Academic literature on the topic 'Визвольні змагання 1917–1921 рр'

У статті на основі широкого кола джерел проаналізовано процес вшанування пам’яті героїв національно-визвольних змагань 1914–1921 рр. під час Зелених свят (Трійці) у Галичині (20-ті – 30-ті рр. ХХ ст.). Поминальні заходи включали урочисті богослужіння за участю членів усіх громадських това- риств, щорічні походи до місць бойової слави (г. Маківка, г. Лисоня), встановлення пам’ятників та меморіальних таблиць. У міжвоєнний період масового характеру набуло також насипання символічних могил на честь полеглих бійців. Відзначено, що такі акції впливали на формування національної свідо- мості, викликали патріотичне піднесення і сприяли гуртуванню молоді навколо ідеї національно- визвольної боротьби.

Стаття присвячена дослідженню суспільно-політичних настроїв еміграційної спільноти після поразки Української революції 1917–1921 рр. Показано процес осмислення поразки національно-визвольних змагань та шляхів подальшої боротьби за відродження українсько\ державності. Звертається увага на погляди українських діячів, близькі до європейського розуміння демократії, та засудження більшовицького режиму. Акцентована увага на тлумаченнях ролі держави….публіцистичних

У статті здійснено дослідження історичних умов реалізації публічного управління у сфері захисту економіки України у період національно-визвольних процесів і українського державотворення 1917–1921 років. Проведена історична реконструкція особливостей публічного управління у сфері захисту української національної економіки та здійснена аналітична інтерпретація механізму державного впливу на стан її захищеності в умовах воєнної агресії проти України у досліджуваний період. Основними методами проведеного дослідження є історично-правовий, який дозволив виявити історичні закономірності формування інституціоналізації публічно-адміністративних механізмів на українських землях у досліджуваний період; метод моделювання, який надав можливість оцінити дієвість управлінських впливів урядів на систему захисту економіки, внутрішніх механізмів функціонування органів публічної влади щодо посилення економічної спроможності промисловості, аграрного сектору та торгівлі; системний метод, за допомогою якого здійснено дослідження комплексної проблеми формування системи механізмів публічного управління у сфері захисту економіки у часи національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. Результатом дослідження став висновок про те, що всі чотири державні формування: Українська Народна Республіка (часів президентства М.С. Грушевського), Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава (часів гетьмана П.П. Скоропадського), Українська Народна Республіка (часів Директорії С.В. Петлюри) здійснювали консолідацію у сфері економічної діяльності з метою її стабілізації. Проведений аналіз інструментів впливу надав можливість допустити, що головним вектором централізації була аграрна сфера, на яку спрямовувалися законодавчі ініціативи і спектр адміністративно-правових впливів. У результаті дослідження резюмовано, що недостатній рівень системності і контрольованості елементів публічного управління у сфері забезпечення захисту економіки України в умовах Національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. призвів до вразливості економіки, що в умовах воєнної агресії призвело до руйнування економічних інституцій і державності загалом.

Генерал Армії УНР О.О. Загродський у період національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. виявив себе професійним військовим. Отримав належне сімейне виховання та визначивши особисті пріоритети у житті, він вибрав військову службу, розпочав її рядовим солдатом. До жовтневого перевороту 1917 р. устиг взяти учать у боях Першої світової війни, отримати досвід керівництва військовими підрозділами та чин штабс-капітана. У непростому політичному житті 1917 р. прийняв свідоме рішення, перейшов на службу до українського війська. Подальша участь у збройній боротьбі за українську державність остаточно сформувала його іпостась вояка.

Метою дослідження є комплексний аналіз заходів, здійснюваних відповідними органами радянської влади на території УСРР періоду нової економічної політики (НЕП) з метою ліквідації проявів організованої злочинності. Завдання дослідження: визначити основні причини розвитку бандитизму та його прояви в Радянській Україні в умовах НЕПу; дослідити способи і методи боротьби радянської влади з ним. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові (логічний, порівняльний), спеціальні історичні методи (проблемно-хронологічний). Вони дозволили визначитися з даним періодом, у якому проблема організованої злочинності досліджується конкретно, у хронологічній та логічній послідовності. Щодо вивчення окремих явищ цього процесу застосовувався порівняльний аналіз. Дослідження базується також на принципах науковості, історизму та об’єктивності. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснено комплексний аналіз проблеми проявів вказаної проблематики у цьому регіоні в 1921-1928 рр. та способів боротьби з ними. Введено у науковий обіг нові архівні документи з даної проблеми і матеріали періодики тих років. Зроблено спробу дати об’єктивну, неупереджену оцінку цих явищ і дій радянської влади у вказані роки. Нова економічна політика радянської держави впродовж 1920-х рр. реалізовувалася на фоні посилення проявів різного роду соціальних аномалій. Боротьба з ними відбувалася на тлі важкого соціально-економічного становища, у якому опинилося суспільство після Першої світової війни. Як показує аналіз архівних джерел, радянська влада надавала цим заходам, а насамперед їх припиненню важливе значення. Проблеми ці були викликані різними чинниками, однак в першу чергу – руйнівними процесами у самому суспільстві і боротьбою більшовиків за утвердження своєї влади. Також це стосується і подій і недавньої на той час Громадянської війни на теренах колишньої Російської імперії та державно-визвольних змагань в Україні 1917-1921 рр. Однією з головних причин росту організованої злочинності була складна економічна ситуація, яка була викликана наслідками воєнного комунізму. У досліджуваний нами період, а саме в першій половині 20-х рр. відбувався процес становлення правоохоронної системи радянської влади. Основний тягар відповідальності за стан криміногенної ситуації в країні покладався на місцеві органи міліції.

Дисертаційна робота охоплює дослідження поглядів В. Липинського про державу і право та питання доцільності й практичної можливості імплементації елементів запропонованої вченим консервативної ідеології в державне будівництво та право сучасної України. Проаналізовано стан дослідження поглядів В. Липинського про державу і право у працях відомих вітчизняних істориків, політологів та правників. Розкрито сутність політико-правових переконань В. Липинського про державу і право шляхом вивчення відповідних архівних документів, періодики, наукових та публіцистичних джерел. Доведено, що територіальний патріотизм, за В. Липинським, зароджується завдяки не етнічному походженню людини, а території, на якій вона проживає та провадить повсякденну діяльність. Обґрунтовано, що концепція класократії, запропонована В. Липинським, здатна ефективно забезпечити стабільність держави та її інституцій. Розкрито концепцію аристократизму В. Липинського та розглянуто перспективи застосування її підходів і методів у сучасній Україні. Доведено, що політико-правова концепція ролі еліти в житті будь-якої людської спільноти, надто української політичної нації, має особливо важливе значення на етапі відродження та подальшого розвитку суверенної держави. Досліджено впливи науково-теоретичної спадщини В. Липинського (зокрема, щодо консервативної концепції українського державотворення) у площині сучасного політичного життя в Україні. Диссертационная работа охватывает исследования взглядов В. Липинского о государстве и праве и вопрос целесообразности и практической возможности имплементации элементов предложенной ученым консервативной идеологии в государственное строительство и право современной Украины. Проанализировано состояние исследования взглядов В. Липинского о государстве и праве в трудах известных отечественных историков, политологов и юристов. Раскрыта сущность политико-правовых убеждений В. Липинского о государстве и праве путем изучения соответствующих архивных документов, периодики, научных и публицистических источников. Доказано, что территориальный патриотизм, согласно В. Липинскому, зарождается благодаря не этническому происхождению человека, а территории, на которой он проживает и осуществляет повседневную деятельность. Обосновано, что концепция классократии, предложенная В. Липинским, способна эффективно обеспечить стабильность государства и его институтов. Раскрыта концепция аристократизма В. Липинского и рассмотрены перспективы применения ее подходов и методов в современной Украине. Доказано, что политико-правовая концепция роли элиты в жизни любого человеческого сообщества, особенно украинской политической нации, имеет особо важное значение на этапе возрождения и дальнейшего развития суверенного государства. Исследовано влияние научно-теоретического наследия В. Липинского (в частности, относительно консервативной концепции украинского государствообразования) в плоскости современной политической жизни в Украине. The dissertation research is devoted to the integral studying of Vyacheslav Lypynskyi's views on the state and law and also solving the expediency and feasibility of implementing elements of his conservative ideology in the constitutional system and the law of modern Ukraine. A variety of studies of Lypynskyi's views on state and law is analyzed in the works of famous domestic historians, political scientists and lawyers. It has been established that the researchers did not find an integrated and systematic approach to Lypynskyi’s studies from the Ukrainian history of political and legal thought point of view. The essence of Lypynskyi's historical and legal views on the state and law is revealed by analyzing the archival documents, periodicals, scientific and journalistic sources. The course of processing a large number of sources required some classification. Therefore, the following blocks are proposed: epistolary heritage; published scientific works; special literature dedicated to Lypynskyi’s scientific heritage; supplementary sources highlighted the scientist's political activity (public speeches and journalistic works of Vyacheslav Lypynskyi and chronicle of his state and legal activities, etc.). The unexplored aspects of the thinker's activity in the development of the national science of the history of political and legal scholars are considered, and also some inaccuracies in Lypynskyi's political and legal biography are corrected. In particular, dozens of unpublished author's works have been discovered, researched and analyzed in the archives. The appropriate work has also been carried out on the published works. Vyacheslav Lypynskyi Eastern European Research Institute in Philadelphia (USA) played an important role in the preservation and publication of the archival materials and scientific works of the state direction, related to the scientific heritage of the thinker; their publications, along with the Ukrainian archives, served as the source of the thesis. The studying of Lypynskyi's scientific heritage was based on the historical events of the first third of the XXth century, which made it possible to analyze the factors that influenced his political and legal views. Therefore, the own periodization of Lypynskyi's scientific and political activity is proposed and grounded by the author of the thesis. It is proved that the territorial patriotism, due to Lypynskyi's words, arises not only from the ethnic origin of a person, but also from the territory of his/her residence.