Contents
Academic literature on the topic 'Біотехнологічний процес'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Біотехнологічний процес.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Біотехнологічний процес"
1
Мацкевич, Оксана Вячеславівна, Іван Васильович Кімейчук, Вячеслав Вікторович Мацкевич та Андрій Андрійович Павліченко. "ТРОФІЧНІ ТА ФІТОГОРМОНАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ОНТОГЕНЕЗУ IN VITRO". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 48, № 2 (2022): 111–23. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2022.2.16.
Full textAbstract:
Метою даної статті є встановлення трофічних та фітогормональних детермінантів онтогенезу in vitro. Мікроклональне розмноження як біотехнологічний процес передбачає використання рослинних об’єктів: експланти, регенеранти, рослини-донори. В кожному з таких об’єктів на рівні нуклеїнових кислот записана генетична інформація про онтогенез цілісного організму in situ. Для спрямування життєвого циклу об’єктів згідно технологічних або наукових потреб застосовують фізичні, трофічні та фітогормональні детермінанти. Під дією детермінант в меристемних та інших тканинах вибірково відбувається експресія генів. Завдяки цьому розвиток відбувається по визначеному шляху з обмеженням інших. Рослинні організми при розмноженні in vitro зазнають двічі переформатування детермінант. Перший раз це відбувається під час введення в асептичні умови, а другий – за постасептичної адаптації. Серед трофічних детермінант основними є мінеральні компоненти та синтетичні вуглеводи, що додаються у штучні живильні середовища. Вплив макро- та мікроелементів за мікроклонального розмноження як і у звичайних умовах підпорядковується законам живлення: автотрофності рослинних організмів; мінімуму; максимуму. На онтогенез регенерантів мінеральні елементи впливають не тільки через їх кількісний уміст, але і їх форму, кислотність розчину, взаємодію з іншими компонентами середовищ. Екзогенні вуглеводи, процес синтезу ендогенних вуглеводів є також детермінуючим фактором. Зокрема, відбувається вплив на ризогенез та формування запасаючих органів. За високого вмісту вуглеводів у середовищі регенеранти розвиваються за міксотрофним типом живлення з домінуванням гетеротрофної долі. Саме гетеротрофне живлення сумісно з фітогормонами стимулюючої дії та малим умістом вуглекислого газу є основою ювенілізації рослинних об’єктів. Однією із візуальною ознак ювенільності є проста форма листкових пластинок, хвої. Серед детермінант з фітогормональною активністю найбільш поширені синтетичні аналоги гормонів з переважанням за правилом Скуга і Мілера на різних етапах: на етапі мультиплікації цитокініни; на етапі ризогенезу – постасептичної адаптації ауксини. Цитокінінам властивий фітотоксичний ефект, який може накопичуватися і передаватися з покоління в покоління. Його прояв полягає в гіпергідратації тканин, слабкому або відсутньому ризогенезу, втраті протягом субкультивувань регенераційного потенціалу. Для поліпшення перезавантаження системи детермінант ефективним є введення регенерантів в стан спокою. В такому випадку меристеми формують систему детермінант, яка є відповідною до нових, постасептичних умов.
2
ЛЕВКІН, Дмитро. "ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ КОРЕКТНОСТІ КРАЙОВИХ ЗАДАЧ ДЛЯ БАГАТОШАРОВОГО БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (30 березня 2023): 101–5. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-14.
Full textAbstract:
В умовах невизначеності національної економіки актуальною є проблема раціонального використання енергетичних та інших ресурсів. З метою підвищення точності діагностики та контролю модельованих систем потрібна розробка нових високоточних програмно-апаратних засобів забезпечення технологічних і біотехнологічних процесів. Здійснюючи математичне моделювання стану досліджуваного об’єкта нетипової геометричної форми та багатошарової будови, неможливо гарантувати існування та єдиність розв’язку крайової задачі для диференціальних рівнянь. Для моделювання фізичних процесів в складних системах потрібно при побудові крайових задач з диференціальними рівняннями враховувати будову досліджуваного об’єкта і особливості випромінювачів. Однак, це підвищіть складність реалізації крайових задач. Коректність крайових задач зумовлює коректність прикладних оптимізаційних математичних моделей задач пошуку оптимальних параметрів джерел дії з урахуванням обмежень на функцію мети та її параметри.
 В статті здійснене математичне моделювання процеса лазерної дії на ембріон. Автором визначені та обгрунтовані умови коректності крайових задач, які описують стан модельованої біотехнологічної системи під дією сфокусованих джерел лазерного випромінювання. Для обгрунтування коректності крайової задачі використані методи з теорії псевдодиференціальних рівнянь в просторі узагальнених функцій степеневого зростання (спадання). Доведено, що символ псевдодиференціального рівняння є сумою експоненціально-коректного та підлеглого символів псевдодиференціальних операторів. Запропоновану в статті методику доцільно використати для обгрунтування коректності нелокальних крайових задач для диференціальних рівнянь, які описують стан інших технологічних та біотехнологічних систем, та прикладних оптимізаційних математичних моделей.
3
Терещук, М. Б., C. В. Клюс, Н. М. Цивенкова та В. В. Чуба. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ КОНВЕРСІЇ БІОСИРОВИНИ В ЗАКРИТІЙ КАМЕРІ ФЕРМЕНТАЦІЇ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 87–97. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).87-97.
Full textAbstract:
Зброджування біосировини в закритих камерах ферментації є одним з перспективних методів виробництва компостів, що інтенсивно розвивається. Однак, одним з невирішених питань процесу зброджування субстратів на основі біосировини в закритих камерах є низька ефективність, пов’язана із втратами енергії. З метою дослідження енергетичних параметрів процесу зброджування біосировини розроблено та представлено конструкцію камери ферментації закритого типу. Встановлено, що саме температурний режим на кожній з фаз зброджування субстрату є вагомим чинником впливу на ефективність усього процесу виробництва компосту. Експериментально визначено, що оптимальними температурами на кожній з фаз зброджування є: фаза розігрівання субстрату – до 20 °С; мезофільна фаза – від 20 до 42 °С; термофільна фаза – від 42 до 65 °С; фаза дозрівання – від 65 °С до температури навколишнього середовища. Забезпечення вказаного температурного режиму на кожній з фаз зброджування дозволяє зробити процес компостування керованим та отримувати компости високої якості відповідно до біотехнологічних норм. Експериментально досліджено, що найбільше енергії втрачається через конвекцію на термофільній фазі компостування. Найвищі значення коефіцієнту конвекційного теплообміну становили 1,6…1,7 Вт/(м2·°С) при температурі процесу рівній 61…62 °С і мали місце на 108…132-й годинах тривання процесу компостування. При цьому на 132-й годині тривання процесу значення коефіцієнта тепловиділення становило 8,5 Вт на кілограм органічної речовини субстрату, а сумарна кількість теплоти, виділена з кілограму органічної речовини субстрату, досягала 2 МДж/кг. Хоча під час термофільної фази компостування біосировини внутрішня енергія субстрату різко зростала, на забезпечення енергетичних потреб процесу витрачалося лише 5 % цієї енергії. Аналіз параметрів процесу свідчить, що близько 95 % від виробленої в процесі компостування теплоти втрачається через конвекцію, теплове випромінювання та під час аерації субстрату повітрям. Ці втрати можна зменшити, розробивши відповідні термопідтримуючі засоби – теплоізоляційне покриття зовнішніх поверхонь камер, використання нагрівачів. Бібл. 14, рис. 5.
4
Єгоров, Богдан Вікторович, Олена Миколаївна Кананихіна та Тетяна Михайлівна Турпурова. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БІЛКОВО-ВІТАМІННОЇ ДОБАВКИ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМ МЕТОДОМ". Scientific Works 82, № 2 (2019): 4–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1168.
Full textAbstract:
В матеріалах статті розглянуто проблему білоквмісних кормів в годівлі сільськогосподарських тварин. Надано функціональну схему виробництва білково-вітамінної добавки біотехнологічним методом, яка включає наступні етапи: підготовка меляси, культивування дріжджів виду Saccharomyces cerevisiae, приготування розчину солей та стимуляторів росту, дріжджування при температурі 30 ºС, рН-середовищі 4,5…5,5, а також підготовка зернової сировини. Отриману біомасу змішують з підготовленим зерном пшениці у співвідношенні від 10:90 до 20:80 і подають на лінію екструдування. Екструдування здійснюють при температурі 110…130 ºС та тискові пари 2…3 МПа. Екструдат охолоджують до температури не вище 10 °С температури навколишнього середовища і подрібнюють до крупності, передбаченої відповідним рецептом комбікорму. Досліджено процес вирощування дріжджів виду Saccharomyces cerevisiae. Підібрано склад поживного середовища на основі меляси. Визначено вміст сирого протеїну в екструдованому зерні зволоженого мелясою.
5
Василяко, Роман Олександрович. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИНАХОДІВ ІЗ ПРАВОМ ЄС". New Ukrainian Law, № 4 (13 листопада 2024): 150–54. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2024.4.19.
Full textAbstract:
У даній статті на основі наукових думок та чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері охорони біотехнологічних винаходів, автором розкривається поняття правових засад охорони біотехнологічних винаходів в Україні та ЄС, а також питання гармонізації законодавства України у сфері біотехнологічних винаходів із правом ЄС. Наведено понятійний апарат з основними визначеннями, що стосується охорони винаходів у сфері біотехнологій, а також процесів, пов’язаних із гармонізацією законодавства даної галузі із законодавством ЄС. На основі аналізу курсу розвитку галузей економіки, а також актуальних потреб промисловості наголошено на важливості розвитку галузі біотехнологій з огляду на євроінтеграційні процеси і, відповідно, вказано на необхідність гармонізації національного законодавства у сфері охорони біотехнологічних винаходів із правом ЄС. Акцентовано увагу на основоположних нормативно-правових актах, які є базовими для сфери охорони біотехнологічних винаходів в Україні, здійснено їх загальний огляд. Автором надано загальний огляд основних джерел правової охорони винаходів на міжнародному рівні – Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, а також Директиви 98/44/ЄС Європейського парламенту і Ради від 6 липня 1998 року про правову охорону біотехнологічних винаходів. У загальних рисах окреслено механізм гармонізації національного законодавства у сфері охорони біотехнологічних винаходів із правом ЄС. Автором проаналізовано проблеми та прогалини вітчизняного законодавства та визначено основні напрями його удосконалення з урахуванням євроінтеграційних процесів. Автор фокусує увагу на необхідності зближення національного законодавства із правом ЄС, починаючи від глобального розуміння даних процесів та продовжуючи саме гармонізацією законодавства України у сфері охорони біотехнологічних винаходів, з огляду на важливість ролі біотехнологій у житті людей та невідворотність входження України до ЄС у близькому майбутньому.
6
Кузнєцова, І. В., та В. Л. Хомічак. "БІОТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕРОБКИ БУРЯКОВОГО ЖОМУ НА БІОЕТАНОЛ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 12, № 23 (2024): 91–97. https://doi.org/10.31073/foodresources2024-23-10.
Full textAbstract:
Предмет. Лігніноцелюлозна та цукровмісна сировина. Дослідження способів використання біопотенціалу бурякового жому як лігніноцелюлозовмісної сировини для виробництва біоетанолу. Мета. Аналіз наукових даних щодо використання біопотенціалу бурякового жому для виробництва біопалива. Методи. Аналітичний. Результати. У біотехнології біомаса та сахароза зазвичай переробляються за допомогою одного з трьох методів: анаеробного дигерування, ферментації або ферментативних реакцій. Отже, буряковий жом є гарною сировиною для виробництва як біогазу (що містить переважно CH4, CO2 та N2, H2S, NH3) так і водню, біоетанолу, біобутанолу та молочної кислоти. Біотехнологічні процеси включають підготовку сировини, яка ґрунтується на механічних, фізико-хімічних, ферментативних або хімічних процесах з метою отримання суміші вуглеводів як мікробіологічного середовища. Впровадження біотехнологій з перетворення жому бурякового як лігніноцелюлозовмісної сировини в біоетанол є альтернативою вуглецевмісному паливу для транспортних засобів. Вихід біоетанолу з жому бурякового становить 0,1 г/г сухої маси. Правильна підготовка сировини та науково обґрунтоване застосування біотехнологічних процесів сприятиме усуненню основної проблеми цукрових заводів – сезонності виробництва. Крім того, одним з продуктів біотрансформації меляси також буде отримання зрідженого оксиду вуглецю та мелясної барди. Ферментативний гідроліз є екологічно чистим і водночас високовартісним. Це сприяло впровадженню мікробного оцукрення сировини, яка полягає у виробництві ферментів, що руйнують лігніноцелюлозу. При мікробіологічному гідролізі часто використовуються штами цвілі, які вивільняють моносахариди з полісахаридного субстрату. Значні переваги використання мікроорганізмів у біохімічних процесах надаються високій селективності ферментів та м’яким умовам протікання реакції, що сприятиме виробництву конкурентоспроможних продуктів з високим виходом. Сфера застосування результатів. Цукробурякова галузь.
7
Krysenko, A. V., T. V. Sklyar, A. I. Vinnikov та N. V. Prischepa. "Вплив іонів важких металів і цинкового комплексу на динаміку росту бактерій роду Pseudomonas". Biosystems Diversity 20, № 1 (2012): 55–59. http://dx.doi.org/10.15421/011208.
Full textAbstract:
Проблема очищення стічних вод – одне з найактуальніших питань із початку століття. Особливе місце важких металів серед забруднювачів довкілля пов’язане з їх накопиченням в організмі та передачею трофічними ланцюгами, високою їх токсичністю. Розроблено сучасні технології очищення стічних вод: перспективи мають природні та найдешевші біологічні методи очищення, що являють собою інтенсифікацію природних процесів розкладання органічних сполук мікроорганізмами в аеробних або анаеробних умовах. Одні з основних – процеси нітрифікації та денітрифікації. Велика увага приділяється мікроорганізмам, здатним виконувати ці процеси. Процеси взаємодії між іонами важких металів і мікроорганізмами мають велике значення не тільки для фундаментальної науки, а і як можливе застосування у біотехнологічних процесах.
8
Гайдаш, Олександр, Тетяна Негода та Максим Ольховик. "Методи та принципи створення вихідного матеріалу для селекції кукурудзи". International Science Journal of Engineering & Agriculture 3, № 4 (2024): 60–69. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20240304.06.
Full textAbstract:
Класифікація самозапилених ліній кукурудзи є важливим аспектом селекційної роботи, оскільки дозволяє ефективно організувати процес відбору, знизити витрати та підвищити точність селекції. Існує кілька підходів до класифікації, кожен з яких має свої особливості та переваги. Першим є класифікація за агрономічними ознаками, які включають показники продуктивності та адаптивності ліній в польових умовах, такі як врожайність, стійкість до захворювань та абіотичних стресів. Другим підходом є класифікація за генетичними ознаками, які визначаються за допомогою генетичних маркерів і включають аналіз генетичної різноманітності. Третій підхід включає класифікацію за морфологічними ознаками, такими як висота рослин, форма і розмір качанів, кількість рядів зерен у качані та маса тисячі зерен. Четвертий підхід базується на фізіологічних ознаках, які відображають біохімічні та фізіологічні процеси в рослинах, такі як фотосинтетична активність, водний режим та температурна адаптація. Дослідження також підкреслюють важливість використання біотехнологічних методів, таких як культури андрогенезу та гаплопродюсери, для прискорення створення самозапилених ліній. Оцінка самозапилених ліній проводиться за допомогою польових випробувань і генетичних маркерів, що дозволяє визначити їх врожайність, стійкість до захворювань та адаптивність до різних екологічних умов. Класифікація самозапилених ліній кукурудзи дозволяє оптимізувати селекційні програми та підвищити ефективність створення гібридів з високим гетерозисним ефектом. На основі результатів досліджень пропонуються рекомендації щодо використання різних методів класифікації для досягнення максимальних результатів у селекційній роботі.
9
Шишко, Ігор Миколайович. "МОРАЛЬ ТА ПУБЛІЧНИЙ ПОРЯДОК ЯК УМОВА ПАТЕНТОЗДАТНОСТІ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИНАХОДІВ У СФЕРІ МЕДИЦИНИ: ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 283–92. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.42.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню проблемних питань застосування такої умови патентоз- датності винаходів у сфері біомедичних технологій, як відповідність нормам моралі та публіч- ному порядку. Наголошуємо, що, зважаючи на стрімкий розвиток біомедичних технологій, які супро- воджується їх патентуванням, з одного боку, та необхідністю захистити людину, її права та гідність від негативного впливу останніх, з іншого боку, дослідження проблемних питань застосування вказаної умови патентоздатності стає вкрай актуальним. Метою статті було вивчення таких оціночних категорій, як мораль та публічний порядок у контексті патентування біомедичних технологій та визначення критеріїв, які б надали мож- ливість установити, який винахід відповідає досліджуваній умові патентоздатності, а який – ні, а також установити приблизний перелік біомедичних технологій, які не відповідають досліджуваній умові патентоздатності. На підставі аналізу міжнародних і регіональних нормативно-правових актів, а також практики правозастосовних органів, зокрема Суду Європейського союзу та Європейського патентного відомства, було встановлено два критерії відповідності винаходів нормам моралі та публічному порядку, а саме: первинний (незавдання шкоди життю та здоров’ю людини) і вторинний (несуперечність людській гідності). Особлива увага була приділена досліджен- ню вторинного критерію й такої етико-правової категорії, як людська гідність, оскільки від- сутність чіткого визначення терміна «людська гідність» та високий ступінь його оціночнос- ті значно ускладнюють процес установлення відповідності винаходів досліджуваній умові патентоздатності. Більше того, було встановлено приблизний перелік біомедичних техноло- гій, які не відповідають досліджуваній умові, що значно полегшить процес установлення від- повідності винаходів у сфері біомедичних технологій нормам моралі та публічному порядку.
10
Бужилов, Микола Георгійович, Леонід Вікторович Капрельянц та Лілія Георгіївна Пожіткова. "ОЦІНКА ФРАКЦІЙ ВИСІВОК ПШЕНИЦІ ЯК ОБ’ЄКТІВ БІОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПЕРЕРОБКИ". Scientific Works 82, № 2 (2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1144.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто можливість використання пшеничних висівок як джерела ряда біологічно активних речовин та харчових волокон. Проаналізовано структурні зміни, які відбуваються в клітинах алейронового шару висівок в результаті їх замочування, це в свою чергу значно підвищує дифузію поживних речовин вакуолей в навколишнє водне середовище, і створює сприятливе поживне середовище для подальшого розвитку мікроорганізмів. Встановлено закономірність кількісного співвідношення розміра фракцій в залежності від вмісту вологи. Досліджено хімічний склад загальних пшеничних висівок з трьох зернопереробних підприємств одеської області: Грейн Милл, ВАТ Одесахарчкомбінат і ТОВ Софія. Встановлено всі досліджувані зразки не перевищують вимог показників, які висуваються до пшеничних висівок згідно ДСТУ 3016-95. З огляду біохімічного складу та морфологічних ознак клітини визначено і обґрунтовано доцільність проведення фракціонування за розміром часток пшеничних висівок. Показано, що вміст білку, легко гідролізуємих полісахаридів та кількість крохмалю у всїх фракціях відрізняється, це обумовнене тим, що кожна з фракцій утворюється у процесі переробки з різних шарів зерна. Графічно наведено залежність розміру фракцій пшеничних вісівок на вміст білку, полісахаридів та вологості. Встановлено, що вміст білків, вуглеводів та біологічно активних речовин дає нам можливість, їх подальшого використання, як питомого середовища для культивування пробіотичних мікроорганізмів.
Dissertations / Theses on the topic "Біотехнологічний процес"
1
Красніков, Ігор Леонідович, Анатолій Костянтинович Бабіченко та С. В. Аршиніков. "Комп’ютерно-інтегрована система управління процесом виготовлення солоду у виробництві пива". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47384.
Full text
2
Литюга, Анна Олегівна, Олександра Олександрівна Варанкіна та Олександр Миколайович Огурцов. "Біотехнологічні продукти та процеси в технології косметичних засобів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41386.
Full text
3
Валерійович, Кравченко Олександр. "Біотехнологічні засади підвищення енергоресурсоефективності та екологічної безпеки процесів на об’єктах комунальної інфраструктури". Thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/26294.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 03.00.20 – біотехнологія. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Міністерства освіти і науки України, Київ, 2019. Представлені науково обґрунтовані рішення з біотехнологічної інтенсифікації процесів, що використовуються у комунальній інфраструктурі населених пунктів. Розроблено біотехнологію видалення сполук заліза та мангану з підземних вод на швидких фільтрах з цеолітовим завантаженням при внесенні культур мікроорганізмів родів Leptothrix і Sphaerotillus. Реалізація біотехнології дозволяє досягти ефективності очищення води за залізом та манганом: з природними культурами - 94-99 % та 71-87 %; з селектованими - 98-99 % та 94-97 % відповідно. Розроблено технологію інтенсифікації процесу деамонізації у біофільтрах шляхом внесення у фільтруюче завантаження попередньо розрахованої кількості культур нітри- та денітрифікаторів, що дозволяє скоротити підготовчий режим роботи фільтра з 18 до 2 діб. Розроблено технологію одержання близьких за своїм складом до природних мікроценозів препаратів, використання яких збільшує ефективність біодеструкції на 26,4±0,2 у порівнянні з традиційними.<br>Dissertation for obtaining the scientific degree of the doctor of technical sciences in the specialty 03.00.20 - biotechnology. - National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2019.
The dissertation is devoted to scientific substantiation of new energy and resource efficient and ecological biotechnologies for intensification of processes of preparation of drinking water and utilization of solid household waste in municipal infrastructure objects, containing removing iron, manganese and nitrogen compounds from water as well as intensification for biodestruction of organic compounds in solid wastes.
In the study of the work of rapid filters on the water intake of the village of Khoroshiv, results were obtained that showed the iron / oxygen ratio to be at level of 0.12 - 0.25, which is according to existing ideas not enough to provide deep treatment, that was obtained practically. This lead us to idea of biotechnological process to take place. To confirm the above assumption, experiments were carried out on filtration of water with an iron concentration of 13,3 ± 0,8 mg / dm3 at a different filtration rate and in the presence of bacteria in the filter material. The results of additional experiments showed that usage of oxygen (which allowed biological growth) lead to deeper treatment than in case of hypochlorite usage. That is, the results obtained not only confirmed the role of microorganisms in the process of non-irritation / demaganization, but also showed the possibility of practical application of biotechnology methods to improve the efficiency of water purification from iron and manganese.
For the thorough examination of the biological agent from the filtering material of the various filters, 10 cultures of iron and manganese oxidizing microorganisms were isolated. The evaluation of the morphology of the cultures obtained, according to the scheme, allowed them to be classified as Siderocapsa, Leptothrix, Sphaerotillus, Galionella, Metallogenium, Hyphomicrobium. The data of following experiments showed a predominant role in the processes of water disinfection of microorganisms of Leptothrix, Sphaerotillus, Metallogenium and Siderocapsa. Increasing the activity of a biological agent can be achieved by creating selective cultures of Leptotrix and Sphaerotilus, that can contribute to a deeper removal of manganese from water (up to 98% for Mn).
To implement the proposed schemes a number of technological tasks were solved, including: to develop effective methods of transfer of inoculum to the loading of filters, to select the most suitable filtering loading for the specified purposes, to determine the optimum parameters and regimes of filtering and washing of the filtering layer. Based on the results of the research carried out for the implementation of biotechnology for disinfection and demagnetization on rapid filters, two technological schemes were developed using natural or selected microorganisms cultures.
The study of the possibility of intensifying the deamonization of underground water technology was carried out by conducting a complex of pilot studies on the water of the artesian well in the city of Khmelnytsky. The experimental plant included filter with an aerator, loaded with a special filter material, on which the microorganisms are effectively fixed and retained. The results of the experiments allowed to reveal important dependencies. Since the concentration of dissolved oxygen at the filter inlet has an opposite effect on the flow of processes, it was appropriate to investigate their regularities at different values of this indicator. The results of experiments showed that when the oxygen supply was reduced from 8 to 5.5 mg / dm3, the concentration of ammonium in the filtered water was in the range of 0.11-0.12 mg / dm3, nitrites - 0.27-0.28 mg / dm3, and nitrates gradually decreased from 11.0 to 2.4 mg / dm3, that is, at high concentrations of oxygen due to nitrification, a significant amount of nitrates was produced, and as the oxygen content decreased due to denitrification, the decomposition of nitrates and their concentration declined.
The mathematical model was prepared to describe this process and the resulting program was realized in Swift 4.0. The results of the comparison of the experimental data obtained with the forecast by model showed that the prediction error of the model does not exceed 6.0%, that is, it is much smaller than the allowable value for engineering calculations. Based on the results of the research and the developed model, a technology for intensifying the biofiltration process for ammonia removal was developed to decrease time of filters preparation. The use of technology has allowed to shorten the start time of the filter for use from 18 to 2 days.
The interconnection between the morphological composition of the solid waste and the biocenoses formed therein was investigated by sorting several samples that arrive at the polygons mm. Kiev and Khmelnitsky. The correlation with coefficient R=0,65-0,68 was stablished and mathematical model to describe the process was obtained. An assessment of the adequacy of the developed model was carried out by comparing the predicted data obtained from the model with the experimental data for the map of the polygon in Chernivtsi with an approximate time of stay of the SHW for 5 years. Comparison of the predicted composition of the biocenosis with the actual allocated showed that the difference between the predicted and actual data on the number of bacteria in the biocenose was 12.5%, and according to the morphological composition - did not exceed 15%, which confirmed the adequacy of the developed model.
An assessment of the effectiveness of the proposed technology was carried out by laboratory on samples of MSW in Kyiv using a traditional Bacillus-based preparate and mixed one, the composition of which was determined by simulation. According to the data obtained, the use of a mixture accelerated the biodestruction and rate of subsidence of the sample (by 26,4 ± 0,2%).<br>Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 03.00.20 - биотехнология. - Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» Министерства образования и науки Украины, Киев, 2019.
В диссертации представлены результаты научно обоснованных технологических решений биотехнологической интенсификации процессов, которые широко используются в коммунальной инфраструктуре населенных пунктов. Разработана биотехнология удаления соединений железа и марганца путем внесения микроорганизмов родов Leptothrix и Sphaerotillus. Реализация биотехнологии позволяет достичь эффективности очистки воды от желез и марганца: с природными культурами - 94-99% и 71-87%; с селектированными - 98-99% и 94-97% соответственно. Разработана технология интенсификации деамонизации в биофильтрах путем внесения в фильтрующую загрузку предварительно рассчитанного количества культур нитри- и денитрификатор, что позволяет сократить время пуска фильтра с 18 до 2 суток. Предложена технология получения близких по составу к естественным микроценозам препаратов, повышающих эффективность биодеструкции ТБО на 26,4 ± 0,2 по сравнению с традиционными.
4
Бахарєва, Ганна Юріївна. "Газоподібні викиди формальдегіду промислових підприємств". Thesis, НТУ "ХПІ", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/9566.
Full text