Dissertations / Theses on the topic 'Вербальна комунікація'

В роботі розглядається бренд як соціально-культурне явище, як специфічний семантичний об’єкт з певним набором експресивних засобів, семантичнім ядром, та який являє собою певну базову цінність як суб’єкт комунікації. Мова бренду визначається як набір термінів, фраз, слів, знаків та символів, які використовуються для передачі інформації про бренд (компанію, продукт або послугу). Бренд комунікація відбувається на двох рівнях: вербальному та невербальному, отже його мова містить як вербальні, так і невербальні елементи .
В работе рассматривается бренд как социально-культурное явление, как специфический объект с определенным набором экспрессивных средств, семантическим ядром и который представляет собой определенную базовую ценность как субъект коммуникации. Язык бренда определяется как набор терминов, фраз, слов, знаков и символов, которые используются для передачи информации про бренд (компанию, продукт или услугу). Бренд коммуникация происходит на двух уровнях: вербальном и невербальном, значит, его язык вмещает как вербальные так и невербальные элементы.
In the article brand is looked upon as social and cultural phenomenon, specific object with certain set of expressive means, semantic nuclear and presents certain basic value as communication object. Brand language is a set of terms, phrases, words, signs and symbols used for communicating the information about the brand (company, product or service). Brand communication is conducted on two levels: verbal and non-verbal, so, brand language also contains both verbal and non-verbal elements.

Мета: роботи полягає в дослідженні графіті щодо функцій мови та особливостей асиміляції англо-американської лексики в мові молоді, спробі класифікувати їх та адекватності перекладу вибраних зразків гра-фіті. Теоретичне значення: можливість використання матеріалів дослі-дження і його результатів у навчальному процесі, подальших дослідже-нням явища графіті, практики перекладу. Графіті – особливий вид комунікації, спосіб самовираження та самоідентифікації молоді в сучасному суспільстві, який частіше за все виступає в плані соціальної реклами та політики. Для того, щоб зрозуміти графіті як засіб спілкування зовсім не-достатньо просто розшифрувати текст і не виявити перш за все носія ін-формації, зашифрованої в малюнку. Графіті − це лінгвістичне явище, яке включає в себе як «форму та зміст», так і певний знак, який може нести додаткове інформаційне навантаження. За своїм морфологічним складом графіті мають різноманітні кон-струкції, тобто можуть складатися з одного, двох, трьох слів чи навіть представляють собою ціле речення. Найбільш поширеними конструкція-ми є: іменник, дієслово+прийменник+іменник, займенник+дієслово+імен-ник. Цілі фрази або ж речення також поширена група, оскільки най-частіше графісти є трансляторами вже існуючих ідей, цитуючи їх на сті-нах та транспорті. Графіті розглядають як невербальні графічні засоби. Це засоби, які належать до позамовної комунікації і ґрунтуються на різноманітних зна-кових системах. Графічні символи допомагають стисло і лаконічно пере-дати інформацію. Вони забезпечують наочність та чіткість вираження, реалізуючи це за допомогою цифр чи символів. Цифри, відомо, що зумовлюють яснішу реакцію на написане і привертають увагу адресата. Привернути увагу можуть і абревіатури, скорочення, запозичені слова з інших мов. Окремо можна визначити засвоєння вульгарної лексики. Багато гра-фіті вказують на те, що вульгарні слова англійської мови вже стають май-же інтернаціоналізмами в сленгу багатьох країн Європи. Деякі з них пов-ністю відтворюють орфографію англійської мови , інші ж асимілюються відповідно до звучання. Вербальна і невербальна комунікація, супроводжуючи одна одну, перебувають у складній взаємодії. Інтерпретуючи невербальні послання, необхідно враховувати унікальність невербальної мови; неминучість про-тиріч між невербальним виразом і його психологічним змістом; мінли-вість способів невербального вираження; залежність успішності кодува-ння від уміння адресанта адекватно виражати свої переживання, від рівня сформованості у нього навичок кодування невербальних повідомлень. Інтерпретація невербальної поведінки − це творчий процес, який вимагає від його учасників спостережливості, інтересу й уваги до людей, соціального інтелекту, тобто комунікативної компетентності. Від вер-бальних повідомлень невербальні відрізняються більшою багатозна-чністю, ситуативністю, синтетичністю, спонтанністю.
Goal: the work consists in studying graffiti on language functions and features of assimilation of Anglo-American vocabulary in the language of youth, an attempt to classify them and the adequacy of the translation of selected samples of graffiti. Theoretical meaning: the possibility of using the materials of the research and its results in the educational process, further research of the phenomenon of graffiti, practice of translation. Graffiti is a special type of communication, a way of self-expression and self-identification of youth in modern society, which most often acts in terms of social advertising and politics. In order to understand graphite as a means of communication, it is not enough simply to decipher the text and not to first find the media of information encrypted in the picture. Graffiti is a linguistic phenomenon that includes both "form and content" and a certain sign that can carry additional information load. According to their morphological composition graffiti have a variety of designs, that is, they can consist of one, two, three words, or even represent a whole sentence. The most common designs are: noun, verb + preposition + noun, pronoun + verb + noun. The whole phrases or sentences are also a widespread group, since most often graphists are translators of existing ideas, quoting them on walls and in transport. Graffiti is considered as non-verbal graphic tools. These are tools that are part of non-spoken communication and are based on a variety of sign systems. Graphic symbols help to convey information quickly and concisely. They provide clarity and clarity of expression, realizing it with numbers or symbols. Figures are known to cause a clearer reaction to the written and attract attention of the addressee. Attention may be abbreviations, abbreviations, borrowed words from other languages. Separately you can define the assimilation of vulgar vocabulary. Many graffiti indicate that vulgar English words are already becoming almost internationalists in the slang of many European countries. Some of them completely reproduce the spelling of the English language, while others are assimilated in accordance with the sound. Verbal and non-verbal communications, accompanying each other, are in a complex interaction. When interpreting non-verbal messages, one must take into account the uniqueness of the non-verbal language; the inevitability of contradictions between nonverbal expression and its psychological content; variability of methods of nonverbal expression; the dependence of the success of coding on the ability of the addressee to adequately express their experiences, from the level of formation of his skills in coding non-verbal messages. Interpretation of non-verbal behavior is a creative process that requires its participants to be observant, interest and attention to people, social intelligence, that is, communicative competence. From verbal messages, non-verbal ones are more ambiguous, situational, synthetic, and spontaneous.

Мета: виявлення лінгвістичних, лексико-семантичних та граматичних особливостей встановлення контакту в американській корпоративній культурі, вивчення основних засобів вербалізації категорії «ввічливості» в англійській мові. Теоретичне значення: можливість використання матеріалів дослідження і його результатів у навчальному процесі, лекційних курсах з лексикології сучасної англійської мови, лінгвокраїнознавства, загального мовознавства, спецкурсах з теорії мовленнєвої комунікації, мовленнєвого етикету та невербальної комунікації. У роботі розглянуто головні принципи ділового етикетного спілкування, які ґрунтуються на національній специфіці мовленнєвого етикету, а також особливості використання етикетних формул в ситуаціях ділового й офіційного спілкування. Проводиться аналіз особливостей вербальної та невербальної комунікативної поведінки дискурсивної особистості у корпоративному дискурсі. У роботі також надається пояснення особливостей вербалізації категорії «ввічливості», тактик та стратегій домінування у межах корпоративного дискурсу. В якості основних методів дослідження у роботі були використані наступні: функціонально-комунікативний метод, метод дискурсивного аналізу, порівняльний метод та елементи кількісного аналізу, які дозволили провести вичерпне дослідження особливостей використання етикетних формул у межах корпоративного дискурсу на етапі встановлення контакту. У ході дослідження було встановлено, що найбільшу кількість висловів повсякденного вжитку нараховують такі групи, як прохання, знайомства, побажання, вибачення, подяки, відповіді на подяку, запрошення, привітання, згоди. Вислови мовленнєвого етикету повсякденного вжитку, закріплені за певними ситуаціями ввічливих взаємин між комунікантами, у результаті багаторазової повторюваності стали стійкими формулами спілкування, типовими, стійко повторюваними конструкціями, що використовуються практично в усіх ситуаціях спілкування і становлять собою готові формули не лише з точки зору їх морфолого-синтаксичної структури, а й з точки зору їх лексичної наповненості. Без таких стереотипних виразів, механічно відтворюваних у типових мовленнєвих ситуаціях ввічливості, обійтися, неможливо, адже вони виконують роль регулятивних чинників мовленнєвого акту. Сталі етикетні формули спілкування вмотивовані стилістично, функціонально, оскільки забезпечують точність, однозначність і економність процесів спілкування.
Goal: Identification of linguistic, lexico-semantic and grammatical features of contact establishing in American corporate culture, studying the main means of verbalization of the category of «politeness» in English language. Theoretical meaning: the possibility of using the materials of the research and its results in the educational process, lecture courses on lexicology of modern English, linguistics, general linguistics, special courses on the theory of speech communication, speech etiquette and non-verbal communication. The paper considers the main principles of business etiquette communication, which are based on the national specificity of speech etiquette, as well as the peculiarities of the use of etiquette formulas in situations of business and official communication. The analysis of peculiarities of verbal and nonverbal communicative behavior of discursive personality in corporate discourse is carried out. The paper also explains the peculiarities of the verbalization of the category of «politeness», tactics and strategies of domination within corporate discourse. As the main methods in terms of the paper research were used the following: the functional and communicative method, the method of discursive analysis, the comparative method and the elements of quantitative analysis, which allowed to conduct a comprehensive study of the features of etiquette formulas using within the framework of corporate discourse during the contact establishment. In the course of the study, it was found that the largest number of expressions of everyday use include groups such as requests, acquaintances, wishes, apologies, gratitude, responses to gratitude, invitations, greetings, and agreement. Speech etiquette of everyday use, fixed in certain situations of polite relations between communicants, as a result of repeated repetition became stable communication formulas, typical, consistently repeating constructions used in almost all communicative situations and formulate ready-made formulas not only from the point of view of their morphological and syntactic structure, but also from the point of view of their lexical form. A participant of the communicative act cannot avoid such stereotyped expressions, mechanically reproducible in typical linguistic polite situations, because they act as regulatory factors in speech acts. Fixed etiquette communication formulas are motivated stylistically, functionally, because they ensure the accuracy, unambiguity and economy of communication processes.

У роботі розглянуто головні принципи ділового етикетного спілкування, які ґрунтуються на національній специфіці мовленнєвого етикету, а також особливості використання етикетних формул в ситуаціях ділового й офіційного спілкування. Проводиться аналіз особливостей вербальної та невербальної комунікативної поведінки дискурсивної особистості у корпоративному дискурсі. У роботі також надається пояснення особливостей вербалізації категорії «ввічливості», тактик та стратегій домінування у межах корпоративного дискурсу. В якості основних методів дослідження у роботі були використані наступні: функціонально-комунікативний метод, метод дискурсивного аналізу, порівняльний метод та елементи кількісного аналізу, які дозволили провести вичерпне дослідження особливостей використання етикетних формул у межах корпоративного дискурсу на етапі встановлення контакту. У ході дослідження було встановлено, що найбільшу кількість висловів повсякденного вжитку нараховують такі групи, як прохання, знайомства, побажання, вибачення, подяки, відповіді на подяку, запрошення, привітання, згоди. Вислови мовленнєвого етикету повсякденного вжитку, закріплені за певними ситуаціями ввічливих взаємин між комунікантами, у результаті багаторазової повторюваності стали стійкими формулами спілкування, типовими, стійко повторюваними конструкціями, що використовуються практично в усіх ситуаціях спілкування і становлять собою готові формули не лише з точки зору їх морфолого-синтаксичної структури, а й з точки зору їх лексичної наповненості. Без таких стереотипних виразів, механічно відтворюваних у типових мовленнєвих ситуаціях ввічливості, обійтися, неможливо, адже вони виконують роль регулятивних чинників мовленнєвого акту. Сталі етикетні формули спілкування вмотивовані стилістично, функціонально, оскільки забезпечують точність, однозначність і економність процесів спілкування.
The paper considers the main principles of business etiquette communication, which are based on the national specificity of speech etiquette, as well as the peculiarities of the use of etiquette formulas in situations of business and official communication. The analysis of peculiarities of verbal and nonverbal communicative behavior of discursive personality in corporate discourse is carried out. The paper also explains the peculiarities of the verbalization of the category of «politeness», tactics and strategies of domination within corporate discourse. As the main methods in terms of the paper research were used the following: the functional and communicative method, the method of discursive analysis, the comparative method and the elements of quantitative analysis, which allowed to conduct a comprehensive study of the features of etiquette formulas using within the framework of corporate discourse during the contact establishment. In the course of the study, it was found that the largest number of expressions of everyday use include groups such as requests, acquaintances, wishes, apologies, gratitude, responses to gratitude, invitations, greetings, and agreement. Speech etiquette of everyday use, fixed in certain situations of polite relations between communicants, as a result of repeated repetition became stable communication formulas, typical, consistently repeating constructions used in almost all communicative situations and formulate ready-made formulas not only from the point of view of their morphological and syntactic structure, but also from the point of view of their lexical form. A participant of the communicative act cannot avoid such stereotyped expressions, mechanically reproducible in typical linguistic polite situations, because they act as regulatory factors in speech acts. Fixed etiquette communication formulas are motivated stylistically, functionally, because they ensure the accuracy, unambiguity and economy of communication processes.

Вербальна комунікація – це цілеспрямована лінгвопсихоментальна діяльність адресанта й адресата у процесі інформаційного обміну та впливу на співрозмовника за допомогою знаків природної мови. У семіотиці, яка займається вивченням таких знакових систем, виділяють кілька ознак природної людської мови, що відрізняють її від інших знакових систем і, особливо, від систем комунікації у тварин. В людській мові відбувається довільна семантизация (надання сенсу) між явищем, що виступає в якості матеріального знака, і тим явищем, яке ним позначається. Без семантизації немає мови як такої. Таким чином, у людини одним з основних засобів комунікації є мова, мовне спілкування. Людська мова – досить повна і найбільш досконала форма комунікації. Комунікативна взаємодія людей відбувається переважно у вербальній (словесній) формі — в процесі мовного спілкування. Його особливість полягає в тому, що за формою і за змістом воно спрямоване на іншу людину, включене в комунікативний процес, є фактом комунікації. Вербальна комунікація може бути спрямована не лише на окрему людину, а й на певну групу (чи навіть не мати конкретного адресата), але у будь-якому разі вона має діалоговий характер і являє собою постійні комунікативні акти. При комунікації серйозною перешкодою для передачі інформації є бар'єри. Щоб надати мові стійкості, яка виникає під час декодування, необхідно належним чином орієнтуватися в специфіці тих бар'єрів, які обмежують розуміння інформації та виникають або в фізичному оточенні, або в сфері емоцій людини. При цьому виділяють три типи бар'єрів: особистісні, фізичні та семантичні. Семантичні бар'єри виникають там, де комуніканти кожен посвоєму розуміє значення одних і тих самих символів, тобто приписують їм різні значення. Символи, як відомо, багатозначні, і при виборі одного з них може виникнути непорозуміння. Використовувані в комунікаціях обмеження звужують можливість інтерпретації і розуміння повідомлень, і привносять суб'єктивність в тлумачення і оцінку інформації. Особливо складні проблеми виникають при побудові комунікацій між представниками різних культур. У цьому випадку обидві сторони повинні знати не тільки буквальні значення слів використовуваної мови, а й інтерпретувати їх у належному контексті, враховуючи інтонацію, гучність, які супроводжують жести та ін. Практично будь-яка комунікація здійснюється за допомогою символічних позначень, декодування, суб'єктивна інтерпретація яких може привести до виникнення емоційних і інших бар'єрів, блокуючим міжособистісне спілкування. Комунікативні бар'єри можна подолати. Для цього будь-яка інформація має бути дещо надмірною. Останнє означає повне або часткове повторення повідомлення, яке зазвичай слугує лише для перевірки та коригування інформації. Тож важливою рисою вербальної комунікації є те, що за допомогою неї члени громади можуть не лише обмінюватися інформацією за допомогою певних мовних знаків, а й впливати один на одного, формувати думку про себе в оточенні. На основі виступу досвідченого оратора в слухачів формується певне враження про нього як мовну особистість, і як професіонала.
Вербальная коммуникация - это целенаправленная лингвопсихоментальная деятельность адресанта и адресата в процессе информационного обмена и воздействия на собеседника с помощью знаков естественного языка. В семиотике, которая занимается изучением таких знаковых систем, выделяют несколько признаков естественной человеческой речи, отличающие ее от других знаковых систем и, особенно, от систем коммуникации у животных. В человеческом языке происходит произвольная семантизация (предоставление смысла) между явлением, которое выступает в качестве материального знака, и тем явлением, которое им обозначается. Без семантизации нет речи как таковой. Таким образом, у человека одним из основных средств коммуникации является язык, речевое общение. Человеческая речь - достаточно полная и наиболее совершенная форма коммуникации. Коммуникативное взаимодействие людей происходит преимущественно в вербальной (словесной) форме - в процессе речевого общения. Его особенность заключается в том, что по форме и по содержанию оно направлено на другого человека, включено в коммуникативный процесс, является фактом коммуникации. Вербальная коммуникация может быть направлена ​​не только на отдельного человека, но и на определенную группу (или даже не иметь конкретного адресата), но в любом случае она должна иметь диалоговый характер и представляет собой постоянные коммуникативные акты. При коммуникации серьезным препятствием для передачи информации являются барьеры. Чтобы придать языку устойчивость, которая возникает во время декодирования, необходимо должным образом ориентироваться в специфике тех барьеров, которые ограничивают понимание информации и возникают либо в физическом окружении, либо в сфере эмоций человека. При этом выделяют три типа барьеров: личностные, физические и семантические. Семантические барьеры возникают там, где коммуниканты каждый по-своему понимает значение одних и тех же символов, то есть приписывают им разные значения. Символы, как известно, многозначны, и при выборе одного из них могут возникнуть недоразумения. Используемые в коммуникациях ограничения сужают возможность интерпретации и понимания сообщений, и привносят субъективность в толкования и оценку информации. Особенно сложные проблемы возникают при построении коммуникаций между представителями различных культур. В этом случае обе стороны должны знать не только буквальные значения слов используемого языка, но и интерпретировать их в надлежащем контексте, учитывая интонацию, громкость, сопровождающие жесты и др. Практически любая коммуникация осуществляется с помощью символических обозначений, декодирования, субъективная интерпретация которых может привести к возникновению эмоциональных и других барьеров, блокирующим межличностное общение. Коммуникативные барьеры можно преодолеть. Для этого любая информация должна быть чрезмерной. Последнее означает полное или частичное повторение сообщения, которое обычно служит лишь для проверки и корректировки информации. Поэтому важной чертой вербальной коммуникации является то, что с помощью нее члены сообщества могут не только обмениваться информацией с помощью определенных языковых знаков, но и влиять друг на друга, формировать мнение о себе в окружении. На основе выступления опытного оратора у слушателей формируется определенное впечатление о нем как о языковой личности, и как о профессионале.
Verbal communication is a purposeful linguistic-psychomental activity of the addressees in the process of information exchange and influence on the interlocutor with the help of natural language signs. In semiotics, which deals with the study of such sign systems, there are several features of natural human language that distinguish it from other sign systems and, especially, from communication systems of animals. In human language there is an arbitrary semanticization (giving meaning) between the phenomenon that acts as a material sign, and the phenomenon that it denotes. Without semanticization, there is no language as such. Thus, a person's main means of communication is language, namely language communication. Human language is a fairly complete and most perfect form of communication. Communicative interaction of people takes place mainly in verbal form - in the process of language communication. Its peculiarity is that in form and content it is aimed at another person involved in the communicative process, there is the fact of communication. Verbal communication can be aimed not only at an individual, but also at a specific group (or not even have a specific addressee), but in any case it is dialogical in nature and is a constant communicative act.In communication a serious obstacle to transmission of information is a barrier. In order to give the language the stability that arises during decoding, it is necessary to properly focus on the specifics of those barriers that limit the understanding of information and arise either in physical environment, or in the sphere of human emotions. There are three types of barriers: personal, physical and semantic ones. Semantic barriers arise where communicators each understand the meanings of the same symbols, that is, they are assigned different meanings. Signs are known to be ambiguous, and there may be a misunderstanding when choosing one. The restrictions used in communications narrow the ability to interpret and understand messages, and bring subjectivity to the interpretation and evaluation of information. Particularly difficult problems arise in building communications between different cultures. In this case, both parties must know not only the literal meanings of the words of the language used, but also interpret them in the appropriate context, taking into account the intonation, volume that accompany gestures, and so on. Virtually any communication is done through symbols, decoding, the subjective interpretation of which can lead to emotional and other barriers that block interpersonal communication. Communication barriers can be overcome. To do this, any information must be somewhat redundant. The latter means complete or partial repetition of the message, which usually serves only to check and correct the information. Therefore, an important feature of verbal communication is that with its help community members can not only exchange information through certain language signs, but also influence each other, to form an opinion about themselves in the environment. Based on the speech of an experienced speaker, the listeners form a certain impression of him as a linguistic person, and as a professional.

Мета: визначення та обґрунтування вербальних та невербальних засобів вираження емотивності в політичному дискурсі та методи актуалізації їх лінгвальних та ектралінгвальних особливостей. Теоретичне значення: дослідження полягає в тому, що його результати можуть використовуватись у подальшому вивченні реалізації категорії емотивності, її вербального та невербального вираження в політичному дискурсі. У статті розглянуто питання актуалізації емотивності в політичному повідомленні за допомогою кореляції вербальних та невербальних компонентів. Увага фокусується на реалізації емотивного ефекту на всіх мовних рівнях із залученням лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, що впливають на підвищену емотивність реакції комунікантів. Задля досягнення мети дослідження було проведено детальний аналіз передачі лінгвістичних та екстралінгвістичних засобів емотивності в українських перекладах. У результаті було виявлено особливості передачі емоцій на вербальних та невербальних рівнях, було визначено їх функцій у формуванні емоційного ефекту політичного повідомлення та були визначені шляхи їх відтворення за допомогою корелюючих мов.
Goal: to define the main verbal and non-verbal means of expressing emotionality and ways of actualization their linguistic and extralinguistic features in political texts. Theoretical meaning: the research is that its results can be used in the further study of the realization of the categories of emotiveness, its verbal and nonverbal expression in the political discourse. The article deals with the question of creating the emotiveness in political message with verbal and non-verbal means. It points out the specific features of creative emotive effect by politicians. These features realize the high level of emotiveness in the communicants’ reaction. The paper is aimed at analyzing verbal and non-verbal component of emotiveness according to the translation aspect, ways of rendering emotions by means of different languages. As a result the features of emotions transmission on verbal and non-verbal levels were found, their functions in formation the emotive effect of a political message were determined and the ways of its rendering by means of correlated languages were distinguished.

The article in question deals with communicative silence, its states in paradigm of verbal and nonverbal markers. Graphic signs of silence effects are being analyzed in correlation with lexical nominations. Perspective vistas are mentioned for further investigations.
У статті розглядається питання ідентифікації комунікативного мовчання, його позначення у парадигмі вербальних та невербальних засобів. Фокусується увага на специфіці графічних знаків мовчання та номінаціях силенціального ефекту (СЕ). Порушується питання комплементарного вживання вербальних та невербальних засобів. Намічаються перспективні вектори подальшого дослідження. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2948

Головною проблемою в галузі міжнародного маркетингу та реклами є споживча поведінка представників різних етнокультурних спільнот. Виникає необхідність звернення до кроскультурних аспектів рекламної комунікації. Для сучасного суспільства характерним стає посилення ідіоетнічних рис у рекламній комунікації на противагу глобальним комунікаціям. Особливу увагу слід звертати на невербальні засоби кроскультурної комунікації в рекламі, оскільки саме невербальним засобам притаманна національна своєрідність, ідіоетнічність.
Главной проблемой в области международного маркетинга и рекламы является потребительское поведение представителей разных етнокультурных сообществ. Возникает необходимость обращения к кросскультурным аспектам рекламной коммуникации. Для современного общества характерным становится усиление идиоэтнических черт в рекламной коммуникации в противовес глобальным коммуникациям. Особенное внимание следует обращать на невербальные средства в рекламе, поскольку именно невербальным средствам характерны национальное своеобразие, идиоэтничность.
The main problem of international marketing and advertising is the consumption behavior of representatives of different ethnocultural societies. Cross-cultural aspects of advertising communication turn out to be urgent. Modern society is characterized by the increase of idioethnic signs in advertising communication unlike global communication. Special attention should be paid to non-verbal means in advertising, as non-verbal means are specified by national character, idioethnicity.

Становлення та розвиток у іноземних студентів тільки знань вербального коду і правил його використання виявляється недостатнім для успішного спілкування з носіями тої чи тої мови. Необхідним є і оволодіння додатковими знаннями, що належать невербальному коду культури тої національно- лінгвокультурної спільноти, мовою якої здійснюється комунікація.

Автономно используемые невербальные компоненты коммуникации имеют широкий спектр функций в дискурсе сиблингов дошкольного и школьного возраста, которые представляют поисковый интерес для исследователя. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17258

Робота публікується згідно наказу Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету". Керівник кваліфікаційної роботи: канд. пед. наук, доцент кафедри журналістики Остапчук Світлана Сергіївна.
Поява всесвітньої павутини назавжди змінила як підхід професіоналів зі сфери журналістики до своєї діяльності, так і сприйняття журналістики її щоденними споживачами. До найзначнішого результату розвитку цієї сфери можна віднести факт появи електронних медіа, які стрімко стали гідно та ефективно конкурувати з її «традиційними» аналогами, забезпечивши новий рівень журналістики, як у технічному, так і в змістовому аспектах. Процес змін, який спостерігається останнім часом в Україні, сягнув усіх сфер соціального життя. У практиці багатьох українських політиків все частіше виникає потреба залучення соціальних мереж для підтримки та створення сприятливого політичного іміджу. У сучасних умовах професійно створений імідж допоможе політику не тільки вижити за умов запеклої конкурентної боротьби, а ще й отримати медійну популярність.

У презентованій дипломній роботі розглядаються різні методи та стратегії перекладу вербального компоненту американського медіа-дискурсу, а саме: заголовка, основного рекламного тексту, слогану та ехо-вислову. Дослідження цієї теми зумовлено бажанням іноземних рекламодавців залучити інтерес місцевого населення до товару через ефективну рекламу. Метою роботи є аналіз способів перекладу текстів американських рекламних повідомлень. Саме від добре локалізованої реклами залежить успіх компанії, тому перед перекладачами стоїть непросте завдання – якомога краще передати не тільки текст повідомлення з його нестандартним наповненням (стилістичними та граматичні фігури, експресивні засоби тощо), але й сам дух та замисел продукту/послуги з урахуванням етнічних особливостей аудиторії, на яку спрямоване рекламне повідомлення.
Subject: Translation Specifics of the Advertising Verbal Component in American Media Discourse This work examines various methods and strategies of the translation of the advertising verbal component in American media discourse: the title, the main advertising text, the slogan and the echo-statement. The study of this topic is due to the desire of foreign advertisers to attract the interest of the local population to the product through effective advertising. The objective is to analyze the ways of translation of American advertising texts. It is from the well-localized advertising that the success of the company depends, so it is difficult for the translators to convey not only the text of the message with its non-standard content (stylistic and grammatical figures, expressive means, etc.) but also the spirit and purpose of the product / service taking into account ethnic the characteristics of the audience to which the promotional message is directed.

Дисертацію присвячено виявленню та опису конститутивних рис комунікативних стратегій позитивної та негативної оцінки, реалізованих в англо-американській неофіційній комунікації, змодельованій в американських ігрових фільмах та телесеріалах

Дисертаційна робота присвячена аналізу особливостей функціонування й взаємодії вербальних та невербальних компонентів комунікації при реалізації / зміні соціальних ролей дискурсивною особистістю в інституціональному та побутовому типах дискурсу.