To see the other types of publications on this topic, follow the link: Біометричні системи.
Journal articles on the topic 'Біометричні системи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 39 journal articles for your research on the topic 'Біометричні системи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Олександрівна, Гончаренко Владислава. "РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧЧЯ." Часопис цивілістики, no. 41 (August 6, 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.423.
Full textAbstract:
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧЧЯ
У статті досліджуються проблемні питання правового регулювання систем розпізнавання обличчя, які сьогодні широко використовуються у світі та в Україні. Проаналізовано досвід регулювання захисту персональних даних у законодавстві ЄС, де розроблені чіткі правила використання систем біометричної ідентифікації осіб у режимі реального часу.
Відповідно до Загального регламенту захисту даних (GDPR) біометричні дані є особливим видом персональних даних, отриманих внаслідок спеціального технічного опрацювання, що стосується фізичних, фізіологічних чи поведінкових ознак фізичної особи, таких як зображення обличчя чи дактилоскопічні дані, що дозволяють однозначно ідентифікувати або підтверджують однозначну ідентифікацію фізичної особи. GDPR, за загальним прин-
ципом, забороняє обробку біометричних даних у режимі реального часу. GDPR класифікує зображення обличчя та іншу біометричну інформацію як особливу категорію даних із додатковими обмеженнями на їх використання.
Важливою гарантією реалізації права на захист персональних даних є встановлене у ст. 17 GDPR право на стирання (забуття). Зокрема, видалення контролером персональних даних працівника після звільнення є обов'язковим на вимогу суб'єкта даних, якщо немає іншої законної підстави для опрацювання. На жаль, цивільне законодавство України щодо захисту персональних даних не передбачає такого імперативного правила.
У Євросоюзі випадки притягнення до відповідальності за порушення вимог GDPR вже є дуже розповсюдженими. В Україні контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, однак за відсутності в Україні законодавства, котре регулює використання систем відеоспостереження, здійснення належного контролю за використанням біометричних даних, одержаних за їх допомогою, сьогодні є неможливим.
Відповідно до Білої книги зі штучного інтелекту системи відеоспостереження з метою обробки біометричних даних можуть використовуватися тільки у виняткових, належним чином обґрунтованих і адекватних випадках на підставі законодавства ЄС або національного законодавства.
Згідно з регуляторними правилами Європейської Комісії всі системи штучного інтелекту, призначені для використання для віддаленої біометричної ідентифікації осіб, вважаються ризикованими та підлягають попередній оцінці відповідності регулятором. Використання віддаленої біометричної ідентифікації у режимі реального часу в загальнодоступних приміщеннях для цілей правопорядку забороняється у принципі, за кількома вузькими винятками, які суворо визначені, обмежені та регламентовані. Вони включають використання для правоохоронних цілей цілеспрямованого пошуку конкретних потенційних жертв злочинів, включаючи зниклих дітей; відповідь на безпосередню загрозу теракту; виявлення та встановлення осіб, котрі вчинили тяжкі злочини.
Зроблено висновок про необхідність приведення законодавства України про захист персональних даних до високих стандартів Євросоюзу.
2
Яковенко, Ирина, and Илья Гребень. "МОДЕЛИРОВАНИЕ АВТОМАТИЧЗОВАНОИ СИСТЕМЫ ДЛЯ ЗАБОРА КРОВИ С БИОМЕТРИЧЕСКОЙ ИДЕНТИФИКАЦИЕЙ." SWorldJournal, no. 06-01 (December 30, 2018): 79–84. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-01-039.
Full textAbstract:
В даній статі обґрунтовано розробку автоматизованих медичних систем з використанням біометричних методів для ідентифікації особистості. Виконано розробку структурно-функціональної схеми та проведено 3D моделювання автоматизованої біометричної системи перф
3
Яковенко, Ирина, and Илья Гребень. "МОДЕЛИРОВАНИЕ АВТОМАТИЧЗОВАНОИ СИСТЕМЫ ДЛЯ ЗАБОРА КРОВИ С БИОМЕТРИЧЕСКОЙ ИДЕНТИФИКАЦИЕЙ." SWorldJournal, no. 06-01 (December 30, 2018): 79–84. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-01-039.
Full textAbstract:
В даній статі обґрунтовано розробку автоматизованих медичних систем з використанням біометричних методів для ідентифікації особистості. Виконано розробку структурно-функціональної схеми та проведено 3D моделювання автоматизованої біометричної системи перф
4
Лень, О. І., В. М. Тоцький, В. В. Гангур, and Л. С. Єремко. "ВПЛИВ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ТА ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.06.
Full textAbstract:
Кукурудза (Zea mays L.) як продукт харчування має вирішальну роль в успішному розв’язанні завдання щодо сталого виробництва зерна в агропромисловому комплексі України як одна з найбільш урожайних зернових культур. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних систем удобрення та основного обробітку ґрунту на біометричні показники та формування елементів продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Аналізуючи вплив способів обробітку ґрунту на лінійний ріст, необхідно зазначити, що найбільша висота рослин гібридів ДН Патріот, ДН Фієста була на фоні полицевого обробітку ґрунту, а у гібриду ДН Джулія – майже однаковою як за умови поверхневого, так і полицевого обробітків ґрунту. В середньому за роки досліджень найбільшу урожайність гібридів ДН Патріот, ДН Фієста було одержано за умови внесення мінеральних добрив дозою N45Р40К60 + позакореневого підживлення карбамідом (15 кг/га) та мікродобривом Новалон Фоліар (1,0 кг/га) у фазу 5–6 листків на фоні полицевого обробітку ґрунту. Приріст урожайності зерна гібридів відносно контролю становив, відповідно 1,06 і 1,20 т/га або 19,2 і 18,9 %. У разі застосування поверхневого і плоскорізного обробітку ґрунту спостерігали зменшення урожайності гібриду ДН Патріот на 0,05–0,23 т/га, а гібриду ДН Фієста – на 0,17–0,58 т/га порівняно з полице-вою оранкою. Середньостиглий гібрид ДН Джулія найбільш продуктивним був за аналогічного варіанту удобрення, але на фоні поверхневого обробітку ґрунту. Порівняно з варіантом без добрив урожайність збільшилася на 1,07 т/га або 16,6 %. У разі проведення плоскорізного обробітку і полицевої оранки спостерігається зменшення урожайності зерна, відповідно на 0,37 і 0,50 т/га або 4,9 і 6,6 % порівняно з поверхневим обробітком ґрунту.
5
Хома, Ю. В., В. В. Хома, Су Юн, and О. В. Кочан. "Аналіз ефективності методів коригування промахів у системах біометричної ідентифікації на підставі електрокардіограми." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.36930/40300317.
Full textAbstract:
Здійснено порівняння ефективності різних методів коригування промахів у біометричних системах ідентифікації. Основна ідея – виявити сегменти ЕКГ-сигналу із промахами, і замість їх вилучення з процесу ідентифікації, застосувати процедуру їх коригування. Це дасть змогу отримати більший обсяг даних і кращу статистичну базу для навчання та калібрування системи. У роботі порівнювали три різні методи усунення промахів. Перший метод базується на оцінюванні статистичного відхилення вибірок від певного номінального значення на деякий поріг. При цьому аналізується не весь сигнал одразу, а тільки його частина в межах ковзного вікна. В основі двох інших методів знаходиться ідея застосування штучних нейронних мереж, зокрема одного із їх різновидів – автоенкодерів. Відмінність між методами із використанням автоенкодерів полягає у такому: в одному випадку теж використовується ковзне вікно, що дає змогу безпосередньо задавати критерії, за якими відбувається коригування, водночас як за іншим методом виконується коригування за критеріями, які система підбирає автоматично на етапі навчання. Окрім цього, в роботі описано структуру системи біометричної ідентифікації на підставі сигналу електрокардіограми. До ключових структурних компонентів системи належать: аналоговий вимірювальний блок, АЦП та низка цифрових функціональних блоків для перетворення та аналізу сигналів. Ці блоки можуть бути імплементовані на різних обчислювальних платформах, таких як мікроконтролери, ПК, хмарні сервіси). Ці цифрові блоки виконують такі перетворення, як: низькочастотна та високочастотна фільтрація, виявлення R–піків у сигналі електрокардіограми, сегментація серцевих циклів, нормалізація за амплітудою, усунення аномалій, зменшення розмірності та класифікація. Експерименти проводили на самостійно зібраному наборі даних LBDS (Lviv Biometric Dataset). Ця база даних на момент написання статті містила понад 1400 записів для 95 різних осіб. Базова похибка ідентифікації без коригування промахів становить близько 14 %. Після застосування процедури коригування промахів похибка ідентифікації зменшилась до 2,0 % для алгоритмів на підставі автоенкодерів та до 2,9 % для алгоритмів на підставі статистичних методів. При цьому найкращі результати було досягнуто за використання LDA класифікатора у поєднанні з PCA–компресією (1,7 %), а також для KNN класифікатора без PCA–компресії (2,3 %). Проте додавання процедури коригування промахів у процес біометричної ідентифікації призводить до певного збільшення часу на опрацювання сигналу (до 20 %), що однак не критично для більшості прикладних застосувань.
6
Ряполов, І. Є., Я. І. Кметюк, and М. С. Дубинець. "Аналіз методів підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи на основі біотехнологій." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 1(67), (January 21, 2021): 74–79. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.09.
Full textAbstract:
В сучасних умовах проблема інформаційної безпеки системи управління набуває особливого значення в умовах широкого застосування автоматизованих інформаційних систем. Забезпечення інформаційної безпеки повинно носити системний характер. В результаті проведеного дослідження встановлено, що існує велика кількість інструментів забезпечення інформаційної безпеки, які мають недоліки, пов’язані із захистом та дискримінацією, можливістю підробки паролю, невиконанням інструкцій по створенню безпечного пароля користувачем, існуванням і наявністю у вільному доступі спеціалізованих додатків для підбору і злому паролів. Людський фактор являється основним недоліком даних систем. Єдиного підходу щодо підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи Повітряних Сил не існує. Проведено аналіз застосування біотехнологій ідентифікації доступу з застосуванням стеганографічного методу захисту інформації. Метод підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи, в основі якого запропоновано використання процедури розпізнавання особи за райдужною оболонкою та реакцією очного яблука людини на подразники. Запропонований підхід щодо захисту інформації з використанням біометричних методів ідентифікації користувачів зменшить вплив “людського” фактору, що підвищить ефективність процедури ідентифікації та автентифікації.
7
Shevchenko, S. V. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ БАТАТА ( IPOMOЕA BATАTAS) ДЛЯ ІНТЕНСИВНИХ ТА ОРГАНІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 70 (February 4, 2022): 80–89. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-80-89.
Full textAbstract:
Мета. Встановити вплив різних систем удобрення на біометричні параметри рослин протягом всього періоду вегетації, урожайність та якість бульб за вирощування в умовах Лісостепу України. Методи: польові, лабораторні та розрахунково-статистичні дослідження. Результати. Наведено результати ефективності використання різних видів добрив та мікробних препаратів в технології вирощування батату (Ipomoea batatas) в умовах Лісостепу України. Доведено позитивну дію використання мінеральних добрив на ростові процеси рослин батату, особливо в першій половині вегетації. За використання органічних добрив активне наростання листко-стебельної маси зазначається в другій половині вегетації, що, більш за все пов’язане з поступовим надходженням елементів живлення до ґрунтового розчину за повільної мінералізації органічної речовини. Максимальне наростання площі листків батату відмічається на 40–70 день після висадки розсади. В третій декаді червня на початку розгалуження пагонів батату без використання добрив сформувалась мінімальна площа листків (1,68 тис. м2/га), за використання добрив даний показник складав 2,75–4,54 тис. м2/га в залежності від видів та доз добрив для сорту батату Слобожанський рубін максимальний рівень урожйності забезпечує внесення N370P370K450 в комплексі з позакореневими підживленнями «Нутрівант плюс універсальний» (20,65 т/га), також позитивний вплив мало застосування N185P185K225, що забезпечило врожайність 18,34 т/га. Для сорту Адмірал максимальний рівень урожайності отримано за використання органічних добрив, золи та комплексу мікробних препартів (10,45 т/га). Висновки. Використання мінеральних добрив зумовлює активне наростання вегетативної та кореневої маси, площі листкового апарату рослин батату впродовж всієї вегетації батату. За використання органічних добрив зазначається інтенсивне розвинення коренів рослин в другій половині вегетації та гальмування процесів формування листо-стебельної маси. Отже, для умов Лівобережного Лісостепу України для інтенсивних технологій вирощування батату краще використовувати дозу мінеральних добрив N185P185K225, що забезпечує зростання урожайності на 19,37-19,64 т/га (12,0–24,7%). Для технологій органічного виробництва для сорту Слобожанський рубін більш ефективним є застосування перегною 20 т/га та зола 1 т/га, для сорту Адмірал – у комплексі з мікробними препаратами, що забезпечує отримання прирост урожайності бульб на рівні 9,79-10,45 т/га (30,9-39,7%) відповідно.
8
БАБАРИКА, Анатолій. "МОДЕЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 180–94. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.538.
Full textAbstract:
Використання систем відеоспостереження з функціями відеоаналітики дає можливість автоматизувати такі напрямки діяльності як аналітика контролю периметру, ситуаційний аналіз, біометричний аналіз, аналіз номерних знаків транспортних засобів, аналіз з декількох камер, автоматичне виявлення та класифікація об’єктів, пошук об’єктів в базі даних відеоархіву тощо.
В роботі проведено аналіз сучасних методів побудови інтелектуальних систем відеоспостереження. Проаналізовано архітектури основних із них (CROMATICA, PRISMATICA, ADVISOR, CARETAKER, VANAHEIM, P5, SURVEIRON, IMSK, CONNEXIONs тощо). На основі проведеного аналізу було запропоновано увести ряд інформаційно-логічних рівнів в процес обробки відеоінформації: L0 – формування відеоінформації на сенсорних пристроях (камери відеоспостереження); L1 – транспортування та зберігання відеоінформації на запам'ятовуючих пристроях; L2 – автоматизований аналіз відеоінформації; L3 – інтерпритація результатів відео аналізу. Запропоновано також архітектуру інтелектуальної системи відеоспостереження Державної прикордонної служби, визначено рівні її структурованості та місце в загальній структурі ІІТС "Гарт". Модульна структура побудови запропонованої архітектури дозволяє модернізувати систему вводячи нові функції, масштабуючи по кількості камер та характеристикам обладнання.
На прикладі використання програмного детектора виявлення динамічних об'єктів на відеопослідовностях, було обґрунтовано ефективність застосування інтелектуальної системи відеоспостереження.
Напрямком подальших досліджень є практична реалізація запропонованої моделі, її інтеграція до комплексних систем безпеки територіальних об'єктів, а також вивчення можливостей застосування на протяжних ділянках Державного кордону. Ще одним актуальним напрямком подальших досліджень є розробка комплексної методики оцінки ефективності застосування систем відеоспостереження.
9
Lymar, A. O., and O. O. Kholodnyak. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КАВУНА СТОЛОВОГО В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 69 (July 23, 2021): 99–109. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-99-109.
Full textAbstract:
Мета. Оцінити ефективність стимуляторів при вирощуванні кавуна на півдні України. Методи. Польовий – визначення врожаю, біометричні обліки та вимірювання; лабораторний – аналіз якості плодів, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті; економічно-математичний – оцінка економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних елементів та технології в цілому; математично-статистичний. Результати. Встановлено, що максимальне значення кореневої маси – 337,75 г/росл. було зафіксовано при спільному вирощуванні «Ecoline універсальне насіння, запуск і ріст». Основна маса кореневої системи кавуна (близько 90%) розміщена в горизонті від 11 до 40 см. Максимальний вплив на фотосинтетичний потенціал мали норми мінеральних добрив. Максимальні значення в середньому за експериментом – 183,65 тис. м2 × день/га типові для норми добрив на урожайність 30 т/га. Проаналізовано сформовану площу листової поверхні залежно від елементів адаптивної технології вирощування кавуна, зроблено висновок, що максимальних значень вона досягає на початку достигання плодів. Залежно від варіантів вона склала – 3,0–5,1 тис. м2/га. Найвищий урожай плодів кавуна (25,98 т/га) сформувався за умови виконання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник з внесенням добрив на урожай 30 т/га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост». Отримано динаміку врожайності кавуна в залежності від гідротермічного коефіцієнту та виражено її у вигляді рівняння. Висновки. Застосування всіх стимуляторів збільшило чисту продуктивність фотосинтезу, що в підсумку збільшило врожайність кавуна. Найефективнішим було використання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник із внесенням добрив на урожай 30 т / га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост».
10
Шумейко, О. О., В. В. Шевченко, О. О. Жульковський, and І. І. Жульковська. "ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧ." Математичне моделювання, no. 2(45) (December 13, 2021): 29–38. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246871.
Full textAbstract:
Розпізнавання облич завоювало свою популярність завдяки своїй унікальності серед інших біометричних методів, тому що має всі характеристики ефективної системи безпеки. Проте існують певні обмеження у системі розпізнавання облич, які необхідно дослідити та вивчити. Так, наприклад, вирішення таких проблем, як зміна освітлення, розташування об’єкту, емоцій, віку тощо потребують застосування спеціальних алгоритмів. Використання цих алгоритмів та їх комбінацій певною мірою сприятимуть вирішенню подібних задач. У роботі досліджені та застосовані аналіз основних компонентів, лінійний дискримінантний аналіз, незалежний аналіз компонентів та класифікація за допомогою машини опорних векторів. Для реалізації перелічених алгоритмів було використано мову Python та бібліотеку машинного навчання Scikit-learn. Проведено порівняння продуктивності систем на основі точності. Результати досліджень показують, що продуктивність SVM-класифікатора з використанням NMF є найгіршою з точки зору точності передбачення. Ефективність інших моделей, що були натреновані з використанням методів ICA, PCA та LDA, коливається в припустимих межах. Модель, навчена з використанням алгоритму PCA, працює з найвищою точністю передбачення.
11
Абрамова, А. С. "Дистанційне обслуговування юридичних осіб комерційними банками в Україні." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 2 (November 27, 2021): 54–62. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-8.
Full textAbstract:
У статті досліджено дистанційне обслуговування юридичних осіб комерційними банками в Україні. Визначено, що їх обслуговування являється пріоритетним напрямком розвитку комерційних банків на основі переліку аргументованих фактів. Зазначені негативні тенденції погіршення стану банківської інфраструктури обслуговування корпоративних клієнтів. Акцентовано увагу на сучасних вітчизняних напрямках розвитку дистанційного банківського обслуговування юридичних осіб. Виявлено основні труднощі їх банківського обслуговування. Виокремлено та аргументовано головні тенденції розвитку обслуговування досліджуваних суб’єктів на основі удосконалення компетенцій розробки цифрових систем, ІТ-ландшафтів, єдиного комунікаційного середовища банку, відкритості до зовнішніх інформаційних систем та єдиної біометричної системи.
12
Mogilnay, O. M., V. Yu Honcharenko, and L. P. Muzyka. "ГОСПОДАРСЬКА ТА АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ МАТОЧНИКІВ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 2, 2020): 72–83. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-72-83.
Full textAbstract:
Мета. Встановити господарську ефективність та надати агроекологічну оцінку використання гербіцидів за вирощування маточників цибулі ріпчастої в умовах північно-східного Лісостепу України. Методи. Польові, статистично-розрахункові. Результати. Визначено видовий склад бур’янів в посівах маточників цибулі ріпчастої за її вирощування без зрошення. Серед агробіологічних груп бур’янів переважають пізні ярі (87,3% за масою у фазу 2-3 справжніх листків та 93,4% у фазу масового формування цибулини), озимі зимуючі (5,1 та 0,5% відповідно за фазами розвитку рослин) та багаторічні коренепаросткові бур’яни (3,8 та 5,1% відповідно). Високу ефективність забезпечує система локального застосування гербіцидів Стомп (2,5 л/га) до сходів, Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га) в фазу 2-3 листків цибулі, за якої в фазу 2-3 листків зменшення забур'яненості злаковими бур'янами становила 96,5%, дводольними – 98,5%. За подальшого локального використання в фазі 5-6 листків культури препаратів Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га) зниження забур’яненості посіву злаковими бур'янами становило 97,4%, а дводольними 97,0% за значного зменшення маси бур'янів, які залишились. Дана система використання гербіцидів сприяє формування рослин цибулі ріпчастої з максимальними біометричними параметрами. У фазу активного росту цибулини кількість листків становила 6,8 шт./рослину, їх сумарна довжина – 243 см, маса – 26,9 г, маса цибулини – 21,8 г. Зростання біометричних параметрів за зниження рівня забур’яненості сприяє отриманню урожайності маточних цибулин на рівні 27,7 т/га, що перевищує контрольний варіант на 18,4%. За інших систем використання гербіцидів прирости урожайності відносно контролю коливались в межах 2,1–2,7 т/га або 9,0–11,5%. Розрахований агроекотоксикологічний індекс для різних систем використання гербіцидів знаходиться в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення території. Для різних систем використання гербіцидів розраховано коефіцієнт шкодочинності бур’янів, що коливався в межах від -0,074 до 0,015. Висновки. Використання системи гербіцидів, яка включає внесення до сходів Стомпу (2,5 л/га), у фазу 2-3 листків Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га), у фазу 5-6 листків Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га), сприяє максимальному зниженню забур’яненості (зменшення кількості бур’янів на 97,4% відносно контролю в фазу 2-3 листків та на 97,3% в фазу формування цибулини), що забезпечує зростання біометричних параметрів рослин цибулі ріпчастої (кількість листків 6,8 шт., сумарна довжина листків – 243 см, маса листків – 26,9 г), підвищення урожайності маточних цибулин на 4,3 т/га або 18,4% відносно контролю та зниження коефіцієнту шкодочинності бур’янів (-0,074). Для всіх систем з контролювання забур’яненості посівів маточників цибулі ріпчастої, в яких використовуються гербіциди Стомп, Гоал, Центуріон, Старане, Фюзілад, Лонтрел, агроекотоксикологічний індекс коливається в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення агроценозу.
13
Mogilnay, O. M., V. Yu Honcharenko, and L. P. Muzyka. "ГОСПОДАРСЬКА ТА АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ МАТОЧНИКІВ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 2, 2020): 72–83. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-72-83.
Full textAbstract:
Мета. Встановити господарську ефективність та надати агроекологічну оцінку використання гербіцидів за вирощування маточників цибулі ріпчастої в умовах північно-східного Лісостепу України. Методи. Польові, статистично-розрахункові. Результати. Визначено видовий склад бур’янів в посівах маточників цибулі ріпчастої за її вирощування без зрошення. Серед агробіологічних груп бур’янів переважають пізні ярі (87,3% за масою у фазу 2-3 справжніх листків та 93,4% у фазу масового формування цибулини), озимі зимуючі (5,1 та 0,5% відповідно за фазами розвитку рослин) та багаторічні коренепаросткові бур’яни (3,8 та 5,1% відповідно). Високу ефективність забезпечує система локального застосування гербіцидів Стомп (2,5 л/га) до сходів, Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га) в фазу 2-3 листків цибулі, за якої в фазу 2-3 листків зменшення забур'яненості злаковими бур'янами становила 96,5%, дводольними – 98,5%. За подальшого локального використання в фазі 5-6 листків культури препаратів Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га) зниження забур’яненості посіву злаковими бур'янами становило 97,4%, а дводольними 97,0% за значного зменшення маси бур'янів, які залишились. Дана система використання гербіцидів сприяє формування рослин цибулі ріпчастої з максимальними біометричними параметрами. У фазу активного росту цибулини кількість листків становила 6,8 шт./рослину, їх сумарна довжина – 243 см, маса – 26,9 г, маса цибулини – 21,8 г. Зростання біометричних параметрів за зниження рівня забур’яненості сприяє отриманню урожайності маточних цибулин на рівні 27,7 т/га, що перевищує контрольний варіант на 18,4%. За інших систем використання гербіцидів прирости урожайності відносно контролю коливались в межах 2,1–2,7 т/га або 9,0–11,5%. Розрахований агроекотоксикологічний індекс для різних систем використання гербіцидів знаходиться в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення території. Для різних систем використання гербіцидів розраховано коефіцієнт шкодочинності бур’янів, що коливався в межах від -0,074 до 0,015. Висновки. Використання системи гербіцидів, яка включає внесення до сходів Стомпу (2,5 л/га), у фазу 2-3 листків Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га), у фазу 5-6 листків Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га), сприяє максимальному зниженню забур’яненості (зменшення кількості бур’янів на 97,4% відносно контролю в фазу 2-3 листків та на 97,3% в фазу формування цибулини), що забезпечує зростання біометричних параметрів рослин цибулі ріпчастої (кількість листків 6,8 шт., сумарна довжина листків – 243 см, маса листків – 26,9 г), підвищення урожайності маточних цибулин на 4,3 т/га або 18,4% відносно контролю та зниження коефіцієнту шкодочинності бур’янів (-0,074). Для всіх систем з контролювання забур’яненості посівів маточників цибулі ріпчастої, в яких використовуються гербіциди Стомп, Гоал, Центуріон, Старане, Фюзілад, Лонтрел, агроекотоксикологічний індекс коливається в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення агроценозу.
14
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, М. С. Середа, and О. П. Корчагін. "УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ БІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 135–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.16.
Full textAbstract:
Проведене дослідження є комплексним аналізом впливу вод різного рівня евтрофікації на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Для оцінки фітотоксичного ефекту в досліді були використані такі показники: висота проростків, довжина коренів, а також фітомаса пророс-тків і кореневої системи рослин. Як тест-культури були використані рослини, що мають яскраво виражену стрес-реакцією на забруднення: Pisum sativum, Triticum aestivum, Lepidium sativum. Фіто-токсичний ефект вважається значущим, якщо становить понад 20 %. Досліджено можливість використання пробіотиків для боротьби з процесом «цвітіння води». Проведено оцінку фітотоксич-ного ефекту досліджуваних зразків води до та після очистки їх пробіотиком Світеко-Агробіотик-01 (у розведенні 1 : 100) на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Визначено, що після очистки пробіотиком усі зразки води по всім біометричним показникам Triticum aestivum та Lepidium sativum віднесено до нетоксичних (відсутня токсичність), причому зафіксовано чітку динаміку до збільшення ефекту очистки при збільшенні концентрації забруднень у воді. У результаті дослідження встановлено ефективність використання пробіотичних препаратів для зниження фітотоксичності води, що дає змогу зробити припущення про можливість регулювання процесів евтрофікації поверхневих вод за допомогою пробіотиків. Для оцінки ефективності викори-стання пробіотичних препаратів для регулювання евтрофікації водних систем проведено дослі-дження зразків води до та після очистки за хімічними показниками. З’ясовано, що найвищий ефект по більшості речовин мав СвітекоАгробіотик-01. Ефективність очистки була такою: по БСК5 – 39 %, ХСК – 33 %, зваженим речовинам – 18 %, азоту амонійному – 33 %, марганцю – 20 %. Встановлено, що використання пробіотичних препаратів є більш ефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-Агробіотик-01 дає ефективність знищення ціанобактерій до 70–80 %. Такий результат отримано при застосуванні перманганату калію, але негативним моментом цього методу є те, що використання хімічних методів створює вторинне забруднення водоймищ. Це дає можливість розробити комплексні системи очистки поверхневих водних об’єктів екологічно безпечними методами від цвітіння водоймищ, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територій та сталого розвитку суспільства.
15
Чернікова, В. Г., А. А. Астраханцев, and Г. Є. Ляшенко. "Дослідження характеристик системи біометричної ідентифікації по райдужній оболонці ока." Системи озброєння і військова техніка, no. 1(53) (March 27, 2018): 195–202. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2018.53.28.
Full text
16
Терейковська, Л. "Метод фільтрації біометричних параметрів на основі вейвлет-перетворень." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 42 (March 30, 2021): 95–103. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі вдосконалення засобів прихованого моніторингу особи та емоцій операторів інформаційно-управляючих систем на основі біометричних параметрів, що співвідносяться з двовимірними зображеннями та характеризуються за допомогою геометричних показників. З’ясовано, що труднощі розробки таких засобів багато в чому пов’язані з очищенням підконтрольних зображень від типових нестаціонарних завад, викликаних нерівномірністю освітлення та сторонніми предметами, що заважають відеореєстрації. Запропоновано нівелювати означені труднощі за рахунок застосування технології вейвлет-перетворень, котра використовується для фільтрації зображень шляхом об’єднання декількох однакових, але різним чином зашумлених бінарних, півтонових та кольорових зображень. Розроблено метод фільтрації, який за рахунок застосування запропонованого підходу до застосування вейвлет-перетворень відеоряду послідовно зареєстрованих біометричних параметрів, дозволяє з задовільною якістю реалізовувати їх очищення від типових нестаціонарних завад. Проведені експериментальні дослідження показали доцільність застосування розробленого методу для фільтрації зображень обличчя та радужної оболонки ока операторів інформаційно-управляючих систем.
17
Заярний, О. "ДО ПИТАННЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОМІРНОЇ ОБРОБКИ БІОМЕТРИЧНИХ ДАНИХ В ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ." Юридичний вісник, no. 6 (February 16, 2022): 153–59. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2278.
Full textAbstract:
У статті проведений аналіз передбачених в нормах національного і міжнародного права вимог до правомірної обробки біометричних даних. Досліджено види біометричних даних, що обробляються Національною поліцією при виконанні покладених на неї функцій і завдань. Мета статті – дослідження національних та міжнародних стандартів обробки біометричних даних в діяльності Національної поліції, визначення критеріїв оцінки правомірності такої обробки, а також формулювання окремих пропозицій щодо удосконалення законодавства України з відповідних питань. У роботі обґрунтований зв’язок між завданнями діяльності Національної поліції та метою, підставами, процедурами обробки біометричних даних, доступ до яких отримують посадові особи вказаного державного органу шляхом накопичення цієї інформації, або внаслідок її отримання від інших суб’єктів владних повноважень. Автором досліджені умови правомірного обмеження прав суб’єктів персональних даних, вироблені практикою Європейського Суду з прав людини, окреслений їхній вплив на правоохоронну діяльність у сфері обробки персональних даних. На цій основі у статті розроблено систему критеріїв оцінки правомірності обробки біометричних даних в діяльності Національної поліції,визначений перелік заходів, щодо подальшої імплементації цих критеріїв у практику діяльності вказаного правоохоронного органу У висновках визначені основні напрями і засоби удосконалення процедур обробки біометричних даних у діяльності Національної поліції, окреслені перспективні напрями наукових досліджень з відповідних питань.
18
Добровська, Л., and А. Руденко. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ ПІДСИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ НА ОСНОВІ СІТКІВКИ ОКА." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (December 11, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.246909.
Full textAbstract:
Забезпечення біометричної безпеки має важливе значення в більшості сценаріїв перевірки справжності користувача та його ідентифікації. Розпізнавання, засноване на зразках райдужної оболонки, є важливою областю досліджень, покликаної забезпечити надійну, просту і швидку підсистему ідентифікації користувачів системи, яка використовує камеру (її можна використовувати у будь-якій системі, яка має механізм авторизації, де необхідна гарантія підвищеної безпеки). Мета роботи полягає у встановленні основних етапів алгоритму ідентифікації (класифікації) користувачів системи на основі обробки зображення сітківки ока із зіницею.
Алгоритм розпізнавання райдужної оболонки ока для реєстрації користувачів системи включає такі етапи
- попередня обробка зображення: зображення проходить різні фільтри (серед них фільтр Гауса та низько-частотні фільтри, гістограмні перетворення);
- препроцессінг: 1) локалізація внутрішніх і зовнішніх меж області райдужної оболонки ока з використанням генетичного алгоритму; 2) нормалізація зображення, 3) виокремлення значущої інформації;
- класифікація (або зіставлення із елементами БД) - виконана на основі двошарового персептрону (ДП).
Для оцінки алгоритмів розпізнавання райдужної оболонки використано базу даних оцифрованих 100 зображень очей у відтінках сірого від 50 різних людей (класів). Експерименти проводилися у два етапи: 1) сегментація і 2) розпізнавання райдужної оболонки. На першому етапі для локалізації райдужних оболонок застосовується алгоритм прямокутної області. На другому етапі виконується класифікація малюнка райдужної оболонки за допомогою мережі. Сформовані множини навчання й тестування (відповідно 60 зображень очей від 30 різних людей; 40 зображень очей від 20 різних людей). Виявлені райдужки для класифікації після нормалізації та посилення масштабуються за допомогою усереднення. Це допомагає зменшити розмір мережі. Потім зображення подаються матрицями, які є вхідним сигналом для мережі. Виходами ДП є класи візерунків райдужки. Для класифікації райдужної оболонки використовується алгоритм нейронного навчання. Точність розпізнавання на множині навчання становила 95,25%; на множині тестування - 89%.
Ключові слова - біометрія, розпізнавання райдужної оболонки ока, нейронна мережа
19
Федоров, Євген Євгенович, and Тетяна Юріївна Уткіна. "МЕТОД ОЧИЩЕННЯ ВІД ШУМУ ВІЗУАЛЬНОЇ БІОМЕТРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 4 (December 24, 2021): 5–15. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.247856.
Full textAbstract:
У роботі запропоновано метод очищення від шуму візуальної біометричної інформації за рахунок визначення структури моделі згладжуючої фільтрації візуальної інформації про ідентифіковану особистість на основі статистичного оцінювання якості очищення від шуму двовимірного сигналу. В результаті проведеного системного аналізу сучасних методів очищення зображення від шуму встановлено, що розглянуті методи мають один або більше з таких недоліків: не автоматизовано вибір структури та параметрів моделі фільтра та/або невисока точність очищення від адитивного та мультиплікативного шуму. Тому актуальною є розробка методу очищення від шуму візуальної біометричної інформації для проведення попередньої обробки зображення обличчя людини, що забезпечить необхідну якість зображень і не вимагатиме трудомісткої процедури визначення значень параметрів оператором на основі емпіричного досвіду. Визначено структуру моделі згладжуючої фільтрації. Запропоновано характеристики та критерій якості очищення від шуму візуального сигналу. Для визначення параметра порядку фільтра проведено чисельні дослідження за допомогою бази даних Siblings, що дозволило встановити найефективніший метод: у випадку адитивного гаусового шуму та у випадку мультиплікативного гаусового шуму, найменшу середньоквадратичну помилку, тобто таку, що відповідаєкритерію якості очищення від шуму візуального сигналу, забезпечує середньо a -усічений фільтр. Запропонований метод дозволяє ставити і вирішувати завдання попередньої обробки візуального сигналу, що використовуються для аналізу і зберігання візуальної інформації в інтелектуальних комп’ютерних системах біометричної ідентифікації особистості по зображенню обличчя.
20
Бойченко, Олег Сергійович, Ігор Володимирович Гуменюк, Кирило Володимирович Сметанін, and Олександр Володимирович Некрилов. "Метод блокування доступу до інформаційно-телекомунікаційних систем на основі біометричної ідентифікації/аутентифікації користувачів." Технічна інженерія, no. 1(85) (June 26, 2020): 171–76. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2020-1(85)-171-176.
Full text
21
Lisoviy, M. M. "Вплив стимуляторів росту на ризогенез клонів Thuja Occidentalis L. в умовах in vitro." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 3 (April 29, 2021): 9–13. http://dx.doi.org/10.36930/40310301.
Full textAbstract:
Проаналізовано літературні дані стосовно досліджуваної тематики, на підставі чого встановлено необхідність удосконалення методики та поглиблення знань про перебіг процесів ризогенезу мікроклонів Thuja occidentalis L. в умовах in vitro під впливом стимуляторів росту. Для кількісної та якісної оцінки результатів досліджень проведено розподіл за показниками укорінення у балах: 0 балів – укорінення не спостерігається; 1 бал – слабке укорінення (корінці поодинокі, нерозгалужені); 2 бали – середнє укорінення, мікроживець має 2-3 добре розвинених корінці; 3 бали – сильне укорінення, коренева система добре розвинена, розгалужена, більше 3 корінців та використано інтегрований показник укорінення (ІПУ) клонів. Як живильне середовище для мікроклонування досліджуваного виду застосовано 1/2 RW, модифіковане речовинами ауксинового типу НОК та ІМК у концентраціях 0,5 та 1,0 мг/л у всіх можливих комбінаціях. З'ясовано, що найвищі показники укорінення клонів були за використання у ролі стимулятора коренеутворення тільки ІМК (1,0 мг/л), де укорінились 90,0 % мікропагонів із балом 3, та 10,0 % – із балом 2. Результати розрахунку інтегрованого показника укорінення підтвердили висунуте припущення про позитивний вплив стимулятора росту ІМК на досліджувані процеси (середній бал укорінення становив 2,90, а ІПУ – 96,67 %). Встановлено, що зниження концентрації ІМК та використання двох стимуляторів одночасно чи тільки НОК спричиняло зменшення досліджуваних показників укорінення. На підставі статистичного опрацювання отриманих даних біометричних показників адвентивних кореневих систем клонів Thuja occidentalis (середня кількість корінців першого порядку на один експлант, середня кількість корінців другого порядку на один експлант, середня сумарна довжина корінців першого порядку на один експлант та середня сумарна довжина корінців другого порядку на один експлант), отриманих в умовах in vitro, встановлено, що за використання підібраної методики сформувалось 6,03±0,13 шт. корінців на експлант із середньою довжиною 116,13±2,05 мм (коефіцієнт варіації – 11,91 та 9,69 % відповідно) корінців першого порядку та 7,9±0,25 шт. – корінців другого порядку із сумарною середньою довжиною в межах 17,27±0,53 мм за варіації 17,38 та 17,0 % для відповідних біометричних показників та показника точності досліду у межах 2,18-3,17 %. Встановлено експериментально, що оптимальним живильним середовищем для ризогенезу клонів дослідженого виду є 1/2 MS із додаванням ІМК у концентрації 1,0 мг/л.
22
Tryfonova, K. O., E. I. Grishikashvili, and А. R. Аgadzhanyan. "Edge detection of iris of the eye for human biometric identification system." Odes’kyi Politechnichnyi Universytet. Pratsi, no. 1 (March 31, 2015): 107–12. http://dx.doi.org/10.15276/opu.1.45.2015.18.
Full text
23
Остапець, Денис, Володимир Дзюба, and Тетяна Коваль. "КОМПЛЕКС ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ АУТЕНТИФІКАЦІЇ ЗА ВІДБИТКАМИ ПАЛЬЦІВ В СИСТЕМАХ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ." System technologies 6, no. 131 (March 1, 2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-06.
Full textAbstract:
В роботі розглядаються принципи розробки та організація програмного комплексу для вивчення механізму біометричної аутентифікації за відбитками пальців методом порівняння за особливими точками. Комплекс може бути використаний в навчальному процесі. Метою роботи є розробка комплексу. Вирішувані задачі: аналіз методів та засобів біометрії, зокрема за відбитками пальців, та вибір методу порівняння відбитків на основі порівняльного аналізу; розробка структури та програмного забезпечення комплексу. Представлено порівняльний аналіз методів порівняння відбитків пальців за локальними ознаками. Пропонується організація комплексу, формати даних, описані режими його роботи. Програмне забезпечення комплексу розроблено на мові Python, наведено основні приклади та етапи його роботи.
24
Gryshova, I. Yu, and Tatyana L. Shestakovska. "ФінТех бізнес та перспективи його розвитку у контексті легалізації криптовалюти в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 5 (October 30, 2018): 77–89. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.05.10.
Full textAbstract:
Стаття присвячена особливостям функціонування ФінТех бізнесу в Україні та обґрунтуванню напрямів легалізації криптовалюти як інноваційного інструменту. Визначена організаційно-інституційна основа для розвитку ФінТех індустрії в Україні. Здійснено огляд сучасного стану та тенденцій розвитку ФінТех в Україні. Розглянуто зміст діяльності ФінТех-компаній в Україні та їх напрями, які вже мають позитивні результати (електронні гаманці, мобільні додатки, операції з готівкою, мобільні технології, платіжні карти та інтернет-еквайринг) та поточні й перспективні напрями (електронний банкінг, автоматизація, біометрична ідентифікація, машинне навчання та штучний інтелект, прогнозування та моделювання, смарт-контракти, чат-боти, блокчейн, Біг Дата, цифровізація всіх реєстрів, ІСО, ІТ безпека, кібербезпека; безпека платежів, відкриті АРІ). Досліджено проблеми впровадження фінансових технологій в Україні та перспективи їх використання. Ідентифікований механізм функціонування криптовалют, як інноваційного інструменту на ринку фінансових технологій. Систематизовані проблеми використання криптовалюти в економічному просторі Україні. Обґрунтовані особливості легалізації криптовалюти в Україні та її проблеми. З метою їх вирішення розроблено рекомендації, адаптовані до вітчизняних реалій, визначено систему пріоритетних заходів, практичне втілення яких дозволить через налагодження функціонування криптовалюти стимулювати розвиток ФінТех бізнесу в Україні та інтеграційних процесів нашої держави в європейський й світовий економічний простір.
25
Limar, V. A., and A. O. Limar. "БІОЛОГІЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КАВУНА ЗА КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 70 (January 25, 2022): 36–44. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-36-44.
Full textAbstract:
Мета. Розробити агротехнічні заходи для покращення родючості чорнозему південного малогумусного супіщаного та удосконалити технології вирощування кавуна за краплинного зрошення. Методи. Польовий – визначення урожаю, біометричні обліки та вимірювання; лабораторний – аналіз якості плодів, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті; економічно-математичний – оцінка економічної ефективності досліджуваних елементів та технології в цілому; математично-статистичний – проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки результатів досліду. Результати. За результатами досліджень виділено кращу ґрунтопокривну культуру – жито озиме, яка переважає інші культури за: фактичним надходженням у ґрунт сухої органічної речовини, що у 1,6 разу більше від гірчиці білої та у 2,7 разу – від вики посівної; найвищою біологічною активністю ґрунту, яка при внесенні 1/2 від рекомендованої дози добрив та застосуванні Біограну склала 94,9 мг СО2/м2×год.; найменшою щільністю складення ґрунту перед сівбою у 0–10 см горизонті – 1,24 г/см3, тоді як у контролі – 1,26 г/см3; – позитивним впливом на тепловий режим ґрунту у період отримання сходів кавуна – загортання у ґрунт та мульчування міжряддя рослинною масою підвищує температуру ґрунту на глибині 10 см на 4,2ºС, порівняно з контролем; урожайністю кавуна – 40,6 т/га, отриманою за внесення рекомендованої дози мінеральних добрив та передпосівної інокуляції насіння кавуна Біограном, яка на 8,1 т/га була вищою, ніж у контролі; за показником інтенсивності накопичення енергії в системі «ґрунт – рослина» за допомогою ґрунтопокривної культури, як трансформатора енергії ФАР в органічну речовину та показниками економічної ефективності. Висновки. Досліджено процеси, що визначають поживний стан, біологічну активність ґрунту, оцінено потенційну родючість ґрунту за показником накопиченої енергії в системі «ґрунт – рослина» за допомогою ґрунтопокривної культури як трансформатора енергії ФАР в органічну речовину та виділено кращу ґрунтопокривну культуру для бінарного мікросмугового вирощування кавуна – жито озиме.
26
Hrebenyuk, Andrii, Ihor Krasnobryzhyy, and Volodymyr Myroshnychenko. "Hrebenyuk A.M., Krasnobryzhyy I.V., Myroshnychenko V.O. The effectiveness of biometric technologies and features of their use in access control systems." Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytetu Vnutrishnikh Sprav 3, no. 3 (November 1, 2019): 29–32. http://dx.doi.org/10.31733/2078-3566-2019-3-29-32.
Full text
27
Ivashchenko, I. Ye. "Культивари виду Thuja plicata Donn ex D. Don у Правобережному Лісостепу України та можливості їх використання в садово-парковому будівництві." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 23, 2019): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40290705.
Full textAbstract:
Досліджено внутрішньовидове різноманіття виду Thuja plicata Donn ex D. Don у Правобережному Лісостепу України. Встановлено, що із 54 відомих культиварів виду в дендрологічних парках регіону вже багато років успішно зростають два: Th. p. 'Zebrina' і Th. p. 'Aureovariegata'. За останні 10 років також були введені Th. p. 'Dura' та Th. p. 'Whipcord'. У декоративному садівництві поширені такі культивари Th. plicаta: Th. p. 'Atrovirens', Th. p. 'Aureovariegata', Th. p. 'Can-Can', Th. p. 'Daniellow', Th. p. 'Dura', Th. p. 'Excelsa', Th. p. 'Gelderland', Th. p. 'Goldy', Th. p. 'Kornik', Th. p. 'Whipcord', Th. p. 'Zebrina' та Th. p. 'Zebrina Extra Gold'. Для характеристики різноманіття культиварів Th. plicаta, що ростуть у Правобережному Лісостепу України, використано систему класифікації формового складу поліваріантних видів Р. В. Кармазіна. Згідно з цією класифікацією, досліджувані рослини Th. plicаta належать до надгрупи В (рослини з лускоподібною хвоєю). Із 12 культиварів до групи І віднесено шість; до групи ІІ – три; до групи ІІІ – три. Визначено біометричні показники досліджуваних культиварів. Виділено культивари Th. plicаta, які поширені в районі досліджень за найбільш істотними декоративними ознаками, а саме: за забарвленням хвої, формою крони та висотою (низькорослі форми). Враховуючи їхні декоративні якості, надано рекомендації щодо застосування у різних типах насаджень: солітерах, групах, алеях, живоплотах, під час створення альпінаріїв та контрастних композицій.
28
Sachaniuk-Kavets’ka, N. V. "Кодування як засіб захисту інформації у системах контролю доступу з використанням логіко-часових функцій у формі поліномів і біометричних даних суб’єктів." Реєстрація, зберігання і обробка даних 20, no. 2 (June 19, 2018): 60–67. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2018.20.2.142912.
Full text
29
Ляшенко, В. В., І. І. Лотиш, А. О. Тараненко, В. Ю. Крикунова, and К. О. Кундиус. "ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 58–65. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.07.
Full textAbstract:
У статті йдеться про поєднання в системі удобрення фосфорно-калійних та азотних добрив, що необхідно для реалізації генетичного потенціалу сої. Визначено, що головним чинником, який впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності сої, є застосування азотних добрив, що також зменшує витрати вологи на формування одиниці врожаю. Доведено, що внесення азотних доб-рив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) дає змогу зменшити на 34–39 % витрати во-логи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Показано збільшення вмісту нітратного й амонійного азоту в шарах ґрунту від 0 до 20 см – 1,1 % і від 20 до 40 см – 4,7 % при внесенні азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60). Виявлено позитивний вплив мінеральних добрив на біометричні показники рослин сої. За результатами досліджень визначено, що найкращими виявили-ся ті варіанти, на яких азотні добрива застосовувалися на фосфорно-калійному фоні. Доцільно за-значити, що за умови збільшення доз азотних добрив спостерігається покращення відповідних пока-зників. Встановлено, що найвища врожайність насіння сої в середньому за роки проведення дослі-джень – 25,3 ц/га, формується на варіанті з внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,3 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Доведено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на по-казник якості носіння сої. Під час проведення наших досліджень максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено у варіанті з внесення по фону азотних добрив у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі – 9,7 ц/га. Найбільший вміст жиру в зер-ні був виявлений у варіанті без добрив і становив 22,0 %. З’ясовано, що за рахунок внесення азотних добрив покращення умов мінерального живлення сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.
30
Чугрій, Г. А. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ ІНТЕНСИВНИХ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ СТАЛОГО ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 18–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.02.
Full textAbstract:
У статті визначено ефективність різних інтенсивних агротехнологій для сталого зерновиробни-цтва ячменю ярого. Проаналізовані метеумови за період вегетації ячменю ярого за роки проведених досліджень. З’ясовано, що за роки дослідження процес отримання сходів відбувався у відносно оптимальних умовах. На фоні підвищення вологості слабка коренева система ячменю ярого не так активно «пробивається» у більш глибокі шари ґрунту через наявність «оптимальних» умов на повер-хні. Під час виходу у трубку, колосіння, цвітіння і початку утворення зерен, час, коли ярий ячмінь найбільш вимогливий до вологи, спостерігали суттєво високі температури, явище посухи. Визначено, що саме ці умови спричинили значущий недобір врожайності. Отримані дані свідчать про здатність рослин створювати опір негативним явищам за умови поліпшеного живлення, що виступає регуля-тором у підтримці фізіологічного балансу посівів ячменю ярого. Найбільш позитивний вплив спосте-рігали на дослідах з інтенсивною системою живлення, яка впливає на формування більшої кількості продуктивних стебел. Так, на всіх досліджених варіантах був отриманий приріст від 16,8 до 37,3 %. Коефіцієнт продуктивного кущіння був найбільшим на варіанті 9, варіант 8 був найгіршим за цим показником. Доведено, що для формування врожаю головну роль відіграє перехід конуса наростання стебла з вегетативної на генеративну фазу зростання і на формування основних компонентів вро-жайності. Визначено, що використання препаратів, які вивчались, сприяють посиленню адаптацій-них процесів у рослин ячменю ярого. Ефективність впливу цих препаратів доведено внаслідок збільшення біометричних показників, показників структури врожаю і, як наслідок, врожайності рослин ячменю ярого.
31
Даниленко, О. М., В. С. Ющик, М. Г. Румянцев, and А. А. Мостепанюк. "Особливості росту та стану соснових культур, створених різним садивним матеріалом, у Південно-східному лісостепу України." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 26–29. http://dx.doi.org/10.36930/40310104.
Full textAbstract:
Встановлено, що для умов Лівобережного Лісостепу України вкрай мало даних щодо особливостей росту лісових культур за участі сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), створених різним садивним матеріалом, зокрема сіянцями із відкритою та закритою кореневими системами. Проте це питання на сьогодні є актуальним, оскільки вибір конкретного виду садивного матеріалу під час створення лісових культур має відповідний вплив на продуктивність майбутніх насаджень. Проведено порівняння показників росту лісових культур за участі сосни звичайної, створених сіянцями із відкритою та закритою кореневими системами, за п'ятирічний період їх вирощування в південно-східній частині Лівобережного Лісостепу України. Садіння дослідних культур проведено восени 2015 р. однорічними сіянцями сосни звичайної із закритою кореневою системою, вирощених в умовах відкритого ґрунту та навесні 2016 р. – однорічними сіянцями сосни звичайної із відкритою кореневою системою, вирощених в умовах закритого ґрунту. Схема розміщення садивних місць: для сіянців із відкритою кореневою системою – 2,5×0,7 м; для сіянців із закритою кореневою системою – 2,5×1,0 м. Під час досліджень використано загальноприйняті методики з лісівництва, лісознавства та лісових культур. Доведено, що біометричні показники саджанців (середні висота, діаметр і приріст за висотою) є достовірно більшими в соснових культурах, створених сіянцями із закритою кореневою системою, ніж відповідні їх значення у культурах, створених сіянцями із відкритою кореневою системою. У віці 5 років соснові культури, створені сіянцями із відкритою кореневою системою, характеризувалися такими показниками за ростом: висота – 166 см, діаметр на висоті 1,3 м – 33 мм, приріст за висотою – 44 см, а сіянцями із закритою кореневою системою – 177, 38 і 46 см відповідно. Різниця у відносних значеннях становить 7 % – за висотою, 15 % – за діаметром на висоті 1,3 м, 4 % – за приростом по висоті. Санітарний стан культур, створених сіянцями із закритою кореневою системою, є дещо кращим, ніж культур, створених сіянцями із відкритою кореневою системою – І,2 проти І,3 відповідно. Окрім цього, лісові культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, у трирічному віці відзначалися розвиненішою кореневою системою (мали потужніші стрижневий і бічні корені) порівняно із культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою. Ці особливості загалом сприяли кращій приживлюваності й успішнішому подальшому росту створених лісових культур. Результати проведених досліджень доцільно враховувати під час розроблення нових або вдосконалення чинних нормативних актів із ведення лісового господарства в соснових лісах.
32
Бараболя, О. В., М. Ю. Найдьон, С. М. Кононенко, and С. Г. Коровніченко. "ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 35–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.04.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність поєднання в системі удобрення сої фосфорно-калійних та азотних добрив для реалізації її генетичного потенціалу. Метою дослідження є встановити оптима-льно обґрунтовані дози застосування азотних добрив. Дослідження з вивчення ефективності різних доз азотних добрив під час вирощування сої проводили в тимчасовому досліді з триразовим рендомізова-ним розміщенням варіантів. Використовувалися такі форми мінеральних добрив: аміачна селітра, суперфосфат гранульований і калій хлористий. Фосфорні та калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, а азотні – навесні під передпосівну культивацію. Закладання польових дослідів, відбір рослинних і ґрунтових зразків, спостереження та дослідження проводили згідно з рекоменда-ціями і методичними вказівками останніх років. Результати досліджень показали, що застосування азотних добрив є головним чинником, що впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктив-ності сої та дає змогу зменшити витрати вологи на формування одиниці врожаю. Внесення азотних добрив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) дозволяє зменшити на 34–39 % витрати вологи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Внесення азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60) збільшує вміст нітратного і амонійного азоту в шарах ґрунту 0–20 і 20–40 см у межах від 1,1 до 4,7 % відповідно. Мінеральні добрива досить позитивно вплинули на біометричні показники рослин сої. Найкращими виявилися варіанти, де азотні добрива застосовувалися на фоні фосфорно-калійних. Спостерігається тенденція до покращення відповідних показників за умови збі-льшення дози азотних добрив. Найвища врожайність насіння сої, в середньому за роки проведення досліджень 25,5 ц/га, формується на варіанті із внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,6 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Виявлено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на по-казники якості насіння сої. Максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено на варіанті із вне-сенням по фону азотних добрив у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі – 9,7 ц/га. Найвищий вміст жиру (22,0 %) у зерні сої встановлено у ва-ріанті без внесення добрив. Покращення умов мінерального живлення шляхом внесення азотних доб-рив сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.
33
Чугрій, Г. А., and О. О. Вінюков. "ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМ ЗБАЛАНСОВАНОГО ЖИВЛЕННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ ЗОНИ СТЕПУ УКРАЇНИ З МЕТОЮ СТАБІЛІЗАЦІЇ ВРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНОВОЇ ГРУПИ У СХІДНОМУ РЕГІОНІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 55–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.06.
Full textAbstract:
У статті показано вплив біопрепаратів, які найбільш адаптовані до системи забезпечення рос-линам необхідних елементів живлення на фоні підбору найкращих агрохімічних антистресових па-кетів з метою стабілізації отримання запланованих урожаїв у Степовому ареалі. Доведено, що за схемою внесення препаратів у різні фази розвитку рослин, наприкінці фази кущіння було проведено біометричний аналіз рослин з 1 м2 по варіантах досліду, де використання препаратів, що вивчались, суттєво вплинули на показник «висота рослин». Найвищим цей показник був на варіанті Гумат ка-лію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу відновлення вегетації (весна)) + Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу вихід у трубку), що більший за контроль на 5,1 см. Досліджено, що для показників «кількість стебел» та «коефіцієнт кущіння» значну прибавку віднос-но контрольного варіанту забезпечило використання варіанту Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу відновлення вегетації (весна) + Гумат калію РОСТ ОК Хелат цинку (обприс-кування у фазу вихід у трубку) + сірка (обприскування у фазу вихід у трубку) + Гумат калію РОСТ ОК Зерновий (обприскування у фазу молочна стиглість). Доведено, що використання комплексних добрив Rost OK протягом вегетації пшениці озимої сприяло суттєвому покращенню показників структури врожаю. Додаткове стимулювання рослин у фазу кущіння (осінь) сприяло формуванню додаткових продуктивних пагонів порівняно з контролем. Використання препарату Гумат калію РОСТ ОК Універсальний дало змогу підвищити коефіцієнт продуктивного кущіння від 22,2 % до 55,6 %. Використання в цю фазу препарату Гумат калію РОСТ ОК бор підвищило відповідний показ-ник з 27,8 % до 38,9 %. Доведено, що найбільш суттєвий вплив в умовах східної частини Північного Степу, забезпечувало комплексне застосування препаратів, що вивчались безпосередньо на всіх ета-пах органогенезу. Додаткове живлення ріст стимулюючими препаратами у фазах, які відповідають за формування того чи того показника продуктивності рослин сприяє посиленню фізіологічних про-цесів у рослині. Визначено, що найбільш істотна прибавка зерна була на варіантах, де кратність обробок була найбільшою, та підтримувала рослини додатковим живленням особливо на останніх етапах органогенезу. Урожайність на таких варіантах підвищувалась від 1,1 /га до 3,8 т/га.
34
Bychenko, V. B. "Моделювання розмірно-якісної структури стовбурів дуба звичайного за європейськими стандартами." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 90–95. http://dx.doi.org/10.15421/40290718.
Full textAbstract:
Розглянуто проблеми, які виникли внаслідок набуття чинності нових стандартів на продукцію лісозаготівель. Невідповідність нормативно-інформаційної бази для таксації лісосік новим вимогам призводить до значних недоліків у плануванні виробничої діяльності лісогосподарських підприємств. Дослідження виконано на підставі дослідного матеріалу, зібраного в дубових насадженнях Придніпровського Правобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного (Quercus robur L.) на якісні категорії деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найбільш тісну лінійну залежність виявлено для абсолютних значень якісних категорій деревини від об'єму стовбура в корі. Між іншими біометричними показниками стовбура лінійна залежність відсутня або менш значуща на 5 %-му рівні. Завдяки аналізу модельовано вихід якісних категорій деревини залежно від об'єму стовбура на підставі степеневого рівняння. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини виявилася близькою до нуля (1,0 %), дров та відходів – у допустимих межах (5,1 та 8,0 %), що дало змогу прийняти їх для розробки відповідних таблиць. Опрацьовані таблиці дають змогу за новими стандартами прогнозувати розподіл об'єму ділових стовбурів дуба зі стандартною похибкою 0,063-0,118 м3. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами розмірів, передбачених ДСТУ 1315-1-2011, розроблено в системі R алгоритм умовного розкряжування модельних дерев. Він оснований на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі твірної A. Kozak (1988). На підставі одержаного розподілу об'єму ділової деревини за класами діаметрів досліджено його залежність від біометричних показників стовбурів. Практично для всіх розмірних категорій деревини виявлено нелінійний зв'язок. Узагальнення розмірної структури ділової деревини проведено за методикою, яка базується на дослідженні закономірностей розподілу об'єму за класами розмірів у відносних величинах. Виявлено тісну залежність відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Незначна систематична похибка отриманих математичних моделей розподілу ділової деревини (-1,1-0,9 %) дала змогу прийняти їх для складання об'ємних таблиць. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба за класами розмірів залежно від серединного діаметра лісоматеріалів без кори.
35
Наконечна, С. П. "Вплив засобів фізичної терапії на якість ходьби та показники електроміографії у студентів 17–19 років з плоскостопістю і порушеннями постави." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 30, 2019): 102–9. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.102-109.
Full textAbstract:
Робота присвячена розгляду біометричних параметрів ходьби студентів 17–19 років зі зниженням висоти склепіння стопи за даними системи SIGMA XL та ознаками функціонального сколіозу. Розглянуто такі часові параметри ходьби, як тривалість одного циклу кроку, одиночної опори, середня нормалізована швидкість. Проведено аналіз інтегрованого показника якості ходьби FAP. Мета. Оцінити динаміку та особливості часових параметрів ходьби до та після впровадження авторської програми корекції плоскостопості і функціональних порушень постави у студентів 17–19 років. Методи. Проаналізовано параметри ходьби 120 студентів з гіпогіпертонусом м’язів, які входять до складу різних міофасціальних ланцюгів. Студенти були розподілені на дві групи: основну (ОГ) та контрольну (КГ) по 60 чол. у кожній. Студенти ОГ займались за авторською програмою, яка передбачала застосування засобів фізичної терапії, передбачених методикою І. Д. Ловейко [7], в модифікації О. В. Пешкової зі співавт. [12]. Крім цього, додатково проводили заняття модифікованими видами спорту у воді (поло, баскетбол, волейбол, імпровізовані ігри тощо) – температура води 25 о С, глибина басейну до 1,2 м. Студенти КГ займалися тільки за програмою І. Д. Ловейко. Обстеження проводили на початку дослідження і через 12 і 24 міс. після застосування відповідних програм фізичної терапії. Результати. За результатами проведенного статистичного дослідження було виявлено деякі закономірності для студентів, у яких плантографічним методом визначалися ознаки плоскостопості і функціонального сколіозу (КГ) та для студентів, у яких постава залишалася без зміни (ОГ). До лікування студенти незалежно від групи дослідження за параметрами ходьби були однаковими, тобто у них простежувалися всі ознаки спотворення ходьби внаслідок плоскостопості. Через два роки після впровадження обох програм параметри ходьби відновлювалися, хоча їх нормалізація за програмою для КГ не досягала середньостатистичної референтної норми. Після лікування за авторською програмою спостерігалося значне покращення параметрів ходьби у студентів ОГ – практично відновлювалася симетрія ходьби. Висновки. Зменшення тонусу і дисбаланс м’язів гомілки і спини є об’єктивною причиною втрати навичок якісної ходьби, що студенти показували до впровадження авторської програми. Тобто тривале несиметричне навантаження м’язів призводить до втрати оптимальних показників ходьби, зменшення опорної спроможності стопи, що виражається збільшенням часу опори на стопу із порушенням склепінчастого апарату стопи і збільшенням тривалості кроку. Наслідком цих змін є розвиток та поступове прогресування сколіотичної хвороби. Застосування у програмі фізичної терапії у студентів ОГ модифікованих ігрових видів фізичних вправ у воді сприяє підвищенню частотно-амплітудних характеристик м’язів окремих міофасціальних кінематичних ланцюгів, а зменшення дисбалансу між ними викликає покращення показників, що характеризують якість ходьби.
36
Гаркавенко, Владислав, and Ірина Грінько. "ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ГЛОБАЛЬНОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ." Економіка та суспільство, no. 33 (November 30, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-74.
Full textAbstract:
У статті розглядається вплив впровадження нових цифрових технологій на розвиток і трансформацію глобального фінансового ринку. Досліджується механізм функціонування сучасних інновацій на прикладі FinTech, історію походження терміну, його тлумачення та причини виникнення, оцінюються проблеми та перспективи взаємодії FinTech та світової фінансової системи. Авторами проаналізовано та систематизовано фактори, що вплинули на розвиток фінансових технологій. Робота містить огляд ключових цифрових технологій, що використовуються в сфері фінансів сьогодні, таких як: мобільні технології, аналіз великих даних, штучний інтелект, цифрові валюти, блокчейн, віртуальна реальність, безконтактні технології, біометричні технології. На основі проаналізованих даних побудовано прогноз розвитку фінтех сегменту і сформовано основні тренди щодо фінансових технологій.
37
Дребот, Наталія, and Уляна Грудзевич. "ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА БАНКІВ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ." Економіка та суспільство, no. 33 (November 30, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-45.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність та зміст поняття «банківські інновації». Розглянуто особливості та причини впровадження інновації в банківській діяльності, як нововведення або удосконалення того чи іншого продукту і послуги. Виділено та охарактеризовано ключові тренди розвитку ринку банківських послуг (безконтактна оплата, біометрична ідентифікація, цифрові гаманці та QR коди, інтернет речей, крипто валюти). Проаналізовано фінансовий стан АТ «Ощадбанк». Досліджено трансформацію інноваційної політики АТ «Ощадбанк». Встановлено, що одним із напрямів інноваційної політики АТ «Ощадбанк» є впровадження нововведень у систему обслуговування домашніх господарств. Запропоновано, як ефективне інноваційне рішення щодо збереження і примноження кількості клієнтів АТ «Ощадбанк», розвиток поштово-банківських послуг спільно УППЗ «Укрпошта».
38
Novitskyi, G. М., S. М. Zlepko, L. G. Koval, and І. О. Kryvoruchko. "ANALYSIS OF THE IDENTIFICATION ERRORS AND WAYS OF ACCURACY IMPROVEMENT OF THE SYSTEMS OF BIOMETRICAL IDENTIFICATION (Ukr)." Scientific Works of Vinnytsia National Technical University, no. 2 (2020). http://dx.doi.org/10.31649/2307-5376-2020-2-1-10.
Full text
39
TKACH, DMYTRO. "Роль суб’єктивного чинника у зовнішній політиці України за часів президенства Петра Порошенка." FOREIGN AFFAIRS, 2020, 8–15. http://dx.doi.org/10.46493/2663-2675-2020-5-6-1.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано міжнародно-правові наслідки зовнішньої політики України під час президентства Петра Порошенка, наведено його психологічну характеристику та зроблено спробу показати, як позитивні чи негативні риси характеру п'ятого президента впливали на прийняття рішень у зовнішня політика. Зазначається, що позитивними сторонами зовнішньополітичної діяльності п'ятого президента є той факт, що під керівництвом Петра Порошенка Україна повернулася до європейської та євроатлантичної інтеграції. Підписано Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого, що дозволило сторонам перейти від партнерства та співпраці до політичної асоціації та економічної інтеграції. Набуття Україною безвізового режиму з країнами Шенгенської угоди дало українцям, які мають біометричні паспорти, можливість їздити до країн ЄС з діловими, туристичними чи сімейними цілями на термін до 90 днів протягом 180-денного періоду. Пан Порошенко зміг побудувати систему відносин у навколишньому світі. Про це свідчать його добрі стосунки з ключовими особами провідних країн світу, а саме: канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Еммануелем Макроном, турецьким лідером Реджепом Ердоганом. Список перемог президента включає активізацію двосторонніх відносин з низкою держав. Зокрема, з Німеччиною (що дуже важливо на тлі невизначеності щодо США), Туреччиною та Румунією та збереженням санкцій ЄС та США проти Росії. Водночас відносини з сусідніми країнами, насамперед з Російською Федерацією, значно погіршились. Анексія Криму, війна на Донбасі, торгові війни, інформаційна агресія з боку Російської Федерації - це неповний перелік проблем в українсько-російських відносинах. На тлі бойових дій торговельні відносини між Україною та Росією значно погіршились. Сторони денонсували низку торгових угод та ввели санкції. З 2015 року Україна припинила закуповувати російський газ, а обсяг торгівлі між країнами фактично впав. Також було скасовано низку угод про безпеку та оборону, і Верховна Рада визнала Росію країною-агресором. Відносини з Угорщиною та Польщею значно погіршились. Відносини зі Словаччиною, Румунією та Молдовою перейшли практично в стагнацію. Під час президентства Петра Порошенка Україна досягла автокефалії Української православної церкви. Натомість міжнародний авторитет держави у світі продовжував падати через зростання корупції, порушення прав людини та зубожіння людей.