Relevant bibliographies by topics / Вимір / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Вимір.

Journal articles on the topic 'Вимір'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 29 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Вимір.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Разводова, Т. О. "ВІЗЕРУНКИ СОВІСТІ У ФІЛОСОФІЇ М. ГАЙДЕҐҐЕРА". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 63–66. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1054.

Full text
Abstract:
У статті проведено дослідження підґрунтя онтологічного, екзистенційного та антропологічного вимірів совісті у філософії М. Гайдеґґера, а також підкреслено складність їх переплетення. Результати дослідження дають можливість упевнитися в тому, що філософ не виділяє окремо ці виміри совісті. У його філософському вимірі вони представлені в тісному переплетенні.Совість є однією з актуальних тем життя людини, яку М. Гайдеґґер розглядає з різних сторін. Він вивів розмову про совість на інший рівень, пов’язавши її з розмовою про сенс буття. М. Гайдеґґер розкриває незвичайні виміри бачення совісті, а саме онтологічний, екзистенційний та антропологічний.У статті доведено, що М. Гайдеґґер не виділяє окремо онтологічний, екзистенційний та антропологічний виміри. Усі вони представлені в тісному переплетенні, немов тонкі візерунки реалізації людського буття.Проблему совісті М. Гайдеґґер ставить як проблему засвідчення людиною можливості її існування та як свідоцтво, яке має «дати зрозуміти власну здатність бути самим собою». Ключову роль у здобутті Dasein власної екзистенції М. Гайдеґґер відводить заклику, який іде від совісті. Совість, яка засвідчує самість в екзистенційному вимірі М. Гайдеґґера, редукує вимір Іншості та пов’язує її зі способами існування тут-буття. За рахунок онтологічного виміру совісті М. Гайдеґґер вирішує також питання про «зміст» совісті. До змісту можна віднести провину, свободу, поклик, смерть, фактичну присутність, вибір тощо. Антропологічний вимір М. Гайдеґґер аналізує за рахунок терміна «антиантропологія». Цей вимір дає змогу розуміти совість як специфічну форму розуміння себе та форму повернення самості людини.У статті звертається увага на переживання стану совісті, завдяки якому для людини стає можливим вихід із фактичного й кінцевого існування, а також повернення власної гідності як вільної істоти. Свобода людини представлена як ситуація вибору заклопотаністю світом або заклопотаністю своїм буттям.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Nesprava, M. V. "Ідеї Алена Бадью щодо причин виникнення зла". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 12(140) (2016): 66. http://dx.doi.org/10.15421/1716141.

Full text
Abstract:
Встановлено, що, на переконання Алена Бадью, зло проявляє себе в ході здійснення суб’єктом того чи іншого процесу істини, як антипод істини, як перешкода її здійснення. За словами Алена Бадью, зло – це переривання істини під тиском особливих чи особистісних інтересів. З’ясовано, що, за класифікацією Бадью, породжувати істини здатні чотири родові процедури – політичне винайдення, поема, матема та любов. За теорією Алена Бадью, у процесу істини є три основні виміри, кожному з яких відповідає своє «ім’я» чи «фігура» зла. Перший вимір – це подія, яка примушує з’явитися «щось інше», ніж поточні ситуації, думки чи застиглі знання. В рамках даного виміру зло проявляє себе як «личина чи терор», що полягає в тому, аби стверджувати, що стан, який передував виникненню вищеназваної події, був чимось цінним. Другий вимір – це вірність, яка полягає в тому, щоб слідувати «імперативу події». В рамках даного виміру зло виступає як «зрада» і полягає в тому, що не збережено вірність. Третій вимір – це власне істина, яка вибудовує вірність. У цьому вимірі зло виступає як «катастрофа» і полягає в абсолютизації сили істини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Іщук, С. "Євроінтеграційний вибір України: інвестиційні очікування (регіональний вимір)". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Міжнародні відносини, № 10 (259) (2013): 85–98.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Іщук, С. "Євроінтеграційний вибір України: інвестиційні очікування (регіональний вимір)". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Міжнародні відносини, № 10 (259) (2013): 85–98.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Іщук, С. "Євроінтеграційний вибір України: інвестиційні очікування (регіональний вимір)". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Міжнародні відносини, № 10 (259) (2013): 85–98.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Rubanets, Oleksandra. "Методологічний та онтологічний зміст об’єктивності". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (18 травня 2018): 136–45. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.1-2.12.

Full text
Abstract:
У статті на основі аналізу ролі загальнологічних методів та аналізу принципів причинності, інваріантності, збереження, симетрії та спостережуваності розкривається методологічний зміст об’єктивності. З’ясування філософського, зокрема онтологічного, змісту цих принципів стає основою їх регуляторної ролі в науковому пізнанні. Обґрунтовано релевантність принципу об’єктивності типу наукової раціональності. Показано релевантність принципу об’єктивності сучасному стану методологічної свідомості певної науки. Досліджено еволюційний вимір релевантності об’єктивності знання науковій раціональності. Показано значення суб’єктного виміру у функціонуванні методологічних трендів у сучасній науці. Суб’єктний вимір розкрито як когнітивний вимір виробництва знання. З’ясовано його значення для становлення науки як когнітивної системи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Дмитрієв, В. В. "КОМУНІКАТИВНИЙ ВИМІР ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (26 березня 2022): 93–96. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1048.

Full text
Abstract:
У сучасному світі важко переоцінити роль комунікацій. Їх вплив поширюється на усі соціальні простори, вони визначають напрямки розвитку політичних та економічних відносин. Комунікаційний вимір присутній у взаємодії між владою та громадянами, між різними державами, у міжінституційній взаємодії. Виокремлено індивідуальну та колективну ідентичності. Відзначено, що комунікативний вимір наявний у процесі конструювання колективних ідентичностей (цивілізаційної та територіальної, національної та регіональної, громадянської та національної тощо). Одним із основних стає комунікативний вимір у процесі формування політичної ідентичності. Передусім наголошується на ролі масмедіа у формуванні політичної ідентичності. Дослідження комунікативного виміру політичної ідентичності має міждисциплінарний характер: від філософських візій до соціологічних даних, від комунікативістики до політичної науки. Визначено, що посилення комунікативного виміру формування політичної ідентичності було характерним для процесів модернізації та глобалізації. Зростає вплив транснаціональних медіа та глобальних сервісів (соціальних мереж, месенджерів). На сучасному етапі визначальним стає розвиток інтернет-комунікацій, перехід від традиційних медіа до мережевих. Це трансформує і простір політичних ідентичностей. Комунікативний вимір формування політичної ідентичності враховує як «голос» індивідів, які ідентифікують себе з певною політичною позицією (партійною, ідеологічною національною тощо), так і «відповідь» публічної влади. Наголос зроблено на процесі медіатизації формування політичної ідентичності та зростанні ролі медіакратії (влади медіа-магнатів в умовах демократичного політичного режиму, або авторитарних правителів, що контролюють національну систему медіа). Відзначено загрозливу тенденцію щодо відмови медіакратії від принципів свободи слова у медіа, віртуалізацію простору політичних ідентичностей, зниження ролі ідеологій і політичних партій і водночас посилення ролі медіаполітичних засобів управління. Замість політичних дебатів між представниками різних політичних ідентичностей маємо широке використання медіа-скандалів, псевдо-сенсацій, комунікативних технологій тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Pocelujko, A. O. "Соціальна перцепція: історико-філософські та загальнопсихологічні передумови дослідження". Grani 18, № 4 (2015): 54–61. http://dx.doi.org/10.15421/1715079.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються передумови аналізу соціальної перцепції в різних гносеологічних, загально­психологічних (периферійно­соціально­психологічних) теоріях. Гносеологія є розділом філософії, який досліджує загальні передумови пізнавальної діяльності, співвідношення пізнання і дійсності, встановлення умов істинного та достовірного знання створює стійкий фундамент для дослідження соціального сприйняття. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції, можна вирізняти різне розуміння образу в матеріалістичній та ідеалістичній гносеології, в раціоналізмі та емпіризмі. В матеріалістичній гносеології розуміння образу від початку пов’язується із тілом, психікою та суспільством, що дає підстави вести мову про об’єктивізм, психологізм та соціологізм в інтерпретації соціального сприйняття в тих соціологічних концепціях, які спиратимуться на цю гносеологію. Це означатиме, що соціальне сприйняття буде досліджуватись як похідне від соціального середовища, його індивідуальних та соціально­групових особливостей та від суспільства в цілому. В ідеалістичній гносеології в тлумаченні соціального сприйняття переважає фікціоналістське розуміння. Це означає, що соціальне сприйняття розглядається в його феноменальному вимірі (вимір явищ), в той же час цьому феноменальному виміру ідеалістична гносеологія протиставляє ноуменальний вимір, у зв’язку з чим соціальне сприйняття виноситься за межі істинного знання. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції по різному розв’язується питання про джерело соціального сприйняття. В раціоналістичних концепціях джерелом соціального сприйняття стає мислення, переважно ­ наукове. Через це соціальне сприйняття розглядається як те, що дозволяє категоризувати різні феномени соціальності, себто створювати фрейми визначеності на кшталт наукових. В гносеологічному емпіризмі соціальне сприйняття розглядається на засадах переважання в ньому чуттєвої компоненти, яка може бути як тим, що забезпечує відповідність соціального сприйняття дійсності, так і тим, що виступає джерелом різних викривлень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Харківська, Н. І. "Український вимір Перемоги". Історія та правознавство, № 12 (220) (2010): 2–3.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Харківська, Н. І. "Український вимір Перемоги". Історія та правознавство, № 12 (220) (2010): 2–3.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Тихомирова, Є. Б. "Європейський вимір глобалізації". Політичне життя, № 3 (2016): 155–60.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Войцеховський, Ю. "Духовний вимір історії". Історія в школі, № 11/12 (2011): 1–5.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Овсянкіна, Л. А. "Етичний вимір бізнесу". Практична філософія, № 4 (50) (2013): 77–85.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Тихомирова, Є. Б. "Європейський вимір глобалізації". Політичне життя, № 3 (2016): 155–60.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Овсянкіна, Л. А. "Етичний вимір бізнесу". Практична філософія, № 4 (50) (2013): 77–85.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Тихомирова, Є. Б. "Європейський вимір глобалізації". Політичне життя, № 3 (2016): 155–60.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Наумова, А. М. "Документалістика: Телевізійний вимір". МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія, № 6 (2009): 247–54.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Овсянкіна, Л. А. "Етичний вимір бізнесу". Практична філософія, № 4 (50) (2013): 77–85.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Русавська, В. А. "Антропологічний вимір гостинності". Культура України, Вип. 44 (2014): 196–203.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Русавська, В. А. "Антропологічний вимір гостинності". Культура України, Вип. 44 (2014): 196–203.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Bratsun, Inna. "Освітній вимір соціальної інженерії". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, № 1 (2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.15421/352001.

Full text
Abstract:
Філософсько-освітній аналіз, соціально-технологічний аспект сучасної освіти, її здатність виступати у ролі соціальної інженерії дозволяє уникнути надмірної соціологізації та політизації цього процесу його культурно-антропологічне та педагогічне підґрунтя. Гуманізація соціальних і політичних замовлень, які адресуються освіті, у контрфактичних реаліях суспільства знань перетворюються на домінуючу стратегію соціальної інженерії, що дозволяє перенести нормативний ідеал освіченості з нормативної у функціональну і прагматичну площину, що релятивізує цей ідеал.Ключові слова: освіта, освітній простір, людиновимірність, соціальна інженерія, суспільство знань, інформаційне суспільство.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Кононенко, Віталій. "ЛОГОЕПІСТЕМА ГЛУПОТА: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ВИМІР". Українознавчі студії, № 18 (28 березня 2017): 12–22. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.18.12-22.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто логоепістемічні чинники поняттєво-смисловоговиміру концептосфери глупота. З лінгвокогнітивних позицій окреслений набірсловесного вираження значень ‘дурний’, ‘дурень’, ‘дурниця’. Представлена амплітуда коливань у характеристиці осіб із розумовою недолугістю. Визначено, щосуб'єкт і об'єкти критики нерозумних дій і вчинків у процесах спілкування набувають неоднозначних позитивних і негативних оцінок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Гирич, І. "Український вимір Першої світової". Пам"ятки України: історія та культура, № 3/4 (211/212) (2015): 2–5.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Saschuk, Roman. "Постмодерна ідентичність: гендерний вимір". Multiversum. Philosophical almanac, № 9-10 (18 травня 2018): 52–64. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.9-10.03.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються причини, особливості та наслідки трансформації традиційного гендерного ладу. Стверджується, що в наш час відбувається надзвичайно потужна трансформація культурної парадигми. Одним із наслідків цієї трансформації є зміна звичного гендерного ладу та гендерної ідентичності. Автор доводить, що трансформація традиційного (патріархального) гендерного ладу здійснює вагомий вплив на соціальне буття людини, зокрема, на самоідентифікацію сучасної людини. Філософським підґрунтям трансформації традиційного гендерного ладу є відмова від універсалізму, «визнання іншого» та відхід від концепції «маскулінного характеру культури». Найбільш соціально значущий наслідок трансформації гендерного ладу – поступове вирівнювання гендерних ролей чоловіка та жінки. Аналізуючи український контекст проблеми гендерних відносин, автор робить висновок, що українське суспільство значною мірою є ще патріархальним, про що свідчить домінування патріархальної культури та патріархальних стереотипів і цінностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Ялі, М. Х. "Соціально-політичний вимір глобалізації". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 123, (ч. 2) (2015): 31–43.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Гирич, І. "Український вимір Першої світової". Пам"ятки України: історія та культура, № 3/4 (211/212) (2015): 2–5.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Пошедін, О. "Цивільний вимір діяльності НАТО". Україна - НАТО, № 3 (2008): 21–32.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Вонсович, С. Г. "Цивілізаційний вимір політичного транзиту". Політологічний вісник, Вип. 71 (2013): 427–37.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Раков, С. А. "Якість освіти : європейський вимір". Вісник. Тестування і моніторинг в освіті, № 10/11 (2007): 4–14.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Предко, О. І. "Релігійний досвід: особистісний вимір". Софія, № 1 (1) (2014): 21–25.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Шкіцька, І. Ю. "Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу". Мовознавство, № 1 (2012): 64–72.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Сінькевич, О. "Функції права: конституційний вимір". Юридичний вісник, № 1 (29 липня 2020): 24–30. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1532.

Full text
Abstract:
У статті запропоновано: для угруповання соціальних функцій галузі адаптувати підхід, що є поширеним при класифікації функцій держави (залежно від сфери соціального життя на політичні, економічні тощо); для угрупування власне юридичних функцій галузі адаптувати один із підходів, який пропонується фахівцями з теорії держави і права для класифікації функцій права. Звернення до популярних українських підручників із теорії держави та права дозволяє резюмувати: аналізуючи функції права, вчені виділяють охоронну та регулятивну функції (у т. ч. регулятивну статичну та регулятивну динамічну). Загалом майже жоден із фахівців - авторів навчально-методичних видань із цієї дисципліни не оминає увагу класифікацію функцій права на регулятивну й охоронну. Інколи автори деталізують цю класифікацію, інколи інтегрують її в авторські системи функцій права. Але навряд чи зараз є видання, у якому висвітлюються теоретичні питання, пов'язані з угрупуванням функцій права та не згадувалося б про регулятивну й охоронну функції. Виходячи з цього, навряд чи доцільно не застосовувати цю класифікацію при угрупуванні функцій галузі конституційного права. Одною з класифікацій функцій права, яку доцільно запозичити для угрупування функцій галузі конституційного права України, є класифікація функцій права залежно від їх спеціально-юридичного характеру на регулятивну й охоронну. Враховуючи, що ця класифікація відображає функції, притаманні праву загалом, зрозуміло, що вони притаманні також і галузі конституційного права України. А тому доцільно рекомендувати не просто застосувати цю класифікацію при виокремленні функцій галузі конституційного права, а й звернутися до неї як до потенціального елементу складної класифікації функцій галузі конституційного права України. Аналізована класифікація вказуватиме на різновид спеціально-юридичної характеристики тієї чи іншої функції, притаманної галузі конституційного права. Отже, її класифікацію доцільно поєднати з однією чи кількома класифікаціями менш загального характеру, які будуть розкривати особливості, притаманні функціям саме галузі конституційного права.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Вакарюк, Л. В. "Інституціональний вимір фінансового права". Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Правознавство, Вип. 282 (2005): 79–90.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Малишена, Ю. О. "Епістемологічний вимір наукової істини". Філософські проблеми гуманітарних наук, № 22 (2012): 67–70.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Малишена, Ю. О. "Епістемологічний вимір наукової істини". Філософські проблеми гуманітарних наук, № 22 (2012): 67–70.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Малишена, Ю. О. "Епістемологічний вимір наукової істини". Філософські проблеми гуманітарних наук, № 22 (2012): 67–70.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Ціцуашвілі, Н. І. "Етнополітичний вимір національної безпеки". Політологічний вісник, Вип. 50 (2010): 320–27.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Малишена, Ю. О. "Епістемологічний вимір наукової істини". Філософські проблеми гуманітарних наук, № 22 (2012): 67–70.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Даренський, В. Ю. "Діалогіка мистецтва: людинотворчий вимір". Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, № 1 (11) (2010): 121–25.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Зорівчак, Т. "Особистий вимір зовнішньої політики". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філософські науки, Вип. 13 (2010): 172–79.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Фоменко, О. "Мовний вимір феномену американизація". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 10 (2004): 635–43.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Кудінова, А. "Моделі споживання: цивілізаційний вимір". Україна: аспекти праці, № 5 (2012): 17–22.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Семенченко, Ф. Г. "Аксіологічний вимір політичної діяльності". Політологічний вісник, Вип. 69 (2013): 295–304.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Клімова, Г. П. "Аксіологічний вимір правової культури". Проблеми законності, Вип. 110 (2010): 199–209.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Антіпова, О. П. "Лінгвокультурний вимір філософії космізму". Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, № 2 (28) (2018): 89–93.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Івасюта, О. Б. "Лінгвокультурний вимір китайського символу". Молодий вчений, № 2.1 (78.1), лютий 2020 р. (2020): 28–31.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Мінченко, Р. "Людський вимір української державності". Юридический вестник, № 2 (2011): 18–23.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Бородін, І. Л. "Людинорозуміння – філософсько-правовий вимір". Наукові праці Національного авіаційного університету. Юридичний вісник "Повітряне і космічне право", № 3 (44) (2017): 29–34.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Мінченко, Р. "Людський вимір української державності". Юридический вестник, № 2 (2011): 18–23.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Бородін, І. Л. "Людинорозуміння – філософсько-правовий вимір". Наукові праці Національного авіаційного університету. Юридичний вісник "Повітряне і космічне право", № 3 (44) (2017): 29–34.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography