To see the other types of publications on this topic, follow the link: Видатки на національну оборону.
Journal articles on the topic 'Видатки на національну оборону'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 40 journal articles for your research on the topic 'Видатки на національну оборону.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Касьяненко, Л. М., та І. В. Вовкочин. "ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИДАТКАМИ БЮДЖЕТУ НА СЕКТОР БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ". Ірпінський юридичний часопис, № 1(5) (7 вересня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.89-96.
Full textAbstract:
У статті доведено, що видатки бюджету на сектор безпеки та оборони є вагомою складовою фінансової системи України; розглянуто особливості державного контролю за видатками бюджету на досліджуваний сектор; запропоновано відповідні шляхи удосконалення фінансового законодавства, зокрема в частині забезпечення прозорості основних напрямів видатків бюджету, спрямованих на національну безпеку і оборону, розробки комплексу законодавчих та нормативних заходів щодо контролю за використанням коштів Державного бюджету України, що виділяються на потреби національної безпеки та оборони, а також запровадження дієвого механізму здійснення контролю за видатками бюджету та проведення розслідувань діяльності сектору безпеки і оборони.
2
Sidelnykova, L. P., та S. О. Rudyk. "БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (2021): 56–67. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.56-67.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на дослідження особливостей бюджетної політики фінансового забезпечення обороноздатності України протягом 2011-2020 років. Доведено, що внаслідок перманентної недофінансованості, боєздатність української армії на початку російської агресії була зниженою. Встановлено, що негативна тенденція щодо недостатнього фінансування оборонних заходів зберігається і сьогодні, не дозволяючи Україні досягти необхідного рівня захищеності держави, тому питання ефективного формування та використання видатків державного бюджету на оборону не втрачають актуальності.
 Метою статті є здійснення моніторингу сучасних реалій фінансування сектору оборони і визначення напрямів оптимізації фінансового забезпечення обороноздатності України в умовах посилення гібридних викликів.
 Специфіка наукових завдань, що становлять предмет дослідження, вимагала використання комплексу спеціальних методів, застосування яких допомогло визначити тенденції фінансування оборонних видатків і виявити реальні та потенційні загрози і проблеми фінансового забезпечення обороноздатності України. Рівень забезпечення потреб держави щодо фінансування національної оборони охарактеризовано за трьома напрямами: видатки на оборону за функціональною класифікацією видатків; бюджетні програми Міністерства оборони України за програмною класифікацією; грошове забезпечення військовослужбовців за економічною класифікацією видатків бюджету.
 В результаті дослідження доведено, що ключовим аспектом бюджетної політики України щодо фінансового забезпечення її обороноздатності є ефективне формування та використання коштів державного бюджету на фінансування Збройних Сил України. В умовах посилення гібридних викликів оборонний бюджет нашої держави має поступово зростати, передбачаючи модернізацію Збройних Сил України шляхом закупівлі озброєння і військової техніки; перехід сектору безпеки і оборони на стандарти НАТО; побудову професійної армії як комплексного процесу, в якому комплектування ЗСУ за контрактом є лише одним з елементів; підвищення рівня грошово-матеріального забезпечення та соціального захисту військовослужбовців.
3
Недільська, Л. В., Н. О. Куровська та О. О. Капінус. "КЛЮЧОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБІГУ ВІЙСЬКОВИХ ОБЛІГАЦІЙ В УКРАЇНІ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 1 (16) (27 січня 2025): 288–93. https://doi.org/10.32782/dees.16-44.
Full textAbstract:
Військові облігації слугують важливим інструментом залучення фінансових ресурсів у національну безпеку й оборону країни. У статті аргументовано доцільність застосування військових облігацій для поповнення державного бюджету з метою фінансування оборонних потреб під час воєнного стану. Встановлено загальні тенденції ключових показників бюджету України у 2019-2024 рр., що відображають проблему значного зростання видатків держави на оборону та безпеку, які генерують суттєвий бюджетний дефіцит. Обґрунтовано існування тісного опосередкованого зв’язку між обсягами випуску облігацій та обсягами ВВП, імпорту, видатками бюджету та державним боргом. Зазначено, що особливостями обігу військових облігацій в Україні стали: екстреність випуску, висока ліквідність, привабливі умови капіталовкладень, націленість на внутрішніх і зовнішніх інвесторів, недостатній попит серед населення через низьку фінансову грамотність та недостатній досвід адміністрування таких цінних паперів.
4
Радіонов, Ю. Д. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-09.
Full textAbstract:
Діюча система управління бюджетними видатками є недосконалою та не відповідає сучасним запитам суспільства щодо підвищення рівня життя та добробуту населення. Водночас, в умовах економічних перетворень, першочерговим завданням залишається забезпечення зростання національної економіки, нарощування обсягів виробництва, ВВП, завершення бюджетної децентралізації, впровадження енергоощадливих технологій тощо. В цій ситуації актуальним залишається питання ефективного управління та використання бюджетних видатків. Автором розроблено практичні рекомендації з оптимізації структури видатків бюджету, підвищення їх ефективності для забезпечення сталої динаміки соціально-економічного розвитку країни. Розкрито економічну сутність видатків бюджету, економічні складові їх формування, класифікацію за ознакою головного розпорядника коштів, бюджетними програмами, функціональним призначенням. Дано загальну характеристику видатків зведеного бюджету за 2016-2020 роки за функціональною класифікацією. Проведений аналіз засвідчив, що стабільно високими темпами зростають видатки на економічну діяльність, а також видатки на охорону здоров’я та оборону країни у зв’язку з подіями на сході країни. Проте, на охорону навколишнього середовища та житлово-комунальне господартсво у 2020 році виділено майже на 7,0 відсотків менше (по кожній галузі) ніж у попередньому 2019 році, що є свідченням недостатньої уваги з боку уряду до цих питань. Наголошено, що структура бюджетних видатків змінюється в залежності від їх ролі в економіці, нарощуванні економічного потенціалу країни, обсягу завдань, які постають перед країною на відповідному етапі її суспільного розвитку. Враховуючи міжнародний досвід країн з ринковою та трансформаційною економікою, запропоновано практичні заходи щодо підвищення ефективності видатків бюджету, оптимізації їх структури. Це дасть можливість проводити виважену фінансово-бюджетну політику, підвищувати кількісні та якісні показникм соціально-економічного розвитку країни, рівень добробуту населення, забезпечувати стійкість фінансової системи, стабільність суспільного розвитку.
5
Вигівський, Дмитро Миколайович. "Тенденції формування оборонних видатків країн НАТО". Економіка, управління та адміністрування, № 1(107) (12 квітня 2024): 55–60. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2024-1(107)-55-60.
Full textAbstract:
Світова безпека напряму залежить від оборонних витрат. Північноатлантичний альянс (НАТО) формує систему колективної безпеки, але при цьому не має власних збройних сил. У статті досліджено базові принципи функціонування НАТО (непрямі внески – видатки країн-членів Альянсу, які становлять найбільш значну частину фінансування; прямі внески для підтримки бюджетів і фінансування розвитку спроможності та виконання програм, які дозволяють Альянсу працювати над досягненням його цілей і пріоритетів; внески до бюджетів НАТО відповідно до узгодженого ключа розподілу, який базується на їхньому валовому національному доході). Встановлено, що цільовим показником щодо суми внеску до оборонного бюджету Альянсу є 2 % ВВП країни-члена НАТО. Аналіз видатків на оборону переважної більшості членів Альянсу показав їх значний ріст, однак відповідно до рівня досягнення цільового показника їх можна розподілити на такі групи: ті, хто вже досяг 2 % ВВП або практично досяг цього рівня; ті, хто швидкими темпами йде до цільового показника і передбачає його досягнення у найближчому майбутньому; ті, хто планує у довготривалій перспективі досягти цільового рівня оборонних видатків, але наразі має показник нижче 1,5 %. Незадоволеність Сполучених Штатів Америки, як тієї країни, яка найбільше фінансує НАТО протягом багатьох років, динамікою досягнення цільового показника іншими країнами-членами зумовлює ряд проблем та суперечок, зокрема щодо виходу з Альянсу тієї чи іншої країни або ж гіпотетичного припинення його функціонування в цілому.
6
Volkov, Evgeniy, та Anatolii Loishyn. "Фінансування Міністерства оборони України як фактор впливу на систему ресурсного забезпечення потреб оборони". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 2 (2021): 198–208. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.17.
Full textAbstract:
Результати дослідження викликають цікавість у науковців та управлінців, які обіймаються проблематикою всебічного забезпечення потреб оборони України. В умовах збройної агресії Російської Федерації на сході України та тимчасової анексії АР Крим забезпечення нагальних потреб оборони України є найвищим пріоритетом державної політики. Інтеграція України у Європейський простір та намагання набути довгоочікуваного членства в НАТО потребує перегляду та удосконалення механізмів забезпечення національної безпеки України, у тому числі, ресурсного забезпечення. Ключовим питанням статті є здійснення аналізу динаміки видатків з державного бюджету на потреби Міністерства оборони України в умовах триваючої агресії з боку РФ та напрями їх використання. Невід’ємним аспектом в процесі вивчення даної тематики став аналіз витрат на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів, обладнання та динаміки обсягів видатків на утримання Збройних Сил України. Наведено динаміку показників номінального ВВП до потреби оборонних видатків. Запропоновані мінімальні кроки для удосконалення існуючого механізму фінансового забезпечення потреб оборонного, оборонно-промислового комплексу, створення ефективної системи управління в кризовий період. Проведений у статті аналіз дозволив ідентифікувати наявні прогалини бюджетного процесу, що проявляються за рахунок нестабільно орієнтовних показників видатків, мінливості затверджених планів асигнувань, до яких вносяться постійні зміни. Підтверджена необхідність у розподілі видатків на потреби відповідно до найкращих світових практик. Ключовим питанням у контексті проблематики дослідження виділено тривалу економічну та політичну кризу та наявність тривалої боротьби з корупцією.
7
ХРИСТЕНКО, Ольга. "ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Human Studies Series of Pedagogy, № 50 (10 червня 2024): 90–96. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.12.
Full textAbstract:
Анотація. У статті проаналізовано виховний потенціал та методику військово-патріотичного виховання старшокласників у позашкільному середовищі на прикладі діяльності української національної дитячо-юнацької скаутської організації «Пласт» (далі – «Пласт»). Обґрунтовано, що система виховання в «Пласті» базується на засадах християнської етики та національних інтересів України, що відповідає завданням військово-патріотичного виховання старшокласників, здатних морально, фізично, психологічно й практично захищати Батьківщину. З’ясовано, що завдяки формуванню моральної свідомості юнацтва засобами християнської етики, «Пласт» сприяє тому, що молоді люди є мотивованими до оборони України, оскільки захист рідної землі є не лише громадянським, але й моральним обов’язком людини. Доведено, що тематичні зустрічі, свята та інші форми виховної роботи з дітьми та молоддю у «Пласті» передбачають вивчення історії України, відзначення знаменних історичних подій (День Соборності, День Незалежності, річниця бою під Крутами та ін.), а також вшанування пам’яті видатних діячів українського минулого, що забезпечує формування в особистості історичного світогляду, національної свідомості, поваги до історії рідного народу, мотивації продовжувати героїчні традиції української нації та готуватися до захисту Батьківщини. Обґрунтовано, що ефективним з педагогічної позиції є виховання учнівської молоді на прикладах життя і діяльності низки пластунів, які захищали Україну в роки російсько-української війни, що триває, і стали Героями України ХХІ сторіччя. Підсумовано, що єдність морально-духовного, національно-патріотичного та фізичного напрямків виховання учнівської молоді в позашкільному середовищі української національної дитячо-юнацької скаутської організації «Пласт» відповідає завданням військово-патріотичного виховання старшокласників в Україні в сучасних умовах.
8
Сизов, А. І., В. В. Пахольчук та О. А. Коваль. "АНАЛІЗ ВИДАТКІВ НА ОБОРОНУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 1(01) / (29 серпня 2022): 80–86. http://dx.doi.org/10.32782/dees.1-13.
Full textAbstract:
В статті побудовано векторну авторегресійну модель видатків європейських держав, що дозволило дослідити вплив шоків з боку системно значимих країн на показники видатків сусідніх держав. В якості факторів, які враховували у процесі дослідження було обрано відсоток державних видатків, спрямованих на оборону для держав, які входять до складу Європейського союзу, а також інших європейських держав. У процесі дослідження було встановлено, що перед початком збройних конфліктів багато держав значно збільшували видатки, але держави, які входять у блоки їх зменшували та не розраховували на виникнення збройних конфліктів у європейському регіоні. Доведено, що значна частина варіативності зміни у видатках обумовлюється зовнішніми факторами. Найбільш стабільні до зовнішніх впливів держави, які входять у економічні та політичні блоки. Нами також було розглянуто держави східної Європи та зроблено висновки про вплив видатків сусідніх держав у якості екзогенних факторів на ендогенні фактори.
9
Макарович, Вікторія, Ярослав Грищенко та Дмитро Вигівський. "Сучасні світові тенденції витрат на оборону". Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, № 8 (4 червня 2025): 129–36. https://doi.org/10.58423/2786-6742/2025-8-129-136.
Full textAbstract:
Останні роки ситуація безпеки та захисту у світі невпинно змінюється, а видатки на оборону мають щорічну тенденцію до зростання для багатьох країн, що зумовлено російською збройною агресією проти України та іншими військовими конфліктами у світі, які мають постійно наростаючий характер. В статті визначено причинно-наслідковий характер такої ситуації та похідного від неї прискореного функціонування секторів оборони країн світу, що відповідно зумовило їх диверсифікацію та розвиток економічної компоненти їх оборонної стратегії (пошук джерел військових витрат тощо). Автором проведено аналіз сучасних світових тенденцій з витрат на оборону, що дозволило охарактеризувати їх динаміку за останні п'ять років, визначити еволюцію обсягів таких витрат у провідних країнах світу, а також встановити можливі джерела фінансування оборонного сектору держави. Так, на прикладі програми “переозброєння” Європейського союзу, до останніх віднесено: позики державам-членам ЄС для інвестицій в оборону задля зменшення фрагментації та збільшення сумісність елементів оборонних секторів; участь у програмах політики згуртованості для збільшення витрат на оборону; мобілізацію приватного капіталу шляхом прискорення створення союзу заощаджень та інвестицій, і також через Європейський інвестиційний банк. Другий рік поспіль військові витрати зростали у всіх п'яти географічних регіонах світу, що відображає загострення геополітичної напруженості в усьому світі. У статті аргументовано, що країною з найбільшими військовими витратами у світі й досі залишається США, друге місце в цьому секторі також залишається за Китаєм. Встановлено, що останні два роки значного збільшення здобули оборонні бюджети таких країн як Німеччина, Індія, Великобританія, Саудівська Аравія, Україна, Франція, Японія, Південна Корея, Ізраїль, Польща, Італія.
10
Грищенко, Ярослав Сергійович. "Напрями використання оборонних видатків альянсу AUKUS". Економіка, управління та адміністрування, № 1(107) (12 квітня 2024): 66–69. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2024-1(107)-66-69.
Full textAbstract:
Військовий альянс AUKUS між Австралією, Великобританією та Сполученими Штатами Америки спрямований на поглиблення військової, промислової та інноваційної інтеграції, щоб зберегти технічну перевагу над такими конкурентами, як Китай, та захистити інтереси цих трьох держав у Тихому океані. Встановлено той факт, що дослідження сфери економіко-правого існування оборонного альянсу AUKUS останнім часом зацікавлює все більше і більше дослідників за напрямом оборонних видатків. Питання формування та використання оборонних видатків альянсу щороку набувають все більшої актуальності, виходячи з високої вартості партнерського проєкту, пошуку джерел його фінансування та складностей його реалізації. Ідентифіковано дві компоненти AUKUS: створення атомних підводних човнів зі звичайним озброєнням та розширення оборонних можливостей. Напрями співпраці країн-членів альянсу прискорюють і поглиблюють розвиток і забезпечення передових військових сил і засобів. Стратегічне узгодження національних оборонних стратегій учасників пакту, засноване на спільних цінностях, сприяє безпрецедентній співпраці в галузі передових технологій. У найближчий час партнери AUKUS мають зосередити свою увагу на мобілізації капіталу, зокрема з приватного сектору, для інвестування в технології та оборонну інфраструктуру, щоб задовольнити найбільш нагальні потреби військового альянсу.
11
Tkach, Mykola, Ivan Tkach, Serhii Yasenko, Igor Britchenko та Peter Lošonczi. "Методичні підходи щодо оцінювання воєнно-економічної спроможності країни". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, № 3 (2022): 81–97. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.3.8.
Full textAbstract:
Мета роботи: метою статті є розвиток існуючих методичних підходів щодо оцінювання воєнно-економічних спроможностей країни в умовах війни та мирного стану.
 Дизайн/Метод/Підхід дослідження: для реалізації мети дослідження проведено її декомпозицію та досліджено: існуючі підходи щодо оцінювання воєнно-економічного потенціалу країни, могутності країни та національної могутності; розкрито поняття критичного навантаження національної економіки; наведено загальноприйняті норми щодо фінансування оборонних потреб; наведено досвід фінансування потреб оборони провідними країнами світу – в умовах Другої Світової Війни; запропоновано методичний підхід щодо оцінювання воєнно-економічних спроможностей країни.
 Результати дослідження: у статті запропоновано методичний підхід щодо оцінювання воєнно-економічних спроможностей країни.
 Теоретична цінність дослідження: за результатами дослідження удосконалена існуюча теорія воєнної економіки у контексті розуміння допустимого навантаження на економіку країни в умовах війни та розвитку методичних підходів щодо оцінювання воєнно-економічних спроможностей країни. Запропонований методичний підхід є розвитком існуючої воєнно-економічної думки та воєнно-економічного планування на основі спроможностей.
 Практична цінність дослідження: запропонований методичний підхід дозволяє оцінити спроможності національної економіки щодо задоволення воєнно-економічних потреб в умовах війни за галузями економіки та видами військового забезпечення з урахуванням показника критичного навантаження на національну економіку, що допоможе спростити та покращити процес прийняття воєнно-політичних рішень.
 Оригінальність/Цінність дослідження: практична цінність дослідження полягає в тому, що запропонована методика оцінювання воєнно-економічних спроможностей країни дозволяє виявити критичні галузі економіки, оцінити їхні спроможності щодо ресурсного забезпечення військових потреб в умовах війни, на основі чого сформувати та прийняти відповідні управлінські рішення. Результати дослідження можуть бути використані в подальших дослідженнях проблем розвитку воєнно-економічного потенціалу країни, балансування військових та цивільних економічних потреб в умовах війни, а також воєнно-економічного планування на основі спроможностей.
 Обмеження дослідження/Майбутні дослідження: обмеження дослідження полягає у використанні джерел, що знаходяться у відкритому доступі. Майбутні дослідження вбачаються у подальшому розвитку методичних підходів щодо оцінювання та розвитку воєнно-економічного потенціалу країни.
 Тип статті: теоретичний, практичний.
12
Задоя, В. О. "УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ ЯК СТРАТЕГІЧНОЮ ГАЛУЗЗЮ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 78-79 (5 жовтня 2022): 141–51. http://dx.doi.org/10.18664/btie.78-79.282386.
Full textAbstract:
Встановлено, що на сучасному етапі посилення збройної агресії українська економіка зазнає багатомільярдних втрат від інфраструктурних руйнувань, знищення та зупинки вітчизняного бізнесу, скорочення інвестицій, відтоку кадрів за кордон, зростання видатків на оборону та соціальні виплати. Доведено, що подолання глибокої кризи національного господарства і виведення країни зі стану повоєнного колапсу потребує зосередження уваги на відновленні критично значущих для національної безпеки країни галузей, провідне місце серед яких займає залізничний транспорт. Проведено ґрунтовне дослідження сучасного стану залізничного транспорту і виявлено загострення ключових проблем його функціонування в умовах активізації бойових дій. Виявлено, що наростання системних проблем у залізничній галузі є результатом багаторічного ігнорування керівництвом компанії базових принципів і функцій ефективного управління суб’єктами господарювання. Виявлено деформаційні зміни, характерні для системи управління діяльністю АТ «Укрзалізниця», що визначили доцільність її корінного перегляду. Деталізовано ключові напрями та завдання щодо удосконалення системи управління залізничним транспортом як стратегічною галуззю національної економіки.
13
Юріков, Олександр Олександрович. "КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ЗА ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ)". New Ukrainian Law, № 2 (13 липня 2023): 170–75. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2023.2.23.
Full textAbstract:
У статті здійснено дослідження проблемних питань кримінальної відповідальності поліцейських за вчинення кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень). Акцентовано увагу на тому, що за вчинення військових кримінальних правопорушень відповідальність несуть військовослужбовці, а також поліцейські поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях. Констатовано, що обов’язок щодо забезпечення виконання встановлених правовим режимом воєнного стану обмежень, здійснення відсічі збройної агресії проти України, деокупації тимчасово окупованих територій покладено також і на правоохоронні органи, зокрема Національну поліцію України. Аргументовано, що безпосередню участь у веденні бойових дій приймають не лише підрозділи поліції особливого призначення, а й інші підрозділи Національної поліції України. Науково доведено, що будь-яка особа, яка залучена до відсічі збройній агресії проти України, зокрема поліцейський, має бойовий імунітет відповідно до положень Закону України «Про оборону України». Вказано на певні колізії Закону України «Про Національну поліцію». Обґрунтовано необхідність внести зміни до Кримінального кодексу України та Закону України «Про Національну поліцію», зокрема щодо встановлення відповідальності усіх категорій поліцейських, яких під час дії воєнного стану залучено до безпосередньої участі в бойових діях, за вчинення окремих військових кримінальних правопорушень. Слід враховувати, що встановлення відповідальності поліцейських за вчинення певних військових кримінальних правопорушень може утворити невиправдану конкуренцію кримінально-правових норм, що лише ускладнить застосування кримінального законодавства.
14
Бражко, Олена Вадимівна, та Світлана Мельсиківна Верительник. "УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНИМИ ФІНАНСАМИ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇХ ВИКОРИСТАННЯМ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 4 (7 листопада 2023): 35–39. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.4.6.
Full textAbstract:
У статті розглядаються процеси управління публічними фінансами та контролю за їх використанням в період воєнного стану. Підкреслюється, що управління публічними фінансами в умовах воєнного стану принципово відрізняється від звичайних процедур мирного часу. Виділено зміни в законодавчій базі воєнного часу в Україні з метою ефективного реагування на зміни в розподілі та перерозподілі державних фінансів. Надано оцінку стану доходів та видатків за загальним фондом Державного бюджету після запровадження воєнного стану в Україні і виявлено, що найбільший відсоток займають видатки на оборону. Проведено порівняльний аналіз основних фінансових показників державного сектору, зафіксованими до війни, з показниками під час війни. Доведено, що такі різкі зміни стали прямим наслідком воєнних дій на території України, що призвели до скорочення виробництва, зменшення податкових надходжень до всіх рівнів бюджету та збільшення видатків на оборону. Встановлено, що основним напрямом фінансової підтримки в бюджетній сфері сьогодні є зовнішні запозичення. Окреслено обсяг допомоги, наданої Україні міжнародними партнерами з початку війни. Враховано необхідність і потенціал отримання фінансових ресурсів з-за кордону в майбутньому, а також необхідність підтримання позитивного боргового іміджу української держави на міжнародному полі. Виокремлено основні напрями подальшого фінансування бюджетних видатків в умовах воєнного стану. Стверджується, що увага органів державної влади та місцевих громад має бути зосереджена на пошуку шляхів максимального підвищення бюджетної достатності на всіх рівнях. Автор рекомендує місцевій владі відповідно до її повноважень і можливостей, стимулювати малий і середній бізнес до відновлення діяльності та сплати податків, тим самим відроджуючи економічний і фінансовий потенціал місцевих громад. Також зазначається, що одним із пріоритетних питань управління публічними фінансами є зниження майбутніх витрат на обслуговування боргу за рахунок підвищення кредитного рейтингу України та поліпшення доступу до дешевих кредитів. Запропоновано напрями, яким необхідно приділити увагу в умовах воєнного стану, для подальшого фінансування бюджетних видатків.
15
Войтенко, Катерина, та Володимир Дроботенко. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 5 (4 грудня 2023): 18–26. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6246-2023-5-18-26.
Full textAbstract:
У статті висвітлені ключові особливості фінансової безпеки в умовах воєнного стану з точки зору практики. Для розкриття мети статті та вирішення завдань були використані методи теоретичного аналізу, синтезу, опису, систематизації, порівняння, узагальнення. Визначено, що питання фінансової безпеки країни в умовах воєнного стану залежать від належного та стабільного фінансового забезпечення через функціонування національної оборони, Збройних Сил України, органів оборони та безпеки, а також внутрішньої та міжнародної допомоги. Виявлено, що війна сильно вплинула на роботу фінансової системи. Встановлено, що значна фінансова підтримка з боку країн-партнерів дає змогу фінансувати бюджетні потреби та поповнювати міжнародні резерви НБУ. Вона в основному пропонується у формі довгострокових позик з низькими відсотковими ставками та, меншою мірою, субсидій. З’ясовано, що у зв’язку з запровадженням в Україні воєнного стану здійснюється перерозподіл та фіскальний розподіл видатків, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, а також заходів фіскального регулювання на період тривалості воєнного стану. Виявлено, що масштабне російське вторгнення призвело до зростання індексу фінансового стресу до історичного максимуму за винятком субіндексу поведінки домогосподарств, який залишався відносно низьким, оскільки довіра населення до банківської системи залишалася незмінною, а відтік депозитів не сповільнював зростання загального індексу. Встановлено, що надходження від міжнародної фінансової допомоги, зокрема завдяки макрофінансовій підтримці ЄС і субсидіям США станом на кінець листопада з початку повномасштабної війни становили 28 млрд. дол. США. Визначено, що у листопаді підписано Staff Level Agreement (SLA) про умови Моніторингової програми із залученням Ради МВФ, що допоможе залучити фінансування від інших міжнародних донорів у 2023 р. Встановлено, що війна в Україні призвела до зростання ціни на нафту, газ, пшеницю та метали до рівня, якого не було з часів фінансової кризи 2008 р. Виявлено, що для забезпечення фінансової стабільності країни, створення умов для сталого зростання соціально інклюзивної економіки, ефективного акумулювання, розподілу і обігу фінансових ресурсів у економіці передбачено реформувати фінансову систему за такими складовими: «Державні (публічні) фінанси», «Розвиток банківської системи, ринку небанківських фінансових послуг та ринків капіталу».
16
Михайлов, Станіслав, та Наталія Савіна. "ОНЛАЙН ГЕМБЛІНГ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 1 (93) (28 лютого 2023): 3–7. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.2023.1.1.
Full textAbstract:
У статті розглядається онлайн гемблінг в системі національної економіки, на прикладі європейських країн, США та України. Оскільки, багато країн світу легалізувало азартні ігри насамперед тому, що бачать у них інструмент економічного зростання, індустрія азартних ігор набула швидких темпів розвитку за останні два десятиліття, що пов’язано на сам перед із технологічним стрибком в платіжних системах та програмному забезпечені. Країни, що легалізували онлайн ігри, можна умовно класифікувати на три групи: 1) країни, які пропонують операторам недороге ліцензування з низькими податковими ставками та незначним контролем з боку регуляторів або без нього; 2) країни із Європейської юрисдикції, які також регулюють онлайн-ігри для економічного розвитку, але мають більше правил порівняно з першою групою; 3) розвинені країни із складною регуляторною політикою. Оскільки гральний бізнес характеризується надприбутковістю, відсутністю виробництва та послуг, для оподаткування цієї сфери послуговуються спеціальними видами податкового регулювання: 1) податок з обороту ставок (утримується з усієї суми коштів від зроблених ставок незважаючи на суму виграшів); 2) податок з валового прибутку (основою оподаткування є різниця між коштами, вирученими від зроблених ставок, та сумою виграшів, які повертаються гравцям). Пандемія COVID-19 позитивно вплинула на ринок, оскільки під час карантину споживачі більше зверталися до онлайн-платформи, щоб подолати фінансові, психологічні та соціальні кризи. Завдяки карантинним заходам і культурі роботи вдома це була одна з галузей, які процвітали під час пандемії. У результаті традиційні азартні гравці перемістили свою увагу на азартні ігри в Інтернеті, що знову підігріло ринковий попит. Незважаючи на те, що ринок мобільних азартних ігор у деяких країнах обмежений, найближчими роками очікується їх значне зростання. Хоча лібералізація залів ігрових автоматів та онлайн-гемблінгу позитивно впливає на збільшення частки доходів від азартних ігор у ВВП країни, ця індекс зростання буде більшим в тих країнах, де азартні ігри орієнтовані на місцевих споживачів.
17
Аренович, Б. М. "ПІДПРИЄМСТВА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Economics and management, № 4 (2023) (22 грудня 2023): 54–61. http://dx.doi.org/10.36919/2312-7812.4.2023.54.
Full textAbstract:
У статті викладено основні положення «Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року». Аргументовано, що харчова промисловість демонструє відносну стабільність порівняно з іншими видами діяльності, незважаючи на те, що виробники продуктів харчування зазнали великих збитків через порушення ланцюжків поставок, блокування експортних транспортних шляхів та пошкодження виробничих потужностей у деяких регіонах. Наведено обсяги реалізованої продукції харчовою промисловістю за видами економічної діяльності «виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів», «виробництво харчових продуктів», «виробництво напоїв», «виробництво тютюнових виробів». Проведено аналіз діяльності підприємств харчової промисловості. Розкрито основних учасників Національної платформи продовольчої безпеки (місцева влада, виробники, фермери, торгівельні мережі, продавці та міжнародні організації), покликаної сформувати нові логістичні ланцюги для задоволення потреб у харчових продуктах та товарах першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони. Представлено та проаналізовано витрати на персонал суб’єктів господарювання харчової промисловості та товарну структуру зовнішньої торгівлі харчової промисловості протягом 2020-2022 років. Визначено цільові ринки продукції підприємств харчової промисловості за кордоном. Узагальнено виклики розвитку підприємств харчової промисловості в умовах сьогодення та окреслено напрями подальшого функціонування та розвитку.
18
Кваша, Тетяна, та Олександра Коваленко. "ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРЕНДИ У СФЕРІ НОВИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ". Grail of Science, № 12-13 (25 травня 2022): 154–63. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.29.04.2022.023.
Full textAbstract:
Прогрес у створенні нових матеріалів та їхнє виробництві матиме глибокий вплив на промисловість, оборону та національну безпеку протягом наступних десятиліть у всьому світі. Винайдення технології 3D-друку сприяло тому, що розроблені нові матеріали або один новий матеріал стане проривною технологією XXI століття. Огляд світових трендів у сфері нових матеріалів здійснено Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації для інформування експертів та урядових структур у рамках форсайтних досліджень із оновлення критичних технологій у сфері озброєння та військової техніки та оцінювання запропонованих науковими інститутами технологій щодо їх актуальності та конкурентоспроможності для світової науки.Мета – визначення сучасних напрямів науково-технологічних досліджень для сфери нових матеріалів.В результаті дослідження визначено довгострокові та короткострокові тренди у матеріалознавстві, якими є високофункціональні матеріали, матеріали для роботи в агресивних середовищах, біоматеріали та спроєктовані живі системи, а також металургійні, хімічні, нано- матеріали.
19
Yehorycheva, Svitlana, та Alla Berezhna. "Соціально-економічна політика децентралізації України в умовах воєнного стану". Економіка і регіон/ Economics and region, № 4(91) (12 грудня 2023): 43–50. https://doi.org/10.26906/eir.2023.4(91).3193.
Full textAbstract:
Глобалізаційні процеси з роками все активніше розвиваються в світовому суспільні. Утворюються, поповнюються і розвиваються світові об’єднання країн, утворюють світові корпорації, відбувається обмін досвітом та об’єднання для вирішення глобальних проблем. Україна, як демократична, незалежна, суверенна держава крокує за вектором до Європейського Союзу, однак в умовах євроінтеграції країні необхідно провести ряд реформ, щоб відповідати європейським стандартам. Так, у 2015 році, в Україні затверджено низьку реформ у різних сферах діяльності. Одною суттєвою реформою стала реформа децентралізації, але продовжує реалізовуватися на сьогоднішній день. При розробці плану реалізації реформи децентралізації заздалегідь не було передбачено, що країна зіштовхнеться з низькою викликів та загроз. Спочатку це глобальна пандемія у 2020 році, а потім війна 24 лютого 2022 року. Збройна агресія проти України змінили пріоритетні напрямки розвитку країни в цілому. На сьогоднішній день першочергово важливо працювати на перемогу, на обороноздатність та підтримку населення. Звичайно, що в реформі децентралізації таких загальнонаціональних загроз не було передбачено і територіальним громадам необхідно змінювати тактику подальшого політичного розвитку. У нанковій статті описано процес становлення реформи децентралізації, її політичні та економічні наслідки. Планування та реалізацію стратегії розвитку термінальних громад, а також формування регіональної економічної політики в умовах воєнного стану. Більш детально розглянути питання пріоритетності подальшого розвитку та бюджетутвонення громад. Виявлено що воєнний стан мав суттєвий вплив на початку повномасштабного вторгнення, де децентралізаційна політика втратила свої делеговані повноваження і першочерговим поставало питання централізації фінансових потоків. Звісно, що кожен соціально-економічний виклик має свої наслідки, але Україні за допомогою підтримки західних партнерів, що є ефективною дипломатією, вдалось стабілізувати національну економіку. Видатки місцевого бюджету в умовах війни передбачено змінили свої напрями на громадську безпеку. Дана стаття видатків у воєнний час зросла у 10 разів, а напрям стратегічного планування змінився в більшості на побудову укриття, реабілітацію військовослужбовців та постраждалих у наслідку війни. При чому за допомогою державної та європейської підтримки пріоритетними залишаються видатки на розвиток освіти, діждіталізації. Так Україні доведеться, ще чимало приймати та коригувати рішення, щодо подальшої ефективної політики, однак складну економічну напругу вона витравила і подальше розвивається як суверенна, демократична, незалежна Європейська держава.
20
Піхоцька, О. М., та Ю.В. Ющик. "АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ". Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична, № 35 (30 грудня 2022): 25–32. https://doi.org/10.5281/zenodo.7486095.
Full textAbstract:
У статті досліджено стан та особливості виконання державного та місцевих бюджетів в період воєнного стану. Окреслено законодавчі зміни, спричинені збройною агресією російської федерації, стосовно здійснення бюджетної політики на загальнодержавному та місцевому рівнях. Проаналізовано виконання державного та місцевих бюджетів за дев’ять місяців поточного року. Результати аналізу виконання державного бюджету показали, що надходження від сплати податків скоротилися, натомість, зростають суми грантів (дарунків), які від початку війни Україна отримує від іноземних партнерів. Витрати бюджету значно зростають, передусім, видатки на оборону країни, фінансування найнеобхідніших соціальних видатків, спрямованих на підтримку життєдіяльності населення та обслуговування державного боргу. За таких умов зростає і бюджетний дефіцит, що перевищує більше ніж у 12 разів показник минулого року. Обгрунтовано, що суттєве зростання обсягів видатків бюджету є виправданим для воєнної економіки. Визначено роль органів місцевого самоврядування у забезпеченні підтримки всіх сфер життєдіяльності громадян на місцевому рівні, таких як допомога внутрішньо переміщеним особам, підтримка релокованого бізнесу, організація укриттів, продовження надання послуг на високому рівні. Доведено, що попри зростання потреби у обсягах видатків місцеві бюджети виконуються із профіцитом як в цілому по Україні, так і в регіонах. Аналіз виконання місцевих бюджетів у областях підтвердив, що рівень виконання планових показників за доходами та видатками безпосередньо залежить від стану ведення бойових дій у тому чи іншому регіоні. Акцентовано, що попри усі проблеми, викликані війною, ОМС працюють над створенням сприятливих умов для залучення інвестицій, створенням робочих місць, зростанням обсягів надходження до бюджету. У свою чергу громади показали, що здатні ефективно розпоряджатися та нарощувати отримані фінансові ресурси, своєчасно реагувати на непередбачувані виклики та забезпечувати високий рівень надання послуг в будь яких умовах, а також швидко пристосовуватися до нових умов.
21
ОЛЕКСЮК, Т. І. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСЦЕВИМИ ДЕРЖАВНИМИ АДМІНІСТРАЦІЯМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ В УКРАЇНІ". Вісник Кримінологічної асоціації України 31, № 1 (2024): 721–30. http://dx.doi.org/10.32631/vca.2024.1.63.
Full textAbstract:
У статті наголошено на тому, що правове регулювання має загальновиховний вплив на суспільство, воно є невіддільним від морально-етичних основ суспільства, зокрема ми хотіли б особливо наголосити на тісному взаємозв’язку з феноменом честі. Правове регулювання здавна має тісні взаємозв’язки з релігією, відношенням людини до благочестивих істот Наголошено, що адміністративно-правове регулювання виступає організаційно-управлінським базисом успішного здійснення будь-якого процесу публічно-правової природи норми, забезпечує ефективність та результативність конкретної адміністративної форми, методу та процедури. Визначено, що фундаментальні засади, непорушні основи забезпечення територіальної оборони України визначені на рівні Конституції України; на міжнародному рівні правових засад звернуто увагу на положення Європейської конвенції з прав людини та Конвенції про захист цивільного населення під час війни; проаналізовано положення вітчизняного законодавства, зокрема Закону України «Про основи національного спротиву», Закону України «Про національну безпеку України», Закону України «Про оборону України», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; на рівні підзаконних нормативно-правових актів проаналізовано укази Президента України, якими затверджено Стратегічний оборонний бюлетень України та Стратегію національної безпеки України, постанови Кабінету Міністрів України; на низовому рівні проаналізовано накази начальника Хмельницької обласної військової адміністрації у царині забезпечення територіальної оборони.
22
Дмитренко, Е. С. "ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ТА ПОВОЄННИЙ ПЕРІОДИ: ПРАВОВИЙ ТА БЕЗПЕКОВИЙ ВИМІР". Kyiv Law Journal, № 2 (25 серпня 2023): 143–48. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2023.2.19.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано особливості функціонування фінансової системи України в умовах воєнного стану та повоєнного періоду. Зазначено, що її зміст та сутність, як і правове регулювання фінансових відносин, за таких умов істотно змінюються. З’ясовано перелік викликів та загроз, які впливають на стан фінансової системи в умовах воєнного стану та у повоєнний період. Проаналізовано документи та статистичні матеріали Міністерства фінансів України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку про окремі виклики та загрози і їх вплив на фінансову систему України. Окремо розглянуто звіти Національної ради з відновлення України від наслідків війни та Національного банку України, які стосуються аналізованих питань. Шляхом аналізу зазначених документів з’ясовано негативний вплив на фінансову систему нанесених збитків та завданої матеріальної шкоди Україні. Акцентовано увагу на таких викликах та загрозах фінансовій системі, як зростання державних витрат, зменшення надходжень до державного бюджету України та зростання його дефіциту. Зроблено висновок про необхідність збалансування доходів і видатків державного бюджету України у воєнний та повоєнний періоди. Водночас наголошено на важливості визначення на державному рівні нових внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування заходів, пов’язаних із веденням військових дій і післявоєнним відновленням та відбудовою України. Аргументовано, що найбільшим за обсягом внутрішнім джерелом фінансування державного бюджету України у період війни став випуск облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації». Окремо розглянуто роль у фінансуванні сфери оборони та безпеки під час воєнного і повоєнного періодів щорічних законів «Про Державний бюджет України», резервного фонду бюджету та Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Зроблено висновок, що своєчасно прийняті законодавчі рішення сприяли забезпеченню стабільності фінансової системи України та виконанню нею завдань фінансового забезпечення сфери оборони і безпеки, захисту фінансових інтересів держави, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.
23
Алмаші, Ірина Михайлівна. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ЛЮДИНИ НА БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПРАВОВИЙ АСПЕКТ". New Ukrainian Law, № 2 (25 червня 2024): 35–41. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2024.2.5.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблематику забезпечення права людини на безпечне довкілля як одного із основоположних прав людини. Автором проаналізовано законодавство, яким регулюється досліджуване право, окрема увага присвячена новелам законодавства, зокрема, щодо системи державного моніторингу, введено поняття «спостереження за станом довкілля», що безумовно є позитивним положенням і сприятиме покращенню у сфері забезпечення прав людини на безпечне довкілля. Охарактеризовано діяльність уповноважених осіб, що здійснюють діяльність по забезпеченню прав людини на безпечне довкілля. У статті дано авторське визначення поняття забезпечення прав людини на безпечне довкілля як систему нормативно-правових актів та інституцій, за допомогою яких закріплюється в законодавчих актах та гарантується право на безпечне довкілля, здійснюється реалізація людиною цього права, та передбачена відповідальність за його порушення. Розкрито поняття «безпечне» стосовно довкілля, виокремлено ознаки права на безпечне довкілля. Поняття «безпечне» стосовно довкілля може означати такий його стан, в якому можна забезпечити умови для гідного життя і здоров’я людини. Під безпечними умовами розуміється такий стан середовища життєдіяльності, при якому відсутня небезпека шкідливого впливу його факторів на людину. Проаналізовано гарантії забезпечення екологічних прав громадян та заходи екологічної безпеки. Зауважено на таких проблемах, як «безпечність» стосовно довкілля в умовах воєнного стану, на необхідності набуття чинності та введення в дію до закінчення воєнного стану положень Закону № 2973-IX, щодо системи державного моніторингу та введення спостереження на територіях, що не належать до так званих «гарячих точок», проблемним є також питання фінансування заходів щодо охорони довкілля у зв’язку з війною та пріоритетністю виділення коштів на національну безпеку та оборону держави.
24
Андрусяк, Ганна Миколаївна. "ЩОДО ПРОБЛЕМ НОВЕЛИ СТАТТІ 43-1 КК УКРАЇНИ (ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ ЩОДО ЗАХИСТУ ВІТЧИЗНИ, НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ). НЕОБХІДНА ОБОРОНА". Історико-правовий часопис 20, № 1 (2023): 99–103. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2023-1/13.
Full textAbstract:
Сьогодні Україна захищає свою національну безпеку та цілісність від агресії з боку РФ, щоденно продовжує бути мішенню різноманітних атак (артилерія, кібератаки, пропаганда і т.д.) спрямованих на державні установи критичної інфраструктури, навчальні заклади, приватний бізнес, українських громадян та їх житло. Заподіяння шкоди національній безпеці України прямо порушує права і свободи людини і громадянина. Тому кожна особа має право на самостійний захист усіх складових національної безпеки, а саме конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, обороноздатності, які є іманентно необхідними, імперативними для забезпечення прав і свобод громадян України. Руйнування національної безпеки неминуче призводить до руйнації системи захисту усіх прав і свобод громадянина. Збройні Сили України чинять героїчний опір загарбникам, однак і пересічним громадянам доводиться самостійно захищати себе і своїх близьких від насильства з боку росіян. Не лише законодавець, але й науковці оперативно реагують на ситуацію, що відбувається в державі. Тому виокремлення у необхідній обороні права на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є цілком логічним. Більше того, наведене як епіграф положення Конституції України є підтвердженням такого висновку. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Аналізуючи новелу ст. 43-1 КК України та необхідну оборону (ст. 36 КК України) властиві як спільні ознаки так і відмінні. Запропоновані зміни редакції нової статті, а також підняте питання про недоречність виокремлення серед майже двох сотень країн однієї, нехай і безпосереднього агресора. Слід діяти на перспективу та виключити згадку про РФ із цієї новели. Цілком достатньо поняття «агресія іншої країни».
25
Соколов-Рудаков, Даніїл. "СТАВЛЕННЯ АМЕРИКАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ДО НАТО У ПОЛІТИЧНІЙ КАМПАНІЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ". Grail of Science, № 43 (15 вересня 2024): 219–21. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.06.09.2024.026.
Full textAbstract:
5 листопада 2024 року в Сполучених Штатах Америки мають відбутися вибори Президента США, де основними претендентами будуть Камала Харіс з боку Демократичної партії США та Дональд Трамп з боку Республіканської партії. 45 президент США. Дональд Трамп з позиції лідера Республіканської партії США критикує «глобалізм», притаманний сучасній Демократичній партії США з позиції захисту національних інтересів держави шляхом зменшення міжнародних витрат на невзаємовигідній основі, протекціонізму промисловості та виробництва США в контексті боротьби з Китаєм. Так, у своєму виступі на трибуні Генеральної Асамблеї ООН Президент Трамп заявляє, що «майбутнє належить патріотам, а не глобалістам» [1]. В рамках критики глобалістичного підходу до зовнішньої політики, Дональд Трамп систематично критикує союзників по НАТО через небажання країн Європи робити достатній вклад в безпеку Альянсу, зокрема через недотримання союзниками зобов’язань стосовно підвищення військових видатків до 2% національного ВВП, що декларувалися за результатами Уельського саміту Північноатлантичного Альянсу 2014 року на тлі анексії Криму з боку рф та початку військових дій рф проти України. Станом на 2014 рік лише 3 країни Альянсу виконували зобов’язання щодо 2% ВВП, що додатково обтяжує США витратами для підтримання загальної бойової готовності Альянсу. Невдоволеність недостатньою залученістю європейських країн до колективної оборони мала міжпартійний характер – на прес-конференції після чергового Саміту НАТО 2016 року 44 Президент США Барак Обама виразив невдоволення тим, що велика частина союзників не виконує домовленості щодо 2% ВВП, на відміну від Польщі, Греції, Естонії та заявив, що мав «відверту розмову» з союзниками стосовно недофінансування власних збройних сил [3].
26
Коровчук, Ю. І., Х. Р. Котик та С. В. Онищук. "ОСОБЛИВОСТІ І ЗАКОНОМІРНОСТІ ВПЛИВУ СХЕМ УНИКНЕННЯ/УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ НА ГЛОБАЛЬНУ ФІНАНСОВУ СИСТЕМУ". Actual problems of regional economy development 1, № 21 (2025): 451–62. https://doi.org/10.15330/apred.1.21.451-462.
Full textAbstract:
Мета дослідження полягає у вивченні закономірностей впливу схем уникнення та ухилення від сплати податків на фінансові системи країн у глобальному економічному середовищі. При проведенні дослідження використано такі методи як аналіз і синтез для узагальнення підходів до визначення ухилення/уникнення від сплати податків, виділення їх форм, ознак і наслідків, порівняльний аналіз міжнародних практик та класифікацію схем уникнення/ухилення від податків. У статті досліджено сутнісні характеристики сучасних схем уникнення/ухилення від сплати податків, механізми їх здійснення та міжнародний досвід нейтралізації. Аналізуються класифікаційні види відповідних схем, передумови виникнення, моделі реалізації й еволюційні характеристики. Окремо в статті змодельовано закономірності впливу схем уникнення/ухилення від сплати податків на спроможність фінансових систем держав в глобальному економічному середовищі. За результатами дослідження констатовано, що акумульовані і сплачені податки для держави, це фактично ресурси, за допомогою, яких вона може забезпечувати своє функціонування, утримувати соціальну сферу, фінансувати оборону, інфраструктуру і т.д., однак з позиції платників податки, це по суті, втрати ресурсів, які могли б бути спожиті, кожним суб’єктом відносно його потреб.Зазначено, що внаслідок поширення та нарощення схем уникнення/ухилення від сплати податків крива фінансових ресурсів суттєво трансформується суттєво скорочуючи обсяги державного бюджету, при чому рівень максимального прибутку, залишається незмінним. В залежності від характеру бюджетної політики окремої держави негативний вплив схем ухилення/уникнення від сплати податків носять неоднозначну дію. Так для країн з високою концентрацією на соціальні видатки скорочення доходів буде надзвичайно відчутним, а приріст доходів інших економічних суб’єктів суттєвим. Зважаючи на це, висловлено припущення, що дієвим методом оптимізації широкого спектра схем уникнення/ухилення від сплати податків могло б виступити поглиблення фіскального співробітництва між країнами у царині обміну даними щодо майнових декларацій, встановленні глобального механізму непрямого оподаткування, зокрема високовартісних товарів і товарів розкоші. Такі заходи сприятимуть стабілізації фінансової системи, забезпечать більш справедливий розподіл доходів, однак їх реалізація є вкрай складною через опір еліт, які власне й сформовані за рахунок існування відповідних схем.
27
Шестернін, Артем, та Олег Роговенко. "РОЛЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 3 (127) (29 березня 2024): 85–89. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2024-3-127-13.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню ролі органів місцевого самоврядування у забезпеченні національної безпеки України. Актуальність дослідження обумовлено повномасштабним вторгненням в Україну, що, у свою чергу, вимагає пошуку ефективних механізмів забезпечення національної безпеки держави, адже остання – важлива умова ефективного функціонування будь-якої країни, а її забезпечення – одне з провідних завдань, яке покладається на представників публічного сектора та громадськість. Мета статті полягає у визначенні місця та ролі органів місцевого самоврядування у забезпеченні національної безпеки України через аналіз їх повноважень у зазначеній сфері. Проаналізовано законодавче та доктринальне визначення національної безпеки. Зауважено, що національну безпеку та процес її забезпечення за системного підходу доцільно розглядати як комплексну систему, котра включає мету, завдання, принципи та функції; державних і недержавних суб’єктів, їх повноваження та компетенцію, а також взаємодію з іншими суб’єктами щодо забезпечення національної безпеки; об’єкт, на забезпечення безпеки якого й спрямовується названа система; зміст діяльності вказаних суб’єктів. Проаналізовано повноваження органів місцевого самоврядування щодо забезпечення національної безпеки, спираючись на норми таких законів, як «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про основи національного спротиву», «Про оборону України» та «Про боротьбу з тероризмом». Зроблено висновок, що на сучасному етапі органам місцевого самоврядування відведена вагома роль щодо забезпечення національної безпеки України. На такий суб’єкт законодавцем покладено широке коло повноважень у цій сфері, успішна реалізація котрих має вагоме значення для колективного захисту національних інтересів держави. В умовах повномасштабного вторгнення особливе місце серед таких заходів відведено питанням оборонного характеру, забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та різних форм протидії тероризму.
28
Маршалок, Т. Я. "АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ВНУТРІШНЬО БОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ". Інклюзивна економіка, № 2 (08) (30 травня 2025): 51–57. https://doi.org/10.32782/inclusive_economics.8-8.
Full textAbstract:
Вступ. У статті здійснено комплексний аналіз фінансової стійкості України під час повномасштабної війни через призму внутрішньої боргової політики держави. Основну увагу приділено ролі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) як ключового інструменту фінансування дефіциту бюджету в умовах різкого зростання оборонних витрат та падіння доходів у 2022–2024 роках. Визначено ризики, пов’язані з активним використанням коротко- та середньострокових ОВДП, що створюють передумови для формування боргової спіралі та обмежують можливості фінансування економічного розвитку. Запропоновано напрями вдосконалення боргової стратегії держави через випуск довгострокових облігацій, розширення кола інвесторів та посилення ефективності податкового адміністрування для зміцнення фінансової стійкості. Питання фінансової стійкості України набуло особливої актуальності у зв’язку з повномасштабною війною та безпрецедентним тиском на державні фінанси. Значне зростання видатків на оборону супроводжувалось падінням бюджетних доходів, що призвело до різкого збільшення бюджетного дефіциту та активізації внутрішніх запозичень. ОВДП стали головним інструментом залучення ресурсів, однак така політика створює ризики боргової нестійкості. Метою статті є поглиблений аналіз фінансової стійкості України в контексті внутрішньої боргової політики та оцінка ефективності використання ОВДП як інструменту фінансування бюджетного дефіциту. Методи. Дослідження базується на аналізі фінансових і статистичних даних щодо структури державного боргу, обсягів внутрішніх запозичень та їх впливу на фінансову стабільність. Застосовано порівняльний аналіз із міжнародними практиками та враховано сучасні виклики, спричинені війною. Результати. Встановлено, що внутрішні державні запозичення значно зросли, але більшість залучених коштів спрямовувалась на обслуговування попередніх боргів. Основними тримачами ОВДП стали банки та Національний банк України, тоді як частка нерезидентів суттєво знизилася. Це свідчить про високу залежність державних фінансів від внутрішнього ринку та посилення ризиків боргової нестабільності. Запропоновано шляхи зниження ризиків через подовження термінів обігу облігацій, активізацію участі фізичних і юридичних осіб, а також посилення податкового адміністрування. Висновки. Внутрішня боргова політика України відіграє ключову роль у забезпеченні фінансування оборонних потреб, однак для збереження фінансової стійкості необхідно переорієнтуватися на довгострокові стратегії та комплексні підходи до управління боргом. Впровадження структурних змін у політиці запозичень та підвищення ефективності фіскальної політики є критично важливими для довгострокової стабільності держави.
29
Дурман, Олена. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 212–18. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.34.
Full textAbstract:
У статті аналізується така складна державно-управлінська проблема, як формування та реалізації зовнішньої політики України. Зазначається, що формування та реалізація ефективної зовнішньої політики дер- жави відбувається на основі нормативно-правового забезпечення. Автор проводить дослідження складників нормативно-правового забезпечення та пропонує його структурну класифікацію. Також визначаються суб’єкти нормотворення (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, інші органи публічної влади) та акти, які вони ухвалюють на виконання своїх повноважень у зовнішньополітичній сфері. Верховна Рада України реалізує свої повноваження, передусім, через норми Конституції та відповідних законів України. Президент України має повноваження у сфері формування та реалізації зовнішньої політики, визначені Конституцією України, а реалізує ці повноваження, видаючи відповідні Укази. Указами Президента України вводяться в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України, яка в сучасних реаліях має суттєвий вплив на формування зовнішньополітичного курсу нашої держави, особливо у сфері зовнішньої безпе- ки. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади здійснює зовнішню політику, а також реалізує зовнішню політику України, сформовану Верховною Радою України та Президентом України. Особлива увага в статті приділяється таким політично-правовим документам, як стратегії, що описують стратегічні напрями формування та реалізації зовнішньої політики або окремих, дотичних до неї сфер. Ці доку- менти не є класичними нормативно-правовими актами, проте мають суттєвий вплив на формування держа- вою свого зовнішньополітичного курсу. Визначено, що нині в Україні відсутня Стратегія зовнішньополітичної діяльності, яка має вказати цілі, мету та напрями зовнішньої політики України та включати в себе План заходів із реалізації стратегії, в якому будуть прописані конкретні кроки з досягнення поставленої мети. У висновку зазначається, що з огляду на суттєві зовнішні виклики для України необхідним є вдосконалення нормативно-правового забезпечення формування та реалізації зовнішньої політики України з урахуванням поло- жень правового та організаційного механізмів державного управління.
30
Badyuk, M. I., I. V. Pasko та V. V. Solyarik. "Історія військової медицини та її роль у патріотичному вихованні українських військових медиків". Ukrainian Journal of Military Medicine 4, № 3 (2023): 153–68. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-153.
Full textAbstract:
Мета статті спрямована на комплексний аналіз матеріалів навчальної дисципліни з історії військової медицини та визначення її ролі в реалізації освітнього процесу, який поєднує навчальний, науковий і виховний компоненти. Особлива увага акцентується на історико-патріотичному напрямку освітньої діяльності в Українській військово-медичній академії (УВМА).
 Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на оригінальних матеріалах та документах архіву та військово-медичного музею УВМА, які висвітлюють вплив заходів військово-патріотичного виховання на слухачів академії. Також долучені науково-дослідні публікації викладачів УВМА. У статті використані загально-наукові методи – аналіз-синтез і спеціальні історичні методи: історико-системний і біографічний.
 Результати. Доведено, що викладання нормативного курсу «Історія військової медицини» формує у слухачів УВМА світоглядні та громадянські якості та морально-етичні цінності, необхідні для забезпечення потреб медичних служб Сил оборони України. Також сприяє опануванню системним історичним мисленням і здатністю аналітичного сприйняття науково-освітніх досягнень у військовій медицині минулого і сучасності. 
 Висновки. В рік 30-річчя створення УВМА, маючи певний досвід з організації та проведення освітнього процесу і підводячи підсумки у діяльності з патріотичного виховання маємо констатувати наступне. Історико-патріотичне виховання в даний час розглядається як один з найбільш пріоритетних напрямків роботи освітніх установ в Україні і є важливою складовою навчального процесу в УВМА. В умовах загострення воєнно-політичної ситуації у геополітичному масштабі, актуалізується проблема патріотичного виховання військово-медичних кадрів для Збройних Сил (ЗС) України. Особливого значення патріотичне виховання набуває в умовах повномасштабної війни рф проти України. Цінний досвід організації медичного забезпечення ЗС України в роки збройного протистояння воєнній агресії рф має бути використаний не лише для удосконалення функціонування і остаточного переведення на стандарти НАТО Медичних сил ЗС України, але й військово-медичною службою наших союзників і партнерів.
 Вивчення поступу української військової медицини як складової національної медичної науки і освіти та української культури в цілому реалізується через осмислення інтелектуальної спадщини української медицини, з необхідністю повернути українській культурі та історії імен видатних її представників, які незаслужено забуті або несправедливо присвоєні іншими державами. Об’єктивний підхід до вивчення історії військової медицини забезпечує уникнення фальсифікування та применшення здобутків української військової медицини і прививає повагу до інтелектуальної спадщини нашого народу.
31
Сафончик, Оксана Іванівна, та Олексій Олександрович Паламарчук. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗАХИСТУ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Часопис цивілістики, № 44 (27 березня 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i44.457.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду окремих аспектів захисту прав інтелектуальної власності у галузі спорту, оскільки авторські права та суміжні права у сфері спортивної діяльності мають актуальну значимість в реаліях сьогоденні, коли спортивні відносини активно комерціалізуються. У статті зазначається, що до об’єктів інтелектуальної власності у галузі фізичної культури та спорту можна віднести художньо-спортивні твори,що створюються суб’єктами спортивної творчої діяльності, засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, робіт і послуг, які використовуються в спорті, використання імені видатних спортсменів та епізодів з їхнього життя тощо. Вказується на виникнення досить часто конфліктів між великими спортивними компаніями стосовно питання використання товарного знаку, що супроводжує спортивну атрибутику і символіку, у спортивній сфері. У спортивній сфері власники спортивних брендів повинні ретельно стежити за можливим використанням їх товарних марок іншими учасниками ринку (суб’єктами спортивної діяльності). Досить актуальною, та все ще мало дослідженою є проблема правового регулювання використання комплексу об’єктів права інтелектуальної власності та особистих немайнових благ, що становлять імідж спортсмена. Дослідження показало наявність прогалин у законодавстві, що регулює відносини, що виникають при висвітленні спортивних заходів. У статті акцентовано увагу на необхідності адаптувати національне законодавство до вимог світової ринкової економіки, в тому числі й у сфері інтелектуальної власності, яка є високим стимулом розвитку економіки в багатьох країнах світу. Крім того, наголошується, що в цілому відповідна нормативно-правова база в Україні дещо відстає від тенденцій, які мають місце в регулюванні спортивної діяльності в інших країнах. За таких обставин неможливо здійснювати належну правову охорону результатів інтелектуальної діяльності в спортивній сфері, реалізувати судовий захист прав творців об’єктів інтелектуальної власності – суб’єктів спортивних правовідносин. Однак ці права можуть і повинні підлягати правовій охороні. З метою удосконалення законодавчої бази, що регулює відносини учасників творчої інтелектуальної спортивної діяльності, у процесі якої можуть виникати інтелектуальні права творців і виконавців спортивних творів можливо, для початку визначити та конкретизувати види спорту, в яких можуть виникати ці права та здійснити уніфікацію правових систем регулювання економічних правовідносин в галузі інтелектуальної власності під єдині стандарти.
32
Кожевнікова, А. "Засоби захисту прав людини в умовах російсько-українського конфлікту". Юридичний вісник, № 2 (26 серпня 2020): 233–42. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1728.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню засобів захисту прав людини в умовах російсько-українського конфлікту.
 Поява нових прав та свобод людини і громадянина завжди є викликом для країни їх громадянства. Анексія, окупація українських територій, військова агресія Російської Федерації змусили Україну реагувати на проблеми громадян України, що постраждали внаслідок російсько-українського конфлікту. І досі механізм правового захисту громадян не є ідеальним ні з погляду законодавства, ні з погляду практики. І проблема не лише у недоліках діяльності суб'єктів такого захисту, що виконують функції держави, а й у тих умовах, у яких Україна змушена була реагувати (і реагує досі) на зухвале порушення основоположних прав та свобод її громадян. Хоча права і свободи діють безпосередньо, не можна говорити про те, що не потрібно створювати механізм для їх захисту. Потреба в правозахис-ному механізмі зростає, коли права порушуються, саме тому запропоновано дану наукову публікацію. Окрім діяльності органів держави щодо захисту прав громадян, правозахис-ний механізм включає у себе боротьбу самих громадян за втілення в життя наданих їм законодавством прав та свобод.
 Кожен громадянин повинен мати можливість вільно вибрати спосіб захисту своїх порушених прав. При цьому він повинен бути впевнений у тому, що держава гарантує рівну можливість скористатися цими способами захисту. Це є, в першу чергу, і викликом самій державі тримати оборону, стримувати військову агресію та водночас здійснювати захист прав та свобод своїх громадян. В іншому разі прагнення України до демократії, законності, свободи, рівності, гуманізму, правової держави, виражене в конституційних нормах і принципах, залишиться лише декларацією про наміри.
 У цій роботі аналізується державний захист як основний захист прав особи органами публічної влади.
 Верховна Рада України (далі -ВРУ). Представницький характер парламенту полягає у тому, що цей орган є виразником інтересів та волі народу, який складається з усієї сукупності громадян держави. Звідси - позначення парламенту як народного (національного) представництва. Для функціонування системи народного представництва необхідно, щоб депутати відображали політичні настрої та інтереси країни; вони мають керуватися її волею. Установлено, що представницька функція ВРУ здійснюється через реалізацію низки представницьких повноважень, до яких, зокрема, належить і визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики. ВРУ одна з перших законодавчо від-реагувала на загарбницькі дії з боку РФ, прийнявши низку нормативних актів, спрямованих на захист державного суверенітету, прав та свобод людини і громадянина.
 Проаналізовано, що політичний напрям діяльності Верховної Ради України має на меті: демократизацію політичних відносин, удосконалення інститутів політичної системи, забезпечення ефективного управління суспільними та державними процесами, підвищення рівня політичної свідомості та правової культури суспільства, створення умов, необхідних для реалізації прав і свобод людини та громадянина, тощо.
 Отже, у цій статті звернулися до питання національної ідеї і задалися питанням, хто повинен стати її головним гарантом. Відповідь єдина - Президент України. Більше того, саме Президент України (і йдеться зараз не про прізвище, а про посаду) повинен розробити законопроєкт «Про національну ідею України» та винести його на всеукраїнський референдум. Щодо змісту самої національної ідеї, то, на нашу думку, вона сформувалася виходячи із реалій сьогодення, і, як би примітивно це не звучало, це має бути незалежність України. За результатами дослідження констатовано, що навіть якщо сподіватися, що збройний конфлікт із Російською Федерацією завершиться, то в практичному сенсі на роки ще залишиться завдання з відновлення української незалежності, а в теоретичному - без незалежності ми не можемо говорити ні про національну єдність, ні про подальший розвиток, ні про дієвий механізм правового захисту своїх громадян. І парадокс у тому, що, здобувши державну незалежність, національна ідея переходить у нову фазу - розбудови, розвитку, курс на що останніми роками активно веде Україна. А зараз нам знову потрібно відвойовувати незалежність.
 Таким чином, кінцева мета діяльності демократичної правової держави полягає у забезпеченні прав і свобод людини і громадянина. У статті встановлено: соціальна зумовленість досягнення цієї мети нерозривно пов'язана з обов'язком держави створювати систему захисту прав і свобод, а також установлювати чіткі юридичні процедури такого захисту. Україні потрібні нові проєкти прогресивної спрямованості.
33
Деменєв, Олександр Миколайович, Євгеній Віталійович Волков, Ярослав Йосипович Пахачук та Сергій Олександрович Ратушняк. "Проблеми національної економіки від наслідків агресії рф проти України та шляхи їх вирішення в інтересах воєнно-економічної безпеки держави". 10 лютого 2025. https://doi.org/10.5281/zenodo.14954647.
Full textAbstract:
<em>У статті досліджено вплив російсько-українського конфлікту на воєнно-економічну безпеку України за період 2014–2024 років. Визначено основні чинники, що спричинили дестабілізацію національної економіки, включаючи анексію Криму, війну на Донбасі та повномасштабне вторгнення рф в Україну у 2022 році. Окрему увагу приділено аналізу економічних наслідків військових дій, зокрема, руйнування інфраструктури, зниження промислового виробництва, зростання безробіття та перерозподіл бюджетних ресурсів на потреби оборони.</em> <em>Досліджено динаміку видатків на оборону, які зросли до рекордних рівнів, досягнувши понад 30% від ВВП у 2022 році. Аналізовано вплив міжнародної фінансової допомоги, яка стала ключовим інструментом підтримки макроекономічної стабільності та фінансування критичних секторів. Висвітлено питання енергетичної безпеки, включаючи виклики, пов’язані з залежністю від російських енергоресурсів, та заходи зі зменшення цієї залежності через диверсифікацію поставок і впровадження енергоефективних технологій.</em> <em>Окрім економічних та енергетичних аспектів, розглянуто соціальні виклики, спричинені масштабними переміщеннями населення, зокрема, появою внутрішньо переміщених осіб. Зростання соціальних видатків на їх підтримку створило додаткове навантаження на бюджет, але водночас стимулювало економіку шляхом підвищення споживчого попиту. Акцентовано увагу на досвід країн, що зазнали подібних викликів, таких як Польща, Хорватія, країни Балтії, Південна Корея та Німеччина, для формування рекомендацій щодо вдосконалення політики воєнно-економічної безпеки.</em> <em>У статті запропоновано стратегічні напрями вдосконалення управління ресурсами, зокрема, підвищення ефективності витрат на оборону, розвитку оборонно-промислового комплексу. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки національних стратегій, спрямованих на підвищення стійкості України до зовнішніх загроз і забезпечення її економічної стабільності в умовах конфлікту.</em>
34
Демешок, О. "Стан фінансового забезпечення сектору оборони України в контексті реалізації військової кадрової політики". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, 20 квітня 2022, 102–8. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2021-3-73/102-108.
Full textAbstract:
На сьогоднішній день перед Україною постала перспектива залишитись наодинці перед низкою загроз національній безпеці. Таким чином існує необхідність у реформуванні інститутів національного сектора оборони, і як результат ‑ формування ефективного військового бюджету, який би забезпечував оптимальний розподіл видатків за напрямами використання, особливо в умовах воєнного конфлікту з Російською Федерацією. При цьому існує необхідність визначення напрямів реалізації військової кадрової політики для покращення умов життя військовослужбовців, з урахуванням таких показниках як: охорона життя та медичне забезпечення, пенсійне забезпечення, матеріальне забезпечення, що знаходять своє відображення у статті поточних видатків державного бюджету; забезпечення житлом військовослужбовців – відображені у статті капітальних видатків державного бюджету та є найпотужнішою складовою військової кадрової політики.
 Метою статті є дослідження питань фінансового забезпечення сектору оборони України, здійснення моніторингу сучасних реалій його фінансування в цілому та соціального захисту військовослужбовців, зокрема.
 Аналіз сучасних реалій фінансового забезпечення сектору оборони України за умов ресурсних обмежень та гібридизації сучасних конфліктів визначив, що загалом на безпеку і оборону передбачено більше коштів, аніж у попередні роки. Але залишається ще ряд проблем.
 Для покращення ефективності фінансового забезпечення обороноздатності України варто запровадити такі заходи:
 посилення фінансового забезпечення сектору оборони;
 збільшення фінансування з державного бюджету Збройних Сил України;
 реформування структури бюджетних програм;
 забезпечення перманентного зростання обсягів фінансових ресурсів сектору оборони;
 покращення системи фінансового контролю видатків державного бюджету на оборону.
35
Левченко, Валентина, та Владислава Тимкован. "ДЕРЖАВНИЙ БОРГ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ". ГРААЛЬ НАУКИ, 30 жовтня 2021, 25–32. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.22.10.2021.01.
Full textAbstract:
Національна економіка - словосполучення, яке лунає кожний день в усіх засобах масової інформації та, водночас системна компонента, що безпосередньо впливає на рівень життя населення, розвиток підприємств, доходи та витрати Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Ступінь розвитку національної економіки впливає на рівень оплати праці, показник інноваційного розвитку підприємств та державних органів, рівень кваліфікації працівників, соціальну забезпеченість населення, тощо. Національна економіка будь-якої країни світу постійно протистоїть виникаючим проблемам, тому першочерговим завданням уряду для забезпечення розвитку національної економіки є зменшення впливу негативних чинників, впровадження міжнародних стандартів та програм у діяльність державних підприємств, державна підтримка соціально-значущих сфер економіки, тощо. Упродовж років незалежності перед українською економікою поставали різнопланові проблеми, серед яких: гіперінфляція, світова економічна криза 2008 року, анексія Криму, військовий конфлікт на Сході України. На сьогоднішній день національна економіка зіткнулася з коронакризою, яка однозначно вплинула на рівень державного боргу, валового внутрішнього продукту, доходів та видатків Державного бюджету України. Актуальність питань подолання зазначених викликів є безумовною. У статті проаналізовано рівень державного боргу, валового внутрішнього продукту, доходів, видатків Державного бюджету України та рівень державної підтримки сфер охорони здоров’я та оборони. Аналіз показав, що фінансування збільшилось по обидвом сферам; це відобразилось на обороноздатності та рівні укомплектованості медичних закладів необхідними медикаментами та медичними засобами. В свою чергу, розмір дефіциту бюджету до 2019 року критично не змінювався і становив ±65000 млн. грн., однак у 2020 році він досягнув максимальної відмітки за останні 12 років. Головними чинниками даного явища стали продовження військового конфлікту на Сході України та епідемія коронавірусу. У статті досліджено вплив даних чинників на розвиток національної економіки та, відповідно, розроблено рекомендації для покращення фінансової ситуації в цілому.
36
Kremen, Vasyl. "Б.Є. ПАТОН — НАУКОВИЙ ЛІДЕР, ВИДАТНИЙ ОРГАНІЗАТОР І НЕВТОМНИЙ ОБОРОНЕЦЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 3, № 2 (2021). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2021-3-2-18-1.
Full textAbstract:
У виступі розкрито постать Б.Є. Патона як наукового лідера, видатного організатора і невтомного оборонця національної науки України. Наведено теплі спогади з особистого спілкування з всесвітньо визнаним і відомим ученим. Обґрунтовано ключові принципи діяльності Б.Є. Патона, дотримання яких дало змогу перетворити АН УРСР в одну із найбільш ефективних наукових організацій країни. Звернуто увагу на виняткову роль Б.Є. Патона в роки незалежної України, передусім, щодо створення національних галузевих академій наук. Представлено ініціативи Б.Є. Патона щодо започаткування Програми спільної діяльності НАН України і НАПН України на 2020-2022 роки, створення та законодавчого закріплення Ради президентів академій наук України. Висвітлено діяльність віртуальних виставок, створених у НАПН України: «Борис Євгенович Патон. Його життя — епоха в науці» Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського та «Борис Патон і українська гуманітаристика» Педагогічного музею України.
37
Salnikova, O. F., та H. P. Sytnik. "Аналіз та систематизація досвіду державного управління оборонно-промисловим комплексом Російської Федерації". Public administration aspects 2, № 11-12 (2014). http://dx.doi.org/10.15421/151478.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз та систематизацію досвіду державного управління обо-ронно-промисловим комплексом (ОПК) Російської Федерації (РФ), розуміння якогодозволить удосконалити власну систему державного управління національним ОПК.У статті схематично зображено сучасну систему державного управління ОПК РФ. Ро-сія є одним з найбільших експортерів озброєнь. Суттєво популярними видами озбро-єнь, які закуповують у Росії треті країни є літаки, системи протиповітряної оборо-ни, вертольоти, бойові машини піхоти й стрілецька зброя. На сьогодні Росія активноосвоює нові для себе ринки в Африці й Латинській Америці. Проаналізовані матері-али дали змогу зробити висновок, що розвиток ОПК РФ здійснюється на основі реа-лізації проектного підходу при абсолютно домінуючій ролі держави. З урахуванняміснуючих стартових умов і тенденцій, а також процесів, що відбуваються в цей час вОПК РФ, існує ймовірність реалізації оптимального варіанта технологічного розви-тку даного сектора російської економіки як достатньо високої, але пов’язаної з вели-кою кількістю ризиків і невизначеностей різного роду.
38
Прохорова, Вікторія, Анжеліка Крутова та Катерина Дяченко. "Економічна безпека підприємств України в умовах дестабілізаційного розвитку". Adaptive Management Theory and Practice Economics 14, № 28 (2022). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-14(28)-10.
Full textAbstract:
В статті розглянуто особливості економічної безпеки підприємств України в умовах дестабілізаційного розвитку. Визначено, що постпандемічна криза економіки, військовий стан, який охопив усі регіони, здійснив потужний удар по економіці та економічній безпеці України, негативно вплинув на діяльність підприємств зокрема. Встановлено, що першочергово у зону ризику потрапив малий та середній бізнес, який становить близько 70% підприємницького сектору України. Військові дії спричинили спад та рецесію української економіки, яка супроводжується: зниженням інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості, девальвацією національної валюти, прискоренням темпів інфляції, скороченням споживчого попиту населення, обмеженістю фінансових ресурсів, стрімкою переорієнтацією видатків державного бюджету на задоволення потреб оборони на військового забезпечення. Задля мінімізації негативних наслідків усіх цих подій, авторами сформовано коеволюційну основу управління економічною безпекою підприємства, яка передбачає застосування системного підходу, включає функціональні складові економічної безпеки підприємства, демонструє властивості системи економічної безпеки, розкриває фактори ендогенного та екзогенного середовищ, які негативно впливають на систему економічної безпеки підприємства. В статті авторами розглянуто переваги застосування системного підходу забезпечення економічної безпеки підприємств та встановлено, що в умовах саме дестабілізаційного розвитку, ефективним та дієвим є впровадження та застосування в діяльності сучасних підприємств розробленого науково-практичного підходу до формування адаптивної системи економічної безпеки підприємств в умовах дестабілізаційного розвитку, який враховує галузеві особливості їх діяльності, розміри підприємств, наявність/відсутність мережі, а також інструменти гнучкого управління, зокрема agile-менеджменту, що дають змогу оперативно реагувати та мінімізовувати негативні впливи зовнішнього та внутрішнього середовищ.
39
Затинайко, О., В. Павленко та П. Крикун. "Основні положення нової Стратегічної концепції НАТО – 2022, наслідки для України". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, 28 червня 2023, 20–24. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2023-1-77/20-24.
Full textAbstract:
Широкомасштабна збройна агресія РФ проти України наочно демонструє розбалансованість раніше дієвих механізмів системи європейської безпеки. Це змушує будь-яку з держав по-новому оцінити спроможності забезпечувати національну безпеку, організовувати оборону, застосовуючи власні збройні сили та потенціал сил колективного захисту. У цьому контексті для держав-членів НАТО та їх партнерів, до яких відноситься Україна, Стратегічна концепція НАТО є одним з основних документів, реалізація якої буде визначати основи забезпечення їх власної і колективної безпеки і оборони.
 Мета статті‑аналіз положень нової Стратегічної концепції НАТО, її наслідків для України для врахування у процесі оновлення документів оборонного планування і приведення їх у відповідність до стандартів НАТО.
 Забезпечення успіху Альянсу в майбутньомупланується здійснити шляхом зміцнення політичної єдності і солідарності, а також розширення консультацій між державами – членами НАТО з метою вивчення усіх питань, що впливають на безпеку, виділення необхідних ресурсів для виконання основоположних завдань НАТО. Зазначається, що члени Альянсу і надалі спільно захищатимуть безпеку, цінності і демократичний спосіб життя.
 Наслідки для України. НАТО залишається фактично найбільш ефективною системою колективної оборони у світі і Україна прагне якнайшвидшої інтеграції в євроатлантичний безпековий простір та набуття членства в НАТО. Це передбачає активну участь України в міжнародних операціях з підтримання миру та міжнародної безпеки, забезпечення постійної військової підтримки зі сторони держав-членів НАТО для досягнення перемоги у війні, а також отримання гарантій безпеки у майбутньому.
 Висновки для України. Положення нової Стратегічної концепції НАТО–2022, у контексті прагнень України до вступу НАТО, є важливим фактором для аналізу та врахування в процесі Огляду спроможностей сил оборони, оновленнюдокументів оборонного планування у відповідності до стандартів оборонного планування НАТО.
40
Maidanyuk, V. P., P. B. Volianskyi, V. P. Pechiborshch та ін. "War and terorism: health consequences and state regulation of the population medical protection = Війна й тероризм: медико-санітарні наслідки та державне регулювання медичного захисту населення". 15 серпня 2023. https://doi.org/10.5281/zenodo.8254470.
Full textAbstract:
Maidanyuk V. P., Volianskyi P. B., Pechiborshch V. P., Dolgyi M. L., Yakymets V. M., Pechiborshch О. V., Yakymets V. V., Dekhtiar Yu. M., Nikogosyan L. R., Merlich S. V. War and terorism: health consequences and state regulation of the population medical protection = Війна й тероризм: медико-санітарні наслідки та державне регулювання медичного захисту населення \\ Актуальні проблеми транспортної медицини / Actual problems of transport medicine / 2023;3(73):7-20. ISSN 1818-9385 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.8254470 http://aptm.org.ua УДК 355.401 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.8254470 WAR AND TERORISM: HEALTH CONSEQUENCES AND STATE REGULATION OF THE POPULATION MEDICAL PROTECTION 1Maidanyuk V.P., 2Volianskyi P.B., 2Pechiborshch V.P., 2Dolgyi M.L., 3Yakymets V.M., 4Pechiborshch О.V., 5Yakymets V.V., 1Dekhtiar Yu.M., 1Nikogosyan L.R., 1Merlich S.V. 1Odessa National Medical University; 2Institute of Public Administration and Research in Civil Protection; 3State Scientific Institution “Center for Innovative Medical Technologies of the National Academy of Sciences of Ukraine”; 4Main Clinical Medical Center of the State Border Service of Ukraine; 5Ukrainian Military Medical Academy A study of the medical and sanitary consequences of terrorist acts as a separate type of social and military emergencies during Ukraine’s independence and during a large-scale war was carried out. The calculation of the forecast of potential consequences of possible terrorist actions based on the developed risk models was carried out. As a result of research, it is predicted that the greatest risk of threats and the emergence of emergency situations of a social nature associated with terrorist activity exists in large cities with a high population density, which ed to the analysis of real risks of medical and sanitary possible consequences of terrorist actions in cities with a high concentration of population in the conditions of the war in Ukraine and determine the algorithm of actions. At the same time taking into account almost complete absence of the adapted researches before war in Ukraine in relation to the possible medical and sanitary consequences of assassinations and algorithm of events in relation to their liquidation there is urgent necessity of perfect research of these questions. The introduction of a clear algorithm of actions into the activities of the State Emergency Service of Ukraine and the healthcare system will improve the quality and availability of medical and emergency medical care in the aftermath of terrorist acts. In the conditions of warfare, the improvement of the mechanisms of military-civilian cooperation in the unified state system of civil protection significantly affects the national security and defense of our state. Key words: medical and sanitary consequences, terrorist act, nuclear terrorism, emergency medical assistance, medical protection of the population ВІЙНА Й ТЕРОРИЗМ: МЕДИКО-САНІТАРНІ НАСЛІДКИ ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МЕДИЧНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ 1Майданюк В.П., 2Волянський П.Б., 2Печиборщ В.П., 2Долгий М.Л., 3Якимець В.М., 4Печиборщ О.В., 5Якимець В.В., 1Дехтяр Ю.М., 1Нікогосян Л.Р., 1Мерліч С.В. 1Одеський Національний медичний університет; 2Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту; 3ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» 4Головний клінічний медичний центр Державної прикордонної служби України 5Українська військово-медична академія e-mail: 411maidanyuk@ukr.net. Автори дослідили медико-санітарні наслідки терористичних актів як окремого виду надзвичайних ситуацій соціального та воєнного характеру за час незалежності України та під час широкомасштабної війни. Проведено розрахунки прогнозу потенційних наслідків можливих терористичних дій на підставі розроблених моделей ризику. В результаті досліджень спрогнозовано, що найбільший ризик загроз та виникнення надзвичайних ситуацій соціального характеру, пов’язаних з терористичною діяльністю, існує у великих містах з великою щільністю населення, що спонукало проаналізувати реальні ризики медикосанітарних наслідків можливих терористичних дій у містах з високою концентрацією населення в умовах війни в Україні та визначити алгоритм дій. Враховуючи майже повну відсутність адаптованих досліджень до війни в Україні щодо можливих медико-санітарних наслідків терористичних актів та алгоритму заходів щодо їх ліквідації виникає нагальна необхідність досконалого дослідження означених питань. Впровадження в діяльність ДСНС України та системи охорони здоров’я чіткого алгоритму дій покращить показники якостi та доступності домедичної та екстреної медичної допомоги під час ліквідації наслідків терористичних актів. В умовах ведення війни удосконалить механізми військово-цивільного співробітництва в єдиній державній системі цивільного захисту, що суттєво впливає на національну безпеку та оборону нашої держави. Ключові слова: медико-санітарні наслідки, терористичні акти, ядерний тероризм, екстрена медична допомога, медичний захист населення