To see the other types of publications on this topic, follow the link: Взаємодія економічна.
Journal articles on the topic 'Взаємодія економічна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Взаємодія економічна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ковальський, М. Р., та О. І. Платонов. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНИМИ МОДЕЛЯМИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СИСТЕМ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (15 квітня 2022): 81–86. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.12.
Full textAbstract:
Доведено, що на територіальному рівні існує подвійний позитивний зворотний зв’язок у мультимодальному «міському мультиплікаторі»: населення території, економічна структура території, що склалася при вже досягнутому рівні активності. Разом з тим територіальний рівень активності визначається конкуренцією з аналогічними центрами економічної активності, розташованими в інших місцях. Збут вироблених продуктів або послуг залежить від вартості транспортування їх до споживача і масштабів підприємства. Розширення будь-яких підприємств визначається попитом на товар або послугу, виробництва яких воно сприяє і за виробництво яких дані підприємства конкурують з іншими. Таким чином, між відносним зростанням населення і продуктивною діяльністю або сферою послуг існує сильний зворотний зв’язок і нелінійні залежності. Встановлено, що сьогодні на економічну науку зробили вплив новітні математичні дослідження хаосу, і економісти намагаються інтерпретувати хаотичні явища в термінах детермінованих систем. Розглянуто ситуації, коли економічний хаос ініційований не тільки екзогенними факторами. Стверджено, що економічний хаос може бути викликаний ендогенними факторами навіть у відносно простих нелінійних системах. Тим більше хаос притаманний територіальної системі, що представляє собою складну, динамічну, нелінійну систему, в рамках якої динаміки різних підсистем взаємодіють між собою, що призводить до появи турбулентності розвитку всієї системи. Запропоновано, за початковий стан в розглянутій моделі прийняті гіпотетичні початкові умови, при яких в різних точках спостерігається (сільськогосподарська) активність. Модель дозволяє простежити виникнення ієрархічно впорядкованої активності, відповідної більш високих рівнів ієрархії, тобто що має на увазі експорт виробленої продукції в більш широку область. У той час як симетричний розподіл ігнорує «історію», викладений вище сценарій враховує її (принаймні мінімальним чином) як взаємодія «законів», що мають у цьому випадку суто економічну природу, і «випадку», керуючого послідовністю, в якій виникають підприємства.
2
Руда, Т. В. "Соціальний капітал як економічна категорія: сутність та основні характеристики". Митна безпека, № 4 (9 березня 2021): 106–13. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.4.2020.106-113.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню соціального капіталу як економічної категорії. Зокрема, актуалізовано увагу на феноменальності соціального капіталу, що полягає у симбіозі його філософської та економічної природи, яка здатна забезпечувати синергічний ефект під час взаємодії з іншими економічними ресурсами. Наведено аргументи щодо віднесення цієї категорії до сфери економічної науки. Окреслено особливості соціального капіталу як економічної категорії та його роль у процесі функціонування організацій. Наведено характеристику та специфіку формування соціального капіталу на мікро-, мезо- та макрорівнях. Розкрито значення соціального капіталу в контексті забезпечення здійснення ефективного менеджменту як на рівні організації, так і держави в цілому. 
 Визначено та актуалізовано доцільність розвитку складових соціального капіталу, зокрема, таких як довіра та міжособистісна взаємодія, що безпосередньо впливають на ефективність діяльності організації. Розкрито роль соціального капіталу під час формування репутаційного капіталу організації. Окреслено основні аспекти розвитку соціального капіталу як економічної категорії.
3
Левитська-Доба, Є. О. "Економічна інтеграція в АТР: взаємодія і конфлікт у трикутнику "США - Японія - Китай"". Китаєзнавчі дослідження, № 1/2 (2016): 84–90.
Find full text
4
Левитська-Доба, Є. О. "Економічна інтеграція в АТР: взаємодія і конфлікт у трикутнику "США - Японія - Китай"". Китаєзнавчі дослідження, № 1/2 (2016): 84–90.
Find full text
5
Левитська-Доба, Є. О. "Економічна інтеграція в АТР: взаємодія і конфлікт у трикутнику "США - Японія - Китай"". Китаєзнавчі дослідження, № 1/2 (2016): 84–90.
Find full text
6
Левитська-Доба, Є. О. "Економічна інтеграція в АТР: взаємодія і конфлікт у трикутнику "США - Японія - Китай"". Китаєзнавчі дослідження, № 1/2 (2016): 84–90.
Find full text
7
САВЧИН, МИХАЙЛО. "Чотири вершники трансформацій: ефективність правового регулювання економічних інституцій". Право України, № 2021/04 (2021): 89. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-04-089.
Full textAbstract:
У перехідних конституційних демократіях проблема ефективності правового регулювання економічних інститутів зумовлена трансформаційними процесами в політичній, економічній, соціальній та культурній сферах. Особливо гострою є взаємодія політичних та економічних факторів у функціонуванні економічних інститутів, оскільки це методологічна проблема реалізації реформ. У статті розглядається це питання крізь призму верховенства права, належного урядування та принципів пропорційності втручання в економічні свободи з метою забезпечення економічного добробуту. Це досить абстрактне формулювання питання потребує його аналізу через призму трансформації сучасної економічної системи та переосмислення функцій держави. Метою статті є визначення основних параметрів ефективності правового регулювання економічних інститутів. Доведено, що система гарантій економічних свобод базується на конституційних цінностях, які виражають консенсус щодо цільових установок учасників економічних відносин, їх цілепокладання. Ключовими факторами цього процесу є трансформація глобалізації та регіональне економічне співробітництво між державами, що змінює їхні функції. Зближення держави та приватного сектору виражається у диджиталізації економіки та зростанні ролі штучного інтелекту в економічних процесах, що дедалі більше впливає на зміст правил і процедур на ринку. Оскільки за таких умов змінюється структура професій та зайнятості, це призводить до розширення сфери інтелектуальної діяльності людства. Ключовим фактором трансформації українського конституціоналізму є відмова від постколоніальних практик управління через відносини ієрархії. Їх змінюють відносини гетерархії, які поєднують субординацію та горизонтальні зв’язки в економічній системі. Порядок визнання норм за допомогою поєднання приватного права та публічного механізму правотворення є на порядку денному. Аналогічним чином успіх економічних реформ обумовлений існуванням незалежних інституцій, що важко уявити без політико-правової складової. До таких інструментів належать судовий контроль за конституцією, неупереджене та незалежне публічне урядування, зокрема у діяльності незалежних державних установ, які рівновіддалені від політичних інститутів і ділових кіл. Економічні структури повинні брати участь у збереженні довкілля, впровадженні новітньої структури охорони здоров’я та наданні доступних і якісних адміністративних послуг населенню. Тому цінності та настанови щодо конкурентоспроможності, належної ділової практики на ринку забезпечуються інструментами економічного конституціоналізму, регуляторної держави та демократичної підзвітності. Засобами забезпечення цього є верховенство права, незалежні державні регулятори й вимоги щодо прозорості та належної процедури при ухваленні владних рішень.
8
Стрельченко, О. Г. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯМІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ ТА ЧОРНОГОРІЇ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (2020): 177–81. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).459.
Full textAbstract:
У статті здійснено ґрунтовне дослідження міжна-родних нормативно-правових актів, якими врегульо-вано міжнародну економічну взаємодію України та Чорногорії. Встановлюючи та реалізовуючи власні пріо-ритети у відносинах із зарубіжними країнами, в тому числі й з Україною, Чорногорія впроваджує інтегра-цію до європейських та євроатлантичних структур та всіх регіональних ініціатив, контролює глобальні тенденції та прагне приєднати їх до своїх інтересів та можливостей, розвиває належні стосунки із сусідні-ми країнами, встановлює та підтримує доброзичливі стосунки із найрозвиненішими країнами світу, бере на себе міжнародні зобов’язання повністю втілювати у життя міжнародну економічну взаємодію України та Чорногорії тощо. Автором проаналізовано низку міжнародних та вітчизняних нормативних актів, які забезпечують та врегульовують міжнародну економіч-ну взаємодію України та Чорногорії. Основними з них є такі акти: Конституція Чорногорії, закони Чорногорії «Про іноземні інвестиції», «Про зовнішню торгівлю», Угода між Урядом України і Союзним Урядом Союз-ної Республіки Югославія про торгівлю та економічне співробітництво, Угода між Україною та Чорногорією про вільну торгівлю, Угода про асоціацію та стабілі-зацію між Чорногорією та ЄС, Договір між Кабінетом Міністрів України та Союзним Урядом Союзної Рес-публіки Югославія про уникнення подвійного оподат-кування стосовно податків на доходи і капітал, Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорно-горії про взаємну допомогу у митних справах, Угода про співробітництво між Федерацією роботодавців України та Федерацією роботодавців Чорногорії.
 Визначено, що норми, які регулюють відносини у сфері міжнародної економічної взаємодії України та Чорногорії, містяться також у ряді інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, які склада-ють систему зовнішньоекономічного та інвестиційного законодавства Чорногорії.
9
Прямухіна, Наталія. "РОЛЬ ПОЛІТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 118–25. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.20.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано важливість дослідження політичного виміру забезпечення безпеки держави в економічній сфері виходячи з фундаментальних перетворень в економічній та політичній сферах суспільства, що вимагають дослідження взаємодії між політикою та економікою; глобалізаційними процесами в обох сферах, що актуалізує побудову стратегії забезпечення економічної безпеки України; зростання кількості та масштабів загроз на національному та світовому рівнях. Розглянуто підходи науковців, присвячені забезпеченню економічної безпеки держави, та дотичні до цього політичні механізми й важелі, виявлено вектор наукової проблеми, яка у прямій постановці розглядається рідко та заслуговує на доцільність усебічного комплексного вивчення. Висвітлено сутність економічної безпеки держави та визначено, що безпека є абстракцією та не існує сама по собі. Безпека не є суто економічною категорією, але містить у собі соціальний, політичний, етичний та інші аспекти. В економічній сфері безпеки держави виокремлено три різновиди: безпека в економіці, безпека від економіки та безпека для економіки. Усвідомлення сутності та розмежування цих видів є важливою основою для встановлення результативної взаємодії публічної влади та економічної безпеки держави. Обґрунтовано, що нерозривність зв’язку економічної безпеки держави та політики через спрощений механізм взаємовідносин «чиновник – підприємець» актуалізує необхідність використання позаекономічних методів і засобів, які, з одного боку, попереджають і/або послаблюють внутрішньо властиві ринку негативні риси, а з іншого – захищають засновану на ринкових відносинах економічну сферу від здатних деформувати її викликів і загроз. Ураховуючи специфіку та призначення політичних механізмів, запропоновано напрями інституціоналізаційного та науково-технічного характеру, які сприятимуть удосконаленню системи забезпечення економічної безпеки.
10
Zayats, O. І. "TRADE AND COMPETITIVE COOPERATION OF THE EU WITH THE MAJOR INTERNATIONAL INTEGRATION GROUPINGS." Actual Problems of International Relations, no. 143 (2020): 57–68. http://dx.doi.org/10.17721/apmv.2020.143.1.57-68.
Full textAbstract:
The article examines the current interaction, convergence and the state of formalization of trade and competitive cooperation between the largest international integration groupings, namely, negotiating the free trade area between them and determining the possible prospects for the development of transregional integration. The aim of the study is to analyze the main trends of free trade zones and agreements between the European Union (EU), United States-Mexico-Canada Agreement (USMCA), Association of Southeast Asian Nations (ASEAN), South American economic organization (MERCOSUR), the impact of transregional integration on trade and investment activities of Member States and integration groupings in general. The analysis of current trends has indicated the strengthening of the momentum of the negotiations on free trade zones between international integration groupings and the establishment of the major global trend: the number and types of agreements on trade and economic cooperation not only between countries, but also between interstate integration groupings are growing, new free trade zones are being announced, and the range of concepts regarding competitive advantages is being extended. It has been determined that trade and competitive interaction of the global economy creates a stable platform for building up both economic and competitive force, which leads to global economic development and enhances hypercompetition. It has been proved that trade and competitive convergence of interstate integration groupings leads to new forms and mechanisms of activities organization and as a result, the prospects for the consolidation of free trade zones are emerging. Thus, the competitive position of international integration associations in the global economy is being strengthened due to active development of economic and trade cooperation, not only within the grouping of Member States, but also in the parallel process of interaction with non-Member States and with international integration groupings.
11
Rudan, Natalia S. "Генезис та еволюційні трансформації економічної культури: соціально- філософський аналіз". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 3 (2018): 124–31. http://dx.doi.org/10.15421/10.15421/171848.
Full textAbstract:
Вивчено генезис та еволюційні трансформації економічної культури під кутом зору соціальної філософії, що дало можливість отримати системну інформацію про перетворення економічної культури, розвиток економічної культури в сучасному суспільстві. Уточнено сучасне розуміння значення економічної культури як «проекції» культури (в її широкому розумінні) на сферу соціально-економічних відносин. Досліджено модель «економічної людини» – «homo economicus», що полягає у: раціоналізмі, егоїстичному індивідуалізмі, бажанні до насолоди та прагненні уникнути страждань скрізь, де це тільки можливо. Затверджується взаємозв’язок та взаємодія економічних і соціальних процесів як необхідна складова економічної стабільності суспільства. Встановлено значення трансформації економічних систем для фактичного благополуччя сучасної людини, що полягає в його економічній поведінці. Виявлено смисловий зміст раціональної поведінки, необхідної для успішного розвитку сучасного українського суспільства. Показано значення економічної культури для успішного розвитку сучасного суспільства, що полягає у: з’єднанні економічного і соціального середовища в єдине ціле; економічній поведінці людини; втіленні духовних цінностей та інтересів у матерію дій.
12
Mishchuk, H. Y., та D. O. Semchuk. "ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ, ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК ТА ПОВЕДІНКОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (2021): 207. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202020.
Full textAbstract:
Проаналізовано вплив пандемії Covid-19 на економічне зростання, в тому числі з урахуванням економічних очікувань підприємств видів діяльності, що мають найбільший вплив на формування ВВП країни. Визначено, що пандемія та зумовлені неї обмеження спричинили не лише негативні, але й позитивні наслідки для економічного розвитку шляхом прискореного проникнення нових методів комунікації та взаємодії в економічні процеси. Такі процеси мають позитивні наслідки для розширення можливостей людського розвитку. При цьому виявлено упущення методологічного характеру щодо оцінки впливу пандемії на поведінкові детермінанти. На противагу домінуючим підходам до оцінки ризиків для здоров’я за віковими групами та працівників критичної інфраструктури, запропоновано класифікацію зайнятості за професійними ризиками в умовах пандемії, що дозволяє врахувати специфіку зайнятості за ризиконасиченістю та формою економічної взаємодії. Така класифікація є корисною для оцінки змін поведінкових детермінант в різних групах професійних ризиків роботи в режимі карантину та удосконалення умов зайнятості.
13
Башта, І. І. "ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВЗ ІНШИМИ НЕДЕРЖАВНИМИ СУБ’ЄКТАМИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМНА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 4(29) (2020): 157–60. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).415.
Full textAbstract:
У статті аналізуються позиції вчених щодо взаємо-дії слідчих з оперативними підрозділами та іншими недержавними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинів на підприємствах харчової промисловості. Актуальним завданням правоохорон-них органів є захист економічних інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави від злочинних посягань. Зростаюча світова економічна криза, а та-кож політичні, економічні й соціальні перетворення останніх років в Україні, звісно, не могли оминути продовольчу сферу, помітне місце в якій посідає харчо-ва промисловість. Галузі харчової промисловості відне-сені до числа пріоритетних сфер життєзабезпечення, від розвитку яких залежать соціально-економічний стан суспільства і продовольча безпека держави. Ви-рішення проблеми продовольчої безпеки неможливе без вжиття ефективних заходів щодо боротьби зі злочи-нами, що вчиняються у сфері харчового виробництва, тому що дії злочинців істотно ускладнюють і навіть дискредитують процес становлення нових економіч-них відносин і проведення реформ. Значна частина матеріальних збитків, установлених у даної категорії, припадає на частку підприємств і організацій м’ясної, цукрової, молочної, хлібопекарської, а також спир-тової, лікеро-горілчаної та виноробної галузей харчо-вої промисловості. Визначено особливості взаємодії слідчих з оперативними підрозділами та іншими не-державними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинних дій на підприємствах харчо-вої промисловості, її поняття, форми, методи, рівні та запропоновано шляхи підвищення ефективності такої взаємодії в процесі розкриття злочинів у продовольчій сфері. Обґрунтовується, що протидія злочинам має об’єднувати різні з них. Розглянуто засади взаємодії слідчих, оперативних та недержавних суб’єктів систе-ми безпеки під час розслідування злочинів, що знайш-ли своє відображення в Кримінальному процесуально-му кодексі України та відомчих нормативно-правових актах.
14
ZabIyan, VIktorIya VItalIYivna. "ЕКОНОМІЧНА РЕФОРМА В КНР, ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗВ’ЯЗКІВ З СИСТЕМОЮ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН". Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences 2, № 1 (2019): 59–70. http://dx.doi.org/10.15421/341906.
Full textAbstract:
За останні 40 років Китай досяг лідерства у світі за низкою економічних показників і посів особливе місце серед світових лідерів на міжнародній арені. Проаналізовано, яким чином трансформація економічної системи Китаю та економічна реформа вплинули на трансформацію зв’язків КНР з акторами системи міжнародних відносин. Поступове посилення економічних зв’язків та міжнародної торгівлі з іншими країнами стало підґрунтям для активної взаємодії КНР з іншими акторами міжнародних відносин.
15
Chornyi, Oleh. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ЗАСОБАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ ТА БІЗНЕС-ІНФОРМАТИКИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 3(15), № 3(15) (2018): 41–48. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-3(15)-41-48.
Full textAbstract:
Стаття містить аналіз впливу розвитку технологій на можливості моделювання національної економіки. З‘ясовано, що розробка сучасного програмного забезпечення, пов’язаного з економікою, прямо впливає на покращення процесів підзвітності та прозорості ведення економічної діяльності. Бізнес-інформатика та впровадження нових технологій мають масовий характер. Було проаналізовано, що економічна кібернетика більше пов‘язана з моделюванням економічних систем. Обидві дисципліни характеризуються міждисциплінарністю та перебуває на перетині економічної науки та комп’ютерної науки. У зв‘язку з цим постає проблема великомасштабної інтеграції та моделювання взаємодії економічних систем з іншими суспільними системами, для відображення всіх суттєвих факторів впливу на національну економіку.
16
Tatar, M. S. "The Process-based Socio-Economic Interaction of Economic Entities in the Context of Global Challenges." Business Inform 10, no. 525 (2021): 165–76. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-10-165-176.
Full textAbstract:
In the context of global challenges, the issue of modification of mechanisms of socio-economic interaction of economic entities, the search for a new, innovative mechanism of interaction of economic entities during socio-behavioral restrictions becomes actualized. The article is aimed at analyzing the process-based socio-economic interaction of industrial economic entities, which involves a study of the subject composition, interaction options and desired results during the implementation of various business processes by industrial economic entities. The main features of socio-economic interaction, as well as the list of entities of socio-economic interaction of industrial enterprises are presented. It is proposed to consider the socio-economic interaction of industrial economic entities within business processes, since each business process is characterized by its subject composition, intensity of interaction, place of implementation, direction of interaction, etc. Differentiation of interaction within business processes will allow to identify its features and options of influence, and determining further on the impact of global challenges on each business process will make it possible to adjust the results of interaction between entities depending on scenarios of global challenges and offer a selective strategy for mutual coordination of actions of economic entities directed towards counteracting global challenges. In the terms of further research, it is planned to determine the degree of interaction of various entities with the enterprise, namely: suppliers, consumers, competitors, the State (direction and strength of regulation, control, assistance to the enterprise, the possibility and instruments of the enterprise’s influence on the decisions of the authorities), etc., as well as define the nature of the change of entities, options and composition of interaction under the influence of global challenges and analyze the communicative aspects of interaction of entities.
17
Shevchyk, B. M. "Кліометрика та холотропний принцип праксеології". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (2018): 121–27. http://dx.doi.org/10.15421/40280423.
Full textAbstract:
Досліджено холотропний принцип праксеології з позицій аксіологічних наративів економічної діяльності. Кліометрико-утилітаристський підхід мейнстрімної економіки визнано недостатнім для пояснення онтологічних причин економічного розвитку та зростання. Економічний розвиток бере початок як інтелектуальна біфуркація розпаковування певної множини сенсів семантичного вакууму та створення текстів – інноваційних знань про можливості нових комбінацій та доходів за результати цих комбінацій. Обґрунтовано неможливість з допомогою кліометричних підходів сучасної економічної науки пояснити інтегральні витоки людської взаємодії, зумовлювані атрактивністю цілей та аксіологією засобів, які відображають холотропний принцип праксеології. Мікроекономічний методологічний імператив maxutility непридатний для аналізу макро- та мегаконтинуумів економічної дійсності, оскільки холотропність, виявами якої є усвідомлена синергія волі та емерджентний ефект результатів, не виводиться із персоніфікованої жадоби в умовах світу як дефіциту. Соціокультурне середовище, – той континуум, у якому холономність світу актуалізується у патернальних практиках, – мейнстрімною наукою трактується як деструктивне обмеження вибору та зазіхання на економічну свободу. Економічні інститути, вибудувані на методологічних підходах статичної ефективності, стимулюють адаптивний потенціал когнітивного капіталу, збалансовуючи точки на кривій виробничих можливостей згідно з оптимумом Парето. Вони не стимулюють пошук ренти з можливостей нових комбінацій ендаументальних активів.
18
КАЛУГІНА, Юлія. "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КУЛЬТУРНОГО СПОЖИВАННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 120–30. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-120-130.
Full textAbstract:
Сьогодні актуально починати формування навичок культурного споживання вже з дошкільного віку та є невідкладним процесом, бо несвоєчасність може негативно позначитися на формуванні основних характеристик особистості, загальмує набування життєвого соціального досвіду. Стаття є оглядовою, в якій актуалізується проблема формування споживчих знань у дітей старшого дошкільного віку в контексті економічного виховання. Мета статті – висвітлити, проаналізувати та охарактеризувати головні навички культури споживання як підґрунтя до оволодіння основами економічної компетентності дітей у розвивальному середовищі закладу дошкільної освіти та сім’ї. Для реалізації поставленої мети ми виокремили ряд завдань: уточнити основні поняття "культура споживання", "економічна культура", "економічне виховання"; обґрунтувати взаємозалежність процесів економічного споживання та виховання; визначити принципи та психолого-педагогічні передумови формування навичок культурного споживання в дітей старшого дошкільного віку. Актуальність теми полягає в тому, що в умовах глобального поширення масової культури, ключовими цінностями якої виступають розваги та споживання, необхідно спрямовувати на чітке формування в дітей старшого дошкільного віку соціально значущих цінностей, знань, норм і зразків поведінки, правильного поєднання в споживані матеріального і духовного, що має стати цілеспрямованим і систематичним педагогічним процесом. Формування основ культури споживання у дітей старшого дошкільного віку розглядається, як процес цілеспрямованої, систематичної взаємодії дорослих (вихователів, батьків) і вихованців, під час якого відбувається набуття дітьми стійких навичок культури споживання в побуті, соціумі, різних видах діяльності. У статті досліджується необхідність формування культури споживання саме на заняттях з економічного виховання дітей в умовах закладу дошкільної освіти. Проведено аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми формування споживчих уявлень. Розкрито особливості підготовки дошкільників до засвоєння початкових знань з економіки та з’ясовано взаємозв’язок між економічним вихованням та культурою споживання Ключові слова: навички споживання, культура споживання, економічна культура, економічне виховання, економічна компетентність.
19
ДАНІЧ, В. М., та М. С. ТАТАР. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОЇ ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (19 листопада 2021): 163–89. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/243657.
Full textAbstract:
В умовах глобальних викликів особливо актуалізується проблематика дослідження взаємодії в інноваційних процесах, оскільки саме інновації відіграють важливу роль в боротьбі з різними видами викликів сучасності. В свою чергу глобальні виклики та криза є поштовхом до інноваційних змін та зрушень, інновації є протилежністю кризи, оскільки саме інноваційний прорив сприяє виходу з кризового стану. Метою статті є аналіз взаємодії учасників інноваційного процесу, визначення їх дій на різних стадіях інноваційного процесу, бар’єрів до формування стабільних соціально-економічних зв’язків та показників, що визначають ефективність такої взаємодії. Для досягання мети використано такі методи: абстрактно-логічний, системно-синергетичний, статистичний, порівняльний, горизонтальний, вертикальний, табличний та графічний методи відображення інформації. Результати. У статті визначено види взаємодії, проаналізовано поняття інноваційної дифузії та дій різних суб’єктів для її здійснення, проаналізовано соціально-економічну взаємодію учасників інноваційного процесу, визначено їх дії на різних стадіях інноваційного процесу, бар’єри до формування стабільних соціально-економічних зв’язків та показників, що визначають ефективність такої взаємодії. Проаналізовано кібернетичну, матричну й структурну моделі інноваційного процесу. Встановлено, що на швидкість поширення інновацій мають великий вплив інноваційна політика держави, існування адекватної інформаційної бази, механізмів функціонування науки та її взаємодії з виробництвом, форми прийняття законодавчих рішень з питань нововведень, способів передавання інформації, механізмів. Практична значимість дослідження полягає в можливості налагодження ефективної взаємодії між учасниками інноваційного процесу шляхом дослідження середовищ, де здійснюється дифузія інновацій (відповідних сайтів, соціальних мереж, НДЧ та методичних відділів вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів тощо), аналізу бар’єрів до формування стабільних взаємозв’язків між учасниками інноваційних проектів та існуючих моделей інноваційного процесу. У межах подальших досліджень планується удосконалити систему показників, що визначають ефективність взаємодії під час інноваційних процесів, визначити найбільш ключові з них, побудувати структурну модель забезпечення стабільної соціально-економічної взаємодії у інноваційній дифузній мережі.
20
Бєлікова, Ксенія, Юлія Кравченко, Сергій Потеряйко та Олександр Марченко. "ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ОРГАНАМИ УПРАВЛІННЯ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ: ПРАВОВИЙ, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ". Науковий вісник: Державне управління 4, № 6 (2020): 6–29. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-6-29.
Full textAbstract:
Анотація. Значна кількість надзвичайних ситуацій, що відбуваються в світі, їх місцями масштабні наслідки та безповоротні втрати змушують науковців дедалі частіше сферою своїх наукових інтересів обирати дослідження причин виникнення непередбачуваних подій з метою їх попереджень, особливостей реагування на них відповідних служб, ефективності ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру тощо. Окремої уваги заслуговує побудова раціональної взаємодії між органами управління та силами, що залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Адже, від злагодженості такої взаємодії, вчасного коригування дій цих органів та сил на підставі релевантної інформації залежить життя людей. Враховуючи зазначене, авторським колективом досліджено актуальні правові, організаційні та економічні аспекти щодо організації взаємодії між органами управління в умовах надзвичайних ситуацій. На підставі отриманих наукових результатів, запропоновано заходи щодо удосконалення процесу організації взаємодії, зокрема: правового забезпечення – шляхом внесення доповнень в Кодекс цивільного захисту України щодо заходів взаємодії, організаційного – шляхом визначення раціонального методу організації взаємодії, що відповідає умовам конкретної надзвичайної ситуації, економічного – застосування раціонального методу фінансово-економічного аналізу, що дозволяє визначити найбільш ефективний, результативний та економічний метод взаємодії.
 Ключові слова: надзвичайна ситуація, методи взаємодії, органи управління, економічне обґрунтування, управлінське рішення, фінансово-економічний аналіз.
21
Ткач, Іван. "Концепція дослідження проблем забезпечення воєнно-економічної безпеки держави". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 4, № 2 (2018): 3–13. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2018.4.2.1.
Full textAbstract:
В статті проведеній аналіз економічних систем суспільства. Розроблено концептуальні засади дослідження сучасної економічної системи суспільства. Дана концепція дає змогу із застосуванням системного підходу в науковому пізнанні виділити певні логічні ланцюжки взаємодії складових суспільного устрою у відповідній субординації. Встановлено, що інтегральним результатом економічної діяльності економічної системи суспільства є стан добробуту громадян, в кінцевому вимірі – кожної людини, як головного чинника економічного розвитку. На підставі даної концепції розроблено Концептуальні засади дослідження проблем національної безпеки держави. Запропоновані концептуальні засади розвивають, розкривають і розширюють потенційні можливості методології економічних систем і є першим прикладом застосування ідей цієї методології для дослідження прикладних, практично-значимих для держави проблем, таких як національна безпека держави. Розвиваючи розглянуті концептуальні засади запропоновано концепцію дослідження воєнно-економічної безпеки держави з позиції економічної детермінанти. Запропоновані вперше підходи до побудови концепцій дослідження проблем сучасної економічної системи суспільства, національної безпеки держави і забезпечення воєнно-економічної безпеки держави з позиції економічної детермінанти, які продовжують пошуки у науковому і практичному економічному середовищі у напрямку уточнення, переосмислення і оптимізації категорії “Економічна система суспільства” і її прикладного застосування для забезпечення національної безпеки держави.
22
Минич, Юлія, та Юлія Суржик. "ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ". Молодий вчений, № 9 (97) (30 вересня 2021): 57–60. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-13.
Full textAbstract:
Розглянуто поняття екологічного менеджменту, який є невід’ємною складовою сталого розвитку підприємства і фактору забезпечення конкурентних переваг українських підприємств на зовнішніх ринках, а також його роль в економічній діяльності підприємства та механізм взаємодії підсистем екологічного менеджменту на підприємстві. Звернули увагу на сутність еколого-економічної системи, визначено взаємодію навколишнього середовища і підприємства, виявлено особливості екологічного менеджменту та його місце в інтегрованій системі управління сучасним підприємством, розглянуто взаємодію держави і бізнесу в практиці прийняття екологічних рішень. Визначено принципи екологічного менеджменту та управління ресурсами на промислових підприємствах. Розкрита суть понять екологічного управління та екологічного менеджменту. Зазначено економічні інструменти, що використовуються у екологічному менеджменті європейських країн. У статті розглянуто вирішення глобальних і локальних екологічних проблем людства за допомогою екологічного управління. Розглянуто мету впровадження екологічного менеджменту, що мінімізує негативні наслідки бізнес-діяльності на навколишнє середовище. Розкрито досягнення високого рівня екологічної безпеки процесів виробництва і споживання продукції, що випускається підприємством, продукції і послуг, що надаються. Визначено необхідність впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві. Розглянуто суть екологічної стратегії як основу для постановки конкретних екологічних цілей і завдань, розробки програм природоохоронних заходів. Вказано алгоритм створення системи екологічного менеджменту. Названі взаємопов'язані фактори, що визначають розвиток екологічного менеджменту.
23
Kovshun, N. E., N. V. Koba та M. O. Koba. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУР В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (2021): 87. http://dx.doi.org/10.31713/ve220219.
Full textAbstract:
Стаття присвячена визначенню місця та ролі соціального капіталу у мережевих структурах в умовах цифровізації. Проаналізовано визначення мереж та мережевих структур. Визначено соціальний капітал як спільну основу для всіх рівнів мережевих структур. Визначено рівні мережевих структур та соціального капіталу. Зазначено, що саме соціальний капітал забезпечує високу економічну ефективність мережевих структур через досягнення ними синергетичного ефекту від взаємодії окремих їх учасників. Встановлено, що ефективність інноваційного розвитку підприємства значною мірою залежить від мережі соціально-економічних відносин підприємства, що спрямована на нагромадження його соціального капіталу. Представлено схему соціально-економічних зв’язків підприємства в їх тісній взаємодії та взаємозалежності із зовнішнім середовищем. Виділено три групи зв'язків в мережі соціально-економічних зв'язків: соціальні зовнішні зв’язки, соціальні внутрішні зв’язки та економічні зв’язки. Встановлено, що внутрішні взаємозв’язки підприємства мають відображення у його зовнішньо-економічних зв’язках, і навпаки. Показано вплив цифровізації на формування споживчого попиту, задоволення якого потребує нових соціальних зв’язків та відповідного соціального капіталу. Наукова новизна дослідження полягає у розгляді мережевих структур через призму соціального капіталу та розробці схеми підприємства як мережі соціально-економічних зв’язків, які є основою для формуваннясоціального капіталу.
24
МЕЛЬНИКОВИЧ, Ірина. "ЕКОНОМІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (2022): 99–104. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.16.
Full textAbstract:
Автор акцентує увагу на тому, що економічне виховання здатне збагатити соціально-комунікативний і пізнавальний розвиток дітей старшого дошкільного віку. Шляхом такого пізнання навколишнього світу під керівництвом вихователя здійснюється глибока розумова робота дитини, яка добровільно виконує правила, що сприяє збереженню енергії та здоров’я. На основі опрацювання вітчизняної та зарубіжної наукової літератури вказано на такі можливості взаємодії дитини з реальним світом у фінансовому контексті: навчання на основі запитів; розвиток критичного мислення; врахування різновиду підходів у вирішенні проблем; міжпредметний зв’язок на основі діяльнісного підходу; використання рольової гри та моделювання; кооперативне навчання для глибокого переживання; використання дитячої літератури; використання дитячого удавання/соціально-драматичного дійства; залучення сімей та громади. У статті підкреслено, що ефективність економічної освіти можна досягти завдяки її безперервності та логічності, що забезпечується поетапністю даного процесу. Головною ідеєю є те, що в процесі економічного виховання у дівчат та хлопчиків дошкільного віку збагачується словниковий запас, з’являється здоровий інтерес до грошей, долаються страхи бути переможним, активніше проявляється бажання взаємодіяти та досягати встановленої мети. Економічне виховання в умовах закладів дошкільної освіти розглядається як педагогічний процес цілеспрямованої дії педагогів, що спрямований на формування обізнаності дівчат і хлопчиків дошкільного віку щодо елементарних економічних понять, знань про вартісний, раціональний та споживчий зміст життєдіяльності людини. Щодо економічного виховання в сім’ї зазначено, що важливим є не лише факт залучення дитини до економічної підсистеми, а і характер такого залучення.
25
Lysenko, Iryna. "МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 143–54. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-143-154.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано стан вищої освіти в Україні, зокрема в Чернігівському регіоні. Визначено основні проблеми вищої освіти та запропоновано шляхи їх вирішення. Доведено, що взаємодія системи вищої освіти з інноваційними кластерами дозволить суттєво покращити її якість, стимулювати розвиток науково-освітнього потенціалу, а також позитивно впливатиме на соціально-економічне зростання регіону. Розглянуто сутність та основні складові інноваційного кластера, визначено взаємодію такого кластера із системою вищої освіти (на прикладі Chernihiv IT Cluster). Наукова новизна цього дослідження полягає в розробці й обґрунтуванні теоретичних та практичних засад формування механізму взаємодії інноваційного кластера із системою вищої освіти. У результаті дослідження вперше розроблено механізм взаємодії інноваційного кластера із системою вищої освіти. Запропонований механізм спрямований на організаційно-інвестиційне забезпечення взаємодії інноваційного кластера із системою вищої освіти. Механізм враховує стимулюючі та стримуючі фактори взаємодії, а також містить організаційний та інвестиційний блоки, які забезпечують результативність дії механізму щодо ефективної співпраці інноваційного кластера із системою вищої освіти.
26
Atamanenko, I. B. "Функціонування бізнес-організацій в умовах сучасного ринку: джерела основних ризиків". Grani 18, № 10 (2015): 109–17. http://dx.doi.org/10.15421/1715204.
Full textAbstract:
У статті розглядаються основні джерела економічних, соціальних та культурних ризиків функціонування бізнес-організацій у сучасних соціально-економічних умовах. Поняття ризику розглянуто крізь призму соціологічного підходу. Бізнес-організація розглядається з точки зору її системних зв’язків із соціально-економічною системою окремого суспільства та глобальною економікою в цілому. Зроблено акцент на співвідношенні культури суспільства та окремої корпоративної культури, як джерелі потенційних ризиків. Ідентифіковані основні джерела соціально-економічних та культурних ризиків, а також рівні, основні сфери їх прояву у зовнішньому та внутрішньому організаційному середовищі. Запропонована класифікація ризиків, пов’язаних як із внутрішнім, так і з зовнішнім організаційним середовищем, природою їх виникнення та особливостями проявів у сучасному ринковому господарстві. Таким чином, здійснена спроба подолання економічного редукціонізму при класифікації основних ризиків, що виникають перед бізнес-організаціями в умовах нестабільних ринкових систем. Доведено, що сучасні культурні та економічні умови вимагають від управлінців особливого типу стратегічного мислення, яке б забезпечувало не лише здатність організацій до подолання економічних загроз, але й здатність вибудовувати ефективну соціальну та культурну політику. Таким чином, обґрунтована роль інноваційної бізнес-стратегії в умовах перманентної економічної та соціально-культурної кризи, як основного стратегічного напряму бізнес-діяльності у соціально-економічних умовах перехідного суспільства. При цьому іноваційність організацій полягає не лише у ринкових новаціях, але й у застосуванні новітніх методів управління персоналом та взаємодії із зовнішнім соціокультурним середовищем. Усе це ставить перед системою менеджменту та соціологією бізнес-організацій вимоги постійного вивчення змін як у зовнішньому, так і у внутрішньому організаційному середовищі, а також реалізації ефективних управлінських рішень.
27
Козинцева, Тетяна, Андрій Синах та Ірина Дулебова. "Інноваційний потенціал сучасних культурних стратегій: український контекст". Socio-Cultural Management Journal 4, № 1 (2021): 34–56. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235687.
Full textAbstract:
Вступ. Креативні і культурні індустрії внесли значні корективи в сучасні світові економічні процеси, що провокує підвищений інтерес до культурної сфери в цілому і до культурної стратегії зокрема. Мета і методи. Мета статті – виявити інноваційний потенціал культури в сучасних умовах і способи його реалізації через культурні стратегії та креативні індустрії як у загальнолюдському, так і в українському контексті. Методологічною основою дослідження є системно-структурний метод, метод формально-логічного дослідження, аналіз, компаративістський метод, СМД-методологія, деконструктивістський підхід. Результати. Комплексний підхід до аналізу культури дозволяє розглядати її як відкритий простір мережевої взаємодії людей, етносів, націй, які є суб’єктами інновацій в економічній, політичній і культурній сферах. Розвиток культурної сфери презентовано через формування вертикально-горизонтальних взаємодій між культурною стратегією, культурною політикою і креативними індустріями. Висновки. Україна на сьогоднішній день переосмислює роль культури в цілому і культурної стратегії зокрема, зіткнувшись із проблемою формування цілісного україноорієнтованого простору. Новий підхід до структури культури включає в себе не інституції, а творців і споживачів культурного продукту, які ініціюють створення єдиного культурного простору. Це дозволяє виявити інноваційний потенціал культури та культурної стратегії. Інноваційна культурна стратегія України та її реалізація через культурну політику і креативні індустрії може слугувати як консолідації суспільства, так і вирішенню економічних проблем.
28
Dubovich, Ion, Adamovsky Alexander, Khrystyna Vasylyshyn та Vitaliy Soloviy. "Сучасні моделі екологізації економіки: поняття, єдності, суперечності та напрями взаємодії". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 158–64. http://dx.doi.org/10.15421/411831.
Full textAbstract:
Звернено увагу на особливості виникнення та формування сучасних моделей економіки. Наведено поняття та розглянуто єдності, відмінності та напрями взаємодії між різними економіками: екологічною, зеленою, синьою, коричневою, інклюзивною трансформаційною, замкнутого циклу (або циркулярною), біоекономікою, економікою екосистем та біорізноманіття й фізичною економією. Визначено, що ключовим інструментом втілення загальновизнаної у світі концепції сталого розвитку є екологічна економіка. Розглянуто зв’язок між концепціями «зелена економіка» і «сталий розвиток» та з’ясовано, що «зелена економіка – це орієнтована на результат концепція, спрямована на досягнення конвергенції між трьома складовими сталого розвитку», однак стратегії переходу до «зеленої економіки» потребують ґрунтовнішого розроблення економічних важелів на рівні як національних економік, так і окремих секторів. Обґрунтовано необхідність формування нового еколого-економічного мислення та ментальності суспільства, шлях до яких лежить через екологізацію освіти. Визначено спільну мету сучасної економіки, яка полягає у подоланні суперечностей між екологічною та економічною системами, збереженні якості довкілля і раціональному використанні природних ресурсів. З огляду на імплементацію законодавства Європейського Союзу щодо охорони та збереження навколишнього природного середовища в Україні, обґрунтовано перспективні напрями екологізації освіти і розвитку сучасних моделей економіки. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають у визначенні кращих моделей екологізації економіки та розробленні теоретико-методологічної основи, спрямованої на забезпечення практичної реалізації визначених моделей економіки в Україні.
29
Дияк, Вадим. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ТА СЛУХАЧІВ У ПРОЦЕСІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ІМЕНІ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (2020): 161–70. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.264.
Full textAbstract:
У статті здійснено спробу виокремлення педагогічних умов соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ). Підсумовано, що результативність соціально-економічної підготовки майбутніх прикордонників є недостатньою для ефективного вирішення професійних завдань на сучасному етапі розвитку суспільства. Установлено, що важливим чинником вирішення окресленого завдання є підготовка висококваліфікованих фахівців Державної прикордонної служби України нового типу, готових до комплексного вирішення складних і різнопланових соціально-економічних та професійних проблем. Для визначення ефективних педагогічних умов соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ здійснено науковий дискурс у напрямі аналізу і конкретизації змісту поняття “умови”. Відображено результати теоретичного аналізу дисертаційних досліджень, що стосуються проблеми виокремлення педагогічних умов підготовки курсантів та слухачів у НАДПСУ.Детальний аналіз наукової літератури дає змогу припустити, що ефективний вплив на процес соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ матимуть такі педагогічні умови: орієнтація освітнього процесу НАДПСУ на активне програмно-мотивоване оволодіння курсантами та слухачами системою соціально-економічних компетенцій; створення інтегрованого освітнього простору, заснованого на мережевій взаємодії НАДПСУ та Державної прикордонної служби України; використання технологій модульного і проектного навчання для збагачення досвіду прийняття курсантами та слухачами оптимальних рішень у змодельованих соціально-економічних ситуаціях професійного контексту; організація педагогічного супроводу безперервної самоосвітньої діяльності курсантів та слухачів у напрямі опанування соціально-економічною компетентністю.
30
Kulynych, Myroslava, та Lyudmila Zhylenko. "ПОГЛИБЛЕННЯ ЗМІСТУ ОБЄКТІВ І МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 18 (2019): 128–35. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-02-128-135.
Full textAbstract:
Наукова стаття присвячена цифровізації економіки України і її впливу на інформаційну забезпеченість діяльності підприємств. Цифрова економіка є тією моделлю взаємодії всіх учасників економічних процесів, яка заснована на використанні сучасних електронних каналів зв'язку, способів обліку і зберігання інформації, з використанням електронного документообігу, максимальній автоматизації бізнес-процесів усередині підприємства і у взаєминах з контрагентами і державними органами. У системі інформаційного забезпечення соціально-економічних процесів, традиційно значиму роль відіграє бухгалтерський облік з його функціоналом збору, обробки та надання економічної інформації про діяльність господарюючого суб'єкта. Стаття зосереджена на актуальності питання переосмислення ролі і місця бухгалтерського обліку в інформаційній системі, зокрема при переході на цифрову економіку, дослідження зміни його змістовних, методологічних і концептуальних основ під впливом технологічних можливостей цифровізації і вимог до інформаційного контенту.
31
Банчук-Петросова, О. В. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (15 квітня 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.1.
Full textAbstract:
Зазначено, що важливою причиною більшості невдач у сфері функціонування української економіки та її реформування є слабкість інститутів влади: відсутність необхідної політичної волі та професіоналізму, невизначеність і навіть безграмотність рішень, бездіяльність, а часом і прямий саботаж у їхньому виконанні. Злиття владних структур із приватною підприємницькою сферою – звичайне явище для нинішньої України. Усе це не може не позначатися негативним чином на характері і розвитку української економіки. Співвідношення між рівнем ринкових свобод і масштабами державного регулювання залежить від низки факторів: загальнонаціональної значущості тих чи інших підприємств та комплексів, ситуації, в якій опинилася країна, цілей, які переслідує держава. Загалом нині це співвідношення переважно залежить від характеру економічної політики влади. Визначено, що політичні та економічні інтереси країни диктують збереження принципової лінії на відкритість економіки, забезпечення вільної взаємодії вітчизняних господарюючих суб'єктів із зовнішнім світом. Проте орієнтація на відкритість неспроможна залишатися єдиним визначальним компонентом зовнішньоекономічної політики країни. У її арсеналі мають бути присутніми заходи, спрямовані на захист національного виробництва та внутрішнього ринку від несприятливих впливів ззовні. Україна повинна забезпечити собі належне місце в багатополюсному світі, що складається. Ринкові перетворення, що проводилися в Україні протягом останнього десятиліття, не виправдали тих очікувань, які на них покладала громадськість країни. Краху зазнала не сама ідея реформування господарства, не об'єктивна необхідність ринкових реформ, а стратегія і тактика, прийоми та методи перетворень. Тим не менше, всупереч різним догмам, найкращим є економічний устрій, що забезпечує з урахуванням історичних, політичних та економічних обставин оптимальну ефективність, за якої економічні цілі гармонійно поєднуються з реальними умовами та соціальними цілями держави.
32
Заяць, О. І. "СИСТЕМНА ТОРГОВЕЛЬНО-КОНКУРЕНТНА ВЗАЄМОДІЯ ЄС-МЕРКОСУР". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 27–30. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.4.
Full textAbstract:
У статті досліджується сучасний стан системної торговельно-конкурентної взаємодії між інтеграційними угрупуваннями. Визначено формалізацію економічних відносин між міждержавними інтеграційними об’єднаннями як феномен сучасного глобального господарства. Доведено, що стан будь-якого інтеграційного угрупування визначається не тільки внутрішнім потенціалом та взаємодією між країнами-членами об’єднання, але й ступенем економіко-конкурентного співробітницва, оскільки стає очевидним, що економіка країн-членів інтеграційного угрупування не може замикатися в межах об’єднання, а повинна розширювати свої економіко-конкурентні зв’язки з іншими суб’єктами глобального господарства. Проаналізовано формалізацію зони вільної торгівлі між Європейським союзом (ЄС) та Південноамериканським спільним ринком (МЕРКОСУР).
33
Іванова, Вікторія Миколаївна. "РОЛЬ БАЛТО-ЧОРНОМОРСЬКОГО СОЮЗУ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 5 (1 лютого 2022): 21–25. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.2.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність та роль Балто-Чорноморського союзу у системі забезпечення зовнішньоекономічної безпеки. Зокрема, встановлено, що Балто-Чорноморський союз – це потенційне інтегративне утворення країн Східної Європи, так звана ідея зовнішньополітичної інтеграції Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Білорусі, України та ін. з метою співробітництва у економічній, воєнно-політичній, культурній та інших сферах. З’ясовано, що Балто-Чорноморський союз може стати дієвим механізмом забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України у напрямі реалізації низки актуальних завдань (здійснення диверсифікації торговельних потоків, зниження рівня імпортозалежності економіки; зменшення кількості протекціоністських заходів, які застосовують іноземні держави до українських товарів тощо). Визначено основні завдання створення Балто-Чорноморського союзу: поглиблення міждержавного співробітництва у Балто-Чорноморському регіоні; сприяння гарантуванню стабільності і безпеки в регіоні, розвиток оборонного співробітництва; встановлення верховенства права, сприяння демократизації, захисту фундаментальних прав та свобод; економічне співробітництво та зближення з політиками ЄС; енергетична безпека, підтримка розвитку інфраструктури, гармонізація політик у сфері енергетики за стандартами ЄС; співпраця у сферах культури, освіти та науки, інформаційного суспільства, ЗМІ та громадянського суспільства. Зазначено, що країни Балтії та Чорного моря економічно співпрацюють один з одним, водночас створення Балто-Чорноморського союзу сприятиме реалізації багатосторонніх великомасштабних економічних проєктів. У статті зроблено висновок, що розвиток ідей створення повноцінного інтегративного утворення біля західних кордонів України має чинити позитивний вплив на позиціонування нашої країни у світі, чітко визначити її стратегічні інтереси та пріоритети у взаємодії з найближчими сусідами, забезпечити національну безпеку та зовнішньоекономічну зокрема.
34
Дзямулич М.І., Фадєєва І. Г. та Шматковська Т.О. "ПРОМИСЛОВИЙ ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ У БІЗНЕС-ПРОЦЕСАХ". Економічний форум 1, № 3 (2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-7.
Full textAbstract:
Широке розповсюдження нових технологій та інноваційних рішень в економічній діяльності, що відбувається останніми роками, а також посилена інтеграція досягнень технічного прогресу з мережевими технологіями, визначають нові тенденції в глобальній економічній системі, які мають наслідком формування нових принципів економічних відносин, котрі реалізуються в цифровій економіці. Трансформації, котрі відбуваються як на макро- так і на мікрорівні, стосуються не лише технологічних проривів глобальних інтернет-гігантів типу Google чи Amazon, але й знаходять своє місце і в бізнес-процесах середніх та малих підприємств по всьому світу. Іншим наслідком діджиталізації економічних відносин стає зростання ролі споживача, котрий одержує можливості безпосередньої взаємодії з виробниками товарів і послуг, впливаючи при цьому на миттєву модифікацію товару, який він хоче придбати в режим онлайн. Однак, реалізація таких можливостей цифрової економіки потребує також глобального приєднання споживачів до технічних її елементів, котрі забезпечують їм таку взаємодію.
 В статті розглянуто сучасну специфіку застосування Промислового інтернету речей в бізнес-процесах суб’єктів господарювання різноманітних сфер діяльності. Визначено, що якщо на початку використання IIoT було характерне лише для сервісних компаній, які займалися наданням різноманітних послуг своїм споживачам і трансформували цей процес, цілком перемістивши його в Інтернет мережу, то на даний час відбувається широке поширення IIoT й безпосередньо у виробничих процесах. При цьому існують об’єктивні труднощі з інтеграцією автоматизованих систем управління виробництвом та сучасних систем мережевої взаємодії, оскільки це може потребувати реорганізації виробничого процесу. Досліджено, що забезпечення ефективності бізнес-процесів із застосуванням Промислового інтернету речей можливе лише за умови використання ефективних каналів та методів зв’язку, які забезпечують взаємодію пристроїв, на основі яких функціонує бізнес-процес. Таким чином, інноваційні рішення, що, які впроваджуються разом з Промисловим інтернетом речей, сприяють динамічному розвитку підприємств, які запроваджують дані системи у свою діяльність і включаються до глобальної мережі цифрової економіки.
35
Філоненко, Сергій. "НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНО- ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ". Public management 15, № 5 (2018): 265–74. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-265-274.
Full textAbstract:
Розглянуто переваги та недоліки сучасного етапу економічно- го розвитку виробничої сфери України. Постановка питання про необхід- ність розроблення і наявність можливостей здійснення активної промисло- вої політики пов’язана з наступними обставинами: в Україні склалися умови для вияву активності приватного капіталу, що володіє коштами і фінансо- вими ресурсами, цілком порівняними з ресурсами держави, і здатного на здійснення економічних перетворень у науково-промисловій сфері; приват- ний капітал починає усвідомлювати і формулювати свої власні інтереси і пріоритети, виявляти здатність до самоорганізації; у сформованій ситуації модернізація вітчизняної промисловості є необхідною умовою для забез- печення якісного економічного зростання, а її проведення неможливе без розроблення та здійснення цілеспрямованої політики, об’єднання для вирі- шення цього загальнонаціонального завдання зусиль держави і приватного капіталу значної економічної сили, що не поступається за своїм потенціалом державному сектору.
 З’ясовано, що чітка структура державної промислової політики України на даний момент не визначена. Запропоновано інституційно-економічний механізм здійснення промислової політики в Україні, а також досліджено його складові.
 Застосування запропонованого інституціонально-економічного механіз- му реалізації державної промислової політики дасть можливість підвищи- ти ефективність подолання зазначених проблем не тільки за рахунок чіткої структуризації цілей, завдань, інструментів і методів промислової політики, дослідження ефективності функціонування її окремих елементів на основі аналізу індикаторів результативності, а й шляхом збільшення взаємодії між суб’єктами та об’єктами промислової політики при посиленні впливу інсти- туціональних складових на розвиток промислового комплексу держави за- галом.
36
Волошина, Оксана. "ФОРМИРОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ УСТОЙЧИВОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ". SWorldJournal, № 05-01 (30 листопада 2018): 81–91. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-05-01-001.
Full textAbstract:
В статті досліджено економічну стійкість, яка є основним критерієм загальної стійкості підприємства, оскільки, являється результатом взаємозв’язку та взаємодії більшості чинників системи економічних взаємовідносин підприємства та продукується в процесі йо
37
Волошина, Оксана. "ФОРМИРОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ УСТОЙЧИВОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ". SWorldJournal, № 05-01 (30 листопада 2018): 81–91. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-05-01-001.
Full textAbstract:
В статті досліджено економічну стійкість, яка є основним критерієм загальної стійкості підприємства, оскільки, являється результатом взаємозв’язку та взаємодії більшості чинників системи економічних взаємовідносин підприємства та продукується в процесі йо
38
Гарбовський, Л. А. "Взаємодія суб’єктів оперативно-розшукової діяльності під час розслідування економічних злочинів". Ірпінський юридичний часопис, № 1 (10 квітня 2019): 157–63. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1.2019.157-163.
Full textAbstract:
Розглядаються актуальні питання взаємодії суб’єктів оперативно-розшукової діяльності під час розслідування економічних злочинів. Доводиться, що тільки ефективна взаємодія слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування економічних злочинів є запорукою їхньої успішної діяльності, яка передбачає оптимальний розподіл обов’язків, погоджене планування слідчих (розшукових) дій і оперативно-розшукових заходів, взаємний обмін інформацією на спільних нарадах, своєчасне внесення корективів у плани розслідування.
39
Нікітенко, К. С. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ ІНТЕРНЕТ-ПІДПРИЄМСТВ З СПОЖИВАЧАМИ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 10 (30 грудня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.10.10.
Full textAbstract:
Сучасний розвиток економічних відносин, їх глобальний характер з одного боку та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, з іншого, зумовили появу специфічної форми цих відносин – електронного бізнесу та електронної комерції. Суб'єкти ринку швидко освоюють нові можливості організації бізнес-комунікацій та активно включаються до електронного бізнес-середовища. Це призводить до того, що доступ до інформаційних технологій стає не просто конкурентною перевагою, а необхідною умовою функціонування суб'єктів ринку. Однак, незважаючи на бурхливий розвиток електронних бізнес-комунікацій, існує велика кількість проблем, що стримують інтеграцію національної економіки у світовий економічний електронний простір. Великі корпорації, що мають значні обсяги експорту та великі зовнішньоекономічні зв'язки, просто не можуть дозволити собі залишитися поза простором сучасного світового ринку, в якому дедалі більша частка починає припадати на його електронну частину. Великі обсяги продажів дозволяють навіть у разі реалізації на перших етапах незначної частини виробленої продукції забезпечувати економічну ефективність своїх електронних майданчиків. На сьогоднішній день сегменти електронної комерції – business-to-business (B2B) та business-to-consumer (B2C) є найбільш освоєними і є відповідно сферою укладання електронних підприємницьких угод між суб'єктами господарювання. У статті розглядаються причини, через які потенціал електронної комерції в Україні не повністю реалізований та основні фактори зростання Інтернет-торгівлі в нашій країні.
40
Попович, В. М., та В. М. Демяненко. "Корупційний досвід, чинники і механізми протидії корупції в соціальній сфері (на прикладі Запорізької області)". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.962.
Full textAbstract:
У дослідженні обґрунтовано, що корупція є явищем не тільки правовим, але й соціальним, економічним і моральним; це завдає шкоди нормальному функціонуванню моральних і правових відносин у суспільстві й державі; корупцію не можна розглядати тільки в правовому аспекті, тому що, ігноруючи інші сторони корупції, які характеризують її як соціальне, політичне, економічне явище, важко дослідити її природу походження, не вдасться з’ясувати її вплив, прояви й способи протидії такому явищу.
 Виявлено деякі особливості прояву корупційних практик у таких сферах суспільного життя, як сфера охорони здоров’я; сфера освіти; судова система; сфера адміністративних і соціальних послуг.
 У статті виділено сучасні практико-орієнтовані соціальні механізми попередження, запобігання та протидії корупції як соціального явища, що в умовах перехідного суспільства набуває інституціональних ознак. Надано соціологічну інтерпретацію корупції як інституціоналізацію та легітимізацію неформальних соціальних відносин, що виявляється в деформації ціннісно-нормативної системи суспільства. Дослідження спрямоване на спробу виокремлення проявів корупції з досвіду населення та аналізу можливості протистояти цьому процесу. Соціальними чинниками корупційних практик у соціальній сфері українського суспільства за результатами емпіричного дослідження виділено такі групи: соціокультурні чинники, які пов’язані з домінуванням у суспільній свідомості уявлень про корупцію як невіддільну особливість українського суспільства; соціально-правові чинники, які є наслідком низького рівня розвитку правової культури й громадянського суспільства; соціально-економічні чинники, породжені економічною кризою. Виокремлено соціальні механізми протидії корупції в соціальній сфері: соціальні механізми нормативно-правової регуляції системи протидії корупції; соціальні механізми інституційно-організаційного забезпечення; соціальні механізми інформаційно-комунікаційної взаємодії соціальних суб’єктів протидії корупції.
41
ДРУЖБЯК, С. В., та І. В. САВЧАК. "СТРУКТУРНІ МОДЕЛІ ТА ЕМОТИВНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ІЗ СТРИЖНЕВИМ КОМПОНЕНТОМ “GELD” (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 219–25. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.32.
Full textAbstract:
У статті розглядається структура та емотивне забарвлення термінологічних словосполучень із стрижневим компонентом “Geld” у німецькій економічній термінології. Виявлено основні термінотворчі структурні моделі, які поділено на дво- та багатокомпонентні. Зафіксовано та проаналізовано нові термінологічні сполуки. Проаналізовано теоретичні засади дослідження економічної термінології, визначено структурні моделі досліджуваних одиниць, проаналізовано емотивне забарвлення цих термінологічних словосполучень та підходи до визначення термінологічних словосполучень, проведено тематичну класифікацію досліджуваних одиниць, визначено основні термінологічні структурні моделі. Були виявлені та проаналізовані нові термінологічні сполуки. Актуальність дослідження зумовлена швидким розвитком економічної термінології. Це виявляється у фіксації нових одиниць, процесах термінологізації повсякденної лексики. Термінологічна лексика економіки вимагає достатнього рівня знань та вмілого застосування. Вивчення структурно-семантичних особливостей термінологічних словосполучень сприяє кращому розумінню закономірностей функціонування професійних мов. Оскільки вибірка сформована з термінологічних словосполучень з періодичних видань у період пандемії, а саме за 2020 рік, то спостерігаємо певну експресивність термінів. Хоча емотивність лексики вже давно є предметом дослідження лінгвістів, цей компонент термінологічної системи дотепер залишається цікавим для мовознавців. Окрім того, термінологія – це широкий пласт лексики, який тісно взаємодіє та переплітається з іншими лексичними одиницями, тому одним із найважливіших завдань сучасного термінознавства є вивчення закономірностей формування термінологічної лексики, структури та семантики. Німецька економічна термінологія є динамічною системою. З часом виникають нові форми господарювання та бізнесу, пов’язаного з реалізацією товарів і послуг, а їх виробництво поширюється на зарубіжні країни з іноземними партнерами. Саме через це така термінологія активно функціонує в економічній сфері законодавства та в документації діловодства.
42
Pironkova, O. F. "Соціокультурні, політичні та економічні трансформації вербально-поведінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими". Grani 18, № 3 (2015): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/1715065.
Full textAbstract:
На формування вербальноповедінкових практик взаємодії з психічно хворими впливають наддержавні, державні та мікросоціальні фактори. Зараз Україна переживає період соціокультурних, політичних та економічних трансформацій. Ці процеси неминуче призводять до зміни вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії між різними категоріями населення, в тому числі і з психічно хворими. Події останнього року: революційні та військові дії, перевибори президента та депутатів Верховної Ради значно прискорюють ці процеси. Кардинальні трансформації відбуваються в політичній сфері. Наразі керівництво країни декларує про проведення швидких реформ у сфері медичного та соціального сервісу. Вивчення трансформаційних процесів взаємодії з психічно хворими дозволить впливати на них та зробити їх більш контрольованими. Метою роботи стало дослідити соціокультурні, політичні та економічні трансформації, у т.ч. соціальнофармацевтичний маркетинг вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими. Для виконання поставленої мети застосовувалися такі методи дослідження, як аналіз, синтез, контентаналіз. В результаті дослідження нами виокремлено такі закономірності соціокультурних, політичних та економічних трансформацій: диспропорція в процесах трансформації вербальноповедінкових соціальних практик по відношенню соціуму до психічно хворих, а саме: випередження соціокультурних детермінант щодо політичних та економічних, поява практики в вигляді необов’язковості медичної допомоги, патерналістська вербальноповедінкова практика взаємодії з психічно хворими через обмеження працездатності та наданні соціальної допомоги, необхідності прийому саме медикаментозного лікування.
43
Zahvoyska, Lyudmyla, та Oksana Pelyukh. "Епістемологічний інструментарій дослідження еколого-економічних систем". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 154–63. http://dx.doi.org/10.15421/411916.
Full textAbstract:
Проаналізовано методологічні обмеження мейнстриму економічної теорії ХХ ст. у сфері дослідження еколого-економічних систем (ЕЕС) у соціо-екологічному контексті антропоцену. ЕЕС розглянуто на засадах постнекласичної наукової парадигми як органічну і динамічну єдність екологічної та економічної систем, пов’язаних обміном речовини, енергії та інформації, для яких характерна сильна нелінійна взаємодія структурних елементів і колективна (виникаюча, емерджентна) поведінка. Особливу увагу зосереджено на таких особливостях досліджуваних систем, як нелінійність, стохастичність і генераційність, а також на таких особливостях прийняття рішень стосовно управління цими системами, як плюралізм вартостей (цінностей), суб’єктивність оцінок і суджень, контекстуалізм рішень, релевантність неакадемічних знань і партисипативність самого процесу прийняття рішень.
 Обґрунтовано напрями трансформування теоретико-методичних підходів до дослідження ЕЕС у межах постнекласичної наукової парадигми для усунення методологічних некоректностей сучасної економічної науки шляхом теоретизування на засадах екологічної економіки і теорії економічної складності, обмеженої раціональності і теорії економічного оцінювання. Аргументовано застосування нових інструментів дослідження еколого-економічних систем, а саме: нексусний підхід, деліберативні методи, імітаційне моделювання (агентне і системно-динамічне), методи оцінювання економічної вартості та ін.
44
Третяк, Вікторія, та Вейдун Сюй. "ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СПІВПРАЦІ МІЖ КЛЮЧОВИМИ СТЕЙКХОЛДЕРАМИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО - ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 27 (14 листопада 2021): 103. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.103.
Full textAbstract:
УДК 332.14:334.021; JEL Classification: Q 01, R 11
 
 Мета: виявлення основних тенденцій та умов розвитку сільських територій, включаючи питання налагодження ефективної співпраці між ключовими стейкхолдерами, а саме органами державної влади, органами місцевого самоврядування, сільськогосподарськими товаровиробниками та жителями села на засадах державно-приватного партнерства. Методика дослідження: метод порівняльного аналізу використано для визначення відмінностей у підходах науковців до трактування поняття «сільська територія», методи узагальнення та систематизації використано для визначення місця державно-приватного партнерства у формуванні ефективної співпраці стейкхолдерів, графічний метод – для відображення механізму взаємодії ключових стейкхолдерів сільських територій. Результати дослідження: узагальнено основні підходи науковців до трактування поняття «сільська територія». Визначено, що Міністерству аграрної політики та продовольства належить ключова роль у розвитку сільських територій. На підставі аналізу ключових показників другого етапу децентралізації сільських територій (2015–2020 р.р.), авторами обґрунтовано, що державно-приватне партнерство є одним з ключових механізмів реалізації політики модернізації економіки України, вирішення важливих соціально-економічних проблем. Сформовано механізм взаємодії ключових стейкхолдерів сільських територій, який буде сприяти впроваджуванню інноваційних проєктів задля розвитку сільських територій. Наукова новизна полягає в тому, що авторами запропоновано впровадження механізму взаємодії ключових стейкхолдерів сільських територій на засадах державно-приватного партнерства, який у перспективі забезпечить впровадження інноваційних проектів розвитку та оптимальну взаємодію стейкхолдерів у сучасних умовах соціально-економічної нестабільності та глобальних викликів. Практична значущість полягає в тому, що запропонований механізм взаємодії ключових стейкхолдерів сільських територій може використовуватися органами місцевого самоврядування (зокрема, територіальними громадами) для організації взаємодії стейкхолдерів територій та узгодження їх інтересів у конфліктних ситуаціях. Крім того, цей механізм можуть використовувати у своїй діяльності безпосередньо стейкхолдери сільських територій, а також державні керівні установи, дослідницькі організації та інші зацікавлені особи.
45
Кузьменко, О. К. "ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 217–21. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.43.
Full textAbstract:
Розглянуто категорію «еколого-економічна сис-тема» як цілісність екологічної та економічноїсистем, що характеризується інтенсивністювнутрішніх зв’язків та емерджементних власти-востей. Проведено аналіз структурних елементівеколого-економічної системи. Запропоновано схе-му взаємодії складових еколого-економічної систе-ми з урахуванням впливу на неї сільськогосподарсь-ких підприємств.
 A category of ecological and economic system, as integrity ofthe ecological and economic systems, which is characterizedintensity of internal communications and emergent properties.The analysis of structural elements of the ecological and economic system is conducted. The scheme of co-operation of constituents of the ecological and economic system is offered witha glance influence by agricultural enterprises.
46
Соловйов, Володимир Миколайович, та Олександр Сергійович Лук’янчук. "Ранжування економічних суб’єктів за їх «важливістю» у системі". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 3 (2015): 202–14. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1002.
Full textAbstract:
Фінансово-економічна криза 2007-2009 рр. показала, що економічні інститути тісно взаємопов’язані і поведінка таких систем є складно передбачуваною. Актуальною є розробка нових кількісних методів, які описують динамічні зміни в складних системах як за звичайних умов, так і під час кризи. Виникає потреба в методах, які описують топологію взаємодії між економічними інститутами, використовуючи розвинені в теорії мереж засоби. У роботі використано теорію випадкових матриць, яка при поєднанні з мережними методами є адекватним засобом для дослідження складних систем. Методику апробовано на прикладі світових фондових індексів та банків.
47
Корнієвський, С. В. "МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 47–57. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.7.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що актуальність міжрегіональної інтеграції для підвищення ефективності політики регіонального розвитку зумовлена можливостями зміцнення економічних зв’язків між регіонами, оптимізації побудови інфраструктури на основі спільних цілей розвитку, зменшення фінансових витрат, мінімізації негативного впливу міжрегіональної конкуренції на просування регіонів у глобальному економічному просторі, об’єднання потенціалів регіонів для реалізації міжрегіональних інвестиційних проектів, більш ефективного використання спільних ресурсів, обміну прогресивним досвідом у сфері регіонального розвитку тощо. Акцентовано увагу на тому, що органами влади недостатньо використовуються можливості впливу на інтеграційні процеси, які мають суттєвий потенціал для підвищення ефективності політики регіонального розвитку, через що існує необхідність активізації наукових розвідок у цій сфері. Автором поставлена мета – визначити методологічні складові частини дослідження процесів міжрегіональної інтеграції. Визначено, що у сучасних дослідженнях поняття інтеграції пов’язане зі зміцненням взаємозалежності та злагодженості елементів соціальної системи, її основу становить міжсистемна взаємодія суспільно-політичної, соціально-економічної, науково-технологічної, соціокультурної сфер суспільного життя. Встановлено, що особливою формою інтеграції, обмеженої територіальними рамками, є міжрегіональна інтеграція. На думку автора, методологічно міжрегіональна інтеграція має включати сутність, принципи, суб’єкти й об’єкти, головні фактори розвитку міжрегіональної інтеграції, основні напрями, а також форми та механізми міжрегіональної взаємодії, у тому числі її інституційно-правове забезпечення. Зроблено висновки про те, що використання наведених методологічних складових частин міжрегіональної інтеграції має посісти належне місце у діяльності органів публічного управління з метою формування ефективної політики регіонального розвитку. Такий підхід сприятиме визначенню перспективних напрямів міжрегіонального співробітництва, становленню нових форм і механізмів міжрегіональної взаємодії та ін.
48
Григорків, М. В. "МОДЕЛЬ ДИНАМІКИ ОДНОСЕКТОРНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(57) (2 липня 2021): 13–17. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2021.1(57).13-17.
Full textAbstract:
Розкрито актуальність проблем еколого-економічної взаємодії, вдосконалення методологічних підходів до їх дослідження та розробки інструментарію моделювання економіки, у якій процеси екологізації та соціалізації збалансовані. Запропоновано динамічну модель односекторної економіки, яка займається виробництвом основного агрегованого продукту та утилізацією виробничого забруднення, створеного економікою, та невиробничого забруднення, створеного поза межами виробничо-економічної діяльності. Модель призначена як для теоретичних, так і прикладних досліджень еколого-економічної динаміки. При наявності адекватного інформаційного забезпечення експериментальні дослідження з моделлю у режимі комп’ютерної імітації дозволяють встановити основні закономірності, тенденції та тренди реальної динаміки еколого-економічних систем і розробити сценарії еколого-економічного розвитку, які можуть бути використані при прийнятті відповідних управлінських рішень.
49
Shkarlet, Serhiy, та Maksym Dubyna. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ ТА ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 207–18. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-207-218.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано базові концептуальні положення взаємодії креативних індустрій та фінансових установ, розглянуто сутність категорій «креативність», «креативна економіка», «креативні індустрії» та виокремлено окремі підходи до розгляду креативної економіки, а саме: концептуальний, секторальний та процесний підходи, розглянуто основні види креативних індустрій та особливості їх взаємодії з фінансовими установами. Встановлено, що така взаємодія відбувається у двосторонньому напрямку, описано специфічні варіанти синергії між креативними індустріями та фінансовими установами. Також обґрунтовано дуалістичну природу функціонування фінансових установ у середовищі розвитку креативної економіки, сутність якої полягає, з одного боку, у наданні взаємних послуг між креативними індустріями та фінансовими установами, а з іншого – в існуванні процесів активного продукування креативної продукції банківськими та небанківськими установами.
50
Дєгтяр, Олег, та Світлана Плотницька. "ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВЗАЄМОДІЇ БІЗНЕС-СТРУКТУР І ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ". Public management 15, № 5 (2018): 77–88. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-77-88.
Full textAbstract:
Досліджено процеси взаємодії бізнес-структур і влади в соці- ально-економічному середовищі України. Відзначено важливість таких форм взаємодії, як бізнес-асоціації та спеціальні режими інвестиційної діяльно- сті. Акцентовано увагу на інструментах підтримки і сприяння розвитку ма- лого та середнього бізнесу. Особливу увагу звернено на GR-менеджмент як сукупність засобів і форм конструктивного діалогу бізнес-структур з орга- нами публічної влади. Досліджено підходи до змісту GR-менеджменту в су- часній економічній науці. Обґрунтовано доцільність запровадження GR-ме- неджменту для формування ефективної взаємодії між органами публічного управління і бізнес-структурами в Україні. Визначено форми встановлення і підтримки GR-партнерства бізнес-спільноти з органами публічної влади, а також досліджено формування GR-стратегії, яка має забезпечувати досягнен- ня поставленої мети при висловлюванні підприємницьких інтересів в струк- турі публічного управління. Визначено основні орієнтири GR-менеджменту підприємницьких структур у відносинах із системою органів публічної влади. Наголошено, що при розробленні ефективної GR-стратегії слід враховувати ресурси, які необхідні для зниження негативного ставлення співробітників бізнес-структур до можливих змін в економічній діяльності останніх. Наго- лошено на відмінності між лобізмом та Government Relations та вказано, що лобізм є лише однією з технологій, загалом активною частиною, GR-діяльно- сті. Наведено вимоги до кандидатів на посаду GR-менеджера в Україні.
 Зроблено висновок про те, що GR-менеджмент — це один з ефективних інструментів встановлення і розвитку взаємодії між бізнес-структурами та органами публічного управління з метою висловлення економічних інтересів бізнес-структур в системі державного регулювання економічних відносин.