Journal articles: 'Вибірка'

1

Faly, L. I., and M. V. Shulman. "Пластичність морфометричних ознак Calliphora vicina (Diptera, Calliphoridae) у постійних і мінливих температурних умовах культивування." Biosystems Diversity 21, no. 1 (March 19, 2013): 33–37. http://dx.doi.org/10.15421/011306.

Full text

Abstract:

Досліджено мінливість основних морфометричних ознак імаго мух Calliphora vicina R.-D. (Diptera, Calliphoridae) із двох вибірок (n = 33). Перша вибірка – особини, зібрані у природних умовах (паркові екосистеми м. Дніпропетровськ), друга – особини, культивовані у лабораторії при підтриманні постійної температури та вологості. Проаналізовано можливість використання Calliphora vicina R.-D. у біоіндикації антропогенних чинників на підставі результатів морфометричного аналізу. Найсуттєвіші відмінності між вибірками виявлено за шириною голови («лабораторні» особини характеризуються більш константними розмірами голови) та довжиною окремих сегментів кінцівок. В імаго, виведених у постійних умовах, спостерігається вкорочення сегментів I пари ніг порівняно з особинами «природної» вибірки. За більшістю інших лінійних промірів тіла Calliphora vicina R.-D. відмінності між вибірками не реєструються. Незначна мінливість морфометричних характеристик вказує на еволюційно зумовлену стійкість виду до зміни абіотичних факторів середовища. Тому використовувати Calliphora vicina R-D. (за умов розвитку в температурному діапазоні +17…+28 °С) як вид – індикатор зміни температурного фактора довкілля не доцільно.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Verhun, V. R. "Характеристика методів розв'язання задачі класифікації в інтелектуальному аналізі даних навчальних програм." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 136–39. http://dx.doi.org/10.15421/40290626.

Full text

Abstract:

Досліджено публікації останніх років у галузі інтелектуального аналізу даних навчальних програм. Кількість досліджень у цій галузі зростає, проте здебільшого це однотипні дослідження, що використовують однакові вибірки даних. Розроблено критерії, відповідно до яких було отримано вибірку з публікаціями для проведення аналізу використання методів інтелектуального аналізу даних навчальних програм. Найбільше досліджень у галузі Інтелектуального Аналізу Даних у навчанні стосуються вирішення задачі кластеризації, класифікації та асоціації. Для створення вибірки до уваги обрано дослідження з використанням методів та алгоритмів, що вирішують задачу класифікації. Вибірка статей включає дослідження, що аналізують продуктивність методів класифікації та представляють результати та порівняння показників. За результатом аналізу вибрано алгоритми, що показують найкращі результати продуктивності серед інших алгоритмів з вибірки. Згідно із встановленими критеріями, кожна публікація повинна вирішувати конкретну наукову задачу. У цій галузі методи інтелектуального аналізу даних отримують застосування для вирішення різних прикладних задач у навчальному процесі. Відповідно до контексту та типу прикладної задачі залежить вибір конкретного методу та точність вибраних алгоритмів. Тому категоризація прикладних завдань дає змогу отримувати якісніші підходи до розв'язання наукової задачі. Встановлено категорії проблематики, яких стосуються найбільше наукових досліджень з використанням методів класифікації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Tymockho, A., A. Samokish, and O. Aroslankin. "МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ВИБІРКИ ДЛЯ НАВЧАННЯ НЕЧІТКОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ПРИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ В ЗАДАЧАХ НАВЕДЕННЯ АВІАЦІЇ НА НАЗЕМНІ (МОРСЬКІ) ЦІЛІ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 7–11. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.007.

Full text

Abstract:

В статті розроблено методика формування навчальної вибірки для навчання нечіткої нейронної мережі при автоматизації процесу прийняття рішення в задачах наведення авіації на наземні(морські) цілі. Для навчання нечіткої нейронної мережі необхідно використовувати навчальну вибірку. При підготовці навчальної вибірки для навчання нечіткої нейронної мережі процесу наведення авіації на наземні (морські) цілі існує проблема збору даних. Збір статистики на основі прикладів прийняття рішень в процесі наведення в реальних умовах застосування авіації по наземних (морських) цілях, займає багато часу, не дозволяє зібрати необхідну кількість статистичних даних для формування навчальної вибірки. Тому слід застосовувати імітаційне моделювання. Але складність, динамічність процесу наведення, та невизначеність, що зумовлена характером параметрів, які використовуються при вирішенні задачі наведення, не дозволяють застосовувати імітаційні моделі побудовані на основі традиційних методів. Це зумовлено тим, що навчальна вибірка не враховує невизначеність. Також імітаційні моделі побудовані на основі традиційних методів не враховують досвід та знання передового авіанавідника, тому отримана в результаті моделювання навчальна вибірка, не дозволить побудувати нечіткої нейронної мережі та навчити її відповідно до процесу прийняття рішення передового авіанавідника при наведені авіації на наземні (морські) цілі. Тому при побудові імітаційної моделі слід застосовувати моделі на основі математичного апарату нечіткої логіки та нечітких множин. В результаті проведеної роботи розроблено методику формування навчальної вибірки для навчання нечіткої нейронної мережі при автоматизації процесу прийняття рішення в задачах наведення авіації на наземні (морські) цілі та побудовано імітаційну модель. Дана модель дозволяє на основі вхідних даних отримувати параметри наведення, що визначаються передовим авіанавідником при вирішенні задачі наведення авіації на наземні (морські цілі). Застосування даної методики дозволило отримати навчальну вибірку, на основі якої можливе навчання ННМ для отримання інформаційної технології автоматизованої виробки рекомендацій щодо параметрів наведення авіації на наземні (морські) цілі на основі ННМ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Гадецька, С. В., В. Ю. Дубницький, Ю. І. Кушнерук, and О. І. Ходирєв. "Планування експерименту при розв’язанні оберненої задачі побудови толерантних (референсних) інтервалів." Системи обробки інформації, no. 2(161), (June 15, 2020): 37–46. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.05.

Full text

Abstract:

Поставлено і розв’язано для деяких окремих випадків, важливих в практичній діяльності, обернену задачу побудови толерантних інтервалів. Розв’язок отримано для планування експерименту в непараметричному випадку, а також для рівномірного розподілу, показникового розподілу, розподілу Вейбулла, нормального розподілу, логарифмічно нормального розподілу. Запропоновано чисельні методи розв’язання поставлених задач, доступних для найбільш поширених програмних продуктів. Прямою задачею побудови толерантних інтервалів в параметричному випадку названо задачу, в якій при заданому об'ємі вибірки, відомому закону розподілу і його параметрів, визначених за вибірковими даними, заданому рівні довіри (статистичній надійності) необхідно визначити межі можливих значень випадкової величини, в яких може знаходитися задана частка вибірки. За відсутності відомостей про вид закону розподілу вибірки розглянуто розв’язок задачі в непараметричному випадку. При виконанні розрахунків чисельних прикладів прийнято наступні умови. Для частки генеральної сукупності прийнято стандартні умови: 0,75; 0,90; 0,95; 0,99; для заданої статистичної надійності прийнято значення: 0,90; 0,95; 0,99. Прийнято, що вибірка містить не менш ніж 30 спостережень. Обмеження на об'єм вибірки обумовлені тим, що, по-перше, при меншому об'ємі вибірки необхідне створення спеціалізованих програмних продуктів, по-друге, обробка даних, отриманих по вибірках меншого об’єму, не завжди має змістовний сенс. При розв’язанні задачі в непараметричному випадку отримано таблицю, яка дозволяє обрати розв’язок поставленої задачі для заданих умов. Показано, що вибірки більше, ніж 300 спостережень не дають істотних змін у розв’язку задачі. Для всіх перерахованих розподілів визначені, для нижнього і верхнього значень меж толерантних інтервалів, об'єми вибірок, що забезпечують необхідні ймовірнісні характеристики: частку вибірки в генеральній сукупності і її статистичну надійність. Для нормального розподілу поставлена задача вирішена для варіанту двостороннього толерантного інтервалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Іванченко, А. С., К. С. Бовсуновська, І. М. Дикан, Б. А. Тарасюк, В. А. Павлов, and Є. А. Настенко. "КЛАСИФІКАТОР ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ АУТОІМУННОГО ГЕПАТИТУ ТА ХВОРОБИ ВІЛЬСОНА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (November 17, 2021): 62–73. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.233008.

Full text

Abstract:

Реферат: Проблематика. При інтенсивному моніторингу профілактичного огляду пацієнтів у медичних закладах первинної ланки найбільш зручно по ультразвуковим зображенням діагностувати лише наявність чи відсутність фіброзних змін печінки. Подібний підхід є найбільш ефективним при профілактиці захворювань, при цьому алгоритм класифікації визначає лише наявність патології, а уточнення діагнозу, ступінь ураження вже знайденої патології може визначатися в подальшому у спеціалізованих медичних закладах висококваліфікованим лікарем діагностом. Однак, розробка автоматизованих систем підтримки рішень при диференціації клінічно схожих захворювань завжди є актуальною задачею в медичній практиці. Однією з таких задач є диференціація аутоімунного гепатиту і хвороби Вільсона. Мета. Розробити діагностичний алгоритм класифікації аутоімунного гепатиту і хвороби Вільсона за результатами аналізу ультразвукових зображень печінки. Методика реалізації. Дані для виконання дослідження надано Інститутом ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України – 9 знімків УЗД стосуються хворих на аутоімунній гепатит, 20 знімків пацієнтів з хворобою Вільсона. Об’єктами класифікації є області інтересу, що було виділено на ультразвукових зображеннях медичними фахівцями. Для збільшення об’єму навчальної вибірки та підвищення якості системи класифікації застосовано аугментацію одержаних зображень. В результаті для навчання (навчальна вибірка) та верифікації (тестова вибірка) було одержано загалом 600 областей інтересу (150 для аутоімунного гепатиту і 450 для хвороби Вільсона). Виходячі з припущення, що відмінності у характеристиках зображень класів знаходяться у відмінностях їх текстур в роботі розраховані текстурні ознаки на основі частот зустрічаємості патернів бінарного шаблону відтінків сірого. Для побудови класифікатора застовано алгоритм Random Forest. Результати дослідження. Загальна вибірка з 600 областей інтересу була розбита випадковим чином на навчальну (80%) і тестову (20%). Одержано модель класифікатору алгоритмом Random Forest з показниками якості класифікації на навчальній вибірці: точність - 100%, чутливість - 1, специфічність - 1, F-score -1, та на тестовій вибірці: точність 90,8% , чутливість 0.767 , специфічність – 0,956, F-score – 0,873. Висновки. Запропоновано ефективний підхід для вирішення задачі автоматичної диференційної діагностики аутоімунного гепатиту та хвороби Вільсона. На основі текстурних ознак та алгоритму випадкового лісу була отримана високоякісна модель класифікації Ключові слова – диференціальна діагностика, аутоімунний гепатит, хвороба Вільсона, ультразвукова діагностика, аугментація зображень, патерни, локальні бінарні шаблони, Random Forest.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Ткач, О. Л. "ОСОБЛИВОСТІ ВИБІРКОВОГО МЕТОДУ В АУДИТІ." Підприємництво і торгівля, no. 26 (July 2, 2020): 98–102. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-14.

Full text

Abstract:

В роботі зроблено спробу визначити основні передумови та особливості використання вибіркового методу в аудиті. Акцент було зроблено на аудиті підприємств, що використовують державні ресурси. Визначено першопричину термінологічних проблем в сфері вибіркового методу дослідження. Встановлено, двоїстий характер поняття «аудиторська вибірка». У випадку аудиту підприємств, що використовують державні ресурси, рекомендовано використовувати лише статистичні методи відбору. У випадку, якщо аудитор має намір використовувати нестатистичне вибіркове спостереження, то краще його замінити суцільним спостереженням. Доведено, що такий підхід дозволяє уникнути ризику виникнення «аномальної похибки». Побудовано блок-схему використання аудиторської вибірки в аудиті підприємств, що використовують державні ресурси. Блок-схема може бути використана аудиторами в ході визначення можливості застосування аудиторської вибірки та методу відбору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

ПОВОРОЗНЮК, Роксолана. "МЕХАНІЗМИ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ТРАНСФЕРИ В COVID-АСОЦІЙОВАНОМУ УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ЦІЛЬОВОМУ ТЕКСТІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 351–68. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.32.

Full text

Abstract:

Презентоване дослідження присвячено опису механізмів лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті. Його актуальність пояснюємо універсальною (панантро- пологічною) природою та безумовною каузацією COVID-асоційованої лексики, що нині утворює левову частку медичної інформації, яка підлягає міжмовному й міжкультурному відтворенню. Наукова новизна дослідження визначена дослідженням функціонування підмоделей лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті, їх розподілом і ступенем продуктивності. Основною метою нашого дослідження є вирізнення й опис універсальних і культурно-специфічних механізмів лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті. Дослідження проведене шляхом суцільної вибірки із застосуванням описового й порівняльного методів, зіставного перекладознавчого аналізу, контексту- ального аналізу. Отримані висновки свідчать про те, що COVID-асоційована лексика є культурно-специфічним конструктом, що відображає національні особливості організації системи охорони здоров’я, застосовані в певних краї- нах заходи профілактики й лікування, вакцинації тощо. Наша вибірка демон- струє переважання адаптивних стратегій обробки COVID-асоційованої лек- сики, серед яких лексико-семантична трансфера є найбільш продуктивною. Своєю чергою, лексико-семантична трансфера включає чотири функціональ- них підмоделі, нерівномірно розподілені у вибірці. Найбільш продуктивними інструментами лексико-семантичної трансфери є афіксація (підмоделі 1, 2), абревіація та контамінація (гібридизація), реалізовані за підмоделлю 1. Спе- цифічними дескрипторами цієї вибірки виявилися тяжіння до країни (регіону) їхнього походження, джерела, яке їх уперше реєструвало (створило), й неве- лика частка прямих запозичень, які функціонують в українській мові як тер- міни або брендові назви.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Пузік, Л., and В. Пузік. "Статистичні методи оцінки природної втрати маси харчових продуктів." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 1(15) (October 26, 2020): 72–81. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).72-81.

Full text

Abstract:

Розглядаються задачі необхідності вибору та застосування математично-статистичних методів та проведення їх кількісної оцінки, яка необхідна для прийняття рішення щодо можливості їх використання в задачах управління якістю під час зберігання овочевої продукції.Природний убуток маси виникає на всіх етапах товароруху і є важливою складовою частиною кількісних втрат під час зберігання, транспортування, навантажувально-розвантажувальних робіт, реалізації. Основними причинами виникнення природного убутку маси є: усихання або випарування води; дихання (тільки для продуктів, які відносяться до живих об’єктів); розпилення і розтруска; крихти, які утворюються при продажу товарів (крім карамелі звичайної і цукру-рафінаду); розлив; видалення леткої фракції речовин; просочування за рахунок вбирання рідкої фракції про-дуктів тарою, пакувальними матеріалами. При достатньо однорідній генеральній сукупності елементами вибірки слугують типові екземпляри. Партії картоплі, овочів і плодів складаються із фізіологічно неоднорідних зразків, причому цю неоднорідність іноді важко виявити за зовнішніми ознаками через відсутність об’єктивних критеріїв щодо видів продукції різних культур. У цьому випадку вибірка складається відповідно до принципу випадкового відбору, згідно з яким усі елементи випадкової сукупності мають рівні можливості бути відібраними і вибір здійснюється на вдачу. Встановлено, що під час зберігання картоплі у штабелях природні втрати залежать від рівня ярусів контейнерів. Найменші втрати маси у першому ярусі штабелю. Зі збільшенням висоти штабелю втрати маси зростають. Для точного виміру втрати маси картоплі сітки для контролю за фактичною збереженістю картоплі, у тому числі і за природними втратами, треба закладати в усіх горизонтальних рядах різних рівнів (ярусами) контейнерів. Проведені вимірювання дозволяють визначити, яким повинен бути об’єм вибірки, щоб забез-печити вимогливу точність оцінки природного убутку маси.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Tavrovetska, Nataliia, and Vitaliia Shebanova. "Крос-культурне дослідження вживання обсценної лексики у молодіжному середовищі." PSYCHOLINGUISTICS 28, no. 1 (November 8, 2020): 239–66. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-239-266.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – визначити психологічні особливості вживання обсценної лексики молоддю різних країн з відмінними культурними та мовними традиціями. В контексті соціально-психологічного підходу вживання нецензурної лайки є індикатором напруження у суспільстві та індивідуально-особистісних криз. Процедура дослідження. Впродовж 2018-2019 рр. було проведене онлайн-опитування 518 респондентів віком 16-20 років. Розроблена анкета (Google Форма) містила 15 питань щодо використання нецензурної лайки в різних комунікативних ситуаціях. Здійснений порівняльний аналіз п’яти національних вибірок з різними передумовами формування мовленнєвої культури: Україна, Росія, Польща, США та країни Азії. Результати. Національну специфіку мають не тільки зовнішні форми обсценної лексики, але й внутрішні, психологічні реакції, які супроводжують таке спілкування. Принципове неприйняття брудної лайки продемонстрували респонденти з країн Азії. Найбільш толерантне сприйняття ненормативної лексики виявлене в Росії та Польщі. В Україні загальне негативне ставлення висловили 43.7% опитаних, особливо гостро українці сприймають лихослів’я на власну адресу. Молоді американці більш негативно ставляться до обсценної лексики взагалі (як до явища), але досить терпимі до її використання стосовно себе. За частотою та характером вживання нецензурної лайки українська вибірка більш подібна до американської та польської, ніж до російської. У висновках сформульовано типологію вживання обсценної лексики, обумовлену соціокультурними особливостями різних країн; виділені характерні риси української вибірки, де на основі кримінально-вульгаризованої мови відбуваються процеси формування демократичного суспільства та відродження національної ідентичності. Запропоновані заходи щодо соціальної регуляції мовної норми та запобігання поширенню обсценної лексики в молодіжному середовищі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

КРАСНОЖОН, Олексій. "КОМП’ЮТЕРНА ПІДТРИМКА ВИВЧЕННЯ ТЕМИ “МЕТОД НАЙМЕНШИХ КВАДРАТІВ”КУРСУ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ ІЗ ЕЛЕМЕНТАМИ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 330–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-330-340.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі розробки компонентів ефективної комп’ютерно-орієнтованої методичної системи навчання дисципліни “Теорія ймовірностей із елементами математичної статистики”, яка передбачена навчальним планом підготовки майбутніх учителів математики. Розглянуто методичні та алгоритмічні аспекти організації обчислень у процесі застосування методу найменших квадратів для визначення функціональної залежності між ознаками вибірки генеральної сукупності в математичному програмному середовищі Mathcad. Подано детальні приклади розв’язування задач про вирівнюванні значень ознак вибірки генеральної сукупності вздовж поліному першого степеня (лінійна залежність), поліному другого степеня (параболі) та поліному третього степеня (кубічній параболі). Наведено теоретичні основи методу найменших квадратів. Здійснено стислий огляд навчально-методичної літератури, яка використовується під час викладання курсу теорії ймовірностей із елементами математичної статистики, обґрунтована доцільність застосування математичних програмних засобів під час опрацювання змісту зазначеної дисципліни. Сформульовано положення про необхідність розробки тестових завдань різного рівня складності з теорії ймовірностей із елементами математичної статистики з метою об’єктивного оцінювання навчальних досягнень студентів. Стаття містить опис реалізації методу найменших квадратів у програмному математичному середовищі Mathcad; висновки і напрями подальшого науково-педагогічного дослідження в галузі реалізації обчислювальних методів математичної статистики при знаходженні статистичних оцінок вибірки значень випадкової величини генеральної сукупності. Методичні та алгоритмічні матеріали можуть бути корисними студентам для організації та активізації самостійної науково-педагогічного діяльності, учителям середніх навчальних закладів, керівникам факультативної й гурткової роботи учнів, викладачам курсу теорії ймовірностей із елементами математичної статистики педагогічних вищих навчальних закладів. Ключові слова: метод найменших квадратів, статистична вибірка, генеральна сукупність, теорія ймовірностей, елементи математичної статистики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Kryachok, Serhiy. "ДОСЛІДЖЕННЯ КРИТЕРІЇВ ІЗ ВИЯВЛЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ СИСТЕМАТИЧНИХ ПОХИБОК У РЕЗУЛЬТАТАХ ПОДВІЙНИХ НЕРІВНОТОЧНИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 258–66. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-258-266.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Щоб отримати надійні результати геодезичних вимірювань, необхідно використовувати не тільки сучасні автоматизовані та високоточні геодезичні прилади, а й застосовувати методи математичного опрацювання, які гарантують у підсумку достовірність результатів вимірювань. Головними завданнями математичного опрацювання геодезичних вимірів є обчислення їх ймовірного значення, близького до істинного, а також визначення точності виміряних величин. Постановка проблеми. Інколи в практиці геодезичних робіт величини вимірюються двічі. У такий спосіб утворюється ряд подвійних вимірів, за яким можна визначати їх різниці та виконати оцінку точності. Систематичні похибки, що містяться в подвійних вимірах, можуть частково компенсуватися в різницях, однак залишкові систематичні складові можуть бути суттєвими. Тому для виявлення залишкових систематичних похибок застосовують кілька критеріїв. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені висвітленню критеріїв для виявлення залишкових систематичних похибок у різницях подвійних геодезичних нерівноточних вимірів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недослідженими є причини неузгодження критеріїв з виявлення значної систематичної похибки в результатах подвійних нерівноточних геодезичних вимірювань у тій же самій вибірці. Мета статті. Головною метою цієї статті є встановлення причин, за якими критерії з виявлення значної систематичної похибки в результатах подвійних нерівноточних геодезичних вимірювань показують у конкретних випадках протилежні результати. Виклад основного матеріалу. Проведені теоретичні дослідження та утворено новий критерій для виявлення значної систематичної похибки в різницях подвійних нерівноточних вимірів та його модифікація. Як вихідні дані для математичного моделювання була використана відома вибірка з 9 різниць подвійних нерівноточних вимірів. Обчислена систематична похибка як середня вагова та вилучена з різниць. Шляхом додавання сталої величини до кожної з виправлених різниць імітувалась поява залишкових систематичних похибок. Виконувались обчислення лівих та правих частин кожного з шести відомих критеріїв та нового критерію і його модифікації. У такий спосіб виконувалось математичне моделювання на персональному комп’ютері з використанням програмного засобу MS Excel. Висновки відповідно до статті. За результатами математичного моделювання встановлено, що відомі критерії в тій же самій вибірці відмічають різні значення значної систематичної похибки. Деякі з них не виявляють навіть великої за значенням систематичної похибки у вибірці, оскільки залежать від співвідношення таких параметрів вибірки, як сума ваг та коефіцієнт Стьюдента. За результатами теоретичних досліджень було отримано новий критерій для виявлення залишкових систематичних похибок у різницях подвійних нерівноточних геодезичних вимірів та його модифікація. Цей критерій, на відміну від розглянутих, є стабільним до виявлення значної систематичної складової одиниці ваги на рівні 0,2 від загальної СКП одиниці ваги не залежно від параметрів вибірки та закону розподілу різниць подвійних вимірів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

КРАСНОЖОН, Олексій, and Василь МАЦЮК. "КОМП’ЮТЕРНА ПІДТРИМКА ВИВЧЕННЯ ТЕМИ “КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК, КОЕФІЦІЄНТ КОРЕЛЯЦІЇ” КУРСУ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ ІЗ ЕЛЕМЕНТАМИ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 56–65. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-56-65.

Full text

Abstract:

У статті досліджено проблему розробки компонентів дієвої комп’ютерно-орієнтованої методичної системи навчання дисципліни “Теорія ймовірностей із елементами математичної статистики”, яка передбачена навчальним планом підготовки майбутніх учителів математики у закладі вищої педагогічної освіти. Стаття містить методичні та процесуальні аспекти організації обчислень у процесі встановлення кореляційного зв’язку між значеннями ознак вибірки генеральної сукупності в математичному програмному середовищі Mathcad. Наведено детальний приклад розв’язування задачі щодо визначення кореляційного зв’язку між значеннями ознак вибірки генеральної сукупності, вибіркового коефіцієнта кореляції та його середнього квадратичного відхилення, рівнянь прямих регресій, а також стисло наведено основи цих понять. Здійснено стислий огляд навчальної, методичної та наукової літератури, яка використовується під час навчання теорії ймовірностей із елементами математичної статистики, обґрунтована доцільність використання математичних програмних середовищ під час опрацювання змісту зазначеної дисципліни та розробки тестових завдань різного рівня складності з теорії ймовірностей із елементами математичної статистики з метою об’єктивного оцінювання навчальних досягнень студентів. Стаття містить програмні реалізації алгоритму встановлення кореляційного зв’язку між значеннями ознак вибірки генеральної сукупності в програмному математичному середовищі Mathcad, знаходження вибіркового коефіцієнта кореляції та його середнього квадратичного відхилення, рівнянь прямих регресій, а також висновки і напрями подальшого науково-педагогічного дослідження в галузі реалізації обчислювальних методів математичної статистики для знаходження статистичних оцінок вибірки значень випадкових величин. Методичні та алгоритмічні матеріали, які подано в статті, можуть бути корисними студентам для організації та активізації самостійної наукової та педагогічної діяльності, учителям закладів середньої освіти, керівникам факультативної й гурткової роботи учнів, викладачам курсу теорії ймовірностей із елементами математичної статистики закладів вищої педагогічної освіти. Ключові слова: кореляційний зв’язок, вибірковий коефіцієнт кореляції, середнє квадратичне відхилення вибіркового коефіцієнта кореляції, статистична вибірка, генеральна сукупність, теорія ймовірностей, математична статистика.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Нікітчук, Уляна, Вікторія Стасюк, Вадим Любомирський, and Катерина Артерчук. "ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТІВ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 63 (2020): 146–63. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.63.10.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено висвітленню досвіду застосування дизайн-мислення для виявлення способів позитивного впливу на емоційне благополуччя студентів ЗВО. Актуальність дослідження обумовлюється констатованою значною кількістю стресорів, що мають місце у житті студента і призводять до серйозних ризиків у розрізі їх емоційного благополуччя. Мета дослідження – емпірично перевірити спроможність методології дизайн-мислення забезпечувати позитивний результат у вирішенні проблем емоційного благополуччя студентів ЗВО. Вибірка і методи дослідження. Вибірку дослідження склали студенти у кількості 41 особи. Для реалізації мети імплементовано Стенфордську модель дизайн-мислення із застосуванням методів спостереження, інтерв’ювання, формалізованого опитування для збору даних; мозкового штурму, візуалізації (ментальних карт, прототипування), тестування прототипу для пошуку способів вирішення виявлених проблем; якісний аналіз, методи описової статистики та одновибірковий критерій χ2 для опрацювання отриманих даних. Результати дослідження. Виокремлено незадоволені потреби студентів, що є джерелом напруження, стресу, визначено можливі джерела незадоволення. Розроблено та протестовано продукт для покращення взаємодії студентів ЗВО з викладачами дисциплін, що здатний усунути декілька виявлених джерел напруження. Вивчено й підтверджено ефективність розробки, обґрунтовано доцільність застосування дизайнерської методології для вирішення проблем емоційного благополуччя студентів. Отримані результати обговорено у контексті попередніх знахідок українських та закордонних науковців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Долженко, Юрій. "ЧОЛОВІЧА ВИБІРКА ПОХОВАНЬ ХVI–XIX СТ. З ВОЛИНІ (ЗА ДАНИМИ КРАНІОЛОГІЇ)." Litopys Volyni, no. 22 (March 16, 2021): 7–18. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.01.

Full text

Abstract:

У статті вводяться в науковий обіг нові краніологічні дані, дається загальна характеристика волинянам XVI–XIX ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи, визначається відстань між окремими чоловічими серіями ХІV–ХІХ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясовується місце волинян у системі краніологічних типів Східної Європи та фено-географічних антропологічних зон України. Матеріал та методи. Антропологічні матеріали XVI–XIX ст., які зібрав автор, представлені переважно добре збереженими людськими черепами. Загалом колекція складається зі 144 одиниць, серед них 92 чоловічих та 52 жіночих черепів (м. Луцьк, м. Рівне, м. Острог, с. Підборці, с. Буяни, с. Клевань). У роботі розглядаються тільки чоловіки, поза- як жінки потребують окремого докладного дослідження. Черепи вимірювалися за повною краніометричною програ- мою з використанням стандартної методики Р. Мартіна, згідно з якою вказувалася нумерація ознак. Комп’ютерні програми для реалізації багатовимірного аналізу створили Б.О. та О.Г. Козінцеви (1991 р.). Результати. Відповідно до середніх значень краніометричних ознак, чоловічу частину серії з Волині можна віднести до широколицього європеоїдного варіанту, специфічною можна вважати брахікранну черепну короб- ку. Чоловіча збірна серія в середньому характеризується помірною довжиною, великою шириною та середньою висотою черепної коробки. У групі домінує брахікранний широколиций морфологічний варіант. Висновки. У цілому чоловіча група відноситься до великої європеоїдної раси з ознаками певної мінімальної метисації, яка проявилася в брахікранному покажчику черепної коробки. За середніми квадратичними відхиленнями краніологічних ознак та їхніх індексів серія неоднорідна. За багатовимірним канонічним аналізом виявлено морфологічну та статистичну подібність досліджуваної чоловічої збірної групи XVI–XIX ст. з Волині до міської серії з м. Вінниця, а також до вибірки з київського Подолу, що вказує на ймовірну широку міграцію волинян до Поділля та Києва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Фоменко, Карина. "ОПИТУВАЛЬНИК МОТИВАЦІЙНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 276–92. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.16.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження. Проблема мотивації підприємницької діяльності у вітчизняній психології залишається недостатньо досліджуваною, що і зумовило необхідність створення психодіагностичного інструментарію. Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення мотиваційних орієнтацій на підприємницьку діяльність. Методи і вибірка дослідження. У психометричну вибірку увійшли 180 досліджуваних, серед них — 104 жіночої статі та 76 — чоловічої. Вік випробовуваних варіював від 17 до 60 років. Обробка даних проводилася в пакеті StatSoft STATISTICA 6.Психометрична обробка результатів дослідження включала перевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку конструктивної валідності та ретестової надійності опитувальника. Результати. Статистика альфа Кронбаха для шкали, що включає всі 70 пунктів склала 0,951. Для виявлення внутрішньої структури методики проводився факторний аналіз, що дозволило перевірити правомірність операціоналізації даного психологічного конструкту через десять латентних факторів (шкали). Висновки. Запропонована психодіагностична методика дослідження мотиваційних орієнтацій на підприємницьку діяльність відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Психометричними параметрами мотиваційних орієнтацій на підприємницьку діяльність визначено такі мотиви – комерційного успіху, свободи і самостійності, самореалізації, глорістичні, влади, вимушеності, афіліативні мотиви, самоствердження, інноваційності, ризику. Стандартизація опитувальника показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень у галузі психологічного супроводу кар’єрного розвитку та у галузі психології праці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

ПОНОМАРЕНКО, Яна. "ЕМОЦІЙНА СКЛАДОВА У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ З РІЗНИМ РІВНЕМ ПРОФЕСІЙНОГО САМОЗДІЙСНЕННЯ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 4 (53) (May 12, 2022): 52–56. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.9.

Full text

Abstract:

Презентовано результати теоретичного огляду закордонних наукових джерел щодо проблеми емоцій у професійній діяльності поліцейських. Наведені результати емпіричного дослідження емоційної сфери працівників поліції в контексті їх професійного самоздійснення. Мета дослідження – виявити специфіку емоцій у професійній діяльності в поліцейських з різним рівнем професійного самоздійснення (ПС). Завданнями дослідження виступили: 1) теоретичний аналіз закордонних досліджень, що висвітлюють роль емоцій у професійній діяльності поліції; 2) встановлення особливостей емоцій та бажаних переживань у поліцейських з різним рівнем професійного самоздійснення. Наукова новизна дослідження полягає у деталізації ролі емоцій в контексті професійної діяльності поліцейських. Вибірка дослідження. Вибірку склали 72 поліціанти. На ґрунті даних, отриманих із використанням методики «Опитувальник професійного самоздійснення» О. Кокуна із застосуванням кластерного аналізу за принципом k – середніх було сформовано групи респондентів з низьким, середнім та високим рівнем професійного самоздійснення. Вибірку склали 72 поліціанти. Низький рівень ПС було виявлено у 24 осіб, середній рівень діагностовано у 28 осіб, високий рівень визначено у 20 осіб. До подальшого дослідження були залучені поліцейські з низьким рівнем професійного самоздійснення (перша група) та з високим рівнем (друга група). Для виявлення у поліцейських з різним рівнем ПС емоційних станів, які супроводжують несення ними служби, було задіяно методику «Шкала оцінки значущості емоцій» Б. Додонова. Висновки. Емпірично встановлено, що високий рівень професійного самоздійснення поліцейських знаходить свій вираз у пріоритетності та більшій бажаності таких емоційних переживань як «Радісне хвилювання, нетерпіння», «Задоволення, гордість, коли можеш довести свою цінність як особистості та фахівця», «Активний інтерес до нового» та «Почуття краси та гармонійності при сприйнятті різних об’єктів та явищ», тобто, емоцій акизитивного, праксичного, гностичного та естетичного змісту, що є менш характерним для досліджуваних з низьким рівнем професійного самоздійснення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Найчук, Вікторія, Карина Фоменко, and Олексій Кузнецов. "ПСИХОДІАГНОСТИКА ЕСТЕТИЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 64 (2021): 158–78. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.10.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження. Прискорення темпу життя, зростання економічної спроможності громадян, виробничих потужностей і товарообігу, процеси глобалізації соціально-економічного простору і зростання ролі Інтернет-торгівлі – все це виступає чинником високої потреби суспільства в естетизації різних видів економічної діяльності загалом та життєдіяльності людини – зокрема. Попри широке використання терміну «естетичний інтелект» в економіці, у психології міра вивчення естетичного інтелекту значно поступається іншим видам інтелекту. Мета дослідження: здійснити апробацію методики психодіагностики естетичного інтелекту особистості. Методи і вибірка. Вибірку досліджуваних склали 272 особи, віком 17-60 років, 156 жінок та 116 чоловіків. Для обґрунтування конструктної валідності методики було використано опитувальник, що діагностує провідний тип репрезентативної системи (К.І. Фоменко), опитувальник емоційного інтелекту Н. Холла, батарею адаптованих тестів для вивчення рівня розвитку естетичного сприйняття (О.М. Торшилова і Т.В. Морозова). Результати. Концептцалізовано та операціоналізовано поняття естетичного інтелекту. Доведено валідність та надійність опитувальника, що вимірює рівень розвитку естетичного інтелекту. Висновки.Теоретичний аналіз проблеми естетичного інтелекту дозволив визначити його як здатність розуміти, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати та використовувати для розв’язання повсякденних та професійних завдань інформацію про об’єкти та явища навколишньої дійсності природного чи штучного походження, отриману на основі естетичного сприйняття. У результаті апробації методики дослідження естетичного інтелекту було доведено її високу надійність та валідність. Виявлено позитивні зв’язки естетичного інтелекту та естетичних здібностей, причому достатній рівень останніх є умовою для високого рівня естетичного інтелекту особистості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Шандрук, Сергій, and Григорій Демків. "ПСИХОДІАГНОСТИКА МОТИВАЦІЇ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ ТА ЗАДОВОЛЕННЯ БАЗОВИХ ПОТРЕБ У РОБОТІ ДИЗАЙНЕРА." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 64 (2021): 216–36. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.13.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження: проблема мотивації вибору професії дизайнера і базових потреб у цій професії є новою у психологічній методології, тому розробка відповідного сучасного психодіагностичного інструментарію стає важливою складовою професійної підготовки фахівців-дизайнерів. Мета дослідження: здійснити апробацію методики психодіагностики мотивації вибору професії та задоволення базових потреб у роботі дизайнера. Методи і вибірка. Вибірку досліджуваних склали 242 особи, віком 17-57 років, 154 жінок та 88 чоловіків, серед них 158 студентів, які навчаються за спеціальністю 022 «дизайн». Для обґрунтування конструктної валідності методики було використано опитувальник, що діагностує саморегуляцію творчої діяльності, зокрема внутрішню, ідентифіковану, інтроєктовану та зовнішню саморегуляцію творчої діяльності К.І. Фоменко, методику дослідження творчої активності М.М. Кашапова, методику дослідження кар’єрних орієнтацій Шейна. Результати. Розроблено опитувальник для діагностики мотиваційного профілю мотивів вибору професії та задоволення базових потреб у професії дизайнера. Доведено валідність та надійність опитувальника, показано типові мотиваційні профілі фахівця-дизайнера. Висновки.На основі мотиваційної моделі Ш.Річі,П.Мартіна було виділенодванадцятьфакторів-мотиваторів,що характеризуютьдомінантніпотреби фахівця-дизайнера, та створено опитувальник, який діагностує мотивацію вибору професії дизайнера та задоволеності базових потреб у його професійній діяльності, валідність та надійність якого доведені. Типологічний аналіз мотивів вибору професії майбутніх дизайнерів показав існування п’яти мотиваційних профілів: «орієнтованого на себе у професійно-творчій діяльності»; «орієнтованого на творчий продукт»; «орієнтованого на професійне благополуччя»; «орієнтованого на фінансове благополуччя» та «орієнтованого на інших».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Єгошкін, Д. І., and Н. А. Гук. "НАЛАШТУВАННЯ ТА НАВЧАННЯ НЕЧІТКОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ ЗАДАЧІ КЛАСИФІКАЦІЇ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 1 (September 6, 2021): 33–43. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-04.

Full text

Abstract:

У роботі розглянуто задачу класифікації об’єктів за ознаками та розроблено метод нечіткої класифікації. Для розв’язання задачі запропоновано використовувати нечітку модель представлення знань, побудовану з використанням навчальної вибірки, та систему нечіткого логічного виводу. Автоматичне формування системи нечітких логічних правил відбувається в процесі навчання. У процесі навчання відбувається налаштування параметрів моделі – нечітких границь термів. Для усунення проблеми обробки об’єктів, характеристики яких суттєво відрізняються від більшості об’єктів у вибірці та наближаються до порогових, для визначення границь термів пропонується використовувати квартильні оцінки. Модифікація класичного алгоритму нечіткої класифікації полягає в організації двохетапної процедури класифікації. Для поліпшення якості класифікації будуються допоміжні нечіткі класи, з використанням яких здійснюється відображення об’єктів в чіткі класи з навчальної вибірки. Для оцінювання якості класифікації використовуються метрики точності та повноти. Налаштування параметрів алгоритму нечіткої класифікації та розв’язання задачі нечіткої класифікації виконано з використанням набору даних іриси Фішера. Наведено порівняння результатів класифікації з використанням запропонованого в роботі двохетапного походу і класичного алгоритму нечіткої класифікації. Для зменшення впливу наявних у навчальній вибірці аномальних об’єктів на результат класифікації для визначення границь термів використовується міжквартильне середнє, що робить процедуру визначення границь термів робастною. Показано, що використання міжквартильного середнього для визначення границь термів дозволяє отримати прийнятну точність класифікації для вибірок, які містять об’єкти з аномальними характеристиками. Досліджено вплив способу розбиття вибірки на навчальну і тестову, а також вплив розміру навчальної вибірки на якість класифікації. Запропонований підхід є придатним для обробки даних в умовах обмеженої вибірки, часткового чи повного перекриття класів об’єктів, наявності об’єктів з нетиповими значеннями характеристик.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Уханова, Анастасія. "Відчуженість підлітків як модератор взаємовідношень між стресом та ризиковою поведінкою." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(51) (2020): 238–52. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-238-252.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено результати дослідження українських підлітків. Загальна вибірка дослідження становила 615 осіб. Остаточний обсяг вибірки склав 589 чоловік. Дослідження проводилося в середніх навчальних закладах міста Одеси (всього 10 середніх навчальних закладів). Середній вік респондентів склав 14,866 років (SD = 1,107 років). Були охоплені навчальні заклади різних типів: загальноосвітні школи (ЗОШ), гімназія, ліцей, коледж і школа-інтернат. В нашому дослідженні було проаналізовано питання стосовно об’єктивного та суб’єктивного відчуття стресу, об'єктивного і суб'єктивного відчуття самотності та ризикової поведінки підлітків. Ми припустили, що об’єктивний та суб’єктивний стрес може впливати на ризикову поведінку підлітків. В свою чергу відчуженість підлітків здатна змінювати цей вплив, роблячи його сильнішим чи слабшим. Таким чином, метою дослідження було вивчення модеруючого ефекту відчуженості підлітків на вплив об’єктивного та суб’єктивного стресу на ризикову поведінку підлітків. Виявлено, що старші школярі з високим рівнем об’єктивного відчуття стресу (β = 0,255; p < 0,001) та суб’єктивного відчуття стресу (β = 0,089; p < 0,05) частіше, в якості копінгової стратегії звертались до ризикової поведінки. Встановлено, що підлітки з низьким рівнем суб’єктивного відчуття самотності при відчутті суб’єктивного стресу рідше демонстрували ризикову поведінку. Якщо підлітки відчували суб’єктивну самотність та виявляли у себе суб’єктивний стрес, вираженість ризикової поведінки збільшувалася. Отже, використання моделей модерації дозволило встановити, що відчуженість підлітків може мати негативний ефект на вплив суб’єктивного стресу на ризикову поведінку підлітків. Результати даного дослідження можуть бути використані в педагогічній і психологічній практиці для формування здорової поведінки у підлітків. Перспективами подальшого розвитку в цьому напрямі є вивчення інших чинників, які можуть мати модераційний ефект на вплив стресу на ризикову поведінку підлітків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Хомуленко, Тамара, Ірина Кислова, and Ніна Лесніченко. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТІЛЕСНОГО Я ЖІНОК, ХВОРИХ НА РАК РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 63 (2020): 107–16. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.63.07.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема дослідження тілесного Я в онкохворих, зокрема жінок із раком репродуктивних органів. Мета дослідження – виявити відмінності та кореляційні зв’язки показників тілесного Я у жінок із онкологічними захворюваннями репродуктивної системи. Вибірка і методи дослідження. Вибірку досліджуваних склали 30 осіб жіночої статі, а саме: 10 жінок, хворих на рак молочної залози (шифр за МКХ-10 - С50), 10 жінок, які страждають на рак шийки матки (шифр за МКХ-10 - С53), 10 жінок хворих на рак яєчників (шифр за МКХ-10 - С56) на початкових стадіях захворювання. Всі обстежені пацієнтки проходили стаціонарне та амбулаторне лікування в Державній Установі «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», м. Харків. Психодіагностичний інструментарій склали: семантичний диференціал Ч. Осгуда для дослідження ставлення до власного тіла, методика діагностики тілесного локусу контролю (Т.Б. Хомуленко і співавтори) та методика незакінчених речень «Вербалізація тілесного Я» (Т.Б. Хомуленко і В.О. Крамченкова). Результати. Визначено, що прийняття власного тіла та каузальність у перебігу фізичних процесів вищі у онкохворих жінок на рак молочної залози, ніж у хворих жінок на рак шийки матки. У досліджуваних жінок з різними формами раку репродуктивної системи є відмінності у деяких ознаках здатності до вербалізації тілесного Я. Встановлено зв'язки між інтегративністю та ставленням до себе, між позитивним та адекватним ставлення до свого тіла та усвідомленістю значущості тілесних процесів, які проходять у тілі, між інтернальним тілесним локусом та усвідомленістю значення тілесних процесів, які проходять у тілі. Висновки та перспективи. Виявлені відмінності та зв’язки у розвитку особливостей тілесного Я в онкохворих жінок мають евристичний потенціал для розробки специфічної програми психологічного супроводу процесу їх одужання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Kachynska, Tetіana, Tetiana Lysyuk, Natalia Lavrenuk, Anna Timoshchuk, Valentina Vovk, and Ihor Kotsan. "Особливості якісних та кількісних показників крові в осіб із захворюванням серцево-судинної системи." Notes in Current Biology, no. 2 (February 3, 2022): 55–62. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.2.55-62.

Full text

Abstract:

Мета дослідження полягага у вивченні якісних та кількісних показників системи крові в осіб із діагнозом ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарду. Вибірка досліджуваних склала 40 осіб жіночої статі, віком 36-60 років, які проживали на території Волинської області. Всі досліджувані були поділені на 2 групи: І – жінки із діагнозом ішемічна хвороба серця (20 осіб); ІІ – жінки із діагнозом інфаркт міокарда (20 осіб). Згідно з результатами аналізувалися клінічні показники крові. Було показано, що у жінок зрілого віку, які мають порушення в роботі серця найбільш чутливими до дії захворювання були показники крові: кількість еритроцитів, тромбоцитів, гемоглобіну, значення гематокриту та швидкості осідання еритроцитів, індекс розправлення еритроцита, а серед параметрів лейкоцитарної формули – нейтрофіли. Досліджувані із хворобою інфаркт міокарду характеризуються гіршими, по відношенню до «норми», значеннями, порівняно із пацієнтками із діагнозом ІХС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Кузнецов, Олексій, Оксана Платковська, and Ілля Савченко. "ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТІСНОГО САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 214–28. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.12.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження обумовлена нагальною потребою у вивчення ролі психологічних ресурсів у саморозвитку особистості. Мета дослідження – виявити зв'язок між психологічними ресурсами та саморозвитком особистості. Вибірка і методи дослідження. Вибірку досліджуваних склали 366 осіб. У дослідженні було застосовано 1) опитувальник психологічної ресурсності особистості О.С. Штепи; 2) опитувальник «Екзистенційні ресурси особистості» (І. В. Бринза, О. Ю. Рязанцева); 3) методика дослідження саморозвитку особистості С.Б. Кузікової та Б.О. Кузікова. Результати. У результаті факторного аналізу було визначено шість компонентів психологічних ресурсів: ресурси самовдосконалення у діяльності, екзистенційні ресурси, морально-етичні ресурси, альтруїстичні ресурси, ресурси асертивності та креативності. Виявлено низку кореляцій між психологічними ресурсами та особливостями саморозвитку особистості. Висновки. Саморозвиток є прагненням та здатністю особистості до самовдосконалення та саморелізації, спрямованість на Я-ідеальне, що забезпечується процесами самопізнання та самоствердження у соціумі. Отримана у дослідженні факторна структура психологічної ресурсності представлена шістьома компонентами: ресурси самовдосконалення у діяльності як вміння самореалізуватись та досягати успіху у професії, екзистенційні ресурси як здатність набувати людиною сенсу життя, ресурси асертивності як впевнена та відповідальна поведінка, морально-етичні та альтруїстичні ресурси як добропорядна поведінка та доброзичливе ставлення до інших, ресурси креативності як схильність до творчості та прагнення до мудрості у житті. Визначено статистично значущі зв’язки між ресурсами прагнення до самовдосконалення у діяльності та потребою у саморозвитку, умовами саморозвитку та механізмами саморозвитку. Визначено, що ресурси асертивності та ресурси креативності позитивно пов’язані з потребою у саморозвитку. Ресурси прагнення до самовдосконалення у діяльності та альтруїстичні ресурси передбачають високу міру розвитку суб’єктивної оцінки умов саморозвитку. Існують кореляції між ресурсами прагнення до самовдосконалення у діяльності, екзистенційними ресурсами, ресурсами асертивності та морально-етичними ресурсами з механізмами саморозвитку як функціональними засобами саморозвитку. Низка отриманих зв’язків доводить позитивну взаємообумовленість між психологічними ресурсами самовдосокналення, екзистенційної осмисленості життя, альтруїзму, морально-етичної поведінки та креативності та потребою у саморозвитку, високою оцінкою власних умов саморозвитку як сприятливих та оволодінням механізмами саморозвитку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Фоменко, Карина, and Анастасія Большакова. "ПСИХОЛОГІЧНА Т-ГРА «КРЕАТИВНІСТЬ»." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 63 (2020): 164–80. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.63.11.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує розвиток творчих здібностей та дивергентного мислення особистості у процесі навчання та фахової підготовки та створення психотехнологій розвитку креативності, які відповідають викликам сучасності. Мета дослідження – створити та перевірити ефективність Т-гри «Креативність». Вибірка і методи дослідження. У дослідженні використано методику діагностики креативності О. Тунік (2001). Вибірку склали 21 особа (10 осіб увійшли в експериментальну групу та 11 – в контрольну) – усі студенти факультету психології і соціології ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Результати. Мета апробованої гри – скласти паззл, отримуючи його деталі у результаті успішного виконання у команді та індивідуально завдань, спрямованих на розвиток творчих здібностей, а також на усвідомлення власних мотивів, установок та ставлень, релевантних проблемі творчої діяльності. Процес гри: учасники під керівництвом ведучого виконують завдання та вправи, згруповані за змістом за такими проблемними категоріями: «розвиток невербальної креативності», «розвиток вербальної креативності», «розвиток естетичних здібностей», «розвиток мотивації до творчої діяльності», «розвиток здатності розв’язання творчих проблем у групі», «розвиток семантичної гнучкості як креативної здатності». Потрапляючи на певну кольорову зону шляхом кручення стрілки-дзиги, учасники отримують можливість вибрати завдання відповідної кольорової зони. Номер завдання у зоні визначається шляхом кидання кубику (від 1 до 6). За результатами виконання завдань учасники просуваються у грі, отримуючи частики паззлу, який вони мають заповнити. Переможцем вважається той учасник, який першим складе паззл. Висновки. Подана у дослідженні Т-гра «Креативність» є дієвим інструментом у розвитку вербальної та образної креативності суб’єкта навчальної-діяльності. На відміну від тренінгових методів формування творчих здібностей або інших групових чи індивідуальних форм роботи з клієнтом Т-гра «Креативність», маючи найбільш суттєві ознаки гри, створює сприятливі умови для залучення до формувальних впливів різних категорій учасників, знімає психологічні бар’єри участі у розвивальних програмах, дозволяє охопити різні аспекти творчих здібностей та розвинути їх у межах ігрової взаємодії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Khutorska, L. A. "Динаміка поширеності та ризик розвитку діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 3.51 (March 10, 2013): 35–40. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.3.51.2013.84316.

Full text

Abstract:

Питання активного виявлення і своєчасного лікування ускладнень цукрового діабету (ЦД) на ранніх стадіях залишаються актуальними.Мета дослідження полягала у вивченні динаміки поширеності діабетичної ретинопатії (ДР) у дорослих хворих на ЦД, враховуючи тип і тривалість захворювання, стать і вік хворих, місце їх проживання, ступінь компенсації вуглеводного обміну, а також в оцінці абсолютного і відносного ризику розвитку ДР.Матеріали і методи. У 13 сільських районах і п’яти містах обласного підпорядкування Закарпатської області у 2009 році обстежена випадкова вибірка хворих на ЦД 1-го і 2-го типів (2103 особи) у віці понад 18 років. На другому етапі дослідження (2012 рік) здійснювалося повторне обстеження (ре-скринінг) випадкової вибірки хворих на ЦД 1-го і 2-го типів (1947 хворих).Результати. Частота ДР становить 54,5 % і є вищою серед хворих на ЦД 1-го типу — 63,1 % порівняно з хворими на ЦД 2-го типу — 48,6 %. Поширеність макросудинних ускладнень в групі хворих на ДР була вірогідно вищою, здебільшого при ЦД 1-го типу порівняно із групою хворих без ДР. Наявність ДР у хворих на ЦД 1-го типу визначає високий відносний ризик розвитку синдрому діабетичної стопи, діабетичної дистальної полінейропатії, діабетичної катаракти, інфаркту міокарда. Найбільший абсолютний і відносний ризик розвитку ДР був пов’язаний з тривалістю ЦД понад 5 років, рівнем HbA1c понад 7,5 %, наявністю діабетичної нефропатії та артеріальної гіпертензії.Висновки: поширеність всіх стадій ДР вірогідно вища при ЦД 1-го типу, ніж при ЦД 2-го типу і зростає зі збільшенням тривалості ЦД, досягаючи максимального значення за наявності ЦД 1-го типу понад 20 років і 67,4 % за наявності ЦД 2-го типу протягом 15–20 років. При вивченні ризику розвитку ДР у дорослих хворих на ЦД статистично значуща позитивна кореляція ДР отримана з тривалістю діабету, віком хворих, рівнями HbA1c, систолічного і діастолічного АТ, наявністю мікроальбумінурії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Savelyuk, Nataliya. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСЕМАНТИЧНОГО ОБРАЗУ COVID-19." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 11, 2021): 254–59. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-254-259.

Full text

Abstract:

У статті теоретично обґрунтовується важливість семантичного диференціалу як актуального методу вивчення особливостей сприйняття різних стимулів. Мета дослідження - опис та інтерпретація результатів психосемантичного дослідження образу КОВІД-19 у свідомості респондентів різного віку. Емпірична вибірка – 76 осіб. Перша підгрупа – "молодь" (студенти 17-20 років), друга – "дорослі" (особи 21-30 років). Емпіричне дослідження показало, що для першої підгрупи найбільш значущими психосемантичними факторами у структурі іміджу COVID-19 є "Ненависть" та "Свіжі витрати", для другої - "Похмурий гнів" та "Активна серйозність". Стверджується, що міжгрупову розбіжність у семантичному змісті найбільш значимих категориально-семантичних структур даного образу пояснюють різні вікові чинники: велика афективність молоді проти дорослих; специфічний страх додаткових витрат у першихб як найменш економічно захищеної категорії населення, і глобальне сенсорне відчуття активного та сильного "тягаря" - у других, які мають сильніші "совкові" ризики та відповідальність у різних сферах дорослого життя (робота, діти тощо).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Povkhan, Igor. "ПИТАННЯ ГНУЧКОСТІ ЛОГІЧНИХ ДЕРЕВ КЛАСИФІКАЦІЇ В ЗАДАЧАХ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(17) (2019): 131–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-131-139.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції розвитку теорії штучного інтелекту вимагають ефективних підходів та методів у задачах розпізнавання (класифікації) образів, але принциповою проблемою побудови логічних дерев класифікації є відсутність алгоритмів та методів, які б дозволили одноманітно описувати різні алгоритми розпізнавання у вигляді дерев класифікації. Робота присвячена проблемі логічних дерев класифікації. Запропоновано ефективний механізм донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Постановка проблеми. Нині відомі різні методи та алгоритми побудови логічних дерев класифікації, проте всі вони здебільшого зводяться до побудови одного дерева класифікації за даними початкової навчальної вибірки, а в літературі дуже мало алгоритмів побудови логічних дерев для вибірок великого об’єму. Зрозуміло, що це має під собою об‘єктивні фактори, які пов‘язані з особливостями генерації таких складних структур, методиками роботи з ними та зберігання. Ця робота має намір хоча б частково подолати ці обмеження та присвячена розробці ефективного механізму донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені проблемі методів та алгоритмів логічних дерев класифікації в задачах розпізнавання образів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливість ефективної та економної роботи запропонованого методу зміни структури логічного дерева з масивами навчальних вибірок великого об’єму. Постановка завдання. Розробка простого та якісного методу роботи з великими масивами початкових вибірок шляхом синтезу мінімальних форм дерев класифікації та розпізнавання, які забезпечують ефективну апроксимацію навчальної інформації. Виклад основного матеріалу. Виявлення механізму, за допомогою якого можна було б будувати логічне дерево класифікації за неповною початковою інформацією (і за кількістю об‘єктів, і за кількістю ознак). Таке логічне дерево буде безпомилково розпізнавати частину навчальної вибірки, за якою побудоване дерево, а на інших наборах давати помилки (уникнення такої ситуації пропонується за рахунок застосування схеми алгоритму усунення помилок у структурі дерева). Висновки відповідно до статті. Запропонований метод донавчання та усунення помилок у структурі логічного дерева класифікації дає змогу працювати з навчальними вибірками великого об’єму та забезпечує високу швидкість та економність апаратних ресурсів у процесі генерації кінцевої схеми класифікації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Kotelenets, Kateryna M. "Візуалізація суспільного життя окупованої території Луганської області у друкованих засобах масової інформації." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 3 (April 19, 2018): 12–17. http://dx.doi.org/10.15421/10.15421/171832.

Full text

Abstract:

Розглядається суспільне життя окупованої території Луганської області у друкованих засобах масової інформації. Зазначена методологія дослідження, розписані методи та методологія дослідження друкованих засобів масової інформації, складена вибірка. Наводяться деякі результати контент-аналізу газет, які друкувались протягом року у трьох населених пунктах так званої Луганської народної республіки, а саме: Луганську, Стаханові (Кадіївці) та Антрациті. Проаналізовані світлини обраних газет, які відображають суспільні процеси на окупованій території Луганської області. Саме світлини надають змогу зробити висновок, що газети мають інформаційний напрям контенту, що інформація, яка в них надається, найчастіше має побутовий або економічний характер, а також, що концентрується увага на ситуативних заходах. Доведено, що світлини мають розбіжності між розміром та контекстом, тобто незначна кількість світлин компенсується їх великим розміром, особливо політичних лідерів Російської Федерації та самої так званої Луганської народної республіки. Робиться висновок, що фотографії на шпальтах газет так званої ЛНР найчастіше відображають інфраструктурні, побутові проблеми та проблеми благоустрою, а також концентрують увагу на культурному та розважальному житті так званої Луганської народної республіки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Ратушний, Р. І., С. Б. Костенко, І. М. Богдан, О. Є. Костенко, Т. І. Зорівчак, and Н. Годердзі. "СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОМИЛОК ПІД ЧАС ЕНДОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ЗУБІВ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 115, no. 2 (September 22, 2021): 6–11. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.2.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – описати поширеність виник- нення ендодонтично-асоційованих помилок, допуще- них у ході ендодонтичних маніпуляцій досліджуваної вибірки лікарів-стоматологів, які забезпечували про- ведення лікування кореневих каналів. Методи дослідження. Клініко-лабораторні: опис прицільних рентгенограм ендодонтично-пролікованих зубів згідно зі стандартизованими протоколами ліку- вання; статистичні методи: StatPlusPro для Windows. Об’єкт дослідження: 600 прицільних рентгенограм: 318 (53,0%) рентгенологічних знімків зубів верхньої щелепи, 282 (47,0%) – знімків зубів нижньої щелепи. Предмет дослідження: досліджувана вибірка з 32 лікарів-стоматологів (17 лікарів-стоматологів чоловічої статі (53,13%) та 15 лікарів-стоматологів жіночої статі (46,88%), які забезпечують стомато- логічний прийом на базі Університетської стомато- логічної поліклініки, а також у межах інших клінічних баз стоматологічного факультету ДВНЗ «Ужгород- ський національний університет». Наукова новизна. У сучасній системі стоматологіч- ної допомоги, зважаючи на високі показники пошире- ності, інтенсивності карієсу та відсоток його усклад- нень, однією з невирішених проблем є забезпечення адекватно проведеного ендодонтичного лікування, зменшення кількості помилок, які виникають на ета- пах виконання ендодонтичних маніпуляцій. Проведене нами дослідження, дає змогу виявити, на яких етапах ендодонтичного втручання реєструється найбільша кількість помилок та ускладнень, що дає можливість лікарю-ендодонтисту приділяти посилену увагу під час виконання тих чи інших маніпуляцій, зважаючи на отримані нами статистичні показники, а це своєю чергою сприятиме підвищенню якості проведеного ендодонтичного відновлення. Висновки. Реєстрація помилок та розвиток усклад- нень, які виникають в ході проведення ендодонтич- ного лікування, безпосередньо впливає на прогноз функціонування зубного ряду як складної біомеха- нічної системи зубо-щелепового апарату у випадках подальшого постендодонтичного відновлення зубів прямими або ж непрямими реставраціями, а також під час використання їх як опор майбутніх коронок, знімних та незнімних видів ортопедичних конструк- цій. У разі фіксації ортопедичних конструкцій на ендодонтично-проліковані зуби виникнення ятро- генно-асоційованих ускладнень пов’язане зі знижен- ням прогнозу успішності та рівня виживання усієї протетичної конструкції загалом. Тому іденти- фікація ризиків, пов’язаних із розвитком помилок та ускладнень в ході проведеного ендодонтичного лікування, а також їх мінімізація за рахунок імпле- ментації різного типу превентивних заходів залиша- ється актуальним науково-практичним питанням сьогодні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Kovács, K., J. Kéringer, N. Gyömbér, and Á. Lénárt. "RISK FACTORS IN H UNGARIAN ELITE RYTHMIC GYMNASTIC FROM PSYCHOLOGICAL ASPECT THE RELATION AMONG BODY IMAGE, MOTIVATION, BURN-OUT AND PERCEIVED COACH AND PARENT-AUTONOMY SUPPORT." Sport Science and Human Health, no. 2 (2019): 74–79. http://dx.doi.org/10.28925/2664-2069.2019.2.11.

Full text

Abstract:

Що стосується естетичних видів спорту, то ритмічна гіманстика є одним із найскладніших видів спорту та передбачає найбільший ризик порушення харчування та вигоряння. У випадку молодіжного спорту мотиваційний клімат та сприйняття підтримки автономії вважаються важливими факторами психологічного розвитку. Мета - дослідити зв’язок образу тіла, мотивації та вигоряння художніх гімнасток із рівнем сприйняття підтримки автономії тренерами та батьками. Методи . Вибірка складається з елітних спортсменів з художньої гімнастики (N=26; середній вік=16,34; SD=2,00). Застосовані такі затверджені анкети: опитувальник спортивного клімату; шкала сприйняття підтримки автономії для підбору вправ; опитувальник завдання та его орієнтації у спорті; опитувальник на вигоряння спортсмена; тест ставлення до тіла. Результати . Встановлено значну, негативну, середню асоціацію між рівнем сприйнятття підтримки автономії та шкалою девальвації, тоді як взаємозв’язок між рівнем сприйняття підтримки самостійності (з боку тренерів та батьків) та ставленням до тіла був значним, позитивним. Висновки . Позитивне співвідношення рівня сприйняття підтримки самостійності та ставлення до тіла може означати амбівалентну якість відносин спортсмен-батько та спортсмен-тренер. Негативне співвідношення рівня сприйняття самостійності та девальвації виявляє важливість комунікації та зворотного зв’язку в самооцінці спортсмена.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Каргіна, Наталья. "Психологічне благополуччя студентів у просторі смисложиттєвих орієнтацій." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(52) (2020): 106–16. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-106-116.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема психологічного благополуччя студентів та смисложиттєвих орієнтацій. Психологічне благополуччя виступає конструктом, який відображає рівень позитивного функціонування особистості та ступінь задоволеності людини власним життям. Щодо поняття осмисленості життя, то ми базувалися на підході Д.О. Леонтьєва, який вважає, що осмисленість як переживання особистістю онтологічної сутності буття, не є внутрішньо однорідною структурою. Отже, можна говорити про такі основні фактори сенсу життя особистості як: 1) мета в житті (наявність життєвих цілей); 2) зацікавленість та емоціональна насиченість життя; 3) задоволеність самореалізацією (відображує відчуття успіху від власної діяльності); 4) відчуття спроможності впливати на життєві ситуації; 5) впевненість в принциповій можливості здійснювати життєвий вибір. Питання сенсу буття особистості залишається на сьогоднішній день досить складним, оскільки вченими сьогодні висуваються різні світоглядні концепції, і поки існує різноманіття філософських, релігійних, культурологічних та ідеологічних систем, навряд чи відповідь на нього може бути настільки однозначною. Людина досить часто уникає необхідності пошуку відповіді на це найважливіше питання, відходячи в щоденні турботи, але це зовсім не означає, що з роками проблема сенсу життя не встане перед нею з усією бентежною прямотою. Особливо це помітно у студентському віці. Над питанням про сенс життя, про істинні життєві цінності людина найчастіше замислюється в моменти сильного переживання, що, безперечно, має вплив на її психологічне благополуччя. У якості психодіагностичного інструментарію для виявлення смисложиттєвих орієнтацій був запропонований «Тест смисложиттєвих орієнтацій» (Д.О. Леонтьєв). Для діагностики психологічного благополуччя нами була використана методика «Індекс загального психологічного благополуччя», автор H.J. Dupuy, що складається з наступних шкал: тривога, депресія, життєва енергія, індекс психологічного благополуччя. Експериментальне дослідження проводилося на базі різних університетів м. Одеси, загальна вибірка становила 378 осіб – це студенти денної форми навчання різних спеціальностей віком від 17 до 23 років. Представлені результати емпіричного дослідження особливостей смисложиттєвих орієнтацій у групах з різним рівнем психологічного благополуччя. Визначено додатні та від’ємні кореляційні зв’язки психологічного благополуччя та смисложиттєвих орієнтацій на рівні р  0,01, що відображає близькість вимірюваних характеристик. Тим самим доведено, що чим вище рівень смисложиттєвих орієнтацій особистості, тим вище є рівень психологічного благополуччя студентів та навпаки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Діомідова, Наталія, Земфір Шайхлісламов, and Тетяна Лазоренко. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ФАКТОР ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 108–22. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.06.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує розвиток емоційного інтелекту студентів-психологів у процесі фахової підготовки, виявлення ролі емоційного інтелекту у психологічному благополуччі майбутніх психологів. Мета дослідження – виявити кореляційні зв’язки між показниками емоційного інтелекту та психологічного благополуччя та дотичних параметрів: копінгів, самоорганізації, осмисленості життя. Вибірка і методи дослідження. Експериментальну базу досліджуваних склали 231 студентів 2-4 курсів, які є здобувачами вищої освіти за спеціальністю «Психологія» ХНПУ імені Г.С. Сковороди та Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (199 дівчат та 33 юнаки). У дослідженні використано такі методики: діагностики емоційного інтелекту Н. Холла в адаптації Є.П. Ільїна, діагностики емоційного інтелекту Д.В. Люсіна, опитувальник психологічного благополуччя К. Ріфф в адаптації Т.Д. Шевеленкової, П.П. Фесенко, копінг-тест Р. Лазаруса. Результати. Висока осмисленість життя, яка характеризує рішучих, автономно-контрольованих, задоволених самореалізацією студентів з високою емоційною насиченістю життя, властива тим майбутнім психологам, які мають високий рівень емоційного інтелекту. Високий рівень емоційного інтелекту майбутніх психологів передбачає високий рівень психологічного благополуччя. Емоційно-інтелектуальні якості, як розуміння власних емоцій та здатність до управління ними передбачає високу міру здатності до використання конструктивних копінг-стратегій. Висновки. Емоційний інтелект, з одного боку, виступає однією із ключових професійно значущих якостей майбутнього психолога, зі іншого, як показали результати представленого дослідження, пов'язаний із осмисленістю життя, здатностями до самоорганізації у діяльності, конструктивними копінг-стратегіями та психологічним благополуччям.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Savelyuk, Nataliya, Oleg Kalmykov, and Viacheslav Riznyk. "Психосемантичні виміри базових понять економічного дискурсу (порівняльно-професійний аспект)." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 1 (April 26, 2021): 142–66. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-142-166.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – експлікація та систематизація ядерних вербальних асоціативних реакцій респондентів студентського віку економічних і філологічних спеціальностей на провідні економічні категорії та поняття. Методи. У дослідженні використано методику вільного асоціативного експерименту із залученням економічних категорій і понять як слів-стимулів. Вибірка респондентів сформована за принципом випадкового добору та за правилом інформованої згоди. Зафіксовані за результатами асоціативного експерименту сукупності поняття були піддані процедурі контент-аналітичної обробки за допомогою комп’ютерної програми «Textanz» (версія 2.4.2.0). За концептуальну основу обробки й інтерпретації емпіричних даних узято метод психолінгвістичного текстового аналізу. Результати контент-аналізу зафіксованих вербальних реакцій узагальнювалися й порівнювалися щодо представників двох підгруп, а також із науковими дефініціями, викладеними в сучасних тематичних словниках. Результати. Емпірично виокремлено наступні універсальні лексеми як ядерні асоціативні реакції респондентів у контексті сприйняття та осмислення провідних категорій і понять економічного дискурсу, зокрема: «гроші», «люди», «продукція (товари)», «виробництво», «завод (фабрика)», «борг (позика)», «реклама», «управління», «зарплата (дохід)», «багатство», «ринок», «бізнес», «наука (предмет)», «село (ферма)» і «продукти». Хоча, в цілому, майбутні економісти, закономірно, продемонстрували більшу кількість вербальних асоціацій, а також вищі коефіцієнти лексичної різноманітності відповідних реакцій, із цього загального правила спостерігаються винятки, які засвідчують ймовірні «зони слабкості» щодо потенційного психологічного маніпулювання суб’єктами будь-якої економічної діяльності. Це стосується, зокрема, таких ключових категорій, як «ринок» і «гроші», що мають значну афективну заангажованість у загальній структурі досліджуваного типу дискурсу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Lozova, Olga, and Maryna Fatieieva. "Семантична репрезентація властивостей їжі у свідомості осіб з орторексією." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 1 (March 24, 2021): 117–41. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-117-141.

Full text

Abstract:

Мета. У статті представлені результати дослідження, метою якого було визначити семантичний простір до поняття «їжа» серед людей з нервовою орторексією. Термін «орторексія» розглядається як нав'язливе прагнення до «здорового й правильного харчування», яке призводить до значних обмежень у виборі їжі, впливає на різні сфери життя, може призвести до соціальної ізоляції. Методи. У дослідженні використовувались методи вербального семантичного диференціалу та шкали інтуїтивного харчування-2 (Intuitive eating scale-2 в українській адаптації). Основними координатами семантичного простору були статистичні ряди вимірюваних величин, що характеризують взаємодію респондентів з їжею: тактильна привабливість, впорядкованість харчування, оцінка корисності та емоційного змісту їжі. Вибірка охопила 326 випробовуваних у віці від 18 до 68 років (77 чоловіків та 249 жінок). Середній вік становив 30;64 року, стандартне відхилення 11;61. Результати. Семантичний простір сприйняття їжі респондентами з орторексією охарактеризовано переважанням таких критеріїв: перцептивної привабливості, порядку, корисності, емоційної атрибуції). Найменш важливим для осіб з орторексією виявився критерій перцептивної привабливості. Семантика таких властивостей їжі, як «смачність», «якість», «корисність», «краса», «натуральність» і «жирність» прямо корелює з субшкалами «інтуїтивність харчування», «безумовний дозвіл на приймання їжі», «їжа з огляду на фізичний голод, неемоційний», «покладаюся на сигнали голоду та ситості», «гармонія їжі й тіла». Висновки. В результаті аналізу окреслено семантичний простір сприйняття їжі респондентами з орторексією. Гіпотезу про зв’язок між семантикою властивостей їжі та рівнями харчової інтуїції суб’єкта верифіковано повністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Сидоренко, Ж. В., and О. С. Слободянюк. "ПІДВИЩЕНА ТРИВОЖНІСТЬ ЯК ОЗНАКА ПОРУШЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19 (НА ПРИКЛАДІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ)." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 60–64. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.12.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються проблемні аспекти психологічного здоров’я особистості в умовах коронавірусної пандемії на прикладі студентської молоді. Особлива увага приділяється дослідженню тривожності. Психологічне здоров’я розуміється нами як процес гармонійного особистісного опрацювання життєвого досвіду в напрямі самоактуалізації, самопізнання, людяності та життєздатності. Для емпіричного дослідження ми використали такі методики: «Шкала психологічного благополуччя» К. Рифф в адаптації Т. Шевеленкової і Т. Фесенко, «Тест життєстійкості» С. Мадді в адаптації Д. Леонтьєва, О. Разказової, «Шкала реактивної і особистісної тривожності» Ч. Спілбергера, Ю. Ханіна, авторська анкета «Ставлення особистості до перебування в умовах пандемії COVID-19». Нами була сформована емпірична вибірка, що включила 71 особу. Опитування проводилось серед студентів 1–4 курсів філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса. На основі дослідження було виявлено зниження загального рівня життєздатності, погіршення емоційного благополуччя, що проявляється у зростанні тривожності та агресивних реакцій. Частина опитуваних демонструє недовірливе ставлення до оточуючих, труднощі у налагодженні міжособистісних стосунків, низький рівень емпатії. З іншого боку, з’ясовано, що тривожність студентів зумовлена більшою мірою стурбованістю за здоров’я та благополуччя своїх близьких. Негативні реакції спричинені ймовірністю карантинних обмежень. Натомість досліджувані демонструють такі прояви психологічного здоров’я, як зацікавленість особистісним зростанням та самопізнанням, доволі високий рівень самоприйняття. Більшості опитаних вдалося опанувати своїм станом через свідоме вжиття заходів запобігання поширенню інфікування, застосування прийомів саморегуляції, дозування негативної інформації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Романюк, Олександра. "СУБ’ЄКТНЕ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ДОМІНУВАННЯ-ПІДКОРЕННЯ ПІД ЧАС РОМАНТИЧНОГО ЗНАЙОМСТВА (ҐЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ)." Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, no. 46 (November 29, 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.13.

Full text

Abstract:

Суб’єктне позиціонування домінування-підкорення є одним із найбільш фун- даментальних вимірів міжособистісних стосунків романтичної діади. Порівняльний аналіз демонструє нові уявлення щодо вербальних і невербальних засобів комунікації, які сигналізу- ють міжособистісне домінування-підкорення під час романтичного знайомства в рамках американської лінгвокультури, а також яким частинам тіла надають перевагу різностатеві гетеросексуальні незнайомці. Вибірка дослідження становить 40 репрезентативних кодів комунікативної поведінки, до яких увійшли 133 зразки вербальних і 1996 зразків невербальних засобів комунікації, ініційованих американськими жінками, а також 116 зразків вербальних і 1087 зразків невербальних засобів комунікації, ініційованих американськими чоловіками. За результатами дослідження встановлено, що розподіл ролей під час первинної романтичної інтеракції слідує традиційним ґендерним стереотипам, згідно з якими чоловіки обирають «маскулінну» позицію домінування, а жінки – «фемінну» позицію підкорення. Вербальну дис- тинктивність суб’єктного позиціонування домінування-підкорення спостережено в рольовому дейксисі адресанта й адресата. У фемінному романтичному медіадискурсі превалює комуні- кативна установка на адресанта й адресата; у маскулінному романтичному медіадискурсі надано пріоритет комунікативній установці на адресанта. Невербальну дистинктивність суб’єктного позиціонування домінування-підкорення спостережено в превалюванні невер- бального вираження домінування в маскулінному романтичному медіадискурсі; натомість надання преференцій невербальному вираженню підкорення простежено у фемінному роман- тичному дискурсі. Ґендерна паритетність виявляє себе у використанні однакових частин тіла для сигналювання позиції домінування, а дистинктивність частин тіла – для вираження позиції підкорення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Пономаренко, Яна Сергіївна. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОСТАВЛЕННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 1 (May 10, 2022): 87–92. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.13.

Full text

Abstract:

Представлено дослідження феномену «самоставлення» у практиці поліціювання, розкрито сутнісний зміст означеного феномену та доведено необхідність його якісного вивчення на професійній групі поліцейських. Теоретичні розвідки показали, що самоставлення має вагоме значення для ґрунтовного аналізу діяльності поліцейських у ракурсі їх професійних дій, вчинків, емоцій, думок, почуттів, котрі дозволяють їм продукувати раціональні рішення та вдосконалюватися як фахівцю. Мета статті полягала у визначенні особливостей самоставлення поліціантів з різними рівнями особистісної здійсненності (ОЗ) та професійного самоздійснення (ПС). В емпіричному дослідженні для формування груп було застосовано кластерний аналіз за методом k – середніх із використанням даних, отриманих за допомогою опитувальника особистісної здійсненності (ОЗ) О. Штепи та опитувальника професійного самоздійснення (ПС) О. Кокуна. Дані, отримані у дослідженні ОЗ, дозволили розподілити загальну вибірку поліцейських з 97 осіб, на три групи: перша група (низький рівень ОЗ) склала 25 осіб, друга група (високий рівень ОЗ) – 29 респондентів, третя група (середній рівень ОЗ) – 43 досліджуваних. За результатами вивчення ПС загальна вибірка із 72 працівників поліції також була розподілена на три групи: до першої групи (низький рівень ПС) увійшло 24 особи, до другої (високий рівень ПС) – 28 респондентів, до третьої (середній рівень ПС) – 20 досліджуваних. До подальшого дослідження були залучені поліцейські з низьким та з високим рівнем ОЗ та ПС. Для досягнення поставленої мети нами була використана «Методика дослідження самоставлення» С. Пантилєєва. Було встановлено, що працівникам поліції з високим рівнем ОЗ притаманними є більш істотні відкритість, чесність щодо себе та інших, їм важливо мати змогу прислухатися до своїх думок, почуттів, що надає впевненості при виконанні службових завдань. Ці досліджувані чітко усвідомлюють силу та цінність свого «Я», цілі та перспективи свого розвитку як особистості та професіонала. Високий рівень ОЗ в поліцейських знаходить свій вираз у позитивному ставленні до себе, компетентності, спроможності долати виклики професії, не піддаючись емоціям, зовнішньому тиску та стресовим впливам. Поліцейським з низьким рівнем ОЗ властиві сумніви стосовно власного авторитету, відчуття нездатності змінити ситуацію. Стосовно професійного самоздійснення, будо виявлено, що його високий рівень у поліцейських відбивається у розвинутих навичках самокерівницва, орієнтації на встановлення доброзичливих стосунків з громадськістю, розумінні сенсу своєї діяльності та усвідомленні свого місця в професії, прийнятті своїх дій та відповідальності за них, а також у стійкості до стреcів, негативних впливів емоційного змісту, цілеспрямованій, скоординованій діяльності у проблемних ситуаціях, про що свідчить змістовна інтерпретація факторів самоставлення. Для низького рівня ПС характерною є тенденція до виникнення дезадаптивних механізмів, зокрема, самозвинувачення, внутрішньої нестійкості, схильність до дисбалансу емоційних станів тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Ivanchuk, A., and Y. Lanovenko. "Властивості сучасних парафіян." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 46, no. 4 (January 8, 2021): 30–39. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.46.04.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема впливу релігії на особистість. Оскільки релігія є не тільки культурним та соціальним феноменом, її участь в особистому житті людини є безумовним чинником формування особистості людини, навіть якщо та не відноситься ні до якої релігійної спільноти. І вплив релігії прослідковується не лише на світоглядному рівні, але й на індивідуально-психологічному. І перш за все, це виявляється через виникнення такої риси особистості, як релігійність, яка, в свою чергу, стає підґрунтям для формування інших особистісних рис. В нашому дослідженні ми зосередилися на виявленні тих рис особистості, розвиток яких був спричинений належністю людини до релігійної спільноти. Задля цього ми сформували дві вибірки: експериментальна складалася з людей, в яких був діагностований високий рівень релігійності, і які є дійсними членами церковної громади, в контрольну вибірку ввійшли досліджувані із низьким рівнем релігійності. Для визначення рівня релігійності ми використовували авторський опитувальник оцінки релігійності. Для виявлення відмінностей в особистісних рисах між парафіянами та атеїстами нами були застосовані тест «Діагностика акцентуацій характеру» Г. Шмішека, тест «Рівень суб’єктивного контролю» Дж. Роттера та опитувальник «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика, Х. Келлермана й Х. Р. Конте. Дослідження проводилося онлайн із використанням гугл-форм. На основі отриманих даних ми визначили статистичні відмінності між парафіянами та атеїстами за всіма використаними тестами, встановили психологічні портрети усереднених показників по кожній вибірці, а також, як головний висновок, виявили, що релігійні особистості мають відмінні індивідуально-психологічні властивості не стільки характерологічного плану, скільки у сфері механізмів психологічного захисту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Харченко, Н., and В. Сердаковський. "Нейронна мережа для діагностики хвороби Паркінсона за зображенням спіралі Архімеда." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 45 (December 23, 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-08.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто актуальну проблему встановлення діагнозу Паркінсона на ранніх стадіях захворювання. Вибір теми дослідження обумовлено невиліковністю хвороби Паркінсона, отже вкрай гостро, на думку авторів є нагальне виявлення захворювання на ранніх стадіях. Констатовано, що діагностики, для точного встановлення діагнозу нині не існує, тому залишається проведення тестів для виявлення симптомів. Одним з таких, як слушно зауважують автори є малювання спіралі Архімеда, яке має доволі високу точність під час виявлення тремору спокою. Створення алгоритму для автоматичної обробки таких зображень може допомогти у проведені діагностики, а також моніторингу розвитку хвороби. Поєднання штучного інтелекту та інтернет медичних речей з часом зробить підключені пристрої для моніторингу стану здоров’я більш інтелектуальними. Нейронні мережі та величезні обсяги даних, що генеруються інтернет медичних речей, також можуть використовуватися для встановлення діагнозу. Авторами статті наголошено на фундаментальних можливостях нейронних мереж, їх сприятливій ролі у трансформації сфери радіології, шляхом заощадження часу та грошей медичних організацій. Розроблено нейронну мережу, яка зможе за зображенням намальованої спіралі Архімеда встановити діагноз. Дану мережу можна використовувати для проведення ранньої діагностики, а також подальшого моніторингу стану хвороби. Зважаючи на невелику вибірку зображень для навчання та тренування моделі авторами статті було прийняте рішення про збільшення вибірки шляхом перетворення зображень, а також використання згорткової нейронної мережі з попереднім навчанням. У результаті проведеної роботи було створено модель, яка має точність 93.7 відсотків яка дозволить автоматизувати процес діагностики хвороби на ранніх стадіях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Ukhanova, Anastasia. "ВІДЧУЖЕНІСТЬ ПІДЛІТКІВ ТА БАТЬКІВСЬКА ЗАЛУЧЕНІСТЬ ЯК МОДЕРАТОРИ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ МІЖ СТРЕСОМ ТА ПОВЕДІНКОЮ САМОУШКОДЖЕННЯ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 243–61. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.14.

Full text

Abstract:

Aктуальність проблеми. В останні роки в українському суспільстві все частіше викликає занепокоєння проблема самоушкоджень серед неповнолітніх. Аналіз літератури показав, що на даний момент недостатньо даних стосовно модеруючої ролі відчуженості та батьківської залученості во взаємостосунках між стресом та поведінкою самоушкодження підлітків. Мета. Вивчення ефекту модерації з боку відчуженості старших школярів та батьківської залученості на вплив стресу на поведінку самоушкодження. Методи. Загальна вибірка дослідження становила 589 осіб, до якої увійшли підлітки 14-18 років. Дослідження проводилося в середніх навчальних закладах міста Одеси. Було використано наступні методики: шкалу дій із самоушкодження (К.Л. Гратц) (психометрично обґрунтовану для нашого дослідження) та шкалу батьківської залученості (психометрично обґрунтовану для нашого дослідження). Також в нашому дослідженні було проаналізовано питання стосовно об’єктивного та суб’єктивного відчуття стресу та об'єктивного і суб'єктивного відчуття самотності підлітків. Математико-статистичні методи: кореляційний непараметричний аналіз (критерій τb Кендалла), аналіз модерації, розрахунок внутрішньої узгодженості за критерієм α Кронбаха, регресійний аналіз. Результати дослідження. У ході дослідження проведено психометричну адаптацію шкали поведінки самоушкодження, яка мала достатній рівень внутрішньої узгодженості. Встановлено прямо пропорційний зв’язок між об’єктивним (β = 0,273; p <0,001) та суб’єктивним відчуттям стресу (β = 0,249; p <0,001) з поведінкою самоушкодження підлітків. Виявлено, що батьківська залученість надавала протективну дію на вплив суб’єктивного стресу на поведінку самоушкодження (β = 0,322; p <0,05). Доведено модеруючий ефект суб’єктивного відчуття самотності на взаємовідносини між суб’єктивним стресом (β = 0,351; p <0,05) та об’єктивним стресом (β = 0,435; p <0,01) з поведінкою самоушкодження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Oliinyk, Oksana, and Oleksandr Revenok. "Сучасний стан судово-психіатричної експертизи та надання психіатричної допомоги особам із станами залежності від психоактивних речовин, які скоїли кримінальні правопорушення." Psychosomatic Medicine and General Practice 3, no. 4 (January 8, 2019): e0304139. http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v3i4.139.

Full text

Abstract:

Анотація Актуальність. Неухильно зростаючі показники поширеності психічних розладів внаслідок різних форм залежностей та висока криміногенність таких осіб обумовили низку законодавчих змін у сфері юриспруденції (права), медицини та експертизи. Мета - проаналізувати та науково обґрунтувати актуальність законодавчих змін щодо судово-психіатричної експертизи та надання психіатричної допомоги особам із станами залежності від психоактивних речовин, які вчинили кримінальні правопорушення. Матеріали та методи. Для наукового обґрунтування використовувались результати судово-психіатричного обстеження 368 підекспертних із залежністю від ПАР. Вибірка була представлена групою з алкогольною (АЗ) та наркотичною залежністю (НЗ) (відповідно 156 і 212 випадків). Для аналізу і обробки даних застосовувались аналітичний, клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, статистичний методи і метод судово-психіатричного аналізу. Результати наукових досліджень свідчать про високі показники наркозахворюваності та рецидивності злочинів, велику частку наркозалежних осіб в установах відбування покарань внаслідок низького порогу притягнення їх до кримінальної відповідальності. Це демонструє неефективність жорстких кримінальних підходів стосовно осіб, залежних від ПАР і свідчить про необхідність гуманізації державної політики щодо них. Висновки. Законодавство України потребує нагальних змін у питаннях запровадження альтернативних покаранню заходів лікування осіб із станами залежності, формування мережі спеціалізованих медико-реабілітаційних центрів, впровадження диференційованих експертних підходів при виборі медичних заходів примусового чи альтернативного характеру. Судово-психіатрична експертиза виступає першим етапом практичної реалізації задекларованих законодавчих змін. Однак, з урахуванням сьогоденних реалій, самі експерти потребують соціальних гарантій своєї професійної незалежності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Гайденко, Ю. О. "МЕТОНІМІЧНА ГРУПА ФІГУР ЗАМІЩЕННЯ В РОМАНАХ ШАРЛОТТИ БІНҐХЕМ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-6.

Full text

Abstract:

Дослідження присвячено опису метонімічної групи фігур заміщення і їх репрезентації в романах Шарлотти Бінґхем. Мета пропонованого дослідження – розглянути фігури заміщення метонімічної групи, здійснити їх типологізацію, схарактеризувати їх стилістичні функції та встановити їх відсоткове співвідношення в романах Шарлотти Бінґхем. У роботі використано загальнонаукові (аналіз та синтез, суцільна вибірка, описовий метод, кількісний аналіз) і власне лінгвістичні методи. Дефініційний аналіз – для уточнення лінгвістичних термінів та понять, окреслених темою дослідження; стилістичний аналіз – для вивчення фігур заміщення метонімічної групи, з’ясування їх стилістичного забарвлення в аналізованих комунікативних ситуаціях. Визначено, що фігури заміщення – це вторинні найменування, які існують у мові в «готовому» вигляді або створюються в мовленні на основі регулярних моделей. Встановлено, що до метонімічної групи означених фігур належать метонімія, синекдоха, перифраз, евфемізм та дисфемізм. Досліджено, що в романах Шарлотти Бінґхем превалюють перифраз (42,6%) і метонімія (37,1%). Описано різновиди перифразу та розкрито, що в досліджуваних творах він функціонує як засіб додаткової характеризації позначуваного. Окреслено моделі метонімічного перенесення в романах Шарлотти Бінґхем. З’ясовано, що в означених творах метонімія використовується передусім задля виділення певної ознаки позначуваного. Розкрито, що в романах Шарлотти Бінґхем дещо рідше трапляється синекдоха (16,2%), яка полягає в кількісному співставленні предметів і явищ; окреслено її різновиди. З’ясовано, що найменш репрезентативними в романах Шарлотти Бінґхем є евфемізм (3,3%) та дисфемізм (0,8%). Описано, що евфемізм використовується авторкою як засіб пом’якшення неприємної істини, а дисфемізм – задля відображення емоційно-оцінного стану персонажів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Бігунова, Н. О. "ПРО НОРМАТИВНУ ШКАЛУ ОЦІНКИ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 22, 2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-4.

Full text

Abstract:

Метою розвідки є опис нормативної шкали оцінок. У статті доводиться, що існує позитивна, негативна та змішана оцінка. Авторка заперечує існування нейтральної оцінки й наводить свої спостереження, які доводять правомочність цієї тези. Матеріал аналізу становить вибірка із 750 контекстів вираження оцінки в англомовному літературному художньому дискурсі. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних лінгвістичних методах. Серед загальнонаукових методів у роботі використано метод синтезу й аналізу та описовий метод. У межах спеціальних мовознавчих методів застосовано контекстуально- інтерпретаційний аналіз. В результаті дослідження автор доходить висновку, що категорія оцінки є ключовою в процесах як когніції, так і комунікації; вона корелює з прагмасоціолінгвальними характеристиками комунікантів і визначає їх мовленнєву поведінку. Оцінка характеризується вибірковістю: вона виокремлює та фіксує те, що важливо з кута зору того чи іншого суб’єкта оцінки. Сам факт оцінювання свідчить про те, що об’єкт оцінки потрапив у ціннісне поле певного суб’єкта. З нескінченного числа навколишніх явищ оцінюються ті, що значимі для суб’єкта на цей момент. На оцінній шкалі виокремлено опозицію «оцінність» – «безоцінність». Установлено, що, якщо об’єкт потрапляє у сферу інтересів індивіда, формулюється оцінка: позитивна, негативна, змішана. Наголошується, що оцінка не може бути нейтральною. Якщо суб’єкт заявляє про своє «нейтральне» або байдуже ставлення до об’єкта, це варто вважати показником негативного ставлення або прихованою (через ревнощі або заздрість) позитивною оцінкою. Доводиться, що норма в шкалі інтенсивності збігається не із серединою шкали, а з її позитивним полюсом, тим самим установлено, що шкала оцінок функціонує в мові як асиметрична.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

ДРУЖБЯК, С. В., and І. В. САВЧАК. "СТРУКТУРНІ МОДЕЛІ ТА ЕМОТИВНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ІЗ СТРИЖНЕВИМ КОМПОНЕНТОМ “GELD” (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ)." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 219–25. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.32.

Full text

Abstract:

У статті розглядається структура та емотивне забарвлення термінологічних словосполучень із стрижневим компонентом “Geld” у німецькій економічній термінології. Виявлено основні термінотворчі структурні моделі, які поділено на дво- та багатокомпонентні. Зафіксовано та проаналізовано нові термінологічні сполуки. Проаналізовано теоретичні засади дослідження економічної термінології, визначено структурні моделі досліджуваних одиниць, проаналізовано емотивне забарвлення цих термінологічних словосполучень та підходи до визначення термінологічних словосполучень, проведено тематичну класифікацію досліджуваних одиниць, визначено основні термінологічні структурні моделі. Були виявлені та проаналізовані нові термінологічні сполуки. Актуальність дослідження зумовлена швидким розвитком економічної термінології. Це виявляється у фіксації нових одиниць, процесах термінологізації повсякденної лексики. Термінологічна лексика економіки вимагає достатнього рівня знань та вмілого застосування. Вивчення структурно-семантичних особливостей термінологічних словосполучень сприяє кращому розумінню закономірностей функціонування професійних мов. Оскільки вибірка сформована з термінологічних словосполучень з періодичних видань у період пандемії, а саме за 2020 рік, то спостерігаємо певну експресивність термінів. Хоча емотивність лексики вже давно є предметом дослідження лінгвістів, цей компонент термінологічної системи дотепер залишається цікавим для мовознавців. Окрім того, термінологія – це широкий пласт лексики, який тісно взаємодіє та переплітається з іншими лексичними одиницями, тому одним із найважливіших завдань сучасного термінознавства є вивчення закономірностей формування термінологічної лексики, структури та семантики. Німецька економічна термінологія є динамічною системою. З часом виникають нові форми господарювання та бізнесу, пов’язаного з реалізацією товарів і послуг, а їх виробництво поширюється на зарубіжні країни з іноземними партнерами. Саме через це така термінологія активно функціонує в економічній сфері законодавства та в документації діловодства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Гоцик, О. С., Г. А. Сахарук, В. І. Блищик, and П. І. Лакида. "Інформаційне забезпечення процесу моделювання біопродуктивності лісів Черемського природного заповідника." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 31–36. http://dx.doi.org/10.36930/40300405.

Full text

Abstract:

Важливим етапом у процесі дослідження біопродуктивності лісів є агрегування дослідних даних про наявні для конкретного регіону тимчасові пробні площі (ТПП), які відображали б основні таксаційні показники та найпоширеніші типи лісорослинних умов деревостанів головних лісотвірних видів. Для дослідження фітомаси дерев і деревостанів використано методи лісової таксації: суцільного переліку та вибіркові. Пробні площі закладали за методикою П. І. Лакиди. Для інформативного забезпечення оцінювання біопродуктивності та екологічного потенціалу лісостанів Черемського природного заповідника застосовано 64 тимчасові пробні площі, з яких 44 закладено в деревостанах природного походження і 20 – у штучних насадженнях. Причому 2 ТПП заклав безпосередньо аспірант та 62 ТПП взято з фонду кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України. Тимчасові пробні площі проаналізовано за деревними видами, походженням, типами лісорослинних умов, класами бонітету, відносними повнотами та групами віку. Використані ТПП адекватно описують найпоширеніші соснові, вільхові і березові деревостани головних лісотвірних порід заповідника і характеризують наявний стан лісів досліджуваного об'єкта. Деякі таксаційні показники (середній вік, діаметр і висота) аналізували на наявність в масиві даних випадаючих спостережень та екстремальних значень. Діаграми розмаху основних таксаційних показників вільхи клейкої показують, що у зібраних дослідних даних вони відсутні, а вибірка охоплює широкий діапазон спостережень. У масиві даних березових насаджень присутні "викиди" у розподілі за середніми віком і діаметром. Діаграми розмаху середніх таксаційних показників деревостанів сосни звичайної побудовано окремо для природного і штучного походження. Зібраний експериментальний матеріал є репрезентативним, що дає змогу на його основі розробити математичні моделі компонентів фітомаси модальних деревостанів та оцінити їхню динаміку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Щербакова, Олена. "МЕТАКОГНІТИВНА УСВІДОМЛЕНІСТЬ ШКОЛЯРІВ ТА ЇЇ ПСИХОДІАГНОСТИКА." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 317–34. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.18.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – створити опитувальник мета когнітивної усвідомленості учнів основної школи. Методи і вибірка дослідження. У дослідженні подано адаптований для школярів опитувальник метакогнітивної усвідомленості, для перевірки його валідності застосовано тест для оцінки вербального, невербального (просторового) та математичного інтелекту Амтхауера, невербальний субтест методики Е. Торренса, оригінальна адаптована методика психодіагностики академічної саморегуляції Е. Десі і Р. Райана для учнів основної школи, опитувальник «Вольові якості особистості» (ВКО) для підлітків розроблений М.В. Чумаковим, оригінальний опитувальник імпліцитних теорій інтелекту та наполегливості при виконанні домашніх завдань. Усього у дослідженні взяли участь 331 учень 7-9 класів (204 учня навчаються за проектом «Інтелект Україна», 127 – учні гімназії). Результати. Було доведено надійність і валідність опитувальника метакогнітивної усвідомленості. Висновки. Визначено, що метакогнітивна усвідомленість поряд із метакогнітивними знаннями (знаннями про власну пізнавальну діяльність) та мета когнітивним досвідом (закріпленими патернами метакогнітивної регуляції) є компонентом метапізнання і виступає здатністю до свідомого моніторингу, регуляції та контролю пізнавальної діяльності. У результаті адаптації оригінального опитувальника до кінцевої його версії, адаптованої для підлітків, увійшло 35 пунктів, які мають високу надійність. Стандартизація опитувальника підтвердила його надійність та валідність. Встановлено, що метакогнітивна усвідомленість пов’язана із інтринсивною саморегуляцією, імпліцитними теоріями нарощуваного інтелекту, вольовими якостями енергійності, ініціативності, відповідальності, самостійності, цілеспрямованості, наполегливістю при виконанні домашніх завдань, а також креативністю, математичним та просторовим інтелектом. Отримані зв’язки вказують на позитивну роль здатності до моніторингу, регуляції та контролю пізнавальної діяльності у навчальній діяльності школярів, успішність якої пов’язана не тільки з розумовими здатностями, а й з вольовими якостями, мотивацією, уявленнями про власну роль у діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Kostruba, Natalia, and Zhanna Virna. "Вербальна репрезентація концепту “таїнство” у мовній свідомості студентів." PSYCHOLINGUISTICS 28, no. 1 (November 8, 2020): 149–67. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-149-167.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – психолінгвістичний аналіз вербальних репрезентацій концепту «таїнство». Процедура дослідження. Дослідження реалізувалося шляхом вільного асоціативного експерименту. Респонденти отримали десять слів-стимулів, що пов’язані з релігійним дискурсом. У цій статті представлено аналіз асоціацій виключно на концепт «таїнство». Вибірка дослідження представлена 246 студентами, середній вік яких – 18.6 років. Це студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (спеціальності: «біологія», «психологія», «видавнича справа»). Результати. У результаті здійсненого асоціативного експерименту концепту «таїнство» було отримано 277 реакцій (131 різних асоціацій). Аналіз асоціацій дозволив виявити найчастотніші реакції: «сповідь», «хрещення», «причастя», «вінчання» та «таємниця». Тобто загалом опитувані часто пов’язують таїнства із одним із традиційних церковно-культових обрядів або із їхнім таємничим чи сакраментальним змістом. Опрацювання отриманих асоціацій на «таїнство» здійснено за логічним та граматичним критерієм, що дозволило виявити переважання центральних та парадигматичних реакцій на слово-стимул. Аналіз отриманих асоціацій здійснено за змістовним критерієм, що дозволило виокремити сім різних тематичних категорій: церковний обряд, таємниця, сакральне, сокровенне, очищення, емоційний досвід, організація. Найчисельнішою виявлено тематичну групу, яка пов’язує «таїнство» з церковною обрядовістю. Найменш чисельнішою серед інших виявилась тематична група «організація». Кластерний аналіз дав можливість виявити, що вербалізований концепт «таїнство» репрезентується двома семантичними групами асоціацій: «церковний обряд» і «таємниця - організація». Висновки. Молодь розглядає таїнства не лише крізь призму обрядовості (сповідь, хрещення) та периферійних її складових (молитва, ікона), але й здійснюють спроби осмислення сакрального змісту таїнств (через призму віри чи емоційного досвіду). Спроба такого осмислення здійснюється за допомогою використання засобів метафори, що демонструє віру молоді у надприродну, чудодійну і сакральну природу таїнств.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Попій, А. С. "ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИ,ЗАСУДЖЕНОЇ ЗА СУКУПНІСТЮ ЗЛОЧИНІВ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 13, 2020): 140–42. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).411.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблематика визначен-ня поняття особи злочинця. На базі цього визначення виокремлюються якості особи, які повинні досліджува-тися при призначенні такій особі кримінального пока-рання. Встановлено, що окресленню підлягають три групи характеристик або якостей: 1) соціально-демо-графічні (стать, вік, соціальне становище, рівень осві-ти, сімейний стан, рід занять); 2) кримінально-правові (зміст і мотивація, одноосібний чи груповий характер злочинної діяльності, тривалість та інтенсивність зло-чинної діяльності, наявність чи відсутність судимості тощо); 3) соціально-психологічні властивості (світо-гляд, інтереси та життєві установки). Базисом для кри-мінологічного дослідження стали 200 вироків суду, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відкритому доступі. Досліджені вироки суду виносилися протягом 2010–2020 рр. судами України різних областей. Вибірка здійснювалася із загальним дотриманням вимог щодо репрезентативності. Ана-ліз практики призначення покарання дозволив сфор-мувати типовий портрет особи, засудженої за сукуп-ністю злочинів. Це особа чоловічої статі у віці від 31 до 40 років, безробітна, із середньою освітою, неодру-жена, яка характеризується негативно та має декілька незнятих і непогашених судимостей за вчинення зло-чинів проти власності. Аналіз текстів вироків засвід-чив, що в багатьох випадках суд ставився формально до окреслення якостей чи характеристики засуджува-ної особи. Вважається що це не відповідає принципу індивідуалізації покарання, який повинен бути реалі-зованим саме при призначенні покарання, аби його вид і міра відповідали суспільній небезпечності особи та вчиненого злочину. Констатується, що дослідження особи, якій призначається покарання, має не тільки теоретичне, а й практичне значення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Коллі-Шамне, А. В., and Д. В. Руденко. "ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ У СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДИХ І ДОСВІДЧЕНИХ ФАХІВЦІВ СУЧАСНИХ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ." Problems of Modern Psychology, no. 1 (June 30, 2021): 52–63. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-6.

Full text

Abstract:

У статті розглядається динаміка особистісних якостей та поведінкових стратегій представників сучасних соціономічних професій (маркетологи, аккаут-менеджери, спеціалісти з контент-маркетингу) на різних етапах їхнього професійного розвитку. Розглянуто проблематику професійного розвитку як складної взаємодії особистісного, професійного та фахового розвитку людини. Проаналізовано поняття емоційного інтелекту та його значення для успішної професійної діяльності фахівців. Проаналізовано також деякі якості особистості, які пов’язані з ефективністю професійної діяльності (емоційний інтелект, копінг-стратегії, задоволеність професійною діяльністю, об’єктивне та суб’єктивне благополуччя тощо). В емпіричному дослідженні використовувалися «Опитувальник компонентів задоволення працею» (Іванова Т.Ю., Рассказова Є.І., Осин Є.М.), опитувальник емоційного інтелекту «ЕмІн» (Д.В. Люсін), методика «Копінг – поведінка в стресових ситуаціях» (Норман С. Ендлер та з Джеймс А. Паркер, адаптований варіант Т.Л. Крюкової). Вибірка складалася з 48 працівників відділу контенту та маркетингу і акаунт-відділу компанії КТ Україна (Dnipro-M, м. Київ) від 22 до 35 років, які є представниками сучасних соціономічних професій. Розглянуто відмінності показників емоційного інтелекту та копіг-стратегій у структурі професійного розвитку молодих (стаж роботи від 1 до 3 років) та досвідчених (стаж роботи – від 5 до 10 років) працівників цих відділів. Відмінності між ними розглянуто як із погляду рівня розвитку цих показників, так і з погляду структурних зв’язків між їхніми компонентами. Емоційний інтелект та копінг-стратегії проаналізовано як сукупність здатностей, які виступають психологічним ресурсом і одночасно результуючим ефектом професійного розвитку. Визначено, що розвиток особистості професіонала є системним процесом, який пов’язаний із набуттям професійного досвіду та задоволенням працею. Означено перспективи вивчення задоволення працею та суб’єктивного благополуччя як предикторів успішного професійного розвитку фахівців соціономічних професій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

КРАСНОЖОН, Олексій, and Василь МАЦЮК. "ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 265–75. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-265-275.

Full text

Abstract:

У статті досліджено інноваційні аспекти побудови компонентів методичної системи навчання дисциплін “Лінійна алгебра” та “Теорія ймовірностей із елементами математичної статистики”, які передбачені освітньо-професійною програмою «Середня освіта (математика)» першого рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (Математика). Стаття містить методичні та процесуальні аспекти організації обчислень ортогональної проекції та ортогональної складової вектора відносно підпростору, заданого системою лінійних алгебраїчних рівнянь, а також застосування методу найменших квадратів для опрацювання експериментальних даних. Стисло наведені теоретичні та практичні відомості відповідних розділів зазначених навчальних дисциплін. Здійснено стислий огляд навчальної, методичної та наукової літератури, яка використовується під час навчання лінійної алгебри та теорії ймовірностей із елементами математичної статистики; обґрунтована доцільність використання інноваційних компонентів відповідних методичних систем навчання. Авторами запропоновано застосування зазначених інноваційних компонентів під час опрацювання змісту дисциплін та розробки тестових завдань різного рівня складності з лінійної алгебри та теорії ймовірностей із елементами математичної статистики з метою об’єктивного оцінювання навчальних досягнень студентів. У статті наведено огляд інноваційних аспектів навчання лінійної алгебри та теорії ймовірностей із елементами математичної статистики, а також аналіз особливостей реалізації інноваційних компонентів методичних систем у програмному математичному середовищі Mathcad. Методичні та практичні матеріали, які подано в статті, можуть бути корисними студентам для організації та активізації самостійної наукової та педагогічної діяльності, учителям закладів загальної середньої освіти, керівникам факультативної й гурткової роботи учнів, викладачам курсів лінійної алгебри та теорії ймовірностей із елементами математичної статистики педагогічних ЗВО. Ключові слова: інновації в освіті, лінійна алгебра, теорія ймовірностей, математична статистика, евклідовий простір, ортогональна проекція, ортогональна складова, статистична вибірка.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Вибірка'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles