідчить міжнародний досвід, децентралізація управління має на меті ефективне виконання повноважень органів влади та збалансування якості надання суспільних послуг відповідно до потреб та уподобань громадян. Проте незадовільний стан формування та розвитку місцевих бюджетів, навіть після здійснення фінансової децентралізації, позначається обмеженою часткою доходів, максималізацією трансфертних платежів, зростанням обсягу делегованих повноважень, незабезпечених дохідними джерелами, бюджетним дефіцитом, що свідчить про формальну фінансову їх самостійність. Делегування повноважень на місцевий рівень є доцільним, проте потребує застосовування дієвого механізму бюджетної децентралізації з урахуванням загальнонаціональних інтересів та забезпеченням оптимальних критеріїв індикаторів фінансової безпеки країни. Проведений аналіз можливих загроз і відхилень основних індикаторів бюджетної безпеки від своїх порогових значень дає підстави стверджувати про необхідність проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання, зниження бюджетного дефіциту, здійснення жорсткого контролю за цільовим використання бюджетних коштів, проведення систематичного фінансового моніторингу з метою детінізації доходів, модернізації податкового законодавства з метою уникнення фінансового колапсу в країні. Існуючі ендогенні та екзогенні фактори, зокрема кібер-тероризм, сепаратизм, корупція, бюджетний дефіцит, недосконалість бюджетної та податкової політики, інфляція, зовнішній та внутрішній борг тощо потребують постійного аналізу й удосконалення стратегій розвитку економічної безпеки держави та територій зокрема.
4
ГЛАДЧЕНКО, Лідія. "БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ І ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ БЮДЖЕТІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 4 (28 листопада 2024): 120–27. https://doi.org/10.31891/mdes/2024-14-16.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду питання про збалансованість бюджету та наявність бюджетного дефіциту. У дослідженні розмежовано два підходи до розуміння збалансованості бюджету залежно від погляду на сам бюджет. Розкрито баланс бюджету з позицій його як фінансового плану, де бюджетна розбалансованість пов’язана, насамперед, з формуванням бюджетного дефіциту, який покривається джерелами фінансування. Крім того збалансованість розглядається в контексті бюджету як фінансового фонду, де ключовий акцент зроблено на управлінні бюджетними потоками та забезпеченні ліквідності бюджету. В роботі також проаналізований бюджетний дефіцит та джерела його фінансування щодо державного та місцевих бюджетів України. Визначено тенденцію до поглиблення дефіциту державного бюджету та формування надлишку місцевих бюджетів під час війни.
5
Овчаренко, Анастасія Сергіївна. "ЩОДО ОКРЕМИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ У ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (28 серпня 2023): 156–60. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.3.25.
Full textAbstract:
У статті висвітлено змісту поняття «бюджетна політика» та визначено її особливості у період дії воєнного стану в Україні. Автором надано визначення поняття «бюджетна політика» як ефективного макроекономічного інструменту держави, визначено зміст сучасної бюджетної політики з урахуванням реалій воєнного стану. Автор виділяє окремі ключові особливості бюджетної політики в умовах воєнного стану, серед яких: пріоритетне фінансування оборонної сфери, активне залучення зовнішніх джерел (грантів та позик) для фінансування дефіциту державного бюджету, постійне оновлення орієнтирів бюджетної політики, податкова лібералізація, випуск та розповсюдження військових облігацій, скорочення бюджетних видатків тощо. Крім того, автор виділяє 4 блоки іноземної допомоги Україні в умовах воєнного стану (загальна або нецільова фінансова допомога бюджетам, невійськова фінансова допомога, військова допомога, невійськова допомога Україні в натуральній формі), виокремлює особливості кожного з них. Автор приходить до висновку, що в умовах воєнного стану надзвичайно важливим є забезпечення належного виконання державного бюджету та забезпечення ефективного функціонування бюджетної системи, перерозподіл обмежених бюджетних коштів, забезпечення соціальних виплат громадянам, збільшення видатків на оборону, перегляд джерел надходжень до бюджету та залучення міжнародної фінансової допомоги, а реалістичним способом управління державним боргом є поєднання політики скорочення бюджетних видатків з поступовим збільшенням доходів бюджету за рахунок економічного зростання.
6
Yaniv, L. M., та O. A. Zinchenko. "Проблеми дефіциту державного бюджету України і шляхи їх розв’язання". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 144. http://dx.doi.org/10.15421/191615.
Full textAbstract:
У період кризового стану економіки та соціально-економічної нестабільності в Україні дуже гостро постало питання дефіциту бюджету. Протягом останніх років державний бюджет України стикається з такою великою проблемою як дефіцит, що виникає внаслідок перевищення витрат державного бюджету над доходами.Метою написання статті є дослідження наявних проблем дефіцитності державного бюджету України, обґрунтування причино-наслідкових зв’язківки у системі дефіцитного фінансування державної діяльності та розробка шляхів її оптимізації. Під час дослідження опрацьовано наукові праці українських учених та практиків, які вивчають проблеми дефіциту державного бюджету, законодавчі та урядові матеріали. Використано такі загальнонаукові методи: метод пізнання, метод системного аналізу, метод аналізу та синтезу, а також метод порівняння.Розглянуто сутність дефіциту бюджетної системи та причини його виникнення в Україні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні стали спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважена соціально-економічна політика, що і зумовили спад обсягів валового внутрішнього продукту і національного доходу. Це природно спричинило зменшення обсягів фінансових ресурсів у державі і відобразилось на показниках бюджету у вигляді довгострокового дефіциту.Визначено залежність дефіциту бюджету від державного боргу. Встановлено, що існує тісний взаємозв’язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, у свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.Установлено зв’язки дефіциту бюджету для економіки країни. Виявлено наслідки підвищення відсоткової ставки, що, з одного боку, знижує інвестиційну привабливість на внутрішньому ринку країни, з іншого – підвищує іноземну валютну привабливість фінансових інвестицій країни. Значні інвалютні потоки призводять до зростання боргової залежності країни і, як наслідок, – зростання курсу валют, скорочення чистого експорту товарів та зниження показників інвестиційної діяльності. Таке скорочення є причина зниження рівня продуктивності праці й реального доходу в усіх його формах, що провокує зниження довіри інвесторів, а отже, скорочення іноземних інвестиційних програм і виведення капіталу за кордон.Обґрунтовано шляхи подолання бюджетного дефіциту, що полягають у вдосконаленні податкової системи, залученні до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення, забезпеченні фінансової підтримки малого та середнього бізнесу, посиленні відповідальності суб’єктів господарювання, зміцненні контролю за виплатою державних коштів, реформуванні видаткової системи, удосконаленні нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу.Наукова новизна дослідження полягає в установленні причино-наслідкових зв’язків бюджетних дефіцитів для наукового обґрунтування бюджетного менеджменту в період структурних перетворень економіки.Практичним результатом є визначення шляхів реформування бюджетної системи України та її переходу до інвестиційної моделі.Перспективним напрямом подальших досліджень у цій сфері є розробка на основі причино-наслідкових зв’язків моделі бюджетного процесу, здатної виявити ризики дефіциту та мінімізувати їх вплив.
7
BOHDAN, Tetiana, and Ivan BOHDAN. "Budget deficits and public debt of Ukraine under the shocks of pandemic and military aggression." Fìnansi Ukraïni 2023, no. 5 (2023): 7–29. http://dx.doi.org/10.33763/finukr2023.05.007.
Full textAbstract:
Introduction. The extraordinary conditions for the government’s functioning during the pandemic and warfare provoked a strong respose of the state institutions, as a result of which the size of budget deficit in Ukraine over 2022-2023 exceeded a lot the historical values and averages for the different country groups as most indicators of the debt burden worsened, generating the danger of debt unsustainability. Problem Statement. Identification of the nature of Ukraine’s fiscal policy through the lens of past and contemporary global phenomenon, identification of macro-financial factors impacting he state of debt sustainability under the extreme conditions, analysis of debt burden indicators and fiscal risks in order to outline the ways of solving the fiscal and debt problems in Ukraine. Purpose. To reveal the global patterns and national features of the expansive fiscal policy conduct and public debt accumulation in emergency conditions which are connected with the pandemic and military actions , to investigate the factors of Ukrainian government’s solvency deterioration and to assess the relevant risks, as well as to define the tools of public debt management in the medium run. Methods. General scientific and special methods are applied: analysis and synthesis, description and comparison, historical method, method of theoretical generalization and abstract-logical method. Results. It has been found that the impact of operations of the general government on aggregate demand in Ukraine was positive in 2020, 2021 and 2022, and this situation was in sharp contrast to the period of 2015-2019, when fiscal policy produced restrictive effects. Fiscal policy in Ukraine was of pro-cyclical nature in 2014-2018 and turned to countercyclical stance only in 2020 with sustaining this course until 2023. It has been proven that in Ukraine the debt sustainability criteria are violated across major part of debt burden indicators , that signal the high solvency risks and liquidity risks for general government; moreover, relative to 2019, the dynamics of most indicators in 2020 and 2022-2023 were unfavorable. Computations conducted indicate that refinancing risks, foreign exchange and interest rate risks inherent to the structure of public debt have increased significantly with the start of hostilities in Ukraine. Conclusions. In the post-war period, contraction of budget deficit and well-balanced restructuring of the external public debt should become the main levers for debt reduction. Effective management of public debt with consideration of existing risks are important for securing macro-financial stability and active government’s involvement in the post-war reconstruction of the country.
8
Сич, Ольга, та Олена Руда. "ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 9 (109) (30 вересня 2022): 166–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-9-109-35.
Full textAbstract:
Висвітлено теоретичні засади забезпечення бюджетної безпеки держави. Розкрито економічну сутність поняття «бюджетна безпека». Визначено ключові елементи бюджетної безпеки, як науки. Зазначено, що виділяють чотири індикатори оцінки стану бюджетної безпеки України. Наведено характеристику по кожному індикатору. Систематизовано показники, які необхідні для підрахунку індикаторів. До них відносять: валовий внутрішній продукт, доходи Державного та зведеного бюджетів, дефіцит сектору загального державного управління, дефіцит Державного бюджету та інші показники. Відповідно до затверджених на законодавчому рівні Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, здійснено розрахунок індикаторів бюджетної безпеки України у 2017-2021 роках. Доведено, що бюджетна безпека є важливою складовою фінансової безпеки України. Виявлено актуальні проблеми та загрози щодо забезпечення бюджетної безпеки. Наведено заходи стабілізації ситуації. Виокремлено ряд інструментів, які регулюють даний процес в умовах труднощів, що з’явились на тлі війни в Україні.
9
Hrubliak, Oksana, Nataliia Kholiavko та Artur Zhavoronok. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕФІЦИТОМ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 130–41. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-130-141.
Full textAbstract:
У статті здійснено дослідження теоретичних аспектів бюджетного дефіциту. Основну увагу акцептовано на з’ясуванні необхідності управління дефіцитом державного бюджету. Охарактеризовано сутність бюджетного дефіциту та визначено особливості дослідження цього явища в економічній науці. З’ясовано, що бюджетний дефіцит – це особливе економічне явище, яке характеризується в різних аспектах і не обов’язково є чимось надзвичайним та негативним, оскільки причини виникнення, форми прояву та економіко-політичні наслідки дефіциту в кожній державі мають свої особливості. Саме тому управлінцям сьогодні потрібно більшу увагу звернути на ефективне використання залучених ресурсів, ніж на абсолютне збалансування державного бюджету. Обґрунтовано, що управління дефіцитом державного бюджету нерозривно пов’язано з такими категоріями, як доходи і видатки державно-го бюджету, державний борг, валовий внутрішній продукт. Актуальність обраної теми підтверджується тим, що розбалансованість бюджету спричинена неефективною видатковою політикою уряду, яка повинна бути нерозривно пов’язана із фінансовими можливостями бюджету. Непослідовність у проведенні соціально-економічних змін, перманентні політичні суперечності й несприятлива економічна кон’юнктура загострили проблеми в системі державних фінансів. Залучення значного обсягу додаткових фінансових ресурсів призвело до накопичення державного боргу, який переважно характеризує стабільність фінансової системи України на внутрішньому ринку і міжнародному рівні. Саме тому дослідження в цьому напрямку стимулюватимуть якісне оновлення підходів до розуміння сутності цього явища й формування новітніх принципів бюджетного менеджменту у сфері управління дефіцитом державного бюджету. Доведено, що проста відмова від дефіцитності бюджету в умовах кризових явищ в державі не призведе до стабілізації системи державних фінансів та економічного зростання.
10
БУДЗИН, Віра. "УПРАВЛІНСЬКІ ПРИНЦИПИ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В СУСПІЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування», № 4 (23 жовтня 2023): 52–57. http://dx.doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.08.
Full textAbstract:
У статті визначено, що основним джерелом фінансування охорони здоров’я в більшості країн є внески на обов’язкове медичне страхування, що відраховуються на паритетній основі роботодавцями та найманими працівниками. Дефіцит фондів обов’язкового та приватного медичного страхування покривається за рахунок державних кредитів, на фінансування охорони здоров’я спрямовуються також кошти від добровільного медичного страхування за рахунок роботодавців. Розглянуто управлінські підходи, які ґрунтуються на тому, що диференціація відповідальності за надання медичної допомоги полягає в тому, що загальні питання розвитку охорони здоров’я вирішуються центральними органами управління, а організація та планування діяльності медичних установ на місцях знаходяться у віданні місцевих органів влади. Основною особливістю бюджетної моделі фінансування охорони здоров’я є рівний доступ до медичної допомоги всіх громадян, тому зазначена обставина перешкоджає формуванню соціальної нерівності щодо доступу населення до послуг охорони здоров’я. З’ясовано, що основними характеристиками системи бюджетного фінансування охорони здоров’я є загальне охоплення населення послугами охорони здоров’я, фінансування з державного бюджету, контроль з боку парламенту та управління урядовими органами. У більшості країн із бюджетною моделлю фінансування охорони здоров’я обов’язок визначення політики у сфері охорони здоров’я населення та відповідальність за забезпечення доступу до медичної допомоги покладаються на центральні органи виконавчої влади в галузі охорони здоров’я. Доведено, що бюджетна модель охорони здоров’я, на відміну від страхових систем, характеризується більшою економічністю, що проявляється на нижчому рівні адміністративних витрат. Це обумовлено тим, що держава може стримувати зростання витрат на охорону здоров’я за допомогою макроекономічних важелів. При бюджетному фінансуванні охорони здоров’я стимули до стримування витрат і здатність це робити об’єднані в одному органі, що дозволяє зберігати засоби та виключати дублювання функцій. Обґрунтовано, що, на відміну від зарубіжних бюджетних систем охорони здоров’я, більшість яких було сформовано на кілька десятиліть пізніше, система охорони здоров’я України характеризувалася головною роллю держави в організації охорони здоров’я та надмірною централізацією управління. Саме тому бюджетні моделі охорони здоров’я, як правило, обходяться суспільству дешевше, ніж страхові, а зворотною стороною контролю держави за станом охорони здоров’я є політичні інтереси, тому витрати, що виділяються на бюджетну систему охорони здоров’я, залежать від них.
11
Грицюк, І. В. "Бюджетно-податкові інструменти регулювання дефіциту бюджету". Економічний аналіз 18, № 2 (2014): 146–52.
Find full text
12
Красностанова, Н. Е. "ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНУ". Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична., № 36 (30 березня 2023): 314–21. https://doi.org/10.5281/zenodo.7994209.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості формування та розвитку механізму управління збалансованим розвитком регіону. Виявлено проблеми сучасних тенденцій формування та розвитку механізму управління збалансованим розвитком регіону в Україні на сучасному етапі. Обгрунтовано напрями вдосконалення сучасних тенденцій формування та розвитку механізму управління збалансованим розвитком регіону. Дослідження особливостей розвитку регіону, оцінка його загального фінансового потенціалу, а також його окремих складових можуть дозволити підвищити ефективність вибору інструментів формування достатньої фінансової бази для конкретного суб’єкта України, посилити результативність регіональної фінансової політики та ступінь її адаптованості до конкретних економічних реалій, скоротити розрив між сформованим та реалізованим фінансовим потенціалом регіонів, в умовах обмеженості державних можливостей сконцентрувати зусилля на підтримці тих суб’єктів, де залучення до економічних процесів приватного капіталу утруднене об’єктивними причинами. Наголошено, що бюджетні інструменти підвищення та реалізації регіонального фінансового потенціалу можуть диференційовано застосовуватися як для регіонів, для яких властивий низький рівень бюджетно-податкового потенціалу, так і для тих, що характеризуються значним рівнем бюджетного забезпечення, відсутністю дефіциту регіональних бюджетів, а також високим рівнем заповнення консолідованого бюджету регіону власними доходами. У першому випадку основним інструментом формування достатньої фінансової бази для забезпечення заданих темпів економічного розвитку мають стати трансферти, які виділяються з вищого рівня. Для регіонів із високим рівнем бюджетно-податкового потенціалу доцільно використовувати кредитні інструменти, зокрема, підвищення ліміту надання бюджетних кредитів.
13
Скорик, М. О., та І. О. Харченко. "ОЦІНКА БЮДЖЕТНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ЗАХОДИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЇЇ ЗМІЦНЕННЯ". Український економічний часопис, № 3 (20 лютого 2024): 99–103. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8273/2023-3-17.
Full textAbstract:
У статті представлено концептуальні засади та функціональні напрями методики оцінки рівня бюджетної безпеки України. Автором визначено місце бюджетної безпеки як складової фінансової та економічної безпеки держави. Попри наявність найбільшого вагового коефіцієнту у складі фінансової безпеки, бюджетній безпеці відведено найменшу кількість індикаторів для розрахунку. Встановлено, що за функціональною спрямованістю чинна методика оцінювання бюджетної безпеки орієнтована на управління дефіцитом/профіцитом бюджету, діяльність бюджетних та позабюджетних фондів сектору загальнодержавного управління, обслуговування і погашення державного боргу. Внаслідок цього розрахунок законодавчо встановленого інтегрального показника бюджетної безпеки є не завжди доцільним із-за його неповноти охоплення можливих факторів впливу. Запропоновано напрямки зміцнення бюджетної безпеки України засобами бюджетної політики.
14
Наконечна, Наталія Володимирівна. "ПОНЯТТЯ «БЮДЖЕТНА БЕЗПЕКА» ТА ЇЇ ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна), № 1 (28 жовтня 2022): 48–51. http://dx.doi.org/10.32782/2311-844x/2022-1-6.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність поняття «бюджетна безпека» та її основні характеристики. Обґрунтовано роль фіскальної політики в досягненні бюджетної безпеки держави. Зазначено, що фіскальний стимул має тривалий вплив на виробництво за рахунок збільшення загальної пропозиції – ймовірно, за рахунок залучення більшої кількості людей до робочої сили, створення капіталу або сприяння більшій кількості інновацій і тим самим, більш швидкому зростанню продуктивності. Представлено бюджетну безпеку в системі економічної безпеки держави. Зазначено, що важливим інструментом регулювання фінансових потоків є державний бюджет України, розбалансованість якого є реальною загрозою фінансовій безпеці держави, для якої макроекономічні показники мають велике значення, оскільки, порогові значення є найважливішим інструментом для системного аналізу, прогнозування та соціально-економічного планування. Показники або кількісні параметри повинні мати статус затверджених державою, відповідність яким має стати невід'ємною частиною державних економічних програм. У сучасних умовах структурних змін та значного впливу глобалізаційних процесів зміна фінансових показників суттєво впливає на динаміку економічного розвитку країни в цілому. За таких обставин своєчасний аналіз та прогнозування показників фінансової та бюджетної безпеки України стає особливо актуальним. В умовах глобальних та трансформаційних змін однією з найважливіших економічних проблем в Україні після набуття незалежності є зростаюча загроза фінансовій та, зокрема, бюджетній безпеці України. По-перше, це пов'язано з негативними подіями в соціально-економічній сфері, зокрема з порушенням системи фінансів державних фінансів та економічних одиниць, яка зросла в останні роки і відображається на хронічному дефіциті державного бюджету. Інтегральний показник бюджетної безпеки держави є дуже важливим і займає значне місце серед показників, що визначають його фінансово-економічну безпеку держави. Це зумовлює необхідність пошуку нових методологічних підходів для визначення фактичного рівня бюджетної безпеки держави. Вплив глобальних фінансових систем на одну державу виходить на новий рівень. Бюджетна безпека – це не лише національна проблема, але й визначальна детермінанта глобальної економіки сьогодні, що формується поглибленням та взаємодією транснаціональності та міжнародної регіональної економічної інтеграції. Зважаючи на складність взаємозв’язку та взаємозалежності фіскальної безпеки до сталого економічного розвитку, вона має як внутрішні, так і зовнішні аспекти. Автори дійшли висновку, що бюджетна безпека відображає здатність держави відповідним чином реагувати на внутрішні та зовнішні негативні фінансові наслідки.
15
Косова, Тетяна, Сергій Смерічевський, Оксана Ярошевська, Олексій Михальченко та Лариса Райчева. "МЕХАНІЗМИ БЮДЖЕТНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 52 (2023): 391–401. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.5.52.2023.4160.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю раціоналізації державної підтримки підприємств транспортного комплексу з огляду на постійний дефіцит їхніх фінансових ресурсів, необхідність мінімізації їхніх витрат, створення ефективної системи перерозподілу між окремими сферами діяльності за рахунок поєднання системи бюджетування та інформаційної складової при управлінні витратами. Метою дослідження є обґрунтування механізмів бюджетного стимулювання розвитку транспортного комплексу національної економіки. Для досягнення зазначеної мети використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, а також конкретно-наукові – побудова аналітичних таблиць, оцінка динаміки та структури бюджетних видатків, узагальнення. Основні результати: установлено пропорції зростання протягом 2021-2023 років бюджетних видатків у розрізі видатків на економічну діяльність, на транспорт, на дорожнє господарство за статтями Зведеного, Державного, місцевих бюджетів України. Показано, що кредитування транспорту тотожне з кредитуванням дорожнього господарства й становить основу кредитування видатків і Зведеного, і Державного бюджетів. Статистично показано, що основна питома вага видатків на транспорт і дорожнє господарство припадає на Державний бюджет України, значно меншою є частка фінансування з обласних і міських бюджетів, зовсім незначною є питома вага селищних і сільських бюджетів. Установлено, що протягом 2021-2023 років бюджетне фінансування всіх підгалузей транспортного комплексу України скоротилося, за винятком водного транспорту. Показано, що найбільш значною статтею видатків на транспортний комплекс України є розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, які за своєю економічною суттю є видатками розвитку. Обґрунтовано, що механізми бюджетного стимулювання розвитку транспортного комплексу національної економіки полягають в усуненні дискримінації фінансової підтримки всіх видів транспорту, порівняно з автомобільним, передусім дорожнього господарства. Пріоритетами бюджетної підтримки мають стати інноваційні проєкти на авіаційному, водному, залізничному транспорті. Перспективою подальших досліджень є розробка рекомендацій щодо застосування програмно-цільового методу до фінансування підприємств транспортного комплексу.
16
СЛАВКОВА, Алла, Лідія ГЛАДЧЕНКО та Інеса ВДОВІНА. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 3 (29 серпня 2024): 106–14. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2024-13-15.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене аналізу особливостей Державного бюджету України в умовах економічної нестабільності у період з 2019 по 2023 рр. У роботі розглянуто динаміку доходів, видатків та дефіциту бюджету в контексті глобальних і внутрішніх кризових явищ, таких як пандемія COVID-19 та повномасштабна війна. Значну увагу приділено впливу цих криз на державні фінанси та роль зовнішніх факторів у підтримці бюджетної стійкості. Проаналізовано зміни у структурі доходів у розрізі складових і видатків за функціональною та економічною класифікаціями, що дозволило виявити основні тенденції у бюджетній політиці України в кризові періоди. Показано, що основним драйвером зростання видатків стали військові дії та необхідність масштабного соціального захисту населення. Особливу увагу приділено різкому зростанню видатків на оборону та соціальний захист, які стали пріоритетними через військові дії. Водночас, частка витрат на освіту, охорону навколишнього середовища та капітальні інвестиції значно знизилася, що свідчить про тимчасове зменшення фінансування мирних сфер. Дослідження також акцентує увагу на зростанні надходжень, особливо від міжнародної допомоги, що стало ключовим джерелом фінансування в умовах воєнного часу. Важливим аспектом є аналіз дефіциту бюджету та його зв'язок із залученням зовнішніх фінансових ресурсів. Окремо розглянуто динаміку дефіциту Державного бюджету, який зріс до рекордних показників у 2022-2023 роках, через значні витрати на оборону та соціальну підтримку. Висвітлено роль зовнішнього фінансування та міжнародної підтримки в покритті бюджетних потреб України. Зроблено висновок, що бюджетна політика в умовах кризи зосереджена на короткострокових рішеннях, спрямованих на стабілізацію економіки та забезпечення потреб оборони. У рекомендаціях дослідження підкреслюється необхідність оптимізації видатків, підвищення ефективності адміністрування податків та збільшення капітальних інвестицій.
17
Fedyna, K. M., та M. M. Kolesnikova. "БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ В УКРАЇНІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 83 (2019): 237. http://dx.doi.org/10.31713/ve3201823.
Full textAbstract:
У статті розглянуто явище дефіциту бюджету загалом та вплив, який він здійснює, на економіку країни, а також основні причини, в результаті яких виникає бюджетний дефіцит. Проведено аналітичну оцінку дефіциту державного бюджету України. Проаналізовано рівень боргової безпеки в Україні. Надано рекомендації щодо оптимізації бюджетного менеджменту та боргової політики, застосування яких сприятиме подоланню боргової кризи в Україні та поліпшенню стану її боргової безпеки.
18
ЧУГУНОВ, Ігор, та Валентина МАКОГОН. "Бюджетно-податкова політика в умовах невизначеності". SCIENTIA FRUCTUOSA 150, № 4 (2023): 19–31. http://dx.doi.org/10.31617/1.2023(150)02.
Full textAbstract:
Підвищення якісного рівня бюджетно-податкової політики є стратегічним завданням державних інституцій в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Широкомасштабні воєнні дії на території України та невизначеність у поєднанні зі значним рівнем економічного спаду актуалізують питання розроблення нових підходів до бюджетно-податкового інструментарію, розкриття особливостей реалізації бюджетно-податкової політики, обґрунтування її стратегічних завдань. В основі дослідження покладено гіпотезу, що реалізація пруденційної бюджетно-податкової політики та посилення адаптивності бюджетної архітектоніки до соціально-економічних процесів забезпечить підґрунтя досягнення макроекономічної стабільності та цілей сталого розвитку в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, засновані на системному вивченні економічних явищ і процесів, а саме: діалектичний, комплексного аналізу, наукового узагальнення, конкретизації, узагальнення теоретичного та практичного матеріалу, вибірки, наукової абстракції, економіко-статистичний. Визначено роль бюджетно-податкової політики як інструменту регулювання соціально-економічних процесів. Розкрито особливості реалізації бюджетно-податкової політики України. Здійснено аналіз та оцінку доходів і видатків Державного бюджету України. Обґрунтовано стратегічні завдання бюджетно-податкової політики в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Бюджетно-податкова політика є багатогранним інструментом регулювання соціально-економічних процесів, що в умовах посилення невизначеності економічного середовища стикається з перешкодами, які обумовлюють необхідність посилення її інституціоналізації. Широкомасштабні воєнні дії на території України послабили здатність мобілізувати на достатньому рівні власні бюджетні надходження, зумовили суттєве зростання дефіциту державного бюджету та потребу у залученні додаткових фінансових ресурсів. До стратегічних завдань бюджетно-податкової політики в умовах обмеженості фінансових ресурсів доцільно віднести: удосконалення механізму мобілізації власних доходів бюджету; підвищення ефективності бюджетних видатків; забезпечення балансу між фінансуванням найбільш критичних статей державного бюджету та стимулюванням відновлення економіки.
19
Павленко, В. "Управління бюджетним дефіцитом: зарубіжний досвід та уроки для України". Збірник наукових праць Державного податкового університету, № 2 (15 грудня 2023): 121–38. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2023.121-138.
Full textAbstract:
Стаття присвячена поглибленню наукових засад подолання бюджетного дефіциту, виявлення сучасних методів і підходів до управління дефіцитом бюджету у провідних країнах світу, розробка пропозиції щодо запровадження нових фіскальних правил у бюджетному процесі України.
 Проаналізовано заходи урядів провідних країн світу щодо скорочення дефіциту бюджету, розкрита краща зарубіжна практика реформування податкового законодавства задля збільшення податкових надходжень до бюджету з метою його збалансування.
 Визначено основні причини виникнення бюджетного дефіциту в Україні, розкриті додаткові виклики для досягнення балансу бюджету в умовах війкової агресії. Наведена динаміка дефіциту Державного бюджету України за 2018–2022 рр., визначено домінуючі тенденції у сфері державних фінансів за підсумками 2022 року, що виникли в умовах воєнного стану, та потребують рішучої реакції з боку уряду країни.
 Розроблено пропозиції щодо вдосконалення підходів до формування фіскальної політики України на основі узагальнення досвіду країн ЄС щодо вирішення проблеми скорочення бюджетного дефіциту та державного боргу, та з урахуванням положень Стратегії реформування системи управління державними фінансами України на 2022–2025 роки.
 Наголошено на необхідності модернізації національної системи фіскальних правил за рахунок врахування впливу внутрішніх (інституційних та макроекономічних) і зовнішніх (глобалізація) чинників для підвищення ефективності управління бюджетним дефіцитом.
20
Грубляк, Оксана, та Владислав Сила. "Механізм управління дефіцитом Державного бюджету України в умовах впровадження воєнного стану". Problems and prospects of economics and management, № 1(37) (2024): 263–72. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2024-1(37)-263-272.
Full textAbstract:
У статті досліджено визначення сутності поняття «управління дефіцитом бюджету». Проведено аналіз зміни обсягу і структури дефіциту державного бюджету України за період 2019-2023 рр. Виявлено, що основною причиною зростання дефіциту бюджету є збільшення військових витрат та зроблено висновок про необхідність удосконалення механізму управління дефіцитом державного бюджету. Побудована структура зазначеного механізму, до складу якої входять принципи, інструменти, важелі, закономірності, методи і підходи. Надана характеристика кожній із наведених складових. Зазначено, що в умовах війни й повоєнного відновлення економіки є тісний взаємозв’язок між механізмом управління дефіцитом бюджету та механізмами репатріації російських активів та реінтеграції вимушених мігрантів в Україну.
21
Vasilyeva, Tetyana, Oleksii Zakharkin та Liudmyla Zakharkinа. "НАПРЯМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 2(14), № 2 (14) (2018): 7–12. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-2(14)-7-12.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз та оцінювання індикаторів бюджетної безпеки України за 2016-2017 рр. як основної складової фінансової безпеки. Визначено головні бюджетні загрози в цей період та фактори, які їх зумовлювали. Надані пропозиції щодо трансформації бюджетної політики, зокрема, щодо ефективності обслуговування бюджетного боргу. Удосконалення бюджетної політики запропоновано здійснювати в невід’ємному поєднанні з удосконаленням податкової політики, трансформацією її фіскального характеру, орієнтацією її регулюючої функції на стале економічне зростання, що сприятиме зростанню економічної активності суб’єктів господарювання і відповідно до зростання ВВП, що в комплексі дасть змогу знизити дефіцит бюджету.
22
Роменська, Катерина, Світлана Качула, Марія Губа, Оксана Дудчик та Максим Лапа. "ФІНАНСОВІ ПОТОКИ ДЕРЖАВИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ В МІЖНАРОДНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 57 (2024): 317–31. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.4.57.2024.4430.
Full textAbstract:
Ефективний рух фінансових потоків, здатність своєчасно обслуговувати боргові зобов’язання, кредитоспроможність держави є ознаками довіри для світової фінансової спільноти й запорукою успішної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Метою дослідження є визначити важливі напрями ефективного управління державними фінансовими потоками в контексті зміцнення боргової та бюджетної безпеки України для її сталого економічного розвитку в міжнародному середовищі.У результаті оцінки фінансових потоків Державного бюджету України за період дії воєнного стану виявлено зростання доходів бюджету та видатків їх основних складових. Також це супроводжувалося зростанням дефіциту бюджету та державного боргу через запозичення державою кредитів для збалансування потоків доходів і видатків. Зіставлення фінансових потоків Німеччини, Франції, України показало серед досліджуваних країн найвищу частку дефіциту бюджету у видатках в Україні. Наявність дефіцту бюджету та високого рівня боргового навантаження є основним фактором, що розбалансовує потоки доходів і видатків бюджету та ускладнює соціально-економічне становище України. Окреслено можливі напрями підвищення ефективності стратегії боргової політики України, орієнтованої на забезпечення постійної оцінки, моніторингу й контролю індикаторів боргової та бюджетної безпеки держави. Виходячи з досвіду фінансового забезпечення розвинених країн світу, запропоновано напрями вдосконалення управління рухом фінансових потоків держави з посиленням контролю ефективності управління фінансовими потоками бюджету та впровадженням інноваційних практик бюджетування, орієнтованих на забезпечення економного та обґрунтованого використанння бюджетних коштів, що забезпечить безпеку держави в міжнародному економічному середовищі.
23
Тимошенко, М. В. "БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА ПРОТИДІЇ ГЕОПОЛІТИЧНИМ ВИКЛИКАМ". Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична, № 37 (30 червня 2023): 148–54. https://doi.org/10.5281/zenodo.8003489.
Full textAbstract:
Україна зіткнулася з великою невизначеністю, включаючи коливання світових цін на сировинні товари, політичну нестабільність і невизначеність щодо результатів поточних реформ. Це ускладнило планування та реалізацію ефективної бюджетної політики. Мета – дослідити особливості реалізації бюджетної політики України в умовах невизначеності та протидії геополітичним викликам. Бюджетна політика під час війни створює унікальні виклики для урядів. У таких ситуаціях головним пріоритетом уряду часто є забезпечення оборони країни та безпеки її громадян. Це може вимагати значних інвестицій у військові та інші служби безпеки, що може призвести до перенапруження державного бюджету. Бюджетна політика відіграє вирішальну роль у формуванні економіки країни та реагуванні на різні виклики, включаючи невизначеність, геополітичні виклики та війну.
24
Мунько, Анна. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ ДО ТА ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ". Науковий вісник: Державне управління, № 2 (14) (6 грудня 2023): 162–80. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2023-2(14)-162-180.
Full textAbstract:
Досліджено питання посилення фінансової безпеки держави, зокрема через удосконалення управління державним боргом та дефіцитом державного бюджету як одні з основних її складників. Проаналізовано динаміку залучення зовнішнього та внутрішнього боргового капіталу за останні п’ять років із деталізацією за 2021 та 2022 рр. (для демонстрування різниці підходів у періоди до та після повномасштабного вторгнення рф). Обґрунтовано недоліки управління державним боргом України незалежно від глибини кризової ситуації, що перманентно послаблює рівень фінансової безпеки держави. Виявлено факти порушення чинного законодавства під час планування річних показників сукупного державного боргу та дефіциту державного бюджету. Зазначене створює прецеденти «ручного» (суб’єктивного) управління та підвищує ймовірність виникнення бюджетних та фіскальних ризиків. Запропоновано заходи щодо: удосконалення реалізації бюджетної та боргової політики держави, зокрема через припинення незаконної практики призупинення норм Бюджетного кодексу України законами про Державний бюджет України; розвитку механізмів застосування інструментів облігацій внутрішньої державної позики та військових облігацій, технологій встановлення пріоритетності бюджетних видатків, методів фінансування інноваційних розробок, посилення виконання вимог найбільших фінансових партнерів та зовнішніх кредиторів державного бюджету (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та інші), а також розширення переліку інструментів запобігання зниженню рівня фінансової безпеки держави та територіальних громад (у тому числі впровадження муніципальних облігацій).
25
Піхоцька, О. М., та Ю.В. Ющик. "АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ". Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична, № 35 (30 грудня 2022): 25–32. https://doi.org/10.5281/zenodo.7486095.
Full textAbstract:
У статті досліджено стан та особливості виконання державного та місцевих бюджетів в період воєнного стану. Окреслено законодавчі зміни, спричинені збройною агресією російської федерації, стосовно здійснення бюджетної політики на загальнодержавному та місцевому рівнях. Проаналізовано виконання державного та місцевих бюджетів за дев’ять місяців поточного року. Результати аналізу виконання державного бюджету показали, що надходження від сплати податків скоротилися, натомість, зростають суми грантів (дарунків), які від початку війни Україна отримує від іноземних партнерів. Витрати бюджету значно зростають, передусім, видатки на оборону країни, фінансування найнеобхідніших соціальних видатків, спрямованих на підтримку життєдіяльності населення та обслуговування державного боргу. За таких умов зростає і бюджетний дефіцит, що перевищує більше ніж у 12 разів показник минулого року. Обгрунтовано, що суттєве зростання обсягів видатків бюджету є виправданим для воєнної економіки. Визначено роль органів місцевого самоврядування у забезпеченні підтримки всіх сфер життєдіяльності громадян на місцевому рівні, таких як допомога внутрішньо переміщеним особам, підтримка релокованого бізнесу, організація укриттів, продовження надання послуг на високому рівні. Доведено, що попри зростання потреби у обсягах видатків місцеві бюджети виконуються із профіцитом як в цілому по Україні, так і в регіонах. Аналіз виконання місцевих бюджетів у областях підтвердив, що рівень виконання планових показників за доходами та видатками безпосередньо залежить від стану ведення бойових дій у тому чи іншому регіоні. Акцентовано, що попри усі проблеми, викликані війною, ОМС працюють над створенням сприятливих умов для залучення інвестицій, створенням робочих місць, зростанням обсягів надходження до бюджету. У свою чергу громади показали, що здатні ефективно розпоряджатися та нарощувати отримані фінансові ресурси, своєчасно реагувати на непередбачувані виклики та забезпечувати високий рівень надання послуг в будь яких умовах, а також швидко пристосовуватися до нових умов.
26
Boichenko, Dmytro. "РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ В УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 15 (2025): 91–102. https://doi.org/10.32750/2025-0108.
Full textAbstract:
Стаття аналізує ключові виклики управління державними фінансами України в умовах воєнного стану, враховуючи зростання бюджетного дефіциту, необхідність удосконалення системи публічних закупівель та впровадження сучасних підходів до прогнозування бюджетних показників. Розглянуто позитивний вплив Prozorro на підвищення прозорості публічних закупівель, але водночас зазначено про існування корупційних ризиків через маніпуляції в оцінці вартості закупівель. Обґрунтовано доцільність використання регресійних моделей для прогнозування бюджетних доходів і видатків, що дозволяє підвищити точність прийняття фінансових рішень. Запропоновано інтеграцію та синхронізацію існуючих цифрових платформ (Prozorro, Є-дата) в єдину екосистему управління бюджетним процесом для забезпечення прозорості, підзвітності та підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Особлива увага приділена заходам із зменшення корупційних ризиків, оптимізації структури бюджетних видатків і підвищення стійкості фінансової системи в умовах економічних викликів. У статті також акцентується увага на переході від реактивного до превентивного підходу в управлінні видатками, що дозволяє своєчасно реагувати на економічні виклики та створює умови для довгострокової економічної стабільності. Запропоновані в роботі рекомендації можуть стати основою для впровадження реформ, спрямованих на підвищення ефективності державного фінансового управління, мінімізацію ризиків і досягнення прозорості бюджетного процесу. Їх реалізація забезпечить зниження бюджетного дефіциту та створить умови для сталого соціально-економічного розвитку країни.
27
Кудряшов, В. "Фінансування дефіциту державного бюджету". Економіка України, № 4 (569) (2009): 52–64.
Find full text
28
Богдан, Т. П. "Бюджетний дефіцит і державний борг". Економічна теорія, № 1 (2013): 98–110.
Find full text
29
ЧЕРЕП, Алла, Людмила OЛЕЙНІКОВА, Станіслав НАГАЄЦЬ та Вікторія РУСІНОВА. "ФОРМУВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО БЮДЖЕТУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 березня 2024): 257–61. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2024-11-38.
Full textAbstract:
Встановлено, що фінансова безпека є основою стабільності та розвитку будь-якої суверенної держави. Для України, яка стикається з серйозними економічними та політичними викликами, забезпечення фінансової безпеки є особливо важливим. У контексті глобалізації та інтеграційних процесів, збалансований бюджет є не лише показником економічної стабільності, але й інструментом захисту національних інтересів. Обгрунтовано важливість збалансованого державного бюджету для забезпечення фінансової безпеки та економічної стабільності України. Проаналізовано стан бюджетного дефіциту в Україні, його причини та наслідки за різні періоди, починаючи з 2008 року. Наведено статистичні дані щодо індексів інфляції, виконання державного бюджету. Обговорено стратегії досягнення бюджетного балансу, в тому числі активна роль держави та узгодження фіскальної політики з економічними циклами. Підкреслено важливість ефективного управління дефіцитом та державним боргом для стимулювання інвестицій та підвищення конкурентоспроможності економіки. Внесено рекомендації щодо забезпечення балансу між соціальними витратами та інвестиціями в людський капітал і інновації.
30
Shykina, Nataliya, and Anna Sirenko. "State budget deficit as a leading indicator of state budget security." Scientific Bulletin of Odessa National Economic University 7-8, no. 320-321 (2024): 108–13. http://dx.doi.org/10.32680/2409-9260-2024-7-8-320-321-108-113.
Full text
31
Сова, О. Ю. "Сутність та види дефіциту державного бюджету". Фінанси України, № 9 (2005): 20–24.
Find full text
32
ЧОРНОВОЛ, Алла. "Стійкість публічних фінансів держав ЄС". Foreign trade: economics, finance, law 126, № 1 (2023): 70–80. http://dx.doi.org/10.31617/3.2023(126)06.
Full textAbstract:
Вступ. Публічні фінанси є фундаментальним механізмом впливу держави на соціально-економічні процеси. Через регулювання основних фінансових індикаторів забезпечується макроекономічна стабільність і закладаються основи для довгострокового економічного зростання. Проблема. За сучасних умов важливо окреслити перспективні напрями розвитку публічних фінансів у країнах ЄС, з огляду на результати аналізу бюджетно-податкової політики, реалізованих заходів фінансового забезпечення соціального захисту населення, стратегічних документів держав-членів та ЄС загалом. Мета статті – визначення основних пріоритетів розвитку публічних фінансів країн – членів Європейського Союзу на середньострокову перспективу, з огляду на сучасні суспільні виклики та макроекономічні тенденції. Методи. Застосовано методи аналізу та синтезу, узагальнення, систематизації, наукового абстрагування, економіко-математичного моделювання. Результати. Здійснено порівняння стану публічних фінансів 23 країн – членів ЄС у періоди фінансової рецесії 2008–2009 рр. та пандемії. Виявлено особливості застосування заходів дискреційної фіскальної політики в ці періоди. Досліджено індикатор співвідношення державного боргу до ВВП. Оцінено вплив державного боргу на показник економічного зростання у 2007–2021 рр. Визначено основні підходи до зниження вагового показника державного боргу. Обґрунтовано основні пріоритети розвитку публічних фінансів. Висновки. З початком пандемії COVID-19 зафіксовано застосування державами – членами ЄС узгодженої та скоординованої фіскальної політики, що дало змогу підвищити рівень її результативності. За сучасних умов публічним фінансам відведена суттєва роль у реалізації завдань щодо підвищення обороноздатності та прискорення економічного зростання. Пріоритетом фінансової політики ЄС є забезпечення стійкості публічних фінансів. Важливою є імплементація консервативних правил щодо управління фіскальним дефіцитом і державним боргом. Видається за доцільне поетапно знижувати дефіцит бюджету та частку перерозподілу ВВП через систему публічних фінансів задля забезпечення виваженої бюджетної консолідації в середньостроковому періоді, розбудовувати інституційні засади соціальної політики, покращувати координацію з фіскальною політикою.
33
Пасічний, М. Д. "Бюджетний дефіцит у системі фінансової політики України". Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. Економічні науки, № 1 (31) (2014): 137–44.
Find full text
34
Макаренко, Є. В. "Бюджетний дефіцит в умовах світової фінансової кризи". Економіка та держава, № 10 (2010): 72–74.
Find full text
35
Гарбінська-Руденко, А. В., С. П. Іващук та К. І. Шевченко. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В РЕАЛІЯХ ВОЄННОГО СТАНУ". Ірпінський юридичний часопис, № 2(9) (30 листопада 2023): 95–104. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-2(9)-2022-95-104.
Full textAbstract:
У статті авторами обґрунтовується комплекс заходів органів державної влади, що спрямовані на забезпечення належного виконання бюджетів в умовах оперативного вирішення проблем у реаліях воєнного стану. Наголошено на важливості емісійного фінансування бюджету, необхідності донорського фінансування бюджетного дефіциту. Проаналізовано нормативно-правові акти, які суттєво змінюють встановлений раніше порядок управління державними фінансами, зокрема, підстави скорочення трансфертів місцевим бюджетам та відповідного перенаправлення частини державних доходів на фінансування сектору оборони. Акцентовано увагу на змінах до Бюджетного кодексу України, що спрощують державні закупівлі товарів військового призначення та змінюють підходи до застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
 Здійснено аналіз проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», що передбачає ряд змін та нововведень, зокрема і в Бюджетному кодексі України. Підсумовано, що вказані зміни стосуються насамперед фінансових ресурсів щодо забезпечення оборонної здатності країни під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та виконання соціальних програм. Визначається, що ключовими причинами перевищення видаткової частини бюджету 2023 року над дохідною є перспективи скорочення макрофінансової допомоги від держав-партнерів та істотне зменшення надходжень від дивідендів державних компаній. Обґрунтовується як загроза стабільності фінансової системи і реальне скорочення податкових надходжень у наступному році. Зазначається, що бюджет 2023 року буде ухвалено за скороченою процедурою, що може ускладнити контроль за його виконанням. Важливими для стабілізації бюджетної системи є скорочення видаткової частини бюджету, збільшення масштабів міжнародної допомоги тощо.
 У висновку наведені рекомендації для покращення стану бюджету в умовах війни та констатовано, що економіка України зіткнеться з великими глобальними викликами і в майбутньому.
36
Захожай, К. В. "Теоретичні аспекти дослідження дефіциту Державного бюджету України". Статистика України, № 4 (59) (2012): 51–56.
Find full text
37
Дмитрів, В. І. "Ризики дефіциту державного бюджету для економіки країни". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 3 (2020): 165–70. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.3.21.
Full text
38
Бойко-Слобожан, О. О. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИТРАТ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Ірпінський юридичний часопис, № 3(16) (7 жовтня 2024): 88–97. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-3(16)-2024-88-97.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням правового забезпечення витрат місцевих бюджетів в умовах воєнного стану. Здійснено аналіз правового забезпечення витрат місцевих бюджетів в умовах воєнного стану та надано пропозиції щодо його вдосконалення. Зазначено, що, незважаючи на значні виклики, повʼязані з повномасштабною війною, органи місцевого самоврядування в Україні продемонстрували вражаючу здатність ефективно управляти фінансовими ресурсами. Вони не лише зберегли стабільність бюджетів, а й знайшли способи для нарощування доходів, що дало змогу забезпечити безперебійне функціонування життєво важливих сфер. Крім того, місцева влада продемонструвала високу гнучкість, швидко адаптуючись до мінливих умов та розробляючи нові механізми надання послуг. Завдяки цим зусиллям громади отримували необхідну підтримку навіть у найскладніші періоди, що свідчить про високий рівень професіоналізму та відповідальності місцевих органів влади. Зроблено висновок, що разом із новими можливостями виникли і значні виклики. Зниження економічної активності призвело до скорочення доходів бюджетів усіх рівнів, що зі свого боку спричинило зростання дефіциту та ускладнення обслуговування державного боргу. В умовах обмежених ресурсів особливої актуальності набуває питання щодо ефективного використання коштів. Кожна гривня має бути спрямована на вирішення найнагальніших проблем: посилення оборонних спроможностей, відновлення критичної інфраструктури, забезпечення гуманітарної допомоги та підтримання економіки. Наукові дослідження в галузі бюджетування набувають стратегічного значення. Вони мають бути спрямовані на розробку ефективних механізмів розподілу та використання бюджетних коштів, а також на формування потужного кейсу для залучення міжнародної фінансової допомоги на відновлення України. Це дасть змогу забезпечити обороноздатність країни, підтримати життєдіяльність населення та відновити інфраструктуру, пошкоджену внаслідок бойових дій.
39
Роменська, К. М., та М. О. Лапа. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЛІКВІДНІСТЬ УПРАВЛІННЯ БЮДЖЕТНИМИ ПОТОКАМИ В УКРАЇНІ". Український економічний часопис, № 2 (19 жовтня 2023): 60–64. https://doi.org/10.32782/2786-8273/2023-2-11.
Full textAbstract:
Управління бюджетними потоками сьогодні відбувається в надзвичайно складних умовах за всю історію незалежності України, що склались внаслідок повномасштабної агресії з боку російської федерації і введенням воєнного стану в Україні. Розглянуто особливості управління бюджетними потоками, що мають бути спрямованим на цільове, прозоре, ефективне формування та використання бюджетних коштів для орієнтованого на результат фінансового забезпечення воєнних та інших пріоритетних цілей. Проведено оцінку доходів, видатків та дефіциту Державного бюджету України та окреслено можливі напрями удосконалення управління бюджетними потоками. Збалансування вхідних та вихідних потоків бюджетів дасть змогу своєчасно та оперативно реагувати на потреби фінансового забезпечення різних сфер і галузей у період воєнного стану. Ефективність управління фінансовими потоками необхідно посилювати забезпеченням їх ліквідності. Підвищення управління ліквідністю передбачає реалізацію комплексу взаємоузгоджених напрямів, реалізація яких дозволить упередити небажані наслідки розвитку фінансової системи України у воєнний та післявоєнний період.
40
Колісник, О. Я. "Бюджетний дефіцит: причини, економічні ефекти та особливості управління". Економіка та держава, № 6, червень (2014): 26–37.
Find full text
41
Нечаюк, І. Б. "Механізм фінансової політики і бюджетний дефіцит в економіці". Формування ринкових відносин в Україні, № 4 (143) (2013): 50–55.
Find full text
42
Свірко, Світлана, Анатолій Дикий, Олена Дика та Тетяна Тростенюк. "БЮДЖЕТНА БЕЗПЕКА ЯК ДИНАМІЧНА ДЕТЕРМІНАНТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 47 (2022): 280–93. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.6.47.2022.3913.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження напрацювань забезпечення бюджетної безпеки в контексті її факторного впливу на соціально-економічний розвиток країни, визначення сучасного стану та перспектив удосконалення методики оцінювання бюджетної безпеки. Ґрунтуючись на дослідженні стратегічних планів соціально-економічного розвитку через опрацювання положень Національної економічній стратегії на період до 2030 року та Стратегії людського розвитку, доведено залежність успішності реалізації стратегічних та оперативних цілей соціально-економічного розвитку країни від рівня бюджетної безпеки. У процесі дослідження сучасного стану бюджетної безпеки проаналізовано показники виконання Державного бюджету України та його дефіциту, ВВП України, загального дефіциту сектора державного управління, виконання зведеного бюджету України, сукупності платежів щодо обслуговування та погашення державного боргу за 2021 рік. На їх підставі визначено нормативно закріплені індикатори бюджетної безпеки за вищевказаний період, аналіз яких з урахуванням проведеного раніше системного дослідження одного зі співавторів цієї статті за період 2010-2021 рр. засвідчив надзвичайно низький рівень бюджетної безпеки країни. Із метою вдосконалення методики оцінювання бюджетної безпеки досліджено підходи різних науковців, що дозволило мотивувати необхідність уточнення першого з нормативно закріплених індикаторів (оновлений: частка дефіциту/профіциту зведеного бюджету до ВВП) та розширити існуючу нормативну систему індикаторів бюджетної безпеки шляхом доповнення її такими показниками: рівень тінізації доходів зведеного бюджету, рівень виконання дохідної частини зведеного бюджету; рівень виконання видаткової частини зведеного бюджету. На подальший розвиток існуючої нормативно закріпленої методики оцінювання бюджетної безпеки сформовано граничні значення перерахованих показників, а також оновлено вагові коефіцієнти щодо всієї сукупності індикаторів задля обрахунку кінцевого показника бюджетної безпеки в складі фінансової безпеки, а отже, і економічної безпеки країни. Реалізація на практиці запропонованих новацій щодо оцінювання рівня бюджетної безпеки сприятиме підвищенню вірогідності її показників, вчасному реагуванню на загрозливі зміни рівня бюджетної безпеки, а отже, підвищить рівень управління нею. Це, у свою чергу, уможливить безперебійність фінансового забезпечення реалізації цілей і завдань соціально-економічного розвитку нашої країни.
43
Суздальцев, О. М. "Динаміка та джерела фінансування дефіциту державного бюджету України". Вісник Донецького університету економіки та права, № 2 (2013): 97–100.
Find full text
44
Сова, О. "Особливості зв"язку дефіциту державного бюджету та інфляції". Світ фінансів, Вип. 3/4 (2005): 95–101.
Find full text
45
Лебеда, Г. Б. "Методологічні аспекти визначення дефіциту бюджету та державного боргу". Фінанси України, № 3 (2000): 102–6.
Find full text
46
Макеєнко, Н. Ю. "Дефіцит державного бюджету України та джерела його покриття". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 108, (ч. 2) (2012): 154–61.
Find full text
47
Форкун, І. В. "Сучасний механізм управління бюджетним дефіцитом в Україні". Інноваційна економіка, № 5 (43) (2013): 211–16.
Find full text
48
Шевчук, І. Л. "Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування в сучасних умовах". Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг, Вип. 1 (17), ч. 1 (2013): 226–32.
Find full text
49
Сова, О. Ю. "Запобігання дефіциту державного бюджету при ефективному застосуванні інституційної теорії". Наукові праці Донецького національного технічного університету. Економічна, Вип. 103-3 (2006): 97–102.
Find full text
50
Сова, О. Ю. "Запобігання дефіциту державного бюджету при ефективному застосуванні інституційної теорії". Наукові праці Донецького національного технічного університету. Економічна, Вип. 103-3 (2006): 97–102.
Find full text